ЗАКОН УКРАЇНИ
Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 19 грудня 1991 року N 2001-XII
(Законом України від 19 грудня 1991 року N 2001-XII
цей Закон викладено у новій редакції),
від 1 липня 1992 року N 2532-XII,
Декретами Кабінету Міністрів України
від 26 грудня 1992 року N 12-92,
від 26 березня 1993 року N 29-93,
від 30 квітня 1993 року N 43-93,
Законами України
від 5 травня 1993 року N 3180-XII,
від 17 червня 1993 року N 3285-XII,
від 29 червня 1993 року N 3328-XII,
від 6 квітня 1995 року N 126/95-ВР,
від 22 грудня 1995 року N 498/95-ВP,
від 22 березня 1996 року N 96/96-ВР,
від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР,
від 11 грудня 1996 року N 581/96-ВР,
від 27 червня 1997 року N 404/97-ВР,
від 31 грудня 1998 року N 378-XIV,
від 25 березня 1999 року N 563-XIV,
від 17 лютого 2000 року N 1458-III,
від 7 грудня 2000 року N 2120-III,
від 26 квітня 2001 року N 2399-III,
від 26 квітня 2001 року N 2400-III,
від 11 липня 2001 року N 2638-III,
від 7 лютого 2002 року N 3054-III,
від 16 січня 2003 року N 429-IV,
від 15 червня 2004 року N 1767-IV,
від 12 січня 2005 року N 2321-IV,
від 3 березня 2005 року N 2454-IV,
від 31 травня 2005 року N 2603-IV,
від 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
від 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
від 5 жовтня 2006 року N 231-V
(зміни, внесені пунктом 6 розділу I Закону України
від 5 жовтня 2006 року N 231-V, набрали чинності 1 січня 2007 року),
від 19 грудня 2006 року N 489-V
(окремі положення Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007),
від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 28 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 10 квітня 2008 року N 259-VI,
від 16 квітня 2009 року N 1276-VI,
від 15 грудня 2009 року N 1760-VI,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
від 8 липня 2011 року N 3668-VI,
від 5 липня 2012 року N 5062-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
від 28 грудня 2014 року N 76-VIII
(норми якого в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї
при наданні пільг набувають чинності з 1 липня 2015 року)
від 2 березня 2015 року N 213-VIII,
від 24 грудня 2015 року N 911-VIII,
від 4 лютого 2016 року N 987-VIII,
від 21 квітня 2016 року N 1339-VIII,
від 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
від 17 січня 2017 року N 1812-VIII,
від 13 квітня 2017 року N 2015-VIII,
від 6 червня 2017 року N 2082-VIII,
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII
(зміни, внесені підпунктами 4 і 5 пункту 2 розділу І Закону України
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII, застосовуються з 1 жовтня 2017 року;
зміни, внесені підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України
від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII, набирають чинності з 1 січня 2018 року),
від 19 грудня 2017 року N 2249-VIII,
від 9 листопада 2017 року N 2189-VIII
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 8 розділу VI Закону України
від 9 листопада 2017 року N 2189-VIII, вводяться в дію з 10 червня 2018 року,
враховуючи зміни, внесені Законом України від 7 червня 2018 року N 2454-VIII),
від 6 червня 2019 року N 2745-VIII
Додатково див.
постанову Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2005 року N 1293
Зупинення дії окремих положень цього Закону, передбачене
статтею 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік",
визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002)
Окремі положення цього Закону
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 17 липня 2018 року N 6-р/2018)
Окремі положення частини третьої статті 59 цього Закону
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 25 квітня 2019 року N 1-р(II)/2019)
(преамбулу доповнено абзацом другим згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Мета та основні завдання Закону
(частина перша статті 1 у редакції
Закону України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
- комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
(стаття 1 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 2. Виключена
(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 10.04.2008 р. N 259-VI,
з офіційними тлумаченнями Рішення Конституційного
Суду України від 25.10.2000 р. N 12-рп/2000,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
виключена згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
Стаття 3. Умови проживання і трудової діяльності населення без обмежень за радіаційним фактором
В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється. Проживання населення у цих зонах дозволяється лише до завершення відселення. Порядок в'їзду для постійного проживання в зону гарантованого добровільного відселення визначається рішенням Кабінету Міністрів України.
