Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Обобщение судебной практики по вынесению оправдательных приговоров по УПК Украины 2012 - 2014 годов

Апелляционный суд
Письмо от 01.01.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики з ухвалення виправдувальних вироків за КПК України 2012 - 2014 років

(Витяг)

Згідно положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального правопорушення вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

Судді незалежні від впливу будь-яких осіб чи організацій та підкорюються лише закону. Підкорюючись закону, судді, разом з тим, вільні в оцінці доказів та у вирішенні усіх питань при розгляді кримінального провадження. Однак, якою б досконалою і детальною не була правова регламентація діяльності суду, у суддів залишається можливість вирішувати ті чи інші питання при розгляді справи на свій розсуд, за внутрішнім переконанням, у відповідністю з його правосвідомістю, відповідно до закону. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовому провадженні має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин правопорушення, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового провадження. Єдиним процесуальним актом в Україні, яким громадянин може бути визнаний невинним у скоєному кримінальному правопорушенні та виправданий, є вирок, постановлений судом іменем України. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено: що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

При встановленні невинності обвинуваченого суд виправдовує його і своїм вироком повністю відновлює невинного у всіх правах, негайно скасовує усі обмеження, якщо вони застосовувалися під час розгляду кримінального провадження. По закінченню строку на оскарження вироку він набирає законної сили, що означає: по-перше, виправдувальний вирок має обов'язкову силу для правоохоронних та інших органів держави та підлягає беззаперечному неухильному виконанню; по-друге, виправдувальний вирок у відношенні особи, яка знаходиться під вартою, виконується негайно після його проголошення - обвинувачений звільняється з-під варти в залі суду; по-третє, скасувати виправдувальний вирок не має права жоден орган держави, за винятком вищестоящого суду у випадках, передбачених законом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснюється, що "відповідно до частини 5 статті 124 Конституції судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території усіма без винятку органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, а також окремими громадянами та їх об'єднаннями. У разі невиконання судових рішень суди мають піддавати винних у цьому осіб встановленій законом відповідальності".

Опрос