Идет загрузка документа (208 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения об обеспечении непрерывного функционирования информационных систем Национального банка Украины и банков Украины

Национальный банк
Положение, Постановление от 17.06.2004 № 265
редакция действует с 29.12.2015

Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України

Постанова Правління Національного банку України
від 17 червня 2004 року N 265

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
9 липня 2004 р. за N 857/9456

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Правління Національного банку України
 від 2 лютого 2009 року N 39
,
 від 4 травня 2012 року N 174
,
 від 25 травня 2015 року N 337
,
 від 18 грудня 2015 року N 909

Відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України (додається).

2. Департаменту інформатизації (А. С. Савченко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного та територіальних управлінь, установ і навчальних закладів Національного банку України, банків України для керівництва і використання в роботі.

3. Банкам протягом 60 днів після державної реєстрації цієї постанови в Міністерстві юстиції України доопрацювати програмне забезпечення системи автоматизації банку щодо формування архівів особливо важливих даних.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України П. М. Сенища.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

В. о. Голови 

А. П. Яценюк 

 

Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України

(У тексті Положення та додатку до нього абревіатури "СЕМП" і "ВПС" замінено відповідно абревіатурами "СЕП" і "ВМПС", слова "система електронних міжбанківських переказів" у всіх відмінках замінено абревіатурою "СЕП" згідно з постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 2009 року N 39)

Розділ I. Загальні положення

1. Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України (далі - Положення) розроблене згідно з вимогами Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про електронний цифровий підпис", а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) з питань функціонування інформаційних систем.

(пункт 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

2. Це Положення визначає порядок дій підрозділів Національного банку, банків та їх філій (далі - банки) та інших установ - учасників інформаційної мережі Національного банку (далі - інші установи), пов'язаних із забезпеченням функціонування інформаційних систем у разі виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до їх характеру і ступеня впливу, а саме:

зміст запобіжних заходів, спрямованих на зменшення впливу надзвичайних ситуацій на діяльність інформаційних систем;

(пункт 2 розділу І доповнено новим абзацом другим
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 25.05.2015 р. N 337)

порядок виконання банківських операцій та дій, пов'язаних з технічною і технологічною підтримкою діяльності Засвідчувального центру Національного банку, акредитованого Центру сертифікації ключів Національного банку (далі - АЦСК Національного банку), Центру сертифікації ключів банку (далі - ЦСК банку) за допомогою засобів інформаційних систем з урахуванням характеру ситуації та ступеня її впливу на функціонування інформаційних систем;

(абзац пункту 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

порядок відновлення проведення банківських операцій та дій, пов'язаних з технічною і технологічною підтримкою діяльності Засвідчувального центру Національного банку, АЦСК Національного банку, ЦСК банку у штатному режимі після закінчення надзвичайного періоду.

(абзац пункту 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

3. У цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

Засвідчувальний центр Національного банку - засвідчувальний центр, що відповідає вимогам статті 10 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та створений у Національному банку для забезпечення реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації групи центрів сертифікації ключів Національного банку та банків України;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

інформаційна система Засвідчувального центру Національного банку - комплекс програмно-апаратних засобів, призначений для технічної й технологічної підтримки діяльності Засвідчувального центру Національного банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом третім згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

АЦСК Національного банку - центр сертифікації ключів, що відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про електронний цифровий підпис", створений у Національному банку для надання послуг електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП), акредитований у Засвідчувальному центрі Національного банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

інформаційна система АЦСК Національного банку - комплекс програмно-апаратних засобів, призначений для технічної й технологічної підтримки діяльності АЦСК Національного банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

зареєстрований ЦСК банку - центр сертифікації ключів, що відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про електронний цифровий підпис", створений у банку для надання послуг ЕЦП банкам і їх клієнтам, зареєстрований у Засвідчувальному центрі Національного банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом шостим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

акредитований ЦСК банку - центр сертифікації ключів, що відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про електронний цифровий підпис", створений у банку для надання послуг ЕЦП банкам і їх клієнтам, акредитований у Засвідчувальному центрі Національного банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом сьомим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

ЦСК банку - зареєстрований/акредитований ЦСК банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом восьмим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

інформаційна система ЦСК банку - комплекс програмно-апаратних засобів, призначений для технічної й технологічної підтримки діяльності ЦСК банку;

(пункт 3 розділу І доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174,
 у зв'язку з цим абзаци другий - тринадцятий
 уважати відповідно абзацами десятим - двадцять першим)

інформаційні системи Національного банку - комплекси програмно-апаратних засобів, що призначені для автоматизації діяльності банківської системи України та технічної й технологічної підтримки діяльності Засвідчувального центру Національного банку і АЦСК Національного банку, до яких належать система електронної пошти Національного банку (далі - система ЕП), система електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), інформаційна система Засвідчувального центру Національного банку, інформаційна система АЦСК Національного банку тощо;

(абзац десятий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 04.05.2012 р. N 174)

інформаційні системи банків - комплекси програмно-апаратних засобів, призначені для вирішення банками та їх філіями власних завдань у сфері автоматизації, технічної й технологічної підтримки діяльності ЦСК банку та взаємодії з інформаційними системами Національного банку. До цих систем належать система автоматизації банку (далі - САБ), внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (далі - ВМПС), інформаційна система ЦСК банку тощо;

(абзац одинадцятий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 04.05.2012 р. N 174)

інформаційні системи - інформаційні системи Національного банку та банків;

штатний режим функціонування інформаційної системи - функціонування інформаційної системи в повному обсязі за стандартними для цієї системи регламентом та технологією виконання операцій;

штатний спосіб виконання операцій за допомогою інформаційної системи - виконання операцій за стандартною для цієї системи технологією;

нештатний режим функціонування інформаційної системи - функціонування інформаційної системи з певними обмеженнями у зв'язку із впливом надзвичайних ситуацій, зокрема за зміненим регламентом та/або з унесенням змін до технології виконання операцій;

нештатний спосіб виконання операцій - виконання операцій, які зазвичай здійснюються за допомогою інформаційної системи, у нештатному режимі функціонування зазначеної інформаційної системи, з використанням інших інформаційних систем або в ручному режимі;

руйнування інформаційних систем та/або баз даних - втрата баз даних або викривлення інформації в них, втрата або пошкодження програмного забезпечення, пошкодження комп'ютерного обладнання, каналів зв'язку тощо, що призводить до неможливості функціонування інформаційних систем або виконання ними окремих функцій;

надзвичайні ситуації, що впливають на роботу інформаційних систем Національного банку та банків (далі - надзвичайні ситуації) - ті чинники та обставини, унаслідок яких функціонування інформаційних систем Національного банку та банків у штатному режимі неможливе;

надзвичайний період роботи інформаційних систем Національного банку (далі - надзвичайний період) - період часу, у який унаслідок впливу надзвичайних ситуацій інформаційні системи Національного банку функціонують з певними обмеженнями або в нештатному режимі;

системний банк - банк (або інша установа), неможливість функціонування якого (якої) спричиняє значний вплив на функціонування банківської системи України в цілому внаслідок великого обсягу його (її) операцій, розгалуженої мережі філій та інших факторів.

Інші терміни та поняття, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про електронний цифровий підпис", а також нормативно-правовими актами Національного банку з питань функціонування інформаційних систем та з питань функціонування ЕЦП в банківській системі України.

(абзац двадцять перший пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

4. У цьому Положенні розглядаються надзвичайні ситуації, що впливають на роботу інформаційних систем Національного банку та банків. До них належать, зокрема, такі:

а) проблеми економічного, технологічного, природного чи техногенного характеру в системному банку;

б) проблеми природного або техногенного характеру, що перешкоджають діяльності чи штатному функціонуванню підприємств і установ окремого географічного регіону України, в якому розташована певна кількість банків;

в) проблеми природного або техногенного характеру, які повністю припиняють функціонування телекомунікаційних мереж або мережі електропостачання в будь-якому географічному регіоні України;

г) форс-мажорні обставини, що виводять з ладу інформаційну мережу Національного банку в окремому географічному регіоні;

ґ) форс-мажорні обставини, що виводять з ладу інформаційну мережу Національного банку в цілому;

д) проблеми природного або техногенного характеру, терористичні чи політичні події, що є підставою для оголошення форс-мажору з боку постачальників послуг, необхідних для функціонування банківської системи.

5. Під забезпеченням безперервної діяльності банку слід розуміти забезпечення виконання його функцій навіть у тих випадках, коли на його діяльність спричиняють вплив несприятливі чинники та надзвичайні ситуації.

6. Усі вимоги цього Положення стосовно САБ поширюються також на ВМПС у разі її наявності, а також на інші комплекси програмно-апаратних засобів, призначені для розв'язання банками власних завдань у сфері автоматизації, технічної й технологічної підтримки діяльності Засвідчувального центру Національного банку, АЦСК Національного банку, ЦСК банку та завдань взаємодії з інформаційною мережею Національного банку.

(пункт 6 розділу I із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

7. Обмеження чи відхилення від штатного режиму функціонування інформаційних систем у надзвичайний період можуть стосуватися:

переліку банків, філій та інших установ, які здійснюють банківські операції;

переліку операцій, які виконують банки, їх філії та інші установи (може бути припинено виконання окремих типів операцій у цілому);

способу виконання операцій;

ведення бухгалтерського обліку операцій;

способу виконання міжбанківських розрахунків;

надання звітності Національному банку та іншим державним установам;

механізмів обміну інформацією з інформаційними системами Національного банку;

організації обслуговування клієнтів (зокрема, на певний час їх обслуговування може бути припинено).

8. Вимоги цього Положення поширюються як на банки, так і на їх філії та на інші установи, що є учасниками інформаційних систем Національного банку.

9. З метою забезпечення належної роботи в надзвичайний період банки та інші установи мають розробити комплексний план забезпечення безперервної діяльності (з визначенням відповідних заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій). Складовою частиною забезпечення безперервної діяльності банку є створення системи резервування та відновлення функціонування інформаційних систем банку з урахуванням того, що вони можуть бути пошкодженими в банку, філії або підрозділі банку із втратою інформації та/або неможливістю подальшого їх функціонування на місцях.

Загальні засади створення зазначеного плану і системи резервування та відновлення функціонування інформаційних систем викладені в розділі III цього Положення.

Розділ II. Функціонування інформаційних систем Національного банку та банків у надзвичайний період

Глава 1. Загальні засади функціонування інформаційних систем у надзвичайний період

1.1. З метою виконання в надзвичайний період завдань автоматизації банківської діяльності та технічної й технологічної підтримки діяльності Засвідчувального центру Національного банку, АЦСК Національного банку, ЦСК банку відповідно до їх ролі в забезпеченні безперервного функціонування банків усі види банківських операцій і функцій, що здійснюються з використанням інформаційних систем, розподіляються на три групи, щодо кожної з яких визначається загальна схема заходів, пов'язаних з надзвичайним періодом.

(пункт 1.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

1.2. До першої групи належать операції та функції, які мають виконуватися в надзвичайний період незалежно від сутності й масштабу надзвичайних ситуацій, щодо яких визначається порядок:

(абзац перший пункту 1.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

завершення/скасування тих операцій, проведення яких було розпочато перед оголошенням надзвичайного періоду, але не завершено на час його оголошення;

зберігання під час надзвичайного періоду інформації про операції, які були здійснені до оголошення надзвичайного періоду;

виконання операцій і функцій під час надзвичайного періоду, особливості їх виконання порівняно зі штатним способом їх виконання;

бухгалтерського обліку та зберігання інформації під час надзвичайного періоду про операції, що виконані нештатним способом;

відображення в балансі та в інформаційних системах операцій, здійснених під час надзвичайного періоду нештатним способом, після завершення надзвичайного періоду перед відновленням штатного функціонування інформаційних систем;

відновлення виконання операцій і функцій штатним способом після завершення надзвичайного періоду.

