Идет загрузка документа (202 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Положение о применении Национальным банком Украины к банкам и другим финансово-кредитным учреждениям мер воздействия за нарушение банковского законодательства

Национальный банк
Положение, Постановление от 26.05.2000 № 215
Утратил силу

Положення
про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Правління Національного банку України
від 1 вересня 2000 року N 345
,
 від 27 грудня 2000 року N 507

Положення втратило чинність
 (згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 28 серпня 2001 року N 369)

Додатково див. лист
 Національного банку України
 від 1 листопада 2000 року N 43-111/4631-7306

Глава 1. Загальні положення

1.1. Положення про застосування Національним банком України (далі - Національний банк) до банків та інших фінансово-кредитних установ (далі - банки) заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку. Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком заходів впливу за порушення банківського законодавства при здійсненні ним контрольних функцій.

У разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, а також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності, стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів Національний банк має застосовувати до банків адекватні допущеним порушенням заходи впливу.

Самостійні структурні підрозділи центрального апарату та територіальні управління Національного банку застосовують до банків відповідні заходи впливу згідно з покладеними на них функціями та в порядку, встановленому цим Положенням.

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу попереднього реагування та примусові заходи впливу.

До заходів впливу попереднього реагування належать:

письмове попередження;

лист із зобов'язаннями;

програма фінансового оздоровлення.

До примусових заходів впливу належать:

зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на строк до одного року або відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій;

відсторонення керівництва (голови правління та головного бухгалтера) від управління банком;

призначення тимчасової адміністрації;

накладання штрафів на банки;

накладання штрафів на керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ліквідація або реорганізація банків.

1.3. Для запровадження щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за діяльністю банків.

1.4. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу.* 

____________
* Рівень достатності капіталу визначається відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141 (із змінами і доповненнями). 

1.5. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів перевірок діяльності банків чи їх філій, здійснених відповідними рівнями системи банківського нагляду або самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку;

результатів аналізу дотримання банками пруденційних норм з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо);

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на здійснення таких перевірок.

1.6. Це Положення не визначає послідовності вжиття до банків заходів впливу за допущені ними порушення, оскільки заходи впливу, що застосовуються Національним банком, повинні бути адекватними цим порушенням.

1.7. Залежно від рівня достатності капіталу банку Національний банк може рекомендувати:

1.7.1. Достатньо капіталізованим банкам - викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі) здійснювати тільки в тому разі, якщо це не призведе до порушення банком нормативів платоспроможності (Н3) і достатності капіталу (Н4).

1.7.2. Банк, що не дотримується вимог Національного банку щодо розміру нормативу капіталу банку (Н1), має внести на розгляд правління та ради банку заходи щодо перспектив розвитку його капітальної бази (програму капіталізації) або питання щодо його реорганізації шляхом приєднання чи злиття. У разі прийняття правлінням і радою банку відповідного рішення не пізніше ніж за місяць до дати, з якої Національним банком встановлено нове значення мінімального розміру нормативу капіталу, банк має подати до територіального управління Національного банку України лист із зобов'язаннями про розроблення та виконання програми капіталізації відповідно до вимог глави 3 цього Положення.

1.7.3. Недокапіталізованим банкам припинити в будь-якій формі виплату дивідендів (крім виплати дивідендів у вигляді власних акцій) та викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі), а також внести на розгляд правління та ради банку перелік заходів фінансового оздоровлення банку (програму фінансового оздоровлення) відповідно до вимог глави 4 цього Положення.

Крім того, недокапіталізованим банкам рекомендується встановити такі обмеження:

тимчасово припинити збільшення загальних активів (порівняно з відповідним періодом минулого року);

обмежити активні операції з акціонерами та інсайдерами банку;

припинити вкладання коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

припинити надання бланкових та пільгових* кредитів;

припинити нарахування і сплату відсотків за кредитами, наданим філіями одного банку.

____________
* Пільговими кредитами вважаються кредити, що надані позичальникам на більш сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику.

1.7.4. Значно недокапіталізованим банкам припинити:

виплату дивідендів у будь-якій формі (крім виплати дивідендів у вигляді власних акцій) та викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі);

відкриття нових депозитних рахунків фізичним особам і поповнення діючих;

проведення подальшої емісії цінних паперів (крім випуску власних акцій) та розширення кола фізичних і юридичних осіб - клієнтів банку з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів та збільшення обсягу цих операцій, у тому числі пов'язаних з веденням рахунків депозитарного обліку.

1.7.5. Критично недокапіталізованим банкам припинити виплату відсотків за субординованим боргом.

1.7.6. Якщо банк значно недокапіталізований або критично недокапіталізований, то внести на розгляд загальних зборів акціонерів (учасників) питання щодо санації банку його акціонерами (учасниками) або інвесторами, інакше Національний банк розглядатиме питання про застосовування до нього заходів впливу відповідно до розділів 10 і 11 цього Положення.

1.8. Рішення про застосування примусових заходів впливу можуть бути оскаржені в суді або арбітражному суді.

До прийняття відповідного рішення арбітражним судом дія застосованих примусових заходів впливу не зупиняється.

Глава 2. Письмове попередження

2.1. Залежно від серйозності та характеру проблем у діяльності банків письмове попередження застосовується Національним банком як вимога:

усунути конкретні порушення чи недоліки в діяльності банку, що полягають у погіршенні якості активів, їх дохідності та рентабельності, негативних тенденціях надходжень, достатності капіталу, ліквідності, якості менеджменту тощо, які безпосередньо не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення, втрати платоспроможності та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

щодо необхідності прийняття банком зобов'язань усунути виявлені порушення із зазначенням конкретних заходів і строків їх виконання, які банк має оформити у вигляді листа із зобов'язаннями;

усунути конкретні порушення чи недоліки, не пов'язані з рівнем достатності капіталу, що призвели до отримання банком за результатами інспектування загальної рейтингової оцінки "3" за системою CAMEL (якщо немає потреби вимагати від банку листа із зобов'язаннями);

щодо необхідності розроблення заходів щодо фінансового оздоровлення банку (програми фінансового оздоровлення);

щодо усунення порушення банком економічних нормативів;

щодо потреби проведення загальних зборів акціонерів (учасників) із зазначенням питань, за якими мають бути прийняті відповідні рішення;

щодо коригування фінансової звітності банку за результатами перевірок;

щодо здійснення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність";

інші вимоги щодо виправлення порушень банківського законодавства.

2.2. У письмовому попередженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, вказує на допущені порушення та вказує на конкретні заходи, яких йому необхідно вжити з метою уникнення ризикової або неправильної банківської практики, порушень пруденційних норм банківської діяльності, встановлює строки їх усунення.

2.3. Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення знаходиться в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове попередження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа.

2.4. Письмове попередження підписується заступником Голови Національного банку або керівником (заступником керівника) територіального управління Національного банку.

Письмове попередження застосовується на підставі висновків і пропозицій територіальних управлінь Національного банку або відповідного самостійного підрозділу банківського нагляду, або самостійного структурного підрозділу центрального апарату Національного банку згідно з покладеними на нього функціями.

Якщо заходи впливу застосовуються в зв'язку з порушеннями в діяльності філії, то письмове попередження надсилається банку - юридичній особі, а копія - його філії.

2.5. Якщо письмове попередження складається на підставі матеріалів інспектування, то воно надсилається до банку разом із звітом про інспектування.

Письмове попередження також може надсилатися банку під час інспектування, якщо територіальне управління або відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

2.6. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового попередження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

2.7. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться у письмовому попередженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку.

У разі невиконання банком вимог щодо усунення порушень у встановлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк 5 робочих днів має подати до відповідного самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку пропозиції щодо подальшої діяльності банку.

Глава 3. Лист із зобов'язаннями

3.1. Лист із зобов'язаннями застосовується до добре капіталізованих і достатньо капіталізованих банків, які допустили порушення, що впливають на їх фінансовий стан, а також якщо керівництво цих банків спроможне вжити необхідних заходів для усунення допущених порушень, проблеми банків усвідомлюються правлінням та радою банків і вони мають прийнятний план заходів для вирішення виявлених проблем.

Цей захід також застосовується, якщо є проблеми в діяльності банку (не пов'язані з рівнем достатності капіталу), що призвели до отримання банком загальної рейтингової оцінки "3" за системою CAMEL.

3.2. Лист із зобов'язаннями є письмовим визнанням банком його недоліків у роботі та допущених порушень і має містити перелік обґрунтованих заходів, які банк зобов'язується вжити для усунення порушень, із зазначенням строків їх виконання.

Строки виконання листа із зобов'язаннями встановлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки відповідного самостійного підрозділу банківського нагляду (іншого самостійного структурного підрозділу або територіального управління Національного банку) щодо реального строку, потрібного для виконання банком своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану.

Лист із зобов'язаннями має схвалюватися правлінням та радою банку, підписуватися головами правління та ради, про що складається відповідний протокол.

3.3. Лист із зобов'язаннями може містити такі заходи:

складання та виконання бізнес-плану або програми розвитку капітальної бази банку;

розроблення та запровадження положень і механізму щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру позик, які надаються дочірнім компаніям чи інсайдерам банку;

прийняття рішення щодо тимчасового обмеження розміру відсотків, які банк може виплачувати за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку;

інші заходи.

3.4. Банк, який не дотримується нормативу капіталу банку (Н1), протягом п'яти робочих днів після дати порушення має подати до відповідного територіального управління Національного банку лист із зобов'язаннями, в якому мають міститися заходи щодо перспектив розвитку капітальної бази банку із зазначенням строків усунення порушень цього нормативу (програма капіталізації), за формою, визначеною у додатку до цього Положення.

У програмі капіталізації має передбачатися збільшення капіталу до нормативного значення в строк до шести місяців з часу прийняття цієї програми.

Якщо банком передбачається емісія та продаж додаткових акцій, у програмі капіталізації має міститися інформація про:

розмір збільшення статутного капіталу в результаті додаткової підписки на акції;

номінальну вартість акцій додаткової емісії та їх кількість;

суму передбачуваної виручки від їх продажу;

20 найбільших акціонерів (учасників) банку, які підписалися на акції;

дату завершення емісії.

У разі отримання банком під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, банк повинен негайно сповістити про це територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) та подати нову програму капіталізації.

Програму капіталізації зобов'язані також розробити і подати до Національного банку ті банки, що не виконують ліцензійних вимог щодо розміру капіталу на здійснення окремих банківських операцій, у тому числі операцій з валютними цінностями.

3.5. Територіальне управління або відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду (інший самостійний структурний підрозділ центрального апарату Національного банку) у строк до 15 днів розглядає поданий банком лист із зобов'язаннями щодо доцільності, повноти та ефективності вжитих банком заходів з усунення порушень та погоджує його або розглядає питання про застосування інших заходів впливу згідно з цим Положенням.

Про прийняте рішення Національний банк сповіщає банк письмово.

3.6. Контроль за виконанням листа із зобов'язаннями здійснюється відповідним територіальним управлінням і самостійним структурним підрозділом центрального апарату Національного банку шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

Контроль за виконанням програми капіталізації здійснюється щомісяця за формою, визначеною у додатку до цього Положення.

Протягом періоду дії листа із зобов'язаннями, за умови покращання показників діяльності та поетапного виконання заходів, зазначених у цьому листі, за порушення, що мають бути виправлені відповідно до листа із зобов'язаннями, примусові заходи впливу не застосовуються.

3.7. У разі невиконання банком вимог щодо усунення порушень у встановлені строки відповідне територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів має подати до самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку пропозиції щодо подальшої діяльності банку та про застосування адекватних заходів впливу. 

3.8. У разі невиконання банком прийнятих зобов'язань або погіршення показників його діяльності, допущення інших порушень, не зазначених у листі із зобов'язаннями, Національний банк має застосовувати до банку інші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.

