Об охотничьем хозяйстве и охоте

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мисливське господарство та полювання

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
від 7 лютого 2002 року N 3053-III,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 11 липня 2003 року N 1122-IV,
 від 20 квітня 2004 року N 1695-IV,
від 21 січня 2010 року N 1827-VI,
 від 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
 від 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
від 9 квітня 2015 року N 322-VIII,
від 9 квітня 2015 року N 323-VIII,
від 23 грудня 2015 року N 901-VIII

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

(преамбула із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

біотехнічні заходи - комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин;

державний мисливський фонд - мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств;

користувачі мисливських угідь - спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;

мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;

мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;

(абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

мисливське собаківництво - діяльність, пов'язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід;

мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання;

мисливські трофеї - відповідним чином оброблені частини мисливських тварин (шкіри, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях;

мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) - мисливські угіддя, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення права користування, охорона яких та регулювання чисельності тварин на яких здійснюються безпосередньо центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства;

(статтю 1 доповнено новим абзацом одинадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 абзац одинадцятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

дозвіл на добування - документ (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на селекційний, діагностичний та науковий відстріл), який дає право на добування (в тому числі відлов) дикої тварини (тварин), а також право на використання (транспортування, перенесення, зберігання) продукції полювання;

(статтю 1 доповнено новим абзацом дванадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

незаконно добута продукція полювання - дика тварина чи її частина, добута (відловлена) чи набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог цього Закону чи інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього, що регулюють відносини у сфері користування природними ресурсами України; 

(статтю 1 доповнено новим абзацом тринадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
у зв'язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий
 вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - двадцятим)

норма відстрілу - встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання;

полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

продукція полювання - добуті шляхом полювання або придбані (набуті) будь-яким іншим шляхом туші мисливських тварин, їх частини (м'ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;

(абзац шістнадцятий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

абзац сімнадцятий статті 1 виключено

(згідно із Законом України
 від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

регулювання чисельності диких тварин - вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров'ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин;

(статтю 1 доповнено новим абзацом вісімнадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

сезон полювання - період року (конкретна дата початку та закінчення), протягом якого дозволяється полювання на певний вид мисливських тварин;

(статтю 1 доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

темний період доби - період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця;

(статтю 1 доповнено новим абзацом двадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
у зв'язку з цим абзаци вісімнадцятий - двадцятий вважати
 відповідно абзацами двадцять першим - двадцять третім)

упорядкування мисливських угідь - науково обгрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь;

утримання мисливських тварин у напіввільних умовах - утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;

утримання мисливських тварин у неволі - утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд.

Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.

Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов.

Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб.

(частина п'ята статті 3 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом.

(частина шоста статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ

Стаття 4. Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання

Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

(частина перша статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання належить:

забезпечення реалізації державної політики у галузі мисливського господарства та полювання;

передача мисливських тварин, що перебувають у державній власності, у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб;

встановлення відповідно до цього Закону та інших актів законодавства порядку видачі дозволів на використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;

розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства;

забезпечення державного регулювання та контролю у галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин;

затвердження порядку встановлення лімітів та видачі дозволів на використання мисливських тварин;

організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі мисливського господарства та полювання;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства

(назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, належить:

(абзац перший частини першої статті 6 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

здійснення державного регулювання у галузі мисливського господарства та полювання;

(абзац другий частини першої статті 6 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

організація робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь;

розроблення та прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих звірів і птахів;

(статтю 6 доповнено новим абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - шістнадцятий вважати
 відповідно абзацами п'ятим - сімнадцятим)

абзац п'ятий частини першої статті 6 виключено

(абзац п'ятий частини першої статті 6 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 виключено згідно із Законом
 України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо використання державного мисливського фонду;

(абзац шостий частини першої статті 6 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських тварин, встановлення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, строків здійснення полювання;

(абзац сьомий частини першої статті 6 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вартості ліцензій на добування мисливських тварин;

(абзац восьмий частини першої статті 6 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

подання документів з питань надання у користування мисливських угідь;

підготовка проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;

затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;

(абзац одинадцятий частини першої статті 6
 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів;

(абзац дванадцятий статті 6 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

