Идет загрузка документа (107 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О разработке топливно-энергетического баланса Украины за 1995 год

Минстат
Приказ, Инструкция от 17.08.1995 № 213

Про розробку паливно-енергетичного балансу України за 1995 рік 

Наказ Міністерства статистики України
від 17 серпня 1995 року N 213

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
14 листопада 1995 р. за N 411/947

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 року N 594 "Про розробку паливно-енергетичного балансу", на виконання Указу Президента України від 14 квітня 1995 року N 312 "Про заходи щодо поліпшення роботи органів державної статистики України" Мінстату доручено здійснити в 1996 році розробку звітного паливно-енергетичного балансу за 1995 рік по Україні в цілому, міністерствах, відомствах, Автономній Республіці Крим та областях.

В зв'язку з необхідністю розробки звітного паливно-енергетичного балансу за 1995 рік НАКАЗУЮ:

1. Затвердити бланк державної статистичної звітності "Загальний енергетичний баланс за 1995 рік" за формою N 1-ЗЕБ та Інструкцію про порядок складання звітного загального енергетичного балансу за 1995 рік по формі N 1-ЗЕБ (додаються).

2. Управлінню статистики матеріально-технічних ресурсів (Пепелова Г. С.): 

- забезпечити своєчасне проведення всіх підготовчих робіт, пов'язаних з розробкою звітного загального енергетичного балансу;

- забезпечити необхідну допомогу і здійснювати постійний контроль за розробкою Держкомстатом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями статистики звітних загальних енергетичних балансів за 1995 рік;

- за результатами проведеної роботи із розробки звітного загального енергетичного балансу за 1995 рік подати Кабінету Міністрів України і Міністерству економіки відповідну інформацію та пропозиції.

3. ГОЦ Мінстату України (Крамарєв В. Г.): 

- забезпечити своєчасну та якісну розробку звітного загального енергетичного балансу;

- забезпечити в узгоджені строки подання відділу інформаційного забезпечення статистики матеріальних ресурсів необхідних звітів по статистиці промисловості, зовнішньо-економічної діяльності та соціальної статистики для співставлення даних при складанні звітного загального енергетичного балансу;

- організувати своєчасне розсилання бланків по ф. N 1-ЗЕБ та Інструкцій по їх складанню на адреси Держкомстату Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь статистики.

4. Економічному управлінню (Єрофеєва Н. В., Пишнюк М. І.) забезпечити фінансування та необхідну кількість паперу для виготовлення і розсилання бланків звітності загального енергетичного балансу та Інструкцій по їх складанню. 

5. Економічному управлінню (Єрофеєва Н. В.): 

- передбачити згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. N 594 збільшення чисельності управління статистики матеріально-технічних ресурсів на дві одиниці;

- передбачити виділення на IV квартал 1995 року коштів для позаштатних працівників Держкомстату Автономної Республіки Крим, статистичним управлінням областей та м. Києва, ГОЦ Мінстату та центральному апарату Мінстату України.

6. Голові Держкомстату Автономної Республіки Крим, начальникам обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь статистики взяти під особистий контроль хід робіт по підготовці та проведенню розробки звітного загального енергетичного балансу за 1995 рік.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра статистики України В. П. Арендаря.

 

Перший заступник Міністра

В. С. Гусаковський

 

ІНСТРУКЦІЯ
ПРО ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТНОГО ЗАГАЛЬНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ ЗА 1995 РІК ПО ФОРМІ N 1-ЗЕБ

1. Загальні положення

1.1. Інструкція визначає основні положення по складанню державної статистичної звітності за формою загального енергетичного балансу і враховує міжнародні статистичні рекомендації в області енергетики.

Звіт складають підприємства, установи, об'єднання, організації всіх форм власності та господарювання, а також відособлені підрозділи підприємств та організацій (надалі - підприємства та організації), які є виробниками, споживачами і постачальниками палива та енергії.

1.2. Звітний загальний енергетичний баланс по формі N 1-ЗЕБ складається:

а) всіма підприємствами та організаціями, які є споживачами палива та енергії з максимальною добовою витратою*) умовного палива від 2 тонн і вище, або теплоенергії 15 Гкал і вище, або з приєднуваною (встановленою або дозволеною до використання) електричною потужністю 100 кВ.А (кВт) і вище (незалежно від джерела енергопостачання).

При цьому, якщо підприємство (організація) відповідає хоча б одній із вказаних вище ознак, то воно зобов'язане звітувати по формі N 1-ЗЕБ, навіть коли у звітному році деякі з наведених вище показників будуть нижче встановленого цензу;

б) всіма підприємствами-виробниками палива і енергії, незалежно від добового споживання ними палива і енергії;

в) всіма підприємствами, організаціями-постачальниками палива і енергії незалежно від добового споживання ними палива і енергії.

1.3. Всі підприємства і організації-споживачі паливно-енергетичних ресурсів з максимальною добовою витратою умовного палива менше 2 тонн, теплоенергії - менше 15 Гкал, приєднуваною (встановленою або дозволеною до використання) електричною потужністю менше 100 кВ.А (кВт) складають загальний енергетичний баланс по формі N 1-ЗЕБ (СВ)**).

____________
*) Під максимальною добовою витратою палива мається на увазі максимальна фактична добова витрата умовного палива у звітному році незалежно від того, працювало підприємство цілий рік чи протягом певного сезону.

**) Форма N 1-ЗЕБ (СВ) є скороченим варіантом форми N 1-ЗЕБ і підлягає заповненню даними по паливу та енергії тільки в натуральному вимірі.

1.4. До складання загального енергетичного балансу необхідно перевірити повноту і вірність запису у звітних документах всіх даних, які необхідні для складання балансу. Всі показники наводяться на основі даних первинної виробничої документації і бухгалтерського обліку.

1.5. За подання недостовірних даних або за запізнення статистичної звітності службові особи підприємств чи організацій несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

2. Порядок і терміни подання загального енергетичного балансу

2.1. Розробка звітного загального енергетичного балансу проводиться за територіальною ознакою.

2.2. Підприємства та організації подають загальний енергетичний баланс в строки і за адресами, що вказані на бланках статистичної форми загального енергетичного балансу.

2.3. Порядок подання звітів об'єднаннями підприємств встановлюють органи державної статистики за місцем знаходження.

3. Порядок складання загального енергетичного балансу

3.1. Підприємства та організації, які складають загальний енергетичний баланс по формі N 1-ЗЕБ, зобов'язані ретельно заповнити адресну частину і розділи з 1 по 10:

Розділ 1. Валове споживання палива та енергії.

Розділ 2. Перетворена енергія.

Розділ 3. Споживання палива та енергії.

Розділ 4. Надходження палива та енергії зі сторони (розшифровка графи 2 розділу 1 "Надходження зі сторони").

Розділ 5. Відпуск палива та енергії на сторону (розшифровка графи 3 розділу 1 "Відпущено на сторону").

Розділ 6 (частини 1 і 2). Кінцеве споживання палива та енергії (розшифровка графи 12 розділу 3 "Кінцеве споживання").

Розділ 7. Втрати палива та енергії при видобутку та виробництві, перетворенні, переробці, транспортуванні та розподілі (розшифровка графи 11 розділу 1, графи 12 розділу 2, графи 10 розділу 3).

Розділ 8. Характеристика котельних за станом на кінець 1995 року.

Розділ 9. Розподіл підприємств і організацій за розмірами щорічного споживання умовного палива.

Розділ 10. Розподіл підприємств і організацій за розмірами щорічного споживання електроенергії.

3.2. Підприємства та організації, які складають загальний енергетичний баланс по формі N 1-ЗЕБ (СВ), повинні ретельно заповнити адресну частину та наступні розділи:

Розділ 1. Валове споживання палива та енергії.

Розділ 2. Споживання палива та енергії.

Розділ 3. Надходження палива та енергії зі сторони (розшифровка графи 1 розділу 1 "Надходження зі сторони"). 

Розділ 4. Відпуск палива та енергії на сторону (розшифровка графи 2 розділу 1 "Відпущено на сторону").

Статті форм скороченого варіанту загального енергетичного балансу N 1-ЗЕБ (СВ) заповнюються відповідно до визначення статей даної Інструкції.

3.3. Об'єднання підприємств, які подають зведений територіальний баланс по підприємствах і організаціях, що входять до їх складу і мають самостійний баланс, повинні вказати у лівому куту адресної частини по рядку 0642 кількість підприємств.

Підприємства та організації, які мають самостійний баланс і подають звіт в органи державної статистики за місцем свого знаходження, по вказаному рядку записують цифру 1.

У всіх розділах балансу показники записуються в цілих числах без десяткових знаків.

3.4. В обсяги експорту-імпорту паливно-енергетичних ресурсів відповідно до рекомендацій Міжнародного Валютного Фонду включаються дані експорту-імпорту давальницької сировини і продукції з неї.

В обсяги виробництва враховується продукція незалежно від того, чи закуплена вона за власні кошти, чи виготовлена з давальницької сировини, як імпортної так і вітчизняної.

4. Порядок заповнення розділу 1 "Валове споживання палива та енергії"

4.1. В графах А, Б і В вказуються, відповідно, види енергоресурсів, одиниці виміру (в натуральному і умовному вимірі), коди рядків, які кодують кожний вид енергоресурса.

