Идет загрузка документа (47 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О ратификации Соглашения между Кабинетом Министров Украины и Правительством Демократической Социалистической Республики Шри-Ланка о воздушном сообщении

ВР Украины
Закон от 16.05.2012 № 4705-VI
действует с 18.06.2012

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення

Верховна Рада України постановляє:

Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення, учинену 4 серпня 2011 року в місті Києві, яка набирає чинності з дати одержання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення Договірних Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності, ратифікувати (додається).

 

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
16 травня 2012 року
N 4705-VI

 

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення

Кабінет Міністрів України та Уряд Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, далі - Договірні Сторони,

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в м. Чикаго 7 грудня 1944 року; та

бажаючи укласти Угоду, що доповнює згадану Конвенцію, з метою встановлення на основі справедливих і рівних можливостей повітряного сполучення між Україною та Демократичною Соціалістичною Республікою Шрі-Ланка і за межами їхніх відповідних територій;

домовились про таке:

СТАТТЯ 1
ВИЗНАЧЕННЯ

Для цілей цієї Угоди, якщо контекстом не вимагається іншого тлумачення:

a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в м. Чикаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який додаток, прийнятий згідно зі статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку поправку до додатків або Конвенції згідно зі статтями 90 й 94 цієї Конвенції настільки, наскільки ці додатки й поправки стали чинними для обох Договірних Сторін;

b) термін "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї та будь-який Протокол або подібний документ, який змінює та доповнює цю Угоду або додаток до неї;

c) термін "авіаційні власті" означає стосовно України - Державну авіаційну службу, або будь-яку особу чи орган, уповноважений здійснювати будь-які функції, що на цей момент виконує зазначений орган, а стосовно Уряду Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка - Міністр, відповідальний за питання цивільної авіації, та будь-яку особу чи орган, уповноважений здійснювати будь-які функції, що на цей момент виконує вищезгаданий Міністр або подібні функції, або будь-який орган, уповноважений національним законодавством;

d) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначено та отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до статті 4 цієї Угоди;

e) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають ті значення, які їм надано в статті 96 Конвенції;

f) термін "ємність" стосовно повітряного судна означає комерційне завантаження повітряного судна на маршруті або частині маршруту; та стосовно встановленого маршруту означає ємність повітряного судна, яке експлуатується на такому маршруті, помножену на частоту рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду на цьому маршруті або на частині маршруту;

g) термін "договірні лінії" означає регулярні повітряні сполучення за маршрутами, установленими в додатку до цієї Угоди, для перевезення пасажирів, вантажу й пошти, окремо чи комбіновано;

h) термін "встановлений маршрут" означає будь-який маршрут, який установлено в додатку до цієї Угоди;

i) термін "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, за яких ця оплата застосовується, у тому числі оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди та умов стосовно перевезення пошти;

j) термін "збори з користувача" означає ставки, що встановлюються, або збори, що стягуються за користування аеропортами, аеронавігаційними засобами та іншими подібними послугами, що надаються однією Договірною Стороною іншій;

k) термін "територія" вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

l) термін "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правила, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких Договірні Сторони дотримуватимуться відповідно до Конвенції; у разі неможливості дотримання стандарту до Міжнародної організації цивільної авіації в обов'язковому порядку надсилається повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції;

СТАТТЯ 2
ЗАСТОСУВАННЯ КОНВЕНЦІЇ

Ніщо в цій Угоді не впливає або не обмежує права та зобов'язання Договірних Сторін відповідно до Конвенції.

СТАТТЯ 3
НАДАННЯ ПРАВ

1. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони права, зазначені в цій Угоді, для здійснення регулярних міжнародних повітряних сполучень за маршрутами, установленими в додатку до цієї Угоди:

a) право здійснювати проліт територією своєї держави без посадки;

b) право здійснювати зупинки на території своєї держави з некомерційними цілями;

c) право здійснювати зупинки на території держави іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в таблицях маршрутів у додатку до цієї Угоди, для прийняття на борт повітряного судна і висадки пасажирів, завантаження та вивантаження вантажу, у тому числі пошти, що перевозяться окремо чи комбіновано.

