Идет загрузка документа (183 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Технического регламента по подтверждению соответствия безопасности оборудования, работающего под давлением

Государственный комитет по вопросам технического регулирования и потребительской политики
Приказ, Регламент от 31.12.2003 № 279
Утратил силу

Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском

Наказ Державного комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої політики
від 31 грудня 2003 року N 279

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
8 червня 2004 р. за N 704/9303

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
від 17 грудня 2012 року N 1428)

На виконання вимог Закону України "Про підтвердження відповідності", відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2022 "Про делегування Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів", для забезпечення належної безпеки для життя і здоров'я громадян, а також для захисту їх майна та навколишнього природного середовища від небезпеки, пов'язаної із застосуванням обладнання, що працює під тиском, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском (додається).

2. Визначити ДП "Київський експертно-технічний центр" Держнаглядохоронпраці України (Прохоров В. В.) відповідальним за розробку і перегляд національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском (за згодою).

3. Управлінню стандартизації та якості (Нелепов А. А.) забезпечити щороку внесення до Плану державної стандартизації робіт з розробки та перегляду національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском.

4. Державному підприємству "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (Жарков Ю. В.) забезпечити публікацію в "Бюлетені інформаційних матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації" переліку уповноважених органів з підтвердження відповідності та національних стандартів, що можуть сприйматись як доказ відповідності вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском.

5. Департаменту стандартизації та міжнародного співробітництва (Онопрієнко В. В.):

- у п'ятиденний термін з дня затвердження цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- у місячний термін з дня реєстрації Міністерством юстиції України цього наказу забезпечити розроблення проекту плану поетапного впровадження Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском.

6. Відповідальність за виконання цього наказу покласти на заступника Голови Черепкова С. Т.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Голови (Сіроткіна С. М.).

 

Голова 

Л. Школьник 

ПОГОДЖЕНО: 

 

Голова Державного
комітету України з нагляду
за охороною праці 

 
 
С. Сторчак
 

Заступник Міністра
промислової політики
України
 

 
 
В. В. Зубарєв
 

В. о. Голови Державного
комітету України з питань
регуляторної політики
та підприємництва 

 
 
 
К. Ващенко
 

 

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ З ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ БЕЗПЕКИ ОБЛАДНАННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ ПІД ТИСКОМ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Цей Технічний регламент встановлює види обладнання, що працює під тиском, які підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки до цього обладнання, процедури підтвердження відповідності, правила маркування і введення продукції в обіг.

Цей Технічний регламент гармонізований з Директивою 97/23 ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.05.97 про зближення законодавства держав-членів щодо обладнання, що працює під тиском, у частині класифікації обладнання, що працює під тиском, технічних вимог до цього обладнання та оцінки відповідності. Інші розділи цього Технічного регламенту враховують національні особливості України.

Обладнання, що працює під тиском, безпосередньо пов'язане з безпекою для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та довкілля.

Відповідність обладнання, що працює під тиском, до вимог цього Технічного регламенту підлягає державному нагляду з метою гарантії захисту споживачів.

1.2 Цей Технічний регламент регулює відносини у сфері проектування, конструювання, виготовлення й підтвердження відповідності обладнання, що працює під надлишковим відносно атмосферного максимально допустимим тиском (PS) понад 0,5 бар (1 бар = 0,1 МПа; 1 бар = 1,02 кгс/см2):

- посудин, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар;

- обладнання та агрегатів для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, що підігріваються полум'ям або іншим чином і яким загрожує небезпека перегріву, або інших обладнання та агрегатів, якщо виробник має намір розміщувати їх на ринку та вводити в обіг як обладнання, що працює під тиском;

- трубопроводів, що працюють під тиском;

- обладнання, що працює під тиском, має місткість (V) понад 2 л і призначено для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, в тому числі - всі автоклави та скороварки;

- агрегатів для одержання теплої води з температурою не вище 110° C, які вручну забезпечуються твердим паливом і PS·V яких перевищує 50 бар·л;

- запобіжних пристроїв та приладів, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар.

Технічний регламент поширюється на виробників обладнання, що працює під тиском, надавачів послуг у сфері виробництва та використання цього обладнання, незалежно від форм власності та видів діяльності, уповноважені органи з підтвердження відповідності, акредитовані випробувальні лабораторії, а також органи виконавчої влади.

1.3 Цей Технічний регламент не поширюється на:

1.3.1 Трубопроводи і системи труб, що спроектовані для транспортування робочих середовищ до берегової чи прибережної установки або від неї, аж до останнього перекривального пристрою (включно з ним) на території установки, включаючи все допоміжне обладнання, призначене спеціально для цього трубопроводу. Цей виняток не поширюється на стандартне устаткування, що працює під тиском, зокрема на устаткування, яке може використовуватись на станціях, що регулюють тиск, або на компресорних станціях.

1.3.2 Мережі водопостачання, розподілу і зливу води, а також пов'язане з ним обладнання, зокрема підвідні водоводи гідросилових установок на гідроелектростанціях, напірні труби, напірні шахти, напірні тунелі для води та спеціальне приладдя, пов'язане з ними.

1.3.3 Обладнання, спеціально сконструйоване для застосування у сфері ядерної техніки і несправність якого може призвести до вивільнення радіоактивності.

1.3.4 Обладнання, яке використовується для контролю за свердловинами, призначеними для промислової розвідки і експлуатації родовищ нафти, природного газу, природного тепла, а також підземних резервуарів (сховищ), для того, щоб підтримувати або регулювати рівень тиску у свердловинах. Сюди ж віднесена також фонтанна арматура нафтових свердловин, трубопроводи і розподільчі системи, а також пов'язані з ними пристрої.

1.3.5 Прилади в оболонках і деталі машин, розміри, вибір матеріалу і конструкції яких визначаються, в першу чергу, вимогами щодо достатньої міцності, жорсткості і стабільності відносно статичних і динамічних виробничих впливів, або інших пов'язаних з виробництвом критеріїв, і для конструкції яких тиск не є суттєвим фактором.

До таких приладів відносяться:

- двигуни, включаючи турбіни і двигуни внутрішнього згоряння;

- парові машини, газові і парові турбіни, турбогенератори, компресори, насоси, виконавчі механізми.

1.3.6 Доменні печі з системою охолодження (включно), рекуперативні повітронагрівачі (каупери), пиловловлювачі, пристрої для очищення колосникового газу, печі шахтного типу з охолодженням, газові конвертори та котли для плавлення, переплавлення, видалення газів і лиття сталі та кольорових металів.

1.3.7 Оболонки для електричного високовольтного обладнання (розподільчі пристрої, розподільчі механізми, трансформатори і машини з частинами, що обертаються).

1.3.8 Оболонки і кожухи, які працюють під тиском, призначені для укриття компонентів електричних і телефонних кабелів.

1.3.9 Судна, ракети, літаки або рухомі плавучі морські платформи, а також обладнання, спеціально призначене для встановлення на борту або в ракетному двигуні.

1.3.10 Обладнання, що працює під тиском і складається з еластичної оболонки (пневматичні шини, повітряні подушки, м'ячі, повітряні кулі, надувні човни і таке інше).

1.3.11 Глушники шуму від вихлопів або від всмоктування газів.

1.3.12 Пляшки або сифони для газованих напоїв.

1.3.13 Посудини для транспортування і розподілу напоїв, у яких добуток PS·V не перевищує 500 бар·л і максимально допустимий тиск не перевищує 7 бар.

1.3.14 Обладнання, на яке поширюються: Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) 1957 року, Правила перевезення небезпечних вантажів залізницею, затверджені Радою з залізничного транспорту 5 квітня 1996 року.

1.3.15 Радіатори і трубопроводи водяних систем опалення.

1.3.16 Посудини для зберігання рідин з тиском газу на ці рідини не більше 0,5 бар.

1.3.17 Обладнання, підтвердження відповідності якого регулюється іншими технічними регламентами.

1.4 Нормативні посилання

У цьому Технічному регламенті є посилання на такі нормативно-правові акти:

- Закон України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 N 2406-III;

- Закон України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 N 2408-III;

- Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17.05.2001 N 2407-III;

Директива 97/23 ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.05.97 про зближення законодавства держав-членів щодо обладнання, що працює під тиском;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про делегування Державному комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики повноважень на затвердження нормативно-правових актів" від 26.12.2003 N 2022;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" від 13.03.2002 N 288;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері" від 28.03.2002 N 376;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності" від 07.10.2003 N 1585;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" від 29.11.2001 N 1599;

- постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" від 15.10.2003 N 1631;

- ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 18.10.94 N 104;

- ДНАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 26.05.94 N 51;

- ДНАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076;

- ДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.04.96 N 61 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287;

- ДНАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115° C, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680;

- ДНАОП 0.00-1.27-97 Правила атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 126 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.11.96 за N 654/1679;

- ДНАОП 0.00-8.14-97 Порядок сертифікації персоналу з неруйнівного контролю, затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15.08.97 N 220 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.10.97 за N 514/2318.

1.5 У тексті цього Технічного регламенту застосовані такі терміни, визначення та умовні позначення:

1.5.1 Обладнання, що працює під тиском, - посудини, котли, автоклави, трубопроводи, запобіжні пристрої і приладдя, що працюють під тиском.

1.5.2 Посудина - герметично закрита ємкість, спроектована і виготовлена для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів або розміщення робочих середовищ, включаючи її безпосередні приєднання до іншого обладнання. Одна посудина може складатися з кількох робочих порожнин, що використовуються за різних або однакових умов. Межею посудини є вхідні та вихідні штуцери.

1.5.3 Котел - пристрій, що має топку і обігрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для отримання гарячої води або пари, яка є під тиском вище атмосферного і використовується як теплоносій поза самим пристроєм.

1.5.4 Автоклав - герметична посудина для здійснення фізико-хімічних процесів під тиском, що вище атмосферного, та при підвищеній температурі, яка має технологічну кришку з затвором.

1.5.5 Трубопровід - сукупність деталей і складальних одиниць із труб з елементами, що є їхніми складовими (трійники, переходи, відводи, трубопровідна арматура та ін.), які призначені для транспортування робочих середовищ від джерела до споживачів.

1.5.6 Запобіжні пристрої - пристрої, призначені для захисту обладнання, що працює під тиском, від перевищення припустимих параметрів.

До таких пристроїв належать пристрої та аксесуари для безпосереднього обмеження тиску (запобіжні клапани, розривні мембрани, гнучкі стрижні, керуючі системи аварійного скиду тиску та обмежувальні пристрої), які своєю дією приводять у дію коригувальні пристрої або забезпечують відсікання, або відсікання з одночасним блокуванням (реле тиску чи температурні перемикачі або поплавцеві вимикачі), а також пристрої та аксесуари, пов'язані з забезпеченням безпеки, контрольно-вимірювальні та регулювальні пристрої.

1.5.7 Прилади, що працюють під тиском, - устаткування з робочою функцією, на яке діє робочий тиск.

1.5.8 Складальна одиниця - виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготовлювачеві із застосуванням складальних операцій (зварювання, нарізне з'єднання, розвальцьовування тощо).

1.5.9 Елемент обладнання, що працює під тиском, - складова одиниця, що призначена для виконання однієї з основних функцій та з'єднана з другими складовими частинами в єдине ціле.

1.5.10 Агрегат - декілька одиниць обладнання, що працюють під тиском, із взаємопов'язаними функціями, об'єднані виробником в одну конструкцію.

1.5.11 Тиск розрахунковий - максимальний надлишковий тиск в обладнанні, на який проводиться розрахунок на міцність при обґрунтуванні основних розмірів, що забезпечують надійну роботу протягом розрахункового ресурсу.

1.5.12 Тиск робочий (PS) - максимально допустимий надлишковий тиск, вказаний виробником, для роботи під яким призначене дане обладнання. У цьому Технічному регламенті використовується розмірність PS у барах (1 бар = 0,1 МПа; 1 бар = 1,02 кгс/см2).

Цей тиск установлюється в певному місці обладнання, заданому виробником. Це місце повинно бути місцем приєднання запобіжних і/або обмежувальних пристроїв або найвищою точкою обладнання, або, якщо ці точки непридатні, - будь-яким іншим указаним виробником місцем.

1.5.13 Мінімально/максимально припустима температура (TS) - вказана виробником мінімальна/максимальна температура, для роботи при якій сконструйовано обладнання. У цьому Технічному регламенті використовується розмірність TS у градусах Цельсія.

1.5.14 Місткість (V) - внутрішній об'єм камери, включаючи об'єм патрубків до першого з'єднання, але за винятком об'єму постійних (вбудованих) внутрішніх деталей. У цьому Технічному регламенті використовується розмірність V у літрах.

1.5.15 Діаметр номінальний (DN) - параметр, що використовується як характеристика, загальна для всіх компонентів трубопроводу, крім таких, що характеризуються зовнішнім діаметром або діаметром різьби. Параметр DN не має розмірності та дорівнює приблизно внутрішньому діаметру трубопроводу в мм, заокругленому до найближчої величини зі стандартного ряду.

1.5.16 Робоче середовище - газ, рідина або пара у чистому вигляді чи у вигляді суміші. Робоче середовище може містити суспензію твердих речовин.

Робоче середовище поділяється на:

- газоподібне робоче середовище, що включає гази, зріджені гази, розчинені під тиском гази, пару;

- рідке робоче середовище.

У свою чергу робочі середовища (газоподібні та рідкі) поділяються на дві групи.

Група 1 включає вибухонебезпечні, пожежонебезпечні та окиснювальні робочі середовища, а також середовища 1-го та 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

Група 2 включає всі робочі середовища, не вказані у групі 1.

1.5.17 Категорія небезпеки обладнання (далі - категорія обладнання) - характеристика, що визначає небезпеку обладнання в залежності від робочого середовища, групи робочого середовища, тиску, об'єму, номінального діаметра та добутку об'єму на тиск чи об'єму на номінальний діаметр. У цьому Технічному регламенті встановлені чотири категорії (категорії I, II, III, IV), причому небезпека обладнання зростає при зростанні номера категорії. Категорія обладнання визначає технічні вимоги до нього та порядок підтвердження відповідності обладнання вимогам цього Технічного регламенту.

1.5.18 Нерознімне з'єднання - з'єднання, яке може бути роз'єднане лише шляхом руйнування.

1.5.19 Дозволені матеріали - основні матеріали, що можуть бути застосовані для виготовлення, монтажу і ремонту обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог, що наведені в діючих нормативно-правових документах (ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.00-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98, ДНАОП 0.00-1.26-96), або допущені до застосування згідно з вимогами зазначених ДНАОП.