В графі А зафіксовані такі групи і види паливно-енергетичних ресурсів: природні види палива, продукти переробки палива, горючі (паливні) побочні енергоресурси, природні енергетичні ресурси, електроенергія, теплоенергія (пара та гаряча вода), визначення яких наведено у додатку N 1 до Інструкції.

В графі Б вказуються одиниці виміру палива та енергії в натуральному та умовному значенні. При натуральному обчисленні всі види мінерального твердого, рідкого палива, а також газ нафтопереробних підприємств показуються в тоннах; газ горючий природний, газ підземної газифікації вугілля, газ сланцевий - в тисячах стандартних кубічних метрів; газ горючий коксовий - в тисячах кубічних метрів, приведених до 4000 ккал/м куб.; газ горючий доменний - в тисячах кубічних метрів, приведених до 1000 ккал/м куб., дрова та рослинні відходи - в щільних кубічних метрах, електроенергія - в тисячах кіловатт-годин, теплоенергії - в гігакалоріях, інші види природного палива, побічні тверді продукти переробки палива та інші відходи технологічних процесів виробництва записуються тільки в тоннах умовного палива.

В перерахунку на умовне паливо всі показники по кожному виду енергоресурсів записуються в тоннах (т у. п.). 

Перерахунок натурального палива, електроенергії та теплоенергії в умовне паливо здійснюється згідно з методикою, наведеною у додатку N 2 до Інструкції.

4.2. До статті "Видобуток та виробництво" (графа 1 розділу 1) записується об'єм видобутку та виробництва кожного виду палива та енергії. Тобто ця стаття визначає кількість палива та енергії, видобутих або вироблених із природних джерел, а також вироблених в процесі перетворення енергоносіїв. При цьому враховуються витрати видобутих чи вироблених палива та енергії, які використані на власні потреби (технологічні, енергетичні, силові, комунально-побутові, транспортні, будівельні, послуги населенню та інші) та втрати їх в процесі видобутку чи виробництва.

4.3. До статті "Надходження зі сторони" (графа 2 розділу 1) записуються об'єми палива та енергії, які підприємство одержує від сторонніх постачальників незалежно від джерел надходження, у тому числі з урахуванням імпорту. Паливо, яке надійшло для закладки до держрезерву, сплачене не з коштів підприємства, що звітує, і враховане бухгалтерією на забалансових рахунках, в графі 2 не записується. Підприємства, організації-постачальники записують до цієї статті об'єми паливно-енергетичних ресурсів, що призначені як для подальшої поставки споживачам та продажу населенню, так і для використання на власні потреби. Якщо імпортні паливно-енергетичні ресурси надійшли споживачу від збутових організацій, споживач показує його як надходження зі сторони від інших підприємств і організацій.

Надходження палива і енергії зі сторони від всіх джерел, записане в графі 2 розділу 1, розшифровується в розділі 4 балансу.

4.4. До статті "Відпущено на сторону" (графа 3 розділу 1) записуються об'єми палива та енергії, які підприємство поставляє та відпускає із своєї наявності іншим підприємствам і організаціям, а також населенню, в тому числі з урахуванням експорту. В цій статті записується поставка до держрезерву. Відпуск палива і енергії на сторону, показаний в графі 3, розшифровується в розділі 5 балансу.

Дані про імпорт-експорт паливно-енергетичних ресурсів показують в балансі всі підприємства та організації (резиденти України), що самостійно здійснюють експортно-імпортні операції у відповідності з ст. 10 Закону України "Про державну статистику" від 17.09.92 N 2614-XII і ст. 22 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 N 959-XII. Моментом експорту (імпорту) енергоресурсів для складання балансу вважається дата перетину товарами кордону. В балансі записуються дані поставок за всіма видами зовнішньоекономічних договорів (контрактів), в тому числі за міждержавними угодами, бартерними операціями тощо. Дані про обсяги експорту-імпорту заповнюються при наявності документа, що засвідчує момент перетину енергоресурсами митного кордону, та на основі зовнішньоекономічного договору (контракту).

При імпорті чи експорті електроенергії записується та її кількість, яка передається в інші країни чи одержується від них і відповідає величинам виміру у пунктах обліку, або на мережах, що перетинають кордон. Якщо електроенергія виробляється на спільних з іншими країнами електростанціях чи інших енергетичних підприємствах, то частка електроенергії, що належить країні-партнеру, до статей імпорту-експорту не включається, а записується до статті "Видобуток та виробництво" (графа 1 розділу 1) і до відповідних статей розділу 2 "Перетворена енергія".

Передача палива та енергії по території країни транзитом ні в одну із статей основної форми звітності не записується.

4.5. До статті "Морська та авіаційна бункеровка" (графа 4 розділу 1) записується об'єм палива, що поставляється морським та повітряним суднам всіх країн, включаючи Україну, які використовуються на міжнародних лініях. Паливо, яке відпускається суднам внутрішнього авіаційного, водного транспорту та каботажного плавання, до цієї статті не враховується. Воно враховується по статтях кінцевого споживання на транспорті (графи 4 і 5 розділу 6 частини 2).

4.6. До статей "Запаси (залишки) на початок року " та "Запаси (залишки) на кінець року" (графи 5 і 8 розділу 1) записуються об'єми запасів (залишків) всіх видів палива у споживачів (графи 6 і 9 розділу 1) та у постачальників (графи 7 і 10 розділу 1) на початок та кінець звітного року, які можуть знаходитись на складах підприємств, цехів, підсобних виробництв, будівельних майданчиках, на складах житлово-комунальних та культурно-побутових та інших об'єктів, які перебувають на балансі звітуючого підприємства (організації); запаси (залишки), які належать даному підприємству, але з якихось причин зберігаються на інших підприємствах, а також залишки на суднах, які знаходяться біля причалів, у портах і гаванях; на локомотивах, в депо.

До об'ємів залишків рідких нафтопродуктів (мазут паливний, паливо дизельне і т. і.) включається все паливо, що знаходиться в місткістях, включаючи також те, яке не можливо злити (так звані "мертві" залишки).

Організації, які експлуатують магістральні нафто-газопроводи, показують залишки нафти, нафтопродуктів та природного газу в трубопроводах, в проміжних ємкостях, газгольдерах і залишки газу в підземних сховищах.

Підприємства-споживачі, які є одночасно і виробниками паливно-енергетичних ресурсів, а також підприємства, організації-постачальники показують залишки палива, як споживчі (що передбачені для власних потреб), так і товарні (що належать передачі іншим збутовим організаціям чи реалізації безпосередньо споживачам, але з будь-яких причин не прийняті або не відвантажені на початок чи кінець звітного року).

Надлишки палива, які оформлені відповідними актами та оприбутковані протягом року, записуються по статті "Запаси (залишки) на початок року" (графа 5 розділу 1), відповідно для споживачів в графі 6, постачальників - в графі 7.

Залишки палива, що відкладені до держрезерву та мобзапасу до цих статей не записуються.

4.7. До статті "Втрати при видобутку і виробництві" (графа 11 розділу 1) записується об'єм втрат первинного палива при видобутку та виробництві: вугілля з породою при збагаченні та сортуванні, нафти при деемульсації та стабілізації. Показники цієї статті повинні відповідати показникам графи 1 розділу 7.

4.8. Стаття "Валове споживання первинних палива та енергії та їх еквівалентів" (графа 12 розділу 1) є алгебраїчною сумою об'ємів статті "Видобуток та виробництво" (графа 1) плюс статті "Надходження зі сторони" (графа 2) мінус статті "Відпущено на сторону" (графа 3) мінус статті "Морська та авіаційна бункеровка" (графа 4) плюс статті "Запаси (залишки) на початок року" (графа 5) і мінус статті "Запаси (залишки) на кінець року " (графа 8) мінус статті "Втрати" (графа 11 розділу 1).

4.9. В розділі 1 балансу окремими рядками виділені із кам'яного вугілля (рядок 001) в тому числі "рядове вугілля" з кодом рядка 002 і продукти збагачення (концентрат, промпродукт і шлам) з кодом рядка 003. Рядки 002 і 003 в балансі заповнюються лише збагачувальними підприємствами Мінвуглепрому.

При цьому вугільні об'єднання, у складі яких є збагачувальні підприємства, та збагачувальні підприємства Мінвуглепрому, які знаходяться на самостійному балансі, записують по рядку 002 "рядове вугілля" перші у графі 1 видобуток, а другі у графі 2 надхоження вугілля, в разі відпуску рядового вугілля на сторону - в графі 3 - його обсяги. По рядку 003 "продукти збагачення" цими підприємствами у графі 3 записуються обсяги відпущених продуктів збагачення (концентрат, промпродукт і шлам). Інші графи по цих рядках заповнюються відповідно до Інструкції. Після заповнення всіх граф рядків 002 і 003 дані підсумовуються і заповнюються по рядку 001 "Кам'яне вугілля".

Іншими підприємствами і організаціями продукти збагачення (концентрат, промпродукт і шлам), одержані від збагачувальних підприємств Мінвуглепрому, показуються за вагою фактичного вмісту вологи і записуються в цілому по рядку 001 "Кам'яне вугілля" без розшифровки в тому числі.

Концентрат вуглезбагачувальних підприємств чорної металургії показується у балансі по рядку "Кам'яне вугілля" (код 001) і окремою позицією не виділяється. Промпродукт і шлам вказаних підприємств показується в балансі по рядку 012 "Промпродукт і шлам збагачувальних підприємств чорної металургії".