встановлення порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання, розроблення та затвердження відповідних навчальних програм з питань мисливського господарства та полювання;

(абзац тринадцятий частини першої статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

організація роботи з упорядкування мисливських угідь, визначення їх пропускної спроможності;

абзац п'ятнадцятий частини першої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

абзац шістнадцятий частини першої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

(абзац сімнадцятий частини першої статті 6
 у редакції Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Частину другу статті 6 виключено

(статтю 6 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
частину другу статті 6 виключено згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 6¹. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить:

подання документів з питань надання у користування мисливських угідь;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання;

видача в установленому порядку дозволів на використання мисливських тварин, що перебувають у державній власності, за винятком тих, що знаходяться на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;

ведення державного обліку чисельності і добування мисливських тварин;

видача паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів;

видача посвідчень мисливця і щорічної контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання;

організація роботи з укладання з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства та здійснення контролю за виконанням цих договорів;

ведення державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України;

здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

(Закон доповнено статтею 6¹ згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання належить:

реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин;

організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;

розроблення республіканських програм, пов'язаних з вивченням, охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин;

погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан об'єктів тваринного світу та якість мисливських угідь;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 8. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання належить:

забезпечення виконання державних та регіональних програм у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства;

встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо користування мисливськими угіддями та здійснення полювання;

забезпечення додержання вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання;

взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 9. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:

затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства;

вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь;

вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 10. Повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:

організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;

вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь;

реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 11. Громадські організації мисливців

З метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва громадяни можуть добровільно об'єднуватись у громадські організації мисливців.

Розділ III. ПОЛЮВАННЯ

Стаття 12. Право на полювання

Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

(частина перша статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.

(частина друга статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

До полювання прирівнюється:

перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);

(абзац другий частини третьої статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Стаття 13. Здійснення полювання іноземцями

Іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.

Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.

Стаття 14. Документи на право полювання

Документами на право полювання (для громадян України) є:

(абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);

(абзац четвертий частини першої статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання;

(абзац п'ятий частини першої статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

(абзац шостий частини першої статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

(частина третя статті 14 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюються у порядку, передбаченому законодавством.

Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

(частина п'ята статті 14 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 15. Способи полювання

Полювання може здійснюватися такими способами:

індивідуальне полювання;

колективне полювання;

колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).

Полювання може здійснюватися з використанням:

мисливської вогнепальної зброї;

собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них);

(абзац третій частини другої статті 15 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

сіток і пасток для відлову тварин живцем;

пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;

мисливських вишок;

(абзац шостий частини другої статті 15 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

пахучих неотруйних приманок.

Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь відповідних документів дозвільного характеру, виданих уповноваженим державним органом.

(частина третя статті 15 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

Стаття 16. Ліміти використання мисливських тварин віднесених до державного мисливського фонду

(назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

(частина перша статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 20.04.2004 р. N 1695-IV,
від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.

(частина друга статті 16 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспорта на такого собаку.

(статтю 16 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду

Добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового.

За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.

Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

(частина шоста статті 17 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь.

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.

(стаття 17 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 20.04.2004 р. N 1695-IV,
у редакції Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 18. Вартість дозволів на добування мисливських тварин віднесених до державного мисливського фонду

(назва статті 18 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Вартість ліцензій на добування мисливських тварин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

(частина перша статті 18 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Вартість відстрільних карток на добування мисливських тварин встановлює користувач мисливських угідь.

(частина друга статті 18 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Дозволи на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору, санітарно-ветеринарної експертизи, регулювання чисельності диких тварин видаються безоплатно. У разі добування мисливських тварин за вказаними дозволами, які надаються відповідно до лімітів, користувач угідь закриває ліцензію та сплачує її вартість.

(статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 19. Строки полювання

Полювання може здійснюватися у такі строки:

на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, черні червонодзьобої, нерозня, креха середнього, каменярки, казарок білощокої та червоноволої), лиску, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника, пісочників, плавунців, баранця великого), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;

(абзац другий частини першої статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.04.2015 р. N 323-VIII)

на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні - січні;

на куріпку сіру, фазана - у жовтні - грудні;

на перепела - у серпні - листопаді;

на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;

на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування, - у серпні - січні;

на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, - у вересні - грудні;

на бабака - у червні - вересні;

на борсука - у жовтні - листопаді;

на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка - з жовтня по лютий включно;

на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень включно.

Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.

(частина друга статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

(стаття 19 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 20.04.2004 р. N 1695-IV,
у редакції Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання

З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється:

1) полювати без належного на те дозволу, а саме:

без документів, визначених статтею 14 цього Закону;

полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:

на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;

на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);

(абзац третій пункту 2 частини першої статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;

в угіддях, не зазначених у дозволі;

на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

3) полювання у заборонений час, а саме:

у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин;

у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);

4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:

клеїв, петель, капканів, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;

(абзац другий пункту 4 частини першої статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 09.04.2015 р. N 323-VIII)

отруйних та анестезуючих принад;

живих сліпих чи знівечених тварин як принади;

звуковідтворювальних приладів та пристроїв;

електричного обладнання для добування тварин;

штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;

дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;

вибухових речовин;

з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;

літаків та вертольотів;

немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;

руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;

газу та диму;

заливання нір звірів;

а також:

на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);

на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000);

(абзац вісімнадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра;

(абзац дев'ятнадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законами України від 20.04.2004 р. N 1695-IV,
від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом;

(абзац двадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 20.04.2004 р. N 1695-IV)

полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта;

(абзац двадцять перший пункту 4 частини першої статті 20 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь;

(пункту 4 частини першої статті 20 доповнено абзацом двадцять другим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування;

(пункту 4 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

8) полювання на заборонених для добування тварин;

9) збирання яєць птахів, загиблих, мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.

(пункту 9 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Дії, зазначені в пунктах 1 - 8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.

Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.

(статтю 20 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Розділ IV. ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ

Стаття 21. Ведення мисливського господарства

Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.

Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

(частина третя статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Форма договору встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

(частина четверта статті 21 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

(частина перша статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.

Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.

(частина третя статті 22 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 07.02.2002 р. N 3053-III)

Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:

власники та постійні користувачі земельних ділянок;

користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Стаття 23. Припинення права користування мисливськими угіддями

Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

закінчення строку користування;

добровільної відмови від користування;

припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;

систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;

(абзац п'ятий статті 23 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:

у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;

у випадках, передбачених абзацами п'ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

(частина друга статті 23 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 24. Плата за користування мисливськими угіддями

Користування мисливськими угіддями є платним.

Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя.

Розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.

Стаття 25. Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення

За використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення з користувачів мисливських угідь справляється збір.

Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення не справляється у разі:

використання тварин у цілях, передбачених статтями 32 та 33 цього Закону;

добування тварин, які не перебувають у державній власності.

Розмір збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення встановлюється для окремих видів (груп видів) тварин залежно від їх поширення, чисельності, відтворювальної здатності та обсягу добування.

Порядок справляння і розміри збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Виключена

(згідно із Законом України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин

З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення територій для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

(частина перша статті 27 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування.

Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями пропускну спроможність мисливських угідь.

(частина третя статті 27 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.

(частина перша статті 28 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Порядок проведення впорядкування мисливських угідь визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

(частина друга статті 28 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Проекти організації та розвитку мисливського господарства після їх розроблення погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у галузі лісового і мисливського господарства та полювання, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

(статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
частина третя статті 28 у редакції
 Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Проекти організації та розвитку мисливського господарства, розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог, вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови відсутності зміни площі та меж мисливських угідь.

(статтю 28 доповнено частиною четвертою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 29. Єгерська служба

З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.

(стаття 29 у редакції Закону України
 від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Стаття 30. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь мають право:

користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь;

використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку;

розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;

організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують;

(абзац п'ятий частини першої статті 30 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів;

(частину першу статті 30 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 11.07.2003 р. N 1122-IV)

на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини;

(частину першу статті 30 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних для життя та здоров'я людей;

(частину першу статті 30 доповнено абзацом восьмим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

(частину першу статті 30 доповнено абзацом дев'ятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 абзац дев'ятий частини першої статті 30 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Користувачі мисливських угідь зобов'язані:

додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин;

виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;

раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;

проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;

(абзац шостий частини другої статті 30 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі;

(абзац сьомий частини другої статті 30 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу;

додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь;

не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин;

не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь;

проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

(абзац дванадцятий частини другої статті 30 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;

безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.

