Идет загрузка документа (81 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О ратификации Протокола о присоединении Украины к Договору об учреждении Энергетического Сообщества

ВР Украины
Закон от 15.12.2010 № 2787-VI
действует с 25.01.2011

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

Верховна Рада України постановляє:

Протокол про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, вчинений 24 вересня 2010 року у м. Скоп'є, ратифікувати (додається).

 

Президент України 

В. ЯНУКОВИЧ 

м. Київ
15 грудня 2010 року
N 2787-VI
 

  

 

ПРОТОКОЛ
про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

Офіційний переклад.

Україна, з одного боку,

та Енергетичне Співтовариство згідно з Договором про заснування Енергетичного Співтовариства (далі - Договір), з іншого боку,

ураховуючи результати переговорів про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства,

беручи до уваги Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18 грудня 2009 р., яким затверджується приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства на умовах, викладених у ньому (Рішення 2009/04/MC-EnC),

домовилися про таке:

Стаття 1

1. Україна приєднується до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства як Договірна Сторона відповідно до термінів та строків, викладених у Рішенні Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18 грудня 2009 р. про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (Рішення 2009/04/MC-EnC), як це зазначено нижче в цьому Протоколі.

2. Якщо іншого не зазначено в цьому Протоколі, на дату приєднання, Україні надаються всі права, надані Договірним Сторонам, і вона виконує всі зобов'язання, покладені на Договірні Сторони Договором і всіма Рішеннями та Процедурними актами, прийнятими під час застосування Договору із часу набрання ним чинності.

Стаття 2

1. Для відповідності розділові II Договору про заснування Енергетичного Співтовариства й пов'язаним з ним додаткам, графік імплементації acquis communautaire визначено так:

Директива 2003/55/EC стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу 

До 1 січня 2012 р. 

Регламент N 1775/2005 про умови доступу до систем транспортування природного газу 

До 1 січня 2012 р. 

Директива 2004/67/EC про заходи із забезпечення безпеки постачання природного газу 

До 1 січня 2012 р. 

Директива 2003/54/EC про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії 

До 1 січня 2012 р. 

Регламент N 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії 

До 1 січня 2012 р. 

Рішення Комісії 2006/770/EC, що вносить зміни до додатка до Регламенту N 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії 

До 1 січня 2012 р. 

Директива 2005/89/EC стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури 

До 1 січня 2012 р. 

Директива 85/337/EEC стосовно оцінки впливу певних державних та приватних проектів на навколишнє середовище з поправками, унесеними Директивою 97/11/EC та Директивою 2003/35/EC 

До 1 січня 2013 р. 

Директива 1999/32/EC щодо зменшення вмісту сірки у певних видах рідкого палива 

До 1 січня 2012 р. 

Директива 2001/80/EC стосовно встановлення граничного рівня викидів певних забруднювачів до атмосфери великими спалювальними установками 

До 1 січня 2018 р. 

Пункт 2 статті 4 Директиви 79/409/EC стосовно охорони диких птахів 

До 1 січня 2015 р. 

План імплементації Директиви 2001/77/EEC стосовно сприяння використанню електроенергії, виробленої за допомогою відновлюваних джерел енергії, на внутрішньому ринку електроенергії 

До 1 липня 2011 р. 

План імплементації Директиви 2003/30/EC стосовно сприяння використанню біопального та інших відновлювальних видів пального для транспорту 

До 1 липня 2011 р. 

2. Україна має забезпечити, що кваліфікованими споживачами в рамках значення Директив Європейського Співтовариства 2003/54/EC та 2003/55/EC є:

- з 1 січня 2012 р. - усі споживачі, які здійснюють споживання не для побутових цілей, а також

- з 1 січня 2015 року - усі споживачі.

3. У статті 19 Договору вислів "через 6 місяців з дати набрання чинності Договором" потрібно розуміти як такий, що означає "через 6 місяців з дати приєднання України". У статті 22 Договору вислів "протягом року після затвердження Списку" потрібно розуміти як такий, що означає "протягом року з дати приєднання України". У статті 29 Договору вислів "протягом одного року з дати набрання чинності цим Договором" потрібно розуміти як такий, що означає "протягом року з дати приєднання України".

4. Стаття 15 Договору застосовується до України через два роки з дати приєднання України.

Стаття 3

1. Внесок України та інших Сторін до бюджету Енергетичного Співтовариства визначається в Процедурному акті, який приймається відповідно до статті 73 Договору. Застосовувана методологія ґрунтується на пропорційному розрахунку стосовно ВВП та загальної пропозиції первинної енергії.

2. Перший внесок України підлягає здійсненню за перший повний бюджетний рік, який настає після приєднання.

Стаття 4

1. Після прийняття Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства Рішення про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна ініціює проведення відповідних внутрішньодержавних процедур, які є необхідними для набрання чинності її приєднанням до Енергетичного Співтовариства.

2. Приєднання до Енергетичного Співтовариства набирає чинності першого дня другого місяця, що настає після місяця завершення процедур, передбачених пунктом 1 цієї статті.

Учинено в м. Скоп'є двадцять четвертого вересня дві тисячі десятого року.

 

За Україну 

За Енергетичне Співтовариство 

(Підпис) 

(Підпис) 

 

ДОГОВІР
про заснування Енергетичного Співтовариства

Офіційний переклад.

Сторони, якими є:

Європейське Співтовариство, з одного боку,

і

такі Договірні Сторони, з іншого боку:

Республіка Албанія, Республіка Болгарія, Боснія і Герцеговина, колишня югославська Республіка Македонія, Румунія, Республіка Сербія, Республіка Хорватія, Республіка Чорногорія (далі - Сторони, що приєдналися) -

і

Тимчасова Адміністративна Місія ООН у Косово, відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 1244,

спираючися на Афінський процес та Афінські меморандуми про взаєморозуміння від 2002 та 2003 років;

беручи до уваги те, що Республіка Болгарія, Румунія та Республіка Хорватія є країнами - кандидатами для вступу до Європейського Співтовариства, і що колишня югославська Республіка Македонія також подала заяву про вступ до Європейського Співтовариства;

беручи до уваги те, що Європейська Рада під час свого засідання в Копенгагені в грудні 2002 року підтвердила європейську перспективу Республіки Албанія, Боснії і Герцеговини, Республіки Сербія та Республіки Чорногорія як потенційних кандидатів на вступ до Європейського Союзу та наголосила на своїй рішучості підтримати їхні зусилля з наближення до Європейського Союзу;

