Идет загрузка документа (361 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Инструкции о безналичных расчетах в Украине в национальной валюте

Национальный банк
Постановление, Инструкция от 21.01.2004 № 22
редакция действует с 17.04.2015

Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Постанова Правління Національного банку України
від 21 січня 2004 року N 22

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
29 березня 2004 р. за N 377/8976

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Правління Національного банку України
 від 15 квітня 2005 року N 132
,
 від 18 жовтня 2006 року N 407
,
 від 15 травня 2009 року N 296
,
 від 18 травня 2011 року N 154
,
 від 30 березня 2012 року N 122
,
 від 28 грудня 2012 року N 590
,
 від 9 квітня 2015 року N 221

Додатково див. лист
 Національного банку України
 від 8 квітня 2004 року N 25-111/594-3481
,
 оголошення
("Офіційний вісник України", N 29, 23 квітня 2012 р.)
,
ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва
 від 26 червня 2012 року,
 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
 від 29 серпня 2012 року

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 29.03.2001 N 135 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559;

постанову Правління Національного банку України від 01.08.2001 N 318 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.09.2001 за N 818/6009;

пункт 1.13 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2001 N 495 "Про приведення у відповідність до законодавства про судочинство нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.12.2001 за N 1022/6213;

постанову Правління Національного банку України від 10.05.2002 N 173 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.05.2002 за N 448/6736;

постанову Правління Національного банку України від 12.02.2003 N 45 "Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.02.2003 за N 121/7442;

постанову Правління Національного банку України від 26.02.2003 N 66 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.03.2003 за N 197/7518;

постанову Правління Національного банку України від 16.04.2003 N 149 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.05.2003 за N 357/7678;

постанову Правління Національного банку України від 04.06.2003 N 227 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за N 475/7796.

3. Департаменту платіжних систем (В. М. Кравець) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам - до відома своїх клієнтів.

4. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

Голова 

С. Л. Тігіпко 

 

Інструкція
про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Глава 1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу УкраїниПодаткового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

(пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 30.03.2012 р. N 122)

1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

(пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 18.05.2011 р. N 154)

1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, та обов'язкові для виконання ними. 

(пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

1.4. Терміни в цій Інструкції вживаються в такому значенні:

авізуючий банк - банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж;

акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів;

банк платника/отримувача/стягувача - банк, що обслуговує платника/отримувача/стягувача;

банк-емітент - банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку);

безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

бенефіціар - особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов'язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов'язані із здійсненням розрахунків;

відповідний рахунок/відповідний позабалансовий рахунок - рахунок, визначений відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 919/9518 (із змінами);

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

виконуючий банк - банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;

власник рахунку в банку (далі - власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому;

дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта;

дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку;

документи, що засвідчують особу, - паспорт громадянина України, для громадян інших країн - паспортний документ, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи;

електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

заявник акредитива - платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;

інкасове доручення (розпорядження) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

(пункт 1.4 доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122,
у зв'язку з цим абзаци дев'ятнадцятий - п'ятдесят четвертий
 уважати відповідно абзацами двадцятим - п'ятдесят п'ятим)

інкасування (інкасо) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах;

клієнт - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами;

код банку - реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні;

код платника/отримувача - ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків;

(пункт 1.4 доповнено новим абзацом двадцять третім згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154,
у зв'язку з цим абзаци
двадцять третій - п'ятдесят четвертий
уважати відповідно абзацами
двадцять четвертим - п'ятдесят п'ятим)

кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках;

меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку;

(пункт 1.4 доповнено новим визначенням терміну згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

надсилання (відсилання) паперового розрахункового документа та інших документів у паперовій формі, які надаються разом з ним, означає таке:

для банків - передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України;

для інших, крім банків, учасників безготівкових розрахунків - доставляння їх представником (фізичною особою - також особисто) або передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України або передавання підприємству зв'язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до правил користування послугами поштового зв'язку України;

неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

неналежний стягувач - особа, що не має визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" підстав для ініціювання переказу коштів з рахунку платника;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган Державної казначейської служби України;

(абзац тридцять другий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

отримувач/одержувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;

операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

визначення терміну "ордер меморіальний" замінено на визначення терміну "меморіальний ордер"

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

підприємства - юридичні особи незалежно від форми власності (у тому числі органи державної влади та установи й організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, у тому числі структурні підрозділи, виділені в процесі приватизації, виборчі фонди (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництва юридичних осіб - нерезидентів, іноземних інвесторів, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;

платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача;

платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача;

платіжні інструменти - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача;

розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;

розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно;

(визначення терміну пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

списання договірне (далі - договірне списання) - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом;

(визначення терміну пункту 1.4 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

списання примусове (далі - примусове списання коштів) - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

сума переказу - відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі;

супровідні документи - документи, подання яких разом із розрахунковим документом передбачене цією Інструкцією або договором, укладеним між банком та клієнтом;

учасники безготівкових розрахунків - банки та їх філії, підприємства, фізичні особи та інші клієнти банку, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти;

(абзац п'ятдесят другий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

фізичні особи - фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання;

(абзац п'ятдесят третій пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

чекодавець - підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

чекодержатель - підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком.

1.5. Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Абзац другий пункту 1.5 виключено

(абзац другий пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
у зв'язку з цим абзац третій уважати абзацом другим)

Порядок проведення розрахункових операцій за цими рахунками регулюється цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Абзац четвертий пункту 1.5 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

1.6. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Абзац третій пункту 1.6 виключено

(пункт 1.6 доповнено новим абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
 у зв'язку з цим абзац третій уважати абзацом четвертим,
 абзац третій пункту 1.6 виключено згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
у зв'язку з цим абзац четвертий уважати абзацом третім)

У випадках, передбачених законодавством України, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

1.7. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

(пункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

1.8. Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком.

(абзац перший пункту 1.8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи.

Абзац четвертий пункту 1.8 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

(пункт 1.8 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

1.9. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені цією главою, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.

1.10. Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників / інкасові доручення (розпорядження) банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів згідно з главами 2 та 12 цієї Інструкції.

(пункт 1.10 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

1.11. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

1.12. Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

(абзац перший пункту 1.12 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23);

ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

1.13. Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.

Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:

меморіального ордера (додаток 1);

(абзац третій пункту 1.13 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

платіжного доручення (додаток 2);

платіжної вимоги-доручення (додаток 3);

платіжної вимоги (додаток 4);

розрахункового чека (додатки 5 та 6);

акредитива (додаток 7);

інкасового доручення (розпорядження) (додаток 24).

(пункт 1.13 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122,
у зв'язку з цим абзаци дев'ятий, десятий
уважати відповідно абзацами десятим, одинадцятим)

За однотипними операціями банки можуть складати зведені меморіальні ордери відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку з організації операційної діяльності в банках України, і внутрішніх процедур банку.

(пункт 1.13 доповнено новим абзацом десятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
 у зв'язку з цим абзац десятий уважати абзацом одинадцятим)

Використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток), регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

(пункт 1.13 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

1.14. Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією главою платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені цією главою, згідно із нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.

1.15. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.

Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.

1.16. Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.

У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті "Призначення платежу" зазначається таке: "Пеня за прострочення... (вид платежу)", а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

1.17. Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.

(абзац перший пункту 1.17 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

(пункт 1.17 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів на підставі рішення суду, яке винесене за зверненням органу державної податкової служби і надійшло до банку безпосередньо від суду або органу державної податкової служби після отримання рішення суду. Банк здійснює поновлення видаткових операцій за рахунком клієнта на підставі рішення податкового керуючого або суду.

(пункт 1.17 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154
,
 абзац другий пункту 1.17 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 28.12.2012 р. N 590)

Банк зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, яке накладене державним виконавцем, на суму такого обтяження, та відновлює видаткові операції за рахунком у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у порядку, визначеному договором банківського рахунку та внутрішніми процедурами банку.

(пункт 1.17 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Зупинення фінансових операцій клієнта, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовим актом Національного банку з питання здійснення банками фінансового моніторингу.

(пункт 1.17 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

1.18. Пункт 1.18 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

1.19. Пункт 1.19 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

1.20. Пункт 1.20 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

1.21. Пункт 1.21 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

1.22. Пункт 1.22 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
 у зв'язку з цим пункти 1.23 і 1.24 уважати відповідно пунктами 1.18 і 1.19)

1.23. Пункт 1.23 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

1.24. Пункт 1.24 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

1.25. Пункт 1.25 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

1.26. Пункт 1.26 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

1.27. Пункт 1.27 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 у зв'язку з цим пункти 1.23 і 1.24
 уважати відповідно пунктами 1.18 і 1.19)

1.18. Законодавством України і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції, крім зазначених у цій главі, за окремі порушення під час виконання грошових зобов'язань або здійснення примусового списання коштів.

1.19. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) (обов'язкових платежів).

(абзац перший пункту 1.19 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 18.05.2011 р. N 154)

Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.

Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.

Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

1.20. Банк має право перераховувати кошти, що внесені до каси банку різними платниками для переказу на рахунок одного отримувача, відповідно до укладених договорів між банком та отримувачем коштів за одним розрахунковим документом на загальну суму з обов'язковим наданням отримувачу всієї інформації про переказ кожного платника способом, визначеним у договорі.

