Идет загрузка документа (163 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Правил осуществления операций на межбанковском валютном рынке Украины

Национальный банк
Постановление, Правила от 18.03.1999 № 127
Утратил силу

Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України

Постанова Правління Національного банку України
від 18 березня 1999 року N 127

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 березня 1999 р. за N 171/3464

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Правління Національного банку України
від 24 березня 1999 року N 139
,
 від 15 вересня 1999 року N 456
,
 від 13 грудня 1999 року N 585
,
 від 11 квітня 2000 року N 135
,
 від 25 квітня 2000 року N 168
,
 від 25 травня 2000 року N 209
,
від 21 червня 2000 року N 254
,
 від 17 листопада 2000 року N 452
,
від 17 січня 2001 року N 18
,
 від 24 січня 2001 року N 28
,
 від 17 квітня 2001 року N 166
,
 від 1 жовтня 2001 року N 412
,
 від 3 квітня 2002 року N 128
,
 від 16 квітня 2002 року N 140
,
 від 31 липня 2002 року N 275
,
 від 9 вересня 2002 року N 336
,
 від 11 грудня 2002 року N 497
,
 від 29 січня 2003 року N 36
,
 від 12 лютого 2003 року N 55
,
 від 12 лютого 2003 року N 56
,
 від 12 березня 2003 року N 104
,
 від 20 травня 2003 року N 193,
 від 10 червня 2003 року N 244
,
 від 17 вересня 2003 року N 400
,
 від 15 липня 2004 року N 323
,
 від 3 вересня 2004 року N 421
,
 від 20 жовтня 2004 року N 499
,
 від 17 лютого 2005 року N 54
,
 від 31 березня 2005 року N 100

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 10 серпня 2005 року N 282)

Додатково див. листи
 Національного банку України
 від 29 травня 2000 року N 13-134/1784-3421
,
 від 5 липня 2000 року N 13-312/2290
,
 від 29 листопада 2000 року N 13-312/4326

Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою лібералізації валютного ринку України і вдосконалення порядку здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку України Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність, Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління від 15.04.98 N 150 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.06.98 за N 407/2847 (зі змінами і доповненнями). 

3. Постанову Правління від 24.02.99 N 83 "Про деякі питання функціонування валютного ринку" скасувати.

4. Департаменту валютного регулювання (С. О. Яременко) довести зміст цієї постанови до відома Кримського республіканського, Головного, обласних та по м. Києву і Київській області управлінь Національного банку України. 

5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

В. о. Голови 

В. С. Стельмах 

 

 

Правила здійснення операцій на міжбанківському
 валютному ринку України 

(У тексті Правил слова "уповноважена кредитно-фінансова установа" замінено на слова "уповноважена фінансово-кредитна установа" згідно з постановою Правління Національного банку України від 25 квітня 2000 року N 168)

(У тексті Правил слова "фінансово-кредитна установа" в усіх відмінках замінено словами "фінансова установа" у відповідних відмінках згідно з постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2000 року N 452)

Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України визначає таку структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України.

1. Структура міжбанківського валютного ринку України

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку (далі - суб'єкти ринку), до яких належать:

Національний банк України;

уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);

уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють валютні операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які встановлені на цих ринках, і нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

(розділ 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.09.99 р. N 456
,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452)

2. Порядок та умови торгівлі іноземною валютою

2.1. Суб'єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів (резидентів і нерезидентів) виключно у випадках і на підставах, передбачених цими Правилами.

Уповноважені банки мають право здійснювати операції з купівлі іноземних валют за гривні без наявності зобов'язань у цих іноземних валютах для власних потреб та за кошти, що їм належать, у межах установленого нормативного значення загальної відкритої валютної позиції.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються суб'єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з купівлі іноземних валют за іноземні валюти без наявності зобов'язань у цих іноземних валютах для власних потреб за кошти, що їм належать, та за дорученням клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарської діяльності України, на підставі договорів комісії.

Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) у разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті I групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі - Класифікатор), пропозиції якої на міжбанківському валютному ринку України немає або вона обмежена, мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта в гривнях купівлю іншої іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, яка надалі використовуватиметься для купівлі потрібної клієнту іноземної валюти на міжнародних валютних ринках.

Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право за згодою клієнта здійснювати вільний або обов'язковий продаж іноземної валюти (якщо на міжбанківському валютному ринку України попиту на цю валюту немає або він обмежений) шляхом купівлі за цю іноземну валюту іншої іноземної валюти на міжнародному валютному ринку з дотриманням обмежень, визначених цими Правилами, з подальшим продажем останньої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки за дорученням клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, відповідно до умов договору про банківський рахунок або банківський вклад мають право здійснювати одноразово протягом дня продаж іноземної валюти I групи Класифікатора, що є на рахунку цього клієнта, за іншу іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора з одночасним зарахуванням купленої валюти на його рахунок.

Операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати лише на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди).

Валютні операції з іноземними валютами I групи Класифікатора на умовах "форвард" дозволяється здійснювати лише для хеджування ризиків зміни курсів іноземних валют щодо інших іноземних валют, що виникають під час виконання клієнтами-резидентами, які є суб'єктами господарської діяльності, зовнішньоекономічних договорів у разі дотримання таких обов'язкових умов:

угоди на умовах "форвард" уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) укладають за дорученням та за рахунок коштів вищезазначених клієнтів і лише з банківськими установами;

валюти угоди є іноземними валютами I групи Класифікатора.

