Идет загрузка документа (48 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О взыскании пени за нарушение сроков выполнения поручения по договору банковского счета

Хозяйственный суд
Решение от 27.01.2009 № 6/486/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

27.01.2009 р. 

Справа N 6/486/08 

За позовом 

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя" м. Запоріжжя 

До 

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі" м. Запоріжжя 

Про 

стягнення пені в сумі 89473 грн. 99 коп. 

Суддя 

Місюра Л. С. 

За участю представників: 

  

Від позивача: 

Х. С. В., Д. І. Г. 

Від відповідача: 

Н. Р. В. 

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя", м. Запоріжжя, до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі", м. Запоріжжя, про стягнення пені в сумі 89473 грн. 99 коп., суддя встановив:

Позивач в позовній заяві просив зобов'язати відповідача виконати умови договору банківського рахунку; зобов'язання відповідача в подальшому виконувати умови договору; стягнути пеню в сумі 83396 грн. 79 коп. та 3 % річних в сумі 6854 грн. 53 коп.

До початку судового засідання позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, але відізвав заяву, про що свідчить відмітка на заяві.

Відповідач двічі уточнював позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача пеню в сумі 89473 грн. 99 коп.

Заяви позивача приймаються судом, оскільки вони заявлені у відповідності з вимогами ст. 22 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав в зв'язку з наступним: 18.07.2008 р. Промінвестбанком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя" (Відповідач) було укладено Договір банківського рахунку N 411-08р (далі - Договір N 411-08р), згідно якого Відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку N 26007302159372 та надає послуги з перерахування коштів з рахунку та/або на рахунок Позивача, а також здійснює інші банківські послуги. Так, відповідно до умов Договору N 411-08р Позивач за допомогою розрахункових документів у електронному вигляді ініціював перед Відповідачем переказ грошових коштів: в сумі 1691967,90 грн. - згідно платіжних доручень NN 3845, 3846, 3847, 3848, 3849, 3850, 3851 від 06.10.2008 р., в сумі 4559313,89 грн. згідно платіжних доручень NN 3859, 3865, 3857, 3864, 3868, 3870, 3869, 3873, 3874, 38746, 3877, 3878, 3879, 3897, 3872, 3875 з 07.10.2008 р. по 13.10.2008 р.; в сумі 4554837,96 грн. - згідно платіжних доручень NN 3899 - 3912 від 15.10.2008 р.; в сумі 1730610,50 грн. - згідно платіжних доручень NN 3926 - 3930 від 27.10.2008 р.; в сумі 7163,93 дол. США, згідно платіжного доручення N 86 від 27.10.2008 р. Згідно постанови Правління НБУ N 308 від 07.10.2008 р. "Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)" (далі - Постанова N 308) прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009 р. Мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 07.10.2008 р. Таким чином, на зобов'язання банку по перерахуванню коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя" її контрагентам згідно платіжних доручень NN 3845, 3846, 3847, 3848, 3849, 3850, 3851 від 06.10.2008 р. на загальну суму 1691967,90 грн., яке виникло до 07.10.2008 року накладено мораторій. Статтею 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що з дня свого призначення, тимчасовий адміністратор має право вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку. Так, керуючись своїм правом, передбаченим ст. 80 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", Тимчасовий адміністратор прийняв розпорядження N ТА-1/148-р від 22.10.2008 р., згідно якого були повернуті кошти, списані з рахунків клієнтів до призначення тимчасової адміністрації, але не перераховані отримувачам в інші банки та заблоковані на рахунках платників (доведено до філії листом від 22.10.2008 р. N ТА-106). На підставі вищевикладених підстав, філією "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" були повернуті платнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя" грошові кошти на поточний рахунок в сумі 1691967,90 грн." та заблоковані на поточному рахунку, про що було повідомлено Позивача листом N 21/21-7-1056 від 14.11.2008 р. Позивачем не відзивались платіжні доручення від 06.10.2008 р. на загальну суму 1691967,90 грн. Таким чином, відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", після припинення дії тимчасової адміністрації Відповідач, повинен буде виконати свої зобов'язання перед Позивачем та перерахувати грошові кошти в сумі 1691967,90 грн. на рахунки отримувачів. Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відміна мораторію відбудеться в день прийняття Національним банком України рішення щодо припинення діяльності тимчасової адміністрації. В такому випадку суми коштів, які попали під мораторій і знаходяться на рахунках клієнтів, будуть розблоковані та використовуватимуться за призначенням. Таким чином, строк виконання банком зобов'язань щодо перерахування коштів в сумі 1691967,90 грн., на які поширюється дія мораторію, не настав (ст. 530 Цивільного кодексу України), тому вимоги Позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню. Відносно платіжних доручень NN 3859, 3865, 3857, 3864, 3868, 3870, 3869, 3873, 3874, 38746, 3877, 3878, 3879, 3897, 3872, 3875, які були надані до банку з 07.10.2008 р. по 13.10.2008 р. в сумі 4559313,89 грн., та платіжних доручень NN 3899-391 від 15.10.2008 р. на суму 4554837,96 грн. Відповідно до ст. 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його. Згідно до встановлено тимчасовою адміністрацією порядку безготівкових розрахунків між обслуговуючою клієнтурою (доведено до філії листом від 20.10.2008 р. N ТА-82), щодо безготівкових розрахунків, розрахунки між клієнтами, які мають рахунки в системі Промінвестбанку, проводяться без обмежень і в момент надходження платіжних документів в банк. Розрахунки між клієнтами, контрагенти яких знаходяться в інших комерційних банках, здійснюються в межах кореспондентського рахунку Промінвестбанку в Національному банку України і в черзі, яка визначається тимчасовою адміністрацією. Таким чином, кошти за зазначеними платіжними доручення знаходилися в стадії черговості визначеною тимчасовою адміністрацією. Крім того відповідно до листа Позивача N 85/10-08 від 23.10.2008 р. платіжні доручення від 15.10.2008 р. NN 3899-3912 на вимогу клієнта повернуті без виконання. Станом на 27.10.2008 р. залишок коштів на поточному рахунку позивача N 26007302159372 складав 3,85 грн. та грошові кошти в сумі 1691967,90 грн., на перерахування яких поширюється дія мораторію та які будуть перераховані Відповідачем на рахунки отримувачів. Згідно п. 1.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ N 22 від 21.01.2004 р. (далі - Інструкції N 22), доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають де виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках. Пункт 22.9 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів і Україні" встановлює, що банки виконують розрахункові документи відповідно де черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Таким чином, Відповідач правомірно, на підставі ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п. 1.9 Інструкції N 22, в зв'язку недостатністю коштів на рахунку Позивача для виконання платіжних доручені NN 3926-3930 на загальну суму 1730610,50 грн. повернув їх без виконання зазначивши на зворотному боці платіжних доручень напис про причину поверненні документа без виконання, як то передбачено п. 2.15 Інструкції N 22. Щодо стягнення процентів за користування коштами, пені слід вказати, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансів (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язані Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого н нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторії на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію. За змістом цієї норми на зобов'язання, що виникли як до введення мораторію (07.10.2008 року), так і після введення мораторію пеня та штраф за їх невиконання а є неналежне виконання не нараховуються. Частиною 5 ст. 85 Закону передбачено, що після закінчення мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатні кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом. Вказане свідчить про те, що позовні вимоги Позивача до банку про стягнення пені, процентів за користування коштами заявлені під час дії мораторію є безпідставними, та можуть бути пред'явлені банку тільки після відміни мораторію. Щодо ствердження Позивача про недійсність постанови Правління НБУ N 308 від 07.10.2008 р. заперечуємо наступне: Відповідно до п. 14 постанови N 308, постанова набирає чинності з дня її підписання. Нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування (наказ Міністерства юстиції про затвердження Порядку "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів" N 34/5 від 12.04.2005 року). Відповідно до п. 3.4 Розділу III цього Порядку та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", на державну реєстрацію не подають акти персонального характеру та/або дії яких вичерпуються одноразовим застосуванням. Постанова N 308 не є нормативно-правовим актом, який би підлягав реєстрації в Міністерстві юстиції, так як вона не містить норми права та має персоніфікований характер (стосується Промінвестбанку). Тому ствердження Позивача щодо не застосування та необов'язковості виконання Постанови N 308, оскільки вона не зареєстрована в Міністерстві юстиції України є безпідставними. Постанова N 308 від 07.10.2008 року набула чинності з дати її підписання та є обов'язковою для виконання Промінвестбанком. Відповідно до п. 2.3 Глави 2 Розділу V постанови НБУ N 369 від 28.08.2001 р. "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", протягом трьох робочих днів після прийняття Правлінням НБУ постанови про призначення тимчасової адміністрації Національний банк опубліковує повідомлення про це в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України". Національним банком були виконані вимоги діючого законодавства та ст. 79 Закону "Про банки і банківську діяльність" з дотриманням визначених строків - інформація про призначення тимчасового адміністратора відповідно опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" за 10 жовтня 2008 року N 189, стор. 23 (копія додається). Таким чином, ствердження Позивача щодо не оприлюднення постанови N 308 також є безпідставними. На теперішній час Промінвестбанком готується програма фінансового оздоровлення та після її схвалення Національним банком України буде розглянута пропозиція щодо припинення діяльності Тимчасової адміністрації Промінвестбанку та скасування мораторію. Про прийняті рішення суд буде повідомлений додатково. Таким чином, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) діє з дотриманням вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України та забезпечує збереження ввірених банку Позивачем коштів на його поточному рахунку. Просить позивачу в позові відмовити.

