ЗАКОН УКРАЇНИ
Про будівельні норми
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 17 лютого 2011 року N 3038-VI,
від 22 грудня 2011 року N 4220-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
від 20 листопада 2012 року N 5496-VI,
від 3 жовтня 2019 року N 156-IX,
від 17 жовтня 2019 року N 199-IX,
від 2 вересня 2020 року N 850-IX
(преамбула у редакції Закону
України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
(абзац другий частини першої статті 1
у редакції Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
(абзац третій частини першої статті 1
у редакції Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
(абзац четвертий частини першої статті 1
у редакції Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури;
(абзац шостий частини першої статті 1
у редакції Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
(частину першу статті 1 доповнено новим абзацом
восьмим згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX,
у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом дев'ятим)
фонд будівельних норм - упорядковане зібрання контрольних примірників будівельних норм;
Термін "Єдина державна електронна система у сфері будівництва" вживається у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Стаття 2. Сфера дії Закону
(частина перша статті 2 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
2. Дія цього Закону не поширюється на діяльність у сфері стандартизації будівельних матеріалів та виробів.
Стаття 3. Законодавство України у сфері нормування у будівництві
1. Законодавство України у сфері нормування у будівництві складається з цього Закону, законів України "Про основи містобудування", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.
(частина перша статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.12.2011 р. N 4220-VI)
Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЯ НОРМУВАННЯ У БУДІВНИЦТВІ
Стаття 4. Принципи державної політики у сфері нормування у будівництві
1. Державна політика у сфері нормування у будівництві базується на таких принципах:
(пункт 1 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
2) відкритості, прозорості і демократичності процедури розроблення, погодження та затвердження будівельних норм;
3) доступності інформації про чинні будівельні норми;
4) відповідності будівельних норм сучасним досягненням науки і техніки;
5) відповідності будівельних норм вимогам законодавства, міжнародних норм та правил.
Стаття 5. Суб'єкти та об'єкти нормування у будівництві
(назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
1. До суб'єктів нормування у будівництві належать:
2) інші центральні органи виконавчої влади, до повноважень яких належать питання з нормування у будівництві.
Перелік суб'єктів нормування у будівництві встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(частину першу статті 5 доповнено абзацом
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
2. Об'єктами нормування у будівництві є:
1) планування та забудова території;
2) об'єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини;
3) склад і зміст документації об'єктів будівництва, містобудування та архітектури.
(статтю 5 доповнено частиною другою
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, у сфері нормування у будівництві
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, у сфері нормування у будівництві належать:
1) забезпечення формування державної політики у сфері нормування у будівництві;
(пункт 2 частини першої статті 6 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
3) погодження технічних завдань на розроблення будівельних норм;
4) погодження проектів галузевих будівельних норм;
5) реєстрація державних і галузевих будівельних норм;
6) пункт 6 частини першої статті 6 виключено
(згідно із Законом України
від 03.10.2019 р. N 156-IX)
7) організація роботи із створення та забезпечення функціонування центрального фонду будівельних норм;
9) представлення України у відповідних міжнародних спеціалізованих організаціях з нормування у будівництві;
(пункт 10 частини першої статті 6 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Стаття 7. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері нормування у будівництві
(назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
1. До повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері нормування у будівництві належать:
(пункт 1 частини першої статті 7 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
2) подання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, пропозицій щодо розроблення державних будівельних норм та внесення змін до них;
3) розроблення державних будівельних норм, проектів змін до них та подання на затвердження відповідно до погодженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, технічного завдання;
4) надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, інформації щодо розроблення проектів галузевих будівельних норм;
5) створення фондів галузевих будівельних норм;
(пункт 6 частини першої статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
у редакції Закону України
від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Стаття 71. Методи нормування у будівництві
1. До методів нормування у будівництві належать параметричний, розпорядчий та цільовий методи.
Перевага надається параметричному та цільовому методам нормування у будівництві.
(Закон доповнено статтею 71 згідно із
Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Стаття 72. Основні вимоги до будівель і споруд
4. Основними вимогами до будівель і споруд є забезпечення:
руйнування всієї будівлі або споруди, або її частини;
значної деформації, що перевищує гранично допустимий ступінь;
пошкодження внаслідок події у ступені, що не відповідає першопричині;
протягом визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій;
було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі чи споруди;
було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди;
була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб;
враховувалася безпека рятувальників;
виділення небезпечної радіації;
виділення небезпечних речовин у ґрунтові води, морські води, поверхневі води або ґрунт;
виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду;
аварійного скидання стічних вод, твердих чи рідких відходів, виділення димових газів;
сирості у частинах будівель або споруд чи на поверхнях всередині будівель або споруд;
довговічність будівель і споруд;
можливість використання екологічно сумісних сировинних і вторинних матеріалів у будівлях і спорудах.
(Закон доповнено статтею 72 згідно із
Законом України від 02.09.2020 р. N 850-IX)
Стаття 8. Фонди будівельних норм
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, створює центральний фонд будівельних норм, що містить контрольні примірники державних і галузевих будівельних норм.
