Идет загрузка документа (29 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании незаконным и недействительным постановления КМУ от 17 июня 2015 года N 426 "О внесении изменений в постановление Кабинета Министров Украины от 30 октября 2008 года N 957"

Апелляционный административный суд
Определение от 11.02.2016 № 826/17459/15
редакция действует с 30.06.2016

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11.02.2016 р.

Справа N 826/17459/15

Виконання ухвали зупинено
 до розгляду справи судом касаційної інстанції
(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України
 від 18 лютого 2016 року)

Ухвалу залишено без змін
(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України
 від 30 червня 2016 року)

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Кузьменко В. В., суддів - Василенка Я. М., Степанюка А. Г. (за участю секретаря - Видмеденко О. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари" до Кабінету Міністрів України (за участю третіх осіб - Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "БІГ М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг", Асоціації "УКРВОДКА") про визнання незаконною та нечинною постанови, за апеляційними скаргами Асоціації "УКРВОДКА" та Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року, встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати незаконною та нечинною постанову від 17 червня 2015 року N 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач та третя особа - Асоціація "УКРВОДКА" подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена при неповному з'ясуванні судом обставин справи, з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представники апелянтів наполягали на задоволенні вимог їх апеляційних скарг та скасуванні оскаржуваного рішення.

Представник Міністерства аграрної політики та продовольства України погодилась з обґрунтованістю апеляційних скарг.

Представник позивача та третіх осіб на стороні позивача просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що судом прийнято законне і обґрунтоване рішення підстави для скасування якого відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарг та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Кабінетом Міністрів України не доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваної Постанови з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та частиною третьою ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957" (далі по тексту - Постанова) внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (Офіційний вісник України, 2008 року, N 84, ст. 2827; 2011 року, N 61, ст. 2436; 2013 року, N 92, ст. 3394; 2014 року, N 48, ст. 1270).

Зі змісту оскаржуваної Постанови вбачається, що її норми застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

За визначенням абз. 30 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, Кабінет Міністрів України наділений правом встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої, однак, виключно у межах складових таких цін, що визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Порівняння мінімальних оптово-відпускних та роздрібних ціни на алкогольні напої, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" у редакції від 11 червня 2014 року, та мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на алкогольні напої, встановлених у зв'язку із прийняттям Постанови, свідчить про їх підвищення.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що мінімальні ціни на алкогольні напої підвищено з урахуванням пропозицій та розрахунків, надісланих від Асоціації "УКРВОДКА", Корпорації "Укрвинпром" та Асоціації "Виноградарі та винороби України", а саме: представниками Міністерства фінансів України, Асоціації "УКРВОДКА", Корпорації "Укрвинпром" та Асоціації "Виноградарі і винороби України" підписано протокол узгодження позицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957" від 24 квітня 2015 року, відповідно до якого вирішено підтримати проект постанови Кабінету Міністрів України щодо збільшення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, розроблений Міністерством фінансів України з врахуванням пропозицій галузевих громадсько-професійних організацій виробників алкогольних напоїв та взято до уваги, що продукція підприємств - членів Асоціації "УКРВОДКА" охоплює 80 % ринку горілки та лікеро-горілчаних виробів; продукція підприємств - членів Корпорації "Укрвинпром" - 94,5 % ринку коньяку України, 85,3 % іншої виноробної продукції, підприємств - членів Асоціації "Виноградарі та винороби України" - 60 % ринку виноробної продукції.

Виходячи із визначень, наведених у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", колегія суддів вважає, що мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої включають у себе наступі елементи: найнижча оптова ціна на вітчизняну або найнижча контрактна вартість на імпортну продукцію; податки і збори, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, вартість тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої додаткового до наведеного переліку включають у себе торговельну надбавку.