Глава 4. Фінансове оздоровлення банків

4.1. Програма фінансового оздоровлення - це система заходів банку, спрямованих на покращання його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності тощо), структури активів, дохідності та рентабельності, достатності капіталу, а також на усунення порушень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

4.2. Національний банк має надсилати письмові попередження з вимогою розробити програму фінансового оздоровлення тим банкам, які:

отримали за результатами інспектування загальну рейтингову оцінку "4" за системою CAMEL (визначеною згідно з Положенням про порядок визначення та застосування комплексної рейтингової оцінки комерційних банків за системою CAMEL, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.06.98 N 246);

або є недокапіталізованими чи значно недокапітолізованими та отримали за результатами інспектування загальну рейтингову оцінку "3" за системою CAMEL.

Якщо рішення про необхідність розробки банком програми фінансового оздоровлення прийнято Правлінням Національного банку або Комісією Національного банку України з питань регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку), письмове попередження банку не надсилається.

4.3. Банк має розробити програму фінансового оздоровлення, затвердити її правлінням та радою банку і подати на узгодження до відповідного територіального управління Національного банку в строк до 20 робочих днів (до Управління нагляду за великими банками - у строк до 25 робочих днів) із дня отримання письмового попередження Національного банку з вимогою розробити програму фінансового оздоровлення.

4.4. Територіальне управління Національного банку в 10-денний строк з дня отримання програми розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Управління з питань роботи з проблемними банками Національного банку.

Управління з питань роботи з проблемними банками в строк до п'яти робочих днів (Управління нагляду за великими банками - протягом десяти робочих днів) розглядає програму і, якщо визнає її прийнятною, готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку України або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

4.5. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.

Дія програми фінансового оздоровлення банку обмежується строком до шести місяців.

За наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення виконання програми фінансового оздоровлення цей строк може бути продовжений банку Правлінням Національного банку ще на шість місяців (за умови виконання програми капіталізації).

4.6. Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк надсилається керівництву банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

4.7. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення або подання програми, яка не відповідає вимогам пункту 4.8 цього Положення (з урахуванням вимог, викладених у письмовому попередженні Національного банку), Національний банк застосовує примусові заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням, у т. ч. відсторонення керівництва від управління банком, призначення тимчасової адміністрації або відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій і ліквідація банку.

4.8. Програма фінансового оздоровлення банку в обов'язковому порядку має містити:

4.8.1. Аналіз причин, внаслідок яких погіршилися фінансовий стан та платоспроможність банку.

4.8.2. Прогнозні показники діяльності банку із щомісячною розбивкою (капітал банку, резерви, економічні нормативи, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення.

4.8.3. Конкретні заходи (залежно від умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану), спрямовані на покращання фінансового стану банку, із зазначенням строків їх виконання, та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу, в тому числі:

розробити програму капіталізації щодо збільшення капіталу до необхідного розміру (у т. ч. для дотримання банком нормативів платоспроможності (Н3), достатності капіталу банку (Н4)) протягом шести місяців із дня прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення та сформувати капітал банку в розмірі, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку;

зареєструвати в установлений строк оголошений статутний фонд;

сформувати в необхідному розмірі резервні фонди та спеціальні резерви, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку та чинним законодавством України;

диверсифікувати активи і пасиви з метою підвищення їх ліквідності;

ліквідувати збиткові філії та дочірні підприємства;

провести інвентаризацію активів за станом на перше число місяця після прийняття Комісією Національного банку рішення про погодження програми фінансового оздоровлення. За результатами проведеної інвентаризації безнадійні щодо повернення активи списати за рахунок створених резервів або методом прямого списання відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку. Також ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості та списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими строками позовної давності;

організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили погашення кредитів або сплату відсотків за кредитами;

забезпечити першочергове погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб, строк дії договорів з якими минув;

визначити відповідальних осіб з управління кредитними ризиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому;

провести переоформлення раніше наданих пільгових кредитів за загальними умовами, які встановлені внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику;

вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту;

внести необхідні зміни до системи управління підрозділами центрального апарату банку та його установами, запровадити прогнозування і планування роботи із залучення та розміщення кредитних ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і лімітів до установ банку;

переорієнтувати діяльність банку на прибуткові види послуг;

припинити нарахування та виплату дивідендів акціонерам (учасникам);

припинити викуп власних акцій на період дії програми фінансового оздоровлення;

припинити вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

передбачити проведення реорганізації банку;

інші заходи залежно від конкретних умов, за яких відбулося погіршення фінансового стану банку.

Одночасно з програмою фінансового оздоровлення має подаватися кошторис доходів і витрат (щоквартальний) у цілому по банку та з розподілом за філіями, який має відповідати вимогам абзацу другого пункту 4.9 цього Положення.

4.8.4. Конкретні вимоги щодо розроблення програми фінансового оздоровлення мають зазначатися в письмовому попередженні Національного банку відповідно до пункту 2.2 цього Положення.

4.9. Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздоровлення, має проводити детальний аналіз адміністративно-господарських витрат, складати щоквартальний кошторис доходів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися детальний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, та вживатися заходи щодо їх зменшення.

Кошторис доходів і витрат складається зі щомісячною розбивкою в розрізі філій. Запланований рівень витрат на поточний квартал повинен визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та динаміки співвідношення доходів і витрат, і погоджуватися за умови недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами.

На період дії програми фінансового оздоровлення банк зобов'язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню (Управлінню нагляду за великими банками) Національного банку щоквартально до 20-го числа місяця, що передує плановому періоду. Територіальне управління Національного банку в п'ятиденний строк розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Управлінню з питань роботи з проблемними банками до відома.

4.10. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення здійснюється територіальним управлінням Національного банку України та Управлінням з питань роботи з проблемними банками (Управлінням нагляду за великими банками).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення територіальне управління Національного банку щомісяця, до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Управлінню з питань роботи з проблемними банками свої висновки та пропозиції щодо подальшої діяльності цього банку.

4.11. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про продовження її дії в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну інспекторську перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Управлінню з питань роботи з проблемними банками конкретні пропозиції (з урахуванням звіту про інспектування) про подальшу діяльність цього банку.

4.12. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та отримання банком загальної рейтингової оцінки "1" або "2" за системою CAMEL, програма вважається завершеною.

Рішення про відміну дії програми фінансового оздоровлення і переведення банку в загальний режим діяльності приймається Комісією Національного банку за поданням Управління з питань роботи з проблемними банками (погодженого з Департаментом пруденційного нагляду) на підставі клопотання відповідного територіального управління Національного банку (або без нього).

4.13. Протягом періоду дії програми фінансового оздоровлення банку за умови поетапного її виконання та покращання показників діяльності до цього банку за порушення, що мають бути виправлені за програмою фінансового оздоровлення, примусові заходи впливу не застосовуються.

4.14. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення та (або) погіршення його фінансового стану Національний банк має призначити тимчасову адміністрацію чи прийняти рішення про відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій і ліквідацію банку.

Глава 5. Особливий режим контролю за діяльністю банків

5.1. Особливий режим контролю за діяльністю банків (далі - особливий режим контролю) - це додатковий інструмент банківського нагляду, що використовується, як правило, в разі виникнення в банку некерованої ситуації та встановлюється з метою введення щоденного контролю за діяльністю банку і виконанням ним вимог Національного банку.

Особливий режим контролю застосовується у разі:

невиконання керівництвом банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівництва від управління банком та/або призначення тимчасової адміністрації;

виявлення за результатами виїзного та безвиїзного інспектування фактів проведення банком операцій з підвищеним ризиком, порушень банківського законодавства, одержання доходів із порушенням вимог чинного законодавства, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про ліквідацію і призначення ліквідатора банку;

якщо арбітражним судом порушено справу про банкрутство банку;

виникнення інших випадків недовіри Національного банку до керівництва банку.

5.2. Рішення про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банків приймається Комісією Національного банку або заступником Голови Національного банку (куратором системи банківського нагляду), або у виняткових випадках (строком до одного місяця для подальшого вирішення питання щодо діяльності банку) - Комісією при територіальному управлінні Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія при територіальному управлінні Національного банку) з повідомленням про це відповідного самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку протягом трьох робочих днів.

5.3. У разі встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банку запроваджується проведення всіх початкових платежів від банку через відповідальних виконавців територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (АРМ-Ю) відповідно до пункту 4.9 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621.

Крім того, банку забороняється безпосередній зв'язок з територіальними розрахунковими палатами для здійснення міжбанківських розрахунків. Цей зв'язок здійснюється тільки через територіальне управління Національного банку.

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю за діяльністю банку одночасно встановлюється і для всіх філій.

Глава 6. Зупинення дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій та відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій з валютними цінностями

6.1. Національний банк відповідно до статей 44 та 62 Закону України "Про Національний банк України" має право приймати рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на строк до одного року або про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій з валютними цінностями.

6.2. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій приймається за поданням відповідних підрозділів Національного банку на підставі їх пропозицій або пропозицій територіальних управлінь Національного банку в разі порушення банком вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі:

виявлення недостовірних даних, на підставі яких була надана ліцензія;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

здійснення операцій, на які не було надано ліцензії;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання;

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

здійснення банком окремих операцій з високим рівнем ризику, що може загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, у разі встановлення цих фактів інспекторською перевіркою;

якщо надходжень банку недостатньо для підтримання на необхідному рівні достатності капіталу, забезпечення формування резервів і покриття збитків. За результатами інспекторської перевірки банк має складову рейтингову оцінку надходжень "4" за системою CAMEL;

порушення умов, на підставі яких була надана ліцензія, у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог щодо розміру капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних банківських операцій;

порушення уповноваженими банками або установами уповноважених банків порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком;

відмови купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок клієнтів;

проведення операцій за не зареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

невиконання норм обов'язкового резервування;

невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком.

6.3. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії приймається Комісією Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право зупиняти (обмежувати) банкам дію ліцензії у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

У разі прийняття Національним банком рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій банк - юридична особа (далі - банк) зобов'язаний припинити здійснення відповідних банківських операцій у день отримання рішення про їх зупинення (обмеження).

У разі прийняття рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій банк:

втрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

одночасно забезпечує виконання зобов'язань щодо банківських операцій (за якими зупинено (обмежено) дію ліцензії) перед кредиторами і клієнтами згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення. 

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремої банківської операції визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

6.4. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення банком окремих банківських операцій відповідне територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку в день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

6.5. У разі прийняття Комісією при територіальному управлінні Національного банку рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення банком окремих банківських операцій територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Управління реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Управлінню реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

6.6. У разі відмови отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про відмову його отримання із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення зі супровідним документом надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) дію ліцензії на здійснення банківських операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій в повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) дії ліцензії.

6.7. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку надсилає банку та його філії лист із вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та відповідний підрозділ системи банківського нагляду Національного банку.

У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Департаменту пруденційного нагляду або Управління нагляду за великими банками обґрунтовані пропозиції щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення банком відповідних окремих банківських операцій або відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій з валютними цінностями.

6.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії за поданням відповідного територіального управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку або відповідного самостійного структурного підрозділу Національного банку. Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк та Управління реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 6.5 цього Положення.

6.9. Територіальні управління та відповідні самостійні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо зупинення (обмеження) здійснення окремих банківських операцій.

6.10. За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) надає Комісії при територіальному управлінні Національного банку (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) дію ліцензії, Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших адекватних заходів впливу.

6.11. Якщо банк не зупинив здійснення банківських операцій (чи не обмежив їх проведення), на які зупинено (обмежено) дію ліцензії, або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) дію ліцензії, то Національний банк має застосувати до нього адекватні примусові заходи впливу.

6.12. У разі виявлення порушень банками валютного законодавства (та/або інших підстав, визначених у пунктах 6.1 і 6.2 цього Положення) при здійсненні банківських операцій з валютними цінностями структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Департаменту пруденційного нагляду (Управління нагляду за великими банками) або керівника Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку.

Департамент пруденційного нагляду (Управління нагляду за великими банками) або Департамент валютного контролю та ліцензування разом із своїми висновками передає ці матеріали на розгляд Комісії Національного банку, яка приймає рішення щодо зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право зупиняти (обмежувати) банкам дію ліцензії на здійснення банківських операцій з валютними цінностями в межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку, за поданням відповідного відділу територіального управління.

