Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании частично недействительным свидетельства о праве собственности на недвижимое имущество

Высший хозяйственный суд
Постановление от 22.04.2008 № 2-8/8994-2005

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.04.2008 р. 

N 2-8/8994-2005 

Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 10 липня 2008 року

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Овечкіна В. Е., суддів: Чернова Є. В., Цвігун В. Л. (за участю представників сторін: позивача - Б. Я. Ю., відповідачів - Д. Ю. В., прокуратури - І. О. А., третіх осіб - не з'явилися), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПФ "Азалія" на постанову від 22.12.2005 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі N 2-8/8994-2005 за позовом Санаторія "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України до 1. Ялтинського міськвиконкому; 2. ПФ "Азалія" (треті особи - КП "Ялтинське БТІ", Фонд майна АР Крим) за участю прокуратури АР Крим про визнання частково недійсними рішення від 27.01.2005 N 147 та свідоцтва від 08.02.2005 про право власності на нерухоме майно, спонукання відповідачів до вчинення певних дій та за зустрічним позовом ПФ "Азалія" до 1. Ялтинського міськвиконкому; 2. Санаторія "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору оренди від 08.05.2001 N 04/2001 та спонукання відповідачів до вчинення певних дій.

До початку судового засідання від ПФ "Азалія" надійшли клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги та про відмову від частини позовних вимог, які підлягають відхиленню у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Водночас за іншим клопотанням ПФ "Азалія" в судовому засіданні касаційної інстанції оголошено повний текст постанови.

Встановив:

Рішенням господарського суду АР Крим від 31.10.2005 (суддя Чумаченко С. А.) в первісному позові відмовлено у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог. Зустрічний позов задоволено - на підставі ст. ст. 203, 215, 331 ЦК України визнано на майбутнє договір оренди від 08.05.2001 N 04/2001, укладений між Санаторієм "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України та ПФ "Азалія", визнано за ПФ "Азалія" право власності на об'єкти нерухомого майна - кліматопавільон літера "А", загальною площею 423,3 кв. м, розташований в місті Ялта, смт Сімеїз, вул. Володимира Луговського (вул. Морська) 2-г, у складі наступних будов та споруд, а саме на: кліматпавільон, площею 346,32 кв. м; бетонна площадка при вході до кліматпавільону, площею 34,4 кв. м; площадка під літню площадку, площею 18,48 кв. м; площадка над підпірну стінку, площею 8,05 кв. м; площадка над підпірну стінку, площею 16,08 кв. м; площадка другого ярусу на металоконструкціях, площею 79,2 кв. м. Зобов'язано виконком Ялтинської міськради внести зміни до рішення Виконкому Ялтинської міськради за N 147 від 27.01.2005 та свідоцтва про право власності Приватної фірми "Азалія" в цілому на нерухоме майно, виданого виконкомом Ялтинської міськради від 08.02.2005 на об'єкт: кліматпавільон літера "А", будівлю кафе літера "Б", розташований в місті Ялта, смт Сімеїз, вул. Володимира Луговського (вул. Морська) 2-г, шляхом вказівки в опису об'єкта кліматпавільон літера "А" замість слів та цифр: "загальною площею 123 кв. м" наступних слів та цифр "загальною площею 423,33 кв. м".

Рішення мотивоване обставинами створення приватною фірмою "Азалія" нового об'єкта нерухомості в процесі проведення будівельних робіт з поліпшення орендованого майна, що є підставою виникнення у орендаря права власності на спірне майно.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 (судді: Антонова І. В., Котлярова О. Л., Лисенко В. А.) рішення скасовано, прийнято нове рішення. Первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради "Про оформлення права власності на будівлю кафе літера "Б" (площа 35,6 кв. м) та кліматопавільону літера "А" (площа 123 кв. м) по вул. Луговського, 2-г в смт Сімеїз" за N 147 від 27.01.2005 у частині оформлення права власності на кліматопавільон літера "А" по вул. Луговського, 2-г в смт Сімеїз за Приватною фірмою "Азалія". Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно на кліматопавільон літера "А" (площа 123 кв. м), будівлю кафе літера "Б" (площа 35,6 кв. м), розташованих в місті Ялта, смт Сімеїз, вул. Володимира Луговського, 2-г видане Приватній фірмі "Азалія" виконавчим комітетом Ялтинської міської ради від 08.02.2005, в частині права власності на кліматопавільон літера "А" по вул. Луговського, 2-г в смт Сімеїз. В частині позовних вимог про спонукання Приватної фірми "Азалія" до повернення державного майна і виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2004 по справі N 2-8/4355-2004 у частині звільнення приміщення кліматопавільона літера "А" розташованого по вул. Луговського, 2-г в смт Сімеїз, відмовлено. У зустрічному позові відмовлено повністю. Заходи до забезпечення позову, викладені в ухвалі господарського суду АР Крим від 30.05.2005, скасовано.

Постанова мотивована обставинами відсутності вибуття спірного нерухомого майна з державної власності та недоведеності його набуття у власність приватною фірмою "Азалія" з посиланням на ненадання орендодавцем згоди на вчинення орендарем поліпшення орендованого майна, ненадання приватній фірмі "Азалія" у користування земельної ділянки для розміщення об'єкта містобудування та відсутність одержання орендарем дозволу на будівництво спірного об'єкта.

ПФ "Азалія" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, первісне рішення залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом ст. ст. 12, 35, 42, 43 ГПК України, помилкове незастосування ст. 331 ЦК України та водночас застосування норм ст. 376 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", які, на думку скаржника, не підлягали застосуванню до спірних відносин. Зокрема, скаржник вважає, що

Опрос