4.10. Після заповнення розділу 1 необхідно зробити підсумки по всіх графах в умовному обчисленні:

по рядку 049 "Електроенергія - всього" (код 049), як сума даних рядків 050 + 051 + 052 + 053 + 054; 

по рядку 055 "Теплоенергія (пара, гаряча вода) - всього", як сума даних рядків 056 + 057 + 058 + 059 + 060; 

по рядку "Всього первинного палива" (код 061-2), як сума даних рядків 001 + 004 + ... + 011 + 022 + 023 + 043; 

по рядку "Всього первинних палива та енергії" (код 062-2), як сума даних рядків 051 + ... + 053 + 058 + 059 + 061; 

по рядку "Всього паливно-енергетичних ресурсів" (код 063-2), як сума даних рядків 012 + ... + 021 + 024 + ... + 042 + 044 + ... + 049 + 055 + 061. 

5. Порядок заповнення розділу 2 "Перетворена енергія"

5.1. В розділі 2 "Перетворена енергія" відсутні фіксовані рядки енергоносіїв. В зв'язку з цим при заповненні цього розділу до граф А, БіВ відповідно записуються види палива та енергії, їх одиниці виміру та код рядка в чіткій послідовності, яка записана в розділі 1 балансу, крім рядків 002 і 003 (наприклад, кам'яне вугілля буде відповідати коду 001-1 і 001-2, природний газ 043-1 і 043-2), електроенергія та теплоенергія - з кодами рядків відповідно 050, 054, 056, 057 і 060.

5.2. В зазначеному розділі записується сумарний об'єм палива та енергії, що надійшли на перетворення та вироблені в результаті перетворення енергетичними підприємствами (графи 1 - 10). У відповідних рядках об'єми енергоресурсів, що надходять на перетворення, записуються зі знаком "мінус", а об'єми продуктів, одержаних в результаті перетворення, - зі знаком "плюс". При цьому в графах з 1 по 10 включно об'єми енергоресурсів, що надійшли на перетворення, записуються без технологічних втрат, які окремо показуються у графі 11 зі знаком "мінус".

Наприклад, до підприємства по виробництву коксу надходить кам'яне вугілля, з якого виробляється кокс та коксовий газ, які надалі використовуються як енергоресурси. В цьому разі по статті "підприємствами по виробництву коксу" (графа 3 розділу 2) види палива та енергії записуються так: зі знаком "мінус" об'єм кам'яного вугілля (код 001-1 і 001-2) і зі знаком "плюс" кокс (код 013-1 і 013-2) та коксовий газ (код 044-1 і 044-2).

Цей розділ з точки зору виробництва енергоресурсів класифікує такі типи енергетичних підприємств: підприємства по виробництву брикетів, підприємства по виробництву коксу, газові підприємства, доменні печі, нафтопереробні підприємства, електростанції загального користування, електростанції підприємств, електростанції комбінованого виробництва електроенергії і тепла, котельні та інші підприємства та установки.

Визначення перерахованих підприємств за їх промисловою діяльністю наведено у додатку N 3 до Інструкції.

5.3. До статті "Підприємствами по виробництву брикетів" (графа 1 розділу 2) записуються зі знаком "мінус" об'єми кам'яного вугілля (код 001-1 і 001-2), бурого вугілля (код 004-1 і 004-2), торфу (код 006-1 і 006-2), витрачених на виробництво брикетів і по тій же графі записується зі знаком "плюс" об'єм вироблених брикетів (коди: 014-1, 014-2, 015-1, 015-2, 020-1 і 020-2) з врахуванням їх витрат на власні потреби.

5.4. До статті "Підприємствами по виробництву коксу" (графа 2 розділу 2) записуються зі знаком "мінус" об'єми кам'яного та бурого вугілля, витрачені на виробництво коксу і зі знаком "плюс" у цій же графі записуються об'єми виробленого коксу, коксового газу (коди 044-1 і 044-2) з урахуванням їх витрат на власні потреби (коди 013-1 і 013-2).

5.5. До статті "Газовими підприємствами" (графа 3 розділу 2) записується зі знаком "мінус" об'єм палива, витраченого на виробництво горючих газів і в цій же графі зі знаком "плюс" об'єм виробленого горючого газу (код 048-2) із врахуванням витрат газу на власні потреби.

5.6. До статті "Доменними печами" (графа 4 розділу 2) записується зі знаком "плюс" об'єм одержаного доменного газу (код 045-1 і 045-2) в процесі виплавки чавуну з урахуванням витрат доменного газу на власні потреби. В цій же графі записується зі знаком "мінус" об'єм коксу, еквівалентний об'єму одержаного доменного газу. Надалі при заповненні статті "чорна металургія" (графа 3 в розділі 6 "Кінцеве споживання") цей об'єм коксу не враховується в загальні витрати коксу на виробництво чавуну.

5.7. До статті "Нафтопереробними підприємствами" (графа 5 розділу 2) записуються зі знаком "мінус" об'єми сирої нафти та інших продуктів для переробки (коди: 022-1 і 022-2, 023-1 і 023-2), які надійшли на переробку, і в цій же графі зі знаком "плюс" показуються об'єми вироблених нафтопродуктів (коди 024 - 042) з врахуванням їх витрат на власні потреби.

5.8. До статей "Електростанціями загального користування" (графа 6 розділу 2), "Електростанціями підприємств" (графа 7 розділу 2), "Електростанціями комбінованого виробництва електроенергії і тепла (теплоелектроцентралями)" (графа 8 розділу 2) записуються зі знаком "мінус" об'єми кожного виду палива, витраченого на виробництво електро- та теплоенергії і в цих же графах зі знаком "плюс" об'єми вироблених електроенергії (код 050-1 і 050-2) та теплоенергії (код 056-1 і 056-2) із врахуванням їх витрат на власні потреби.

В загальному енергетичному балансі не враховується електрота теплоенергія, вироблені електростанціями (установками) і котельними, які знаходяться на суднах рибної промисловості, транспортних і пасажирських суднах, в потягах і на автотранспорті, а також від установок, що обслуговують кінопересувки, електродоїльні, електростригальні, електрозварювальні апарати, які є одним цілим агрегатом. Витрати палива на виробництво електро- та теплоенергії цими агрегатами записуються у відповідних статтях розділу 3 "Кінцеве споживання" за цільовим призначенням.

5.9. До статті "Котельними" (графа 9 розділу 2) записується зі знаком "мінус" об'єм палива, що використовується на виробництво теплоенергії і по цій же графі зі знаком "плюс" об'єм виробленої теплоенергії (код 057-1 і 057-2) із врахуванням витрат тепла на власні потреби.

Методика обчислення виробленої теплоенергії котельними наведена в додатку N 2 до Інструкції.

Якщо для виробництва тепла основним видом енергії є електроенергія (це відноситься до електрокотельних та інших електроустановок по виробництву тепла), то по цій статті об'єм витраченої електроенергії записується зі знаком "мінус", а об'єм виробленої теплоенергії зі знаком "плюс" з урахуванням витрат тепла на власні потреби.

Теплоенергія, одержана в котлах електростанцій і використана в турбогенераторах для виробництва електроенергії або в турбокомпресорах для виробництва стиснутого повітря, в загальному енергетичному балансі не враховується і визначається як проміжна енергія.

5.10. До статті "Іншими підприємствами та установками" (графа 10 розділу 2) записується зі знаком "мінус" об'єм палива, витраченого на перетворення в інші види палива та енергії, і в цій же графі зі знаком "плюс" об'єм вироблених енергоносіїв із врахуванням їх витрат на власні потреби.

В перелік енергетичних об'єктів цієї статті входять також установки по утилізації горючих та теплових енергетичних ресурсів. В цьому разі у графу 10 зі знаком "плюс" записується об'єм електроенергії (код 054-1 і 054-2) чи теплоенергії (код 060-1 і 060-2), одержаних від утилізації вторинних енергоресурсів з урахуванням їх витрат на власні потреби, і зі знаком "мінус" у цій же графі показується об'єм палива по величині, еквівалентній кількості одержаного енергоносія при утилізації. Наприклад, при утилізації тепла відходящих газів нагрівальної печі, яка споживає природний газ, утилізаційна установка виробляє 100000 Гкал тепла за рік. Стаття (графа 10) заповнюється так: у графі зі знаком "плюс" по рядку "теплоенергія" записується 100000 Гкал з відповідним записом рядка з кодом 060 і у цій же графі зі знаком "мінус" записується природний газ, об'єм якого еквівалентний об'єму виробленого тепла, тобто 17200 т у. п. Цей об'єм природного газу не враховується у відповідних статтях розділу 3 "Споживання палива та енергії".

За еквівалент для конвертерного та феросплавного газів (фізична та хімічна їх енергія) слід приймати кокс.

5.11. До статті "Втрати при перетворенні" (графа 11 розділу 2) записуються зі знаком "мінус" об'єми втрат палива в процесі перетворення - вугілля і торфу при виробництві брикетів, вугілля при виробництві коксу та коксового газу, нафти при обезсолюванні та обезвожуванні на нафтопереробних підприємствах та інші технологічні втрати і відходи палива, пов'язані з його переробкою в інші види. Показники цієї статті повинні дорівнювати показникам графи 4 розділу 7.

