Идет загрузка документа (155 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Правил поиска и спасания в гражданской авиации Украины

Минтранс
Приказ, Правила от 16.08.1999 № 404
Утратил силу

Про затвердження Правил з пошуку та рятування
в цивільній авіації України

Наказ Міністерства транспорту України
від 16 серпня 1999 року N 404

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
7 жовтня 1999 р. за N 684/3977

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
 від 28 грудня 2009 року N 1354)

З метою виконання ст. ст. 7, 76 - 81 Повітряного кодексу України щодо організації пошуково-рятувального забезпечення польотів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила з пошуку та рятування в цивільній авіації України (додаються).

2. Державній авіаційній адміністрації України (Семенов М. Ю.):

2.1. В установленому порядку зареєструвати зазначені Правила в Міністерстві юстиції України.

2.2. Довести ці Правила до відома керівників структурних підрозділів Укравіації, підприємств і навчальних закладів цивільної авіації, що входять до сфери управління Мінтрансу, інших зацікавлених міністерств та відомств.

3. З моменту введення в дію цього наказу "Руководство по поисковому и аварийно-спасательному обеспечению полетов гражданской авиации СССР", затверджене наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 28.03.91 N 65 вважати таким, що не застосовується на території України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра транспорту Демиденка А. Ф.

 

Міністр 

І. П. Данькевич 

 

ПРАВИЛА
з пошуку та рятування в цивільній авіації України

1. Загальні положення

1.1. Правила з пошуку та рятування в цивільній авіації України (ППР ЦА-99) (далі - Правила) регламентують організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів у підприємствах цивільної авіації України.

1.2. Ці Правила поширюються на фізичних і юридичних осіб, незалежно від форм власності та відомчої приналежності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів цивільної авіації (далі - ЦА) в районі відповідальності України за аеронавігаційне забезпечення польотів, є обов'язковими для виконання ними.

1.3. Нормативні посилання

При розробці цих Правил використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Положення про Державну авіаційну адміністрацію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.98 N 815;

Положення про службу пожежної безпеки в авіаційному транспорті України, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 29.10.96 N 336, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.11.96 за N 659/1684;

Правила медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 12.02.97 N 50, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.07.97 за N 253/2057;

Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 07.12.98 N 486, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.12.98 за N 833/3273;

Правила побудови, викладу змісту, оформлення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність цивільної авіації та використання повітряного простору України, і внесення змін до них, затверджені наказом Державної авіаційної адміністрації України від 26.02.99 N 78.

1.3.1. Розробка цих Правил здійснювалась відповідно до вимог таких документів:

Наставление по авиационной поисково-спасательной службе СССР (НАПСС - 90) МО СССР, 1990;

Руководство по поисковому и аварийно-спасательному обеспечению полетов гражданской авиации СССР (РПАСОП ГА-91) МГА, 1991;

Наставление по технической эксплуатации и ремонту авиационной техники в гражданской авиации СССР (НТЭРАТ ГА-83) МГА, 1983;

Наставление по технической эксплуатации радиотехнического оборудования и связи в гражданской авиации СССР (НТЭРТОС ГА-86) МГА, 1986;

Международные стандарты и рекомендованная практика. Поиск и спасание. Приложение 12 к Конвенции о международной гражданской авиации, Монреаль, издание шестое, 1975;

Руководство по аэропортовым службам, Doc 9137 - AN/898, ч. 1, Спасание и борьба с пожаром, ИКАО, Монреаль, издание третье, 1990;

Руководство по аэропортовым службам, Doc 9137- АN/898, ч. 7, Планирование мероприятий на случай аварийной обстановки в аэропорту, ИКАО, Монреаль, издание второе, 1991;

Руководство по поиску и спасанию, Doc 7333-АN/859, ИКАО, Монреаль, издание четвертое, 1994.

1.4. В цих Правилах терміни мають такі визначення:

Аварійна стадія - загальний термін, що визначає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха.

Аварійний оперативний центр - встановлена зона аеропорту, що використовується для забезпечення та координації операцій при аварійних обставинах в аеропорту.

Аварійне оповіщення - система одночасного оповіщення аварійних служб про можливі або наявні аварійні обставини.

Аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) - підрозділ, що має спеціальну підготовку й оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальні роботи (далі - АРР) - це система заходів, спрямованих на своєчасне надання допомоги потерпілим.

Авіаційна подія - термін, який включає поняття "авіаційна пригода", "інцидент" та "серйозний інцидент".

Авіаційна пригода (далі - АП) - подія, пов'язана з використанням повітряного судна, яка має місце з моменту, коли якась особа підіймається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебувають на борту, покинули повітряне судно, і в перебігу якої, зокрема:

фізична особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним наслідком або тяжкі тілесні ушкодження;

повітряне судно отримує пошкодження чи відбувається руйнування його конструкції;

повітряне судно зникає безвісти чи опиняється в такому місці, де доступ до нього абсолютно неможливий.

Аеродромний пожежно-рятувальний комплекс - комплекс технічних засобів, включаючи наземну пошуково-рятувальну техніку, пожежну техніку, засоби для аварійної евакуації повітряного судна.

Бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби, функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей при виникненні й розвитку аварійних обставин на борту повітряного судна.

"Відбій" - сигнал сповіщення для припинення дій, котрі здійснювались за сигналом "Готовність" або "Тривога".

Виживання - це активні дії людей, які потрапили в умови автономного існування, спрямовані на власний захист від впливу несприятливих факторів з метою збереження життя, здоров'я та працездатності.

Встановлена пасажирська зона очікування - місце, відведене для транспортування осіб, які перебували на борту повітряного судна, що зазнало лиха, і не постраждали.

Готовність - сигнал оповіщення для АРК, коли до очікуваної посадки повітряного судна, яке зазнає лиха, залишається більш як 30 хвилин.

Зона надання допомоги - місце, де постраждалим надається перша медична допомога.

Інцидент - будь-яка подія, крім авіаційної пригоди, що пов'язана з використанням повітряного судна, яка впливає або могла вплинути на безпеку польоту.

Керівник на місці авіаційної події - посадова особа, котра здійснює керівництво всією аварійно-рятувальною операцією.

Командний пункт (далі - КП) - пункт на місці авіаційної події, де перебуває керівник аварійно-рятувальної операції і зібрані засоби зв'язку для забезпечення керівництва, координації та управління діями з пошуку та рятування.

Оперативний план з гасіння пожеж на повітряних суднах - план дій пожежних підрозділів щодо гасіння пожежі та рятування людей з повітряного судна, що зазнало лиха.

Пересувний шпиталь для надання негайної невідкладної допомоги - спеціалізований автономний транспортний засіб, що забезпечує створення клінічних умов, у яких медичний працівник може надати на місці авіаційної події повномасштабну допомогу особам, які отримали тілесні ушкодження.

Пошуково-рятувальні роботи (далі - ПРР) - комплекс заходів, спрямованих на своєчасне виявлення ПС, що зазнає чи зазнало лиха.

Пошуково-рятувальні сили ЦА - штатні та позаштатні підрозділи АРК та органи управління ними.

Пошуково-рятувальні засоби ЦА - чергові повітряні судна, наземні транспортні засоби, засоби зв'язку, рятувальні човни, наземне обладнання та спорядження, які призначені для проведення АРР.

Пункт збору - заздалегідь установлене місце на аеродромі, до якого прибуває напоготові обслуга АРК, транспортні засоби з устаткуванням та обладнанням.

Район відповідальності підприємства ЦА за проведення пошуково-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах, які установлені Інструкцією з організації і проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт на аеродромі і у районі відповідальності підприємства, яка затверджується керівником аеропорту (авіапідприємства, до складу якого входить аеропорт), в яких відповідальність за проведення пошуково-рятувальних робіт покладається на підприємство ЦА.

Сортування постраждалих - класифікація постраждалих унаслідок авіаційної події залежно від характеру та тяжкості отриманих ними травм.

Стадія лиха - ситуація, що характеризується наявністю обґрунтованої певності в тому, що повітряному судну і особам, котрі перебувають на його борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога.

Стадія непевності - стан, який характеризується невпевненістю щодо безпеки повітряного судна та осіб, котрі перебувають на його борту.

Стадія тривоги - ситуація, за якої існує загроза для безпеки повітряного судна і осіб, котрі перебувають на його борту.

Серйозний інцидент - інцидент, обставини якого вказують на те, що ледве не мала місця авіаційна пригода.

"Зазнаю лиха" - сигнал, що передається екіпажем повітряного судна радіотелефоном або за допомогою інших технічних засобів, коли йому чи пасажирам, котрі перебувають на його борту, загрожує безпосередня небезпека, яка не може бути усунена лише діями екіпажу.

Територія аеродрому - місцевість і повітряний простір над нею, у межах, які установлені Інструкцією з виконання польотів у районі аеродрому, яка затверджується керівником Державної авіаційної адміністрації України (далі - Укравіація), в яких відповідальність за проведення аварійно-рятувальних робіт покладається на підприємство ЦА.

"Тривога" - сигнал оповіщення для АРК, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної посадки повітряного судна, що терпить лихо, залишається менш як 30 хвилин.

Навчання - перевірка практичних дій за аварійним планом аеропорту на випадок аварійних обставин в аеропорту і аналіз їх результатів з метою визначення ефективності зазначеного плану.

2. Пошук та рятування

2.1. Пошук та рятування включає пошук і надання допомоги особам, котрим вона потрібна або, можливо, знадобиться, а також - охорону відповідного майна. Допомога надається тим повітряним суднам, котрі терплять лихо, незалежно від їхньої державної належності і форми власності, та особам, які залишилися живими після авіаційної події.

2.2. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів цивільної авіації спрямоване на організацію і вжиття заходів щодо надійного оповіщення про лихо, ефективного використання пошуково-рятувальних сил та засобів, підготовку екіпажів до дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна (далі - ПС) та виживання при АП.

2.2.1. Пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення польотів включає:

організацію оповіщення про лихо;

організацію чергування пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними;

організацію та виконання пошуково-рятувальних робіт;

організацію та виконання аварійно-рятувальних робіт;

проведення спеціальної підготовки екіпажів повітряних суден, чергової обслуги аварійно-рятувальних команд та органів управління ними, а також посадових осіб, котрі залучаються до пошуку та рятування;

організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання екіпажу та пасажирів при АП;

організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних повітряних суден, наземних пошукових та аварійно-рятувальних команд сучасними засобами пошуку та рятування;

організацію проведення інструктажу пасажирів повітряних суден щодо дій в аварійній ситуації на борту ПС.

