Идет загрузка документа (175 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О приватизации государственного и коммунального имущества

ВР Украины
Закон от 18.01.2018 № 2269-VIII
действует с 07.03.2018

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію державного і комунального майна

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністратор електронної торгової системи - юридична особа, визначена Кабінетом Міністрів України відповідальною за забезпечення функціонування електронної торгової системи;

2) аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;

3) аукціон без умов - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну без додаткових умов продажу об'єкта приватизації;

4) аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті;

5) аукціон із зниженням стартової ціни - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким орган приватизації знижує стартову ціну об'єкта приватизації у встановленому цим Законом порядку;

6) аукціон з умовами - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов'язання виконати умови продажу об'єкта приватизації;

7) аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким стартова ціна об'єкта приватизації покроково знижується в ході аукціону, з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій;

8) аукціон за методом вивчення цінових пропозицій - спосіб продажу об'єкта великої приватизації, за яким стартова ціна об'єкта приватизації визначається шляхом проведення органами приватизації вивчення попиту потенційних покупців (не менше двох);

9) викуп - спосіб продажу об'єкта приватизації одному покупцю;

10) гарантійний внесок - сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об'єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об'єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов'язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії;

11) електронний майданчик - апаратно-програмний комплекс, який функціонує в Інтернеті, підключений до центральної бази даних та забезпечує організатору аукціону, потенційним покупцям, учасникам можливість користуватися сервісами електронної торгової системи з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення аукціонів в електронній формі;

12) електронна торгова система - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;

13) єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки;

14) завершення приватизації - продаж об'єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об'єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації;

15) інформаційний пакет - відомості про державне або комунальне підприємство, єдиний майновий комплекс якого є об'єктом приватизації, або господарське товариство, акції або частки якого є об'єктом приватизації, зокрема про його фінансовий стан, документи та відомості, необхідні та достатні для отримання дозволу на концентрацію, та інші відомості, у тому числі інформація з обмеженим доступом (крім таємної та службової інформації), визначені Фондом державного майна України або органом приватизації територіальної громади за пропозицією радника (у разі його залучення);

16) крок аукціону - надбавка (дисконт), на яку в ході аукціону здійснюється підвищення або зниження ціни об'єкта приватизації;

17) класифікація об'єктів приватизації - поділ об'єктів приватизації за відповідними критеріями для визначення способу приватизації;

18) оператор електронного майданчика - юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з Адміністратором електронної торгової системи, істотні умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України;

19) організатор аукціону - Фонд державного майна України, його регіональні відділення, представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад або залучені ними юридичні особи, які діють відповідно до договору, укладеного з державними органами приватизації;

20) органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад;

21) план розміщення акцій - затверджений наказом органу приватизації документ за встановленою Фондом державного майна України або рішенням органу місцевого самоврядування формою, який визначає способи та строки продажу акцій, що належать державі або територіальній громаді у статутному капіталі господарського товариства;

22) приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями;

23) припинення приватизації - рішення органу приватизації про припинення вчинення будь-яких дій, спрямованих на приватизацію (продаж) об'єкта приватизації;

24) радник - особа, яка за договором з органом приватизації бере на себе зобов'язання щодо надання послуг у процесі приватизації об'єктів державної і комунальної власності, у тому числі пошуку потенційних покупців об'єктів приватизації, з визначення стартової ціни об'єктів великої приватизації;

25) реєстраційний внесок - сума коштів у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року - для об'єктів малої приватизації (10 мінімальних заробітних плат - для об'єктів великої приватизації), що вноситься за реєстрацію заяви на участь у приватизації потенційним покупцем об'єкта великої приватизації на відповідний поточний рахунок органів приватизації, а потенційним покупцем об'єкта малої приватизації - на відповідний рахунок оператора електронного майданчика, який протягом п'яти робочих днів з дня проведення аукціону зараховує їх до державного або місцевого бюджету.

Реєстраційний внесок не повертається потенційному покупцю, крім випадків, передбачених цим Законом;

26) рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об'єкта приватизації шляхом видання наказу;

27) стартова ціна об'єкта приватизації - ціна, з якої розпочинаються торги щодо кожного об'єкта приватизації;

28) центральна база даних - сукупність технічних та програмних засобів у складі баз даних та модуля електронного аукціону, що забезпечують можливість проведення аукціону в електронній формі та гарантують рівний доступ до інформації учасникам аукціону в електронній формі;

29) ціна продажу - ціна, за якою об'єкт приватизації продано покупцю у спосіб, визначений цим Законом.

Термін "контроль" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про акціонерні товариства", терміни "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)", "власник істотної участі" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", термін "пов'язані особи" - у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Стаття 2. Мета та принципи приватизації

1. Основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.

2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

законності;

відкритості та прозорості;

рівності та змагальності;

державного регулювання та контролю;

продажу об'єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об'єктів;

захисту економічної конкуренції;

створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

повного, своєчасного та достовірного інформування про об'єкти приватизації та порядок їх приватизації;

забезпечення конкурентних умов приватизації.

Стаття 3. Законодавство України про приватизацію

1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об'єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.

2. Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.

3. Дія цього Закону не поширюється на відчуження належних державі пакетів акцій у порядку, передбаченому статтями 65, 651, 652, 653, 68 та 69 Закону України "Про акціонерні товариства".

4. Дія цього Закону не поширюється на дії суб'єктів управління, спрямовані на вихід з складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є держава або територіальна громада і розмір державної або комунальної частки в якому становить 50 або менше відсотків.

5. Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

6. Приватизація земель державних і комунальних підприємств, установ та організацій регулюється Земельним кодексом України.

Стаття 4. Об'єкти приватизації

1. До об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

2. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об'єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (військове майно), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги;

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, водні ресурси, лісові ресурси, інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;

системи створення та збереження золотовалютних резервів;

емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади, у тому числі радіотелевізійні передавальні центри;

майно Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) та акції, що належать державі у статутному капіталі НСТУ;

засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

державні реєстри, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

майно державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ);

Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об'єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об'єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення;

пам'ятки, включені до переліку пам'яток, що не підлягають приватизації;

пам'ятки археології;

пам'ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання);

документи Державного бібліотечного фонду України;

вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у фільмофонді;

запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження;

підприємства, що здійснюють виробництво об'єктів космічної діяльності;

національний оператор поштового зв'язку;

заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету;

наукові об'єкти, включені до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання, та наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;

ядерні матеріали, ядерні установки і об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;

спеціально відведені місця чи об'єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

майно Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій;

майно та матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України;

майно, матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали;

державні еталони, інші об'єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження їх за межами території таких підприємств);

магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої (які функціонують), що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт;

метрополітен;

майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що виконують функції захисту від техногенних катастроф;

магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;

об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

державні газорозподільчі мережі;

акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

аеродроми та аеродромні об'єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв'язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів);

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об'єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем;

місця поховання;

захисні споруди цивільного захисту;

підприємства з виготовлення, ремонту технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю;

об'єкти спортивної інфраструктури, що включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

державні заклади охорони здоров'я, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади охорони здоров'я;

державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

3. У разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та органів доходів і зборів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об'єктами, що підлягають приватизації.

Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об'єктів, що підлягають приватизації.

4. Єдині майнові комплекси державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, за винятком тих, що не підлягають приватизації, приватизуються відповідно до вимог цього Закону.

5. Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до таких ознак:

1) об'єкти, що забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави:

підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;

підприємства атомної енергетики та підприємства, що працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами;

спеціальні об'єкти зв'язку;

підприємства пробірного контролю;

підприємства з виготовлення цінних паперів;

підприємства, що забезпечують безпеку руху в повітряному просторі та навігації водними шляхами України;

підприємства, що здійснюють топографо-геодезичні та картографічні роботи загальнодержавного призначення, зберігають матеріали Державного картографо-геодезичного фонду України та Державного інформаційного геологічного фонду України;

2) об'єкти соціально-культурного призначення, що забезпечують задоволення відповідних потреб суспільства, які не можуть бути повністю задоволені підприємствами, що перебувають у приватній власності, зокрема національні заклади культури.