1.3. До другої групи належать операції та функції, виконання яких у надзвичайний період припиняється і для відновлення яких після закінчення надзвичайного періоду потрібні бази даних того періоду, що передував надзвичайному. Стосовно цих операцій та функцій визначається порядок:

завершення/скасування тих операцій, проведення яких було розпочато перед оголошенням надзвичайного періоду, але не завершено на час його оголошення;

зберігання баз даних та потрібного програмного забезпечення під час надзвичайного періоду;

відновлення виконання операцій та функцій після завершення надзвичайного періоду.

1.4. До третьої групи належать операції та функції, виконання яких припиняється в надзвичайний період і відновлення яких після закінчення надзвичайного періоду можливе без інформації за попередній період. Стосовно них визначається порядок:

завершення/скасування тих операцій, проведення яких було розпочато перед оголошенням надзвичайного періоду, але не завершено на час його оголошення;

зберігання необхідного програмного забезпечення під час надзвичайного періоду;

відновлення виконання цих операцій та функцій після завершення надзвичайного періоду.

1.5. Пункт 1.5 глави 1 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим пункти 1.6 - 1.8
 уважати відповідно пунктами 1.5 - 1.7)

1.5. Банк має самостійно визначити перелік напрямів (функцій), продовження роботи за якими є необхідним під час надзвичайних ситуацій, з урахуванням потреб власної діяльності, вимог законодавства України та специфіки клієнтів, що обслуговуються. Для кожної з операцій і функцій, які виконуються в САБ та в інформаційній системі ЦСК банку, на підставі рішення про потребу продовження їх виконання визначається загальна схема дій, пов'язаних з виникненням надзвичайних ситуацій, відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 цієї глави.

(абзац перший пункту 1.5 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Обов'язковим є виконання функцій, що пов'язані з участю в інформаційних системах Національного банку, зазначених у главах 7 - 11, 14 цього розділу.

(абзац другий пункту 1.5 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 04.05.2012 р. N 174)

1.6. Національний банк у надзвичайний період забезпечує виконання функцій таких інформаційних систем: системи ЕП, СЕП, Національної системи масових електронних платежів (далі - НСМЕП), систем автоматизації інструментів монетарної політики, автоматизованої системи з приймання та передавання звітності банків, системи автоматизації банківських операцій (далі - САБО) Національного банку, інформаційної системи Засвідчувального центру Національного банку, інформаційної системи АЦСК Національного банку.

(пункт 1.6 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174,
 від 18.12.2015 р. N 909)

1.7. Національний банк у разі одночасного порушення функціонування кількох інформаційних систем у першу чергу відновлює функціонування СЕП, інформаційної системи Засвідчувального центру Національного банку, інформаційної системи АЦСК Національного банку, системи ЕП і НСМЕП.

(абзац перший пункту 1.7 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Національний банк повідомляє учасників інформаційних систем Національного банку (далі - учасники інформаційних систем) про пріоритетність відновлення інформаційних систем Національного банку і відповідну тривалість тимчасового припинення їх функціонування, якщо одночасне відновлення їх функціонування неможливе.

1.8. Національний банк розробляє і доводить до відома учасників інформаційних систем технологічні інструкції, які регламентують порядок функціонування інформаційних систем Національного банку і особливості роботи в них учасників інформаційних систем у надзвичайний період.

Технологічні інструкції є обов'язковими для виконання учасниками інформаційних систем.

(пункт 1.6 розділу II замінено пунктами 1.6 - 1.8 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим пункт 1.7 уважати пунктом 1.9)

1.9. Для забезпечення функціонування інформаційних систем залежно від сутності та масштабу надзвичайних ситуацій можуть використовуватися, зокрема, такі методи і механізми:

передавання інформації на змінних носіях;

(абзац другий пункту 1.9 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

використання резервних або альтернативних засобів телекомунікації;

використання віддалених резервних пунктів;

тимчасове передавання функцій з обслуговування клієнтів іншому підрозділу цього самого банку, іншому банку;

у разі неможливості забезпечення функціонування інформаційних систем - оброблення відповідної інформації в ручному (на папері) режимі з подальшим занесенням результатів оброблення до інформаційних систем після відновлення їх функціонування.

Глава 2. Порядок переведення інформаційних систем Національного банку на функціонування в умовах надзвичайного періоду

2.1. Надзвичайний період роботи інформаційних систем Національного банку оголошується та відміняється керівництвом Національного банку.

2.2. Надзвичайний період роботи інформаційних систем Національного банку оголошується для банківської системи України в цілому, навіть якщо чинники, які його спричинили, є локальними.

2.3. Після прийняття рішення про необхідність оголошення надзвичайного періоду Національний банк повідомляє всіх учасників інформаційних систем Національного банку про:

оголошення надзвичайного періоду;

особливості функціонування інформаційних систем під час надзвичайного періоду та порядок переведення їх у відповідний режим функціонування.

2.4. Усі підрозділи Національного банку, що обслуговують інформаційні системи Національного банку, виконують відповідні роботи згідно з цим Положенням. У разі потреби загальні вимоги, зазначені в цьому Положенні, деталізуються відповідно до поточних обставин, визначаються додаткові рекомендації щодо роботи в окремих інформаційних системах Національного банку та надаються учасникам цих систем.

2.5. Виконавцями зазначених робіт є працівники Національного банку, до функціональних обов'язків яких належить обслуговування інформаційних систем (служба експлуатації тощо, далі - обслуговуючий персонал). Якщо внаслідок неможливості функціонування інформаційних систем на місцях слід забезпечити їх функціонування в інших підрозділах Національного банку та неможливо забезпечити відрядження відповідних працівників до цих підрозділів, виконувати зазначені роботи мають працівники цих підрозділів.

У разі потреби до виконання зазначених робіт залучаються розробники відповідних систем (фахівці Національного банку чи фахівці організацій-розробників у рамках договорів про післягарантійне супроводження).

2.6. Можливість роботи інформаційних систем Національного банку визначається залежно від можливості функціонування телекомунікаційних засобів та прикладного програмного забезпечення відповідної системи за місцем експлуатації цієї системи або в резервному пункті. Національний банк визначає можливість продовження функціонування кожної інформаційної системи, місце її подальшого функціонування та доводить до відома банків відповідну інформацію.

Глава 3. Особливості функціонування інформаційних систем Національного банку в разі припинення функціонування САБ банку або іншої установи

3.1. Абзац перший пункту 3.1 глави 3 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим абзаци другий - четвертий
 уважати відповідно абзацами першим - третім)

Завданнями банківської системи України в разі припинення функціонування САБ банку є:

мінімізація системного ризику;

забезпечення виконання найважливіших операцій клієнтів цього банку.

3.2. Надзвичайний період для банківської системи України оголошується, якщо роль цього банку в банківській системі України така, що припинення його функціонування може спричинити системну кризу. Якщо не функціонує САБ банку, який за обсягом операцій і відповідно до його ролі в банківській системі не є системним, то відновлення його діяльності здійснюється згідно з цією главою, проте надзвичайний період для банківської системи в цілому не оголошується.

3.3. У разі наявності телекомунікаційних проблем щодо обміну інформацією в межах банку (за умови функціонування САБ) банк вирішує власними силами питання належного забезпечення виконання операцій з урахуванням того, що особливо важливі операції мають здійснюватися якомога швидше. Інформаційні системи банку продовжують функціонувати. Робота такого банку в інформаційних системах Національного банку не зупиняється. Перелік операцій, які проводяться цим банком, не обмежується.

3.4. Якщо банк має телекомунікаційні проблеми, які перешкоджають обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку, то інформаційні системи банку продовжують функціонувати; робота такого банку в інформаційних системах Національного банку не зупиняється; перелік операцій, які проводяться цим банком, не обмежується.

Банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації та адресу, за якою слід її надсилати. У разі надання інформації на змінних носіях банк узгоджує з Національним банком регламент надання інформації та той підрозділ Національного банку, до якого надається інформація. Інформація надається спецзв'язком або особисто представником банку. У разі надання інформації альтернативними засобами зв'язку банк узгоджує з Національним банком спосіб зв'язку та адресу, за якою слід надсилати адресовану йому інформацію. В інформаційних системах Національного банку встановлюються параметри для надсилання інформації за зазначеною адресою.

3.5. Якщо САБ не функціонує з технологічних причин, унаслідок яких САБ не має змоги забезпечити виконання банківських операцій (за умови збереження баз даних і можливості отримання з них інформації, цілісності приміщення і працездатності персоналу), то негативний вплив цього на банківську систему є тимчасовим (до відновлення функціонування САБ) і стосується таких учасників:

клієнтів цього банку, оскільки банк не може здійснювати їх обслуговування;

банків - контрагентів цього банку, оскільки не здійснюватимуться операції з цим банком.

3.6. Якщо не функціонує ВМПС банку, то філії - учасники ВМПС можуть здійснювати внутрішньобанківські операції засобами САБ, але не проводитиметься обмін будь-якою інформацією між філіями, головним банком і зовнішніми інформаційними системами, отже, перелік внутрішніх операцій, які можуть проводитися, дуже обмежений.

3.7. Надзвичайний період оголошується, якщо САБ (ВМПС) системного банку не функціонує так довго, що це може спричинити системну кризу в системно важливих інформаційних системах, у яких банк бере участь (СЕП тощо), але не менше ніж одну добу.

Надзвичайний період може бути оголошений на підставі:

офіційного листа керівництва банку, у якому повідомляється про те, що САБ не функціонує;

рішення керівництва Національного банку, прийнятого після одержання повідомлення обслуговуючого персоналу інформаційних систем Національного банку про припинення роботи банку в цих системах та подальшого підтвердження того, що САБ банку не функціонує.

Під час надзвичайного періоду вирішуються завдання щодо:

мінімізації системного ризику, який виникає внаслідок неможливості роботи контрагентів з цим банком;

забезпечення виконання цим банком мінімально потрібної кількості особливо важливих операцій.

Ці проблеми вирішуються окремо для кожної з інформаційних систем Національного банку, у якій бере участь зазначений банк.

Надзвичайний період завершується, якщо банк:

відновлює повноцінне функціонування САБ та/або ВМПС;

уносить до САБ всі операції, здійснені під час надзвичайного періоду нештатним способом (у паперовій формі тощо);

інформує Національний банк офіційним листом про відновлення функціонування САБ.

3.8. У разі такого руйнування інформаційних систем банку, за якого банк може відновити бази даних і функціонування САБ, припиняється проведення операцій банку до відновлення його діяльності.

Питання щодо відновлення діяльності банк розв'язує власними силами, забезпечуючи адекватне відновлення даних і подальшу роботу:

або за місцезнаходженням банку;

або за місцезнаходженням резервного пункту банку.

Банк повідомляє Національному банку про очікувані терміни відновлення роботи. Якщо вони є прийнятними, то робота банку в інформаційних системах не зупиняється, перелік операцій, які виконує банк, не обмежується.

Якщо термін відновлення роботи є досить великим і тому може спричинити системний ризик у системно важливих інформаційних системах Національного банку, то вживаються заходи з обмеження роботи банку в цих системах (окремо для кожної з них).

У разі відновлення роботи за іншою адресою:

змінюється обслуговування клієнтів (оптимальну організацію обслуговування клієнтів визначає сам банк і повідомляє клієнтів);

банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації та адресу, за якою її слід надсилати. В інформаційних системах Національного банку встановлюються параметри для надсилання інформації за зазначеною адресою.

3.9. Втрата банком баз даних, які містять інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому, та неможливість відновлення цієї інформації може бути підставою для прийняття Національним банком рішення про припинення діяльності цього банку. У разі припинення діяльності банку Національний банк визначає особливості процедури його ліквідації, пов'язані з відсутністю достовірної інформації про актуальний стан рахунків.

Глава 4. Особливості роботи інформаційних систем у разі виникнення надзвичайних ситуацій у масштабах області

4.1. Вплив надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру в масштабах одної або кількох областей України спричинює неможливість штатного функціонування інформаційних систем у банках цієї області чи неможливість функціонування банків взагалі. Банки інших областей мають змогу функціонувати у звичайному режимі.

