ЗАКОН УКРАЇНИ
Про судоустрій і статус суддів
Із змінами і доповненнями, внесеними
Бюджетним кодексом України
від 8 липня 2010 року N 2456-VI,
Законами України
від 2 грудня 2010 року N 2748-VI,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI,
від 3 лютого 2011 року N 2982-VI,
від 8 липня 2011 року N 3668-VI,
від 20 жовтня 2011 року N 3932-VI,
від 9 грудня 2011 року N 4094-VI,
від 9 грудня 2011 року N 4168-VI,
Кримінальним процесуальним кодексом України
від 13 квітня 2012 року N 4651-VI,
Законами України
від 13 квітня 2012 року N 4652-VI
(зміни, передбачені підпунктами 5, 15 пункту 11 розділу І
Закону України від 13 квітня 2012 року N 4652-VI,
набирають чинності 20 листопада 2012 року),
від 24 квітня 2012 року N 4661-VI,
від 17 травня 2012 року N 4711-VI,
від 24 травня 2012 року N 4847-VI,
від 5 червня 2012 року N 4874-VI,
від 4 липня 2012 року N 5041-VI,
від 18 вересня 2012 року N 5288-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5314-VI,
від 14 травня 2013 року N 224-VII,
від 2 липня 2013 року N 373-VII,
від 19 грудня 2013 року N 716-VII,
від 16 січня 2014 року N 721-VII
(зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року N 721-VII, втратили чинність
у зв'язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року N 721-VII
згідно із Законом України від 28 січня 2014 року N 732-VII),
від 23 лютого 2014 року N 767-VII,
від 23 лютого 2014 року N 769-VII,
від 14 березня 2014 року N 887-VII,
від 27 березня 2014 року N 1166-VII
(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 28 розділу ІІ Закону України
від 27 березня 2014 року N 1166-VII, набирають чинності з 1 травня 2014 року),
від 8 квітня 2014 року N 1188-VII,
від 16 вересня 2014 року N 1682-VII,
від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
від 14 жовтня 2014 року N 1700-VII
(зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року N 1700-VII,
вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 28 грудня 2014 року N 76-VIII,
від 12 лютого 2015 року N 192-VIII
(Законом України від 12 лютого 2015 року N 192-VIII
цей Закон викладено у новій редакції),
від 2 березня 2015 року N 213-VIII,
від 2 липня 2015 року N 580-VIII,
від 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
від 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
від 24 грудня 2015 року N 911-VIII
Закон втратив чинність, крім положень,
зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу XII
Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII
(згідно із Законом України
від 2 червня 2016 року N 1402-VIII)
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 2 червня 2016 року N 1403-VIII
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 5 квітня 2011 року N 3-рп/2011)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 21 червня 2011 року N 7-рп/2011)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 12 липня 2011 року N 8-рп/2011)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 12 липня 2011 року N 9-рп/2011)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011)
Положення частини першої статті 89 визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 29 серпня 2012 року N 16-рп/2012)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 19 листопада 2013 року N 10-рп/2013)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 8 червня 2016 року N 4-рп/2016)
Окремі положення цього Закону визнано
такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 4 грудня 2018 року N 11-р/2018)
Розділ I
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Стаття 1. Судова влада
3. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Стаття 2. Завдання суду
1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3. Судова система України
2. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
3. Порядок організації, діяльності Конституційного Суду України та статус судді Конституційного Суду України встановлюються Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".
Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
1. Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Стаття 5. Здійснення правосуддя
2. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Стаття 6. Незалежність судів
1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Стаття 7. Право на справедливий суд
3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Стаття 8. Право на повноважний суд
Стаття 9. Рівність перед законом і судом
Стаття 10. Правова допомога при реалізації права на справедливий суд
Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу
Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах
1. Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
2. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Стаття 13. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
3. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Стаття 14. Право на оскарження судового рішення
Стаття 15. Склад суду та його визначення
2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
3. У судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу суду.
6. Не розподіляються конкретному судді судові справи, що надійшли:
1) за два місяці до закінчення повноважень судді;
6) під час тимчасової непрацездатності судді;
7) у період відрядження судді;
Стаття 16. Символи судової влади
Розділ II
СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 1. Організаційні основи системи судів загальної юрисдикції
Стаття 17. Система судів загальної юрисдикції
1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
єдиними засадами організації та діяльності судів;
обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
Стаття 18. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
Стаття 19. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції
Кількість суддів у Верховному Суді України встановлюється цим Законом.
