Идет загрузка документа (168 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Ветеринарных требований относительно импорта в Украину объектов государственного ветеринарно-санитарного контроля и надзора

Главный государственный инспектор ветеринарной медицины Украины
Приказ от 20.10.1999 № 39
Утратил силу

Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду

(назва в редакції наказу Державного департаменту ветеринарної
 медицини Міністерства аграрної політики України від 23.04.2004 р. N 50)

Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України
від 20 жовтня 1999 року N 39

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 листопада 1999 р. за N 777/4070

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
наказами Головного державного інспектора ветеринарної медицини України
від 2 грудня 1999 року N 45
,
від 24 січня 2001 року N 8
,
 від 5 листопада 2001 року N 84
,
 
наказами Державного департаменту ветеринарної медицини 
Міністерства аграрної політики України
від 27 вересня 2002 року N 52
,
 від 23 лютого 2004 року N 20
,
 від 23 квітня 2004 року N 50

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
Міністерства аграрної політики України
 від 14 червня 2004 року N 71)

На виконання статей 3, 7 та 17 Закону України "Про ветеринарну медицину" та Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 1998 року N 264, і з метою посилення контролю за охороною території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників карантинних хвороб, спільних для тварин і людей, а також у зв'язку з приведенням законодавства України у відповідність до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та Україною НАКАЗУЮ:

(преамбула із змінами, внесеними згідно з наказом Державного
 департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України
 від 23.02.2004 р. N 20)

1. Затвердити Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини (додаються).

2. Управлінню державної інспекції ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України (Пацюк М. В.):

2.1. Подати в п'ятиденний термін цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацій, міст Києва та Севастополя, регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті суворо дотримуватися цих Ветеринарних вимог.

3. Скасувати Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну тварин, м'яса, м'ясо-молочних продуктів, сировини тваринного походження, кормів і біологічних матеріалів, затверджених начальником Головного управління ветеринарної медицини і Державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України 6 квітня 1995 року.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 

Головний державний інспектор
ветеринарної медицини України  

 
П. І. Вербицький
 

 

Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду

(назва із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

1. Ветеринарні вимоги
щодо імпорту в Україну племінної і користувальної великої рогатої худоби

1.1. До ввезення в Україну допускається здорова племінна велика рогата худоба, народжена і вирощена у країні-експортері, вагітністю не більше 5 місяців, не вакцинована проти бруцельозу, ящуру, лептоспірозу, яка виходить з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, чуми великої рогатої худоби, контагіозної плевропневмонії - протягом останніх 3 років на території країни;

(абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;

(абзац четвертий пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

бруцельозу, туберкульозу, лейкозу і паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;

інфекційного кератокон'юнктивіту (пінк-ай), інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, бесноітіозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві.

1.2. Відібрані для експорту тварини, генетично не зв'язані з худобою, яка походить із територій, не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Тварини не одержували корми тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

1.3. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України.

1.4. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, лейкоз, трихомоноз, кампілобактеріоз, лептоспіроз, інфекційний ринотрахеїт.

1.5. Не пізніше ніж за 15 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки, (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення), проводять профілактичну дегельмінтизацію, обробляють проти ектопаразитів.

1.6. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.

1.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

1.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати, методів діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

1.9. Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України. 

1.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

2. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми биків-плідників

2.1. До ввезення в Україну допускається сперма биків-плідників, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.

2.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру і ін.) та адміністративної території, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

абзац третій пункту 2.2 вилучено 

(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, африканської чуми свиней, везикулярного стоматиту, чуми великої рогатої худоби, контагіозної плевропневмонії, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;

(абзац четвертий пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

бруцельозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;

інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, трихомонозу, кампілобактеріозу, лептоспірозу, бесноітіозу, інфекційного кератокон'юнктивіту (пінк-ай) - протягом останніх 12 місяців у господарстві.

2.3. Бики-плідники, від яких одержують сперму для постачання на експорт, повинні бути не вакциновані проти бруцельозу.

2.4. Бики-донори генетично не зв'язані з худобою, що походить з неблагополучних територій щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

2.5. Бики-донори містилися в центрі штучного запліднення протягом 6 місяців до узяття сперми і не використовувалися для природного запліднення.

2.6. За 30 днів перед отриманням сперми биків досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на туберкульоз, паратуберкульозний ентерит, бруцельоз, лептоспіроз, лейкоз, блутанг, інфекційний ринотрахеїт, вірусну діарею, трихомоноз, кампілобактеріоз, хламідіоз та інші інфекційні хвороби.

У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові.

2.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.

2.8. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:

порода, кличка і номер бика;

число, місяць і рік узяття сперми;

кількість каністр у посудині Дьюара;

кількість серій і доз в одній каністрі.

Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.

2.9. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного ветеринарної медицини України.

3. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну ембріонів великої рогатої худоби

3.1. До ввезення в Україну допускають ембріони, отримані від здорових племінних тварин, не вакцинованих проти бруцельозу, лептоспірозу, ящуру. Бики повинні утримуватись на підприємствах штучного запліднення, а корови-донори ембріонів - у центрах, пунктах, фермах постачальника, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера з моменту народження.

3.2. Сперма, якою запліднені корови-донори, відповідає ветеринарним вимогам України. Копія ветеринарного сертифіката на сперму додається.

Корови-донори перебували в господарстві останні 60 днів і не мали контакту з тваринами, завезеними в країну протягом останніх 12 місяців.

3.3. Територія країни-експортера повинна бути вільна від заразних хвороб, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

абзац третій пункту 3.3 вилучено 

(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, африканської чуми свиней, везикулярного стоматиту, контагіозної плевропневмонії, чуми великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців.

(абзац четвертий пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

3.4. Центри одержання ембріонів великої рогатої худоби повинні бути вільні від заразних хвороб, у тому числі:

бруцельозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років;

інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, трихомонозу, кампілобактеріозу, лептоспірозу, бесноітіозу, інфекційного кератокон'юнктивіту (пінк-ай) - протягом останніх 12 місяців у господарстві.

3.5. Бики-плідники і корови-донори не були отримані від сперми або ембріонів, які походять з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби територій. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

3.6. Корів-донорів, яких використовували для одержання ембріонів, і биків, від яких використовується сперма для запліднення корів, регулярно піддають клінічним і діагностичним дослідженням у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на туберкульоз, паратуберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз, лейкоз, вірусну діарею, інфекційний ринотрахеїт, трихомоноз, кампілобактеріоз, хламідіоз та інші інфекційні хвороби.

3.7. Після одержання ембріонів корови-донори і бики-плідники повинні бути під наглядом державних ветеринарних лікарів не менше 30 днів. У разі виявлення у тварин у цей термін інфекційних хвороб, зазначених у цих вимогах, експорт ембріонів в Україну припиняється.

3.8. Заморожений і відталий матеріал (ембріони і середовище, у якому вони перебувають) повинен бути вільним від патогенних і токсикогенних мікроорганізмів.

3.9. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.

3.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати і результатів діагностичних досліджень батьківських пар.

3.11. Увезення на територію України ембріонів можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

4. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну забійної великої рогатої худоби, овець і кіз

4.1. До ввезення в Україну допускаються здорова забійна велика рогата худоба, вівці і кози, народжені і вирощені в країні-експортері, не вакциновані проти бруцельозу, лептоспірозу, ящуру, з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, чуми, контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, меді-вісни, аденоматозу, артриту-енцефаліту - протягом останніх 3 років на території країни;

(абзац третій пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, везикулярного стоматиту, блутангу, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;

(абзац четвертий пункту 4.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

бруцельозу великої рогатої худоби, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

бруцельозу овець і кіз - протягом останніх 2 років у господарстві;

інфекційної плевропневмонії, віспи овець і кіз - протягом останніх 6 місяців у господарстві.

4.2. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

4.3. Відібраних для відправлення в Україну тварин не менше 21 доби утримують на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера.

4.4. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері. Тварини піддаються таким ветеринарним обробкам і дослідженням:

усі види забійної худоби - вакцинації проти сибірки не менше ніж за 20 днів (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення);

вівці і кози, які завозяться з країн, не благополучних щодо віспи овець, - вакцинації проти віспи не менше ніж за 14 днів, якщо не були щеплені за 6 місяців до відправлення;

усі види забійної худоби піддаються термометрії і дослідженню на бруцельоз, паратуберкульоз, лейкоз, лептоспіроз у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері.

4.5. Відібрана на експорт худоба перед відправленням піддається профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів у терміни, що забезпечують звільнення організму від залишків застосованих препаратів.

4.6. До відправлення в Україну допускаються тільки клінічно здорові тварини, які мали негативні результати при діагностичних дослідженнях.

4.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

4.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів та щеплень.

