Идет загрузка документа (39 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об источниках финансирования дорожного хозяйства Украины

ВР Украины
Закон от 18.09.1991 № 1562-XII
редакция действует с 05.12.2019

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про джерела фінансування дорожнього
господарства України

Закон введено в дію з дня опублікування - 4 жовтня 1991 року,
 крім статті 5, яку введено в дію з 1 січня 1992 року
 (згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 18 вересня 1991 року N 1563-XII,
 враховуючи зміни, внесені 
Постановою Верховної Ради України
 від 17 листопада 1992 року N 2789-XII
)

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 листопада 1992 року N 2788-XII
,
 від 24 лютого 1994 року N 4027-XII
,
 від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР
,
 від 17 грудня 1998 року N 320-XIV
,
від 15 липня 1999 року N 964-XIV
,
 від 16 грудня 1997 року N 724/97-ВР
(Законом України від 16 грудня 1997 року N 724/97-ВР
 цей Закон викладено в новій редакції), 
 від 16 липня 1999 року N 986-XIV,
 від 13 січня 2000 року N 1375-XIV
,
 від 17 лютого 2000 року N 1458-III
,
 від 7 грудня 2000 року N 2120-III
,
 від 20 грудня 2001 року N 2905-III
,
від 26 грудня 2002 року N 380-IV
,
 від 27 листопада 2003 року N 1344-IV
,
 від 23 грудня 2004 року N 2285-IV
,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV
,
 від 8 липня 2010 року N 2457-VI
,
 від 2 грудня  2010 року N 2756-VI
,
від 28 грудня 2014 року N 71-VIII
,
від 17 листопада 2016 року N 1762-VIII
,
від 7 грудня 2017 року N 2233-VIII
,
від 27 лютого 2018 року N 2304-VIII
,
від 22 листопада 2018 року N 2621-VIII
,
від 11 вересня 2019 року N 54-IX
,
від 3 жовтня 2019 року N 155-IX
,
від 12 листопада 2019 року N 282-IX

(Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом України від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР)

(Дію Закону  зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом України  від 17 грудня 1998 року N 320-XIV)

(Дію Закону зупинено на період проведення експерименту для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області - учасників економічного експерименту згідно із Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV)

Цей Закон визначає правові основи забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.

(преамбула із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.07.99 р. N 986-XIV)

Стаття 1. Автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

(частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 16.07.99 р. N 986-XIV)

Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, забезпечення автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожнього сервісу, зменшення збитків через незадовільні дорожні умови.

Частину другу статті 2 виключено

(частина друга статті 2 у редакції Закону
 України від 16.07.99 р. N 986-XIV)

(частину другу статті 2 виключено згідно із
 Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства.

У випадках, коли ці кошти не витрачені протягом поточного бюджетного року, вони зберігають цільове призначення в наступному році.

(частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 16.07.99 р. N 986-XIV)

Управління коштами дорожніх фондів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(частина п'ята статті 2 у редакції Закону
 України від 16.07.99 р. N 986-XIV)

Стаття 3. У Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування.

Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд.

Дохідна частина цього фонду формується за рахунок:

1) акцизного податку з вироблених в Україні пального і транспортних засобів;

2) акцизного податку з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів;

3) ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

4) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

5) коштів спеціального фонду Державного бюджету України, отриманих шляхом залучення державою кредитів (позик) від банків, іноземних держав і міжнародних фінансових організацій на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;

6) плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, максимальний розмір та порядок справляння якої встановлюються Кабінетом Міністрів України, крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та подальшої експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії;

(пункт 6 частини третьої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 27.02.2018 р. N 2304-VIII,
від 03.10.2019 р. N 155-IX)

61) концесійних платежів - у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг на умовах концесії;

(частину третю статті 3 доповнено пунктом 61
 згідно із Законом України від 27.02.2018 р. N 2304-VIII
,
пункт 61 частини третьої статті 3 у редакції
 Закону України від 03.10.2019 р. N 155-IX)

7) інших надходжень, передбачених Державним бюджетом України, в обсягах, що визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

Кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на:

1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, а також виконання проектно-вишукувальних та науково-дослідних робіт, створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, забезпечення розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій; утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції; проведення конкурсів і підготовку договорів щодо виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, співфінансування зазначених робіт згідно з відповідними договорами, здійснення контролю за їх виконанням і прийняття доріг в експлуатацію, управління дорожнім господарством, виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором;

(пункт 1 частини четвертої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 07.12.2017 р. N 2233-VIII,
від 03.10.2019 р. N 155-IX)

2) субвенцію з Державного бюджету України місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійним договором, а також вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у тому числі проектно-вишукувальних, науково-дослідних робіт, функціонування інформаційно-аналітичних систем, паспортизації, технічного нагляду, обстеження стану доріг, зокрема залучення інженера-консультанта), яка розподіляється між місцевими бюджетами залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення відповідної адміністративно-територіальної одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому.