1.6 У тексті цього Технічного регламенту застосовані такі скорочення:

Технічний регламент - Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском;

обладнання - обладнання, що працює під тиском;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання працівників;

НЗВ - національний знак відповідності;

ЦОВВ - центральний орган виконавчої влади;

НД - нормативний документ;

ДНАОП - Державний нормативний акт з охорони праці.

2 КАТЕГОРІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ ПІД ТИСКОМ

2.1 Категорія посудин, запобіжних пристроїв та приладів, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар, визначається таким чином:

2.1.1 Для газоподібного середовища і тих рідин, тиск пари яких при максимально припустимій температурі перевищує нормальний атмосферний тиск (1013 мбар) більше ніж на 0,5 бар:

а) для групи 1, якщо місткість перевищує 1 л і добуток PS·V перевищує 25 бар·л або якщо тиск PS перевищує 200 бар, - згідно з таблицею, наведеною в тексті Технічного регламенту (далі - таблиця), та додатком 1.

Посудини для нестабільних газів, як виняток, слід віднести до категорії III, якщо вони згідно з додатком 1 навіть підпадають під категорії I або II;

б) для групи 2, якщо місткість перевищує 1 л і добуток PS·V перевищує 50 бар·л або якщо тиск PS перевищує 1000 бар, а також для всіх переносних вогнегасників і балонів для ЗІЗОД - згідно з таблицею та додатком 2.

Переносні вогнегасники і ємності у складі ЗІЗОД, як виняток, слід відносити до категорії не нижче III.

2.1.2 Для рідкого середовища, тиск пари якого при максимально припустимій температурі становить максимум 0,5 бар понад нормальний атмосферний тиск (1013 мбар):

а) для групи 1, якщо місткість перевищує 1 л і добуток PS·V перевищує 200 бар·л або якщо тиск PS перевищує 500 бар, - згідно з таблицею та додатком 3;

б) для групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар і добуток PS·V перевищує 10000 бар·л або якщо тиск PS перевищує 1000 бар, - згідно з таблицею та додатком 4.

Якщо певна посудина складається з кількох камер, то всю посудину відносять до найвищої категорії, яку має хоча б одна окрема камера. Якщо в одній камері є різні робочі середовища, класифікація здійснюється відповідно до того робочого середовища, яке вимагає найвищої категорії.

2.2 Категорія обладнання визначається таким чином:

2.2.1 Обладнання та агрегати для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, або інше обладнання та агрегати, якщо виробник має намір розміщувати його на ринку та вводити в обіг як обладнання, що працює під тиском, - згідно з таблицею та додатком 5.

2.2.2 Обладнання, що має місткість понад 2 л і призначено для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву (включає всі автоклави та скороварки), - згідно з таблицею та додатком 5.

2.2.3 Агрегати для одержання теплої води з температурою не вище 110° C, які вручну забезпечуються твердим паливом і PS·V яких перевищує 50 бар·літр, - згідно з таблицею та додатком 5.

Як виняток, автоклави після перевірки проектної документації підлягають випробуванню як мінімум за одним з модулів, що відповідають категорії III.

2.3 Категорія трубопроводів, що працюють під тиском, визначається таким чином:

2.3.1 Для газоподібного середовища і тих рідин, тиск пари яких при максимальній допустимій температурі у порівнянні з нормальним атмосферним тиском (1013 мбар) перевищує 0,5 бар:

а) для групи 1, якщо їх DN перевищує 25, - згідно з додатком 6.

Трубопровідна арматура, яка згідно з додатком 6 відноситься до категорії I і II, але призначена для нестабільних газів, як виняток, має бути віднесена до категорії III;

б) для групи 2, якщо їх DN перевищує 32 і добуток PS·DN перевищує 1000 бар·л, - згідно з додатком 7.

Трубопровідна арматура, яка згідно з додатком 6 відноситься до категорії II, але призначена для робочих середовищ з температурою більш 350° С, як виняток, має бути віднесена до категорії III.

2.3.2 Для рідкого середовища, тиск пари якого при максимально припустимій температурі відносно нормального атмосферного тиску (1013 мбар) становить максимум 0,5 бар:

а) для групи 1, якщо їх DN перевищує 25 і добуток PS·DN перевищує 2000 бар, - згідно з додатком 8;

б) для групи 2, якщо тиск PS перевищує 10 бар, DN перевищує 200 і добуток PS·DN перевищує 5000 бар, - згідно з додатком 9.

2.4 Запобіжні пристрої та аксесуари, які виконують захисні функції, відносяться до категорії IV. Дозволяється категорію запобіжних пристроїв, які виконують захисні функції, складальних одиниць, які працюють під тиском і призначені для обладнання, що зазначене в пунктах 2.1, 2.2 і 2.3, а також складових частин агрегатів такого устаткування визначати відповідно до категорії обладнання, до якого вони відносяться.

Таблиця

Категорії та класифікація обладнання, що працює під тиском

Категорія небезпеки обладнання та модулі підтвердження відповідності 

Тип обладнання 

Посудини, що працюють під тиском більше 0,5 бар 

Обладнання для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином, і якому загрожує небезпека перегріву* 

Газоподібне робоче середовище: 

Рідке робоче середовище: 

Робоче середовище: 

групи 1 

групи 2 

групи 1 

групи 2 

пара чи перегріта вода 

Категорія I

 

 

 

 

 

Модулі A, Aa 

V більше 1,
PS V = 25 - 50 

V більше 1,
PS V = 50 - 200 

PS = 0,5 - 10,
PS V більше 200,
(V більше 20) 

1) V = 0,1 - 10,
PS більше 1000;
2) PS = 10 - 500,
PS V більше 10000 

V = 2 - 20,
PS V менше 50 

Категорія II 

 

 

 

 

 

Модулі
Aa, Dd, Ee 

V більше 1,
PS V = 50 - 200

V більше 1,
PS V = 200 - 1000

1) V більше 1,
PS =10 - 500
PS V більше 200;
2) V = 0,1 - 1,
PS більше 500

V більше 10,
PS більше 500,
PS V більше 10000 

V = 2 - 400,
PS = 0,5 - 32,
PS V = 50 - 200

Категорія III 

 

 

 

 

 

Модулі
Bb + D,
Bb + F,
B + E,
B + Cc,

1) V = 0,1 - 1,
PS = 200 - 1000;
2) V більше 1,
PS V = 200 - 1000 

1) V = 0,1 - 1,
PS = 1000 - 3000;
2) V більше 1,
PS V = 1000 - 3000;
3) V більше 750,
PS = 0,5 - 4;
PS V = більше 3000 

V більше 1,
PS більше 500 

V = 6,25 - 1000,
PS = 0,5 - 32,
PS V = 200 - 3000 

Категорія IV

 

 

 

 

 

Модулі
B + D,
B + F,
G,
Hh 

1) V = 0,1 - 1,
PS = більше 1000;
2) V більше 1,
PS V більше 1000 

1) V = 0,1 - 1,
PS = більше 3000;
2) V = 1 - 750,
PS V більше 3000;
3) V більше 750,
PS більше 4 

1) V = 2 - 94,
PS = більше 32;
2) V = 94 - 1000,
PS V більше 3000;
3) V більше 1000 

____________
* Стосується також обладнання, що працює під тиском, має місткість понад 2 л і призначене для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, яке підігрівається полум'ям або іншим чином, і якому загрожує небезпека перегріву (в тому числі - всіх автоклавів та скороварок).

3 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ОБЛАДНАННЯ, ЩО ПРАЦЮЄ ПІД ТИСКОМ

3.1 Загальні вимоги

3.1.1 Обладнання, що працює під тиском, про яке йде мова у цьому Технічному регламенті, повинно відповідати технічним вимогам, викладеним у цьому розділі, які забезпечують його безпеку. Якщо обладнання, що працює під тиском, відповідає національним НД, наведеним в офіційно опублікованому списку НД, що підпадають під сферу дії цього Технічного регламенту, вважається, що основоположні вимоги, викладені в розділі 3, виконані. ЦОВВ у сфері підтвердження відповідності публікує інформацію про згадані вище національні НД.

3.1.2 Агрегати, які містять принаймні один елемент обладнання, що працює під тиском, на які поширюється пункт 2.1 і які наведені в пунктах 3.1.2(а) та 3.1.2(б), повинні відповідати вимогам, викладеним у цьому розділі:

а) агрегати для одержання пари або гарячої води з температурою понад 100° C, які містять принаймні один елемент обладнання, що працює під тиском і обігрівається полум'ям або іншим чином і якому загрожує перегрів;

б) складальні одиниці для одержання теплої води з температурою не вище 110° C, які вручну забезпечуються твердим паливом і PS·V яких перевищує 50 бар·л [повинні відповідати вимогам пунктів 3.2.10, 3.2.11, 3.3.4 і 3.5.1(а, б)].

3.1.3 Обладнання і/або складальні одиниці, що працюють під тиском, у яких, як максимум, досягаються граничні значення, наведені у пунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1 і 3.1.2, повинні проектуватись і виготовлятись відповідно до передових досягнень інженерної практики з тим, щоб гарантувати безпеку їх застосування. До виробів і/або агрегатів, що працюють під тиском, повинні додаватись детальні інструкції з монтажу та експлуатації; ці вироби повинні мати позначки, за допомогою яких можна було б визначити виробника або його повноважного представника.

3.1.4 Викладені в цьому Технічному регламенті вимоги щодо досягнення безпеки обладнання, що працює під тиском (далі - вимоги), є обов'язковими.

3.1.5 Вимоги до обладнання, що працює під тиском, поширюються також на окремі складальні одиниці, якщо вони є джерелом відповідної небезпеки.

3.1.6 Виробник зобов'язаний аналізувати небезпечність своїх виробів, щоб визначити небезпеку, обумовлену наявністю в них тиску; ці вироби він повинен конструювати і виробляти з урахуванням зазначеного аналізу.

3.1.7 Вимоги слід інтерпретувати і застосовувати з урахуванням рівня техніки і даних практики у момент проектування і виготовлення виробів, а також технічних і економічних міркувань, які в значній мірі пов'язані з захистом здоров'я і безпекою.

3.1.8 Обладнання, що працює під тиском, повинно бути таким чином сконструйоване, виготовлене, випробуване, за необхідності - оснащене і встановлене, щоб була гарантована його безпечність за умови відповідності приписам виробника або передбаченим умовам його експлуатації.

3.1.9 Обираючи спосіб підтвердження відповідності, виробник повинен дотримуватись усунення або мінімізації небезпеки, наскільки це можливо в розумних межах, застосування належних захисних заходів проти небезпеки, яку не вдається усунути звичайним шляхом; за необхідності, давати роз'яснення користувачеві про залишкову небезпеку та інструктувати його щодо спеціальних заходів для запобігання небезпеці під час установлення (монтажу) і/або експлуатації.

3.1.10 Якщо є підозра щодо можливості неналежного застосування обладнання, що працює під тиском, воно повинно бути сконструйоване так, щоб запобігти небезпеці, що може бути спричинена таким застосуванням.

3.1.11 Обладнання, що працює під тиском, повинно відповідати вимогам НД, наведеним у офіційному переліку, що публікується в установленому порядку відповідно до пункту 4 наказу.

3.2. Вимоги до проектування

3.2.1 Обладнання, що працює під тиском, повинно проектуватись на належному професійному рівні з урахуванням усіх вирішальних для його безпечності факторів, що діють протягом усього життєвого циклу. У проекті мають бути враховані всі фактори, що визначають безпечність, застосовані всі методи для того, щоб упевнитись у тому, що вжито всіх необхідних заходів проти всіх найважливіших видів несправностей.

3.2.2 Розрахунки на діючі навантаження

3.2.2.1 Обладнання, що працює під тиском, має бути розраховане на навантаження, яке передбачається при використанні за призначенням і в інших передбачуваних умовах експлуатації. Особливо важливо врахування таких факторів:

- внутрішній і зовнішній тиск;

- робоче середовище;

- температура оточення і робоча температура;

- статичний тиск і вага заповненого пристрою в умовах експлуатації і під час випробувань;

- навантаження, обумовлені переміщенням, вітром і земною поверхнею;

- реакції і реактивні моменти в несучих елементах, кріпленнях, трубопроводах тощо;

- корозія, ерозія, втомленість матеріалу тощо;

- руйнування нестабільними робочими середовищами.

Слід ураховувати різні навантаження, що можуть виникнути одночасно, зважаючи на ймовірність їх одночасного виникнення.

3.2.2.2 Розрахунок на необхідне навантаження виконується таким чином:

- як правило, використовується метод розрахунку згідно з пунктом 3.2.2.3, за необхідності він доповнюється експериментальним методом згідно з пунктом 3.2.2.4;

- або використовується експериментальний метод за пунктом 3.2.2.4, якщо добуток максимально допустимого тиску (PS) і місткості (V) менше ніж 6000 бар·л, або добуток PS·DN менше 3000 бар.

3.2.2.3 Методи розрахунків:

а) тиску й інших навантажень:

обмеження навантажень, допустимих для обладнання, що працює під тиском, під час несправностей, які можуть бути передбачені, повинні бути визначені в залежності від умов експлуатації у паспорті на виріб. Для цього слід використовувати фактори безпеки, які дали б можливість повністю перекрити всі небезпеки, зумовлені виготовленням, фактичними умовами експлуатації, напруженістю роботи, способами розрахунку, властивостями матеріалів і їх поведінкою.

Методи розрахунку повинні забезпечувати якнайповніше додержання вимог безпеки відповідно до умов, викладених у цьому розділі, у тій мірі, в якій вони стосуються певного обладнання, та забезпечувати достатній запас міцності.

Для виконання зазначених вимог застосовується один із наступних методів, які відповідно до конкретних умов можуть бути доповнені або скомбіновані між собою:

- розрахунок за формулами;

- розрахунок за результатами аналітичних досліджень;

- розрахунок за даними досліджень матеріалів на міцність.

Усі розрахунки повинні виконуватись за діючою нормативною документацією, за методиками, узгодженими в установленому порядку;

б) стійкості (міцності) щодо навантажень:

для того, щоб упевнитись у міцності обладнання, що працює під тиском, слід провести належні розрахунки.