згадуючи те, що Європейська Рада під час свого засідання в Салоніках у червні 2003 року схвалила "Салонікський план дій для Західних Балкан: наближення до європейської інтеграції", який має на меті дальше зміцнення привілейованих відносин між Європейським Союзом і Західними Балканами та в якому Європейський Союз заохотив країни регіону прийняти юридичне зобов'язуючу угоду про енергетичний ринок Південно-Східної Європи;

згадуючи Процес європейсько-середземноморського партнерства та Європейську політику сусідства;

згадуючи внесок Пакту стабільності для Південно-Східної Європи, стрижнем якого є необхідність посилити співробітництво між державами й народами Південно-Східної Європи та створити умови для миру, стабільності й економічного зростання;

будучи сповненими рішучості заснувати між Сторонами інтегрований ринок природного газу та електроенергії на основі спільних інтересів і солідарності;

ураховуючи те, що цей інтегрований ринок на більш пізньому етапі може охоплювати інші енергетичні продукти й носії, наприклад зріджений природний газ, бензин, водень або інші суттєві мережеві інфраструктури;

вирішивши створити стабільну регуляторно-ринкову структуру, здатну залучати інвестиції в газові мережі, у мережі виробництва та передачі електроенергії таким чином, щоб усі Сторони мали доступ до сталого й безперервного постачання газу та електроенергії, що є необхідним для економічного розвитку та соціальної стабільності;

вирішивши створити єдиний простір регулювання торгівлі газом та електроенергією, що є необхідним для відповідності географічним розмірам товарних ринків, яких це стосується;

визнаючи те, що території Республіки Австрія, Грецької Республіки, Республіки Угорщина, Італійської Республіки та Республіки Словенія є природно інтегрованими або є такими, що на них безпосередньо впливає функціонування ринків газу та електроенергії Договірних Сторін;

вирішивши підтримувати високі рівні забезпечення газом та електроенергією для всіх громадян на підставі зобов'язань у сфері комунальних послуг і досягти економічного та соціального прогресу та високого рівня зайнятості, а також збалансованого й сталого розвитку за допомогою створення зони без внутрішніх кордонів для газу та електроенергії;

бажаючи підвищити надійність постачання в рамках єдиного регуляторного простору за допомогою впровадження стабільної системи регулювання, необхідної для регіону, в якому можуть бути прокладені трубопроводи до каспійських, північноафриканських та близькосхідних запасів газу та в якому можуть використовуватися місцеві запаси природного газу, вугілля та джерела гідроенергетики;

прагнучи поліпшити екологічну ситуацію стосовно газопостачання та електроенергетики, пов'язаних з ними енергоефективності й відновлюваних джерел енергії;

вирішивши розвивати в більш широких масштабах конкуренцію на ринках газу та електроенергії та використати ефект економії завдяки масштабам;

ураховуючи, що для досягнення цих цілей необхідно встановити більш широко систематизовану структуру ринкового регулювання, підтриману потужними установами й ефективним наглядом, та з відповідним залученням приватного сектора;

ураховуючи, що для того, щоб зменшити напругу на системи газо- та електропостачання на державному рівні й зробити внесок у вирішення проблеми дефіциту газу та електроенергії на місцевому рівні, необхідно встановити певні правила для спрощення торгівлі газом та електроенергією; і такі правила необхідні для створення єдиного регуляторного простору для географічних розмірів ринків, яких це стосується,

вирішили створити Енергетичне Співтовариство.

Розділ I
Принципи

Стаття 1

1. Цим Договором Сторони засновують між собою Енергетичне Співтовариство.

2. Держави - члени Європейського Співтовариства можуть стати учасницями Енергетичного Співтовариства відповідно до статті 95 цього Договору.

Стаття 2

1. Завдання Енергетичного Співтовариства полягає в організації зв'язків між Сторонами й створенні правової та економічної бази стосовно енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, як визначено в пункті 2, для:

a) створення стабільної регуляторної та ринкової структури, здатної залучати інвестиції в газові мережі, генерувальні потужності, мережі передачі та розподілу таким чином, щоб усі Сторони мали доступ до стабільного та постійного енергопостачання, що є істотним для економічного розвитку та соціальної стабільності;

b) створення єдиного регуляторного простору енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, що є необхідним для відповідності географічним розмірам товарних ринків, яких це стосується;

c) поліпшення безпеки постачання в єдиному регуляторному просторі за допомогою запровадження стабільного інвестиційного клімату, завдяки якому можуть бути прокладені трубопроводи до каспійських, північноафриканських та близькосхідних запасів газу й можуть використовуватися місцеві джерела енергії, як-от: природний газ, вугілля та гідроенергетика;

d) поліпшення екологічної ситуації стосовно енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, й пов'язаної з ними енергоефективності, заохочення використання відновлюваних джерел енергії, визначення умов торгівлі енергією в єдиному регуляторному просторі;

e) розвитку конкуренції на ринку енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, у більш широких географічних масштабах та використання ефекту економії завдяки масштабам.

2. "Енергопродукти і матеріали, для транспортування яких використовуються мережі" охоплюють сектори електро- та газопостачання, що підпадають під дію директив Європейського Співтовариства 2003/54/EC та 2003/55/EC1.

____________
1 Директива 2003/54/EC Європейського парламента й Ради Європи від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку електроенергії (Official Journal of the European Union n° L 176 of 15 July 2003, p. 37 - 56); і директива 2003/55/EC Європейського парламента й Радою Європи від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу (Official Journal of the European Unionn° L 176 of 15 July 2003 p. 57 - 78);

Стаття 3

Для цілей статті 2 діяльність Енергетичного Співтовариства охоплює:

a) запровадження Договірними Сторонами нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії, як описано у викладеному нижче розділі II, що враховує як інституційну структуру Енергетичного Співтовариства, так і конкретну ситуацію в кожній з Договірних Сторін (далі - розширення дії нормативно-правової бази Європейського Співтовариства), як далі описано в розділі II;

b) установлення певної регуляторної системи, що дозволяє ефективне функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, на територіях Договірних Сторін і частині території Європейського Співтовариства та охоплює створення єдиного механізму транскордонної передачі та (або) транспортування енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, й здійснення нагляду за одностороннім дотриманням заходів з безпеки (далі - механізм функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі), як далі описано в розділі III;

c) створення Сторонами ринку енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, без внутрішніх кордонів, у тому числі координацію взаємодопомоги у разі серйозних порушень у функціонуванні енергетичних мереж або зовнішніх пошкоджень, яка може охоплювати досягнення спільної енергетичної зовнішньоторговельної політики (далі - створення єдиного енергетичного ринку), як далі описано в розділі IV.

