Идет загрузка документа (74 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О правовом режиме территории, подвергшейся радиоактивному загрязнению в результате Чернобыльской катастрофы

ВС УССР
Закон от 27.02.1991 № 791а-XII
редакция действует с 04.08.2016

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Закон введено в дію з 1 липня 1991 року
Постановою Верховної Ради Української РСР
 від 28 лютого 1991 року N 795-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України 
від 17 грудня 1991 року N 1991-XII
,
 від 1 липня 1992 року N 2530-XII
,
 Декретом Кабінету Міністрів України
 від 26 грудня 1992 року N 12-92
,
 
Законами України
 від 28 квітня 1995 року N 157/95-ВР
,
 від 22 грудня 1995 року N 498/95-ВP
,
 від 17 грудня 1996 року N 608/96-ВР
,
 від 4 квітня 1997 року N 182/97-ВР
,
 від 23 грудня 2004 року N 2285-IV
,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV
,
від 10 квітня 2008 року N 259-VI
,
від 25 червня 2009 року N 1566-VI
,
 від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI
,
від 27 березня 2014 року N 1170-VII
,
від 28 грудня 2014 року N 76-VIII
,
від 23 грудня 2015 року N 901-VIII
,
від 14 липня 2016 року N 1472-VIII

Положенням статті 9 цього Закону дано офіційне тлумачення
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 6 жовтня 2009 року N 24-рп/2009)

(У тексті Закону слова "Української РСР" замінено словом "України" згідно із Законом України від 17 грудня 1991 року N 1991-XII)

(У тексті Закону слова "Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України", "Міністерство сільського господарства України", "Міністерство охорони навколишнього природного середовища України", "Державний комітет України по стандартизації, метрології та якості продукції" у всіх відмінках замінено словами "Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", "Міністерство сільського господарства і продовольства України", "Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України", "Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 4 квітня 1997 року N 182/97-ВР)

(У тексті Закону слова "Адміністрація зони" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI)

Чорнобильська катастрофа створила на значній території України надзвичайно небезпечну для здоров'я людей і навколишнього природного середовища радіаційну обстановку. Україну оголошено зоною екологічної катастрофи. Усунення наслідків цієї катастрофи залежить від законодавчого визначення правового режиму різних за ступенем радіоактивного забруднення територій і заходів щодо його забезпечення. Закон регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах. Закон закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи.

(преамбула у редакції Закону
 України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

(частина перша статті 2 у редакції
 Закону України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/кв. км та вище, або стронцію від 3,0 Кі/кв. км та вище, або плутонію від 0,1 Кі/кв. км та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/кв. км, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/кв. км, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/кв. км, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

4) абзац п'ятий частини другої статті 2 виключено

(згідно із Законом України
 від 28.12.2014 р. N 76-VIII)

(частина друга статті 2 у редакції
 Закону України від 01.07.92 р. N 2530-XII)

Частину третю статті 2 виключено 

(частина третя статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР
,
 виключено згідно із Законом
 України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Частину четверту статті 2 виключено 

(частина четверта статті 2 у редакції
 Закону України від 01.07.92 р. N 2530-XII
,
 виключено згідно із Законом
 України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, на основі експертних висновків.

(частина п'ята статті 2 у редакції
 Закону України від 17.12.91 р. N 1991-XII
,
 із змінами, внесеними згідно із
 
Законами України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР,
від 10.04.2008 р. N 259-VI
,
 у редакції
Законів України
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI
,
від 28.12.2014 р. N 76-VIII)

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, починаючи з 2009 року, а також надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

(статтю 2 доповнено новою частиною шостою
 згідно із Законом України від 10.04.2008 р. N 259-VI,
у зв'язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою
,
частина шоста статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)

Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення один раз на три роки публікуються в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації і зберігаються у відповідних центральних та місцевих органах виконавчої влади.