Стаття 20. Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад
6. Обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог цього Закону не допускається.
Глава 2. Місцеві суди
Стаття 21. Види і склад місцевих судів
1. Місцевими загальними судами є районні, міжрайонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
Стаття 22. Повноваження місцевого суду
Стаття 23. Суддя місцевого суду
Стаття 24. Голова місцевого суду
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 25. Заступник голови місцевого суду
1. Заступник голови місцевого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
Глава 3. Апеляційні суди
Стаття 26. Види і склад апеляційних судів
Стаття 27. Повноваження апеляційного суду
1) здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 28. Суддя апеляційного суду
Стаття 29. Голова апеляційного суду
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови апеляційного суду;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 30. Заступник голови апеляційного суду
1. Заступник голови апеляційного суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
Глава 4. Вищі спеціалізовані суди
Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду
1) здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової спеціалізації;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 33. Суддя вищого спеціалізованого суду
Стаття 34. Голова вищого спеціалізованого суду
1. Голова вищого спеціалізованого суду:
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови вищого спеціалізованого суду;
8) забезпечує виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду;
11) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 35. Заступник голови вищого спеціалізованого суду
Стаття 36. Пленум вищого спеціалізованого суду
2. Пленум вищого спеціалізованого суду:
4) приймає рішення про звернення до Верховного Суду України про направлення конституційного подання щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) затверджує Регламент пленуму вищого спеціалізованого суду;
9) визначає персональний склад редакційної колегії друкованого органу вищого спеціалізованого суду;
10) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
Стаття 37. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спеціалізованого суду
Офіційний друкований орган може видаватися в електронному вигляді.
Глава 5. Верховний Суд України
Стаття 38. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
5) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
7) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 39. Склад Верховного Суду України
3. У Верховному Суді України діють:
1) Судова палата в адміністративних справах;
2) Судова палата у господарських справах;
3) Судова палата у кримінальних справах;
4) Судова палата у цивільних справах.
4. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються цим Законом.
Стаття 40. Суддя Верховного Суду України
1. Суддя Верховного Суду України:
1) здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду України;
3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 41. Голова Верховного Суду України
1. Голова Верховного Суду України:
2) визначає адміністративні повноваження заступників Голови Верховного Суду України;
7) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;
8) здійснює інші повноваження, визначені законом.
3. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстиції.
Стаття 42. Порядок обрання Голови Верховного Суду України
Стаття 43. Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду України
Стаття 44. Заступник Голови Верховного Суду України
Стаття 45. Судові палати Верховного Суду України
1. Судові палати Верховного Суду України:
1) здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
3) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
3. Судову палату Верховного Суду України очолює секретар судової палати, який:
1) організовує роботу відповідної судової палати та головує на її засіданнях;
2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики;
3) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність судової палати;
4) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Стаття 46. Пленум Верховного Суду України
2. Пленум Верховного Суду України:
3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України про його діяльність;
5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;
8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України та її склад;
9) затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу Верховного Суду України;
10) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
Стаття 47. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду України
Розділ III
ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ, НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ ТА ПРИСЯЖНІ
Глава 1. Загальні положення статусу судді
Стаття 48. Незалежність судді
1. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
4. Незалежність судді забезпечується:
1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;
2) недоторканністю та імунітетом судді;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
11) правом судді на відставку.
6. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.
Стаття 49. Недоторканність судді
7. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.
Стаття 50. Відповідальність за неповагу до суду чи судді
Стаття 51. Посвідчення судді
5. Вручення посвідчення здійснює особа, яка його підписала, або за її дорученням інша особа.
Глава 2. Суддя
Стаття 52. Статус судді
1. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Стаття 53. Незмінюваність судді
2. Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:
1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;
2) в порядку дисциплінарного стягнення.
Стаття 54. Вимоги щодо несумісності
1. Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України "Про очищення влади".
Стаття 55. Права та обов'язки судді
1. Права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами.
2. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні.
4. Суддя повинен додержуватися присяги.
2) дотримуватися правил суддівської етики;
3) виявляти повагу до учасників процесу;
Стаття 56. Присяга судді
Стаття 57. Етика судді
Глава 3. Народні засідателі та присяжні
Стаття 58. Статус народного засідателя та присяжного
1. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, та за його згодою вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді.