Проведення операцій з іншими деривативами, базовим активом яких є іноземна валюта I групи Класифікатора (ф'ючерс, опціон тощо), не дозволяється.

Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється здійснення безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти I групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іноземної валюти I групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.

Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка являє собою визначений проміжок часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України. Проведення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) поза межами Торговельної сесії забороняється, крім випадків, передбачених цими Правилами. Національний банк України має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів, що йому (їй) належать, виконує заявки та доручення своїх клієнтів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансових установ), а також задовольняє власні потреби в купівлі-продажу іноземних валют до початку Торговельної сесії, порядок проведення якої визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку України. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу цих іноземних валют уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає до зведеної заявки на участь у Торговельній сесії.

(пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 24.03.99 р. N 139,
 від 15.09.99 р. N 456
,
у редакції постанов Правління Національного
 банку України від 13.12.99 р. N 585
,
від 17.11.2000 р. N 452
,
із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 24.01.2001 р. N 28
,
 від 16.04.2002 р. N  140,
 від 31.07.2002 р. N 275,
 від 11.12.2002 р. N 497,
 від 29.01.2003 р. N 36,
 від 10.06.2003 р. N 244,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 17.09.2003 р. N 400)

Уповноважені банки, які отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та проведення операцій за ними, купують іноземну валюту за гривні під час проведення Торговельної сесії самостійно без посередництва уповноважених банків.

(пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 17.02.2005 р. N 54,
у зв'язку з цим абзаци шістнадцятий, сімнадцятий
 уважати відповідно абзацами сімнадцятим, вісімнадцятим)

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право купити іноземну валюту в Національного банку України виключно для забезпечення виконання заявок і доручень власних клієнтів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансових установ) та для задоволення власних потреб.

(пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 20.10.2004 р. N 499,
у зв'язку з цим абзац сімнадцятий
 уважати відповідно абзацом вісімнадцятим)

Якщо у Національного банку України на підставі результатів аналізу статистичної звітності про проведення уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти виникнуть мотивовані підозри, що уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) здійснюється купівля безготівкової іноземної валюти для забезпечення операцій клієнта, які не мають очевидної законної мети та містять ознаки таких, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", то Національний банк України може прийняти рішення щодо відмови продажу іноземної валюти цьому банку (фінансовій установі) та/або застосувати до цього банку (фінансової установи) захід впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення операцій з валютними цінностями в частині купівлі іноземної валюти.

(пункт 2.1 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.2. Порядок та умови проведення уповноваженими банками й уповноваженими фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.

Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "том", "спот" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України мають право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України за наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою України та іноземним банком-кореспондентом про зарахування зазначеної іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи України. Юридичні особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками України, мають право здійснювати операції купівлі-продажу готівкових російських рублів.

(пункт 2.2 доповнено абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 25.04.2000 р. N 168
,
 абзац третій пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 21.06.2000 р. N 254)

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України, які не мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище валют за наявності в них відповідного кореспондентського рахунку та угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку України, який уклав відповідну угоду.

(пункт 2.2 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 25.04.2000 р. N 168)

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють операції з продажу за гривні готівкової іноземної валюти фізичним особам - резидентам або зворотного обміну фізичним особам - нерезидентам коштів у гривнях на іноземну валюту через касу банку, касу уповноваженої фінансової установи та пункти обміну іноземної валюти в межах, установлених Національним банком України.

(абзац п'ятий пункту 2.2 в редакції постанов
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497,
 від 03.09.2004 р. N 421
,
 від 17.02.2005 р. N 54)

2.3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

- вантажна митна декларація (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);

(абзац третій пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.02.2003 р. N 56)

- акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності;

(абзац четвертий пункту 2.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244)

- документи, що передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент- імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором). Купівля іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг.

(абзац п'ятий пункту 2.3 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

У разі імпорту без увезення продукції на територію України резидент подає такі документи:

договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України, або інший документ, який згідно із законодавством України має силу договору;

договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках, або документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції для власних потреб за межами України, якщо цей резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України;

документи, що передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором).

(абзац шостий пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 13.12.99 р. N 585
,
в редакції постанови Правління Національного банку України
 від 17.11.2000 р. N 452
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 17.04.2001 р. N 166
,
 в редакції
постанов Правління
 Національного банку України від 16.04.2002 р. N 140
,
 від 31.07.2002 р. N 275
,
 абзац шостий пункту 2.3 замінено абзацами шостим - дев'ятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100,
у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом десятим)

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку або уповноваженій фінансовій установі (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом), робиться відмітка уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи).

(абзац десятий пункту 2.3 розділу 2 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452
,
із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Правління Національного банку України від 24.01.2001 р. N 28,
 від 12.02.2003 р. N 56
,
 від 12.03.2003 р. N 104
,
 від 31.03.2005 р. N 100)

(пункт 2.3 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.09.99 р. N 456)

2.4. Страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро, страхові (перестрахові) брокери, постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів купують іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами відповідно до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.04.2000 N 135 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2000 за N 254/4475 (зі змінами).