4.2. Пункт 4.2 розділу ІІ виключено

(згідно з постановою Правління Національного
 банку України від 18.12.2015 р. N 909
,
 у зв'язку з цим пункти 4.3 - 4.6
 уважати відповідно пунктами 4.2 - 4.5
)

4.2.Національний банк забезпечує учасників інформаційних систем, місцезнаходженням яких є відповідна область, послугами телекомунікаційної мережі Національного банку відповідно до глави 7 цього розділу.

(абзац перший пункту 4.2 розділу II у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Абзац другий пункту 4.2 глави 4 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим абзац третій уважати абзацом другим)

Абзац другий пункту 4.2 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

4.3. Якщо засоби телекомунікації Національного банку і телефонна мережа загального користування не функціонують, то для оповіщення банків можуть використовуватися засоби АТС-10, засоби масової інформації тощо.

4.4. Банки мають вжити заходів для відновлення своєї роботи згідно з власними планами забезпечення безперервної діяльності. Якщо банк не може відновити свою діяльність або може відновити її з певними обмеженнями, або якщо для такого відновлення потрібно багато часу, то вживаються заходи, зазначені в главі 3 цього розділу.

У разі відновлення діяльності банку за його місцезнаходженням вона продовжується з урахуванням особливостей функціонування телекомунікаційного зв'язку та інформаційних систем, у яких він бере участь (глави 7 - 11 цього розділу).

(абзац другий пункту 4.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

У разі відновлення діяльності банку у віддаленому резервному пункті вона продовжується з урахуванням особливостей функціонування телекомунікаційного зв'язку та інформаційних систем, у яких він бере участь, з урахуванням такого:

змінюється порядок обслуговування клієнтів (оптимальну організацію обслуговування клієнтів визначає сам банк і доводить до відома клієнтів);

банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації та адресу, за якою її слід надсилати. В інформаційних системах Національного банку встановлюються параметри для надсилання інформації за зазначеною адресою.

Якщо банк не може відновити своє функціонування з використанням САБ за прийнятний час, то він зобов'язаний організувати роботу з паперовими документами в ручному режимі за правилами, викладеними в главах 9, 11 цього розділу для відповідних інформаційних систем.

(абзац шостий пункту 4.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 18.12.2015 р. N 909)

4.5. Завершення надзвичайного періоду оголошується, якщо усунуто причини, які призвели до його виникнення, і банки області спроможні відновити функціонування в штатному режимі.

(абзац перший пункту 4.5 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Для відновлення діяльності банківської системи відповідної області в штатному режимі:

банки відновлюють повноцінну роботу САБ і відображають у ній всі операції, здійснені під час надзвичайного періоду нештатним способом;

усі інформаційні системи Національного банку, які функціонують на території відповідної області, відновлюють свою роботу за їх місцезнаходженням;

(абзац четвертий пункту 4.5 розділу II у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

до інформаційних систем Національного банку вноситься вся інформація щодо банків відповідної області, накопичена під час надзвичайного періоду.

(абзац п'ятий пункту 4.5 розділу II у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Глава 5. Виключена

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим глави 6 - 16 уважати відповідно
 главами 5 - 15 з відповідною перенумерацією пунктів)

Глава 5. Організація роботи віддалених резервних пунктів

5.1. Робота інформаційних систем Національного банку (далі в цій главі - системи), якщо неможливе їх функціонування ні за місцем їх розташування, ні в структурних одиницях Національного банку в місті Києві, організовується таким чином.

(абзац перший пункту 5.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

В одному або двох територіально відокремлених підрозділах Національного банку (далі в цій главі - підрозділ) створюються віддалені резервні пункти. Вибираються підрозділи залежно від їх віддаленості від міста Києва, а також об'єктів (географічних, промислових тощо), які є джерелом підвищеної небезпеки в разі виникнення надзвичайних ситуацій, наявності потрібної інфраструктури для забезпечення відповідних потужностей для функціонування цих віддалених резервних пунктів.

(абзац другий пункту 5.1 розділу II у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

5.2. У віддалених резервних пунктах зберігаються актуальні версії програмного забезпечення та технічної документації до систем, забезпечується достатня кількість комп'ютерної техніки з відповідними обсягами дискової пам'яті для зберігання архівів систем. Пропускна спроможність телекомунікаційних каналів між місцем штатного функціонування систем та цим віддаленим резервним пунктом має бути розрахована на передавання всіх даних, потрібних для адекватного відновлення функціонування систем.

(пункт 5.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

5.3. У штатному режимі до віддаленого резервного пункту передаються дані, необхідні для відновлення функціонування інформаційних систем, з періодичністю, визначеною згідно з технологією відновлення функціонування цих систем. У віддаленому резервному пункті перевіряється цілісність переданих даних та забезпечується їх зберігання. Служба захисту інформації забезпечує віддалений резервний пункт ключовою інформацією, потрібною для роботи відновлених систем.

(пункт 5.3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

5.4. Національний банк приймає рішення про відновлення функціонування інформаційних систем у віддаленому резервному пункті, визначає особливості їх функціонування і доводить цю інформацію до відома учасників інформаційних систем.

(пункт 5.4 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

5.5. У підрозділі, при якому створено пункт, визначаються працівники, до посадових обов'язків яких належать організація роботи пункту, підтримка в належному стані комп'ютерної техніки, забезпечення накопичення і зберігання інформації, зазначеної в пунктах 5.2 і 5.3 цієї глави. Ці та інші працівники підрозділу, до посадових обов'язків яких належить обслуговування інформаційних систем, мають вивчати роботу інформаційних систем в обсязі, достатньому для відновлення їх функціонування в пункті і подальшого їх обслуговування. Для забезпечення належної кваліфікації таких працівників для них організовується навчання, яке проводять фахівці центрального апарату та Центральної розрахункової палати (далі - ЦРП), які розробляють та обслуговують ці системи.

(пункт 5.5 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 18.12.2015 р. N 909)

5.6. У віддаленому резервному пункті має бути перелік контактних телефонів обслуговуючого персоналу та розробників систем для термінового зв'язку з ними.

5.7. Якщо неможливо продовжувати роботу систем за місцем їх розміщення і неможливо доставити працівників центрального апарату та/або ЦРП до віддаленого резервного пункту, то відповідні фахівці підрозділів здійснюють розгортання систем у віддаленому резервному пункті та забезпечують їх обслуговування.

(пункт 5.7 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

5.8. Повернення систем до роботи за місцем їх розміщення здійснюється після завершення надзвичайного періоду, закінчення відповідних відновлювальних робіт та занесення до баз даних інформаційних систем за місцем їх розміщення всієї інформації, накопиченої протягом функціонування систем у віддаленому резервному пункті.

5.9. Національний банк поетапно створює віддалені резервні пункти та визначає технологію відновлення в них роботи інформаційних систем, виходячи з наявних обчислювальних потужностей, пропускної спроможності каналів зв'язку тощо.

5.10. Протягом часу, потрібного Національному банку для створення віддалених резервних пунктів, у разі неможливості функціонування інформаційних систем одночасно за місцем їх штатного розташування і в структурних одиницях Національного банку в місті Києві відновлення їх роботи здійснюється в підрозділі, який оперативно визначається керівництвом Національного банку залежно від обставин. Функціонування інформаційних систем відновлюється в обсязі, який визначається наявними в підрозділі обчислювальними ресурсами. У першу чергу забезпечується функціонування СЕП. Для відновлення функціонування інформаційних систем і продовження їх експлуатації до відповідного підрозділу відряджається обслуговуючий персонал цих систем та/або їх розробники.

(пункт 5.10 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Глава 6. Принципи та способи розв'язання деяких питань у надзвичайний період

6.1. Учасник інформаційних систем у разі відсутності телекомунікаційного зв'язку в інформаційній мережі Національного банку передає інформацію до інформаційних систем Національного банку засобами електронної пошти Інтернет або іншими засобами електронного зв'язку, узгодженими з Національним банком (далі - альтернативні засоби телекомунікації).

(пункт 6.1 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

6.2. Будь-яка інформація в електронній формі передається виключно в захищеному вигляді з використанням стандартних для відповідної інформаційної системи засобів захисту.

6.3. Для забезпечення роботи учасників у системах, які використовують он-лайновий зв'язок, може бути прийняте рішення про:

переадресацію зв'язку;

перехід на оф-лайновий зв'язок.

6.4. У системно важливих інформаційних системах Національного банку, штатним способом зв'язку для яких є он-лайновий, має передбачатися (як резервний) оф-лайновий спосіб обслуговування учасників та/або засоби ручного оброблення інформації щонайменше за особливо важливими операціями для забезпечення роботи цих систем у разі відсутності телекомунікаційного зв'язку.

6.5. Он-лайнові системи, які не є системно важливими, за відсутності телекомунікаційного зв'язку припиняють свою роботу.

6.6. Усі інформаційні системи повинні мати змогу зазначити адресу, на яку слід надсилати файли будь-якому абоненту.

6.7. Пункт 6.7 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління Національного
 банку України від 25.05.2015 р. N 337)

6.8. Пункт 6.8 розділу II виключено

(пункт 6.8 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 25.05.2015 р. N 337)

6.9. Пункт 6.9 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління Національного
 банку України від 25.05.2015 р. N 337)

6.10. Якщо внаслідок впливу надзвичайних ситуацій порушується функціонування інформаційних систем, то для забезпечення відновлення бухгалтерського обліку засобами цих систем згідно з принципом безперервності виконується таке:

як основа використовується оборотно-сальдовий баланс на останню дату перед порушенням функціонування інформаційних систем;

(абзац другий пункту 6.10 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

починаючи із зазначеної дати, усі документи, за якими здійснюються операції, накопичуються в паперовій формі;

допускається (якщо є така змога) уведення документів в електронній формі для зберігання на носіях інформації у форматі, придатному для подальшого їх внесення до інформаційних систем (паралельно потрібно зберігати первинні документи на паперових носіях);

забезпечується зберігання належної кількості копій розрахункових документів у різних місцях, у тому числі у віддалених резервних пунктах;

під час відновлення ведення обліку засобами інформаційних систем документи в повному обсязі проводяться в інформаційних системах тією датою, на яку були здійснені операції.

6.11. У штатному режимі функціонування банки щоденно формують архів особливо важливих даних, визначений пунктом 10.2 глави 10 розділу III цього Положення, та архів електронних міжбанківських документів, визначений нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, і забезпечують зберігання належної кількості їх копій, у тому числі й у віддаленому резервному пункті банку.

(абзац перший пункту 6.11 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 18.12.2015 р. N 909)

Ці архіви в разі виникнення надзвичайних ситуацій можуть використовуватися для відновлення роботи САБ.

Формування і зберігання архіву особливо важливих даних продовжується під час надзвичайного періоду за умови функціонування САБ.

6.12. У штатному режимі функціонування інформаційної системи ЦСК банку банк формує резервні копії всіх даних, необхідних для відновлення повноцінного функціонування інформаційної системи ЦСК банку. Періодичність формування резервних копій визначається згідно з технологією відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку.

(главу 6 доповнено новим пунктом 6.12 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174,
у зв'язку з цим пункти 6.12 - 6.14 уважати відповідно пунктами 6.13 - 6.15)

6.13. Під час надзвичайного періоду з метою збереження особливо важливої інформації забезпечується щоденне друкування інформації, яка належить до документів першочергового значення, на паперових носіях в обсязі, потрібному для продовження роботи банку, якщо функціонування інформаційних систем буде повністю зупинене.

6.14. Якщо деякі операції в надзвичайний період виконуються в ручному режимі з використанням паперових носіїв інформації, то ці операції після завершення надзвичайного періоду мають бути внесені до баз даних САБ і включені до відповідних архівів особливо важливих даних.

6.15. Оскільки засоби телекомунікації Національного банку можуть бути виведені з ладу, інформування всіх банків протягом надзвичайного періоду може здійснюватися іншими засобами, незалежними від телекомунікаційної мережі Національного банку, зокрема засобами АТС-10, засобами масової інформації, засобами електронної пошти Інтернет тощо.

(пункт 6.15 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Учасники інформаційних систем зобов'язані на запит Національного банку надавати інформацію, потрібну для їх інформування (номери телефонів, адреси учасників у мережі Інтернет тощо).