2. Зазначене в пункті 1 цієї статті не розглядається як надання права призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони приймати на борт на території держави іншої Договірної Сторони пасажирів і вантаж, у тому числі пошту, для перевезення за винагороду або на умовах найму до іншого пункту на території держави іншої Договірної Сторони.

СТАТТЯ 4
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИКОНАННЯ ПОЛЬОТІВ

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне або декілька авіапідприємств для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, письмово повідомивши про це іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами.

2. Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона надає без затримки призначеному авіапідприємству відповідні дозволи на виконання польотів за умови, що:

a) переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належить Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони;

b) Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, дотримується та застосовує стандарти, зазначені в статті 12 і статті 13 цієї Угоди.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством держави Договірної Сторони, які звичайно та обґрунтовано застосовуються цими властями для здійснення міжнародних повітряних сполучень згідно з Конвенцією.

СТАТТЯ 5
СКАСУВАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИКОНАННЯ ПОЛЬОТІВ

1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або призупинити користування правами, зазначеними в статті 3 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вона вважатиме необхідними для користування цими правами у разі, якщо:

a) переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним не належить Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони;

b) авіапідприємство не дотримується чинного законодавства держави Договірної Сторони, яка надає ці права;

c) авіапідприємство не може здійснювати експлуатацію договірних ліній відповідно до умов, передбачених цією Угодою; або

d) Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 12 або 13 цієї Угоди.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у підпунктах "b", "c" або "d" пункту 1 цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Договірною Стороною відповідно статті 17 цієї Угоди.

СТАТТЯ 6
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД МИТ ТА ІНШИХ ЗБОРІВ

1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності в максимально можливому обсязі відповідно до чинного національного законодавства своєї держави звільняє призначене авіапідприємство іншої Договірної Сторони від мит і зборів, крім зборів за надане обслуговування, на повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також на паливо, мастильні матеріали (включаючи гідравлічні рідини), витратні технічні запаси, запасні частини, у тому числі двигуни, комплектне бортове обладнання, бортові запаси (у тому числі продукти харчування, напої і тютюнові вироби), уніформу, необхідне офісне обладнання та документи (бланки авіаквитків для автоматизованого заповнення, авіавантажні накладні, будь-які друковані матеріали із зображенням на них товарного знака компанії та звичайні рекламні матеріали, які розповсюджуються призначеним авіапідприємством безоплатно), а також інші предмети, призначені для використання або які використовуються призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони виключно в зв'язку з експлуатацією або обслуговуванням повітряних суден, що здійснюють перевезення на договірних лініях.

2. Звільнення, надані цією статтею, застосовуються до зазначених у пункті 1 цієї статті предметів, які:

a) увозяться на територію держави однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або від його імені;

b) знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони після прибуття на територію держави іншої Договірної Сторони або після відправлення з цієї території;

c) які приймаються на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території держави іншої Договірної Сторони і призначені для використання під час експлуатації договірних ліній;

незалежно від того, використовуються або споживаються такі предмети цілком у межах території держави Договірної Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються та (або) не продаються на території держави згаданої Договірної Сторони.

3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території держави іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів держави цієї Договірної Сторони. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом або контролем зазначених органів доти, доки не будуть вивезені в зворотному напрямку або використані іншим чином відповідно до чинного митного законодавства держави цієї Договірної Сторони.

4. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію держави однієї Договірної Сторони та не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише спрощеному контролю, за виключенням, якщо це є необхідним відповідно до статті 12 цієї Угоди. Багаж і вантаж прямого транзиту звільняються від мит й інших подібних податків.

СТАТТЯ 7
ПРИНЦИПИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЮ ДОГОВІРНИХ ЛІНІЙ

1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін надаються справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони бере до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони для унеможливлення завдання шкоди перевезенням, які здійснюються ним за цими маршрутами або на їхній частині.

