О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 15 грудня 2009 року N 1759-VI,
від 11 лютого 2010 року N 1869-VI,
від 7 липня 2010 року N 2451-VI,
 Податковим кодексом України
 від 2 грудня 2010 року N 2755-VI,
 Законами України
 від 7 квітня 2011 року N 3204-VI,
 від 7 липня 2011 року N 3610-VI,
 від 21 квітня 2011 року N 3261-VI,
 від 19 травня 2011 року N 3392-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19 травня 2011 року N 3393-VI,
 Законами України
 від 8 вересня 2011 року N 3720-VI,
 від 3 листопада 2011 року N 3993-VI,
 від 9 грудня 2011 року N 4154-VI,
 від 10 лютого 2012 року N 4403-VI,
 від 23 лютого 2012 року N 4442-VI,
 від 13 березня 2012 року N 4496-VI,
 від 17 травня 2012 року N 4782-VI,
 від 6 вересня 2012 року N 5203-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5316-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
 від 2 жовтня 2012 року N 5410-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
 від 9 квітня 2014 року N 1193-VII,
від 13 травня  2014 року N 1252-VII,
від 5 червня 2014 року N 1314-VII,
від 2 вересня 2014 року N 1669-VII,
від 15 січня 2015 року N 124-VIII
(зміни, внесені абзацами четвертим - шостим підпункту 13 пункту 3 розділу X
 Закону України від 15 січня 2015 року N 124-VIII, набирають чинності з 10 лютого 2016 року),
від 12 лютого 2015 року N 191-VIII,
від 26 листопада 2015 року N 835-VIII,
 від 23 березня 2017 року N 1983-VIII,
від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII,
від 18 травня 2017 року N 2042-VIII 
(зміни, внесені абзацами другим та третім підпункту 9 пункту 5 розділу Х
 Закону України від 18 травня 2017 року N 2042-VIII,
 набрали чинності з 4 квітня 2018 року),
від 7 грудня 2017 року N 2244-VIII,
від 21 грудня 2017 року N 2264-VIII,
від 13 березня 2018 року N 2320-VIII,
Кодексом України з процедур банкрутства
від 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII
(який вводиться в дію з 21 жовтня 2019 року),
Законами України
від 6 червня 2019 року N 2740-VIII
(зміни, внесені підпунктами 1 і 2 пункту 7 розділу І Закону України
 від 6 червня 2019 року N 2740-VIII, набирають чинності з 3 липня 2020 року),
від 2 жовтня 2019 року N 143-IX,
від 31 жовтня 2019 року N 264-IX,
від 4 грудня 2020 року N 1071-IX,
від 15 липня 2021 року N 1667-IX

Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Стаття 1. Основні терміни

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; 

дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

(абзац третій частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3610-VI,
у редакції Закону України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

(абзац четвертий частини першої статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

абзац п'ятий частини першої статті 1 виключено

(абзац п'ятий частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

абзац шостий частини першої статті 1 виключено

(частину першу статті 1 доповнено новим абзацом шостим
 згідно із Законом України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
 у зв'язку з цим абзаци шостий - тринадцятий
 вважати відповідно абзацами сьомим - чотирнадцятим,
абзац шостий частини першої статті 1 виключено
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід);

декларація про провадження господарської діяльності (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу - якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність.

(абзац восьмий частини першої статті 1
 у редакції Закону України від 02.10.2019 р. N 143-IX)

Форма та порядок повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства та внесення про це запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюються Кабінетом Міністрів України;

(абзац дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2451-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено;

абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключено

(абзац одинадцятий частини першої статті 1
 у редакції Законів України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру;

(абзац дванадцятий частини першої статті 1 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 09.04.2014 р. N 1193-VII)

абзац тринадцятий частини першої статті 1 виключено

(абзац тринадцятий частини першої статті 1
 у редакції Законів України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.12.2009 р. N 1759-VI,
у редакції Закону України від 11.02.2010 р. N 1869-VI)

спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (далі - уповноважений орган) - центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України;

(статтю 1 доповнено абзацом чотирнадцятим
 згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2451-VI,
 абзац чотирнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа України або іншої держави незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - підприємець, у тому числі інвестор, що є стороною угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", його підрядник, субпідрядник, постачальник та інший контрагент, що виконує роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, на підставі договорів з інвестором.