Особливо важливо таке:

- розрахунковий тиск не може бути нижче максимально допустимого, повинні бути враховані також статичний і динамічний тиск робочого середовища, а також руйнівна дія нестабільних робочих середовищ. Якщо посудина поділена на окремі відсіки, під час розрахунків слід виходити з того, що коли в певному відсіку тиск максимально можливий, у сусідньому з ним - тиск мінімально можливий;

- розрахункові температури повинні задовольняти вимоги безпеки;

- під час розрахунків слід ураховувати всі можливі комбінації температури і тиску, які можуть зустрітись у передбачуваних умовах експлуатації (в розумних межах);

- максимальні напруження і концентрації напружень повинні бути в межах безпечних значень;

- під час розрахунків обладнання, що працює під тиском, слід застосовувати ті показники властивостей матеріалів, які є добре обґрунтованими, при цьому слід ураховувати як положення розділу 2, так і відповідні фактори безпеки.

До властивостей матеріалів, які мають бути враховані, належать:

- границя текучості, що відповідає 0,2 % чи 1 % відносної деформації при випробуваннях на розтягнення (на розрив) при розрахунковій температурі;

- границя міцності (тимчасовий опір розриву, межа міцності при розтягненні);

- границя повзучості, міцність від втомленості;

- показники витривалості матеріалу, наприклад границя втомленості при знакозмінному навантаженні;

- модуль пружності;

- відповідна величина пластичної деформації;

- ударна в'язкість надрізаного зразка;

- технологічні випробування;

- слід ураховувати вплив на властивості матеріалів, також, інших факторів (способу проведення неруйнівних випробувань, властивостей з'єднань матеріалів, умов експлуатації тощо);

- під час проектування слід ураховувати всі передбачувані фактори зміни властивостей матеріалів (особливо - корозію, повзучість, витривалість) відповідно до умов застосування пристрою.

В інструкції з експлуатації, затвердженій виробником, відповідно до пункту 3.3.4 повинні бути наведені проектні показники, важливі для визначення тривалості життя обладнання, що працює під тиском: повзучість (розрахункова тривалість життя в годинах при визначених температурах); показники витривалості матеріалу (розрахункова кількість циклів при визначених величинах навантажень); корозія (поправка на корозію під час проектування) і таке інше;

в) стабільності:

якщо при розрахунковій товщині стінок не вдається досягти достатньої стабільності структури, слід ужити необхідних заходів, при цьому треба враховувати небезпеки, зумовлені транспортуванням обладнання і поводженням з ним.

3.2.2.4 Експериментальні методи

Конструкція обладнання, що працює під тиском, може бути в цілому або частково випробувана за певною програмою на кожному з виробів або на типовому зразку, що представляє серію.

Програма випробувань повинна бути однозначно визначена перед їх початком і, якщо уповноважений орган є компетентним для оцінки проекту за відповідним модулем, бути схвалена цим органом. У цій програмі повинні бути встановлені умови випробувань, а також критерії приймання і відхилення.

Фактичні значення основних розмірів і технічних показників обладнання повинні бути визначені перед початком випробувань.

Під час випробувань повинно бути забезпечене (за необхідності) спостереження за критичними частинами обладнання за допомогою відповідних інструментів, які дали б можливість визначати деформації і напруження з достатньою точністю. Програма випробувань повинна охоплювати:

а) випробування тиском, яким повинна бути перевірена відсутність характерних нещільностей і деформацій, які перевищували б допустимі граничні значення при тиску, який відрізняється від максимально допустимого на величину, визначену відповідно до вимог безпеки.

При визначенні випробувального тиску слід ураховувати відмінність між визначеними в умовах випробувань показниками, визначеними для певних геометричних розмірів і властивостей матеріалів, з одного боку, і показниками, допустимими для конструкції, з другого боку; також слід ураховувати відмінність між розрахунковою температурою і температурою під час випробувань;

б) ризик, спричинений втомленістю або повзучістю матеріалу, визначається випробуваннями, які повинні проводитись відповідно до передбачуваних умов експлуатації обладнання, що працює під тиском (тривалості експлуатації при певній температурі, кількості циклів навантаження певної величини тощо);

в) додаткові випробування (за необхідності) щодо інших специфічних впливів, перелічених у пункті 3.2.2.1, таких, як корозія, агресивне зовнішнє середовище тощо.

3.2.3 Заходи безпеки під час обслуговування й експлуатації

Пристрої для обслуговування обладнання, що працює під тиском, повинні бути так сконструйовані, щоб це обслуговування при передбачуваних умовах експлуатації не спричиняло небезпеки. Особливо слід звертати увагу на:

- пристрої для замикання і відкривання;

- небезпечні витоки з запобіжних клапанів;

- пристосування для обмеження фізичного доступу при надмірному тиску або вакуумі всередині обладнання, що працює під тиском;

- температуру зовнішньої поверхні з урахуванням призначення устаткування;

- розпад нестабільних робочих середовищ.

Особливо важливо, щоб обладнання, що працює під тиском, зі знімними запірними пристроями було оснащене пристроями з автоматичним або ручним приводом, за допомогою яких обслуговуючий персонал міг би легко впевнитись, що відкривання не буде передбачати ніякої небезпеки.

Якщо цей пристрій може швидко спрацювати, обладнання, що працює під тиском, повинно бути оснащено пристроєм для блокування, яке запобігало б відкриванню, якщо тиск або температура робочого середовища становлять небезпеку.

3.2.4 Заходи щодо контролю

Обладнання, що працює під тиском, повинно бути так спроектоване, щоб забезпечити можливість усіх перевірок, необхідних з точки зору безпеки.

Якщо це необхідно для забезпечення тривалої безпечності обладнання, що працює під тиском, повинні бути передбачені засоби для визначення його внутрішнього стану (отвори для доступу всередину, з тим, щоб належні перевірки могли бути проведені безпечно і з додержанням вимог ергономіки).

Інші заходи, необхідні для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть бути застосовані, якщо:

- обладнання, що працює під тиском, занадто мале для доступу в нього;

- відкривання обладнання, що працює під тиском, негативно впливає на його вміст;

- доведено, що матеріал, з якого виготовлене обладнання, що працює під тиском, не ушкоджено, і не передбачається жоден інший шкідливий процес всередині обладнання.

3.2.5 Можливість спорожнення і вентиляції (продування)

У разі потреби слід передбачити пристрої для спорожнення і продування обладнання, що працює під тиском, для того, щоб:

- запобігти шкідливим впливам, таким, як гідравлічний удар, вакуумне руйнування, корозія чи неконтрольовані хімічні реакції (при цьому слід ураховувати всі обставини експлуатації і випробувань, особливо випробувань тиском);

- забезпечити безпечне очищення, контроль і нагляд.

3.2.6 Корозія та інші хімічні впливи

За необхідності слід передбачити відповідні покриття стінок або інші запобіжні заходи проти корозії або інших хімічних впливів, при цьому необхідно враховувати передбачені й імовірні способи застосування обладнання, що працює під тиском.

3.2.7 Зношення

Там, де можуть виникнути явища інтенсивної ерозії або зношення, необхідно вжити відповідних заходів для того, щоб:

- мінімізувати ці явища шляхом відповідного конструювання (збільшення товщини стінок або застосування відповідного облицювання або покриття);

- забезпечити можливість заміни найбільш зношених частин;

- за допомогою інструкцій, про які йдеться в пункті 3.3.4, спрямувати увагу користувача на заходи, необхідні для забезпечення стабільної експлуатації.

3.2.8 Складальні одиниці

Складальні одиниці повинні конструюватись так, щоб:

- вузли та деталі, пов'язані між собою, були надійними і відповідали умовам експлуатації;

- забезпечувались правильність складання всіх окремих вузлів та деталей, їх інтеграції і монтажу в межах певної складальної одиниці.

3.2.9 Заповнення і спорожнення

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, слід конструювати й оснащувати таким чином, щоб забезпечувалась безпека в процесі його заповнення і спорожнення, при цьому особливо слід ураховувати такі загрози:

а) при заповненні:

- переповнення чи занадто високого тиску, особливо з урахуванням ступеня заповнення і тиску пари при нормальній (вихідній) температурі;

- нестійкості обладнання, що працює під тиском;

б) при спорожненні - неконтрольованого вивільнення робочого середовища, що перебуває під тиском;

в) як при заповненні, так і при спорожненні - небезпеки при приєднаннях і роз'єднаннях.

3.2.10 Захист від виходу за межі допустимих показників

У разі, коли при експлуатації передбачуваних умов існує небезпека виходу за межі допустимих показників, обладнання, що працює під тиском, має бути оснащене необхідними запобіжними пристроями або підготовлене для такого оснащення, якщо воно не входить до складу складальної одиниці, вже захищеної іншими запобіжними пристроями.

Необхідні запобіжні пристрої або їх комбінація визначаються в залежності від типу обладнання, що працює під тиском, або його складальної одиниці й умов експлуатації.

До числа необхідних запобіжних пристроїв або їх комбінацій входять:

а) запобіжні пристрої, що виконують захисні функції;

б) за необхідності, відповідні пристрої з індикаторними і/або попереджувальними функціями, які дали б можливість автоматично чи за допомогою ручного керування вживати необхідних заходів, щоб забезпечити експлуатацію обладнання, що працює під тиском, у межах допустимих показників.

3.2.11 Запобіжні пристрої

3.2.11.1 Вимоги до запобіжних пристроїв:

- вони повинні бути сконструйовані й виготовлені з урахуванням відповідних вимог щодо нагляду та випробувань обладнання таким чином, щоб вони були надійними й відповідали передбаченим умовам експлуатації;

- вони не повинні виконувати будь-які інші функції за винятком випадків, коли це ніяк не впливає на запобіжні функції;

- вони повинні відповідати основним вимогам конструювання з позицій необхідного й надійного захисту.

До цих вимог належать, особливо, врахування помилкових дій персоналу, стійкість при відмові, забезпечення запасу міцності, резервування, різнобічність і автоматичний нагляд.

3.2.11.2 Прилади для обмеження тиску

Ці прилади повинні конструюватись таким чином, щоб експлуатаційний тиск не перевищував максимально допустимого значення PS; однак короткочасні перевищення цієї величини допускаються з урахуванням положень пункту 3.6.3.

3.2.11.3 Прилади для контролю температури

Ці пристрої повинні відповідати вимогам безпечного проектування і мати належний діапазон вимірювань з урахуванням встановленого часу реагування.

3.2.12 Безпека при пожежі

Обладнання, що працює під тиском, особливо з урахуванням його призначення, повинно бути так сконструйоване, а в окремих випадках таким чином оснащено, щоб у випадку зовнішньої пожежі забезпечувалось додержання вимог щодо мінімізації шкоди.

3.3 Виготовлення

3.3.1 Процедури виготовлення

Виробник повинен забезпечити виконання вимог, передбачених на стадії проектування, застосовувати належну техніку і технологічні процеси. Особливо, це стосується такого:

3.3.1.1 Підготовка деталей

При підготовці деталей не допускаються пошкодження, подряпини чи відхилення механічних властивостей, які можуть вплинути на безпечність обладнання, що працює під тиском.

3.3.1.2 Нерознімні з'єднання різних матеріалів

Нерознімні з'єднання матеріалів і суміжних частин не повинні мати поверхневих і внутрішніх пошкоджень (дефектів), які можуть вплинути на безпеку обладнання, що працює під тиском.

Властивості нерознімних з'єднань повинні відповідати мінімальним показникам властивостей матеріалів, що з'єднуються, за винятком випадків, коли при розрахунках конструкцій спеціально враховувались інші значення відповідних показників.

Нерознімні з'єднання тих частин обладнання, що працює під тиском, які важливі для стійкості всього виробу щодо тиску, а також самі частини, що з'єднуються, повинні виготовлятись належно підготовленим кваліфікованим персоналом за досконалими технологічними процесами. Атестація персоналу для виготовлення обладнання здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

Технологія виконання нерознімних з'єднань (технологія зварювання) повинна бути атестована у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96.

3.3.1.3 Неруйнівний контроль

Неруйнівний контроль нерознімних з'єднань частин обладнання, що працює під тиском, повинен проводитись кваліфікованим та атестованим персоналом згідно з ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97. При виготовленні обладнання III і IV категорій атестація цього персоналу повинна бути засвідчена незалежним органом з атестації персоналу згідно з ДНАОП 0.00-8.14-97.

3.3.1.4 Термообробка

Якщо існує небезпека, що властивості матеріалу в результаті технологічного процесу виготовлення можуть змінитися настільки, що це вплине на безпеку всього обладнання, що працює під тиском, на належній стадії виготовлення повинна бути проведена відповідна термообробка.

3.3.1.5 Ідентифікація матеріалів, що проводиться виробником обладнання

Необхідно запровадити і належним чином виконувати необхідні процедури (процеси) для того, щоб забезпечити можливість ідентифікації матеріалів деталей, які впливають на стійкість щодо тиску, належними засобами, починаючи від стадії надходження матеріалів, у процесі виготовлення і закінчуючи стадією приймання готового обладнання, що працює під тиском.

3.3.2 Приймання

Обладнання, що працює під тиском, підлягає такому процесу приймання:

3.3.2.1 Остаточна перевірка у виробника

Обладнання, що працює під тиском, повинно пройти остаточну перевірку, під час якої необхідно визначити шляхом огляду й перевірки документації, чи виконуються вимоги цього Технічного регламенту. При цьому можуть бути враховані результати випробувань (перевірок), що проводились під час виготовлення. У тій мірі, наскільки це необхідно для безпеки, остаточній перевірці підлягають всі внутрішні і зовнішні частини обладнання, що працює під тиском, якщо певна деталь не може бути оглянута у складі готового обладнання.

3.3.2.2 Контрольні випробування (приймально-здавальні випробування)

Приймання обладнання, що працює під тиском, повинно включати випробування тиском, яке, як правило, проводиться у формі випробування гідростатичним тиском. При цьому тиск, як мінімум, повинен відповідати вимогам, наведеним у пункті 3.6.4 (якщо цей пункт може бути застосований до даного обладнання).

Для обладнання, що працює під тиском, категорії I, при серійному виготовленні ця перевірка може бути проведена з використанням методів статистики.

Якщо гідростатичне випробування недоцільне або не може бути проведене, проводяться інші випробування, ефективність яких доведена. Перед їх проведенням потрібно здійснити додаткові випробування, наприклад методами неруйнівного контролю або іншими рівнозначними методами, обсяг проведення яких вказано у відповідних НД, наведених в офіційному опублікованому переліку.

3.3.2.3 Перевірка запобіжних пристроїв

Приймання складальних одиниць включає також перевірку (випробування) елементів, які виконують запобіжні функції, під час якої перевіряється, чи в повній мірі виконані вимоги пункту 3.2.11.