Не підлягають приватизації інші державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено майно, визначене частиною другою цієї статті, та пакети акцій акціонерних товариств, до статутного капіталу яких передано майно, визначене частиною другою цієї статті, якщо такі підприємства не зможуть продовжувати господарську діяльність у разі передачі відповідного майна іншим суб'єктам господарювання державного сектору економіки.

Об'єкти державної власності, визначені частиною другою цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

Стаття 5. Класифікація об'єктів приватизації

1. З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації.

2. До об'єктів малої приватизації належать:

1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації;

2) окреме майно.

Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;

3) об'єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об'єкти;

4) об'єкти соціально-культурного призначення.

До об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;

5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об'єктів великої приватизації;

6) інші об'єкти, що не належать до об'єктів великої приватизації.

3. До об'єктів великої приватизації належать об'єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Стаття 6. Суб'єкти приватизації

1. Суб'єктами приватизації є:

державні органи приватизації;

місцеві ради, органи приватизації територіальних громад;

покупці.

Стаття 7. Повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації

1. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

2. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації;

класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону;

приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством;

змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації;

представляють відповідно до міжнародних договорів України з питань міждержавних майнових відносин інтереси держави з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначають право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу;

здійснюють управління об'єктами державної власності, зокрема державними підприємствами та корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери управління Фонду державного майна України, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;

продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств;

утворюють аукціонні комісії;

затверджують плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

укладають договори на проведення оцінки об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством;

укладають договори з радниками, які беруть на себе зобов'язання щодо надання послуг у процесі приватизації об'єктів державної власності, у тому числі пошуку потенційних покупців об'єктів приватизації, з визначенням стартової ціни об'єктів великої приватизації;

укладають договори з іншими уповноваженими особами щодо проведення аукціонів з продажу об'єктів приватизації;

укладають з потенційними покупцями єдиних майнових комплексів державних підприємств та пакетів акцій договори про конфіденційність інформації про об'єкт приватизації;

укладають договори про розроблення документації із землеустрою у випадках, передбачених законодавством;

укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації;

залучають суб'єктів господарювання для організації та/або проведення аукціонів, у тому числі в електронній формі (електронний аукціон);

виступають з боку держави засновником підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності;

контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;

здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України;

державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.

3. Органи приватизації оприлюднюють та надають інформацію на запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

4. Органи приватизації не мають права втручатися в господарську діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами таких підприємств.

5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Стаття 8. Покупці

1. Покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути:

1) громадяни України, іноземні громадяни;

2) юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті;

3) юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною другою цієї статті.

2. Не можуть бути покупцями:

1) органи державної влади;

2) державні підприємства, власником яких є держава Україна;

3) державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;

4) працівники державних органів приватизації;

5) покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупці, які походять з держави-агресора (згідно з пунктами 6, 7 та 8 частини другої цієї статті);

6) держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юридичних осіб;

7) юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора;

8) фізичні особи - громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;

9) юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;

10) юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

11) фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", а також пов'язані з ними особи;

12) особи, які були стороною продажу об'єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов'язані з ними особи;

13) радники, залучені для підготовки об'єкта до приватизації.

Стаття 9. Контрольні комісії з питань приватизації

1. З метою забезпечення контролю за здійсненням приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків з числа депутатів утворюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.

2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України.

Розділ II
ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 10. Порядок приватизації

1. Порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:

формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

2. Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Стаття 11. Формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації

1. Ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.

2. Перелік об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

3. Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

4. Перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.

5. Уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об'єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Для включення державного майна до переліків об'єктів малої приватизації уповноважені органи управління:

постійно переглядають, виявляють державне майно, яке безпосередньо не забезпечує виконання такими органами встановлених законодавством завдань; державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств (крім матеріальних носіїв секретної інформації); майно, що більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, та щокварталу вносять Фонду державного майна України свої пропозиції щодо включення державного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

для включення об'єктів соціально-культурного призначення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, подають до державних органів приватизації разом з пропозиціями стосовно включення до переліку пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності об'єктів соціально-культурного призначення або можливості перепрофілювання кожного з таких об'єктів.

7. Заяви про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Заяви про включення об'єктів права комунальної власності до переліків об'єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами.

Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об'єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

8. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об'єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

Для об'єктів великої приватизації державні органи приватизації письмово повідомляють заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об'єкта), а також відповідний уповноважений орган управління в п'ятиденний строк після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

9. Відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі:

коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;

коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об'єкта;

вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

10. Державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об'єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об'єктів права державної власності до переліків об'єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об'єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Стаття 12. Порядок прийняття рішення про приватизацію

1. Рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п'яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.

2. У місячний строк з моменту прийняття рішення про приватизацію уповноваженими органами управління передаються державним органам приватизації функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств.

У разі непередачі об'єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об'єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України. Проект зазначеного рішення Кабінету Міністрів України готує Фонд державного майна України.

Передача (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Майно, що не підлягає приватизації, у тому числі матеріальні носії секретної інформації, передачі не підлягають.

3. Функції з управління не передаються для таких об'єктів малої приватизації:

окремого майна;

об'єктів незавершеного будівництва;

законсервованих об'єктів;

об'єктів соціально-культурного призначення.

4. З дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об'єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо:

вчинення правочину та/або господарського зобов'язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину та/або господарського зобов'язання, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства та/або господарського товариства за даними фінансової звітності за останній звітний період. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від вимоги, передбаченої цим абзацом;

укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов'язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є переведення боргу;

вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об'єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні;

вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об'єкти;

вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність у інший спосіб акцій, часток, а також похідних цінних паперів;

укладення договорів оренди земельних ділянок та іншого нерухомого майна або основних засобів підприємства та/або господарського товариства;

укладення договорів поруки, гарантії;

списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління;

зміни номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства (крім банків);

прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства (крім банків);

прийняття рішень про припинення підприємства / господарського товариства шляхом реорганізації;

скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується.

Якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.

Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об'єкта.

Забороняється ділити предмет правочину / господарського зобов'язання з метою ухилення від вимог, передбачених цією частиною.

У разі якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, і загальні збори акціонерів (учасників) прийняли рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання господарським товариством згоди від державних органів приватизації не вимагається.

У разі якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються державним підприємством, органом управління якого є орган приватизації, і такий орган приватизації прийняв рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання державним підприємством додаткової згоди в розумінні частини четвертої цієї статті від державних органів приватизації не вимагається.

У разі якщо дії, передбачені абзацами другим - дев'ятим частини четвертої цієї статті, вчиняються державним підприємством / господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) якого належать державі, та статутом такого підприємства / господарського товариства вчинення таких дій віднесено до повноважень наглядової ради, більшість з членів якої є представниками суб'єкта управління / акціонера - органу приватизації, і наглядова рада прийняла рішення про надання згоди (попереднє надання згоди) на вчинення таких дій, отримання підприємством / господарським товариством додаткової згоди в розумінні частини четвертої цієї статті від державних органів приватизації не вимагається.

Відповідальність за збереження цілісності майнових комплексів та за шкоду, завдану таким об'єктам, несуть керівники відповідних підприємств.

5. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств / господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Справи про банкрутство підприємств / господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.

6. Органи приватизації припиняють приватизацію об'єкта приватизації у таких випадках:

включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

виключення об'єкта великої приватизації з переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності.

У місячний строк з дня прийняття рішення про припинення приватизації об'єкта приватизації державні органи приватизації повертають функції з управління пакетами акцій (частками), функції з управління майном державних підприємств уповноваженим органам управління.

Стаття 13. Способи приватизації

1. Приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом:

1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі:

аукціоні з умовами;

аукціоні без умов;

аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій;

аукціоні із зниженням стартової ціни;

аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;

2) викупу об'єктів приватизації.