(частину першу статті 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 02.10.2012 р. N 5406-VI)

Терміни "адміністратор", "центр надання адміністративних послуг" та "суб'єкт надання адміністративної послуги" у цьому Законі вживаються у значенні, визначеному в Законі України "Про адміністративні послуги".

(частину першу статті 1 доповнено абзацом шістнадцятим
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", відносини щодо набуття статусу резидента Дія Сіті та внесення відомостей до реєстру Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, у сфері телебачення і радіомовлення.

(частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно з
 Повітряним кодексом України від 19.05.2011 р. N 3393-VI,
 Законами України
 від 13.03.2012 р. N 4496-VI,
від 13.04.2017 р. N 2019-VIII,
від 07.12.2017 р. N 2244-VIII,
від 15.07.2021 р. N 1667-IX)

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані із загальним документом на ввезення та загальним ветеринарним документом на ввезення, які передбачені Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин".

(частину другу статті 2 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 18.05.2017 р. N 2042-VIII)

3. Видача, анулювання, поновлення ветеринарних документів та експлуатаційних дозволів здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про ветеринарну медицину", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та "Про безпечність та гігієну кормів".

(абзац перший частини третьої статті 2 у редакції
 Закону України від 21.12.2017 р. N 2264-VIII)

Видача, анулювання, поновлення сертифікатів суб'єкта оціночної діяльності здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Видача, анулювання, поновлення дозволів на реекспорт товарів, що походять з інших країн, карантинних дозволів (на імпорт або транзит), міжнародних ветеринарних сертифікатів (для країн СНД - ветеринарних свідоцтв форми N 1, N 2, N 3) - при переміщенні за межі України, ветеринарних свідоцтв (для України - форми N 1, N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною), карантинних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Митним кодексом України, Законом України "Про ветеринарну медицину" та Законом України "Про карантин рослин".

(частина третя статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 17.05.2012 р. N 4782-VI,
 у редакції Закону України
 від 09.04.2014 р. N 1193-VII)

Видача, анулювання свідоцтв про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

(частину третю статті 2 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 05.06.2014 р. N 1314-VII,
абзац четвертий частини третьої статті 2 у редакції
 Закону України від 15.01.2015 р. N 124-VIII,
із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)

Видача свідоцтв про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті, та свідоцтв про призначення визнаної незалежної організації для затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з'єднань, персоналу, який виконує нерознімні з'єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль, згідно з технічним регламентом щодо обладнання, що працює під тиском, розширення та скорочення сфери призначення, призупинення і поновлення дії зазначених свідоцтв, їх анулювання здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

(частину третю статті 2 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 15.01.2015 р. N 124-VIII,
абзац п'ятий частини третьої статті 2 у редакції
 Закону України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)

Абзац шостий частини третьої статті 2 виключено

(частину третю статті 2 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 15.01.2015 р. N 124-VIII,
абзац шостий частини третьої статті 2 виключено
 згідно із Законом України від 06.06.2019 р. N 2740-VIII)

Стаття 3. Основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

розвиток конкуренції;

прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

додержання рівності прав суб'єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Стаття 4. Основні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;

платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру;

строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі;

(абзац п'ятий частини першої статті 4 у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;

(абзац шостий частини першої статті 4
 у редакції Закону України від 19.05.2011 р. N 3392-VI)

строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа;

абзац восьмий частини першої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 07.07.2010 р. N 2451-VI)

перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;

(частину першу статті 4 доповнено абзацом дев'ятим
 згідно із Законом України від 19.05.2011 р. N 3392-VI)

перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

(частину першу статті 4 доповнено абзацом десятим
 згідно із Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII)

2. Частину другу статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Суб'єкт господарювання має право на одержання (переоформлення, анулювання) документів дозвільного характеру та подання декларацій за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об'єкта.

(абзац перший частини третьої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац другий частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Абзац третій частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Абзац четвертий частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Абзац п'ятий частини третьої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

4. Частину четверту статті 4 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

5. Суб'єкт господарювання має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Реєстрацію декларацій здійснює дозвільний орган на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(абзац другий частини п'ятої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Відмова у реєстрації декларації не допускається.

(частини друга - четверта статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.12.2009 р. N 1759-VI,
від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 07.07.2010 р. N 2451-VI,
від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
замінено чотирма частинами згідно із
 Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII)

6. Суб'єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про зміну інформації, яка була зазначена у поданій декларації, у порядку та за формою, встановленими Кабінетом Міністрів України, протягом семи робочих днів з дня настання таких змін.