(частина друга статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
Направлення молодих спеціалістів після закінчення закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти для роботи в зонах відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення без їх згоди забороняється.
(частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 06.06.2019 р. N 2745-VIII)
Стаття 4. Підстави для відселення та право на самостійне переселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення
Право на самостійне переселення (до створення умов для відселення) мають громадяни, які проживають у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також сім'ї, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за умови, що вони за медичними показниками, які визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, проживати в цій зоні не можуть, або у разі перевищення індивідуальної ефективної еквівалентної дози опромінення людини понад 70 мЗв (7 бер) за життя.
(частина п'ята статті 4 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Умови реевакуації населення
Реевакуація населення провадиться виключно у добровільному порядку після зниження радіоактивного забруднення території до рівня, який передбачає безпечні умови проживання без обмежень відповідно до частини першої статті 3 цього Закону. Рішення про реевакуацію населення приймається Кабінетом Міністрів України.
(стаття 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
Стаття 6. Якість продуктів харчування та
сільськогосподарської продукції
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та сільськогосподарській продукції затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
(частина друга статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
(стаття 6 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 7. Заборона виробництва та реалізації радіоактивно
забрудненої продукції і умови її використання та
переробки
(стаття 7 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 8. Інформація про рівні радіоактивного забруднення
Органи громадського контролю можуть перевіряти достовірність зазначеної інформації.
Розділ II
СТАТУС ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, ІНШИХ ЯДЕРНИХ АВАРІЙ ТА ВИПРОБУВАНЬ, ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАНЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ
(назва розділу II із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Стаття 9. Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї
(назва статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
(статтю 9 доповнено пунктом 3 згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
(статтю 9 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Стаття 10. Визначення осіб, які належать до учасників
ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
____________
* Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
(стаття 10 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 11. Визначення осіб, які належать до потерпілих від
Чорнобильської катастрофи
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
(частину першу статті 11 доповнено пунктом 6 згідно із
Законом України від 15.06.2004 р. N 1767-IV)
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
(частина друга статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 26.04.2001 р. N 2400-III,
від 15.06.2004 р. N 1767-IV)
(стаття 11 у редакції Законів
України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 12. Встановлення причинного зв'язку між захворюванням,
пов'язаним з Чорнобильською катастрофою,
частковою або повною втратою працездатності
громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською
катастрофою
Причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
- зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону;
- хворих на рак щитовидної залози.
(стаття 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 13. Обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи
(абзац перший частини першої статті 13 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
(частина друга статті 13 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 14. Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій
(назва статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
1) особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році,
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
(пункт 4 частини першої статті 14 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(частина перша статті 14 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
(частина друга статті 14 у редакції
Законів України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Частина третю статті 14 виключено
(статтю 14 доповнено новою частиною третьою
згідно із Законом України від 29.06.93 р. N 3328-XII,
у зв'язку з цим частини третю та четверту
вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою,
частину третю статті 14 виключено згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
у зв'язку з цим частини четверту та п'яту вважати
відповідно частинами третьою та четвертою)
Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Підстави для визначення статусу громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
(стаття 15 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
Розділ III
ЄДИНА СИСТЕМА РЕЄСТРАЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 16. Організація єдиного державного обліку осіб,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
З метою найбільш ефективного вирішення завдань медико-соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, створюється Державний реєстр України (єдина інформаційна система), до складу якого входять соціологічні, дозиметричні і медичні підреєстри. Складовою частиною Державного реєстру України є Український військовий реєстр і його підрозділи, що ведуться Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України та Службою безпеки України.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські організації передають у Державний реєстр України повну і вичерпну інформацію щодо осіб, визначених статтями 10, 11, 27 цього Закону, для включення в банк даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення.
(частина третя статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V)
Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України розробляється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
(частина сьома статті 16 у редакції Законів
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
(стаття 16 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
Стаття 17. Організація медичного обстеження і оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, освіти і науки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації організують щорічне медичне обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території України. Цими органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, які постраждали, створюються спеціалізовані центри, в тому числі дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.