2.3. ПРР організовуються та проводяться з метою рятування пасажирів та екіпажів ПС, що зазнають чи зазнали лиха, коли їх місцеперебування невідоме. Вони включають у себе:

організацію вильоту і/або виходу чергових пошуково-рятувальних сил на пошук та рятування;

управління пошуково-рятувальними силами та засобами і організацію їх взаємодії;

пошук ПС, яке зазнало лиха;

гасіння пожежі на ПС;

евакуацію з ПС постраждалих та надання їм першої медичної допомоги;

евакуацію людей з місця лиха, у тому числі - до лікувальних закладів.

2.4. АРР проводяться у випадках, коли авіаційна подія трапилась у районі відповідальності аеропорту (авіапідприємства, до складу якого входить аеропорт) і немає потреби пошуку ПС та людей, що зазнали лиха. Вони включають:

рятування пасажирів та екіпажу ПС, що терплять або потерпіли лихо;

надання першої медичної допомоги постраждалим та евакуацію їх до лікувальних закладів;

гасіння пожежі на ПС.

2.5. Організація пошуково-рятувального забезпечення польотів здійснюється керівниками аеропортів, авіапідприємств та авіакомпаній.

2.6. Координацію авіаційних пошуково-рятувальних робіт засобами міністерств, центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності здійснює Головний центр координації авіаційних робіт з пошуку і рятування Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС).

2.7. Служба пошуку і рятування в цивільній авіації України є структурним підрозділом Укравіації, який призначений для організації пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА. Організаційна структура служби пошуку і рятування в цивільній авіації України приведена в додатку 1.

2.8. Керівництво організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА, а також координація спільних дій з іншими міністерствами і відомствами здійснюється Укравіацією через Управління пошуку та рятування та керівниками підприємств цивільної авіації України - через служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

3. Організація планування пошуково-рятувального забезпечення
польотів у цивільній авіації

3.1. Організація пошуково-рятувального забезпечення польотів у цивільній авіації передбачає планування заходів з пошуку та рятування. План повинен включати порядок дій до, під час та після авіаційної події, координацію дій організацій, які взаємодіють, координаційних центрів, служб, аварійно-рятувальних команд та інших органів при проведенні пошуково-рятувальних та аварійно-рятувальних робіт.

3.1.1. Координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації (далі - КЦПР ЦА) розробляє план участі в проведенні пошуково-рятувальної операції в регіонах. План включає дані про:

порядок взаємодії з Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку та рятування МНС;

засоби аварійного сповіщення;

сили та засоби, що можуть залучатися до проведення пошуку та рятування;

діючі засоби зв'язку;

порядок контролю за використанням тих сил та засобів ЦА, які можуть залучатися до проведення пошуку та рятування;

довідкові формалізовані документи.

3.1.2. В аеропортах (авіапідприємствах, до складу котрих входять аеропорти) на випадок аварійної ситуації відпрацьовується план заходів на випадок аварійних обставин з ПС в аеропорту. Типовий план заходів на випадок аварійних обставин з ПС в аеропорту приведений у додатку 2 цих Правил. У ньому передбачається планування дії на випадок різних типів аварійних ситуацій, зокрема:

а) аварійної ситуації з повітряним судном, яка включає:

авіаційну подію в аеропорту;

авіаційну подію поза межами аеропорту;

інциденти з повітряним судном у польоті;

інциденти з повітряним судном на землі;

інцидент, пов'язаний з актом незаконного втручання;

б) аварійної ситуації, яка не стосується повітряного судна, а саме:

пожежі в спорудах аеропорту;

диверсії;

стихійного лиха;

події, пов'язаної з небезпечними вантажами;

події, котра вимагає надання медичної допомоги;

в) змішаної аварійної ситуації, яка пов'язана з зіткненням:

повітряного судна і споруди;

повітряного судна і обладнання для заправлення паливом;

повітряного судна з повітряним судном.

3.1.3. Експлуатант розробляє план заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС, який повинен бути скоординованим з аварійним планом аеропорту і містити:

способи повідомлення про АП (інцидент);

засоби зв'язку, що використовуються експлуатантом ПС при АП (інциденті);

обов'язки співробітників авіапідприємства (авіакомпанії) та їхні дії на випадок аварійних обставин в аеропорту;

способи надання психологічної допомоги пасажирам з метою зняття стресів після авіаційної події (інциденту);

визначення місця для приймання евакуйованих пасажирів;

порядок координації дій з іншими експлуатантами, що базуються на аеродромі, щодо надання взаємодопомоги;

місце збереження комплектів потрібної документації.

4. Організація чергування пошуково-рятувальних сил, засобів ЦА
та органів управління ними

4.1. Для забезпечення пошуку та рятування ПС, які зазнали лиха, організовується чергування:

органів управління, зазначених у пункті 4.2 цих Правил;

пошуково-рятувальних екіпажів та повітряних суден;

аварійно-рятувальних команд аеропортів ЦА, зазначених у пункті 4.4 цих Правил;

радіоелектронних засобів служб експлуатації радіотехнічного обладнання та зв'язку (далі - ЕРТОЗ) з обслугою.

4.2. Управління силами та засобами ЦА, які залучаються до пошуково-рятувального забезпечення польотів (далі - ПРЗП), здійснюється:

старшим диспетчером КЦПР ЦА;

черговими змінами Украероцентру та районних центрів обслуговування повітряного руху (далі - РЦ ОПР);

відповідальною особою підприємства ЦА;

керівником ПРР в аеропорту.

4.3. Чергування екіпажів повітряних суден ЦА здійснюється за умовами договору з Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку і рятування МНС.

4.4. Для виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт у кожному аеропорту (на кожному підприємстві, до складу котрого входить аеропорт) створюється аварійно-рятувальна команда (далі - АРК), яка складається із чергових штатних і позаштатних формувань (підрозділів).

Штатними є пожежно-рятувальний і водно-рятувальний підрозділи.

Позаштатні підрозділи аварійно-рятувальних команд формуються такими службами:

медичною;

інженерно-авіаційною;

перевезень;

аеродромною;

ЕРТОЗ;

спеціального транспорту;

авіаційної безпеки.

Нормативи чисельності аварійно-рятувальних команд підприємств ЦА визначаються додатком 3 до цих Правил. Порядок виділення пошуково-рятувальних сил та засобів авіапідприємства і забезпечення їхньої готовності визначається наказом керівника. Відомості про чергові сили та засоби пошуку та рятування включаються до добового плану польотів і доводяться до КЦПР ЦА, виконавців та інших зацікавлених служб та організацій.

4.4.1. При потребі з представників підрозділів аварійно-рятувальної команди формується наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) і/або повітряна пошуково-рятувальна група (далі - ППРГ).

4.4.2. Пожежно-рятувальний підрозділ комплектується зі штатних пожежників від служби пожежної безпеки (далі - СПБ). Чисельність особового складу підрозділу, а також кількість спеціальної техніки та вогнегасних засобів визначаються категорією аеродрому за належним рівнем пожежного захисту (далі - НРПЗ) (додаток 4 до цих Правил).

4.4.3. Для аеродромів, де зліт та захід на посадку здійснюється над водною поверхнею, потрібно мати водно-рятувальні станції з належною кількістю катерів або відповідним забезпеченням за договорами. Водно-рятувальний підрозділ формується зі штатних рятувальників. Кількість особового складу і необхідного обладнання розраховується, виходячи з найбільшої пасажироємності повітряних суден, що здійснюють рейси у цьому аеропорту.

4.4.4. Медичний підрозділ формується із числа працівників медичної служби аеропорту.

4.4.5. Підрозділ інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС) комплектується із числа працівників авіаційно-технічної бази (далі - АТБ), оснащується аварійно-технічним обладнанням відповідно до вимог Інструкції з евакуації повітряних суден з летовища, затвердженої заступником Міністра ЦА 25.02.86. Чисельність особового складу підрозділу, а також кількість спеціальної техніки визначається залежно від категорії аеродрому за НРПЗ.

4.4.6. Підрозділ служби перевезень комплектується із числа працівників служби перевезень, оснащується відповідним технічним обладнанням. Чисельність особового складу підрозділу, а також кількість спеціальної техніки визначається категорією аеродрому за НРПЗ.

4.4.7. Підрозділ аеродромної служби формується з числа працівників аеродромної служби, оснащується аварійно-технічними засобами для відкриття основних і аварійних виходів з повітряного судна та обладнанням для вентиляції салону повітряного судна і евакуації повітряного судна з місця авіаційної події.

4.4.8. Підрозділ ЕРТОЗ формується з числа працівників бази ЕРТОЗ, оснащується потрібними засобами стаціонарного та пересувного радіо, телефонного та інших видів зв'язку.

4.4.9. Підрозділ служби спеціального транспорту формується з числа працівників служби спеціального транспорту, оснащується автотранспортними засобами перевезення.

4.4.10. Підрозділ авіаційної безпеки комплектується з числа працівників служби авіаційної безпеки.

4.4.11. Старшими підрозділів аварійно-рятувальної команди призначаються начальник чергового підрозділу служби пожежної безпеки, старший лікар (фельдшер) чергової зміни медичної допомоги, начальники змін АТБ (ІАС, ІТК), аеродромної служби, служби спеціального транспорту, служби перевезень, бази ЕРТОЗ, служби авіаційної безпеки. Вони функціонально підпорядковуються начальнику служби пошуково-рятувального забезпечення польотів підприємства, а при проведенні пошуково-рятувальних робіт - керівникові АРК.

4.5. Для чергових сил і засобів, що залучаються до пошуково-рятувального забезпечення польотів, установлюються три ступені готовності:

Готовність N 1: Літаки (вертольоти) готові до негайного вильоту, двигуни випробувані, наземні джерела електроживлення підключені, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту літака (вертольота) і підготовлене до негайного використання. Льотний склад та повітряна пошуково-рятувальна група перебуває у літаках (вертольотах) на робочих місцях, а технічний склад - поблизу літаків (вертольотів). Завдання екіпажам поставлені, а у разі потреби уточнюються в польоті, командири екіпажів перебувають на радіозв'язку з пунктами управління польотами. Наземна пошуково-рятувальна група перебуває у готовності до негайного виходу для виконання завдання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.

Готовність N 2: Літаки (вертольоти) готові до вильоту, двигуни випробувані, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту та готове до використання. Льотний, технічний склад і ППРГ перебувають у спеціально призначеному місці поблизу літаків (вертольотів). Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту і способу пошуку.

