Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Обобщение о качестве составления судьями районных судов г. Киева процессуальных документов по уголовным делам и делам об административных правонарушениях, а также некоторых вопросах соблюдения материального и процессуального законодательства по этим делам

Апелляционный суд
Письмо от 01.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УЗАГАЛЬНЕННЯ
про якість складання суддями районних судів м. Києва процесуальних документів у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, а також деякі питання дотримання матеріального і процесуального законодавства по цих справах

1. Оформлення судового документа

Однією з умов прийняття законного та обґрунтованого судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми й змісту.

Аналіз процесуальних документів свідчить, що в основному судді районних судів м. Києва дотримуються вимог кримінально-процесуального закону при складанні процесуальних документів та при постановленні вироків враховують роз'яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.06.90 р. N 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 р. N 3, від 3 грудня 1997 р. N 12) у частині, що не суперечить чинному законодавству.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Закону від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи, ухвалюється іменем України, завдяки чому воно сприймається як воля держави, а вирок, зокрема, визнається засудженим як правова оцінка державою його діяння. Бланк, на якому виготовлено остаточне судове рішення, обов'язково має містити державну символіку України, тобто герб і напис "Іменем України".

Вивчення справ показало, що ці вимоги суддями в основному дотримуються, але має місце їх ігнорування.

Так, суддями районних судів Солом'янського (суддя Зелінська М. Б. по справі П. В. А., суддя Мельник В. В. по справі В. С. М.), Шевченківського (суддя Левицька Т. В. по справі Х. Є. О.), Дарницького (суддя Дубас В. А. по справі Д. А. Е.), Деснянського (суддя Бабайлова Л. Н. по справі К. А. С.) районів було складено вирок, бланк якого не містить герба України.

2. Помилки, які допускаються судами при складанні вступної частини вироку

Вирок суду відповідно до ст. 323 КПК України має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. N 8, порушення при складанні вироку вимог статей 332 - 335 КПК України може бути підставою для його скасування.

Згідно зі ст. 332 КПК України вирок має бути написаний одним із суддів, який брав участь у його постановленні, та складатися з трьох частин - вступної, мотивувальної і резолютивної.

У вступній частині вироку вказується ряд важливих даних, що логічно підводять до викладу його мотивувальної частини. Зокрема, відповідно до ст. 333 КПК України зазначаються назва суду, який постановив вирок, місце і час постановлення вироку, склад суду, секретар, учасники судового розгляду, перекладач, якщо він брав участь у судовому засіданні, прізвище, ім'я та по батькові підсудного, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу підсудного, що мають значення для справи, і кримінальний закон, що передбачає відповідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний.

У главі 3 КПК України зазначено коло учасників процесу та їх юридичне визначення. Проте судді у вступній частині вироку іноді прокурора називають державним обвинувачем, захисника - "адвокатом", захисника з числа близьких родичів - громадським захисником, що не відповідає вимогам закону. Так, по справі Д. А. Е. у вступній частині вироку зазначені адвокат та захисник, з чого можна лише здогадуватися, що захисником була особа з числа близьких родичів (суддя Дубас В. А., Солом'янський районний суд), по справі С. О. В. вказано, що справа розглянута за участю державного обвинувача - прокурора та захисника-адвоката (суддя Слободянюк П. Л.).

Опрос