(статтю 4 доповнено частиною шостою
 згідно із Законом України від 02.10.2019 р. N 143-IX)

Стаття 4¹. Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру

1. Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

(абзац перший частини першої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

(абзац другий частини першої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац третій частини першої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 13.05.2014 р. N 1252-VII)

Порядок видачі документів дозвільного характеру, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записів про переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру визначається Кабінетом Міністрів України.

(у частину першу статті 4¹ включено абзац третій
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

(абзац четвертий частини першої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII)

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви.

(частину першу статті 4¹ доповнено новим абзацом
 п'ятим згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим,
абзац п'ятий частини першої статті 4¹ у
 редакції Закону України від 10.02.2012 р. N 4403-VI)

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, необхідність проведення якої встановлюється міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, здійснюється в порядку, передбаченому цими міжнародними договорами.

(абзац шостий частини першої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

2. Плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру (адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги".

(частина друга статті 4¹ у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Частину третю статті 4¹ виключено 

(згідно із Законом України
 від 07.07.2010 р. N 2451-VI)

4. У разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідальність за використання (експлуатацію) приміщень та обладнання покладається на особу, визначену відповідним договором.

Положення цієї частини не застосовуються у разі надання в тимчасове користування потужностей, у тому числі їх частин, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

(частину четверту статті 4¹ доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 18.05.2017 р. N 2042-VIII)

5. Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Абзац сьомий частини п'ятої статті 4¹ виключено

(абзац сьомий частини п'ятої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

У разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

(абзац восьмий частини п'ятої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.12.2011 р. N 4154-VI)

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

6. У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

(абзац перший частини шостої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

7. Дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

(абзац третій частини сьомої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

(абзац четвертий частини сьомої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Абзац дев'ятий частини сьомої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів із дня прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом.

Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(абзац тринадцятий частини сьомої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

(абзаци перший - одинадцятий частини сьомої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 23.02.2012 р. N 4442-VI,
 замінено тринадцятьма абзацами згідно із
 Законом України від 09.04.2014 р. N 1193-VII,
 у зв'язку з цим абзаци дванадцятий - п'ятнадцятий
 вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим)

Абзац чотирнадцятий частини сьомої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац п'ятнадцятий частини сьомої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Строк дії безпідставно анульованого документа дозвільного характеру подовжується на строк, протягом якого такий документ дозвільного характеру вважався анульованим.

Днем поновлення безпідставно анульованого документа дозвільного характеру є день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(абзац сімнадцятий частини сьомої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

8. Підстави для переоформлення документа дозвільного характеру встановлюються законом.

(абзац перший частини восьмої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Зміна найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвища, імені, по батькові та місця проживання фізичної особи - підприємця не є підставами для переоформлення документа дозвільного характеру.

(абзац другий частини восьмої статті 4¹ у редакції
 Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданого раніше такому товариству документа дозвільного характеру.

(частину восьму статті 4¹ доповнено новим абзацом третім
 згідно із Законом України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII,
 у зв'язку з цим абзаци третій - одинадцятий
 вважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим)

Зміна власника всього майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу відповідно до затвердженого судом плану санації не є підставою для переоформлення документів дозвільного характеру. У такому разі товариство має право продовжувати провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі виданого раніше такому товариству документа дозвільного характеру.

(частину восьму статті 4¹ доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 Кодексом України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. N 2597-VIII,
який вводиться в дію з 21.10.2019 р.,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - дванадцятий
 вважати відповідно абзацами п'ятим - тринадцятим)

абзац п'ятий частини восьмої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац шостий частини восьмої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру.

(абзац сьомий частини восьмої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 02.10.2012 р. N 5410-VI,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру зобов'язаний прийняти рішення про переоформлення документа дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру.

(абзац восьмий частини восьмої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
 від 02.10.2012 р. N 5410-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Абзац дев'ятий частини восьмої статті 4¹ виключено

(абзац дев'ятий частини восьмої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
виключено згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

У разі переоформлення документа дозвільного характеру дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення документа дозвільного характеру приймає рішення про визнання недійсним документа дозвільного характеру, що був переоформлений, з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(абзац десятий частини восьмої статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначений у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.

