Идет загрузка документа (29 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О ратификации Договора между Украиной и Республикой Казахстан о правовой помощи по уголовным делам

ВР Украины
Закон от 30.04.2020 № 583-IX
действует с 02.06.2020

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах

Верховна Рада України постановляє:

Договір між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах, вчинений 29 жовтня 2018 року в м. Астана, який набирає чинності після спливу тридцяти (30) днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності, ратифікувати (додається).

 

Президент України

В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
30 квітня 2020 року
N 583-IX

 

 

ДОГОВІР
між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах

Україна та Республіка Казахстан, що далі іменуються "Сторони",

прагнучи розвивати співробітництво між компетентними органами обох Сторін у кримінальних справах,

бажаючи створити двосторонню основу співробітництва і сприяти застосуванню положень багатосторонніх міжнародних договорів, учасницями яких є Сторони, у сфері правової допомоги у кримінальних справах,

домовились про таке:

Стаття 1
Мета і обсяг правової допомоги

1. Відповідно до положень цього Договору Сторони надають одна одній по можливості максимальну правову допомогу у кримінальних справах щодо злочинів, які на момент подання запиту про допомогу відносяться до юрисдикції компетентних органів Запитуючої Сторони.

2. Правова допомога включає:

a) вручення документів;

b) встановлення місцезнаходження або ідентифікація осіб та предметів;

c) отримання показань і заяв, у тому числі шляхом відеоконференції;

d) тимчасову передачу осіб, які тримаються під вартою;

e) здійснення розшуку, вилучення і конфіскації;

f) огляд предметів, місць і документів;

g) обмін інформацією і доказами;

h) створення спільних слідчих груп;

i) будь-які інші форми допомоги, передбачені національним законодавством Сторін.

Стаття 2
Центральні органи

1. Для цілей цього Договору центральні органи, визначені Сторонами, взаємодіють між собою безпосередньо.

2. Центральними органами є:

для України - Генеральна прокуратура України (на стадії досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (на стадії судового провадження та виконання вироку);

для Республіки Казахстан - Генеральна прокуратура Республіки Казахстан - для запитів щодо досудових процедур, що вимагають санкції прокурора (суду), Верховний Суд Республіки Казахстан - для запитів у справах, що перебувають у провадженні судів, а також Комітет національної безпеки, Агентство у справах державної служби і протидії корупції, міністерства оборони, внутрішніх справ, фінансів Республіки Казахстан - для інших запитів.

3. Якщо центральний орган, що отримав запит, не компетентний його розглядати, запит негайно перенаправляється відповідному центральному органу.

4. У випадку зміни назв центральних органів або передачі їхніх функцій іншим державним органам Сторони повідомляють про це одна одну дипломатичними каналами.

Стаття 3
Форма і зміст запитів

1. Запит складається у письмовій формі, підписується і завіряється печаткою компетентного органу Запитуючої Сторони.

2. Запит включає в себе наступне:

a) назву компетентного органу, що склав запит;

b) мету і опис запитуваної допомоги;

c) опис діяння і його правову кваліфікацію;

d) посилання на положення національного законодавства, що застосовуються;

e) перелік запитуваних дій та обґрунтування їх зв'язку з кримінальною справою;

f) у необхідних випадках відомості про виплати і компенсації, на отримання яких має право особа, викликана для явки; і

g) у необхідних випадках зазначення осіб, чия присутність запитується при виконанні запиту.

3. За можливості запит також включає в себе:

a) інформацію про особу і місцезнаходження особи, якій вручаються документи, її процесуальний статус і спосіб, у який слід вручити документи;

b) інформацію про особу і місцезнаходження особи, яка має дати показання чи надати інше сприяння у кримінальному провадженні, її процесуальний статус;

c) інформацію про особу чи предмет, місцезнаходження яких має бути встановлено;

d) точний опис місця або особи, які підлягають обшуку, а також засобів, об'єктів, активів та майна, які підлягають арешту, вилученню і конфіскації;

e) опис способу, у який показання чи заяви мають бути отримані і зафіксовані;

f) перелік запитань, які слід поставити особі;

g) опис процедури, якої слід дотримуватися при виконанні запиту;

h) вимоги щодо забезпечення конфіденційності; і

i) будь-яка інша інформація, яка може бути надана Запитуваній Стороні, щоб сприяти виконанню запиту.

4. Для передачі запиту про допомогу відповідно до вказаного Договору можуть бути використані відповідні електронні засоби зв'язку, зокрема факс, за умови направлення оригіналу запиту поштою.