Банк має право здійснити переказ кожної суми за окремими розрахунковими документами з обов'язковим зазначенням у реквізиті "Призначення платежу" інформації, зазначеної платником у реквізитах "Платник" та "Призначення платежу" документа на переказ готівки.

(главу 1 доповнено пунктом 1.20 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

1.21. Платник, якщо це передбачено договором між банком і платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів у порядку, визначеному договором. Банк ініціює переказ цих коштів на підставі власних/ого розрахункових/ого документів/а.

(главу 1 доповнено пунктом 1.21 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

1.22. Банк приймає від платників, визначених у пункті 21 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", розрахунковий документ на переказ коштів за товари, роботи і послуги відповідно до вимог цього Закону.

Платник подає до банку розрахунковий документ разом із звітом про результати здійснення процедури закупівлі та договором про закупівлю (далі - документи про закупівлю), що підтверджують виконання платниками Закону України "Про здійснення державних закупівель". Банк визначає порядок подання та перевірки документів про закупівлю та інших документів, які він вважає за потрібне перевірити, у внутрішніх процедурах банку та обумовлює це в договорі банківського рахунку.

(главу 1 доповнено пунктом 1.22 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

1.23. Банк, який у випадках, передбачених Податковим кодексом України, виконує функцію податкового агента, списує кошти з рахунку платника в порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку.

(главу 1 доповнено пунктом 1.23 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Глава 2. Загальні правила документообігу

2.1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав.

У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".

2.2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів) згідно із зразками, наведеними в додатках до цієї Інструкції.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

2.3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

(пункт 2.3 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

2.4. Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до цієї Інструкції:

(абзац перший пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154,
 від 30.03.2012 р. N 122)

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

банк отримувача - заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача", а також "М. П. отримувача" та "Підписи отримувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

2.5. Якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

(абзац перший пункту 2.5 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України;

(абзац п'ятий пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.

(абзац шостий пункту 2.5 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

2.6. Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням електронно-обчислювальних і друкарських машин (далі - технічні засоби) за один раз.

(абзац перший пункту 2.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

Дозволяється заповнення розрахункового документа власноручно.

(пункт 2.6 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

2.7. Примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) і підписи/підпис відповідальних/ої осіб/особи.

(пункт 2.7 у редакції постанов Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 від 15.05.2009 р. N 296)

2.8. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

2.9. Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

2.10. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

(абзац перший пункту 2.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

(абзац другий пункту 2.10 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

2.11. Якщо закінчення строку для пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається робочий день, наступний за неробочим.

2.12. Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

2.13. Банки приймають до виконання лише розрахункові документи:

своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами банківського рахунку цих клієнтів;

(абзац другий пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

клієнтів інших банків або органів Державної казначейської служби України, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи Державної казначейської служби України;

(абзац третій пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) стягувача, на яких є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує цього стягувача, якщо він доставляє їх у банк платника самостійно (посильним, рекомендованим або цінним листом тощо).

(абзац четвертий пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах банківського рахунку цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів Державної казначейської служби України, банк приймає протягом операційного дня.

(абзац п'ятий пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 18.05.2011 р. N 154)

2.14. Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Абзац другий пункту 2.14 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий
 уважати відповідно абзацами другим і третім)

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати:

даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку;

даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

(абзац третій пункту 2.14 замінено абзацами третім - п'ятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

2.15. Порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

(пункт 2.15 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.16. Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

(пункт 2.16 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

2.17. Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо операція, яку проводить клієнт, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" і на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.

(пункт 2.17 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

2.18. У разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену стягувачем або отримувачем (якщо договірне списання коштів), банк у день її надходження має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю платіжну вимогу в орган Державної казначейської служби України чи банк, від якого вона надійшла.

(абзац перший пункту 2.18 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Якщо причиною повернення платіжної вимоги є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці платіжної вимоги зазначає його правильне найменування.

(абзац другий пункту 2.18 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Якщо платіжну вимогу стягувач доставляє в банк платника самостійно (посильним, рекомендованим або цінним листом тощо), то банк повертає її рекомендованим чи цінним листом.

2.19. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

(абзац другий пункту 2.19 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

(пункт 2.19 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

2.20. Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.

2.21. Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.

(пункт 2.21 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.22. Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості:

у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

у другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

у третю - списуються кошти на підставі інших рішень суду;

у четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

у п'яту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

2.23. Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, - наступного робочого дня.

Строки відсилання документів, передбачених договором про відкриття акредитива, визначаються цим договором.

2.24. Списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

(абзац перший пункту 2.24 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

На вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою/ими особою/ами, або примірник підписаної нею/ними платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату.

(абзац другий пункту 2.24 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо та інших документів, визначаються в договорах банківського рахунку клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.

(абзац четвертий пункту 2.24 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.25. Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.

Банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), якщо це визначено в договорі банківського рахунку.

(абзац другий пункту 2.25 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.26. Банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів у разі:

часткового виконання платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження). Реквізит "Сума" виправляється згідно з пунктом 5.10 глави 5 та пунктом 12.9 глави 12 цієї Інструкції;

(абзац другий пункту 2.26 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132
,
 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, назви та коду банку платника. На звороті цього розрахункового документа зазначаються дата внесення виправлень, пункт цієї Інструкції, згідно з яким вони вносяться, підстава для їх унесення, і це засвідчується підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

(абзац третій пункту 2.26 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

2.27. У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство на час уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платника (у порядку, установленому пунктом 2.18 цієї глави Інструкції), крім платіжних вимог на примусове списання коштів, на які згідно із цим законом не поширюється дія мораторію.

2.28. У разі отримання банком постанови суду від арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) про визнання платника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання:

(абзац перший пункту 2.28 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

платіжні доручення платника, який визнаний банкрутом (у порядку, установленому пунктом 2.15 цієї глави);

(абзац другий пункту 2.28 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

абзац третій пункту 2.28 виключено

(абзац третій пункту 2.28 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
у зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий
 уважати відповідно абзацами третім і четвертим)

постанови про арешт коштів на рахунках платника, які надходитимуть до банку після отримання ним постанови суду про визнання платника банкрутом та які вже прийняті банком до виконання і обліковуються на відповідних позабалансових рахунках.

(абзац третій пункту 2.28 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Розпоряджається рахунком орган, уповноважений на це відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2.29. Платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

2.30. Банк платника в разі надходження запиту (на паперових або електронних носіях) від банку, що обслуговує стягувача, не пізніше ніж наступного робочого дня після дня отримання такого запиту повідомляє останньому дату надходження в банк платника платіжної вимоги стягувача на примусове списання коштів, а в разі його повернення - дату повернення.

(абзац перший пункту 2.30 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься на відповідному документі на переказ.

2.31. Банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

(абзац перший пункту 2.31 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

(абзац другий пункту 2.31 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 15.05.2009 р. N 296
,
 від 18.05.2011 р. N 154)

Абзац третій пункту 2.31 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.32. Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою.

(абзац перший пункту 2.32 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі.

(абзац другий пункту 2.32 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
 від 18.05.2011 р. N 154)

На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, реквізити якого уточнювалися, та копію документа про уточнені дані.

Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

(абзац четвертий пункту 2.32 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

(пункт 2.32 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.33. Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

(абзац перший пункту 2.33 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок зміни з ініціативи банку отримувача (у зв'язку із зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунку отримувача, то банк отримувача перераховує кошти з цього рахунку на рахунок отримувача не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

Операцію з перерахування коштів з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, кошти за яким були зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування.

(пункт 2.33 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.34. Якщо реквізит електронного розрахункового документа код отримувача містить п'ять дев'яток, то банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний перевірити тільки номер рахунку отримувача, що зазначений в електронному розрахунковому документі. У цьому разі банк зараховує кошти лише за номером рахунку, якщо цей номер належить фізичній особі.

(пункт 2.34 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

2.35. Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

2.36. Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги отримувач, якому призначалися кошти, має право в порядку, установленому законодавством України, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним отримувачем.

Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 22 до цієї Інструкції.

2.37. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом.

Переказану неналежним отримувачем згідно з повідомленням суму коштів банк направляє на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним отримувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати в установленому законодавством України порядку сплати цим отримувачем пені у визначеному законодавством України розмірі.

У разі неповернення коштів неналежним отримувачем добровільно банк, з вини якого кошти зараховані цьому отримувачу не за призначенням, стягує їх в судовому порядку.

Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, та неналежним отримувачем цих коштів вирішуються в судовому порядку.

2.38. Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунку того платника, з якого ці кошти підлягали списанню, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.

(абзац другий пункту 2.38 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

2.39. Працівники банку, з вини яких здійснено помилковий переказ коштів, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Глава 3. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

3.1. Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов'язкові реквізити:

назву документа;

дату складання і номер;

прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;

(абзац п'ятий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

найменування та код банку платника;

найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;

(абзац сьомий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

найменування та код банку отримувача;

суму цифрами та словами;

призначення платежу;

підпис платника.

(пункт 3.1 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

3.2. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо дата валютування визначена пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

3.3. Банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.

Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

3.4. Платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

(абзац другий пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

3.5. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

(пункт 3.5 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

3.6. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень.

(пункт 3.6 у редакції постанов Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 від 15.05.2009 р. N 296)

3.7. Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних/депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтвердних документів.

3.8. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

(пункт 3.8 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

3.9. Банк приймає від платника платіжні доручення або інші розрахункові документи на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати в порядку, який визначений Пенсійним фондом України, погоджений із Національним банком і центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Банк не перевіряє правильність нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску. Відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несе платник.

