Идет загрузка документа (35 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О некоторых вопросах практики применения хозяйственными судами Закона Украины "О третейских судах"

Высший хозяйственный суд
Рекомендация от 11.04.2005 № 04-5/639
Утратил силу

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

від 11.04.2005 р. N 04-5/639

Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди"

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15 листопада 2007 року N 04-5/216
,
від 30 квітня 2009 року N 04-06/57

Рекомендації втратили чинність
(згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України
 від 26 грудня 2011 року N 18)

З метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами деяких приписів Закону України "Про третейські суди" (далі - Закон) президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне дати такі рекомендації:

1. Порядок оскарження рішень третейських судів

1.1. Компетентним судом, до якого оскаржуються рішення третейського суду і який здійснює видачу виконавчого документа, може бути у розумінні статті 2 Закону як місцевий загальний суд, так і місцевий господарський суд, за місцем розгляду справи третейським судом.

(абзац перший підпункту 1.1 пункту 1 із змінами, внесеними
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

У вирішенні питання про те, який суд, загальний чи господарський, компетентний розглядати заяви про скасування рішення третейського суду, господарським судам необхідно виходити з вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України та статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

(абзац другий підпункту 1.1 пункту 1 із змінами, внесеними
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

1.2. Підпункт 1.2 пункту 1 виключено

(згідно з рекомендаціями Вищого господарського
 суду України від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

1.3. Закон передбачає можливість подання заяви про скасування рішення третейського суду як стороною у справі, так і третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. При цьому вирішення третейським судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 51 та пунктом 9 частини шостої статті 56 Закону є підставою для скасування рішення третейського суду або для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

(підпункт 1.3 пункту 1 у редакції рекомендацій президії
 Вищого господарського суду України від 30.04.2009 р. N 04-06/57)

1.4. Частиною четвертою статті 51 Закону встановлено, що заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Законом не передбачено можливості відновлення цих строків. Тому в разі їх пропуску з будь-яких причин місцевий господарський суд має ухвалою відмовити у прийнятті відповідної заяви.

(підпункт 1.4 пункту 1 у редакції рекомендацій президії
 Вищого господарського суду України від 30.04.2009 р. N 04-06/57)

1.5. Закон не передбачає можливості оскарження ухвал, постановлених третейським судом з питань, що виникають у процесі розгляду справи.

1.6. Господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у частині третій статті 51 Закону перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені у зазначеній нормі Закону, у прийнятті відповідної скарги слід відмовляти.

Якщо заява про скасування рішення третейського суду обґрунтована посиланням як на підставу (підстави), зазначену в частині третій статті 51 Закону, так і на іншу підставу (підстави), яка не передбачена цією нормою, то відповідна заява підлягає розглядові в тій частині, що підпадає під ознаки частини третьої статті 51 Закону, а в прийнятті її в іншій частині слід відмовити (абзац другий підпункту 1.9.1 пункту 1 цих рекомендацій).

(підпункт 1.6 пункту 1 доповнено абзацом згідно з рекомендаціями
 Вищого господарського суду України від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

1.7. Заява про скасування рішення третейського суду подається в письмовій формі й підписується повноважною особою підприємства чи організації (у розумінні частини першої статті 1 ГПК України) або його (її) представником.

У заяві має бути зазначено:

- найменування господарського суду, до якого вона подається;

- повне найменування третейського суду, який прийняв рішення зі справи, його поштову адресу;

- повне найменування або прізвище, ім'я та по батькові особи, яка подала заяву, її поштову адресу;

- відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується (номер, дата, сторони, предмет і причини спору, зміст резолютивної частини);

- відомості про наявність передбачених Законом підстав скасування рішення третейського суду;

- вимога про скасування рішення третейського суду;

- перелік документів, що додаються до заяви.

У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти сторін та третейського суду тощо).

