Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку
Наказ Міністерства фінансів України
від 8 жовтня 1999 року N 237
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 жовтня 1999 р. за N 725/4018
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства фінансів України
від 30 листопада 2000 року N 304,
від 23 травня 2003 року N 363,
від 22 листопада 2004 року N 731,
від 19 грудня 2006 року N 1213,
від 9 грудня 2011 року N 1591,
від 27 червня 2013 року N 627,
від 16 вересня 2019 року N 379,
від 29 вересня 2020 року N 588
На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. N 1706, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - Національне положення (стандарт) 10), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.
2. Установити, що вказане Національне положення (стандарт) 10 застосовується щодо обліку операцій, які відбуваються з 2000 року.
3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Національного положення (стандарту) 10.
Заступник Міністра | А. В. Литвин |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 8 жовтня 1999 р. N 237
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
25 жовтня 1999 р. за N 725/4018
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість"
Загальні положення
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
3. Це Національне положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються у Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Визнання та оцінка дебіторської заборгованості
5. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
6. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.
7. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
8. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
застосування коефіцієнта сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
(пункт 8 в редакції наказів Міністерства
фінансів України від 23.05.2003 р. N 363,
від 19.12.2006 р. N 1213)
9. Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Національного положення (стандарту).
(пункт 9 із змінами, внесеними згідно з наказами
Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. N 304,
від 22.11.2004 р. N 731)
10. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
11. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
(пункт 11 із змінами, внесеними згідно з наказами
Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. N 304,
від 23.05.2003 р. N 363)
(абзац перший пункту 12 в редакції наказу
Міністерства фінансів України від 23.05.2003 р. N 363)
Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.
(пункт 12 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. N 304,
абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 р. N 379)
Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності
13. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
13.1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
13.2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості.
13.3. Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".
13.4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.
13.5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
Начальник Управління | |
Додаток
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість"
Приклад визначення величини резерву сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості
(приклад вважати прикладом 1 згідно з наказом
Міністерства фінансів України від 23.05.2003 р. N 363)
Фактично списано безнадійної дебіторської заборгованості* (грн.) | Сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього місяця* (грн.) | |||||
(таблиця прикладу 1 із змінами, внесеними згідно з
наказами Міністерства фінансів України від 23.05.2003 р. N 363,
від 22.11.2004 р. N 731)
i - кількість місяців в обраному для спостереження періоді.
Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:
першої - (600 : 20000 + 750 : 15000 + 300 : 16000 + 550 : 17000) : 6 = 0,022 (2,2 %);
другої - (800 : 18000 + 400 : 12000 + 500 : 13000 + 650 : 11500 + 850 : 14000) : 6 = 0,039 (3,9 %);
третьої - (950 : 17000 + 700 : 14000 + 770 : 11000 + 1400 : 16000) : 6 = 0,044 (4,4 %).
Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду поточного року має становити:
17000 • 0,022 + 14000 • 0,039 + 16000 • 0,044 = 1624.
Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2003 року становить 3020 грн.
Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:
групи 1 - 6000 : 1200000 = 0,005;
групи 2 - 2000 : 220000 = 0,009;
Величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року має становити:
700000 х 0,005 + 240000 х 0,009 + 26000 х 0,2 = 10860.
Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2003 року становить 1000 грн.
Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати | Сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною | |
Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить 0,0006 (21000 : 33000000).
Відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 2003 рік становить 10800 (18000000 х 0,0006).
Разом із залишком резерв сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року становить 11800 (10800 + 1000).
Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі платоспроможності окремих дебіторів.