Стаття 4

Комісія Європейських Співтовариств (далі - Європейська Комісія) виступатиме як координатор трьох видів діяльності, описаних у статті 3.

Стаття 5

Енергетичне Співтовариство дотримуватиметься нормативно-правової бази Європейського Співтовариства, описаної в розділі II, що враховує як інституційну структуру цього Договору, так і конкретні умови кожної з Договірних Сторін з урахуванням необхідності забезпечення високого рівня захисту інвестицій та їхнього найоптимальнішого залучення.

Стаття 6

Сторони вживатимуть усіх необхідних заходів - чи то загальних, чи то конкретних - для забезпечення виконання зобов'язань, які виникають із цього Договору. Сторони сприятимуть досягненню цілей Енергетичного співтовариства. Сторони утримуватимуться від будь-яких заходів, які можуть зашкодити досягненню цілей цього Договору.

Стаття 7

Будь-які дискримінаційні дії в рамках цього Договору є забороненими.

Стаття 8

Ніщо в цьому Договорі не впливає на права Сторони визначати умови використання її енергетичних ресурсів та на її вибір між різними джерелами енергії й загальною структурою її енергозабезпечення.

Розділ II
Розширення дії нормативно-правової бази Європейського Співтовариства

Глава I
Географічні межі

Стаття 9

Положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом, застосовуються до територій Сторін, що приєдналися, та до території, що знаходиться під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН у Косово.

Глава II
Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з енергетики

Стаття 10

Кожна Договірна Сторона зобов'язується реалізовувати положення нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики згідно з графіком ужиття таких заходів, визначеним у додатку I.

Стаття 11

"Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з енергетики" для цілей цього Договору означають i) директиву Європейського парламенту й Ради Європи 2003/54/EC, від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку електроенергії, ii) директиву Європейського парламенту й Ради Європи 2003/55/EC від 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу та iii) постанову Європейського парламенту й Ради Європи 1228/2003/EC від 26 червня 2003 року стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії2.

____________
2 Official Journal of the European Union n° L 176 of 15 July 2003, p. 1 - 10

Глава III
Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з екології

Стаття 12

Кожна Договірна Сторона впроваджуватиме положення нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з екології згідно з графіком ужиття таких заходів, визначеним у додатку II.

Стаття 13

Сторони визнають важливість Кіотського протоколу. Кожна Договірна Сторона намагатиметься приєднатися до нього.

Стаття 14

Сторони визнають важливість правил, визначених у директиві 96/61/EC Ради Європи від 24 вересня 1996 року, стосовно запобігання комплексному забрудненню та його контролю. Кожна Сторона докладатиме зусиль для впровадження цієї директиви.

Стаття 15

Після набрання чинності цим Договором будівництво та експлуатація нових електростанцій повинні відповідати нормативно-правовій базі Європейського Співтовариства з екології.

Стаття 16

"Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з екології" для цілей цього Договору означає i) директиву Ради Європи 85/337/EEC від 27 червня 1985 року стосовно оцінки впливу певних державних та приватних проектів на навколишнє середовище з поправками, унесеними директивою Ради Європи 97/11/EC від 3 березня 1997 року та директивою Європейського парламенту й Ради Європи 2003/35/EC від 26 травня 2003 року, ii) директиву Ради Європи 1999/32/EC від 26 квітня 1999 року стосовно зниження вмісту сірки в деяких видах рідкого палива, яка вносить поправки до директиви 93/12/EEC, iii) директиву Європейського парламенту й Ради Європи 2001/80/EC від 23 жовтня 2001 року стосовно встановлення граничного рівня викидів певних забруднювачів до атмосфери великими сміттєспалювальними заводами та iv) главу 4(2) директиви Ради Європи 79/409/EEC від 2 квітня 1979 року стосовно охорони диких птахів.

Стаття 17

Положення та заходи, що здійснюватимуться відповідно до цього розділу, стосуються лише енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.

Глава IV
Нормативно-правова база з конкурентної політики

Стаття 18

1. Викладене нижче не є сумісним з належною дією цього Договору, оскільки може негативно вплинути на торгівлю енергопродуктами й матеріалами, для транспортування яких використовуються мережі, між Договірними Сторонами:

a) усі домовленості між підприємствами, рішення об'єднань підприємств та погоджена діяльність, які мають на меті або результатом яких є запобігання конкуренції, її обмеження або спотворення;

b) зловживання підприємства або групи підприємств домінуючим положенням на ринку між Договірними Сторонами в цілому або на значній частині ринку;

c) будь-яка державна допомога на користь певних підприємств або певних енергоресурсів, яка спотворює або загрожує спотворити конкуренцію.

2. Будь-яка діяльність, що суперечить цій статті, буде оцінена на підставі критеріїв, що виникають із застосування норм статей 81, 82 та 87 Угоди про заснування Європейського співтовариства (додаток III).

Стаття 19

Що стосується державних підприємств і підприємств, яким були надані спеціальні або виключні права, кожна Договірна Сторона гарантує, що через 6 місяців з дати набрання чинності Договором будуть дотримуватися принципи Угоди про заснування Європейського співтовариства, зокрема пункти 1 й 2 статті 86 (додаток III).

Глава V
Нормативно-правова база Європейського Співтовариства з відновлюваних джерел енергії

Стаття 20

Кожна Договірна Сторона повинна надавати протягом одного року після набрання чинності цим Договором Європейській Комісії план упровадження директиви Європейського парламенту й Ради Європи 2001/77/EC від 27 вересня 2001 року стосовно сприяння використанню електроенергії, виробленої за допомогою відновлюваних джерел енергії, на внутрішньому ринку електроенергії та директиви Європейського парламенту й Ради Європи 2003/30/EC від 8 травня 2003 року стосовно сприяння використанню біопального та інших відновлювальних видів пального для транспорту. Європейська комісія надасть план кожної Договірної Сторони Раді Міністрів для затвердження.

Глава VI
Відповідність загальновживаним стандартам
Європейського Співтовариства

Стаття 21

Протягом року з дати набрання цим Договором чинності Секретаріат складе Список загальновживаних стандартів Європейського Співтовариства, який буде подано Раді Міністрів для затвердження.

Стаття 22

Договірні Сторони протягом року після затвердження Списку приймуть плани розвитку для приведення своїх секторів енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, у відповідність до Загальновживаних Стандартів Європейського Співтовариства.

