Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Коммюнике Секретаря Европейского суда по правам человека относительно решения по делу "Лаутси против Италии"

Европейский суд по правам человека
Коммюнике от 03.11.2009

РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справі "Лаутсі проти Італії"

Ключовий висновок: Розп'яття у шкільних кабінетах суперечить праву батьків навчати своїх дітей відповідно до власних переконань і праву дітей на свободу релігії.

У рішенні, ухваленому 3 листопада 2009 року у справі "Лаутсі проти Італії", Європейський суд з прав людини (далі - Суд) постановив, що:

• було порушено ст. 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (право на освіту), взяту у поєднанні зі ст. 9 Конвенції (свобода думки, совісті і релігії).

Відповідно до ст. 41 Конвенції Суд призначив сплатити заявниці 5000 євро як компенсацію моральної шкоди

Обставини справи

Заявниця п. Сойле Лаутсі є громадянкою Італії, проживає у м. Абано Терме. У 2001 - 2002 навчальному році діти заявниці у цьому ж місті навчалися у державній школі "Institute comprensivo statale Vittorino da Feltre". В усіх класних кімнатах цієї школи на стінах висіли Розп'яття. Пані Лаутсі вирішила, що це суперечить принципу секуляризму, відповідно до якого вона виховувала своїх дітей. Заявниця висловила адміністрації школи свою позицію, спираючись на рішення у іншій справі, винесене касаційним судом у 2000 році, в якому містився висновок про те, що наявність Розп'ять на виборчих дільницях порушує принцип секуляризму держави. У травні 2002 року адміністрація школи вирішила залишити Розп'яття у класних кабінетах. Згодом обраний адміністрацією підхід був підтриманий Міністерством державної освіти, яке ухвалило для шкіл відповідну директиву.

23 липня 2002 року заявниця оскаржили рішення адміністрації школи до регіонального адміністративного суду. Вона стверджувала, що підхід школи порушував конституційний принцип секуляризму та неупередженості стосовно формування світогляду з боку державних органів Міністерство державної освіти, яке приєдналося як сторона у цій судовій справі, пояснило, що відповідна ситуація була зумовлена двома королівськими декретами від 1924 та 1928 років 14 січня 2004 року цей адміністративний суд задовольнив клопотання заявниці про те, щоб справу було передано до Конституційного суду Італії (далі - КС). Під час розгляду справи у КС уряд стверджував, що ситуація, яка склалася у школах, була природною, адже Розп'яття було не тільки релігійним символом, але також і символом Італійської держави, своєрідним "прапором" єдиної названої у Конституції релігійної організації - католицької церкви 15 грудня 2004 року Конституційний суд постановив, що він не мав повноважень розглядати справу, оскільки спір стосувався не закону, а підзаконних актів 17 березня 2005 року адміністративний суд відмовив у задоволенні скарги заявниці Він постановив, що Розп'яття було символом італійської історії та культури, а отже - італійської ідентичності, а також символом рівності, свободи і толерантності так само, як і державного секуляризму. У лютому 2006 року Державна рада Італії також відмовила заявниці задоволенні скарги, обгрунтувавши своє рішення тим, що Хрест став однією зі світських цінностей Конституції Італії, а отже, становив цінність громадянського життя.

Неполный текст документа!

ВНИМАНИЕ! Полный текст данного документа Вы сможете найти, зарегистрировавшись в новой Информационно-правовой и коммуникационной платформе для бизнеса LIGA:ZAKON!

Кроме того, в ней доступны:
  • все законодательство Украины
  • аналитика и отчетность
  • консультации и справочная информация
Опрос