Завдання з пошуку уточнюються перед вильотом, а при потребі - у польоті. Особовий склад НПРГ перебуває у місцях, установлених керівником авіапідприємства (авіакомпанії), майно та спорядження завантажене на транспортний засіб і підготовлене до використання. Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 20 хвилин, а виліт літаків - через 30 хвилин після подання команди.

Готовність N 3: Літаки (вертольоти), автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені для використання і перебувають у визначених місцях. Льотний, технічний, ППРГ та НПРГ перебувають на заняттях, роботах чи на відпочинку. Виліт літаків (вертольотів), а також вихід НПРГ - не раніше ніж через 1 годину влітку і через 1 годину 30 хвилин - узимку, після подання команди.

Строк чергування літаків (вертольотів):

у готовності N 1 не повинен перевищувати 2 годин;

у готовності N 2 - цілодобово (але не більш як 2 доби), а при виконанні чергування у готовності N 2 - тільки на період польотів, з подальшим переходом у готовність N 3 - 7 діб;

у готовності N 3 - не більш як 15 діб.

4.6. Чергування радіоелектронних засобів ЦА для приймання сигналів лиха організовується і здійснюється на міжнародній аварійній частоті ультракороткохвильового діапазону 121,5 Мгц:

у районних диспетчерських пунктах аеропортів 1 - 2 класів і аеродромах класів А, Б, В, Г;

у всіх пунктах управління польотами - при обслуговуванні хоча б одного ПС.

5. Організація оповіщення про лихо

5.1. Функції оповіщення про лихо виконують органи ОПР. Збір польотної інформації, що належить до аварійного стану ПС, здійснюється черговими змінами органів ОПР. Інформація про лихо негайно направляється КЦПР для прийняття рішення.

Якщо інформація, що стосується повітряних суден, котрі перебувають у аварійному стані, отримана не від органів ОПР, а з інших джерел, то КЦПР повідомляє про це відповідний орган ОПР.

5.2. Повідомлення про аварійні обставини в аеропорту здійснюється шляхом подачі сигналів "Готовність" і/або "Тривога". Сигнал про припинення дій щодо аварійних обставин або завершення аварійно-рятувальних робіт - "Відбій".

5.2.1. За сигналом "Готовність" усі підрозділи АРК зі своїм спорядженням прибувають до місця збору і чекають на подальші команди керівника АРК.

5.2.2. За сигналом "Тривога" всі підрозділи АРК зі своїм спорядженням прибувають до місця збору або виїжджають до місця події.

5.2.3. Право прийняття рішення на подання сигналів "Готовність" або "Тривога", залежно від обставин, надається:

керівнику польотів;

змінному начальнику аеропорту;

керівнику авіапідприємства;

диспетчеру КЦПР ЦА;

посадовим особам Укравіації, що несуть безпосередню відповідальність за організацію пошуку та рятування в ЦА.

5.2.4. Подання сигналів "Готовність" або "Тривога" здійснюється службою управління повітряним рухом з використанням циркулярного зв'язку або за допомогою спеціальної апаратури оповіщення одночасно для всіх підрозділів АРК.

В оповіщенні вказується:

тип і номер повітряного судна, що терпить лихо;

характер події;

місце (номер умовного квадрата), в якому трапилась подія;

кількість пасажирів на борту повітряного судна;

наявність, характер і ступінь небезпечності вантажу на борту повітряного судна.

5.3. У відповідності зі статтею 78 Повітряного кодексу України, всі підприємства, організації та установи, що мають засоби зв'язку, незалежно від їх належності (відомча чи інша), зобов'язані забезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень про повітряні судна, що зазнають чи зазнали лиха, від кого б вони не надходили, до пунктів управління пошуково-рятувальними силами та засобами.

Громадяни зобов'язані негайно повідомити про відомі їм випадки лиха з повітряними суднами місцевим органам виконавчої влади України, внутрішніх справ чи найближчим підприємствам, установам і організаціям, які, в свою чергу, зобов'язані негайно передати цю інформацію авіаційній пошуково-рятувальній службі України.

6. Організація та виконання пошуково-рятувальних робіт

6.1. Для визначення дій, котрі слід ужити у кожному випадку при виникненні інциденту, встановлено три аварійні стадії:

стадія непевності;

стадія тривоги;

стадія лиха.

6.1.1. Стадія непевності оголошується у випадках, коли:

не було жодного донесення з борту повітряного судна протягом 30 хвилин з часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи з часу першої невдалої спроби встановити зв'язок з таким повітряним судном;

повітряне судно не прибуло протягом 30 хвилин після закінчення розрахованого часу прибуття або останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки повітряного судна і осіб, що перебувають на його борту.

6.1.2. Стадія тривоги оголошується у випадках, коли:

після стадії непевності наступні спроби встановити зв'язок з повітряним судном чи наведення довідок про нього з інших джерел не дали жодних нових відомостей про це повітряне судно;

повітряне судно, якому було надано дозвіл на посадку, не здійснило її протягом 5 хвилин після закінчення розрахованого часу посадки і з цим повітряним судном не вдалося встановити зв'язок;

отримана інформація про те, що експлуатаційна ефективність повітряного судна знизилась, але не до такого ступеня, щоб стала ймовірною потреба вимушеної посадки, за винятком тих випадків, коли є дані, котрі знімають побоювання щодо безпеки повітряного судна та осіб, що перебувають на його борту;

стало відомо (або є припущення), що ПС стало об'єктом незаконного втручання.

6.1.3. Стадія лиха оголошується в тих випадках, коли:

після стадії тривоги подальші спроби встановити зв'язок з повітряним судном невдалі і всі зусилля щодо більш широкого наведення довідок вказують на вірогідність того, що дане повітряне судно зазнало лиха;

вважається, що запас палива на борту повітряного судна є недостатнім для того, щоб це повітряне судно досягнуло місця, придатного для безпечної посадки;

отримана інформація про те, що експлуатаційна ефективність повітряного судна знизилась до такого ступеня, що стала ймовірною потреба вимушеної посадки;

отримана інформація або є достатні підстави вважати, що повітряне судно має намір здійснити або здійснило вимушену посадку, за винятком тих випадків, коли є достатня визначеність щодо того, що повітряному судну та особам, що перебувають на його борту, не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують негайної допомоги.

6.2. Дії органів ОПР при аварійних стадіях

6.2.1. Кожний орган ОПР забезпечує аварійне сповіщення про повітряне судно, що зазнає чи зазнало лиха.

6.2.2. У повідомленні, яке орган ОПР направляє до КЦПР, повинна міститися така інформація:

про стан: "непевність", "тривога" чи "лихо" - залежно від аварійної стадії;

орган або особа, що здійснює повідомлення;

характер аварійної ситуації чи події;

найбільш важлива інформація, що випливає із плану польоту;

орган чи повітряне судно, що виходило останній раз на зв'язок з повітряним судном, що розшукується, час сеансу зв'язку і частота, яка використовувалася;

останнє донесення про місцезнаходження та яким чином воно визначено;

колір та розпізнавальні знаки повітряного судна;

дії, котрі вжиті органом, що повідомляє;

інші зауваження, що стосуються справи.

6.3. Дії посадових осіб КЦПР ЦА при аварійних стадіях

6.3.1. При оголошенні стадії непевності КЦПР ЦА повинен:

перевірити достовірність отриманої інформації;

отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахунковий час прибуття повітряного судна згідно з планом польоту;

підтримувати постійний зв'язок з відповідними органами ОПР для отримання нової інформації з метою виключення можливості дублювання дій;

доповісти про інцидент на вищий КЦПР та керівництву Укравіації (за списком);

організувати пошук за допомогою засобів зв'язку; 

записувати до журналу стислий виклад всієї отриманої інформації та донесення про розвиток події. 

6.3.2. При оголошенні стадії тривоги КЦПР ЦА повинен:

перевірити достовірність отриманої інформації;

доповісти про інцидент на вищий КЦПР і керівництву Укравіації (за списком);

провести аварійне сповіщення відповідних пошуково-рятувальних підрозділів ЦА;

визначити маршрут, час відправлення і прибуття повітряного судна згідно з планом польоту;

підтримувати постійний зв'язок з відповідними органами ОПР для отримання нової інформації і запобігання дублюванню дій;

організувати пошук за допомогою засобів зв'язку;

розрахувати час повної витрати палива повітряним судном з урахуванням льотно-технічних характеристик за несприятливих умов;

визначити і нанести на карту ймовірне місцезнаходження повітряного судна, що розшукується, а також зафіксувати його останнє достовірно відоме місцеперебування;

надавати експлуатантові повітряного судна відомості щодо його пошуку і заходів, яких вживають;

записувати до журналу стислий виклад усієї отриманої інформації та донесення про розвиток події.

6.3.3. При оголошенні стадії лиха КЦПР ЦА повинен:

перевірити достовірність отриманої інформації;

доповісти про АП на Головний КЦПР і керівництву Укравіації;

провести аварійне сповіщення відповідних пошуково-рятувальних підрозділів ЦА про АП;

отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахований час прибуття повітряного судна за планом польоту;

оцінити ступінь непевності місцезнаходження повітряного судна, котре зазнає лиха, і визначити межі району, де слід здійснювати пошук;

організувати пошук за допомогою засобів зв'язку;

підтримувати постійний зв'язок з відповідними органами ОПР для отримання нової інформації та запобігання дублюванню дій;

оповіщати експлуатанта повітряного судна про розвиток подій та інформувати його про перебіг пошуку і рятування;

записувати до журналу стислий виклад всієї отриманої інформації та донесення про розвиток події. 

6.3.4. Коли пошук за допомогою засобів зв'язку або інша отримана інформація вказує на те, що повітряне судно не зазнає лиха, КЦПР ЦА інформує головний КЦПР для прийняття рішення про інцидент, доповідає керівництву Укравіації та інформує експлуатанта.

6.3.5. Коли місцезнаходження повітряного судна встановлено і врятовані всі, котрі залишилися в живих, КЦПР ЦА інформує вищий КЦПР для прийняття рішення про припинення пошуково-рятувальної операції і доповідає керівництву Укравіації та інформує експлуатанта.

6.3.6. Пошук може бути припинений тільки у тих випадках, коли:

всі ймовірні місця перебування ПС були достатньо вивчені та ретельно обстежені;

була відпрацьована вся інформація про місцезнаходження повітряного судна;

більше не існує ніякої ймовірності щодо того, що особи, котрі перебували на борту повітряного судна, залишились живими.

Пошуково-рятувальну операцію припиняє головний КЦПР.

За погодженням з керівником пошуково-рятувальної операції експлуатант авіаційної техніки може продовжити пошук.