5.12. Загальні підсумки перетворення кожного виду палива та енергії записуються до статті "Перетворено палива та енергії-всього" окремо по тих продуктах, що надійшли на перетворення - у графі 12 зі знаком "мінус" (як сума показників граф з 1 по 11 зі знаком "мінус"), та що одержані в результаті перетворення - у графі 13 зі знаком "плюс" (як сума показників граф з 1 по 10 зі знаком "плюс").

5.13. Показники графи 13 цього розділу по кожному виду палива та енергії, які показані зі знаком "плюс", повинні дорівнювати показникам графи 1 "Видобуток та виробництво" розділу 1.

5.14. Дані по кожній статті розділу в умовному обчисленні підсумовуються окремо зі знаком "мінус" та зі знаком "плюс" і записуються відповідно по рядках 064-2 і 065-2.

6. Порядок заповнення розділу 3 "Споживання палива та енергії"

Цей розділ також не має фіксованого переліку енергоносіїв і заповнення його рядків треба проводити аналогічно розділам 1 і 2, по електроенергії та теплоенергії - одним рядком з кодами відповідно 049 та 055.

6.1. По статті "Споживання енергетичним сектором" (графа 1 розділу 3) звітують підприємства по видобутку і виробництву первинного палива та енергії, підприємства по перетворенню енергії та інші енергетичні підприємства. По цій статті записуються витрати палива та енергії на здійснення всіх технологічних процесів по видобутку і виробництву продукції паливної промисловості, електро- та теплоенергії енергетичними підприємствами. В розділі окремо виділені такі енергетичні підприємства: вугільні підприємства, до яких входять вугільні шахти, розрізи і вуглезбагачувальні підприємства (графа 2), підприємства по видобутку нафти і газу (графа 3), підприємства по виробництву брикетів (графа 4), підприємства по виробництву коксу (графа 5), нафтопереробні підприємства (графа 6), електростанції різного призначення (графа 7), котельні (графа 8), газові підприємства та інші енергетичні підприємства та установки (графа 9). Підприємства та організації, на балансі яких знаходяться електростанції, котельні та утилізаційні установки, витрати енергії на їх власні виробничі потреби, пов'язані з виробництвом електро- та теплоенергії, записують до граф 7 - 9 цього розділу. До енергетичного сектору доменні печі не входять і витрати палива та енергії на виробництво чавуну необхідно показувати по статті "чорна металургія" (графа 3 розділу 6 частини 1). В об'єми витрат зазначених статей враховуються втрати палива та енергії в технологічних процесах виробництва та витрати їх на внутрішній заводський транспорт.

6.2. У відповідних статтях енергетичного сектору не враховуються витрати палива та енергії:

а) використані в процесі перетворення і враховані в розділі 2 "Перетворена енергія";

б) на виробництво продукції, не пов'язаної з основною діяльністю підприємств енергетичного сектору. Ці витрати записуються до статті "На виробництво промислової продукції (крім паливно-видобувних та енергетичних підприємств)" та окремих галузей (графи 2 - 11 розділу 6 частини 1);

в) на сільськогосподарські роботи, якщо такі виконує підприємство. Ці витрати зараховуються до статті "На сільськогосподарські роботи (продукцію)" (графа 12 розділу 6 частини 1);

г) на транспорт, який знаходиться на балансі підзвітного підприємства і виконує роботи по перевезенню вантажів на підприємство від залізничних станцій, причалів, інших міст і сіл, по вивозу продукції та відходів підприємства, а також іншу діяльність. Ці витрати зараховуються до статей "На діяльність транспорту (крім внутрішньозаводського)" - всього і в тому числі по видах (графи 1 - 7 розділу 6 частини 2);

д) на будівельно-монтажні, бурові роботи і монтаж нового технологічного обладнання. Ці витрати записуються до статті "На будівельно-монтажні і бурові роботи" (графа 8 розділу 6 частини 2);

ж) на об'єкти торгівлі та громадського харчування, які входять до складу підприємства. Ці витрати зараховуються до статті "На торговельну діяльність і громадське харчування" (графа 9 розділу 6 частини 2);

з) на комунальні та культурно-побутові потреби. Ці витрати зараховуються до статті "На комунальні та культурно-побутові потреби" (графа 10 розділу 6 частини 2);

к) на науково-дослідні та експериментальні роботи, інші потреби, які не пов'язані з основним виробництвом енергетичних підприємств. Ці витрати зараховуються до статті "На інші роботи та потреби" (графа 11 розділу 6 частини 2).

6.3. До статті "Втрати при транспортуванні та розподілі" (графа 10 розділу 3) записуються всі види втрат і недостач палива та енергії, пов'язані з транспортуванням твердих і рідких видів палива залізничним, водним, автомобільним чи іншим видом транспорту; нафти, нафтопродуктів та газу в трубопроводах; палива при зберіганні та розподілі; електроенергії в лініях електропередач, теплоенергії в магістральних та розподільних тепломережах, а також втрати, пов'язані із спалюванням у факелах нафто- та газопереробки (на нафто-, газопереробних підприємствах), доменного та коксового газів (на металургійних і коксохімічних підприємствах), з аваріями, стихійними лихами, розкраданням, які оформлені відповідними актами. Показники цієї статті повинні дорівнювати показникам статті "Втрати палива та енергії при транспортуванні та розподілі" (графа 7 розділу 7).

6.4. До статті "Використання для неенергетичних цілей" (графа 11 розділу 3) записуються об'єми палива, що використовуються:

- як сировина на виробництво хімічної, нафтохімічної та іншої непаливної продукції з врахуванням технологічних втрат при переробці (обсяги цих втрат окремо виділяються і записуються до графи 12 розділу 7);

- як матеріал для непаливних потреб. Наприклад, вугілля на виробництво цинкових білил, карбіду кальцію, силуміну, карборунду, електродної маси та іншої непаливної продукції; вугілля, як добавки до скломаси, глини або інших сумішей, де вугілля не використовується як паливо; газ на виробництво сірки, аміаку, водню, мінеральних добрив та інших продуктів; кокс металургійний сухий на виробництво: електродів, сірчаного натрію, соди та інших непаливних продуктів; нафтопродукти (мастила, промислові спирти, бітум, парафіни та інші), які використовуються як мастила, розчинники для нанесення захисного покриття, як ізоляційний матеріал тощо.

6.5. До статті "Кінцеве споживання" (графа 12 розділу 3) записуються об'єми використання паливно-енергетичних ресурсів за всіма напрямками споживання, за винятком витрат енергоресурсів, врахованих енергетичним сектором, та використаних для неергетичних цілей.

Об'єми кінцевого споживання за окремими напрямками розшифровуються в розділі 6 балансу.

6.6. Стаття "Всього споживання палива та енергії" (графа 13 розділу 3) є сумою статей: "Споживання енергетичним сектором" (графа 1 розділу 3), "Втрати при транспортуванні та розподілі" (графа 10 розділу 3), "Використання для неенергетичних цілей" (графа 11 розділу 3) і "Кінцеве споживання" (графа 12 розділу 3).

7. Порядок заповнення розділу 4 "Надходження палива та енергії зі сторони"

Цей розділ є розшифровкою статті "Надходження зі сторони" графи 2 розділу 1 балансу. Графи А, Б, і 1 по всіх видах палива заповнюються в тій же послідовності і в точній відповідності з показниками граф А, Б, і В розділу 1, крім рядків 002 і 003, електро- і теплоенергії по рядках з кодами відповідно 049 і 055; у графі В проставлена ознака перфорації. Із загального надходження палива та енергії зі сторони від усіх джерел, вказаного в графі 2 зазначеного розділу, виділяються надходження:

- від підприємств і організацій своєї області (Автономної Республіки Крим) - графа 3;

- від підприємств і організацій інших областей України (Автономної Республіки Крим) з відповідними записами в графі 5 об'ємів палива та енергії, які надійшли від кожної конктретної області і в графі 4 їх кодів за СПАТО (додаток N 4 до Інструкції);

- за імпортом з відповідними записами в графі 7 об'ємів палива та енергії, безпосередньо одержаних із-за меж України з розшифровкою по країнах та із записом в графі 6 кодів цих країн: окремими рядками з відповідними кодами кожної країни колишнього СРСР та під одним кодом - інші країни світу (додаток N 4 до Інструкції).

Показники графи 2 дорівнюють сумі показників граф 3, 5 і 7 по кожному виду палива та енергії, а також графі 2 розділу 1.

8. Порядок заповнення розділу 5 "Відпуск палива та енергії на сторону"

Цей розділ є розшифровкою статті "Відпущено на сторону" графи 3 розділу 1. Графи А, Б, і 1 по всіх видах палива заповнюються в тій же послідовності і в точній відповідності з показниками граф А, Б, і В розділу 1, крім рядків 002 і 003, електро- і теплоенергії по рядках з кодами відповідно 049 і 055; у графі В проставлена ознака перфорації. Із загального відпуску палива та енергії на сторону, вказаного в графі 2 зазначеного розділу, виділяється відпуск:

- підприємствам і організаціям своєї області (Автономної Республіці Крим) - графа 3;

- населенню, включаючи працівників підприємств - графа 4;

- підприємствам і організаціям інших областей України (Автономної Республіки Крим) з відповідними записами в графі 6 об'ємів палива та енергії, які були відпущені (відвантажені) до кожної конктретної області і в графі 5 кодів областей за СПАТО (додаток N 4 до Інструкції);

- за експортом з відповідними записами в графі 8 об'ємів палива та енергії, безпосередньо відпущених за межі України з розшифровкою по країнах та із записом в графі 7 кодів цих країн: окремими рядками з відповідними кодами кожної країни колишнього СРСР та під одним кодом - інші країни світу (додаток N 4 до Інструкції).

