Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о требованиях относительно технического состояния и организации охраны помещений банков Украины

Национальный банк
Положение, Постановление от 17.09.2003 № 403
Утратил силу

Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України

Постанова Правління Національного банку України
від 17 вересня 2003 року N 403

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13 жовтня 2003 р. за N 925/8246

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Правління Національного банку України
 від 12 серпня 2005 року N 286
,
від 4 липня 2007 року N 243

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 29 грудня 2007 року N 493)

Відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" та на виконання постанови Правління Національного банку України від 21.05.2003 N 209 "Про заходи щодо кодифікації нормативно-правових актів Національного банку України" та з метою оптимізації нормативно-правових актів Національного банку України з питань забезпечення банками України належних умов схоронності цінностей Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України (далі - Положення), що додається.

2. Технічний стан пунктів обміну іноземної валюти, що відкриті на підставі агентських угод з уповноваженими банками, повинен відповідати вимогам, викладеним у пункті 3 глави 14 розділу II Положення.

Технічний стан пунктів обміну іноземної валюти, що відкриті небанківськими установами, визначається за рішенням керівника небанківської установи або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення надійного збереження готівки та інших цінностей та створення безпечних умов під час роботи з готівкою та іншими цінностями.

3. Банкам, сховища цінностей яких віднесені територіальними управліннями Національного банку до V - IX класів опору за ДСТУ 4012.1-2001 "Сховища, двері сховищ, сейфи і АТМ сейфи", з узгодженими термінами проведення сертифікаційних робіт для одержання сертифікатів відповідності, ужити належних заходів для приведення таких сховищ цінностей у відповідність до вимог Положення в узгоджені терміни, але не пізніше 30.12.2010.

4. Управлінню діловодства (В. В. Врублевський) та Департаменту готівково-грошового обігу (Н. В. Дорофєєва) забезпечити територіальні управління Національного банку України примірниками Положення.

5. Господарсько-експлуатаційному управлінню Національного банку України (О. П. Руденко) забезпечити друкування та передавання в установленому порядку банкам України примірників Положення.

6. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про вимоги щодо технічного стану приміщень установ банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.10.2001 N 413 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.10.2001 за N 880/6071;

постанову Правління Національного банку України від 21.01.2002 N 24 "Про затвердження Змін до Положення про вимоги щодо технічного стану приміщень установ банків України (дск)", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 04.02.2002 за N 100/6388;

Інструкцію про вимоги з організації охорони установ банків України, затверджену постановою Правління Національного банку України від 28.03.2001 N 134 і зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.04.2001 за N 338/5529.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В. Л. Кротюка, департаменти готівково-грошового обігу (Н. В. Дорофєєва), інформатизації (А. С. Савченко), валютного регулювання (С. О. Яременко).

8. Постанова набирає чинності через 20 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

Голова 

С. Л. Тігіпко 

 

Для службового користування
(постановою Правління Національного банку України від 15 квітня 2015 року N 251 з Положення знято позначку "Для службового користування")

Положення
про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України

Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" і встановлює спеціальні вимоги до технічного стану приміщень банків, розташованих на території України, та вимоги до організації їх охорони.

Розділ I. Загальні положення

1. Це Положення є нормативно-правовим актом в Україні у сфері технічного стану, організації охорони готівки, цінностей та приміщень банків і є обов'язковим для виконання банками та суб'єктами охоронної діяльності, які залучаються до фізичної та технічної охорони банків.

Вимоги Положення поширюються на банки України всіх організаційно-правових форм, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", а також на їх філії та підрозділи, у яких здійснюються банківські операції з готівкою та іншими цінностями.

(пункт 1 розділу І у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

2. Спеціальні вимоги до технічного стану приміщень касових вузлів установ Національного банку України (далі - Національний банк) визначаються окремим нормативно-правовим актом Національного банку.

Організація охорони установ і об'єктів Національного банку регулюється Законом України "Про Національний банк України" та нормативно-правовими актами Національного банку.

3. У цьому Положенні терміни та поняття вживаються відповідно до визначень, наведених у Законі України "Про банки і банківську діяльність", Інструкції про касові операції в банках України, державних стандартах України ДСТУ 3892-99 "Засоби технічного укріплення та захисту об'єктів. Терміни та визначення", ДСТУ 3960-2000 "Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення", ДСТУ 4012.1-2001 "Засоби безпечного зберігання. СХОВИЩА, ДВЕРІ СХОВИЩ, СЕЙФИ І АТМ СЕЙФИ. Вимоги, класифікація та методи випробувань на тривкість до злому", ДСТУ 4012.2-2001 "Засоби безпечного зберігання. ДЕПОЗИТНІ СИСТЕМИ. Вимоги, класифікація та методи випробувань на тривкість до злому" та інших законах, державних стандартах і нормативно-правових актах України.

