ЗАКОН УКРАЇНИ
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 17 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 23 червня 2009 року N 1546-VI,
від 1 червня 2010 року N 2299-VI,
від 29 червня 2010 року N 2367-VI,
від 1 липня 2010 року N 2399-VI,
від 8 липня 2010 року N 2467-VI,
від 2 грудня 2010 року N 2735-VI,
від 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
Повітряним кодексом України
від 19 травня 2011 року N 3393-VI,
Законами України
від 31 травня 2011 року N 3437-VI,
від 16 червня 2011 року N 3530-VI,
від 7 липня 2011 року N 3609-VI,
від 7 липня 2011 року N 3610-VI,
від 13 квітня 2012 року N 4652-VI,
від 22 червня 2012 року N 5026-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5404-VI,
від 20 листопада 2012 року N 5502-VI,
від 20 червня 2013 року N 353-VII,
від 4 липня 2013 року N 406-VII,
від 9 квітня 2014 року N 1194-VII,
від 22 липня 2014 року N 1600-VII,
від 28 грудня 2014 року N 71-VIII,
від 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
від 2 березня 2015 року N 222-VIII,
від 9 квітня 2015 року N 320-VIII,
від 22 вересня 2016 року N 1540-VIII,
від 3 листопада 2016 року N 1726-VIII,
від 3 листопада 2016 року N 1728-VIII
(який діє до 31 грудня 2018 року включно, враховуючи зміни,
внесені Законом України від 7 грудня 2017 року N 2246-VIII),
від 18 травня 2017 року N 2042-VIII,
від 6 червня 2019 року N 2740-VIII,
від 12 вересня 2019 року N 79-IX
(який вводиться в дію з 1 липня 2020 року),
від 2 жовтня 2019 року N 143-IX,
від 17 жовтня 2019 року N 199-IX,
від 12 грудня 2019 року N 367-IX,
від 12 грудня 2019 року N 377-IX
(який вводиться в дію з 1 січня 2021 року),
від 19 грудня 2019 року N 394-IX,
від 14 січня 2020 року N 440-IX,
від 16 січня 2020 року N 463-IX,
від 19 травня 2020 року N 613-IX,
від 14 липня 2020 року N 768-IX,
від 30 вересня 2020 року N 931-IX
(який вводиться в дію з 25 січня 2021 року)
Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
(абзац другий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 01.07.2010 р. N 2399-VI,
від 16.06.2011 р. N 3530-VI,
від 07.07.2011 р. N 3610-VI,
від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня;
(абзац шостий статті 1 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;
треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, громадські об'єднання в особі їх уповноважених представників, уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань та інші), які залучаються суб'єктами господарювання або органами державного нагляду (контролю) в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).
(абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 22.06.2012 р. N 5026-VI,
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 2. Сфера дії цього Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.
(частина друга статті 2 у редакції
Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
(зміни, внесені пунктом 17 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)
(частина друга статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.06.2009 р. N 1546-VI,
у редакції Закону України від 01.06.2010 р. N 2299-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 29.06.2010 р. N 2367-VI,
від 08.07.2010 р. N 2467-VI,
від 02.12.2010 р. N 2756-VI,
від 31.05.2011 р. N 3437-VI,
Повітряним кодексом України
від 19.05.2011 р. N 3393-VI,
Законами України
від 13.04.2012 р. N 4652-VI,
від 20.11.2012 р. N 5502-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 09.04.2014 р. N 1194-VII,
у редакції Закону України
від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 28.12.2014 р. N 71-VIII,
від 28.12.2014 р. N 77-VIII,
від 09.04.2015 р. N 320-VIII,
від 22.09.2016 р. N 1540-VIII,
у редакції Закону України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.,
від 02.10.2019 р. N 143-IX,
від 12.12.2019 р. N 367-IX,
від 19.12.2019 р. N 394-IX,
від 14.01.2020 р. N 440-IX,
від 19.05.2020 р. N 613-IX)
Контроль за додержанням організаторами азартних ігор вимог Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та ліцензійних умов здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
(статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 02.03.2015 р. N 222-VIII)
Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
(статтю 2 доповнено частиною п'ятою
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII,
частина п'ята статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 12.09.2019 р. N 79-IX,
який вводиться в дію з 01.07.2020 р.,
від 12.12.2019 р. N 377-IX,
який вводиться в дію з 01.01.2021 р.,
від 14.01.2020 р. N 440-IX,
від 19.05.2020 р. N 613-IX)
(статтю 2 доповнено частиною шостою
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII,
частина шоста статті 2 у редакції
Закону України від 12.12.2019 р. N 367-IX)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13 - 18, 20, 21 цього Закону.