Показники графи 2 дорівнюють сумі показників граф 3, 4, 6 і 8 по кожному виду палива та енергії, а також графі 3 розділу 1.

9. Порядок заповнення розділу 6 "Кінцеве споживання палива та енергії"

9.1. В цьому розділі виділені в окремі статті відповідні напрямки використання палива та енергії: виробництво промислової продукції, виконання сільськогосподарських робіт (виробництво продукції), діяльність транспорту, виконання будівельно-монтажних і бурових робіт, торгівля та громадське харчування, комунальні та культурно-побутові потреби та інші роботи та потреби.

9.2. В графах А, Б, В і 1 цього розділу записуються найменування, одиниці виміру, коди рядків і об'єми всіх видів паливно-енергетичних ресурсів, витрачених безпосередньо в цілях кінцевого споживання в тій же послідовності і в точній відповідності з показниками граф А, Б, В і 12 розділу 3. При цьому підприємства та організації незалежно від того, до якої галузі вони належать, розподіляють витрати палива та енергії на виробництво окремих видів продукції відповідно галузей, до яких ця продукція відноситься.

9.3. До статті "На виробництво промислової продукції (крім продукції паливно-видобувних та енергетичних підприємств) - всього" (графа 2 розділу 6 частини 1) записуються об'єми палива та енергії, що споживаються безпосередньо у технологічних процесах на виробництво всієї промислової продукції з урахуванням втрат енергоресурсів в цих процесах та витрат на внутрішній заводський транспорт, з розшифровкою в тому числі за окремими галузями промисловості (графи 3 - 11).

9.4. До граф 2 - 11 не враховуються витрати палива та енергії, що були використані в процесі перетворення, на сільськогосподарські роботи, транспорт, будівельно-монтажні та бурові роботи, об'єкти торгівлі та громадського харчування, комунальні та культурно-побутові потреби, науково-дослідні та експериментальні роботи та інші потреби, які відображаються по відповідних статтях цього розділу аналогічно до порядку, передбаченого пунктом 6.2 (крім підпункту "б"). В цих графах також не враховуються витрати палива та енергії на власні потреби енергетичних підрозділів підприємств, які повинні враховуватись в розділі 3 по графах 7 - 9. Крім того, до даних статей не включається об'єм палива, рівний еквіваленту утилізованих вторинних енергоресурсів.

Підприємства чорної металургії, які мають доменні печі, до даної статті записують той об'єм палива, який було використано безпосередньо на технологічний процес виробництва чавуну чи феросплавів без урахування об'єму коксу, еквівалентного об'єму одержаного доменного газу і об'єму енергії від утилізації вторинних енергоресурсів.

До статті "інші галузі промисловості" (графа 11 розділу 6 частини 1) записуються витрати палива та енергії на виробництво продукції, яка відноситься до галузей промисловості, не виділених окремо в балансі.

9.5. До статті "На сільськогосподарські роботи (продукцію)" (графа 12 розділу 6 частина 1) записуються витрати усіх видів палива та енергії:

- на силові двигуни і механізми, які забезпечують виконання робіт у рослинництві (тракторів, комбайнів, сіялок, віялок тощо);

- на двигуни по забезпеченню механізованих робіт на відгодівельних пунктах, птахофабриках, в тепличних господарствах, на молочних пунктах, пунктах по приготуванню кормів;

- на силові двигуни, які обслуговують експлуатацію споруд по зрошуванню та іригації;

- на опалення і освітлення зимових і весняних теплиць, тваринницьких та інших виробничих приміщень;

- на транспортні операції по перевезенню вантажів у господарстві з використанням тракторів і автомобілів;

- на інші сільськогосподарські роботи.

При цьому витрати на сільськогосподарські роботи виділяються всіма підприємствами і організаціями (незалежно від того, у яких галузях економіки виконуються ці роботи), в основному, за такими видами робіт: опалення зимових і весняних теплиць, очищення і сушіння зерна, зрошення і осушення земель, пастеризація молока, утримання великої рогатої худоби, вівців, свиней, птиці тощо.

9.6. По статті "На діяльність транспорту (крім внутрішньозаводського" (графа 1 розділу 6 частини 2), до якої в тому числі входять: "залізничний" (графа 2), "автомобільний" (графа 3), "річковий та морський" (графа 4), "авіаційний" (графа 5), "трубопровідний" (графа 6) та "інші види транспорту і діяльності" (графа 7) звітують всі підприємства та організації, незалежно від того, до якої галузі економіки вони відносяться, які виконують транспортні роботи (вантажні та пасажирські) за винятком внутрішнього заводського транспорту. До цих статей записуються витрати палива та енергії на забезпечення руху кожного виду транспорту, а також на опалення, освітлення, вентиляцію, кондиціювання виробничих об'єктів та приміщень (станцій, портів, пристаней, автовокзалів, аеровокзалів тощо), крім адміністративних споруд. До статей "річковий та морський" (графа 4), "авіаційний" (графа 5) входять тільки морські та повітряні судна, які обслуговують внутрішні лінії. Стаття "трубопровідний" (графа 6) включає витрати палива та енергії, пов'язані з транспортуванням нафти, нафтопродуктів, газу та інших продуктів по магістральних трубопроводах (витрати палива та енергії на перекачуючих компресорних і газорозподільних станціях трубопровідного транспорту, на підігрів нафти та ін.).

До статті "інші види транспорту та діяльності" (графа 7) записуються витрати палива та енергії міським електричним транспортом (трамваї, тролейбуси, метрополітен тощо) та іншими непереліченими вище видами транспорту (конвейєрний, поточно-контейнерний, канатно-підвісний, монорельсовий тощо).

9.7. До статті "На будівельно-монтажні і бурові роботи" (графа 8 розділу 6 частини 2) записуються об'єми палива та енергії, що витрачені на виконання будівельно-монтажних і бурових робіт (незалежно від того, в якій галузі виконуються ці роботи) з урахуванням витрат палива і енергії на обслуговування цих робіт двигунами і механізмами (бетоноукладачі, верстати для рівняння та різки дроту, формувальні машини, конвейєри, рольганги, землеснаряди, екскаватори, розчинні вузли, крани різних видів, двигуни генератори зварки, зварювальні трансформатори та інше обладнання), а також витрати палива і енергії на елекрообігрів бетону, підігрів грунту, трубопроводів та інші роботи.

9.8. По статті "На торговельну діяльність і громадське харчування" (графа 11 розділу 6 частини 2) звітують підприємства торгівлі і громадського харчування, а також підприємства та організації, які мають на своєму балансі такі об'єкти. До цієї статті записуються витрати палива і енергії на забезпечення діяльності об'єктів торгівлі і громадського харчування, на опалення, освітлення, вентиляцію, гаряче водопостачання та інші потреби цих об'єктів.

9.9. Слід мати на увазі, що в цьому розділі до граф 2 - 12 розділу 6 частини 1 і граф 1 та 8 розділу 6 частини 2, відповідно, записуються також витрати палива та енергії на опалення, освітлення, вентиляцію і гаряче водопостачання виробничих споруд (включаючи витрати в невиробничих об'єктах, які розташовані в цих спорудах), на зовнішнє освітлення території промислових, будівельних, транспортних і сільськогосподарських підприємств та організацій.

9.10. До статті "На комунальні та культурно-побутові потреби" (графа 10 розділу 6 частини 2) записуються витрати палива та енергії на опалення, освітлення, вентиляцію, гаряче водопостачання та інші санітарно-гігієнічні потреби житлових, навчальних, лікувальних, спортивних, видовищних будинків і приміщень, дитячих установ, санаторіїв і будинків відпочинку, будинків інвалідів і престарілих, пралень, лазень, підприємств побутового обслуговування населення, а також інших будинків і установ комунального і культурно-побутового призначення. Промислові, будівельні, транспортні, сільськогосподарські та інші підприємства і організації записують в цю графу перелічені вище витрати в об'єктах комунального і культурно-побутового призначення, які знаходяться на балансі звітуючі підприємства (організації): витрати в їдальнях, буфетах, душових, пральнях, здоровпунктах, дитсадках, яслах, клубах, будинках культури, стадіонах, будинках відпочинку, оздоровчих таборах, гуртожитках та інших організаціях комунального і культурно-побутового призначення. До цієї ж статті записується відпуск палива житлово-комунальним відділам чи житловим управлінням робітничих селищ, які знаходяться на балансі підзвітних підприємств або організацій.

Якщо об'єкти житлово-комунального і культурно-побутового призначення, розташовані у виробничих цехах чи приміщеннях і мають самостійний облік паливно-енергетичних ресурсів, то витрати їх враховують по даній статті. При відсутності окремого обліку витрати палива і енергії відносяться до витрат, пов'язаних з виробництвом промислової продукції або виконанням основних робіт.

9.11. До статті "На інші роботи та потреби" (графа 11 розділу 6 частини 2) записуються витрати палива та енергії на всі інші роботи і потреби. Сюди записуються витрати палива та енергії на опалення, освітлення, кондиціювання повітря і вентиляцію адміністративних споруд всіх звітуючих підприємств і організацій.