Платник, який перебуває на казначейському обслуговуванні, подає до банку, у якому відкрито рахунок для обліку коштів, що перераховуються Державною казначейською службою України для здійснення цільових виплат готівкою, лише грошовий чек на отримання заробітної плати.

(пункт 3.9 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
 від 15.05.2009 р. N 296,
 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

3.10. Банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розділом IV Податкового кодексу України, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.

(абзац перший пункту 3.10 із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України
від 30.03.2012 р. N 122
,
 від 28.12.2012 р. N 590)

Якщо податковий агент перераховує на рахунки працівників підприємства, що відкриті в банках, дохід, з якого згідно з Податковим кодексом України не утримується податок на доходи фізичних осіб, то в реквізиті "Призначення платежу" розрахункового документа має бути зазначено, що дохід не підлягає оподаткуванню.

(пункт 3.10 доповнено новим абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 28.12.2012 р. N 590,
 у зв'язку з цим абзаци другий та третій
уважати відповідно абзацами третім та четвертим)

Документальним підтвердженням про сплату податковим агентом утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми заробітної плати є примірник платіжного доручення (документа на переказ) про його перерахування, у якому в реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання".

(абзац третій пункту 3.10 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України
від 30.03.2012 р. N 122)

Банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету.

(абзац четвертий пункту 3.10 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(главу 3 доповнено новим пунктом 3.10 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154,
у зв'язку з цим пункти 3.10 - 3.14 уважати відповідно пунктами 3.11 - 3.15)

3.11. Якщо фізична особа не має рахунку в банку, то розрахунки з нею платник може здійснювати, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою.

У реквізиті "Призначення платежу" такого платіжного доручення платник обов'язково має зазначати повністю прізвище, ім'я та по батькові цієї фізичної особи, інша інформація надається за бажанням платника.

3.12. Виплата коштів з цього рахунку здійснюється згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку з питань готівкового обігу.

Якщо банк не здійснив виплату готівкою тих коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок, унаслідок його неявки протягом 30 робочих днів з дня надходження цих коштів до банку або зазначеної платником дати валютування, то банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути їх платнику (ініціатору). За недотримання цих строків банк отримувача несе відповідальність згідно із законодавством України.

(абзац другий пункту 3.12 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

3.13. Якщо фізична особа не має рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв'язку шляхом перерахування відповідної суми на рахунок з переказних операцій підприємства зв'язку.

Через підприємства поштового зв'язку здійснюються перекази:

на ім'я окремих фізичних осіб - коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар тощо);

підприємствам - коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо в тих населених пунктах, у яких немає банків.

3.14. Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, у якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунку якого сплачуватимуться перекази їх отримувачам, та номери списків отримувачів коштів.

3.15. Взаємовідносини між підприємствами зв'язку, платниками та отримувачами, що стосуються здійснення підприємствами зв'язку переказу коштів, регулюються відповідними нормативно-правовими актами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Глава 4. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

4.1. Платіжні вимоги-доручення (далі - вимога-доручення) можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

4.2. Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, викладеними в додатку 8 до цієї Інструкції, і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк отримувача через банк платника на договірних умовах.

4.3. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.

4.4. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку.

4.5. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

4.6. Причини неоплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

Глава 5. Примусове списання коштів

(назва глави 5 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

5.1. Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

(пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

5.2. Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами Державної казначейської служби України в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

(абзац другий пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, якщо це передбачено договором між банком та органом Державної казначейської служби України, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

(абзац третій пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

5.3. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.

(пункт 5.3 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

5.4. За необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

5.5. Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції та цій главі.

У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Якщо в реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги зазначено характер сум, що підлягають списанню згідно з виконавчим документом, то платіжна вимога виконується відповідно до пункту 2.22 глави 2 цієї Інструкції. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, банку не подається.

5.6. Платіжну вимогу стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог за формою, наведеною в додатку 9 до цієї Інструкції, реквізити якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

5.7. Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів. Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Один примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.

(пункт 5.7 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

5.8. Якщо стягувач сам надсилає до банку платника (відповідно до пункту 2.13 глави 2 цієї Інструкції) платіжну вимогу на примусове списання коштів, то банк, що обслуговує стягувача, повертає стягувачу всі примірники платіжної вимоги та не менше ніж один примірник реєстру. Примірник реєстру платіжних вимог із написом про одержання примірників платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача, залишається в банку, що обслуговує стягувача.

(пункт 5.8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

5.9. Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.

(пункт 5.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів, визначених в абзаці четвертому пункту 2.4 глави 2 цієї Інструкції.

(пункт 5.9 доповнено новим абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154,
у зв'язку з цим абзац другий уважати абзацом третім)

Банк платника в платіжній вимозі має право робити виправлення в номері рахунку платника, назві та коді банку платника в разі їх зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства). Виправлення в платіжній вимозі банк виконує відповідно до пункту 2.26 глави 2 цієї Інструкції.

(пункт 5.9 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

5.10. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит "Сума" та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом.

(абзац другий пункту 5.10 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Примірник платіжної вимоги, на підставі якого здійснено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.

(абзац третій пункту 5.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

5.11. Банк не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку, якщо умова про таке повідомлення передбачена договором банківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).

(пункт 5.11 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

5.12. Стягувач може відкликати платіжну вимогу в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує стягувача.

Платіжна вимога відкликається лише в повній сумі.

У листі про відкликання платіжної вимоги стягувач зазначає таке: назву платника та номер його рахунку, назву та код банку платника, номер, дату і суму, зазначену в документі, що відкликається. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком печатки, які мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в банку, який обслуговує стягувача.

5.13. Банк стягувача не пізніше наступного робочого дня надсилає до банку платника лист про відкликання платіжної вимоги. Якщо стягувач самостійно доставив у банк платника лист про відкликання платіжної вимоги, на якому є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує стягувача, то банк платника приймає цей лист до виконання.

Банк платника, отримавши лист про відкликання платіжної вимоги, не списує кошти з рахунку платника і через банк, що обслуговує стягувача, або безпосередньо стягувачу повертає платіжну вимогу.

5.14. Банк платника не має права на списання коштів з рахунку платника коштів за платіжною вимогою після отримання листа про її відкликання. Якщо всупереч отриманому листу про відкликання платіжної вимоги її суму списано з рахунку платника та перераховано стягувачу, то повернення цієї суми платник здійснює в судовому порядку. Банк, що не виконав лист про відкликання або прострочив строк його передавання банку платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Глава 6. Договірне списання

6.1. Пункт 6.1 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 у зв'язку з цим пункти 6.2 - 6.7 уважати відповідно пунктами 6.1 - 6.6)

6.1. Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

(пункт 6.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

6.2. Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема:

умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання;

номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання;

назву отримувача;

номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника;

перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

6.3. Отримувач для здійснення договірного списання оформляє платіжну вимогу, яку подає до банку, що обслуговує платника, відповідно до пункту 2.13 глави 2 цієї Інструкції.

Платіжна вимога оформляється за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті "Призначення платежу" отримувач зазначає назву, номер і дату договору з платником, яким передбачене право отримувача на договірне списання, а також назву і статтю закону, що передбачає таке списання.

6.4. Платіжні вимоги про здійснення договірного списання коштів з рахунків платників банки приймають і виконують відповідно до глави 2 цієї Інструкції.

6.5. Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

(абзац перший пункту 6.5 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

(абзац другий пункту 6.5 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 15.05.2009 р. N 296)

6.6. Платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку.

(абзац перший пункту 6.6 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і номер, дату договору, за яким передбачено можливість застосування договірного списання.

(абзац третій пункту 6.6 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 15.05.2009 р. N 296)

Глава 7. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

7.1. Розрахункові чеки (далі в цій главі - чеки) використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).

Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 7.10 цієї глави).

7.2. Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених цією Інструкцією (додатки 5 і 6). Чеки (додаток 5) брошуруються в розрахункові чекові книжки (далі в цій главі - чекові книжки) по 10, 20, 25 аркушів (додаток 10).

Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій (додаток 6), виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок.

Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

7.3. Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків (далі в цій главі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті.

Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів за формою, наведеною в додатку 11 до цієї Інструкції, або вносити суму готівкою). 

7.4. Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.

Один або кілька чеків на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент може видати на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена ним готівкою.

7.5. Строк дії чекової книжки - один рік, чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або чека не враховується. Чеки, виписані після зазначеного строку, уважаються недійсними і до оплати не приймаються.

Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

7.6. Оформлення та отримання чекової книжки (чека) здійснюється відповідно до додатка 12 до цієї Інструкції.

Чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою та додатком 8 до цієї Інструкції, і заповнюється чекодавцем власноручно або з використанням технічних засобів (місяць видачі та сума чека мають зазначатися словами).

(абзац другий пункту 7.6 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Не дозволяється внесення до чека виправлень та використання замість підпису факсиміле.

У чекових книжках та чеках, що були виготовлені до набрання чинності цією Інструкцією, у реквізиті "Дата" виправляється рік "199_":

банк виправляє рік на зворотному боці першої сторінки обкладинки чекової книжки та в корінці чека на той, що відповідає року її/його фактичної видачі чекодавцю (фізичній особі);

чекодавець у чеку виправляє рік на той, що відповідає року його складання (оформлення).

