Идет загрузка документа (35 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении типовых положений о функциональной и территориальной подсистеме единой государственной системы предотвращения и реагирования на чрезвычайные ситуации техногенного и природного характера

Министерство Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы (1)
Приказ от 21.12.1998 № 387
Утратил силу

Про затвердження типових положень про функціональну та територіальну підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Наказ Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи
від 21 грудня 1998 року N 387

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 лютого 1999 р. за N 92/3385

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України
 від 29 серпня 2014 року N 883)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" МНС України разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади розробило типові положення про функціональну та територіальну підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС).

З метою розроблення положень про функціональні підсистеми ЄДС міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, а також положень про територіальні підсистеми Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями НАКАЗУЮ:

1. Затвердити типові положення про функціональну та територіальну підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що додаються.

2. Начальнику юридичного відділу Орленку М. Т. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу "Про затвердження типових положень про функціональні та територіальні підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".

3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, які створюють функціональні підсистеми у складі ЄДС, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям на основі типових положень про функціональну та територіальну підсистеми ЄДС розробити і затвердити до 30.03.99 за узгодженням з МНС України положення про функціональні та територіальні підсистеми ЄДС, копії яких надіслати до МНС України. 

4. Заступнику Міністра Волкову В. В., головному управлінню планування та дії у кризових ситуаціях (Євдін О. М.), науково-технічному управлінню (Пінчук В. Я.) забезпечити надання методичної допомоги міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, які створюють функціональні підсистеми у складі ЄДС, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у розробці положень про територіальні та функціональні підсистеми ЄДС.

5. Заступнику Міністра Гайдуку О. В., державному підприємству "Агентство "Чорнобиль-Інтерінформ" (Покутний П. Г.) у 10-денний термін після державної реєстрації наказу "Про затвердження типових положень про функціональну та територіальну підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" організувати видання положень у кількості 100 примірників; начальнику управління справами Дяченко Г. П. надіслати встановленим порядком по одному примірнику типових положень центральним та місцевим органам виконавчої влади згідно з пунктом 3 цього наказу.

6. Управлінню економіки і фінансів (Онопрієнко О. Д.) забезпечити фінансування видання типових положень про функціональну та територіальну підсистеми ЄДС згідно з кошторисом, що додається.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра Логінова В. В.

 

Міністр 

В. М. Кальченко 

 

  

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
від 21 грудня 1998 р. N 387

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 лютого 1999 р. за N 92/3385 

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Загальна частина

1. Це Положення визначає принципи створення функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів, а також регулює основні питання діяльності підсистем.

2. У Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - функціональна підсистема) - складова частина єдиної державної системи, створюється на базі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, включає їх регіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють у межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат; 

структурний підрозділ функціональної підсистеми - складова частина функціональної підсистеми;

сили і засоби функціональної підсистеми - військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази структурних підрозділів, недержавні (добровільні) рятувальні формування, призначені або залучені до виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

орган управління функціональною підсистемою - міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, його уповноважений структурний підрозділ, призначений в межах своєї компетенції для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

аварійно- (пошуково)-рятувальна служба функціональної підсистеми - структурний підрозділ міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, призначений для організації та здійснення в межах його компетенції заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; 

надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

реагування на надзвичайні ситуації - скоординовані дії структурних підрозділів функціональної підсистеми щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

3. Основною метою створення функціональної підсистеми є забезпечення реалізації в окремій галузі економіки державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.

4. Завдання функціональної підсистеми визначаються відповідно до функцій міністерства та інших центральних органів виконавчої влади згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" та можуть являти собою:

розроблення в межах своєї компетенції загальнодержавних нормативно-правових і галузевих нормативних актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

забезпечення готовності структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

навчання населення, в межах своєї компетенції, щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;

розроблення і реалізацію цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підпорядкованих підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

збирання і аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

прогнозування і оцінку соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

створення, раціональне збереження і використання на підпорядкованих підприємствах, в установах та організаціях резервів запасів матеріальних ресурсів;

проведення у межах своєї компетенції державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

своєчасне та достовірне оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, фактичну обстановку і вжиті заходи;

захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій;

організацію життєзабезпечення постраждалого населення;

пом'якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

здійснення заходів щодо соціального захисту населення, яке постраждало від надзвичайних ситуацій, проведення гуманітарних акцій;

реалізацію визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;

участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.