6.4. Дії керівників підприємств цивільної авіації на аварійних стадіях

При отриманні доповіді (сигналу, інформації) про лихо з повітряним судном керівники підприємств цивільної авіації повинні негайно доповісти про це до КЦПР ЦА. Доповідь повинна містити таку інформацію:

час отримання інформації про лихо та її джерело;

час, місце і характер лиха;

тип повітряного судна, аеропорт вильоту і посадки;

відомча (державна) належність повітряного судна;

наявність у потерпілих аварійно-рятувального спорядження;

номер рейсу, склад екіпажу і кількість пасажирів;

вжиті заходи з пошуку і рятування.

6.5. Склад пошуково-рятувальних сил і засобів авіапідприємств та компаній

6.5.1. До складу пошуково-рятувальних сил і засобів авіапідприємств та компаній входять:

штатні та нештатні працівники служби пошуку і рятування;

пошуково-рятувальні льотні екіпажі та повітряні судна;

штатна та позаштатна обслуга, що входить до складу аварійно-рятувальних команд;

наземні транспортні засоби підвищеної прохідності;

пересувні засоби радіозв'язку (вузли зв'язку);

аварійні радіостанції;

рятувальні катери;

наземне устаткування, обладнання та спорядження.

6.5.2. Кількісний склад пошуково-рятувальних сил визначається Нормативною чисельністю працівників служби пошуково-рятувального забезпечення польотів на підприємствах ЦА України (додаток 5 до цих Правил).

Кількісний склад технічних засобів та майна, якими комплектується АРК, визначається Табелем укомплектованості технічними засобами та майном, викладеним у додатку 6 до цих Правил.

6.5.3. Чергові пошуково-рятувальні сили та засоби приводяться у готовність до виконання завдань керівником авіапідприємства або керівником польотів на аеродромі за сигналом "Готовність" або "Тривога".

6.5.4. Завдання на пошук і рятування ставить керівник пошуково-рятувальних робіт.

При цьому вказується:

час і місце пригоди;

тип повітряного судна, яке зазнало лиха, його позивний або бортовий номер;

маршрут руху наземної пошуково-рятувальної групи, характеристика місцевості та наявність населених пунктів;

черговість огляду дільниць місцевості або квадратів;

порядок зв'язку з керівником ПРР, координаційними центрами пошуку та рятування, пошуковими ПС та іншими пошуковими силами;

заходи безпеки, до яких треба вдаватися.

Завдання на пошук екіпажу повітряного судна і маршрут руху наземної пошуково-рятувальної групи можуть уточнюватись у процесі виконання завдання.

6.5.5. Роботи з пошуку і рятування здійснюються на підставі відповідних посадових інструкцій, затверджених керівником авіапідприємства.

7. Організація проведення аварійно-рятувальних робіт

7.1. Аварійно-рятувальні роботи в межах району відповідальності аеропорту (авіапідприємства, до складу котрого входить аеропорт) організовує керівник цього аеропорту (авіапідприємства).

7.2. Безпосереднє керівництво проведенням аварійно-рятувальних робіт покладається на змінного керівника аеропорту.

7.3. Дії особового складу аварійно-рятувальної команди після отримання сигналу "Готовність" або "Тривога".

7.3.1. Керівник аварійно-рятувальних робіт:

встановлює зв'язок з керівником польотів і уточнює обставини події;

прибуває на місце події;

оцінює обставини, аналізує достатність аварійно-рятувальних сил та засобів. При потребі дає вказівку викликати сили та засоби, які взаємодіють;

здійснює безпосереднє управління діями підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів;

організує охорону місця події;

проводить хронометраж робіт, котрі виконуються;

доповідає про хід аварійно-рятувальних робіт керівнику авіапідприємства і диспетчеру КЦПР ЦА.

7.3.2. Підрозділ СПБ діє у відповідності до оперативного плану пожежогасіння на повітряному судні, який подається в додатку 7 до цих Правил.

7.3.3. Медичний підрозділ у своїй роботі керується Правилами медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 12.02.97 за N 50.

7.3.4. Підрозділ інженерно-авіаційної служби забезпечує:

відкриття основних і аварійних виходів з повітряного судна, а при потребі - створення додаткових виходів;

проникнення на борт повітряного судна і встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

вентиляцію салону повітряного судна;

надання допомоги постраждалим при їх евакуації з повітряного судна та з місця авіаційної події;

евакуацію повітряного судна з місця авіаційної події.

7.3.5. Підрозділ служби перевезень організовує приймання, облік і перевезення пасажирів з місця авіаційної події, а також вивантаження багажу і вантажів з повітряного судна.

7.3.6. Підрозділ аеродромної служби надає допомогу екіпажу повітряного судна і пожежно-рятувальному підрозділу у ліквідації пожежі, забезпечує евакуацію повітряного судна з місця авіаційної події і приводить летовище у робочий стан.

7.3.7. Підрозділ ЕРТОЗ забезпечує керівника аварійно-рятувальних робіт надійним зв'язком з:

пошуково-рятувальними повітряними суднами і наземними пошуково-рятувальними групами;

підрозділами аварійно-рятувальної команди при їх оповіщенні, підготовці і проведенні аварійно-рятувальних робіт;

підприємствами та організаціями, які взаємодіють.

7.3.8. Підрозділ служби спеціального транспорту надає допомогу всім підрозділам аварійно-рятувальної команди щодо забезпечення їх автомобільними засобами пересування.

7.3.9. Підрозділ служби авіаційної безпеки в своїй роботі керується вимогами статті 74 Повітряного кодексу України.

7.4. Евакуація повітряного судна з летовища проводиться, коли воно втратило спроможність самостійно рухатися, а саме:

якщо ПС викотилося за межі ЗПС (РД);

при зруйнуванні коліс шасі під час злету, посадки або руління;

при зруйнуванні передньої чи однієї з основних опор літака (вертольота);

у разі посадки повітряного судна з невипущеними чи пошкодженими шасі;

у інших випадках, які можуть перешкодити виконанню польотів в аеропорту.

7.4.1. Організація і порядок проведення евакуаційних робіт визначається НТЭРАТ ГА.

7.5. Після завершення пошуково-рятувальних робіт керівник служби ПРЗП підприємства авіаційного транспорту зобов'язаний подати до Укравіації звіт про проведення пошуково-рятувальних робіт, який наведено в додатку 8 до цих Правил.

8. Підготовка чергових пошуково-рятувальних сил ЦА

8.1. Призначені на чергування пошуково-рятувальні екіпажі цивільної авіації повинні пройти:

спеціальну наземну і льотну підготовку у відповідності з програмами;

попередню підготовку до польотів з пошуку та рятування в обсязі і термінах, передбачених правилами польотів;

інструктаж.

8.1.1. Інструктаж проводиться перед заступленням на чергування особою командно-льотного складу (за посадою - не нижче заступника командира ескадрильї).

В ході інструктажу екіпаж повинен:

отримати завдання на чергування;

уточнити режим роботи РТЗ в районі польотів;

визначити конкретні заходи щодо забезпечення безпеки польотів;

уточнити межі району відповідальності і план польотів на період чергування.

8.1.2. Перед заступленням на чергування екіпаж повинен:

вивчити інструкцію чергового екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна і вимоги цих Правил;

провести передполітну підготовку повітряного судна;

перевірити наявність та стан аварійно-рятувального майна і спорядження на борту повітряного судна;

вивчити фактичний стан і прогноз погоди;

перевірити справність каналів зв'язку;

перевірити готовність рятівників та укомплектованість їх аварійно-рятувальним майном і спорядженням;

пройти передпольотний медичний контроль;

доповісти про заступлення на чергування змінному керівникові аеропорту.

8.1.3. Відповідальність за підготовку пошуково-рятувальних екіпажів покладається на заступників керівників підприємств з організації льотної роботи.

8.2. Підготовка спеціалістів, які входять до складу АРК підприємств цивільної авіації, проводиться за програмами, що затверджуються Укравіацією, та здійснюється:

в центрах навчання;

на спеціалізованих курсах;

в процесі спеціальної підготовки, котра проводиться на підприємствах ЦА;

на навчаннях і тренуваннях сил пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА.

8.2.1. Начальники служб пошуково-рятувального забезпечення польотів, керівники пошуково-рятувальних робіт, спеціалісти штатних пожежно-рятувальних і водно-рятувальних підрозділів 1 раз у 2 роки повинні проходити курс навчання в центрах підготовки з отриманням сертифіката, відповідно до Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 07.12.98 N 486.

8.2.2. Особовий склад водно-рятувальної станції повинен пройти спеціальну підготовку з вивченням способів рятування і надання першої допомоги людям, що зазнають лиха на воді.

8.2.3. Медичні працівники АРК проходять підготовку під керівництвом хірурга медико-санітарної частини.

8.2.4. Відповідно до програм, що затверджуються Укравіацією, в підприємствах ЦА розробляються тематичні плани на навчальний рік з навчання особового складу АРК.

8.2.5. Для проведення теоретичних навчань і практичних тренувань з метою підвищення їх ефективності та максимального наближення до реальних умов, у кожному аеропорту (підприємстві, до складу якого входить аеропорт) створюється учбово-технічна база. Вимоги до учбово-тренувального полігону в аеропорту бази  наведені у додатку 9 до цих Правил. Відповідальність за створення, розвиток та використання учбово-технічної бази та підтримання її в робочому стані покладається на керівника аеропорту.

8.3. З метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок у підрозділів АРК при виконанні ними аварійно-рятувальних робіт в авіапідприємствах проводяться тренування і навчання пошуково-рятувальних сил з залученням організацій, які взаємодіють.

8.3.1. Навчання проводяться не менше ніж 1 раз у два роки. На підготовку і проведення навчань відводиться не менше 120 днів. 

8.3.2. Тренування проводяться з: 

пожежно-рятувальними підрозділами - два рази на місяць;

водно-рятувальними і медичними підрозділами - один  раз на місяць;

всіма іншими підрозділами АРК - щоквартально;

АРК в повному складі - 2 рази на рік.

8.4. Аварійно-рятувальна підготовка екіпажів ПС повинна здійснюватись на всіх етапах професійної підготовки льотного складу згідно з програмами, які розробляються у авіапідприємстві.

8.5. Пасажирів ПС перед польотом слід проінструктувати щодо правил поведінки при виникненні аварійної ситуації в польоті та використання аварійно-рятувального обладнання ПС.

8.6. На борту ПС (в кабіні екіпажу і пасажирському салоні) повинні бути інструкції (пам'ятки) екіпажу і пасажирам щодо дій на випадок виникнення аварійної ситуації в польоті.

8.7. Відповідальність за підготовку екіпажу і інструктаж пасажирів покладається на командира ПС.