6.13. У разі прийняття рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний після отримання відповідного рішення надати Національному банку таку інформацію:

про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості) - протягом трьох робочих днів; 

перелік відкритих кореспондентських рахунків - наступного дня.

Залежно від прийнятого Комісією Національного банку рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями або відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний здійснити заходи, передбачені пунктами 6.3 або 6.14, 6.15, 6.16, або 6.17 цього Положення.

6.14. У разі прийняття Національним банком рішення щодо відкликання ліцензії на здійснення окремих операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій (крім окремих випадків зупинення операцій, передбачених цим Положенням) та у триденний строк повернути Національному банку раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій.

Територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку має забезпечити отримання банком цього рішення у день його прийняття (отримання).

6.15. Банк зобов'язаний вжити відповідних заходів у разі відкликання ліцензії на здійснення операцій за пунктом 16 "Неторговельні операції з валютними цінностями",* а саме:

____________
* В цьому Положенні використовується перелік банківських операцій відповідно до пунктів 15, 16, 19, 20 ліцензії банківських операцій, викладений у розділі 2 Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.05.98 N 181, із змінами і доповненнями.

6.15.1. Валютно-обмінні операції, операції купівлі-продажу дорожніх чеків та виплата готівки за платіжними картками через мережу власних пунктів обміну іноземної валюти - банк зобов'язаний закрити пункти обміну іноземних валют.

6.15.2. Укладення агентських угод з юридичними особами-резидентами на здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти від імені банку та за рахунок його коштів - банк зобов'язаний повідомити юридичних осіб, з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют, про відкликання в банку ліцензії на здійснення зазначеної операції та закінчення у зв'язку з цим строку дії агентської угоди, а також про повернення валютних цінностей, бланків суворої звітності*, що знаходяться в агента, та програмного забезпечення (якщо в пункті обміну агента встановлено програмне забезпечення (комп'ютерна система, що належить банку)). У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками. Банки мають передбачати в агентських угодах умову, за якої у разі відкликання ліцензії на здійснення банком такої банківської операції, як "Неторговельні операції з валютними цінностями", строк дії агентської угоди вважатиметься закінченим. 

____________
*До бланків суворої звітності, що знаходяться у агента, належать квитанції, довідки за формами N 377, N 377-а, журнал реєстрації комп'ютерної системи (ЕККА).

6.15.3. Операції з переказу іноземної валюти фізичними особами - резидентами та нерезидентами, у тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем грошових переказів, - банк повідомляє іноземні банки-кореспонденти та міжнародні системи грошових переказів, з якими укладені відповідні угоди, про відкликання ліцензії на здійснення зазначеної операції. 

6.15.4. Операції з дорожніми чеками - банк повідомляє іноземні банки-кореспонденти та міжнародні компанії, з якими укладені угоди на придбання та реалізацію (продаж) бланків дорожніх чеків в Україні, або інші уповноважені банки України, з якими укладена угода про реалізацію бланків дорожніх чеків (що ввезені в Україну з дотриманням вимог чинного законодавства), про відкликання ліцензії на здійснення зазначеної операції.

Нереалізовані бланки дорожніх чеків повертаються іноземному банку або міжнародній компанії, з якими була укладена угода (на підставі ліцензії Національного банку на вивезення валютних цінностей), або продаються уповноваженим банкам України, що мають відповідну банківську ліцензію.

6.15.5. Неторговельні операції, що здійснюються згідно з пунктом 15 ("Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України") ліцензії на здійснення банківських операцій, валютно-обмінні операції з іноземною валютою та інші неторговельні операції, що здійснюються через касу банку - банк повідомляє клієнтів про відкликання зазначеної ліцензії та припиняє здійснення цих операцій, а при потребі вносить зміни або розриває відповідні угоди з клієнтами.

6.16. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про відкликання ліцензії на здійснення банком окремих операцій з валютними цінностями за пунктом 20 "Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними" та про надання ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями за пунктом 19 "Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними" - за умови відсутності такої операції в ліцензії банку банк зобов'язаний вжити таких заходів:

6.16.1. У день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій (крім зарахування коштів, що надходять на користь його клієнтів і подальшого продажу цих коштів на міжбанківському валютному ринку у випадках, передбачених чинним валютним законодавством).

6.16.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі банки-кореспонденти про факт відкликання зазначеної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіславши до іноземних банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку та кореспондентських рахунків, відкритих у комерційному банку.

6.16.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в іноземних банках-кореспондентах.

6.16.4. Протягом трьох робочих днів надіслати розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку, відкритих у банках-нерезидентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком надати для узгодження відповідному самостійному підрозділу банківського нагляду Національного банку у триденний строк з дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

6.16.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання зазначеної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті.

6.16.6. Протягом п'яти робочих днів повідомити всім банкам-кореспондентам і клієнтам банку відповідні реквізити визначеного уповноваженого банку.

6.17. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний здійснити такі заходи:

6.17.1. У день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та у триденний строк повернути Національному банку раніше отриману ліцензію для заміни на ліцензію з іншим переліком операцій. Територіальне управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання).

6.17.2. Протягом трьох робочих днів повідомити всі банки-кореспонденти про факт відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків в іноземній валюті банку та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку.

6.17.3. У місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними.

6.17.4. Протягом трьох робочих днів надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про прийняте Національним банком рішення щодо відкликання ліцензії та необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про відкликання зазначеної ліцензії.

6.17.5. Протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про факт відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України.

6.17.6. Закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цим розділом. 

6.17.7. Закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про відкликання ліцензії на здійснення всіх операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют. У цьому разі юридичні особи можуть укласти нові угоди з іншими уповноваженими банками.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб.

6.17.8. Вжити заходів щодо припинення валютних операцій власними територіальними дирекціями, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку.

6.17.9. Припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті.

6.17.10. Припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків.

6.17.11. Забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів.

6.17.12. Здійснити заходи щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті.

6.17.13. Вжити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі відкликання у банку зазначеної ліцензії.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком із цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено у строк до 90 днів із початку переговорів.

Глава 7. Накладання штрафів на банки

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема такі: 

(абзац перший пункту 7.1 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. N 369)

порушень порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;

порушень економічних нормативів регулювання діяльності банків;

стягнення відсотків авансом на час видачі кредиту;

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком.

Штрафи накладаються на банки за кожен випадок порушення в розмірі не менше ніж 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду. Мінімальна сума штрафу за кожен випадок порушення економічних нормативів і значень (лімітів) відкритої валютної позиції становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки в розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7.3. Штраф накладається на банки в розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за такі порушення:

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком.

7.4. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів і значень (лімітів) відкритої валютної позиції накладаються на банки:

7.4.1. За щоденне порушення таких нормативів:

максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8);

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11).

Застосування штрафних санкцій за порушення цих нормативів здійснюється в наступному за звітним місяці в загальній сумі нарахованих штрафів за кожен випадок порушення, що допущене в звітному місяці.

7.4.2. За порушення таких нормативів і значень (лімітів) відкритої валютної позиції, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

нормативу ліквідності (Н5, Н6, Н7);

нормативу інвестування (Н14);

значення (ліміту) загальної відкритої валютної позиції банку;

значення (ліміту) довгої відкритої валютної позиції у ВКВ;

значення (ліміту) короткої відкритої валютної позиції у ВКВ;

значення (ліміту) довгої (короткої) відкритої валютної позиції у НКВ;

значення (ліміту) довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах.

За нормативами та значеннями (лімітами) відкритої валютної позиції, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням вважається порушення нормативів або значень (лімітів), що розраховуються як середньозважена величина за місяць.

7.5. Розрахунки штрафів за порушення економічних нормативів проводяться відповідно до нижченаведених прикладів.

7.5.1. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11).

Первинні дані:

фактична сума ризику на одного позичальника - 800000 грн.;

облікова ставка Національного банку - 50 %;

капітал на день порушення - 3100000 грн.

Розрахунок штрафу:

1) визначається нормативна сума (НС) допустимого ризику банку за кожним позичальником окремо (з використанням установлених нормативних значень згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління Національного банку від 14.04.98 N 141, з урахуванням змін і доповнень):

  

  

 3100000 х 25 % (для Н8)

  

  

НС 

____________________ 

775000(грн.); 

  

  

100 % 

  

  

2) визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику:

ПНС = 800000 - 775000 = 25000 (грн.);

3) визначається сума штрафу:

25000 х 50 % 

  

  

_______________________ 

34(грн.). 

365 днів х 100 % 

  

  

Сума штрафу, що має накладатися, становить 170 грн.

Якщо порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), здійснюється щодо одного позичальника одночасно, то штраф стягується за розрахунком із більшої суми, виходячи з одного дня порушення.

Для розрахунку суми штрафу щодо кредитів, наданих в іноземній валюті та перерахованих у гривневий еквівалент, також застосовується облікова ставка Національного банку.

7.5.2. Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів ліквідності (Н5, Н6, Н7), інвестування (Н14).

Для розрахунку суми штрафів береться позитивний результат діяльності банку, що відображається на технічному рахунку 5999 "Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, в якому допущено порушення.

N
з/п 

Порушення
Нормативів 

Фактичне
значення 

Нормативне значення 

Відхилення 

Прибуток -
рахунок
5999 (грн.) 

Сума штрафу
(грн.) 

Миттєвої ліквідності (Н5) 

10 % 

> 20 % 

10 % 

20000 

20000 х 0,1 = 2000 

Загальної ліквідності (Н6) 

95 % 

> 100 % 

5 % 

20000 

1000 

Співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7) 

18 % 

> 20 % 

2 % 

20000 

400 

Якщо банк порушив одночасно кілька нормативів ліквідності, то штраф стягується за розрахунком із більшої суми, тобто 2000 грн.

Розрахунок штрафу за порушення нормативу інвестування (Н14) здійснюється аналогічно розрахунку штрафів за порушення нормативів ліквідності.

7.5.3. Приклад розрахунку штрафів за порушення значень (лімітів) відкритої валютної позиції, довгої валютної позиції у вільно конвертованій валюті, короткої валютної позиції у вільно конвертованій валюті, довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті, довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах.

Для розрахунку суми штрафів береться позитивний результат діяльності банку, що відображається на технічному рахунку 5999 "Результат діяльності", у розмірі приросту за місяць, в якому допущено порушення.

Якщо розмір приросту, наприклад, дорівнює 10000 грн., то сума штрафу становитиме:

N
з/п 

Порушення
значень (лімітів) 
відкритої
валютної позиції 

Фактичне значення 

Установлені
значення
(лімітів) 

Відхилення 

Поточний прибуток -
рахунок 5999 (грн.) 

Сума
штрафу

(грн.) 

Загальна  

45 % 

< 35 % 

10 % 

10000  

1000  

Довга (у ВКВ) 

35 % 

< 30 % 

5 % 

10000  

500  

Коротка (у ВКВ) 

20 % 

< 5 % 

15 % 

10000  

1500  

Довга/коротка (у НКВ) 

5 % 

< 3 % 

2 % 

10000  

200  

Довга/коротка (у банк. металах) 

2 % 

< 2 % 

0 % 

10000 

Штрафи за порушення значень (лімітів) відкритої валютної позиції розраховуються, виходячи з розрахунку середньозваженої величини за місяць.

Якщо банк порушує одночасно кілька значень (лімітів) відкритої валютної позиції банку, то штраф стягується за розрахунком з більшої суми, тобто 1500 грн.

7.6. Застосування штрафних санкцій оформляється розпорядженням, яке підписує керівник (або його заступник) відповідного територіального управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками).

7.6.1. Територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) протягом п'яти робочих днів з дня надходження інформації про порушення готує розпорядження Національного банку про притягнення до відповідальності у вигляді накладання штрафу. У цей же строк зазначене розпорядження надсилається банку-порушнику з обов'язковим переліком підстав для накладання штрафу та розрахунком його суми.