2. Присяжним є громадянин України, якого у випадках, визначених процесуальним законом, залучають до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Стаття 59. Список народних засідателів
Стаття 60. Список присяжних
Стаття 61. Вимоги до народного засідателя, присяжного
2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів та списків присяжних громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
3) які мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, не може залучатися до розгляду справи як народний засідатель.
Стаття 62. Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків народного засідателя та присяжного
2. Голова суду також увільняє від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного:
2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Стаття 63. Залучення народних засідателів, присяжних до виконання обов'язків у суді
Стаття 64. Гарантії прав народних засідателів і присяжних
Розділ IV
ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДІ СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 1. Загальні положення
Стаття 65. Вимоги до кандидатів на посаду судді
2. Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
3) які мають незняту чи непогашену судимість.
3. Для цілей цієї статті вважається:
Глава 2. Призначення на посаду судді
Стаття 66. Порядок призначення на посаду судді вперше
6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;
15) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
Стаття 67. Подання кандидатом на посаду судді документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Для участі у доборі кандидат на посаду судді подає:
1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду судді;
2) копію паспорта громадянина України;
3) анкету кандидата на посаду судді, що містить інформацію про нього;
5) копію трудової книжки, послужного списку (за наявності);
8) згоду на проведення щодо нього спеціальної перевірки відповідно до закону;
10) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Вимагати від кандидата надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.
Стаття 68. Порядок проведення добору кандидатів на посаду судді
Стаття 69. Відбірковий іспит
Стаття 70. Проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді
Стаття 71. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді
Стаття 72. Кваліфікаційний іспит
6. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.
10. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо кандидата на посаду судді може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Стаття 73. Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді
Стаття 74. Призначення на посаду судді
Стаття 75. Переведення судді до іншого суду у межах п'ятирічного строку
Глава 3. Розгляд питання про обрання на посаду судді безстроково
Стаття 76. Порядок обрання на посаду судді безстроково
2. Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:
5) Верховна Рада України приймає рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково.
Стаття 77. Звернення кандидата на посаду судді безстроково до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
4. Для участі у доборі кандидат на обрання суддею безстроково подає:
1) письмову заяву про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково;
2) копію паспорта громадянина України;
3) анкету кандидата на посаду судді безстроково, що містить інформацію про нього;
5) копію рішення про результати кваліфікаційного оцінювання;
6) виписку з трудової книжки про стаж роботи на посаді судді;
10) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
5. Вимагати від кандидата надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.
Стаття 78. Порядок розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково
3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 54, 65 цього Закону.
Стаття 79. Прийняття рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково
Стаття 80. Подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково
Стаття 81. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково
1. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 82. Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду
Розділ V
КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ СУДДІ
Глава 1. Кваліфікаційне оцінювання суддів
Стаття 83. Завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання
Завданнями кваліфікаційного оцінювання є:
1) перевірка здатності судді здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня;
2) підтвердження професійного рівня судді для обрання на посаду судді безстроково.
3. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання судді є:
4. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання судді визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням з Радою суддів України.
Стаття 84. Проведення кваліфікаційного оцінювання
Стаття 85. Етапи кваліфікаційного оцінювання
1. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
2) дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.
Порядок складення іспиту, методика оцінювання визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням з Радою суддів України.
3. Суддівське досьє має містити:
1) копії всіх заяв судді, пов'язані з його кар'єрою, та доданих до них документів;
3) інформацію про результати участі судді у конкурсах на зайняття посади судді;
6) інформацію про здійснення викладацької діяльності в Національній школі суддів України;
9) інформацію про ефективність здійснення судочинства суддею, а саме:
а) загальну кількість розглянутих справ;
б) кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування;
г) кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни;
ґ) дотримання строків розгляду справ;
д) середню тривалість виготовлення тексту вмотивованого рішення;
10) інформацію про дисциплінарну відповідальність судді, а саме:
а) кількість скарг на дії судді;
б) кількість дисциплінарних проваджень та їх результати;
11) дані щодо відповідності судді етичним та антикорупційним критеріям, а саме:
б) інші дані щодо відповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
в) дані щодо відповідності поведінки судді правилам суддівської етики.