Стаття 23

"Загальновживані стандарти Європейського Співтовариства" стосуються будь-яких стандартів технічних систем, які застосовуються в рамках Європейського Співтовариства та є необхідними для безпечного й ефективного функціонування систем мереж, у тому числі для аспектів передачі, транскордонних з'єднань, модуляції та загальних стандартів безпеки технічних систем, виданих у разі необхідності Європейським комітетом зі стандартизації (CEN), Європейським комітетом стандартизації в електротехніці (CENELEC) і подібними нормативними органами або виданих Союзом з координації передачі електроенергії (UCTE) та Європейською асоціацією зі спрощення енергетичного обміну (Easeegas) для встановлення спільних правил і бізнесової діяльності.

Глава VII
Прийняття нормативно-правової бази Європейського Співтовариства й унесення змін

Стаття 24

Для реалізації цього розділу Енергетичне Співтовариство затвердить заходи з прийняття нормативно-правової бази Європейського Співтовариства, описаної в цьому розділі, беручи до уваги як інституційну структуру цього Договору, так і конкретну ситуацію в кожної Договірної Сторони.

Стаття 25

Енергетичне Співтовариство може здійснювати заходи з втілення поправок до нормативно-правової бази Європейського Співтовариства, описаної в цьому розділі, відповідно до змін у законодавстві Європейського Співтовариства.

Розділ III
Механізм функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, що транспортуються мережами

Глава I
Географічні межі

Стаття 26

Положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом, застосовуються на територіях Сторін, що приєдналися, території, що знаходиться під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН у Косово, і територіях Європейського Співтовариства, на які робиться посилання в статті 27.

Стаття 27

Що стосується Європейського Співтовариства, положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом, застосовуються на територіях Республіки Австрія, Грецької Республіки, Італійської Республіки, Республіки Словенія та Угорської Республіки. Після прийняття до Європейського Співтовариства Сторони, що приєдналася, положення та рішення, прийняті згідно із цим розділом, також застосовуються без подальших формальностей на території цієї країни - нового члена Європейського Співтовариства.

Глава II
Механізм передачі енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, на значні відстані

Стаття 28

Енергетичне Співтовариство вживатиме додаткових заходів для створення єдиного механізму транскордонної передачі та (або) транспортування енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.

Глава III
Безпека постачання

Стаття 29

Протягом одного року з дати набрання чинності цим Договором Сторони затверджують звіт з безпеки постачання, який описує, зокрема, багатоманітність поставок, технологічну безпеку, географічне походження імпортованих енергоносіїв. Звіти повідомляються Секретаріатові та доступні кожній зі Сторін Договору. Звіти поновлюються кожні два роки. Секретаріат надає рекомендації та допомогу стосовно таких звітів.

Стаття 30

Стаття 29 не передбачає необхідності змін енергетичної політики та практики закупівель.

Глава IV
Забезпечення громадян енергією

Стаття 31

Енергетичне Співтовариство сприятиме високому рівню забезпеченості громадян енергопродуктами й матеріалами, що передається мережами, у межах соціальних зобов'язань, що містяться у відповідній нормативно-правовій базі Європейського Співтовариства з енергетики.

Стаття 32

Для цього Енергетичне Співтовариство може вживати заходів з:

a) забезпечення всебічного постачання електроенергії;

b) стимулювання політики ефективного управління попитом;

c) забезпечення вільної конкуренції.

Стаття 33

Енергетичне Співтовариство може також робити Рекомендації з підтримки ефективного реформування секторів енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі Сторін, у тому числі, inter alia, підвищення рівня оплати енергії всіма споживачами та забезпечення доступності для споживачів цін на енергопродукти й матеріали, для транспортування яких використовуються мережі.

Глава V
Гармонізація

Стаття 34

Енергетичне Співтовариство може вживати заходів стосовно сумісності ринкових схем для функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, що передаються мережами, а також взаємного визнання ліцензій та заходів, що сприяють вільному заснуванню компаній, які працюють у секторі енергопродуктів і матеріалів, що транспортуються мережами.

Глава IV
Відновлювані джерела енергії та енергетична ефективність

Стаття 35

Розуміючи переваги відновлюваних джерел енергії та енергоефективності з погляду безпеки енергопостачання, захисту навколишнього середовища, соціальної єдності й регіонального розвитку, Енергетичне Співтовариство може прийняти заходи, спрямовані на стимулювання розвитку в цій сфері.

Глава VII
Запобіжні заходи

Стаття 36

У разі раптової кризи на ринку енергопродуктів і матеріалів, які транспортуються мережами на території однієї зі Сторін, що приєдналися, території під юрисдикцією Тимчасової адміністрації Місії ООН у Косово або території Європейського Співтовариства, про яку йдеться в статті 27, якщо існує загроза безпеці населення, обладнанню та інфраструктурі, що стосується енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, або цілісності енергетичної системи на території відповідної Сторони, вона може вжити тимчасових запобіжних заходів.

Стаття 37

Такі заходи повинні викликати якомога менші порушення у функціонуванні ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі Сторін, і бути чітко спрямованими в достатньому, але не більшому, обсязі на подолання неочікуваних труднощів, що виникають. Вони не повинні призводити до порушення конкуренції або негативно впливати на торгівлю таким чином, який суперечить спільним інтересам.

Стаття 38

Відповідна Сторона негайно повідомляє Секретаріатові про такі вжиті заходи з безпеки, а Секретаріат негайно повідомляє іншим Сторонам.

Стаття 39

Енергетичне Співтовариство може вирішити, що заходи з безпеки, ужиті відповідною Стороною, не відповідають положенням цієї глави, і вимагати від Сторони припинення або зміни таких запобіжних заходів.

Розділ IV
Створення єдиного енергетичного ринку

Глава I
Географічні межі

Стаття 40

Положення та заходи, ужиті згідно із цим розділом, застосовуватимуться на територіях, на яких застосовуються Угода про створення Європейського Співтовариства за умов, викладених у цій Угоді, на територіях Сторін, що приєдналися, і на території під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН у Косові.

Глава II
Внутрішній енергетичний ринок

Стаття 41

1. Мита й кількісні обмеження імпорту й експорту енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, і всі заходи, що мають подібний результат, між Сторонами забороняються. Ця заборона застосовується також до мит фіскального характеру.

2. Пункт 1 не виключає кількісних обмежень або заходів, що мають подібний результат, виправданих на підставі державної політики або державної безпеки, захистом здоров'я та життя людей, тварин або рослин чи захистом промислової та комерційної власності. Такі обмеження або заходи, проте, не є засобами довільної дискримінації або прихованого обмеження торгівлі між Сторонами.

Стаття 42

1. Енергетичне Співтовариство може вживати заходів для створення єдиного ринку без внутрішніх кордонів для енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.