Розпорядження про накладання штрафу має містити перелік виявлених порушень із посиланням на нормативно-правові акти і документи, що підтверджують факт порушення, а також пропозицію до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком розпорядження.

У разі виявлення порушень у діяльності філії банку розпорядження Національного банку про притягнення до відповідальності у вигляді накладання штрафу надсилається банку - юридичній особі.

7.6.2. Якщо нараховану суму штрафу не буде перераховано банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується шляхом подання до суду позовної заяви.

(підпункт 7.6.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. N 369)

7.7. Штрафи не накладаються на банки, що втратили свій капітал.

7.8. Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

7.8.1. Якщо застосування штрафних санкцій є неефективним і не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо таке порушення відбувається систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом трьох місяців поспіль або шість разів протягом року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються протягом місяця поспіль або через певний проміжок часу протягом трьох місяців.

7.8.2. Якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку (неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами; створення становища, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів).

7.8.3. Якщо банк є значно недокапіталізованим або критично недокапіталізованим.

7.8.4. За друге та подальші порушення у поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції.

7.8.5. За повторний та наступні в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також за неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї ж форми звітності чи інформації або невиправлення звітності у порядку встановленому Національним банком.

7.9. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

(пункт 7.9 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 28.08.2001 р. N 369)

7.10. Про незастосування такого заходу впливу, як накладання штрафу (або відстрочення строку сплати штрафу), територіальне управління Національного банку (Управління нагляду за великими банками) повідомляє Департамент пруденційного нагляду Національного банку з обґрунтуванням підстав.

7.11. Суми стягнених штрафів відображаються у класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

Глава 8. Накладання штрафів на керівників банків

8.1. Національний банк має право накладати штрафи на керівників банків у разі невиконання ними вимог щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку в установлений Національним банком строк відповідно до Положення про порядок накладання штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 N 94.

Глава 9. Відсторонення керівництва від управління банком

9.1. Національний банк має право відстороняти керівництво (голову правління та головного бухгалтера) від управління банком у разі:

невиконання банком зобов'язань за його листом із зобов'язаннями або програмою фінансового оздоровлення чи інших вимог Національного банку, визначених Національним банком у письмовому попередженні;

визнання професійної непридатності керівництва банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України", а також якщо складова рейтингова оцінка менеджменту за результатами виїзного інспектування "4" або "5" за системою CAMEL;

невиконання ними в установлений Національним банком строк вимог щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також завдання значних збитків банку (у т. ч. надання кредитів за ставкою, що нижча за мінімальну ставку залучення банком коштів), втрати капіталу, ліквідності й платоспроможності, якщо це невиконання є наслідком особистих дій чи бездіяльності керівництва;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

винесення вироку суду щодо керівництва про заборону займатися банківською діяльністю.

9.2. Пропозиція щодо відсторонення керівництва банку від управління подається територіальним управлінням Національного банку та відповідним самостійним структурним підрозділом банківського нагляду (або іншим самостійним структурним підрозділом) Національного банку на розгляд Комісії Національного банку, яка готує відповідний висновок.

9.3. Рішення про відсторонення керівництва банку від управління приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою (крім випадків, коли такі рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами акціонерів (учасників) банку, або іншим органом, визначеним статутом банку).

9.4. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає копію постанови правлінню або раді банку.

Одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і також повідомляє про це банк.

Глава 10. Тимчасова адміністрація

10.1. Тимчасова адміністрація є спеціальним органом для тимчасового управління банком, що створюється та призначається за рішенням Правління Національного банку в порядку і на підставах, визначених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку, з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку та детальної оцінки фінансового стану банку і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність з вимогами банківського законодавства, відновлення його платоспроможності і ліквідності, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану, а також для застосування інших заходів, спрямованих на стабілізацію діяльності банку.

10.2. Національний банк має призначити тимчасову адміністрацію, якщо банк не усунув виявлені порушення або недоліки в своїй діяльності в строки, визначені Національним банком у письмовому попередженні або встановлені за прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення чи листом із зобов'язаннями, і банк має загальну рейтингову оцінку "4" або "5" за системою CAMEL.

10.3. Тимчасова адміністрація також має призначатися, якщо банк не усунув порушення або недоліки в своїй діяльності в строки, визначені Національним банком у письмовому попередженні або встановлені за прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення чи листом із зобов'язаннями, та є хоча б одна з наведених нижче підстав:

10.3.1. Відсторонення керівництва банку від управління.

10.3.2. Порушення арбітражним судом справи про банкрутство банку.

10.3.3. Невиконання банком вимог Національного банку щодо звільнення з посади керівництва банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або зобов'язань відповідно до його листа із зобов'язаннями або програми фінансового оздоровлення.

10.3.4. Наявність конфліктної ситуації в керівництві банку (конфлікт інтересів ради банку та правління банку тощо).

10.3.5. Виникнення некерованої ситуації в діяльності банку (в т. ч. подання недостовірної інформації і звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання, неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо). 

10.4. У своїй діяльності тимчасова адміністрація керується постановою Правління Національного банку про її призначення, установчими документами банку, цим Положенням, чинним законодавством України та іншими нормативно-правовими документами Національного банку.

10.5. Контроль за діяльністю тимчасової адміністрації покладається на територіальне управління і відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду Національного банку.

10.6. Згідно з підставами, визначеними у пунктах 10.2, 10.3 цього Положення, відповідний самостійний підрозділ банківського нагляду Національного банку за результатами інспектування та безвиїзного нагляду порушує перед Правлінням Національного банку (чи Комісією Національного банку) питання про необхідність призначення тимчасової адміністрації.

Висновок відповідного підрозділу системи банківського нагляду про необхідність призначення тимчасової адміністрації має містити:

назву, повні реквізити банку;

перелік даних, які є підставою для відсторонення керівництва банку від управління і призначення тимчасової адміністрації;

відомості про особу (осіб), що виконуватиме функції тимчасової адміністрації;

дату і строк призначення;

перелік першочергових заходів, що спрямовані на виправлення порушень;

матеріали перевірок та інші дані, що свідчать про правомірність і необхідність застосування цього заходу (як додаток до висновку).

10.7. Постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації визначається:

керівник і кількісний склад тимчасової адміністрації;

повноваження тимчасової адміністрації;

повне або часткове відсторонення керівництва від управління банком;

призупинення повноважень виконавчого органу банку, який здійснює керівництво його поточною діяльністю (Правління або інший орган, передбачений статутом); 

(пункт 10.7 доповнено абзацом п'ятим згідно з
 постановою Правління НБУ від 01.09.2000 р. N 345
,
 у зв'язку з цим абзаци п'ятий - сьомий
 вважати відповідно абзацами шостим - восьмим)

строк, на який призначається тимчасова адміністрація;

інші положення, що необхідні для виконання завдань тимчасової адміністрації.

Тимчасова адміністрація приступає до виконання обов'язків без попереднього повідомлення керівництва банку в день отримання рішення про своє призначення. З метою забезпечення належних умов для діяльності тимчасової адміністрації вона має право залучати до роботи на договірних умовах відповідні підрозділи органів внутрішніх справ України.

10.8. Загальна тривалість діяльності тимчасової адміністрації не може перевищувати 12 місяців. В окремих випадках, якщо Національним банком планується прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку, діяльність тимчасової адміністрації може бути продовжена за рішенням Правління Національного банку на період підготовки відповідного рішення і формування органів, які здійснюватимуть реорганізацію чи ліквідацію банку.

10.9. Керівник і члени тимчасової адміністрації повинні зберігати банківську таємницю та конфіденційну інформацію щодо діяльності банку і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

10.10. Члени тимчасової адміністрації повинні мати вищу економічну або юридичну освіту та досвід роботи в банківській системі України не менше ніж 3 роки, для керівника тимчасової адміністрації - відповідний досвід роботи на керівних посадах не менше ніж 3 роки.

Керівником і членами тимчасової адміністрації не можуть бути особи, які є акціонерами (засновниками), членами правління, ради банку або ревізійної комісії, працівниками банку чи його кредиторами.

Крім того, керівником і членами тимчасової адміністрації не можуть бути особи:

які не виконали зобов'язань щодо сплати боргу будь-якому банку або суб'єкту підприємницької діяльності;

незаконні дії яких у минулому спричинили банкрутство банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Керівник і члени тимчасової адміністрації, які є працівниками Національного банку, призначаються наказом Національного банку за їх згодою зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової адміністрації.

10.11. Член тимчасової адміністрації може бути звільнений від виконання обов'язків за власним бажанням, за ініціативою керівника тимчасової адміністрації або за рішенням Національного банку.

Керівник тимчасової адміністрації може бути звільнений від виконання обов'язків за власним бажанням або за рішенням Національного банку в разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків або з інших причин.

10.12. Основні функції керівника тимчасової адміністрації:

виконує обов'язки керівника банку та перерозподіляє при потребі обов'язки його заступників та членів правління банку в разі повного відсторонення керівництва банку від управління;

у разі потреби тимчасово позбавляє повноважень осіб, які несуть відповідальність за окремі ділянки роботи банку, та надає нові повноваження обмеженій кількості довірених осіб;

подає Національному банку протягом 30 днів із часу свого призначення план тимчасового управління банком, який надалі може змінюватися залежно від проблем, що можуть виникати під час тимчасового управління банком;

організовує розроблення програми фінансового оздоровлення банку;

розподіляє обов'язки між працівниками тимчасової адміністрації;

вносить пропозиції до відповідного підрозділу системи банківського нагляду щодо призначення представників тимчасової адміністрації в окремі філії банку;

організовує комплексну перевірку діяльності банку членами тимчасової адміністрації із залученням (у разі потреби) зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку;

складає план скорочення штату банку (у разі потреби) та забезпечує прийняття рішення про кількісний склад працівників банку;

при потребі вживає заходів щодо підвищення кваліфікаційного рівня персоналу банку, проводить атестацію, скорочення чисельності або звільнення працівників банку згідно з чинним законодавством через неналежне виконання ними своїх функціональних обов'язків;

має право звертатися до відповідного підрозділу Національного банку з пропозицією щодо зупинення дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій у разі наявності підстав, зазначених у розділі 6 цього Положення.

виконує інші функції, визначені Правлінням Національного банку.

У разі часткового відсторонення керівництва банку від управління банком керівник тимчасової адміністрації здійснює контроль за операціями щодо розпорядження коштами та майном банку шляхом погодження таких операцій (візування розрахункових, первинних облікових документів, договорів тощо).

При здійсненні керівництвом банку, яке частково відсторонене від управління, операцій щодо розпорядження коштами та майном банку без погодження з тимчасовою адміністрацією, керівник тимчасової адміністрації має право звертатись до Національного банку України з клопотанням про повне відсторонення керівництва банку від управління.

Керівник тимчасової адміністрації відповідає за ефективність роботи тимчасової адміністрації.

10.13. Керівник тимчасової адміністрації в день отримання рішення про призначення тимчасової адміністрації повинен подати до територіального управління Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку, нотаріально засвідчену картку із зразками підписів керівника тимчасової адміністрації та особи, призначеної на період роботи тимчасової адміністрації тимчасово виконуючим обов'язки головного бухгалтера банку (якщо таке призначення передбачене постановою Правління Національного банку України (рішенням Комісії)), і відбитка печатки цього банку. 

10.14. Керівник територіального управління Національного банку після отримання нової картки із зразками підписів осіб, що мають право першого і другого підпису на період роботи тимчасової адміністрації, на підставі прийнятої Правлінням Національного банку постанови (рішення Комісії Національного банку) про призначення тимчасової адміністрації видає розпорядження про скасування дії зразків підписів керівників, яких відсторонено від управління банком. 

10.15. Тимчасова адміністрація має такі повноваження і функції:

10.15.1. Виконує обов'язки керівників банку.

10.15.2. Забезпечує безперервність роботи банку.

10.15.3. Розробляє план тимчасового управління банком, який має містити: аналіз причин, що обумовили необхідність призначення тимчасової адміністрації; цільові показники, яких планується досягти за період тимчасового управління; комплекс заходів для досягнення поставлених цілей; інше, залежно від проблем банку.

