ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Національну гвардію України
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
від 1 липня 2015 року N 567-VIII,
від 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
від 24 грудня 2015 року N 920-VIII,
від 12 липня 2018 року N 2505-VIII,
від 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
від 4 березня 2020 року N 524-IX,
від 17 червня 2020 року N 720-IX
Цей Закон визначає правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Призначення та завдання Національної гвардії України
1. Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
(частина перша статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.06.2020 р. N 720-IX)
2. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Стаття 2. Основні функції Національної гвардії України
1. Основними функціями Національної гвардії України є:
1) захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом;
2) охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян;
3) участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я громадян;
4) забезпечення охорони органів державної влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, участь у здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб;
5) охорона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
6) охорона спеціальних вантажів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
7) охорона дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
8) охорона центральних баз матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;
9) участь у здійсненні заходів, пов'язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також заходів щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
10) участь у спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, припиненні діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також у заходах, пов'язаних із припиненням терористичної діяльності;
11) участь у припиненні масових заворушень;
12) участь у відновленні правопорядку у разі виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, розблокуванні або припиненні протиправних дій у разі захоплення важливих державних об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
13) участь у підтриманні або відновленні правопорядку в районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю та здоров'ю населення;
14) участь у відновленні конституційного правопорядку у разі здійснення спроб захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, у відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
15) участь у ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій на об'єктах, що нею охороняються;
16) участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану;
17) участь у виконанні завдань територіальної оборони;
(пункт 17 частини першої статті 2 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(пункт 18 частини першої статті 2 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
19) участь у припиненні групових протиправних дій осіб, узятих під варту, засуджених, а також ліквідації наслідків таких дій в установах попереднього ув'язнення, виконання покарань;
(частину першу статті 2 доповнено пунктом 19
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
4. У порядку та на підставах, визначених законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, військовослужбовці Національної гвардії України можуть залучатися до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного персоналу або національного контингенту.
(частина п'ята статті 2 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 3. Принципи діяльності Національної гвардії України
1. Діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.
2. У діяльності Національної гвардії України забороняється застосування тортур, катувань та інших жорстких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Стаття 4. Правові засади діяльності Національної гвардії України
1. Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Розділ II
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА, ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Стаття 5. Загальна структура та чисельність Національної гвардії України
1. До складу Національної гвардії України входять:
1) головний орган військового управління Національної гвардії України;
2) оперативно-територіальні об'єднання Національної гвардії України;
(пункт 3 частини першої статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(частина друга статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(частина третя статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
4. Для організації фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності в Національній гвардії України відповідно до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" можуть створюватися заклади фізичної культури і спорту, зокрема спортивні комітети, клуби, бази тощо, а для забезпечення розвитку спорту вищих досягнень - спортивні команди.
(частина четверта статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
5. Частину п'яту статті 5 виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
6. Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України затверджується Президентом України. Положення про органи військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з'єднання, військові частини (підрозділи), навчальні військові частини (центри), статути (положення) вищих військових навчальних закладів, баз, закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України затверджуються Міністром внутрішніх справ України.
(частина сьома статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(частина восьма статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
9. Головний орган військового управління Національної гвардії України, оперативно-територіальні об'єднання Національної гвардії України та їх органи військового управління, з'єднання, військові частини і підрозділи Національної гвардії України дислокуються на території держави відповідно до зон відповідальності (оперативного реагування), дислокації об'єктів, що охороняються, та місць виконання службово-бойових завдань.
(частина десята статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(частина одинадцята статті 5 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 6. Міністр внутрішніх справ України
1. Військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює Міністр внутрішніх справ України.
Військово-політичне керівництво Національною гвардією України - це діяльність, спрямована на забезпечення реалізації державної політики у сфері діяльності Національної гвардії України, політичних та стратегічних цілей, принципів і напрямів її розвитку.
Адміністративне керівництво Національною гвардією України - це діяльність, спрямована на всебічне забезпечення життєдіяльності Національної гвардії України, її функціонування та розвитку з метою виконання основних завдань державної політики у сфері її діяльності.