Розгляд справи відкладався.

27.01.2009 р. розгляд справи продовжений та прийняте рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягає задоволенню з наступних підстав:

18.07.2008 р. ТОВ "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя" як клієнт (далі - Позивач) уклало з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - Відповідач) договір банківського рахунку N 411-08р (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування п/р N 26007302159372 в національній валюті, тобто надає послуги, пов'язані із переказом коштів з рахунку та (або) на рахунок Позивача, при цьому Позивач відповідно до п. 3.3 Договору доручає Відповідачу списувати кошти зі свого рахунку на підставі розрахункових документів, що складені на паперовому носії (або (та) в електронному вигляді).

Пункт 5.1 Договору передбачає обов'язки Відповідача, зокрема:

- здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку України;

- виконувати розрахункові документи, прийняті від Позивача, протягом операційного часу у межах залишку коштів на початок операційного дня, з урахуванням поточних надходжень - при наявності згоди Відповідача.

Аналогічні норми щодо строків виконання банками переказу коштів за розрахунковим документом клієнта закріплені в п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України N 22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976.

Пункт 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" передбачає, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Позивачем було здійснено декілька спроб, згідно належним чином оформлених та поданих до Відповідача платіжних доручень, розпорядитися власними грошовими коштами, які знаходяться на поточному рахунку, відкритому у Відповідача, але Відповідачем в порушення умов Договору, норм чинного законодавства України, платіжні вимоги не виконувались.

Частина грошових коштів, а саме по платіжним дорученням NN 3845-3851 від 06.10.2008 року, NN 3859, 3865, 3857, 3864, 3868, 3870, 3869, 3873, 3874, 3876, 3877, 3878, 3879, 3897, 3872, 3875 з 07.10.2008 року по 13.10.2008 року, була повернена Відповідачем без виконання, доказом чого слугують виписки Банку від 22.10.2008 року та 14.10.2008 року відповідно. Частина, платіжних доручень NN 3899, 3900, 3902, 3903, 3904, 3905, 3906, 3907, 3908, 3909, 3910, 3911, 3912 від 15.10.2008 року була відкликана самим Позивачем листом N 85/10-08 від 23.10.2008 року, доказом виконання якого слугує відмітка Відповідача на ньому. Платіжні доручення NN 86, 3926-3930 від 27.10.2008 року були виконані банком лише 20.01.2009 р., про що свідчать відмиті на цих платіжних дорученнях

Постановою Правління Національного банку України від 07.10.2008 р. N 308 "Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)" з метою створення сприятливих умов для фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 р. до 06.04.2009 р. та призначено тимчасового адміністратора. Тимчасовим адміністратором прийнято рішення про повернення на рахунок платників коштів в національній валюті, списаних з їх рахунків з 2 по 6 жовтня 2008 р. та коштів в іноземній валюті, списаних з їх рахунків з 26 вересня по 6 жовтня 2008 р. з подальшим блокуванням цих коштів.

Відповідно до Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та іншим органів виконавчої влади" від 03.10.92 р. N 493/92 з 01.01.93 р. та наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року N 34/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів" державній реєстрації підлягають лише нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Державну реєстрацію здійснює Міністерство юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом грошей з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також, здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Економічні, правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків регулюються приписами Закону України "Про банки і банківську діяльність".

У статі 2 вказаного Закону зазначено, що банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань; мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. N 369 затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Згідно до глави 1 розділу V Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку, заходів впливу за порушення банківського законодавства. У разі порушення банками чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки, вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

Права та обов'язки тимчасового адміністратора встановлені главою 5 розділу V Положення, згідно з яким у своїй діяльності тимчасовий адміністратор керується Законом про банки, постановою Правління Національного банку про його призначення, установчими документами банку, вказаним Положенням, чинним законодавством України. При здійсненні тимчасової адміністрації філій/представництв банку, що розташовані за межами України, застосовується також законодавство країни за їх місцезнаходженням. Тимчасовий адміністратор - фізична особа або керівник тимчасової адміністрації відповідає за ефективність діяльності тимчасової адміністрації та виконує організаційно-розпорядчі та інші функції згідно зі статтею 80 Закону про банки та чинним законодавством.