10.15.4. З метою встановлення зовнішнього контролю над банком повідомляє керівника територіального підрозділу Державної служби охорони при МВС України, з яким укладено договір про охорону банку, про тимчасову зміну керівників банку та передає засвідчену копію постанови Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації.

10.15.5. Розробляє (у разі потреби) спільно з фахівцями банку програму фінансового оздоровлення з визначенням економічного ефекту реалізації запланованих заходів у грошовому вираженні, організовує і контролює її виконання.

10.15.6. Здійснює інвентаризацію активів і зобов'язань (включаючи обліковане на позабалансових рахунках), у тому числі:

грошових білетів, монет та інших цінностей у грошовому сховищі та операційній касі (відповідно до Інструкції Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України N 1 від 7 липня 1994 р.);

основних засобів і нематеріальних активів. Дані про наявність основних засобів та нематеріальних активів реєструються в інвентаризаційних описах. Після звірки даних описів із даними обліку встановлюються розбіжності, причини виникнення яких з'ясовуються;

кредитного портфеля та дебіторської заборгованості (можливість погашення боргів за наданими кредитами та відсотками. Стан проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення дебіторської заборгованості);

портфеля цінних паперів, а також визначає склад їх власників. Проводить ревізію укладених із клієнтами комерційного банку договорів щодо обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів. Це можуть бути операції щодо ведення їх рахунків у цінних паперах (функції зберігача), купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, застави цінних паперів, управління пакетами цінних паперів за дорученням клієнтів тощо.

Одночасно керівники банку, які відстороняються від управління, здійснюють передавання за актами приймання-передавання основних засобів, нематеріальних активів та інших матеріальних цінностей.

10.15.7. Підписує від імені банку претензії до боржників і звертається з позовами до суду.

10.15.8. Переглядає усі договори оренди, в яких банк виступає як орендодавець (або орендар, з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди).

10.15.9. Перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову і канцелярську документації, матеріали правління та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку.

10.15.10. Вживає заходів щодо погашення простроченої та пролонгованої заборгованості за наданими кредитами й іншої простроченої дебіторської заборгованості.

10.15.11. Вживає заходів щодо схоронності майна і документації банку.

10.15.12. Виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов'язань банку.

10.15.13. Подає територіальному управлінню (Управлінню нагляду за великими банками) Національного банку в строк до 45 календарних днів після призначення звіт про свою роботу. Звіт має містити оцінку фінансового стану банку та висновки щодо подальшої його діяльності, план роботи тимчасової адміністрації (план тимчасового управління) на період її призначення, заходи щодо фінансового оздоровлення банку і приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства чи оцінку вартості його активів у разі підтримання пропозицій щодо реорганізації, ліквідації або санації банку. Надалі, щомісячно до 20-го числа, подає звіт про результати своєї діяльності відповідному територіальному управлінню Національного банку.

Територіальне управління Національного банку протягом п'яти робочих днів надсилає звіти тимчасової адміністрації зі своїми висновками Управлінню з питань роботи з проблемними банками Національного банку.

10.15.14. Може вимагати проведення зборів акціонерів (учасників) і визначає питання, за якими мають бути прийняті рішення (у т. ч. про санацію банку його акціонерами (учасниками) або інвесторами, реорганізацію або ліквідацію банку). Питання щодо санації банку його акціонерами (учасниками) або інвесторами має вноситися тимчасовою адміністрацією на розгляд загальних зборів акціонерів (учасників), якщо банк є недокапіталізованим або значно недокапіталізованим.

10.15.15. Бере участь у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради і ревізійної комісії банку з правом дорадчого голосу.

10.15.16. Подає за 10 робочих днів до закінчення строку діяльності тимчасової адміністрації завершальний звіт про результати своєї роботи з пропозиціями щодо подальшої діяльності банку (продовження діяльності банку та доцільності подальшої роботи керівництва банку чи його відсторонення, або реорганізації чи ліквідації банку).

10.15.17. Інші функції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та чинного законодавства України.

10.16. Крім того, тимчасова адміністрація зобов'язана:

вжити заходів щодо заміни замків та обмеження доступу до ключів на зовнішніх входах до приміщень банку та до внутрішніх приміщень, де обробляються електронні документи, використовуються та зберігаються засоби захисту інформації;

змінювати (чи встановлювати) коди доступу до комп'ютерів та інших засобів зв'язку банку та надавати допуск до них визначеним працівникам банку;

інформувати банки-кореспонденти, реєстраторів, а також зовнішніх менеджерів активів банку про те, що особи, які раніше мали право давати вказівки від імені банку щодо операцій з активами банку чи активами, які довірив банк, більше не мають таких повноважень, і про осіб, яким тимчасова адміністрація передала ці повноваження.

10.17. Пропозиції тимчасової адміністрації щодо подальшої діяльності банку з оцінкою його фінансового стану та плану роботи тимчасової адміністрації (плану тимчасового управління) розглядає Комісія Національного банку, яка схвалює (або відхиляє) план роботи тимчасової адміністрації, приймає відповідні рішення про застосування заходів впливу в межах своєї компетенції.

У разі потреби Комісія Національного банку має право вносити на підставі обґрунтованого висновку Управління з питань роботи з проблемними банками (Управління нагляду за великими банками) зміни в план роботи тимчасової адміністрації (план тимчасового управління банком).

10.18. Тимчасова адміністрація не має права без згоди ради банку або загальних зборів її акціонерів (учасників) здійснювати операції, що пов'язані з:

передаванням нерухомого майна банку в оренду, заставу (як внесок у статутний капітал третіх осіб), а також із розпоряджанням цим майном іншим способом;

розпоряджанням майном банку, балансова вартість якого становить понад 5 відсотків балансової вартості всіх активів банку.

10.19. Витрати тимчасової адміністрації, що пов'язані з її діяльністю, здійснюються за рахунок коштів банку.

10.20. Тимчасова адміністрація припиняє свою діяльність, якщо:

Національний банк прийняв відповідне рішення про припинення роботи тимчасової адміністрації або про ліквідацію банку;

прийнято рішення відповідного органу згідно з законодавством про ліквідацію банку.

10.21. Припинення діяльності тимчасової адміністрації означає відновлення повноважень правління банку (у разі стабілізації діяльності банку) або призначення ліквідатора (у разі прийняття рішення про його ліквідацію). Керівники банку, які відсторонені на період діяльності тимчасової адміністрації від виконання своїх обов'язків, у разі продовження діяльності банку продовжують виконувати покладені на них обов'язки, якщо не прийнято рішення про їх звільнення з посади.

Глава 11. Ліквідація банку*

____________
* Умови цього розділу, а також розділу 12 на фінансово-кредитні установи не поширюються.

11.1. Національним банком приймається рішення про реорганізацію або ліквідацію банку в разі:

порушення банком банківського законодавства чи інших нормативних актів Національного банку, що призвело до значної втрати активів або доходів і неплатоспроможності банку, та/або завдало істотної шкоди інтересам їх клієнтів;

приховування будь-яких рахунків, інших документів чи активів.

11.1.1. Під неплатоспроможністю банку вважається таке:

неспроможність банку протягом одного місяця виконати законні вимоги кредиторів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру нормативного капіталу банку (норматив капіталу Н1).

11.1.2. Під істотною шкодою інтересам клієнтів банку слід вважати, зокрема, таке:

банк є критично недокапіталізованим;

або банк є значно недокапіталізованим і загальні збори акціонерів (учасників) банку не прийняли рішення щодо відновлення платоспроможності банку шляхом проведення санації його акціонерами (учасниками) або інвесторами;

або збитки за результатами фінансового року становлять 50 і більше відсотків нормативного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре капіталізованим і працює менше трьох років;

або протягом трьох років підряд збитки за результатами фінансового року становлять 10 і більше відсотків нормативного капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре капіталізованим;

або негативно класифіковані активи з урахуванням сформованих резервів під ці активи становлять 50 і більше відсотків капіталу банку. До негативно класифікованих активів належать активи, що класифіковані за ступенем ризику як "сумнівні", "безнадійні". Підставою для їх класифікації є нормативні акти Національного банку та внутрішні положення банків;

або якщо співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі банку до поточних рахунків клієнтів (норматив миттєвої ліквідності Н5) становить менше 10 відсотків і за відсутності інших джерел для підтримання миттєвої ліквідності;

або отримання банком за результатами інспектування загальної рейтингової оцінки "4" або "5" за системою CAMEL;

або банк свідомо не виконав вимоги Національного банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення.

Національний банк в обов'язковому порядку має приймати рішення про ліквідацію банку, який є критично недокапіталізованим.

11.2. Рішення про ліквідацію банку приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою.

Одночасно, за цією постановою також:

відкликається ліцензія на здійснення всіх банківських операцій;

припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку;

призначається ліквідатор (ліквідаційна комісія та її голова, якщо ліквідація проводитиметься працівниками Національного банку);

надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової плати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку.

11.3. Ліквідатором банку може бути юридична особа, основною діяльністю якої є надання юридичних чи аудиторських послуг.

До прийняття постанови Національного банку про ліквідацію банку між Національним банком і ліквідатором укладається договір, яким визначаються права та обов'язки сторін та інші обов'язкові умови, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку. Договір вступає в дію з часу призначення ліквідатора відповідною постановою Національного банку.

11.4. Національний банк перед призначенням ліквідатора зобов'язаний переконатись у відсутності конфлікту інтересів та у здатності юридичної особи діяти неупереджено.

Ліквідатором не може бути юридична особа, що є:

кредитором або акціонером (учасником) банку, що ліквідовується;

стороною в судовій справі за участю банку, що ліквідовується.

Юридична особа перед призначенням її ліквідатором зобов'язана надати Національному банку інформацію про свої ділові відносини, зокрема щодо:

заборгованості перед банками або володіння майновими правами банків;

невиконання будь-яких зобов'язань стосовно будь-якого банку за останні п'ять років;

інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій ліквідатора;

відсутності конфлікту інтересів із Національним банком.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення ліквідатора останній зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цього конфлікту з одночасним повідомленням про це Національного банку, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи ліквідатора.

11.5. Крім того, ліквідація банку може проводитися ліквідаційною комісією, яка створюється за участю працівників Національного банку. Роботою ліквідаційної комісії керує її голова, призначений постановою Правління Національного банку про ліквідацію банку.

У разі ліквідації банку, який має філії в інших регіонах, у такому ж порядку до складу ліквідаційної комісії призначається член ліквідаційної комісії за місцезнаходженням цієї філії, відповідальний за проведення ліквідації філії.

11.6. До складу ліквідаційної комісії можуть входити кредитори, які не є акціонерами банку, і представники органів державної податкової служби за їх згодою.

Будь-хто з акціонерів (учасників), а також керівництва та членів правління банку не може бути ліквідатором або головою ліквідаційної комісії, входити до складу ліквідаційної комісії, залучатися ліквідатором до ліквідації банку.

Сторони, які беруть участь у судовій справі проти банку, мають борг перед банком або іншу майнову зацікавленість, також не можуть бути ліквідатором банку.

Головою і головним бухгалтером ліквідаційної комісії не можуть бути кредитори банку, що ліквідовується.

11.7. Копія постанови про ліквідацію банку, відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій надсилається цьому банку відповідним територіальним управлінням Національного банку після її прийняття.

З дня початку роботи ліквідатора (ліквідаційної комісії) рішення Правління Національного банку про відкликання в банку ліцензії на здійснення всіх банківських операцій і про ліквідацію банку доводиться до відома банківської системи України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Банки після отримання постанови зобов'язані самостійно припинити виконання активних операцій за прямими кореспондентськими рахунками, відкритими банку, що ліквідовується.

11.8. У разі прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій керівник територіального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, не пізніше наступного дня після отримання відповідного рішення припиняє усі активні операції за всіма кореспондентськими рахунками банку як у національній, так і в іноземній валютах.