4.9. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

4.10. Тварини на території України повинні бути забиті на м'ясо не пізніше 2 - 3 днів після надходження на м'ясокомбінат.

5. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінних і користувальних овець і кіз

5.1. До ввезення в Україну допускаються здорові племінні вівці і кози, які народжені і вирощені в країні-експортері, не вагітні, не вакциновані проти бруцельозу, блутангу, ящуру, лептоспірозу і виходять з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, інфекційної плевропневмонії, віспи овець і кіз, меді-вісни, аденоматозу, артриту-енцефаліту - протягом останніх 3 років на території країни;

(абзац третій пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ку-лихоманки, ящуру, блутангу, чуми дрібних тварин - протягом останніх 12 місяців на території країни;

паратуберкульозу - протягом останніх 5 років у господарстві;

бруцельозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;

інфекційного епідидиміту - протягом останніх 12 місяців у господарстві.

(абзац сьомий пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

5.2. Тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

5.3. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на бруцельоз, епідидиміт, туберкульоз, блутанг, лептоспіроз, паратуберкульоз, хламідіоз, меді-вісна, аденоматоз, артрит-енцефаліт, лістеріоз.

5.4. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення, тварин вакцинують проти сибірки, якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення.

5.5. Проводиться профілактична дегельмінтизація та обробка проти ектопаразитів.

5.6. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.

5.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил. 

5.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

5.9. Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

5.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварини ставляться в карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

6. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми баранів-плідників

6.1. До ввезення в Україну допускається сперма баранів-плідників, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.

6.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру та ін.) і адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

меді-вісни, аденоматозу, блутангу, артриту-енцефаліту кіз - протягом останніх 3 років на території країни;

(абзац третій пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ку-лихоманки, африканської чуми свиней, ящуру, чуми дрібних жуйних, кампілобактеріозу, лістеріозу, інфекційної агалактії й інфекційного маститу - протягом останніх 12 місяців на території країни;

(абзац четвертий пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

абзац п'ятий пункту 6.2 вилучено 

(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

інфекційної плевропневмонії і віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців у господарстві.

6.3. Утримання тварин і одержання сперми від баранів-плідників здійснюються при дотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

6.4. Барани-плідники, від яких одержують сперму до постачання на експорт, не повинні бути вакциновані проти бруцельозу і епідидиміту, утримуватися на підприємствах штучного запліднення не менше 6 місяців до узяття сперми і не використовуватися для природного запліднення.

6.5. За 30 днів перед узяттям сперми баранів досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на туберкульоз, бруцельоз, епідидиміт, лістеріоз, паратуберкульоз, хламідіоз, меді-вісну, аденоматоз, артрит-енцефаліт кіз.

6.6. Барани-плідники не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

6.7. У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові.

6.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень їх результатів.

6.9. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:

порода, кличка і номер барана;

число, місяць і рік узяття сперми;

кількість каністр у посудині Дьюара;

кількість серій і доз в одній каністрі.

6.10. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.

6.11. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

7. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінних і користувальних свиней

7.1. До ввезення в Україну допускаються здорові племінні свині, що народжені і вирощені в країні-експортері, не вакциновані проти класичної чуми свиней, лептоспірозу, хвороби Ауески, хвороби Тешена і походять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, везикулярної хвороби свиней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

трихінельозу, туберкульозу, бруцельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві.

7.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України.

7.3. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на класичну чуму свиней, репродуктивно-респіраторний синдром свиней, бруцельоз, туберкульоз, везикулярну хворобу свиней, атрофічний риніт.

7.4. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення).

7.5. Не пізніше ніж за 14 днів до відправлення свиней вакцинують проти бешихи свиней інактивованою вакциною. Проводиться дегельмінтизація й обробка проти ектопаразитів.

7.6. Якщо в період карантинування, за результатами діагностичних досліджень, в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.

7.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

7.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати діагностичних досліджень їх результатів і щеплень.

7.9. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України. 

7.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю свині ставляться на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

8. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми кнурів

8.1. До ввезення в Україну допускається сперма кнурів, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.

8.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру та ін.) і адміністративної території, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, везикулярної хвороби свиней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);

туберкульозу, бруцельозу, трихінельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві.

8.3. Утримання тварин і одержання сперми від кнурів здійснюються при дотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

8.4. Кнури-плідники, від яких одержують сперму до постачання на експорт, не повинні бути вакциновані проти класичної чуми свиней, перебувати на підприємствах штучного запліднення не менше 6 місяців до збору сперми і не використовуватися для природного запліднення.

8.5. За 30 днів перед узяттям сперми кнурів досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на класичну чуму свиней, туберкульоз, бруцельоз, хвороба Ауески, лептоспіроз, везикулярну хворобу свиней, репродуктивно-респіраторний синдром свиней і атрофічний риніт. У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові.

8.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.

8.7. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:

порода, кличка і номер кнура;

число, місяць і рік узяття сперми;

кількість каністр у посудині Дьюара;

кількість серій і доз в одній каністрі.

8.8. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.

8.9. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

9. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну забійних свиней

9.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові забійні свині, народжені і вирощені в країні-експортері, із господарств і адміністративних територій вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, везикулярної хвороби свиней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ та ін.);

трихінельозу, туберкульозу, бруцельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві.

9.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби карантинуються в господарствах постачальника під наглядом державних ветеринарних лікарів і піддаються щоденному клінічному огляду.

9.3. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення).

9.4. За 2 доби перед відправкою свиней пасивно імунізують проти бешихи свиней, якщо вони не були вакциновані протягом останніх 4 місяців проти цього захворювання. Проти класичної чуми свиней щеплюють на прохання покупця не менше ніж за 21 день до вивезення.

9.5. Відібрані на експорт свині перед відправкою піддаються профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів у терміни, що забезпечують звільнення організму від залишків застосованих препаратів.

9.6. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

9.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і щеплень.

9.8. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

9.9. Тварини на території України повинні бути забиті на м'ясо не пізніше 2 - 3 днів після надходження на м'ясокомбінат.

10. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну племінних, користувальних і спортивних коней

10.1. До ввезення в Україну допускається тільки здоровий племінний молодняк і дорослі коні, народжені і вирощені в країні-експортері, вагітністю не більше 3 місяців. Коні не повинні бути вакциновані проти інфекційних енцефаломієлітів усіх типів, грипу, африканської чуми коней, лептоспірозу і виходять з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

(абзац перший пункту 10.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми свиней і африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;

сапу - протягом останніх 2 років на території країни;

ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;

ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.

10.2. Відібрані для відправлення в Україну коні не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера, під наглядом представника державної служби ветеринарної медицини України. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, лептоспірозу, везикулярний стоматит. Тварин щеплюють проти грипу інактивованою вакциною. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення). Проводять дегельмінтизацію та обробку проти ектопаразитів.

(пункт 10.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

10.3. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні й ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.

10.4. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

10.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

10.6. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

10.7. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварини ставляться на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

11. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну коней для участі в міжнародних змаганнях

11.1. До ввезення в Україну допускаються здорові коні, які не вакциновані проти інфекційних енцефаломієлітів усіх типів, африканської чуми коней і виходять з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми свиней і африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;

сапу - протягом останніх 2 років на території країни;

ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві) і сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;

ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.

11.2. Перед відправкою коні повинні перебувати не менше 21 доби під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. У цей період проводять діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), анаплазмоз, ринопневмонію, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, лептоспірозу, везикулярний стоматит.

(пункт 11.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

11.3. Коні, які відправляються на змагання, повинні бути вакциновані проти грипу інактивованою вакциною не пізніше 30 - 45 днів до відправлення.

11.4. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

11.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

11.6. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

11.7. Після ввезення на територію України коней розміщують і утримують під контролем державної служби ветеринарної медицини. Коні, завезені з різних країн, утримуються ізольовано весь період перебування, крім участі в спортивних змаганнях. Після завершення спортивних заходів коні підлягають обов'язковому вивезенню з території України.

12. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну сперми племінних жеребців

12.1. До ввезення в Україну допускається сперма жеребців, отримана на підприємствах штучного запліднення, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.

12.2. Сперма виходить з підприємства (станції, центру й ін.) та адміністративної території офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;

(абзац другий пункту 12.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

сапу - протягом останніх 2 років на території країни;

ящуру, африканської чуми свиней, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

(абзац четвертий пункту 12.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані) і нуталіозу (бабезія Екві) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);

інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;

ринопневмонії, інфекційної анемії і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.

12.3. Утримання тварин і одержання сперми від жеребців здійснюються при дотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

12.4. Жеребці-плідники, від яких одержують сперму до постачання на експорт, не повинні бути вакциновані проти ринопневмонії, перебувати на підприємствах штучного запліднення не менше 6 місяців до збору сперми і не використовуватися для природного запліднення.