(частина сьома статті 2 у редакції
 
Законів України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
від 10.04.2008 р. N 259-VI
,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 3. Визначення радіаційно небезпечних земель

Радіаційно небезпечні землі - це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

До зазначених у цій статті земель належать території, вказані в пунктах 1 і 2 статті 2 цього Закону.

Стаття 4. Визначення радіоактивно забруднених земель

Радіоактивно забруднені землі - це землі, які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності.

До зазначених у цій статті земель належать території, вказані в пункті 3 частини другої статті 2 цього Закону.

(частина друга статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 14.07.2016 р. N 1472-VIII)

Стаття 5. Компетенція України щодо зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Україна визначає правовий режим зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, укладає договори на проведення робіт з іншими державами, міжнародними організаціями.

(частина перша статті 5 у редакції
 Закону України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Кабінет Міністрів України визначає всю господарську міжнародну діяльність у зоні відчуження.

(частина друга статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Координацію робіт у зонах здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

(частина третя статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 6. Фінансування робіт у зонах, що зазнали радіоактивного забруднення

Фінансування робіт для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється за рахунок державного бюджету України, а також інших фінансових надходжень.

(частина перша статті 6 у редакції
 Закону України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Частину другу статті 6 виключено 

(згідно із Законом України
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Частину третю статті 6 виключено 

(частина третя статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII
,
 у редакції Закону України від 01.07.92 р. N 2530-XII
,
виключено згідно із Законом
 України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 7. Забезпечення господарської діяльності у зонах
гарантованого добровільного відселення та
посиленого радіоекологічного контролю

Частину першу статті 7 виключено

(частину першу статті 7 виключено згідно із
 Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

Не підлягають оподаткуванню земельні ділянки та будинки, розташовані на території зон гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю, що належать громадянам, які проживають поза межами зон радіоактивного забруднення.

Частину третю статті 7 виключено

(частину третю статті 7 виключено згідно із
 Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

(стаття 7 у редакції Закону
 України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Стаття 8. Управління зоною відчуження і зоною безумовного
(обов'язкового) відселення після повного
відселення жителів

Управління зоною відчуження, а також зоною безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, та припинення у зв'язку з цим у зазначених пунктах діяльності місцевих рад здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

(частина перша статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, організовує та координує проведення всіх заходів на територіях зони відчуження, а також зони безумовного (обов'язкового) відселення, вирішує питання їх фінансування, охорони громадського порядку, захисту наукових і економічних інтересів держави, вживає заходів до створення безпечних умов праці та зменшення рівня опромінення персоналу, який працює на цих територіях, з метою охорони його здоров'я, забезпечує додержання норм радіаційної безпеки, порядку поводження з радіоактивними відходами, а також несе відповідальність за оперативне, повне та об'єктивне інформування населення про екологічний стан у цих зонах. 

Накази центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, розташованими або залученими до робіт у зазначених зонах, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.

(частина третя статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно
із Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 01.07.92 р. N 2530-XII,
 у редакції Закону України від 28.04.95 р. N 157/95-ВР)

Стаття 9. Управління зоною безумовного (обов'язкового)
відселення до повного відселення жителів з
населених пунктів, віднесених до цієї зони, та
зоною гарантованого добровільного відселення

Управління зоною безумовного (обов'язкового) відселення до повного відселення жителів з населених пунктів, віднесених до цієї зони, та управління зоною гарантованого добровільного відселення здійснюється відповідними обласними радами.

(стаття 9 у редакції Закону
 України від 28.04.95 р. N 157/95-ВР
,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР)

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 10. Забезпечення населення інформацією про радіаційний стан території

Кабінет Міністрів України забезпечує населення необхідною інформацією про радіаційний стан території.

(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Стаття 11. Наукові дослідження на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

На території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть здійснюватися науково-технічна діяльність, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень для визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи, шляхів мінімізації наслідків цього впливу.

З метою здійснення наукових досліджень у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища у зоні відчуження, зоні безумовного (обов'язкового) відселення відповідно до законодавства можуть створюватися території та об'єкти природно-заповідного фонду.