(пункт 2.4 в редакції постанов Правління
 Національного банку України від 11.04.2000 р. N 135
,
 від 03.04.2002 р. N 128
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 31.07.2002 р. N 275
,
 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

2.5. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

- на відрядження за кордон;

- на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

- для оплати за навчання, лікування, патентування;

(абзац третій підпункту "б" пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 24.01.2001 р. N 28)

- для сплати обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних держав;

(абзац четвертий підпункту "б" пункту 2.5 в редакції постанов
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497,
 від 31.03.2005 р. N 100)

- абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2.5 виключено

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452)

- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) виконавчі документи, що видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження";

(підпункт "г" пункту 2.5 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 24.01.2001 р. N 28)

ґ) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;

д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів;

е) договори про отримання резидентами благодійної допомоги від нерезидентів, якщо ними передбачено повернення благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку;

(пункт 2.5 доповнено підпунктом "е" згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

є) копії позовних заяв до суду або господарського суду в Україні за позовами, що подаються в іноземній валюті, із зазначенням ціни позову для сплати державного мита;

(пункт 2.5 доповнено підпунктом "є" згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244)

ж) перелік документів для повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів:

- вказівка іноземного банку щодо повернення коштів, перерахованих ним на користь клієнта, засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;

- виписки (довідки) банку про фактичне надходження коштів на користь клієнта, їх зарахування на розподільчий рахунок та подальше зарахування на поточні рахунки клієнта після здійснення обов'язкового продажу. Виписки мають бути засвідчені підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку;

- платіжне доручення отримувача переказу на перерахування коштів за реквізитами, зазначеними банком ініціатора;

(пункт 2.5 доповнено підпунктом "ж" згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244)

з) заяви виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах та містах обласного значення (далі - виконавча дирекція Фонду та її робочі органи) із зазначенням розміру страхових виплат особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України. Розмір страхових виплат визначається в заявах на підставі відповідних постанов виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів.

(пункт 2.5 доповнено підпунктом "з" згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

Іноземна валюта, куплена відповідно до вимог підпункту "ж", не може перевищувати суми, фактично зарахованої на розподільчий рахунок, який відкрито банком для попереднього зарахування цього переказу.

(пункт 2.5 доповнено абзацом згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244)

Абзац пункту 2.5 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

абзац пункту 2.5 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

абзац пункту 2.5 виключено 

(останній абзац пункту 2.5 замінено абзацами згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

2.6. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, під час проведення неторговельних операцій є такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

на відрядження за кордон;

на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

для оплати участі в міжнародних конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

для оплати за навчання, лікування;

для сплати обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних держав;

(абзац четвертий підпункту "б" пункту 2.6 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи - нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "П".

ґ) підпункт "ґ" пункту 2.6 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

Абзац пункту 2.6 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

абзац пункту 2.6 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

абзац пункту 2.6 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

(пункт 2.6 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

2.7. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних осіб - нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;

б) заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків; 

(підпункт "б" пункту 2.7 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 24.03.99 р. N 139)

в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "Н".

2.8. Купівля фізичними особами - резидентами іноземної валюти за гривні з їх власних поточних рахунків з метою переказу за кордон за неторговельними операціями здійснюється на підставі:

заявки на купівлю іноземної валюти з метою перерахування її за кордон;

документів, передбачених Правилами здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.01.2001 N 18 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.02.2001 за N 99/5290, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення переказу.

Куплена іноземна валюта перераховується за призначенням лише після того, як уповноважений банк зробить відмітку про її купівлю на оригіналах вищезазначених документів. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу.

 (пункт 2.8 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 17.01.2001 р. N 18,
 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

2.9. Купівля фізичними особами - нерезидентами іноземної валюти за гривні з їх власних поточних рахунків з метою переказу за кордон за неторговельними операціями здійснюється на підставі:

заявки на купівлю іноземної валюти з метою перерахування її за кордон;

документів, що підтверджують джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна (за винятком цінних паперів), документи про одержання успадкованих коштів, довідка-підтвердження ВАТ "Державний ощадний банк України" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації, довідка-підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи - нерезидента коштів у гривнях, одержаних від юридичної особи - резидента як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками).

(абзац третій пункту 2.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 20.05.2003 р. N 193)

Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи  -нерезидента лише після здійснення уповноваженим банком відмітки про її купівлю на оригіналах зазначених документів. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу.

Якщо фізична особа - нерезидент під час подання заявки на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає в уповноваженому банку оригінали документів про джерела походження гривень, то іноземна валюта після купівлі її на міжбанківському валютному ринку України зараховується на аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками". Лише після пред'явлення в уповноважений банк оригіналів документів для того, щоб банк зробив на них відмітку про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України, ця валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку перераховується за межі України. Копії вищезазначених документів (з відповідною відміткою) зберігаються в уповноваженому банку.

(пункт 2.9 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 13.12.99 р. N 585,
від 17.11.2000 р. N 452
,
 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

Купівля іноземної валюти за гривні фізичними особами - нерезидентами з метою повного або часткового повернення інвестиції та припинення володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, за умови їх продажу резиденту за гривні, а також повної або часткової репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні (у тому числі без створення юридичної особи /спільна діяльність/), або прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, здійснюється відповідно до підпунктів "г" та "ґ" пункту 2.13 цих Правил.