3.3.3 Маркування і етикетування

Поряд з нанесеним НЗВ, передбаченим статтею 8 Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 N 2406-ІІІ, має бути наведена така інформація:

а) для всіх видів обладнання, що працює під тиском:

- назва й адреса виробника або інші дані, необхідні для його ідентифікації, та, за необхідності, відомості про його повноважного представника;

- рік виготовлення;

- дані, що забезпечують ідентифікацію саме даного типу обладнання, що працює під тиском: тип, номер серії або партії, номер обладнання;

- дані щодо найважливіших допустимих верхніх і нижніх граничних значень (робочий тиск, припустима температура та ін.);

б) залежно від виду обладнання, що працює під тиском, слід наводити й інші показники, необхідні для забезпечення безпеки монтажу, експлуатації, використання, нагляду і регулярних перевірок:

- місткість V, л;

- номінальний діаметр DN (для трубопроводів);

- тиск, при якому проводилось випробування Рт, бар і дата випробування;

- тиск, на який відрегульовані запобіжні пристрої, бар;

- потужність, кВт;

- напруга мережі, В;

- передбачений спосіб використання;

- коефіцієнт заповнення, кг/л;

- максимальна маса заповнювача, кг;

- маса порожнього виробу, кг;

- група продукту (робочого середовища);

в) за необхідності слід передбачити попереджувальні написи з застереженнями щодо неналежного поводження, яке може мати місце, виходячи з досвіду.

На обладнанні, що працює під тиском, або на стало прикріпленій до нього стандартній табличці ставиться НЗВ і зазначаються необхідні показники, при цьому можливі такі винятки:

- якщо обладнання, що працює під тиском, має невеликі розміри та є частиною оснащення виробу, можна навести показники, перелічені в пункті 3.3.3(б), на етикетці, що закріплюється на виробі;

- дані щодо маси заповненого обладнання, що працює під тиском, і попереджувальні написи, про які йдеться в пункті 3.3.3(б), можуть бути наведені на етикетці або в іншій зручній формі, так щоб вони залишались чіткими і розбірливими протягом відповідного часу;

г) повторного маркування окремих частин, що входять до складу обладнання або його вузла, можна уникнути за наявності належних відміток про відповідність у технічній документації, що відноситься до згаданих частин. Це стосується нанесення НЗВ, інших позначень і етикеток, про які йдеться в цьому розділі.

3.3.4 Технічна документація, що поставляється разом з обладнанням, що працює під тиском

Разом з обладнанням, що працює під тиском, потрібно надавати паспорт обладнання й інструкцію з монтажу та експлуатації, затверджені виробником.

3.3.4.1 Паспорт розробляється за встановленою формою, що визначена в діючих НД.

3.3.4.2 Інструкція з монтажу та експлуатації:

а) при введенні в обіг обладнання, що працює під тиском, до нього, за необхідності, повинна додаватись інструкція для користувача щодо монтажу та експлуатації обладнання, що працює під тиском, в якій повинна міститись вся необхідна з точки зору безпеки інформація щодо:

- монтажу, включаючи з'єднання різного обладнання, що працює під тиском;

- введення в експлуатацію;

- експлуатації;

- нагляду, включаючи контроль з боку користувача;

б) інструкція повинна містити наведені в пункті 3.3.3 характеристики обладнання, нанесені на ньому, за винятком серійного номера. За необхідності, до інструкції повинна бути додана технічна документація (креслення, діаграми), необхідна для правильного розуміння інструкції;

в) за необхідності, в інструкції мають бути наведені попередження щодо небезпек, зумовлених неналежним користуванням, про які йшлось у пункті 3.1.10, а також проектні показники, про які йшлось у пункті 3.2.2.3.

3.4 Матеріали

3.4.1 Матеріали, які використовуються для виготовлення обладнання, що працює під тиском, якщо вони не підлягають заміні, повинні бути розраховані на всю тривалість життя обладнання. Матеріали для виготовлення, монтажу і ремонту обладнання, що працює під тиском, та його елементів повинні вибиратись у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.00-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98, ДНАОП 0.00-1.26-96 або бути допущені до експлуатації при виробництві обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог вищезгаданих ДНАОП.

3.4.2 Матеріали, що використовуються при зварюванні, та інші з'єднувальні матеріали повинні відповідати вимогам пунктів 3.4.3 і 3.4.4 (а), як самі по собі, так і у складі обладнання.

3.4.3 Вимоги до матеріалів, з яких виготовляються частини обладнання, що працює під тиском:

а) властивості матеріалів повинні відповідати всім умовам експлуатації, передбаченим у розумних межах, і всім вимогам випробувань. Особливо важлива достатньо висока в'язкість (пластичність, тягучість). За необхідності, властивості цих матеріалів повинні відповідати вимогам пункту 3.6.5. Особливо важливо вибирати матеріали таким чином, щоб запобігти можливості крихкого зламу; якщо ж певні обставини змушують використовувати крихкий матеріал, повинні бути вжиті належні заходи;

б) матеріали повинні бути достатньо стійкими проти хімічного впливу робочих середовищ, для яких призначене обладнання, що працює під тиском. Необхідні для безпеки хімічні й фізичні властивості матеріалу протягом передбаченої тривалості життя обладнання не повинні суттєво змінюватися;

в) властивості матеріалів не повинні суттєво змінюватись через старіння;

г) матеріали повинні бути придатними для передбаченого процесу переробки;

ґ) матеріали повинні вибиратись таким чином, щоб при з'єднанні різних матеріалів не виникало негативних явищ, які могли б мати суттєве значення.

3.4.4 При виборі матеріалів виробник повинен враховувати:

а) показники, необхідні для розрахунків, про які йдеться в пункті 3.2.2.3(б), а також важливі властивості матеріалів і вимоги до них, згідно з пунктом 3.4.3, повинні бути належним чином визначені виробником обладнання, що працює під тиском;

б) у технічній документації необхідно навести дані щодо додержання вимог цього Технічного регламенту до матеріалів за однією з таких форм:

- застосування матеріалів відповідно до вимог пункту 3.4.1;

- застосування нових або іноземних матеріалів, допущених до експлуатації при виробництві обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог пункту 3.4.1.

3.4.5 Виробник обладнання, що працює під тиском, повинен вжити належних заходів для того, щоб упевнитись, що застосований матеріал відповідає зазначеним вище вимогам. Особливо важливо одержати від виробників матеріалів документацію, яка б свідчила про їх відповідність наведеним вище вимогам.

Для найважливіших деталей, що перебувають під тиском, і призначених для обладнання категорій II, III і IV, властивості матеріалів перевіряються (за необхідності) спеціальними випробуваннями матеріалу.

Якщо виробник матеріалу має відповідну систему управління якістю, сертифіковану уповноваженим органом, вважається, що надані виробником матеріали, які супроводжуються документами, що засвідчують властивості матеріалів, відповідають вимогам цього розділу.

3.5 Спеціальні вимоги до окремих видів обладнання, що працює під тиском

Додатково до викладених у розділах 3.1 - 3.4 вимог, до обладнання, про яке йдеться у пунктах 3.5.1 і 3.5.2, висуваються викладені нижче вимоги.

3.5.1 Обладнання, що підігрівається полум'ям або іншим способом і для якого існує небезпека перегріву, про яке йдеться в пункті 2.2.2

Зазначене обладнання може бути частинами:

- обладнання, що виробляє пару чи гарячу воду, згідно з пунктом 2.2.1 (парові й водогрійні котли, пароперегрівачі, проміжні пароперегрівачі, котли-утилізатори, котли для спалювання відходів, що підігріваються вогнем);

- котлів з електричним підігрівом або електродних котлів або автоклавів разом з їх оснащенням і, за необхідності, пристосуваннями для одержання питної води і подачі пального;

- технологічних підігрівачів інших речовин, крім пари й гарячої води, згідно з пунктом 2.1 (нагрівачі для хімічних середовищ і подібних процесів, а також обладнання, що працює під тиском, для харчової промисловості).

Це обладнання повинно бути так розраховано, сконструйовано й виготовлено, щоб уникнути або мінімізувати ризик характерних, зумовлених перегрівом, несправностей деталей, що працюють під тиском. Особливо важливо переконатися в тому, що:

а) передбачені належні запобіжні пристрої, здатні за необхідності обмежити такі експлуатаційні параметри, як подача та відведення тепла, і, якщо треба, рівень робочого середовища з тим, щоб запобігти небезпеці місцевого або загального перегріву;

б) за необхідності передбачаються місця відбору проб з тим, щоб мати можливість оцінювати властивості робочих середовищ для запобігання небезпекам, пов'язаним з осадженнями і/або корозією;

в) вжиті належні заходи для усунення небезпеки і пошкоджень, зумовлених осадженнями;

г) створені можливості для надійного відведення залишкового тепла після вимикання обладнання;

ґ) передбачені заходи для запобігання небезпечному накопиченню схильних до спалаху сумішей горючих речовин з повітрям, а також зворотному удару полум'я.

3.5.2 Трубопроводи, про які йдеться в пункті 2.3

При проектуванні і виготовленні повинно бути гарантовано, що:

а) небезпека, зумовлена надмірним навантаженням через неприпустимі пересування або докладання надмірних зусиль до фланців, з'єднань, компенсаторів або шлангів, належним чином усунута шляхом створення підпор, закріплень, анкерування, підгонки чи попереднього напруження (натягу);

б) якщо всередині трубопроводу для газоподібних робочих середовищ може виникнути конденсація рідини, необхідно передбачити пристрої для осушування або видалення відкладень у найбільш заглиблених частинах, щоб запобігти пошкодженням, зумовленим гідравлічним ударом або корозією;

в) слід належним чином ураховувати можливість пошкоджень, викликаних турбулентністю або вихроутворенням. При цьому слід керуватись відповідними положеннями пункту 3.2.7;

г) слід належним чином ураховувати явища втомленості матеріалу через вібрацію труб;

ґ) якщо в трубопроводах перебувають робочі середовища групи I, слід належним чином забезпечити перекриття відгалуження трубопроводів, які завдяки їх розмірам можуть стати причиною значної небезпеки;

д) для мінімізації небезпеки випадкового випуску робочого середовища місця відбору проб повинні мати з одного й того самого боку з'єднання чітке позначення з зазначенням назви робочого середовища;

е) для полегшення наглядових, інспекційних і ремонтних робіт положення і форма трубопроводів, у тому числі - дальніх, повинні бути вказані, як мінімум, у технічній документації.

3.6 Спеціальні вимоги до показників, що забезпечують безпеку обладнання, що працює під тиском

Наведені нижче вимоги повинні бути застосовані на всіх стадіях виробництва обладнання. Якщо вони не застосовуються, включаючи випадок, коли для певного матеріалу немає офіційної назви і він не згадується в стандартах, виробник повинен вжити належних заходів для того, щоб забезпечити загальний рівень безпеки відповідно до пункту 3.4.1.

3.6.1 Допустима напруженість матеріалу

Сумарна допустима напруженість матеріалу при переважно статичному навантаженні і температурі за межами температурного відрізку, в якому суттєво проявляється повзучість, залежно від застосованого матеріалу, не повинна переходити за межі таких найнижчих значень:

- феритова сталь, включаючи нормалізовану (прокат нормалізований) сталь за винятком дрібнозернистої сталі і сталі, що пройшла спеціальну термообробку:

- аустенітна сталь:

якщо відносне подовження перевищує 30 %, - ;

якщо відносне подовження перевищує 35 %, - ;

- нелеговане і низьколеговане сталеве литво: ;

- алюміній -;

- леговані алюмінієві сплави, що не загартовуються, - ,

де Re.t - границя текучості, яка визначається при розрахунковій температурі як:

верхня границя текучості для матеріалів, які мають нижню і верхню границі текучості;

1,0 % - границя текучості, що відповідає 1,0 %-ному відносному подовженню при випробуванні на розтяг для аустенітної сталі і нелегованого алюмінію;

0,2 % - границя текучості, що відповідає 0,2 %-ному відносному подовженню при випробуванні на розтяг у всіх інших випадках;

Rm,20 - границя міцності (мінімальне значення міцності на розрив, тимчасового опору розриву) при 20° C;

Rm,t - границя міцності (тимчасовий опір розриву) при розрахунковій температурі.

3.6.2 Коефіцієнти зварювання

При зварних з'єднаннях коефіцієнти зварювання не повинні виходити за межі таких величин:

- 1 - для обладнання, що працює під тиском, з якими для перевірки наявності недоліків з'єднання проводяться руйнівні або неруйнівні випробування;

- 0,85 - для обладнання, що працює під тиском, з якими неруйнівні випробування проводяться вибірково;

- 0,7 - для обладнання, що працює під тиском, коли проводиться тільки оглядова перевірка, а неруйнівні випробування не проводяться.

За необхідності слід брати до уваги також характер напруженого стану і механічно-технологічні властивості з'єднання.

3.6.3 Прилади для обмеження тиску в обладнанні, що працює під тиском

Тимчасові перевищення максимально припустимого тиску, про які зазначалось у пункті 3.2.11.2, повинні бути обмежені величиною 10 % максимально припустимого тиску за допомогою приладів для обмеження тиску.

3.6.4 Гідростатичний випробувальний тиск

При випробуваннях обладнання, що працює під тиском, гідростатичний тиск, про який ішлось у пункті 3.3.2.2, повинен відповідати величині, у відповідності до вимог НД, наведених в офіційному переліку, що публікується у встановленому порядку.

3.6.5 Властивості матеріалів

Якщо інші критерії, що підлягають урахуванню, не вимагають іншого, сталь вважається достатньо в'язкою (пластичною) у розумінні пункту 3.4.3, якщо її відносне подовження при стандартно проведених випробуваннях на розтягнення становить як мінімум 14 % і робота при випробуванні на ударну в'язкість з V-подібним надрізом при температурі не вище 20° C, однак не вище передбаченої найнижчої робочої температури, становить як мінімум 27 Дж.

4 ПРОЦЕДУРА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

4.1 Виробник обладнання, що працює під тиском, повинен провести підтвердження відповідності кожного виробу, перед введенням його в обіг, за одним із модулів, про які йдеться в цьому розділі.

4.2 Процес підтвердження відповідності обладнання, нанесення НЗВ проводиться з урахуванням категорії, до якої належить обладнання згідно з викладеним у розділі 2.