2. Положення про центральний фонд будівельних норм і типове положення про фонди галузевих будівельних норм затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Суб'єкти нормування у будівництві створюють фонди галузевих будівельних норм, що містять контрольні примірники галузевих будівельних норм.
(частина третя статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
4. Фонди галузевих будівельних норм діють на підставі положень, затверджених відповідними суб'єктами нормування.
5. Організації, підприємства, установи, на які покладаються функції зберігання центрального фонду будівельних норм та фондів галузевих будівельних норм, визначаються відповідними суб'єктами нормування.
(частина шоста статті 8 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Стаття 9. Джерела фінансування робіт з нормування у будівництві
1. Джерелами фінансування робіт з нормування у будівництві є кошти Державного бюджету України та інші кошти в порядку, визначеному законодавством.
2. Частину другу статті 9 виключено
(згідно із Законом України
від 20.11.2012 р. N 5496-VI)
3. Створення та зберігання фондів будівельних норм здійснюються в межах коштів, виділених на фінансування робіт з нормування у будівництві, і не потребують додаткового фінансування з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Стаття 10. Порядок розроблення, затвердження та реєстрації будівельних норм
1. Розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
2. Розроблення, затвердження, внесення змін до галузевих будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються відповідними суб'єктами нормування.
(частина третя статті 10 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
4. Проект галузевих будівельних норм перед затвердженням суб'єктом нормування підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
5. Порядок розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для забезпечення гармонізації нормативної бази України з нормативною базою Європейського Союзу встановлюється період одночасної дії будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу (або інших будівельних норм, кодів). Порядок застосування зазначених норм визначається Кабінетом Міністрів України. Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.
(частина п'ята статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 17.02.2011 р. N 3038-VI,
від 03.10.2019 р. N 156-IX)
1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об'єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та частини першої статті 121 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
3) ідентифікатор об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор об'єкта будівництва в порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" до надання погодження).
6. Державні та галузеві будівельні норми протягом одного місяця з дня їх затвердження підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
7. Державні та галузеві будівельні норми не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.
(частина восьма статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX,
у редакції Закону України від 17.10.2019 р. N 199-IX)
(частина дев'ята статті 10 у редакції
Закону України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
10. Будівельні норми не містять правових норм.
(статтю 10 доповнено частиною десятою
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Стаття 11. Застосування будівельних норм
4. Державний контроль за дотриманням суб'єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об'єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
5. Відповідальність за недотримання вимог будівельних норм встановлюється законом.
(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 17.02.2011 р. N 3038-VI,
від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
від 03.10.2019 р. N 156-IX,
у редакції Закону України від 02.09.2020 р. N 850-IX)
Стаття 12. Оприлюднення будівельних норм
(частина перша статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
2. Будівельні норми не є об'єктом авторського права. Право власності на будівельні норми належить державі.
(частина друга статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.10.2019 р. N 156-IX)
Розділ III. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у назві та абзаці першому частини першої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
2) у статті 39 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27) слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
3) у назві розділу 3, назві та тексті статті 16 Закону України "Про основи містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 52, ст. 683; 2001 р., N 16, ст. 76; 2008 р., N 48, ст. 358) слова "Державні стандарти" та "державних стандартів" замінити відповідно словами "Будівельні норми, державні стандарти" та "будівельних норм, державних стандартів";
4) у Законі України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 46, ст. 411; 2000 р., N 46, ст. 398; 2006 р., N 22, ст. 184; 2008 р., N 48, ст. 358):
у частині першій статті 1:
в абзацах третьому, четвертому і п'ятому слова "державним стандартам" замінити словами "будівельним нормам, державним стандартам";
в абзаці одинадцятому слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
у частині другій, абзацах третьому і п'ятому частини третьої статті 2 слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
5) у частині другій статті 23 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517) слова "державних стандартів" замінити словами "будівельних норм, державних стандартів";
6) у пункті 6 статті 11 та пункті 2 статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 51, ст. 556) слова "державними стандартами" замінити словами "будівельними нормами, державними стандартами";
7) в абзаці сьомому пункту 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 27, ст. 289; 2005 р., N 51, ст. 557) слова "державні будівельні норми і правила, а також" виключити.
3. Кабінету Міністрів України:
у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;
у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити:
- концепцію розвитку Системи нормативного забезпечення будівництва в Україні на 2009 - 2015 роки;
- положення про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві;
протягом року після набрання чинності цим Законом:
- розробити програму перегляду державних будівельних норм і правил, прийнятих до набрання чинності цим Законом;
- забезпечити формування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, центрального фонду будівельних норм, у тому числі включення до цього фонду текстів усіх чинних державних будівельних норм, галузевих будівельних норм та державних будівельних норм і правил, прийнятих до набрання чинності цим Законом, а також розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, баз даних з актуалізованими текстами цих норм і надання безоплатного доступу до них.
Президент України | В. ЮЩЕНКО |
м. Київ |
|