(абзац п'ятнадцятий частини другої статті 30 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

У разі систематичного невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком до двох років.

(частина третя статті 30 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та користування мисливськими угіддями.

Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь

Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.

Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.

У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або органу, який прийняв таке рішення, а в разі якщо рішення про дострокове припинення права користування мисливськими угіддями ухвалювалося судом, - органом, який звернувся до адміністративного суду з позовом щодо застосування такого заходу реагування.

(статтю 31 доповнено новою частиною третьою
 згідно із Законом України від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
у зв'язку з цим частини третю і четверту
 вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою,
частина третя статті 31 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають поновленню.

Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами, місцевими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, або в судовому порядку.

(частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводиться незалежно від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

(частина перша статті 32 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються відповідно до лімітів їх добування.

Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини, добуті в міжсезоння, - у межах ліміту наступного мисливського сезону.

Забороняється селекційний відстріл тварин у природних заповідниках. Забороняється проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцям у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.

(статтю 32 доповнено частиною п'ятою згідно із
 Законом України від 09.04.2015 р. N 323-VIII)

Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування

Відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон здійснюються мисливцями під час полювання на інші види мисливських тварин.

(частина перша статті 33 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
від 09.04.2015 р. N 323-VIII)

Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюються мисливцями за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

(частина друга статті 33 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечувати мисливців, які добувають зазначених тварин, набоями та іншим необхідним спорядженням.

(частина третя статті 33 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 09.04.2015 р. N 323-VIII)

Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, сірих ворон належить до службових обов'язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року.

(частина четверта статті 33 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
від 09.04.2015 р. N 322-VIII,
від 09.04.2015 р. N 323-VIII)

Частину п'яту статті 33 виключено

(згідно із Законом України
 від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць здійснюються протягом року за дозволами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, які видаються у встановленому ним порядку.

(частина шоста статті 33 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 34. Полювання із собаками мисливських порід, іншими ловчими звірами та птахами

(назва статті 34 у редакції Закону України
 від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках, виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, у строки, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

(частина перша статті 34 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути відстріляні.

Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та утримує. Власники собак зобов'язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак.

Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.

На собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, які використовуються для польових випробувань або полювання, власник повинен мати паспорт.

(частина п'ята статті 34 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Організація обліку племінних собак мисливських порід, ведення єдиної системи накопичення інформації з племінної справи (ведення єдиних племінних книг, видача на їх підставі родоводів єдиного зразка та паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів), розроблення нормативної документації з мисливського собаківництва (інструкцій, положень, правил випробувань тощо) здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства. Затвердження нормативної документації з мисливського собаківництва (інструкцій, положень, правил випробувань тощо) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

(частина шоста статті 34 у редакції
 Законів України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

На ловчих звірів і птахів паспорти видаються лише на підставі оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують законність набуття цих тварин.

Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї

Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних тварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця.

Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання цієї продукції.

При цьому м'ясо копитних тварин може реалізовуватися учасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).

Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини або їх частини, а також відловлені хворі чи травмовані живі тварини.

Користувач мисливських угідь з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.

(частина п'ята статті 35 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості номера ліцензії, за якою вони добуті.

(частина сьома статті 35 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 20.04.2004 р. N 1695-IV,
від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок видачі трофейних листів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

(частина восьма статті 35 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 36. Надходження коштів від ведення мисливського господарства

Кошти від реалізації мисливцям ліцензій та відстрільних карток на добування мисливських тварин, продукції полювання (у тому числі живих мисливських тварин), надання послуг, інші надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на рахунки користувачів мисливських угідь.

Користувачі мисливських угідь одержують від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, ліцензії на добування кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії вільної, ондатри, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового за плату, розмір якої визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

(частина друга статті 36 із змінами, внесеними 
згідно із Законами України від 20.04.2004 р. N 1695-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій, а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання зараховуються на рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і використовуються на охорону та відтворення державного мисливського фонду. Зазначені кошти включаються до кошторису доходів і видатків центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за рахунок Державного бюджету України.