Абзац дванадцятий частини восьмої статті 4¹ виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним, крім випадку, передбаченого абзацом третім цієї частини.

(абзац тринадцятий частини восьмої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 23.03.2017 р. N 1983-VIII)

9. Частину дев'яту статті 4¹ виключено 

(частина дев'ята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 09.12.2011 р. N 4154-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
виключено згідно із Законом України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

10. Зупинення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, можливе за бажанням суб'єкта господарювання шляхом письмового повідомлення про це дозвільного органу або адміністратора, який протягом одного робочого дня повідомляє про це дозвільний орган. У разі якщо на день подання повідомлення було проведено експертизу, обстеження або інші наукові та технічні оцінки, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, суб'єкт господарювання відшкодовує відповідні витрати, пов'язані з їх проведенням.

(абзац перший частини десятої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

У разі розгляду судом справи щодо об'єкта, на який видається документ дозвільного характеру, розгляд документів, поданих для його отримання, зупиняється до винесення судом відповідного рішення.

Дозвільні органи поновлюють розгляд документів після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Перебіг строку розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, зупиняється з дня зупинення розгляду таких документів. З дня поновлення такого розгляду перебіг строку розгляду документів продовжується.

Про зупинення та поновлення дозвільними органами розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, приймається відповідне рішення.

(абзац п'ятий частини десятої статті 4¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

11. Основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб'єкта господарювання.

(частину одинадцяту статті 4¹ доповнено абзацом
 другим згідно із Законом України від 09.04.2014 р. N 1193-VII)

12. Частину дванадцяту статті 4¹ виключено

(частина дванадцята статті 4¹ у редакції
 Закону України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

13. У визначених законом випадках правонаступник суб'єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб'єкта господарювання. Це положення застосовується також у випадках, коли майно або частина майна, яке є об'єктом державної власності та з наявністю якого пов'язана видача документів дозвільного характеру, за рішенням суб'єкта управління об'єктами державної власності передається іншому суб'єкту господарювання на визначеному законом речовому праві.

(статтю 4¹ доповнено частиною тринадцятою
 згідно із Законом України від 23.02.2012 р. N 4442-VI,
частина тринадцята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 31.10.2019 р. N 264-IX)

14. Прийняття від суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи заяви про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру здійснюється адміністратором у центрі надання адміністративних послуг.

Кабінет Міністрів України має право визначити адміністративні послуги, які за вибором суб'єкта господарювання можуть отримуватися у центрі надання адміністративних послуг, дозвільному органі.

Заява про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру, що оформляється дозвільними органами, або декларація подається суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - до адміністратора;

в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - портал електронних сервісів), оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - до дозвільного органу.

Якщо документи подаються особисто, пред'являється паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України або паспортний документ іноземця.

У разі подання документів представником додатково подається документ, що засвідчує його повноваження.

Документи в електронній формі подаються суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до змісту заяви визначаються Кабінетом Міністрів України.

Законом можуть бути встановлені інші вимоги до заяви.

(статтю 4¹ доповнено новою частиною чотирнадцятою
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
у зв'язку з цим частину чотирнадцяту
 вважати частиною п'ятнадцятою,
частина чотирнадцята статті 4¹ у редакції
Закону України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

15. Документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, вважаються такими, що подовжили строк своєї дії на період проведення антитерористичної операції, про що дозвільні органи протягом трьох днів вносять відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(статтю 4¹ доповнено частиною п'ятнадцятою
 згідно із Законом України від 02.09.2014 р. N 1669-VII,
частина п'ятнадцята статті 4¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, наданих на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території України, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом.

(частину п'ятнадцяту статті 4¹ доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 13.03.2018 р. N 2320-VIII)

(Закон доповнено статтею 4¹ згідно із
 Законом України від 11.02.2010 р. N 1869-VI)

16. Рішення, прийняті дозвільним органом відповідно до цього Закону, підлягають обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

(статтю 4¹ доповнено частиною шістнадцятою
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

17. Документ дозвільного характеру відображається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підлягає обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

(статтю 4¹ доповнено частиною сімнадцятою
 згідно із Законом України від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Стаття 5. Виключена

(стаття 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
 від 21.04.2011 р. N 3261-VI,
 від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключена згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 6. Відомості про документи дозвільного характеру в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

1. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться відомості про документи дозвільного характеру, визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", та декларації.

