Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Дела Де Вильда, Оомса и Версипа (Дела о "бродяжничестве")

Европейский суд по правам человека
Решение от 18.06.1971

РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справи Де Вільда, Оомса і Версипа*
(Справи про "бродяжництво")

18 червня 1971 року

____________
* На це рішення можна посилатися таким чином:

Eur. Court H.R., De Wilde, Ooms and Versyp Cases ("Vagrancy" Cases), judgment of 18th June 1971.

У справах Де Вільда, Оомса і Версипа

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення на пленарному засіданні, відповідно до правила 48 Регламенту Суду, у складі таких суддів:

сер Гамфрі Уолдок, Голова
п. Г. Ролін
п. Р. Кессін
п. А. І. В. Гольмбек
п. А. Вердросс
п. І. Роденбурґ
п. А. Н. С. Росс
п. Т. Уолд
п. Ґ. Балладоре Пальєрі
п. Г. Мослер
п. М. Зек'я
п. А. Фавр
п. Дж. Кремона
п. С. Білдж
п. Ж. Віарда
п. С. Сіґурйонссон,
а також п. М.-А. Ейссена, Секретаря, та п. Дж. Ф. Сміта, заступника Секретаря, постановляє:

ПРОЦЕДУРА

1. Справи Де Вільда, Оомса і Версипа були передані до Суду Урядом Королівства Бельгія (Уряд). Справи розпочато із заяв, поданих у 1966 році до Європейської комісії з прав людини (Комісія) за статтею 25 Конвенції громадянами Бельгії - Жаком Де Вільдом, Францом Оомсом та Едґаром Версипом. Заяви стосувалися певних аспектів законодавства Бельгії про бродяжництво та його застосування до цих трьох осіб. У 1967 році Комісія, оголосивши заяви прийнятними, розпорядилася об'єднати їх і 19 липня 1969 року затвердила доповідь, як це передбачено у статті 31 Конвенції. Доповідь було передано до Комітету міністрів Ради Європи 24 вересня 1969 року.

Заяву Уряду з посиланням на статті 45, 47 і 48 Конвенції було подано до канцелярії Суду 24 жовтня 1969 року упродовж трьох місяців, встановлених у пункті 1 статті 32 і в статті 47.

2. 28 жовтня 1969 року Секретар Суду отримав від Секретаря Комісії двадцять п'ять примірників доповіді.

3. 10 листопада 1969 року Голова Суду у присутності Секретаря визначив шляхом жеребкування імена шести із семи суддів, які розглядатимуть справу як члени палати. Пан Генрі Ролін, обраний суддя - громадянин Бельгії, є членом палати за посадою, відповідно до статті 43 Конвенції. Шістьма суддями, обраними таким чином, були: п. А. Гольмбек, п. А. Вердросс, п. Ґ. Балладоре Пальєрі, п. А. Фавр, п. Дж. Кремона і п. С. Сіґурйонссон. Голова також визначив шляхом жеребкування імена трьох підмінних суддів, а саме: п. А. Білдж, п. І. Роденбурґ і п. Ґ. Марідакіс, у цьому порядку.

Пан Гольмбек узяв на себе обов'язки голови палати, відповідно до пункту 7 правила 21 Регламенту Суду.

4. Голова палати з'ясував через Секретаря точки зору уповноваженої особи Уряду та Голови Комісії щодо процедури, якої слід дотримувати. Наказом від 23 листопада 1969 року він розпорядився, щоб до 15 лютого 1970 року Уряд подав меморандум, а представники Комісії дали на нього письмову відповідь до 9 квітня 1970 року, як встановлено наказом від 12 лютого 1970 року. Відповідні меморандуми Уряду та Комісії було подано до канцелярії 9 лютого і 9 квітня 1970 року.

5. З дозволу голови палати, наданого в наказі від 18 квітня 1970 року, Уряд подав другий меморандум 10 червня 1970 року. 1 липня 1970 року Секретар Комісії повідомив Секретаря Суду, що другого меморандуму представники не подаватимуть.

6. 10 січня і 3 березня 1970 року голова палати віддав Секретареві Суду розпорядження одержати від Комісії та Уряду деякі документи, які були додані до матеріалів справи у лютому, квітні та травні 1970 року.

7. На засіданні, яке відбулося у Страсбурзі 28 травня 1970 року, палата вирішила, згідно з правилом 48, "одразу передати юрисдикцію пленуму Суду", оскільки у своєму меморандумі Комісія порушила "деякі питання, з приводу яких бажано, щоб Суд міг винести постанову на пленарному засіданні".

Згідно з пунктом 7 правила 21, якщо його тлумачити разом з пунктом 3 правила 48, сер Гамфрі Уолдок перебрав на себе обов'язки Голови Суду для розгляду цієї справи.

8. 28 і 29 вересня 1970 року Суд провів засідання у Парижі для підготовки усної частини провадження. На цьому засіданні було вирішено звернутися до Комісії та Уряду з проханням надати додаткові документи та інформацію, що їх було отримано 30 жовтня і 16 листопада 1970 року.

Деякі інші документи були подані уповноваженою особою Уряду 15 і 17 березня 1971 року.

Опрос