Стаття 4
Мова

1. Запит і додані до нього документи складаються мовою Запитуючої Сторони та супроводжуються завіреним перекладом на мову Запитуваної Сторони або на російську мову.

2. Документи щодо виконання запиту складаються мовою Запитуваної Сторони і супроводжуються завіреним перекладом на мову Запитуючої Сторони або на російську мову.

Стаття 5
Відмова в наданні допомоги

1. Запитувана Сторона має право відмовити у наданні запитуваної допомоги повністю або частково, якщо:

a) виконання запиту становить загрозу суверенітету, безпеці, громадському порядку, іншим суттєвим інтересам Запитуваної Сторони або суперечить її законодавству;

b) запит стосується примусових заходів або процесуальних дій, що вимагають спеціального дозволу, у зв'язку з діянням, що не є злочином за законодавством Запитуваної Сторони;

c) існують вагомі підстави вважати, що запит направлено з метою кримінального переслідування особи за ознаками її расової належності, статі, віросповідання, національності, етнічного походження чи політичних переконань або становищу цієї особи може бути завдано шкоду з будь-якої з цих причин.

2. Перш ніж відмовити у наданні допомоги, центральний орган Запитуваної Сторони консультується з центральним органом Запитуючої Сторони щодо можливості її надання за певних умов.

3. Будь-яка відмова у наданні допомоги має бути мотивованою і підстави для відмови повинні бути повідомлені Запитуючій Стороні.

Стаття 6
Виконання запитів

1. Запити виконуються відповідно до національного законодавства Запитуваної Сторони.

2. Запитувана Сторона виконує запит про допомогу у якомога коротші строки.

3. Якщо запит не може бути виконаний повністю або частково відповідно до процедурних вимог, що вказані у запиті, Запитувана Сторона виконує запит у тій мірі, в якій це не суперечить її основоположним правовим принципам, навіть якщо такі вимоги не передбачені її національним законодавством.

4. На прохання Запитуючої Сторони Запитувана Сторона заздалегідь повідомляє про час і місце виконання запиту для того, щоб представники компетентного органу Запитуючої Сторони могли бути присутніми при виконанні запиту.

5. Запитувана Сторона має право відстрочити виконання запиту, якщо таке виконання перешкоджає кримінальному розгляду, що проводиться компетентними органами Запитуваної Сторони.

6. До відкладення надання допомоги Запитувана Сторона після консультацій із Запитуючою Стороною розглядає, чи може вона виконати запит повністю або частково на певних умовах.

7. Будь-яке рішення про відстрочку виконання запиту має бути мотивованим.

8. Матеріали, отримані при виконанні запиту, направляються центральному органу Запитуючої Сторони, якщо центральні органи Сторін не погодили інший порядок їх надання.

9. Матеріали повинні бути завірені підписом і скріплені печаткою компетентного органу.

Стаття 7
Конфіденційність і обмеження використання

1. Запитуюча Сторона може запитати у Запитуваної Сторони про забезпечення конфіденційності запиту, його змісту і матеріалів, отриманих у результаті його виконання. Якщо Запитувана Сторона не може виконати вимогу про конфіденційність, вона невідкладно повідомляє про це Запитуючу Сторону, яка визначає, чи повинен запит все ще бути виконаним.

2. Без згоди Запитуваної Сторони Запитуюча Сторона не може використовувати будь-яку інформацію або докази, отримані відповідно до цього Договору, в інших цілях, окрім тих, які зазначені у запиті.

Стаття 8
Вручення документів

1. Запитувана Сторона здійснює вручення документів, переданих їй з цією метою Запитуючою Стороною.

2. Запитувана Сторона після вручення направляє Запитуючій Стороні відповідне підтвердження з підписом посадової особи і печаткою органу, що здійснив вручення, із зазначенням дати, часу, місця і способу доставки, а також відомостей про особу, якій вручено документи. Якщо вручення не здійснено, Запитувана Сторона невідкладно інформує про це Запитуючу Сторону і повідомляє про причини невручення.

3. Повістки про виклик, що вимагають від особи з'явитися до компетентних органів Запитуючої Сторони, передаються Запитуваній Стороні принаймні за шістдесят (60) календарних днів до дати призначеної явки. У невідкладних випадках Запитувана Сторона може узгодити більш короткий строк.

4. Особа, яка не з'явилася до компетентного органу Запитуючої Сторони, не підлягає жодному покаранню або примусовому заходу, навіть якщо повістка містить попередження про можливу відповідальність у випадку неявки.