Особливий природоохоронний режим таких територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається у положеннях про них, що затверджуються з урахуванням цього Закону та Закону України "Про природно-заповідний фонд України" центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення. У межах таких територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються виключно види діяльності, визначені у відповідних положеннях про них, з урахуванням обмежень та в порядку, встановлених цим Законом. Охорона та забезпечення дотримання особливого природоохоронного режиму в межах таких територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до законодавства.

(стаття 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII
,
у редакції Закону України
 від 14.07.2016 р. N 1472-VIII)

Розділ II
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗОН ВІДЧУЖЕННЯ ТА БЕЗУМОВНОГО (ОБОВ'ЯЗКОВОГО) ВІДСЕЛЕННЯ

Стаття 12. Види діяльності, заборонені у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення

Землі зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель. Господарський обіг таких земель може здійснюватися лише з урахуванням особливостей режиму їх використання, визначених цим Законом.

(частина перша статті 12 у редакції
 Закону України від 14.07.2016 р. N 1472-VIII)

У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:

- постійне проживання населення;

- здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення;

(абзац третій частини другої статті 12
 у редакції Закону України від 01.07.92 р. N 2530-XII
,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

- перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу, а також залучення до роботи осіб без їх згоди;

(абзац четвертий частини другої статті 12 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР)

- вивезення за межі зон без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівля і вивезення рослинних кормів, лікарських рослин, грибів, ягід та інших продуктів побічного лісокористування, за винятком зразків для наукових цілей;

(абзац п'ятий частини другої статті 12 із змінами,
 внесеними згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

- винесення або вивезення із зон будівельних матеріалів і конструкцій, машин і устаткування, хатніх речей, іншого рухомого майна без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, і дозиметричного контролю;

(абзац шостий частини другої статті 12 із змінами,
 внесеними згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI
,
від 14.07.2016 р. N 1472-VIII)

- ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності, а також будівництво без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення (у тому числі будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення);

(абзац сьомий частини другої статті 12
 у редакції Закону України від 01.07.92 р. N 2530-XII
,
із змінами, внесеними згідно із
 
Законами України від 25.06.2009 р. N 1566-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

- випасання худоби, порушення середовища, перебування диких тварин, спортивне та промислове полювання і рибальство;

- перегін тварин, сплав лісу. В'їзд на територію зони і виїзд з неї здійснюється тільки за спеціальними перепустками з обов'язковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів. Транзитний проїзд усіх видів транспорту здійснюється за спеціальними перепустками, що видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення

(абзац дев'ятий частини другої статті 12
 у редакції Закону України від 28.04.95 р. N 157/95-ВР)

- будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки;

- перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінювання або щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки вони є професійно хворими. 

(частину другу статті 12 доповнено абзацом
 одинадцятим згідно із Законом України від 28.04.95 р. N 157/95-ВР)

Порядок застосування положень цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.

(статтю 12 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Види діяльності в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, утворених у зоні відчуження, зоні безумовного (обов'язкового) відселення, визначені в положеннях про такі території та об'єкти природно-заповідного фонду, здійснюються з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

(статтю 12 доповнено частиною четвертою згідно із
 Законом України від 14.07.2016 р. N 1472-VIII)

Стаття 121. Особливості регулювання деяких видів діяльності у межах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення

Оформлення документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", для будівництва на земельних ділянках зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення об'єктів на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування відповідною земельною ділянкою.

Структурний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, з питань архітектури у межах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення:

погоджує документацію із землеустрою щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері містобудування та архітектури;

видає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

виконує функції уповноваженого органу містобудування та архітектури, покладені на структурні підрозділи районних державних адміністрацій з питань містобудування та архітектури, а його керівник - функції головного архітектора району.

За згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, дозволяється відвідування території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення за визначеним зазначеним органом маршрутом (об'єктом) і в супроводі відповідальних осіб.

На території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення не поширюється дія частин третьої і четвертої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Визначення і надання містобудівних умов та обмежень на територіях, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій, здійснюються на основі аналізу існуючої містобудівної ситуації (стану та характеру забудови території, наявних планувальних рішень, обмежень у забудові території та використанні земель).

(Закон доповнено статтею 121 згідно із
 Законом України від 14.07.2016 р. N 1472-VIII)

Стаття 13. Обов'язкові заходи, які здійснюються в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення

У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення спеціалізованими підрозділами здійснюються обов'язкові заходи щодо:

- запобігання винесенню радіонуклідів з території зон і радіоактивному забрудненню навколишнього середовища;

- моніторингу стану природного середовища та медико-біологічного моніторингу;

- утримання території в належному санітарному і пожежобезпечному стані;

- застосування методів фіксації радіонуклідів на місцевості.

Всі види діяльності повинні проводитись з обмеженням загальної колективної дози радіоактивного опромінення, а також з обмеженням кількості залучених осіб.

Стаття 14. Охорона територій зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення

У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забезпечується суворий природоохоронний режим, охорона територій, природних, історичних та етнокультурних пам'яток відповідно до чинного законодавства.

Охорону громадського порядку на територіях зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, контрольно-пропускний режим при в'їзді та виїзді з таких зон забезпечують уповноважені підрозділи органу Національної поліції, а пожежну і техногенну безпеку - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку.

(частина друга статті 14 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5459-VI
,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Контроль за виконанням зазначених заходів здійснюється в зоні відчуження та відселеній частині зони безумовного (обов'язкового) відселення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, в іншій частині зони безумовного (обов'язкового) відселення - відповідними обласними державними адміністраціями.

(частина третя статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР
,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Розділ III
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗОНИ ГАРАНТОВАНОГО ДОБРОВІЛЬНОГО ВІДСЕЛЕННЯ

Стаття 15. Використання земель зони гарантованого добровільного відселення

Земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення, належать до радіоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

(частина перша статті 15 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII)

Якщо за економічними та екологічними умовами подальше використання цих земель неможливе, вони переводяться до категорії радіаційно небезпечних.

Стаття 16. Види діяльності, заборонені у зоні гарантованого добровільного відселення

У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:

- будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці;

- будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;

- природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;

- внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

(абзац п'ятий статті 16 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

- залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Стаття 17. Заходи щодо зниження ризику захворюваності населення у зоні гарантованого добровільного відселення

З метою зниження ризику захворюваності населення та зменшення доз радіоактивного опромінення у зоні гарантованого добровільного відселення державою гарантується:

- добровільне переселення людей із зони;

- перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції;

- постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення грунту, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг;

- проведення суцільної щорічної медичної диспансеризації населення та забезпечення ранньої профілактики захворювань;

- забезпечення населення в необхідній кількості та асортименті медичними препаратами, питною водою, чистими продуктами харчування, у тому числі такими, які мають радіопротекторні властивості, сприяють виведенню з організму радіонуклідів;

- у разі доцільності дезактивація території спеціалізованими підрозділами;

- проведення суцільної газифікації населених пунктів і будівництво доріг з асфальтовим та бетонним покриттям;

- надання громадянам, які проживають у зазначеній зоні, пільг та компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та іншими актами чинного законодавства.