(пункт 6.15 розділу II доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Глава 7. Функціонування телекомунікаційної мережі Національного банку в надзвичайний період

7.1. Учасник інформаційних систем зобов'язаний мати резервні програмно-технічні засоби взаємодії з телекомунікаційною мережею Національного банку і підтримувати для них в актуальному стані відповідне програмне забезпечення, налаштування, засоби захисту інформації вузла учасника системи ЕП.

7.2. Національний банк у разі неможливості відновлення за місцем штатного функціонування вузла телекомунікаційної мережі та/або системи ЕП, на якому здійснюється обслуговування учасників інформаційних систем (далі - вузол), розгортає і експлуатує резервний вузол телекомунікаційної мережі та/або системи ЕП в іншій структурній одиниці Національного банку.

(абзац перший пункту 7.2 розділу ІІ у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Національний банк повідомляє учасників інформаційних систем, які обслуговуються на цьому вузлі, про особливості їх взаємодії з резервним вузлом, зокрема про можливість забезпечення онлайнового зв'язку.

7.3. Учасники інформаційних систем, які обслуговуються на вузлі, функціонування якого відновити неможливо, переходять на альтернативні засоби телекомунікації.

(глава 7 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Глава 8. Функціонування СЕП у надзвичайний період

8.1. У разі припинення функціонування САБ банку чи іншої установи вживаються такі заходи:

а) за наявності телекомунікаційних проблем у межах інформаційної мережі банку (за умови функціонування САБ) робота цього банку в СЕП не зупиняється. Перелік операцій, які виконуються в СЕП, не обмежується;

б) за наявності в банку телекомунікаційних проблем, що перешкоджають обміну інформацією між банком та інформаційною мережею Національного банку, робота банку в СЕП не зупиняється. Перелік операцій, які виконуються в СЕП, не обмежується;

в) якщо САБ не функціонує з технологічних причин, унаслідок чого немає змоги забезпечити виконання банківських операцій (за умови збереження баз даних і можливості отримання з них інформації, цілісності приміщення і працездатності персоналу), це впливає на виконання банком міжбанківських розрахунків таким чином:

стосовно клієнтів цього банку - немає змоги виконувати початкові платежі за їх дорученням;

стосовно банків-контрагентів - неможливо виконувати початкові платежі, отримувачем яких є цей банк;

накопичуються платежі, які прийняті в СЕП, але не надійшли до банку-отримувача;

на рахунку сум, не підтверджених банком-отримувачем, обліковуються значні залишки коштів;

відбувається зарахування на кореспондентський рахунок банку платежів, що надійшли на його адресу в режимі реального часу, проте неможливо забезпечити їх надходження на рахунки тих клієнтів, для яких вони призначені.

(абзац шостий підпункту "в" пункту 8.1 розділу II із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

Унаслідок вищезазначеного не виконуються норми Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" стосовно термінів виконання міжбанківського переказу.

З метою мінімізації системного ризику вживаються заходи щодо банку, САБ якого не функціонує, зазначені в пункті 8.2 цієї глави;

(абзац восьмий підпункту "в" пункту 8.1 розділу II із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

г) у разі такого руйнування інформаційних систем банку, за якого банк спроможний відновити бази даних і функціонування САБ:

якщо орієнтовний термін відновлення його функціонування не перевищує однієї доби - робота банку в СЕП не зупиняється і не обмежується;

якщо орієнтовний термін відновлення його функціонування перевищує одну добу, то для мінімізації системних ризиків уживаються заходи, зазначені в пункті 8.2 цієї глави;

(абзац третій підпункту "г" пункту 8.1 розділу II із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

ґ) якщо банк втратив бази даних і неможливо їх відновити, то після отримання повідомлення про це керівництво Національного банку розглядає питання щодо виключення банку з учасників СЕП. У разі прийняття позитивного рішення негайно виконується повна заборона початкових та відповідних платежів на адресу зазначеного банку і наступного банківського дня цей банк виключається з переліку учасників СЕП. Під час виключення банку з учасників СЕП необхідні технологічні операції для коректного припинення участі банку в СЕП (квитування файлів відповідних платежів $B тощо) виконуються персоналом Центру оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП) вручну.

(підпункт "ґ" пункту 8.1 розділу II із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

8.2. Якщо функціонування САБ чи ВМПС банку неможливо відновити протягом одної доби, то для мінімізації системних ризиків уживаються такі заходи:

а) оголошується надзвичайний період;

б) забороняється приймання початкових платежів, адресованих цьому банку, від усіх учасників СЕП. Якщо банк працює з використанням ВМПС, то забороняється також приймання платежів на адресу всіх філій - учасників ВМПС;

в) забороняється приймання початкових платежів від цього банку. Якщо банк працює з використанням ВМПС, то забороняється приймання платежів також від усіх філій - учасників ВМПС;

г) відповідні платежі, які є несквитованими за станом на час установлення того, що банк не може функціонувати, через одну добу після оголошення надзвичайного періоду квитуються обслуговуючим персоналом ЦОСЕП уручну;

(підпункт "г" пункту 8.2 розділу II із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

ґ) надзвичайний період завершується, якщо банк:

відновлює повноцінну роботу САБ (ВМПС);

уносить до САБ усі операції, здійснені під час надзвичайного періоду нештатним способом (у паперовій формі тощо), зокрема, виконує проведення в САБ файлів відповідних платежів $B, які були сквитовані обслуговуючим персоналом ЦОСЕП вручну, та відповідних трансакцій, інформація про які була отримана у файлах $V.G та $V.F;

(абзац третій підпункту "ґ" пункту 8.2 розділу II із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

інформує Національний банк офіційним листом про відновлення функціонування САБ;

д) для відновлення роботи банківської системи в штатному режимі скасовується заборона виконання початкових платежів на адресу цього банку (та в разі використання ВМПС його філій) і виконання початкових платежів самим банком (філіями).

8.3. Національний банк у разі виникнення надзвичайної ситуації в масштабах області визначає особливості роботи в СЕП учасників, місцезнаходженням яких є ця область.

Абзац другий пункту 8.3 розділу ІІ виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

(пункт 8.3 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

8.4. Учасник СЕП, який не може відновити телекомунікаційну взаємодію з СЕП або відновлює функціонування у віддаленому резервному пункті, виконує обмін інформацією з СЕП у порядку, погодженому з Національним банком.

(пункт 8.4 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

8.5. Учасник СЕП, який не може відновити свою роботу з використанням САБ, зобов'язаний протягом однієї доби після припинення роботи повідомити про це Національний банк.

Національний банк після отримання повідомлення забороняє приймати початкові платежі в СЕП від цього учасника, а також від інших учасників СЕП на адресу цього учасника. Національний банк виконує квитування файлів платежів на адресу цього учасника.

(пункт 8.5 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

8.6. Національний банк відновлює функціонування ЦОСЕП у віддаленому резервному пункті з урахуванням таких особливостей:

у разі руйнування в проміжку між банківськими днями або в разі відновлення функціонування за штатним місцем функціонування - без втрати інформації про здійснені платежі;

(абзац другий пункту 8.6 розділу ІІ у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

у разі руйнування протягом банківського дня в іншій будівлі або у віддаленому резервному пункті - з можливою втратою інформації про платежі за останні кілька хвилин перед руйнуванням. Розрахунки, інформація про які втрачена при руйнуванні, анулюються.

(абзац третій пункту 8.6 розділу ІІ у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Національний банк має право припинити роботу СЕП у режимі реального часу.

(пункт 8.6 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

8.7. Пункт 8.7 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

8.8. Пункт 8.8розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

8.9. Пункт 8.9 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Глава 9. Функціонування систем автоматизації інструментів монетарної політики в надзвичайний період

(назва глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

9.1. Національний банк забезпечує в надзвичайний період роботу систем автоматизації інструментів монетарної політики (далі в цій главі - системи автоматизації) для виконання таких функцій:

обслуговування операцій з розміщення, обігу, сплати доходу та погашення державних цінних паперів;

проведення операцій з рефінансування банків;

кількісний облік депозитних сертифікатів Національного банку;

проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів.

(пункт 9.1 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

9.2. Пункт 9.2 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим пункти 9.3 - 9.7
 уважати відповідно пунктами 9.2 - 9.6)

9.2. Якщо внаслідок впливу надзвичайних ситуацій функціонування банку-клієнта однієї з систем автоматизації в штатному режимі роботи неможливе, то він може:

передати повноваження щодо роботи з цими системами одній із своїх філій, яка взаємодіє з мережею Національного банку в штатному режимі. Банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації та адресу, за якою слід надсилати адресовані йому файли;

здійснювати обмін інформацією за допомогою альтернативних засобів (змінні магнітні та магнітооптичні носії, паперові носії);

користуватися послугами пункту обміну інформацією в електронному вигляді на змінних носіях, якщо постачальники телекомунікаційних послуг припинили обслуговування області.

9.3. Для відновлення функціонування клієнтів систем автоматизації в штатному режимі слід відновити функціонування відповідного програмного забезпечення. Уся важлива інформація зберігається в базах даних систем, які розміщуються в Національному банку. Отже, клієнт відновлювати інформацію не повинен.

9.4. У разі виникнення надзвичайних ситуацій у масштабах області, які спричинюють порушення функціонування деяких банків та клієнтів систем автоматизації, розташованих у цій області, уживаються заходи, зазначені в пунктах 9.2 - 9.3 цієї глави.

(пункт 9.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

9.5. Національний банк у разі тимчасового припинення функціонування роботи систем автоматизації виконує операції цих систем у ручному режимі з використанням документів на паперових носіях і здійснює обмін відповідною інформацією з учасниками систем автоматизації на паперових носіях.

(пункт 9.5 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

9.6. Пункт 9.6 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Глава 10. Функціонування Національної системи масових електронних платежів у надзвичайний період

10.1. Рада Платіжної організації НСМЕП (далі - Рада) здійснює загальне управління, Головний процесинговий центр НСМЕП (далі - ГПЦ) - оперативне управління роботою НСМЕП у надзвичайний період.

10.2. Рада має право:

змінювати регламент роботи НСМЕП;

тимчасово припиняти роботу членів/учасників НСМЕП у міжбанківському режимі;

зупиняти виконання окремих функцій системи та роботу НСМЕП за окремими платіжними інструментами.

10.3. Національний банк у разі неможливості штатного функціонування ГПЦ за місцем розташування забезпечує функціонування резервного ГПЦ і резервного центру генерації ключової інформації в Управлінні Національного банку України в Харківській області та надає доступ від телекомунікаційних мереж членів/учасників НСМЕП до резервного ГПЦ.

10.4. Член/учасник НСМЕП у разі порушення функціонування телекомунікаційних мереж усередині його інформаційної мережі продовжує роботу свого процесингового центру (далі - ПЦ) у межах залишків лімітів клієнтів у базі даних та балансів спеціальних платіжних засобів.

Член НСМЕП приймає рішення щодо обмеження роботи клієнтів.

10.5. Платіжна організація не зупиняє і не обмежує роботу в НСМЕП члена/учасника НСМЕП у разі порушення функціонування телекомунікаційних мереж члена/учасника НСМЕП.

10.6. Член/учасник НСМЕП у разі порушення функціонування телекомунікаційних мереж на рівні обміну інформацією з регіональним процесинговим центром НСМЕП (далі - РПЦ) у місті Харкові та/або ГПЦ продовжує роботу на термін актуальності стоп-листів, що встановлюється Радою.

10.7. Член НСМЕП у разі зупинення роботи САБ або відсутності взаємодії між ПЦ і САБ може продовжувати свою роботу в межах лімітів за рахунками клієнтів.

10.8. Член/учасник НСМЕП у разі одночасного припинення функціонування ГПЦ та РПЦ продовжує роботу без додаткових обмежень на термін актуальності стоп-листів, що встановлений Радою.

10.9. У разі порушення штатного режиму взаємодії з РПЦ та/або ГПЦ член НСМЕП самостійно приймає рішення про можливість обслуговування карток, емітованих іншими членами НСМЕП.