Стаття 9
Імунітет

1. Особа незалежно від свого громадянства, яка з'явилась за повісткою до компетентного органу Запитуючої Сторони, не може підлягати кримінальному переслідуванню, бути взятою під варту чи підлягати будь-якому іншому обмеженню її особистої свободи на території цієї Сторони щодо діянь чи судимостей, що передували її в'їзду на територію Запитуючої Сторони і не вказані у повістці.

2. Пункт 1 цієї статті не застосовується, якщо зазначена в ньому особа:

a) не залишає територію Запитуючої Сторони упродовж тридцяти (30) днів з того моменту, коли її було офіційно повідомлено про те, що її присутність більше не є необхідною. Цей строк не включає період, упродовж якого вищевказана особа не залишила територію Запитуючої Сторони з незалежних від неї причин;

b) залишивши територію Запитуючої Сторони, добровільно повертається назад.

Стаття 10
Визначення місцезнаходження або ідентифікація осіб та предметів

1. Будь-яка зі Сторін може запитати іншу Сторону встановити місцезнаходження, ідентифікувати осіб та повідомити місце проживання чи місце реєстрації розшукуваних осіб, які повинні з'явитись до компетентних органів у кримінальному процесі і ймовірно знаходяться на території Запитуваної Сторони.

2. Будь-яка із Сторін може запитати від іншої Сторони встановити місцезнаходження, ідентифікувати предмети і повідомити відповідні дані чи застосувати будь-який інший захід, який дозволяє встановити місцезнаходження та ідентифікацію відповідно до свого національного законодавства.

3. Запитувана інформація повинна бути повідомлена Запитуючій Стороні на підставі запиту, направленого у відповідності зі статтею 3 цього Договору.

Стаття 11
Тимчасова передача осіб, які тримаються під вартою, до Запитуючої Сторони

1. Особа, яка тримається під вартою у Запитуваній Стороні, особиста явка якої в якості свідка запитується Запитуючою Стороною, тимчасово передається на територію цієї Сторони за умови, що вона буде передана назад у строк, вказаний Запитуваною Стороною, який не повинен перевищувати шести (6) місяців. Запитуюча Сторона може попросити продовження вказаного строку.

2. У передачі може бути відмовлено, якщо:

a) особа, яка тримається під вартою, не дає на це згоди;

b) присутність особи необхідна у ході кримінального провадження, що здійснюється на території Запитуваної Сторони;

c) строк тримання під вартою особи може сплинути у період тимчасової передачі;

d) є інші підстави для відмови у передачі.

3. Передана особа тримається під вартою у Запитуючій Стороні, крім випадків, коли Запитувана Сторона повідомляє про необхідність її звільнення.

Стаття 12
Тимчасова передача осіб, які тримаються під вартою у Запитуючій Стороні

1. Запитуюча Сторона, яка запитала допомогу, що може вимагати особистої явки особи, яка тримається під вартою на її території, може за умови згоди особи, яка перебуває під вартою, тимчасово передати її на територію Запитуваної Сторони, де відбудеться виконання запиту.

2. Засоби для здійснення тимчасової передачі особи і строк, на який ця особа має бути передана в Запитувану Сторону, повинні бути узгоджені між центральними органами Сторін.

3. Передана особа залишається під вартою у Запитуваній Стороні, крім випадків, коли Запитуюча Сторона просить про її звільнення.

4. Строк тримання під вартою у Запитуваній Стороні зараховується до строку тримання під вартою, який підлягає відбуванню цією особою у Запитуючій Стороні.

Стаття 13
Обшук та вилучення

1. Запитувана Сторона проводить обшук, вилучення і передачу будь-якого предмета, документа чи іншого об'єкта за умови, що запит про допомогу містить інформацію, яка обґрунтовує такі дії, і злочин, у зв'язку з яким надіслано запит, є караним відповідно до національного законодавства обох Сторін.

2. Права та інтереси третіх осіб щодо предмета, документа чи іншого об'єкта, що передається, мають бути дотримані.

Стаття 14
Допомога у процедурах конфіскації

1. Сторони надають одна одній допомогу в рамках процедур, які включають виявлення, арешт і конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, знарядь або предметів злочину відповідно до національного законодавства Запитуваної Сторони.

2. На запит Запитувана Сторона передає повністю або частково будь-які доходи, отримані злочинним шляхом, знаряддя чи предмети злочину, а також будь-які фінансові кошти, отримані від їх реалізації, відповідно до умов, узгоджених між Сторонами. Запитувана Сторона розглядає можливість досягнення домовленості з іншою Стороною на постійній основі або у кожному конкретному випадку про розподіл конфіскованих доходів, отриманих злочинним шляхом, знарядь або предметів злочину чи фінансових коштів, отриманих від їх реалізації. Такі домовленості досягаються між центральними органами Сторін.