3. Експлуатація договірних ліній призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін здійснюється таким чином, щоб задовольнити потреби громадськості в перевезеннях за встановленими маршрутами, а першочерговою їхньою метою є надання такої ємності, яка при обґрунтованому коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезенні пасажирів і вантажу, у тому числі пошти, які відправляються чи прибувають на територію держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство. Забезпечення перевезень пасажирів і вантажу, у тому числі пошти, що прийняті на борт та вивантажені в пунктах на встановлених маршрутах на територіях держав, інших ніж та, що призначила авіапідприємство, відбувається відповідно до загальних принципів того, що ємність стосується:

a) потреб у перевезеннях на територію держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство, та з неї;

b) потреб у перевезеннях у регіоні, через який проходить договірна лінія, з урахуванням інших перевезень, які здійснюються авіапідприємствами держав, що знаходяться у регіоні; та

c) необхідності в транзитних перевезеннях.

4. Здійснюючи або пропонуючи повітряні перевезення за встановленими маршрутами, призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони може укладати спільні маркетингові домовленості, а саме: угоди про надання блоку крісел або про спільне використання кодів з власними призначеними авіапідприємствами або з призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони або авіапідприємствами третіх країн, які мають відповідні повноваження на здійснення перевезень.

5. Кожне авіапідприємство, яке уклало домовленості про спільне використання кодів, повинно під час продажу квитка інформувати покупця в пункті продажу про авіапідприємство, яке фактично здійснюватиме перевезення на кожному із секторів і з яким авіапідприємством або авіапідприємствами покупець матиме договірні відносини.

6. Частота перевезень за угодою про спільне використання кодів зараховується як частота перевезень лише фактичному перевізнику.

7. Під час здійснення перевезень на договірних лініях призначеному авіапідприємству кожної Договірної Сторони дозволяється змінювати повітряне судно в пунктах на встановлених маршрутах, використовуючи ті ж самі чи інші номери рейсів на відповідних секторах.

СТАТТЯ 8
ТАРИФИ

1. Тарифи, які застосовуються призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, на перевезення до або з території держави іншої Договірної Сторони, встановлюються на обґрунтованому рівні з урахуванням усіх супутніх факторів, у тому числі експлуатаційних витрат, помірного прибутку та тарифів інших авіапідприємств, які здійснюють перевезення на такому ж маршруті, на його частині або на подібних маршрутах, а також з урахуванням ринкових умов.

2. Не обмежуючи застосування антимонопольного законодавства та законодавства стосовно захисту прав споживачів держави кожної Договірної Сторони, втручання авіаційних властей Договірної Сторони обмежується таким:

a) запобіганням встановленню необґрунтовано низьких або дискримінаційних тарифів або практик; або

b) захистом споживачів від застосування необґрунтовано високих або необґрунтовано обмежуючих тарифів, пов'язаних зі зловживанням домінуючим становищем на ринку чи змовою авіапідприємств; або

c) захистом авіапідприємств від установлення тарифів, які штучно занижені через пряму або непряму субсидію чи підтримку.

3. Якщо авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони вважають, що будь-який такий тариф встановлено без дотримання положень цієї статті, вони надсилають запит про проведення консультацій і повідомляють авіаційні власті іншої Договірної Сторони про причини свого незадоволення. Такі консультації проводяться не пізніше ніж через тридцять (30) днів після одержання запиту. Якщо Договірні Сторони досягають згоди щодо тарифу, по відношенню до якого було висловлено незадоволення, кожна Договірна Сторона докладає усіх зусиль, щоб дана згода набула чинності, але якщо згоди не досягнуто, зазначений тариф набирає чинності або залишається діючим.

СТАТТЯ 9
ЗАТВЕРДЖЕННЯ РОЗКЛАДІВ РУХУ

Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони подає на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони розклад руху, зазначивши як тип повітряного судна, що використовується, так і його ємність. Розклад руху подається не пізніше сорока п'яти (45) днів до початку виконання регулярних польотів. Такі вимоги застосовуються також до подальших змін до нього. В окремих випадках за необхідності цей строк може бути скорочено за результатами консультацій між зазначеними властями.