Стаття 14. Подання заяви на участь у приватизації

1. Потенційні покупці зобов'язані подати разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені:

частиною другою цієї статті, - для об'єктів великої приватизації;

частиною сьомою цієї статті, - для об'єктів малої приватизації.

2. До заяви на участь у приватизації об'єкта великої приватизації додаються:

1) для потенційних покупців - юридичних осіб:

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;

документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;

інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

остання річна або квартальна фінансова звітність, підтверджена аудитором;

2) для потенційних покупців - фізичних осіб громадян України:

інформація про джерела походження коштів для придбання об'єкта великої приватизації, копія паспорта;

3) для іноземних громадян - документ про майновий стан і доходи, виданий уповноваженим органом держави громадянства або податкового резидентства, копія паспорта;

4) документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску (з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом) у розмірі п'яти відсотків стартової ціни об'єкта великої приватизації або банківську гарантію, а також документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску. Гарантійний внесок у розмірі п'яти відсотків стартової ціни об'єкта великої приватизації сплачується на відповідний поточний рахунок органів приватизації;

5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.

3. Заява і документи, передбачені частиною другою цієї статті, подаються органу приватизації.

Орган приватизації під час продажу об'єкта великої приватизації протягом семи робочих днів з дати закінчення прийняття документації здійснює перевірку заяв на участь у приватизації об'єкта великої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією, що подані потенційними покупцями об'єкта великої приватизації, та приймає рішення про допуск до участі в аукціоні з продажу об'єкта великої приватизації потенційних покупців та визнання їх учасниками аукціону. Рішення органу приватизації про недопуск до участі в аукціоні може бути оскаржено в судовому порядку особою, не допущеною до аукціону, протягом строків, передбачених статтею 30 цього Закону.

4. Орган приватизації досліджує відомості, зазначені в документах, поданих потенційними покупцями, у тому числі відомості про відносини контролю.

5. Орган приватизації під час продажу об'єкта великої приватизації має право витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, але лише ті, які потрібні для з'ясування його особи і суті діяльності.

6. Орган приватизації приймає рішення про недопущення потенційного покупця до участі у приватизації об'єкта великої приватизації або не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу в разі, коли потенційний покупець:

не відповідає вимогам статті 8 цього Закону;

не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом;

подав неправдиві відомості про себе.

Не можуть бути підставою для прийняття рішення про недопущення потенційного покупця до участі у приватизації формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь в приватизації об'єкта великої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

Рішення про недопущення потенційного покупця до участі у приватизації має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення.

7. До заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації подаються:

1) для потенційних покупців - фізичних осіб - громадян України - копія паспорта громадянина України;

2) для іноземних громадян - копія документа, що посвідчує особу;

3) для потенційних покупців - юридичних осіб:

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;

документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;

інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

остання річна або квартальна фінансова звітність;

4) документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті;

5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.

8. Організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації не має права витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, ніж передбачені частиною сьомою цієї статті.

9. Орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який:

не відповідає вимогам статті 8 цього Закону;

не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом;

подав неправдиві відомості про себе.

Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.

Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.

10. Після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та у разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини дев'ятої цієї статті. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.

11. Для участі в аукціоні з продажу об'єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації. Для участі в аукціоні з продажу об'єкта великої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок органів приватизації.

Оператор електронного майданчика перераховує на рахунки відповідних бюджетів суми сплачених потенційними покупцями реєстраційних внесків протягом п'яти календарних днів з дня затвердження протоколу аукціону.

12. Банківська гарантія є безвідкличною.

Умови та форма банківської гарантії затверджуються Національним банком України за поданням Фонду державного майна України.

13. Об'єкт приватизації може бути придбаний за рахунок залучених (кредитних) коштів. У разі придбання об'єкта приватизації за рахунок залучених коштів покупець повинен також подати інформацію про відповідного кредитора, а також документальне підтвердження, що такий кредитор бажає розглянути можливість надання відповідного обсягу фінансування у разі, коли такого учасника буде обрано переможцем аукціону. Кредитором не може бути особа, яка не може бути покупцем відповідно до частини другої статті 8 цього Закону.

Об'єкт приватизації, що є пакетом цінних паперів, може бути придбаний професійним учасником фондового ринку, який діє в інтересах свого клієнта. У такому разі покупець повинен також подати інформацію про клієнта, в інтересах якого він діє, в обсязі, передбаченому цим Законом для покупця, а також копію договору із клієнтом.

14. Відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів, а також обов'язок довести відсутність ознак, передбачених частиною другою статті 8 цього Закону, покладається на покупця.

Стаття 15. Продаж об'єктів малої приватизації

1. Об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків.

Типовий договір між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків затверджується Фондом державного майна України.

3. Відомості про учасників аукціону не підлягають розголошенню до завершення аукціону.

4. Для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.

До складу аукціонної комісії входять не менш як п'ять осіб.

Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.

Стартова ціна продажу визначається відповідно до статті 22 цього Закону.

Об'єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності.

Об'єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.

Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через 10 робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.

5. Аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів малої приватизації.

6. Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.

У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.

Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об'єкта.

7. Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.

У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.

Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, зазначені грошові кошти зараховуються під час розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

8. Продаж об'єктів на аукціоні, крім аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону на підвищення стартової ціни.

У разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.

9. У разі якщо об'єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім випадку, передбаченого частиною восьмою цієї статті, проводиться повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків.

10. Якщо повторний аукціон зі зниженням стартової ціни визнається таким, що не відбувся, у разі якщо для участі у такому аукціоні подано заяву на участь від одного покупця, то орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни, з урахуванням зниження стартової ціни відповідно до частини дев'ятої цієї статті.

11. У разі якщо об'єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - десятою цієї статті, проводиться аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій зі зниженням стартової ціни, визначеної згідно з правилами, встановленими статтею 22 цього Закону, на 50 відсотків.

Продаж об'єктів на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подання цінових пропозицій здійснюються за наявності не менш як одного учасника аукціону.

12. До проведення першого аукціону з продажу об'єкта малої приватизації аукціонна комісія одночасно встановлює стартові ціни та умови продажу об'єкта малої приватизації на аукціонах, передбачених частинами восьмою - одинадцятою цієї статті.

13. У випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.

Стаття 16. Особливості викупу окремих об'єктів приватизації

1. Викуп акцій (часток), що належать державі або територіальній громаді у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів таких товариств і законодавства держав реєстрації таких товариств (організацій, підприємств).

Якщо особи, які відповідно до законодавства та з урахуванням установчих документів таких товариств не скористалися у визначений строк своїм переважним правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об'єктів приватизації на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Приватизація об'єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації, та об'єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та знаходяться у господарського товариства на праві господарського відання, здійснюється шляхом викупу господарським товариством, на балансі (обліку) якого знаходяться об'єкти державної або комунальної власності.

Якщо господарське товариство не скористалося протягом трьох років з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта державної або комунальної власності, що перебуває у нього на обліку та/або знаходиться на праві господарського відання, своїм правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об'єктів державної або комунальної власності на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Стаття 17. Перетворення державних або комунальних підприємств у господарські товариства

1. Рішення про перетворення державних підприємств в акціонерні товариства приймають державні органи приватизації за поданням уповноважених органів управління. Рішення про перетворення комунальних підприємств у господарські товариства відповідного типу приймають місцеві ради.

2. У разі перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації його засновником виступає орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.

3. До акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або перетворення, не застосовуються обмеження, встановлені частиною другою статті 5, положення статті 9 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо створення акціонерних товариств, а також їх діяльності у період до виконання плану розміщення акцій.

Утворення акціонерних товариств у процесі приватизації та перетворення державних підприємств, а також емісія акцій таких товариств здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особливості утворення господарських товариств у процесі приватизації та перетворення комунальних підприємств у господарські товариства можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.

4. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану розміщення акцій спосіб, обсяг і строк продажу акцій. Форма плану розміщення акцій затверджується Фондом державного майна України.