2. Дозвільні органи вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

1) рішення, прийняті дозвільними органами відповідно до цього Закону, - у день їх прийняття;

2) заяви та декларації, подані до дозвільних органів, та іншу інформацію про документи дозвільного характеру та декларації, необхідну для ведення зазначеного реєстру, - у день їх отримання дозвільними органами.

(стаття 6 у редакції Закону України
 від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 02.10.2012 р. N 5316-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у редакції Закону України
 від 26.11.2015 р. N 835-VIII)

Стаття 7. Виключена

(стаття 7 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 11.02.2010 р. N 1869-VI,
від 07.04.2011 р. N 3204-VI,
від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у редакції Закону України від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключена згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 8. Формування єдиної інформаційної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Дозвільні органи забезпечують оприлюднення та вільний доступ до необхідної суб'єктам господарювання інформації для провадження ними господарської діяльності.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують створення та функціонування в мережі Інтернет веб-сторінок, які містять інформацію, необхідну суб'єктам господарювання для провадження ними господарської діяльності.

Дозвільні органи подають для розміщення на веб-сторінках інформацію, необхідну для провадження господарської діяльності, зокрема, про перелік об'єктів нерухомого майна, що потребують реконструкції, перелік будівель, приміщень, земельних ділянок, які надаються або можуть бути надані в оренду. 

(абзац другий частини другої статті 8 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 03.11.2011 р. N 3993-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Адміністратор та дозвільні органи забезпечують безоплатне консультування з питань отримання відповідних документів дозвільного характеру за зверненням суб'єкта господарювання.

Стаття 9. Уповноважений орган

1. Уповноважений орган:

абзац другий статті 9 виключено

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

узагальнює практику застосування законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, готує та подає пропозиції щодо його вдосконалення;

здійснює методологічне забезпечення діяльності дозвільних органів;

(абзац четвертий статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.

абзац шостий статті 9 виключено 

(згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Стаття 9¹. Контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру

1. Державний контроль за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановленого порядку їх видачі здійснюється уповноваженим органом шляхом проведення планових та позапланових перевірок у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, порядку.

(частина перша статті 9¹ із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
 у редакції Закону України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

2. Планові перевірки проводяться згідно з річним планом, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.

(абзац перший частини другої статті 9¹ із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у редакції Законів України від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Планові перевірки дозвільного органу (його посадової особи) щодо додержання порядку видачі кожного окремого документа дозвільного характеру (його виду) проводяться не частіше одного разу на рік.

(абзац другий частини другої статті 9¹ у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Уповноважений орган проводить позапланові перевірки додержання дозвільним органом вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру:

(абзац третій частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

1) на підставі письмової заяви про порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, поданої суб'єктом господарювання;

2) за письмовими зверненнями або запитами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), адміністраторів, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

3) за письмовими зверненнями або запитами народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

4) за рішенням Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

(абзац сьомий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

5) якщо дозвільним органом до уповноваженого органу не подана інформація про усунення порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

(абзац восьмий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

6) з метою перевірки виконання дозвільним органом припису уповноваженого органу про усунення порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, зазначеного в акті перевірки.

(абзац дев'ятий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

7) абзац десятий частини другої статті 9¹ виключено

(абзац десятий частини другої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 13.05.2014 р. N 1252-VII,
виключено згідно із Законом України
 від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

До участі у проведенні перевірки можуть залучатися представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), установ та організацій за погодженням з їх керівниками.

Строк проведення планових чи позапланових перевірок не може перевищувати п'яти робочих днів.

3. Керівник дозвільного органу (його посадова особа) під час проведення перевірки зобов'язаний забезпечити надання документів, що стосуються предмета перевірки, а також на усну або письмову вимогу осіб, які проводять перевірку, забезпечувати копіювання документів, надавати письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення перевірки.

(частина третя статті 9¹ у редакції
 Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

4. Результати проведення планової чи позапланової перевірки оформлюються відповідним актом, який складається в довільній формі у двох примірниках (у разі залучення працівників інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), установ та організацій - відповідно до кількості установ та організацій, представники яких брали участь у проведенні перевірки), підписується головою і членами комісії та затверджується керівником уповноваженого органу.