12.5. За 30 днів перед узяттям сперми жеребців досліджують у державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, лептоспірозу, везикулярний стоматит.

(пункт 12.5 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

12.6. У спермі не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та елементів крові.

12.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.

12.8. До ветеринарного сертифіката додається специфікація, що містить такі дані:

порода, кличка, номер жеребця;

число, місяць і рік узяття сперми;

кількість каністр у посудині Дьюара;

кількість серій і доз в одній каністрі.

12.9. Сперму, що поставляється, упаковують і транспортують у спеціальних контейнерах (посудинах) з рідким азотом.

12.10. Увезення на територію України сперми можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

13. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну забійних коней

13.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові забійні коні, народжені і вирощені в країні-експортері, з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

інфекційних енцефаломієлітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми свиней, африканської чуми коней - протягом останніх 3 років на території країни;

сапу - протягом останніх 2 років на території країни;

ящуру, везикулярного стоматиту, грипу коней - протягом останніх 12 місяців на території країни;

парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);

інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства;

ринопневмонії, інфекційної анемії, корости і віспи коней - протягом останніх 3 місяців на території господарства.

13.2. Відібрані для відправлення в Україну коні не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній лабораторії ветеринарної медицини методами, прийнятими в країні-експортері, на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабані), нуталіоз (бабезія Екві), ринопневмонію, анаплазмоз, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт, везикулярний стоматит. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення).

13.3. До відправлення допускаються лише клінічно здорові коні, які мали негативні результати при діагностичних дослідженнях.

13.4. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

13.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним на мові країни-експортера й українською мовою, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і щеплень.

13.6. Увезення на територію України коней можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

13.7. Тварини на території України підлягають забою на м'ясо не пізніше 2 - 3 днів після надходження на м'ясокомбінат. Перед забоєм коні повинні бути досліджені на сап, на забій направляються тільки тварини, які реагують негативно.

14. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну добового молодняка різних видів птиці і інкубаційних яєць цих видів птиці

(заголовок розділу 14 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної
 медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здоровий молодняк різних видів птиці й інкубаційне яйце цих видів птиці, що виходять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

(абзац перший пункту 14.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної
 медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

абзац другий пункту 14.1 вилучено 

(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, африканської чуми свиней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

(абзац третій пункту 14.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

хвороби Ньюкасла, грипу (чуми) птиці - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).

Птиця птахогосподарств вільна від: віспи, хвороби Гамборо, хвороби Марека і лейкозу, туберкульозу птиці, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного енцефаломієліту, інфекційної анемії, інфекційного бронхіту, інфекційного бурситу, адено- і реовірусної інфекції, ринотрахеїту (TRT), гемофільозу, синдрому зниження несучості, хламідіозу (орнітозу), вірусного ентериту (хвороби Держи), чуми качок, вірусного гепатиту, параміксовірусу і коронавірусу, гістомонозу, сальмонельозу (пулорозу), пастерельозу, мікоплазмозу та інших гострозаразних захворювань - протягом останніх 12 місяців.

(абзац п'ятий пункту 14.1 в редакції наказу Головного державного
 інспектора ветеринарної медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

Завіз в Україну птахопродукції дозволяється після вивчення епізоотичної ситуації щодо гострозаразних та хронічних хвороб птиці у господарствах-постачальниках шляхом виїзду до них спеціалістів держветмедицини країни-імпортера.

(абзац шостий пункту 14.1 в редакції наказу Головного державного
 інспектора ветеринарної медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.2. Батьківське стадо курей і індичок повинно бути досліджене серологічно пуллорним антигеном. При цьому птиці, що позитивно реагує, не повинно бути виявлено.

Батьківське стадо птиці не повинно бути щепленим проти захворювань, які в Україні не реєструються, та живими вірус-вакцинами (за винятком вакцин, погоджених країною-імпортером, та тих, після яких у наступних вакцинаціях були застосовані інактивовані вакцини).

(пункт 14.2 доповнено абзацом другим згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної
 медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

 14.3. Добовий молодняк повинен бути отриманий з інкубаційних яєць птиці, що задовольняє ветеринарні вимоги, зазначені в пункті 14.1.

Добовий молодняк різних видів птиці, при потребі, повинен бути щеплений проти хвороб, які характерні для даного виду і віку, та відповідно до затверджених Держдепартаментом ветмедицини схем вакцинопрофілактики.

Молодняк птиці повинен бути кондиційний (придатний для вирощування), жвавий, швидко реагувати на звук, добре триматися на ногах; мати м'який, підібраний живіт із щільно закритим пуповим кільцем, розову чисту клоаку, ясні, круглі, випуклі та блискучі очі; пух повністю висохлий, рівномірно розподілений по всьому тілу, м'який, блискучий, у порід птиці з білим оперенням - рівномірно пігментований; крила в курчат та індичат, щільно притиснуті до тулуба, кіль грудної кістки пружний. До цього додаються сертифікат і характеристики технологічних параметрів для даного кросу птиці.

(пункт 14.3 в редакції наказу Головного державного інспектора
ветеринарної медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.4. Інкубаційні яйця повинні бути отримані від птиці, що задовольняє ветеринарні вимоги, зазначені у пункті 14.1.

(пункт 14.4 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної
 медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.5. Інкубаційні яйця двічі повинні бути продезінфіковані методами, прийнятими в країні-експортері, не пізніше двох годин після знесення і безпосередньо перед увезенням на територію України імпортером.

14.6. Інкубаційні яйця і добовий молодняк різних видів птиці поставляються в одноразовій тарі.

(пункт 14.6 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної
 медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

14.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах щодо кожної партії птиці або інкубаційних яєць, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі (форма сертифіката узгоджена Держдепартаментом ветмедицини України), підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати серологічних та діагностичних досліджень і їх результатів, проти яких інфекційних захворювань було вакциноване батьківське стадо, коли і якими вакцинами.

(пункт 14.8 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної
 медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.9. Увезення на територію України добового молодняку, інкубаційних яєць з відповідним маркуванням, прийнятим в країні-експортері, можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

Дозвіл надається після розгляду погоджених управліннями державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим та областей документів:

заявки, погодженої державним інспектором ветмедицини області;

висновків комісії щодо епізоотичного обстеження господарства-постачальника із зазначенням епізоотичного стану адміністративних територій;

акта епізоотичного обстеження господарства-покупця із зазначенням умов для карантинування;

схем вакцинопрофілактики, погоджених державним інспектором ветмедицини області;

контракту або копії контракту,

що подаються не пізніше ніж за 15 днів до завезення.

(пункт 14.9 в редакції наказу Головного державного інспектора
ветеринарної медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

14.10. Під час карантинування птиці проводять щоденний клінічний огляд, необхідні ветеринарні заходи та вакцинації згідно із затвердженими Держдепартаментом ветмедицини схемами вакцинопрофілактики. Від кожної завезеної в Україну партії інкубаційних яєць або птиці відбираються проби яєць та птиці згідно з нормами відбору і направляються для проведення необхідних серологічних, а в разі потреби й діагностичних досліджень (за рахунок коштів власників) у державних, наукових лабораторіях ветмедицини.

У разі виявлення в інкубаційних яйцях збудників інфекційних хвороб або в птиці ознак, характерних для інфекційних хвороб, які зазначені у цих вимогах, подальше їх завезення припиняється.

(пункт 14.10 в редакції наказу Головного державного інспектора 
ветеринарної медицини України від 24.01.2001 р. N 8)

15. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну хутрових звірів, кроликів, собак і кішок

15.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові хутрові звірі, кролики, собаки і кішка з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

а) для усіх видів тварин:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, вірусних енцефаломієлітів усіх видів - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

(абзац третій підпункту "а" пункту 15.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

б) для лисиць, песців, собак і кішок:

хвороби Ауески, сказу, туберкульозу, туляремії, дерматофітозів (трихофітії, мікроспорії) - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

в) для норок і тхорів:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

енцефалопатії норок - протягом останніх 3 років у господарстві;

алеутської хвороби, сказу, туберкульозу, туляремії - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

г) для кроликів:

вірусної геморагічної хвороби, міксоматозу, туляремії, пастерельозу, лістеріозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві.

15.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера.

15.3. Під час карантину проводиться поголовний клінічний огляд. У цей період державні ветлікарі проводять діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері. Тварини піддаються таким ветеринарним обробкам і дослідженням:

лисиці, песці, норки і собаки - на токсоплазмоз;

норки - на алеутську хворобу;

кішки - на дерматофітози.