9. Відповідальність посадових осіб ЦА щодо організації
 пошуково-рятувального забезпечення польотів

9.1. Типове положення про службу пошуково-рятувального забезпечення польотів підприємств ЦА України викладене у додатку 10 до цих Правил.

9.2. Координаційний центр пошуку та рятування ЦА несе відповідальність за:

оперативне управління пошуковими і аварійно-рятувальними роботами, котрі виконуються силами та засобами ЦА України;

координацію дій пошукових та аварійно-рятувальних сил та засобів ЦА з Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку та рятування МНС;

контроль готовності пошуково-рятувальних сил та засобів ЦА до виконання ПРР;

аналіз інформації щодо проведення ПРР, яка надходить від підприємств цивільної авіації;

підготовку звітів та інформації про стан пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА України;

своєчасне внесення змін та доповнень до керівних документів.

9.3. Керівник об'єднання ЦА здійснює загальне керівництво організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів і несе відповідальність за його стан у підпорядкованих йому авіапідприємствах.

9.4. Керівник підприємства цивільної авіації несе відповідальність за:

стан пошуково-рятувального забезпечення польотів в авіапідприємстві, авіакомпанії;

розробку та реалізацію плану заходів на випадок аварійних обставин в аеропорту;

утримання у робочому стані аварійно-рятувального устаткування, обладнання і спорядження ПС;

негайне інформування КЦПР про фактичний склад і стан аварійно-рятувального устаткування, обладнання та спорядження ПС, яке зазнає лиха;

надання достовірної інформації про кількість пасажирів, склад екіпажу, наявність небезпечних вантажів та місце їх розміщення на ПС;

реєстрацію пасажирів, які не постраждали, та евакуацію їх з місця події;

евакуацію (вивезення залишків) ПС після авіаційної події з дозволу уповноваженого органу, який проводить розслідування.

9.5. Керівник об'єднання, авіапідприємства, авіакомпанії ЦА з організації льотної роботи несе відповідальність за:

виконання програм спеціальної підготовки екіпажів ПС, що залучаються до несення чергування з пошуку та рятування;

спеціальну аварійно-рятувальну підготовку екіпажів ПС.

9.6. Начальник служби пошуково-рятувального забезпечення польотів об'єднання, авіапідприємства та авіакомпанії несе відповідальність за:

організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів;

розроблення проектів наказів, розпоряджень та інструкцій з організації та проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

здійснення взаємодії з підрозділами інших відомств, що залучаються до спільного проведення ПРР;

організацію навчання екіпажів ПС і особового складу АРК діям в аварійній ситуації;

наявність договорів (при відсутності власних пошуково-рятувальних сил та засобів) щодо проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

9.7. Керівник ІАС об'єднання, авіапідприємства та авіакомпанії несе відповідальність за:

спеціальну підготовку інженерно-технічного складу, що залучається до проведення ПРР;

належну кількість аварійно-рятувального обладнання;

стан аварійно-рятувального обладнання ПС;

організацію і проведення робіт з евакуації пошкоджених ПС;

готовність до дій чергового підрозділу ІАС, що залучається до проведення ПРР.

9.8. Керівники органів ОПР несуть відповідальність за: 

аварійне оповіщення;

організацію управління польотами пошуково-рятувальних ПС, вжиття заходів для звільнення повітряного простору у районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені безпосередньо до пошуку;

негайне повідомлення щодо обмежень при виконанні польотів.

 

Начальник управління пошуку
та рятування цивільної
авіації України
 

 
 
Д. К. Кушнарьов
 

 

Організаційна структура служби пошуку і рятування
в цивільній авіації України

 

 

ТИПОВИЙ ПЛАН
ЗАХОДІВ НА ВИПАДОК АВАРІЙНИХ ОБСТАВИН З ПОВІТРЯНИМ СУДНОМ В АЕРОПОРТУ

Виходячи із конкретних умов і характеру польотів, адміністрація аеропорту повинна розробити план дій на випадок аварійних обставин, що включає:

перелік обов'язків адміністрації аеропорту у разі аварійних обставин;

перелік каналів зв'язку з посадовими особами, які залучаються до дій при авіаційній події;

схему організації стаціонарного оперативного центру і пересувного командного пункту на випадок аварійних обставин;

плани взаємодії з міськими пожежними командами, медичними закладами та установами, органами МНС, органами міліції, місцевими органами виконавчої влади тощо;

функції органів обслуговування повітряного руху в аварійних обставинах;

вказівки щодо ліквідації наслідків авіаційних подій.

Перелік заходів плану на випадок аварійних обставин в аеропорту

1. Номери основних телефонів, що використовуються в аварійних обставинах:

служб повітряного руху;

аварійно-рятувальних та пожежних команд;

міліції, служби авіаційної безпеки;

медичних служб;

експлуатантів ПС;

Державної авіаційної адміністрації;

МНС та інших органів.

2. Дії органів, що залучаються до проведення пошуково-рятувальних робіт, при:

2.1. Авіаційній події в аеропорту:

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

медичних служб;

експлуатанта ПС;

аварійного оперативного центру і пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, які залучаються за планами взаємодії;

дії транспортних органів.

2.2. Авіаційній події за межами аеропорту (у районі відповідальності підприємства ЦА):

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

медичних служб;

експлуатанта ПС;

аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, які залучаються за планами взаємодії;

транспортних органів;

2.3. Пожежі на аеродромних об'єктах і спорудах:

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

пов'язані з евакуацією;

медичних служб;

аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, які залучаються за планами взаємодії. 

2.4. Стихійній події:

служб повітряного руху;

АРК;

міліції та служби авіаційної безпеки;

адміністрації аеропорту;

медичних служб;

аварійного оперативного центру та пересувного командного пункту;

мережі зв'язку;

організацій, що залучаються за планами взаємодії.

3. Роль посадових осіб на місці авіаційної пригоди та їх відповідальність

3.1. Роль і відповідальність інших посадових осіб при виникненні авіаційної пригоди в аеропорту:

начальника СПБ в аеропорту;

представника адміністрації аеропорту;

представника міліції і служби авіаційної безпеки аеропорту;

керівника медичного підрозділу АРК.

3.2. Роль і відповідальність інших посадових осіб при виникненні авіаційної пригоди за межами аеропорту:

начальника місцевої пожежної охорони;

представника державного повноважного органу;

старшого співробітника міліції і служби авіаційної безпеки аеропорту;

керівника операції з пошуку та рятування на місці авіаційної події, котрий призначається при потребі відповідно до попереднього узгодження про надання взаємодопомоги в аварійних обставинах.

 

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ КОМАНД ПІДПРИЄМСТВ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

Ці нормативи визначають мінімальну чисельність однієї чергової зміни аварійно-рятувальної команди підприємства цивільної авіації, що створюється на підставі штатної СПБ, і позаштатних аварійно-рятувальних підрозділів.

Позаштатні аварійно-рятувальні підрозділи формуються із працівників змін служб підприємства (авіаційно-технічна база, аеродромна служба, служба організації перевезень, служба спеціального транспорту, медична служба, база ЕРТОЗ).

Нормативи чисельності чергової зміни аварійно-рятувальної команди для аеродромів відповідної категорії приведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Нормативи чисельності чергової зміни аварійно-рятувальної команди

Категорія аеродрому
за НРПЗ 

Нормативи чисельності,
щонайменше осіб 

11 

11 

11 

20 

24 

35 

43 

55 

72 

10 

89 

Розрахунок чергової зміни аварійно-рятувальної команди приведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Розрахунок чергової зміни штатного та позаштатного складу аварійно-рятувальної команди

Категорія
аеродрому
за НРПЗ 

Чисельність
підрозділу СПБ,
щонайменше осіб 

Чисельність нештатних
аварійно-рятувальних
підрозділів, осіб 

Всього, осіб 

11 

11 

11 

12 

20 

16 

24 

12 

23 

35 

12 

31 

43 

16 

39 

55 

20 

52 

72 

10 

26 

63 

89 

Розрахунок чергової зміни позаштатного складу аварійно-рятувальної команди приведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Розрахунок чергової зміни позаштатного складу аварійно-рятувальної команди

Категорія
аеродрому
за НРПЗ 

Чисельність нештатних підрозділів АРК,
осіб 

авіаційно-
технічна
база 

аеродромна
служба 

служба
обслугову-
вання
перевезень 

медична
служба 

Всього,
щонай-
менше 

3 - 5 

1 - 2 

1 - 2 

3 - 5 

1 - 2 

1 - 2 

3 - 5 

1 - 2 

1 - 2 

5 - 7 

1 - 3 

2 - 3 

2 - 3 

10 

6 - 8 

2 - 4 

3 - 4 

3 - 4 

14 

10 - 13 

3 - 4 

4 - 5 

4 - 5 

21 

13 - 16 

4 - 5 

6 - 7 

6 - 7 

29 

17 - 21 

5 - 7 

8 - 10 

8 - 10 

38 

22 - 26 

10 - 12 

10 - 12 

10 - 12 

52 

10 

27 - 31 

12 - 16 

12 - 14 

12 - 14 

63 

 

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ АЕРОДРОМУ ЗА НАЛЕЖНИМ РІВНЕМ ПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

На аеродромі повинна бути визначена категорія кожної злітно-посадної смуги з твердим покриттям (далі - ТЗПС) за належним рівнем пожежного захисту (далі - НРПЗ), відповідно до вимог IKAO (Doc9137-AN/898).

1. Категорія ТЗПС визначається з таблиці 4.1 залежно від розмірів найбільшого повітряного судна, що використовує ТЗПС. 

Таблиця 4.1. Категорія злітно-посадкової смуги з твердим покриттям за належним рівнем пожежного захисту

Довжина фюзеляжу
найбільшого ПС, м 

Максимальна ширина
фюзеляжу найбільшого ПС,
не більше, м 

Категорія ТЗПС
за НРПЗ 

від 0 до 9 

від 9 до 12 

від 12 до 18 

від 18 до 24 

від 24 до 28 

від 28 до 39 

від 39 до 49 

від 49 до 61 

від 61 до 76 

від 79 до 90 

10 

Якщо максимальна ширина фюзеляжу найбільшого ПС для вибраної довжини перевищує величину, що вказана у таблиці 4.1, то категорія НРПЗ підвищується на один ступінь (за виключенням десятого).

2. Категорія ТЗПС за НРПЗ, що визначена довжиною та максимальною шириною фюзеляжу, може бути понижена на один ступінь, якщо кількість рухів ПС самої високої категорії в аеропорту складає менше 700. Кількість рухів визначається для трьох найбільш завантажених місяців року. Одним рухом вважається зліт і посадка ПС. 