10.10. ПЦ, члени/учасники НСМЕП відновлюють штатне функціонування НСМЕП після скасування надзвичайного періоду в такому порядку:

(абзац перший пункту 10.10 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

відновлюють повноцінну роботу ПЦ і САБ та відображають у них усі операції, що були виконані в надзвичайний період нештатним способом;

скасовують обмеження, що були встановлені на час дії надзвичайного періоду;

завершують усі міжбанківські розрахунки, що не були завершені під час надзвичайного періоду.

(глава 10 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Глава 11. Робота автоматизованої системи з приймання та передавання звітності банків у надзвичайний період

11.1. У разі порушення функціонування банку, який надає звітність, він має вжити таких заходів:

у разі виникнення телекомунікаційних проблем на рівні обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку (за умови функціонування електронних систем оброблення інформації) банк зобов'язаний надавати файли звітності в електронному вигляді до ЦРП на електронних носіях з обов'язковим дотриманням усіх вимог щодо шифрування, електронного підпису, повноти та достовірності інформації;

(абзац другий пункту 11.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 18.12.2015 р. N 909)

якщо електронні системи оброблення інформації не функціонують (надання інформації в електронному вигляді неможливе), то банк надає інформацію до Департаменту статистики та звітності Національного банку на паперових носіях за підписом керівника банку або уповноваженої ним особи.

(абзац третій пункту 11.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

11.2. У разі порушення функціонування банку, який надає звітність, ЦРП має вжити таких заходів:

якщо банк надає файли звітності на електронних носіях, то ЦРП приймає їх у звичайному режимі;

якщо банк не має змоги надати файли звітності, то ЦРП дублює звітність банку за попередню звітну дату, надаючи її на звітну дату на підставі відповідного рішення Національного банку.

(пункт 11.2 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

11.3. Пункт 11.3 розділу ІІ виключено

(пункт 11.3 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

11.4. Пункт 11.4 розділу ІІ виключено

(згідно з постановою Правління Національного
 банку України від 18.12.2015 р. N 909,
 у зв'язку з цим пункт 11.5 уважати пунктом 11.3)

11.3. У разі порушення функціонування ЦРП функції ЦРП з приймання файлів звітності виконує підрозділ Національного банку, у якому функціонує віддалений резервний пункт. Служба захисту інформації забезпечує наявність у віддаленому резервному пункті ключової системи, потрібної для оброблення звітності.

Банки забезпечують надсилання файлів звітності до віддаленого резервного пункту Національного банку на адресу, яку повідомив Національний банк. Схема надсилання та назви файлів звітності залишаються такими самими, як під час передавання звітності до ЦРП.

(пункт 11.3 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39
,
у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Глава 12. Виключена

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим глави 13 - 15 уважати відповідно
 главами 12 - 14 з відповідною перенумерацією пунктів)

Глава 12. Робота системи автоматизації банківських операцій Національного банку в надзвичайний період

12.1. Національний банк забезпечує в надзвичайний період виконання операцій, пов'язаних з ліквідністю, монетарною політикою, остаточним розрахунком за результатами роботи інших інформаційних систем тощо, і має право призупинити виконання інших операцій.

12.2. Національний банк у разі неможливості відновлення роботи САБО Національного банку за місцем її штатного функціонування розгортає програмно-технічний комплекс САБО Національного банку в іншій структурній одиниці Національного банку.

(пункт 12.2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

12.3. Пункт 12.3 розділу ІІ виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

(глава 12 розділу II у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Глава 13. Виключена

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
у зв'язку з цим главу 14 уважати главою 13
 з відповідною перенумерацією пунктів)

Глава 13. Резервування системи захисту інформації для забезпечення роботи інформаційних систем Національного банку та банків України в надзвичайний період

13.1. Під час роботи банківської системи в надзвичайний період використовуються такі самі системи захисту інформації, що й в штатному режимі.

(абзац перший пункту 13.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

абзац другий пункту 13.1 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

абзац третій пункту 13.1 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

абзац четвертий пункту 13.1 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

13.2. У разі виникнення надзвичайних ситуацій будь-якого походження робота інформаційних систем, які в штатному режимі функціонування використовують систему захисту інформації, має виконуватися також з використанням засобів захисту інформації. Єдиним винятком може бути перехід з апаратних засобів захисту інформації на резервні програмні засоби захисту інформації в разі неможливості використання апаратури захисту інформації з будь-яких причин. Для забезпечення роботи в надзвичайний період потрібно здійснити резервування засобів захисту інформації, у тому числі й ключової інформації критичних робочих місць САБ, СЕП тощо. Порядок резервування засобів захисту визначається власником системи захисту, тобто Національним банком або для внутрішньобанківських інформаційних систем - банком.

(пункт 13.2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

13.3. Після завершення надзвичайного періоду, якщо є змога відновити функціонування інформаційних систем у штатному режимі, керівництво банку або структурного підрозділу Національного банку має визначити потребу заміни системи захисту інформації та її ключової системи.

Якщо в надзвичайний період була ймовірність компрометації системи захисту інформації (тобто несанкціоноване ознайомлення з вихідними текстами програмного забезпечення системи захисту інформації, несанкціоноване копіювання тощо), то для забезпечення належного штатного функціонування інформаційних систем з дотриманням вимог щодо захисту інформації слід ужити заходів для швидкої заміни системи захисту інформації.

Якщо в надзвичайний період була ймовірність компрометації таємних ключів користувачів інформаційної системи, то під час відновлення штатного режиму функціонування потрібно замінити всі таємні ключі користувачів системи.

Глава 14. Робота інформаційної системи Засвідчувального центру Національного банку в надзвичайний період

14.1. Національний банк повідомляє АЦСК Національного банку та ЦСК банків про особливості взаємодії їх інформаційних систем з інформаційною системою Засвідчувального центру Національного банку в надзвичайний період.

14.2. Національний банк у разі неможливості відновлення роботи інформаційної системи Засвідчувального центру Національного банку за місцем її штатного функціонування оперативно визначає інший підрозділ Національного банку, у якому буде функціонувати ця інформаційна система залежно від обставин.

(абзац перший пункту 14.2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Національний банк забезпечує в надзвичайний період функціонування інформаційної системи Засвідчувального центру Національного банку відповідно до вимог Регламенту роботи Засвідчувального центру Національного банку.

(розділ II доповнено главою 14 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Глава 15. Робота інформаційної системи АЦСК Національного банку в надзвичайний період

15.1. Національний банк повідомляє підписувачів про особливості їх взаємодії з інформаційною системою АЦСК Національного банку в надзвичайний період.

15.2. Національний банк в разі неможливості відновлення роботи інформаційної системи АЦСК Національного банку за місцем її штатного функціонування оперативно визначає інший підрозділ Національного банку, у якому буде функціонувати ця інформаційна система залежно від обставин.

(абзац перший пункту 15.2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Національний банк забезпечує в надзвичайний період функціонування інформаційної системи АЦСК Національного банку відповідно до вимог Регламенту роботи АЦСК Національного банку.

(розділ II доповнено главою 15 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Глава 16. Робота інформаційної системи ЦСК банку в надзвичайний період

16.1. Банк повідомляє підписувачів про особливості їх взаємодії з інформаційною системою ЦСК банку в надзвичайний період.

16.2. Банк у разі неможливості відновлення роботи інформаційної системи ЦСК банку за місцем свого штатного функціонування розгортає програмно-технічний комплекс ЦСК банку у віддаленому резервному пункті.

Банк забезпечує в надзвичайний період функціонування інформаційної системи ЦСК банку відповідно до вимог Регламенту роботи ЦСК банку.

16.3. Банк, який користується послугами ЕЦП ЦСК іншого банку чи центру сертифікації ключів, що є окремою юридичною особою, зобов'язаний у договорі з відповідним центром сертифікації ключів передбачити порядок його взаємодії з інформаційною системою такого ЦСК під час надзвичайних ситуацій.

(розділ II доповнено главою 16 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Розділ III. Вимоги до автоматизованих інформаційних систем щодо забезпечення безперервної діяльності банку

Глава 1. Загальні засади забезпечення безперервної діяльності банку

1.1. Для мінімізації втрат та якомога повного відновлення роботи в разі виникнення надзвичайних ситуацій будь-який банк повинен:

розробити комплексний План забезпечення безперервної діяльності та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій (далі - План);

забезпечити наявність ресурсів (зокрема програмно-технічних засобів, резервних джерел електроживлення тощо), потрібних для виконання Плану, та відповідної організаційної інфраструктури;

(абзац третій пункту 1.1 розділу III у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

регулярно проводити тестування всіх складових Плану і навчання персоналу.

1.2. Складовою частиною забезпечення безперервної діяльності банків є забезпечення функціонування інформаційних технологій, що використовуються в банківській діяльності, зокрема, створення системи резервування та відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку з урахуванням того, що будь-який банк унаслідок виникнення надзвичайної ситуації може зазнати пошкодження з втратою можливості роботи САБ та/або інформаційної системи ЦСК банку.

(пункт 1.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

1.3. План перевіряється під час здійснення Національним банком інспекційних перевірок банків.

Глава 2. Вимоги до Плану в частині забезпечення безперервної діяльності інформаційних систем

(назва глави 2 розділу III у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

2.1. План розробляється згідно з організаційною структурою та реальними можливостями банку, але необхідною умовою є здатність банку за прийнятний термін відновити свою діяльність і функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку без втрати особливо важливої інформації.

(абзац перший пункту 2.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Банк має здійснити аналіз ризиків, притаманних функціонуванню інформаційних систем у ньому. Мають бути ураховані такі чинники:

архітектура побудови САБ та інформаційної системи ЦСК банку;

(абзац третій пункту 2.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

системне та прикладне програмне забезпечення, потрібне для функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку;

(абзац четвертий пункту 2.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

побудова технологічних процесів оброблення інформації в САБ та інформаційної системи ЦСК банку.

(абзац п'ятий пункту 2.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Для кожної з груп функцій, наведених у пунктах 1.2 - 1.4 глави 1 розділу II, і кожного з випадків, наведених у главі 3 цього розділу, до Плану має бути включений чіткий і вичерпний перелік конкретних дій з відновлення функціонування інформаційних систем банку.

План має бути затвердженим керівництвом банку.

2.2. Ті розділи плану, що стосуються забезпечення безперервного функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, мають відповідати вимогам, наведеним нижче в цій главі.

(пункт 2.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

2.3. Керівництво банку призначає постійно діючу робочу групу з відновлення діяльності банку та керівника цієї робочої групи, який повинен мати відповідні повноваження.

До складу робочої групи з відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку мають входити фахівці, які повинні мати належний рівень знань, здібності та повноваження для здійснення конкретизації і реалізації Плану відповідно до обставин, що викликали порушення штатного функціонування САБ та/або інформаційної системи ЦСК банку. Однак, План має містити конкретний, добре формалізований та упорядкований перелік дій, за належного виконання яких підвищується ймовірність збереження найбільш цінних елементів системи працездатними в разі будь-яких порушень незалежно від їх походжень та рівня.

(абзац другий пункту 2.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

2.4. У Плані слід визначити відповідальних за кожну дію осіб (або структурні підрозділи банку) і зазначити номери телефонів відповідальних виконавців. Також мають бути передбачені можливості заміни виконавців у межах їх компетентності, а з працівниками, яких неможливо замінити, повинен бути забезпечений цілодобовий оперативний зв'язок. Кожного включеного до Плану працівника слід ознайомити з його функціями.

2.5. Планування повинно здійснюватися від вищої ланки до нижчої. У межах загального Плану дій кожний з виконавців має більш детально визначити свої функції та послідовність своїх дій у разі виникнення надзвичайної ситуації і задокументувати їх у зручній для роботи формі. Для мережі підрозділів (у тому числі філій) банку це означає, що кожний з підрозділів має розробити свій план, узгоджений із загальним Планом банку.

2.6. Для розроблення ефективного Плану щодо належного забезпечення функціонування інформаційних технологій банку має бути в наявності повна інформація про САБ та інформаційну систему ЦСК банку, їх функції та користувачів. Слід оцінити ступінь можливого ризику в кожному елементі цих систем, визначити критичні ланки систем і першочергову увагу під час відновлення функціонування систем має бути приділено саме їм.