15.4. Не пізніше ніж за 14 днів до відправлення тварин вакцинують, якщо вони не були щеплені протягом останніх 6 місяців:

лисиць, песців - проти чуми м'ясоїдних, сальмонельозу і колібактеріозу;

норок і тхорів - проти ботулізму, чуми м'ясоїдних, псевдомонозу, вірусного ентериту;

нутрій - проти пастерельозу;

собак - проти сказу, чуми м'ясоїдних, гепатиту, вірусного ентериту, парво- і аденовірусних інфекцій, лептоспірозу;

кішок - проти сказу і панлейкопенії;

кроликів - проти міксоматозу, пастерельозу і вірусної геморагічної хвороби.

15.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

15.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

15.7. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

15.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

16. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну диких, зоопаркових і циркових тварин

16.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові дикі тварини (ссавці, птиця, риба, земноводні, плазуни) і інші (павукоподібні, комахи і ін.), що виходять з зоопарків, ферм, цирків, колекцій і т. ін. (надалі - господарства) і місцевості або акваторії, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі: 

а) для усіх видів тварин:

ящуру, чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на території країни;

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

б) для великих парнокопитних (велика рогата худоба, зубри, буйволи, зебу, яки, антилопи, жирафи, бізони, олені та ін.):

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

заразного вузликового дерматиту (бугорчатки) великої рогатої худоби, лихоманки долини Ріфт, блутангу, чуми дрібних жуйних, епізоотичної геморагічної хвороби оленів, хвороби Акабане - протягом останніх 3 років на території країни;

бруцельозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві;

вірусної діареї, бесноітіозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

в) для дрібних парнокопитних (вівці, кози, лані, тури, муфлони, козероги, косулі й ін.):

лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, блутангу, епізоотичної геморагічної хвороби оленів - протягом останніх 3 років на території країни;

ку-лихоманки - протягом останніх 12 місяців на території країни;

паратуберкульозу, скрепі, меді-вісни, артриту-енцефаліту, аденоматозу - протягом останніх 5 років у господарстві;

туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 3 років у господарстві;

віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

г) для однокопитих (коні, осли, мули, поні, зебри, кулани, коні Пржевальського, кіанги та ін.):

африканської чуми коней, інфекційних енцефаломієлітів усіх видів, вірусного артеріїту - протягом останніх 3 років на території країни;

парувальної хвороби, сурри (трипаносома Евансі), піроплазмозу (бабезія Кабані), нуталіозу (бабезія Екві), сказу - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);

інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців на території господарства.

При ввезенні коней слід керуватися діючими Ветеринарними вимогами щодо імпорту в Україну племінних, користувальних і спортивних коней розділ 10 даних вимог;

ґ) для домашніх і диких свиней:

класичної чуми свиней, везикулярної хвороби, віспи, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);

трихінельозу, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 3 років у господарстві;

д) для м'ясоїдних:

чуми м'ясоїдних, вірусного ентериту, токсоплазмозу, інфекційного гепатиту, сказу - протягом 12 місяців у господарстві;

туляремії - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

е) для птахів:

орнітозу (пситтакозу), інфекційного бронхіту, віспи, реовірусної інфекції і ринотрахеїту індичок - протягом 6 місяців у господарстві;

хвороби Ньюкасла - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

є) для водоплавної птиці:

хвороби Тримай, чуми качок, вірусного гепатиту каченят, орнітозу (пситтакозу) - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

ж) для гризунів:

токсоплазмозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

міксоматозу, вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

з) для ластоногих, китоподібних:

чуми тюленів (морбілівірусної інфекції), везикулярної екзантеми - протягом останніх 3 років у місцях їх дислокації (походження).

16.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера або в окремих приміщеннях, де проводять клінічний огляд, термометрію, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері:

а) великих парнокопитних - на бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, лейкоз;

б) дрібних парнокопитних - на бруцельоз, паратуберкульоз, блутанг;

в) однокопитих - на сап, парувальну хворобу, сурру (трипаносома Евансі), піроплазмоз (бабезія Кабани), нуталіоз (бабезія Екві), анаплазмоз, ринопневмонію, інфекційний метрит, інфекційну анемію, вірусний артеріїт;

г) м'ясоїдних:

собак, вовків, шакалів, лисиць, песців, норок, гієн - на токсоплазмоз;

норок - на алеутську хворобу;

ґ) птахів (папуг, голубів) - на орнітоз (пситтакоз). 

16.3. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують, якщо вони не були щеплені протягом останніх 6 місяців:

парнокопитних - проти сибірки і трихофітії:

однокопитих - проти сибірки, трихофітії і грипу;

коней, крім того, - проти ринопневмонії;

свиней - проти класичної чуми, бешихи і хвороби Ауески;

собак, лисиць, песців, вовків, шакалів - проти чуми м'ясоїдних і псевдомонозу;

собак, вовків, шакалів - проти сказу, гепатиту, вірусного ентериту, парвовірусів, лептоспірозу;

норок, тхорів - проти ботулізму, чуми м'ясоїдних, псевдомонозу і вірусного ентериту;

нутрій - проти пастерельозу;

котячих - проти сказу, панлейкопенії і вірусного ринотрахеїту;

гризунів (кроликів) - проти міксоматозу і вірусної геморагічної хвороби;

птицю (стадо курячих) - проти хвороби Ньюкасла. Але на вимогу імпортера можуть бути передбачені щеплення проти інших хвороб.

16.4. Парнокопитні і свині перед відправкою за 2 - 14 днів повинні бути оброблені проти лептоспірозу дегідрострептоміцином двічі.

16.5. Перед відправкою тварин піддають профілактичній обробці проти ектопаразитів і дегельмінтизації.

16.6. До ввезення на територію України допускають тварин, що дали негативні результати за всіма перерахованими вище діагностичними дослідженнями.

16.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

16.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

16.9. Ввезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

16.10. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварини розміщуються на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

17. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну живої риби, заплідненої ікри, раків, молюсків, кормових безхребетних і інших гідробіонтів

17.1. До ввезення в Україну допускаються здорові гідробіонти (риби, запліднена ікра, раки, жаби, молюски, безхребетні), що виходять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території;

(абзац другий пункту 17.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

(абзац третій пункту 17.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу підшлункової залози лососевих (IPN), інфекційного некрозу гемопоетичної тканини лососевих (IHN), аеромонозу (фурункульозу) лососевих, міксозомозу лососевих, весняної віремії коропів (VPS), дракункулідозу вугрів - протягом останніх 3 років у господарстві (водоймі вивезення).

17.2. Поголів'я, від якого відбираються партії гідробіонтів, а також запліднена ікра, не більш ніж за три місяці до вивезення повинно бути досліджене в державній ветеринарній лабораторії паразитологічними, бактеріологічними і вірусологічними методами, прийнятими в країні-експортері, для виключення збудників заразних хвороб гідробіонтів.

17.3. Кормові організми (мотиль, яйця артемії і т. ін.) не повинні містити токсикогенних і патогенних мікроорганізмів.

17.4. Забороняється імпорт підрощеної у прісноводних водоймах молоді вугра.

17.5. Гідробіонти поставляються в одноразовій тарі.

17.6. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

17.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-експортера і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їх результатів.

17.8. Увезення на територію України гідробіонтів можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті.

18. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну медоносних бджіл, джмелів і люцернових бджіл-листорізів

18.1. До ввезення в Україну допускаються здорові джмелині і бджолині сім'ї, їх матки і пакети, личинки (кокони) люцернової бджоли-листоріза, що виходять із затверджених для експортної торгівлі господарств (пасік, лабораторій) і адміністративних територій, вільних від небезпечних заразних хвороб сільськогосподарських і домашніх тварин (список "А" Міжнародного епізоотичного бюро), а також:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території;

(абзац другий пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

(абзац третій пункту 18.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

для медоносних бджіл:

акаріозу (акарапідозу), американського гнильцю, європейського гнильцю, нозематозу, варроатозу (наявність стійких до акарицидів форм кліща) - протягом останніх 2 років;

інших заразних хвороб бджіл - протягом останніх 8 місяців у радіусі 5 км;

для джмелів:

локустакарозу (бомбакарозу), нозематозу, грегарінозу, крітідіозу, аспергільозу, аскосферозу, сферуляріозу, спіроплазмозу й інших бактеріозів, гострого паралічу, кашмир-вірусу, ентопокс-вірусу і міазів і при відсутності кліщів, що розвиваються в пилку, у приміщеннях для розведення, а також мелітобій, браконід, сухофруктової вогнівки (Vitula edmandsae) - протягом останніх 2 років;

для коконів люцернової бджоли листоріза:

аскосферозу, бактеріозів і за умови враження не більш 0,05 % коконів хальцидами (меллітобією, птеромалюсом, монодонтомером, тетрастихусом, дібрахісом), осами, мухами-дзижчалками, бджолами-зозулями - у рік збору коконів. 

18.2. В окрузі походження матеріалу протягом мінімум двох років постійно виконуються всі положення з ветеринарного нагляду, що рекомендуються Міжнародним епізоотичним бюро, під контролем державної ветеринарної служби.