(пункт 2.9 доповнено абзацом шостим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 20.05.2003 р. N 193)

2.10. Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами розділу 4 Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.98 за N 231/2671, зі змінами і доповненнями.

(підпункт 2.10 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 25.05.2000 р. N 209)

2.11. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:

а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами: виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);

б) для закриття відкритої валютної позиції банку: заявка банку (з розрахунком).

2.12. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків та фінансових установ за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, інформаційній агенції REUTERS за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура.

(абзац перший пункту 2.12 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків є заявка банку (з розрахунком).

Абзац третій пункту 2.12 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244)

(пункт 2.12 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 15.09.99 р. N 456)

2.13. Купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами (далі в цьому пункті та в пунктах 2.14 - 2.21 - банки) іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за валютними операціями резидентів (у тому числі за власними операціями банків) та нерезидентів, пов'язаними з рухом капіталу, товарними кредитами, операціями щодо забезпечення виконання зобов'язань та відповідними платежами за цими операціями (проценти, комісійні, неустойки тощо) в іноземній валюті, а також за інвестиційними операціями, здійснюється на підставі таких документів:

(абзац перший пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

а) за кредитними операціями:

оригіналу кредитного договору (договору позики), який свідчить про потребу виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті (включаючи проценти, комісійні, неустойки тощо);

(абзац другий підпункту "а" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.02.2003 р. N 55)

копії кредитного договору (договору позики), засвідченої банком - агентом Кабінету Міністрів України, що свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті (включаючи відсотки, комісії, неустойки тощо), залученими державою або під державні гарантії (далі - гарантовані кредити);

оригіналу реєстраційного свідоцтва (додатка), індивідуальної ліцензії (додатка) Національного банку України на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті (далі - кредит) від іноземного кредитора (далі - реєстраційне свідоцтво, індивідуальна ліцензія) з відміткою банку, який обслуговує цей кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту (сума проставляється цифрами і словами) та дату його надходження на поточний рахунок резидента. Відмітка засвідчується в порядку, установленому пунктом 2.15 цих Правил. У разі відкриття резидентом рахунку в іноземному банку на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України на відкриття такого рахунку банк може запитувати в Операційному та територіальних управліннях Національного банку України письмову довідку про обсяг фактично одержаного резидентом кредиту і стан погашення заборгованості за кредитом;

абзац п'ятий підпункту "а" пункту 2.13 виключено 

(абзац п'ятий підпункту "а" пункту 2.13 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323
,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

абзац шостий підпункту "а" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - тринадцятий
 вважати відповідно абзацами п'ятим - одинадцятим)

документів (копій), передбачених законодавством України, про правомірність виконання таких зобов'язань (індивідуальних ліцензій Національного банку України та додатків до них, гарантій Кабінету Міністрів України).

Купівля іноземної валюти з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями резидентів (крім банків) здійснюється лише банками, від яких було отримано кредит, та банками, що обслуговують кредит, залучений резидентом від нерезидента. Купівля іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидентів (крім банків) за кредитами, отриманими від банківського консорціуму, здійснюється відповідно до умов договору банком, який визначено головним, або кожним банком-учасником у межах наданих ним коштів.

(пункт 2.13 доповнено новим абзацом шостим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323,
у зв'язку з цим абзаци шостий - тринадцятий
 уважати відповідно абзацами сьомим - одинадцятим,
 абзац шостий підпункту "а" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

За кредитами, одержаними резидентами від банків, на оригіналі кредитного договору позичальника, на підставі якого була куплена іноземна валюта, та на копії кредитного договору, який залишається на зберіганні в банку-кредиторі (копія засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил), робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту, у порядку, установленому пунктом 2.16 цих Правил.

За кредитами, залученими резидентами від нерезидентів, - на оригіналі реєстраційного свідоцтва, за гарантованими кредитами - на копії кредитного договору, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в банку, що обслуговує кредит (копії засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил), робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту, у порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил. За кредитами, залученими уповноваженими банками (які мають письмовий дозвіл Національного банку України на право здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках) від нерезидентів, цю відмітку проставляє банк, який купив іноземну валюту, на оригіналі кредитного договору, що зберігається в банку-позичальнику.

(абзац восьмий підпункту "а" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 12.02.2003 р. N 55)

Абзац одинадцятий підпункту "а" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323,
у зв'язку з цим абзаци десятий - дванадцятий
 уважати відповідно абзацами дев'ятим - одинадцятим)

Якщо резидент переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент-позичальник за залученим від нерезидента кредитом, має подати тому банку (якщо резидент повідомив про цей банк), на обслуговування до якого перейшов резидент, копію реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відмітками про суму фактично одержаного резидентом кредиту, обсяг придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитом, обсяг перерахованої нерезиденту іноземної валюти, а також іншу наявну в нього інформацію про операції клієнта за кредитом.

Купівля іноземних валют I групи Класифікатора для погашення позичальниками заборгованості за кредитами здійснюється тільки за умови отримання резидентом кредиту в іноземній валюті І групи Класифікатора.

Контроль за відповідністю обсягів придбаної, а також перерахованої іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту (з урахуванням сплати відсотків за його користування, комісій, неустойки тощо) покладається відповідно на банк-кредитор або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента;

б) за товарними кредитами - документів, визначених пунктом 2.3 цих Правил;

в) за операціями, які мають ознаки кредитування (лізинг, факторинг тощо) - оригіналів відповідних договорів, що підтверджують потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті.