Якщо банк має відкриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах), то ліквідатор (ліквідаційна комісія) на підставі відповідної інформації територіального управління Національного банку (в якому відкритий кореспондентський рахунок банку) доводить до відома цих банків рішення про ліквідацію банку та забезпечує повернення коштів із його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора (ліквідаційної комісії) відповідно до пункту 6.17 цього Положення і Правил реєстрації прямих кореспондентських рахунків Національним банком, затверджених постановою Правління Національного банку від 29.06.99 N 311.

11.9. Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідатора (ліквідаційної комісії).

У разі невідповідності роботи ліквідатора вимогам законодавства та умовам договору Національний банк має право розірвати договір із ліквідатором і призначити нового ліквідатора (ліквідаційну комісію).

11.10. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) не має права:

використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку, що ліквідовується, у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

брати зобов'язання від імені Національного банку без його письмового дозволу;

розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано із виконанням функцій ліквідатора.

11.11. Особи, які залучаються до процедури ліквідації, якщо вони є працівниками Національного банку, звільняються за їх згодою від виконання своїх службових обов'язків із збереженням за ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, що передбачені системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх участі у процедурі ліквідації банку. Їх діяльність знаходиться під контролем начальника територіального управління Національного банку.

11.12. Для забезпечення виконання ліквідатором (ліквідаційною комісією) своїх повноважень у територіальному управлінні Національного банку відкривається накопичувальний рахунок 3207, на який зараховуються кошти банку і надходження на його адресу та з якого проводяться розрахунки з кредиторами та витрати ліквідатора (ліквідаційної комісії).

Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку про ліквідацію банку та нотаріально засвідченої картки із зразками підписів уповноважених осіб, залучених до ліквідації, та відбитка печатки банку, що ліквідовується. Якщо ліквідація банку проводиться працівниками Національного банку, то їх підпис може засвідчуватися начальником відповідного територіального управління Національного банку.

Після відкриття накопичувального рахунку ліквідатору (ліквідаційній комісії) за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на цей рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку та виключення його із учасників СЕП у порядку, визначеному в пунктах 2.1, 2.4, 4.4 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні (затверджена постановою Правління Національного банку від 27.12.99 N 621, із змінами і доповненнями), та повертаються кредиторам документи, що враховані на позабалансовому рахунку 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку".

Представник територіального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку, що ліквідовується, візує перші примірники розрахункових документів на перерахування коштів із накопичувального рахунку.

11.13. Робота ліквідатора (ліквідаційної комісії) оплачується за рахунок банку, що ліквідовується. Кошторис витрат ліквідатора (ліквідаційної комісії) затверджує орган, який його призначив.

Винагорода ліквідатора, членів ліквідаційної комісії, осіб, залучених до ліквідації, господарські та інші витрати, пов'язані з процедурою ліквідації, визначаються у кошторисі витрат, який готується ліквідатором (ліквідаційною комісією) протягом 10 робочих днів після його призначення. Кошторис витрат затверджується начальником територіального управління Національного банку (заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), якщо здійснюється ліквідація банку, нагляд за діяльністю якого здійснює Управління нагляду за великими банками) протягом 10 робочих днів після його отримання.

11.14. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом трьох днів після його призначення опублікувати в одному з офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідовується, повідомлення про початок ліквідації банку, а також вивісити його в кожному територіальному підрозділі банку із зазначенням дати та адреси, за якою він приступає до виконання своїх обов'язків.

Вимоги кредиторів повинні бути заявлені протягом одного місяця від дня першої публікації в офіційному друкованому органі вищезгаданого повідомлення. Після закінчення вказаного строку заяви кредиторів і вкладників банку не приймаються.

Усі вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) мають бути заявлені в національній валюті України у розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Якщо вимогу заявлено в іноземній валюті, то така вимога підлягає конвертації заявником у національну валюту України за офіційним курсом, встановленим Національним банком на дату припинення діяльності банку (тобто на останній робочий день банку). Крім розміру вимоги, заява кредиторів має містити підстави вимоги та зазначення доказів, що обґрунтовують вимогу (документи, що підтверджують борг).

11.15. З дня прийняття рішення про ліквідацію банку припиняється нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банку та штрафів, що нараховуються за результатами перевірок, здійснених Національним банком, органами державної податкової служби тощо, а також за пасивними операціями, у тому числі за депозитами. З цього дня також припиняється нарахування відсотків банками-кореспондентами за міжбанківськими кредитами, наданими ними банку, що ліквідовується.

11.16. Із дня свого призначення ліквідатор (ліквідаційна комісія) має повне і виняткове право управляти банком та контролювати його. Повноваження щодо управління та контролю банком ради банку, його виконавчого та контролюючого органу, загальних зборів припиняються.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний вживати будь-яких заходів для ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів.

Для забезпечення процедури ліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) має такі повноваження:

управляє майном банку;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку. При визначенні суми, яку можна одержати від продажу активів, ліквідатор зобов'язаний дати оцінку різним пропозиціям з урахуванням ринкової вартості активів;

визначає ліквідаційну масу та розпоряджається нею;

проводить роботу щодо стягнення дебіторської заборгованості, у тому числі подає позови на боржників до судових органів від імені банку;

виявляє кредиторів і вживає заходів, що спрямовані на задоволення їх вимог, зокрема реалізовує майно банку;

вирішує в установленому чинним законодавством порядку питання щодо звільнення працівників банку та призначення спеціалістів для забезпечення діяльності ліквідатора (зокрема головного бухгалтера, бухгалтера), у разі потреби може залучати до роботи з ліквідації банку будь-якого експерта, консультанта;

здійснює в установленому порядку оплату праці особам, які залучені до процедури ліквідації банку;

складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження територіальному управлінню Національного банку;

приймає документи від банку, що ліквідовується, та передає їх до архіву територіального управління Національного банку.

Ліквідатору (ліквідаційній комісії) забороняється вчиняти дії, які свідчили б про продовження діяльності банку.

Голова ліквідаційної комісії приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

11.17. Керівництво банку та інші матеріально-відповідальні особи зобов'язані передати за актами приймання-передавання майно, документи і архів банку ліквідатору (ліквідаційній комісії).

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) у строк до двох місяців із дня його призначення зобов'язаний здійснити інвентаризацію активів (включаючи обліковане на позабалансових рахунках) та архіву банку та скласти початковий баланс ліквідатора (ліквідаційної комісії). При складанні початкового балансу ліквідатора (ліквідаційної комісії) основні фонди обліковуються за залишковою (ринковою) вартістю.

У цей же термін ліквідатор (ліквідаційна комісія) має право розірвати договори про надання банку послуг, а також припинити зобов'язання банку щодо оренди (найму) рухомого і нерухомого майна, попередньо повідомивши про це іншу сторону за 30 днів, якщо інший строк не обумовлено в договорі. 

11.18. Для здійснення ліквідації філії банку, що ліквідовується, ліквідатор призначає відповідального за ліквідацію філії і затверджує склад групи для здійснення ліквідації філії, до якої залучаються необхідні фахівці, експерти, консультанти тощо.

Член ліквідаційної комісії, відповідальний за ліквідацію філії, вживає таких заходів:

зупиняє проведення філією операцій;

блокує всі види зв'язку, забезпечує схоронність активів і документації філії;

закриває кореспондентський рахунок філії;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна та документів філії;

вирішує в установленому чинним законодавством порядку питання щодо звільнення працівників;

надає ліквідатору (ліквідаційній комісії) банку щотижневий оперативний звіт про стан ліквідації філії;

складає протягом місяця з дня свого призначення початковий баланс ліквідатора (ліквідаційної комісії) філії з урахуванням результатів інвентаризації та подає його на затвердження ліквідатору (ліквідаційній комісії) разом з актами інвентаризації активів і майна банку та актом приймання-передавання матеріальних цінностей;

складає проміжний ліквідаційний баланс філії;

вживає заходів щодо ліквідації філії;

складає ліквідаційний баланс філії;

передає архів філії ліквідатору (ліквідаційній комісії) після затвердження ліквідатором (керівником ліквідаційної комісії) ліквідаційного балансу філії.

11.19. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний:

у двомісячний термін з дати призначення припинити трастові зобов'язання банку, повернути власнику всі активи та матеріальні цінності, що знаходяться у довірчому управлінні банку (крім грошових коштів), здійснити остаточні розрахунки за трастовими рахунками;

у місячний термін надіслати повідомлення усім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом трьох місяців.

11.20. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) з метою задоволення вимог кредиторів у строк до трьох місяців із дня, зазначеного в повідомленні про ліквідацію, вживає таких заходів:

складає перелік заявлених і визнаних ним вимог для затвердження Комісією при територіальному управлінні Національного банку або в разі ліквідації банків, нагляд за діяльністю яких здійснює Управління нагляду за великими банками, Комісією Національного банку;

відхиляє вимоги в разі сумніву в їх дійсності;

визначає суму заборгованості кожному кредитору та черговість погашення визнаних вимог.

11.21. У строк до трьох місяців із дня зазначеного в повідомленні про ліквідацію, після розгляду вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає проміжний ліквідаційний баланс, з врахуванням проміжного ліквідаційного балансу філії, і подає його до територіального управління Національного банку.

До проміжного ліквідаційного балансу додається інформація про майно банку, що залишилося, список вимог кредиторів і результати розгляду їх вимог.

11.22. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний щомісяця письмово повідомляти відповідне територіальне управління Національного банку про результати роботи та надавати необхідні документи. Така інформація обов'язково має містити дані про стягнення дебіторської заборгованості, стан реалізації майна банку та розрахунки з кредиторами.

Територіальне управління Національного банку, в свою чергу, зобов'язане щомісяця інформувати Управління з питань роботи з проблемними банками про роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії).

11.23. Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор (ліквідаційна комісія) проводить роботу щодо продажу майна комерційного банку. Рішення про продаж майна приймається ліквідатором (ліквідаційною комісією) та узгоджується з комітетом кредиторів.*

____________
* Комітет кредиторів, створюється та діє у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Продаж майна здійснюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна. Про продаж майна на відкритих торгах оповіщається в засобах масової інформації. Оголошення про аукціон має бути опубліковане, принаймні, в одній загальнодержавній та одній місцевій газетах.

Оголошення має містити:

назву, опис та іншу необхідну інформацію про майно;

місце та час аукціону, що має бути проведений протягом місяця після опублікування оголошення;

умови покупки.

Якщо відсутні покупці і неможливо реалізувати повністю або частково майно банку, ліквідатор (ліквідаційна комісія) вирішує з кредиторами питання про передавання їм майна в рахунок задоволення претензійних вимог.

11.24. Вимоги кредиторів до банку, що ліквідовується, задовольняються за рахунок коштів банку в такій послідовності.

У першу чергу:

вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що виплачується, не перевищує вартість застави);

виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, що ліквідовується, та погашення кредиту, одержаного ліквідаційною комісією на ці цілі;

витрати і винагородження ліквідатора (ліквідаційної комісії) згідно із затвердженим кошторисом та договором із Національним банком;

витрати Національного банку, що здійснені з метою забезпечення проведення ліквідації.

У другу чергу:

зобов'язання перед працівниками банку з оплати праці, невиконані та накопичені до дня призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії);

зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян (працівників банку), шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників).

(абзац дев'ятий пункту 11.24 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 27.12.2000 р. N 507)

У третю чергу:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

У четверту чергу:

вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі вимоги, що виникли із зобов'язань за процедурою ліквідації банку.

У п'яту чергу:

вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу банку.

У шосту чергу:

всі інші вимоги.

11.25. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходжень коштів на накопичувальний рахунок та лише після повного задоволення вимог попередньої черги.

Якщо майна банку виявиться недостатньо для повного задоволення усіх вимог певної черги, то наявні кошти розподіляються між кредиторами цієї черги пропорційно сумі їх вимог.

Активи банку, що залишилися після погашення усіх вимог кредиторів, розподіляються між акціонерами (учасниками) відповідно до кількості належних їм акцій (часток у статутному капіталі).

11.26. Вимоги кредиторів не задовольняються у таких випадках:

майна банку не вистачає для задоволення вимог;

вимоги не надійшли протягом встановленого часу;

вимоги не визнані ліквідатором (ліквідаційною комісією), не оскаржені кредитором в установленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги.

Вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого часу, можуть бути задоволені, якщо залишилися кошти чи майно банку після задоволення вимог кредиторів, вимоги яких надійшли протягом встановленого часу.

Вимоги, що незадоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

11.27. Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії відповідно до договору, укладеного з Національним банком та чинним законодавством України.

Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені кредиторами або засновниками, акціонерами (учасниками) банку в судовому порядку.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.

11.28. Після закінчення роботи ліквідатор (ліквідаційна комісія) складає ліквідаційний баланс, який не пізніше 10 днів з дня закінчення роботи ліквідатора (ліквідаційної комісії) подається разом із матеріалами про його роботу територіальному управлінню (Управлінню нагляду за великими банками) Національного банку для розгляду та затвердження.

До ліквідаційного балансу додаються такі документи:

початковий баланс ліквідатора (ліквідаційної комісії);

проміжний ліквідаційний баланс;

баланс банку за останній робочий день;

розшифровки за балансовими та позабалансовими рахунками;

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період роботи ліквідаційної комісії;

акти інвентаризації активів і майна банку;

опис усіх документів за результатами їх передавання від керівництва банку (тимчасової адміністрації) до ліквідаційної комісії з розподілом за кожним підрозділом (оформляється підписами сторін);

акт опису технічного стану комп'ютерної техніки;

оголошення в пресі про ліквідацію банку;

оголошення в пресі про реалізацію майна банку;

список вимог кредиторів і результати розгляду їх вимог;

протоколи засідань ліквідаційної комісії;

інформація про проведену роботу щодо виявлення дебіторів банку, в тому числі стягнення дебіторської заборгованості;

інформація про проведену роботу щодо стягнення заборгованості з боржників банку з додатками (рішення Арбітражного суду, довідки довідкового бюро, інформація з листування щодо міжбанківських позик, довідки за безнадійними до повернення позиками тощо);

інформація про реалізацію майна банку із посиланням на укладені угоди купівлі-продажу;

довідка про проведену претензійну роботу щодо кредиторів банку (щодо визнання недійсною кредиторської заборгованості);

інформація про листування з податковими органами;

копії листів до/від правоохоронних органів;

аудиторський висновок про достовірність і повноту ліквідаційного балансу (якщо ліквідація банку проводилась ліквідатором - юридичною особою);

акт приймання-передавання архіву банку територіальному управлінню Національного банку.

11.29. Територіальне управління Національного банку після отримання ліквідаційного балансу та матеріалів до нього протягом 45 днів розглядає цей пакет документів і передає його до Управління з питань роботи з проблемними банками разом з протоколом засідання Комісії при територіальному управлінні Національного банку і висновками про роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії).

Якщо ліквідаційний баланс і матеріали до нього передаються ліквідатором (ліквідаційною комісією) до Управління нагляду за великими банками, то цей пакет разом з висновками про роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії) передається на розгляд і затвердження Комісії Національного банку в строк до 60 днів.

11.30. Не пізніше 10 днів після завершення роботи ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний отримати квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку, що ліквідовується, та надати її до територіального управління Національного банку. У разі втрати печаток і штампів банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний подати пояснювальну записку та копію заяви до органів внутрішніх справ про їх зникнення.

11.31. Розгляд матеріалів щодо ліквідації банку, що готуються територіальним управлінням Національного банку, затвердження ліквідаційного балансу та закриття накопичувального рахунку здійснює уповноважена Правлінням Національного банку Комісія при територіальному управлінні Національного банку. Якщо ці матеріали готуються Управлінням нагляду за великими банками Національного банку, то ліквідаційний баланс затверджується Комісією Національного банку.

Рішення про виключення банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ приймає Комісія Національного банку.

11.32. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний передати документи банку, що ліквідовується, на зберігання (із зазначенням строків їх зберігання) до архіву територіального управління Національного банку за територіальною ознакою відповідно до Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 23.12.96 N 327, та згідно з розділом 6.6 Інструкції з діловодства в центральному апараті та установах Національного банку, затвердженої постановою Правління Національного банку від 04.01.98 N 1, в редакції постанови Правління Національного банку України від 04.02.2000 N 40, із змінами і доповненнями (про що має бути зазначено в договорі з ліквідатором).

11.33. Після виключення банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ ліквідатор (ліквідаційна комісія) звільняється від будь-яких зобов'язань, пов'язаних з ліквідацією банку. Ліквідація банку вважається завершеною, а банк таким, що припинив свою діяльність, з часу внесення запису про це до Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ.

Глава 12. Санація або реорганізація банку, що ліквідовується

12.1. Юридичні та (або) фізичні особи*, які бажають взяти участь у санації банку, що ліквідовується (далі - інвестори), або інший банк, який має намір приєднати банк, що ліквідовується, подають до ліквідатора (ліквідаційної комісії) та територіального управління Національного банку (за місцезнаходженням банку) відповідні заяви в строк, не пізніше 10 робочих днів після складання проміжного ліквідаційного балансу.

____________
* Якщо санація банку здійснюється з повною зміною складу його акціонерів (учасників), то кількість інвесторів має бути не менше ніж три особи.

Санація банку, що ліквідовується, або реорганізація шляхом приєднання до іншого банку можуть здійснюватися за умови згоди кредиторів, майнові вимоги яких становлять не менше 51 відсотка від суми визнаних претензій до банку. Згода кредиторів на проведення санації або реорганізації шляхом приєднання до іншого банку оформляється відповідним протоколом зборів (комітету) кредиторів.

12.2. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) за запитом інвестора для складання попередніх розрахунків програми санації та вказівкою відповідного територіального управління Національного банку має надати інвестору інформацію за даними балансу за останній робочий день банку, що ліквідовується, а також дані про розмір збитків банку та фактичний розмір нормативного капіталу й іншу необхідну інформацію.

Якщо інвестор за результатами розгляду отриманої про банк інформації погоджується на санацію такого банку (про що додатково повідомляє територіальне управління Національного банку та подає запит на отримання відповідної інформації про банк), то територіальне управління після отримання від ліквідатора проміжного ліквідаційного балансу протягом трьох робочих днів передає інвестору копію цього балансу та копії документів, що характеризують стан ліквідаційної маси і зобов'язань банку.

12.3. Інвестор, що бажає взяти участь у санації банку, має розробити програму санації банку, яка схвалюється зборами (комітетом) кредиторів.

Програма санації банку має містити:

заходи та прогнозний строк відновлення платоспроможності банку, що ліквідовується;

умови участі інвесторів у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора;

строк і черговість виплати банком, що ліквідовується, або інвестором боргу кредиторам;

відповідальність інвестора за невиконання взятих згідно з програмою санації зобов'язань;

умови реструктуризації капіталу банку, в тому числі статутного капіталу та субординованого боргу (якщо такий є). Реструктуризація статутного капіталу передбачає повну або часткову зміну акціонерів (учасників) на користь інвесторів. Умови реструктуризації узгоджуються між акціонерами (учасниками) банку, що ліквідовується, та інвесторами шляхом перерозподілу акцій (часток) банку, що належать акціонерам (учасникам), в обмін на погашення боргу перед кредиторами. Одночасно має збільшуватися розмір статутного капіталу банку з метою виконання вимог щодо мінімального розміру капіталу банку згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

Прогнозні показники діяльності банку на час завершення програми санації мають відповідати встановленим Національним банком економічним нормативам.

12.4. Залежно від причин, що призвели банк до втрати платоспроможності, до програми санації банку можуть вміщуватися такі заходи відновлення його платоспроможності (із зазначенням строків їх виконання):

продаж частини майна банку (продаж окремих нерентабельних чи збиткових філій); 

відстрочка або розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів згідно з чинним законодавством України;

стягнення дебіторської та іншої заборгованості за активними операціями банку, в тому числі подання позовів на боржників до судових органів;

звільнення працівників банку, що ліквідовується, які не можуть бути задіяні в програмі санації, та виплата їм вихідної допомоги за рахунок коштів банку або інвестора;

інші заходи відновлення платоспроможності банку.

12.5. Процедура санації (реорганізації) банку має бути проведена у строк до шести місяців.

За рішенням Правління Національного банку цей строк може бути продовжений не більше ніж на шість місяців, якщо заходи відновлення платоспроможності банку виконані або керуючий санацією надає обґрунтовані пояснення причин затримки їх виконання.

12.6. Інвестори, що отримали попередню згоду територіального управління Національного банку на санацію банку, з метою складання реальної програми санації банку мають право за їх запитом отримати від ліквідатора (ліквідаційної комісії) або територіального управління (Управління нагляду за великими банками) Національного банку додаткову інформацію після складання проміжного ліквідаційного балансу.

Інвестори можуть залучатися ліквідатором (ліквідаційною комісією) до проведення інвентаризації активів, зобов'язань банку, включаючи обліковане на позабалансових рахунках, на умовах згідно з пунктом 11.3 цього Положення.

12.7. Для складання програми санації та проведення санації інвестори мають призначити керуючого санацією.

Керуючий санацією повинен мати вищу економічну або юридичну освіту, стаж роботи у фінансово-кредитних установах за відповідним фахом та на керівних посадах не менше ніж три роки.

12.8. Інвестори мають відкрити окремий накопичувальний рахунок для перерахування коштів, необхідних для санації, у територіальному управлінні Національного банку, в якому відкритий рахунок ліквідатору (ліквідаційній комісії).

12.9. Розмір внеску інвестора на окремий накопичувальний рахунок на час подання інвесторами програми санації для отримання дозволу Національного банку на здійснення санації визначається за такими складовими:

сума вартості акцій (часток) акціонерів (учасників) банку, які виходять з товариства, зменшена на розмір збитків за проміжним ліквідаційним балансом;

сума внесків до статутного капіталу в розмірі, не меншому, ніж передбачено статтями 30, 31, 52 Закону України "Про господарські товариства", при цьому частка будь-якого з інвесторів банку не може перевищувати 35 відсотків статутного капіталу банку. Після отримання згоди Національного банку на проведення санації банку до часу її завершення ці кошти мають бути сформовані в сумі, не меншій ніж, мінімальний розмір капіталу банку згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків (затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141).

12.10. Для отримання дозволу на проведення санації банку інвестори протягом 20 днів з часу отримання проміжного ліквідаційного балансу мають подати до територіального управління Національного банку такі документи:

протокол зборів (комітету) кредиторів з рішенням про проведення санації банку та схвалення програми санації і кандидатури керуючого санацією;

програму санації банку, схвалену зборами (комітетом) кредиторів;

угоду про переведення боргу (частини боргу), укладену між ліквідатором і зборами (комітетом) кредиторів - з одного боку, та інвесторами - з другого боку;

угоду між інвесторами і кредиторами (вимоги яких визнані) про порядок, строк та черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

угоду між інвесторами й акціонерами про перерозподіл акцій (часток) банку;

зміни до установчих документів;

документи, що підтверджують наявність у інвестора власних коштів для формування статутного капіталу банку згідно з підпунктами "е", "є", "к", "л" пункту 2.1 Положення про порядок створення та реєстрації комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку від 21.07.98 N 281 (копії платіжних документів про здійснення сплати внесків інвесторами);

висновок ліквідатора (ліквідаційної комісії) про можливість задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації програми санації та доцільність проведення санації банку, що містить розрахунок джерел погашення вимог кредиторів згідно з програмою санації, до якого додається:

список заявлених і визнаних ліквідатором (ліквідаційною комісією) вимог кредиторів;

проміжний ліквідаційний баланс;

прогнозний баланс банку після завершення санації, прогнозний розрахунок показників діяльності банку та значень економічних нормативів за ним.

12.11. Дозвіл на проведення санації банку, що ліквідовується, надається за рішенням Правління Національного банку за таких умов:

перерахування коштів на накопичувальний рахунок, відкритий для інвестора в територіальному управлінні Національного банку в розмірі, визначеному згідно з пунктом 12.9 цього Положення;

програма санації та пакет вищезазначених документів мають відповідати вимогам пунктів 12.3, 12.10 цього Положення;

кандидатура керуючого санацією має відповідати вимогам Національного банку.