2. Пункт 1 не застосовується до фінансових заходів, що стосуються вільного переміщення людей і таких, що стосуються прав та інтересів найманих працівників.

Глава III
Зовнішньо-торгівельна політика у сфері енергетики

Стаття 43

Енергетичне Співтовариство може вжити необхідних заходів для регулювання імпорту та експорту енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, стосовно третіх країн з погляду забезпечення еквівалентного доступу до ринків третіх країн, що стосується основних екологічних норм чи гарантії безпечного функціонування внутрішнього енергетичного ринку.

Глава IV
Взаємодопомога в разі порушень роботи

Стаття 44

У разі порушення постачання енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, яке зачіпає одну зі Сторін і стосується другої Сторони або третьої країни, Сторони намагаються швидко розв'язати проблему відповідно до положень цієї глави.

Стаття 45

За зверненням Сторони, на яку порушення мало безпосередній вплив, відбувається засідання Ради Міністрів. Рада Міністрів може вжити необхідних заходів реагування у разі порушення.

Стаття 46

Протягом року з дати набрання чинності цим Договором Рада Міністрів приймає процедурний акт стосовно виконання зобов'язань із взаємодопомоги відповідно до цієї глави, який може охоплювати делегування повноважень Постійно діючій групі високого рівня для вжиття тимчасових заходів.

Розділ V
Інституції Енергетичного Співтовариства

Глава I
Рада Міністрів

Стаття 47

Рада Міністрів забезпечує виконання цілей, визначених цим Договором. Рада Міністрів:

a) визначає принципи загальної політики;

b) уживає заходів, а також

c) приймає процедурні акти, які, за певних умов, можуть уключати делегування конкретних завдань, повноважень та зобов'язань для реалізації політики Енергетичного Співтовариства Постійно діючій групі високого рівня, Раді регуляторних органів чи Секретаріатові.

Стаття 48

Рада Міністрів складається з одного представника від кожної Договірної Сторони та двох представників від Європейського Співтовариства. Від кожного Учасника в засіданні може брати участь один представник без права голосу.

Стаття 49

Рада Міністрів приймає свій регламент процедурним актом.

Стаття 50

Головування здійснюється по черзі представниками кожної Договірної Сторони на строк у шість місяців у порядку, визначеному процедурним актом Ради Міністрів. Головуючий проводить засідання Ради Міністрів у місці, визначеному ним. Засідання Ради Міністрів відбуваються щонайменше раз на шість місяців. Підготовка зустрічей здійснюється Секретаріатом.

Стаття 51

Головуючий очолює Раду Міністрів, йому допомагають як заступники головуючого один представник від Європейського Співтовариства та один представник, від країни, яка головуватиме наступною. Головуючий і заступники головуючого готують проект порядку денного.

Стаття 52

Рада Міністрів щорічно надсилатиме звіт про роботу Енергетичного Співтовариства Європейському парламентові, парламентам Сторін, що приєдналися, та Учасників. 

Глава II
Постійно діюча група високого рівня

Стаття 53

Постійно діюча група високого рівня:

a) готує роботу Ради Міністрів;

b) дає згоду на запити стосовно технічної допомоги з боку міжнародних організацій-донорів, міжнародних фінансових інститутів і двосторонніх донорів;

c) звітує Раді Міністрів стосовно прогресу в досягненні цілей Договору;

d) уживає заходів, якщо на це уповноважена Радою Міністрів;

e) приймає процедурні акти, що не передбачають делегування завдань, повноважень чи зобов'язань іншим інституціям Енергетичного Співтовариства;

f) обговорює розробку нормативно-правової бази Європейського Співтовариства, описану в розділі II, на підставі доповіді, яку регулярно надсилає Європейська Комісія.

Стаття 54

Постійно діюча група високого рівня складається з одного представника від кожної Договірної Сторони та двох представників від Європейського Співтовариства. Від кожного Учасника в засіданні може брати участь один представник без права голосу.

Стаття 55

Постійно діюча група високого рівня приймає свій регламент у формі процедурного акта.

Стаття 56

Головуючий проводить засідання Постійно діючої групи високого рівня в місці, визначеному ним. Секретаріат готує засідання.

Стаття 57

Головуючий очолює Постійно діючу групу високого рівня, йому допомагають як заступники головуючого один представник від Європейського Співтовариства та один представник, від країни, яка головуватиме наступною. Головуючий і заступники головуючого готують проект порядку денного.

Глава III
Рада регуляторних органів

Стаття 58

Рада регуляторних органів:

a) надає консультації Раді Міністрів чи Постійно діючій групі високого рівня стосовно законодавчих, технічних та регуляторних норм;

b) надає рекомендації стосовно врегулювання транскордонних спорів між двома чи більше органами регулювання на вимогу будь-якого з них;

c) уживає заходів, якщо вповноважена на те Радою Міністрів;

d) приймає процедурні акти.

Стаття 59

Рада регуляторних органів складається з одного представника органу регулювання енергетики від кожної Договірної Сторони згідно з відповідними частинами нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики. Європейське Співтовариство представлене Європейською Комісією, якій допомагає один регуляторний орган від кожного Учасника та один представник від Європейської групи регулювання електроенергетики та газу (ERGEG). Якщо Договірна Сторона або Учасник мають один регуляторний орган з питань газу та один регуляторний орган з питань електроенергії, Договірна Сторона чи Учасник визначає, представник якого регуляторного органу відвідує засідання Ради регуляторних органів, беручи до уваги його порядок денний.

Стаття 60

Рада регуляторних органів приймає свій регламент процедурним актом.

Стаття 61

Рада регуляторних органів обирає головуючого на строк, визначений Радою регуляторних органів. Європейська Комісія діє як заступник головуючого. Головуючий і заступник головуючого готують проект порядку денного.

Стаття 62

Рада регуляторних органів збирається в Афінах.

Глава IV
Форуми

Стаття 63

Два Форуми, до складу яких входять представники всіх заінтересованих сторін, у тому числі промисловості, регуляторних органів, груп представників промисловості й споживачів, надають консультації Енергетичному Співтовариству.

Стаття 64

Форуми очолюються представниками Європейського Співтовариства.

Стаття 65

Висновки Форумів приймаються консенсусом. Рішення надсилаються Постійно діючій групі високого рівня.

Стаття 66

Форум з електроенергетики збирається в Афінах. Форум з газу збирається у визначеному Процедурним актом Ради Міністрів місці.