4. Приміщення банків повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів України, що застосовуються до будівель громадських приміщень, та цього Положення.

5. Керівники банків або уповноважені ними особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Положення, забезпечити максимально надійний захист приміщень банку з використанням засобів інженерно-технічного укріплення та охоронної сигналізації, спрямованих на створення безпечних умов працівникам банку під час виконання ними своїх обов'язків та його клієнтам, а також збереження готівки та інших цінностей і несуть передбачену законодавством відповідальність за неналежне виконання вимог цього Положення.

(пункт 5 розділу І із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

6. Вимоги цього Положення до технічного стану приміщень банків та організації їх охорони є мінімальними. За рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи вимоги до технічного стану приміщень банків, їх обладнання технічними засобами охоронної сигналізації та організації охорони банків можуть бути підвищені.

Розділ II. Вимоги до приміщень банків

Глава 1. Загальні вимоги до технічного стану приміщень банків

1. Структура банківських приміщень та їх склад визначаються специфікою роботи банку і обираються за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи.

2. Під час проектування і будівництва приміщень банку слід уживати належних заходів для запобігання витоку інформації про стан їх інженерно-технічного укріплення та організацію охорони.

3. Приміщення банків, у яких здійснюються операції з готівкою та іншими цінностями, конфіденційними відомостями, а також відомостями, які становлять банківську таємницю, доцільно розміщувати та обладнувати спеціальними засобами захисту, щоб запобігати їх прослуховуванню і виключати можливість спостерігання сторонніми особами за роботою персоналу в цих приміщеннях.

4. Приміщення банків слід розташовувати з урахуванням забезпечення оптимальних маршрутів клієнтів і максимальних зручностей під час їх обслуговування. Крім того, доцільно не допускати перетинання шляхів пересування клієнтів і транспортування готівки та інших цінностей, а також виключити можливість спостерігання клієнтами і сторонніми особами за переміщенням готівки та інших цінностей і роботою з ними персоналу банку.

5. Приміщення банків мають обладнуватися засобами пожежної сигналізації та протипожежної безпеки відповідно до вимог законодавства України. Кількість входів і виходів з банків має бути мінімальною і відповідати протипожежним нормам.

6. Вікна перших, цокольних та підвальних поверхів банків, приміщень касового вузла, виготовлення і оброблення пластикових карток, служби захисту інформації, архівів, служби охорони, а також ті, що розміщені біля пожежних сходів, покрівель прибудов, слід захищати від несанкціонованого проникнення.

(пункт 6 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

7. Вентиляційні канали, водостічні труби, люки, шлюзи та інші комунікаційні прорізи та отвори розміром понад 150 х 150 мм, які прокладені в приміщеннях, що охороняються, мають захищатися від несанкціонованого проникнення.

8. Приміщення служби інкасації доцільно розташовувати суміжно з касовим вузлом або з входами до банків.

9. Під час облаштування приміщень, через які здійснюється транспортування готівки та інших цінностей, слід враховувати те, що ширина їх дверних прорізів має бути не менше ніж 0,9 м, а також забезпечити перевезення готівки та інших цінностей на візках вантажопідйомністю до 500 кг.

10. На маршрутах транспортування готівки та інших цінностей підлога має бути з твердих зносостійких матеріалів.

11. Приміщення для зберігання зброї і боєприпасів повинно обладнуватися відповідно до вимог законодавства України.

12. Електроустаткування приміщень банків слід улаштовувати відповідно до вимог законодавства України.

Обладнання серверної, системи міжбанківських електронних розрахунків та електронної пошти потрібно забезпечувати резервним живленням для належного електропостачання в разі відключення основних джерел не менше ніж на 20 хвилин.

Аварійне живлення апаратури охоронної, охоронно-пожежної і тривожної сигналізації має забезпечувати їх роботу протягом не менше ніж дванадцяти годин у черговому режимі у разі відключення основних джерел електропостачання.

(абзац третій пункту 12 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Глава 2. Загальні вимоги до організації охорони приміщень банків

1. Банки зобов'язані розробити і затвердити внутрішні правила з організації охорони банку, які мають визначати суб'єктів охорони, що залучаються, вид охорони та інші потрібні відомості.

