Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О досрочном расторжении депозитного договора, взыскании средств и морального вреда

Городской суд
Решение от 18.02.2009 № 2-172/09

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

18.02.2009 р. 

Справа N 2-172/09

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючої, судді - Кардаш О. І., при секретарі - Боднар Н. Ю., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про дострокове розірвання депозитного договору та стягнення коштів та моральної шкоди, встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що між сторонами по справі було укладено Договір строкового банківського вкладу фізичної особи N НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на строк 2 роки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року зі сплатою 11 % річних та зобов'язанням відповідача повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені цим договором. В п. 8 даного Договору зазначено, що Вкладник має право достроково розірвати даний Договір та вимагати дострокового повернення суми вкладу. Про дострокове розірвання даного Договору Вкладник повинен повідомити Банк за 2 банківські дні до дати розірвання договору у письмовій формі, подавши Банку письмову заяву. ІНФОРМАЦІЯ_3 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою з проханням достроково розірвати договір строкового банківського вкладу, а також повторно ним була надіслана аналогічна заява ІНФОРМАЦІЯ_4 року, однак по час звернення до суду ні відповіді, ні грошей не отримав. Тому вважає, що своїми діями порушив умови Договору і повинен нести цивільно-правову відповідальність. Крім того, зазначає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода яку оцінює в 7790 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Відповідачі про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчить повідомлення в матеріалах справи, однак причини неявки в судове засідання суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника та перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі укладено Договір строкового банківського вкладу фізичної особи N НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на строк 2 роки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року зі сплатою 11 % річних та зобов'язанням відповідача повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені цим договором (а. с. 7 - 8).

Відповідно до п. 8 даного Договору, Вкладник має право достроково розірвати даний Договір та вимагати дострокового повернення суми вкладу. Про дострокове розірвання даного Договору Вкладник повинен повідомити Банк за 2 банківські дні до дати розірвання Договору у письмовій формі, подавши Банку письмову заяву. Заява про дострокове розірвання цього Договору реєструється в журналі вхідної кореспонденції Банку в день її надходження і один примірник з відміткою Банку про прийняття повертається Вкладнику.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою з проханням достроково розірвати договір строкового банківського вкладу та з аналогічною заявою ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а. с. 9 - 12) і до часу звернення до суду ніякої відповіді і вкладених коштів не отримав. Листом відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_5 року за поданою заявою була дана відповідь про відмову у достроковому поверненні коштів з посиланням на постанову Правління НБУ від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, яка забороняє здійснювати дострокове повернення вкладів (а. с. 22 - 25).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови укладеного договору строкового банківського вкладу від ІНФОРМАЦІЯ_1 року і тому позовна вимога про розірвання зазначеного договору є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Посилання представника відповідача на постанови Правління НБУ від ІНФОРМАЦІЯ_6 року "Про додаткові заходи щодо діяльності банків", якою запроваджено додатковий захід у діяльності банків, згідно з яким банкам забороняється здійснювати дострокове повернення вкладів, судом не приймається до уваги, оскільки така постанова суперечить Конституції України та цивільному законодавству України.

Як вбачається з ст. 56 ЗУ "Про Національний банк України" Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національно банку, в тому числі і постанови Правління національного банку, не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України та підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України, а постанову Правління НБУ N 413 від ІНФОРМАЦІЯ_6 не зареєстровано Міністерство юстиції України, тобто вона не набула законної сили і її застосування є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що вона є безпідставною і не підлягає до задоволення, так як спір між сторонами виник з договірних правовідносин і у зазначеному договорі у випадку порушення зобов'язання не було домовленості про відшкодування моральної шкоди.

У відповідності ст. 88 ЦПК суд стягує з відповідача судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 626, 629, 1060 ЦК України, ст. ст. 209, 213 - 215, 224 - 226 ЦПК України, суд вирішив:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір, укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від ІНФОРМАЦІЯ_1 року N НОМЕР_1 та зобов'язати Калуське відділення N 1 Івано-Франківського філіалу ЗАТ КБ "Приватбанк" повернути ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 7790 доларів США та нараховані проценти на день повернення депозитного вкладу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ЗАТ КБ "Приватбанк" в користь ОСОБА_1 30 грн. судових витрат по справі та 16 грн. судового збору в користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 

Головуюча 

 

Опрос