18.3. Підтвердженням благополуччя щодо хвороб бджіл і джмелів, затверджених для експортної торгівлі пасік і їхнього оточення, а також зайнятих виробництвом джмелів лабораторій (фірм), є негативні результати клінічних і лабораторних досліджень, виконаних у державних ветеринарних лабораторіях країни-експортера.

18.4. Відбір джмелиних і бджолиних сімей проводиться за 30 днів, а маток за 1 - 3 дні до відправлення їх в Україну. Відібрані джмелині і бджолині сім'ї й матки до відправлення в Україну перебувають під постійним клінічним наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Формування партій коконів люцернової бджоли-листоріза проводиться з урахуванням благополуччя господарств кожного постачальника.

18.5. Контейнери, корми і пакувальний матеріал повинні виходити з благополучних щодо заразних хвороб медоносних бджіл місцевостей і не мати контакту з хворими бджолами, джмелями. Перед заселенням джмелів, медоносних бджіл і маток, бджіл-листорізів пакувальний матеріал піддають профілактичній дезінфекції і дезакаризації.

18.6. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

18.7. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним на мові країни-експортера й українською мовою, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень і їхніх результатів. До сертифіката на кокони люцернової бджоли-листоріза додаються рентгенограми зразків, включених у партію.

18.8. Увезення на територію України медоносних бджіл, джмелів, люцернових бджіл-листорізів можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

18.9. Отримані країною-імпортером сім'ї (пакети) бджіл після прибуття на місце пересаджують у продезінфіковані вулики і розміщують ізольовано на карантинній пасіці (точці) на максимально можливому віддаленні від основної пасіки під постійним спостереженням бджоляра протягом 2 місяців. Через кожні 10 днів проводять огляд сімей, відбирають і висилають на дослідження в державну лабораторію ветеринарної медицини проби бджіл і розплоду. На карантинній пасіці не допускають:

використання стільників, інвентарю й устаткування, закріпленого за основною пасікою, які не пройшли ретельної дезінфекції;

підсилення сімей, що надійшли, за рахунок розплоду (бджіл) основної пасіки.

18.10. Пакети джмелів, що надійшли, направляються в теплиці. Оцінка стану сімей джмелів проводиться за їхньою обпилювальною активністю протягом терміну експлуатації: раз у два тижні оглядають 100 готових до запилення квіток томату (за наявності 60 % квіток із коричневими точками - запилення відмінне; 50 - 59 % - гарне; 49 - 40 % - задовільне). Не допускають розміщення сімей джмелів різного походження в одній секції. Розкриття пакетів джмелів, огляд і дослідження їхніх гнізд проводять за участю представника фірми-постачальника і місцевої служби ветеринарної медицини.

18.11. При надходженні коконів люцернової бджоли-листоріза проводять розкриття зразків з кожного контейнера, здійснюють пробну інкубацію коконів.

18.12. При виявленні замовником матеріалів, що не відповідають зазначеним вимогам, пред'являються рекламації до постачальника.

19. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну північних оленів

19.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові олені, які народжені і вирощені в країні-експортері, не вакциновані проти бруцельозу і виходять з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро:

абзац третій пункту 19.1 вилучено 

(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

чуми, везикулярного стоматиту, контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, ящуру, африканської чуми свиней, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;

(абзац четвертий пункту 19.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

бруцельозу, туберкульозу, лейкозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві.

19.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на бруцельоз, підшкірний овід, некробактеріоз, туберкульоз.

19.3. Не пізніше ніж за 20 днів до ввезення на територію України тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення), проводять обробку проти підшкірного овода (за показниками) і профілактичну дегельмінтизацію.

19.4. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні й ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.

19.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

19.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і щеплень.

19.7. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

19.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять в карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

20. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну верблюдів

20.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові верблюди, які народжені і вирощені в країні-експортері, виходять з благополучних господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми коней, чуми верблюдів, віспи верблюдів, африканської чуми свиней, чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;

блутангу, ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;

сапу, бруцельозу, туберкульозу, паратуберкульозу - протягом останніх 3 років у господарстві.

20.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини не менше 21 доби утримуються на спеціальних карантинних базах країни-експортера під наглядом представника державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері, на блутанг, сап, су-ауру, туберкульоз, паратуберкульоз.

20.3. Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення верблюди повинні бути щеплені проти сибірки і трихофітії, якщо вони не були щеплені проти даних захворювань протягом останніх 6 місяців. Проводиться профілактична дегельмінтизація.

20.4. Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть виявлені позитивні (серологічні, алергічні й ін.) реакції, то представник покупця має право відмовитися від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності. У цьому разі інформація негайно доводиться до відома Державного департаменту ветеринарної медицини України.

20.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

20.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень їхніх результатів і щеплень.

20.7. Увезення на територію України тварин можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

20.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять в карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

21. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну приматів

21.1. До ввезення в Україну допускаються клінічно здорові приматоподібні тварини, народжені і вирощені в господарстві-експортері. Тварини виходять з господарств і адміністративних територій, що перебувають під постійним контролем державної ветеринарної служби країни-експортера і вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів, чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;

сибірки - протягом останніх 3 місяців на території господарства.

У господарствах і адміністративних територіях, з яких експортуються примати, ніколи не реєструвалися випадки епідемічних і епізоотичних проявів геморагічних лихоманок: Ласса, Ебола і Марбург, віспи мавп, чуми людей, а на території країни-експортера відсутні ендемічні вогнища зазначених хвороб.

21.2. Відібрані для відправлення в Україну тварини на території країни-експортера не менше 30 днів утримуються на спеціальних карантинних базах під наглядом державної ветеринарної служби країни-експортера. Під час карантину проводять поголовний клінічний огляд з обов'язковою щоденною термометрією, діагностичні дослідження в державній ветеринарній лабораторії методами, прийнятими в країні-експортері,:

серологічно на наявність антитіл до збудників геморагічних лихоманок: Ласса, Ебола, Марбург, Денге і жовтої лихоманки, гепатиту типу А, У, С, сказу, віспи мавп, герпесу У, лептоспірозу, лістеріозу;

бактеріологічно на наявність збудників групи ентеробактерій: ешеріхій, сальмонел, шигелл, кампілобактерій, лепри;

алергічно на туберкульоз.

21.3. До відправлення допускаються тільки клінічно здорові примати, що дали негативні результати при діагностичних дослідженнях. Допущені до експорту тварини перед відправкою піддаються профілактичній обробці проти ектопаразитів і дегельмінтизації.

21.4. У разі загибелі під час карантину всі тварини повинні бути досліджені патологоанатомічно і лабораторними методами на заразні хвороби.

21.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

21.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням методів, дати діагностичних досліджень, їх результатів і профілактичних щеплень.

21.7. Увезення на територію України приматів можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

21.8. Після ввезення на територію України і проходження державного ветеринарного контролю тварин ставлять на карантин терміном на 30 днів у спеціально підготовлені приміщення. У цей період проводяться потрібні діагностичні дослідження під контролем державної служби ветеринарної медицини.

22. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса і м'ясопродуктів

22.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо лише в тушах, напівтушах, четвертинах, блоках м'ясних заморожених і м'ясопродукти, отримані від забою і переробки здорових тварин на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Забійні тварини не одержували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

(пункт 22.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Головного державного
 інспектора ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

Увезення субпродуктів дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного м'ясопереробного підприємства.

(пункт 22.1 доповнено абзацом другим згідно з наказом
 Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

22.2. Тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а туші й органи від них - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.

22.3. Туші (напівтуші, четвертини) повинні мати чітке клеймо державного ветеринарного нагляду з позначенням назви або номера м'ясокомбінату (м'ясохолодобойні), на якому був здійснений забій тварин. М'ясо і м'ясопродукти, одержані від забою здорових тварин, заготовлених у господарствах й адміністративних територіях, офіційно вільних від хвороб тварин, у тому числі:

а) для усіх видів тварин:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;

б) велика рогата худоба:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

чуми великої рогатої худоби, контагіозної плевропневмонії, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;

туберкульозу, бруцельозу, лейкозу - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

сибірки, емфізематозного карбункула - протягом останніх 20 днів у господарстві;

в) вівці і кози:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

блутангу, чуми і контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних - протягом останніх 12 місяців на території країни;

аденоматозу, меді-вісни, артриту-енцефаліту - протягом останніх 3 років у господарстві;

віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

сибірки - протягом останніх 20 днів у господарстві;

г) свині:

везикулярної хвороби свиней протягом останніх 12 місяців на території країни;

класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена) протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і т. ін.);

трихінельозу протягом останніх 3 років у господарстві;

репродуктивно-респіраторного синдрому свиней протягом останніх 12 місяців у господарстві;

бешисі свиней - протягом останніх 20 днів у господарстві.

Усі туші досліджені на трихінельоз із негативним результатом.