Суб'єкти охорони, залучені до охорони банку, забезпечують охорону банку відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

(пункт 1 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом другим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

2. Банки організовують охорону банку, інших споруд та окремих приміщень, у яких постійно або тимчасово розміщуються служби банку, працюють працівники банку, є майно банку, заставлене майно, власною службою охорони, штат якої затверджується керівником банку або уповноваженою ним особою, або залучають до охорони таких суб'єктів охорони:

(абзац перший пункту 2 глави 2 розділу ІІ у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

а) підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, яким надано право на здійснення охоронної діяльності;

б) суб'єктів господарювання - юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, яким надано право на здійснення охоронної діяльності (надання охоронних послуг) згідно із законодавством України.

Банки мають право використовувати комбіновані варіанти охорони за участю власної служби охорони банку і суб'єкта охорони або різних суб'єктів охорони.

3. Власна служба охорони банку та/або суб'єкт (суб'єкти) охорони обов'язково залучаються до охорони банку, у якому обсяги готівки та інших цінностей дорівнюють або становлять більше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Вибір між власною службою охорони банку та/або суб'єктом (суб'єктами) охорони, що залучаються до охорони банку, визначається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи за умови забезпечення надійного збереження обсягів готівки та інших цінностей банку в робочий та неробочий час.

(пункт 3 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

4. Потреба в залученні власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони до охорони банку, у якому обсяги готівки та інших цінностей становлять менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, визначається керівником банку або уповноваженою ним особою.

5. За рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи має вибиратися один з таких видів охорони банку:

а) цілодобова фізична охорона власною службою охорони банку та/або суб'єктом (суб'єктами) охорони із підключенням відповідних технічних засобів охорони (засоби охоронної сигналізації, ручної системи тривожної сигналізації) під спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони для забезпечення відповідного реагування на сигнали.

Цей вид охорони доцільно застосовувати для обсягів готівки та інших цінностей, що становлять більше ніж 2000 мінімальних розмірів заробітної плати;

б) у робочий час фізична охорона власною службою охорони банку та/або суб'єктом (суб'єктами) охорони із підключенням відповідних технічних засобів охорони під спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони для забезпечення відповідного реагування на сигнали.

У неробочий час охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключені під спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони для забезпечення відповідного реагування на сигнали.

Цей вид охорони доцільно застосовувати для обсягів готівки та інших цінностей, що становлять від 1000 до 2000 мінімальних розмірів заробітної оплати;

в) цілодобова охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключаються під спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони для забезпечення відповідного реагування на сигнали.

Цей вид охорони доцільно застосовувати для обсягів готівки та інших цінностей, що становлять менше ніж 1000 мінімальних розмірів заробітної плати.

6. Вид охорони обирається залежно від обсягів готівки та інших цінностей, місця розташування банку, періоду зберігання обсягів готівки та інших цінностей, облаштування касового вузла банку та інших чинників, що впливають на організацію охорони установи банку.

7. Обраний керівником банку або уповноваженою ним особою вид охорони є обов'язковим на час перебування обсягів готівки та інших цінностей у банку. Потреба в охороні банку з часу вивезення обсягів готівки та інших цінностей і до часу їх увезення (на період відсутності обсягів готівки та інших цінностей у банку) визначається його керівником.

8. Керівник банку або уповноважена ним особа під час залучення власної служби охорони банку або спільно із представниками обраного суб'єкта (суб'єктів) охорони (у разі його (їх) залучення до охорони банку) визначають:

а) організацію пропускного та внутрішньооб'єктового режимів;

б) місця встановлення технічних засобів охорони та їх кількість;

в) технічні засоби охорони (для забезпечення відповідного реагування на їх сигнали), що підключаються:

або до підрозділів при Міністерстві внутрішніх справ України, яким надано право на здійснення охоронної діяльності, або до інших суб'єктів охорони, визначених у пункті 2 цієї глави,

або на пост фізичної охорони банку,

або на пост фізичної охорони банку і до підрозділів при Міністерстві внутрішніх справ України, яким надано право на здійснення охоронної діяльності, або до інших суб'єктів охорони, визначених у пункті 2 цієї глави;

г) конкретні (мінімально можливі) строки оперативного реагування суб'єктів охорони на сигнали технічних засобів охорони;

ґ) дії працівників банку і працівників суб'єктів охорони в разі спрацювання технічних засобів охорони, у непередбачених ситуаціях;

д) взаємодію між різними суб'єктами охорони (у разі потреби);

е) інші заходи, необхідні для забезпечення надійного збереження цінностей і належного рівня охорони відповідної установи банку.

9. У разі збільшення обсягів готівки та інших цінностей керівник банку або уповноважена ним особа має своєчасно вживати відповідних дійових заходів щодо посилення охорони, технічного стану приміщень банку, інших заходів з метою забезпечення надійного збереження цінностей.

