О применении иностранной валюты в страховой деятельности

Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

Постанова Правління Національного банку України
від 11 квітня 2000 року N 135

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 квітня 2000 р. за N 254/4475

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Правління Національного банку України
 від 3 квітня 2002 року N 128,
 від 16 квітня 2003 року N 153,
 від 10 грудня 2004 року N 623,
 від 10 серпня 2005 року N 282,
 від 14 серпня 2006 року N 318,
 від 29 вересня 2006 року N 381,
 від 24 вересня 2007 року N 343,
 від 8 жовтня 2010 року N 457,
 від 11 лютого 2011 року N 36,
 від 17 жовтня 2012 року N 428,
 від 1 листопада 2016 року N 398,
від 10 жовтня 2017 року N 102

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України", пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про страхування" та з метою вдосконалення діючого порядку застосування іноземної валюти в страховій діяльності Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.09.96 N 245, реєстр. N 391 від 23.09.96 (зі змінами і доповненнями).

3. Пункт 3 втратив чинність

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 10.08.2005 р. N 282)

4. Департаменту валютного регулювання (С. О. Яременко) довести зміст цієї постанови до територіальних управлінь та ОПЕРУ Національного банку України для керівництва в роботі.

5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Правління Національного банку України 
від 11 квітня 2000 р. N 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
27 квітня 2000 р. за N 254/4475 

Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Законів України "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Національний банк України встановлює такий порядок використання іноземної валюти в страховій діяльності:

(преамбула із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 29.09.2006 р. N 381,
 від 08.10.2010 р. N 457)

1. Страхувальник-резидент згідно з укладеними договорами страхування має право вносити страховику-резиденту страхові платежі лише у валюті України, а страхувальник-нерезидент - у вільно конвертованій валюті або у валюті України у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Якщо виникає потреба визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, то здійснюється відповідне перерахування суми платежу у валюті України у вільно конвертовану валюту за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день проведення платежу.

2. Страховики-резиденти (далі - страховики) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

2.1. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 виключено

(абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623,
виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

заяву страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) про виплату страхової суми (страхового відшкодування);

(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623)

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

(абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 14.08.2006 р. N 318)

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат).

2.2. Для забезпечення виплат страхового відшкодування страхувальникам-нерезидентам - юридичним особам відповідно до укладених договорів страхування, дія яких поширюється на іноземну територію.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

заяву страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) про виплату страхового відшкодування;

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

договір страхування або страхове свідоцтво (поліс, сертифікат);

довідку, підписану керівником та головним бухгалтером страховика, щодо договорів страхування, укладених із страхувальниками-нерезидентами - юридичними особами, з відбитком печатки органу, уповноваженого здійснювати державний нагляд за страховою діяльністю (додаток 1).

(абзац шостий підпункту 2.2 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398,
у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 10.10.2017 р. N 102)

Абзац сьомий підпункту 2.2 пункту 2 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

(пункт 2 доповнено новим підпунктом 2.2 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 14.08.2006 р. N 318,
 у зв'язку з цим підпункти 2.2 - 2.4 вважати відповідно підпунктами 2.3 - 2.5)

2.3. Для розрахунків з нерезидентами відповідно до угод страховиків з цими нерезидентами про виконання останніми зобов'язань через мережу закладів "Асістанс" ("Assistance") щодо забезпечення надання послуг фізичним особам за договорами страхування, дія яких поширюється на іноземну територію, якщо страхувальник вносить страхові платежі у валюті України.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

абзац третій підпункту 2.3 пункту 2 виключено

(абзац третій підпункту 2.3 пункту 2 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623,
виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398,
 у зв'язку з цим абзаци четвертий, п'ятий
 уважати відповідно абзацами третім, четвертим)

угоду з нерезидентом про порядок та умови надання послуг фізичним особам під час їх перебування за кордоном у разі настання певних подій, які передбачені договором страхування або страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом);

(абзац третій підпункту 2.3 пункту 2 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

у разі проведення розрахунків за надані страхувальникам послуги, крім документів, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту, також надаються примірник звіту перед нерезидентом (бордеро/bordereau) або інший документ, який згідно з угодою оформляється страховиком і містить перелік договорів страхування (страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), і рахунок-фактура (інвойс/invoice).

(абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 в редакції постанов
 Правління Національного банку України від 16.04.2003 р. N 153,
 від 24.09.2007 р. N 343)

2.4. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам один із трьох таких пакетів документів: договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також підтвердження про прийняття ризику в перестрахування [ковер-нота (cover note)]; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також примірник звіту перед нерезидентом [бордеро (bordereau)] або інший документ згідно з договором про перестрахування, який оформляється страховиком; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також рахунок-фактуру [інвойс (invoice)].

(підпункт 2.4 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623,
 від 14.08.2006 р. N 318,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

2.5. Для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування з перестрахувальниками-нерезидентами.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

абзац третій підпункту 2.5 пункту 2 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику від перестрахувальника-нерезидента;

вимогу (заяву) перестрахувальника-нерезидента про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати);

наказ (розпорядження) страховика про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) перестрахувальнику-нерезиденту;

документи, які за договором про перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків (акт про збитки, понесені перестрахувальником-нерезидентом (бордеро/bordereau збитків), страховий акт (аварійний сертифікат) тощо);

довідку про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, що засвідчена відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 2).

(пункт 2 доповнено новим підпунктом 2.5 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 24.09.2007 р. N 343,
 у зв'язку з цим підпункти 2.5 і 2.6 уважати відповідно підпунктами 2.6 і 2.7)

2.6. Для забезпечення виплат нерезидентам страхового відшкодування за страхувальників-резидентів або осіб, відповідальність яких застрахована відповідно до внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування).

Для цього страховики надають уповноваженим банкам:

абзац третій підпункту 2.6 пункту 2 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

заяву про виплату страхового відшкодування від особи, яка має право на таке відшкодування;

внутрішній договір страхування (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /сертифікат/);

документи, що підтверджують факт настання дорожньо-транспортної пригоди;

страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат. 

(пункт 2 доповнено новим підпунктом 2.6 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 29.09.2006 р. N 381,
 у зв'язку з цим підпункт 2.6 уважати підпунктом 2.7)

2.7. Для покриття частини страхових резервів в іноземній валюті за договорами страхування життя в межах, установлених чинним законодавством України, якщо страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями в іноземній валюті. Резерв утворюється у тих валютах, у яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Для цього страховики надають уповноваженим банкам довідку щодо договорів страхування життя, які використовувалися для розрахунку розміру резервів довгострокових зобов'язань для покриття відповідальності перед страхувальниками в іноземній валюті, за підписами керівника, головного бухгалтера страховика та актуарія з відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 3).

(абзац другий підпункту 2.7 пункту 2 у редакції постанов
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398,
від 10.10.2017 р. N 102)

абзац третій підпункту 2.7 пункту 2 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

абзац четвертий підпункту 2.7 пункту 2 виключено

(абзац четвертий підпункту 2.7 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Правління Національного банку України від 14.08.2006 р. N 318,
 від 24.09.2007 р. N 343,
виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

абзац п'ятий підпункту 2.7 пункту 2 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

Купівля страховиками іноземної валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється протягом 90 календарних днів від дня засвідчення відбитком печатки про отримання довідки Уповноваженим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

(підпункт 2.7 пункту 2 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623)

3. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) може купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з такою метою:

(абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428)

3.1. Для виплат страхового відшкодування за страховика - члена МТСБУ відповідно до статей 4, 5 та 6 Процедурних правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" (далі - Процедурні правила) або за власника та/або користувача зареєстрованого в Україні транспортного засобу згідно зі статтею 9 Процедурних правил.

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

процедурні правила (надаються одноразово);

(абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

повідомлення (вимоги) про компенсацію витрат, надіслане іноземним бюро або уповноваженою ним особою до МТСБУ відповідно до Процедурних правил;

договір страхування (страховий сертифікат "Зелена картка") або відомості про договір страхування (страховий сертифікат "Зелена картка").