3. В аеропорту слід передбачити використання основної й допоміжної вогнегасної суміші. Основні вогнегасні суміші (далі - ВГС) мають тривалий час дії при гасінні пожежі (протягом декількох хвилин і більше). Допоміжні ВГС мають властивості знищити вогонь за короткий відтинок часу, але їх дія на вогонь має нетривалий характер (припиняється з припиненням їх подання).

3.1. До числа основних ВГС належать: піна, що відповідає мінімальним характеристикам рівня A і B, та сполучення цієї суміші. 

3.2. До числа допоміжних ВГС належать: CO2, сухі хімікати (класів B і C), галогенові вуглеводні сполучення цих речовин.

3.3. Кількість допоміжної ВГС і води для створення піни повинна відповідати категорії аеродрому за НРПЗ - таблиця 4.2, за винятком: на аеродромах 1-ї і 2-ї категорій припустима заміна допоміжних речовин або частини води для виробництва піни; на аеродромах категорії 3 - 10 при використанні піни, що відповідає характеристикам рівня A, припустима заміна води допоміжними речовинами до 30 %. 

Таблиця 4.2. Мінімальне використання кількості вогнегасних речовин

Категорія
ТЗПС за
НРПЗ 

Піна, що відповідає
характеристикам
рівня A 

Піна, що відповідає характеристикам рівня B 

Допоміжні вогнегасні речовини 

вода,
л 

видаток
розчину
піни, л/хв 

вода,
л 

видаток
розчину
піни,
л/хв 

сухі
хімічні
порошкові
речовини, кг 

гало-
гени,
кг 

CO2,
кг 

350 

350 

230 

230 

45 

45 

90 

1000 

800 

670 

550 

90 

90 

180 

1800 

1300 

1200 

900 

135 

135 

270 

3600 

2600 

2400 

1800 

135 

135 

270 

8100 

4500 

5400 

3000 

180 

180 

360 

11800 

6000 

7900 

4000 

225 

225 

450 

18200 

7900 

12100 

5300 

225 

225 

450 

27300 

10800 

18200 

7200 

450 

450 

900 

36400 

13500 

24300 

9000 

450 

450 

900 

10 

48200 

16600 

32300 

11200 

450 

450 

900 

4. Загальна кількість вогнегасних речовин (далі - ВГР) визначається шляхом розрахунків з використанням таблиці 4.2.

4.1. Кількість ВГР, що наведені в таблиці 4.2, є мінімальна. Кількості концентрованого піноутворювача, що подається окремими транспортними засобами для утворення піни, повинно вистачити не менше ніж на два завантаження пінного розчину.

4.2. Кількість води, яка потрібна для утворення піни, розрахована з такої норми видачі: 0,137 л/с/м2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, та 0,092 л/с/м2  - для піни, що відповідає характеристикам рівня В. Норма видачі визначається з умов гасіння пожежі протягом однієї хвилини. 

4.3. З метою заміни води, що використовується для утворення піни допоміжними ВГР, потрібно виходити з таких норм:

1 кг сухих хімічних речовин, 1 кг галогенів або 2 кг CO2 еквівалентні 1 л води для утворення піни, що відповідає характеристикам рівня А; 

1 кг сухих хімічних речовин, 1 кг галогенів або 2 кг CO2 еквівалентні 0,66 л води для утворення піни, що відповідає характеристикам рівня В; 

5. В аеропорту потрібно передбачити використання ПА, рекомендованих для гасіння пожежі на ПС. Кількість ПА, що перебувають у бойовій готовності і забезпечать належний рівень потрібного пожежного захисту для ТЗПС, повинна бути не меншою за приведену у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Кількість основних і допоміжних пожежних автомобілів для забезпечення належного рівня потрібного пожежного захисту

Належний рівень пожежного
захисту 

Кількість пожежних автомобілів,
шт. 

10 

5.1. Термін розвертання в будь-якій точці кожної ТЗПС першого ПА (кількість визначається за таблицею 4.3) не повинен перевищувати 3 хвилин, а наступних - 4 хвилин від моменту оголошення пожежно-рятувальному підрозділу сигналу тривоги до початку подавання вогнегасної речовини.

5.2. Кожний ПА повинен бути укомплектований:

пожежно-технічним обладнанням (пожежні рукави, ручні пожежні стволи, генератори піни);

засобами для забезпечення евакуації людей з аварійного ПС (драбини, пристрій для різання обшивки фюзеляжу, ножі для різання прив'язних ременів);

засобами для індивідуального захисту особового складу пожежно-рятувальної обслуги (дихальні апарати, шоломи, теплозахисні костюми);

шанцевим інструментом (лом, пожежна сокира, лопата, кувалда).

На аеродромі повинен бути не менш ніж двократний резерв піноутворювача відносно кількості, що наведена у таблиці 4.2, і не менше двох пунктів для повторного заправлення ПА водою. 

5.3. ПА повинні розміщуватись у приміщенні аварійно-рятувальної станції. На аварійно-рятувальних станціях (далі - АРС) має бути передбачено створення спостережного пункту для забезпечення спостереження за зльотом та посадкою ПС на кожні ТЗПС. Спостережні пункти (пункт) повинні бути обладнані оптичними пристроями для спостереження.

5.4. На аеродромі повинен бути пункт централізованого спостереження, обладнаний: 

телефонним зв'язком з АТС аеропорту і виходом на міську мережу;

прямим телефонним або радіозв'язком з пунктом зв'язку пожежної охорони МВС України;

радіозв'язком з аеродромними ПА;

радіозв'язком з транспортним засобом (автомобілем) для забезпечення керівництва АРР.

5.5. АРС повинні бути обладнаними:

прямим зв'язком з диспетчерськими пунктами ОПР (старт, руління, посадка);

прямим зв'язком між приміщеннями АРС;

звуковою сигналізацією тривоги.

5.6. Можливість включення сигналізації тривоги повинна бути забезпечена з диспетчерських пунктів ОПР старту, руління, посадки, пункту централізованого спостереження або пункту спостереження АРС.

6. На аеродромах 6 - 10-ї категорій за НРПЗ повинні бути пристрої для покриття ТЗПС піною. Пристрої для покриття ТЗПС піною залежно від типу ПС, що експлуатуються на даному аеродромі, повинні мати можливість нанесення піни на ТЗПС пінної смуги розмірами, які наведені в таблиці 4.4. Пристрої повинні забезпечити нанесення пінної смуги за час, що не перевищує 10 хвилин від початку подавання піни. 

Таблиця 4.4. Вимоги щодо нанесення піни на злітно-посадну смугу з твердим покриттям

Параметр 

Пошкодження
передньої
опори шасі 

Посадка з невипущеними шасі 

2-моторні
гвинтові 

2 - 3-моторні
ГТД 

4-моторні
гвинтові 

4-моторні
ГТД 

Ширина пінної смуги, м 

12 

12 

23 

23 

Довжина пінної смуги, м  

450  

600 

750 

750 

900 

Площа ЗПС, що покривається піною, м2 

3600  

7200 

9000 

17250 

20700 

Норма витрати води, л 

14400 

28800 

36000 

69000 

82800 

Норма витрати протеїнової піни, л 

432/864  

864/1728 

1000/2160 

2070/4140 

2484/4968 

7. Аеродром, де зліт, захід на посадку або посадка здійснюється над водним простором (море, велике озеро, водосховище), повинен бути забезпечений плавучими транспортними засобами (катери і моторні човни), обладнаними і укомплектованими засобами зв'язку з керівником АРР, освітленням, груповими та індивідуальними плавальними засобами. 

8. На аеродромі повинен бути транспортний засіб підвищеної прохідності, обладнаний засобами зв'язку і гучномовною установкою для забезпечення керівництва АРР на аеродромі та зв'язку з ОПР, ПА і екіпажем ПС, що зазнав лиха. 

 

НОРМАТИВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛЬОТІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

Нормативи чисельності працівників служб пошуку та рятування підприємств цивільної авіації приведена у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Нормативи чисельності працівників служб пошуку та рятування підприємств цивільної авіації

N
з/п 

Найменування посади 

Чисельність,
осіб 

Умови впровадження посади 

Начальник служби пошукового і аварійно-рятувального забезпечення польотів підприємства цивільної авіації 

  

Старший інженер з аварійно-рятувальних робіт 

уводиться на підприємствах
1 - 3 класів 

Керівник ПРР 

на зміну 

Рятівник 

на зміну, вводиться на підприємствах
1 - 3 класів 

Водій всюдиходу 

на зміну, уводиться на підприємствах
1 - 3 класів 

 

ТАБЕЛЬ УКОМПЛЕКТОВАНОСТІ ТЕХНІЧНИМИ
ЗАСОБАМИ ТА МАЙНОМ

а) наземної пошуково-рятувальної групи

Майно та спорядження 

Одиниця
виміру 

Кіль-
кість 

Примітка 

Топографічна карта місцевості масштабу 1:100000  

компл. 

  

Автомобіль високої прохідності з радіостанціями аеропортового зв'язку 

шт. 

  

Радіостанції переносні УКХ:  

  

  

  

типу Р-855 

компл. 

  

типу Р-861 

компл. 

  

Антена пеленгаційна для радіостанцій типу Р-855 "Азимут" 

компл. 

  

26-мм сигнальний пістолет 

шт. 

  

26-мм сигнальні патрони до сигнального пістолета (зеленого, червоного та білого кольорів) 

шт. 

30 

10 шт. кожного кольору 

Заряд вогневої сигналізації (типу ЗОС) 

шт. 

15 

  

Прапорці білого та червоного кольорів для позначування майданчика посадки вертольота 

шт. 

4 шт. кожного кольору 

Димові шашки 

шт. 

  

10 

Компас 

шт. 

  

11 

Ліхтар електричний з комплектом батарей 

компл. 

на кожного члена НПРГ 

12 

Фотоапарат з фотоплівкою  

компл. 

  

13 

Бінокль 

шт. 

  

14 

Мегафон з комплектом батарей 

компл. 

  

15 

Дихальні апарати, тепловідштовхувальні костюми 

шт. 

на кожного члена НПРГ 

16 

Бензопила для різання металу типу 400 

компл. 

  

17 

Бензопила типу "Дружба" 

компл. 

  

18 

Сокира 

шт. 

  

19 

Лом 

шт. 

  

20 

Лопата штикова 

шт. 

  

21 

Пила поперечна 

шт. 

  

22 

Багор 

шт. 

  

23 

Слюсарний інструмент: кувалда, зубило, молоток, пила ручна 

компл. 