(частина перша статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
(частина друга статті 17 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Громадяни, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, переогляд у медико-соціальній експертній комісії проходять залежно від рівнів розладу функцій організму, що встановлюється зазначеною комісією, через 3-5 років. При стійких незворотних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності будь-яких видів реабілітаційних заходів, а також після досягнення пенсійного віку, в тому числі на пільгових умовах, група інвалідності встановлюється безстроково.
(частина четверта статті 17 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(статтю 17 доповнено новою частиною п'ятою згідно із
Законом України від 26.04.2001 р. N 2400-III,
у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати
відповідно частинами шостою - восьмою)
Громадянам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок цього стали особами з інвалідністю I або II групи, інвалідність встановлюється безстроково незалежно від віку.
За бажанням осіб з інвалідністю їх переогляд проводиться в будь-який час.
(статтю 17 доповнено частиною восьмою згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 18. Норми харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України за рекомендаціями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, встановлюються додаткові норми раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах.
(стаття 18 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
Розділ IV
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, ІНШИХ ЯДЕРНИХ АВАРІЙ ТА ВИПРОБУВАНЬ, ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАНЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ. ЗАГАЛЬНІ КОМПЕНСАЦІЇ ТА ПІЛЬГИ
(назва розділу IV із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Стаття 19. Надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Компенсація та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених категорій.
Частину другу статті 19 виключено
(згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 20. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1
(абзац перший частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
2) безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
(пункт 2 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
3) першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
(пункт 4 частини першої статті 20 у редакції
Законів України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 4 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 05.07.2012 р. N 5062-VI)
(пункт 7 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;
9) виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році;
10) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
(абзац перший пункту 10 частини першої статті 20
у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
11) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності, в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним;
(абзац перший пункту 11 частини першої статті 20 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
у редакції Законів
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 26.04.2001 р. N 2400-III,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 19.12.2017 р. N 2249-VIII,
від 09.11.2017 р. N 2189-VIII,
зміни, внесені підпунктом 1 пункту 8 розділу VI Закону України
від 09.11.2017 р. N 2189-VIII, вводяться в дію з 10.06.2018 р.,
враховуючи зміни, внесені Законом України від 07.06.2018 р. N 2454-VIII)
Абзац другий пункту 11 частини першої статті 20 виключено
(згідно із Законом
України від 26.04.2001 р. N 2400-III)
Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.
(пункт 12 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
13) позачергове безоплатне забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю I групи незалежно від наявності медичних показань та осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Особи з інвалідністю II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також особи з інвалідністю III групи за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;
(пункт 13 частини першої статті 20 у редакції
Законів України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 15.12.2009 р. N 1760-VI)
14) забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
15) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
(пункт 15 частини першої статті 20 у редакції
Законів України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.01.2017 р. N 1812-VIII)
(пункт 18 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)
(пункт 19 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
20) обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;
(пункт 20 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
21) пункт 21 частини першої статті 20 виключено
(пункт 21 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 23 частини першої статті 20 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
26) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;
(пункт 26 частини першої статті 20 у редакції
Законів України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
27) позачергове влаштування в заклади соціального забезпечення, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним.
У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;
28) позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;
29) пункт 29 частини першої статті 20 виключено
(пункт 29 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 03.03.2005 р. N 2454-IV,
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
30) пункт 30 частини першої статті 20 виключено
(згідно із Законом України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.