В акті перевірки зазначаються:

інформація про діяльність дозвільного органу;

(абзац третій частини четвертої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

відомості про виявлені факти порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (якщо такі мають місце) з посиланням на статті та пункти законодавчих і нормативно-правових актів, вимоги яких порушені;

дані про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 166¹⁰ Кодексу України про адміністративні правопорушення (у разі складення протоколу);

припис про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, та строк їх усунення, що є обов'язковим для виконання.

Інформація про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру подається до уповноваженого органу у строки, встановлені у приписі, але не пізніше ніж протягом 30 днів з дня отримання дозвільним органом акта перевірки.

(абзац сьомий частини четвертої статті 9¹ із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

Один примірник акта перевірки видається керівникові дозвільного органу (його посадовій особі), другий примірник зберігається уповноваженим органом.

(абзац восьмий частини четвертої статті 9¹ у редакції
Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

5. Контроль за наявністю документів дозвільного характеру у суб'єктів господарювання, необхідність одержання яких встановлена законом, здійснюють органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування (їх виконавчі органи) в межах повноважень та в порядку, передбачених законом.

(Закон доповнено статтею 9¹ згідно із
 Законом України від 21.04.2011 р. N 3261-VI)

Стаття 10. Відповідальність у сфері видачі документів дозвільного характеру

1. Керівники дозвільних органів, посадові особи цих органів, які відповідно до законодавства мають повноваження приймати рішення з питань видачі документів дозвільного характеру, несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у порядку, встановленому законом.

(частина перша статті 10 у редакції
Законів України від 08.09.2011 р. N 3720-VI,
від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

2. Дії або бездіяльність посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

(частина друга статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

3. Шкода, завдана фізичним або юридичним особам посадовими особами дозвільного органу внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку.

4. У разі застосування дозвільним органом нормативно-правових актів, прийнятих з порушенням вимог частини першої статті 4 цього Закону, суб'єкт господарювання, законні права якого були порушені у зв'язку з прийняттям та застосуванням таких нормативно-правових актів, має право звернутися до суду з позовом про захист (поновлення) своїх прав та відшкодування завданої шкоди.

Стаття 11. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім частини першої статті 4, яка набирає чинності через один рік з дня опублікування цього Закону.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

2¹. Пункт 2¹ статті 11 виключено

(статтю 11 доповнено пунктом 2¹ згідно із
 Законом України від 06.09.2012 р. N 5203-VI,
пункт 2¹ статті 11 виключено згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. N 191-VIII)

2¹. Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов'язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

(до статті 11 включено пункт 2¹ згідно із
 Законом України від 04.12.2020 р. N 1071-IX)

3. Внести до законодавчих актів України такі зміни:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

статтю 164 викласти в такій редакції:

"Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства -

тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

главу 12 доповнити статтею 166¹⁰ такого змісту:

"Стаття 166¹⁰. Порушення порядку видачі документа дозвільного характеру

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом або адміністратором суб'єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі такого документа у строк, встановлений законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, неповідомлення адміністратором суб'єкта господарювання про одержання від дозвільних органів відповідних документів у строк, встановлений законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Безпідставна відмова дозвільним органом суб'єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

у статті 221 та частині першій статті 294 цифри "166⁷ - 166⁹" замінити цифрами "166⁷ - 166¹⁰";

в абзаці третьому пункту 1 частини першої статті 255 слово та цифри "(стаття 183)" замінити словом та цифрами "(статті 164, 183)";

2) частину п'яту статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170) доповнити словами "а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць";

3) підпункт 3 пункту 3 статті 11 втратив чинність

(у зв'язку з втратою чинності Декретом Кабінету Міністрів від 20.05.93 р. N 56-93 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. N 2755-VI)

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо:

внесення змін до законів України "Про пожежну безпеку", "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про охорону праці" та інших для їх приведення у відповідність із цим Законом;

внесення змін до законодавчих актів стосовно визначення переліку дій, права на провадження яких набуваються за декларативним принципом.

5. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону провести моніторинг законодавства з метою визначення доцільності застосування деяких документів дозвільного характеру та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів щодо скасування документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним.

6. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності змінами до відповідних законів привести свої нормативно-правові акти у відповідність із вимогами цього Закону та відповідних законів, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

7. Органам місцевого самоврядування протягом шести місяців з дня набрання чинності змінами до відповідних законів привести свої нормативно-правові акти у відповідність із вимогами цього Закону та відповідних законів.

8. Кабінету Міністрів України та уповноваженому органу протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття своїх нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.