Керівник тимчасової адміністрації приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень, забезпечує безперервність роботи банку. Протягом одного місяця з дня призначення (двох місяців, якщо тимчасова адміністрація застосована для управління системоутворюючим або багатофілійним банком) здійснює інвентаризацію активів, зобов'язань, резервів (включаючи обліковані на позабалансових рахунках), у тому числі: грошових білетів, монет та інших цінностей у грошовому сховищі та операційній касі (відповідно до Інструкції Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України від 07.07.94 N 1; основних засобів і нематеріальних активів (відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 11.12.2000 N 475; кредитного портфеля та дебіторської заборгованості (можливість погашення боргів за наданими кредитами та нарахованими відсотками, стан проведення претензійно-позовної роботи тощо).

Тимчасовий адміністратор проводить ревізію укладених з клієнтами банку договорів про обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів; перевіряє класифікацію портфеля цінних паперів, кредитного портфеля дебіторської заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регламентують порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, дебіторською заборгованістю та збитків банків від операцій з цінними паперами. Інвентаризація здійснюється за станом на останню звітну (місячну) дату. За результатами інвентаризації тимчасовий адміністратор вживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей з відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Одночасно керівники банку, які відсторонені від управління, зобов'язані за станом на день призначення тимчасового адміністратора здійснити передавання основних засобів, нематеріальних та інших активів за відповідними актами приймання-передавання.

З метою оцінки фінансового стану банку та визначення можливості стабілізації його діяльності, а також приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства, тимчасовий адміністратор перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську документацію, матеріали правління, ради та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку, зокрема таке:

а) переглядає умови всіх договорів оренди, за якими банк є орендодавцем (або орендарем), з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди;

б) оцінює угоди, що стосуються господарських, майнових операцій банку та здійснені банком протягом останніх трьох років до дати призначення тимчасового адміністратора з метою встановлення фактів, визначених у статті 81 Закону про банки, і відповідно для звернення до суду з вимогою визнання окремих угод недійсними;

в) оцінює вартість активів банку, зокрема активів його філій. Тимчасовий адміністратор за потреби залучає суб'єктів оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки акцій (часток, паїв) банку та активів, які підлягають продажу. Незалежна оцінка є обов'язковою у випадках, визначених законодавством про оцінку майна, а також у разі продажу основних засобів і нематеріальних активів банку, відокремлених підрозділів банку (їх частин);

г) виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов'язань банку. Приймає базу даних про вкладників - фізичних осіб у банках - учасниках (тимчасових учасниках) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та підтримує її в актуальному стані. У разі прийняття Правлінням Національного банку України рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку тимчасовий адміністратор передає базу даних про вкладників - фізичних осіб ліквідатору банку;

ґ) організовує в разі потреби комплексну перевірку діяльності банку із залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку.

З метою стабілізації діяльності банку тимчасовий адміністратор (залежно від конкретної ситуації, що склалася в банку), зокрема:

г) обмежує чи зупиняє проведення окремих операцій банку, які визнає низькорентабельними, збитковими або такими, що здійснюються з високим рівнем ризику та загрожують інтересам кредиторів і вкладників. Зупиняє залучення вкладів (депозитів) від фізичних осіб та операції з пов'язаними особами;

ґ) уживає заходів щодо погашення простроченої та пролонгованої заборгованості за наданими кредитами та іншої простроченої дебіторської заборгованості;

д) у разі виявлення збиткових або неефективних для банку угод розриває їх у порядку, установленому чинним законодавством України;

е) продає активи банку та вживає заходів щодо погашення заборгованості за активними операціями банку, які на думку тимчасового адміністратора (залежно від причин, що зумовили погіршення фінансового стану банку) мають бути відповідно продані або повернені з метою підвищення платоспроможності, ліквідності банку та/або погашення боргу перед кредиторами, у тому числі:

повертає депозити з інших банків;

продає цінні папери, які мають активний ринок, серед яких емітовані третіми особами та державні цінні папери;

уживає заходів щодо погашення боргових цінних паперів, що не мають активного ринку;

повертає вкладені банком кошти в статутні капітали інших юридичних осіб;

продає окремі філії чи безбалансові відділення;

укладає угоду з іншим фінансово стабільним банком про переведення боргу перед вкладниками банку - фізичними особами та здійснює відповідні заходи згідно з цією угодою;

продає кредитну заборгованість на умовах угоди про уступку вимог банку;

продає основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, що не використовуються банком;

інше, залежно від проблем, що виникли у діяльності банку;

є) подає позови до суду;

ж) зупиняє виплату дивідендів чи розподіл капіталу банку в будь-якій формі до завершення виконання заходів фінансового оздоровлення та стабілізації діяльності банку;

з) надає територіальному управлінню (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату) для розгляду на засіданні Правління Національного банку пропозиції про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до глави 8 розділу V цього Положення.