СТАТТЯ 10
НАДАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

Авіаційні власті однієї Договірної Сторони на запит авіаційних властей іншої Договірної Сторони надають їм періодичні або інші статистичні дані, які обґрунтовано необхідні для перегляду ємності, що надається на договірних лініях призначеним авіапідприємством Договірної Сторони, яка згадується першою в цій статті. Такі дані повинні містити всю інформацію, необхідну для визначення обсягу перевезень, які здійснюються цим авіапідприємством на договірних лініях, а також інформацію стосовно пунктів відправлення та призначення таких перевезень.

СТАТТЯ 11
ПЕРЕКАЗ ДОХОДІВ

1. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право переказувати на територію своєї держави доходи, отримані цим авіапідприємством на території держави іншої Сторони від реалізації послуг з перевезень на договірних лініях пасажирів, вантажу та пошти, сума яких перевищує видатки. Такий переказ здійснюється за офіційним курсом обміну, проте, якщо офіційний курс валют відсутній, переказ здійснюється згідно з превалюючим ринковим курсом обміну для поточних платежів.

2. Якщо одна Договірна Сторона встановлює обмеження на переказ доходів, отриманих призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони, сума яких перевищує видатки, остання також має право встановити такі ж самі обмеження по відношенню до призначеного авіапідприємства цієї Договірної Сторони.

СТАТТЯ 12
АВІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями за міжнародним правом Договірні Сторони підтверджують їхнє взаємне зобов'язання стосовно захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання. Без обмеження загального застосування своїх прав і зобов'язань за міжнародним правом, Договірні Сторони, зокрема, діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в м. Токіо 14 вересня 1963 р., Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в м. Гаага 16 грудня 1970 р., Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 р., Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 р., Конвенцію про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, прийнятої в Монреалі 1 березня 1991 р., а також до положень будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, якого дотримуються обидві Договірні Сторони.

2. Договірні Сторони надають одна одній на прохання всю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їхніх пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони у взаємовідносинах між собою діють відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як додатки до Конвенції настільки, наскільки такі положення з безпеки застосовуються до обох Договірних Сторін; вони вимагають, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їхніх держав, або експлуатанти повітряних суден, які мають основне місце діяльності або постійно базуються на території їхніх держав, та експлуатанти аеропортів, розташованих на території їхніх держав, діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що до таких експлуатантів повітряних суден може бути висунута вимога дотримуватись зазначених у пункті 3 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які вимагаються іншою Договірною Стороною стосовно прибуття на територію, перебування в межах території або відправлення з території держави іншої Договірної Сторони.

5. Кожна Договірна Сторона забезпечує вжиття на території своєї держави необхідних заходів для захисту повітряних суден та огляду пасажирів, екіпажу, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до і під час прийому на борт або завантаження. Кожна Договірна Сторона доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Договірної Сторони стосовно вжиття обґрунтованих спеціальних заходів з безпеки у відповідь на конкретну загрозу.

6. У разі дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки таких повітряних суден, їхніх пасажирів та екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони надають одна одній допомогу шляхом налагодження взаємодії та вжиття відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій

7. Якщо одна Договірна Сторона не дотримується положень з авіаційної безпеки, зазначених у цій статті, авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони можуть надіслати запит про негайне проведення консультацій з авіаційними властями іншої Договірної Сторони.

СТАТТЯ 13
БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ

1. У будь-який час кожна Договірна Сторона може направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, які стосуються екіпажу, повітряних суден або їхньої експлуатації, прийнятих іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати одержання запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Договірна Сторона виявляє, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує в будь-якій з цих сфер стандартів з безпеки польотів, які щонайменше відповідають мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією, перша Договірна Сторона повідомляє іншій Договірній Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, яких необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, а інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Договірна Сторона не може усунути недоліки протягом п'ятнадцяти (15) днів або протягом тривалішого погодженого періоду, це буде підставою для застосування статті 5 цієї Угоди.

3. Договірні Сторони домовляються, що відповідно до статті 16 Конвенції повітряні судна, які використовуються призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони для здійснення перевезень на територію держави іншої Договірної Сторони або з неї, можуть під час перебування на території держави іншої Договірної Сторони підлягати проведенню уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Договірної Сторони огляду на борту та навколо повітряного судна з метою перевірки дійсності бортових документів і свідоцтв членів екіпажу, а також стану повітряного судна та його обладнання (далі в цій статті - інспекція на пероні) на відповідність стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки рейсу.