5. У разі перетворення державних або комунальних підприємств в акціонерні товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки прості іменні акції.

6. Утворене відповідно до цієї статті господарське товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

7. За рішенням органу приватизації до початку продажу акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації та перетворення, а в інших випадках - за рішенням вищого органу акціонерного товариства, до статутного капіталу такого товариства може додатково вноситися майно, набуте підприємством у період між датою оцінки розміру статутного капіталу та датою державної реєстрації акціонерного товариства, безпідставно виключене майно та майно, щодо якого знято заборону на приватизацію.

Визначення вартості майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, здійснюється за Методикою оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. З моменту укладення договору купівлі-продажу пакета акцій, що є об'єктом приватизації, та до моменту переходу права власності забороняється вносити будь-які зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту або іншого обмеження прав держави на такий пакет акцій.

Стаття 18. Приватизація об'єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду

1. Приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

2. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або місцевою радою.

3. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.

У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем.

Ціна продажу об'єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід'ємних поліпшень.

Якщо покупцем об'єкта приватизації стає орендар, вартість невід'ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації.

4. Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об'єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об'єкт оренди переходить у його власність.

Стаття 19. Продаж об'єктів великої приватизації

1. Порядок та умови продажу об'єктів великої приватизації державної власності затверджуються Кабінетом Міністрів України. Особливості продажу об'єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.

2. Підготовка до приватизації та продаж об'єктів великої приватизації здійснюються із залученням на конкурсних засадах радників у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, крім випадків, передбачених цим Законом. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальнодоступності, гласності та прозорості, незалежності членів конкурсної комісії. Критерії, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, мають передбачати, зокрема:

можливість представництва та залучення інших консультантів;

компетентність (кваліфікація, досвід, знання та навички);

запропоновану радником методику підготовки до продажу, стратегію продажу, матеріально-технічне забезпечення та організацію проекту;

запропоновані радником строки підготовки до продажу та продажу об'єкта приватизації.

Завдання радників, зокрема, включають:

збір інформації та аналіз економічних, технічних і фінансових показників діяльності підприємства;

приведення основних показників бухгалтерської звітності підприємства у відповідність із стандартами бухгалтерського обліку;

забезпечення проведення аудиту;

підготовку фінансової моделі та визначення інвестиційної привабливості підприємства, можливих шляхів її підвищення, шляхів реструктуризації кредиторської заборгованості, рекомендацій щодо встановлення основних цін і тарифів на продукцію та послуги, маркетингової політики, інших заходів;

визначення стартової ціни та підготовку інформаційного пакета щодо об'єкта приватизації;

підготовку документації про підприємство згідно з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції та про екологічний аудит;

здійснення заходів щодо пошуку потенційного інвестора.

Радниками не можуть бути особи, визначені частиною другою статті 8 цього Закону. Радники, залучені для підготовки об'єкта до приватизації, не можуть бути покупцями такого об'єкта.

3. Оплата послуг радника з підготовки до приватизації та продажу об'єкта великої приватизації здійснюється шляхом виплати раднику частини розміру винагороди у фіксованому розмірі, за умови повного виконання радником умов договору про надання послуг, укладеного з радником, та змінної частини винагороди, у разі продажу об'єкта приватизації - у розмірі, встановленому у відсотковому відношенні до вартості проданого об'єкта приватизації, у порядку, визначеному частиною другою цієї статті.

Оплата послуг радника може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету та/або міжнародних організацій.

4. У випадках, якщо у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, підготовка до приватизації (продажу) об'єктів великої приватизації здійснюється без залучення радників.

5. Продаж об'єктів великої приватизації, що проводиться державними органами приватизації без залучення радника, здійснюється у спосіб, визначений цим Законом.

Для об'єктів великої приватизації, для підготовки до продажу яких радники не залучаються, державними органами приватизації здійснюються:

збір інформації та аналіз економічних, екологічних, технічних і фінансових показників діяльності підприємства;

забезпечення проведення аудиту об'єкта приватизації;

забезпечення визначення стартової ціни;

здійснення заходів щодо пошуку потенційного інвестора.

6. Об'єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами.

Для продажу об'єктів великої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється Положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входять не менш як п'ять осіб.

Аукціонна комісія розробляє умови продажу.

Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через 10 робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта великої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.

Умови продажу об'єктів великої приватизації комунальної власності затверджуються місцевими радами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог цього Закону.

7. Для об'єктів великої приватизації державної власності рішення про зміну способу приватизації приймає державний орган приватизації. Для об'єктів великої приватизації комунальної власності рішення про зміну способу приватизації приймає відповідна місцева рада.

8. Аукціон з продажу об'єктів великої приватизації проводиться організатором аукціону не раніше ніж через 30 днів, але не пізніше 60 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів приватизації.

9. Для участі в аукціоні потенційний покупець разом із заявою на участь в аукціоні подає до організатора аукціону інформацію та документи, визначені статтею 14 цього Закону.

До участі в проведенні аукціону з продажу об'єкта приватизації не допускаються потенційні покупці, які є між собою пов'язаними особами.

10. Доступ до інформаційного пакета об'єкта великої приватизації здійснюється після публікації інформаційного повідомлення про приватизацію такого об'єкта.

Укладення з потенційними покупцями договору про конфіденційність інформації про об'єкт приватизації здійснюється після опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію такого об'єкта.

Потенційні покупці об'єкта великої приватизації мають право надати власні коментарі та пропозиції до проекту договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

За результатами опрацювання коментарів та пропозицій до проекту договору купівлі-продажу, але не пізніш як за 10 робочих днів до початку аукціону з продажу об'єкта великої приватизації, орган приватизації надає потенційним покупцям остаточний проект договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації.

Кінцевий строк прийняття заяв на участь в аукціоні - сім робочих днів до дати проведення аукціону.

11. Продаж об'єктів на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону.

12. Початком торгів вважається момент оголошення стартової ціни об'єкта.

Кожна наступна ціна, запропонована учасниками аукціону, повинна перевищувати попередню не менше ніж на 1 відсоток стартової ціни об'єкта.

Право на придбання об'єкта аукціону отримує переможець аукціону, який запропонував найвищу ціну продажу.

13. Під час проведення аукціону ведеться протокол, до якого вносяться інформація про стартову ціну об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта).

У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону, якщо це підтверджується відповідним актом, переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону, а також його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об'єкта.

14. Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону державним органом приватизації.

У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, такий учасник та його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об'єкта. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

15. Відомості про учасників аукціону та їх кількість не підлягають розголошенню до моменту початку аукціону.

16. У разі якщо для участі в аукціоні з продажу об'єкта приватизації подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а державний орган приватизації (місцева рада - щодо об'єкта великої приватизації, що перебуває у комунальній власності) може прийняти рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни для відповідного аукціону.

У разі якщо об'єкт приватизації виставляється на продаж на аукціон із зниженням стартової ціни вперше, стартова ціна знижується аукціонною комісією на 25 відсотків.

У разі якщо об'єкт приватизації виставляється на продаж на аукціон із зниженням стартової ціни вдруге, стартова ціна знижується аукціонною комісією на 50 відсотків.

Під час проведення аукціону із зниженням стартової ціни кожна наступна ціна підвищується на розмір мінімального кроку аукціону. Крок аукціону встановлює державний орган приватизації на кожний об'єкт. Мінімальний крок аукціону становить не менше 1 відсотка стартової ціни об'єкта.

17. У разі якщо об'єкт великої приватизації не продано у спосіб, що передбачений частинами шостою, шістнадцятою цієї статті, приватизація такого об'єкта відбувається шляхом проведення аукціону за методом вивчення цінових пропозицій.

18. Аукціон за методом вивчення цінових пропозицій проводиться у два етапи.

На першому етапі потенційні покупці протягом 30 днів з дня опублікування інформаційного повідомлення про вивчення попиту подають заяву та документи на участь в аукціоні та пропозиції щодо ціни, за якою вони готові придбати об'єкт приватизації. Пропозиція щодо ціни не може бути меншою за 50 відсотків від стартової ціни цього об'єкта на останньому аукціоні.

