Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О совершении административного коррупционного правонарушения

Апелляционный суд
Постановление от 10.02.2017 № 33/796/275/2017, 760/13989/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

від 10 лютого 2017 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду міста Києва - Тютюн Т. М. за участю: прокурорів - П. Н. М., С. В. Г., особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_3, захисника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне корупційне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, працюючої заступником начальника відділу забезпечення роботи директора Національного антикорупційного бюро України, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року, установив:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2016 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1724 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, з конфіскацією в доход держави отриманого доходу в сумі 18032 гривні.

Як встановив суд, ОСОБА_3, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, яка ознайомлена із заборонами та обмеженнями, передбаченими Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України", в тому числі з обмеженнями щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначеними у ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції", працюючи на посаді заступника начальника відділу забезпечення роботи директора Національного антикорупційного бюро України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, тобто будучи державним службовцем 4 рангу, суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, порушила встановлені Законом обмеження щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю.

Так, у період з 26.02.2016 по 29.02.2016, з 22.04.2016 по 23.04.2016 та з 10.06.2016 по 12.06.2016 ОСОБА_3 сумістила службу в Національному антикорупційному бюро України із зайняттям іншою оплачуваною діяльністю: наданням послуг тренера на заходах представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, уклавши із зазначеним представництвом цивільно-правові договори N 5/1 від 02.02.2016, N 5/2 від 21.03.2016, N 5/3 від 23.05.2016 на проведення відповідних робіт, за виконання яких одержала від юридичної особи оплату за послуги на загальну суму 18032 гривні, чим вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1724 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 і захисник ОСОБА_4 зазначають про те, що при винесенні постанови суддею було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а прокуратурою - не доведено такі обставини, у зв'язку з чим просять постанову судді скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Свої апеляційній вимоги обґрунтовують тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення чітко не вказано, яке саме обмеження порушила ОСОБА_3, - щодо суміщення чи сумісництва, які є різними формами здійснення іншої діяльності, а тому вважають, що нечіткість формулювання у протоколі є порушенням прав особи і унеможливлює здійснення кваліфікованого захисту. Водночас, за твердженням сторони захисту, ОСОБА_3 ані суміщення, ані сумісництва не вчинювала, оскільки надані нею послуги тренера на заході відповідно до умов трьох цивільно-правових договорів з представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, що передбачали функції тренера-модератора, зокрема, ведення заходу, постановку запитань, спрямування дискусії, надання консультацій тощо, тобто виконання дій, які здійснює сучасний викладач під час проведення практичного/семінарського заняття в інтерактивній формі, є видами інтелектуальної та творчої діяльності, що спрямована на одержання, поширення, використання нових знань, фахових навичок, їх практичне застосування, отже, є науковою і викладацькою діяльністю. І з огляду на відсутність законодавчо визначеного терміну "викладацька діяльність" це не може бути підставою для свавільного і вузького її трактування, адже принцип правової визначеності є одним з елементів верховенства права, що знайшло своє відображення у Рішенні Конституційного Суду України N 21-рп/2010 від 29.06.2010 року та практиці Європейського суду з прав людини.

Опрос