4. Якщо під час проведення інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

a) повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією, або

b) відсутні ефективне дотримання та застосування стандартів з безпеки польотів, установлених згідно з Конвенцією,

Договірна Сторона, яка проводить інспекцію на пероні, може в цілях статті 33 Конвенції дійти висновку, що вимоги, згідно з якими посвідчення чи свідоцтва стосовно повітряного судна чи стосовно екіпажу були видані або визнані дійсними, або вимоги щодо експлуатації повітряного судна не відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією, або не є вищими за ці стандарти.

5. У разі відмови представника призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони в проведенні згідно з пунктом 3 цієї статті інспекції на пероні інша Договірна Сторона може зробити висновок, про який йдеться в пункті 4 цієї статті.

6. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволу на виконання польотів призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони або змінити його умови, якщо за результатами проведення інспекції на пероні, консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів.

7. Будь-які дії однієї Договірної Сторони стосовно призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони згідно з пунктом 2 або 6 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття заходів усунуто.

8. Якщо з урахуванням пункту 2 цієї статті встановлено, що одна Договірна Сторона продовжує не дотримуватися стандартів Міжнародної організації цивільної авіації після закінчення погодженого періоду, Генеральний секретар Міжнародної організації цивільної авіації повинен бути поінформований про це. Він також повинен бути поінформований про заходи, ужиті першою Договірною Стороною для дотримання стандартів Міжнародної організації цивільної авіації.

СТАТТЯ 14
ЗБОРИ З КОРИСТУВАЧА

Будь-який збір, що може бути стягнений або дозволяється до стягнення однією Договірною Стороною за користування повітряним судном іншої Договірної Сторони аеропортами та аеронавігаційними засобами, не повинен перевищувати розмір збору, що стягується зі своїх національних повітряних суден, які здійснюють регулярні міжнародні повітряні перевезення.

СТАТТЯ 15
ЗАСТОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1. Національне законодавство держави однієї Договірної Сторони, яке стосується прибуття на територію її держави або відправлення з неї пасажирів, екіпажу або вантажу, зокрема правила стосовно прибуття, розмитнення, імміграційного, паспортного, митного, валютного контролю, охорони здоров'я та карантину, є обов'язковими для дотримання пасажирами, екіпажем або особами, які діють від їхнього імені, а також застосовуються до вантажу після прибуття, відправлення або перебування на території держави цієї Договірної Сторони.

2. Національне законодавство держави однієї Договірної Сторони, яке стосується прибуття на територію її держави або відправлення з неї повітряних суден, які здійснюють міжнародні повітряні сполучення, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден під час їхнього перебування на території її держави, застосовується до повітряних суден призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони.

СТАТТЯ 16
КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. З метою забезпечення здійснення перевезень на договірних лініях призначеному авіапідприємству будь-якої Договірної Сторони надається право відкривати на території держави іншої Договірної Сторони своє представництво з необхідним адміністративним, технічним персоналом, а також персоналом, що здійснюватиме продаж квитків на повітряні перевезення.

2. Кожна Договірна Сторона надає право призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони направляти та утримувати на території держави іншої Договірної Сторони найманих працівників та інший персонал, необхідний для адміністративного, технічного та комерційного забезпечення повітряних перевезень відповідно до чинного законодавства держави іншої Договірної Сторони, що стосується прибуття, перебування та працевлаштування.

3. Призначене авіапідприємство будь-якої Договірної Сторони може здійснювати продаж повітряних перевезень на території держави іншої Договірної Сторони в національній або вільноконвертованій валюті відповідно до чинного законодавства в сфері валютного регулювання держави цієї іншої Договірної Сторони.

СТАТТЯ 17
КОНСУЛЬТАЦІЇ

1. Діючи в дусі тісного співробітництва, Договірні Сторони час від часу проводять консультації між собою з метою забезпечення дотримання, виконання, тлумачення, застосування цієї Угоди або внесення змін і доповнень до неї.