Відповідно до категорії обладнання до нього застосовуються різні процедури (модулі) підтвердження відповідності, а саме:

Категорія I - 

Модуль A, Aa; 

Категорія II - 

Модулі Aa, Dd, Ee; 

Категорія III -

Модулі Bb + D,
Модулі Bb + F,
Модулі B + E,
Модулі B + Cc,
Модуль H 

Категорія IV - 

Модулі B + D,
Модулі B + F,
Модуль G,
Модуль Hh 

Для обладнання категорії I модуль Aa застосовується протягом перших п'яти років впровадження цього Технічного регламенту, після чого підтвердження відповідності зазначеного обладнання може бути проведено за модулем A.

Обладнання повинно пройти процедуру підтвердження відповідності за модулем, обраним виробником відповідно до категорії, до якої належить певне обладнання. Виробник може також обрати модуль, який відповідає вищій категорії, ніж передбачена для даного обладнання, якщо така категорія існує.

4.3 У випадку одиничного виготовлення обладнання, яке належить до III категорії, що підпадає під пункт 2.1.2, в рамках процедури, передбаченої модулем H, уповноважений орган здійснює приймання кожного виробу або доручає виконання його приймання відповідно до пункту 3.3.2.2. При цьому виробник інформує уповноважений орган про передбачену ним програму виробництва.

4.4 У порядку відхилення від процедури підтвердження відповідності ЦОВВ з технічного регулювання може дозволити з дослідною метою введення в обіг і виробництво окремого обладнання і складальних одиниць, що працюють під тиском, не застосовуючи процедури підтвердження відповідності.

4.5 Положення цього розділу щодо підтвердження відповідності обладнання, що працює під тиском, чинні також для окремих елементів цього обладнання.

4.6 Нижче наводиться опис модулів з підтвердження відповідності з урахуванням вимог Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 N 1585, та Директиви 97/23 ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.05.97 про зближення законодавства держав-членів щодо обладнання, що працює під тиском.

4.7 Модуль A (внутрішній контроль виробництва)

4.7.1 Модуль A описує процедуру оцінки відповідності, згідно з якою виробник або уповноважена ним особа - резидент України, що виконує вимоги пункту 4.7.2, гарантує і декларує, що виріб відповідає чинним вимогам Технічного регламенту. Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на кожний виріб НЗВ.

4.7.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає зазначену в пункті 4.7.3 технічну документацію, зберігає її після виготовлення останнього виробу протягом 10 років і надає на вимогу визначених законодавством органів виконавчої влади для перевірки.

У разі відсутності уповноваженої виробником особи - резидента України, зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела продукцію в обіг.

4.7.3 Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам цього Технічного регламенту. У тій мірі, в якій це необхідно для оцінки відповідності, технічна документація повинна відображати конструкцію, виготовлення, спосіб дії і містити:

- загальний опис виробу;

- конструкцію, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;

- описи і пояснення, необхідні для розуміння названих креслень і схем, а також способу функціонування обладнання;

- список стандартів з переліку національних стандартів, офіційно опублікованого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, і опис рішень, прийнятих на виконання вимог цього Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;

- технічні умови на виготовлення обладнання (при наявності);

- результати проектних розрахунків, випробувань тощо;

- звіти про випробування.

4.7.4 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України разом з технічною документацією зберігає копію декларації про відповідність.

4.7.5 Виробник уживає всіх заходів щодо забезпечення виробничим процесом відповідності виготовленого обладнання технічній документації та вимогам цього Технічного регламенту.

4.8 Модуль Aa (внутрішній контроль виробництва з перевіркою продукції)

Додатково до вимог модуля A, що наведені в пункті 4.7, уповноважений орган, обраний виробником, проводить перевірку продукції через довільні інтервали часу. При перевірці уповноважений орган повинен переконатись, що виробник проводить приймання виробів згідно з вимогами пункту 3.3.2 та відбирає на виробництві зразок кінцевої продукції, досліджує та випробовує його згідно з вимогами відповідних стандартів з переліку національних стандартів або проводить рівноцінні випробування для перевірки відповідності зразка вимогам Технічного регламенту.

У разі, коли один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам Технічного регламенту, уповноважений орган у межах своєї компетентності вживає необхідних заходів до приведення продукції у відповідність.

4.9 Модуль B (перевірка типу)

4.9.1 У модулі B описуються процедури перевірки відповідності, за допомогою яких уповноважений орган впевнюється і підтверджує, що зразок обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту.

4.9.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України подає уповноваженому органу за власним вибором заявку на перевірку типу.

Заявка повинна містити:

- назву й адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженою особою - її назву й адресу, а також документ про надання повноважень;

- письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого уповноваженого органу;

- технічну документацію відповідно до пункту 4.9.3.

До заявки додається типовий зразок продукції даного виробництва. Типовий зразок може охоплювати кілька модифікацій продукції за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції.

У разі потреби для проведення перевірки уповноваженим органом можуть залучатися додаткові типові зразки продукції.

4.9.3 Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту.

Технічна документація повинна містити:

- загальний опис виробу;

- конструкцію, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;

- описи і пояснення до креслень, схем і такі, що стосуються функціонування виробу;

- список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;

- результати проектних розрахунків, випробувань тощо;

- звіти про випробування продукції;

- дані про атестацію персоналу згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

4.9.4 Уповноважений орган:

Проводить експертизу технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок обладнання, що працює під тиском, виготовлено згідно з технічною документацією.

При цьому уповноважений орган повинен:

- провести експертизу та перевірку технічної документації як щодо конструкції, так і щодо процесу виготовлення;

- погодити застосування матеріалів іноземного виробництва та матеріалів, виготовлених за новітніми технологіями, якщо чинні стандарти на них не поширюються та вони не входять до переліку дозволених матеріалів, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96, а також перевірити свідоцтва, надані виробником матеріалу;

- перевірити, чи атестована технологія виконання нерознімних з'єднань згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96;

- перевірити належну атестацію персоналу, який здійснює нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

Уповноважений орган визначає елементи обладнання, які були спроектовані згідно з відповідними стандартами з переліку національних стандартів, а також елементи, які були спроектовані без застосування відповідних положень цих стандартів.

Якщо виробник застосував стандарти з переліку національних стандартів, уповноважений орган здійснює необхідні дослідження і випробування для перевірки застосування цих стандартів.

Якщо стандарти з переліку національних стандартів не були застосовані, уповноважений орган здійснює експертизу і випробування для перевірки відповідності прийнятих виробником рішень вимогам Технічного регламенту.

Уповноважений орган погоджує із заявником місце проведення досліджень і випробувань.

4.9.5 У разі, коли типовий зразок обладнання відповідає вимогам Технічного регламенту, уповноважений орган видає заявнику сертифікат відповідності перевірки типу.

У сертифікаті зазначаються:

- назва й адреса виробника;

- висновки про проведену перевірку;

- умови дії сертифіката;

- необхідні дані для ідентифікації перевіреного типу.

До сертифіката додається перелік технічної документації. Копія сертифіката зберігається уповноваженим органом.

У разі відмови у видачі сертифіката відповідності перевірки типу уповноважений орган надає детальне обґрунтування такої відмови.

4.9.6 Заявник інформує уповноважений орган, який видав сертифікат відповідності перевірки типу, про всі модифікації перевіреного типу, які повинні пройти додаткову перевірку, якщо такі зміни можуть вплинути на відповідність вимогам Технічного регламенту. Дані додаткової перевірки додаються до оригіналу сертифіката відповідності перевірки типу.

4.9.7 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам, за їх запитом, інформацію про видані сертифікати відповідності перевірки типу, додатки до сертифікатів, а також про скасовані сертифікати, або про відмову у видачі таких сертифікатів.

4.9.8 Інші уповноважені органи можуть одержати копії сертифікатів відповідності перевірки типу. Додатки до сертифікатів також можуть бути надані в розпорядження цих органів.

4.9.9 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зберігає разом з технічною документацією копії сертифікатів відповідності перевірки типу і додатків до них протягом 10 років. У разі відсутності в Україні виробника або його повноважного представника - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела продукцію в обіг.

4.10 Модуль Bb (перевірка проекту конструкції)

4.10.1 У модулі Bb описується частина процедури підтвердження відповідності, за допомогою якої уповноважений орган здійснює перевірку технічної документації і підтверджує, що конструкція певного обладнання, що працює під тиском, відповідає вимогам Технічного регламенту.

Експериментальні дослідження, про які йдеться у пункті 3.2.2.4, у рамках даного модуля можуть не проводитись.

4.10.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України подає уповноваженому органу за власним вибором заявку на перевірку відповідності конструкції.

Заявка повинна містити:

- назву й адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженою особою - її назву й адресу, а також документ про надання повноважень;

- письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого уповноваженого органу;

- технічну документацію відповідно до пункту 4.10.3.

Заявка може подаватись на кілька варіантів (модифікацій) одного виробу, якщо відмінності між модифікаціями не впливають на рівень безпеки.

4.10.3 Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва й застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту.

Технічна документація повинна містити:

- загальний опис виробу;

- принципові проектні та складальні креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;

- описи й пояснення, необхідні для тлумачення зазначених креслень, схем і такі, що стосуються функціонування виробу;

- список стандартів з переліку національних стандартів, застосованих повністю або частково, й опис рішень, прийнятих на виконання вимог регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;

- необхідні обґрунтування придатності обраних при проектуванні рішень, особливо в тому разі, якщо стандарти з переліку національних стандартів застосовані не в повній мірі. Ці обґрунтування повинні включати результати випробувань, проведених у відповідних лабораторіях виробника або в інших лабораторіях за договором;

- результати проектних розрахунків, виконаних перевірок тощо;

- дані про атестацію персоналу згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

4.10.4 Уповноважений орган

Проводить перевірку технічної документації і визначає, які елементи виробу були спроектовані у відповідності до вимог переліку національних стандартів і які їм не відповідають.

При цьому уповноважений орган повинен:

- провести експертизу та перевірку технічної документації щодо конструкції;

- погодити застосування матеріалів іноземного виробництва та матеріалів, виготовлених за новітніми технологіями, якщо чинні стандарти на них не поширюються та вони не входять до переліку дозволених матеріалів, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96;

- перевірити, чи атестована технологія виконання нерознімних з'єднань згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96;

- перевірити належну атестацію персоналу, який здійснює нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

Уповноважений орган проводить необхідні перевірки для встановлення елементів виробу, які були спроектовані згідно з відповідними стандартами з переліку національних стандартів, а також елементи, які були спроектовані без застосування відповідних положень цих стандартів.

Якщо виробник застосував стандарти з переліку національних стандартів, уповноважений орган здійснює необхідні перевірки для підтвердження застосування цих стандартів.

Якщо стандарти з переліку національних стандартів не були застосовані, уповноважений орган здійснює перевірку відповідності прийнятих виробником рішень вимогам Технічного регламенту.

4.10.5 У разі, коли типова конструкція виробу відповідає вимогам Технічного регламенту, уповноважений орган видає заявнику сертифікат відповідності перевірки конструкції.

У сертифікаті зазначаються:

- назва й адреса заявника;

- висновки про проведену перевірку;

- умови дії сертифіката;

- необхідні дані для ідентифікації перевіреної конструкції обладнання.

До сертифіката додається перелік технічної документації. Копія сертифіката зберігається уповноваженим органом.

У разі відмови у видачі сертифіката відповідності перевірки конструкції обладнання уповноважений орган надає детальне обґрунтування такої відмови.

4.10.6 Заявник інформує уповноважений орган, який видав сертифікат відповідності перевірки конструкції, про всі зміни перевіреної конструкції, які повинні пройти додаткову перевірку, якщо такі зміни можуть вплинути на відповідність вимогам Технічного регламенту. Дані додаткової перевірки додаються до оригіналу сертифіката відповідності перевірки конструкції обладнання.

4.10.7 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам, за їх запитом, інформацію про видані сертифікати відповідності перевірки конструкції обладнання, додатки до сертифікатів відповідності, а також про скасовані сертифікати відповідності або про відмови у видачі таких сертифікатів відповідності.

4.10.8 Інші уповноважені органи можуть одержати копії сертифікатів відповідності перевірки конструкції. Додатки до сертифікатів також можуть бути надані в розпорядження цих органів.

4.10.9 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зберігає разом з технічною документацією копії сертифікатів відповідності перевірки конструкції обладнання і додатків до них протягом 10 років. У разі відсутності в Україні виробника або його повноважного представника - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела продукцію в обіг.

4.11 Модуль Cc (відповідність типу)

4.11.1 У модулі Cc описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник або уповноважена ним особа - резидент України гарантує і декларує, що обладнання, яке працює під тиском, відповідає типу, зазначеному в сертифікаті відповідності перевірки типу, та вимогам Технічного регламенту.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність і наносить на кожний виріб НЗВ. Під відповідальність уповноваженого органу виробник повинен нанести на кожний виріб ідентифікаційний номер цього органу.

4.11.2 Виробник повинен вжити заходів щодо забезпечення виробничим процесом відповідності продукції типу, зазначеному в сертифікаті відповідності перевірки типу, та вимогам Технічного регламенту.

4.11.3 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зберігає копію декларації про відповідність протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції.

У разі відсутності в Україні виробника або його повноважного представника - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела продукцію в обіг.

4.11.4 Уповноважений орган, обраний виробником, проводить перевірку обладнання через довільні інтервали часу. Для перевірки уповноважений орган відбирає на місці виробництва зразки кінцевої продукції, досліджує та випробовує їх згідно з відповідними стандартами з переліку національних стандартів або проводить рівноцінні випробування для перевірки відповідності зразка вимогам Технічного регламенту.

Під час перевірок уповноважений орган повинен:

- переконатись, що виробник дійсно здійснює приймання готових виробів згідно з пунктом 3.3.2;

- відібрати з метою контролю кілька виробів з місць виготовлення або складування. Уповноважений орган сам приймає рішення щодо кількості відібраних зразків, а також щодо того, чи необхідно провести (або доручити) випробування (повне чи часткове) цих відібраних зразків виробів.

У разі, коли один чи більше перевірених зразків не відповідають вимогам Технічного регламенту, уповноважений орган, в межах своєї компетенції, вживає необхідних заходів щодо приведення продукції у відповідність до вимог Технічного регламенту.

4.12 Модуль D (забезпечення якості виробництва)

4.12.1 У модулі D описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник, що виконує зобов'язання, викладені у пункті 4.12.3, або уповноважена ним особа - резидент України гарантує і декларує, що продукція відповідає типу, описаному в сертифікаті відповідності перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту.