10. Порядок заповнення розділу 7 "Втрати палива та енергії при видобутку та виробництві, перетворенні, переробці, транспортуванні та розподілі"

10.1. Цей розділ групує всі види втрат і недостач,є розшифровкою відповідних статей втрат палива та енергії розділів 1 (графа 11), 2 (графа 11) і 3 (графа 10), та додатково включає втрати по статтях "Втрати палива при переробці в непаливну продукцію" (графа 12) і "Втрати палива та енергії через невикористання, необлік та з інших причин" (графа 13).

10.2. До статті "Втрати при видобутку та виробництві" (графа 1 розділу 7) записуються втрати палива при видобутку та виробництві: вугілля з породою при збагаченні та сортуванні на збагачувальних підприємствах вугільної, металургійної та коксохімічної промисловості (без врахування промпродукту і шламу, використаних як енергетичне паливо), нафти при деемульсації та стабілізації.

10.3. До статті "Втрати при перетворенні" (графа 4 розділу 7) записуються втрати палива в процесі його перетворення: вугілля і торфу при брикетуванні, нафти при обезсолюванні та обезвожуванні.

10.4. До статті "Втрати при транспортуванні та розподілі" (графа 7 розділу 7) записуються втрати палива при транспортуванні його залізничним, водним, автомобільним, трубопровідним чи іншим видом транспорту; втрати палива при перевантаженні, зберіганні на складах, розподілі та інших видах робіт, безпосередньо не пов'язаних з виробничим процесом; втрати електроенергії в лініях електропередач, трансформаторних підстанціях та інших об'єктах; теплоенергії в магістральних та розподільних тепломережах.

10.5. До статті "Втрати палива при переробці в непаливну продукцію" (графа 12 розділу 7) виділяються втрати палива, які пов'язані з переробкою палива при виробництві хімічної, нафтохімічної та іншої непаливної продукції. Об'єми цих втрат враховуються в загальні обсяги палива, які показані в графі 11 розділу 3.

10.6. До статті "Втрати палива та енергії через невикористання, необлік та з інших причин" (графа 13 розділу 7) записуються незбираний попутний нафтовий газ, спалений у факелах, невикористані відходи лісозаготівлі, деревообробки та інші горючі відходи технологічних процесів виробництва, по яких відсутня на підприємстві розроблена технологія їх використання; невикористані відпрацьована пара, конденсат, гаряча вода, тепло відхідних газів агрегатів, які не мають теплоутилізаційних установок і т. і. 

Показники: графи 1 розділу 7 повинні відповідати показникам графи 11 розділу 1; графи 4 розділу 7 - графи 12 розділу 2, графи 7 розділу 7 - графи 10 розділу 3.

11. Порядок заповнення розділу 8 "Характеристика котельних за станом на кінець 1995 року"

До статей цього розділу записуються дані, що характеризують кількість і потужність всіх котельних станом на кінець 1995 року, а також виробництво ними теплової енергії та загальні витрати палива на вироблену енергію у звітному році. При цьому враховуються всі котельні незалежно від їх потужності.

Теплова потужність котелень визначається як сума номінальних за паспортом потужностей усіх установлених котлів. Якщо потужність будь-якого котла невідома, то допускається дослідна оцінка його продуктивності за максимальним відпуском гарячої води чи пари за годину, або по споживанню палива за годину.

Дані рядка 0790 по всіх графах повинні дорівнювати сумі даних рядків 0791, 0793 - 0795, а також 0796 - 0801.

Дані графи 6 рядка 0790 цього розділу повинні дорівнювати даним графи 12 розділу 1 по рядку 057-1.

Дані графи 7 рядка 0790 цього розділу повинні дорівнювати даним графи 10 розділу 2 по рядку 064-2.

12. Порядок заповнення розділів 9 і 10 розподіл підприємств і організацій за розмірами щорічного споживання умовного палива та електроенергії

12.1. Об'єднання підприємств, органи державної статистики на рівні областей проводять розподіл підприємств і організацій відповідно до об'ємів щорічного споживання умовного палива і електроенергії із записом цих показників у відповідних графах 1 і 2 розділів 9 та 10.

12.2. Підприємства і організації, що мають самостійний баланс, заповнюють графу 2 розділів 9 і 10 відповідного рядка із записом об'єму щорічного споживання умовного палива та електроенергії на виробничі потреби.

Дані графи 2 розділу 9 по підприємству (організації) повинні дорівнювати даним графи 13 розділу 3 по рядку 067-2.

Дані графи 2 розділу 10 по підприємству (організації) повинні дорівнювати даним графи 13 розділу 3 по рядку 049-1.

Після заповнення всіх показників, передбачених формою балансу, його розділи балансуються таким чином: дані графи 13 розділу 3 по рядку 066-2 повинні дорівнювати алгебраїчній сумі даних графи 12 розділу 1 по рядку 063-2 і графи 12 розділу 2 по рядку 064-2 зі своїм знаком, а також аналогічно по всіх видах палива та енергії в натуральному і умовному вимірі.

 

Визначення окремих видів енергоносіїв

До природних видів палива відносяться: кам'яне вугілля, включаючи паливні продукти, одержані при збагаченні та сортуванні на підприємствах вугільної промисловості, буре вугілля (лігніт), сланці горючі, торф паливний, дрова опалювальні, деревинні відходи лісозаготівлі, деревинні відходи деревообробки, відходи сільськогосподарського виробництва (солома, качани та стебла кукурудзи, лушпиння соняшникове та рисове, тощо), інші види первинного твердого палива (непридатні шпали, рудничні стійки, деревинна тара тощо), нафта, включаючи газовий конденсат, природний газ, до якого входить шахтний метан.

До природних енергетичних ресурсів відносяться: гідроенергія, геотермальна, ядерна, сонячна енергія, вітроенергія, енергія морських припливів і відливів, енергія біомаси та енергія, вироблена іншими нетрадиційними джерелами.

Продукти переробки палива - кокс кам'яновугільний, коксик і коксовий дріб'язок, кокс нафтовий, сланцевий і торф'яний, брикети кам'яновугільні і буровугільні, брикети і напівбрикети торф'яні, термоантрацит, деревинне вугілля, авіаційний і автомобільний бензин, газотурбінне паливо бензинового типу, газотурбінне паливо керосинового типу, керосин (гас) технічний і опалювальний, лігроїн (нафта), газойль (дизельне паливо), мазут топковий і флотський, котельно-пічне паливо, промислові спирти та уайт-спіріт, мастила, бітум, газ горючий сланцевий, коксовий, газ нафтопереробних підприємств, зріджений нафтовий газ, промпродукт і шлам збагачувальних підприємств чорної металургії та інші продукти переробки палива, які використовуються як енергетичне паливо.

До горючих (паливних) вторинних енергоресурсів відносяться: вторинні горючі гази - доменний, феросплавний, ваграночний, конвертерний, сажового виробництва, синтез-газ, абгаз, пічний газ фосфорного виробництва та виробництва карбіду кальція, горючі відходи процесів хімічної і термохімічної переробки вуглецевої сировини, відходи електродного виробництва, відходи шкіряного виробництва, луг целюлозно-паперового виробництва, відходи гудрону і бітуму та інші відходи технологічних процесів, які використовуються як паливо.

Кам'яне вугілля - природні закам'янілі органічні поклади чорного кольору з вищою теплотою згоряння більше 5700 ккал/кг (23860 кДж/кг), розрахованою для беззольної та вологої маси, і з коефіцієнтом відбиття вітрініту не менше 0,6. Неосаджений шлам, проміжні продукти та інші низькосортні продукти, які не можуть класифікуватись у відповідності з типом вугілля, з якого вони були отримані, також слід відносити до кам'яного вугілля.

Буре вугілля (лігніт) - вугілля з низьким ступенем обвуглення, що зберігає анатомічну структуру рослинної речовини, з якої воно утворилося, з вищою теплотою згоряння менше 5700 ккал/кг (23860 кДж/кг), розрахованою для беззольної та вологої маси з коефіцієнтом відбиття вітрініту менше 0,6. 

Сланці горючі - осадочна порода з високим вмістом органічної речовини (керогена), яка використовується як паливо, або перетворена в сиру нафту чи газ шляхом нагрівання.

Торф - тверде паливо, що утворилося в результаті часткового розкладання відмерлої рослинності в умовах високої вологості і обмеженого доступу повітря (початкова стадія обвуглення).

Інші види первинного твердого палива - природні тверді речовини, що використовуються для паливних цілей.

Кокс - твердий продукт, отриманий в результаті нагрівання вугілля при високій температурі без доступу повітря. Сюди також відносяться газовий кокс, вироблений на газових заводах.

Кам'яновугільні брикети - твердий продукт, одержаний в результаті пресування вугільного дріб'язку з добавленням скріплюючих речовин. Об'єм виробництва вугільних брикетів може дещо перебільшувати витрати вугілля в процесі переробки через додавання скріплюючих речовин.

Буровугільні брикети - твердий продукт, одержаний в результаті пресування при високому тиску подрібненого і висушеного бурого вугілля без добавлення скріплюючих речовин.

Торф'яні брикети - твердий продукт, одержаний при пресуванні з подрібненого і висушеного торфу без добавлення скріплюючих речовин.

Нафта - мінеральна речовина, що складається із суміші вуглеводнів природного походження, із змінними показниками густини та в'язкості.

Зріджений нафтовий газ (ЗНГ) - легкі фракції вуглеводнів (пропан, бутан або їх суміш), одержані при екстрагіруванні нафти або газу на родовищах чи при переробці нафти на нафтопереробних підприємствах, зріджених шляхом стиснення або охолодження.