  

24 

Вогнегасники ручні 

шт. 

  

25 

Металевий трос з гаками (діаметр 8 - 10 мм, довжина 50) 

компл. 

  

26 

Ноші санітарні 

компл. 

  

27 

Щит для транспортування людини з пошкодженим хребтом 

компл. 

  

28 

Човен (типу ЛАС-5) 

компл. 

  

29 

Рушниці з набоями (16 - 12 калібру) 

компл. 

  

30 

Ніж  

шт. 

на кожного члена НПРГ 

31 

Спальний мішок 

шт. 

на кожного члена НПРГ 

32 

Палатка (8 - 12 місць) 

шт. 

  

33 

Термос 36-літровий з питною водою 

шт. 

  

34 

Сірники спеціальні  

пачка 

15 

  

35 

Продукти харчування (консерви м'ясні, крупи, чай, цукор, спирт медичний)  

компл. на 3 доби 

на кожного члена НПРГ 

36 

Медикаменти 

компл. 

  

Указані технічні засоби повинні бути упакованими в тару і готовими до транспортування їх до місця АП вертольотами або літаками і кидання з парашутом (без парашута).

б) пошуково-рятувального повітряного судна

N
з/п 

Майно та спорядження 

Одиниця
виміру 

Кіль-
кість 

Примітка 

Радіостанції типу Р-855 

компл. 

  

Спусковий пристрій типу СУР 

компл. 

  

Човен типу ЛАС-5 (для морських та приморських районів) 

компл. 

  

Жилет (пояс) рятувальний (для морських та приморських районів) 

шт. 

для кожного члена ППРГ 

Льотне обмундирування (шлемофон, костюми літній і зимовий, чоботи або черевики, рукавиці хутрові, шкарпетки вовняні)  

компл. 

для кожного члена ППРГ 

Мішки спальні 

компл. 

для кожного члена ППРГ 

Палатка туристична 

компл. 

на всіх членів ППРГ 

Ліхтар електричний (з двома комплектами батарей)  

шт. 

на кожного члена ППРГ 

Кухоль, ложка, казанок, фляга з питною водою 

набір  

на кожного члена ППРГ 

10 

Компас 

шт. 

  

11 

Бінокль 

шт. 

  

12 

Набої сигнальні типу ПСНД 

шт. 

10 

  

13 

Сірники спеціальні  

пачка 

15 

  

14 

Аптечка для повітряних суден 

компл. 

  

15 

Накидка медична типу НМ-1 

шт. 

  

16 

Електромегафон з комплектом живлення 

шт. 

  

17 

Ніж-мачете 

шт. 

  

18 

Ноші санітарні 

шт. 

  

19 

Щит для транспортування потерпілих з пошкодженим хребтом 

шт. 

  

20 

Сокира 

шт. 

  

21 

Лом 

шт. 

  

22 

Лопата штикова 

шт. 

  

23 

Пила ручна для металу (10 запасних полотен) 

шт. 

  

24 

Пила ручна для деревини 

шт. 

  

25 

Багор 

шт. 

  

26 

Каністра ємністю 20 л 

шт. 

  

27 

Термос ємністю 12 л з гарячою водою 

шт. 

  

28 

Примус туристичний у спеціальній упаковці 

компл. 

  

29 

Сухе паливо 

гр. 

270 

  

30 

Пристрій для знезаражування води з прісноводних джерел 

компл. 

  

Рятувальне майно та спорядження, зазначене в пунктах 1 - 17, укладається у м'які мішки типу ПДММ-47 або контейнери типу КАС-150 (КАС-90) і перед заступленням на чергування завантажується на ПС. Майно (окрім плавзасобів) упаковується у водонепроникні мішки. Майно і спорядження, зазначені в пунктах 18 - 30, завантажуються тільки у вертоліт.

Човни, плоти та рятувальні жилети (пояси) розконсервовуються і завантажуються у передбачене для них упакування готовими до застосування.

На зовнішній поверхні мішків (контейнерів) прикріплюється (пишеться) опис майна і здійснюється маркування у вигляді кольорових смуг шириною 50 мм, котрі означають зміст комплекту:

ЧЕРВОНА - медикаменти та засоби надання медичної допомоги;

СИНЯ - вода та харчування;

ЖОВТА - обмундирування, спальні мішки, палатка;

ЧОРНА - радіостанції, сигнальні засоби, посуд тощо.

На пошуково-рятувальних ПС, що здійснюють чергування на приморських напрямках і мають обладнання для кидання бомб, повинно бути не менше двох буїв для позначення місць затоплення, а також дві димові бомби типу ОМАБ-25-8Н, ОМАБ-25-12Д для забезпечення заходу на посадку пошуково-рятувального ПС.

Екіпажі, котрі направляються для виконання робіт при аваріях та катастрофах в народному господарстві, стихійних та екологічних лихах, перед вильотом на виконання завдання (чергуванням) комплектуються майном та спорядженням у повному обсязі, який зазначено у цьому Табелі укомплектованості технічними засобами та майном (далі - Табель).

Цей Табель рішенням Головного координаційного центру пошуку та рятування МНС може змінюватись у залежності від клімато-географічних та гідрометеорологічних умов зони чергування ПС.

 

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАН ПОЖЕЖОГАСІННЯ НА
ПОВІТРЯНОМУ СУДНІ

1. Характеристика аеродрому

Характеристика штучних ЗПС, їх довжина, посадкові курси, відстань між осями ЗПС. Типи експлуатованих повітряних суден. Кількість літаків протягом трьох найбільш інтенсивних за рухом місяців року. Категорія ЗПС за рівнем потрібного пожежного захисту. Характеристика водопостачання аеродрому. Опис аварійно-рятувальних станцій, що використовуються. Відстань до найвіддаленіших місць аеродрому, контрольний час проїзду до них. Відстань від найближчих міських пожежних частин та очікуваний час прибуття від них пожежних автомобілів. Пожежне водозабезпечення аеродрому. Схема і характеристика під'їзних доріг до аеродрому.

2. Стан служби пожежної безпеки аеропорту

Обґрунтовується використання пожежних сил і засобів аеропорту відповідно до вимог чинного законодавства. Визначається загальна кількість сил і засобів та їх розподіл у змінах і обслугах.

3. Склад протипожежних засобів 

У табличній формі викладаються дані про застосування пожежної техніки (найменування і тип протипожежних засобів; чисельність особового складу пожежно-рятувальних підрозділів на пожежному автомобілі, місце основного базування протипожежних сил та засобів; вид вогнегасних засобів, що застосовуються, та обсяг заправлення пожежних автомобілів; запас вогнегасних засобів за типами речовин, що застосовуються; обладнання та спорядження, що застосовуються; резервне устаткування, що зберігається; розрахунковий час розгортання пожежних автомобілів у кінці ЗПС).

4. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі на ПС

У табличній формі викладаються дані про розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі на ПС окремо на кожну ЗПС (кількість пожежних автомобілів; кількість вогнегасного засобу, в тому числі піноутворювача, і продуктивність його подавання, перелік основних і допоміжних засобів для гасіння пожежі на ПС).

5. Сили та засоби, які взаємодіють

У табличній формі викладаються сили та засоби, які взаємодіють (місце дислокації взаємодійних сил; перелік пожежної техніки; чисельність особового складу; телефони виклику).

6. Зв'язок та сповіщення при пожежі на ПС

Описується схема зв'язку та оповіщення СПБ в аеропорту при АП. Визначається порядок передавання інформації про обставини АП.

7. Організація і порядок дії особового складу СПБ при гасінні пожежі

7.1. Очікувана посадка аварійного ПС.

Визначаються дії особового складу СПБ в аеропорту при очікуваній посадці аварійного ПС (поставлення завдання особовому складу, його розосередження вздовж ЗПС; рух пожежних автомобілів і зайняття бойової позиції на місці АП; дії підрозділів щодо гасіння пожежі на ПС і рятування пасажирів та екіпажу).

7.2. Раптова АП на аеродромі.

Визначаються дії особового складу СПБ в аеропорту за сигналом "Тривога". Викладаються особливості гасіння пожежі на ПС та рятування людей, визначається порядок керівництва роботою на місці АП.

8. Рекомендації щодо гасіння пожежі на повітряному судні

Викладаються дії особового складу СПБ при:

гасінні пожежі на шасі;

гасінні пожежі на двигуні;

гасінні пожежі всередині фюзеляжу;

гасінні пожежі на розлитому під фюзеляжем паливі;

рекомендації щодо рятування людей у ПС, яке палає.

9. Додатки:

список оперативних телефонів;

графічний план території аеродрому з координатною сіткою;

схема розташування ПА та інших засобів пожежогасіння для різних типів локалізації пожежі;

інструкція щодо покриття піною ЗПС при аварійній посадці ПС з невипущеними або пошкодженими шасі;

заходи з безпеки при гасінні пожеж на ПС і рятуванні пасажирів та екіпажу;

схеми ПС з показом основних і аварійних виходів, місць розтину фюзеляжу, розміщення бортового аварійно-рятувального обладнання, паливних баків, агрегатів електросхеми та кисневого обладнання.

 

ЗВІТ
ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

1. Порядковий номер ПРР з початку року ___________________________________.

2. Дата ________________________________________________________________.

3. Класифікація надзвичайної ситуації

код сфери виконання ___________________________________________________;

найменування надзвичайної ситуації ______________________________________.

4. Район і зона відповідальності за ПРР ____________________________________

______________________________________________________________________.

5. Характеристика об'єкта пошуку та рятування:

тип ПС і державний реєстраційний номер _________________________________;

експлуатант ПС _______________________________________________________;

дані про екіпаж ПС (прізвище, ім'я та по батькові командира ПС, кількість членів екіпажу)

_____________________________________________________________________; 

кількість пасажирів _____________________________________________________; 

наявність та тип на борту ПС аварійно-рятувального майна та спорядження _____ 

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________.

6. Обставини й характер події (дата і час (UTC) авіаційної події, етап польоту, місце авіаційної події, причина події)

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________.

7. Керівник ПРР ________________________________________________________.

8. Метеорологічні умови, характеристика місцевості проведення ПРР: __________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________.

9. Чергові сили та засоби за планом ПРЗП:

тип ПС, ступені готовності, залучались (чи не залучались) до проведення ПРР ___

______________________________________________________________________;

інші види чергових сил та засобів, ступені готовності, залучались (чи не залучались) до проведення ПРР

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________.