Чек, що не відповідає вимогам цього пункту, уважається недійсним і без виконання повертається банку чекодавця згідно з главою 2 цієї Інструкції.

7.7. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

7.8. Чек приймається чекодержателем до оплати безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого оформлені документи, що підтверджують отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг).

7.9. Забороняється передавання чека/чекової книжки його/її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чека і проставляння на них відбитка печатки (за наявності) юридичними особами.

(абзац перший пункту 7.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

За бажанням фізичної особи чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає його власником.

Видача чеків на пред'явника не проводиться.

7.10. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека.

Фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека).

Власник чека повертає до банку-емітента невикористаний чек для зарахування суми на свій рахунок або обміну його на готівку. Повертаючи чекову книжку з невикористаними чеками, її власник одночасно подає до банку-емітента платіжне доручення на перерахування коштів, що заброньовані на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками", на свій поточний рахунок.

7.11. Чекодавець виписує чек із чекової книжки під час здійснення платежу і видає за отримані ним товари (виконані роботи, надані послуги).

Виписуючи чек, чекодавець переписує на його корінець залишок ліміту з корінця попереднього чека і зазначає новий залишок ліміту.

7.12. Чек підписує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплює відбитком печатки чекодавця (за наявності).

(абзац перший пункту 7.12 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

Порядок ведення документації та зберігання документів за розрахунками із застосуванням розрахункових чеків визначається внутрішніми правилами банку з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку.

(пункт 7.12 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

7.13. Якщо чек чекодавця за дорученням керівника підприємства підписує службова особа, то право підпису чека обумовлюється в цьому дорученні. У цьому разі в чеку перед підписом робиться напис
"За дорученням від __________".
                                                   (дата) 

За дорученням чекодавця - фізичної особи, засвідченим нотаріусом у встановленому порядку, його розрахунки з використанням чека може здійснювати інша фізична особа. Доручення, у якому обов'язково зазначаються серія, номер і сума чека, подається разом з чеком, що пред'явлений до оплати. У всіх документах, які використовуються надалі під час розрахунків чеками, робиться напис
"За дорученням _____________________".
                                     (прізвище, ім'я, по батькові) 

7.14. Приймаючи чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

відповідність його встановленому зразку;

правильність заповнення;

відсутність виправлень;

відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;

строк дії;

достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;

наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця (прізвища, ім'я, по батькові - фізичної особи, даних документа, що засвідчує цю особу).

Після цього чекодержатель установлює особу пред'явника чека за документом, що її посвідчує.

Після зазначеної перевірки чекодержатель відриває (відрізає) чек від корінця, ставить на його зворотному боці та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки (додаток 17).

7.15. Якщо на корінці чека, який був сплачений раніше, є напис "Зіпсований", а зіпсованого чека немає, то оплата за товари (виконані роботи, надані послуги) не проводиться і чекодавцю рекомендується звернутися до банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за чековою книжкою.

У разі здійснення фізичною особою розрахунку за одноразовим чеком працівник підприємства торгівлі або сфери послуг ставить на зворотному боці цього чека свій штамп і календарний штемпель, підписує його та робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

Чек, оформлений з порушенням вимог цієї глави, до оплати не приймається.

7.16. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстру розрахункових чеків (додаток 18) - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках.

Реєстри розрахункових чеків (далі - реєстр чеків) складаються в розрізі банків-емітентів згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та своєчасність пред'явлення їх до оплати.

Суми чеків, що оформлені з порушенням вимог цієї Інструкції, викреслюються з реєстру чеків з виправленням його загального підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під підпис на першому примірнику цього реєстру.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя.

У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків чеками банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, лише після отримання їх від банку-емітента.

7.17. Прийняті на інкасо чеки обліковуються за відповідним позабалансовим рахунком групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо".

Умови інкасування чеків мають зазначатися в договорі банківського рахунку клієнта.

(абзац другий пункту 7.17 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одному банку, або з відміткою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

7.18. Банк-емітент, отримавши чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє:

належність чека до цього банку;

відповідність підписів та відбитка печатки (за наявності) чекодавця заявленим банку в картці із зразками підписів і відбитка печатки

(абзац третій пункту 7.18 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

або наявність напису "За дорученням від ________";
                                                                                                   (дата) 

чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту розрахункової чекової книжки;

належність номера чека до номерів чеків виданої чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки;

відповідність оформлення чека вимогам цієї глави.

7.19. Банк-емітент списання коштів на підставі першого примірника реєстру чеків та їх перерахування на рахунок чекодержателя оформляє меморіальним ордером. Сплачений чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку "Проведено".

(пункт 7.19 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

7.20. Банк-емітент може відмовитися від оплати чека, якщо:

чек або реєстр чеків заповнено з порушенням вимог цієї глави або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".

У разі відмови за цих причин оплатити чек банк-емітент викреслює його з реєстру чеків, виправляє загальний підсумок і не пізніше наступного робочого дня надсилає цей чек до банку чекодержателя. Одночасно банк-емітент повідомляє електронною поштою банк чекодержателя про причини неоплати чека.

Банк чекодержателя, отримавши чек і повідомлення про причини його неоплати, списує суму реєстру чеків з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" та повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.

7.21. Під час зарахування за призначенням банком чекодержателя коштів, що надходять за оплаченим чеком, сума цього чека списується з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо".

7.22. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин неоплати цього чека.

Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує його суму з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" як таку, що нереально отримати.

7.23. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання.

Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів за формою, наведеною в додатку 11 до цієї Інструкції) разом з відповідною чековою книжкою. У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" робиться напис "Поповнення ліміту за чековою книжкою, номери невикористаних чеків з N ____ до N ____".

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням (фізична особа може подавати її з заявою про перерахування коштів за формою, наведеною в додатку 19 до цієї Інструкції) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти.

Якщо після повного використання чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.

Чекодавець подає до банку-емітента заяву про отримання нової чекової книжки разом з використаною чековою книжкою та корінцями використаних чеків.

Відповідальний виконавець банку, перевіривши за корінцями використаних чеків залишок невикористаного ліміту, робить у реєстраційній картці в графі "Примітка" у рядку, у якому був зроблений запис щодо видачі цієї книжки, напис "Залишок ліміту перевірений", після чого повертає чекодавцю чекову книжку з корінцями.

7.24. Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами чеків і відповідність оплачених чеків документам постачальників, на оплату яких вони видавалися. На зворотному боці корінця останнього виданого чека робиться відмітка про таку перевірку за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника. Чекодавець має звіряти суми на корінцях чеків з отриманими від банку-емітента виписками з рахунку чекодавця, з якого здійснювалась оплата цих чеків.

7.25. У разі втрати чекової книжки (чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток 20) із зазначенням номерів невикористаних чеків. Відповідальний виконавець банку-емітента робить у реєстраційній картці (додатки 15 або 16) у графі "Примітка" відмітку про номери загублених чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту чекової книжки повертаються клієнту на підставі його платіжного доручення (фізичній особі можуть повертатися на підставі заяви про перерахування коштів згідно з додатком 19). У разі втрати фізичною особою чека, який був виданий для одноразового розрахунку, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 календарних днів після закінчення строку дії чека.

7.26. У разі відмови банку-емітента оплатити чек чекодержатель має право звернутися з позовом до суду.

Чекодавець, якому видана чекова книжка (чек), відповідає за неправильне використання чеків, за збитки в разі передавання чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання чеків.

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користуватися цим платіжним інструментом, якщо це передбачено умовами договору банківського рахунку.

(абзац третій пункту 7.26 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Глава 8. Розрахунки за акредитивами

8.1. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива (далі в цій главі - договір) і не повинні суперечити законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати у частині, що не суперечить законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

(абзац другий пункту 8.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

8.2. Акредитив - це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту навіть, якщо в акредитиві є посилання на них.

8.3. За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

8.4. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків (далі в цій главі - аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами");

непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

8.5. Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.

8.6. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед бенефіціаром.

Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний відшкодувати втрати виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

8.7. Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Безвідкличний акредитив - це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитива є чинними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін.

Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива.

8.8. Бенефіціар може подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який в разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку.

8.9. Відносини між банком-емітентом та авізуючим та/або виконуючим банком у разі необхідності регулюються договорами.

8.10. Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не визначений виконуючим банком, не несе зобов'язань щодо сплати за акредитивом.

8.11. Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитива (далі в цій главі - заява) за формою, наведеною в додатку 7 до цієї Інструкції, не менше ніж у трьох примірниках, заповнену згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції, та в разі відкриття покритого акредитива - відповідні платіжні доручення.

Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив.

Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.

8.12. Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов'язковими (крім реквізиту "Додаткові умови"), і якщо немає одного з них, то акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, то заявник акредитива подає його окремим додатком, кількість примірників якого має відповідати кількості примірників заяви. Оригінал цього додатка підписується уповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки (за наявності) заявника акредитива.

(абзац другий пункту 8.12 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи.

8.13. Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, який не є банком-емітентом, то заявник, крім заяви, подає до банку-емітента платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.

8.14. У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів із свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" у банку-емітенті.

8.15. Акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива (далі в цій главі - повідомлення).

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою, і дата повідомлення бенефіціара мають збігатися.

8.16. У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву в кількості примірників, необхідній для всіх учасників розрахунків.

(пункт 8.16 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

8.17. На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви "Вид акредитива" має додатково зазначатися "непокритий".