2. Повноваження Міністра внутрішніх справ України щодо керівництва Національною гвардією України, його права та обов'язки визначаються цим Законом та іншими законами України.
Стаття 61. Повноваження Міністерства оборони України щодо Національної гвардії України
2. Міністерство оборони України:
7) бере участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в Національній гвардії України;
10) здійснює інші повноваження у сфері оборони держави, передбачені законом.
(Закон доповнено статтею 61 згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 7. Командувач Національної гвардії України
(частина перша статті 7 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(частина друга статті 7 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
3. Командувач Національної гвардії України має першого заступника та чотирьох заступників, які належать до вищого командування Національної гвардії України.
(абзац другий частини третьої статті 7 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 8. Оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України
1. Оперативно-територіальне об'єднання є основною військово-адміністративною одиницею Національної гвардії України та призначене для виконання завдань і функцій, покладених на Національну гвардію України в межах відповідних зон відповідальності (оперативного реагування).
2. Структура і склад оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України затверджуються Міністром внутрішніх справ України.
3. Керівництво оперативно-територіальним об'єднанням Національної гвардії України та його органом військового управління здійснюється начальником цього органу військового управління.
(частина четверта статті 8 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Розділ III
ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ І ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Стаття 9. Особовий склад Національної гвардії України
1. Особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників.
Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом.
Головний орган військового управління Національної гвардії України та органи військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України можуть комплектуватися державними службовцями.
2. Військовозобов'язані (крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) у добровільному порядку можуть бути зараховані до військового резерву Національної гвардії України, що складається з громадян, які проходять службу у військовому резерві, та громадян, відібраних кандидатами для зарахування на службу у військовому резерві.
3. Комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.
4. Порядок добору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави і порядок звільнення із служби визначаються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, що затверджується Президентом України.
5. Громадяни України, які проходять військову службу та службу у військовому резерві Національної гвардії України, складають військову присягу на вірність Українському народу, при виконанні обов'язків служби носять військову форму одягу, їм довічно встановлюються законом військові звання. Порядок позбавлення військового звання визначається законом.
У випадках, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу в Національній гвардії України.
Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону вперше приймаються на військову службу до Національної гвардії України, беруть офіційні зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
6. Трудові відносини працівників Національної гвардії України регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
7. Стосовно осіб, які претендують на зарахування для проходження служби на відповідних посадах у Національній гвардії України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".
8. Не може бути прийнята на службу до Національної гвардії України особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення кримінального правопорушення (крім реабілітованої особи) або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
(частина восьма статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 04.03.2020 р. N 524-IX,
від 17.06.2020 р. N 720-IX)
Примітка. Термін "близькі особи" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
(статтю 9 доповнено приміткою згідно із
Законом України від 04.03.2020 р. N 524-IX)
Стаття 10. Підготовка кадрів для Національної гвардії України
1. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу для Національної гвардії України проводиться згідно із законодавством України у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України, інших вищих навчальних закладах, а також за кордоном.
2. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації особового складу Національної гвардії України, який виконує завдання з охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів та спеціальних вантажів, проводиться на договірних засадах у навчальних закладах (центрах) державної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів.
3. Підготовка рядового, сержантського і старшинського складу проводиться у відповідних навчальних військових частинах (центрах) Національної гвардії України, а також на договірних засадах у навчальних частинах Збройних Сил України чи правоохоронних органів спеціального призначення та навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України.
4. Порядок проходження підготовки і зборів резервістами Національної гвардії України встановлюється Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України.
(статтю 10 доповнено частиною п'ятою
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 11. Обмеження, встановлені для військовослужбовців Національної гвардії України
1. Військовослужбовці Національної гвардії України на період військової служби зупиняють членство в політичних партіях та професійних спілках.
2. Військовослужбовці Національної гвардії України можуть бути членами громадських об'єднань, крім об'єднань, статутні положення яких суперечать засадам діяльності Національної гвардії України, а також брати участь у їх роботі у вільний від обов'язків військової служби час.
3. Організація військовослужбовцями Національної гвардії України страйків і участь у їх проведенні не допускаються.