10. Суб'єкти охорони здійснюють охорону банків на договірних засадах. Договір про охорону укладається відповідно до законодавства України, у якому матеріальна відповідальність суб'єкта охорони за цінності, що перебувають під охороною, визначається за згодою сторін.

(пункт 10 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

11. Відомості про охорону банку розголошенню не підлягають. Перелік таких відомостей та ступінь обмеження доступу до них визначається керівником банку або уповноваженою ним особою на підставі вимог законодавства України.

Глава 3. Розрахунок обсягів готівки та інших цінностей

1. Розрахунок обсягу готівки та інших цінностей для банків.

Обсяг готівки та інших цінностей визначається як середньоденний показник за останні шість місяців на час їх розрахунку, а саме:

для банків і балансових банківських філій (підрозділів) - сума залишку готівки на кінець дня в гривнях (рахунок 1001) за всіма валютами та сума залишку банківських металів на кінець дня в гривнях (рахунок 1101);

для безбалансових банківських філій (підрозділів) - сума залишку готівки на кінець дня в гривнях (рахунок 1002) за всіма валютами та сума залишку банківських металів на кінець дня в гривнях (рахунок 1101).

Якщо банк здійснює щоденне вивезення готівки та інших цінностей у кінці дня і сума на рахунках 1001 (1002) та 1101 цієї установи дорівнює нулю, то визначення обсягу готівки та інших цінностей керівником банку або уповноваженою ним особою здійснюється на підставі середньоденних оборотів;

2. Розрахунок обсягу готівки та інших цінностей для пунктів обміну іноземної валюти, розташованих за межами приміщення банків.

Обсяг готівки та інших цінностей у пунктах обміну валюти визначається як середньоденний показник за останні шість місяців загальної суми авансу в іноземній валюті (яка обраховується в гривнях за офіційним обмінним курсом, що встановлюється Національним банком України на останню дату кожного місяця) та суми авансу в гривнях на час їх розрахунку;

3. Визначення обсягів готівки та інших цінностей для новостворених банків.

Обсяг готівки та інших цінностей у таких банках визначається їх керівниками або уповноваженими ними особами на підставі запланованих обсягів готівки та інших цінностей, з якими банк працюватиме.

Глава 4. Вимоги до касового вузла

1. Касовий вузол - комплекс поєднаних між собою приміщень банку, у яких проводяться операції з готівкою та іншими цінностями. Він складається з внутрішніх приміщень касового вузла, касового залу та боксу інкасації.

2. До внутрішніх приміщень касового вузла належать:

сховище цінностей із передсховищем;

приміщення завідувача каси;

кабіни касирів;

приміщення для перерахування банкнот і монет;

приміщення для приймання-передавання цінностей інкасаторам;

приміщення для зберігання пакувальних і допоміжних матеріалів;

приміщення для зберігання особистих речей і одягу працівників каси;

приміщення для відпочинку працівників каси і приймання їжі;

санітарно-гігієнічні приміщення для працівників каси.

3. Внутрішні приміщення касового вузла мають бути ізольованими від інших приміщень банку. Несанкціонований доступ до внутрішніх приміщень касового вузла має бути виключений.

4. Перелік потрібних приміщень касового вузла банку визначається керівником банку або уповноваженою ним особою залежно від банківських операцій, що виконуються банком, та специфіки його роботи.

5. Касовий вузол, як правило, повинен розташовуватися на першому поверсі.

Недоцільно розміщувати приміщення касового вузла під душовими, умивальними тощо, а також не повинні проходити будь-які комунікації через сховища цінностей.

(пункт 5 глави 4 розділу ІІ доповнено абзацом другим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Глава 5. Вимоги до сховища цінностей із передсховищем

1. Сховище цінностей призначене для зберігання готівки та інших цінностей. Як сховище цінностей допускається використовувати сейфи.

Сховище цінностей та його двері або сейф, що використовується банком як сховище цінностей (далі - сховище цінностей), повинно мати сертифікат відповідності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до вимог ДСТУ 4012.1-2001 "Засоби безпечного зберігання. СХОВИЩА, ДВЕРІ СХОВИЩ, СЕЙФИ І АТМ СЕЙФИ. Вимоги, класифікація та методи випробувань на тривкість до злому" (далі - ДСТУ 4012.1-2001).

Сертифікат відповідності сховища цінностей має відповідати встановленій Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики формі за ДСТУ 3498-96, що підтверджує відповідність сховища цінностей усім обов'язковим вимогам ДСТУ 4012.1-2001.

Клас опору для сховища цінностей та його дверей обирається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи.