Главою 8 розділу V Положення встановлені порядок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким передбачено, що з метою створення сприятливих умов для покращання та стабілізації фінансового стану банку Національний банк має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Статтею 85 України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Статтями 80 та 81 Закону України "Про банки і банківську діяльність" також вичерпно встановлені права або обов'язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов'язаними із забезпеченням збереження активів та документації банку.

Жодна із вищеназваних норм не містить визначення клієнта банку (тобто особи, якій надаються послуги за договором розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку не залучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.

Вимоги позивача та зобов'язання відповідача у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється мораторій у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Зобов'язання виконати доручення клієнта виникло у банка з моменту укладення договору банківського рахунку N 411-08р від 18.07.2008 р. та діє до припинення договору (до закриття рахунка клієнта).

Власники поточних (не депозитних) рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами жодним чином не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупинення операцій за цими рахунками навіть теоретично не може призвести до відновлення фінансового стану банку, адже відновлювати власний фінансовий стан можна лише за рахунок власних активів, а не за рахунок коштів, що належать третім особам.

Таким чином, зупинення виконання банком майнових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів означає, що з метою відновлення власної платоспроможності банк тимчасово, на строк, встановлений Національним банком України, припиняє розраховуватися за власними боргами, за рахунок чого акумулює власні кошти та власне майно, запобігаючи у такий спосіб подальшого банкрутства і ліквідації.

Зобов'язання банку "виконати доручення клієнта на переказ грошей" не є грошовим зобов'язанням, адже клієнт в даному випадку не вимагає від банку сплати належних останньому грошей, а доручає виконати певну операцію з власними грошима. Тобто, зобов'язання Відповідача перед Позивачем полягають в наданні послуги, а не у сплаті грошей.

В період дії мораторію не задовольняються лише грошові вимоги фізичних або юридичних осіб, які вони пред'являють до банку за поставлений ними банку товар (продукцію), або за виконані ними для банку роботи (послуги).

Згідно ст. 1066 ЦК України, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.

Банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження лише у двох випадках - або на підставі рішення суду, або з підстав, встановлених договором між банком і клієнтом. Як вбачається з наведеного вище, розпорядження Позивача Відповідачеві полягало в списанні коштів з його рахунку та перерахування їх на рахунки контрагентів Позивача, а не залишення цих коштів у володінні власне банку.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначено, що протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів.

З вищевикладеного вбачається, по-перше, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших аналогічних документів. Тобто, протягом дії мораторію забороняється органам та посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень стягувати на підставі виконавчих документів (наказів, виконавчих листів); по-друге, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання банком грошових зобов'язань. Тобто, в період дії мораторію фізичні або юридичні особи, не можуть нарахувати банку неустойку (штраф, пеню), якщо банк своєчасно не оплатив поставлений ними йому товар (продукцію), або виконані ними для банку роботи (послуги).

В даному випадку позивач не просить стягнути з банка пеню за не виконання банком грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки по спірному договору позивач не поставляв банку товар (продукцію), та не виконував для банку роботи (послуги), а відповідно банк не брав на себе зобов'язань по оплаті товару (продукції) або робіт (послуг).

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі порушення строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Пунктом 32.2 ст. 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність" також передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором.

Пунктом 7.2 договору та пунктом 32.2 ст. 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність" пеня передбачена не за невиконання грошових зобов'язань, а за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу.

Отже, на протязі дії мораторію ця пеня може бути нарахована.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 89473 грн. 99 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом по викладеним вище підставам.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суддя вирішив:

Позов задовольнити. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі" м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-а на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Альфа Запоріжжя" м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2 пеню в сумі 89473 грн. 99 коп., витрати по держмиту в сумі 972 грн. 08 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 116 грн. 86 коп. Надати наказ.

Рішення підписано: 27.01.2009 р.

 

Суддя 

Л. С. Місюра 

Опрос