Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Коммюнике Секретаря Европейского суда по правам человека относительно решения по делу "Компания "Стандард Верлягс" против Австрии (N 2)"

Европейский суд по правам человека
Коммюнике от 04.06.2009

РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справі "Компанія "Стандард Верлягс" проти Австрії (N 2)"

У рішенні, ухваленому 4 червня 2009 року у справі "Стандард Верлягс проти Австрії (N 2)", Європейський суд з прав людини (далі - Суд) постановив, що

• не було порушено ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (право на свободу вираження поглядів) стосовно публікації газетної статті з чутками про особисте життя сім'ї президента Австрії.

Обставини справи

Заявником у справі є компанія з обмеженою відповідальністю "Стандард Верлягс", яка володіє газетою "Дер стандард" та знаходиться у м. Відні (Австрія). У травні 2004 року на сторінках цього видання була опублікована стаття під назвою "Світська плітка" про чутки, які побутували "у вищих колах віденського суспільства". Зокрема у ній йшлося про те, що дружина президента Австрії, п. Клестіль-Лоефлер, мала намір розлучитися зі своїм чоловіком та підтримувала близькі стосунки з двома іншими чоловіками, зокрема п. Гербертом Шейбнером, керівником однієї з парламентських політичних груп.

Президентське подружжя, посилаючись на закон про засоби масової інформації, подало позов проти газети "Дер стандард". 15 червня 2004 року Віденський регіональний кримінальний суд задовольнив їхній позов та зобов'язав газету виплатити п. Клестілю 5000 євро, а його дружині, п. Клестіль-Лоефлер, - 7000 євро й опублікувати рішення суду на сторінках цього видання. Суд, зокрема, постановив, що газета "Дер стандард", стверджуючи, що п. Клестіль-Лоефлер двічі зраджувала своєму чоловікові, повідомляла про особисту сторону життя подружньої пари, що з великою вірогідністю руйнувало їхню репутацію. Стосовно твердження газети про те, що вона лише переповіла світську плітку, регіональний суд зазначив, що навіть розповсюдження чуток може порушувати закон про засоби масової інформації, якщо стаття була сформульована таким чином, що складалось враження правдивості викладеної у ній інформації.

Більше того, посилаючись на закон про засоби масової інформації, австрійські суди відмовились взяти до уваги докази стосовно того, чи згадані чутки були правдивими, та відкинули аргументи компанії-заявника, що стаття стосувалася життя публічних осіб. Зокрема, національні суди розмежували інформацію про сімейні проблеми політика та інформацію про його чи її стан здоров'я, оскільки останній міг вплинути на виконання його чи її функціональних обов'язків.

В апеляційній скарзі компанія-заявник стверджувала, що президентська подружня пара, як ніколи раніше, інформувала громадськість про своє приватне життя і використовувала це як "маркетингову стратегію". Заявник також зазначав, що метою статті було пожартувати над пліткою у вищому суспільстві. Однак, незважаючи на ці аргументи, 20 січня 2005 року Віденський апеляційний суд підтримав рішення суду нижчої інстанції.

Опрос