На оригіналі договору, який свідчить про потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті та на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;

г) за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення іноземному інвестору (у тому числі без створення юридичної особи /спільна діяльність/) його грошової інвестиції та репатріації доходів (прибутків) від інвестицій, за винятком купівлі-продажу цінних паперів українських емітентів, з власного рахунку нерезидента-інвестора лише в сумі фактично внесеної інвестиції в іноземній валюті, а також на суму реінвестицій, здійснених у гривнях, уключаючи доходи (прибутки) від інвестицій:

(абзац перший підпункту "г" пункту 2.13 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;

нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;

(абзац третій підпункту "г" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність;

виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

копій установчих документів підприємств - об'єктів іноземного інвестування, які отримали внесок від нерезидента-інвестора;

копії декларації з податку на прибуток підприємства, яка підтверджує отримання прибутку підприємством з іноземними інвестиціями;

(абзац сьомий підпункту "г" пункту 2.13 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

копії податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або копії, засвідченої у встановленому порядку, легалізованої довідки, виданої компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів;

(підпункт "г" пункту 2.13 доповнено абзацом дев'ятим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

ґ) за інвестиційними операціями в разі повного або часткового припинення володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами, за умови їх продажу резиденту за гривні, а також повної або часткової репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами. Купівля іноземної валюти здійснюється у сумі фактично внесеної інвестиції в іноземній валюті та отриманих доходів (дивідендів) лише з власного рахунку нерезидента-інвестора:

(абзац перший підпункту "ґ" пункту 2.13 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 20.05.2003 р. N 193
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;

нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;

(абзац третій підпункту "ґ" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту), що свідчить про придбання інвестором цінних паперів резидентів, з документальним підтвердженням його виконання (глобальний сертифікат, виписка з реєстру акціонерів та з рахунку інвестора в депозитарії тощо);

виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або копії, засвідченої у встановленому порядку, легалізованої довідки, виданої компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів;

(підпункт "ґ" пункту 2.13 доповнено новим абзацом шостим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів (за наявності лістингу);

(підпункт "ґ" пункту 2.13 доповнено новим абзацом сьомим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

оригіналу або засвідченої у встановленому порядку копії звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості цінних паперів, складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Термін між датами оцінки та подання заявки на купівлю іноземної валюти має становити не більше 30 календарних днів.

(підпункт "ґ" пункту 2.13 доповнено новим абзацом восьмим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323,
у зв'язку з цим абзаци шостий - сьомий
 уважати відповідно абзацами дев'ятим - десятим)

Якщо копія інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції не подана, то купівля іноземної валюти в разі повернення інвестору його інвестиції, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні, здійснюється на підставі всіх інших документів, зазначених у підпунктах "г" або "ґ" цього пункту, залежно від конкретного об'єкта інвестування.

Абзац сьомий підпункту "ґ" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 29.01.2003 р. N 36)

абзац восьмий підпункту "ґ" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 29.01.2003 р. N 36)

абзац дев'ятий підпункту "ґ" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 29.01.2003 р. N 36)

На оригіналі або нотаріально засвідченій копії договору про інвестиційну діяльність, який свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті і на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;

(абзац десятий підпункту "ґ" із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244)

д) за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення іноземному інвестору (у тому числі без створення юридичної особи /спільна діяльність/) його майнової інвестиції грошовими коштами, якщо це передбачено міжнародною угодою між Україною та країною, в якій зареєстрований чи проживає іноземний інвестор, на підставі звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також репатріації доходів (прибутків) від цих інвестицій. Купівля іноземної валюти здійснюється лише з власного рахунку нерезидента-інвестора на підставі таких документів:

заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;

нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з відміткою органу, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій, про повне або часткове вилучення інвестиції;

нотаріально засвідченої копії договору про спільну діяльність без створення юридичної особи;

документа, що підтверджує фактичне внесення майнової інвестиції в Україну (вантажної митної декларації);

нотаріально засвідчених копій установчих документів підприємства, яке отримало майнову інвестицію від нерезидента-інвестора;

легалізованої копії міжнародної угоди, укладеної між Україною та країною, в якій зареєстрований чи проживає іноземний інвестор, що підтверджує зобов'язання України повернути іноземному інвестору його інвестицію в Україну (у разі репатріації доходів (прибутків) не подається);

оригіналу або засвідченої у встановленому порядку копії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного суб'єктом оціночної діяльності України відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (у разі репатріації доходів (прибутків) звіт або акт не подається). Термін між датами оцінки та подання заявки на купівлю іноземної валюти має становити не більше 30 календарних днів;

копії декларації з податку на прибуток підприємства, яка підтверджує отримання прибутку підприємством з іноземними інвестиціями або копії податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

засвідченої у встановленому порядку копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) або копії, засвідченої у встановленому порядку, легалізованої довідки, виданої компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування доходів;

(пункт 2.13 доповнено новим підпунктом "д" згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323,
у зв'язку з цим підпункти "д" - "ї" уважати відповідно підпунктами "е" - "й")

е) за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики:

виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти (із копією S.W.I.F.T.-повідомлення тощо) та підтвердження її конвертації в гривні (або про надходження гривневих коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в українському банку в період до 01.05.97) для придбання облігацій внутрішньої державної позики;