(статтю 2 доповнено частиною сьомою згідно із
Законом України від 18.05.2017 р. N 2042-VIII,
частина сьома статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 12.12.2019 р. N 367-IX)
Моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
(статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із
Законом України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)
Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про освіту", виключно вимог статті 3, частин першої, третьої, четвертої, шостої - дванадцятої, чотирнадцятої статті 4, частини четвертої статті 5, частини третьої статті 6, абзацу одинадцятого частини шостої статті 7, частини першої, абзаців першого - дванадцятого, чотирнадцятого частини другої, частини третьої статті 8, частин першої, другої статті 9, абзаців першого - одинадцятого, чотирнадцятого - двадцятого частини першої статті 10, абзаців третього - п'ятого частини першої статті 11, частин першої та четвертої статті 12, статей 19 - 20 цього Закону.
(статтю 2 доповнено частиною дев'ятою згідно із
Законом України від 16.01.2020 р. N 463-IX)
Контроль за додержанням законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові".
(статтю 2 доповнено частиною десятою
згідно із Законом України від 30.09.2020 р. N 931-IX,
який вводиться в дію з 25.01.2021 р.)
Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:
пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання;
(абзац п'ятий статті 3 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
(абзац шостий статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
(абзац сьомий статті 3 у редакції
Закону України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;
відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання;
дотримання умов міжнародних договорів України;
незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;
наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади;
(статтю 3 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2399-VI)
(статтю 3 доповнено абзацом п'ятнадцятим
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(статтю 3 доповнено абзацом шістнадцятим
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(статтю 3 доповнено абзацом сімнадцятим
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
(статтю 3 доповнено абзацом вісімнадцятим
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю)
1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Абзац другий частини другої статті 4 виключено
(згідно із Законом України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Абзац третій частини другої статті 4 виключено
(згідно із Законом України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Абзац п'ятий частини другої статті 4 виключено
(згідно із Законом України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Абзац шостий частини другої статті 4 виключено
(згідно із Законом України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(частина друга статті 4 у редакції
Закону України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
4. Виключно законами встановлюються:
органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);
санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
(абзац перший частини п'ятої статті 4 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(частина п'ята статті 4 у редакції
Закону України від 02.10.2012 р. N 5404-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 20.06.2013 р. N 353-VII,
у редакції Закону України
від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках, або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.
(частина сьома статті 4 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
(частина одинадцята статті 4 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).
14. Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб'єкта господарювання.
Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.
Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.
(статтю 4 доповнено частиною п'ятнадцятою
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 41. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю)
2. До інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) вносяться відомості про:
фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті), місце проживання, види діяльності, ступінь ризику від провадження суб'єктом господарювання господарської діяльності;
найменування органів державного нагляду (контролю);
види господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю);
10. Порядок функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей затверджуються Кабінетом Міністрів України.
(Закон доповнено статтею 41 згідно із
Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
(частина перша статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
у редакції Закону України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;
до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;
до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
(частина друга статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 01.07.2010 р. N 2399-VI,
від 02.12.2010 р. N 2735-VI,
у редакції Закону України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(частина третя статті 5 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв'язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
(абзац шостий частини четвертої статті 5
у редакції Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 17.10.2019 р. N 199-IX)
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
(абзац перший частини п'ятої статті 5 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)
1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
(дію другого речення абзацу п'ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1728-VIII, який діє до 31.12.2018 р. включно, враховуючи зміни, внесені Законом України від 07.12.2017 р. N 2246-VIII)
(абзац шостий частини першої статті 6 у
редакції Закону України від 12.12.2019 р. N 367-IX)
(частина перша статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 01.07.2010 р. N 2399-VI,
від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
у редакції Закону України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(частина друга статті 6 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)
1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
(частина друга статті 7 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
(абзац тринадцятий частини шостої статті 7
у редакції Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
(частина сьома статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 02.10.2012 р. N 5404-VI,
у редакції Закону України
від 20.06.2013 р. N 353-VII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:
дату складення;
тип заходу (плановий чи позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
термін усунення порушень;
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
10. Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
(статтю 7 доповнено частиною десятою згідно із
Законом України від 20.06.2013 р. N 353-VII,
частина десята статті 7 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(статтю 7 доповнено частиною одинадцятою
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 8. Повноваження та обов'язки органу державного нагляду (контролю)
(назва статті 8 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
1. Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
(абзац шостий частини першої статті 8 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:
повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання;
не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;
забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);
ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
(абзац сьомий частини другої статті 8 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(частину другу статті 8 доповнено абзацом десятим
згідно із Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
(частину другу статті 8 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
(частину другу статті 8 доповнено абзацом дванадцятим
згідно із Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
(частину другу статті 8 доповнено абзацом тринадцятим
згідно із Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
абзац тринадцятий частини другої статті 8
у редакції Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
сприяти здійсненню посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень.