32) пункт 32 частини першої статті 20 виключено
(згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(частина друга статті 20 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 26.04.2001 р. N 2400-III,
від 12.01.2005 р. N 2321-IV)
(установлено, що норми і положення статті 20 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 20 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
(статтю 20 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Стаття 21. Компенсації та пільги громадян, віднесеним до категорії 2
(абзац перший частини першої статті 21 у
редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;
(пункт 1 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(зупинення дії положень пункту 1 частини першої статті 21, передбачене Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-III, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002)
(зупинення дії пункту 1 частини першої статті 21, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
2) пункт 2 частини першої статті 21 виключено
(пункт 2 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР),
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 06.04.95 р. N 126/95-ВР,
від 22.03.96 р. N 96/96-ВР,
від 27.06.97 р. N 404/97-ВР,
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 2 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 05.07.2012 р. N 5062-VI,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
3) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
(пункт 4 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
5) першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;
6) забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
(пункт 6 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
7) пункт 7 частини першої статті 21 виключено
(пункт 7 частини першої статті 21 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 8 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
9) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
(пункт 9 частини першої статті 21 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.01.2017 р. N 1812-VIII)
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(частина друга статті 21 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 26.04.2001 р. N 2400-III)
(установлено, що норми і положення статті 21 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 21 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
(статтю 21 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Стаття 22. Компенсації та пільги громадян, віднесеним до категорії 3
(абзац перший частини першої статті 22 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(пункт 1 частини першої статті 22 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
2) пункт 2 частини першої статті 22 виключено
(пункт 2 частини першої статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 06.04.95 р. N 126/95-ВР,
від 22.03.96 р. N 96/96-ВР,
у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 27.06.97 р. N 404/97-ВР,
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 2 частини першої статті 22 у редакції
Закону України від 05.07.2012 р. N 5062-VI,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом другим підпункту 3 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
4) першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;
5) пункт 5 частини першої статті 22 виключено
(пункт 5 частини першої статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;
(пункт 6 частини першої статті 22 у редакції
Законів України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
7) пункт 7 частини першої статті 22 виключено
(згідно із Законом України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 11 частини першої статті 22 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
12) пункт 12 частини першої статті 22 виключено
(пункт 12 статті 22 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 03.03.2005 р. N 2454-IV),
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
13) пункт 13 частини першої статті 22 виключено
(пункт 13 частини першої статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.04.95 р. N 126/95-ВР,
від 22.03.96 р. N 96/96-ВР,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 27.06.97 р. N 404/97-ВР,
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
у редакції Закону України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 13 частини першої статті 22 у редакції
Закону України від 05.07.2012 р. N 5062-VI,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом другим підпункту 3 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
14) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;
15) звільнення від плати за землю.
(частину першу статті 22 доповнено пунктом 15
згідно із Законом України від 05.05.93 р. N 3180-XII)
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(статтю 22 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
частина друга статті 22 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 26.04.2001 р. N 2400-III)
(статтю 22 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(частину третю статті 22 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
(установлено, що норми і положення статті 22 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 22 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
(статтю 22 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 21.04.2016 р. N 1339-VIII)
Стаття 23. Виключена
(стаття 23 із змінами, внесеними згідно
із Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 05.05.93 р. N 3180-XII,
від 06.04.95 р. N 126/95-ВР,
від 22.03.96 р. N 96/96-ВР,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 27.06.97 р. N 404/97-ВР,
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
від 02.12.2010 р. N 2756-VI,
від 05.07.2012 р. N 5062-VI,
виключена згідно із Законом України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені підпунктом 4 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Стаття 24. Пільги особам, які працювали за межами зони
відчуження на роботах з особливо шкідливими
умовами праці (за радіаційним фактором),
пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС
(стаття 24 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.05.93 р. N 3180-XII,
у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом другим підпункту 5 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
(статтю 24 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(частину другу статті 24 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
(зупинення дії положень статті 24, передбачене Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-III, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002)
Стаття 25. Проходження військової служби особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стаття 26. Виключена
(стаття 26 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
(дію статті 26 зупинено на 1995 рік згідно із
Законом України від 06.04.95 р. N 126/95-ВР)
(стаття 26 виключена згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Розділ V
ЗАХИСТ ДІТЕЙ, ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 27. Визначення дітей, які належать до потерпілих від
Чорнобильської катастрофи
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які:
7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
(стаття 27 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 28. Лікування потерпілих дітей
Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами харчування
Потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону.
(стаття 29 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 30. Пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам
(абзац перший частини першої статті 30 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
1) пункт 1 частини першої статті 30 виключено
(пункт 1 частини першої статті 30 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 26.04.2001 р. N 2400-III,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
(пункт 2 частини першої статті 30 у редакції
Законів України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 16.01.2003 р. N 429-IV)
3) пункт 3 частини першої статті 30 виключено
(пункт 3 частини першої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
пункт 3 частини першої статті 30 виключено
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
4) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та металів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
(пункт 4 частини першої статті 30 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
5) пункт 5 частини першої статті 30 виключено
(пункт 5 частини першої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 28.12.2007 р. N 107-VI,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,
у редакції Закону України
від 05.07.2012 р. N 5062-VI,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
6) пункт 6 частини першої статті 30 виключено
(пункт 6 частини першої статті 30 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
(зупинення дії пункту 6 частини першої статті 30, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
(зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 6 частини першої статті 30 виключено
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
7) пункт 7 частини першої статті 30 виключено
(згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
8) пункт 8 частини першої статті 30 виключено
(зупинення дії пункту 8 частини першої статті 30, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
(зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 8 частини першої статті 30 виключено
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
9) пункт 9 частини першої статті 30 виключено
(згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
10) надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи.