22.4. До ввезення не допускаються м'ясо і м'ясопродукти:

(абзац перший пункту 22.4 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

що мають при післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі зміни, характерні для ящуру, чуми, анаеробних інфекцій, туберкульозу, лейкозу та інших заразних хвороб, ураження гельмінтами (цистицеркоз, трихінельоз, саркоспорідіоз, онхоцеркоз, ехінококоз і ін.), а також для отруєння різними речовинами;

піддані дефростації в період збереження;

що мають ознаки псування;

що мають температуру в товщі м'язів біля кісток вище мінус 8 градусів за Цельсієм для мороженого м'яса;

із залишками внутрішніх органів, крововиливами в тканинах, не видаленими абсцесами, із личинками оводів, із зачищенням серозних оболонок і видаленими лімфовузлами, із механічними домішками, а також із невластивими м'ясу кольором, запахом, присмаком (риби, лікарських засобів, трав і ін.);

що містять засоби консервування;

обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;

оброблені барвниками, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;

отримані від забою тварин, що піддавалися впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів;

фарш та подрібнене м'ясо великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби та свиней.

(абзац одинадцятий пункту 22.4 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України
 від 05.11.2001 р. N 84
,
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

22.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

22.6. Пакувальний матеріал повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

22.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

22.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

22.9. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

23. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса птиці

23.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо птиці, яке отримане від забою і переробки здорової птиці на птахопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

23.2. Птиця, м'ясо якої призначено для експорту в Україну, підлягає передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи від неї післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.

23.3. М'ясо повинно мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.

23.4. М'ясо виходить від забою здорової птиці з господарств і адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі:

а) абзац перший підпункту "а" пункту 22.4 вилучено 

(згідно з наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, африканської чуми свиней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

(абзац другий підпункту "а" пункту 22.4 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

б) хвороби Ньюкасла, грипу (чуми) птиці - протягом останніх 6 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

в) курячі та індичі господарства, вільні від орнітозу (пситтакозу), параміксовірусної інфекції, ринотрахеїту індичок, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного енцефаломієліту - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

г) гусячі й качині господарства, вільні від хвороби Держі, вірусного гепатиту каченят, орнітозу (пситтакозу) - протягом останніх 6 місяців у господарстві;

ґ) птиця надходить на забій із господарств, що визнані благополучними щодо сальмонельозу відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро. 

23.5. До ввезення не допускається м'ясо птиці:

(абзац перший пункту 23.5 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

із змінами, характерними для заразних хвороб;

недоброякісне за органолептичними показниками;

що містять засоби консервування;

обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, у товщі м'язів або тканинах органів;

оброблене барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;

що має темну пігментацію (крім індичок і цесарок);

м'ясо, що має ознаки псування;

отримане від птиці в період вирощування, відгодівлі або перед забоєм піддане впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

23.6. Увезення субпродуктів, фаршу з м'яса птиці, м'яса птиці механічного обвалювання дозволяється тільки для промислової переробки із зазначенням конкретного птахо- або м'ясопереробного підприємства чи холодильника тимчасового зберігання.

23.7. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до чинної в Україні нормативної документації.

23.8. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

23.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

23.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни виробника в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера і українською.

23.11. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

24. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну конини

24.1. До ввезення в Україну допускається конина лише в тушах, напівтушах, четвертинах, отримана від забою і переробки клінічно здорових коней на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. 

24.2. Тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а туші й органи від них післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям.

24.3. Туші коней повинні мати клеймо державного ветеринарного нагляду з позначенням назви або номера м'ясокомбінату, на якому був зроблений забій тварин.

24.4. М'ясо, призначене до ввезення на територію України на експорт, повинно походити від тварин, заготовлених у господарствах і адміністративних територіях, офіційно вільних від хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми коней, африканської чуми свиней, інфекційних енцефаломієлітів коней усіх видів - протягом останніх 3 років у країні;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

(абзац третій пункту 24.4 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

інфекційної анемії, парувальної хвороби, сапу, епізоотичного лімфангоїту, інфекційного метриту коней - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

сибірки - протягом 20 днів у господарстві.

24.5. Забійних коней на м'ясокомбінатах перед забоєм піддають клінічному огляду й однократній очній малеїнізації. На забій направляються коні, що дали негативний результат на сап.

24.6. До ввезення не допускається конина:

(абзац перший пункт 24.6 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

із змінами, характерними для заразних хвороб;

із залишками внутрішніх органів, крововиливами в тканинах, не віддаленими абсцесами, із личинками оводів, із зачищенням серозних оболонок і видаленими лімфовузлами, із механічними домішками, а також із не властивими м'ясу запахом і присмаком;

обсіменена сальмонелами і збудниками інших бактеріальних інфекцій;

оброблена барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;

отримана від забою тварин, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних речовин, гормональних і тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

24.7. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

24.8. Матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

24.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

24.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

24.11. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу Регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

(пункт 24.11 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

25. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну консервів, ковбас і інших видів готових м'ясних виробів

25.1. До ввезення в Україну допускаються готові вироби з м'яса всіх видів тварин, птиці, які призначені в їжу людині, крім сосисок і варених ковбас, виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

25.2. Сировина, з якої виготовлена продукція, повинна бути отримана від клінічно здорових тварин і пройти ветеринарно-санітарну експертизу, проведену державною ветеринарною службою країни-експортера.

25.3. Яловичина і баранина не повинні виходити з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець територій. Тварини не вживали в їжу корми, при виготовленні яких використовувалися внутрішні органи і тканини жуйних тварин.

25.4. Продукти визнані придатними для споживання і відповідають міжнародним стандартам. Продукція повинна мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.

25.5. Продукти виходять з м'ясокомбінатів, розташованих в адміністративних територіях, вільних від хвороб списку "А" Міжнародного епізоотичного бюро, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років;

чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців;

ящуру - протягом останніх 6 місяців.

25.6. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

25.7. До ввезення допускаються готові продукти в непорушеній упаковці, в герметично закритій тарі. Тара і матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам країни-експортера.

25.8. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

25.9. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни експортера й українською.

25.10. Увезення на територію України готових продуктів можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

26. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса кроликів

26.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо кроликів, отримане від забою і переробки здорових тварин на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

26.2. Кролики, м'ясо яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду, а тушки й органи - післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведених державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути визнано придатним для споживання людям і мати маркування (ветеринарне клеймо) на упаковці.

26.3. М'ясо виходить від забою здорових кроликів із господарств та адміністративних територій, офіційно вільних від заразних хвороб, у тому числі: 

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

міксоматозу, туляремії, геморагічної хвороби кроликів, пастерельозу, лістеріозу - протягом останніх 6 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).

26.4. До ввезення не допускається м'ясо кроликів:

(абзац перший пункту  26.4 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

із змінами, характерними для заразних хвороб;

не доброякісне за органолептичними показниками;

що містить консерванти;

обсіменене сальмонелами на поверхні тушок, товщі м'язів або тканинах органів;

оброблене барвниками і пахучими речовинами;

іонізуючим випромінюванням або ультрафіолетовими променями;

що мають темну пігментацію;

піддане дефростації в період збереження;

отримане від кроликів у період вирощування, відгодівлі або перед забоєм, підданих впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

26.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

26.6. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

26.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

26.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

26.9. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

27. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну молока і молочних продуктів

27.1. До ввезення в Україну допускаються молоко і молочні продукти, які отримані від здорових тварин з господарств, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, і виготовлені на молокопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

27.2. Молоко і молочні продукти виготовляються й відвантажуються з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території;

(абзац третій пункту 27.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державного департаменту ветеринарної медицини
 Міністерства аграрної політики України від 27.09.2002 р. N 52)

ящуру, чуми, контагіозної плевропневмонії і везикулярного стоматиту великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на території країни;

бруцельозу великої рогатої худоби, лейкозу, туберкульозу і паратуберкульозу - протягом останніх 12 місяців у господарстві;

бруцельозу овець і кіз - протягом останніх 2 років у господарстві;

віспи овець і кіз - протягом останніх 6 місяців у господарстві.

27.3. До ввезення не допускаються молоко і молочні продукти:

(абзац перший пункту 27.3 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;

оброблені барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;

що містять натуральні або синтетичні естрогенні, гормональні речовини, тіреостатичні препарати, антибіотики і заспокійливі засоби.

27.4. Молоко, яке використовується для виробництва молочних продуктів, пройшло термічну обробку, достатню для знищення мікобактерії туберкульозу й інших патогенних мікроорганізмів, що представляють небезпеку для здоров'я людини. Молочні продукти, що поставляються, повинні бути піддані процесу переробки, у результаті якої повинна гарантуватися відсутність життєздатної патогенної флори. Продукти визнані придатними для споживання і вільного продажу без обмежень.