Нафтозаводський газ (незріджений) - несконденсований газ, одержаний при перегонці нафти або обробці нафтопродуктів (наприклад, в процесі крекінгу) на нафтопереробних підприємствах. Він складається, в основному, із водню, метану, етану та олефінів.

Авіаційний бензин - складається із легких вуглеводнів, які дистилюються при температурі від 35° C до 170° C з подальшою обробкою їх для досягнення октанового числа в межах 80 - 145 RON. 

Автомобільний бензин - складається з легких вуглеводнів, які дистилюються при температурі від 35° C до 215° C, з подальшою обробкою їх для досягнення октанового числа в межах 80 - 100 RON. 

Газотурбінне паливо бензинового типу - складається із вуглеводнів, які дистилюються при температурі від 100 до 250° C, причому не менше 20 % об'єму дистилюються при температурі 143° C. Воно одержується шляхом змішування керосину і бензину або лігроїну таким чином, щоб вміст ароматичних вуглеводнів не перевищував 25 %. Для підвищення стійкості палива можуть додаватися присадки. 

Газотурбінне паливо керосинового типу - середня фракція нафтопродуктів, що має ті ж показники перегонки і температури спалаху, що і керосин, з максимальним вмістом ароматичних вуглеводнів до 22 % об'єму.

Керосин (гас) - середня фракція дистиляції нафти при температурі від 150° C до 300° C, причому при температурі 250° C дистилюється не менше 65 % об'єму. Використовується як паливо для деяких типів двигунів і як побутове паливо. 

Лігроїн (нафта) - включає легкі або середні фракції нафтопродуктів, що охоплюють нижню частину діапазону автомобільного бензину і початок діапазону керосину. Одержується шляхом перегонки при температурі від 30° C до 210° C. Властивості залежать від технічних умов споживача; співвідношення вуглецю до водню, звичайно дорівнює 84:14 або 84:16 при дуже низькому вмісті сірки ("0,1 %). Розрізняють два основних види: нафта широкого профілю та вузького профілю, останній тип можна розподілити на легкий лігроїн, одержаний шляхом перегонки при температурі від 30° C до 70° C, середній лігроїн (70 - 125° C) та важкий лігроїн (125 - 210° C). Використовується для процесів риформінгу і в хімічній промисловості. 

Газойль (дизельне паливо) - одержується шляхом атмосферної перегонки із найбільш важких фракцій нафти. Важкий газойль одержується шляхом вакуумної перегонки залишків після атмосферної перегонки. Дизельне паливо дистилюється при температурі від 200 до 380° C, але не менш ніж 65 % об'єму при температурі 250° C і 80 % чи більше при температурі 350° C. Газойлі (дизельні палива) використовуються як паливо для дизельних двигунів, в опалювальних установках, а також як сировина для нафто-хімічної промисловості. 

Мазут (флотський і топковий) - залишкові й важкі фракції нафтопродуктів, одержані при атмосферній перегонці нафти. Мазут використовується на суднах та в промислових, побутових і опалювальних установках.

Промислові спирти - легкі фракції, одержані при перегонці нафти в інтервалі температур від 30° C до 200° C. Розрізняють 7 - 8 сортів промислових спиртів в залежності від діапазону перегонки. 

Масла та мастила - в'язкі вуглеводні, що мають великий вміст парафіну і дистилюються при температурі від 380° C до 500° C при вакуумній перегонці нафтових залишків після атмосферної перегонці нафти. Сюди включаються всі сорти масел, в тому числі консистентні мастила, мастила немінерального походження, регенеровані масла відновлені на нафтопереробних підприємствах. 

З точки зору енергетичного балансу масла і мастила розглядаються як продукти переробки первинного палива.

Бітум - тверді, напівтверді або в'язкі вуглеводні, що мають колоїдну структуру. Одержується як залишок вакуумної перегонки нафтових залишків після атмосферної перегонки нафти.

Нафтовий кокс - тверді залишки чорного кольору від процесів крекінгу та перегонки важких фракцій нафти, складається головним чином із вуглецю (90 - 95 %) і має низьку зольність. 

Інші нафтопродукти - всі інші нафтопродукти, не перелічені вище, наприклад: гудрон, сірка, жир, парафін тощо.

Природний газ - газ, що складається головним чином із метану і в природних умовах знаходиться в підземних родовищах. Шахтний метан і метан, одержуваний із стічних вод, також відносяться до цієї категорії.

Коксовий газ - продукт коксування вугілля в коксових печах.

Доменний газ - побічний продукт доменної виплавки чавуну.

Конвертерний газ - побічний продукт виплавки сталі в конвертерах.

Феросплавний газ - побічний продукт виплавки феросплавів у феросплавних печах.

Інші промислові гази - всі інші не перелічені вище (газ газових заводів, синтетичний природний газ, горючі промислові гази), що використовуються як паливо.

Електроенергія - вся електроенергія, вироблена на теплових, гідравлічних і атомних електростанціях, геотермальними, геліотермальними та утилізаційними установками та іншими нетрадиційними джерелами.

Теплоенергія - пара і гаряча вода, що виробляються тепловими або атомними електростанціями, геотермальними, геліотермальними та іншими нетрадиційними джерелами, котельними, теплоутилізаційними установками.

 

Методика перерахунку палива та енергії з натурального обчислення в умовне

При складанні загального енергетичного балансу передбачено, що обсяги палива та енергії записуються як в натуральному, так і умовному обчисленні.

Перерахунок натурального палива в умовне слід проводити по значенню нижчої теплоти згоряння (Qн), визначеного лабораторними методами (калориметричним, хроматографічним, технічним або хімічним), які затверджені державними стандартами. Якщо це неможливо зробити в лабораторних умовах, то допускається значення нижчої теплоти згоряння розраховувати за даними фізико-хімічних характеристик палива, які приведені в державних стандартах або в сертифікатах постачальників.

Якщо на підприємстві агрегати-джерела вторинних енергетичних ресурсів мають утилізаційні установки, які з теплотою відходящих газів утилізують і заховану теплоту пароутворення, то перерахунок натурального палива в умовне для цих агрегатів може проводитись по вищій теплоті згоряння (Qв).

При перерахунках натурального палива в умовне користуються вугільним еквівалентом, значення теплоти згоряння якого прийнято рівним 7000 ккал/кг. 

Для твердих та рідких видів палива перерахунок виконується за формулою (1):

В умв. = В нат.

Qрн
______,
7000

т у. п.,

(1)

де В умв. - кількість умовного палива, т у. п.;

В нат. - кількість натурального палива, т;

Qpн - нижча теплота згоряння робочої маси палива, ккал/кг.

Газовидні палива перераховуються за формулою (2):

В умв. = В нат.

Qpн
_______,
7000.103

т у. п.,

(2)

де В нат. - кількість газовидного палива в 1000 м3.

Для такого виду палива, як торф та продукти його переробки, при перерахунках з натурального в умовне спочатку необхідно провести перерахунок на умовну вологість. Для кускового торфу за умовну вологість приймають 33 % вмісту вологи, для фрезерного 40 %, торф'яних брикетів - 16 %, торф'яних напівбрикетів - 28 %.

Визначення ваги торфу та його продуктів переробки з фактичної вологості на умовну вологість проводиться за формулою (3):

P умв. =

Р факт. (100-B факт.)
____________________,
100-В умв.

т,

(3)

де Р умв. - вага торфу або його продуктів переробки при умовній вологості, т;

Р факт. - вага торфу або його продуктів переробки при фактичній вологості, т;

В умв. - умовна вологість торфу або його продуктів переробки, %;

В факт. - фактична вологість торфу або його продуктів переробки, %.

А потім за формулою (1) необхідно перерахувати об'єми торфу або продуктів його переробки із натурального виміру в умовний.

При перерахунку з натурального в умовне паливо за калорійним еквівалентом вносяться значні помилки в реальні величини обсягів палива, особливо при великих об'ємах його виробництва чи споживання. В зв'язку з цим зазначена методика дозволяє користуватись усередненим калорійним еквівалентом для таких видів палива, як дрова опалювальні, деревинні відходи, відходи сільськогосподарського виробництва та інших видів рослинного палива при незначних об'ємах їх виробництва чи споживання. В табл. 1 наведені значення усереднених калорійних еквівалентів для цих видів палива.

Значення середніх калорійних еквівалентів для дров опалювальних, деревинних відходів, відходів сільськогосподарського виробництва та іншого рослинного палива

Види палива

Одиниці виміру

Калорійні еквіваленти

1

2

3

Дрова опалювальні,при вологості: 60 %

щільний куб. м

0,205

               - " -                                      50 %

- " -

0,223

               - " -                                      40 %

- " -

0,310

               - " -                                      20 %

- " -

0,372

               - " -                                      10 %

- " -

0,374

Деревинні відходи

складний куб. м

0,199

Шпали,колоди із старих будинків, руднична стійка, тощо

щільний куб. м

0,136

Кора, сучки, тріска

складний куб. м

0,05

Пеньки

- " -

0,12

Очерет, солома, лушпиння соняшникове, рисове

т (при умовній вологості 10 %)

0,50

Качан кукурудзяний

т (при умовній вологості 30 %)

0,33

Кизяк

т

0,37

Деревинні опилки, обрізка, стружка

т

0,36

Перерахунок об'єму та ваги дров опалювальних відносно вмісту в них вологи можна здійснювати, використуючи дані табл. 2.