Абзац другий пункту 10 частини першої статті 30 виключено
(згідно із Законом України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом четвертим підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
(абзац третій пункту 10 частини першої статті 30 у
редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
11) безплатне харчування учнів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього Закону), а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
(пункт 11 частини першої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.06.2019 р. N 2745-VIII)
12) пункт 12 частини першої статті 30 виключено
(пункт 12 частини першої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 26.04.2001 р. N 2400-III,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 12 частини першої статті 30 виключено
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 6 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
(частина друга статті 30 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
1) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9), на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
2) позачергове обов'язкове забезпечення місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
3) використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;
4) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;
(зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
5) позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;
6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю";
(пункт 6 частини третьої статті 30 в редакції
Закону України від 31.05.2005 р. N 2603-IV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 19.12.2017 р. N 2249-VIII)
7) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, надається право позачергового одержання жилих приміщень;
8) 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину з інвалідністю, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю.
Абзац другий частини третьої статті 30 виключено
(згідно із Законом
України від 26.04.2001 р. N 2400-III)
Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;
9) позачергове встановлення сім'ї, що має дитину з інвалідністю, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;
10) щорічне безплатне забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні.
Батьки потерпілих дітей з інвалідністю або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
(пункт 10 частини третьої статті 30 у редакції
Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 10 частини третьої статті 30 у редакції
Закону України від 05.07.2012 р. N 5062-VI)
11) першочергове безкоштовне протезування дітей з інвалідністю.
(статтю 30 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(статтю 30 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(статтю 30 доповнено частиною п'ятою згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні заклади вищої освіти, заклади фахової передвищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті та пунктом 4 частини третьої цієї статті, а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені пунктом 6 статті 22 цього Закону.
(статтю 30 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
частина шоста статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 06.06.2019 р. N 2745-VIII)
(статтю 30 доповнено частиною сьомою
згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(частину сьому статті 30 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
(установлено, що норми і положення статті 30 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 30 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
Стаття 31. Виключена
(стаття 31 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
виключена згідно із Законами
України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Розділ VI
ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПОТЕРПІЛО ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 32. Забезпечення громадян, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються), жилими приміщеннями
2. Громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями обласних державних адміністрацій, за новим місцем проживання включаються підприємствами, установами та організаціями, де вони працевлаштовані, або місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали. При цьому громадяни, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуються пільгою, передбаченою пунктом 10 статті 20 цього Закону, незалежно від реєстрації місця проживання.
(абзац перший пункту 2 статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 16.04.2009 р. N 1276-VI)
Громадяни, які з різних причин не можуть працевлаштуватися та поселитися за обраним місцем проживання, зараховуються до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла при районних державних адміністраціях, виконавчих органах сільських, селищних, міських рад на підставі направлення, виданого у встановленому порядку.
(абзац другий пункту 2 статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 16.04.2009 р. N 1276-VI)
Проживання без реєстрації місця проживання та неможливість працевлаштування зазначених у цій статті громадян не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік і наданні житла в будь-якому населеному пункті України.
Органи місцевого самоврядування щорічно виділяють для забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів всього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями), для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям, на території яких самостійно переселяються громадяни з території радіоактивного забруднення, цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що самостійно переселилися.
(абзац п'ятий пункту 2 статті 32 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V)
3. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.
Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими радами за обраним місцем проживання.
Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства і громадяни, а також власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і квартир.
Кабінет Міністрів України виділяє Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, на територію яких самостійно переселяються (переселилися) громадяни відповідно до статті 4 цього Закону, капіталовкладення для придбання житла.