(частину другу статті 8 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно із Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
(статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 9. Відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю)
(стаття 9 у редакції Закону
України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
(статтю 9 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 91. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, належать:
забезпечення функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);
проведення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог цього Закону в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
(абзац дев'ятий статті 91 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
(Закон доповнено статтею 91 згідно із
Законом України від 22.07.2014 р. N 1600-VII)
Стаття 92. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
нормативно-правове регулювання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
внесення Кабінету Міністрів України пропозицій щодо вдосконалення державного нагляду (контролю);
(Закон доповнено статтею 92 згідно із
Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 10. Права суб'єкта господарювання
Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
бути поінформованим про свої права та обов'язки;
вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
(абзац тринадцятий статті 10 у редакції
Закону України від 12.12.2019 р. N 367-IX)
одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:
використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 02.12.2010 р. N 2735-VI,
у редакції Закону України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 11. Обов'язки суб'єкта господарювання
Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
(абзац п'ятий статті 11 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 12. Відповідальність суб'єкта господарювання
1. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
2. У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
(статтю 12 доповнено частиною третьою
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
(статтю 12 доповнено частиною четвертою
згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 13. Рішення про відбір зразків продукції
(частина перша статті 13 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
2. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
3. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.
Стаття 14. Порядок відбору зразків продукції
1. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
2. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.
Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.
3. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.
4. Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.
5. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).
6. Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.
Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).
Стаття 15. Акт відбору зразків продукції
1. За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.
Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.
2. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.
3. В акті відбору зразків продукції зазначаються:
місце і дата складення акта;
(абзац третій частини третьої статті 15 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;
посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання;
перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.
4. Форма акта відбору зразків затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 16. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції
1. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю).
2. У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 17. Рішення про призначення експертизи (випробування)
(частина перша статті 17 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
2. Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування).
3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства.
4. Строк проведення експертизи (випробування) становить чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування).
Строк проведення експертизи (випробування) може бути продовжено тільки в разі, якщо методикою проведення такої експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час.
Стаття 18. Оскарження результатів експертизи (випробування)
1. У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.
2. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону.
3. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом.
4. Витрати, пов'язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.
Стаття 19. Консультативна підтримка суб'єктів господарювання
(стаття 19 у редакції Закону України
від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
Стаття 20. Громадський захист прав суб'єктів господарювання
За ініціативою громадських об'єднань органи державного нагляду (контролю) проводять консультації з громадськістю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(частина перша статті 20 у редакції
Закону України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)
2. Суб'єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Треті особи мають право:
бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
знайомитися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення державного нагляду (контролю);
представляти інтереси суб'єктів господарювання перед органами державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому законом;
здійснювати інші дії в інтересах суб'єктів господарювання у встановленому законом порядку.
Стаття 21. Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю)
Суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.
Стаття 22. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, за винятком частин першої та другої статті 5, які набирають чинності з 1 січня 2008 року.
органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.
(статтю 22 доповнено пунктом 11 згідно із
Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI)
2. Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону затвердити:
порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників;
порядок відшкодування суб'єктом господарювання витрат, пов'язаних з проведенням експертизи (випробування);
форму акта відбору зразків продукції;
2) у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та визначити періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).
(пункт 3 статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2399-VI)
Президент України | В. ЮЩЕНКО |
м. Київ |
|