З 01.01.2008 клас опору для сховища цінностей та його дверей обирається не нижче ніж V за ДСТУ 4012.1-2001 залежно від обсягу готівки та інших цінностей, що зберігаються в сховищі, відповідно до вимог, визначених у додатку до цього Положення.

Дозволяється використовувати сховища цінностей із класом опору з I до IV за ДСТУ 4012.1-2001, що були введені в експлуатацію до 01.01.2008 або проектна документація на які була погоджена до 01.01.2006, за умови забезпечення надійної схоронності цінностей. Обсяги готівки та інших цінностей, що можуть у них зберігатися, не повинні перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат.

Якщо сховище цінностей та його двері мають різні класи опору за ДСТУ 4012.1-2001, то в цілому клас опору сховища цінностей визначається за найменшим класом опору.

(пункт 1 глави 5 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

2. Для сховищ цінностей, які до набрання чинності цим Положенням на підставі відповідних документів (акти прихованих робіт, проектна документація, сертифікати, висновки тощо) були віднесені територіальними управліннями Національного банку до I - IX класів опору за ДСТУ 4012.1-2001 без встановлення термінів на проведення сертифікаційних робіт для одержання сертифікатів відповідності, потребу проведення таких сертифікаційних робіт і їх строки банки визначають самостійно за рішенням керівника.

3. Під підлогою сховища цінностей, що розміщується на ґрунті, на всю площу підлоги заливається бетонний фундамент (товщиною за розрахунком). Між фундаментом та підлогою сховища цінностей виконується гідроізоляція.

4. Відгороджувальні конструкції сховища цінностей не повинні сприймати навантажень від перекриття (покриття) і навколишніх стін.

5. Відгороджувальні конструкції сховища цінностей потрібно влаштовувати так, щоб виключити можливість прихованої підготовки до їх злому. З цією метою передбачаються оглядові коридори та простори або відгороджувальні конструкції сховища, суміжні із зовнішніми стінами, перекриттями банку чи стінами, перекриттями небанківських приміщень або приміщень банку, до яких немає доступу охорони, обладнуються додатковими засобами охоронної сигналізації, яка реагує на руйнування (сейсмосповіщувачі тощо). У цьому разі обов'язково блокуються відповідні стіни, стеля, підлога цього сховища.

(пункт 5 глави 5 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

6. Внутрішні поверхні відгороджувальних конструкцій сховища цінностей облицьовуються пожежобезпечними матеріалами, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

7. Розрахункові параметри повітря сховища цінностей такі:

температура повітря - 18 - 23° C;

відносна вологість - 40 - 65 %;

кратність повітрообміну за одну годину - 3.

Допускається відхилення параметрів повітря у сховищі цінностей не більше ніж на чотири години.

8. Живлення мереж освітлення і систем механізації сховища цінностей слід здійснювати із передсховища за умови забезпечення відключення живлення під час зачинення дверей.

9. Приладдя сховища цінностей виконуються за умови максимального виключення можливості проникненнях крізь них до сховища цінностей сторонніх речовин, які можуть пошкодити готівку та інші цінності.

10. Вхід (доступ) до сховища цінностей передбачається з боку передсховища, яке безпосередньо межує з ним і є додатковим механічним рубежем захисту та виключає можливість спостереження за порядком відкриття (закриття) дверей сховища. Відгороджувальні конструкції передсховища виконуються відповідно до загальнобудівельних норм.

(пункт 10 глави 5 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

11. У разі використання як сховища цінностей сейфа або групи сейфів, що встановлені в одному приміщенні, функції передсховища виконує приміщення, у якому встановлено зазначений сейф або групу сейфів.

(пункт 11 глави 5 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Глава 6. Улаштування депозитних систем

1. Депозитні системи, що застосовуються банками для обслуговування клієнтів та інкасаторів, повинні мати сертифікат відповідності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до вимог ДСТУ 4012.2-2001 "Засоби безпечного зберігання. ДЕПОЗИТНІ СИСТЕМИ. Вимоги, класифікація та методи випробувань на тривкість до злому" (далі - ДСТУ 4012.2-2001). Сертифікат відповідності має відповідати встановленій Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики формі, що підтверджує відповідність депозитної системи всім обов'язковим вимогам ДСТУ 4012.2-2001.

Клас опору депозитної системи за ДСТУ 4012.2-2001 обирається за рішенням керівника установи банку або уповноваженої ним особи.

2. Місце встановлення депозитної системи і її влаштування визначаються керівником установи банку або уповноваженою ним особою з урахуванням вимог та рекомендацій виробника відповідної депозитної системи.

Глава 7. Улаштування кабін касирів

1. Кабіни касирів, як правило, розташовуються в єдиному блоці. Кабіни касирів слід розташовувати з урахуванням забезпечення зручного підходу для клієнтів.

2. Кабіни касирів потрібно відділяти від касового залу інженерно-технічними засобами, що забезпечують зручне обслуговування клієнтів та безпечні умови під час роботи з готівкою та іншими цінностями.

3. Стінки (перегородки) кабіни касирів, що межують з кабіною перерахування клієнтами готівки та інших цінностей, доцільно оснащувати відповідними інженерно-технічними засобами, що забезпечують безпечні умови працівникам під час роботи з готівкою та іншими цінностями.

4. За рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи для обслуговування фізичних осіб допускається влаштування відповідної кабіни (кабін) касира в приміщенні банку за межами касового вузла.

Відгороджувальні конструкції зазначеної кабіни (кабін) мають забезпечувати безпечні умови під час роботи з готівкою та іншими цінностями.

Глава 8. Улаштування приміщень для перерахування банкнот і монет

1. Приміщення для перерахування банкнот і монет можуть складатися з окремих кімнат або поєднуватися в одній кімнаті.

2. Для облицювання приміщень для перерахування банкнот і монет, як правило, використовуються звукопоглинаючі матеріали, а також матеріали, що не накопичують пил.

Глава 9. Улаштування приміщень для приймання-передавання готівки та інших цінностей інкасаторами

1. Для приймання-передавання готівки та інших цінностей інкасаторами, як правило, поряд з боксом інкасації обладнується окреме приміщення.

2. Площа і кількість приміщень для приймання-передавання готівки та інших цінностей інкасаторами визначається залежно від обсягів готівки та інших цінностей, з якими передбачається проводити операції з приймання-передавання.

3. Приймання-передавання готівки та інших цінностей інкасаторам, що є сторонніми особами для банку, доцільно виконувати через лоток-бункер або шлюзовий блок, або інші інженерно-технічні засоби, що забезпечують безпечні умови працівникам банку під час приймання-передавання готівки та інших цінностей.

Глава 10. Улаштування касового залу

1. Касовий зал призначається для перебування клієнтів під час проведення касових операцій.

2. Кабіни для перерахування готівки та інших цінностей клієнтами доцільно розташовувати в касовому залі поряд із кабінами касирів для забезпечення безпечної роботи касира і можливості візуального контролю за процесом перерахування клієнтами готівки та інших цінностей.

Глава 11. Улаштування боксу інкасації

1. Бокс інкасації призначений для навантаження-розвантаження інкасаторських машин.

2. Конструктивне рішення відгороджувальних конструкцій боксу інкасації визначається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи за умови забезпечення надійного збереження готівки та інших цінностей і створення безпечних умов працівникам під час роботи з готівкою та іншими цінностями.

Глава 12. Улаштування сховища для індивідуальних сейфів

1. Сховище для індивідуальних сейфів призначене для тимчасового зберігання цінностей клієнтів.

Сховище для індивідуальних сейфів повинно мати сертифікат відповідності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до вимог ДСТУ 4012.1-2001. Як сховище для індивідуальних сейфів можуть використовуватися сейфи, що мають сертифікат відповідності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до вимог ДСТУ 4012.1-2001. Сертифікат відповідності має відповідати встановленій Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики формі, відповідно до вимог ДСТУ 3498-96, що підтверджує відповідність сховища цінностей усім обов'язковим вимогам ДСТУ 4012.1-2001.

(абзац другий пункту 1 глави 12 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Клас опору сховища для індивідуальних сейфів за ДСТУ 4012.1-2001 обирається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи.

2. Для виключення можливості спостереження за процесом роботи клієнтів із цінностями влаштовуються спеціальні місця (кабіни), розташування та обладнання яких визначається керівником банку або уповноваженою ним особою.

3. Вхід до сховища для індивідуальних сейфів, як правило, робиться поряд із касовим вузлом.

4. Зберігання цінностей у сховищі для індивідуальних сейфів здійснюється в індивідуальних депозитних чарунках або індивідуальних сейфах.

Глава 13. Вимоги до встановлення банкоматів (АТМ)

1. Банкомати (АТМ) (далі - банкомати) можуть бути встановлені в приміщеннях банків, громадських і адміністративних будинках, на вокзалах, в аеропортах, на прохідних заводів тощо.

2. АТМ сейфи банкоматів повинні мати сертифікат відповідності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до вимог ДСТУ 4012.1-2001. Сертифікат відповідності має відповідати встановленій Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики формі, відповідно до вимог ДСТУ 3498-96, що підтверджує відповідність АТМ сейфа всім обов'язковим вимогам ДСТУ 4012.1-2001. Клас опору АТМ сейфа банкомата за ДСТУ 4012.1-2001 обирається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи.

(пункт 2 глави 13 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

3. Організація охорони банкомата визначається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи залежно від місця його встановлення та обсягів готівки та інших цінностей, що можуть у ньому зберігатися.

(главу 13 розділу ІІ доповнено пунктом 3 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Глава 14. Улаштування пункту обміну іноземних валют

1. Пункт обміну іноземних валют, призначений для проведення валютно-обмінних операцій, розташовується в межах касового вузла поряд з кабінами касирів або в інших приміщеннях банку, або за його межами в приміщеннях будівель.

(пункт 1 глави 14 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

2. Пункт обміну валют, що розташований у приміщенні банку, має відповідати вимогам глави 7 розділу II цього Положення.

3. Вимоги до відгороджувальних конструкцій та інженерно-технічного укріплення пункту обміну іноземних валют, що встановлюється за межами банку в приміщеннях будівель, визначаються за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи за умови забезпечення надійного збереження готівки та інших цінностей і створення безпечних умов під час роботи з готівкою та іншими цінностями. Зазначені пункти обміну іноземних валют мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам.

(пункт 3 глави 14 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Глава 15. Вимоги щодо обладнання приміщень банків технічними засобами охоронної сигналізації

1. Сховища цінностей, сховища індивідуальних сейфів (далі - сховища цінностей), сейфи, що використовуються як сховища цінностей, мають обладнуватися не менше ніж двома рубежами охоронної сигналізації.

Першим рубежем охоронної сигналізації блокуються безпосередньо вхідні двері сховища цінностей на відчинення.

Другим рубежем охоронної сигналізації блокуються об'єми сховища цінностей. З цією метою використовуються електронні сповіщувачі дуального типу з різним фізичним принципом дії.

Рубежі охоронної сигналізації сховищ цінностей мають ставитися під охорону (зніматися з-під охорони) за допомогою кодових пристроїв керування приймально-контрольними приладами (далі - ПКП).

Якщо немає оглядового коридору або простору із зовнішнього боку відповідної поверхні сховища цінностей, то зазначена поверхня блокується додатковим рубежем за допомогою сповіщувачів, що реагують на її руйнування ззовні.

Якщо як сховище цінностей використовується сейф, то:

а) першим рубежем охоронної сигналізації блокуються безпосередньо двері сейфа на відчинення;

б) другим рубежем охоронної сигналізації блокується сейф за допомогою сповіщувачів, що реагують на його руйнування ззовні.

Для першого та другого рубежів охоронної сигналізації сховищ цінностей мають використовуватися сповіщувачі з різними фізичними принципами дії.

Системи передавання сповіщень, ПКП мають бути розміщені в приміщеннях охорони або в недоступних для сторонніх осіб місцях. Перелік осіб, які допущені до роботи з ПКП, визначається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи.

ПКП, розподільні та з'єднувальні коробки шлейфів сигналізації мають бути опломбованими (опечатаними) персоналом, який їх обслуговує, або обладнаними антисаботажними пристроями (заблоковані на відчинення) з цілодобовим підключенням до ПКП.

(пункт 1 глави 15 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

2. Засобами охоронної сигналізації блокуються об'єми передсховищ і кімнат для розміщення сейфів та їх двері на відчинення.

Оглядовий коридор і простір між залізобетонною оболонкою сховища цінностей і перекриттям поверху блокуються об'ємними сповіщувачами, які підключаються в рубіж охоронної сигналізації передсховища.

3. Засобами охоронної сигналізації обладнуються всі виходи на горища, об'єми приміщень, суміжних із небанківськими приміщеннями, а також зовнішні, перехідні двері та віконні отвори:

(абзац перший пункту 3 глави 15 розділу ІІ у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

банківських приміщень першого поверху;

підвалів банку незалежно від їх призначення та наявності в них цінностей;

поверху (поверхів) банку, на якому (яких) розташовано касовий вузол або приміщення касового вузла.

4. Інженерно-технічні елементи (люки, шлюзи, вентиляційні канали тощо) розміром понад 150 х 150 мм, які підведені і входять до банківських приміщень, що охороняються, мають блокуватися сповіщувачами охоронної сигналізації.

5. Ручні сповіщувачі системи тривожної сигналізації мають установлюватися біля дверей головного і запасних входів, у сховищах цінностей, передсховищах, приміщеннях для розміщення сейфів з цінностями, на робочих місцях касирів та охоронників, у скупках дорогоцінних металів і коштовностей, боксі інкасації, на шляху транспортування цінностей.

Ручні сповіщувачі системи тривожної сигналізації мають установлюватися в місцях, непомітних для відвідувачів, і забезпечувати зручність подавання сигналів тривоги в будь-яких ситуаціях.

Для дистанційної подачі сигналу "Тривога" охоронники обов'язково забезпечуються радіоканальними сповіщувачами тривожної сигналізації.

(пункт 5 глави 15 розділу ІІ у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

6. Рубежі охоронної сигналізації, засоби охоронної сигналізації та ручні сповіщувачі системи тривожної сигналізації, що встановлюються згідно з пунктами 1 - 5 цієї глави, для забезпечення реагування на їх сигнали підключаються під спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони, з яким (якими) укладено договір про охорону банку.

7. Для приміщень банку, не зазначених у пунктах 1 - 5 цієї глави, кількість рубежів охоронної сигналізації, необхідність обладнання засобами охоронної сигналізації, ручними сповіщувачами системи тривожної сигналізації та їх підключення під спостереження власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони визначається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи, ураховуючи наявність цінностей і можливість проникнення до цих приміщень сторонніх осіб ззовні.

(пункт 7 глави 15 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

8. Вимоги, зазначені в пунктах 1 - 6 цієї глави, є обов'язковими для виконання банками, у яких обсяги готівки та інших цінностей дорівнюють або становлять більше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

9. Вимоги до обладнання засобами охоронної сигналізації та ручними сповіщувачами системи тривожної сигналізації банків, у яких обсяги готівки та інших цінностей становлять менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, визначаються за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи.

10. Приміщення, де встановлено сервери, що містять бази даних електронних платіжних документів, і приміщення електронних архівів мають обладнуватися не менше ніж двома рубежами сигналізації з підключенням кожного рубежу окремими кодами на ПКП, установлені на посту власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони банку.

Приміщення, у яких розміщено програмно-технічні комплекси банку, які обробляють електронні платіжні документи та/або працюють в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України, підключаються на пост власної служби охорони банку та/або суб'єкта (суб'єктів) охорони банку.

11. Для депозитної системи потреба обладнання відповідними рубежами та засобами охоронної сигналізації визначається за рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи залежно від технології роботи депозитної системи і за умови забезпечення належних умов щодо схоронності цінностей під час роботи з депозитною системою.

12. За рішенням керівника банку або уповноваженої ним особи сховище цінностей та інші приміщення банку можуть посилюватися додатковими технічними засобами охорони.

13. Для захисту приміщень та будівельних конструкцій у банках мають використовуватися такі засоби охоронної і пожежної сигналізації та ручної системи тривожної сигналізації, що мають належні сертифікати відповідності на право застосовування їх в Україні.

14. Термін експлуатації систем або комплексів тривожної сигналізації у банках не повинен перевищувати термінів, що встановлені технічною документацією або нормативними документами на ці прилади.

Термін експлуатації зазначених систем може бути продовжений після проведення регламентних робіт та відповідно до акта комісії за участю представників банку, суб'єкта охорони та в разі потреби виробника.

(главу 15 розділу ІІ доповнено пунктом 14 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286)

Розділ III. Виключено

(розділ ІІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.08.2005 р. N 286,
виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 04.07.2007 р. N 243)

 

Директор Департаменту
готівково-грошового обігу

Н. В. Дорофєєва

Директор Департаменту інформатизації

А. С. Савченко

ПОГОДЖЕНО:

 

Заступник Голови
Національного банку України

В. Л. Кротюк

 

Обсяги готівки та інших цінностей, що можуть зберігатись у сховищах цінностей та сейфах, що використовуються як сховища цінностей, залежно від класу опору за ДСТУ 4012.1-2001

Клас опору за ДСТУ 4012.1-2001

Обсяги готівки та інших цінностей (мінімальних зарплат)

V

5000

VI

10000

VII

25000

VIII

50000

IX

75000

X

100000

XI

200000

XII

300000

XIII

Понад 300000

Примітка. Дозволяється використовувати сховища цінностей та сейфи як сховища цінностей із класом опору з I до IV за ДСТУ 4012.1-2001. Обсяги готівки та інших цінностей, що можуть у них зберігатися, не мають перевищувати 3000 мінімальних зарплат. Конкретний клас опору обирається за рішенням керівника установи банку або уповноваженої ним особи за умови забезпечення надійної схоронності цінностей.

 

Директор Департаменту
готівково-грошового обігу

Н. В. Дорофєєва

Опрос