2. Такі консультації, які можуть проводиться між авіаційними властями, розпочнуться протягом шістдесяти (60) днів з дати одержання іншою Договірною Стороною письмового запиту, якщо Договірні Сторони не домовляться про продовження цього строку.

СТАТТЯ 18
ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

1. Якщо між Договірними Сторонами виникає будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди, Договірні Сторони, у першу чергу, намагатимуться вирішити його шляхом переговорів.

2. У разі, якщо Договірні Сторони не можуть досягти врегулювання спору протягом трьох (3) місяців шляхом переговорів, вони можуть погодиться передати його на розгляд до арбітражу в складі трьох (3) арбітрів, по одному з яких, призначається кожною Договірною Стороною, а третього призначають двоє призначених арбітрів. Кожна з Договірних Сторін призначає арбітра протягом шістдесяти (60) днів з дати одержання дипломатичними каналами однією Договірною Стороною від іншої повідомлення про арбітражне вирішення спору, третій арбітр призначається протягом наступних шістдесяти (60) днів. Якщо будь-яка з Договірних Сторін не призначає арбітра протягом установленого строку, або якщо третього арбітра не призначено протягом установленого строку, Президент Ради Міжнародної організації цивільної авіації може на прохання будь-якої Договірної Сторони призначити арбітра чи арбітрів, як того потребує справа. У будь-якому випадку третій арбітр повинен бути громадянином третьої держави та діятиме як Президент арбітражного суду.

3. Кожна Договірна Сторона несе витрати стосовно призначеного нею арбітра та свого представництва в арбітражному провадженні. Витрати Президента арбітражного суду та будь-які інші витрати рівно розподіляються між Договірними Сторонами.

4. Арбітраж визначає місце проведення засідання та межі своєї юрисдикції відповідно до цієї Угоди. Він встановлює свою власну процедуру.

5. Договірні Сторони зобов'язані виконати будь-яке рішення, винесене згідно з пунктом 2 цієї статті.

6. Якщо будь-яка Договірна Сторона не виконує рішення, зазначене в пункті 5 цієї статті, інша Договірна Сторона може обмежити, призупинити або скасувати будь-які права, надані нею відповідно до цієї Угоди іншій Договірній Стороні, яка не дотримується рішення.

СТАТТЯ 19
ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ

1. Якщо будь-яка Договірна Сторона вважає за доцільне внести зміни та доповнення до цієї Угоди, вона може в будь-який час направити запит про проведення консультацій з іншою Договірною Стороною відповідно до статті 17 цієї Угоди.

2. Будь-які зміни та доповнення до цієї Угоди вносяться за взаємною письмовою згодою Договірних Сторін та оформлюються відповідним протоколом, який становить невід'ємну частину цієї Угоди та набирає чинності відповідно до пункту 1 статті 24 цієї Угоди.

3. Зміни та доповнення у додаток до цієї Угоди можуть погоджуватися авіаційними властями Договірних Сторін і набирають чинності відповідно до пункту 1 статті 24 цієї Угоди.

СТАТТЯ 20
РЕЄСТРАЦІЯ В МІЖНАРОДНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ

Ця Угода та будь-які зміни та доповнення до неї реєструються в Міжнародній організації цивільної авіації стороною, на території якої відбувається підписання цієї Угоди.

СТАТТЯ 21
ВИЗНАННЯ ПОСВІДЧЕНЬ І СВІДОЦТВ

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Договірною Стороною і строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною для експлуатації договірних ліній відповідно до цієї Угоди за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення чи свідоцтва були видані або визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією, або перевищують їх.

2. Однак кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсними для виконання польотів над територією своєї держави посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих громадянам її держави або визнаних дійсними для них іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою.

3. Якщо вимогами щодо свідоцтв або посвідчень, згаданих у пункті 1 цієї статті, які видані авіаційними властями однієї Договірної Сторони будь-якій особі або призначеному авіапідприємству, чи щодо повітряного судна, яке експлуатується під час здійснення перевезень на договірних лініях за встановленими маршрутами, передбачається відмінність від мінімальних стандартів, установлених згідно з Конвенцією, і така відмінність була зареєстрована в Міжнародній організації цивільної авіації, авіаційні власті іншої Договірної Сторони відповідно до статті 17 цієї Угоди можуть надіслати запит про проведення консультацій з авіаційними властями першої Договірної Сторони, щоб впевнитися, що така відмінність є для них прийнятною. Якщо згоди не досягнуто, то це буде підставою для застосування статті 5 цієї Угоди.