Співвідношення об'єму та ваги дров за вмістом вологи  

 

Вміст вологи у дровах, %

100

80

60

40

20

15

12

10

0

Щільний об'єм, куб. м/т

0,80

0,89

1,00

1,14

1,33

1,39

1,43

1,45

 1,60 

Вага, т/куб. м

1,25

1,12

1,00

0,88

0,75

0,72

0,70

0,63

0,63

Електроенергія, теплоенергія (пара, гаряча вода), вироблені електричними чи тепловими станціями, котельними або іншим устаткуванням, які використовують паливо, перераховуються в умовне паливо за фактичними питомими витратами палива на їх відпуск.

Ядерна енергія, гідроенергія, геотермальна енергія, енергія сонячної радіації, енергія вітру, енергія морських припливів та відливів, енергія інших нетрадиційних джерел враховуються в балансі за обсягами виробленої на їх базі електроенергії та теплоенергії, і перераховуються в умовне паливо за середніми фактичними питомими витратами палива на відпуск електричними та тепловими станціями, які працюють на паливі.

Для тих підприємств та організацій, які не мають приладів обліку, при незначній кількості відпуску теплоенергїї, допускається останню обчислювати шляхом розрахунку за витратами умовного палива на 1 Гкал чи 1 т відпущеного тепла та середнім коефіцієнтом корисної дії (ККД-нетто) котельні. При цьому ККД необхідно визначати на основі періодичних теплотехнічних випробувань. Тоді, згідно з встановленим ККД котельної, можна користуватись даними питомих витрат палива на 1 Гкал чи 1 т відпущеної теплової енергії (гаряча вода, пара), які наведено в табл. 3, і розрахувати об'єм умовного палива, витраченого на відпуск теплоенергії.

ККД (нетто) котельної, %

Витрати умовного палива на 1 Гкал відпущеного тепла
кг у. п./Гкал

Витрати умовного палива на 1 т відпущеної пари, кг у. п./т

ККД (нетто) котельної, %

Витрати умовного палива на 1 Гкал відпущеного тепла
кг у. п./Гкал

Витрати умовного палива на 1 т відпущеної пари, кг у. п./т

1

2

3

4

5

6

50

285,6

182,8

74

193,0

123,51

51

280,0

179,21

75

190,4

121,86

52

274,6

175,76

76

187,9

120,26

53

269,4

172,45

77

185,5

118,7

54

264,4

169,25

78

183,1

117,17

55

259,6

166,18

79

180,8

115,69

56

255,0

163,21

80

178,5

114,25

57

250,5

160,35

81

176,3

112,83

58

246,2

157,38

82

174,1

111,46

59

242,3

154,91

83

172,0

110,12

60

238,0

152,33

84

170,0

108,8

61

234,1

149,83

85

168,0

107,52

62

230,3

147,41

86

166,0

106,27

63

226,7

145,07

87

164,1

105,05

64

223,1

142,81

88

162,3

103,86

65

219,7

140,61

89

160,5

102,69

66

216,4

138,48

90

158,7

101,55

67

213,1

136,41

91

156,9

100,43

68

210,0

134,41

92

155,2

99,34

69

207,0

132,46

93

153,6

98,27

70

204,0

130,57

94

-

97,23

71

201,1

128,73

95

-

96,21

72

198,3

126,94

 

 

 

73

195,6

125,2

 

 

 

При відсутності теплотехнічних випробувань, значення ККД котельних установок можна прийняти згідно з табл. 4.

ККД котельних агрегатів

Тип, марка котла

ККД котла при різних видах палива, %

газ

мазут

кам'яне вуг.

буре вугілля

Чавунні секційні

70 - 80
_____
68

70
__
64

70
__
64

67
__
60

Чавунні секційні (газ-900)

83-85

-

-

-

Стлеля, Стребеля

75
__
68

-

70
__
64

-

ВНІІСТО-М

75

-

70

-

Трубчаті зварні котли типу НР 17, НР 18, Надточія, НІІСТУ-5 та інші

75 - 80
_____
69

70
__
64

70
__
62

65
__
57

Котли під наддувом (КГСМІ/118, КСГ-04)

90

-

-

-

Жаротрубні котли: "Корваліський", "Ланкаширський"

70
__
63

65
__
58

65
__
58

60
__
54

МЗК-4 (ГІЖ)

82

80

-

-

ТВГ-1,5; ТВГ-2,5

80

-

-

-

ТВГ-4, ТВГМ-30, ТВГ-8, ТВГ-8М, ПТВМ-30, ПТВМ-30М

90

-

-

-

ПТВМ-50, ПТВМ-100, ПТВМ-180

89 - 91

-

-

-

Е-1/9-1

81

76

70

-

Е 1/9

86

81

-

-

Вертикальні циліндричні (ММЗ, ТМЗ, ВГД)

70 - 80

-

55 - 56

-

КВГМ-10, КВГМ-20

90

-

-

-

ДКВР, ДКВ

91

90

82 - 84

76 - 77

Якщо підприємство після споживання пари повертає електростанції чи котельній конденсат, то кількість теплової енергії, одержаної підприємством, необхідно зменшити на величину кількості тепла, повернутого з конденсатом. Наприклад, підприємство одержало від ТЕЦ 10 тис. т перегрітої пари при середньому тиску 0,14 МПа і температурі 500° C і повернуло ТЕЦ 6 тис. т конденсату при температурі 95° C. Кількість тепла, яке було повернуто з конденсатом буде дорівнювати: 

6000 х 1000 х 95 = 570000000 ккал = 570 Гкал. 

Перерахунок теплової чи електричної енергії, вироблених утилізаційними установками, в умовне паливо необхідно здійснювати відповідно до Методики визначення виходу та економічної ефективності використання побічних (вторинних) енергетичних ресурсів (НДІПІН, Український філіал, 1972).

Споживачам електричної та теплової енергії при перерахунку натуральних їх значень в умовне паливо необхідно користуватись середніми галузевими питомими витратами умовного палива на відпуск цих енергоресурсів, якщо вони одержані від енергосистеми, чи середніми питомими витратами умовного палива на відпуск теплоенергії міськими, районними чи котельними підприємств, якщо теплоенергія одержана від цих джерел.

 

Визначення статей розділу 2 "Перетворена енергія"

В розділі 2 окремими статтями визначаються підприємства, що виступають як джерела енергії, перетвореної для одержання похідних енергопродуктів.

До кожної статті розділу включені підприємства за основним їх призначенням:

Підприємства по виробництву брикетів (графа 1) - підприємства по виробництву брикетів із кам'яного, бурого вугілля і торфу.

Підприємства по виробництву коксу (графа 2) - підприємства по виробництву коксу і коксового газу із кам'яного і бурого вугілля.

Газові підприємства (графа 4) - підприємства по виробництву різних видів газу, в тому числі синтетичного.

Доменні печі (графа 5) - підприємства, які мають енерготехнологічні агрегати по виробництву чавуну і феросплавів та побочного доменного газу.

Нафтопереробні підприємства (графа 6) - підприємства по виробництву нафтопродуктів із нафти та інших початкових матеріалів.

Електростанції загального користування (графа 7) - підприємства, основним призначенням яких є виробництво тільки електроенергії з метою електрозабезпечення різних споживачів. В перелік електростанцій загального користування входять: конденсаційні електростанції, атомні електростанції, гідростанції, геотермальні, геліотермальні, вітрові електростанції чи установки, інші нетрадиційні джерела по виробництву електроенергії.

Електростанції підприємств (графа 8) - електростанції підприємств, які крім своєї основної діяльності виробляють електроенергію, для часткового або повного покриття власних електричних навантажень.

Електростанції комбінованого виробництва електроенергії і тепла (теплоелектроцентралі) (графа 9) - електростанції, на яких одночасно виробляється електро- та теплоенергія.

Котельні (графа 10) - самостійні підприємства чи підрозділи, які входять до складу підприємств і основним призначенням яких є виробництво теплоенергіі.

Інші підприємства та установки (графа 11) - сюди відносяться всі інші неперелічені вище підприємства та установки по перетворенню паливно-енергетичних ресурсів, в тому числі, установки по утилізації вторинних енергоресурсів.

 

Список і коди територій

Код території

Назва території

1300

Україна

1343

Автономна Республіка Крим

1340

м. Севастополь 

1305

Вінницька область

1307

Волинська область

1312

Дніпропетровська область

1314

Донецька область

1318

Житомирська область

1321

Закарпатська область

1323

Запорізька область

1326

Івано-Франківська область

1332

Київська область 

1330

м. Київ 

1335

Кіровоградська область

1309

Луганська область

1346

Львівська область

1348

Миколаївська область

1351

Одеська область

1353

Полтавська область

1356

Рівненська область

1359

Сумська область

1361

Тернопільська область

1363

Харківська область

1365

Херсонська область

1368

Хмельницька область

1371

Черкаська область

1374

Чернігівська область

1377

Чернівецька область

112

Бєларусь

233

Естонія

428

Латвія

440

Литва

902

Азербайджан

906

Вірменія

910

Грузія

914

Казахстан

918

Киргизія

930

Молдова

934

Росія

938

Таджикистан

942

Туркменистан

946

Узбекистан

999

Інші країни світу

 

Управління статистики
матеріально-технічних ресурсів
Мінстату України

 

Опрос