Глава V
Секретаріат

Стаття 67

Секретаріат:

a) здійснює адміністративне забезпечення роботи Ради Міністрів, Постійно діючої групи високого рівня, Ради регуляторних органів, Форумів;

b) спостерігає за виконанням Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором та передає щорічні звіти про хід виконання зобов'язань Раді Міністрів;

c) спостерігає та надає допомогу Європейській Комісії координувати діяльність донорів на територіях Сторін, що приєдналися, і на території, що знаходиться під юрисдикцією Тимчасової Адміністративної Місії ООН у Косово, і надає адміністративну підтримку донорам;

d) виконує інші завдання, покладені на нього цим Договором або процедурним актом Ради Міністрів, за винятком повноваження вживати заходів, а також

e) прийматиме процедурні акти.

Стаття 68

До складу Секретаріату входить директор і такий персонал, якого може потребувати Енергетичне Співтовариство.

Стаття 69

Директор Секретаріату призначається процедурним актом Ради Міністрів. Рада Міністрів визначає процедурним актом правила прийняття на роботу, умови праці, рівновагу географічного представництва всіх країн у складі Секретаріату. Директор відбирає та призначає персонал.

Стаття 70

Виконуючи свої обов'язки, директор і персонал не звертаються по інструкції чи отримують їх від будь-якої зі сторін Договору. Вони діють неупереджено та сприяють інтересам Енергетичного Співтовариства.

Стаття 71

Директор Секретаріату або призначений заступник надають допомогу Раді Міністрів, Постійно діючій групі високого рівня, Раді регуляторних органів і Форумам.

Стаття 72

Місцезнаходження Секретаріату є м. Відень.

Глава VI
Бюджет

Стаття 73

Кожна сторона робить внески до бюджету Енергетичного Співтовариства, як визначено в додатку IV. Сума внесків може переглядатися кожні п'ять років на вимогу будь-якої зі Сторін процедурним актом Ради Міністрів.

Стаття 74

Рада Міністрів процедурним актом кожні два роки затверджує бюджет Енергетичного Співтовариства. Бюджет покриває поточні витрати Енергетичного Співтовариства, необхідні для забезпечення функціонування його інституцій. Витрати кожної інституції визначаються в різних частинах бюджету. Рада Міністрів затверджує процедурні акти для виконання бюджету й надання звітів про перевірки та для проведення ревізії.

Стаття 75

Директор Секретаріату забезпечує виконання бюджету відповідно до процедурного акта, затвердженого згідно зі статтею 74. Він щорічно звітує Раді Міністрів про виконання бюджету. Якщо існує така необхідність, то Рада Міністрів окремим процедурним актом може доручити незалежним аудиторам перевірити правильність виконання бюджету.

Розділ VI
Процес прийняття рішень

Глава I
Загальні положення

Стаття 76

Заходи можуть мати форму рішення або рекомендації.

Рішення є юридичне зобов'язуючим у своїй цілісності для тих, кому воно призначене.

Рекомендація не має обов'язкового характеру. Сторони роблять усе, що від них залежить, для виконання рекомендацій.

Стаття 77

За винятком того, як визначено в статті 80, кожна Сторона має один голос.

Стаття 78

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів можуть діяти лише за присутності представників від двох третин Сторін.

Глава II
Заходи згідно з розділом II

Стаття 79

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів уживають заходів згідно з розділом II за поданням Європейської Комісії. Європейська Комісія може змінити чи відкликати своє подання в будь-який момент під час процедури затвердження заходів.

Стаття 80

Кожна Договірна Сторона має один голос.

Стаття 81

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів діють за більшістю підрахованих голосів.

Глава III
Заходи згідно з розділом III

Стаття 82

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів уживають заходів згідно з розділом III за поданням однієї зі Сторін чи Секретаріату.

Стаття 83

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів діють за двома третинами підрахованих голосів, у тому числі при позитивному голосуванні з боку Європейського Співтовариства.

Глава IV
Заходи згідно з розділом IV

Стаття 84

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів уживають заходів згідно з розділом IV за поданням однієї зі Сторін.

Стаття 85

Рада Міністрів, Постійно діюча група високого рівня чи Рада регуляторних органів уживають заходів при одностайному рішенні.

Глава V
Процедурні акти

Стаття 86

Процедурні акти регламентують організаційні, бюджетні питання а також питання прозорості Енергетичного Співтовариства, у тому числі делегування повноважень Радою Міністрів Постійно діючій групі високого рівня, Раді регуляторних органів чи Секретаріатові й мають зобов'язуючу силу для інституцій Енергетичного Співтовариства та, якщо це буде зазначено в процедурному акті, для Сторін.

Стаття 87

За винятком того, як визначено в статті 88, процедурні акти приймаються відповідно до процесу прийняття рішень, визначеному в главі III цього розділу.

Стаття 88

Процедурний акт, що призначає директора Секретаріату згідно зі статтею 69, затверджується простою більшістю голосів за поданням Європейської Комісії. Процедурні акти стосовно питань бюджету згідно зі статями 73 й 74 затверджуються одностайно за поданням Європейської Комісії. Процедурні акти стосовно делегування повноважень Раді регуляторних органів згідно з підпунктом "c" статті 47 затверджуються одностайно за поданням однієї зі Сторін чи Секретаріату.

Розділ VII
Виконання постанов та вирішення спорів

Стаття 89

Сторони втілюють призначені їм рішення до їхніх національних законодавчих систем протягом періоду, визначеного в рішенні.

Стаття 90

1. Будь-яка зі Сторін, Секретаріат чи Рада регуляторних органів можуть, подавши обґрунтоване звернення, привернути увагу Ради Міністрів до неспроможності однієї зі Сторін дотримуватися зобов'язань згідно із цим Договором чи виконати призначене їй рішення. Приватні структури можуть звертатися до Секретаріату зі скаргами.

2. Сторона, якої стосується подані скарга чи звернення, може підготувати зауваження.

Стаття 91

1. Рада Міністрів може визначити, чи дійсно мало місце порушення Стороною її зобов'язань. Рада Міністрів приймає рішення:

a) простою більшістю, якщо порушення стосується розділу II;

b) двома третинами голосів, якщо порушення стосується розділу III;

c) одностайно, якщо порушення стосується розділу IV.

2. Рада Міністрів може згодом простою більшістю голосів скасувати будь-яке рішення, затверджене згідно із цією статтею.

Стаття 92

1. На звернення Сторони, Секретаріату чи Ради регуляторних органів, Рада Міністрів може одноголосно визначити, чи існувало серйозне й тривале порушення Стороною її зобов'язань згідно із цим Договором і призупинити деякі права Сторони, набуті згідно із цим Договором, зокрема призупинити право голосу, право відвідувати засідання чи право застосовувати механізми, надані цим Договором.