СТАТТЯ 22
ВІДПОВІДНІСТЬ ДО БАГАТОСТОРОННІХ КОНВЕНЦІЙ

Якщо будь-який міжнародний багатосторонній договір у сфері повітряних перевезень набирає чинності для обох Договірних Сторін, до цієї Угоди вносяться відповідні зміни та доповнення у порядку, передбаченому статтею 19 цієї Угоди.

СТАТТЯ 23
ДОДАТОК

Додаток до цієї Угоди розглядається як частина цієї Угоди, та всі посилання на неї включають посилання на її додаток, якщо тільки не передбачене інше.

СТАТТЯ 24
НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЇ

1. Ця Угода укладається на невизначений строк і набирає чинності з дати одержання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення Договірних Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

2. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час після набрання чинності цією Угодою направити іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами повідомлення про своє рішення припинити дію цієї Угоди; таке повідомлення одночасно надсилається до Міжнародної організації цивільної авіації. У такому випадку ця Угода втрачає чинність через дванадцять (12) місяців з дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо тільки повідомлення про втрату чинності не відкликано до закінчення цього строку. У разі відсутності підтвердження про одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, воно вважається одержаним через чотирнадцять (14) днів після його одержання Міжнародною організацією цивільної авіації.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином уповноважені своїми Урядами, підписали цю Угоду.

Учинено в м. Київ "04" серпня 2011 року в двох примірниках, кожний українською, сингальською, тамільською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні цієї Угоди текст англійською мовою матиме переважну силу.

 

За Кабінет Міністрів України

За Уряд Демократичної Соціалістичної
Республіки Шрі-Ланка

________________________

_______________________

 

Додаток до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка про повітряне сполучення

Розділ I. Таблиця маршрутів

Маршрути, які експлуатуються призначеним авіапідприємством України:

Пункти на території України

Проміжні пункти

Пункти на території Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка

Пункти за межами

Київ, Одеса

Будь-які пункти

Коломбо

Будь-які пункти

Примітка:

Комерційне завантаження не може бути прийняте на борт повітряного судна в проміжному пункті для їхньої висадки чи вивантаження на території Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка або не може бути прийняте на борт повітряного судна на території Держави Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка для їхньої висадки чи вивантаження в пункті за межами та в зворотному напрямку, за винятком ситуацій, коли час від часу це може бути визначено авіаційними властями Договірних Сторін.

Маршрути, які експлуатуються призначеним авіапідприємством Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка:

Пункти на території Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка

Проміжні пункти

Пункти на території України

Пункти за межами

Коломбо

Будь-які пункти

Київ, Одеса

Будь-які пункти

Примітка:

Комерційне завантаження не може бути прийняте на борт повітряного судна в проміжному пункті для їхньої висадки чи вивантаження на території України або не може бути прийняте на борт повітряного судна на території України для їхньої висадки чи вивантаження в пункті за межами та в зворотному напрямку, за винятком ситуацій, коли час від часу це може бути визначено авіаційними властями Договірних Сторін.

Розділ II. Експлуатаційні умови

1. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони на будь-якому або на всіх рейсах може не здійснювати зупинки в будь-якому проміжному пункті та пункті за межами на встановленому маршруті за умови, що повітряні перевезення починаються або закінчуються на території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство.

2. Призначене авіапідприємство будь-якої Договірної Сторони може здійснювати повітряні перевезення за встановленими маршрутами з максимальною частотою, яка погоджується авіаційними властями Договірних Сторін.

Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони має право здійснювати вантажні авіаперевезення за встановленим маршрутом без обмежень щодо частоти, ємності та типу повітряного судна.

3. Авіаційні власті обох Договірних Сторін можуть за взаємною згодою визначати додаткові умови експлуатації договірних ліній за маршрутами, установленими в цьому додатку.

____________

Опрос