(пункт 2.6 розділу III у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

2.7. Експлуатаційна документація до САБ та інформаційної системи ЦСК банку повинна містити такі відомості:

(абзац перший пункту 2.7 розділу III у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

конфігурацію програмних та апаратних засобів;

основні відомості про користувачів, перелік користувачів, які виконують найважливіші функції і діяльність яких слід забезпечити в першу чергу;

способи діагностики та усунення несправностей;

процедури резервного копіювання і відновлення;

заходи щодо ремонту та заміни обладнання;

інформацію про гарантію і обслуговування;

інформацію про постачальників програмних та апаратних засобів, укладені з ними договори на супроводження, ремонт, гарантійне та післягарантійне обслуговування, способи зв'язку з ними (номери контактних телефонів, прізвища відповідальних осіб тощо).

На етапі впровадження систем слід ретельно вивчити наявну документацію та підготувати покажчик саме тієї інформації, яка потрібна для відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку.

(абзац дев'ятий пункту 2.7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

2.8. Експлуатаційна документація на систему і План мають підтримуватися в актуальному стані. План потрібно періодично переглядати, вносити до нього відповідні зміни, якщо вони вносилися до структури банку, кадрових переміщень персоналу, інформаційних систем, що використовуються, тощо.

Має бути визначене й оголошене легко доступне в разі потреби місце зберігання документації. На випадок аварії додаткові копії документації повинні зберігатися в іншому, територіально відокремленому приміщенні.

2.9. У Плані має бути визначений спосіб організації зв'язку з Національним банком (за допомогою телефонного або мобільного зв'язку тощо) для отримання оперативної інформації і вказівок щодо поточного функціонування банку та аварійних ситуацій.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій, які перешкоджають штатному функціонуванню банку, керівництво банку повинно інформувати Національний банк про сутність ситуації, масштаби проблем та орієнтовний час їх вирішення.

(абзац другий пункту 2.9 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Глава 3. Класифікація рівнів руйнування САБ та інформаційної системи ЦСК банку і заходи щодо відновлення їх функціонування

(назва глави 3 розділу III у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

3.1. Вірогідні надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані за такими рівнями тяжкості:

I рівень - відмова частини обладнання, що не впливає на цілісність інформації;

II рівень - руйнування обладнання та/або втрата певної частини інформації або втрата інформації в системі в цілому;

III рівень - руйнування приміщення та/або системи, яке унеможливлює використання цієї системи у звичному місці.

3.2. I рівень вимагає наявності певної кількості запасного обладнання або, у крайньому разі, плану термінового перерозподілу наявної техніки з метою забезпечення функціонування найважливіших робочих місць.

3.3. II рівень вимагає наявності резервного обладнання, резервних копій інформації та правил, відповідно до яких бази даних відновлюються з резервних копій. Можливе використання функцій сучасних СУБД і мережевих операційних систем, що забезпечують ведення "дзеркальних" копій даних на дублюючому комп'ютері та автоматизоване їх відновлення. Тим розробникам, які користуються засобами розроблення попереднього покоління, слід самостійно розробити механізми копіювання та відновлення даних.

3.4. Вирішенням ситуації в разі руйнування САБ/інформаційної системи ЦСК банку III рівня може бути лише відновлення діяльності в іншому місці.

(пункт 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Глава 4. Вимоги до САБ та інформаційної системи ЦСК банку, а також до системи резервування й відновлення роботи САБ та інформаційної системи ЦСК банку

(назва глави 4 розділу III у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

4.1. Крім забезпечення виконання операцій і функцій банку, програмне забезпечення САБ та інформаційної системи ЦСК банку має містити такі складові:

(абзац перший пункту 4.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

ефективну логічну структуру з належним захистом даних і управлінням доступом до них; захист має запобігати несанкціонованому доступу до інформації, зменшувати ризик випадкового знищення інформації та поширення вірусів;

ретельний автоматизований контроль вхідних даних системи і тих даних, що передаються між її компонентами;

зберігання особливо важливих даних з належною кількістю резервних копій на носіях, відокремлених як логічно, так і фізично;

автоматизовані засоби відновлення баз даних з резервних копій у разі руйнування основної бази даних;

засоби запобігання випадковому або самовільному руйнуванню даних.

До засобів запобігання руйнуванню даних належать:

автоматизовані засоби постійного поточного контролю за цілісністю та несуперечністю баз даних;

механізм "транзакцій", що забезпечує або внесення цілісних і несуперечливих змін до бази даних, або невнесення змін взагалі;

обмеження "ручного" втручання до баз даних системи;

кількарівневий захист від невправних дій персоналу.

Усі зазначені вище функції та механізми мають бути невід'ємною складовою частиною системи автоматизації і бути налаштованими таким чином, щоб пересічний користувач не міг за власним бажанням відключати їх.

4.2. Якщо для функціонування САБ (ВМПС, інформаційної системи ЦСК банку) потрібен зв'язок між територіально віддаленими робочими місцями, то слід забезпечити можливість роботи системи в разі відсутності такого зв'язку. У разі використання системою он-лайнового зв'язку слід передбачити резервні засоби обміну інформацією з урахуванням того, що зв'язок в он-лайновому режимі може бути не забезпечений.

(абзац перший пункту 4.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Якщо зв'язок оф-лайновий (файловий), то дозволяється передавання інформації на змінних носіях. Слід розробити нормативні документи для здійснення кур'єрської служби.

Можливе використання альтернативних засобів електронного зв'язку, телекомунікаційних мереж інших установ.

У разі використання будь-якого із способів передавання інформації має бути забезпечений захист інформації, що передається, від несанкціонованого доступу та викривлення.

4.3. Мають бути визначені критерії "часу руйнування", тобто того часу, починаючи з якого була припинена штатна робота банку, і правила однозначного визначення, які саме банківські операції та операції, пов'язані з функціонуванням інформаційної системи ЦСК банку, вважаються завершеними, а які скасованими.

(пункт 4.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

4.4. Обов'язковою вимогою під час відновлення роботи є відображення в балансі всіх операцій, які були виконані банком перед руйнуванням через платіжні системи, учасником яких є цей банк.

Обов'язковою вимогою під час відновлення роботи інформаційної системи ЦСК банку є відображення всіх операцій, які були виконані інформаційною системою ЦСК банку перед руйнуванням.

На випадок втрати під час руйнування інформації про такі операції мають бути передбачені засоби введення до баз даних інформації про фактично виконані операції.

(пункт 4.4 розділу III у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

4.5. Банк має передбачити засоби інформування клієнтів і контрагентів про призупинення обслуговування, зміну схеми обслуговування чи припинення обслуговування взагалі відповідно до рівня руйнування та способу відновлення діяльності. Засоби інформування мають бути відокремленими від програмно-технічних засобів САБ, інформаційної системи ЦСК банку і телекомунікаційної системи банку таким чином, щоб забезпечити інформування клієнтів і контрагентів у разі неможливості функціонування зазначених систем.

(пункт 4.5 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

4.6. Банк зобов'язаний забезпечити технічні засоби САБ, інформаційної системи ЦСК банку і телекомунікаційної системи банку відповідними засобами безперебійного (UPS) та/або резервного (дизель-генератор тощо) живлення, які мають у разі відключення електроживлення забезпечити роботу цих систем протягом часу, потрібного для завершення виконання банком операцій, які необхідно виконати цього самого банківського дня.

(главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.6 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39
,
пункт 4.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Глава 5. Віддалений пункт резервування та відновлення діяльності банку

5.1. Система резервування та відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку обов'язково має передбачати збереження нагально необхідної інформації у віддаленому пункті резервування і відновлення діяльності банку (далі - віддалений пункт), розташованому на значній відстані від місця розташування банку, з урахуванням обґрунтованих банком ризиків. Метою такого збереження є відновлення діяльності банку в іншому місці, якщо банк чи регіон, у якому він розташований, зазнав невиправних пошкоджень.

(пункт 5.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174
,
у редакції
постанов Правління
 Національного банку України від 25.05.2015 р. N 337
,
 від 18.12.2015 р. N 909)

5.2. Віддалений пункт слід розміщувати у місцях, розташованих на належній відстані від державного кордону, промислових об'єктів і споруд, аварійна ситуація в яких, у тому числі стихійного характеру, може призвести до руйнування чи неможливості функціонування віддаленого пункту. Банк повинен визначити основні чинники природного і техногенного характеру, які можуть спричинити вплив на його діяльність, та обрати місце для віддаленого пункту таким чином, щоб ці чинники на нього не впливали (для зменшення ймовірності одночасного впливу цих чинників і на банк, і на віддалений пункт).

5.3. Організація роботи віддаленого пункту включає в себе:

передавання на цей пункт особливо важливої інформації, потрібної для відновлення діяльності зруйнованого банку з мінімальними втратами інформації;

приймання у віддаленому пункті інформації, перевірку її цілісності та повноти з метою підтвердження того, що на підставі переданої інформації можливе відновлення діяльності банку;

наявність у віддаленому пункті і зберігання в робочому стані відповідних програмно-технічних засобів та інструктивних матеріалів для того, щоб на підставі наявної інформації розгорнути функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК зруйнованого банку в мінімально необхідному обсязі.

(абзац четвертий пункту 5.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

5.4. Припускаються такі варіанти створення віддаленого пункту:

якщо банк має хоча б одну територіально віддалену установу (філію, безбалансове відділення тощо) на достатній відстані - то банк та установи виконують функції резервного пункту один для одного, тобто організовується взаємний обмін особливо важливою інформацією між територіально віддаленими установами та функціонування в разі потреби однієї з установ за місцем розташування іншої;

створюється власними силами окремий спеціалізований віддалений пункт на достатній відстані;

укладається договір з іншою юридичною особою на облаштування віддаленого пункту на її території/обладнанні;

інші варіанти залежно від можливостей банку та обсягів інформації, що передається до віддаленого пункту.

Якщо банк має мережу філій, то для кожної з філій має бути забезпечене передавання інформації до віддаленого пункту і можливість відновлення її діяльності у віддаленому пункті. Можуть створюватись як окремі віддалені пункти для окремих філій (груп філій), так і спільний віддалений пункт для банку і його філій.

5.5. Передавання інформації до віддаленого пункту та її зберігання в цьому пункті повинні здійснюватися з дотриманням вимог захисту інформації і вимог збереження банківської таємниці.

5.6. У разі перенесення роботи САБ та/або інформаційної системи ЦСК банку до віддаленого пункту слід визначити, яким чином організовуватиметься обслуговування клієнтів і стосунки з контрагентами і проінформувати їх про внесені зміни.

(пункт 5.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

5.7. Банк має оцінювати ситуацію в регіоні, де розташований віддалений пункт, і в разі виникнення загрози його функціонуванню або виникнення в цьому регіоні надзвичайної ситуації:

унеможливити несанкціонований доступ до інформації, що зберігається в резервному пункті;

у триденний строк забезпечити створення і зберігання в місці, яке віддалене від основного місця функціонування та від віддаленого пункту і не зазнає впливу надзвичайної ситуації, резервних копій інформації, потрібної для відновлення функціонування САБ і ЦСК, електронних архівів банку та архівів особливо важливих даних;

за можливості перенести віддалений пункт до іншого регіону, який не зазнає впливу загрозливих факторів.

(главу 5 розділу ІІІ доповнено пунктом 5.7 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 25.05.2015 р. N 337)

5.8. У разі зміни свого місцезнаходження банк має визначити потребу в перенесенні віддаленого пункту і в разі потреби забезпечити перенесення протягом одного місяця з дня внесення змін щодо місцезнаходження банку до електронної форми Державного реєстру банків.

(главу 5 розділу ІІІ доповнено пунктом 5.8 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 25.05.2015 р. N 337
,
пункт 5.8 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

Глава 6. Вимоги до приміщення та облаштування резервного пункту

6.1. Вимоги, зазначені в цій главі, встановлюються як до резервних пунктів, що створюються банком у тому самому населеному пункті, так і до віддалених пунктів.