Ведення суддівського досьє забезпечує Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі положення, затвердженого Радою суддів України. Таке положення може передбачати електронну форму ведення суддівського досьє.
4. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження суддівського досьє.
Стаття 86. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1) підтвердження або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
2) надання або відмову в наданні рекомендації судді для обрання його на посаду судді безстроково.
2. Суддя, не згодний з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Глава 2. Підготовка судді та його регулярне оцінювання
Стаття 87. Підготовка судді для підтримання його кваліфікації
Стаття 88. Завдання та порядок регулярного оцінювання судді
2. Регулярне оцінювання судді проводиться:
2) іншими суддями відповідного суду шляхом анкетування;
3) самим суддею шляхом заповнення анкети самооцінки;
4) громадськими об'єднаннями шляхом незалежного оцінювання роботи судді в судових засіданнях.
а) оволодіння суддею знаннями, вміннями, навичками за результатами тренінгу;
б) акуратності і своєчасності виконання завдань;
в) аналітичних здібностей, спроможності оцінювати інформацію;
ґ) комунікаційних навичок (навичок складення документів, усного мовлення);
2) рекомендації судді щодо напрямів самовдосконалення або проходження додаткового навчання.
Стаття 89. Значення результатів регулярного оцінювання
Глава 3. Національна школа суддів України
Стаття 90. Статус і структура Національної школи суддів України
Стаття 91. Завдання Національної школи суддів України
1. Національна школа суддів України здійснює:
1) спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді;
а) призначено на посаду судді вперше;
б) обрано на посаду судді безстроково;
в) призначено на адміністративні посади в судах;
3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації;
5) підготовку працівників апаратів судів та підвищення їхньої кваліфікації;
7) вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів;
Розділ VI
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ
Глава 1. Підстави та порядок застосування до судді дисциплінарної відповідальності
Стаття 92. Підстави дисциплінарної відповідальності судді
1) умисне або внаслідок недбалості:
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);
8) втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;
Стаття 93. Дисциплінарне провадження щодо судді
2) прізвище, ім'я, по батькові та посада судді (суддів), на дії якого (яких) скаржиться заявник;
4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
Скарга (заява) підписується заявником із зазначенням дати її підписання.
Звернення повертається без розгляду, якщо:
1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;
Стаття 94. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді
1. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:
1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;
2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Стаття 95. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді
Така перевірка проводиться у порядку, встановленому цим Законом.
Рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Неприбуття особи, за зверненням якої відкрито дисциплінарну справу, не перешкоджає її розгляду.
Стаття 96. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
Рішення про припинення дисциплінарного провадження оскарженню не підлягає.
1) прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) встановлені обставини у справі з посиланням на докази;
3) мотиви, з яких ухвалено рішення;
5) порядок і строк оскарження рішення.
Стаття 97. Дисциплінарне стягнення стосовно судді
1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
5) переведення судді до суду нижчого рівня;
1) суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя;
Стаття 98. Погашення дисциплінарного стягнення
1. Суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо:
Стаття 99. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
1. Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
2. Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.
4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду юстиції".
Глава 2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Стаття 100. Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Офіційний друкований орган може видаватися в електронному вигляді.
Стаття 101. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах загальної юрисдикції, у тому числі вакантних;
5) вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону;
7) затверджує порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді;
8) проводить кваліфікаційне оцінювання суддів;
12) забезпечує ведення суддівського досьє;
14) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Стаття 102. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
3) з'їздом адвокатів України - по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;
Вища кваліфікаційна комісія суддів України виконує функції та здійснює повноваження:
2) з питань дисциплінарної відповідальності суддів - у складі дисциплінарної палати;
Вплив на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у будь-який спосіб забороняється.
6. Не можуть бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні";
5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах;
Перебування особи на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України "Про очищення влади".
Стаття 103. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1) дата і місце проведення з'їзду;
3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону.
1) перелік кандидатів - суддів та суддів у відставці;
2) перелік кандидатів, які не є суддями або суддями у відставці.
Порядок скликання з'їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Порядок проведення з'їзду адвокатів України визначається Радою адвокатів України та рішеннями з'їзду.
12. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані (призначені) народні депутати України поточного скликання Верховної Ради України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, їх заступники, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, особи, які притягувалися до відповідальності за вчинення корупційного діяння, а також особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні".