(пункт 8.17 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

8.18. Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення.

Заяву або повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду операції за акредитивом.

8.19. Якщо в повідомленні банку-емітента, що надіслане електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв'язку, не зазначено "подробиці далі", то його поштове підтвердження не потрібне і в разі його надходження воно не береться до уваги, а робочим документом є це електронне повідомлення.

Якщо в такому повідомленні зазначено "подробиці далі", то воно має лише інформативний характер і робочим документом є заява, що надіслана поштою або доставлена іншим способом зв'язку згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

8.20. Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом.

Реєстр документів за акредитивом складається за формою, наведеною в додатку 21 до цієї Інструкції, або за довільною формою та подається до банку, як правило, у чотирьох примірниках.

8.21. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

8.22. Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

8.23. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

документ, що засвідчує її особу;

зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

"Акцептований за рахунок акредитива від __________ N ___
                                                                                                        (дата)
уповноваженим _____________________________________
                                                                (назва заявника акредитива)
___________________________  _________________". 
                              (підпис)                                             (дата) 

8.24. У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами".

Виконуючий банк списання коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, який поданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива, оформляє меморіальним ордером.

(абзац третій пункту 8.24 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) - видається бенефіціару, третій та четвертий - разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, у якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, а четвертий - видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

8.25. Якщо виконуючий банк необґрунтовано відмовляє у виплаті коштів за акредитивом або за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень, то виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

Якщо виконуючий банк порушив умови покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива, то відповідальність перед заявником акредитива за рішенням суду може бути покладена на виконуючий банк.

8.26. Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

Перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами виконуючий банк надсилає до банку-емітента, третій - використовує для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), четвертий (з потрібними відмітками банку про дату одержання) - видає бенефіціару.

8.27. Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) - видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком документи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, що сплачена бенефіціару з порушенням умов акредитива.

8.28. Якщо своєчасно одержати кошти з рахунку заявника акредитива неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, що призначений для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

8.29. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

8.30. Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

8.31. Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з урахуванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

У кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому цією главою.

8.32. Банк забезпечує облік своїх зобов'язань, які виникають під час здійснення операцій за акредитивами.

(главу 8 доповнено пунктом 8.32 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Глава 9. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості

9.1. До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

9.2. Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства.

9.3. Підприємства, що мають господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

9.4. У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки.

9.5. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені законодавством України, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Глава 10. Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів

10.1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

(абзац третій пункту 10.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(пункт 10.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.2. Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

(пункт 10.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.3. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

(пункт 10.3 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на підставі постанови державного виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком державного виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до пункту 10.6 цієї глави.

(пункт 10.3 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.4. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

(пункт 10.4 у редакції постанов Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 від 18.05.2011 р. N 154)

10.5. На документі про арешт коштів, який надійшов до банку після закінчення операційного дня, ставиться штамп "Вечірня", і забезпечення виконання цього документа банк здійснює в межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня.

(пункт 10.5 у редакції постанов Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 від 18.05.2011 р. N 154)

10.6. Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії:

якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;

якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

(абзац п'ятий пункту 10.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

(пункт 10.6 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Банк у разі зміни з його ініціативи (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, найменування та коду банку платника письмово повідомляє про такі зміни орган, який надіслав документ про арешт коштів.

(пункт 10.6 доповнено абзацом шостим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.7. Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.

(пункт 10.7 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.8. Якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 10.6 цієї глави.

(пункт 10.8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.9. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

(абзац перший пункту 10.9 із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154
,
 від 30.03.2012 р. N 122)

Якщо до банку надійде платіжна вимога / інкасове доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

(абзац другий пункту 10.9 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(пункт 10.9 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

10.10. У разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

(абзац перший пункту 10.10 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

(абзац другий пункту 10.10 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

(абзац третій пункту 10.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

Банк після списання за платіжною вимогою / інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

(абзац четвертий пункту 10.10 у редакції постанови Правління 
Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

(пункт 10.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

У разі закриття рахунку за ініціативою клієнта, у випадках реорганізації чи ліквідації юридичних осіб або з ініціативи банку арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком.

(пункт 10.10 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296
,
 абзац п'ятий пункту 10.10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

10.11. Зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

(пункт 10.11 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

Глава 11. Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування

11.1. Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо.

(абзац другий пункту 11.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

11.2. Програмне забезпечення систем дистанційного обслуговування має відповідати вимогам законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку, які пред'являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків.

(пункт 11.2 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
 від 15.05.2009 р. N 296)

11.3. Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

(пункт 11.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

11.4. Системи типу "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта.

11.5. Під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер;

назву, код платника та номер його рахунку;

(абзац четвертий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

код банку платника;

(абзац п'ятий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

назву, код одержувача та номер його рахунку;

(абзац шостий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

код банку одержувача;

(абзац сьомий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

суму цифрами;

призначення платежу;

електронний/і цифровий/і підпис/и;

(абзац десятий пункту 11.5 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

11.6. Абзац перший пункту 11.6 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296,
у зв'язку з цим абзац другий уважати абзацом першим)

Не дозволяється формування клієнтами електронних розрахункових документів на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр розрахункових чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних розрахункових документів на підставі платіжних вимог на примусове списання, стягнення коштів, отримувачем - у разі договірного списання коштів якщо отримувач коштів - клієнт іншого банку. Ці платіжні вимоги стягувач/отримувач надсилає до банку на паперових носіях згідно з главою 2 цієї Інструкції.

(пункт 11.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

11.7. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" банк щоденно архівує електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, та зберігає їх протягом установленого строку.

(пункт 11.7 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

11.8. Абзац перший пункту 11.8 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

Абзац другий пункту 11.8 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 у зв'язку з цим абзац третій уважати абзацом першим)

11.8. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки виконання клієнтом вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування клієнта за допомогою системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

11.9. Для здійснення операцій за рахунком клієнта (оплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи "телефонний банкінг" (дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв'язку) клієнт у договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

(пункт 11.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132)

11.10. Ідентифікація клієнта для доступу до системи "телефонний банкінг" здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом.

Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору.

11.11. Передавання дистанційного розпорядження за допомогою системи "телефонний банкінг" та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі.

(абзац перший пункту 11.11 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом, та прийняте банком до виконання, якщо клієнт:

для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації;

увів код операції та всі параметри, які запитуються системою;

підтвердив це розпорядження.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

(абзац шостий пункту 11.11 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

Якщо клієнт не підтвердив розпорядження на здійснення операції, то банк операцію не виконує, про що інформує клієнта.

11.12. Якщо в банку виникає потреба з'ясувати особу клієнта, суть діяльності, фінансовий стан, а клієнт не надасть документів і відомостей, що підтверджують ці дані, або умисно подасть неправдиві відомості про себе, то банк залишає без виконання електронний розрахунковий документ/дистанційне розпорядження, що передано по телефону. Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину невиконання електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження (з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт).

11.13. Якщо операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то банк може відмовити клієнту у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження, переданого по телефону. Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину відмови у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження (з обов'язковим посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та на цей пункт).

(пункт 11.13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

11.14. Банк має забезпечити зберігання інформації про електронні розрахункові документи/дистанційні розпорядження, що не виконані внаслідок причин, що зазначені в пунктах 11.12 і 11.13 цієї глави, та включити цю інформацію до архіву системи для зберігання протягом установленого строку.

11.15. Також банк повертає електронний розрахунковий документ без виконання згідно з главою 2 цієї Інструкції, про причину повернення якого повідомляє клієнта засобами системи (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої електронний розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено).

Глава 12. Списання банком коштів з рахунків платників податків / суб'єктів господарювання

12.1. Органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.

12.2. Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 12.1 цієї глави, з рахунків платників податків / суб'єктів господарювання на підставі рішення суду.

12.3. Стягувач несе відповідальність згідно із законом за необґрунтованість стягнення коштів.

12.4. Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

12.5. Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів інкасового доручення (розпорядження) вимогам додатка 8 до цієї Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника";

банк стягувача (орган Державної казначейської служби України, у якому відкрито рахунок органу державної податкової служби) перевіряє заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача".

12.6. Банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

12.7. Якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень) недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави.

12.8. Інкасові доручення (розпорядження), які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника не буде коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то такі документи цього самого дня повертаються без виконання відповідно до пункту 12.11 цієї глави.

12.9. Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів.

Часткову оплату інкасового доручення (розпорядження) банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату інкасового доручення (розпорядження), яке частково оплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, наведений у реквізиті "Призначення платежу" цього інкасового доручення (розпорядження). Банк у меморіальному ордері найменування стягувача зазначає в реквізиті "Додатковий реквізит" і під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України розміщує його в полі "Допоміжні реквізити".

Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на примірнику інкасового доручення (розпорядження) окреслює реквізит "Сума", зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу та засвідчує це своїм підписом.

Примірник інкасового доручення (розпорядження), на підставі якого здійснено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.

12.10. Банк платника в інкасовому дорученні (розпорядженні) має право робити виправлення в номері рахунку платника, назві та коді банку платника в разі їх зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства). Банк виконує виправлення в інкасовому дорученні (розпорядженні) відповідно до пункту 2.26 глави 2 цієї Інструкції.

12.11. Банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом) / передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Якщо причиною повернення інкасового доручення (розпорядження) є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці інкасового доручення (розпорядження) зазначає його правильне найменування.