Потенційний покупець об'єкта приватизації разом із заявою на участь в аукціоні та аукціонною пропозицією щодо ціни, за якою він бажає придбати об'єкт приватизації, подає інформацію та відомості щодо відповідності вимогам, встановленим до покупців, згідно із статтею 8 цього Закону.

Для реєстрації потенційні покупці сплачують реєстраційний внесок, а також вносять гарантійний внесок у розмірі 5 відсотків своєї аукціонної пропозиції щодо запропонованої ціни об'єкта приватизації на відповідний поточний рахунок державних органів приватизації або подають банківську гарантію на суму гарантійного внеску.

Аукціонна комісія збирає пропозиції щодо ціни придбання об'єкта приватизації від потенційних учасників аукціону, визначає найвищу ціну, запропоновану учасниками аукціону, і визначає її стартовою ціною.

Якщо під час вивчення попиту потенційним покупцем сплачено гарантійний внесок у розмірі менше 5 відсотків стартової ціни об'єкта, визначеної аукціонною комісією, потенційний покупець для участі в аукціоні додатково сплачує відповідну різницю у розмірах гарантійних внесків.

До участі в аукціоні також допускаються потенційні покупці, які не брали участі у вивченні попиту щодо визначення стартової ціни об'єкта приватизації, але які можуть бути покупцями відповідно до статті 8 цього Закону та сплатили реєстраційний внесок і гарантійний внесок у розмірі 5 відсотків стартової ціни об'єкта.

Потенційний покупець, який надав найвищу ціну під час вивчення попиту, що була визначена стартовою, і в подальшому відмовився від участі в аукціоні або від викупу за запропонованою ним ціною, він та його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об'єкта. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету.

На другому етапі проведення аукціону кожна наступна ціна підвищується на розмір мінімального кроку аукціону. Крок аукціону встановлює державний орган приватизації на кожний об'єкт. Мінімальний крок аукціону становить не менше 1 відсотка стартової ціни об'єкта.

Переможцем аукціону визначається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за об'єкт приватизації.

Стаття 20. Дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції у процесі приватизації

1. У випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, покупець зобов'язаний отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на безпосереднє або опосередковане придбання у власність акцій (часток) у розмірі, що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання, а також активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання (далі - дозвіл на концентрацію).

2. Порядок подання та розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію встановлюється законодавством про захист економічної конкуренції.

Стаття 21. Інформація про приватизацію

1. Органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб-сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації.

2. Обов'язковому оприлюдненню підлягають:

переліки об'єктів, що підлягають приватизації;

інформація про об'єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

3. В інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов'язково зазначаються:

спосіб проведення аукціону;

найменування об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності);

розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток);

стартова ціна об'єкта;

розмір гарантійного внеску;

розмір реєстраційного внеску;

найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об'єкти;

умови продажу та/або експлуатації об'єкта приватизації (за наявності);

інформація про договори оренди, укладені щодо об'єкта або його частини, із зазначенням за кожним таким договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди;

кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні (кінцевий строк подання цінових аукціонних пропозицій);

дата, час та місце проведення аукціону;

час і місце проведення огляду об'єкта;

інформація про радника (у разі його залучення);

назва організатора аукціону, адреса, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону;

адреса веб-сайту організатора аукціону;

інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).

До інформаційного повідомлення про приватизацію пакетів акцій (часток) єдиних майнових комплексів, а також їх структурних підрозділів включаються відомості про:

середньооблікову чисельність працівників;

обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної (за наявності);

основні показники господарської діяльності за останні три роки та за останній звітний період;

будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місце знаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, інформація про сплату екологічних зборів та платежів тощо.

До інформаційного повідомлення про приватизацію окремо визначеного майна, об'єктів незавершеного будівництва та об'єктів соціально-культурного призначення включається інформація щодо балансоутримувача, а для об'єктів незавершеного будівництва - щодо рівня будівельної готовності.

4. Інформаційне повідомлення про вивчення попиту включає інформацію, визначену частиною третьою цієї статті.

5. Інформація про результати продажу об'єкта (дані про покупця: для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові; для юридичної особи - назва, ціна, за якою придбано об'єкт приватизації) підлягає опублікуванню в додатку до "Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію" - газеті "Відомості приватизації", а також на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, в електронній торговій системі протягом 10 робочих днів після затвердження державним органом приватизації результатів продажу.

Розділ III
ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 22. Формування стартової ціни об'єктів приватизації

1. Стартова ціна об'єкта великої приватизації визначається радником (у разі залучення).

2. У разі необрання радника у процесі конкурсного відбору стартова ціна об'єкта великої приватизації встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Для визначення стартової ціни шляхом вивчення аукціонних пропозицій не враховуються пропозиції щодо стартової ціни, що надійшли від покупців, які не відповідають вимогам, встановленим статтею 8 цього Закону.

Форма аукціонної пропозиції щодо стартової ціни об'єктів великої приватизації затверджується Фондом державного майна України або місцевою радою. Не допускається подання пропозиції щодо стартової ціни у вигляді діапазону ціни або у будь-якому іншому вигляді, що не дозволяє визначити однозначну пропозицію щодо стартової ціни. У разі подання потенційним покупцем пропозиції щодо стартової ціни, що не відповідає затвердженій формі, або у вигляді, що не дозволяє визначити однозначну пропозицію щодо стартової ціни, така пропозиція не враховується аукціонною комісією при визначенні стартової ціни.

4. Стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації.

У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо об'єктом малої приватизації є акції, частки, стартова ціна об'єкта малої приватизації встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).

5. Визначення вартості майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, вартості акцій (часток), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, та підлягають приватизації шляхом викупу, а також оцінка об'єктів приватизації, повернених за рішенням суду у державну власність, здійснюються відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 23. Джерела коштів для придбання державного або комунального майна, що приватизується

1. Майно, що приватизується, може бути придбано за рахунок власних і позичених коштів покупців, які мають право брати участь у приватизації відповідно до цього Закону.

2. Покупці - нерезиденти України набувають у власність майно, що приватизується, у процесі приватизації з оплатою його ціни у національній валюті або у вільно конвертованій валюті.

У разі здійснення покупцем платежу у вільно конвертованій валюті сума, що підлягає сплаті у такій валюті, визначається за офіційним курсом гривні до такої валюти, встановленим Національним банком України на день укладення (підписання) договору купівлі-продажу.

3. Покупці, які мають право брати участь у приватизації відповідно до цього Закону, вправі використовувати для придбання об'єктів приватизації кошти відповідно до валютного законодавства України.

4. У разі придбання об'єкта приватизації за рахунок залучених коштів покупець повинен також подати інформацію про відповідного кредитора, а також документальне підтвердження, що такий кредитор погоджується надати відповідний обсяг фінансування у разі, коли такого учасника буде обрано переможцем аукціону. Кредитором не може бути особа, яка не може бути покупцем відповідно до статті 8 цього Закону.

Стаття 24. Порядок проведення розрахунків за приватизацію об'єктів

1. Покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об'єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.

2. За несплату коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.

3. Несплата коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Стаття 25. Використання грошових коштів, одержаних від приватизації

1. Кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації (суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації тощо), зараховуються до державного або місцевого бюджету у повному обсязі, крім плати за участь.

У разі прийняття рішення про припинення приватизації сплачені реєстраційний внесок за реєстрацію покупців для участі в аукціоні та гарантійний внесок повертаються всім потенційним покупцям такого об'єкта.

2. У разі делегування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, державним органам приватизації органи місцевого самоврядування обов'язково передбачають у місцевих програмах приватизації та бюджетах субвенції на відшкодування державним органам приватизації витрат, пов'язаних з реалізацією зазначеного майна.

У разі ухвалення органами місцевого самоврядування рішення про делегування власних повноважень державним органам приватизації, частина коштів, що надійшли від приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності, перераховується на рахунки державних органів приватизації з відповідного місцевого бюджету за визначеними органами місцевого самоврядування нормативами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для спрямування на фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією комунального майна.