6.2. Загальна площа приміщень резервного пункту залежить від обсягів та функцій, що на нього покладені.

6.3. Температура, освітлення та вологість повітря в приміщенні має відповідати встановленим вимогам щодо санітарних норм та експлуатації комп'ютерної техніки.

6.4. Приміщення мають бути обладнані столами для комп'ютерів, кондиціонерами, системами пожежної, охоронної сигналізації, пожежогасіння, відеонагляду (за можливості), контролю доступу та металевими дверима, відповідати вимогам безпеки щодо доступу до інформації.

6.5. У приміщеннях резервного пункту має бути прокладений контур заземлення уздовж його стін у вигляді металевих "шин" шириною не менше 3 см. Під'єднання до контуру заземлення слід робити різьбовим навпроти кожної з груп розеток для підключення комп'ютерів. Під'єднання (шляхом зварювання) цього контуру до зовнішнього контуру заземлення (закопаний у землю на глибину не менше 5 м штир або труба) повинно мати опір не більше 4 Ом.

6.6. Біля входу до приміщень резервного пункту має бути встановлений щит з пакетними вимикачами. Слід розділити окремо силову та освітлювальну електромережу; забезпечити перемикання в автоматичному режимі цих мереж на джерела безперебійного (UPS) і резервного (дизель-генератор) живлення, забезпечивши таким чином аварійне освітлення та функціонування обладнання.

Слід підвести до щита силову електромережу з розрахунку необхідного загального споживання, відділивши двополюсні розетки та освітлення від груп триполюсних розеток для комп'ютерної техніки.

6.7. У приміщенні резервного пункту має бути встановлений металевий сейф для зберігання змінних носіїв інформації, архівів і документів.

(пункт 6.7 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

6.8. Потрібно створити в резервному пункті кабельну систему з активним і пасивним мережевим обладнанням на необхідну кількість робочих місць, забезпечити приміщення для розташування комп'ютерної техніки, потрібну кількість мережевого обладнання.

6.9. Резервний пункт має бути забезпечений номерами комутованої телефонної мережі в потрібній кількості для забезпечення функціонування локальних вузлів інформаційної мережі з розрахунку один номер на п'ять локальних вузлів мережі та один номер на п'ять керівників установи.

6.10. Для організації пункту потрібне таке основне обладнання (кількість і параметри визначаються завданнями та функціями, покладеними на резервний пункт):

файл-сервери та/або сервери баз даних з відповідним мережевим системним програмним забезпеченням, процесором, оперативною пам'яттю, вмонтованими магнітними дисками;

поштові станції з відповідною операційною системою;

робочі станції з відповідною операційною системою;

модеми та мультипортові карти для поштових станцій;

маршрутизатори;

мережеві захисні екрани;

пристрої для архівації інформації на носії тривалого зберігання інформації;

(абзац восьмий пункту 6.10 розділу III із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 02.02.2009 р. N 39)

апаратні пристрої криптографічного захисту інформації;

джерела безперебійного електроживлення на випадок аварійного зниження напруги чи зникнення струму в електричній мережі для забезпечення роботи всіх вищезазначених пристроїв потрібної потужності.

6.11. Резервний пункт має бути забезпечений системою автономного безперебійного та резервного електроживлення потрібної потужності.

Глава 7. Методи забезпечення безперебійної діяльності банку

7.1. Для забезпечення діяльності банку відповідно до обставин, які викликали порушення штатного режиму функціонування САБ та роботи інформаційних систем банку і банківської системи в цілому, можуть використовуватися такі методи і механізми (але цей перелік не є вичерпним):

а) передавання інформації на змінних носіях;

б) використання засобів телекомунікації інших установ або установ Національного банку, альтернативних засобів зв'язку;

в) переведення до ручного режиму обробки інформації на паперових носіях з подальшим перенесенням результатів обробки до інформаційних систем після відновлення їх функціонування;

г) перенесення роботи інформаційних систем до віддалених пунктів;

ґ) тимчасове передавання операцій з обслуговування клієнтів до іншої філії (відділення) цього самого банку, до іншого банку.

7.2. Для забезпечення діяльності банку, якщо немає телекомунікаційного зв'язку, але електронні системи обробки інформації працюють, інформація всередині банку, а також між банком та інформаційними системами Національного банку може передаватися:

альтернативними засобами електронної пошти, наприклад з використанням мережі Інтернет;

на змінних носіях інформації в електронному вигляді;

на паперових носіях інформації.

Будь-яка інформація в електронному вигляді має передаватися виключно в захищеному вигляді, з використанням стандартних засобів захисту.

7.3. Для систем, штатним способом передавання інформації для яких є он-лайновий спосіб, має бути передбачений (як резервний) оф-лайновий спосіб виконання операцій та/або засоби ручної обробки інформації, щонайменше за особливо важливими операціями. Он-лайнові системи, які не є системно важливими, можуть припиняти свою роботу, якщо немає телекомунікаційного зв'язку.

7.4. Банк у разі порушення штатного функціонування САБ виконує відновлення обліку засобами САБ згідно з принципом безперервності з дотриманням вимог пункту 6.10 глави 6 розділу II цього Положення.

(пункт 7.4 розділу III у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

7.5. Для забезпечення відновлення функціонування інформаційних систем банк повинен організувати зберігання еталонних копій операційних систем, системного програмного забезпечення, прикладного програмного забезпечення, яке використовується, та повного комплекту відповідних інструктивних документів щодо їх інсталяції та експлуатації як у самому банку, так і у віддаленому резервному пункті.

Глава 8. Склад мінімально необхідної інформації для відновлення
виконання операцій

8.1. Для оперативного відновлення функціонування САБ в мінімально потрібному обсязі слід мати в актуальному стані такі дані:

нормативно-довідкову інформацію;

перелік клієнтів і рахунків, стан залишків на рахунках;

програмне забезпечення САБ та еталонну базу даних;

ключову систему захисту.

8.2. Для відновлення функціонування САБ в повному обсязі потрібно мати архів усіх здійснених операцій.

8.3. Якщо немає архіву всіх здійснених операцій, то можливе відновлення функціонування САБ в повному обсязі з частковою втратою попередніх операцій.

Для цього після відновлення функціонування САБ виконуються такі дії:

а) до САБ уноситься перелік клієнтів банку і рахунків, які були відкриті в банку;

б) відновлюється стан баз даних САБ (зокрема, стан залишків рахунків) на деякий момент часу та архів усіх операцій, що були здійснені до цього моменту. Момент часу визначається з урахуванням двох критеріїв: по-перше, залишки на рахунках і архів операцій мають являти собою цілісний стан системи автоматизації банку на певний цілком визначений момент часу; по-друге, з усіх можливих моментів обирається найпізніший за часом;

в) наново виконуються операції, які були здійснені після цього моменту, але не увійшли до архіву операцій. Для визначення змісту таких операцій можуть використовуватися первинні паперові документи, виписки з рахунків, подані клієнтам на паперових носіях або через систему "клієнт-банк", інформація з платіжних систем, учасником яких є банк, звітні форми, отримані в попередні дні та оформлені належним чином, архіви, сховища даних тощо. Для відновлення може використовуватися тільки достовірна інформація. Операції, що виконуються наново, відповідним чином відображаються в балансі.

Оскільки можуть існувати операції, інформація про які втрачена, то стан САБ, відновленої за такою схемою, може не збігатися зі станом САБ безпосередньо перед руйнуванням.

Після відновлення роботи з частковою втратою операцій слід повідомити власників рахунків про відновлення роботи із зазначенням моменту часу, за станом на який здійснено повне відновлення, і переліку операцій, які вважаються здійсненими після цього моменту. Операції, які були здійснені до руйнування, але втрачені під час відновлення, підлягають повторному виконанню.

8.4. Для оперативного відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в потрібному обсязі слід мати в актуальному стані такі дані:

нормативно-довідкову інформацію;

програмне забезпечення інформаційної системи ЦСК банку;

реєстр ЦСК банку;

ключову систему інформаційної системи ЦСК банку.

(главу 8 розділу III доповнено пунктом 8.4 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

8.5. Для відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в повному обсязі потрібно мати останню резервну копію реєстру ЦСК банку і архів усіх операцій, здійснених після формування останньої резервної копії реєстру ЦСК банку.

(главу 8 розділу III доповнено пунктом 8.5 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

8.6. Якщо немає архіву всіх операцій, здійснених після формування останньої резервної копії реєстру ЦСК банку, то можливе відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в повному обсязі з частковою втратою попередніх операцій. Для цього після відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку виконуються такі дії:

а) відновлюється стан реєстру ЦСК банку на момент формування останньої наявної резервної копії реєстру ЦСК банку;

б) наново виконуються операції, які були здійснені після формування останньої резервної копії реєстру ЦСК банку, але не увійшли до архіву операцій. Для визначення змісту таких операцій використовуються первинні паперові документи. Для відновлення може використовуватися тільки достовірна інформація.

Оскільки можуть існувати операції, інформація про які втрачена, то стан інформаційної системи ЦСК банку, відновленого за такою схемою, може не збігатися зі станом інформаційної системи ЦСК банку безпосередньо перед руйнуванням.

Після відновлення роботи з частковою втратою операцій слід повідомити підписувачів про відновлення роботи із зазначенням часу, станом на який здійснено повне відновлення, і переліку операцій, які вважаються здійсненими після цього зазначеного часу. Операції, які були здійснені до руйнування, але втрачені під час відновлення, підлягають повторному виконанню.

(главу 8 розділу III доповнено пунктом 8.6 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174)

Глава 9. Порядок відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку

9.1. Банк відновлює функціонування інформаційної системи ЦСК банку з урахуванням вимог законодавства України в частині виконання обов'язків ЦСК банку.

9.2. Банк відновлює функціонування інформаційної системи ЦСК банку в такому порядку:

відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в частині забезпечення надання послуг визначення статусу сертифікатів відкритих ключів користувачам послуг ЕЦП;

відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в частині забезпечення цілодобового доступу користувачів послуг ЕЦП до сертифікатів відкритих ключів через загальнодоступні телекомунікаційні канали;

відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в частині забезпечення цілодобового приймання заяв в електронному вигляді (якщо це передбачено Регламентом роботи ЦСК банку) про зміну статусу сертифікатів відкритих ключів підписувачів;

відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в частині забезпечення надання послуг фіксування часу;

відновлення функціонування інформаційної системи ЦСК банку в частині забезпечення приймання та опрацювання заяв в електронному вигляді (якщо це передбачено Регламентом роботи ЦСК банку) про формування сертифікатів відкритих ключів підписувачів.

(розділ III доповнено новою главою 9 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 04.05.2012 р. N 174,
у зв'язку з цим главу 9 уважати главою 10)

Глава 10. Ведення архіву особливо важливих даних

10.1. Кожний банк з метою збереження інформації, особливо важливої для його роботи, повинен формувати файли за стандартною структурою (далі - архів особливо важливих даних) і організувати збереження належної кількості копій цих файлів, у тому числі у віддаленому пункті.

Для банків, які мають технічні й організаційні можливості, дозволяється формувати і зберігати архів особливо важливих даних, який містить інформацію як головного банку, так і всіх його філій, за умови, що архів містить усю потрібну інформацію про філії.

Інформація від безбалансових установ має бути включена до архіву особливо важливих даних тієї установи, яка веде їх баланс.

10.2. Особливо важлива інформація вивантажується після завершення кожного банківського дня і вміщується в такі три файли:

клієнти та контрагенти;

аналітичні рахунки;

операції.

Ці файли формуються після завершення кожного банківського дня і містять відомості про клієнтів і контрагентів та аналітичні рахунки за станом на кінець банківського дня, інформацію про операції, що здійснені в цей день.

Після завершення місяця формуються файли, що містять відомості про всіх клієнтів, контрагентів і про всі аналітичні рахунки, які були в базах даних САБ протягом місяця, та про операції, здійснені за цей місяць.

Після завершення року формуються файли, що містять відомості про всіх клієнтів, контрагентів і про всі аналітичні рахунки, які були в базах даних САБ протягом року, що завершився, та про операції, здійснені за цей рік.