4.12.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) і наносить на кожний виріб НЗВ. НЗВ повинен супроводжуватись ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за підтвердження відповідності, як визначено у пункті 4.12.4.3.

4.12.3 Виробник повинен мати сертифіковану уповноваженим органом систему управління якістю виробництва, включаючи процедури контролю та випробувань кінцевої продукції, зазначені у пунктах 4.12.4.1 та 4.12.4.2, яка підлягає нагляду згідно з нормами, визначеними у пункті 4.12.5.

4.12.4 Система управління якістю

4.12.4.1 Виробник подає уповноваженому органу за власним вибором заявку щодо оцінки його системи управління якістю обладнання, що працює під тиском.

Заявка повинна містити:

- інформацію про продукцію, що заявляється;

- документацію системи управління якістю;

- технічну документацію на перевірений тип і копію сертифіката відповідності перевірки типу або сертифікат відповідності перевірки конструкції.

4.12.4.2 Система управління якістю повинна гарантувати відповідність продукції типу, описаному в сертифікаті відповідності перевірки типу або сертифікаті відповідності перевірки конструкції, і вимогам Технічного регламенту.

Вимоги та заходи забезпечення якості викладаються у методиках, описах процедур та інструкціях, затверджених виробником.

Документація системи управління якістю повинна давати можливість безсуперечного тлумачення програм забезпечення якості, планів, настанов, протоколів з питань якості та містити інформацію щодо:

- цілей системи управління якістю та її організаційної структури, відповідальності і повноважень керівництва стосовно якості продукції;

- виробництва, управління якістю та методів забезпечення якості, процесів і систематичних дій, що повинні застосовуватися на виробництві, особливо щодо додержання схваленого технологічного процесу виконання нерознімних з'єднань відповідно до вимог пункту 3.3.1.2;

- досліджень і випробувань, які повинні проводитися на всіх стадіях виготовлення продукції (в тому числі перед і після її виготовлення), а також щодо їх періодичності;

- звітів про інспекційні перевірки і результати випробувань, даних про повірку ЗВТ, атестацію персоналу і допуски працівників, що працюють у цій сфері, особливо зайнятих на виконанні нерознімних з'єднань і неруйнівного контролю згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97;

- засобів постійного контролю для досягнення встановленої якості продукції та ефективного функціонування системи управління якістю.

4.12.4.3 Уповноважений орган проводить роботи з підтвердження відповідності системи управління якістю для визначення того, чи відповідає вона вимогам, визначеним у пункті 4.12.4.2.

Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001 з можливим вилученням з нього вимог пункту 7.3.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для підтвердження відповідності системи управління якістю, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва відповідної продукції.

Процедура підтвердження відповідності системи управління якістю виробництва передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки за результатами перевірки і обґрунтоване рішення щодо сертифікації або відмови у сертифікації системи управління якістю повідомляються виробнику.

4.12.4.4 Виробник повинен виконувати зобов'язання, що випливають із сертифікованої системи управління якістю, і підтримувати її в ефективному стані.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зобов'язаний інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат відповідності на систему управління якістю, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган проводить оцінку запропонованих змін і приймає рішення про подальшу відповідність системи управління якістю вимогам, зазначеним у пункті 4.12.4.2, або проведення її переоцінки, а також повідомляє виробника про своє рішення з висновками і обґрунтуванням.

4.12.5 Нагляд уповноваженого органу

4.12.5.1 Уповноважений орган здійснює нагляд за функціонуванням системи управління якістю з метою перевірки виконання виробником зобов'язань, які випливають із сертифікованої системи управління якістю.

4.12.5.2 Виробник забезпечує доступ уповноваженого органу до місць виробництва, контролю, випробувань та зберігання продукції і надає необхідну інформацію, зокрема:

- документацію системи управління якістю;

- звіти про інспекторські перевірки і результати випробувань, дані про повірку ЗВТ, атестацію персоналу тощо.

4.12.5.3 Уповноважений орган регулярно проводить перевірку підтримки виробником у належному стані системи управління якістю та надає виробнику звіти про перевірку. Періодичність цих перевірок слід вибирати таким чином, щоб раз у 3 роки проводилось повне нове підтвердження.

4.12.5.4 Уповноважений орган може проводити, крім періодичних, перевірки без попередження виробника, під час яких у разі потреби проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. При формуванні цієї системи слід особливо брати до уваги такі фактори:

- категорія обладнання, що працює під тиском;

- результати попередніх перевірок;

- необхідне відслідкування виконання коригувальних заходів;

- за необхідності, особливі умови, пов'язані з сертифікацією системи управління якістю;

- істотні зміни в організації виробництва, концепції виробництва або в застосовуваній техніці.

Під час проведення цих перевірок уповноважений орган за необхідності може провести випробування з метою контролю належного функціонування системи управління якістю. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

4.12.6 Виробник протягом 10 років після виготовлення останнього зразка обладнання, що працює під тиском, зберігає та надає в установленому законодавством порядку:

- документацію системи управління якістю, зазначену у пункті 4.12.4.2;

- документи про внесення до системи управління якістю змін, зазначених у пункті 4.12.4.4;

- рішення і звіти уповноваженого органу, зазначені в пунктах 4.12.4.4, 4.12.5.3 і 4.12.5.4.

4.12.7 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам інформацію про видані і вилучені сертифікати відповідності на систему управління якістю, за їх запитом.

4.13 Модуль Dd (забезпечення якості виробництва)

4.13.1 Модуль Dd описує процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник, що виконує зобов'язання, викладені у пункті 4.13.3, або уповноважена ним особа - резидент України гарантує і декларує, що елементи обладнання відповідають вимогам Технічного регламенту, що на них поширюється. У цьому разі виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає технічну документацію згідно з пунктом 4.7.3, зберігає її після виготовлення останнього зразка продукції протягом 10 років і надає для перевірки згідно з чинним законодавством. У разі відсутності виробника або його повноважного представника - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела продукцію в обіг.

4.13.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на кожний елемент обладнання НЗВ. НЗВ повинен супроводжуватись ідентифікаційним номером уповноваженого органу, відповідального за нагляд, як визначено у пункті 4.13.5.

4.13.3 Виробник повинен мати сертифіковану уповноваженим органом систему управління якістю, включаючи процедури контролю та випробувань кінцевої продукції, зазначені у пунктах 4.13.4.1 і 4.13.4.2, яка підлягає нагляду згідно з вимогами, визначеними у пункті 4.13.5.

4.13.4 Система управління якістю

4.13.4.1 Виробник подає уповноваженому органу за власним вибором заявку щодо підтвердження відповідності системи управління якістю виробництва обладнання.

Заявка повинна містити:

- інформацію про продукцію, що заявляється;

- документацію системи управління якістю.

4.13.4.2 Система управління якістю повинна гарантувати відповідність продукції типу, описаному в сертифікаті відповідності перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту.

Вимоги та заходи забезпечення якості викладаються у методиках, описах процедур та інструкціях, затверджених виробником.

Документація системи управління якістю повинна давати можливість безсуперечного тлумачення програм забезпечення якості, планів, настанов, протоколів з питань якості та містити інформацію щодо:

- цілей системи управління якістю та її організаційної структури, відповідальності і повноважень керівництва стосовно якості продукції;

- виробництва, управління якістю та методів забезпечення якості, процесів і систематичних дій, що повинні застосовуватися на виробництві, особливо щодо додержання схваленого технологічного процесу виконання нерознімних з'єднань відповідно до вимог пункту 3.3.1.2;

- досліджень і випробувань, які повинні проводитися на всіх стадіях виготовлення продукції (в тому числі перед і після її виготовлення), а також щодо їх періодичності;

- звітів про інспекційні перевірки і результати випробувань, даних про повірки ЗВТ, атестацію персоналу і допуски працівників, що працюють у цій сфері, особливо зайнятих на виконанні нерознімних з'єднань і неруйнівного контролю, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97;

- засобів постійного контролю для досягнення встановленої якості продукції та ефективного функціонування системи управління якістю.

4.13.4.3 Уповноважений орган проводить підтвердження відповідності системи управління якістю для визначення того, чи відповідає вона вимогам, визначеним у пункті 4.13.4.2.

Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001 з можливим вилученням з нього вимог пункту 7.3.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для підтвердження відповідності системи управління якістю, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва відповідної продукції.

Процедура підтвердження відповідності системи управління якістю виробництва передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки за результатами перевірки і обґрунтоване рішення щодо сертифікації або відмови у сертифікації системи управління якістю повідомляються виробнику. 

4.13.4.4 Виробник повинен виконувати зобов'язання, що випливають із сертифікованої системи управління якістю, і підтримувати її в ефективному стані.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зобов'язаний інформувати уповноважений орган, який сертифікував систему управління якістю, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган проводить оцінку запропонованих змін і приймає рішення про подальшу відповідність системи управління якістю вимогам, зазначеним у пункті 4.13.4.2, або проведення її переоцінки, а також повідомляє виробника про своє рішення з висновками і обґрунтуванням.

4.13.5 Нагляд уповноваженого органу

4.13.5.1 Уповноважений орган здійснює нагляд за функціонуванням системи управління якістю з метою перевірки виконання виробником зобов'язань, які випливають із сертифікованої системи управління якістю.

4.13.5.2 Виробник забезпечує доступ уповноваженого органу до місць виробництва, контролю, випробувань та зберігання продукції і надає необхідну інформацію, зокрема:

- документацію системи управління якістю;

- звіти про інспекторські перевірки і результати випробувань, дані про повірку ЗВТ, атестацію персоналу тощо.

4.13.5.3 Уповноважений орган регулярно проводить перевірку підтримки виробником у належному стані системи управління якістю та надає виробнику звіти про перевірку. Періодичність цих перевірок слід вибирати таким чином, щоб раз у 3 роки проводилось повне нове оцінювання.

4.13.5.4 Уповноважений орган може проводити, крім періодичних, перевірки без попередження виробника, під час яких, у разі потреби, проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. При формуванні цієї системи слід особливо брати до уваги такі фактори:

- категорія обладнання, що працює під тиском;

- результати попередніх перевірок;

- необхідне відслідкування виконання коригувальних заходів;

- за необхідності, особливі умови, пов'язані з сертифікацією системи управління якістю;

- істотні зміни в організації виробництва, концепції виробництва або в застосовуваній техніці.

Під час проведення цих перевірок уповноважений орган за необхідності може провести випробування з метою контролю належного функціонування системи управління якістю. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

4.13.6 Виробник протягом 10 років після виготовлення останнього зразка обладнання з сертифікованою системою управління якістю зберігає та надає в установленому законодавством порядку:

- документацію системи управління якістю, зазначену в пункті 4.13.4.2;

- документи про внесення до системи управління якістю змін, зазначених у пункті 4.13.4.4;

- рішення і звіти уповноваженого органу, зазначені в пунктах 4.13.4.4, 4.13.5.3 і 4.13.5.4.

4.13.7 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам інформацію про видані й вилучені сертифікати відповідності систем управління якістю, за їх запитом.

4.14 Модуль E (забезпечення якості продукції)

4.14.1 У модулі E описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник, що виконує зобов'язання, викладені в пункті 4.14.3, або уповноважена ним особа - резидент України гарантує і декларує, що продукція відповідає типу, описаному в сертифікаті відповідності перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту.

4.14.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на кожний виріб НЗВ. НЗВ повинен супроводжуватись ідентифікаційним номером уповноваженого органу, як визначено в пункті 4.14.4.3.

4.14.3 Виробник повинен мати сертифіковану уповноваженим органом систему управління якістю, що включає процедури контролю та випробувань кінцевої продукції, зазначені у пункті 4.14.4.2, яка підлягає нагляду згідно з вимогами, визначеними у пункті 4.14.5.

4.14.4 Система управління якістю

4.14.4.1 Виробник подає уповноваженому органу за власним вибором заявку щодо підтвердження відповідності системи управління якістю для певної продукції.

Заявка повинна містити:

- інформацію про продукцію, що заявляється;

- документацію системи управління якістю;

- технічну документацію на перевірений тип і копію сертифіката відповідності перевірки типу.

4.14.4.2 Згідно з впровадженою системою управління якістю кожний виріб повинен бути досліджений і випробуваний, як це визначено відповідним (відповідними) стандартом (стандартами) з переліку національних стандартів, або повинні бути проведені рівноцінні випробування, особливо при прийманні готової продукції згідно з пунктом 3.3.2 для перевірки відповідності кожного виробу вимогам Технічного регламенту.

Уся врахована виробником документація повинна бути скомплектована, систематизована в належному порядку у формі письмового викладу керівництв, процедур і інструкцій та зберігатись у виробника.

Вимоги та заходи забезпечення якості викладаються у методиках, описах процедур та інструкціях виробника.

Документація системи управління якістю повинна давати можливість безсуперечного тлумачення програм забезпечення якості, планів, настанов, протоколів з питань якості та містити інформацію щодо:

- мети системи управління якістю та її організаційної структури, відповідальних осіб і повноважень керівництва стосовно якості продукції;

- досліджень і випробувань, які повинні проводитися після виготовлення продукції;

- засобів постійного контролю ефективності функціонування системи управління якістю;

- звітів про інспекційні перевірки і результати випробувань; даних про повірку ЗВТ, атестацію персоналу або допуски працівників, зайнятих у даній сфері, особливо тих, які виконують нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

4.14.4.3 Уповноважений орган проводить підтвердження відповідності системи управління якістю для визначення того, чи відповідає вона вимогам, визначеним у пункті 4.14.4.2. Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001 з можливим вилученням з нього вимог пунктів 7.1, 7.2.3, 7.3, 7.4, 7.5.1, 7.5.2, 7.5.3.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для підтвердження відповідності системи управління якістю, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва відповідної продукції.

Процедура підтвердження відповідності системи управління якістю передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки перевірки і обґрунтоване рішення щодо сертифікації або відмови у сертифікації системи управління якістю повідомляються виробнику.

4.14.4.4 Виробник повинен виконувати зобов'язання, що випливають із сертифікованої системи управління якістю, і підтримувати її в ефективному стані.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зобов'язаний інформувати уповноважений орган, який сертифікував систему управління якістю, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган проводить оцінку запропонованих змін і приймає рішення про подальшу відповідність системи управління якістю вимогам, визначеним у пункті 4.14.4.2, або проведення її переоцінки, а також повідомляє виробника про своє рішення з висновками і обґрунтуванням.