27.5. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники молока, молочних продуктів повинні відповідати гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини відповідно до діючої в Україні нормативної документації.

27.6. До ввезення не допускаються молоко і молочні продукти, що мають змінені органолітичні показники або порушення цілісності упаковки.

(пункт 27.6 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

27.7. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

27.8. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

27.9. Увезення на територію України молока, молочних продуктів можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

27.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

28. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну м'яса диких тварин

28.1. До ввезення в Україну допускається м'ясо диких тварин лише в тушах, напівтушах, четвертинах (пернатої дичини), включаючи екзотичних тварин, таких як: крокодила, кенгуру, черепахи, страуса та інших дозволених для полювання, у тому числі вирощених на замкнутій території або просторі їх розташування й отримане на м'ясопереробних підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання зазначеної м'ясопродукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

28.2. Увезення в Україну м'яса крокодила, кенгуру, черепахи, страуса й інших екзотичних тварин може бути дозволене тільки за наявності письмового рішення Міністерства охорони здоров'я України на можливе використання конкретного виду продукту в їжу людям.

28.3. М'ясо повинно походити від забою здорових тварин (пернатої дичини) і екзотичних тварин, що жили (перебували) в мисливських угіддях або підприємствах з їхнього вирощування, що не перебувають під ветеринарною забороною держветслужби країни-експортера й офіційно вільні від заразних хвороб тварин, у тому числі:

а) для усіх видів тварин:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру - протягом останніх 12 місяців на території країни;

сибірки - протягом останніх 20 днів на території мисливського угіддя, господарства або іншого місця перебування;

сказу - протягом останніх 3 років на території мисливського угіддя, господарства або іншого місця перебування;

б) для великих жуйних парнокопитних:

чуми і контагіозної плевропневмонії, везикулярного стоматиту, чуми дрібних жуйних - протягом 12 місяців на території країни;

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, блутангу, геморагічної септицемії, хвороби Акабане - протягом останніх 3 років на території країни;

паратуберкульозу - протягом останніх 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

бруцельозу, лейкозу, туберкульозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

вірусної діареї - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

в) для дрібних жуйних парнокопитних:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, блутангу - протягом останніх 3 років на території країни;

ку-лихоманки - протягом останніх 12 місяців на території країни;

паратуберкульозу, меді-вісни, артриту-енцефаліту, аденоматозу - протягом останніх 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

туберкульозу, бруцельозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

г) для дрібних нежуйних парнокопитних:

класичної чуми свиней, хвороби Ауески, ентеровірусного енцефаломієліту свиней (хвороби Тешена), репродуктивно-респіраторного синдрому свиней - протягом останніх 12 місяців на території мисливського угіддя або іншого місця перебування;

трихінельозу - протягом 3 років на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

бешихи - протягом останніх 20 днів на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

ґ) для непарнокопитних: 

сапу, інфекційного енцефаломієліту коней усіх типів, вірусного артеріїту - протягом останніх 3 років на території країни;

інфекційної анемії, парувальної хвороби, епізоотичного лімфангоїту, інфекційного метриту коней - протягом 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

д) для кроликів і зайців:

вірусної геморагічної хвороби кроликів, туляремії - протягом останніх 12 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

міксоматозу, туляремії, пастерельозу, лістеріозу - протягом 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

е) для пернатої дичини (птиця):

грипу птахів усіх серотипів і хвороби Ньюкасла - протягом 1 року на території країни;

хвороби Марека, сальмонельозу, інфекційного ларинготрахеїту, інфекційного бронхіту, інфекційного енцефаломієліту, хвороби Гамборо, інфекційної анемії, віспи-дифтериту, пастерельозу й аспергільозу - протягом останніх 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування;

орнітозу, чуми качок, туберкульозу і лейкозу - протягом 6 місяців на території господарства (підприємства з вирощування), мисливського угіддя або іншого місця перебування.

28.4. Дикі тварини (перната дичина) й екзотичні тварини, м'ясо від яких призначено для експорту в Україну, підлягають передзабійному ветеринарному огляду (вирощених), а туші й органи (усіх тварин) післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера. М'ясо повинно бути розібране на зареєстрованому м'ясопереробному підприємстві, що розташоване на адміністративній території, яка перебуває під контролем державної ветеринарної служби країни-експортера.

28.5. М'ясо, призначене для експорту в Україну, повинно бути визнане державною ветеринарною службою країни-експортера придатним у їжу людям.

28.6. На м'ясі повинно бути клеймо (штамп) державного ветеринарного нагляду з чітким зазначенням назви і номера м'ясопереробного підприємства, на якому була здійснена переробка диких тварин.

28.7. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м'яса не повинно бути виявлено змін, характерних для заразних хвороб, а також уражень гельмінтами, серозних оболонок, які не зачищалися, лімфатичних вузлів, які не видалялися.

28.8. М'ясо м'ясоїдних та інших сприйнятливих тварин (кожну тушу) повинно бути досліджено державною ветеринарною службою на трихінельоз із негативним результатом.

28.9. М'ясо не повинно мати гематом, не видалених абсцесів, личинок гедзів, механічних забруднень, не властивого м'ясу запаху і присмаку риби, лікарських трав, засобів і інших. М'ясо зберігалося і транспортувалося з дотриманням температурного режиму, має температуру в товщі м'язів біля кісток не вище мінус 8 градусів за Цельсієм, не піддавалося дефростації, не містить засобів консервування, не обсіменене сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій, не оброблялося барвниками, іонізуючим опромінюванням або ультрафіолетовими променями.

28.10. Тварини, від яких отримане м'ясо, не були піддані впливу натуральних або синтетичних естрогенних, гормональних речовин, тіреостатичних препаратів, антибіотиків і введених безпосередньо перед забоєм заспокійливих засобів.

28.11. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати діючим в Україні гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої нормативної документації.

28.12. Матеріал для упаковування м'яса повинен використовуватися вперше і задовольняти необхідні санітарно-гігієнічні вимоги.

28.13. Транспортні засоби, на яких перевозиться м'ясо, обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

28.14. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

28.15. Увезення на територію України м'яса можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

29. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну харчової риби, морепродуктів і готових виробів з них, що пройшли термічну обробку

29.1. До ввезення в Україну допускаються жива, охолоджена і морожена риба, морепродукти і готові вироби з них, що пройшли термічну обробку, призначені в їжу людині, зроблені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

29.2. У супровідних ветеринарних документах указується дата виробництва (заморозки) риби та морепродуктів.

(пункт 29.2 в редакції наказу Державного департаменту ветеринарної
 медицини Міністерства аграрної політики України від 23.02.2004 р. N 20)

29.3. Промислова морська і прісноводна риба, а також морепродукти повинні бути досліджені державною ветеринарною службою країни-експортера на наявність гельмінтів (у тому числі анізакід), бактеріальних і вірусних інфекцій методами, прийнятими в країні-експортері.

29.4. Прісноводна риба повинна бути вільна від збудників опісторхозу, діфілоботріозу й інших збудників гельмінтозів.

29.5. До ввезення не допускаються морожена риба і морепродукти:

(абзац перший пункту 29.5 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Головного державного інспектора
 ветеринарної медицини України від 02.12.99 р. N 45)

обсіменені сальмонелами або збудниками інших бактеріальних інфекцій;

із змінами, характерними для заразних хвороб;

недоброякісні за органолептичними показниками;

піддані дефростації в період зберігання;

оброблені барвниками і пахучими речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями.

29.6. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи морська і прісноводна риба, морепродукти і готові вироби з них повинні бути визнані придатними для споживання людям. Мікробіологічні, хіміко-токсикологічні і радіологічні показники м'яса повинні відповідати діючим в Україні гігієнічним вимогам якості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до діючої нормативної документації.

29.7. Морожена океанічна риба і морепродукти, повинні мати температуру в товщі не вище мінус 18 градусів за Цельсієм.

29.8. Тара і матеріал для упаковування повинні використовуватися вперше і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам країни-експортера.

29.9. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

29.10. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською.

29.11. Увезення на територію України вантажу можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

30. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну шкіряної, рогокопитної, кишкової, хутрової, овчинно-хутряної і смушкової сировини, вовни і козячого пуху, щетини, кінського волоса, пір'я і пуху курей, качок, гусей та інших птахів

30.1. До ввезення в Україну допускаються шкіряна, рогокопитна, кишкова, хутрова, овчинно-хутрова і смушкова сировина, вовна, козячий пух, щетина, кінський волос, пір'я і пух курей, качок, гусей та інших птахів, а також інша тваринна сировина, отримана від здорових тварин (птахів) із господарств, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, і виготовлена на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції і перебувають під її постійним контролем.

30.2. Сировина виходить з господарств і адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин (птахів), у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, віспи овець і кіз - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.);

сибірки - протягом останніх 3 місяців у господарстві.

