Идет загрузка документа (26 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О расторжении депозитного договора

Хозяйственный суд
Решение от 25.03.2009 № 61/108-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

25.03.2009 р. 

Справа N 61/108-08 

Суддя господарського суду при секретарі судового засідання, за участю представників сторін: позивача - С. К. О., за довіреністю [...]; відповідача - Л. О. Б., довіреність [...]; розглянувши справу за позовом акціонерного товариства "Харківський проектний інститут", м. Харків до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків", м. Харків, про розірвання договору, встановив:

Позивач - АТ "Харківський проектний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків" про розірвання депозитного договору N Д-07/4362 від 21.07.2005 р., укладеного сторонами, а також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.03.2009 року позивач звернувся до суду з заявою про доповнення позовних вимог, в яких просив суд зобов'язати відповідача виконувати умови договору, зокрема повернути позивачу грошові кошти в розмірі 149000,00 грн., що знаходяться на депозитному рахунку АТ "Харківський проектний інститут" N 26158301810100 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків" МФО 351458 на підставі депозитного договору N Д-07/4362 від 21.07.2005 р.

В судовому засіданні 11.03.2009 р. представник позивача відмовився від вказаної заяви та просив суд її не приймати до розгляду.

На підставі вказаного та у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України, суд задовольнив усне клопотання представника позивача та не прийняв до розгляду вказані уточнення, а розгляд справи ведеться в межах первісно заявлених позовних вимог.

Присутній в судовому засіданні 25.03.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві на позов та його представник в судовому засіданні 25.03.2009 р. проти позову заперечує повністю, посилаючись на відсутність істотного порушення умов договору з боку Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків", оскільки банк діяв відповідно до постанови Правління НБУ N 308 "Про призначення тимчасової адміністрації у АКПІБ" від 07.10.2008 р., постанови N 319 від 11.10.2008 року та постанови N 413 від 04.12.2008 р., а тому відповідач вважає відсутніми підстави для розірвання договору відповідно до ст. 651 ЦК України.

В судовому засіданні 25.03.2009 року було оголошено перерву до 14:00 години 25.03.2009 року для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

21 липня 2005 року між позивачем та АКПІБ в особі філії "Харківське центральне відділення Промінвестбанку" було укладено депозитний договір N Д-07/4362.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти (вклад) в сумі 200000,00 грн. з правом подальшої зміни (збільшення або зменшення) суми депозиту.

Пункт 1.2 договору передбачає, що сума депозиту на протязі дії договору не може становити менше 1000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору остаточною датою повернення коштів з депозитного на поточний рахунок вкладника є 08.12.2006 року.

28.12.2007 року сторони уклали договір про внесення змін N 3/ДУ-10/7344 до депозитного договору N Д-07/4362 від 21.07.2005 р., яким визначили, що датою повернення депозиту є 20.02.2010 року.

Відповідно до пункту 3.4.1 депозитного договору вкладник має право збільшувати або зменшувати суму коштів на депозитному рахунку на протязі дії договору, дотримуючись умов, передбачених в п. 1.2 договору. При такій зміні суми депозиту додаткові угоди не укладаються, якщо на цьому не наполягає жодна із сторін.

Відповідно до п. 3.1.3 договору банк зобов'язався забезпечувати повернення грошових коштів шляхом перерахування їх на поточний рахунок вкладника відповідно до умов цього договору.

13.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом N 268 (арк. спр. 16), в якому просив дозволу на зняття з депозитного рахунка грошових коштів для проведення оплати заробітної плати та субпідрядних робіт.

Листом N 08/304 від 05.11.2008 року (арк. спр. 17) відповідач повідомив позивача, що грошові кошти тимчасово не можуть бути повернуті з депозитного на поточний рахунок у зв'язку з тим, що в АКПІБ призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (постанова НБУ N 308 від 07.10.2008 р.)

Позивач неодноразово звертався з відповідними листами до відповідача (які містяться в матеріалах справи: арк. спр. 18-24), на що отримував відповіді про неможливість перерахування коштів з депозитного на поточний рахунок з посиланням на вказану постанову НБУ.

У зв'язку з вказаним позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Частиною 2 статті 340 Господарського кодексу України депозити підлягають виплаті вкладнику у відповідності до законодавства та умов договору.

Відповідно до ч. 3 статті 1058 Цивільного кодексу України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цієї главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частина 1 статті 1074 Цивільного кодексу України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

З вищевказаного вбачається, що чинним законодавством встановлюється та підписуючи договір сторони погодили його умови щодо права позивача самостійно визначити суму коштів, яка залишається на депозитному рахунку в межах пункту 1.2 договору (не менше 1000,00 грн.).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Заперечення відповідача щодо неможливості повернення коштів у зв'язку з постановами Національного банку України N 319 від 11.10.2008 р. та N 308 від 07.10.2008 року щодо призначення тимчасового адміністратора та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та постановою Правління Нацбанку України від 04.12.2008 року за N 413, якою зобов'язано банки уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками, не приймається судом до уваги з огляду на те, що згідно положень ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.99 р. за N 679-XIV Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Постанови Національного банку України, на які посилається відповідач в обґрунтування того, що він не порушував умов договору, не містять ознак нормативно-правових актів та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а значить не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки суперечать вищезазначеним нормам Цивільного та Господарського кодексів України.

До того ж, суд зазначає, що Цивільний кодекс України після Конституції України є другим по юридичній силі актом, який стосується спірних відносин, відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Викладені в постанові Правління Нацбанку України від 04.12.2008 року N 413 окремі питання діяльності банків мають рекомендований характер.

На підставі вказаного суд знаходить необґрунтованим посилання відповідача на те, що він, відмовляючи позивачу у виконанні умов договору в частині перерахування грошових коштів з депозитного рахунка на поточний, діяв правомірно та в межах закону, та не порушив вказаними діями охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, укладаючи спірний договір сторони погодили умови, якими передбачено право позивача змінювати суму коштів на депозитному рахунку як в бік збільшення так і в бік зменшення в межах обов'язкового залишку не менше 1000,00 грн. Передбачаючи вказану умову договору позивач розраховував на можливість здійснення відповідних дій.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що доводи відповідача щодо правомірності його дій є необґрунтованими та безпідставними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та розірвання договору банківського вкладу, укладеного між сторонами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, витрати зі сплати державного мита у сумі 85,00 гривень та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 525, 526, 598, 629, 1058, 1060 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 340 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 27, 33, 43, 45, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Розірвати депозитний договір N Д-07/4362 від 21.07.2005 року, укладений між Акціонерним товариством "Харківський проектний інститут" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків".

Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків" (61003, м. Харків, м. Рози Люксембург, 10, код ЄДРПОУ 09351451, МФО 351458) на користь Акціонерного товариства "Харківський проектний інститут" (61024, Харківська область, м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27, р/рах. N 26006301811100 у АКПІБ ЗАО філія "Відділення Промінвестбанку в м. Харків", МФО 351458, код ЄДРПОУ 14312163) 85,00 грн. держмита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошено в судовому засіданні 25.03.2009 року

 

Суддя 

  

Опрос