При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, із наданого Міністерством фінансів України розрахунку мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої слідує, що встановлені Постановою ціни визначались, виходячи із: виробничої вартості, у тому числі, вартості сировини, акцизного податку, рентабельності виробництва у розмірі 7 %, націнки опту (без ПДВ) у розмірі 20 %, націнки роздрібної торгівлі (без ПДВ) у розмірі 30 %; з урахуванням чого слідує, що мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої складаються із таких самих елементів, окрім націнки роздрібної торгівлі.

Викладені вище обставини дають підстави для висновку, що при розрахунку мінімальних оптово-відпускних цін та мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої оскаржуваною Постановою враховано елементи, що не передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у вигляді націнки опту (без ПДВ) у розмірі 20 %.

Відповідачем не доведено, що при обрахуванні мінімальних оптово-відпускних цін та мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої застосована найнижча оптова ціна на вітчизняну або найнижча контрактна вартість на імпортну продукцію, та необхідність застосування торговельної надбавки у розмірі 30 %.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому відповідач, на якого покладено тягар доказування у межах спору, не надав суду доказів, які б підтвердили та обґрунтували розмір мінімальних оптово-відпускних цін та мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, встановлених оскаржуваною Постановою, у тому числі щодо розміру найнижчої оптової ціни на вітчизняну або найнижчої контрактної вартості на імпортну продукцію, та розміру торговельної надбавки на рівні 30 %.

Посилання відповідача на положення Закону України "Про ціни та ціноутворення" не може бути прийнято до уваги, оскільки норми вказаного Закону, наведені відповідачем не обґрунтовують можливості формування мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на алкогольні напої таким чином, як це було зроблено відповідачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи в частині недотримання процедури прийняття Постанови правилам, встановленим Законом України "Про засади державної регуляторної політики" колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики" регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Оскаржувана Постанова є регуляторним актом, оскільки спрямована на правове регулювання господарських відносин у сфері торгівлі алкогольними напоями.

Згідно ст. 6 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" передбачено, що громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу; аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань (ст. 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності").

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957", проект вказаної постанови та аналіз регуляторного впливу опубліковані 05 червня 2015 року на сайті Міністерства фінансів України.

У повідомленні про оприлюднення проекту постанови зазначено, що зауваження та пропозиції стосовно змісту регуляторного акта необхідно надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення. Тобто, зауваження та пропозиції до змісту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957" мали прийматися до 05 липня 2015 року.

Проте оскаржувана Постанова прийнята 17 червня 2015 року, тобто до закінчення строку надання пропозицій та зауважень щодо її змісту.

Посилання відповідача на те, що мінімальні ціни на алкогольні напої підвищено з урахуванням надісланих пропозицій та розрахунків, надісланих від Асоціації "УКРВОДКА", Корпорації "Укрвинпром" та Асоціації "Виноградарі та винороби України", не заслуговують на увагу, оскільки такі пропозиції та розрахунки були надані ще до повідомлення про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957", про що свідчить протокол узгодження позицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957" від 24 квітня 2015 року, підписаний представниками Міністерства фінансів України.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що Асоціація "УКРВОДКА", Корпорація "Укрвинпром" та Асоціація "Виноградарі і винороби України" не є виключними суб'єктами, які мають право надавати пропозиції та розрахунки щодо встановлення мінімальних цін на алкогольні напої; при цьому думку інших виробників алкогольних напоїв, наприклад ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари", при прийнятті оскаржуваної Постанови не враховано.

Отже, відповідач не довів суду, що Постанова приймалась за результатами розгляду зауважень та пропозицій до проекту регуляторного акта, що суперечить принципам державної регуляторної політики та не відповідає порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З огляду на зазначені вище обставини колегія суддів дійшла аналогічного з судом першої інстанції висновку про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957" є незаконною, а позовні вимоги нормативно підтвердженими.

Доводи, наведені апелянтами в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, встановлених судом першої інстанції обставин не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року N 7 колегія суддів, ухвалила:

Апеляційні скарги Асоціації "УКРВОДКА" та Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складення у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий, суддя

В. В. Кузьменко

Судді:

Я. М. Василенко

 

А. Г. Степанюк

Опрос