12.12. Банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє платника про надходження інкасового доручення (розпорядження), якщо умова про таке повідомлення передбачена договором банківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).

12.13. Стягувач може відкликати інкасове доручення (розпорядження) у будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує платника.

Інкасове доручення (розпорядження) відкликається лише в повній сумі.

У листі про відкликання інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає найменування платника та номер його рахунку, найменування та код банку платника, номер, дату і суму, зазначені в документі, що відкликається. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком його печатки.

12.14. Стягувач самостійно доставляє в банк платника лист про відкликання інкасового доручення (розпорядження). Банк платника приймає до виконання лист про відкликання інкасового доручення (розпорядження), оформлений відповідно до вимог пункту 12.13 цієї глави.

Банк платника, отримавши листа про відкликання інкасового доручення (розпорядження), не списує кошти з рахунку платника і повертає/надсилає інкасове доручення (розпорядження) безпосередньо стягувачу.

12.15. Банк платника не має права на списання коштів з рахунку платника за інкасовим дорученням (розпорядженням) після отримання листа про його відкликання.

(Інструкцію доповнено главою 12 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

(додаток 1 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

 

(додаток 2 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

 

(додаток 3 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.05.2009 р. N 296)

 

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

 

(зворотний бік розрахункового чека)

 

   

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

 

(зворотний бік розрахункового чека)

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

(додаток 6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

 

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива

1. Ці вказівки містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива.

2. У цих вказівках слово "Банк" означає банки, що обслуговують платника, отримувача, стягувача.

N
поля 

Назва реквізиту 

Вимоги щодо заповнення реквізиту 

Назва документа 

Зазначається назва розрахункового документа або реєстру, передбаченого Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція). 

Код розрахункового документа 

Зазначається код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації.

Код має відповідати назві розрахункового документа, зазначеній у полі 1. 

N  

Зазначається номер розрахункового документа (реєстру, заяви про відкриття акредитива), що може включати як цифри, так і букви. 

Дата складання 

Зазначається дата складання розрахункового документа (реєстру, заяви про відкриття акредитива): число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР (за винятком розрахункових чеків) або число - цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР. 

Дата валютування  

Зазначається дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України реквізит "Дата валютування" розміщується в полі "Допоміжні реквізити". 

Сума словами 

Зазначаються з великої букви сума розрахункового документа (реєстру, заяви про відкриття акредитива) та слово "гривень" ("гривня", "гривні" або "грн."), копійки - цифрами та слово "копійка" ("копійки", "копійок" або "коп."). Якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів "Нуль гривень".

Якщо сума платежу виражена в цілих гривнях, то зазначається "00 копійок" або "00 коп.". 

Сума 

Зазначається сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою ",", копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі "00". 

Сума цифрами відповідає сумі словами.

Код платника 

Зазначається ідентифікаційний код платника за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється органами державної податкової служби (далі - ідентифікаційний код). Якщо ідентифікаційний код юридичній особі не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів.

Для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті.

Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України в реквізиті ставиться десять нулів, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті, а інформація щодо серії та номера паспорта розміщується в полі "Допоміжні реквізити".

Якщо згідно із законодавством України ідентифікаційний код нерезиденту не присвоюється, то ставиться дев'ять нулів. 

9  

Платник 

Зазначаються найменування платника, що відповідає найменуванню платника, яке заявлене в банку платника в картці із зразками підписів та відбитка печатки, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах.

У разі повернення платежів з бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

10 

Рахунок платника 

Зазначається номер рахунку платника в банку.

Якщо платником є орган Державної казначейської служби України (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державної казначейської служби України (фінансової установи).  

11 

Банк платника 

Зазначаються найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) платника. У разі складання розрахункового документа з використанням комп'ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії), місцезнаходження банку (філії) зазначати не обов'язково. 

12 

Код банку платника  

Код банку, зазначеного в полі 11.  

13 

Банк отримувача 

Зазначаються найменування та місцезнаходження (населений пункт) банку (філії) отримувача. У разі складання розрахункового документа з використанням комп'ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії), місцезнаходження банку (філії) зазначати не обов'язково.

14 

Код банку отримувача 

Код банку, зазначеного в полі 13. 

15 

Отримувач 

Зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів та відбитка печатки, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах.

Під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

16 

Код отримувача 

Зазначається ідентифікаційний код отримувача за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється органами державної податкової служби (далі - ідентифікаційний код). Якщо платник знає, що ідентифікаційний код юридичній особі не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів.

Для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті.

Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України в реквізиті ставиться десять нулів, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті, а інформація щодо серії та номера паспорта розміщується в полі "Допоміжні реквізити".

Якщо платник не знає реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії та номера паспорта фізичної особи, то ставиться п'ять дев'яток. Ця вимога поширюється лише на отримувача - фізичну особу.

Якщо згідно із законодавством України ідентифікаційний код нерезиденту не присвоюється, то ставляться дев'ять нулів. 

17 

Рахунок отримувача 

Зазначається номер рахунку отримувача в банку.

Якщо отримувач - це орган Державної казначейської служби України (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державної казначейської служби України (фінансової установи). 

18 

Код країни нерезидента 

Якщо платник є нерезидентом, то проставляється символ "П" і тризначний код країни платника;

якщо отримувач є нерезидентом, то проставляються символ "О" і тризначний код країни отримувача;

якщо платник і отримувач є нерезидентами одночасно, то проставляються символ "П" і тризначний код країни платника, далі символ "О" і тризначний код країни отримувача.

Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України цей реквізит розміщується в полі "Допоміжні реквізити". 

19  

Призначення платежу 

Цей реквізит у платіжних дорученнях, меморіальних ордерах та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 цієї Інструкції.

Реквізит "Призначення платежу" у платіжних вимогах на примусове списання коштів заповнюється з урахуванням вимог глави 5 цієї Інструкції.

Реквізит "Призначення платежу" у платіжних вимогах у разі договірного списання коштів заповнюється з урахуванням вимог глави 6 цієї Інструкції.

Реквізит "Призначення платежу" в інкасових дорученнях (розпорядженнях) заповнюється з урахуванням вимог глави 12 цієї Інструкції.

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету.

20 

Додатковий реквізит 

Заповнюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України 

40 

М. П.  

Ставиться відбиток печатки (за наявності), зразок якої заявлений банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки (за наявності).

41 

Підписи платника 

Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб (відповідальної особи), які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки.

Під час здійснення операцій за вкладним (депозитним) рахунком фізичної особи як зразок підпису власника рахунку використовується зразок підпису, зазначений у договорі банківського вкладу.

42 

Підпис банку 

Ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку. 

43 

М. П. отримувача 

Ставиться відбиток печатки (за наявності) отримувача, зразок якої заявлений банку отримувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки (за наявності)

44 

Підписи отримувачів  

Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб отримувача, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку отримувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.  

45 

Строк дії чека 

Строк дії чека зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. 

50 

Дата надходження 

Зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. 

51 

Дата виконання 

Зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. 

60 

Дата надходження в банк стягувача/отримувача 

Зазначається дата прийняття та перевірки банком стягувача платіжної вимоги, яка підлягає надсиланню в банк платника (банком чи безпосередньо стягувачем), або дата прийняття банком отримувача розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) для надсилання в банк платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. 

61 

Рахунок стягувача/отримувача 

Зазначається номер рахунку стягувача/отримувача (у разі договірного списання коштів) в обслуговуючому банку. 

62 

Стягувач/отримувач 

Зазначається назва стягувача/отримувача (у разі договірного списання коштів), що відповідає назві стягувача/отримувача, яка заявлена в банку стягувача/отримувача в картці із зразками підписів та відбитка печатки, або його скорочена назва, яка відповідає зареєстрованій в установчих документах.

Додатково може зазначатися поштова адреса стягувача. 

63 

Банк стягувача/отримувача  

Зазначається назва банку (філії, відділення), що обслуговує стягувача/отримувача (у разі договірного списання коштів), у який стягувач/отримувач подав платіжну вимогу. Додатково може зазначатися місцезнаходження цього банку (філії, відділення). У разі складання розрахункового документа з використанням комп'ютерної техніки допускається скорочення назви за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії, відділення).  

64 

М. П. стягувача/отримувача 

Ставиться відбиток печатки стягувача/отримувача (за наявності) (у разі договірного списання коштів), зразок якої заявлений банку стягувача/отримувача в картці із зразками підписів і відбитка печатки.

65 

Підписи стягувача/отримувача 

Ставлять підписи відповідальні особи стягувача/отримувача (у разі договірного списання коштів), зразки підписів яких заявлені банку стягувача/отримувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. 

66 

Код стягувача/отримувача 

Зазначається ідентифікаційний код стягувача/отримувача (у разі договірного списання коштів) за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється органами державної податкової служби

67 

Код банку стягувача/отримувача 

Зазначається код банку стягувача (органу Державної казначейської служби України, якщо він присвоєний) або отримувача (у разі договірного списання коштів), якому стягувач/отримувач надав розрахунковий документ.  