Стаття 104. Припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються в разі:
1) закінчення строку, на який його обрано (призначено);
2) подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
5) припинення громадянства України;
6) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
8) якщо законом передбачено таке припинення;
10) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
Стаття 105. Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
4. Для здійснення розподілу справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України діє автоматизована система визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводить підготовку до розгляду і доповідає справу. Положення про автоматизовану систему визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для підготовки до розгляду і доповіді справ затверджується Радою суддів України.
Стаття 106. Права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право:
5) здійснювати інші повноваження, встановлені законом.
Стаття 107. Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Стаття 108. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Стаття 109. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
3. Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
4. Розмір заробітної плати працівників секретаріату та інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів центральних органів виконавчої влади.
5. Посадовий оклад члена Комісії встановлюється в розмірі винагороди судді Верховного Суду України.
6. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 110. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
За дорученням члена Комісії інспектори:
Розділ VII
ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІ СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ З ПОСАДИ
Глава 1. Загальні положення
Стаття 111. Загальні умови звільнення судді з посади
1. Суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
Стаття 112. Звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено
3) кандидата на посаду судді безстроково не обрано Верховною Радою України.
3. Суддя звільняється з посади Президентом України.
Стаття 113. Звільнення судді з посади за віком
Стаття 114. Звільнення судді з посади за станом здоров'я
Стаття 115. Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності
1. Суддя звільняється з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності за поданням Вищої ради юстиції, що вноситься до органу, який обрав або призначив суддю, у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції".
Стаття 116. Звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги
1. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у зв'язку з порушенням ним присяги судді.
3. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".
Стаття 117. Звільнення судді з посади у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього
Стаття 118. Звільнення судді з посади у разі припинення його громадянства
1. Суддя звільняється з посади за поданням Вищої ради юстиції у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України".
2. Суддя з моменту припинення його громадянства не може здійснювати свої повноваження.
Стаття 119. Звільнення судді з посади у разі визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим
Стаття 120. Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
4. Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
Стаття 121. Вимоги до подання про звільнення судді з посади
1. У поданні Вищої ради юстиції про звільнення судді з посади зазначаються:
2) прізвище, ім'я та по батькові судді;
4) відомості про перебування на посаді судді;
6) підстава внесення подання про звільнення, визначена частиною п'ятою статті 126 Конституції України;
7) фактичні обставини (у разі внесення подання про звільнення судді з особливих обставин, визначених Законом України "Про Вищу раду юстиції");
8) інші відомості, визначені законом.
Стаття 122. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково
1. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 123. Припинення повноважень судді
1. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Розділ VIII
СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування
Стаття 124. Завдання суддівського самоврядування
4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;
4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
Стаття 125. Організаційні форми суддівського самоврядування
2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
Глава 2. Збори суддів
Стаття 126. Збори суддів
3. Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;
3) приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад;
6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом.
Глава 3. Вищі органи суддівського самоврядування
Стаття 127. З'їзд суддів України
1. Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України.
4) призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;
5) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;
8) обирає Раду суддів України;
9) розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.
Стаття 128. Порядок скликання з'їзду суддів України
Стаття 129. Обрання делегатів на з'їзд суддів України
Стаття 130. Порядок проведення з'їзду суддів України
5. Хід роботи з'їзду суддів України протоколюється.
Стаття 131. Рада суддів України
2. Раду суддів України обирає з'їзд суддів України. До складу Ради суддів України входять:
1) одинадцять суддів від місцевих загальних судів;
2) п'ять суддів від місцевих адміністративних судів;
3) п'ять суддів від місцевих господарських судів;
5) два судді від апеляційних адміністративних судів;
6) два судді від апеляційних господарських судів;
7) по одному судді від вищих спеціалізованих судів;
8) один суддя Верховного Суду України.
4) обирає та звільняє Голову Державної судової адміністрації України та його заступників;
8) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці, народного засідателя, присяжного;
91) призначає по одному члену Кваліфікаційної комісії приватних виконавців і Дисциплінарної комісії приватних виконавців та приймає рішення про припинення їхніх повноважень відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Стаття 132. Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування
Розділ IX
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ
Стаття 133. Суддівська винагорода
1. Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
2. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
3. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
(положення частини третьої статті 133 у редакції Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 р. N 11-р/2018)
1) судді апеляційного суду - 1,1;
2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2;
3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.