10. Хід пошуково-рятувальних робіт:

джерело і термін повідомлення (від часу події) оперативного органу організації, відомства, що надає звіт

_______________________________________________________________________; 

метод виявлення об'єктів пошуку та рятування (застосуванням електронних засобів, візуально або їх комбінацією)

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________;

спосіб пошуку та рятування, застосовані схеми пошуку

________________________________________________________________________;

термін виконання операції від часу події:

оголошення сигналу "Тривога" _____________________________________________;

виліт ПС _________, вихід інших засобів _____________________________________;

виявлення потерпілих ____________________________________________________;

підхід рятувальників ______________________________________________________;

евакуація потерпілих ______________________________________________________;

ліквідація пожежі _________________________________________________________;

термін тимчасового закриття аеродрому для проведення ПРР

________________________________________________________________________.

11. Підсумки ПРР:

площа, котра обстежена при пошуку об'єктів (кв. м):

електронними засобами ____________________________________________________;

візуально _________________________________________________________________;

фотознімання _____________________________________________________________;

виявлене місцезнаходження об'єктів пошуку ___________________________________

_________________________________________________________________________;

кількість врятованих, їх стан _________________________________________________ 

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________;

перелік наданої допомоги потерпілим _________________________________________

_________________________________________________________________________;

кількість загиблих _________________________________________________________;

кількість тих польотів (за типами ПС), які були виконані під час проведення ПРР _____

_________________________________________________________________________;

типи, кількість та час застосування інших засобів, що були залучені для ПРР _________

_________________________________________________________________________;

кількість осіб, що залучалися до ПРР __________________________________________;

шкода, що завдана місцевості під час проведення ПРР ___________________________.

_________________________________________________________________________

12. Аналіз проведеної ПРР:

позитивний досвід _________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________;

основні недоліки ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________;

пропозиції про вдосконалення ПРР ____________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________;

оцінка ефективності ПРР (висновки) ___________________________________________ 

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________.

 

Керівник підприємства
(організації, відомства) 

________________________
(підпис) 

Керівник ПРР 

________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Начальник служби пошуку
та рятування (ПРЗП) 

________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

"___" _______________ 200_ р. 

  

Класифікація надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Положення про надзвичайні ситуації, введеного в дію постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099.

Звіт подається у тижневий термін після завершення пошуково-рятувальних робіт.

 

ВИМОГИ ДО УЧБОВО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПОЛІГОНУ В АЕРОПОРТУ

Учбово-тренувальний полігон призначений для підготовки і навчання особового складу служби пожежної безпеки та аварійно-рятувальної команди підприємства. Полігон може використовуватися при підготовці льотного, технічного і спеціального персоналу.

На полігоні слід розмістити такі об'єкти:

тренажер (списаний літак)

майданчик для гасіння пожежі, яка сталась унаслідок загоряння розлитого авіаційного палива;

майданчик для гасіння пожежі на двигуні;

майданчик для гасіння пожежі на шасі;

майданчик для гасіння пожежі авіаційного палива, яке витікає з ПС;

елементи конструкції фюзеляжу;

смугу перешкод.

У разі неможливості розмістити на одному майданчику ПС та об'єктів полігону, допускається розміщення їх на окремих дільницях.

Характеристики об'єктів полігона:

Літак-тренажер обладнується на списаному із експлуатації літаку і призначається для проведення таких дій: відпрацювання проникання на борт ПС, гасіння моделі пожежі всередині салону, евакуація манекенів із салонів ПС, проникання у багажно-вантажний відсік, евакуація вантажу із відсіку, який горить. З метою забезпечення можливості багаторазового проведення вправ з гасіння пожежі на внутрішніх поверхнях салону (стеля, борт, підлога) зону вогнища слід захистити негорючим матеріалом. Вогнище у салоні - це пальна маса (ганчір'я, деревина, декоративно-оздоблювальні матеріали тощо) у металевому піддоні розміром 1 х 1 м. Літак-тренажер може використовуватися як димова камера.

Майданчик для проведення вправ з гасіння пожеж різноманітного авіаційного палива площиною 200 - 300 квадратних метрів. Майданчик поділений на дільниці площиною 50, 100 і 150 квадратних метрів. На малих майданчиках проводяться вправи з гасіння ручними стволами, на великих - лафетними стволами тощо. Майданчик споруджується із цементних та бетонних матеріалів з бортиками висотою 20 - 25 см.

Майданчик для проведення вправ з гасіння пожеж на двигуні має розміри 2 х 4 м є з бортиками висотою 15 - 20 см. На майданчику встановлена опора, на якій (на висоті 3,0 - 3,5 м) змонтовано списаний двигун (або макет двигуна) в мотогондолі. В мотогондолі влаштовується піддон з пальним матеріалом (наприклад, ганчір'ям), змоченим авіаційним паливом.

Майданчик для вправи з гасіння пожеж на шасі має розміри 2 х 4 м і виготовлюється із цементно-бетонних матеріалів з висотою бортиків - 10 - 15 см, має заглиблення у середній частині. На середині майданчика влаштовується основна опора шасі зі списаного літака. При проведенні вправи на майданчику підпалюється деяка кількість авіаційного палива.

Майданчик для вправи з гасіння авіаційного палива, яке витікає з ПС, має розміри 2 х 3 м, виготовлюється з бетону, висота бортиків -10 - 15 см. На відстані 6 - 7 метрів від майданчика на висоті 1,5 - 2,0 метрів встановлюється ємність для авіаційного палива, від ємності на висоті 0,8 - 1,0 м прокладається трубопровід з перекривним краном. Трубопровід закінчується щілинним розтрубом, розміщеним над серединою майданчика. Майданчик може використовуватися і для вправ з гасіння пожеж авіаційного палива або інших матеріалів пересувними вогнегасниками.

Елементи конструкції фюзеляжу використовуються для вправ з пожежно-технічним озброєнням (стволи-пробійники, механізовані пили, пожежні сокири).

В зоні літака-тренажера розташовані майданчики або піддони площею 3 - 4 квадратних метри, горіння на котрих імітують умови роботи рятувальників на ПС при залишках вогнища.

 

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛЬОТІВ ПІДПРИЄМСТВА ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

1. Загальні положення

1.1. Служба пошуково-рятувального забезпечення польотів є структурним підрозділом підприємства ЦА.

1.2. Структуру і штатний розклад служби затверджує керівник підприємства, виходячи з вимог нормативної чисельності працівників служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

1.3. Служба підпорядковується керівникові підприємства ЦА.

1.4. Службу пошуково-рятувального забезпечення польотів очолює начальник, котрий призначається і звільняється від займаної посади керівником підприємства, авіакомпанії.

1.5. Служба пошуково-рятувального забезпечення польотів у своїй діяльності керується Повітряним кодексом України, стандартами і рекомендованою практикою IKAO та цими Правилами.

2. Основаними завданнями служби є:

2.1. Організація та вдосконалення пошуково-рятувального забезпечення польотів авіапідприємства.

2.2. Організація та проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт і взаємодія з іншими відомствами.

2.3. Розроблення та реалізація планів заходів на випадок аварійної ситуації в аеропорту або у районі аеродрому.

2.4. Організація професійної підготовки спеціалістів служби, аварійно-рятувальної підготовки штатних і позаштатних формувань АРК.

2.5. Створення та вдосконалення навчально-матеріальної бази з пошуку та рятування.

2.6. Контроль за оснащенням АРК підприємства аварійно-рятувальною та пошуковою технікою.

3. Функції

3.1. Здійснює контроль готовності до дій чергових сил та засобів з пошуку та рятування авіаційного підприємства.

3.2. Перевіряє стан аварійного сповіщення і порядок передання інформації при проведенні пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

3.3. Організує і бере участь у розробці плану заходів на випадок аварійних обставин в аеропорту.

3.4. Здійснює взаємодію з підрозділами МНС, рятувальними, пожежними та медичними службами населеного пункту (району базування).

3.5. Контролює правильність експлуатації, збереження і технічного обслуговування бортових аварійно-рятувальних засобів і спорядження.

3.6. Організує участь АРК в наданні допомоги населенню при стихійних лихах у районі відповідальності.

3.7. Розробляє проекти наказів, вказівок, інструкцій і планів взаємодій з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів.

3.8. Проводить заходи щодо виконання вимог Норм придатності до експлуатації аеродромів і Правил сертифікації експлуатантів - у частині, що стосується пошуково-рятувального забезпечення польотів.

3.9. Організовує навчання спеціалістів пошуково-рятувального забезпечення польотів. Перевіряє підготовку льотних екіпажів до практичного застосування бортових аварійно-рятувальних засобів і спорядження.

3.10. Веде облік проведених пошукових і аварійно-рятувальних робіт, готує річні звіти.

3.11. Вживає заходів щодо усунення недоліків, виконання яких зазначається в квартальних та річних бюлетенях з безпеки польотів у ЦА.

3.12. Організує впровадження і освоєння сучасних рятувальних засобів і техніки, оснащення ними АРК.

3.13. Проводить заняття згідно з програмами аварійно-рятувальної підготовки.

3.14 . Готує проведення комплексних тренувань і навчань.

3.15. Готує пропозиції керівникові авіапідприємства (штабу оперативного керівництва) щодо організації та проведення ПРР.

3.16. Здійснює контроль виконання вимог документів, що регламентують пошуково-рятувальне забезпечення польотів.

3.17. Бере участь у роботі комісій з розслідування авіаційних подій.

4. Права і відповідальність

4.1. Начальник служби пошуково-рятувального забезпечення польотів має право:

вимагати від керівників служб, підрозділи яких входять до АРК, виконання нормативних документів щодо пошуково-рятувального забезпечення польотів;

надавати роз'яснення з питань, що входять до компетенції служби;

брати участь у складанні заявок на пошукову та аварійно-рятувальну техніку, майно і спорядження, що перебуває на балансі інших служб;

забороняти до польотів повітряні судна, що не укомплектовані аварійно-рятувальними засобами і обладнанням у відповідності з вимогами керівних документів.

4.2. Начальник служби несе відповідальність за:

виконання покладених на службу завдань і функцій, передбачених цими Правилами;

готовність до дій пошуково-рятувальних сил та засобів підприємства ЦА;

повноту доведення до виконавців та своєчасність виконання вимог документів, що регламентують пошуково-рятувальне забезпечення польотів;

наявність на робочих місцях спеціалістів, які залучаються до проведення ПРР, інструкцій, технологій, схем та інших потрібних документів;

якість підготовлених документів щодо пошуково-рятувального забезпечення польотів та стан їх виконання працівниками авіапідприємства;

професійну спеціальну пошуково-рятувальну підготовку тих посадових осіб та персоналу служб, які залучаються до пошуково-рятувального забезпечення польотів.

____________

Опрос