Идет загрузка документа (33 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании незаконным и отмене решения Киевского городского совета от 11.02.2016 г. N 82/82 "О проведении инвентаризации объектов телекоммуникаций (электросвязи)"

Окружной административный суд
Постановление от 02.10.2017 № 826/13355/16
редакция действует с 19.12.2017

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

02.10.2017 р.

N 826/13355/16

Постанову скасовано
(згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду
 від 19 грудня 2017 року)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді - Федорчука А. Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант" до Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Інтернет асоціація України, про визнання незаконним та скасувати рішення, в частині, визнання протиправними дій, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, встановив:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (надалі - Відповідач 1), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Відповідач 2), третя особа без самостійних вимог на стороні Позивача - Інтернет асоціація України, в якій просить суд: визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 11.02.2016 р. N 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку)" в частині зобов'язання підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, що провадять свою діяльність на території м. Києва (пункт 2), надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікації (електрозв'язку) (підпункт 2.1 пункту 2 Рішення); надавати на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допомогу при проведенні інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), у тому числі шляхом надання на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідних документів та інформації, доступу для огляду відповідних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), виконувати інші вимоги Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стосуються проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку) (підпункт 2.2 пункту 2 Рішення); визнати протиправними вжиті до позивача дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 11.02.2016 р. N 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку)".

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що спірним рішенням порушуються права Позивача, оскільки інформація про організацію телекомунікаційних мереж Позивача є інформацією з обмеженим доступом. Розкриття даної інформації є комерційною таємницею, яка захищена законом та не підлягає розголошенню.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих Відповідачем 1, в яких останній зазначає, що спірне рішення прийнято у відповідності до законодавства, а тому не підлягає скасуванню. Крім того, Відповідач 1 звертає увагу, що спірне рішення прийнято з метою встановлення об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку) (надалі - майно), яке належить до комунальної власності та встановлення безхазяйного майна.

Відповідачем 2 надано суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає що спірне рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства, з метою забезпечення збереження та управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначив, що спірне рішення прийняте з перевищенням повноважень органом місцевого самоврядування, суперечить законодавству України та через двозначність за змістом, невизначеністю у застосуванні, є таким, що може призводити до ущемлення прав операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають телекомунікаційні послуги в межах міста Києва, створює несприятливі умови у сфері надання телекомунікаційних послуг своїм абонентам.

Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники сторін, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Київською міською радою 11 лютого 2016 року прийнято рішення N 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку)" (надалі - Рішення N 82/82).

Рішенням N 82/82 передбачено наступне: "1. Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим рішенням провести інвентаризацію об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), а саме: об'єктів взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, кабельної каналізації електрозв'язку, каналів електрозв'язку, каналів кабельної каналізації електрозв'язку, кінцевого обладнання, ресурсів телекомунікаційних мереж, споруд електрозв'язку, телекомунікаційних мереж та інших об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також таких, що є безхазяйними, в порядку, визначеному чинним законодавством України. 2. Підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, що провадять свою діяльність на території м. Києва: 2.1. У строк до одного місяця з дати набрання чинності цим рішенням надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікації (електрозв'язку). 2.2. Надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допомогу при проведенні інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), в тому числі шляхом надання на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідних документів та інформації, доступу для огляду відповідних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), виконувати інші вимоги Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стосуються проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку). 3. Це рішення набуває чинності з дня його опублікування. 4. Це рішення Київської міської ради офіційно оприлюднити в газеті Київської міської ради "Хрещатик". 5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами.".

В газеті "Хрещатик" від 12 серпня 2016 року N 116 (4712) розміщено рішення Київської міської ради 11 лютого 2016 року N 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку)".

Позивач не погоджується з прийняттям спірного рішення, звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Згідно з пп. 1 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Частинами 1, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Згідно ст. 335 ЦК України (в редакції станом на лютий 2016 р.), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

З аналізу вищезазначених норм права, Суд приходить до висновку, що Відповідач наділений повноваженнями встановлювати та брати на облік безхазяйні нерухомі речі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення збереження та управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про телекомунікації", частини другої статті 335 Цивільного кодексу України 11.02.2016 на пленарному засіданні Київської міської ради було прийнято рішення N 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку)", метою якого є забезпечення наявності повної та достовірної інформації про об'єкти телекомунікації (електрозв'язку), що належать до комунальної власності, для забезпечення управління таким майном в інтересах територіальної громади міста Києва; та для забезпечення взяття на облік безхазяйних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку) та подальшої передачі такого майна в комунальну власність в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною 6 ст. 27 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови для функціонування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

В матеріалах справи міститься Витяг із стенограми пленарного засідання 11.02.2016 р., в якому зазначалося наступне: "Сьогодні немає єдиного реєстру телекомунікацій, що належать територіальній громаді міста Києва, об'єктів інших суб'єктів господарської діяльності, що використовують дане комунальне майно для розміщення власних мереж, споруд та телекомунікацій. Така ситуація не дозволяє здійснювати єдину політику в сфері розміщення об'єктів телекомунікації та забезпечення рівного доступу провайдерів до комунальних об'єктів телекомунікації та електрозв'язку. Прийняття даного рішення надасть можливість провести організаційні заходи, пов'язані з інвентаризацією об'єктів телекомунікацій, на території міста Києва. Під час проведення інвентаризації будуть напрацьовані рекомендації щодо обов'язкового маркування об'єктів телекомунікацій з метою забезпечення можливості оперативної ідентифікації власника телекомунікаційної споруди та забезпечення підтримки реєстру таких об'єктів у актуальному стані. Безхазяйні об'єкти телекомунікацій електрозв'язку, що будуть виявлені в процесі проведення інвентаризації на території міста Києва, будуть взяті на облік у комунальну власність територіальної громади для ефективного подальшого використання.".

Суд звертає увагу, що п. 1 Рішення N 82/82 передбачено проведення інвентаризації з метою встановлення об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), які належать комунальній власності та виявити безхазяйні об'єкті, що не заборонена законом.

Як вбачається, з п. 2 Рішення N 82/82, Підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, що провадять свою діяльність на території м. Києва: у строк до одного місяця з дати набрання чинності цим рішенням надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікації (електрозв'язку); надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допомогу при проведенні інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), в тому числі шляхом надання на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідних документів та інформації, доступу для огляду відповідних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), виконувати інші вимоги Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стосуються проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку).

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що в даному випадку Відповідач зазначив про необхідність подання документів та надання допомоги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності під час проведення інвентаризації з метою встановлення, які об'єкти є комунальною власністю (безхазяйні), а які є приватною власністю.

Враховуючи, вищевикладене, Суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято Відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, щодо порушення спірним рішенням прав Позивача, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу наведених норм вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України N 9-зп від 25.12.97 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

З викладеного вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Суд критично оцінює порушення прав Позивача у зв'язку з надання допомоги шляхом надання документів, які підтверджують право власності на об'єкти телекомунікацій. Крім того, Позивач не наводить суду доказів того, що п. 2 спірного рішення Київська міська рада порушила його права, а лише посилається на те, що його права будуть порушення зв'язку з витребуванням документів, які підтверджують право власності на об'єкти телекомунікації, при цьому спірним рішенням не позбавлена права власності Позивача на майно, яке його власність.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначені обставини, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69 - 71, 94, 160 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 

Суддя

А. Б. Федорчук

Опрос