довідки Депозитарію Національного банку України або банку;

довідки банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів), у випадках, передбачених законодавством України;

є) за депозитними операціями:

депозитного договору, ощадної книжки, ощадного (депозитного) сертифіката, які підтверджують потребу виконання банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);

ж) за операціями, пов'язаними із забезпеченням здійснення гарантом (поручителем), - уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою зобов'язань перед уповноваженим банком за кредитним договором або нерезидентом від третіх осіб-резидентів, що передбачають їх виконання в іноземній валюті:

(абзац перший підпункту "ж" пункту 2.13 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

оригіналу договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;

оригіналу письмової претензії кредитора до гаранта (поручителя) або підтвердження кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (у тому числі за кредитним);

копії кредитного договору (у разі виконання зобов'язань перед кредитором-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил.

Купівля іноземної валюти з метою виконання гарантом (поручителем), що не є банком, зобов'язань перед банком-резидентом або перед нерезидентом за резидента, який одержав кредит в іноземній валюті і не повернув його кредитору, здійснюється лише банком, який надав кредит резиденту-позичальнику, або банком, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента;

(підпункт "ж" пункту 2.13 доповнено абзацом сьомим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

з) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти гаранту (поручителю) - нерезиденту за перераховану ним кредитору (резиденту або нерезиденту) іноземну валюту для погашення заборгованості цього боржника-резидента, а також гаранту (поручителю) - уповноваженому банку за умови, якщо виконання своїх зобов'язань гарант (поручитель) - уповноважений банк здійснив за рахунок власної (некупленої та не одержаної у формі кредиту) іноземної валюти: 

(абзац перший підпункту "з" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;

письмового підтвердження кредитора про виконання гарантом (поручителем) зобов'язань за договором гарантії (поруки) з наданням (якщо кредитор є банком-резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або S.W.I.F.T.-повідомлення;

копії кредитного договору (якщо кредитор є банком-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом та відміткою банку про виконання гарантом (поручителем) - резидентом зобов'язань за договором гарантії (поруки) за рахунок його власної (некупленої та не одержаної у формі кредиту) іноземної валюти, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

и) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти заставодавцю-нерезиденту за виконані ним перед кредитором (резидентом або нерезидентом) зобов'язання відповідно до договору застави:

договору застави;

письмового підтвердження кредитора про виконання заставодавцем своїх зобов'язань за договором застави з наданням (якщо кредитор є банком-резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта;

копії кредитного договору (якщо кредитор є банком-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

і) за операціями, пов'язаними зі сплатою нерезиденту комісійних, неустойки (штрафів, пені), за договорами, зазначеними в цьому пункті, - оригіналів відповідних договорів та/або інших документів, якими передбачено виконання резидентом таких зобов'язань в іноземній валюті.

На документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, банк робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;

ї) за операціями, пов'язаними зі здійсненням авалістом-резидентом оплати векселя, виданого, індосованого резидентом для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом):

оригіналу договору про здійснення авалю векселя;

оригіналу документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати векселедавцю або індосанту за векселем, з відміткою про відмову прийняття ним до оплати авальованого векселя;

оригіналу документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту, та самого векселя;

копії зовнішньоекономічного договору, засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

документа, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, виконання робіт, надання послуг (увізна митна декларація, акт про виконання робіт, надання послуг тощо).

На оригіналі договору про здійснення авалю векселя та на оригіналі документа, що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту, на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.

Абзац восьмий підпункту "ї" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

й) за операціями, пов'язаними з виконанням резидентом, який видав, індосував вексель для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом), зобов'язань перед нерезидентом або уповноваженим банком, який здійснив аваль цього векселя:

(абзац перший підпункту "й" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100)

оригіналу договору про здійснення авалю векселя;

оригіналу зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копії, засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил.

абзац четвертий підпункту "й" пункту 2.13 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100,
у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом четвертим)

На документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, банк робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.

(пункт 2.13 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 13.12.99 р. N 585,
 від 17.11.2000 р. N 452,
від 24.01.2001 р. N 28,
в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