5. Функціональна підсистема складається з постійно діючих структурних підрозділів і мають чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Окремі підсистеми, враховуючи особливості структурної побудови галузі, можуть не мати місцевого рівня.

6. Функціональну підсистему створюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків.

7. За надзвичайних ситуацій сили і засоби функціональної підсистеми на регіональному, місцевому та об'єктовому рівні підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління територіальної підсистеми єдиної державної системи.

8. Організаційна структура та порядок діяльності функціональної підсистеми і підпорядкованих їм сил і засобів визначаються в положеннях про них, які затверджуються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодження з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Органи управління функціональної підсистеми

9. Діяльність функціональної підсистеми узгоджується на різних рівнях координувальними органами єдиної державної системи, до яких належать:

1) на загальнодержавному рівні:

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Державна комісія);

Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення; 

2) на регіональному рівні - відповідні комісії Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - регіональні комісії);

3) на місцевому рівні - відповідні районні комісії і комісії виконавчих органів рад (сільські, селищні, міські, районі в містах) з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - місцеві комісії);

4) на об'єктовому рівні - комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта (далі - об'єктова комісія).

10. Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення.

11. Функціональна підсистема має постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, системи інформаційного забезпечення.

12. Постійними органами управління функціональної підсистеми з надзвичайних ситуацій є:

на загальнодержавному рівні - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, їх уповноважені структурні підрозділи з питань надзвичайних ситуацій, які виконують керівництво згідно з затвердженими положеннями про них і відповідно до переліку функцій, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

на регіональному рівні - регіональні уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

на місцевому рівні - місцеві уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

на об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.

13. До системи повсякденного управління функціональною підсистемою входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації: 

центри управління у надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, оперативно-чергові служби уповноважених структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій на всіх рівнях;

диспетчерські служби міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

Сили і засоби функціональної підсистеми

14. До складу сил і засобів функціональної підсистеми входять відповідні сили і засоби структурних підрозділів, підпорядкованих підприємств, установ та організацій, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно- (пошуково)-рятувальні формування, які входять до складу зазначених сил і засобів, укомплектовуються з урахуванням потреби проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності (далі - сили постійної готовності).

Сили постійної готовності згідно із законодавством можуть залучатися для термінового реагування у разі виникнення надзвичайної ситуації з повідомленням про це міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, їх уповноважених структурних підрозділів, керівників державних підприємств, установ та організацій.

15. Спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони залучаються для ліквідації надзвичайних ситуацій лише у виняткових випадках у порядку, визначеному Законом України "Про надзвичайний стан".

Сили і засоби функціональних підсистем МВС, Національної гвардії, Держкомкордону і СБУ залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків у межах, що не суперечать законодавству.

16. За рішеннями міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, за наказами керівників державних підприємств, установ та організацій на базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та інших) утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі у практичному відпрацюванні дій з ліквідації надзвичайних ситуацій разом із силами постійної готовності.

17. Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації, під керівництвом уповноважених структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, за наявності в учасників зазначених робіт - представників цих об'єднань - відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку.

18. Інформаційне забезпечення функціональної підсистеми здійснюється:

центром управління за надзвичайних ситуацій Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі - Урядова інформаційна система) із залученням технічних засобів і студійних комплексів Мінінформу;

інформаційними центрами і центрами управління за надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

центрами управління за надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

інформаційними службами підприємств, установ та організацій і потенційно небезпечних об'єктів із залученням засобів зв'язку і передачі даних.

Порядок збирання інформації з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і обміну цією інформацією між центрами управління за надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з центральними і місцевими органами виконавчої влади, уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованими підприємствами, установами та організаціями визначається Регламентом інформаційного обміну між користувачами Урядової інформаційної системи, затвердженим постійним органом управління функціональної підсистеми.

