ЗАКОН УКРАЇНИ
Про селянське (фермерське) господарство
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 14 жовтня 1992 року N 2683-XII,
Декретом Кабінету Міністрів України
від 30 квітня 1993 року N 43-93
Законами України
від 22 червня 1993 року N 3312-XII
(Законом України від 22 червня 1993 року N 3312-XII
цей Закон викладено в новій редакції),
від 20 жовтня 1999 року N 1169-XIV,
від 2 листопада 2000 року N 2071-III,
від 10 січня 2002 року N 2921-III,
від 7 лютого 2002 року N 3047-III,
від 16 січня 2003 року N 429-IV,
від 15 травня 2003 року N 762-IV
Закон втратив чинність
(згідно із Законом України
від 19 червня 2003 року N 973-IV)
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про селянське (фермерське) господарство
1. Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулюються цим Законом, законами "Про власність", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про підприємництво", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", законодавством про землю, іншими законодавчими актами України.
Стаття 2. Поняття селянського (фермерського) господарства
7. Частину сьому статті 2 виключено
(згідно із Законом України
від 02.11.2000 р. N 2071-III)
8. Селянське (фермерське) господарство має своє найменування, печатку і штамп.
Стаття 3. Місце селянського (фермерського) господарства в народногосподарському комплексі
Втручання в господарську або іншу діяльність селянського (фермерського) господарства з боку державних чи інших органів, а також посадових осіб не допускається. Збитки, заподіяні селянському (фермерському) господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню за рахунок винних. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом або третейським судом.
РОЗДІЛ II
СТВОРЕННЯ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
Стаття 4. Право на створення селянського (фермерського) господарства та умови надання земельних ділянок для його ведення
Безплатно земельні ділянки передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, передбаченому статтею 6 Земельного кодексу України.
Стаття 5. Порядок надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства
Стаття 6. Розміри земельних ділянок селянських (фермерських) господарств
Розмір земельної ділянки, що надається в оренду, обумовлюється договором оренди.
Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, поділу не підлягають.
Стаття 7. Особливості надання земельних ділянок членам колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство
Розмір земельної ділянки, що передається безплатно у приватну власність члену колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, визначається на рівні середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, передбаченому статтею 6 Земельного кодексу України.
Стаття 8. Подання допомоги в облаштуванні селянських (фермерських) господарств
Стаття 9. Реєстрація селянського (фермерського) господарства
За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
Стаття 10. Плата селянських (фермерських) господарств за землю
Стаття 11. Обов'язки селянського (фермерського) господарства як власника земельної ділянки і землекористувача
Селянське (фермерське) господарство зобов'язане:
1) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та відповідно до умов її надання;
3) здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, передбачених статтею 84 Земельного кодексу України;
4) своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю;
6) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
7) дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються;
8) дотримувати правил добросусідства:
Стаття 12. Право громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, на будівництво жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд
Стаття 13. Право громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, на надання земельної ділянки у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, іншим особам
Стаття 14. Право громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, на компенсацію
Стаття 15. Право селянського (фермерського) господарства на користування природними ресурсами
РОЗДІЛ III
МАЙНО СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
Стаття 16. Власність осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство
Стаття 17. Володіння, користування і розпорядження майном
4. Майнові відносини селянського (фермерського) господарства регулюються цивільним законодавством.
Майнові спори між членами селянського (фермерського) господарства вирішуються судом.
Стаття 18. Відповідальність селянського (фермерського) господарства
Стаття 19. Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства
РОЗДІЛ IV
ДІЯЛЬНІСТЬ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
Стаття 20. Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства
Спори, що виникають під час виконання договорів, вирішуються судом.
Стаття 21. Матеріально-технічне постачання селянського (фермерського) господарства
Стаття 22. Порядок реалізації продукції селянським (фермерським) господарством
Стаття 23. Праця в селянському (фермерському) господарстві
Трудові спори в селянському (фермерському) господарстві вирішуються судом.
Стаття 24. Облік і звітність селянського (фермерського) господарства
(стаття 24 у редакції Закону
України від 07.02.2002 р. N 3047-III)
РОЗДІЛ V
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З УСТАНОВАМИ БАНКІВ, СТРАХОВИМИ ОРГАНАМИ І БЮДЖЕТОМ. СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ І ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЛЕНІВ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ
Стаття 25. Розрахунки і кредит
1. Селянське (фермерське) господарство має право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку поточні та вкладні (депозитні) рахунки, вільно розпоряджатися власними коштами, що є на цих рахунках, використовуючи їх як на безготівковій основі, так і готівкою відповідно до законодавства. Селянське (фермерське) господарство самостійно визначає розмір готівки, що постійно знаходиться в його касі на поточні витрати.
(частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 20.10.99 р. N 1169-XIV,
від 10.01.2002 р. N 2921-III)
2. Списання коштів із поточних та вкладних (депозитних) рахунків селянського (фермерського) господарства, крім платежів до бюджету, може провадитися лише за його згодою, або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису та в інших визначених законодавчими актами випадках.
Платежі до бюджету вносяться в порядку і терміни, що встановлюються законодавством України.
4. Селянське (фермерське) господарство несе повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. У разі несвоєчасного повернення одержаних кредитів установи банку без звернення до суду можуть використовувати право на реалізацію заставленого майна.
Стаття 26. Страхування майна селянського (фермерського) господарства.
Стаття 27. Оподаткування прибутку селянського (фермерського) господарства
Стаття 28. Державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення членів селянського (фермерського) господарства
(частина перша статті 28 у редакції
Закону України від 16.01.2003 р. N 429-IV)
(частина друга статті 28 у редакції
Закону України від 16.01.2003 р. N 429-IV)
3. Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.
(частина третя статті 28 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.01.2003 р. N 429-IV)
4. Членам селянського (фермерського) господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).
5. Селянське (фермерське) господарство відповідно до чинного законодавства несе відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними своїх трудових обов'язків.
(частина п'ята статті 28 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.01.2003 р. N 429-IV)
РОЗДІЛ VI
ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
Стаття 29. Підстави для припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі:
1) рішення членів селянського (фермерського) господарства про припинення його діяльності;
2) припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених статтями 27 і 28 Земельного кодексу України;
3) визнання селянського (фермерського) господарства неплатоспроможним (банкрутом);
Стаття 30. Порядок припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
1. Рішення про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства приймається районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у разі його банкрутства - господарським судом.
Спори про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства вирішуються судом.
РОЗДІЛ VII
КАДРОВЕ І НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ
Стаття 31. Підготовка і перепідготовка кадрів для селянських (фермерських) господарств
Стаття 32. Наукове забезпечення селянських (фермерських) господарств
РОЗДІЛ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ
Стаття 33. Відповідальність за порушення положень цього Закону щодо створення та функціонування селянського (фермерського) господарства
|
|
Президент України | Л. КРАВЧУК |
м. Київ | |