3. За рахунок коштів державного бюджету або відповідного місцевого бюджету для проведення заходів, пов'язаних з приватизацією, здійснюються такі видатки:

1) оплата послуг, що надаються:

особами та організаціями, залученими до робіт з проведення обов'язкового екологічного аудиту, аудиту, експертизи технічного стану, охорони та збереження об'єктів власності в особі органів приватизації до їх подальшого продажу, надання юридичних послуг;

суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, що залучаються для проведення оцінки майна у процесі приватизації (корпоратизації), оцінки об'єктів приватизації, повернутих за рішенням суду в державну або комунальну власність;

особами та організаціями, залученими до робіт з виготовлення технічної документації на об'єкт;

депозитарними установами щодо депозитарного обліку цінних паперів та обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

особами та організаціями, залученими до роботи із забезпечення функціонування єдиної комп'ютерної мережі органів приватизації, придбання і супроводження програмного забезпечення для здійснення процесу приватизації державного майна;

закладами і центрами з навчання та підвищення кваліфікації кадрів органів приватизації та осіб, представників держави або територіальної громади, які беруть участь у загальних зборах товариств, та осіб, які включені до складу наглядових рад, ревізійних комісій;

2) витрати, пов'язані із:

забезпеченням міжнародної діяльності у сфері приватизації;

провадженням інформаційної діяльності з питань проведення приватизації, управління майном державного сектору в процесі приватизації, висвітленням приватизаційних процесів у засобах масової інформації, супроводженням веб-сайту Фонду державного майна України;

виконанням науково-дослідних робіт;

виданням та розповсюдженням офіційних друкованих видань органів приватизації;

придбанням комп'ютерної та офісної техніки, засобів зв'язку, обладнання, інвентарю, програмних продуктів.

4. Оплата послуг радників здійснюється в порядку, визначеному частиною другою статті 19 цього Закону з урахуванням положень частини третьої статті 19 цього Закону.

5. Частина витрат, визначених частиною третьої цієї статті, може фінансуватися за рахунок технічної допомоги міжнародних фінансових організацій або коштів міжнародних фінансових організацій з урахуванням того, що у разі надходження від таких міжнародних донорів відповідної вимоги частина витрат, яка початково була покрита фінансуванням таких донорів і потім відшкодована покупцем, повинна бути невідкладно повернута таким міжнародним донорам протягом 10 робочих днів після здійснення повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Розділ IV
ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 26. Оформлення угод приватизації

1. Під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати:

зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань;

зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

2. До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо:

збереження основних видів діяльності підприємства;

технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об'єкта;

виконання встановлених мобілізаційних завдань;

погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;

забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства;

вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об'єктом;

оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов'язаних із виконанням заходів з приватизації об'єктів державної власності, зокрема:

проведення обов'язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством;

надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом;

проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом.

До договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації можуть включатися гарантії продавця щодо розкриття інформації про стан об'єкта приватизації та/або суб'єкта господарювання, акції (частки) якого є об'єктом великої приватизації, та наявні (потенційні) обтяження такого об'єкта приватизації та/або майна суб'єкта господарювання, а також відповідальність за повноту та достовірність такої інформації.

З моменту переходу права власності на об'єкт приватизації покупець, який придбав об'єкт приватизації, зобов'язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

У разі укладення договорів купівлі-продажу під інвестиційні зобов'язання такі договори можуть містити умови щодо недопущення виникнення податкового боргу до виконання зобов'язань у визначені договором строки. Умови щодо недопущення податкового боргу обов'язково включаються до договорів купівлі-продажу під інвестиційні зобов'язання у випадках наявності у покупця чи отримання ним у результаті приватизації вирішального впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

З моменту укладення договору купівлі-продажу до моменту переходу права власності укладення будь-яких правочинів та внесення змін до діючих правочинів, стороною яких є господарське товариство, акції або частки якого є об'єктом приватизації, здійснюються за погодженням з державним органом приватизації та покупцем, який придбав об'єкт приватизації.

3. Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:

1) несплата протягом 60 днів коштів за об'єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов;

2) невиконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк;

3) подання органу приватизації неправдивих відомостей;

4) сплата за об'єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) невиконання зобов'язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;

6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об'єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу повинен містити положення щодо відповідальності (звільнення від відповідальності) у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, обставини непереборної сили тощо).

4. Договір купівлі-продажу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, передбачених законом.

Усі пов'язані з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу витрати у випадках, якщо нотаріальне посвідчення договору передбачене законодавством, покладаються на покупця.

5. Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва органи приватизації подають нотаріусу такі документи:

копія наказу Фонду державного майна України про включення об'єкта незавершеного будівництва до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації;

копія наказу органу приватизації або рішення місцевої ради про приватизацію об'єкта;

акт обстеження об'єкта незавершеного будівництва (опис об'єкта);

витяг з інформації про приватизацію об'єкта, опублікованої в офіційних друкованих виданнях органів приватизації;

копія затвердженого органами приватизації протоколу про проведення аукціону;

довіреність на право представництва інтересів державних органів приватизації.

6. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій.

Право власності на придбаний пакет акцій переходить до покупця після повної сплати ціни продажу разом з неустойкою (у разі її нарахування) за пакет акцій та з моменту зарахування пакета акцій на рахунок у цінних паперах покупця у депозитарній установі.

Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

Приватизація окремо стоячої будівлі, розташованої на земельній ділянці, яка перебуває в оренді або постійному користуванні третьої особи, є підставою для дострокового припинення договору оренди з такою третьою особою (припинення її права постійного користування) в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування і використання приватизованого об'єкта за призначенням. Власник такої земельної ділянки зобов'язаний укласти договір оренди з покупцем об'єкта приватизації, що є окремо стоячою будівлею, відповідно до Земельного кодексу України, у тримісячний строк з моменту реєстрації покупцем права власності на об'єкт приватизації.

Якщо права користування такою земельною ділянкою, визначеною в абзаці четвертому цієї частини, не оформлено або така земельна ділянка не перебуває у користуванні жодної особи, власник земельної ділянки вживає заходів для передачі в оренду покупцю об'єкта приватизації земельної ділянки в частині, необхідній для обслуговування і використання приватизованого об'єкта за призначенням, у шестимісячний строк з моменту реєстрації покупцем права власності на об'єкт приватизації.

7. Не допускається звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності, крім випадків приватизації об'єктів шляхом продажу без умов.

8. Укладення колективного договору між новим власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, а також працевлаштування вивільнених працівників здійснюються відповідно до законодавства.

9. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

10. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

11. Порядок повернення в державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Фондом державного майна України.

Повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об'єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п'яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

Повернення коштів покупцям здійснюється в сумі, отриманій державними органами приватизації в результаті повторного продажу об'єктів, але не може перевищувати суми, сплаченої покупцем під час попереднього продажу.

У разі якщо об'єкт приватизації визнано банкрутом, кошти від повторного продажу покупцю не повертаються.

У разі повернення в державну (комунальну) власність об'єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об'єкта у порядку, визначеному цим Законом.

12. За згодою сторін у договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації може передбачатися можливість вирішення спорів, що виникають між продавцем та покупцем у зв'язку з договором купівлі-продажу об'єкта приватизації чи на його підставі, у міжнародному комерційному арбітражному суді. При цьому якщо орган приватизації в договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації передбачає вирішення спорів, що виникають між продавцем та покупцем у зв'язку з договором купівлі-продажу об'єкта приватизації чи на його підставі, у міжнародному комерційному арбітражному суді, але сторони не досягли згоди щодо вибору міжнародного комерційного арбітражного суду, в якому такий спір підлягає розгляду, будь-який спір, суперечка або претензія, що виникають стосовно укладеного договору купівлі-продажу об'єкта приватизації або пов'язані з ним, у тому числі щодо його порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню шляхом арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торгової палати міста Стокгольма.