Розділ IV
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗОНИ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

Стаття 18. Види діяльності, заборонені у зоні посиленого радіоекологічного контролю

У зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється:

- будівництво санаторіїв, піонерських таборів, баз і будинків відпочинку, а також будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоров'я населення і навколишнє середовище;

(абзац другий статті 18 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.04.95 р. N 157/95-ВР)

- будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;

- природокористування, яке не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;

- внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

(абзац п'ятий статті 18 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

- залучення школярів, учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Стаття 19. Заходи щодо зниження ризику захворюваності населення у зоні посиленого радіоекологічного контролю

З метою зниження ризику захворюваності населення та зменшення доз радіоактивного опромінення у зоні посиленого радіоекологічного контролю державою гарантується:

- перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції;

- постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення грунту, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг;

- проведення суцільної щорічної медичної диспансеризації населення та забезпечення ранньої профілактики захворювань;

- забезпечення населення в необхідній кількості та асортименті медичними препаратами, питною водою, чистими продуктами харчування, в тому числі такими, які мають радіопротекторні властивості, сприяють виведенню з організму радіонуклідів;

- в разі доцільності дезактивація території спеціалізованими підрозділами;

- поетапне проведення суцільної газифікації населених пунктів і будівництво доріг з асфальтовим та бетонним покриттям;

- надання громадянам, які проживають у зазначеній зоні, пільг і компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та іншими актами чинного законодавства.

Розділ V
КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ В ЗОНАХ, ЩО ЗАЗНАЛИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Стаття 20. Державний контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Державний контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

(частина перша статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Органом, відповідальним за здійснення державного контролю за додержанням правового режиму зони відчуження та відселеної частини зони безумовного (обов'язкового) відселення, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

(частина друга статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII
,
 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 21. Органи, які здійснюють радіаційний контроль в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи

Прогнозні оцінки сумарної дози опромінення людей, а також контроль за додержанням норм радіаційної безпеки здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

(частина перша статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Загальна оцінка радіаційної обстановки на території зон, що зазнали радіоактивного забруднення, радіоекологічний моніторинг території, методичне керівництво та координація робіт по визначенню радіаційної обстановки здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

(частина друга статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Радіаційний контроль за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; водних ресурсів - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; підземних вод та корисних копалин - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; атмосферного повітря на території населених пунктів - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

(частина третя статті 21 у редакції
 
Законів України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Радіаційний контроль за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування здійснюється центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, санітарного та епідемічного благополуччя населення.

(частина четверта статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.12.91 р. N 1991-XII
,
у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Радіаційний контроль за рівнями радіоактивного забруднення залізничного, водного авіаційного та автомобільного транспорту, їх складових частин, вирішення питань про надання дозволу на його переміщення за межі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення здійснюється міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, яким належать зазначені транспортні засоби, за участю у разі потреби Національної поліції.

(частина п'ята статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Радіаційний контроль за вивезенням домашніх і побутових речей, знарядь праці та будівельних матеріалів, свійських тварин за межі радіоактивно забрудненої території, з якої передбачається відселення людей, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

(частина шоста стаття 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 04.04.97 р. N 182/97-ВР
,
 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Контроль за достовірністю і об'єктивністю даних відомчих служб, що здійснюють радіаційний контроль, незалежно від їх підпорядкування покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, а метрологічний контроль - на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

(частина сьома статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 17.12.91 р. N 1991-XII,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Відомчий радіаційний контроль за рівнями радіоактивного забруднення продукції здійснюється підприємствами, об'єднаннями і організаціями, які її виготовляють.

Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ В ЗОНАХ, ЩО ЗАЗНАЛИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Стаття 22. Відповідальність за порушення правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення

Особи, винні у порушенні встановленого цим Законом правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, а також у невиконанні приписів державних органів, які здійснюють контроль у цій галузі,

- несуть встановлену законодавством кримінальну, адміністративну, матеріальну чи іншу відповідальність.

Особи, з вини яких громадянам, підприємствам, установам і організаціям завдано майнової шкоди, пов'язаної з недодержанням встановленого цим Законом режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, повинні відшкодувати завдану потерпілим майнову шкоду відповідно до чинного законодавства.

 

 

Голова Верховної Ради
Української РСР

 
Л. КРАВЧУК 

м. Київ
 27 лютого 1991 року
N 791а-XII

 
 

Опрос