2.14. Копії зовнішньоекономічних договорів, кредитних договорів, реєстраційних свідоцтв (індивідуальних ліцензій) та копії ввізних митних декларацій, про які йдеться в підпунктах "а", "ж", "з", "и", "ї", "й" пункту 2.13 цих Правил, подаються суб'єктами господарської діяльності, засвідченими підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом, фізичними особами - засвідченими нотаріусом.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.14 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
пункт 2.14 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 20.05.2003 р. N 193
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.15. Довідки банків (також відмітки банків на реєстраційних свідоцтвах (індивідуальних ліцензіях) із зазначенням даних про обсяги фактично одержаних резидентами кредитів, інвестиційних коштів, стан погашення кредитів, обсяги раніше придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитами тощо, про які йдеться в підпунктах "а", "г", "ґ", "ж", "з", "и" пункту 2.13 цих Правил, засвідчуються відбитком печатки банку та підписом керівника (заступника керівника) валютного підрозділу банку.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.15 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
 пункт 2.15 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.16. Відмітка на документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, про яку йдеться в підпунктах "а", "в", "ґ", "і", "ї", "й" пункту 2.13 цих Правил, засвідчується підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки банку, що купив іноземну валюту, і має містити дати купівлі та перерахування іноземної валюти, а також обсяги купленої та перерахованої іноземної валюти.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.16 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
 пункт 2.16 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.17. На оригіналі та на копії реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії), на оригіналах і копіях зовнішньоекономічного договору та ввізної митної декларації, які зазначені в підпунктах "ж", "з", "и" пункту 2.13 цих Правил, банк, що купив іноземну валюту, робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.17 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
 пункт 2.17 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.18. Копії документів, які зазначені в підпунктах "ж", "з", "и" пункту 2.13 цих Правил, залишаються в банку - покупцеві іноземної валюти.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.18 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
 пункт 2.18 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.19. Обсяг іноземної валюти, що купується та перераховується у зв'язку з виконанням резидентом зобов'язань, які зазначені в підпунктах "б" - "й" пункту 2.13 цих Правил, не може перевищувати суму фактичних зобов'язань резидента, яка має засвідчуватися відповідним документом (договором, платіжним дорученням, письмовою претензією тощо). Контроль за додержанням зазначеної вимоги покладається на банк, який обслуговує поточний рахунок резидента, визначений ним як рахунок, з якого здійснюється перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента в цій іноземній валюті.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.19 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497
,
 пункт 2.19 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 15.07.2004 р. N 323)

2.20. Якщо банк, який купив іноземну валюту, не є банком, що обслуговує поточний рахунок резидента, з якого здійснюється перерахування купленої іноземної валюти з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами в цій валюті, то копії документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, з відповідними відмітками про купівлю надсилаються цим банком-покупцем для контролю в банк, що здійснює перерахування іноземної валюти на користь нерезидента.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.20 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

2.21. Не дозволяється купівля іноземної валюти з метою виконання передбачених відповідними договорами зобов'язань в іноземній валюті за нерезидента-боржника. Виконання резидентом таких зобов'язань здійснюється за рахунок його власних (некуплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті. Перерахування банком іноземної валюти здійснюється тільки в разі надання резидентом документів, які свідчать про фактичне невиконання нерезидентом зазначених зобов'язань.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.21 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497,
у зв'язку з цим пункти 2.14 - 2.18
 вважати відповідно пунктами 2.22 - 2.26)

2.22. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).

2.23. Купівля іноземної валюти першої групи Класифікатора з метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо отриманих від нього резидентом за торговельною операцією, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, не дозволяється, якщо ці кошти надійшли від нерезидента в гривнях або іноземній валюті інших груп Класифікатора.

(пункт 2.23 в редакції постанов Правління
 Національного банку України від 13.12.99 р. N 585
,
від 17.11.2000 р. N 452)

2.24. Іноземна валюта, що придбана у встановленому порядку через уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) на міжбанківському валютному ринку України, має бути використана резидентом не пізніше ніж за п'ять робочих днів після дня зарахування її на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Ця вимога поширюється також на уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) під час купівлі ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті. При цьому в заяві про купівлю іноземної валюти резидентом - покупцем іноземної валюти має бути зазначено, що він доручає уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі), якщо придбана іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у вищезазначений строк, продати цю іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України.

(абзац перший пункту 2.24 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 24.01.2001 р. N 28
,
 в редакції постанови Правління
 Національного банку України від 16.04.2002 р. N 140)

В окремих випадках для здійснення резидентами кредитних операцій за міждержавними, міжурядовими угодами, угодами з міжнародними фінансовими організаціями, а також за угодами під гарантії Кабінету Міністрів України, на підставі постанови Правління Національного банку України може встановлюватися інший, що відрізняється від передбаченого в абзаці першому цього пункту, строк використання придбаної іноземної валюти.

(пункт 2.24 доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452,
у зв'язку з цим абзаци другий - п'ятий вважати відповідно
 абзацами третім - шостим)

Резидент перераховує куплену на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі). Іноземну валюту, куплену за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку з метою виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, дозволяється перераховувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий в уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі).

(абзац третій пункту 2.24 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Правління Національного банку України від 31.07.2002 р. N 275,
 від 12.02.2003 р. N 56
,
 від 31.03.2005 р. N 100)

У разі порушення резидентами строків, передбачених в абзаці першому цього пункту, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть використовуватися з іншою метою і підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України без доручення клієнта протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування цих коштів на розподільчий рахунок. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця зараховується на рахунки, на яких обліковуються результати господарської діяльності резидента. Крім того, якщо купувалися і перераховувалися на користь нерезидента кошти в іноземній валюті I групи Класифікатора, то вони можуть повертатися лише в іноземній валюті I групи Класифікатора; якщо кошти в іноземній валюті інших груп Класифікатора - у тій самій іноземній валюті або в іноземній валюті I групи Класифікатора (кошти у валюті однієї з країн СНД можуть повертатися також у російських рублях).

Вимоги цього абзацу поширюються також на повернені нерезидентом на адресу резидента кошти в іноземній валюті, які резидент перерахував на користь нерезидента за рахунок одержаного кредиту (позики) в іноземній валюті, якщо цей кредит (позика) повністю або частково погашений (або який передбачено погасити) за рахунок купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти. Якщо ці кошти повернені резиденту не в банк-кредитор і не в банк, що обслуговує кредит, то резидент протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування їх на розподільчий рахунок) має надати банку - одержувачу коштів письмово підтверджену одним із вищезазначених банків інформацію про відсутність факту купівлі іноземної валюти або про обсяги купленої іноземної валюти для погашення кредиту (позики).