4. Громадяни мають право на індивідуальне житлове будівництво з позачерговим одержанням земельних ділянок з гарантованим забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладанням договорів з підрядними організаціями на будівництво будинків садибного типу, а також на позачерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків проживання і реєстрації місця проживання у даному населеному пункті. При цьому громадянам Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем будівництва житла виділяються кошти з розрахунку 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї.
(абзац перший пункту 4 статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 16.04.2009 р. N 1276-VI)
Розмір і порядок виділення коштів для будівництва житла встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями. Кошти на будівництво житла відраховуються з загальних капіталовкладень, які виділяються Кабінетом Міністрів України для будівництва житла. У цьому разі громадяни втрачають право на забезпечення житлом, передбачене пунктами 1, 2, 3 цієї статті.
За згодою громадян їм можуть передаватись у приватну власність незавершені будівництвом будинки садибного типу для закінчення будівництва за власні кошти. Порядок надання таких будинків визначається Кабінетом Міністрів України. Пільгами, передбаченими цим пунктом, громадяни мають право скористатися один раз.
(пункт 4 статті 32 доповнено абзацом третім
згідно із Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 33. Позачергове забезпечення житлом осіб, які самостійно переселяються (переселилися) на жилу площу близьких родичів
Громадяни з числа осіб з інвалідністю та пенсіонерів, які самостійно переселяються (переселилися) відповідно до статті 4 цього Закону на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і сестри), мають право на позачергове забезпечення житлом як такі, що не мають житла. Житлом вказані громадяни забезпечуються протягом трьох років.
Вказана пільга може бути використана один раз.
Стаття 34. Забезпечення житлом осіб, які евакуйовані в 1986 році за межі республіки і виявили бажання повернутись в Україну
Особи, які евакуйовані в 1986 році за межі республіки і бажають повернутися в Україну, мають право переселитися на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і сестри) з наступним першочерговим забезпеченням житлом як такі, що не мають житла. Громадяни, які не мають на території України близьких родичів або не бажають переселятися на їх жилу площу, включаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за обраним місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) до окремих від інших категорій списків для першочергового одержання житла.
(частина перша статті 34 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V)
Вказана пільга може бути використана один раз.
Стаття 35. Компенсація громадянам за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням
(пункт 1 частини першої статті 35 у редакції
Законів України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 07.02.2002 р. N 3054-III)
4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання, за фактичною вартістю з урахуванням зносу, яка визначається комісіями відповідних рад;
5) пункт 5 частини першої статті 35 виключено
(згідно із Законом України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 6 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
6) пункт 6 частини першої статті 35 виключено
(пункт 6 частини першої статті 35 у редакції
Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
виключено згідно із Законом
України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 6 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(статтю 35 доповнено новою частиною третьою
згідно із Законом України від 26.04.2001 р. N 2399-III,
у зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати
відповідно частинами четвертою - шостою)
Частину четверту статті 35 виключено
(згідно із Законом України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 6 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
Порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(статтю 35 доповнено новою частиною п'ятою
згідно із Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
у зв'язку з цим частину
четверту вважати частиною шостою)
Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Стаття 36. Компенсації та пільги громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання
1) виплата одноразової допомоги в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, на кожного члена сім'ї;
(пункт 1 частини першої статті 36 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
(зупинення дії пункту 1 частини першої статті 36, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(пункт 2 частини першої статті 36 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
4) оплата витрат, пов'язаних з переїздом, яка здійснюється місцевими радами за попереднім місцем проживання за рахунок коштів, виділених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи;
5) пункт 5 частини першої статті 36 виключено
(пункт 5 частини першої статті 36 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 31.12.98 р. N 378-XIV,
від 17.02.2000 р. N 1458-III,
від 07.12.2000 р. N 2120-III,
Рішенням Конституційного Суду України
від 20.03.2002 р. N 5-рп/2002,
Законами України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
виключено згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
6) першочергове влаштування на роботу місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, підприємствами, установами, організаціями за новим місцем проживання з урахуванням професії, спеціальності, кваліфікації. У разі неможливості такого працевлаштування громадянам гарантується надання іншої роботи з урахуванням їх побажань і громадських потреб або можливості навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням їм у встановленому порядку середньої заробітної плати на весь період перепідготовки, але не більше одного року.
8) звільнення від сплати протягом трьох років податку з власників транспортних засобів, а також звільнення осіб, які відселилися або самостійно переселилися в сільські населені пункти, на такий же строк від сплати податку з будівель.
Компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Стаття 37. Виключена
(стаття 37 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
у редакції Закону України
від 28.12.2007 р. N 107-VI,
виключена згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Стаття 38. Бронювання жилого приміщення за особами, які направлені або приїхали за вільним наймом чи за контрактом на роботу в зони відчуження, безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення
Розділ VII
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Стаття 39. Виключена
(стаття 39 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР
від 19.12.2006 р. N 489-V,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
виключена згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження
(до Закону включено статтю 39 згідно із
Законом України від 04.02.2016 р. N 987-VIII)
Стаття 40. Оплата праці військовослужбовців, військовозобов'язаних, вільнонайманих, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення
(зупинення дії статті 40, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
Стаття 41. Оплата праці працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення
Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться з урахуванням доплат, передбачених статтею 39 цього Закону, виплачуються добові у розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(частина перша статті 41 у редакції
Закону України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Частину третю статті 41 виключено
(згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(зупинення дії статті 41, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
Стаття 42. Виключена
(згідно із Законом України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 10 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
Стаття 43. Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною
переробкою, утилізацією, дослідженням сировини
і матеріалів з підвищеною внаслідок
Чорнобильської катастрофи радіоактивністю, а
також контролем, ремонтом і спеціальною
обробкою радіоактивно забруднених технічних
засобів
(стаття 43 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
Стаття 44. Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення
Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення провадиться в подвійному розмірі з урахуванням доплат, встановлених статтею 39 цього Закону.
(стаття 44 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
(зупинення дії статті 44, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007)
Стаття 45. Виключена
(стаття 45 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 17.11.2005 р. N 3108-IV,
виключена згідно із Законом України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(зміни, внесені підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Стаття 46. Виключена
(згідно із Законом України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 10 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
Стаття 47. Щорічні відпустки працівникам, які працюють
(перебувають у відрядженні) на територіях
радіоактивного забруднення
(стаття 47 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Розділ VIII
ПЕНСІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ ОСОБАМ, ВІДНЕСЕНИМ ДО КАТЕГОРІЙ 1, 2, 3, 4
Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
(стаття 48 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 25.03.99 р. N 563-XIV,
від 11.07.2001 р. N 2638-III,
від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
від 19.12.2006 р. N 489-V,
Рішенням Конституційного Суду України
від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007,
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
Рішенням Конституційного Суду України
від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,
Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI,
враховуючи зміни, внесені Законом України
від 28.12.2014 р. N 79-VIII,
Законами України від 22.12.2011 р. N 4282-VI,
від 06.12.2012 р. N 5515-VI,
від 16.01.2014 р. N 719-VII,
враховуючи зміни, внесені Законом України
від 31.07.2014 р. N 1622-VII,
Законами України від 28.12.2014 р. N 76-VIII,
від 28.12.2014 р. N 80-VIII,
у редакції Законів України
від 21.04.2016 р. N 1339-VIII,
від 06.06.2017 р. N 2082-VIII)
Стаття 49. Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
(статтю 49 доповнено частиною другою згідно
із Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1
(стаття 50 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
у редакції Закону України
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(стаття 50 у редакції Закону України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(установлено, що норми і положення статті 50 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 50 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4
(стаття 51 у редакції Закону
України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(стаття 51 у редакції Закону України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(установлено, що норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
Стаття 52. Щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи
(частини перша та друга статті 52 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
з роз'ясненнями Рішення Конституційного
Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,
замінено частиною першою згідно із
Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII,
у зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати
відповідно частинами другою - четвертою)
Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
(частина третя статті 52 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV)
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі і стажисти мають право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника на строк навчання у закладах освіти, але не більш як до досягнення ними 23-річного віку.
