Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании незаконным п. 122 Устава железных дорог Украины

Апелляционный административный суд
Определение от 26.10.2010 № 2а-9378/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.10.2010 р. 

Справа N 2а-9378/09/2670 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді Мельничука В. П., суддів: Шведа Е. Ю., Попович О. В., при секретарі: Плаксі В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приват-Бізнес" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Приват-Бізнес" до Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця", про визнання незаконним п. 122 Статуту залізниць України, встановила:

У серпні 2009 року Приватне підприємство "Приват-Бізнес" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" про визнання незаконним п. 122 Статуту залізниць України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він уклав зі Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" договір перевезення вантажів згідно накладної від 04.09.2008 року. На станції призначення проведено перевантажування вантажу та виявлено розбіжності в заявленій масі вантажу, що призвело до складання комерційного акта та застосування до позивача штрафу згідно п. 122 Статуту залізниць України. Позивач вважає, що п. 122 Статуту залізниць України є незаконним, оскільки його правова сутність не враховує фактичних обставин окремих випадків застосування, ступінь вини порушника (або її відсутність взагалі), настання несприятливих наслідків для потерпілої сторони (залізниці), міри відповідальності для порушника залежно від його особистих діянь. На думку позивача, п. 122 Статуту залізниць України не відповідає принципам законності та справедливості, які необхідно застосовувати в нормативно-правових актах з метою охорони та захисту прав усіх учасників правовідносин, пов'язаних з виконанням договорів перевезень. Позивач вважає, що застосування штрафу за самий факт допущення невідповідностей вантажовідправником, незалежно від наявності (відсутності) інших обставин, з якими закон пов'язує настання юридичної відповідальності, суперечить вимогам ст. ст. 216, 218 ГК України та ст. 614 ЦК України. Крім того, позивач вважає, що п. 133 Статуту не визначено, на користь якої юридичної особи (залізниці) повинен сплачувати штраф вантажовідправник, тобто, будь-яка залізниця може застосовувати цю санкцію, навіть якщо вона не є учасником конкретних правовідносин. В обгрунтування незаконності оскаржуваної статті позивач посилається на параграф 3 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.51 року, згідно якого в аналогічних спірних відносинах містяться інші умови застосування відповідальності вантажовідправника у вигляді штрафу, що не відповідає загальним принципам юридичної відповідальності. Щодо конкретного випадку застосування штрафу до нього, позивач посилається на те, що зважування вантажу на залізниці відбувається на вагах залізниці, тому позивач не має відношення до визначення маси вантажу і не може відповідати за різницю, що виникла при переважуванні. У зв'язку з чим просить визнати зазначену статтю статуту незаконною.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос