Идет загрузка документа (296 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о порядке формирования и использования резерва для возмещения возможных потерь по кредитным операциям банков

Национальный банк
Положение, Постановление от 06.07.2000 № 279
Утратил силу

Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків

Постанова Правління Національного банку України
від 6 липня 2000 року N 279

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
3 серпня 2000 р. за N 474/4695 

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Правління Національного банку України
 від 24 жовтня 2000 року N 418
,
від 5 квітня 2001 року N 151
,
 від 7 грудня 2001 року N 502
,
 від 19 березня 2003 року N 119
,
 від 15 серпня 2003 року N 339
,
 від 27 серпня 2004 року N 411
,
 від 17 січня 2005 року N 10
(зміни, внесені пунктами 4, 5 і 6 Змін, затверджених постановою Правління
 Національного банку України від 17 січня 2005 року N 10
, діють з 1 березня 2005 року),
 від 10 червня 2005 року N 210
,
 від 19 березня 2007 року N 83
,
 від 6 липня 2007 року N 248
,
 від 23 липня 2008 року N 211
,
 від 1 грудня 2008 року N 406
,
 від 31 грудня 2010 року N 593
,
 від 13 квітня 2011 року N 114
 (враховуючи зміни, внесені
постановою Правління Національного банку України
 від 14 липня 2011 року N 235
),
 від 31 травня 2011 року N 170,
 від 28 грудня 2011 року N 486

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Правління Національного банку України
від 25 січня 2012 року N 23)

Додатково див. листи
 Національного банку України
 від 19 грудня 2000 року N 43-111/5352-8352
,
 від 22 січня 2009 року N 40-511/442-919

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення порядку формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (додається).

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.09.97 N 323 (зі змінами і доповненнями).

3. Установити, що банки зобов'язані здійснювати формування резервів під кредитні ризики за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, та за простроченими на строк понад 30 днів нарахованими доходами за кредитними операціями відповідно до пунктів 1.6, 1.7, 8.2 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, починаючи з 1 січня 2001 року.

4. Зобов'язати Департамент бухгалтерського обліку внести до 1 січня 2001 року відповідні зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України щодо порядку обліку прострочених понад 30 днів нарахованих доходів за кредитними операціями.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Я. Ф. Солтиса, Департамент пруденційного нагляду (В. О. Зінченко), Управління нагляду за великими банками (Ю. О. Герасименко), Операційне управління (В. Д. Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

 

Голова 

В. С. Стельмах 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків

(У тексті Положення посилання на додатки 2 - 4 замінено відповідно посиланнями на додатки 1 - 3 згідно з постановою Правління Національного банку України від 13 квітня 2011 року N 114)

(У тексті Положення слово "відсотки" у всіх відмінках замінено словом "проценти" у відповідних відмінках згідно з постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2011 року N 486)

1. Загальні положення

1.1. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України (далі - Національний банк) установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Банк відображає в бухгалтерському обліку формування та використання резервів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з бухгалтерського обліку.

(абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502
,
 в редакції
постанов Правління
 Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10
,
 від 13.04.2011 р. N 114)

1.2. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - Положення) розроблено на підставі законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про заставу", "Про господарські товариства""Про акціонерні товариства" та нормативно-правових актів Національного банку.

(пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 31.12.2010 р. N 593,
 від 13.04.2011 р. N 114)

1.3. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

(пункт 1.3 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418)

1.4. До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

кошти банків у розрахунках та строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517);

(абзац другий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406,
 від 13.04.2011 р. N 114
,
 від 28.12.2011 р. N 486)

кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1600 А);

(абзац третій пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406,
 від 13.04.2011 р. N 114)

вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2030, 2036 КА, 2037);

(абзац четвертий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання (балансові рахунки 2010, 2016 КА);

кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2020, 2026 КА, 2027);

(абзац шостий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077);

(абзац сьомий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087); 

(абзац восьмий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117);

(абзац дев'ятий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);

кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2215, 2216 КА, 2217);

(абзац одинадцятий пункту 1.4 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237);

(абзац дванадцятий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2220, 2226 КА, 2227);

(абзац тринадцятий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам (балансові рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А);

гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам (позабалансові рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);

вимоги за виплаченими банком гарантіями (балансовий рахунок 3548);

(абзац шістнадцятий пункту 1.4 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків) (позабалансові рахунки 9020, 9023);

абзац вісімнадцятий пункту 1.4 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

абзац дев'ятнадцятий пункту 1.4 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

абзац двадцятий пункту 1.4 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114,
у зв'язку з цим абзац двадцять перший уважати абзацом вісімнадцятим)

зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50 % від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129.

(пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418,
 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411,
в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

1.5. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами1; за кредитними операціями між установами в системі одного банку2; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику); за коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку.

(абзац п'ятий пункту 1.5 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210,
 від 19.03.2007 р. N 83)

____________
1 Бюджетні кредити - бюджетні кошти, які розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику.

2 Для банків із 100 % іноземним капіталом - за кредитними операціями з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий ніж "інвестиційний клас".

У разі консорціумного кредитування резервуванню в провідному банку підлягає тільки та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

1.6. Пункт 1.6 виключено 

(пункт 1.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 05.04.2001 р. N 151
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502)

1.7. Банки зобов'язані формувати резерв на всю суму коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.

За коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банках-нерезидентах, банки зобов'язані формувати резерв з урахуванням ризику країни відповідно до вимог глави 8 цього Положення.

(абзац другий пункту 1.7 із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

Заборгованість за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, визначається банком як безнадійна.

(пункт 1.7 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

(пункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 05.04.2001 р. N 151
,
 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

1.8. Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Абзац третій пункту 1.8 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

1.9. Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення3). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум заборгованості за кредитними операціями (у тому числі наданих зобов'язань з кредитування) за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).

(абзац перший пункту 1.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210)

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними оборотно-сальдового балансу4.

(пункт 1.9 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

____________
3 Угода про надання гарантії тощо.

4 Контроль за даними оборотно-сальдового балансу означає, що формування резерву здійснюється з урахуванням коригуючих проводок відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100.

(виноска 4 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

1.10. Заборгованість за кредитними операціями, що класифікована банком як безнадійна, списується за рахунок резерву в порядку, установленому Національним банком.

(пункт 1.10 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

1.11. Банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні положення банку мають містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичальника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспроможності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.

(пункт 1.11 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

1.12. Банки можуть класифікувати заборгованість за кредитними операціями та на підставі цієї класифікації формувати портфель однорідних споживчих кредитів, а також резерв за цим портфелем.

(главу 1 доповнено пунктом 1.12 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

1.13. Банк зобов'язаний здійснювати контроль за цільовим використанням наданих кредитів відповідно до умов кредитного договору.

(главу 1 доповнено пунктом 1.13 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

2. Визначення окремих термінів, що вживаються у цьому Положенні

Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні" та "безнадійні".

(абзац перший глави 2 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10)

Класифікація кредитних операцій - це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції. Оцінка рівня кредитного ризику здійснюється згідно з порядком, установленим у главах 4, 5, 6 та 7 цього Положення.

(абзац другий глави 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502)

Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником процентів і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).

"Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним.

(визначення терміну із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339,
абзац четвертий глави 2 із змінами, внесеними згідно з постановою 
Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

"Під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.

(абзац п'ятий глави 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

"Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими є імовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

(абзац шостий глави 2 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

"Сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі під загрозою, імовірність повного погашення кредитної заборгованості низька.

(абзац сьомий глави 2 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

"Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

(абзац восьмий глави 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

Платоспроможність - здатність позичальника (контрагента банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.

Кредитоспроможність - наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і проценти за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

(главу 2 доповнено терміном згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

Інвестиційний проект - проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості.

(главу 2 доповнено терміном згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

Кредитування під інвестиційний проект - довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи (що має одержати створюване/реконструйоване підприємство та за рахунок яких забезпечуватиметься повернення кредиту), яке передбачає як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект та отримати заплановані результати; надійність та стабільність бізнесу, яким займається позичальник, протягом часу, що потрібний для завершення проекту і повернення кредиту, врахування як позичальником, так і банком усіх ризиків, що наявні під час кредитування під інвестиційний проект.

(главу 2 доповнено терміном згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень.

(главу 2 доповнено терміном згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

Портфель однорідних споживчих кредитів - це загальна сума заборгованості за однорідними споживчими кредитами (балансові рахунки 2202, 2203, 2207, 2620А, 2625А), що надані банком на поточні потреби позичальникам - фізичним особам, у кредитних договорах з якими є письмова згода позичальника на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього та відомості за цими договорами надані банком до бюро кредитних історій.

(главу 2 доповнено терміном згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83
,
 абзац чотирнадцятий глави 2 із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406,
 від 13.04.2011 р. N 114)

Пільговий кредит - кредит, що надається банком позичальнику на більш сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, які визначають його кредитну та облікову політику.

(главу 2 доповнено терміном згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248)

"Безнадійна заборгованість - заборгованість за кредитною операцією, що класифікована банком як безнадійна відповідно до вимог цього Положення.

(главу 2 доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

3. Критерії класифікації кредитних операцій

3.1. З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку5);

стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і процентів (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

рівень забезпечення кредитної операції.

Класифікація заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, здійснюється залежно від своєчасності погашення позичальником основного боргу та/або процентів/комісій за кредитом відповідно до пункту 6.1 глави 6 цього Положення.

(пункт 3.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

____________
5 Обов'язкова оцінка фінансового стану контрагентів за факторинговими операціями не вимагається. За операціями з урахування векселів здійснюється оцінка фінансового стану визначеної банком особи із числа зобов'язаних за векселем осіб.

(виноска 5 в редакції постанов Правління
 Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418
,
 від 27.08.2004 р. N 411)

4. Оцінка фінансового стану позичальника

4.1. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

____________

6Виноску 6 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248,
 у зв'язку з цим виноски 7 - 14 уважати відповідно виносками 6 - 13)

Банк під час здійснення оцінки фінансового стану позичальника зобов'язаний ураховувати основні показники, установлені в пунктах 4.3 та 4.6 цієї глави.

(пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248)

Банк під час здійснення оцінки фінансового стану позичальника має право встановлювати додаткові (суб'єктивні) показники.

(пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248)

Установлені банком додаткові (суб'єктивні) показники, які використовуються ним для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця, мають ураховувати особливості видів економічної діяльності зазначених позичальників.

(пункт 4.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248,
 у зв'язку з цим абзаци другий - дев'ятий вважати
 відповідно абзацами п'ятим - дванадцятим)

Оцінку фінансового стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для:

банків - не рідше ніж один раз на місяць;

інших юридичних осіб - не рідше ніж один раз на три місяці;

фізичних осіб - періодичність оцінки їх фінансового стану визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж один раз у рік (або за результатами фінансового року). Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу - крім випадків, пов'язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороба тощо).

Банк перевіряє кредитоспроможність позичальника, заборгованість за кредитом якого включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, за власною методикою.

(пункт 4.1 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

Банк самостійно встановлює періодичність перегляду кредитоспроможності позичальника за кредитами, заборгованість за якими включена до портфеля однорідних споживчих кредитів.

(пункт 4.1 доповнено новим абзацом десятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83,
 у зв'язку з цим абзаци десятий і одинадцятий
 уважати відповідно абзацами одинадцятим і дванадцятим)

Результати оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів банку мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України, особливо щодо великих кредитів, кредитів пов'язаним з банком особам (інсайдерам).

(абзац другий пункту 4.1 замінено абзацами другим - шостим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом сьомим)

Зазначені в цьому Положенні вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.

4.2. Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями.

Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Банк визначає клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) на підставі загальної суми балів за основними та додатковими (суб'єктивними) показниками. Питома вага суми балів за додатковими (суб'єктивними) показниками не може перевищувати 30 % від визначеної банком загальної суми балів за результатами оцінки фінансового стану позичальника.

(абзац третій пункту 4.2 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248)

4.3. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

обсяг реалізації;

обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

собівартість продукції (у динаміці);

прибутки та збитки (у динаміці);

рентабельність (у динаміці);

кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Банки повинні визначати значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює, і даних про результати його діяльності.

(пункт 4.3 доповнено абзацом одинадцятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

4.3.1. Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:

 
КЛ1 = 

Ав
----------------,
Зп 

  

де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Абзац п'ятий підпункту 4.3.1 пункту 4.3 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83,
 у зв'язку з цим абзаци шостий - тринадцятий
 уважати відповідно абзацами п'ятим - дванадцятим)

коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:

 
КЛ2 = 

Ал
----------------,
Зп 

  

де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Абзац восьмий підпункту 4.3.1 пункту 4.3 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83,
 у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - дванадцятий
 уважати відповідно абзацами восьмим - одинадцятим)

коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:

 
КП = 

Ао
------------------,
Зп 

  

де Ао - оборотні активи,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Абзац одинадцятий підпункту 4.3.1 пункту 4.3 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

4.3.2. Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:

коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:

 
КМ = 

Вк - Ан
------------------,
Вк 

  

де Вк - власний капітал підприємства,

Ан - необоротні активи.

Абзац п'ятий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83,
 у зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий
 уважати відповідно абзацами п'ятим - восьмим)

коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику:

 
КН = 

Зк
------------------,
Вк 

  

де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),

Вк - власний капітал.

Абзац восьмий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

4.3.3. Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:

рентабельність активів:

 
Р = 

Пч
------------------,
А 

  

де Пч - чистий прибуток,

А - активи;

рентабельність продажу:

 
Р = 

Пч
------------------,
Ор 

  

де Пч - чистий прибуток,

Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).

4.3.4. Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та процентами за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів) та для суб'єктів господарської діяльності, що отримали кредит в іноземній валюті, - з урахуванням зміни валютного курсу:

(абзац другий підпункту 4.3.4 пункту 4.3 із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411,
 від 10.06.2005 р. N 210)

 
К = 

(Нсм х n) - (Зм х n) - Зі
----------------------------------,
Ск 

  

де Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),

Ск - сума кредиту та проценти за ним (за кредитами в іноземній валюті ця сума приймається до розрахунку з урахуванням зміни валютного курсу),

(абзац четвертий підпункту 4.3.4 пункту 4.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210)

n - кількість місяців дії кредитної угоди,

Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо),

Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.

4.3.5. Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:

ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;

ефективність управління позичальника;

професіоналізм керівництва та його ділова репутація;

інша інформація.

4.4. Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць з використанням методів, що використовуються у вітчизняній та світовій банківській практиці, у тому числі з урахуванням:

інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування коштів;

аналізу якості активів і пасивів;

аналізу прибутків і збитків;

інформації про виконання банком зобов'язань у минулому;

інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;

щорічного аудиторського висновку.

(пункт 4.4 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

4.5. Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:

Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу.

Позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство, а також банки, в яких відкликано банківську ліцензію, не можуть бути віднесені до класу, вище ніж клас "Г".

(пункт 4.5 доповнено новим абзацом восьмим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10,
у зв'язку з цим абзац восьмий уважати абзацом дев'ятим)

Абзац дев'ятий пункту 4.5 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248)

(пункт 4.5 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

4.6. Для оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом. Клас позичальника за операціями з фінансового лізингу визначається без урахування критерію класифікації кредитної операції "рівень забезпечення кредитної операції".

(абзац перший пункту 4.6 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх ймовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом установлення оптимальних значень та відповідних балів для кожного з показників (факторів) та здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.

У разі визначення кредитоспроможності позичальника-фізичної особи мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються достовірними документами, виданими третьою особою (довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів, а також (за наявності) кредитна історія позичальника, підтверджена кредитними звітами бюро кредитних історій).

(абзац третій пункту 4.6 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

До якісних характеристик позичальника зокрема належать:

загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);

соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

вік клієнта;

кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасність їх погашення й сплати процентів/комісій за ними), у тому числі отримана від бюро кредитних історій.

(абзац восьмий пункту 4.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи зокрема належать:

сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання);

(абзац десятий пункту 4.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника);

коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та процентами/комісіями за ним);

забезпечення кредиту [застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)] та його ліквідність.

Банк для розрахунку основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи враховує доходи, факт отримування яких протягом дії кредитного договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів].

(пункт 4.6 доповнено новим абзацом чотирнадцятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406,
у зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий - двадцять третій
 уважати відповідно абзацами п'ятнадцятим - двадцять четвертим)

Під час визначення кредитоспроможності й оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:

менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);

фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);

прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).

Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас "А" - сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і процентів/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і процентів/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.

Клас "Б" - основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і процентів/комісій за ним.

Клас "В" - сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення кредиту і процентів/комісій за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і процентів/комісій за ним.

Клас "Г" - фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та процентами/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплату боргу за кредитом та процентів/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).

Клас "Д" - фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не забезпечують сплату боргу за кредитом та процентів/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та проценти/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

(пункт 4.6 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418,
від 07.12.2001 р. N 502,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

4.7. Якщо немає достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника - юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г".

(пункт 4.7 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

Банк зобов'язаний класифікувати не вище класу "Д" позичальників - фізичних і юридичних осіб, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про позичальника.

(пункт 4.7 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

4.8. Якщо на час укладення договору пролонгації (тобто продовження строку дії договору) кредитної операції з кредитоспроможним і надійним позичальником - юридичною особою, якого віднесено до класу "А" або "Б", не спостерігається погіршення його фінансового стану і проценти сплачуються своєчасно (за умови, що сплата процентів за договорами передбачена не рідше одного разу на квартал), то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу позичальника. Разом з тим надходження (крім кредитних коштів) на рахунки позичальника (контрагента банку) протягом первісного строку користування кредитними коштами згідно з кредитним договором мають перевищувати розмір заборгованості за кредитом не менше ніж у два рази та засвідчуватися документально.

Пролонговані кредити, які надані позичальникам - фізичним особам на придбання та удосконалення нерухомості, автотранспорту, товарів довгострокового використання, вважаються пролонгованими без пониження класу позичальника, якщо на час укладення угоди про пролонгацію кредитного договору позичальники - фізичні особи віднесені до класу "А" або "Б" та проценти (комісії, інші платежі) сплачуються своєчасно. Пролонгація кредитів за інших умов розглядається як пролонгація з пониженням класу позичальника.

(пункт 4.8 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

5. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними

5.1. Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця:

а) за станом погашення позичальником/контрагентом - юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та процентів/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу є:

"добрим":

якщо заборгованість за кредитом і проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

"слабким":

якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але проценти/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

"незадовільним":

якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів;

б) за станом погашення позичальником - фізичною особою кредитної заборгованості та процентів/комісії за ним обслуговування боргу є:

"добрим":

якщо заборгованість за кредитом і процентами/комісією за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо).

(підпункт "б" пункту 5.1 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - одинадцятий
 вважати відповідно абзацами п'ятим - дванадцятим)

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

(абзац п'ятий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

"слабким":

якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються із затримкою від 8 до 30 днів (або з максимальною затримкою від 31 дня до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

(абзац сьомий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 19.03.2007 р. N 83)

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 дня до 180 днів, але проценти/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

(абзац восьмий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

"незадовільним":

якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів (або з максимальною затримкою до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.

(абзац одинадцятий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

Якщо одна з вимог кожного підпункту, що характеризує групу кредитної операції за станом обслуговування боргу позичальниками/контрагентами (юридичними і фізичними особами), не виконується, то така операція зараховується до групи на один рівень нижче.

(пункт 5.1 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

5.2. Обслуговування боргу не може вважатися "добрим", якщо заборгованість за кредитною операцією включає залишок рефінансованої заборгованості, тобто якщо відбувається погашення старої заборгованості за рахунок видачі нового кредиту у зв'язку з погіршенням фінансового стану позичальника та/або проблемами, пов'язаними з обслуговуванням боргу.

(абзац перший пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

При визначенні групи кредитної операції також мають ураховуватися зміни початкових умов кредитної угоди щодо сум і строків погашення основного боргу і процентів за ним (якщо такі зміни відбулися з погіршенням умов для кредитора).

Якщо позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитами, то оцінка обслуговування позичальником боргу ґрунтується на кредитній заборгованості, що віднесена до нижчої групи.

5.3. Зобов'язання за наданими гарантіями, поруками та авалями за станом обслуговування боргу вважається "добрим" до часу їх виконання за умови своєчасної сплати контрагентами процентів/комісій за ними відповідно до умов угоди.

(пункт 5.3 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10)

6. Класифікація кредитного портфеля

6.1. Відповідно до перелічених у главах 4 і 5 цього Положення критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції таким чином:

(пункт 6.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

Категорія заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, визначається банком щомісяця залежно від кількості днів прострочення основного боргу та/або процентів/комісій за ним:

(пункт 6.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

(пункт 6.1 доповнено таблицею згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83
,
 таблиця абзацу другого пункту 6.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

Банки мають право самостійно встановлювати більш жорсткі критерії для віднесення цієї заборгованості до відповідної категорії.

(пункт 6.1 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

6.2. Банк має право віднести кредитну операцію, за якою стан обслуговування позичальником боргу протягом останніх шести місяців визначений як "добре", до категорії "під контролем" (якщо позичальник віднесений до класу "В") або "субстандартна" (якщо позичальник віднесений до класу "Г") за умови, що на момент здійснення класифікації кредитний договір діє не менше ніж шість місяців і сплата процентів за ним передбачена не рідше одного разу на місяць.

Банк не має права застосовувати норми абзацу першого цього пункту під час класифікації кредитної операції, якщо позичальник не має кредитної історії, а також якщо класифікація фінансового стану позичальника здійснена банком на підставі пункту 4.7 глави 4 цього Положення.

Банк має право підвищити на один рівень категорію кредитної операції під час здійснення довгострокового кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і процентів/комісій за ним відповідно до умов кредитного договору за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується.

Абзац четвертий пункту 6.2 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.12.2010 р. N 593,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий, шостий
 уважати відповідно абзацами четвертим, п'ятим)

Банк не має права одночасно застосовувати норми абзаців першого та третього цього пункту.

Банк не має права відносити пільгові кредити до категорій "стандартна" і "під контролем". 

____________
7Виноску 7 виключено

(виноска "7" до пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 06.07.2007 р. N 248,
 у зв'язку з цим виноски 8 - 13 уважати відповідно виносками 7 - 12)

(пункт 6.2 в редакції постанов Правління
 Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10
,
 від 10.06.2005 р. N 210
,
 від 06.07.2007 р. N 248)

6.3. Під час класифікації операцій за врахованими векселями, крім оцінки фінансового стану визначеної банком зобов'язаної за векселем особи, також ураховується строк погашення заборгованості.

(абзац перший пункту 6.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

Якщо заборгованість за простроченими векселями прострочена не більше ніж 30 днів, то така кредитна операція не може бути класифікована вище ніж "сумнівна".

Заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більше ніж 30 днів має належати до категорії "безнадійна".

Під час визначення розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з урахованої вартості векселя та амортизації дисконту.

(абзац четвертий пункту 6.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

(пункт 6.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

Кредитні операції у вигляді врахування векселів, за якими кошти надаються одній особі, а погашення заборгованості здійснюється іншою, аналітичний облік таких операцій ведеться щодо тієї особи, яка відповідно до умов угоди має здійснювати погашення кредитної заборгованості.

(пункт 6.3 доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10)

6.4. Абзац перший пункту 6.4 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

Абзац другий пункту 6.4 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

 Оцінка якості кредитної операції здійснюється до часу виконання позичальником/контрагентом зобов'язання за нею (надходження коштів) незалежно від виду зобов'язання (або його заміни на інший вид).

(пункт 6.4 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

6.5. При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме:

"стандартна" 

- заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання7 (у т. ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;  

"сумнівна" 

- заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантіями і поруками8 (у т. ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);  

"безнадійна" 

- заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т. ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).  

____________
7 Якщо за наданими зобов'язаннями (гарантіями, поруками, авалями) за оцінкою фінансового стану позичальника зараховано до класу "Б" і нижче, то категорія операції визначається відповідно до класу позичальника (з урахуванням вимог пункту 5.3 цього Положення).

(виноска 7 в редакції постанов Правління
 Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418
,
 від 19.03.2003 р. N 119)

8 Якщо на час виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та поруками таке зобов'язання було класифіковане з урахуванням оцінки фінансового стану контрагента як "безнадійне", то після виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та поруками така кредитна заборгованість класифікується також як "безнадійна", якщо фінансова діяльність такого контрагента не покращилась.

(виноска 8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

7. Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

7.1. Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).

(абзац перший пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

При розрахунку резерву за заборгованістю, що сформувалась за портфелем однорідних споживчих кредитів, забезпечення за цими кредитами до уваги не береться.

(пункт 7.1 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

7.1.1. Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

Кабінету Міністрів України;

банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас"9;

урядів країн, які мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А за міжнародною шкалою, підтверджену в бюлетені рейтингових компаній Standard & Poor's або Fitch IBCA, або аналогічну рейтингову оцінку Moody's;

(абзац четвертий підпункту 7.1.1 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація);

(абзац п'ятий підпункту 7.1.1 пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

забезпечені гарантії банків України.

(підпункт 7.1.1 пункту 7.1 доповнено абзацом шостим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418)

____________
9 Інвестиційний клас - кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

(виноска підпункту 7.1.1 пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

7.1.2. Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб - майнових поручителів), що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас";

іменні ощадні сертифікати, що випущені банком-кредитором, або майнові права на грошові кошти / банківські метали позичальника чи майнового поручителя, що розміщені на депозиті в банку-кредиторі на строк не менше ніж строк користування кредитом, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом. Не приймаються до розрахунку резерву майнові права на грошові кошти/банківські метали банку, який одночасно є позичальником і кредитором та кошти якого розміщені в банку-кредиторі на подібних з отриманим у нього кредитом або залученим депозитом умовах (сума, строк та вид валюти).

(абзац третій підпункту 7.1.2 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339,
 від 13.04.2011 р. N 114
,
 від 28.12.2011 р. N 486)

дорогоцінні метали, які належать позичальнику і знаходяться на зберіганні в банку-кредиторі, та за умови безперечного права звернення банком-кредитором стягнення, обумовленого договором, на ці метали в разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом;

державні цінні папери;

недержавні цінні папери - облігації та акції підприємств, що мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випущені банком-кредитором, ощадні сертифікати інших банків, інвестиційні сертифікати; 

(абзац шостий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

зареєстроване нерухоме майно (яке перебуває на території України);

(абзац сьомий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

рухоме майно (майно в матеріальній формі, яке не є нерухомістю);

(абзац восьмий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210)

іпотечні облігації та іпотечні сертифікати;

(пункт 7.1.2 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83,
 у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - дванадцятий
 уважати відповідно абзацами десятим - тринадцятим)

майнові права на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, - майнові права на об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, що належить до житлового фонду та яке стане власністю позичальника після укладення договору іпотеки, за умови, якщо позичальник документально підтвердив свої права щодо набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому, беруться до розрахунку протягом двох років з дати отримання кредиту;

(пункт 7.1.2 доповнено новим абзацом десятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406,
у зв'язку з цим абзаци десятий - тринадцятий
 уважати відповідно абзацами одинадцятим - чотирнадцятим)

майнові права на інше майно (вироби, товари, майбутній врожай, приплід тварин, одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами про продаж товарів / проведення робіт / надання послуг), яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, крім майнових прав на послуги, процеси, роботи, інтелектуальну власність, корпоративні права, корисні копалини, видобуток яких не здійснено, опціони.

(абзац одинадцятий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

(абзац одинадцятий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

Майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами про продаж товарів / проведення робіт / надання послуг беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за одночасного дотримання таких умов:

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом дванадцятим 
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486)

наявність документів, що підтверджують виконання заставодавцем своїх зобов'язань з поставки товарів / проведення робіт / надання послуг або документів, що підтверджують здатність здійснити поставку товарів / провести роботи / надати послуги протягом строку користування кредитними коштами (бізнес-план та/або прогнозні розрахунки, фактичні обсяги реалізації за попередні періоди);

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом тринадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486)

договорами, майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за якими оформлено в забезпечення, передбачено спрямування такої виручки на рахунки заставодавця, відкриті в банку-кредиторі (у разі консорціумного кредитування - у головному банку);

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом чотирнадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486)

банк здійснює контроль за станом виконання договорів, майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за якими оформлено в забезпечення, у тому числі за станом розрахунків, що підтверджується відповідними документами;

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом п'ятнадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486)

банк має документально підтверджений позитивний досвід (за останні 12 місяців, що передують даті розрахунку резерву) щодо повного та своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договорами, у тому числі (за наявності) забезпеченими майновими правами на одержання грошових коштів (виручки), що укладені позичальником із банком-кредитором та/або з іншими банками;

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом шістнадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486)

позичальник надав підтвердження щодо наявності в нього інших джерел погашення кредиту і процентів/комісій за ним, які відрізняються від оформлених у забезпечення виконання зобов'язань перед банком-кредитором надходжень грошових коштів (виручки), або сума надходжень грошових коштів (виручки), визначена в договорі про продаж товарів / проведення робіт / надання послуг, перевищує суму майнових прав, оформлених за цим договором у заставу.

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом сімнадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486)

Банк бере до розрахунку резерву вартість майнових прав на одержання грошових коштів (виручки) у розмірі, що не перевищує суму грошових коштів (виручки), які можуть надійти після дати розрахунку резерву на рахунки заставодавця, відкриті в банку-кредиторі відповідно до умов укладених договорів.

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено новим абзацом вісімнадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28.12.2011 р. N 486,
у зв'язку з цим абзаци дванадцятий - чотирнадцятий
 уважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим - двадцять першим)

У разі здійснення кредитних операцій в іноземній валюті з фізичними особами до розрахунку резерву під кредитні ризики приймаються майнові права на грошові депозити або іменні депозитні сертифікати, випущені банком-кредитором, нерухоме майно, майнові права на майбутнє нерухоме майно, що належить до житлового фонду, транспортні засоби та банківські метали.

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411
,
 абзац
дев'ятнадцятий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10)

У разі здійснення кредитних операцій з нерезидентами (крім банківських установ і фізичних осіб, які оформили дозвіл на працевлаштування в Україні або які є працівниками розташованих на території України іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями) до розрахунку резерву під кредитні ризики приймаються тільки майнові права на грошові депозити або іменні депозитні сертифікати та нерухоме майно, що розташоване на території України та належить на правах власності цим нерезидентам або поручителю-резиденту, гарантії банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас". Ця норма не поширюється на кредитні операції, що здійснюються іноземними філіями українських банків.

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено абзацом двадцятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411
,
 абзац
двадцятий підпункту 7.1.2 пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

За операціями з розміщення та залучення грошових коштів між двома банками, що здійснюються в різних валютах в еквівалентній сумі та на однакові строки (установлені під час укладення договору), до розрахунку резерву під кредитні ризики приймаються майнові права на такі грошові кошти за умови обов'язкового оформлення договору застави на всю суму цих коштів.

(підпункт 7.1.2 пункту 7.1 доповнено абзацом двадцять першим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210)

10Виноску 10 виключено

 (згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418)

7.1.3. Сума забезпечення береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.

Безумовні гарантії беруться до розрахунку резервів під кредитні ризики за такими коефіцієнтами:

(абзац другий підпункту 7.1.3 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

(таблиця абзацу другого підпункту 7.1.3 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за такими коефіцієнтами:

(абзац третій підпункту 7.1.3 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

Класифіковані кредитні операції

Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією

майнових прав на депозити; іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, випущених банком-кредитором; майнових прав на грошові кошти за операціями з розміщення/
залучення коштів між двома банками, що здійснюються в різних валютах

банківських металів; майнових прав на банківські метали,що розміщені на депозитах

державних цінних паперів

недержавних цінних паперів

нерухомого майна, іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів

майнових прав на нерухоме майно, що належить до житлового фонду;
рухомого майна;
майнових прав на інше майно

у валюті, що відповідає валюті наданого кредиту, або ВКВ

у валюті, що відрізняється від валюти наданого кредиту

за кредитами в гривнях

за кредитами в іноземній валюті

"Стандартна"

100

90

80

100

40

70

50

50

"Під контролем"

100

90

80

80

20

70

50

40

"Субстандартна"

100

90

80

80

10

50

40

20

"Сумнівна"

100

90

80

80

0

30

20

10

"Безнадійна"

0

0

0

0

0

0

0

0

(таблиця абзацу третього підпункту 7.1.3 пункту 7.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління
 Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406
,
 від 13.04.2011 р. N 114
,
 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

За операціями фінансового лізингу, об'єктами якого є рухоме майно, до розрахунку резерву береться вартість об'єкта фінансового лізингу залежно від строку його перебування в лізингоодержувача (з дати передавання йому об'єкта) за такими коефіцієнтами:

(підпункт 7.1.3 пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418
,
 у редакції
постанов Правління Національного
 банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 від 27.08.2004 р. N 411
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210)

7.1.4. Банк-кредитор під час розрахунку чистого кредитного ризику зменшує суму валового кредитного ризику за окремою кредитною операцією на суму коштів, отриманих ним як грошове покриття за такою операцією, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитною операцією.

Для розрахунку резерву суму заборгованості, що обліковується за рахунком гарантійних депозитів і грошового покриття в інших банках (балансовий рахунок 1502), слід зменшувати на суму покриття за відповідним акредитивом, що обліковується за рахунками "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання" (балансовий рахунок 2602) та "Кошти в розрахунках фізичних осіб" (балансовий рахунок 2622), за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов'язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповідають за строками та сумами відповідному акредитиву й обліковуються на окремих аналітичних рахунках.

(пункт 7.1 доповнено підпунктом 7.1.4 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

7.2. Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні (протягом дії кредитного договору) за ринковою вартістю11. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України "Про заставу". Банк зобов'язаний здійснювати розрахунок вартості предмета застави у вигляді цінних паперів відповідно до вимог глави 3 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007 N 31, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 189/13456 (зі змінами).

(абзац перший пункту 7.2 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 23.07.2008 р. N 211,
 від 13.04.2011 р. N 114)

____________
11 Виноску 11 виключено

(виноска 11 у редакції постанов Правління
 Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411
,
 від 19.03.2007 р. N 83
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 23.07.2008 р. N 211)

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та процентів за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

Застава береться до розрахунку резерву під кредитні ризики в частині, пропорційній розміру кожного кредиту, якщо предмет застави є забезпеченням за двома або кількома кредитами.

(пункт 7.2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

Якщо за одним з таких кредитів платіж за основним боргом або процентами/комісіями за користування кредитом є простроченим понад 30 днів, то під час розрахунку резерву за всіма іншими кредитами цей предмет застави не приймається.

(пункт 7.2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83
,
 абзац четвертий пункту 7.2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

У разі погашення простроченої заборгованості за кредитом під час розрахунку резерву відновлюється порядок урахування цього предмета застави за іншими кредитами.

(пункт 7.2 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

7.3. При розрахунку чистого кредитного ризику не враховується застава, предметом якої є акції, випущені банком-кредитором.

Банк не має права під час розрахунку чистого кредитного ризику враховувати заставу, якщо є судове оскарження прав заставодавця на майно, що заставляється, або предметом застави є майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання позичальника/майнового поручителя, а також якщо позичальником/майновим поручителем оскаржується в суді право банку-кредитора на реалізацію права звернення стягнення на предмет застави.

(пункт 7.3 доповнено новим абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

Банк не має права під час розрахунку чистого кредитного ризику враховувати заставу, яка надана позичальником/майновим поручителем, щодо якого порушено справу про банкрутство або визнано банкрутом у встановленому законодавством порядку.

(пункт 7.3 доповнено новим абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406,
у зв'язку з цим абзаци другий - п'ятий
 уважати відповідно абзацами четвертим - сьомим)

При розрахунку чистого кредитного ризику за кредитами, що надані під заставу майнових прав на грошові депозити позичальника або поручителя, враховується вартість застави в розмірі, визначеному в підпункті 7.1.3 пункту 7.1 цієї глави, за умови передавання цих коштів в управління банку на строк дії кредитного договору.

(абзац четвертий пункту 7.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

Абзац третій пункту 7.3 виключено

(абзац третій пункту 7.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339,
у зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий
 уважати відповідно абзацами третім і четвертим)

Абзац п'ятий пункту 7.3 виключено

(пункт 7.3 доповнено новим абзацом п'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411,
у зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий
 уважати відповідно абзацами шостим - сьомим,
 абзац
п'ятий пункту 7.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486,
у зв'язку з цим абзаци шостий та сьомий
уважати відповідно абзацами п'ятим та шостим)

Сума валового кредитного ризику за консорціумним кредитом зменшується в провідному банку на суму кредитних ресурсів, залучених від банків - учасників банківського консорціуму.

За кредитами, класифікованими як "безнадійні", банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.

Банк має право під час розрахунку чистого кредитного ризику враховувати заставу за умови, що відомості про її обтяження на його користь внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

(пункт 7.3 доповнено абзацом сьомим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

7.4. Банк здійснює перевірку наявності та стану предметів застави з періодичністю, установленою внутрішніми положеннями банку, але не рідше:

одного разу на рік - якщо предметом застави є нерухоме майно та цілісний майновий комплекс;

одного разу на квартал - якщо предметом застави є сировина, матеріали, готова продукція, товари;

одного разу на місяць - якщо предметом застави є майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами про продаж товарів / проведення робіт / надання послуг;

одного разу на півроку - якщо предметом застави є інше майно/майнові права.

Банк здійснює перевірку наявності та стану предметів застави в разі кожної пролонгації кредитного договору.

Банк переглядає вартість предметів застави з урахуванням зміни кон'юнктури ринку, стану збереження заставленого майна, але не рідше одного разу на рік для нерухомості та виробничого обладнання та одного разу на півроку для інших предметів застави.

Банк не має права під час розрахунку чистого кредитного ризику враховувати заставу, якщо ним не здійснюються перегляд вартості предметів застави, перевірка наявності та стану відповідного предмета застави зі встановленою цим пунктом періодичністю, а також у нього немає документів, що засвідчують факт перегляду вартості предметів застави та їх перевірки.

(пункт 7.4 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 від 19.03.2007 р. N 83
,
 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

8. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

8.1. На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування.

За заборгованістю, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, сума загального кредитного ризику зважується на встановлений коефіцієнт резервування залежно від категорії, до якої віднесена ця заборгованість.

(таблиця абзацу другого пункту 8.1 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

Формування резерву під кредитні ризики за операціями в іноземній валюті, що проводяться на міжбанківському ринку, здійснюється за коефіцієнтами резервування 1 %, 5 %, 20 %, 50 %, 100 % відповідно до категорії кожної окремої операції без додаткової оцінки надходжень позичальника в іноземній валюті.

Банк під час розрахунку резерву за кредитними операціями в іноземній валюті визначає достатність надходжень валютної виручки позичальника.

Надходження валютної виручки вважаються достатніми за одночасного дотримання таких умов:

обсяг очікуваних надходжень позичальника перевищує обсяг його зобов'язань з урахуванням строків їх виконання та ризику перерахунку однієї валюти в іншу;

банк здійснює контроль за станом надходжень валютної виручки позичальника згідно з укладеними договорами, за якими визначалася достатність надходжень валютної виручки, та має документально підтверджені результати такого контролю;

банк має документально підтверджену інформацію щодо позитивного досвіду (за останні 12 місяців, що передують даті визначення достатності валютної виручки) надходжень валютної виручки на рахунки позичальника в цьому банку та/або в інших банках.

(абзац четвертий пункту 8.1 замінено п'ятьма абзацами згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486,
у зв'язку з цим абзац п'ятий уважати абзацом дев'ятим)

(пункт 8.1 із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 від 27.08.2004 р. N 411,
від 10.06.2005 р. N 210,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

Банк розраховує резерв за кредитами в іноземній валюті, наданими позичальникам - суб'єктам господарювання, за коефіцієнтами резервування 2 %, 7 %, 25 %, 60 %, 100 % залежно від категорії кожної окремої операції без оцінки наявності джерел надходжень валютної виручки за умови, що кредит надано для виробництва позичальником товарів, робіт, послуг, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів, що затверджуються не рідше одного разу на місяць виходячи з офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого Національним банком України на дату затвердження ціни та/або тарифу.

(пункт 8.1 доповнено абзацом дев'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 31.05.2011 р. N 170)

8.2. Під час формування резервів за кредитними операціями, що здійснюються на міжнародному ринку, банки мають ураховувати ризик країни, який виникає у зв'язку з кредитуванням позичальників інших країн і залежить від нестабільної політичної ситуації, економічної кризи, обмежувальної політики уряду щодо іноземних кредитів, інвестицій, переказів тощо.

Під час розрахунку резерву з урахуванням ризику країни чистий кредитний ризик зважується на один з двох коефіцієнтів резервування, що є більшим:

коефіцієнт резервування за ступенем ризику залежно від категорії кредитної операції, що встановлений у пункті 8.1 цього Положення,

або коефіцієнт резервування за ризиком країни позичальника, що встановлений у пункті 8.3 цього Положення.

Якщо гарантом повернення боргу за такою кредитною операцією є резидент країни, ризик якої належить до вищої групи, ніж ризик країни позичальника, то для порівняння береться коефіцієнт, що встановлений для країни цього гаранта.

(главу 8 доповнено новим пунктом 8.2 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119
,
 у зв'язку з цим пункти 8.2 та 8.3 вважати відповідно пунктами 8.3 та 8.4)

Якщо за результатами оцінки фінансового стану і стану обслуговування боргу кредитна операція за ступенем ризику віднесена до категорії "стандартна", а країна позичальника за ризиком віднесена до третьої групи ризику і нижче, то така кредитна операція вважається "нестандартною".

(пункт 8.2 доповнено абзацом шостим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

До кредитних операцій "під контролем" належать операції, які за рейтингом країни віднесені до групи 3.

(пункт 8.2 доповнено абзацом сьомим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

До "субстандартних" кредитних операцій належать операції, які за рейтингом країни віднесені до груп 4 - 5.

(пункт 8.2 доповнено абзацом восьмим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

До "сумнівних" кредитних операцій належать операції, які за рейтингом країни віднесені до груп 6 - 7.

(пункт 8.2 доповнено абзацом дев'ятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

До "безнадійних" кредитних операцій належать операції, які за рейтингом країни віднесені до групи 8.

(пункт 8.2 доповнено абзацом десятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83,
 у зв'язку з цим абзац сьомий уважати абзацом одинадцятим)

Якщо кредитна операція в іноземній валюті здійснюється з нерезидентом, що не є банківською установою або фізичною особою (яка оформила дозвіл на працевлаштування в Україні, або яка є працівником розташованих на території України іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями), то така операція не може бути віднесена до категорії вищої ніж "субстандартна". Ця норма не поширюється на кредитні операції, що здійснюються іноземними філіями українських банків.

(пункт 8.2 доповнено абзацом одинадцятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

8.3. Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors тощо).

Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділяються за групами відповідно до рейтингу країни згідно з інформацією, що доводиться до відома банків Національним банком України.

(абзац другий пункту 8.3 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 28.12.2011 р. N 486)

____________
12 Рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, доводиться до відома банків Національним банком України.

Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування:

N групи 

Коефіцієнт резервування ( %) 

1 

2 

3 

10 

4 

20 

5 

30 

6 

40 

7 

50 

8 

100 

Банки та інші позичальники, що розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений однією з провідних світових рейтингових компаній, належать до групи 7.

(пункт 8.3 доповнено новим абзацом четвертим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411,
у зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий
 уважати відповідно абзацами п'ятим і шостим)

До групи 8 належать банки (резиденти і нерезиденти) та інші позичальники, що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.

(абзац п'ятий пункту 8.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1 - 2, вважаються "стандартними", а віднесені до груп 3 - 8 - "нестандартними".

8.4. Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями відповідно до пункту 1.9 цього Положення. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк.

9. Вимоги щодо кредитної документації та звітності

(назва глави 9 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502)

9.1. Критерії, що використовуються банками при аналізі кредитного портфеля, а також у процедурах прийняття і виконання рішень щодо формування та використання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних документах банку, що визначають його кредитну політику.

Банки зобов'язані зберігати протоколи засідань кредитних комітетів (кредитних комісій), інформацію про здійснення кредитної операції, класифікацію кредитного портфеля і формування резервів не менше п'яти років з часу закінчення дії кредитної угоди, а також подавати ці документи уповноваженим працівникам Національного банку на їх запит.

9.2. Звітність про класифікацію кредитних операцій, створення резервів та їх використання, що складається за формами N 302 "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності", N 604 "Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", подається банками - юридичними особами (зведені дані - з урахуванням філій, що розташовані в Україні та за її межами) територіальним управлінням Національного банку України.

(пункт 9.2 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339)

9.3. Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися документально за встановленою банком формою (рекомендована форма в додатку 1). Ця форма має вестися і в електронному вигляді. При цьому банк має забезпечити збереження бази даних цієї форми за станом на перше число кожного місяця.

Форма заповнюється на підставі робочих документів щодо кожної кредитної операції, що ведуться кредитним інспектором, за кожним позичальником (контрагентом) окремо.

9.4. Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником (контрагентом) в обов'язковому порядку мають містити:

назву клієнта, його місцезнаходження (місцепроживання);

номер основного поточного, додаткового поточного та позичкового рахунків;

письмове клопотання (заявка) про надання кредиту та техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі;

кредитну угоду та зміни до неї;

угоду про заставу (забезпечення) та зміни до неї;

дату видачі та погашення кредиту (за угодою);

початкову суму кредиту в гривнях або гривневому еквіваленті та код валюти (у разі видачі кредиту в іноземній валюті);

відсоткову ставку, про всі її зміни та на звітну дату;

фінансову звітність позичальника (контрагента), що подається до банку-кредитора;

інформацію про результати оцінки фінансового стану позичальника (контрагента), встановлені цим Положенням та внутрішньобанківським положенням про кредитування і методикою проведення оцінки фінансового стану (на час здійснення кредитної операції та всі наступні дати проведення оцінки, у тому числі на дату зарахування заборгованості на рахунки пролонгованої, простроченої, сумнівної заборгованості або визнання її безнадійною);

документи, що свідчать про перенесення суми боргу за кредитною операцією на рахунки пролонгованої (із зазначенням номерів рахунків, сум і термінів кожної пролонгації), простроченої чи сумнівної заборгованості (із зазначенням номерів рахунків, дати, суми);

дату прийнятого рішення про визнання заборгованості безнадійною із зазначенням суми основного боргу та суми процентів, відповідну виписку з протоколу засідання кредитного комітету банку;

інформацію про стан погашення заборгованості із зазначенням дат і сум;

залишкову суму кредитної заборгованості на звітну дату (у гривнях та гривневому еквіваленті в разі видачі валютного кредиту), номер рахунку, на якому обліковується заборгованість на звітну дату;

вид та суму забезпечення за угодою;

документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитною угодою;

суму забезпечення, що береться до розрахунку резерву;

клас позичальника на кожну звітну дату та документи, що його підтверджують;

категорію ризику ("стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна") за кредитною операцією;

розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією;

інформацію про вжиті банком заходи для погашення заборгованості (документи або їх копії, що засвідчують процедуру повернення або стягнення боргу).

Рекомендована форма робочих документів подається у додатках 2, 3.

Робочі документи заповнюються після подання потенційним позичальником (контрагентом) заявки на одержання кредиту та є обов'язковими для розгляду кредитним комітетом для прийняття рішення про здійснення кредитної операції. Надалі, якщо відбуваються зміни щодо фінансового стану позичальника чи забезпечення кредиту, кредитний інспектор заповнює нові бланки робочих документів, на підставі яких класифікується кредитна операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у кредитних справах позичальників (контрагентів).

На перше число кожного місяця інформація групується в один документ у розрізі кожного позичальника та за кожною кредитною операцією, із зазначенням проміжних і консолідованих підсумків там, де це можливо. Загальна інформація за результатами класифікації кредитного портфеля включає всі кредитні операції банку, що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з цим Положенням.

Банк зобов'язаний подавати кредитні справи уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу.

9.5. Підрозділи системи банківського нагляду Національного банку систематично проводять перевірки звітності банків та їх філій щодо адекватності класифікації кредитних операцій та дотримання банками порядку створення і використання резерву.

У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту про інспектування Національний банк має право висунути до банку вимоги щодо перекласифікації кредитного портфеля і виправлення звітності та за потреби скоригувати розмір резерву на суму різниці, що виявлена під час інспектування.

9.6. У разі порушення банком порядку створення і використання резерву під кредитні ризики до нього застосовуються заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу.

(пункт 9.6 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

10. Порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків

10.1. З метою реальної оцінки доходів і визначення розміру регулятивного капіталу банку встановлюється порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків.

Нараховані доходи за активними операціями банків уважаються сумнівними щодо отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 180 днів або проценти та/або комісії за ним прострочені понад 60 днів.

(абзац другий пункту 10.1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

Банки зобов'язані формувати резерви незалежно від їх фінансового стану (прибуткової або збиткової діяльності) на всю суму прострочених понад 31 день, а також сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, які обліковуються за відповідними балансовими рахунками з обліку нарахованих та прострочених нарахованих доходів за всіма видами активних операцій, у тому числі коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках.

(абзац третій пункту 10.1 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

абзаци четвертий - двадцять третій виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

(пункт 10.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411,
 у редакції постанов Правління
 Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10
,
 від 19.03.2007 р. N 83)

10.2. Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.

Заборгованість за нарахованими, у тому числі простроченими, доходами (процентами та комісіями) за активними банківськими операціями, класифікованими як безнадійні відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, визначається як безнадійна.

(пункт 10.2 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

10.3. Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи банки здійснюють щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Контроль за повнотою сформованого резерву здійснюється за даними місячного балансу.

10.4. Банки зобов'язані щомісяця здійснювати інвентаризацію прострочених і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів та в разі погашення позичальником (контрагентом) заборгованості за нарахованими доходами коригувати суму резерву відповідно до загальної суми прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, що обліковуються за балансовими рахунками класів 1, 2, 3.

10.5. Заборгованість за нарахованими доходами, що визначена як безнадійна, списується банком за рахунок резерву в порядку, установленому Національним банком.

(пункт 10.5 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 13.04.2011 р. N 114)

(Положення доповнено главою 10 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502)

 

Директор Департаменту
пруденційного нагляду
 

 
В. О. Зінченко
 

 
 

ПЕРЕЛІК КРАЇН, ЩО НАЛЕЖАТЬ ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ МІЖНАРОДНИХ РЕЙТИНГОВИХ АГЕНТСТВ ДО КАТЕГОРІЇ "А"

Додаток 1 виключено
(згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 13 квітня 2011 року N 114,
у зв'язку з цим додатки 2 - 4 уважати відповідно додатками 1 - 3)

 

Кредитні операції банку та стан формування резерву за ними

N з/п 

Назва клієнта/
рахунку 

N рахунку 

За угодою дата 

Початкова сума 

Галузь економіки

Регіон (область)

Код валюти 

Процентна ставка (%) 

Залишкова сума на звітну дату 

Кредит пролонговано 

Дата перенесення на рахунки 

Клас активу на звітну дату 

Забезпечення за угодами 

Категорії ризику (сума) 

Забезпе-
чення, що береться до розра-
хунку 

Розра-
хункова сума резерву 

Фактично сфор-
мовано

(сума) 

Відхи-
лення суми розрахун-
кового та фактично сформо-
ваного резерву (+/- сума) 

При-
мітки 

видачі  

пога-
шення 

у гривнях 

у валюті 

почат-
кова 

на звітну дату 

у гривнях 

у валюті 

дата 

кількість 

прострочені 

сумнівні 

"стан-
дартна" 

"під контро-
лем" 

"субстан-
дартна" 

"сум-
нівна" 

"безна-
дійна" 

вид 

сума 

8

9

10 

11 

12 

13 

14 

15 

16 

17 

18 

19 

20 

21 

22 

23 

24 

25 

26 

27 

28 

29 

30

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

  

  

  

  

  

  

 

 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

 

 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

 

 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

 

 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Усього 

х 

х 

х 

х 

Усього 

Усього 

х 

х 

х 

х 

х 

Усього 

Усього 

х 

х 

х 

х 

х 

х 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

Усього 

х 

____________
* Інформація групується за кожним рахунком, групою рахунків, класом, видом операції, установою із обов'язковим зазначенням проміжних і консолідованих підсумків (включаючи колонки) там, де це можливо.

Таблиця заповнюється у розрізі аналітичних рахунків та містить усі операції банку, що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з цим Положенням.

(додаток 1 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119,
 від 27.08.2004 р. N 411)

 

Позичальник: ____________(1)*___________

Кредитна документація позичальника

Форма 1

Дата  

Документ 

(2) 

Заявка на кредит (3)
Техніко-економічне обґрунтування (4)
Контракт (5) 

  

Якщо позичальник є клієнтом або позичальником іншого банку (6) 

Картка зі зразками підписів керівника та головного бухгалтера (6.1)
Виписка з рахунків (довідка про залишок на рахунках) (6.2)
Довідка про кредитну заборгованість (6.3) 

  

Установчі документи (7)
- Особи, які уповноважені одержувати кредит
від імені підприємства (8) 

  

Кредитна угода (9)
- Вимога щодо подання фінансової та бухгалтерської звітності (9.1)
- Зобов'язання позичальника перед банком (9.2)
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________ 

Відмітка про
Виконання
   
   
    (9.3)
   
    

  

Угода про заставу (10) 

Застава. Предмет застави (10.1) 

  

               Вартість застави, тис. грн. (10.2) 

  

  

Договір гарантії (11) 

Договір поруки (12)                                                              Договір страхування (13) 

____________
* Порядковий номер, що вказаний в Порядку заповнення форми 1.

 

Порядок заповнення форми 1
"Кредитна документація позичальника"

1. Назва юридичної особи - позичальника або прізвище фізичної особи.

2. Дата, коли були підписані документи на надання кредиту, які містяться в кредитній справі позичальника. Проставлення дати означає, що інспектор розглянув відповідні кредитні документи. Якщо на кредитному документі відсутня дата, це вважається порушенням правил кредитування.

3. Заявка на кредит, на підставі якої приймається рішення про надання кредиту, а також прізвища осіб, які підписали цю заявку, дата складання заявки, сума заявленого кредиту, строк користування кредитом, мета кредиту, його забезпечення (якщо воно є).

4. Техніко-економічне обґрунтування кредиту (особливо для нових підприємств або в разі розширення їх діяльності).

5. Контракт між позичальником та його постачальниками.

6. Якщо позичальник обслуговується в іншому банку або є позичальником іншого банку, то в кредитній справі мають бути такі документи, засвідчені в установленому порядку:

6.1. картка зі зразками підписів керівника та головного бухгалтера банку (зазначаються особи, які мають право першого та другого підпису); 

6.2. довідка про залишок коштів на поточному рахунку позичальника на дату видачі кредиту;  

6.3. довідка про розмір кредитної заборгованості перед іншими банками на дату заповнення кредитної заявки.  

7. Зазначається інформація про установчі документи позичальника, а також про головних засновників (для юридичних осіб додатково - прізвища їх керівників) і керівних осіб підприємства.

8. Копія документа, що засвідчує право уповноваженої особи укладати від імені позичальника фінансові угоди про одержання кредиту.

9. Інформація про кредитну угоду (зазначаються прізвища осіб, які її підписали).

9.1. Зазначається періодичність і перелік фінансової звітності, що має подаватися позичальником відповідно до умов кредитної угоди.

9.2. Зазначаються основні умови кредитної угоди щодо зобов'язання позичальника перед банком.

9.3. Зазначається інформація про виконання позичальником своїх зобов'язань (зазначити "так" чи "ні", з якого часу).

10. Угода про заставу.

10.1. Зазначаються предмети застави за їх видами.

10.2. Зазначається вартість застави.  

11. Договір гарантії. Зазначаються всі гаранти та суми гарантій.

12. Договір поруки. Зазначаються всі поручителі та суми поручительств.

13. Договір страхування. Зазначається назва страхової компанії, строк дії договору страхування та сума страхового покриття.

 

КРЕДИТНА ІСТОРІЯ ПОЗИЧАЛЬНИКА

Форма 2

Позичальник/Відносини з банком ________________________(1)*__________________________ 

Вид діяльності ___________________________________(4)________________________________ 

Адреса _____________(2)__________________ 

Кредитний спеціаліст ___________(5)________ 

Кредити особам, які пов'язані з позичальником
____________________(3)__________________
________________________________________ 

Керівництво компанії-позичальника
____________________(6)___________________
_________________________________________ 

Дата угоди/
надання кредиту
(7)
 

Строк пога-
шення
(8)
 

Перві-
сна сума
(9)
 

Непо-
гашена сума на звітну дату
(10)
 

Про-
центна ставка
(11)
 

Забез-
печення
(12)
 

Статус кредиту (строк., пролонг., простроч., рестр., припин.**)
(13)
 

_/_/_
(20)
 

Най-
більша
(21)
 

_/_/_
(22)
 

Най-
менша
(23)
 

Дата внесення змін, дата перевірки
(24)
 

Мета (14) 

Попередня інформація про кредит (25) 

  

  

Умови (15) 

Оцінка фінансового стану (26) 

  

  

Джерело погашення (16) 

Дата (27) 

  

  

Категорія (17)  

Дохід (28) 

  

  

Класифікація (18) 

Надходження на рахунки (обороти за рахунками) (29) 

  

  

Розрахункова сума резерву (19)            

Показники платоспроможності (30) 

  

  

  

Показники фінансової стійкості (31) 

  

  

  

Висновки (32) 

  

Порушення (33) 

____________
* Порядковий номер, що вказаний в Порядку заповнення форми 2.

** Строк. - строковий; пролонг. - пролонгований; простроч. - прострочений; рестр. - реструктуризований; припин. - припинено нарахування процентів.

 

Порядок заповнення форми 2
"Кредитна історія позичальника"

1. Назва позичальника та його відносини з банком (клієнт, інсайдер тощо).

2. Адреса підприємства (юридична та фактична).

3. Підприємства або особи, не пов'язані з позичальником безпосередньо, але які мають з ним непрямі відносини, що можуть впливати на погашення кредиту позичальником, - назва, сума кредитів (депозитів) тощо.

4. Тип підприємства (вид господарського товариства, галузь промисловості, статутна діяльність).

5. Прізвище, ім'я та по батькові фахівця кредитного відділу, який безпосередньо відповідає за кредит.

6. Прізвища, імена та по батькові керівників підприємства-позичальника.

7. Дата підписання кредитної угоди та дата фактичної видачі кредиту.

8. Дата погашення кредиту.

9. Первісна сума виданого кредиту.

10. Непогашений залишок кредитної заборгованості.

11. Зазначаються: процентна ставка на час видачі кредиту, поточна процентна ставка та при потребі ставка пені.

12. Зазначаються: вид та сума забезпечення кредиту (застава, гарантія або поручительство). 

13. Зазначається, чи кредит є строковим, пролонгованим, простроченим, реструктуризованим, чи припинене нарахування за ним процентів (підкреслити олівцем відповідне скорочення).

14. Зазначається мета кредиту.

15. Зазначаються умови погашення кредиту (яким чином та коли сплачується основна сума заборгованості та проценти за нею).

16. Зазначається основне та додаткове джерело погашення кредитної заборгованості.

17. Зазначається категорія позичальника.

18. Зазначається класифікація кредиту.

19. Зазначається сума резерву на покриття можливого збитку щодо цього кредиту. Кредитний контролер/внутрішній аудитор при перевірці повинен зазначити, чи відповідає ця сума категорії кредитного ризику.

20. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити, на яку дату сума кредитної заборгованості була найбільшою за останні 12 місяців.

21. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити найбільшу суму непогашеної кредитної заборгованості за останні 12 місяців.

22. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити, на яку дату сума кредитної заборгованості була найменшою за останні 12 місяців.

23. Для короткострокових кредитів і кредитних ліній зазначити найменшу суму непогашеної кредитної заборгованості за останні 12 місяців.

24. Зазначаються: дата внесення останніх змін і дата перевірки кредитним контролером/внутрішнім аудитором.

25. Проаналізувати дані про попередні відносини між банком і позичальником у зв'язку з наданими кредитами, та зазначити: скільки разів кредити цьому позичальникові зараховувалися до категорії прострочених, кількість пролонгацій кредитів цьому позичальникові та про переоформлення заборгованості новою кредитною угодою.

26. Оцінюється фінансовий стан.

27. Дата останнього фінансового звіту позичальника, що поданий банку.

28. Аналізуються надходження позичальника, зазначаються інформація про зростання обсягу реалізації його продукції, прибутковість його бізнесу, інші показники.

29. Зазначаються дані щодо достатності обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника для сплати його боргів, особливо для термінових кредитів (якщо сума кредиту та проценти за його використання погашаються поступово протягом строку дії кредитної угоди, а не одноразово, тобто повна сума в строк погашення).

30. Зазначаються визначені показники платоспроможності позичальника.

31. Зазначаються визначені показники фінансової стійкості.

32. На підставі оцінки фінансового стану позичальника та стану обслуговування ним боргу визначається класифікація кредиту (з обґрунтуванням висновків).

33. Зазначається перелік виявлених порушень, у тому числі відсутність фінансових звітів, порушення внутрішніх положень банку та нормативно-правових актів тощо (заповнюється кредитним контролером і внутрішнім аудитором).

____________

Опрос