(абзац перший пункту 2 частини четвертої статті 3 із змінами,
 
внесеними згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 155-IX,
у редакції Закону України від 12.11.2019 р. N 282-IX)

Зазначена субвенція може спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік для відповідного місцевого бюджету;

(абзац другий пункту 2 частини четвертої статті 3 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 22.11.2018 р. N 2621-VIII)

3) виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування;

4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період з переліком автомобільних доріг, на яких заплановано роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, із зазначенням обсягів та джерел фінансування таких робіт у розрізі балансоутримувачів, затверджується Кабінетом Міністрів України.

(частина шоста статті 3 у редакції
 Закону України від 12.11.2019 р. N 282-IX)

Складений відповідно до Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об'єктів, щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

(статтю 3 доповнено новою частиною сьомою
 згідно із Законом України від 12.11.2019 р. N 282-IX,
у зв'язку з цим частини сьому - десяту
 вважати відповідно частинами восьмою - одинадцятою)

Перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об'єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

(частина восьма статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.11.2019 р. N 282-IX)

Головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених пунктами 1 і 3 частини четвертої цієї статті, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Головними розпорядниками коштів, визначених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, які спрямовуються до територіальних дорожніх фондів, є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 16.07.99 р. N 986-XIV,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
від 20.12.2001 р. N 2905-III
,
від 26.12.2002 р. N 380-IV
,
від 27.11.2003 р. N 1344-IV
,
від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
від 02.12.2010 р. N 2756-VI,
у редакції Закону України
 від 17.11.2016 р. N 1762-VIII)

Стаття 4. У бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетах щорічно передбачаються видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди.

Дохідна частина цих фондів формується за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, інших надходжень до відповідних бюджетів (включаючи місцеві зовнішні запозичення), що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, селищних та сільських рад про бюджети на відповідний рік, а також відповідних надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.

(частина третя статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII
,
у редакції Закону України
 від 17.11.2016 р. N 1762-VIII
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.11.2018 р. N 2621-VIII)

Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та сільськими радами.

(частина четверта статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.11.2018 р. N 2621-VIII)

(стаття 4 у редакції
 України від 16.07.99 р. N 986-XIV
,
 від 08.07.2010 р. N 2457-VI
,
 від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

За рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, селищних та сільських рад кошти територіальних дорожніх фондів можуть спрямовуватися на нове будівництво, реконструкцію, ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

(статтю 4 доповнено частиною п'ятою згідно
 із Законом України від 12.11.2019 р. N 282-IX)

Стаття 5. Стаття 5 втратила чинність

 (згідно із Законом України
 від 16.07.99 р. N 986-XIV)

Стаття 6. Стаття 6 втратила чинність

 (згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 986-XIV,
 у зв'язку з цим статтю 7 вважати статтею 5)

Стаття 5. У державний дорожній фонд спрямовується плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав, плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування, крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору, в порядку та за тарифами, встановленими Кабінетом Міністрів України, адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та адміністративні штрафи за правопорушення, передбачені частиною першою статті 1222 та частиною другою статті 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

(частина перша статті 5 у редакції
 Закону України від 17.11.2016 р. N 1762-VIII
,
із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 27.02.2018 р. N 2304-VIII,
від 11.09.2019 р. N 54-IX
,
від 03.10.2019 р. N 155-IX)

У відповідні дорожні фонди можуть спрямовуватися також:

добровільні внески юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних, об'єднань громадян, міжнародних організацій тощо;

інші надходження, що не суперечать законодавству України.

 

 

Голова Верховної Ради
України

 
Л. КРАВЧУК

м. Київ
18 вересня 1991 року 
N 1562-XII

 
 

Опрос