1.8. До заяви про скасування рішення третейського суду повинні бути додані:

- оригінал або копія такого рішення. Відповідна копія має бути завірена: для постійно діючого третейського суду - головою цього суду або нотаріусом, для третейського суду ad hoc - у нотаріальному порядку. Господарському суду необхідно ретельно перевіряти зміст такої угоди на предмет її відповідності вимогам статті 12 Закону, маючи на увазі, що недодержання передбачених цією статтею правил тягне за собою недійсність третейської угоди;

- документ чи документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншій стороні (сторонам) у справі (поштова квитанція, фіскальний чек, повідомлення про вручення, розписка тощо);

- довіреність чи інший документ, який підтверджує повноваження особи на підписання заяви;

- інші документи, якщо вони мають значення для розгляду питання про скасування рішення третейського суду, тобто обгрунтовують вимоги про таке скасування (судові рішення, акти, листи, інші письмові матеріали, що містять відомості про обставини, викладені в заяві).

Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 N 7-93 не передбачено справляння державного мита із заяв про скасування рішень третейських судів. Тому до внесення до чинного законодавства відповідних змін у господарських судів немає правових підстав вимагати подання доказів сплати державного мита із зазначених заяв.

1.9. Недодержання умов подання заяви про скасування рішення третейського суду тягне за собою наслідки у вигляді відмови у прийнятті заяви або повернення заяви.

1.9.1. Господарський суд виносить ухвалу про відмову в прийнятті заяви, якщо:

- рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених статтею 51 Закону;

- заяву подано не стороною у справі;

- заяву подано з пропуском встановленого Законом строку;

- оскаржується рішення третейського суду зі справи, не віднесеної до підвідомчості господарському суду;

- у провадженні господарського суду є справа про скасування того ж рішення третейського суду з тих же підстав.

1.9.2. Господарський суд виносить ухвалу про повернення заяви і доданих до неї документів, якщо:

(абзац перший підпункту 1.9.2 пункту 1 із змінами, внесеними
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

- заяву подано з порушенням правил щодо підсудності справ господарським судам;

- заява не відповідає вимогам, зазначеним у пунктах 1.7 і 1.8 цих рекомендацій;

- заяву не підписано або підписано особою, яка не мала права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

- господарським судом у встановлений строк не отримано витребувану справу з третейського суду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

1.10. Ухвала про відмову у прийнятті заяви або про повернення заяви надсилається сторонам у спорі, що вирішений третейським судом, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

Разом з ухвалою надсилається заява з документами, що були додані до неї.

1.11. Ухвалу про відмову в прийнятті заяви або про повернення заяви може бути оскаржено на загальних підставах.

1.12. Якщо заяву подано з додержанням відповідних вимог, господарський суд виносить ухвалу із зазначенням у ній про призначення справи до розгляду в судовому засіданні та про час і місце його проведення.

Відповідна ухвала надсилається особі, яка подала заяву, та іншим сторонам спору, що вирішений третейським судом.

Цією ж ухвалою господарський суд витребує справу з третейського суду, в якому вона зберігається. Витребувана справа має бути надіслана господарському суду протягом п'яти днів від дня надходження відповідної ухвали до третейського суду.

Зазначена ухвала в силу приписів пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, частини другої статті 11 Закону України "Про судоустрій України" та статті 115 ГПК є обов'язковою на всій території України, в тому числі для третейського суду, і її невиконання останнім тягне за собою загальні наслідки невиконання судових рішень згідно із законодавством України. Господарський суд може, зокрема, реагувати на відповідну бездіяльність, а так само на виявлені інші порушення законності та недоліки в діяльності третейського суду в порядку, передбаченому статтею 90 ГПК. Окремі ухвали господарських судів, винесені у зв'язку з виявленими порушеннями законності або недоліками в діяльності третейських судів, мають надсилатися засновникам третейських судів, при яких утворено останні; копії таких ухвал доцільно надсилати до відома Третейській палаті України.