(частина третя статті 36 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Розділ V. КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до законодавства.

(стаття 37 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 38. Громадський контроль за полюванням

Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля та громадськими мисливськими інспекторами.

(частина перша статті 38 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідно до Закону.

(частина друга статті 38 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до Закону.

(частина третя статті 38 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до законодавства мають право:

(абзац перший частини першої статті 39 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;

2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;

3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів Національної поліції, органів місцевого самоврядування;

(пункт 3 частини першої статті 39 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII)

4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;

5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;

6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;

7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;

9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;

10) використовувати під час виконання службових обов'язків попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу мисливських угідь;

11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях;

(пункт 11 частини першої статті 39 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Закону;

13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;

14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;

15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;

16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ;

17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби.

(частину першу статті 39 доповнено пунктом 17
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Права, визначені в пунктах 2 - 6, 8, 11 та 15 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь). Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2 - 6, 8, 14 та 15 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

(частина друга статті 39 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
у редакції Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські інспектори з охорони довкілля та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них службового посвідчення, а для громадських інспекторів - посвідчення громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на проведення рейду. Рейд очолює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

(частина третя статті 39 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 40. Правовий та соціальний захист працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

(частина перша статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
 у редакції Закону України
 від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Частину другу статті 40 виключено

(частина друга статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
 виключено згідно із Законом
 України від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Частину третю статті 40 виключено

(частина третя статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 виключено згідно із Законом
 України від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Частину четверту статті 40 виключено

(частина четверта статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 виключено згідно із Законом
 України від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Шкода, заподіяна майну посадової особи або єгеря або членам їх сімей у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

(частина п'ята статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Річна заробітна плата посадової особи або єгеря, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримала посадова особа або єгер за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.

(частина шоста статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері державних підприємств, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї.

(статтю 40 доповнено частиною сьомою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
частина сьома статті 40 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 41. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про тваринний світ".

Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м'яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.

Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання

Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

порушенні права державної власності на мисливських тварин;

порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин правил регулювання їх чисельності;

(абзац третій частини другої статті 42 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;

порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;

використанні мисливських угідь не за призначенням;

порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;

порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;

виготовленні, перевезенні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;

(абзац дев'ятий частини другої статті 42 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без зазначення законності її набуття;

(абзац десятий частини другої статті 42 у редакції
 Закону України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;

неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;

невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;

порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування, переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї;

(абзац чотирнадцятий частини другої статті 42 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

порушенні прав користувачів мисливських угідь;

(частину другу статті 42 доповнено абзацом п'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю на полюванні;

(частину другу статті 42 доповнено абзацом шістнадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі мисливського господарства та полювання, контролю користувачів угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання;

порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів. 

(частину другу статті 42 доповнено абзацом сімнадцятим
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.

У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

(частина перша статті 43 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

(частина друга статті 43 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):

зубр: м'ясо - 300 кілограмів, шкура - 50 кілограмів;

лось: м'ясо - 130 кілограмів, шкура - 30 кілограмів;

олень благородний: м'ясо - 80 кілограмів, шкура - 20 кілограмів;

олень плямистий: м'ясо - 50 кілограмів, шкура - 15 кілограмів;

кабан: м'ясо - 60 кілограмів, шкура - 10 кілограмів;

лань: м'ясо - 40 кілограмів, шкура - 5 кілограмів;

козуля, муфлон: м'ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми;

ведмідь: м'ясо - 100 кілограмів, шкура - 250 квадратних дециметрів;

бобер: м'ясо - 5 кілограмів;

заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо - 3 кілограми;

лебідь, дрофа: м'ясо - 5 кілограмів;

глухар, гуси: м'ясо - 3 кілограми;

тетерук, фазан, кріль дикий: м'ясо - 1 кілограм;

качки, лиска: м'ясо - 0,5 кілограма;

інша дрібна перната дичина: м'ясо - 0,3 кілограма.

Кошти, за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки.

(статтю 43 доповнено частиною четвертою згідно із
 Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Стаття 24 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2015 року.

(пункт 1 розділу VII доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
абзац другий пункту 1 розділу VII із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1827-VI)

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.