(установлено, що норми і положення статті 52 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 52 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника
(стаття 53 у редакції Закону України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(статтю 53 (крім її назви) у редакції Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Стаття 54. Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1
та у зв'язку з втратою годувальника
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
(стаття 54 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
Декретом Кабінету
Міністрів України від 26.03.93 р. N 29-93,
у редакції Законів
України від 17.06.93 р. N 3285-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(установлено, що норми і положення статті 54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII)
(установлено, що норми і положення статті 54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)
Стаття 55. Умови надання пенсій за віком особам, які
працювали або проживали на територіях
радіоактивного забруднення
(абзац перший частини першої статті 55 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI,
у редакції Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
2. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
(стаття 55 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
Стаття 56. Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби)
1. Час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком N 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
(пункт 1 статті 56 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 17.11.2005 р. N 3108-IV,
у редакції Закону України
від 05.10.2006 р. N 231-V)
2. Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
(пункт 2 статті 56 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
3. Громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 і 4, надається статус ветерана праці за умови наявності у них стажу роботи у жінок - 25 років, у чоловіків - 30 років.
(статтю 56 доповнено пунктом 3 згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
пункт 3 статті 56 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 17.11.2005 р. N 3108-IV,
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII)
Стаття 57. Пільги по обчисленню середньомісячного заробітку
Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
(стаття 57 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV,
у редакції Закону України
від 05.10.2006 р. N 231-V)
Стаття 58. Виплата пенсій працюючим пенсіонерам
Тимчасово, по 30 вересня 2017 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону:
(абзац перший частини першої статті 58
у редакції Закону України від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII,
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
зміни, внесені підпунктом 4 пункту 2 Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII, застосовуються з 01.10.2017 р.)
особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
(абзац другий частини першої статті 58
у редакції Закону України від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
у період роботи особи (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
(частина третя статті 58 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
від 06.12.2016 р. N 1774-VIII,
у редакції Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
зміни, внесені підпунктом 4 пункту 2 Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII, застосовуються з 01.10.2017 р.)
(стаття 58 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
у редакції Закону України
від 02.03.2015 р. N 213-VIII)
Стаття 59. Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
(словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. N 1-р(II)/2019)
(стаття 59 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 05.10.2006 р. N 231-V,
у редакції Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII,
зміни, внесені підпунктом 5 пункту 2 Закону України
від 03.10.2017 р. N 2148-VIII, застосовуються з 01.10.2017 р.)
Стаття 591. Виплата пенсій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі виїзду за кордон
У разі виїзду пенсіонера із числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, крім пенсії, зазначеної в частині другій цієї статті, виплачується в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
(Закон доповнено статтею 591 згідно із
Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV)
Стаття 60. Право вибору пільг та компенсацій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
(стаття 60 у редакції Закону України
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)
(статтю 60 у редакції Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018)
Розділ IX
ГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 61. Пільги щодо оподаткування об'єднань громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
(стаття 61 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 12-92,
Законами України від 05.05.93 р. N 3180-XII,
від 22.12.95 р. N 498/95-ВP,
у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Розділ X
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 62. Роз'яснення порядку застосування цього Закону
Роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
(стаття 62 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
Стаття 63. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону
(стаття 63 у редакції Законів
України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 16 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(стаття 63 у редакції Закону
України від 24.12.2015 р. N 911-VIII)
Стаття 64. Відповідальність осіб за порушення даного Закону
Стаття 65. Порядок видачі посвідчень особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи
(пункт 2 статті 65 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
4. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
(абзац перший пункту 4 статті 65 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 05.10.2006 р. N 231-V,
від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(стаття 65 у редакції Закону
України від 01.07.92 р. N 2532-XII)
Стаття 66. Поширення дії цього Закону на громадян інших держав, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стаття 67. Порядок підвищення розміру доплат, пенсій і
компенсацій, передбачених цим Законом
(стаття 67 у редакції Закону
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
(статтю 67 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V,
частина друга статті 67 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)
(статтю 67 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V,
частина третя статті 67 у редакції
Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені підпунктом 17 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(частина третя статті 67 у редакції
Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 24.12.2015 р. N 911-VIII,
у редакції Закону України
від 06.12.2016 р. N 1774-VIII)
Стаття 68. Підстави для припинення виплати компенсацій та
надання пільг за проживання на території зони
безумовного (обов'язкового) відселення
(стаття 68 у редакції Законів
України від 01.07.92 р. N 2532-XII,
від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 69. Виключена
(згідно із Законом
України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 70. Захист прав громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи
(Закон доповнено статтею 70 згідно із
Законом України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР)
Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону
(Закон доповнено статтею 71 згідно із
Законом України від 05.10.2006 р. N 231-V)
Голова Верховної Ради | |
м. Київ |
|