Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Дело "Корбели против Венгрии"

Европейский суд по правам человека
Решение от 19.09.2008

РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Справа "Корбелі проти Угорщини" 

 19 вересня 2008 року

У рішенні, ухваленому 19 вересня 2008 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що:

- мало місце порушення ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція);

- немає необхідності окремо досліджувати питання про справедливість судового розгляду (ч. 1 ст. 6 Конвенції) у справі заявника.

Відповідно до ст. 41 Конвенції Суд зобов'язав Угорщину сплатити заявнику 371606 євро на відшкодування судових витрат та не присудив компенсації матеріальної чи моральної шкоди, оскільки цього заявник не вимагав.

Обставини справи

Заявник п. Янош Корбелі є громадянином Угорщини, 1929 р. н., проживає у м. Сентендре (Szentendre), Угорщина. Він є військовим офіцером у відставці, який - на момент подання ним скарги до Суду - відбував покарання у в'язниці м. Будапешта.

Події, про які йдеться у справі, відбувалися у 1956 році. На початку Угорської революції у Будапешті 23 жовтня 1956 року заявник, який тоді мав військове звання капітана, працював у військовій школі для молодих офіцерів м. Тата офіцером-викладачем. З огляду на демонстрації, збройну боротьбу та повстання у столиці 23 жовтня 1956 року, 24 жовтня було прийнято закон, згідно з яким володіння зброєю без відповідного дозволу каралося смертю. Заявник знав про це законодавче положення, оскільки воно було оприлюднене через національне радіо.

На світанку 26 жовтня 1956 року повстанці безуспішно напали на військову школу. Під час обміну пострілами з вогнепальної зброї одного офіцера було вбито, а іншого - поранено. Невдовзі після цього будівлі місцевої в'язниці та прокуратури були захоплені повстанцями. Заявнику тоді було надано завдання відновити контроль над цими будівлями. Він повинен був переконати повстанців залишити приміщення без застосування сили.

В обід того ж дня заявнику було наказано роззброїти інших повстанців, які захопили будівлю місцевого відділку поліції. Подолавши опір поліції, повстанці, у тому числі й Томаш Казас, озброїлися захопленою у поліції вогнепальною зброєю. Командирами з-поміж повстанців були Томаш Казас та ще одна особа. Вони мали намір стратити начальника поліції, але зрештою від цього відмовилися. Томаш Казас та невелика група повстанців запишалися позаду будівлі для охорони займаних позицій.

Заявнику було віддано наказ організувати групу офіцерів, доставити їх до поліцейського відділу та відновити контроль над його будівлею, застосовуючи силу, якщо у цьому виникне необхідність. Кожен із 15 членів військової групи, очолюваної заявником, мав по автомату калібру 7,62 мм та пістолет; крім того, ця група була озброєна двома гвинтівками калібру 7,62 мм та 25 ручними гранатами.

Опрос