Стаття 15
Повернення предметів, документів та інших об'єктів

Предмети, документи та інші об'єкти, отримані на підставі запиту і передані Запитуючій Стороні, повертаються Запитуваній Стороні за першої можливості, крім випадків, коли остання відмовляється від свого права на їх повернення.

Стаття 16
Встановлення фінансової інформації

1. На запит Запитувана Сторона у відповідності зі своїм національним законодавством невідкладно з'ясовує, чи є особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, власником рахунків у банку, розташованому на її території, і забезпечує Запитуючу Сторону відповідною інформацією, включно з відомостями про осіб, уповноважених користуватися такими рахунками, про місцезнаходження останніх і про будь-які трансакції, пов'язані з ними.

2. Заходи, зазначені у пункті 1 цієї статті, можуть стосуватися також інших, ніж банки, фінансових установ.

3. У допомозі, зазначеній у цій статті, не може бути відмовлено на підставі банківської таємниці.

Стаття 17
Слухання шляхом відеоконференції

1. Якщо відсутня можливість явки особи, яка перебуває на території однієї зі Сторін і має бути заслухана в якості свідка, експерта, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого компетентними органами іншої Сторони, остання може запитати слухання такої особи шляхом відеоконференції, як це передбачено у пунктах 2 - 8 цієї статті.

2. Запитувана Сторона погоджується на слухання шляхом відеоконференції за умови, що вона має технічні засоби для проведення відеоконференції. Якщо Запитувана Сторона не має доступу до технічних засобів для проведення відеоконференції, такі засоби можуть бути надані їй Запитуючою Стороною за взаємною згодою.

3. На додаток до інформації, вказаної у статті 3 цього Договору, запити про слухання шляхом відеоконференції повинні містити назву компетентного органу і дані про осіб, які будуть проводити слухання.

4. Компетентний орган Запитуваної Сторони викликає відповідну особу для явки відповідно до її національного законодавства.

5. При слуханні шляхом відеоконференції застосовуються такі правила:

a) представник компетентного органу Запитуваної Сторони, присутній під час слухання, у разі необхідності користується послугами перекладача, а також забезпечує ідентифікацію особи, яка допитується, і дотримання основоположних принципів національного законодавства Запитуваної Сторони. Якщо компетентний орган Запитуваної Сторони вважає, що під час допиту порушуються фундаментальні принципи національного законодавства Запитуваної Сторони, він повинен негайно вжити заходів для забезпечення продовження слухання відповідно до вказаних принципів;

b) заходи захисту допитуваної особи у разі необхідності повинні бути узгоджені між компетентними органами Сторін;

c) допит проводиться безпосередньо представником компетентного органу Запитуючої Сторони або під його керівництвом відповідно до її національного законодавства;

d) на запит Запитуючої Сторони або особи, яка допитується, Запитувана Сторона забезпечує допитувану особу допомогою перекладача;

e) допитувана особа може скористатися правом не давати показань відповідно до національного законодавства будь-якої із Сторін.

6. Без шкоди для будь-яких заходів, узгоджених для захисту осіб, компетентний орган Запитуваної Сторони складає протокол про проведення слухання із зазначенням дати і місця слухання, допитуваної особи, особи і статусу усіх інших осіб у Запитуваній Стороні, які брали участь у слуханні, технічних та інших умов, за яких відбулося слухання. Протокол направляється через центральні органи Сторін.

7. У разі дачі завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань свідком, експертом чи потерпілим, вони підлягають відповідальності відповідно до законодавства Запитуваної Сторони.

8. Якщо запитується слухання підозрюваної або обвинуваченої особи шляхом відеоконференції, рішення про проведення відеоконференції і порядок її проведення узгоджуються Сторонами і повинні відповідати їх національному законодавству. Згода підозрюваної або обвинуваченої особи є обов'язковою для проведення слухання. Заява про згоду надається перед компетентним органом Запитуваної Сторони і включається до протоколу, який направляється Запитуючій Стороні.

Стаття 18
Спільні слідчі групи

1. Сторони відповідно до свого національного законодавства можуть створювати спільні слідчі групи для конкретних справ і на обмежений період, який може бути продовжено за взаємною згодою Сторін.

2. Спільна слідча група, зокрема, може бути сформована, коли:

a) розслідування, що проводяться компетентними органами однієї Сторони, є складними і вимагають проведення спільних заходів з іншою Стороною;

b) компетентні органи обох Сторін проводять розслідування злочинів, щодо яких обставини справи потребують скоординованих і узгоджених дій в обох Сторонах.