Опис файлів архіву особливо важливих даних додається до цього Положення.

Після формування архіву особливо важливих даних за місяць, перевірки його цілісності та передавання належної кількості копій до місця зберігання, у тому числі до віддаленого пункту, дозволяється відмовитися від зберігання архівів особливо важливих даних за дні цього місяця; а після формування архіву особливо важливих даних за рік, перевірки його цілісності та передавання належної кількості копій до місця зберігання дозволяється відмовитися від зберігання архівів особливо важливих даних за дні та місяці цього року.

10.3. Термін зберігання архіву особливо важливих даних дорівнює терміну зберігання архіву електронних розрахункових документів, визначеному законодавчими та нормативно-правовими актами України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Архіви мають зберігатися на змінних носіях, які не підпадають під вплив магнітного поля або випромінювання (на CD-дисках тощо).

(пункт 10.3 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

10.4. У разі виникнення надзвичайних ситуацій в банківській системі, які призводять до припинення діяльності банків, кожний банк повинен протягом одного дня після припинення виконання операцій сформувати архів особливо важливих даних за період з початку поточного року до дня припинення діяльності включно. Не пізніше наступного дня банк має передати цей сформований архів та архіви особливо важливих даних за попередні роки (за весь строк, визначений як термін зберігання електронних розрахункових документів) до Національного банку у вигляді файлів, кожний з яких містить архів особливо важливих даних за відповідний рік. Архіви мають подаватися на змінних носіях, які не підлягають перезаписуванню, не підпадають під вплив магнітного поля або випромінювання.

(пункт 10.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39,
 від 18.12.2015 р. N 909)

Глава 11. Збереження інформації, необхідної для відновлення змісту бази даних САБ

1. Банк зобов'язаний організувати структуру електронних архівів і резервних копій баз даних, порядок їх зберігання та зберігання програмних засобів, потрібних для відновлення змісту баз даних на їх підставі, таким чином, щоб забезпечити відновлення з них змісту баз даних САБ та/або виконаних банківських операцій за весь період, визначений нормативно-правовими актами Національного банку з питань строків зберігання документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України.

2. Банк/філія має зберігати електронні архіви, резервні копії, архіви особливо важливих даних, а також програмні засоби, що використовуються для відновлення змісту баз даних на їх підставі, щонайменше в одному екземплярі за місцем свого розташування і в одному екземплярі у віддаленому пункті.

(пункт 2 глави 11 розділу ІІІ у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.12.2015 р. N 909)

3. Для банків, які мають технічні й організаційні можливості, дозволяється формувати і зберігати електронні архіви і резервні копії, які містять інформацію як банку, так і його відокремлених структурних підрозділів, за умови, що зазначені архіви та копії містять усю потрібну інформацію для відновлення баз даних програмно-технічних комплексів будь-якого відокремленого структурного підрозділу.

4. У разі потреби передавання електронних архівів або архівів особливо важливих даних припускається передавання лише їх спеціально створених дублікатів за умови збереження в банку/філії визначеної в пункті 2 кількості їх копій.

5. Банк/філія зобов'язаний негайно повідомляти Національний банк України про факти втрати/псування змісту бази даних САБ за місцем її штатного функціонування, чинники, які їх викликали, та успішність і повноту її відновлення.

(розділ ІІІ доповнено главою 11 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 25.05.2015 р. N 337)

 

Директор Департаменту
інформатизації
 

 
А. С. Савченко
 

 

Опис файлів архіву особливо важливих даних

Назви файлів особливо важливих даних:

mmmmmmddmmyyyyDDMMYYYY.t,

де:

mmmmmm - код балансової одиниці;

ddmmyyyy - дата першого дня звітного періоду (день, місяць, рік). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 1 лютого 2000 року подається у вигляді 01022000);

DDMMYYYY - дата останнього дня звітного періоду (день, місяць, рік);

t - тип файла: "K" - клієнти та контрагенти, "R" - рахунки, "O" - операції (зазначається великими латинськими літерами).

Під час формування архіву особливо важливих даних вищезазначені файли особливо важливих даних за звітний період архівуються за допомогою архіватора ARJ32. Найменування файла архіву:

mmmmmmddmmyyyyDDMMYYYY.ARJ.

У разі формування архіву особливо важливих даних за день дати першого дня та останнього дня звітного періоду мають збігатися.

Загальна структура файлів

Файли складаються з інформаційних рядків змінної довжини, кожний з яких закінчується символами "CrLf" (коди 13 - 10 десяткові). Кожний інформаційний рядок описує одного клієнта-контрагента (один аналітичний рахунок, одну операцію).

Інформаційний рядок складається з фіксованої кількості значень реквізитів, після кожного з яких ставиться символ ";". Склад реквізитів і формат їх заповнення зазначені нижче для кожного типу файлів.

Якщо значення реквізиту порожнє, то одразу після попереднього символу ";" ставиться символ ";", який має розміщуватися після порожнього значення.

Якщо значення реквізиту мало б містити символ ";", то цей символ слід у процесі вивантаження замінити символом ",".

Використовується кодова таблиця Windows 1251.

Для опису форматів реквізитів використовуються такі умовні позначення можливих типів даних (де n - довжина реквізиту):

Cn 

Символьний тип даних змінної довжини. Довжина значення реквізиту менше або дорівнює зазначеній довжині n 

C = n 

Символьний тип даних фіксованої довжини. Довжина значення реквізиту точно дорівнює зазначеній довжині n 

Nn 

Числовий цілий беззнаковий тип даних змінної довжини. Довжина значення реквізиту менше або дорівнює зазначеній довжині n 

N = n  

Числовий цілий беззнаковий тип даних змінної довжини. Довжина значення реквізиту точно дорівнює зазначеній довжині n. Якщо фактична довжина значення реквізиту менше n, то воно доповнюється ліворуч нулями до зазначеної довжини n 

D = 10 

Дата. Зазначається у форматі дд/мм/рррр, де дд - день місяця, мм - місяць, рррр - рік. Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 1 січня 2000 року подається у вигляді 01/01/2000) 

D10 

Дата. Зазначається у форматі дд/мм/рррр, де дд - день місяця, мм - місяць, рррр - рік. Якщо згідно з правилами заповнення реквізиту дату можна не зазначати, то цей реквізит заповнюється порожнім значенням, яке не містить жодного символу 

Для реквізитів, для яких зазначений тип даних змінної довжини, початкові та останні пробіли (пропуски) вилучаються.

Усі реквізити, що містять суму грошей, подаються у вигляді цілого беззнакового числа, сума виражена в сотих долях грошової одиниці (наприклад, для української валюти - у копійках).

Структура інформаційного рядка файла "Клієнти та контрагенти"

Файл містить список усіх клієнтів і контрагентів, для яких у базах даних САБ були рахунки у звітний період, у тому числі тих, які були вилучені із САБ протягом звітного періоду.

Назва 

Зміст 

Формат 

Код банку 

Код банку, у якому зареєстровані ці клієнти 

C10 

Унікальний реєстраційний номер у САБ 

Унікальний реєстраційний номер (внутрішній код), за яким цей клієнт зареєстрований у САБ 

C10 

Тип 

1 - банк
2 - юридична особа
3 - фізична особа 

N = 1 

Резидент/нерезидент 

1 - резидент
2 - нерезидент 

N = 1 

Код країни 

Трирозрядний цифровий код країни 

N = 3 

Код клієнта-контрагента 

Код ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер платника податків за ДРФО або код за Тимчасовим реєстром ТРДПА. Якщо код не присвоєний, то реквізит заповнюється значенням "000000000". Якщо код невідомий, то реквізит заповнюється значенням "99999". Лідируючі нулі зазначаються 

C10 

Назва 

Для банку або юридичної особи - назва згідно зі статутними документами клієнта.
Для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, номер, серія і дата видачі паспорта або назва документа, що замінює паспорт, його номер і дата видачі. Для нерезидентів країн, у яких не використовується реквізит "по батькові", вносяться всі складові частини імені і прізвища, передбачені в паспорті зазначеної країни або документі, що його замінює 

C160 

Примітка. До цього файла обов'язково вноситься інформаційний рядок про банк, який формує цей файл, у цьому рядку реквізит "Унікальний реєстраційний номер у САБ" стосується банку, який формує цей файл.

Структура інформаційного рядка файла "Аналітичні рахунки"

Файл містить список усіх аналітичних рахунків, які були в базах даних САБ у звітний період, у тому числі тих, які були закриті протягом звітного періоду, а також тих, значення яких дорівнює нулю.

Назва 

Зміст 

Формат 

Код банку 

Код банку, у якому відкриті ці рахунки 

C10 

Унікальний реєстраційний номер у САБ 

Унікальний реєстраційний номер (внутрішній код), за яким клієнт - власник цього рахунку зареєстрований у САБ. Для внутрішніх рахунків банку зазначається реєстраційний номер банку 

C10 

Код валюти 

Цифровий код валюти рахунку 

N = 3 

Номер рахунку 

Номер аналітичного рахунку 

N14 

Ознака залишку на рахунку 

1 - кредитовий залишок або нуль
2 - дебетовий (від'ємний) залишок 

N = 1 

Величина залишку на рахунку 

Беззнакова величина залишку на рахунку 

N16 

Дата відкриття рахунку 

  

D = 10 

Дата останнього руху коштів за рахунком 

Якщо після відкриття рахунку руху коштів за ним не було, то зазначається порожнє значення 

D10 

Дата закриття рахунку 

Ця дата зазначається, якщо протягом звітного періоду рахунок був закритий. Якщо рахунок за станом на кінець звітного періоду був відкритим, то зазначається порожнє значення 

D10 

10 

Назва рахунку 

  

C38 

Структура інформаційного рядка файла "Операції"

Назва 

Зміст 

Формат 

Код банку, що сформував файл 

Код банку, що сформував файл 

N9 

Код банку А 

  

N9 

Аналітичний рахунок у банку А 

  

N14 

Код банку Б 

  

N9 

Аналітичний рахунок у банку Б 

  

N14 

Ознака "дебет/кредит" проводки 

0 - кредитовий платіж з рахунку в банку А на рахунок у банку Б (дебет рахунку А, кредит рахунку Б);
1 - дебетовий платіж, ініційований з рахунку в банку А (дебет рахунку Б, кредит рахунку А);
2 - електронне розрахункове дебетове повідомлення (інформаційний дебетовий документ СЕП);
3 - електронне розрахункове кредитове повідомлення (інформаційний кредитовий документ СЕП

N = 1 

Сума проводки 

  

N16 

Вид документа 

Умовний числовий код документа згідно з нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

N2 

Номер (операційний) платежу 

  

C10 

10 

Валюта платежу 

Цифровий код валюти 

N3 

11 

Дата платіжного документа 

  

D = 10 

12 

Найменування платника (клієнта А) 

  

C38 

13 

Найменування отримувача (клієнта Б) 

  

C38 

14 

Призначення платежу 

Якщо платіжний документ у СЕП був оформлений з використанням допоміжних реквізитів або у вигляді блоку інформаційних рядків, то всі допоміжні реквізити (у тому числі ті, що містяться в додаткових рядках блоку інформаційних рядків) зазначаються в цьому реквізиті після змісту реквізиту "Призначення платежу" платіжного документа без додаткових розділових знаків між ними 

C800 

15 

Ідентифікаційний код (номер) клієнта А 

  

C14 

16 

Ідентифікаційний код (номер) клієнта Б 

  

C14 

17 

Дата проводки 

  

D = 10 

Використовуються позначення: "клієнт А" - ініціатор проводки, "клієнт Б" - контрагент.

Ознака "дебет/кредит" проводки зазначається щодо клієнта Б.

Файл містить усі проводки, що здійснені за звітний період за рахунками, що відкриті в банку.

Якщо виконання одного розрахункового документа полягає у виконанні кількох проводок, то до файла включаються всі ці проводки.

У разі надання інформації про внутрішньобанківську проводку реквізити "Код банку А" і "Код банку Б" мають збігатися.

 

Директор Департаменту
інформатизації
 

 
А. С. Савченко
 

(додаток із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 02.02.2009 р. N 39)

Опрос