13. Договір та інформація про внесені зміни або розірвання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації підлягають опублікуванню в електронній торговій системі протягом 10 календарних днів з дня укладання, внесення таких змін або розірвання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації.

Стаття 27. Контроль за виконанням договорів купівлі-продажу

1. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації.

2. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України.

3. Строк виконання зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'яти років, за винятком тих, для яких Фондом державного майна України за поданням аукціонної комісії може бути встановлено інший строк виконання зобов'язань.

4. Зобов'язання, визначені у договорі купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбавають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких зобов'язань.

5. Відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. Порядок надання згоди органами приватизації встановлюється Фондом державного майна України.

6. Забороняється подальше відчуження придбаного пакета акцій шляхом його дроблення до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами аукціону, викупу.

7. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Новий власник, а також кредитор фінансування купівлі об'єкта приватизації повинен відповідати вимогам до покупців об'єктів приватизації, встановленим статтею 8 цього Закону.

8. Передача приватизованого об'єкта в заставу або внесення такого об'єкта до статутного капіталу господарського товариства в період дії умов договору купівлі-продажу здійснюється за згодою органу приватизації, який є стороною цього договору, в установленому Фондом державного майна України порядку.

9. Проведення додаткової емісії акцій акціонерним товариством - емітентом до повного виконання покупцем пакета акцій такого товариства зобов'язань відповідно до укладеного договору купівлі-продажу може здійснюватися виключно за попередньою згодою органу приватизації.

10. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на такий об'єкт зобов'язаний подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.

11. Орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації або визнання його недійсним.

12. Депозитарна установа, яка зафіксувала набуття прав на цінні папери нового власника, зобов'язана подати органу приватизації інформацію про нового власника приватизованого об'єкта на письмову вимогу органу приватизації.

Стаття 28. Правонаступництво власників

1. Особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

2. Правонаступництво щодо акцій (часток), придбаних у процесі приватизації, які належали державі (територіальній громаді) в майні суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних (комунальних) підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу.

Стаття 29. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію

1. За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законів України.

2. Посадові особи органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.

3. Посадові особи підприємств, на балансі яких перебувають об'єкти приватизації, несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного подання достовірної інформації про об'єкти приватизації, які підлягають продажу, або подання інформації не в повному обсязі - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, за позовами державних органів приватизації.

4. У разі несплати коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

5. У разі повного або часткового невиконання умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій в установленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості невнесених інвестицій за кожний день прострочення;

у разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток) підприємства у зв'язку з визнанням такого підприємства банкрутом покупець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків суми невиконаних ним зобов'язань, але не менш як 10 відсотків ціни придбаного об'єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу є прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом підприємства, майно (акції, частки) якого є об'єктом купівлі-продажу. Порушення провадження у справі про банкрутство (введення процедури розпорядження майном, винесення ухвали про проведення санації) не звільняє покупця об'єкта приватизації від відповідальності за невиконання умов договору купівлі-продажу;

у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду основних видів діяльності приватизованого об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна;

у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток) підприємства щодо виникнення податкового боргу покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового боргу.

За недопущення працівників органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного або комунального майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Факт недопущення працівників органів приватизації до проведення ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного або комунального майна підтверджується складеним у присутності відповідних правоохоронних органів та підписаним працівниками державних органів приватизації актом про недопуск до проведення перевірки.

Форма акта про недопуск до проведення перевірки затверджується Фондом державного майна України.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.

Стаття 30. Особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна

1. Спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.

2. Строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта великої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації становить три роки.

Строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Установити, що приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими:

дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом;

після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу;

на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об'єктів групи Г згідно з класифікацією об'єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

3. Установити, що акти Кабінету Міністрів України і Фонду державного майна України з питань приватизації, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють до затвердження Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України відповідних актів, передбачених цим Законом.

4. Установити, що приватизація об'єктів агропромислового комплексу, щодо яких на день набрання чинності цим Законом державними органами приватизації затверджені плани їх приватизації, здійснюється та завершується відповідно до вимог Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

5. Установити, що уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом мають подати Фонду державного майна України пропозиції про включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, разом з інформацією, зазначеною у частинах четвертій, п'ятій статті 11 цього Закону, та основними показниками господарської діяльності за останні три роки та останній звітний період.

Фонд державного майна України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечує оприлюднення переліків об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

6. Установити, що положення цього Закону щодо приватизації пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава, діють в частині, що не суперечить Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава".

7. Установити, що до 1 січня 2021 року за результатами опрацювання коментарів та пропозицій потенційних покупців до проекту договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації у порядку, встановленому частиною дев'ятою статті 19 цього Закону, орган приватизації на запит потенційного покупця має визначити в договорі купівлі-продажу об'єкта великої приватизації, що договір регулюється правом Англії та Уельсу, з урахуванням положень Закону України "Про міжнародне приватне право", крім положень, які регулюються імперативними нормами права України.

Положення щодо можливості застосування Закону України "Про міжнародне приватне право" до проекту договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації включаються на підставі висновків аукціонної комісії.

8. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 348 із наступними змінами);

Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 350 із наступними змінами);

Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 41, ст. 188 із наступними змінами);

Закон України "Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 35, ст. 279; 2003 р., N 37, ст. 300; 2012 р., N 7, ст. 53);

Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 45, ст. 375 із наступними змінами);

Закон України "Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 6, ст. 143);

Закон України "Про Державну програму приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 39, ст. 466);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 349);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 351);

пункт 3 Постанови Верховної Ради України "Про Державну програму приватизації майна державних підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст. 567);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 34, ст. 161);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 41, ст. 189).

9. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

абзац перший частини шостої статті 120 доповнити словами "крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації";

частину дев'яту статті 122 виключити;

абзац другий частини першої статті 128 виключити;

абзац третій частини другої статті 135 виключити;

2) у статті 146 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

частини другу і третю викласти в такій редакції:

"2. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється в порядку, встановленому законом.

3. Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом:

купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні;

викупу об'єктів приватизації";

частину четверту після слів "громадянин України" доповнити словами "крім випадків, встановлених законом";

3) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

абзац другий частини третьої статті 331 викласти в такій редакції:

"У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону";

частину першу статті 345 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки";

у частині другій статті 377 слова "багатоквартирних будинків" замінити словами "багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації";

4) частину другу статті 10 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 16, ст. 95) виключити;

5) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2011 р., N 36, ст. 362; 2013 р., N 26, ст. 264; 2014 р., N 33, ст. 1162):

у частині другій статті 32 слова "протягом строку його дії" замінити словами "та Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" протягом строку їх дії";

у статті 34:

частину першу доповнити словами "(крім стратегічних інвесторів, які подають заявку на участь у конкурсі відповідно до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава")";

перше речення частини третьої доповнити словами "(крім стратегічних інвесторів, які подають заявку на участь у конкурсі відповідно до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава")";

6) у підпункті "а" пункту 2 частини другої статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 12, ст. 64) слова "цілісного майнового комплексу" замінити словами "єдиного майнового комплексу";

7) у Законі України "Про управління об'єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 46, ст. 456 із наступними змінами):

у частині другій статті 5:

пункти 9 і 10 виключити;

доповнити пунктом 173 такого змісту:

"173) визначає істотні умови договору, який укладається з Адміністратором електронної торгової системи та оператором електронного майданчика - юридичною особою, що має право використовувати електронний майданчик";

пункт 18 доповнити підпунктами "ш", "щ", "ю" та "я" такого змісту:

"ш) продажу об'єктів великої приватизації державної власності;

щ) проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації;

ю) відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок плати за участь у електронному аукціоні, визначення переможця за результатами електронного аукціону;

я) визначення додаткових умов продажу об'єктів малої приватизації";

пункт 23 викласти в такій редакції:

"23) за поданням Фонду державного майна України:

а) затверджує перелік об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації;

б) затверджує умови продажу об'єктів великої приватизації державної власності";

пункт 13 частини першої статті 52 викласти в такій редакції:

"13) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

у пункті 1 частини першої статті 7:

підпункт "є" після слова "проведення" доповнити словом "аудиту";

підпункт "і" виключити;

абзац другий частини дев'ятої статті 11 викласти в такій редакції:

"Зазначені обмеження не поширюються на рішення органів управління господарських товариств, Фонду державного майна України або уповноважених органів управління про передачу об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного капітального будівництва у комунальну власність (крім об'єктів соціальної сфери, гуртожитків та об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України) та на відчуження шляхом приватизації";

8) у статті 20 Закону України "Про культуру" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 24, ст. 168):

абзац другий частини другої виключити;

абзаци третій і десятий частини третьої виключити;

9) у Законі України "Про Фонд державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 28, ст. 311):

у статті 4:

у частині першій:

у пункті 3 слова "план приватизації або" виключити;

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Фонд державного майна України подає:

щокварталу Президенту України, Верховній Раді України і Кабінету Міністрів України аналітичну довідку про роботу Фонду державного майна України та хід приватизації державного майна;

щороку Президенту України, Верховній Раді України і Кабінету Міністрів України звіт про роботу Фонду державного майна України та хід приватизації державного майна";

у частині першій статті 5:

у пункті 2:

абзац другий виключити;

в абзаці четвертому слова "передприватизаційної підготовки" виключити;

абзац тринадцятий викласти в такій редакції:

"утворює аукціонні комісії";

в абзаці шістнадцятому слова "плани приватизації майна, що перебуває в державній власності" виключити;

абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:

"переліки об'єктів малої приватизації";

абзац двадцять перший після слова "проведення" доповнити словом "аудиту";

в абзаці тридцятому слова "та реструктуризації" виключити;

у пункті 3:

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії";

абзац тринадцятий виключити;

у тексті Закону слово "пай" в усіх відмінках і числах виключити;

10) розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 32 - 33, ст. 413 із наступними змінами) доповнити пунктами 42 - 44 такого змісту:

"42. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до завершення приватизації.

43. Провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

44. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, які виникли до завершення приватизації";

11) у Законі України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 49, ст. 561):

пункт 1 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"1) банки - банки, акції яких придбані державою відповідно до законів України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

у статті 3 слова "на день набрання чинності цим Законом" виключити;

у статті 5:

частину першу після слова "нерезиденти" доповнити словами "міжнародні фінансові організації";

частину третю доповнити реченням такого змісту: "Національний банк України розглядає документи, подані стратегічними інвесторами для одержання такого погодження, протягом одного місяця з дня отримання повного пакета відповідних документів";

частини другу і третю статті 6 викласти в такій редакції:

"2. Радником з продажу пакетів акцій банків може бути юридична особа, яка відповідає таким кваліфікаційним критеріям:

1) наявність не менш як п'ятирічного міжнародного досвіду з надання консультацій, укладення, супроводження та виконання договорів з продажу фінансових установ;

2) відсутність кредиторських вимог до банків, щодо продажу пакетів акцій яких залучається радник, та заборгованості перед банками, щодо продажу пакетів акцій яких залучається радник;

3) відсутність поточних зобов'язань з надання послуг радника з продажу пакетів акцій банків перед пов'язаними особами банків;

4) відсутність зобов'язань перед третіми особами з надання послуг з придбання на їх користь та за їхній рахунок пакетів акцій у банківських установах в Україні.

3. Міністерство фінансів України залучає радника з продажу пакетів акцій банків у порядку, визначеному Міністерством фінансів України";

у частині першій статті 7:

в абзаці першому слова "без дроблення на частини" виключити;

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) залучення радника з продажу пакетів акцій банків";

у частині першій статті 9:

друге речення пункту 3 виключити;

пункт 8 доповнити словами "та розміру оплати послуг радника з продажу пакетів акцій банків";

статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Оплата послуг радника з продажу пакетів акцій банків та інших витрат, пов'язаних з продажем пакетів акцій банків

1. Оплата послуг радника з продажу пакетів акцій банків та інших витрат, пов'язаних з продажем пакетів акцій банків, здійснюється банками відповідно до умов договору, укладеного між Міністерством фінансів України, банком та радником";

12) в абзаці четвертому пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 222; 2016 р., N 12, ст. 137) слова "забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації" виключити;

13) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9 із наступними змінами):

абзац перший частини першої статті 27 після слів "інших речових прав" доповнити словами "крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва";

розділ IV доповнити статтею 271 такого змісту:

"Стаття 271. Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва

1. Для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);

3) документ, що містить опис об'єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об'єкта.

2. Для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються такі документи:

1) копія наказу Фонду державного майна України про включення об'єкта незавершеного будівництва до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації;

2) копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об'єкта;

3) документ, що містить опис об'єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об'єкта.

3. Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

4. Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі рішення суду, що набрало законної сили, проводиться за правилами, визначеними частинами першою - третьою цієї статті.

5. Державна реєстрація обтяжень на об'єкти незавершеного будівництва проводиться відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 27 цього Закону";

14) частину першу статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542, N 51, ст. 839; 2017 р., N 9, ст. 67) доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації";

15) у Законі України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 21, ст. 241):

у статті 3:

у частині першій:

після абзацу першого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Капіталізація банків, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 75 відсотків акцій (часток), за участю міжнародних фінансових організацій, здійснюється без попередньої згоди Національного банку України.

Банк, частка держави у статутному капіталі якого перевищує 75 відсотків акцій (часток), має право здійснити капіталізацію за участю міжнародної фінансової організації за спрощеною процедурою за рахунок грошових коштів або, за згодою між банком і міжнародною фінансовою організацією, за рахунок майнових прав, немайнових прав, що мають грошову вартість, цінних паперів, іншого майна".

У зв'язку з цим абзаци другий - десятий вважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"Банк має право здійснити капіталізацію за спрощеною процедурою в обсязі та за рахунок грошових коштів, джерела походження яких було перевірено Національним банком України під час надання попередньої згоди, крім випадків, визначених цим Законом";

у частині другій:

у пункті 1:

підпункт "а" викласти в такій редакції:

"а) наглядова рада приймає рішення про скликання загальних зборів, порядок денний яких включає лише питання про прийняття рішень, необхідних для проведення капіталізації, у тому числі про зміну розміру статутного капіталу банку згідно з цим Законом, затвердження змін до статуту банку у зв'язку із збільшенням його статутного капіталу, та процедурні питання проведення загальних зборів, затверджує порядок денний та повідомлення про проведення загальних зборів, яке не містить проектів рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів, не пізніше ніж за десять робочих днів до дати їх проведення. Пропозиції до порядку денного загальних зборів не приймаються. Проекти рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів, форма і текст бюлетенів для голосування затверджуються наглядовою радою не пізніше ніж за два робочі дні до дати проведення загальних зборів";

підпункт "б" доповнити словами "яке не містить проектів рішень щодо кожного з питань, включених до порядку денного загальних зборів";

абзац перший пункту 2 після слова "інвестори" доповнити словами "в тому числі міжнародні фінансові організації";

у пункті 3:

абзац перший доповнити словами "крім випадків, встановлених цим Законом";

абзац другий після слова "акцій" доповнити словами "крім випадків, встановлених цим Законом";

частину третю доповнити пунктами 9 та 10 такого змісту:

"9) переважного права акціонерів при додатковій емісії акцій у разі капіталізації міжнародними фінансовими організаціями;

10) розміщення акцій за ціною, не нижчою за їх номінальну вартість";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі капіталізації банку, частка держави у статутному капіталі якого перевищує 75 відсотків акцій (часток), за участю міжнародної фінансової організації, наглядова рада такого банку затверджує ринкову вартість акцій, визначену відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", станом на день, що передує дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів, у порядку, встановленому цим Законом";

16) у пункті 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16 листопада 2017 року цифри "12, 28, 36, 37, 38, 39, 46 та 53" замінити цифрами "13, 29, 37, 38, 39, 40, 47 та 54" відповідно.

10. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
18 січня 2018 року
N 2269-VIII

 

Опрос