70

Дата перевірки органом Державної казначейської служби України, який обслуговує орган державної податкової служби

Зазначається дата перевірки органом Державної казначейської служби України, у якому відкрито рахунок органу державної податкової служби, інкасового доручення (розпорядження), оформленого органом державної податкової служби, що засвідчується підписом відповідального виконавця та відбитком штампа органу Державної казначейської служби України

71

Рахунок отримувача

Зазначається номер бюджетного рахунку, відкритого в органі Державної казначейської служби України, у разі стягнення коштів з платника податків / суб'єкта господарювання як надходження до бюджету на підставі інкасового доручення (розпорядження), оформленого органом державної податкової служби

72

Отримувач

Зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації в разі стягнення коштів з платника податків / суб'єкта господарювання як надходження до бюджету на підставі інкасового доручення (розпорядження), оформленого органом державної податкової служби

73

Банк отримувача

Зазначається найменування органу Державної казначейської служби України, на балансі якого відкрито рахунок отримувача коштів, у разі стягнення коштів з платника податків / суб'єкта господарювання як надходження до бюджету на підставі інкасового доручення (розпорядження), оформленого органом державної податкової служби

74

Код отримувача

Зазначається код органу Державної казначейської служби України [у разі стягнення коштів на підставі інкасового доручення (розпорядження)] за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України

75

Код банку отримувача

Зазначається код органу Державної казначейської служби України, на ім'я якого відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, у разі стягнення коштів на підставі інкасового доручення (розпорядження), оформленого органом державної податкової служби

76

Стягувач

Зазначається найменування органу державної податкової служби в разі стягнення коштів з платника податків / суб'єкта господарювання як надходження до бюджету на підставі інкасового доручення (розпорядження). Додатково може зазначатися місцезнаходження органу державної податкової служби.
Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України реквізит "Стягувач" розміщується в полі "Допоміжні реквізити"

77

М. П. стягувача

Ставиться відбиток печатки органу державної податкової служби в разі стягнення коштів на підставі інкасового доручення (розпорядження)

78

Підписи стягувача

Ставлять підписи відповідальні особи органу державної податкової служби в разі стягнення коштів на підставі інкасового доручення (розпорядження)

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

(додаток 8 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.04.2005 р. N 132,
 від 18.10.2006 р. N 407
,
 від 15.05.2009 р. N 296
,
 від 18.05.2011 р. N 154
,
 від 30.03.2012 р. N 122
,
 від 09.04.2015 р. N 221)

 

 

(зворотний бік реєстру платіжних вимог)

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

РОЗРАХУНКОВА ЧЕКОВА КНИЖКА

НА __ РОЗРАХУНКОВИХ ЧЕКІВ

 

(місце для штампа банку)

 

ЗБЕРІГАТИ В НАДІЙНОМУ МІСЦІ,
ЩО ЗАМИКАЄТЬСЯ НА КЛЮЧ

--------------------------------------------------------------------------------------

Зворотний бік розрахункової чекової книжки

Ця книжка дійсна до _______________________ "___" ____________ 200_ р.
                                                              (число словами)              (цифрами)   (місяць словом) 

Уміщує розрахункові чеки з N ______________ до N _____________, видана
_________________________________________________________________
                                                                              (чекодавець) 
___________________________ за особовим рахунком __________________
                                                                                                                                            (номер) 
для розрахунків з __________________________________________________

на загальну суму ліміту ____________   ________________________________
                                                          (цифрами)                                             (словами)
_________________________________________________________________

 

_________________

"___" ____________ 200_ р.
 Дата     (місяць словом)
видачі 

 

М. П. банку 

 


банк _________________________

місто _________________________

_______________________________
                               (підпис банку) 

Заповнення розрахункових чеків з розрахункових чекових книжок та їх використання

1. Розрахункові чеки заповнюються від руки чорнилом, кульковою ручкою або з використанням технічних засобів. Підписуються розрахункові чеки чорнилом або кульковою ручкою.

2. Назва отримувача вписується після слова "Кому".

Під час розрахунків за товари (виконані роботи, надані послуги) у рядку "Сплатіть за цим чеком" зазначаються загальна назва товарів (виконаних робіт, наданих послуг), а також номер та дата рахунку, за оплату якого виписаний розрахунковий чек.

3. Розрахункові чеки підписує власник розрахункової чекової книжки або за його дорученням уповноважена особа, яка має право підпису. Розрахункові чеки скріплюються відбитком печатки (за наявності) чекодавця.

4. Будь-які виправлення в розрахунковому чеку не дозволяються.

5. Власнику забороняється передавати розрахункову чекову книжку будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписувати незаповнені бланки розрахункових чеків та засвідчувати їх відбитком печатки (за наявності).

6. Розрахункові чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

7. Одночасно з виписуванням розрахункового чека на його корінці зазначаються назва отримувача коштів, номери документів, що оплачуються, сума і залишок ліміту (крім випадків, якщо за діючими правилами розрахунків розрахунковими чеками ці реквізити заповнюються касиром транспортної організації або підприємством зв'язку).

8. Головні бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки розрахунковими чеками, зобов'язані періодично перевіряти:

а) правильність використання розрахункових чеків особою, яка уповноважена їх підписувати;

б) правильність виведення залишків ліміту на корінцях розрахункових чеків, а на зворотному боці останнього перевіреного корінця розрахункового чека має робитися відмітка за підписом головного бухгалтера (заступника головного бухгалтера) чекодавця;

в) відповідність суми на корінцях розрахункових чеків записам у виписках з особового рахунку в банку.

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

(додаток 10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

 

_______________________________
                    (назва банку-емітента) 

Заява
про перерахування коштів N ___ 

від "___" ____________ 200_ р.

Я, _____________________________________________________________,
                                                                   (прізвище, ім'я, по батькові)
паспорт серії ________ N __________, виданий "___" ____________ 200_ р.
                                                                                                                                 (словом)
________________________________________________________________,
                                                                                   (ким)
прошу перерахувати з мого рахунку __________________________________
                                                                                                                        (номер)
_________________________________________________________________
                                                                   (сума цифрами та словами)
для депонування на рахунок за чековою книжкою (розрахунковим чеком)
______________:
            (номер) 

для отримання чекової книжки (розрахункового чека);

для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою (розрахунковим чеком) (потрібне підкреслити).

Підпис клієнта ____________

Заяву прийняв __________________________
                                                            (підпис) 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Оформлення та отримання розрахункової чекової книжки (розрахункового чека)

1. Для отримання розрахункової чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 14), підписану особами, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, та засвідчену відбитком печатки (за наявності).

(абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

Для отримання розрахункової чекової книжки (розрахункового чека) фізична особа подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 13). Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма зазначеними в ній реквізитами.

У заяві та талоні до неї чекодавець ставить номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів з дати її складання.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою кількох розрахункових чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою.

2. Заповнена клієнтом заява подається до банку-емітента. Відповідальний виконавець установлює особу клієнта за документом, що її засвідчує, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису і відбитка печатки (за наявності) чекодавця тим, що зазначені в картці із зразками підписів і відбитка печатки, подає заяву на підпис головному бухгалтеру і керівнику банку або особам, яким надане право такого підпису, і передає її разом з талоном до каси.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.04.2015 р. N 221)

3. Касир ставить на заяві та талоні до неї номери розрахункових чеків і передає відповідальному виконавцю розрахункову чекову книжку разом із заявою під розпис у талоні. Талон до заяви залишається в касі.

4. Відповідальний виконавець перевіряє наявність усіх розрахункових чеків у розрахунковій чековій книжці та на внутрішньому боці її обкладинки зазначає: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу), номер рахунку, з якого сплачуються розрахункові чеки, строк дії розрахункової чекової книжки та її ліміт.

Потім в кожний розрахунковий чек записуються такі реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу) і номер його рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункових чеків. Дозволяється ставити штамп із назвою чекодавця.

Під час видачі фізичній особі розрахункового чека (додаток 6) відповідальний виконавець заповнює такі його реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

(абзац сьомий пункту 4 додатка 12 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункового чека;

г) суму цифрами та словами;

ґ) строк дії розрахункового чека;

д) число, місяць та рік видачі розрахункового чека (місяць має бути написаний словами, дата видачі розрахункового чека має відповідати його реальній видачі);

е) на зворотному боці корінця розрахункового чека - окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована в безготівковій формі з рахунку фізичної особи.

Чекодавець ставить свій підпис на розрахунковому чеку та його корінці.

5. Пункт 5 додатка 12 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

6. Пункт 6 додатка 12 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407)

7. Пункт 7 додатка 12 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 18.10.2006 р. N 407,
 у зв'язку з цим пункт 8 уважати пунктом 5)

5. Банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків (додаток 5) у реєстраційних картках (далі - картка) за формою додатка 15, у якій зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків, дата видачі розрахункової чекової книжки, номери розрахункових чеків, строк дії розрахункової чекової книжки, для яких розрахунків видається ця книжка.

Під час видачі банком-емітентом розрахункового чека (додаток 6) банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків у спеціальних реєстраційних картках за формою додатка 16, у яких зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків, дата видачі розрахункового чека, його номер, для яких розрахунків видається розрахунковий чек.

Якщо підприємству за однією заявою видають кілька розрахункових чекових книжок, то в картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого й останнього номерів розрахункових чеків з книжок, якщо порядковість номерів розрахункових чеків у цих розрахункових чекових книжках є незмінною.

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

___________________________
                (назва банку-емітента) 

Заява N
від "___" ____________ 200_ р.