Обмеження щодо строку продажу іноземної валюти, передбачене абзацом четвертим цього пункту, не поширюється на іноземні валюти, що не належать до I групи Класифікатора.

(абзац п'ятий пункту 2.24 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452
,
 абзац п'ятий пункту 2.24 замінено абзацами п'ятим - сьомим згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497,
у зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом восьмим)

Якщо у клієнта після оплати його зобов'язань в іноземній валюті залишається невикористана безготівкова іноземна валюта в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, яка раніше придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, вона може бути зарахована на його поточний рахунок.

(пункт 2.24 доповнено абзацом восьмим згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 13.12.99 р. N 585)

2.25. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи - резидента (фізичної особи - резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) згідно з чинним законодавством України, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених іншими нормативно-правовими актами Національного банку України).

(абзац перший пункту 2.25 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнта в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених абзацом четвертим пункту 2.24 цих Правил та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України). Клієнт має право подати уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з чинним законодавством України підлягає продажу на міжбанківському валютному ринку України. При цьому уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

(абзац другий пункту 2.25 в редакції постанови
 Правління Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Правління Національного банку України від 09.09.2002 р. N 336,
 від 11.12.2002 р. N 497)

Абзац третій пункту 2.17 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 16.04.2002 р. N 140,
у зв'язку з цим абзац четвертий
 уважати відповідно абзацом третім)

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно із законодавством України обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України у зв'язку з їх спрямуванням на погашення заборгованості, відсотків, інших зобов'язань в іноземній валюті, передбачених кредитним договором (договором позики) та договором міжнародного лізингу, перераховуються на поточний рахунок клієнта протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок), якщо одночасно з повідомленням про спрямування коштів на погашення заборгованості за зазначеними зобов'язаннями клієнт надасть платіжне доручення на перерахування з поточного рахунку іноземної валюти на ці потреби. Не спрямовані на погашення заборгованості кошти підлягають обов'язковому продажу.

(пункт 2.25 доповнено новим абзацом третім згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497,
у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим)

Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.

Абзац п'ятий пункту 2.17 виключено 

(згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 16.04.2002 р. N 140)

2.18. Пункт 2.18 виключено 

(пункт 2.18 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 17.04.2001 р. N 166
,
виключено згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 16.04.2002 р. N 140,
 у зв'язку з цим пункт 2.19 уважати пунктом 2.18)

2.26. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України Державним казначейством України для проведення розпорядниками бюджетних коштів, переведеними на казначейське обслуговування, видатків, пов'язаних з міжнародною діяльністю, здійснюється згідно з передбаченими в Державному бюджеті України на відповідний рік бюджетними призначеннями на підставі таких документів:

заяви розпорядника бюджетних коштів з визначенням рахунку, на який необхідно перерахувати кошти в іноземній валюті;

витягу з розпису Державного бюджету України на відповідний рік;

копії затвердженого кошторису розпорядника бюджетних коштів;

платіжного доручення в електронному вигляді від Державного казначейства України на перерахування коштів у гривнях для купівлі іноземної валюти з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу коду бюджетної класифікації видатків та з приміткою "для купівлі іноземної валюти".

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.26 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 10.06.2003 р. N 244,
у зв'язку з цим пункти 2.26 - 2.28
 вважати відповідно пунктами 2.27 - 2.29)

2.27. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України, а також валютні біржі при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях. 

(абзац перший пункту 2.27 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Правління Національного банку України від 24.01.2001 р. N 28)

Уповноваженому банку та уповноваженій фінансовій установі згідно із власними їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами. 

2.28. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом за кожною операцією без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.

(розділ 2 доповнено пунктом 2.28 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

2.29. Якщо події на міжнародних валютних ринках або інші негативно впливатимуть на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, то Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встановлюється Національним банком України.

Зазначені рішення приймаються у формі постанов Правління Національного банку України.

(розділ 2 доповнено пунктом 2.29 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

3. Розділ 3 виключено

(розділ 3 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 24.03.99 р. N 139,
від 01.10.2001 р. N 412,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 11.12.2002 р. N 497)

4. Розділ 4 виключено

(розділ 4 із змінами, внесеними згідно з постановами
  Правління Національного банку України від 17.11.2000 р. N 452,
 від 31.07.2002 р. N 275,
від 12.02.2003 р. N 56,
від 12.03.2003 р. N 104,
 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.03.2005 р. N 100,
у зв'язку з цим розділ 5 вважати розділом 4,
 пункти 5.1 - 5.3 вважати відповідно пунктами 4.1 - 4.3)

4. Відповідальність уповноважених банків (уповноважених фінансових установ) за порушення норм, установлених цими Правилами

4.1. Суб'єкт ринку, який під час здійснення валютної операції є покупцем іноземної валюти, несе повну відповідальність за наявність усіх документів, які передбачені цими Правилами і є обов'язковими для здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

4.2. У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) норм, установлених цими Правилами, він несе відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

4.3. Норми цих Правил мають зворотну дію у часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

(Правила доповнено розділом 4 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.02.2003 р. N 56)

____________

Опрос