2. Рада Міністрів може згодом простою більшістю голосів скасувати будь-яке рішення, прийняте згідно із цією статтею.

Стаття 93

Приймаючи рішення стосовно статей 92 та 93, Рада Міністрів діє не враховуючи голосу представника відповідної Сторони.

Розділ VIII
Тлумачення

Стаття 94

Інституції тлумачать будь-який термін чи інше поняття, використані в цьому Договорі як такі, що походять із законодавства Європейського Співтовариства відповідно до прецедентного права Суду чи Суду першої інстанції Європейських Співтовариств. Якщо з деяких питань тлумачення цих судів не існує, то Рада Міністрів може надати вказівки стосовно тлумачення цього Договору. Рада Міністрів може доручити це завдання Постійно діючій групі високого рівня. Такі вказівки не впливають на будь-яке тлумачення нормативно-правової бази Європейського Співтовариства Судом чи Судом першої інстанції на більш пізньому етапі.

Розділ IX
Учасники та спостерігачі

Стаття 95

Після звернення до Ради Міністрів, будь-яка країна - член Європейського Співтовариства може бути представлена в Раді Міністрів, Постійній групі високого рівня чи Раді регуляторних органів за умов, визначених у статтях 48, 54 та 59, як Учасник, і їй буде дозволено брати участь у дискусіях у Раді Міністрів, Постійно діючій групі високого рівня, Раді регуляторних органів та Форумах.

Стаття 96

1. Після обґрунтованого звернення третьої сусідньої країни Рада Міністрів може одностайним рішенням прийняти цю країну, як спостерігача. Протягом шести місяців з дати набрання чинності цим Договором Молдова буде прийнята до Договору як спостерігач на підставі звернення до Ради Міністрів.

2. Спостерігачі можуть відвідувати засідання Ради Міністрів, Постійно діючої групи високого рівня, Ради регуляторних органів та Форуми, не беручи участі в дискусіях.

Розділ X
Тривалість

Стаття 97

Цей Договір укладається на 10 років з дати, коли він набере чинності. Строк чинності Договору може бути продовжений одностайним рішенням Ради Міністрів. Якщо такого рішення не буде прийнято, Договір може продовжити свою чинність для тих країн, які проголосували за його продовження, за умови, що число таких країн складатиме щонайменше дві третини від загальної кількості Сторін Енергетичного Співтовариства.

Стаття 98

Будь-яка Сторона може вийти із цього Договору, заздалегідь за шість місяців повідомивши про це Секретаріатові.

Стаття 99

Після прийняття до Європейського Співтовариства Сторони, що приєдналася, ця Сторона стає Учасником згідно зі статтею 95.

Розділ XI
Внесення змін та вступ нових членів

Стаття 100

Рада Міністрів одностайним рішенням своїх членів може:

i) уносити поправки до розділів I - VII;

ii) приймати рішення стосовно втілення інших частин нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі;

iii) поширювати дію цього Договору на інші енергетичні продукти й енергоносії чи іншу важливу інфраструктуру мереж;

iv) давати згоду на вступ нових членів до Енергетичного Співтовариства.

Розділ XII
Прикінцеві та перехідні положення

Стаття 101

Не суперечачи статтям 102 й 103, положення цього Договору не впливають на права та зобов'язання згідно з угодами, укладеними Договірною Стороною до підписання цього Договору. Настільки, наскільки такі угоди не є сумісними із цим Договором, відповідні Договірні Сторони не пізніше року з дати набрання чинності цим Договором уживатимуть відповідних заходів для усунення встановленої несумісності.

Стаття 102

Всі зобов'язання згідно із цим Договором не суперечать існуючим юридичним зобов'язанням Сторін згідно з Угодою про заснування Світової організації торгівлі.

Стаття 103

Цей Договір не впливатиме на будь-які зобов'язання згідно з договором між Європейським Співтовариством та його країнами-членами з одного боку та Договірною Стороною з іншого боку. Цей Договір не впливатиме на будь-яке зобов'язання, узяте в контексті переговорів стосовно вступу до Європейського Союзу.

Стаття 104

До прийняття процедурного акта згідно зі статтею 50 порядок головування буде визначатися Афінським меморандумом про взаєморозуміння 2003 року3.

____________
3 Меморандум про взаєморозуміння стосовно регіонального енергетичного ринку Південно-Східної Європи та його інтеграції до внутрішнього енергетичного ринку Європейського Співтовариства, підписаний в Афінах 8 грудня 2003 року.

Стаття 105

Цей Договір схвалюється Сторонами відповідно до їхніх внутрішніх процедур.

Цей Договір набирає чинності першого числа наступного місяця після дати, коли Європейське Співтовариство та шість Договірних Сторін повідомлять про закінчення процедур, необхідних для цього.

Повідомлення надсилається Генеральному Секретарю Ради Європейського Союзу, який є депозитарієм цього Договору.

На посвідчення цього належним чином уповноважені представники підписали цей Договір.

 

Додаток I 
Графік реалізації директив Європейського Співтовариства N 2003/54 й 2003/55 та Постанови Європейського Співтовариства N 1228/2003 від 26 червня 2003 року

1. Згідно з викладеним нижче пунктом 2 та статтею 24 цього Договору кожна сторона протягом дванадцяти місяців з дати набрання чинності цим Договором застосовує:

i) Директиву Європейського Співтовариства 2003/54/EC, прийняту Європейським парламентом та Радою Європи 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку електроенергії;

ii) Директиву Європейського Співтовариства 2003/55/EC прийняту Європейським парламентом та Радою Європи 26 червня 2003 року стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу;

iii) Постанову Європейського Співтовариства 1228/2003/EC прийняту Європейським парламентом та Радою Європи 26 червня 2003 року стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.

2. Кожна Сторона повинна гарантувати, що прийнятними споживачами в рамках значення директив Європейського Співтовариства 2003/54/EC та 2003/55/EC є:

i) з 1 січня 2008 року - усі споживачі, які здійснюють споживання не для побутових цілей; та

ii) з 1 січня 2015 року - усі споживачі.

 

Додаток II 
Графік упровадження нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з екології

1. Кожна Договірна Сторона після набрання чинності цим Договором упровадить директиву Ради Європи 85/337/EEC від 27 червня 1985 року стосовно оцінки впливу деяких державних та приватних проектів на навколишнє середовище з поправками, уведеними директивами Ради Європи 97/11/EC від 3 березня 1997 року та директивою 2003/35/EC Європейського Парламенту та Ради Європи від 26 травня 2003 року.