4.14.5 Нагляд уповноваженого органу

4.14.5.1 Уповноважений орган здійснює нагляд за функціонуванням системи управління якістю з метою перевірки виконання виробником зобов'язань, які випливають із сертифікованої системи управління якістю.

4.14.5.2 Виробник забезпечує доступ уповноваженого органу до місць виробництва, контролю, випробувань та зберігання продукції і надає необхідну інформацію, зокрема:

- документацію системи управління якістю;

- технічну документацію;

- звіти про інспекторські перевірки і результати випробувань, дані про повірку ЗВТ, атестацію персоналу тощо.

4.14.5.3 Уповноважений орган періодично проводить перевірки підтримки виробником у належному стані системи управління якістю та надає виробнику звіти про перевірки. Періодичність цих перевірок слід вибирати таким чином, щоб раз у 3 роки проводилось повне нове оцінювання.

4.14.5.4 Уповноважений орган може проводити, крім періодичних, перевірки без попередження виробника, під час яких у разі потреби проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. При формуванні цієї системи слід особливо брати до уваги такі фактори:

- категорія обладнання, що працює під тиском;

- результати попередніх перевірок;

- необхідне відслідкування виконання коригувальних заходів;

- за необхідності, особливі умови, пов'язані з сертифікацією системи управління якістю;

- істотні зміни в організації виробництва, концепції виробництва або в застосовуваній техніці.

Під час проведення цих перевірок уповноважений орган, за необхідності, може провести випробування з метою контролю належного функціонування системи управління якістю. Звіт про перевірку і протоколи випробувань надаються виробнику.

4.14.5.5 Виробник протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції зберігає та надає в установленому законодавством порядку:

- документацію системи управління якістю, зазначену в пункті 4.14.4.2;

- документацію про внесення до системи управління якістю змін, зазначених у пункті 4.14.4.4;

- рішення і звіти уповноваженого органу, зазначені в пунктах 4.14.4.4, 4.14.5.3 і 4.14.5.4.

4.14.5.6 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам інформацію про видані й вилучені сертифікати відповідності системи управління якістю, за їх запитом.

4.15 Модуль Ee (забезпечення якості продукції)

4.15.1 У модулі Ee описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник, що виконує зобов'язання, викладені у пункті 4.15.3, або уповноважена ним особа - резидент України гарантує і декларує, що продукція відповідає вимогам Технічного регламенту. У цьому разі виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає технічну документацію згідно з пунктом 4.7.3, зберігає її після виготовлення останнього зразка продукції протягом 10 років і надає для перевірки згідно з чинним законодавством. У разі відсутності виробника або його повноважного представника - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела продукцію в обіг.

4.15.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на кожний виріб НЗВ. НЗВ повинен супроводжуватись ідентифікаційним номером уповноваженого органу, як визначено в пункті 4.15.4.3.

4.15.3 Виробник повинен мати та використовувати сертифіковану уповноваженим органом систему управління якістю, що включає процедури контролю та випробувань кінцевої продукції, зазначені в пункті 4.15.4.2, яка підлягає нагляду згідно з нормами, визначеними в пункті 4.15.5.

4.15.4 Система управління якістю

4.15.4.1 Виробник подає уповноваженому органу за власним вибором заявку щодо підтвердження відповідності системи управління якістю виробництва обладнання, що працює під тиском.

Заявка повинна містити:

- інформацію про продукцію, що заявляється;

- документацію системи управління якістю.

4.15.4.2 Згідно з впровадженою системою управління якістю кожний елемент обладнання, що працює під тиском, повинен бути досліджений і випробуваний, як це визначено відповідним (відповідними) стандартом (стандартами) з переліку національних стандартів, або повинні бути проведені рівноцінні випробування, особливо при прийманні готової продукції згідно з пунктом 3.3.2, для перевірки відповідності продукції вимогам Технічного регламенту.

Уся врахована виробником документація повинна бути скомплектована, систематизована в належному порядку у формі письмового викладу керівництв, процедур і інструкцій та зберігатись у виробника.

Вимоги та заходи забезпечення якості викладаються у методиках, описах процедур та інструкціях виробника.

Документація системи управління якістю повинна давати можливість безсуперечного тлумачення програм забезпечення якості, планів, настанов, протоколів з питань якості та містити інформацію щодо:

- мети системи управління якістю та її організаційної структури, відповідальності і повноважень керівництва стосовно якості продукції;

- процедур, впроваджених для нерознімних з'єднань частин;

- досліджень і випробувань, які повинні проводитися після виготовлення продукції;

- засобів постійного контролю ефективності функціонування системи управління якістю;

- звітів про інспекційні перевірки і результати випробувань; даних про повірку ЗВТ, атестацію персоналу або допуски працівників, зайнятих у даній сфері, особливо тих, які виконують нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

4.15.4.3 Уповноважений орган проводить підтвердження відповідності системи управління якістю для визначення того, чи відповідає вона вимогам, визначеним у пункті 4.15.4.2. Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001 з можливим вилученням з нього вимог пунктів 7.1, 7.2.3, 7.3, 7.4, 7.5.1, 7.5.2, 7.5.3.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для підтвердження відповідності системи управління якістю, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва відповідної продукції.

Процедура підтвердження відповідності системи управління якістю передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки перевірки і обґрунтоване рішення щодо сертифікації або відмови у сертифікації системи управління якістю повідомляються виробнику.

4.15.4.4 Виробник повинен виконувати зобов'язання, що випливають із сертифікованої системи управління якістю, і підтримувати її в ефективному стані.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зобов'язаний інформувати уповноважений орган, який сертифікував систему управління якістю, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган проводить оцінку запропонованих змін і приймає рішення про подальшу відповідність системи управління якістю вимогам, визначеним у пункті 4.15.4.2, або проведення її переоцінки, а також повідомляє виробника про своє рішення з висновками і обґрунтуванням.

4.15.5 Нагляд уповноваженого органу

4.15.5.1 Уповноважений орган здійснює нагляд за функціонуванням системи управління якістю з метою перевірки виконання виробником зобов'язань, які випливають із сертифікованої системи управління якістю.

4.15.5.2 Виробник забезпечує доступ уповноваженого органу до місць виробництва, контролю, випробувань та зберігання продукції і надає необхідну інформацію, зокрема:

- документацію системи управління якістю;

- технічну документацію;

- звіти про інспекторські перевірки і результати випробувань, дані про повірку ЗВТ, атестацію персоналу тощо.

4.15.5.3 Уповноважений орган періодично проводить перевірки підтримки виробником у належному стані системи управління якістю та надає виробнику звіти про перевірки. Періодичність цих перевірок слід вибирати таким чином, щоб раз у 3 роки проводилось повне нове оцінювання.

4.15.5.4 Уповноважений орган може проводити, крім періодичних, перевірки без попередження виробника, під час яких у разі потреби проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. При формуванні цієї системи слід особливо брати до уваги такі фактори:

- категорія обладнання, що працює під тиском;

- результати попередніх перевірок;

- необхідне відслідкування виконання коригувальних заходів;

- за необхідності, особливі умови, пов'язані з сертифікацією системи управління якістю;

- істотні зміни в організації виробництва, концепції виробництва або в застосовуваній техніці.

Під час проведення цих перевірок уповноважений орган, за необхідності, може провести випробування з метою контролю належного функціонування системи управління якістю. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

4.15.5.5 Виробник протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції зберігає та надає в установленому законодавством порядку:

- документацію системи управління якістю, зазначену в пункті 4.15.4.2;

- документацію про внесення до системи управління якістю змін, зазначених у пункті 4.15.4.4;

- рішення і звіти уповноваженого органу, зазначені в пунктах 4.15.4.4, 4.15.5.3 і 4.15.5.4.

4.15.5.6 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам інформацію про видані й вилучені сертифікати відповідності систем управління якістю, за їх запитом.

4.16 Модуль F (перевірка продукції)

4.16.1 У модулі F описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник або уповноважена ним особа - резидент України перевіряє і засвідчує, що продукція відповідає типу, описаному в сертифікаті відповідності перевірки типу або перевірки конструкції, і вимогам Технічного регламенту.

4.16.2 Виробник повинен вжити заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність продукції типу або проекту конструкції, описаному в сертифікаті відповідності перевірки типу або перевірки конструкції, і вимогам Технічного регламенту у разі, коли цей модуль використовується у комбінації з модулем B.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на кожний виріб НЗВ.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зберігає копію декларації про відповідність протягом 10 років після виготовлення останнього виробу.

4.16.3 Уповноважений орган повинен проводити відповідні перевірки і випробування кожного виробу, як визначено в пункті 4.16.4.

4.16.4 Перевірка шляхом дослідження і випробування кожного виробу

4.16.4.1 Кожний елемент обладнання повинен бути досліджений і випробуваний, як це визначено відповідним (відповідними) стандартом (стандартами) з переліку національних стандартів, або повинні бути проведені рівноцінні перевірки вимог, підтверджених під час перевірки типу або проекту конструкції, а також повинні бути проведені рівноцінні перевірки вимог Технічного регламенту та випробування для підтвердження відповідності виробу встановленим вимогам.

Уповноважений орган повинен:

- перевірити належну атестацію персоналу, який здійснює нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97;

- перевірити відповідність використаних матеріалів вимогам пункту 3.4.1;

- проводити приймання готової продукції і випробування з метою підтвердження відповідності технічним умовам згідно з вимогами пункту 3.3.2 і перевіряти пристрої, що забезпечують безпеку, якщо це можливо.

4.16.4.2 Уповноважений орган дає розпорядження виробнику щодо нанесення свого ідентифікаційного номера на кожний перевірений виріб і видає сертифікат відповідності на підставі проведених випробувань.

4.16.4.3 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України надає в установленому законодавством порядку органам виконавчої влади або заінтересованим сторонам сертифікати відповідності на продукцію.

4.17 Модуль G (перевірка одиниць продукції)

4.17.1 У модулі G описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник або уповноважена ним особа - резидент України гарантує і декларує, що виріб, на який було видано сертифікат відповідності, зазначений у підпункті 4.17.4 (б), відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

4.17.2 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на перевірений виріб НЗВ.

4.17.3 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України подає обраному ним уповноваженому органу заявку на проведення перевірки одиничного виробу.

Заявка містить:

- прізвище й адресу виробника і місце встановлення виробу, що працює під тиском;

- письмове свідоцтво, що така ж заявка не подавалась жодному іншому уповноваженому органу;

- технічну документацію.

4.17.4 Уповноважений орган:

а) досліджує кожний окремий виріб і проводить випробування згідно з відповідним (відповідними) стандартом (стандартами) з переліку національних стандартів або рівноцінні випробування для перевірки відповідності виробу вимогам Технічного регламенту;

б) видає сертифікат відповідності на заявлений одиничний виріб на підставі проведених випробувань і дає розпорядження виробнику щодо нанесення свого ідентифікаційного номера на кожний перевірений виріб.

4.17.5 Виробник або уповноважена ним особа - резидент України повинен мати технічну документацію, що забезпечує можливість перевірки відповідності виробу вимогам Технічного регламенту, а також розуміння конструкції, виготовлення і функціонування виробу.

Технічна документація повинна містити:

- загальний опис виробу;

- конструкцію, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;

- описи й пояснення до креслень, схем, що стосуються функціонування виробу;

- список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;

- результати проектних розрахунків, випробувань тощо;

- звіти про випробування виробу;

- відповідні окремі дані, пов'язані з погодженням процесів виготовлення та перевірки, а також атестацією зайнятого у цій сфері персоналу, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97.

4.17.6 Уповноважений орган перевіряє проект і конструкцію кожного виробу, що працює під тиском, і під час виготовлення проводить належні перевірки згідно з вимогами відповідних стандартів або рівноцінні перевірки та випробування з тим, щоб упевнитись у відповідності вимогам Технічного регламенту. При цьому уповноважений орган повинен:

- провести перевірку технічної документації та документації щодо процесів проектування та виготовлення;

- погодити застосування матеріалів іноземного виробництва та матеріалів, виготовлених за новітніми технологіями, якщо чинні стандарти на них не поширюються або вони не входять до переліку дозволених матеріалів, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96;

- перевірити, чи атестована технологія виконання нерознімних з'єднань згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94, ДНАОП 0.000-1.08-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 та ДНАОП 0.00-1.26-96;

- перевірити атестацію персоналу, який здійснює нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97;

- провести кінцеву перевірку відповідно до пункту 3.3.2.1, випробування зразка згідно з пунктом 3.3.2.2 та перевірити пристрої, що забезпечують безпеку, якщо це можливо.

4.17.7 Уповноважений орган складає сертифікат відповідності на підставі проведених перевірок і дає розпорядження виробнику щодо нанесення свого ідентифікаційного номера на кожний перевірений виріб. Ці сертифікати зберігаються протягом 10 років.

4.17.8 Виробник або його повноважний представник - резидент України повинен мати можливість пред'явити сертифікат відповідності і декларацію відповідності на вимогу уповноваженого органу.

4.18 Модуль H (цілковите забезпечення якості)

4.18.1 У модулі H описуються процедури підтвердження відповідності, за допомогою яких виробник, що виконує зобов'язання, викладені у пункті 4.18.2, гарантує і декларує, що продукція відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність (додаток 10) та наносить на кожний елемент обладнання, що працює під тиском, НЗВ. НЗВ повинен супроводжуватись ідентифікаційним номером уповноваженого органу, як визначено у пункті 4.18.4.

4.18.2 Виробник повинен мати впроваджену та сертифіковану уповноваженим органом систему управління якістю, зазначену у пункті 4.18.3, яка підлягає нагляду згідно з нормами, визначеними у пункті 4.18.4.

4.18.3 Система управління якістю

4.18.3.1 Виробник подає уповноваженому органу за власним вибором заявку щодо підтвердження його системи управління якістю для певної продукції.

Заявка повинна містити:

- інформацію про продукцію, що заявляється;

- документацію системи управління якістю.

4.18.3.2 Система управління якістю повинна гарантувати відповідність продукції вимогам Технічного регламенту.

Вимоги та заходи забезпечення якості викладаються систематизовано та впорядковано у методиках, описах процедур та інструкціях виробника.