(підпункт 1.12 пункту 1 доповнено абзацом згідно з рекомендаціями
 Вищого господарського суду України від 15.11.2007 р. N 04-5/216
,
абзац четвертий підпункту 1.12 пункту 1 у редакції рекомендацій президії
 Вищого господарського суду України від 30.04.2009 р. N 04-06/57)

1.13. Ухвали господарського суду, зазначені в пункті 1.10 цих рекомендацій, надсилаються за адресами, що містяться у рішенні третейського суду чи в заяві і вважаються одержаними адресатом у день доставки, хоча б адресат за даною адресою не знаходився. В такому разі посилання особи на неодержання процесуальних документів не може бути підставою для скасування відповідної ухвали господарського суду.

1.14. Строк і порядок розгляду заяви визначаються відповідно до вимог розділу XI ГПК.

Господарський суд розглядає заяву за участю сторін, якими у справах за такими заявами виступають відповідно позивачі і відповідачі зі справ, розглянутих третейськими судами, а також за участю інших учасників третейського розгляду.

(абзац другий підпункту 1.14 пункту 1 у редакції рекомендацій
 Вищого господарського суду України від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

Неявка цих осіб у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

У судовому розгляді господарський суд з'ясовує компетенцію третейського суду щодо розгляду спору між сторонами відповідно до укладеної ними третейської угоди та перевіряє відповідність заяви підставам для скасування рішення третейського суду, передбаченим частиною третьою статті 51 Закону.

Господарський суд розглядає питання про скасування рішення третейського суду лише з підстав, викладених у заяві.

1.15. За результатами розгляду заяви господарський суд приймає рішення, зміст якого повинен відповідати статті 84 ГПК з урахуванням особливостей відповідної категорії справ. Одна з таких особливостей полягає в тому, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною третьою статті 51 Закону.

(абзац перший підпункту 1.15 пункту 1 із змінами, внесеними
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

За наявності зазначених підстав, господарський суд приймає рішення про скасування рішення третейського суду.

(абзац другий підпункту 1.15 пункту 1 із змінами, внесеними
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

У резолютивній частині судового рішення про скасування рішення третейського суду зазначається про скасування рішення третейського суду з даними, що його ідентифікують (найменування третейського суду, який прийняв рішення, дату його прийняття, сторони спору, предмет вимоги).

За відсутності підстав для скасування рішення третейського суду господарський суд приймає рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

2. Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого документа

2.1. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК та пунктом 1 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

(підпункт 2.1 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

Абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 виключено

(підпункт 2.1 пункту 2 доповнено абзацом згідно з рекомендаціями
 Вищого господарського суду України від 15.11.2007 р. N 04-5/216
,
абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 виключено згідно з рекомендаціями
 президії Вищого господарського суду України від 30.04.2009 р. N 04-06/57)

2.2. Заява про видачу виконавчого документа подається в письмовій формі, підписується стороною, на користь якої прийнято рішення, або її представником.

У цій заяві зазначаються найменування господарського суду, уповноваженого видати виконавчий документ, найменування, склад та місцезнаходження третейського суду, найменування і місцезнаходження сторін у спорі, що вирішений третейським судом, дата прийняття рішення третейського суду та мотивовані вимоги заявника із зазначенням про закінчення строку добровільного виконання цього рішення, якщо такий строк у рішенні встановлено (частина перша статті 55 Закону).

До заяви про видачу виконавчого документа додаються такі ж самі документи, що й до заяви про скасування рішення третейського суду.

У разі невідповідності заяви про видачу виконавчого документа зазначеним вимогам вона повертається особі, яка її подала. Ця особа має право подати таку заяву повторно після усунення недоліків, які стали причиною її повернення.

2.3. Розгляд заяви про видачу виконавчого документа здійснюється господарським судом за правилами розділу XI ГПК з урахуванням особливостей, передбачених статтею 56 Закону, зокрема, щодо строків розгляду такої заяви.