(положення частини десятої статті 133 у редакції Закону України від 12.02.2015 р. N 192-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 р. N 11-р/2018)
Стаття 134. Відпустка
Стаття 135. Стаж роботи судді
1. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
Стаття 136. Забезпечення житлових умов судді
Стаття 137. Забезпечення потреб судді, пов'язаних з його діяльністю
1. Суддя забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України мантією та нагрудним знаком.
2. Суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами.
Стаття 138. Державний захист суддів та членів їхніх сімей
1. Судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Підрозділи відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються відомчою воєнізованою охороною Державної судової адміністрації України.
Стаття 139. Соціальне страхування судді
1. Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Розділ X
СТАТУС СУДДІ У ВІДСТАВЦІ
Стаття 140. Медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів та членів їхніх сімей
Стаття 141. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці
1. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
2. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія.
(частина третя статті 141 у редакції
Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII)
(положення частини третьої статті 141 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016)
(частина четверта статті 141 у редакції
Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII)
5. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
(абзац перший частини п'ятої статті 141 у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII набирає чинності з 01.04.2015 р.)
(абзац перший частини п'ятої статті 141
у редакції Закону України від 24.12.2015 р. N 911-VIII)
(положення абзацу першого частини п'ятої статті 141 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016)
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
(абзац другий частини п'ятої статті 141 у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII набирає чинності з 01.04.2015 р.)
(абзац другий частини п'ятої статті 141
у редакції Закону України від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
(положення абзацу другого частини п'ятої статті 141 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016)
у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
(абзац третій частини п'ятої статті 141 у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII набирає чинності з 01.04.2015 р.)
(положення абзацу третього частини п'ятої статті 141 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016)
З 1 січня 2017 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
(абзац четвертий частини п'ятої статті 141 у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII набирає чинності з 01.04.2015 р.)
(абзац четвертий частини п'ятої статті 141 із змінами,
внесеними згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
(положення абзацу четвертого частини п'ятої статті 141 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016)
Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.
(абзац п'ятий частини п'ятої статті 141 у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII набирає чинності з 01.04.2015 р.)
Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
(частина п'ята статті 141 у редакції
Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII)
(положення першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016)
Стаття 142. Припинення відставки судді
1. Відставка судді припиняється у разі:
1) повторного обрання на посаду судді;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;
3) припинення його громадянства;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.
3. Рішення про припинення відставки судді приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Розділ XI
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ
Глава 1. Загальні питання забезпечення діяльності судів
Стаття 143. Особливості забезпечення функціонування судової влади
1. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.
2. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
Стаття 144. Система забезпечення функціонування судової влади
3. Порядок організаційного забезпечення діяльності Конституційного Суду України встановлюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та іншими законами.
Стаття 145. Засади фінансування судів
1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 146. Порядок фінансування судів
1. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Стаття 147. Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи
Абзац другий частини першої статті 147 виключено
(згідно із Законом України
від 10.12.2015 р. N 889-VIII)
Глава 2. Державна судова адміністрація України
Стаття 148. Статус Державної судової адміністрації України
6. Положення про Державну судову адміністрацію України затверджується Радою суддів України.
Стаття 149. Повноваження Державної судової адміністрації України
1. Державна судова адміністрація України:
7) готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів;
13) розробляє та затверджує за погодженням із Радою суддів України Типове положення про апарат суду;
14) організовує діяльність служби судових розпорядників;
15) затверджує положення про бібліотеку суду;
17) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 150. Голова Державної судової адміністрації України
1. Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України.
4. Голова Державної судової адміністрації України:
2) організовує роботу Державної судової адміністрації України;
12) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Стаття 151. Територіальні органи Державної судової адміністрації України
Стаття 152. Апарат суду
1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
6. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу". Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.
9. Апаратом суду забезпечується ведення особових справ суддів у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Радою суддів України.
Стаття 153. Особливості апаратів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів
Стаття 154. Помічники суддів судів загальної юрисдикції
1. Кожний суддя суду загальної юрисдикції має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
4. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.
Стаття 155. Бібліотека суду
2. Положення про бібліотеку суду затверджується Державною судовою адміністрацією України.
Стаття 156. Служба судових розпорядників
Стаття 157. Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах
1. Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів суддівської системи, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснюють підрозділи відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України.
(статтю 157 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 02.07.2015 р. N 580-VIII)
Президент України | В. ЯНУКОВИЧ |
м. Київ |
|