2. Кожна Договірна Сторона до 31 грудня 2011 року впровадить директиву Ради Європи 1999/32/EC від 26 квітня 1999 року стосовно зменшення вмісту сірки в певних видах рідкого палива, яка вносить поправки до директиви 93/12/EEC.

3. Кожна Договірна Сторона до 31 грудня 2017 року впровадить директиву 2001/80/EC Європейського парламенту й Ради Європи від 23 жовтня 2001 року стосовно обмеження викидів у повітря деяких забруднювачів від великих сміттєспалювальних заводів.

4. Кожна Договірна Сторона після набрання чинності цим Договором виконує пункт 2 статті 4 директиви 79/409/ECC Ради Європи від 2 квітня 1979 року стосовно охорони диких птахів.

 

Додаток III  

Стаття 81 Договору Європейського Співтовариства

1. Викладене нижче буде заборонене як таке, що є не сумісним зі спільним ринком: усі домовленості між підприємствами, рішення об'єднань підприємств і погоджена діяльність, які можуть негативно вплинути на торгівлю між країнами-членами та які мають на меті або призводять до запобігання конкуренції, її обмеження або спотворення в межах спільного ринку і, зокрема, такі, які:

a) безпосередньо чи опосередковано закріплюють ціни закупівлі або продажу чи будь-які інші умови торгівлі;

b) обмежують чи контролюють виробництво, ринки, технічний розвиток або інвестування;

c) розділяють ринки чи джерела постачання;

d) уживають різних умов до рівнозначних угод з іншими сторонами торгівлі, тим самим створюючи для однієї з них конкурентні переваги;

e) уключають до контракту для прийняття іншими сторонами додаткові зобов'язання, які за своєю природою або відповідно до комерційного використання не стосуються предмета таких контрактів.

2. Будь-які угоди або рішення, заборонені згідно із цією статтею, автоматично втрачають чинність.

3. Проте, положення пункту 1 можуть бути визнані такими, що не підлягають виконанню, у разі:

- будь-якої угоди або категорії угод між підприємствами;

- будь-якого рішення або категорії рішень об'єднань підприємств;

- будь-якої погодженої діяльності або категорії погодженої діяльності,

які роблять внесок у поліпшення виробництва чи розподілу продукції або сприяють технічному й економічному прогресові, дозволяючи водночас споживачам справедливо розподіляти отриману вигоду, і які:

a) не вводять для відповідних підприємств обмеження діяльності, які не є обов'язковими для досягнення згаданих цілей;

b) не дають можливості таким підприємствам знищувати конкуренцію стосовно значної частини продукції, що розглядається.

Стаття 82 Договору Європейського Співтовариства

Будь-яке зловживання одного чи кількох підприємств домінуючим становищем на спільному ринку або на його значній частині є забороненим як таке, що є не сумісним зі спільним ринком, якщо це може негативно вплинути на торгівлю між країнами-членами.

Таким зловживанням може, зокрема, бути:

a) безпосереднє чи опосередковане нав'язування несправедливої ціни закупівлі або продажу або інших несправедливих умов торгівлі;

b) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдає шкоди споживачам;

c) ужиття різних умов до рівнозначних угод з іншими сторонами торгівлі, тим самим створюючи для однієї з них конкурентні переваги;

d) уключення до контракту для прийняття іншими сторонами додаткових зобов'язань, які за своєю природою або відповідно до комерційного використання не стосуються предмета таких контрактів.

Пункти 1 і 2 статті 86 Договору Європейського Співтовариства

1. У разі державних підприємств або підприємств, яким країни-члени надають спеціальні або виключні права, країни-члени ані встановлюють, ані підтримують чинність будь-яких заходів, які суперечать правилам, викладеним у Договорі, зокрема тим правилам, що наведені в статті 12 та статтях 81 - 89.

2. Підприємства, на які покладене виконання послуг загального економічного значення або які мають характер монополії, що приносить державний дохід, є предметом дії правил, викладених у цьому Договорі, зокрема тих, що стосуються конкуренції, якщо застосування цих правил не заважає, де-юре або де-факто, виконанню конкретного завдання, покладеного на них. Вплив на розвиток торгівлі не може бути до такого ступеня, що суперечить інтересам Співтовариства.

Стаття 87 Договору Європейського Співтовариства

1. Якщо інше не передбачене в Договорі, будь-яка допомога країни-члена або допомога з використанням державних ресурсів країни-члена у будь-якій формі, яка спотворює конкуренцію або погрожує її спотворити шляхом надання переваг певним підприємствам або видам продукції, і якщо вона негативно впливає на торгівлю між країнами-членами, є не сумісною зі спільним ринком.

2. Сумісним зі спільним ринком є таке:

a) допомога, що має соціальний характер, надана окремим споживачам, якщо така допомога надається без дискримінації, пов'язаної з походженням відповідної продукції;

b) допомога, надана для усунення шкоди від природного лиха або форс-мажорних подій;

c) допомога, надана економіці певних територій Федеративної Республіки Німеччини, на яких негативно вплинув поділ Німеччини, якщо ця допомога необхідна для компенсації економічних збитків, викликаних поділом.

3. Викладене нижче може розглядатися як таке, що є сумісним зі спільним ринком:

a) допомога для сприяння економічному розвиткові районів, де стандарти життя надзвичайно низькі чи є значна неповна зайнятість;

b) допомога для сприяння виконанню важливого проекту загальноєвропейського значення чи подолання значних економічних криз у країнах-членах;

c) допомога для прискорення розвитку певних видів економічної діяльності чи певних економічних районів, якщо така допомога не впливає негативно на умови торгівлі до такого ступеня, що суперечить спільному інтересові;

d) допомога, надана для зберігання культурної спадщини, якщо вплив такої допомоги на умови торгівлі та конкуренцію в Співтоваристві не суперечить спільному інтересові;

e) такі інші категорії допомоги, які можуть бути визначені рішенням кваліфікованої більшості Ради за поданням Комісії.

 

Додаток IV 
Внески до бюджету

Сторони 

Внески у відсотках 

Європейське Співтовариство 

94,9 % 

Республіка Албанія 

0,1 % 

Республіка Болгарія 

1 % 

Боснія та Герцеговина 

0,3 % 

колишня Югославська Республіка Македонія 

0,1 % 

Румунія 

2,2 % 

Республіка Сербія 

0,7 % 

Республіка Хорватія 

0,5 % 

Республіка Чорногорія 

0,1 % 

Тимчасова адміністративна місія ООН у Косово 

0,1 % 

____________

Опрос