Розділ IV
ОБОВ'ЯЗКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ. ПРАВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Стаття 12. Обов'язки Національної гвардії України
1. Національна гвардія України відповідно до покладених на неї законом завдань та функцій зобов'язана:
1) забезпечувати захист та охорону життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань;
3) вживати заходів, спрямованих на запобігання, виявлення кримінальних (адміністративних) правопорушень;
4) забезпечувати охорону об'єктів, що охороняються Національною гвардією України;
5) забезпечувати пропускний режим на об'єктах, що охороняються Національною гвардією України;
6) забезпечувати охорону спеціальних вантажів, у тому числі ядерних матеріалів, під час їх перевезення територією України;
(пункт 7 частини першої статті 12 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
8) вживати заходів щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій;
9) брати участь в антитерористичних операціях;
10) вживати заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, осіб, які вчинили втечу з місць позбавлення волі, дезертирів;
11) надавати допомогу в ліквідації наслідків природних, техногенних, екологічних катастроф;
12) брати участь у заходах, пов'язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
13) брати участь у міжнародному співробітництві, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у порядку і на умовах, визначених законами України;
14) брати участь у відновленні конституційного правопорядку, порушеного при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, а також у відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порушеної в результаті здійснення протиправних дій, у тому числі на підґрунті міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів;
15) підтримувати або відновлювати правопорядок у районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;
16) розблоковувати або припиняти протиправні дії у разі захоплення важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
17) протидіяти масовим заворушенням;
18) формувати в особливий період військові частини і підрозділи та обороняти важливі державні об'єкти, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, спеціальні вантажі, у тому числі ядерні матеріали, під час їх перевезення територією України;
19) вести воєнні (бойові) дії у разі збройного конфлікту чи загрози нападу на Україну;
20) виконувати завдання територіальної оборони;
21) виконувати заходи правового режиму воєнного стану;
Стаття 13. Права військовослужбовців Національної гвардії України
1) у разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу відповідно до Закону України "Про Національну поліцію";
10) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, транспортні і плавучі засоби фізичних або юридичних осіб незалежно від форми власності (крім транспортних засобів дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, транспортних засобів спеціального призначення) для припинення кримінального правопорушення, проїзду до місця події, стихійного лиха, супроводження до лікувальних закладів осіб, які потребують термінової медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх супроводження або конвоювання до територіальних органів Національної поліції;
(стаття 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
у редакції Закону України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 14. Відповідальність військовослужбовців Національної гвардії України
1. За вчинення протиправних дій та бездіяльність військовослужбовці Національної гвардії України несуть дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.
2. Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу управління Національної гвардії України, військовослужбовцями Національної гвардії України при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується на підставах і в порядку, встановлених законом.
Розділ V
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ, ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ, ОЗБРОЄННЯ ТА БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Стаття 15. Умови застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки військовослужбовцями Національної гвардії України
1. Військовослужбовці Національної гвардії України мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а за виключної необхідності і спеціальні засоби, вогнепальну зброю, озброєння та бойову техніку в порядку та у випадках, передбачених цим Законом, а під час несення внутрішньої та вартової служб - відповідно Статутом внутрішньої служби та Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
2. Військовослужбовці Національної гвардії України зобов'язані проходити спеціальну підготовку, а також періодичну перевірку на здатність до дій, пов'язаних із застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки, та на вміння надавати домедичну допомогу потерпілим.
3. У разі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, крім засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіперування), вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки військовослужбовці Національної гвардії України зобов'язані:
1) попередити про намір їх використання, надати при цьому особам, щодо яких можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальна зброя, озброєння та бойова техніка, достатньо часу для виконання своїх вимог (попередження може бути зроблено голосом, а у разі значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, і в кожному випадку бажано мовою, зрозумілою для осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуться, а також українською мовою не менш як два рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення), крім випадків, коли зволікання із застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки створює реальну загрозу життю та здоров'ю особового складу Національної гвардії України, поліцейського, персоналу дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, інших осіб, а також може спричинити тяжкі наслідки або якщо таке попередження є неможливим чи недоречним у ситуації, що склалася;
2) у кожному випадку застосування спеціальних засобів у найкоротші строки забезпечити надання потерпілим домедичної допомоги, повідомивши лікарів і медичні заклади, який засіб застосовано;
3) доповісти своєму безпосередньому командиру (начальнику) про самостійне застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки для повідомлення прокурору.
4. Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки, військовослужбовці Національної гвардії України зобов'язані негайно письмово доповісти безпосередньому командиру (начальнику) для повідомлення прокурору.
5. Застосування військовослужбовцями Національної гвардії України заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової і спеціальної техніки з перевищенням повноважень, наданих законом, тягне відповідальність, встановлену законом.
Стаття 16. Застосування заходів фізичного впливу
1. Військовослужбовці Національної гвардії України після виконання вимог, передбачених частиною третьою статті 15 цього Закону, мають право застосувати заходи фізичного впливу, зокрема прийоми рукопашного бою, для припинення кримінальних та інших правопорушень, затримання осіб, які їх вчинили, подолання протидії законним вимогам військовослужбовців Національної гвардії України, якщо застосування інших заходів не забезпечує виконання повноважень, покладених на них законом.
(частина перша статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 920-VIII,
від 17.06.2020 р. N 720-IX)
(частина друга статті 16 у редакції Закону
України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 17. Застосування спеціальних засобів
1. Військовослужбовці Національної гвардії України після виконання вимог, передбачених частиною третьою статті 15 цього Закону, мають право застосувати спеціальні засоби за виключної необхідності у випадках, якщо інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів або якщо для виконання повноважень неможливо застосувати інший захід, для:
1) відбиття нападу на особовий склад Національної гвардії України, працівників органів державної влади, органів управління об'єктами, що охороняються Національною гвардією України, персонал дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, інших осіб;
(пункт 1 частини першої статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2) припинення опору законним діям військовослужбовців Національної гвардії України та інших осіб, які виконують службові обов'язки з охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, забезпечення громадської безпеки;
3) затримання осіб на місці вчинення кримінального правопорушення, у тому числі тих, які намагаються втекти або чинити опір;
4) конвоювання (доставляння) затриманих осіб до територіальних органів Національної поліції, якщо вони своєю поведінкою провокують втечу, заподіяння шкоди оточуючим або собі чи чинять опір військовослужбовцям Національної гвардії України;
5) відбиття нападу на містечка, ешелони (транспорти) і транспортні колони Національної гвардії України та на об'єкти, що нею охороняються, спеціальні вантажі, їх розблокування;
6) звільнення заручників, захоплених будівель, споруд, приміщень, транспортних засобів та ділянок місцевості;
7) припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку;
8) зупинки транспортних засобів, водії яких не виконали законних вимог зупинитися, а також затримання осіб, які скоїли кримінальне правопорушення і намагаються втекти на транспортному засобі.
2. Перелік та правила застосування спеціальних засобів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.
Військовослужбовці, які діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно.
4. Забороняється застосовувати спеціальні засоби:
(пункт 1 частини четвертої статті 17 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2) у приміщеннях і на земельних ділянках, які належать або закріплені за дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні, крім випадків, коли від глави дипломатичного або іншого відповідного представництва (організації) надійде офіційними каналами письмове прохання (згода) застосувати зазначені засоби проти правопорушників;
3) у приміщеннях або на виробництвах, пов'язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у навчальних і лікувальних закладах.
(статтю 17 доповнено частиною п'ятою згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 18. Застосування вогнепальної зброї
1. Військовослужбовці Національної гвардії України за виключної необхідності мають право особисто або у складі підрозділу застосовувати вогнепальну зброю для:
1) захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заручників;
2) відбиття збройного нападу на особовий склад Національної гвардії України або членів їхніх сімей, якщо їхньому життю або здоров'ю загрожує небезпека;
(пункт 3 частини першої статті 18 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(пункт 4 частини першої статті 18 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
5) пункт 5 частини першої статті 18 виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
6) пункт 6 частини першої статті 18 виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
7) припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій у разі їх збройного опору;
(пункт 8 частини першої статті 18 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
9) припинення збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України;
2. Військовослужбовці Національної гвардії України мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю фізичних осіб або особового складу Національної гвардії України.
3. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:
(пункт 1 частини третьої статті 18 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2) у приміщеннях і на земельних ділянках, які належать або закріплені за дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні, крім випадків, коли від глави дипломатичного або іншого відповідного представництва (організації) надійде офіційними каналами письмове прохання (згода) застосувати вказані засоби проти правопорушників;
3) у приміщеннях або на виробництвах, пов'язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у навчальних і лікувальних закладах.
(частина четверта статті 18 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(статтю 18 доповнено частиною п'ятою згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
4) якщо особа чинить збройний опір;
(статтю 18 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(статтю 18 доповнено частиною сьомою згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 19. Застосування озброєння та бойової техніки
1. Озброєння та бойова техніка військовослужбовцями Національної гвардії України застосовується для:
1) звільнення заручників, об'єктів, будівель і споруд, спеціальних вантажів, військової та іншої техніки, захоплених злочинцями з використанням транспортних засобів, броньованої техніки;
2) проведення спеціальних операцій, пов'язаних із знешкодженням озброєних злочинців, ліквідацією незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій;
(пункт 3 частини першої статті 19 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(пункт 4 частини першої статті 19 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
5) охорони та оборони важливих державних об'єктів, спеціальних вантажів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні під час виконання завдань територіальної оборони;
6) забезпечення охорони приміщень, будівель, житла та іншого майна дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні у разі їх евакуації, здійснення охорони місць компактного перебування персоналу цих представництв та установ, а також супроводження колон з вантажем і персоналом представництв (установ), що евакуюються;
7) припинення збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України;
8) виконання завдань територіальної оборони;
(частину першу статті 19 доповнено пунктом 9
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2. Забороняється застосовувати озброєння та бойову техніку:
(пункт 1 частини другої статті 19 у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2) у приміщеннях і на земельних ділянках, що належать або закріплені за дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні, крім випадків, коли від глави дипломатичного або іншого відповідного представництва (організації) надійде офіційними каналами письмове прохання (згода) застосувати вказані засоби проти правопорушників;
3) у приміщеннях або на виробництвах, пов'язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у навчальних і лікувальних закладах.
(статтю 19 доповнено частиною третьою
згідно із Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Розділ VI
ПРАВОВИЙ СТАТУС, СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ І ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ
Стаття 20. Правовий статус військовослужбовців Національної гвардії України. Формений одяг і знаки розрізнення
1. Військовослужбовець Національної гвардії України під час виконання покладених на нього службових обов'язків є представником влади і перебуває під захистом держави.
2. Законні вимоги та розпорядження посадових і службових осіб Національної гвардії України під час виконання ними службових обов'язків є обов'язковими до виконання фізичними та юридичними особами. У разі невиконання законних вимог особового складу Національної гвардії України, вчинення інших дій, що перешкоджають виконанню ними службових обов'язків, винні особи несуть відповідальність згідно із законом.
(частина третя статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.07.2015 р. N 567-VIII,
у редакції Закону України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
Стаття 21. Соціальний і правовий захист особового складу Національної гвардії України і членів їхніх сімей
1. Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов'язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
2. Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
3. Частину третю статті 21 виключено
(частина третя статті 21 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.11.2015 р. N 766-VIII,
виключено згідно із Законом
України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
4. На військовослужбовців Національної гвардії України, які беруть участь в охороні та обороні важливих державних об'єктів, спеціальних вантажів, у тому числі ядерних матеріалів, крім зазначеного в частині другій цієї статті, поширюються гарантії соціального захисту та компенсації, передбачені для працівників таких об'єктів відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
5. Військовослужбовці Національної гвардії України забезпечуються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами та організаціями, об'єкти яких охороняються Національною гвардією України, жилими приміщеннями відповідно до встановлених норм у порядку, визначеному законами та іншими нормативно-правовими актами.
Розмір і порядок виплати військовослужбовцям Національної гвардії України грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень, а також грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, визначаються Кабінетом Міністрів України.
6. Грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення резервістів Національної гвардії України визначаються Кабінетом Міністрів України.
7. Порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
(установлено, що норми і положення частини сьомої статті 21 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
(частина сьома статті 21 у редакції
Закону України від 01.07.2015 р. N 567-VIII)
8. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
9. У разі звільнення з військової служби військовослужбовці Національної гвардії України, які набули статусу ветеранів відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до зазначеного закону.
10. Військовослужбовцям Національної гвардії України, державним службовцям, працівникам, особам, звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, та ветеранам військової служби Національної гвардії України гарантується безоплатне медичне забезпечення в лікувально-профілактичних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України.
Правом на безоплатне медичне забезпечення в лікувально-профілактичних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України користуються члени сімей військовослужбовців Національної гвардії України (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб, звільнених з військової служби за віком, станом здоров'я, які мають вислугу 20 років і більше.
Організація військово-лікарської експертизи здійснюється шляхом проведення медичного огляду військовослужбовців, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання, військовослужбовців, які звільняються з військової служби, на базі військово-лікарських комісій Міністерства внутрішніх справ України.
Санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства у Національній гвардії України здійснюється з використанням лабораторних закладів Міністерства внутрішніх справ України.
11. Соціальний захист працівників Національної гвардії України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю та про державну службу.
Розділ VII
ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Стаття 22. Фінансування діяльності Національної гвардії України
1. Фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
Стаття 23. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Національної гвардії України
(частина перша статті 23 у редакції Закону
України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з проходженням служби у військовому резерві Національної гвардії України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Національної гвардії України.
(частина третя статті 23 у редакції Закону
України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
4. Частину четверту статті 23 виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
5. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють Національній гвардії України у розв'язанні житлових та інших соціально-побутових проблем, забезпеченні транспортними засобами і зв'язком.
6. Жилі приміщення, побудовані за рахунок коштів Державного бюджету України, належать до державного житлового фонду.
Стаття 24. Контроль за діяльністю Національної гвардії України та нагляд за додержанням законності в її діяльності
1. Контроль за діяльністю Національної гвардії України, а також демократичний цивільний контроль за Національною гвардією України здійснюються відповідно до законодавства.
(частина друга статті 24 у редакції
Закону України від 14.10.2014 р. N 1697-VII)
Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 397; 1995 р., N 42, ст. 304; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 10, ст. 79; 2001 р., N 9, ст. 38; 2005 р., N 11, ст. 198; 2006 р., N 51, ст. 519; 2007 р., N 33, ст. 442; 2009 р., N 36-37, ст. 511; із змінами, внесеними Законом України від 16 травня 2013 року N 245-VII);
Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про війська внутрішньої та конвойної охорони" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 398).
3. Установити, що:
(підпункт 1 пункту 3 розділу VIII у редакції
Закону України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
2) підпункт 2 пункту 3 розділу VIII виключено
(згідно із Законом України
від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
3) дія цього Закону в частині соціального і правового захисту військовослужбовців Національної гвардії України поширюється на осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку із складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а також на членів сімей військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби до набрання чинності цим Законом.
конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;
(розділ VIII доповнено пунктом 31 згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
(розділ VIII доповнено пунктом 32 згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
застосовувати в межах компетенції превентивні та поліцейські заходи примусу, визначені Законом України "Про Національну поліцію";
(розділ VIII доповнено пунктом 33 згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
відмови йти під охороною - на час конвоювання;
конвоювання особи, яка вчинила втечу з-під варти (охорони), після затримання.
(розділ VIII доповнено пунктом 34 згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
на транспортних засобах - стіни (борти), підлога, дах вагона, автомобіля;
під час конвоювання пішим порядком - лінія розміщення найближчих від колони чатових.
Лінію охорони зазначають на схемі охорони та оголошують конвойованим особам.
(розділ VIII доповнено пунктом 35 згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 920-VIII)
4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
вжити необхідних заходів, пов'язаних з реформуванням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України передбачати видатки на фінансування Національної гвардії України.
Виконуючий обов'язки | О. ТУРЧИНОВ |
м. Київ |
|