Я, ___________________________________________________,
                                              (прізвище, ім'я, по батькові) 
паспорт серії _________________ N ______________, виданий
"___" ____________ 200_ р.
                    (словом) 
______________________________________________________,
                                                                 (ким) 
реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) _________________________________,

прошу видати за рахунок коштів на моєму рахунку
________________________________
                                       (номер) 

розрахункову чекову книжку (розрахунковий чек) з
_____________________________ сторінками
                   (кількість цифрами) 
на суму _______________________________________________
                                                                       (словами)
______________________________________________________

Підпис клієнта ___________________

Керівник банку ______________________
                                                           (підпис) 
Головний бухгалтер __________________
                                                                 (підпис) 

Чекова книжка (розрахунковий чек) з бланками за номерами
_______________________________
                                      (з - до) 

Видав касир _______________ Отримав ___________________
                                          (підпис)                                                     (підпис) 

З порядком заповнення та використання чекової книжки ознайомлений.

Підпис клієнта ______________________
 

Талон у касу
"___" ____________ 200_ р.

__________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
__________________________________,

паспорт серії _________ N __________,

виданий "___" ____________ 200_ р.
                                           (словом) 
__________________________________,
                                           (ким)
__________________________________
                       (реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності)

Рахунок __________________
                                     (номер) 

Для оформлення отримано розрахункову чекову книжку (розрахунковий чек)

з _____________________________
                                     (номер) 
до ____________________________
                                      (номер) 

Бухгалтер
(відповідальний виконавець) _________
                                                           (підпис) 

Чекову книжку (розрахунковий чек) з перерахуванням кількості чеків від бухгалтера прийняв

Касир ____________________
                                    (підпис) 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

(додаток 13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 18.05.2011 р. N 154)

 

___________________________
                (назва банку-емітента) 

Заява N
від "___" ____________ 200_ р.

Назва підприємства ___________________________________________
____________________________________________________________

Просимо видати з нашого рахунку _______________________________
                                                                                                                 (номер) 
розрахункових чекових книжок _________ шт. по __________ сторінок
                                                                   (кількість словами)      (кількість цифрами) 
з депонуванням ліміту з рахунку ___________ для розрахунків _______
                                                                         (номер рахунку)
_____________________________________________________________
                                      (для яких розрахунків або назва постачальника) 

Ліміт установлений у сумі ______________________________________
                                                                                                         (словами) 

Розрахункові чекові книжки зобов'язуємося зберігати в приміщенні, яке замикається на ключ і безпечне щодо виникнення пожежі та крадіжки.

Розрахункові чекові книжки довіряємо отримати нашому працівнику
_______________________, підпис якого ___________ засвідчуємо:
         (прізвище та ініціали)                                                    (підпис)

М. П.   Підпис клієнта ___________
___________

Касі: зазначену в заяві кількість розрахункових чекових книжок видати.

Керівник банку         ____________________
                                                                (підпис) 
Головний бухгалтер ____________________
                                                                (підпис) 

Розрахункові чекові книжки з бланками за номерами _______________
                                                                                                                                        (з - до) 

Видав касир __________________       Отримав ___________________
                                            (підпис)                                                                    (підпис) 

З порядком заповнення та використання розрахункової чекової книжки ознайомлений.

Підпис клієнта ____________
 

Талон у касу
"___" ____________ 200_ р.

Рахунок _____________________
                                         (номер) 

Для оформлення отримано
розрахункових чекових книжок
___________________ шт.:
        (кількість словами) 

з _______________________________
                                        (номер) 
до _____________________________
                                       (номер) 

Бухгалтер
(відповідальний виконавець) _______
                                                                     (підпис) 

Розрахункові чекові книжки з перерахуванням кількості розрахункових чеків від бухгалтера прийняв

Касир _________________
                             (підпис) 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Реєстраційна картка

Особовий рахунок ___________
                                          (номер) 

Дата видачі розрахункової чекової книжки 

Номери розрахункових чеків 

Для яких розрахунків видана розрахункова чекова книжка або назва постачальника 

Строк дії розрахункової чекової книжки 

Примітки 

перший 

останній 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Реєстраційна картка

Номер рахунку 

Дата видачі розрахункового чека 

Номер чека 

Для яких розрахунків виданий розрахунковий чек або назва постачальника 

Строк дії розрахункового чека 

Примітки 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Підприємство ____________________________
                                                               (назва) 

Відомість
про прийняті до оплати розрахункові чеки

від "___" ____________ 200_ р.

N
з/п 

Прізвище, ім'я, по батькові власника розрахункового чека 

Серія та номер розрахункового чека 

Назва документа, що засвідчує особу - власника розрахункового чека, його серія та номер 

Ким виданий документ і дата його видачі 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього прийнято за день ___________________ розрахункових чеків.
                                                                         (словами) 
Склав ________________
                             (підпис) 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

____________________________
               (назва банку-емітента) 

Заява
про перерахування коштів N ___ 

від "___" ____________ 200_ р.

Я, _____________________________________________________________,
                                                                (прізвище, ім'я, по батькові) 
паспорт серії _________ N _________, виданий "___" ____________ 200_ р.
                                                                                                                                (словами)
________________________________________________________________,
                                                                                       (ким)
прошу перерахувати з рахунку за розрахунковою чековою книжкою
______________ невикористаний залишок коштів у сумі ________________
          (номер)                                                                                                                 (цифрами)
_________________________________________________________________
                                                                              (словами)
_________________________________________________________________

на мій рахунок ______________.
                                               (номер) 

Підпис клієнта ______________

Заяву прийняв __________________________
                                                              (підпис) 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

______________________________
                            (назва банку)
______________________________
                              (код банку)
______________________________
                           (район, місто)
від ___________________________
(назва підприємства або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)
______________________________
   (місцезнаходження, місце проживання) 

Заява
про втрату розрахункової чекової книжки
(розрахункового чека)

Повідомляємо(ю), що нами (мною) "___" ____________ 200_ р. загублено
                                                                                                      (дата)
розрахункову чекову книжку (розрахунковий чек) ______________________,
                                                                                                                          (серія і номери чеків)
видану(ий) банком _______________________, код банку _______________,
"___" ____________ 200_ р., на суму _________________________________. 
                 (дата видачі)                                                                  (цифрами та словами) 

Одночасно з розрахунковою чековою книжкою (розрахунковим чеком) загублено
такі документи, що засвідчують мою особу: ____________________________
_________________________________________________________________.
(перелічити документи, якщо документи не загублено, зазначити "документи не загублено")

Про рішення, яке буде прийнято за цією заявою, просимо(шу) нас (мене) повідомити
за адресою: _______________________________________________________
_________________________________________________________________
"___" ____________ 200_ р.

М. П. 

____________________________________________
(підпис власника чекової книжки (розрахункового чека) 

Невикористану суму розрахункової чекової книжки (розрахункового чека) зарахувати
на рахунок _____________ у відділенні банку ________________, код банку _________.
                                                                                                                      (номер) 

Керівник банку _______________
                                              (підпис) 

Головний бухгалтер ___________
                                                       (підпис) 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

 

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Повідомлення
про помилковий переказ

від "___" ____________ 200_ р. 

N ______ 

кому ____________________________________________________________
       (назва юридичної/фізичної особи або банку, якій/якому надсилається це повідомлення) 

1. Банком ______________________ помилково переказані ______________
                               (назва банку, його код)                                                                          (дата)
кошти в сумі __________ за розрахунковим документом _________________
                        (цифрами, словами)                                                               (назва, його дата і номер)
з рахунку ___________ платника ____________________________________
                             (номер)                                                         (назва платника, його код)
на рахунок __________ отримувача __________________________________.
                               (номер)                                          (назва неналежного отримувача, його код) 

2. Прошу протягом трьох днів від дати одержання цього повідомлення
повернути суму __________ банку ___________________________________
                            (цифрами, словами)   (назва банку, що помилково переказав кошти, його код)
на рахунок _______________________________________________________
               (номер внутрішнього рахунку, з якого банк за рахунок власних коштів перерахував їх
_________________________________________________________________.
                                                                     належному отримувачу) 

Підписи банку* ________________
                           ________________
                           ________________

М. П.

____________
* Повідомлення засвідчується підписами головного бухгалтера (його заступника), працівника, на якого покладено функції контролю, та відповідального виконавця банку.

** Заповнюється в разі надсилання повідомлення через банк, що обслуговує неналежного отримувача.

 

Директор Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Повідомлення
про невиконання розрахункового документа

від "___" ____________ 200_ р. 

N ______ 

кому ___________________________________________________________.
                          (назва юридичної/фізичної особи, якій надсилається це повідомлення) 

Банк ____________________________ у зв'язку з тим, що немає/недостатньо
                            (назва банку, його код)
коштів на кореспондентському рахунку, не виконав розрахунковий документ
__________________________________ від ________________ N ________,
             (назва розрахункового документа)                                      (дата)
який ___________________ банк узяв для обліковування за позабалансовим
                                 (дата)
рахунком ________________________________________________________.

Підписи банку* ________________
                            ________________ 

М. П.

____________
* Повідомлення засвідчується підписами головного бухгалтера (його заступника), працівника, на якого покладено функції контролю, та відповідального виконавця банку.

** Заповнюється в разі надсилання повідомлення через банк, що обслуговує платника/стягувача.

 

Директора Департаменту
платіжних систем
 

 
В. М. Кравець
 

 

Додаток 24 виключено
(згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 18 жовтня 2006 року N 407)

 

Додаток 25 виключено
(згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 18 жовтня 2006 року N 407)

 

Додаток 26 виключено
(згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 18 жовтня 2006 року N 407)
 

(Інструкцію доповнено додатком 24 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. N 122)

____________

Опрос