12.12. Територіальне управління Національного банку має розглянути пакет документів щодо його відповідності вимогам чинного законодавства України, нормативно-правовим актам Національного банку, а також можливості відновлення платоспроможності банку шляхом санації, затвердження Національним банком програми санації та кандидатури керуючого санацією і передати документи зі своїми висновками та пропозиціями до Управління з питань роботи з проблемними банками протягом 15 днів. Управління нагляду за великими банками розглядає пакет документів за цими ж вимогами у строк до 25 днів.

12.13. Санація банку, що ліквідовується, здійснюється за згодою Правління Національного банку за заявою інвесторів і на підставі програми санації, висновків ліквідатора (ліквідаційної комісії), відповідного територіального управління та Управління нагляду за проблемними банками (або Управління нагляду за великими банками) Національного банку.

Рішення Правління Національного банку про надання дозволу на проведення санації банку оформляється відповідною постановою, в якій одночасно зазначається, що дія постанови Правління Національного банку про ліквідацію банку в частині призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії) втрачає чинність, а також затверджується програма санації банку та кандидатура керуючого санацією.

12.14. З дня надання Правлінням Національного банку дозволу на проведення санації банку та затвердження програми санації і керуючого санацією припиняються повноваження ліквідаційної комісії, функції управління та контролю за банком переходять до керуючого санацією.

Ліквідатор зобов'язаний передати керуючому санації в господарське відання майно банку, бухгалтерську та іншу документацію банку.

12.15. З метою забезпечення виконання програми санації банку керуючий санацією вживає таких заходів:

приймає від ліквідатора (ліквідаційної комісії) в господарське відання майно банку, а також проміжний ліквідаційний баланс, бухгалтерську та іншу документацію банку;

відкриває в територіальному управлінні Національного банку накопичувальний рахунок для здійснення заходів відновлення платоспроможності банку та розрахунків з кредиторами. На цей рахунок перераховується залишок коштів з рахунку ліквідатора після передавання останнім майна банку, проміжного ліквідаційного балансу, бухгалтерської та іншої документації;

у разі потреби, укладає договір оренди приміщення для роботи керуючого санацією;

розглядає вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після прийняття постанови Національного банку про ліквідацію банку;

організовує ведення бухгалтерського обліку;

звітує перед кредиторами щодо виконання програми санації;

подає звітність територіальному управлінню Національного банку щодо виконання програми санації;

вживає інших заходів щодо виконання програми санації у межах чинного законодавства України.

12.16. Після виконання заходів відновлення платоспроможності банку керуючий санацією складає звіт про виконання заходів відновлення платоспроможності банку, який після затвердження зборами (комітетом) кредиторів подається територіальному управлінню Національного банку. До цього звіту додається протокол зборів (комітету) кредиторів про його схвалення і про виконання керуючим санацією заходів відновлення платоспроможності банку.

Звіт про виконання заходів відновлення платоспроможності банку включає:

балансовий звіт;

відомості про наявність коштів для забезпечення виконання вимог кредиторів;

відомості про нереалізовані права вимоги боржника;

інші відомості про можливості погашення вимог кредиторів.

12.17. Після схвалення звіту Комісією при територіальному управлінні Національного банку керуючий санацією має право розпочати задоволення вимог кредиторів за черговістю платежів згідно з пунктом 11.24 цього Положення.

Кошти на окремому накопичувальному рахунку в сумі залишкової вартості акцій (часток) акціонерів (учасників), які виходять з товариства, перераховуються на накопичувальний рахунок у територіальному управлінні Національного банку для здійснення санації банку не пізніше наступного дня після прийняття Комісією Національного банку рішення про затвердження звіту керуючого санацією про виконання заходів відновлення платоспроможності банку.

Кредитори, вимоги яких не були заявлені в установлений строк, втрачають право на їх задоволення.

12.18. Контроль за роботою керуючого санацією здійснює територіальне управління Національного банку та відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку.

Представник територіального управління Національного банку візує перші примірники платіжних документів на перерахування коштів із накопичувального рахунку, відкритого інвестору для виконання програми санації банку.

12.19. Правління Національного банку може прийняти рішення про припинення санації банку та відновлення роботи ліквідаційної комісії за таких підстав:

не виконується програма санації;

в установлені угодами строки не проведені розрахунки з кредиторами.

12.20. Програма санації вважається завершеною, якщо задоволені всі вимоги кредиторів і здійснено реструктуризацію капіталу банку відповідно до вимог банківського законодавства (або досягнуто згоду з кредиторами щодо відстрочки або розстрочки платежів або прощення (списання) частини боргів згідно з чинним законодавством України), що підтверджується висновками відповідного територіального управління і самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку. На підставі цих висновків Правління Національного банку приймає рішення про відновлення діяльності банку та визнання постанови Правління Національного банку про ліквідацію банку такою, що втратила чинність.

Після прийняття Правлінням Національного банку рішення про відновлення діяльності банку цим банком надаються пакети документів для реєстрації змін і доповнень до його установчих документів згідно з Положенням про порядок створення та реєстрації комерційних банків (затверджене постановою Правління Національного банку України від 21.07.98 N 281) та для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій згідно з Положенням про порядок видачі ліцензії на здійснення банківських операцій (затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.05.98 N 181).

З часу отримання ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій відновлюється діяльність банку, що ліквідовувався.

12.21. Реорганізація шляхом приєднання банку, що ліквідовується, здійснюється за згодою Комісії Національного банку.

У разі реорганізації банку, що ліквідовується, шляхом приєднання угода про умови проведення реорганізації укладається між ліквідатором (ліквідаційною комісією) та зборами (комітетом) кредиторів - з одного боку, і банком-правонаступником, який здійснює організаційні заходи, - з другого, згідно з чинним законодавством України і нормативно-правовими актами Національного банку, що регламентують процедуру реорганізації банків.

12.21.1. Для отримання згоди Національного банку на реорганізацію шляхом приєднання банку, що ліквідовується, Комісії Національного банку подаються такі документи:

заява банку, який має намір приєднати банк, що ліквідовується (далі - банк-правонаступник), про надання згоди на проведення реорганізації;

рішення вищих органів банків (банку-правонаступника та банку, що ліквідовується) про обраний шлях реорганізації;

угода про умови проведення реорганізації між ліквідатором (ліквідаційною комісією) та зборами (комітетом) кредиторів - з одного боку, і банком-правонаступником - з другого. За цією угодою мають бути передбачені також порядок, строк і черговість погашення (відстрочення, переведення) боргу кредиторам (вимоги яких визнані), дата передавання майнових прав і зобов'язань банку та складання передаточного балансу, дата проведення загальних зборів акціонерів (учасників) банку-правонаступника, на яких прийматиметься рішення про завершення підписки на акції та інші питання;

прогнозний баланс банку-правонаступника (за станом на наступний день після реєстрації змін і доповнень до установчих документів банку-правонаступника у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання банку, що ліквідовується), прогнозний розрахунок показників діяльності банку-правонаступника та значень економічних нормативів за ним;

рішення Антимонопольного комітету України про надання згоди на проведення реорганізації шляхом приєднання;

висновок ліквідатора (ліквідаційної комісії) про доцільність проведення реорганізації шляхом приєднання та можливість задоволення вимог кредиторів, до якого має додаватися список заявлених і визнаних ліквідатором (ліквідаційною комісією) вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс;

баланс банку-правонаступника на останню звітну дату та розрахунок значень економічних нормативів за ним;

висновок територіального управління Національного банку, в якому відкритий накопичувальний рахунок ліквідаційної комісії, та територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку-правонаступника (Управління нагляду за великими банками) про доцільність і можливість реорганізації банку, що ліквідовується;

висновок Управління з питань роботи з проблемними банками та самостійного структурного підрозділу банківського нагляду Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-правонаступника, про можливість надання згоди на проведення реорганізації.

До прогнозного розрахунку нормативу капіталу банку-правонаступника включається сума вартості акцій (часток) акціонерів (учасників) банку, що ліквідовується, зменшена на розмір збитків за його проміжним ліквідаційним балансом.

12.21.2. Комісія Національного банку може надати згоду на реорганізацію банку, що ліквідовується, за умови, що прогнозні показники діяльності банку-правонаступника відповідають встановленим Національним банком економічним нормативам, а поданий пакет документів - вимогам пункту 12.21.1 цього Положення.

12.21.3. У разі реорганізації банку, що ліквідовується, шляхом приєднання до іншого банку майнові права і зобов'язання банку, що ліквідовується, переходять до банку-правонаступника за передаточним балансом, що складається на підставі проміжного ліквідаційного балансу та балансу банку-правонаступника на день складання передаточного балансу. Передаточний баланс підписується ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) та головою правління і головним бухгалтером банку-правонаступника.

Передаточний баланс додається до пакета документів для реєстрації Національним банком змін до установчих документів банку-правонаступника (подається територіальному управлінню Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок банку-правонаступника або Управлінню нагляду за великими банками) та до пакета документів для виключення банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ (подається територіальному управлінню Національного банку, в якому відкритий накопичувальний рахунок ліквідаційної комісії).

До пакета документів для виключення банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ також додається довідка органів внутрішніх справ про знищення печаток, штампів банку, що ліквідовується.

 

Директор
Департаменту пруденційного нагляду
 

 
В. О. Зінченко
 

 

Заходи щодо перспектив розвитку капітальної бази банку (програма капіталізації)

Дата
Назва банку

(тис. грн.)

N
з/п 
  

Період 
  

Фактичний
капітал банку 
  

Прогнозний розмір капіталу 
  

Джерела збільшення капіталу згідно з розробленою програмою капіталізації банку 

Внески за незареєстрованим статутним капіталом (залишок рах. 3630) 

Збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку та собівартості 

Інші джерела 

Додаткові внески до зареєстрованого статутного капіталу за рахунками 

Здійснення операцій за рахунком 5002 (+/-) 

Залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку 

Зареєстрований статутний капітал (залишок рахунку 5000) 

Зменшення іммобілізованих коштів на капітальні вкладення (рах. 4300 - 4309 + 4310) 

Зменшення суми відвернень 

Зменшення суми несформованих резервів за активними операціями банку 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

план 

факт 

факт 

5003 

5001 

5003 

5001 

10 

11 

12 

13 

14 

15 

16 

17 

18 

19 

20 

21 

22 

23 

24 

25 

на
01.04.2000 

  

х 

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

за квітень 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Усього на
01.05.2000 

  

  

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

за травень 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Усього:
(ряд. 2 + 4) 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Усього на
01.06.2000 

  

  

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

за червень 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Усього: (ряд. 5 + 7) 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Усього на
01.07.2000 

  

  

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

10 

за липень 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

11 

Усього (ряд. 8 + 10) 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

12 

Усього на
01.08.2000 

  

  

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

13 

за серпень 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

14 

Усього
(ряд. 11 + 13) 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

15 

Усього на
01.09.2000 

  

  

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

16 

вересень 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

17 

Усього (ряд. 14 + 16) 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

18 

Усього на 01.10.2000 

  

  

х 

  

х 

  

х 

х 

  

  

х 

  

  

  

х 

  

х 

  

х 

  

х 

  

  

  

Роз'яснення до таблиці:

Колонки 5, 6, 7, 8 - зазначаються суми, а в дужках - рахунки.

Колонки 7, 8 можуть містити:

а) рах. 5999 - перевищення доходів над витратами;

б) рах. 5040 - прибуток минулого року до затвердження;

в) рах. 5030 - прибутки минулих років;

г) рах. 5010 - емісійні різниці;

ґ) рах. 5100 - результати переоцінки основних засобів;

д) інші джерела;

Колонки 17, 18 - заповнюються при реєстрації чергової емісії.

Колонки 13, 14: (+) - зареєстровані власні акції банку, що реалізовані акціонерам;

(-) - зареєстровані власні акції банку, що викуплені в акціонерів. 

 

Директор
Департаменту пруденційного нагляду 

 
В. О. Зінченко
 

Опрос