Документація системи управління якістю повинна давати можливість безсуперечного тлумачення програм забезпечення якості, планів, настанов, протоколів з питань якості та містити інформацію щодо:

- мети системи управління якістю та її організаційної структури, відповідальності й повноважень керівництва стосовно проектування та якості продукції;

- технічних умов, включаючи стандарти з переліку національних стандартів, описів рішень, прийнятих на виконання вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;

- методів управління проектуванням, перевірки проекту, процесів і систематичних заходів, що повинні застосовуватися у разі, коли продукція, яка проектується, належить до виробів, що виготовляються згідно зі стандартами з переліку національних стандартів;

- процесу виробництва, методів управління якістю і забезпечення якості, інших процесів і систематичних заходів, які повинні застосовуватися, особливо стосовно вимог до матеріалів згідно з пунктом 3.4;

- методик перевірки і випробувань, які повинні проводитися на всіх стадіях виготовлення продукції (в тому числі перед, у процесі та після її виготовлення), а також щодо їх періодичності, особливо пов'язані з атестацією технології виконання нерознімних з'єднань, відповідно до вимог пункту 3.3.1.2;

- звітів про інспекційні перевірки і результати випробувань, даних про повірку ЗВТ, атестацію персоналу, особливо що виконує нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.27-97 та ДНАОП 0.00-8.14-97;

- засобів постійного контролю за досягненням установленої якості проектування продукції та ефективного функціонування системи управління якістю.

4.18.3.3 Уповноважений орган проводить підтвердження відповідності системи управління якістю для визначення того, чи відповідає вона вимогам, зазначеним у пункті 4.18.3.2. Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001.

Комісія з перевірки, призначена уповноваженим органом для підтвердження відповідності системи управління якістю, повинна мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінки технології виробництва відповідної продукції.

Процедура підтвердження відповідності системи управління якістю передбачає перевірку підприємства виробника. Висновки перевірки й обґрунтоване рішення щодо підтвердження відповідності або відмови у підтвердженні відповідності системи управління якістю повідомляються виробнику.

4.18.3.4 Виробник повинен виконувати зобов'язання, що випливають із сертифікованої системи управління якістю, та підтримувати її в ефективному стані.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зобов'язаний інформувати уповноважений орган, який сертифікував систему управління якістю, про будь-який намір щодо внесення до неї змін.

Уповноважений орган проводить оцінку запропонованих змін і приймає рішення про подальшу відповідність системи управління якістю вимогам, визначеним у пункті 4.18.3.2, або проведення її переоцінки, а також повідомляє виробника про своє рішення з висновками і обґрунтуванням.

4.18.4 Нагляд уповноваженого органу

4.18.4.1 Уповноважений орган здійснює нагляд за функціонуванням системи управління якістю з метою перевірки виконання виробником зобов'язань, які випливають із сертифікованої системи управління якістю.

4.18.4.2 Виробник забезпечує доступ уповноваженого органу до місць проектування, виробництва, контролю, випробувань та зберігання продукції і надає необхідну інформацію, зокрема:

- документацію системи управління якістю;

- результати аналізів, розрахунків, випробувань тощо, виконаних на стадії проектування;

- звіти про інспекторські перевірки і результати випробувань; дані про повірку ЗВТ, атестацію персоналу тощо.

4.18.4.3 Уповноважений орган періодично проводить перевірки підтримки виробником у належному стані системи управління якістю та надає виробнику звіти про ці перевірки. Періодичність цих перевірок слід вибирати таким чином, щоб раз у 3 роки проводилось повне нове оцінювання.

4.18.4.4 Уповноважений орган може проводити, крім періодичних, перевірки без попередження виробника, під час яких, у разі потреби, проводить або вимагає від виробника проведення випробувань продукції за наявності обґрунтованих підстав. При формуванні цієї системи слід особливо брати до уваги такі фактори:

- категорія обладнання, що працює під тиском;

- результати попередніх перевірок;

- необхідне відслідкування виконання коригувальних заходів;

- за необхідності, особливі умови пов'язані з підтвердженням відповідності системи управління якістю;

- істотні зміни в організації виробництва, концепції виробництва або в застосовуваній техніці.

Під час проведення цих перевірок уповноважений орган, за необхідності, може провести випробування з метою контролю належного функціонування системи управління якістю. Звіт про перевірку і протокол випробувань надаються виробнику.

4.18.5 Виробник протягом 10 років після виготовлення останнього зразка продукції зберігає та надає в установленому законодавством порядку:

- документацію системи управління якістю, зазначену у пункті 4.18.3.1;

- документацію про внесення до системи управління якістю змін, визначених у пункті 4.18.3.4;

- рішення і звіти уповноваженого органу, зазначені в пунктах 4.18.3.4, 4.18.4.3 і 4.18.4.4.

4.18.6 Кожний уповноважений орган надає іншим уповноваженим органам інформацію про видані й вилучені сертифікати відповідності систем управління якістю, за їх запитом.

4.19 Модуль Hh (повне забезпечення якості з перевіркою конструкції і спеціальним наглядом під час приймання)

4.19.1 Додатково до вимог модуля H, визначених у пункті 4.18:

4.19.1.1 Виробник подає уповноваженому органу заявку на перевірку конструкції обладнання, що працює під тиском;

4.19.1.2 У заявці повинні бути відображені опис конструкції, технологія виготовлення і настанова з експлуатації обладнання, що працює під тиском. Заявка повинна забезпечити можливість підтвердження відповідності вимогам цього Технічного регламенту.

Заявка повинна містити:

- основну проектну документацію технічного характеру, включаючи стандарти;

- необхідні пояснення щодо її змісту, особливо якщо стандарти застосовані не повністю.

Ці пояснення повинні включати результати перевірок, виконаних відповідними лабораторіями виробника або іншими лабораторіями за його дорученням.

4.19.1.3 Уповноважений орган перевіряє заявку та видає заявникові сертифікат відповідності перевірки конструкції, якщо проект відповідає вимогам Технічного регламенту. Сертифікат відповідності містить результати перевірок, умови його чинності, дані, потрібні для ідентифікації сертифікованої конструкції, та, за необхідності, опис способу функціонування всього виробу або його складової частини.

4.19.1.4 Заявник повідомляє уповноваженому органу, який видав сертифікат відповідності перевірки конструкції, про всі зміни у сертифікованому проекті. Ці зміни потребують додаткового погодження з боку уповноваженого органу, який видав сертифікат відповідності, якщо вони можуть вплинути на відповідність виробу вимогам Технічного регламенту або на умови використання виробу. Це додаткове погодження видається у формі додатка до основного сертифіката відповідності перевірки конструкції.

4.19.1.5 Кожний уповноважений орган, крім того, передає решті уповноважених органів необхідну інформацію про відкликані або відхилені ним сертифікати відповідності на конструкцію, за їх запитом.

4.19.2 Приймання, що здійснюється відповідно до пункту 3.3.2, підлягає посиленому нагляду у формі перевірок без попередження виробника з боку уповноваженого органу. Під час цих перевірок уповноважений орган проводить експертизу обладнання, що працює під тиском.

5 МАРКУВАННЯ

5.1 Нанесення НЗВ на обладнання, яке відповідає вимогам цього Технічного регламенту, проводиться згідно з діючим описом та правилами застосування НЗВ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 N 1599.

5.2 НЗВ на обладнання наноситься на незнімну частину виробу та/або на етикетку. Місце та спосіб нанесення НЗВ встановлюється виробником продукції. Спосіб нанесення має забезпечити його чіткість та розбірливість протягом усього терміну використання обладнання. Дозволяється наносити НЗВ також на тару, пакування, експлуатаційну та товаро-супровідну документацію тощо.

5.3 Непотрібно наносити НЗВ на кожний виріб, з яких складається агрегат. Окремі одиниці обладнання, що працюють під тиском, які в момент їх приєднання до агрегату вже мали нанесений НЗВ, зберігають його й надалі.

5.4 Якщо обладнання або агрегати, які працюють під тиском, входять у сферу дії інших технічних регламентів, які також передбачають нанесення НЗВ, наявність НЗВ свідчить про відповідність вимогам і цих технічних регламентів.

Однак у разі, коли один або кілька цих технічних регламентів протягом певного перехідного періоду дає виробникові можливість вибору процедури оцінювання відповідності, нанесення НЗВ засвідчує відповідність виробу вимогам лише тих технічних регламентів, якими керувався у даному випадку виробник. У цьому разі в документації, керівництвах і інструкціях з експлуатації виробника, які згідно з цими технічними регламентами додаються до виробів, повинні бути наведені посилання на публікації цих технічних регламентів.

5.5 Забороняється проставляти на обладнанні і агрегатах, які працюють під тиском, позначення, які можуть бути помилково прийняті за НЗВ. Будь-яке інше маркування може проставлятись на обладнанні, що працює під тиском, тільки за умови, що воно не впливає на видимість і розбірливість нанесеного НЗВ.

5.6 При вирішенні питань щодо неправомірного маркування враховуються такі умови:

- якщо буде встановлено, що маркування НЗВ нанесено без належних підстав, виробник або його повноважний представник зобов'язані запобігти подальшому розповсюдженню цього обладнання, усунути виявлені недоліки та подати заявку на сертифікацію цього обладнання. ЦОВВ, на який покладені функції технічного регулювання у галузі обладнання, що працює під тиском, здійснює також належні заходи проти тих, хто наніс це позначення, і інформує про це інші уповноважені органи;

- якщо не вдалось довести правомірність нанесення маркування НЗВ, ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, уживає всіх необхідних заходів для того, щоб обмежити або заборонити введення в обіг даного обладнання та забезпечити його вилучення з обігу.

6 НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ТЕХНІЧНОГО РЕГЛАМЕНТУ

6.1 ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, уживає належних заходів для того, щоб уведення в обіг і експлуатацію зазначеного обладнання не створювало загрози для безпеки й здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна та довкілля. Це досягається за умови виконання вимог технічної документації щодо монтажу, технічного обслуговування і використання обладнання за призначенням.

6.2 Обладнання, що працює під тиском, яке виготовляється за кордоном і вводиться в обіг на території України, також має відповідати вимогам цього Технічного регламенту.

6.3 ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, дозволяє показ на ярмарках, виставках, презентаціях і т. ін. обладнання, яке не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, за умови, що на добре видимій табличці буде зазначено, що устаткування не відповідає цим вимогам і може бути придбано тільки тоді, коли виробник або його повноважний представник одержить сертифікат відповідності. Під час показу слід відповідно до вимог всіх компетентних органів ужити належних заходів для забезпечення захисту людей.

6.4 Якщо уповноважений орган установить, що обладнання, яке має маркування НЗВ і застосовується відповідно до призначення, створює небезпеку для людей, свійських тварин або майна, він уживає належних заходів для вилучення цього обладнання з обігу, заборони його виробництва й експлуатації або обмеження вільного обігу. Уповноважений орган негайно інформує ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі безпеки обладнання, що працює під тиском, про такі заходи з обґрунтуванням свого рішення.

6.5 ЦОВВ, на який покладені функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, негайно проводить консультації з зацікавленою стороною та призначає комісію для аналізу рішення, зазначеного в пункті 6.4. Якщо в результаті обговорення призначена комісія визнає, що вжиті заходи є правомірними, вона негайно інформує про це уповноважений орган, який вжив цих заходів.

Якщо комісія в результаті обговорення визначить, що вжиті заходи неправомірні, вона повідомляє про це уповноважений орган, який вжив заходів, а також виробника чи його повноважного представника.

Якщо рішення, про яке йдеться у пункті 6.4, обумовлене недоліками стандартів, комісія негайно залучає ЦОВВ у сфері стандартизації.

6.6 Будь-яке рішення, прийняте при впровадженні цього Технічного регламенту, спрямоване на обмеження введення в обіг і експлуатацію обладнання, що працює під тиском, або його вилучення з обігу, має бути детально обґрунтоване. Воно має подаватись ініціатором до ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, обов'язково з зазначенням чинних НД, вимоги яких були порушені.

6.7 Якщо обладнання відповідає вимогам цього Технічного регламенту і має маркування НЗВ, ніхто крім ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, не може забороняти, обмежувати або чинити перешкоди введенню в обіг і експлуатацію такого обладнання в разі встановлення порушень при оцінці відповідності або з інших обґрунтованих причин.

6.8. Технічна документація, що поставляється разом з обладнанням іноземного виробництва, а також інформація, про які йдеться в пунктах 3.3.3 і 3.3.4, подаються ЦОВВ, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, і уповноваженим органам українською мовою.

6.9 Відповідальність за включення недостовірних відомостей в декларацію про відповідність несе керівник підприємства - виробника обладнання згідно з чинним законодавством.

6.10 Відповідальність за виготовлення продукції та надання послуг без документального підтвердження їх відповідності несуть керівники підприємства - виробника обладнання та надавача послуг згідно з чинним законодавством. Керівники підприємства - виробника обладнання та надавача послуг (торговельні організації, монтажні та ремонтні організації) несуть відповідальність згідно з чинним законодавством також за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю громадян, майну та довкіллю.

6.11 Уповноважені органи та організації, які діють за їх дорученням, повинні забезпечувати конфіденційність інформації, що становить комерційну таємницю виробника та надавача послуг.

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Посудини, що працюють під тиском, для газоподібного середовища та рідин групи 1

  

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Посудини, що працюють під тиском, для газоподібного середовища та рідин групи 2

 

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Посудини, що працюють під тиском, для рідкого середовища групи 1

 

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Посудини, що працюють під тиском, для рідкого середовища групи 2

 

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Обладнання, що працює під тиском, для одержання пари або гарячої води

 

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Трубопроводи для газоподібного робочого середовища групи 1

  

  

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Трубопроводи для газоподібного робочого середовища групи 2

  

  

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Трубопроводи для рідкого робочого середовища групи 1

 

  

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

Трубопроводи для рідкого робочого середовища групи 2

  

  

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ

________________________________________________________________
        (повна назва виробника або його уповноваженої особи, які є резидентами України, 
________________________________________________________________
                               або постачальника, їх адреса, ідентифікаційний номер)
________________________________________________________________
в особі __________________________________________________________
                          (посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи)
підтверджує, що обладнання, що працює під тиском: ___________________
________________________________________________________________,
                                              (повна назва обладнання, тип, марка, модель)
________________________________________________________________,
яке випускається за _______________________________________________
________________________________________________________________,
                                                  (назва та позначення документації)
________________________________________________________________

відповідає Технічному регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, згідно з
________________________________________________________________
                                    (назва та позначення документації (за наявності)) 

Декларацію складено під цілковиту відповідальність виробника/уповноваженої особи/постачальника.

______________
(підпис) 

______________________
(ініціали та прізвище) 

МП 

______________________
(дата) 

 

Начальник управління
підтвердження відповідності
 

 
О. Я. Сердюков
 

Опрос