Господарському суду слід відкладати розгляд заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду у разі надходження до господарського суду одночасно й заяви іншої сторони про скасування цього ж рішення і коли є підстави для розгляду останньої заяви по суті. У цих випадках господарський суд може відкласти розгляд заяви про видачу наказу до розгляду по суті заяви про скасування відповідного рішення третейського суду, але в межах строків, встановлених частинами першою та другою статті 56 Закону.

2.4. За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа господарський суд виносить ухвалу, зміст якої повинен відповідати вимогам статті 86 ГПК України з урахуванням вимог статті 56 Закону.

Ухвала про видачу виконавчого документа має, зокрема, містити:

- найменування і склад третейського суду;

- найменування заявника;

- найменування сторін спору, що вирішувався третейським судом;

- стислий виклад суті спору, що вирішувався третейським судом, і відомості про резолютивну частину рішення третейського суду;

- мотиви винесення ухвали з посиланням на статтю 56 Закону;

- висновок про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду або відмову у задоволенні заяви про видачу такого документа.

2.5. Зміст наказу на примусове виконання рішення третейського суду має відповідати вимогам частини першої статті 117 ГПК та статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

(абзац перший підпункту 2.5 пункту 2 із змінами, внесеними
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

У виданому наказі має бути викладено резолютивну частину рішення третейського суду і зазначено, що його видано на виконання рішення третейського суду.

2.6. Відповідно до частини четвертої статті 56 Закону сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

Наведена норма не виключає можливості надіслання господарським судом виданого ним виконавчого документа зазначеній стороні разом з ухвалою про видачу виконавчого документа (частина третя цієї ж статті).

2.7. Вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа наведено в частині шостій статті 56 Закону.

У застосуванні пункту 7 цієї частини господарським судам необхідно керуватися, зокрема, приписами частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

(підпункт 2.7 пункту 2 доповнено новим абзацом другим
 згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216)

Питання щодо законності та обґрунтованості рішення третейського суду, крім зазначених у частині шостій статті 56 Закону, не можуть вирішуватися господарським судом у розгляді заяви про видачу виконавчого документа.

(підпункт 2.7 пункту 2 доповнено абзацом третім згідно з
 рекомендаціями Вищого господарського суду України
 від 15.11.2007 р. N 04-5/216,
 у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом четвертим)

Господарським судам необхідно мати на увазі, що відмова в задоволенні такої заяви не позбавляє жодну із сторін спору, вирішеного третейським судом, права на звернення після набрання чинності відповідною ухвалою до господарського суду за вирішенням цього ж спору в загальному порядку (частина восьма статті 56 Закону).

2.8. В ухвалі, винесеній за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа, може бути зазначено, що рішення третейського суду не підлягає виконанню у певній частині з посиланням на зазначену в частині шостій статті 56 Закону підставу, якій суперечить ця частина рішення третейського суду. Решту спірних питань у такому разі може бути передано на розгляд господарському суду в загальному порядку.

2.9. Ухвалу про відмову у видачі виконавчого документа може бути оскаржено в апеляційному порядку на загальних підставах відповідно до розділу XII ГПК з урахуванням особливого строку, встановленого для цього частиною восьмою статті 56 Закону - 15 днів після винесення такої ухвали.

Відповідний строк є процесуальним, і в разі визнання господарським судом поважною причини його пропуску може бути відновлений.

2.10. Питання про подальшу долю матеріалів справи третейського суду після розгляду господарським судом заяви про видачу виконавчого документа вирішується у залежності від того, чи є третейський суд постійно діючим, чи утвореним для вирішення конкретного спору. В першому випадку справа підлягає поверненню до третейського суду (частина п'ята статті 56 Закону), в другому - зберігається у відповідному господарському суді (частина друга статті 54 Закону).

2.11. Підпункт 2.11 пункту 2 виключено 

(згідно з рекомендаціями президії Вищого
 господарського суду України від 30.04.2009 р. N 04-06/57)

 

Голова Вищого
господарського суду України 

 
Д. Притика
 

Опрос