30.3. Шкіряна, хутрова, овчинно-хутрова, смушкова сировина повинна бути цілком досліджена на сибірку.

30.4. Шкіряна і хутрова сировина повинна бути відсортована відповідно до вимог діючих стандартів країни-експортера і мати чітке маркування.

30.5. Сировина для транспортування упаковується за видами і методами консервування.

Методи консервування повинні відповідати міжнародним вимогам і забезпечувати ветеринарно-санітарну безпеку експортованої сировини.

30.6. Вовна, козячий пух, щетина, кінський волос, пух і пір'я, не піддані в країні-експортері гарячому миттю, направляються для подальшої переробки (миття) на підприємства, що мають для цього необхідні ветеринарно-санітарні умови, і пройшли комісійну перевірку (атестацію) територіальними органами державного ветеринарного нагляду і санітарно-епідеміологічного нагляду та отримали дозвіл від головних державних інспекторів ветеринарної медицини суб'єктів України на цю діяльність.

30.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

30.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни походження і складеним мовами країни-експортера й українською.

30.9. Увезення на територію України сировини можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

31. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормової рибної муки

31.1. До ввезення в Україну допускається кормова рибна мука, яка отримана з рибної сировини океанічного промислу, і відвантажується з підприємств, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера про постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. До ввезення в Україну допускається рибна мука, виготовлена заводами, розташованими на територіях, благополучних щодо заразних хвороб тварин, у тому числі:

ящуру - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (провінція, штат і ін.);

африканської чуми свиней - протягом останніх трьох років на адміністративній території (штат, провінція й ін.).

31.2. Рибна мука відповідає таким ветеринарно-санітарним вимогам:

Загальна бактеріальна обсімененість 

не більше 500 тис. м. к. у г 

Патогенна мікрофлора,  

не допускається; 

у т. ч. сальмонела в 25 г 

не допускається; 

Ентеропатогенні ешеріхії 

не допускається; 

Ботулінічний токсин 

не допускається; 

Перекис 

не більш 0,3 % по йоду; 

ГЦХГ (сума ізомерів) 

не більш 0,2 мг/кг; 

ДДТ (сума метаболітів) 

не більш 0,3 мг/кг; 

Гептохлор 

не допускається; 

Свинець 

не більш 1,0 мг/кг; 

Кадмій 

не більш 0,2 мг/кг; 

Ртуть 

не більш 0,6 мг/кг; 

Миш'як 

не більш 5,0 мг/кг; 

Утримання радіонуклідів 

не перевищує 1,62 * 10 (8) 

цезій -134 -137 

кюрі/кг (600 беккерелів) 

31.3. Продукт був підданий термічній обробці при температурі не нижче плюс 80 градусів за Цельсієм протягом 30 хвилин. Матеріал для упаковування повинен використовуватися вперше і задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги.

31.4. Транспортні засоби оброблені і підготовлені відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

31.5. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-походження і складеним мовами країни-експортера й українською.

31.6. Увезення на територію України рибної муки можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

32. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормів і кормових добавок тваринного походження, у тому числі з птиці і риби

32.1. До ввезення в Україну допускаються корми і кормові добавки, призначені для годівлі тварин виготовлені на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми і кормові добавки повинні бути отримані зі свіжої сировини тварин і птахів, з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птахів, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - відповідно до вимог Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро;

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;

класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз та інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауески, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.

32.2. Для виробництва кормів не використовується яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої та дрібної рогатої худоби, а також м'ясне та м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.

32.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і піддана післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.

32.4. Сировина була оброблена при температурі не нижче плюс 133 градусів за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний см) або була оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і яка дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.

32.5. Корми і кормові добавки не повинні містити сальмонел, ботулінічного токсину, ентеропатогенну й анаеробну мікрофлору. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис. м. к. у 1 р., що повинно бути підтверджене даними лабораторних досліджень і здійснено відповідний запис у ветеринарному сертифікаті.

32.6. Корми і кормові добавки для транспортування упаковуються у вологонепроникну тару.

32.7. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

32.8. Виконання умов, зазначених у цих вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом, підписаним державним ветеринарним лікарем країни-експортера і складеним мовами країни-експортера й українською, із зазначенням дати лабораторних досліджень.

32.9. Постачання товарних партій здійснюється після проведення досліджень зразків продукції у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок (м. Львів).

32.10. Увезення на територію України кормів і кормових добавок можливе після одержання дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України.

33. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормів для тварин рослинного походження (фуражного зерна, соєвих бобів, тапіоки, шротів з арахісу і сої)

33.1. До ввезення в Україну допускаються корми для тварин рослинного походження, що виготовлені та відвантажені з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:

африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на території країни;

ящуру, чуми великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних, африканської чуми коней - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).

33.2. Фуражне зерно, що закуповується, соєві боби, тапіока, шроти з арахісу і сої повинні бути не токсичними для тварин.

33.3. Країна-експортер підтверджує, що в продукції, яка поставляється, наявність зерна з ознаками фузаріозу не більше 1 %, а вміст важких металів, мікотоксинів і пестицидів не перевищує міжнародні вимоги і норми прийняті в Україні.

33.4. Сумарна бета-активність не повинна перевищувати 60 БК на 1 кг у всіх перелічених продуктах.

33.5. Транспортні засоби обробляються і підготовляються відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

33.6. Виконання умов, зазначених у цих вимогах повинно бути цілком підтверджене:

1. Ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, у якому вказується благополуччя адміністративної території (країни, штату, провінції і т. ін.) щодо вищевказаних інфекційних хвороб.

2. Сертифікатом якості країни-походження в оригіналі, виданим уповноваженим контрольним органом країни-експортера (інспекція, лабораторія і ін.), підтверджується, що утримання важких металів, мікотоксинів, пестицидів, а також сумарна бета-активність не перевищують гранично допустимих норм, установлених в Україні.

33.7. Сертифікати повинні бути складені на мовах країни-експортера та українській.

33.8. Ввезення на територію України кормів рослинного походження можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

34. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну кормів для котів і собак

34.1. До ввезення в Україну допускаються корми, призначені для годівлі тварин і отримані на підприємствах, що мають дозвіл центральної державної ветеринарної служби країни-експортера на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем. Корми, отримані зі свіжої сировини, що виходить з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин і птиці, у тому числі:

губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець - протягом останніх 5 років після оголошення країни благополучною;

африканської чуми свиней, африканської чуми коней, чуми верблюдів і чуми великої рогатої худоби - протягом останніх 3 років у країні;

класичної чуми свиней, ящуру, віспи овець і кіз, інфекційної плевропневмонії великої рогатої худоби, везикулярного стоматиту - протягом останніх 12 місяців на адміністративній території;

сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, хвороби Ауески, анаеробних інфекцій - протягом останніх 3 місяців у господарстві.

34.2. Для виробництва кормів не повинна використовуватись яловичина, баранина, субпродукти або інша сировина від великої рогатої худоби, а також м'ясне і м'ясо-кісткове борошно, отримані з не благополучних щодо губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець країн.

34.3. Сировина для виготовлення кормів повинна бути тільки боєнського походження і підлягати післязабійній ветеринарно-санітарній експертизі, проведеній державною ветеринарною службою країни-експортера.

34.4. Корми не повинні містити сальмонел, ботулінічного токсину, ентеропатогенної й анаеробної мікрофлори. Загальна бактеріальна обсімененість не повинна перевищувати 500 тис. м. к. у 1 р., що повинно підтверджуватися даними лабораторних досліджень, про що робиться відповідний запис у ветеринарному сертифікаті.

34.5. Сировина повинна бути оброблена при температурі не нижче плюс 133 градусів за Цельсієм (271,4 градуса за Фаренгейтом), не менше 20 хвилин при тиску 3 бар (42,824 фунта на квадратний сантиметр), або оброблена відповідно до альтернативної системи термообробки, яка затверджена ветеринарною службою і дає відповідні гарантії щодо встановленого мікробіологічного стандарту.

34.6. Матеріал для упаковки повинен використовуватися вперше і бути таким, що відповідає санітарним і гігієнічним вимогам.

34.7. Транспортні засоби повинні бути оброблені та підготовлені відповідно до прийнятих у країні-експортері правил.

34.8. Виконання умов, вимог повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним ветеринарним лікарем і складеним мовами країни-експортера й українською із зазначенням дати, методів і результатів лабораторних досліджень.

34.9. Постачання товарних партій повинно здійснюватися після проведення досліджень зразків продукції в Державному науково-дослідному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок та одержання реєстраційного посвідчення.

34.10. Увезення на територію України кормів і кормових добавок можливе після одержання дозволу регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті зони обслуговування.

 

Заступник начальника управління
державної інспекції ветеринарної
медицини
 

 
 
М. В. Пацюк
 

Опрос