Створення спільної слідчої групи може бути ініційоване будь-якою із Сторін.

3. На додаток до інформації, вказаної у відповідних положеннях статті 3 цього Договору, запити про створення спільної слідчої групи повинні містити пропозиції щодо складу групи.

4. Слідчі дії проводяться членами спільної слідчої групи тієї Сторони, на території якої вони проводяться.

5. Домовленості щодо участі у діяльності спільної слідчої групи інших осіб, які не є представниками компетентних органів Сторін, що створили таку групу, можуть бути досягнуті у тій мірі, наскільки це дозволено національним законодавством Сторін або положенням будь-якого правового документа, що застосовується між ними.

Стаття 19
Добровільна передача інформації

1. Без шкоди для своїх власних розслідувань або розглядів компетентні органи будь-якої зі Сторін можуть без попереднього запиту передавати компетентним органам іншої Сторони інформацію, отриману під час розслідування, у разі, якщо така інформація допоможе іншій Стороні ініціювати або завершити розслідування чи розгляд або якщо така інформація може стати підставою для направлення запиту іншою Стороною.

2. Сторона, яка направила інформацію, зазначену у пункті 1 цієї статті, може вимагати дотримання умов щодо використання такої інформації іншою Стороною, яка дотримується таких умов.

Стаття 20
Витрати

1. Витрати, пов'язані з реалізацією цього Договору, Сторони здійснюють згідно зі своїм національним законодавством.

2. Запитувана Сторона несе витрати, що виникли у зв'язку з виконанням запиту на її території.

3. Запитуюча Сторона несе такі витрати:

a) витрати на проїзд і перебування у Запитуваній Стороні осіб, зазначених у підпункті "g" пункту 2 статті 3 цього Договору;

b) витрати на проїзд і перебування в Запитуючій Стороні осіб, зазначених у пункті 3 статті 8 цього Договору;

c) витрати, пов'язані з виконанням запиту відповідно до статей 11 і 12 цього Договору;

d) витрати та гонорари експертів;

e) витрати і гонорари за письмовий і усний переклад.

4. Коли виконання запиту тягне за собою витрати екстраординарного характеру, Сторони проводять консультації з метою узгодження умов, за яких запит має бути виконано, і критеріїв розподілу відповідних витрат.

Стаття 21
Обмін інформацією щодо кримінального переслідування

На запит Запитувана Сторона передає Запитуючій Стороні інформацію про кримінальне переслідування, попередні судимості і вироки, винесені щодо громадян Запитуючої Сторони, якщо ці особи притягуються до кримінальної відповідальності на території Запитуючої Сторони.

Стаття 22
Звільнення від легалізації

Документи і матеріали, надані відповідно до цього Договору, не вимагають будь-якої легалізації, завірення чи засвідчення справжності і є повністю допустимими в якості доказів у Запитуючій Стороні.

Стаття 23
Співвідношення з іншими міжнародними договорами

Цей Договір не зачіпає прав і обов'язків Сторін, що випливають з будь-яких міжнародних договорів, учасницями яких вони є.

Стаття 24
Консультації

Будь-який спір, що виникає у ході тлумачення чи застосування цього Договору, вирішується шляхом проведення консультацій і переговорів між центральними органами Сторін.

Стаття 25
Прикінцеві положення

1. Цей Договір укладається на невизначений строк і набирає чинності після спливу тридцяти (30) днів з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

2. У цей Договір за взаємною згодою Сторін можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами, що є його невід'ємними частинами, які набирають чинності у порядку, передбаченому пунктом 1 цієї статті.

3. Цей Договір припиняє свою дію після спливу ста вісімдесяти (180) днів з дати отримання однією зі Сторін дипломатичними каналами письмового повідомлення від іншої Сторони про її намір припинити його дію.

4. У разі припинення дії цього Договору заходи щодо надання правової допомоги, які було розпочато в період його дії, залишаються в силі до повного їх виконання.

5. Цей Договір також застосовується щодо злочинів, вчинених до набрання ним чинності.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО, ті, що нижче підписалися, належним чином на це уповноважені, підписали цей Договір.

Вчинено в м. Астана "29" жовтня 2018 року у двох примірниках, кожен українською, казахською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі виникнення будь-яких розбіжностей у тлумаченні положень цього Договору Сторони звертатимуться до тексту російською мовою.

 

За Україну

За Республіку Казахстан

Опрос