(абзац п'ятий підпункту 3.1 пункту 3 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

(підпункт 3.1 пункту 3 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428)

3.2. Один раз на квартал для покриття частини централізованих страхових резервних фондів МТСБУ у вільно конвертованій валюті в межах, установлених чинним законодавством України, якщо МТСБУ несе відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями у вільно конвертованій валюті. МТСБУ здійснює купівлю вільно конвертованої валюти для покриття фонду страхових гарантій у межах надходжень відрахувань, установлених чинним законодавством України, до цього централізованого страхового резервного фонду від страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, що одержані протягом попереднього кварталу. Обсяги вільно конвертованої валюти, які забезпечують покриття фонду страхових гарантій, установлюються на рівні мінімального розміру цього фонду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

(абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з 
постановами Правління Національного банку України від 11.02.2011 р. N 36,
 від 17.10.2012 р. N 428)

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

(абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428)

абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428,
у зв'язку з цим абзаци четвертий та п'ятий
уважати відповідно абзацами третім та четвертим)

підтвердження Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, про потребу купівлі певної суми вільно конвертованої валюти. Контроль за достовірністю розрахунку зазначеної суми проводить Уповноважений орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

Купівля МТСБУ вільно конвертованої валюти з метою, передбаченою у цьому підпункті, здійснюється лише протягом кварталу, наступного за тим, у якому надано підтвердження.

(абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428)

3.3. Для виплат нерезидентам страхового відшкодування відповідно до пунктів 41.1 та 41.2 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього пункту).

(абзац перший підпункту 3.3 пункту 3 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428)

Для цього МТСБУ надає уповноваженим банкам:

абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428)

абзац четвертий підпункту 3.3 пункту 3 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 17.10.2012 р. N 428,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий - сьомий
 уважати відповідно абзацами третім - п'ятим)

документи, що підтверджують факт настання дорожньо-транспортної пригоди;

документи, які підтверджують розмір завданих збитків та пов'язаних з ними витрат;

наказ МТСБУ на виплату (перерахування) суми іноземної валюти. 

(пункт 3 доповнено підпунктом 3.3 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 29.09.2006 р. N 381)

4. Абзац перший пункту 4 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398,
 у зв'язку з цим абзаци другий - шістнадцятий
 уважати відповідно абзацами першим - п'ятнадцятим)

Постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів і страхові (перестрахові) брокери-резиденти (далі - страхові брокери) можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для здійснення розрахунків за договорами про перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами та/або перестрахувальниками-нерезидентами за посередництвом страхових брокерів.

Для цього страхові брокери дають уповноваженим банкам договір про надання перестрахових брокерських послуг (брокерську угоду), у якому зазначається порядок здійснення розрахунків лише через відповідного страхового брокера, або договір комісії, або договір доручення, укладений між перестрахувальником чи перестраховиком-резидентом і страховим брокером.

(абзац другий пункту 4 у редакції постанови
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

абзац третій пункту 4 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

абзац четвертий пункту 4 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

абзац п'ятий пункту 4 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398,
 у зв'язку з цим абзаци шостий - п'ятнадцятий
 уважати відповідно абзацами третім - дванадцятим)

У разі купівлі іноземної валюти для сплати перестрахувальної премії за договором про перестрахування, укладеним з перестраховиком-нерезидентом, додатково до документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, додаються такі документи:

(абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування із зазначенням інформації про відповідного перестраховика, його частки ризику і належних до сплати перестрахових платежів;

звіт перед нерезидентом (бордеро/bordereau) або інший документ згідно з договором про перестрахування (рахунок-фактура (інвойс/invoice) або дебет-нота/debit note тощо).

У разі купівлі іноземної валюти для виплати перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, додатково до документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, додаються такі документи:

(абзац шостий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс, ковер-нота/cover note тощо), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування із зазначенням інформації про відповідного перестраховика, його частки ризику і належних до сплати перестрахових платежів;

вимога (заява) перестрахувальника-нерезидента про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати);

наказ (розпорядження) страховика про виплату перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати) перестрахувальнику-нерезиденту;

документи, які за договором про перестрахування надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків (акт про збитки, понесені перестрахувальником-нерезидентом (бордеро/bordereau збитків), страховий акт (аварійний сертифікат) тощо);

довідка про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом, що засвідчена відбитком печатки Уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (додаток 2).

Постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів також мають право купувати іноземну валюту за гривні, одержані від надання в Україні послуг, що передбачені законодавством України, з метою її перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 03.04.2002 р. N 128,
 від 10.12.2004 р. N 623,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 24.09.2007 р. N 343)

5. Страховики-резиденти (крім визначених у пункті 6 цього Положення) та страхові (перестрахові) брокери-резиденти при перерахуванні іноземної валюти за договорами про перестрахування з перестраховиками-нерезидентами та/або купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою її перерахування за такими договорами подають до вповноваженого банку копію такого договору, зареєстрованого Уповноваженим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (шляхом зазначення на титульному аркуші дати та номера реєстрації або проставляння на ньому відбитка штампа із зазначенням дати та номера реєстрації).

(Положення доповнено новим пунктом 5 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623,
у зв'язку з цим пункт 5 уважати пунктом 6,
 пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 29.09.2006 р. N 381,
 від 11.02.2011 р. N 36,
 від 01.11.2016 р. N 398)

6. Страховики-резиденти, які мають статус страховиків із страхування відповідальності перевізників - учасників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, та діючи в рамках Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, мають право купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для перерахування платежів відповідно до договорів про перестрахування.

Для цього страховики подають уповноваженим банкам:

абзац третій пункту 6 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

копії договору про перестрахування та угоди про розподіл квот за ризиками, що пов'язані з використанням книжок МДП;

копію вимоги про сплату платежу згідно з договором перестрахування [рахунок-фактура (інвойс (invoice), дебет-ноти (debit note) тощо] ;

гарантійний лист Міжнародного союзу автомобільного транспорту щодо підтвердження відповідності умов договору перестрахування загальним (стандартним) умовам страхування гарантій щодо застосування книжок МДП.

(Положення доповнено новим пунктом 6 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 29.09.2006 р. N 381,
 у зв'язку з цим пункт 6 уважати пунктом 7)

7. Уповноважений банк може здійснювати купівлю іноземної валюти та інші операції відповідно до вимог цього Положення на підставі оригіналів відповідних документів (у тому числі електронних документів) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Копії документів в електронній формі створюються клієнтом шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються електронним цифровим підписом клієнта (підписом уповноваженої особи), накладеним відповідно до вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису (далі - електронна копія документа). Електронні копії документів можуть подаватися засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо та залишаються в уповноваженому банку на зберіганні в електронному архіві.

Копії документів у паперовій формі засвідчуються в нотаріальному порядку або клієнтом (підписом керівника або заступника керівника) і залишаються в уповноваженому банку на зберіганні.

(абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.10.2017 р. N 102)

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України
від 14.08.2006 р. N 318,
 у редакції постанов Правління Національного
 банку України від 29.09.2006 р. N 381,
 від 01.11.2016 р. N 398)

8. Уповноважені банки мають право вимагати від клієнтів перекладу на українську мову документів, які зазначені в цьому Положенні та укладені іноземною мовою. Переклад документів засвідчується клієнтом банку (підписом керівника або його заступника).

(абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.10.2017 р. N 102)

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, які складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання) або юридичних осіб (найменування, місцезнаходження) від зразка, який перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу першого цього пункту.

(Положення доповнено пунктом 8 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 24.09.2007 р. N 343,
пункт 8 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

Додаток 1
до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

______________________________________
(найменування страховика) 

Довідка
щодо договорів страхування, укладених із страхувальниками-нерезидентами - юридичними особами
за станом на ____________ 200_ року

Додаток: копія страхового акта (аварійного сертифіката) на ____ аркушах.

(Положення доповнено новим додатком 1 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 14.08.2006 р. N 318,
 у зв'язку з цим додаток вважати додатком 2,
додаток 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)
 

Додаток 2
до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності

_____________________________________
(найменування страховика або страхового брокера) 

Довідка про перестрахове відшкодування (виплату) за договором про перестрахування, укладеним з перестрахувальником-нерезидентом

за станом на _____________ 200_ р.

Додаток: документи, які за договором перестрахування, надаються для підтвердження настання страхового випадку та розміру завданих збитків, а також будь-які інші документи, якщо такі є, що можуть свідчити про наявність підстав для виплати перестрахового відшкодування (здійснення перестрахової виплати), на ____ аркушах.

(Положення доповнено новим додатком 2 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 24.09.2007 р. N 343,
у зв'язку з цим додаток 2 вважати відповідно додатком 3,
додаток 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 01.11.2016 р. N 398)

Додаток 3
до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності 

________________________________________
(назва страховика) 

ДОВІДКА
щодо договорів страхування життя, які використовувалися для розрахунку розміру резервів довгострокових зобов'язань для покриття відповідальності перед страхувальниками в іноземній валюті
за станом на ____________ 200_ р.

(Положення доповнено додатком 3 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. N 623)