Режим діяльності функціональної підсистеми

19. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, відповідні органи управління функціональної підсистеми на підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях можуть установлювати один з таких режимів дій функціональної підсистеми:

режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

режим діяльності за надзвичайної ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

режим діяльності у надзвичайному стані запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

20. Основні заходи, що реалізуються функціональною підсистемою:

1) у режимі повсякденної діяльності:

ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на підвідомчих потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;

розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини в разі виникнення надзвичайної ситуації;

удосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій, підпорядкованих підприємств, установ та організацій, сил, населення;

організація навчання населення, в межах своєї компетенції, методам і користуванню засобами захисту, правильним діям у цих ситуаціях;

здійснення цільових видів страхування в межах, що не суперечать законодавству та відповідають функціям даного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;

оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;

2) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності, і додатково:

формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, їх виконання, при потребі, забезпечення стійкого функціонування об'єктів галузі;

приведення до стану підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення, у разі потреби, в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;

проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;

запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісій (залежно від рівня надзвичайної ситуації);

3) у режимі діяльності за надзвичайної ситуації:

організація захисту населення і територій;

переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;

організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням відповідних сил і засобів;

визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;

інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому потрібних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися;

4) у режимі діяльності за надзвичайного стану - здійснення заходів, передбачених Законом України "Про надзвичайний стан".

Фінансування функціональної підсистеми

21. Функціональна підсистема фінансується в межах загальних асигнувань, що передбачені в державному та місцевих бюджетах на утримання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, їх уповноважених структурних підрозділів, позабюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, страхових фондів та інших джерел.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в межах функціональних підсистем на об'єктовому рівні створюються запаси матеріальних та фінансових ресурсів за рахунок власних коштів державних підприємств, установ та організацій.

22. Якщо для локалізації або ліквідації надзвичайної ситуації на підпорядкованих державних підприємствах, установах та організаціях потрібні матеріальні та фінансові ресурси в обсягах, що перевищують їх власні можливості, то постійні органи управління функціональною підсистемою звертаються за допомогою: до відповідної регіональної комісії - у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня; до Державної комісії - у разі виникнення ситуації загальнодержавного рівня, з поданням належних документів і розрахунків, які підтверджують розмір та вид потрібної допомоги.

Планування роботи функціональної підсистеми

23. Планування роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюються на основі відстеження змін навколишнього природного та техногенного середовища і відповідних документів, які регламентують порядок і методику цього планування.

24. Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на загрозу виникнення конкретної надзвичайної ситуації.

Основним завданням плану реагування на надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є збереження життя та здоров'я людей, мінімізація матеріальних утрат. З цією метою вживаються дієві заходи щодо захисту населення від наслідків виникнення надзвичайних ситуацій, відновлення роботи об'єктів життєзабезпечення населення, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

25. План реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на підпорядкованих державних підприємствах, установах та організаціях з визначеними джерелами фінансування робіт затверджується керівниками цих підприємств, установ та організацій за погодження уповноваженого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення місцевих органів виконавчої влади.

26. З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації і максимально можливого зниження втрат провадиться планування дій у рамках функціональної підсистеми відповідно до планів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, оперативних планів дій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів.

27. Основну частину робіт, пов'язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують аварійні формування чи підрозділи підпорядкованих державних підприємств, установ та організацій з наданням їм потрібної допомоги з боку структурних підрозділів МНС, МВС, Національної гвардії, МОЗ тощо.

До виконання зазначених робіт повинні залучатися передусім аварійно- (пошуково)-рятувальні підрозділи міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, на об'єкті якого сталася аварія, що призвела до надзвичайної ситуації, відповідні структурні підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчого органу рад, на території яких виникла надзвичайна ситуація.

28. Організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної державної системи здійснює МНС України.

29. На міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, його центр управління за надзвичайних ситуацій чи уповноважений структурний підрозділ з питань надзвичайних ситуацій покладається:

забезпечення стратегічного і оперативного планування в рамках єдиної державної системи;

збирання, оброблення і доведення до виконавців інформації, необхідної для цілей планування й управління, включаючи інформацію про стан і потенційну небезпеку об'єктів і природних явищ, потенційну загрозу, оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і фактичних метеорологічних, сейсмічних та інших обставин).

Основні засади взаємодії органів управління функціональної і територіальної підсистем єдиної державної системи та їх структурних підрозділів

30. З метою запобігання надзвичайним ситуаціям, своєчасного і ефективного реагування організовується взаємодія постійних органів управління функціональної підсистеми і підпорядкованих їм сил з територіальною підсистемою єдиної державної системи, а саме:

визначаються центральні і територіальні органи управління, які взаємодіють за надзвичайних ситуацій, склад і кількість сил і засобів реагування на надзвичайну ситуацію;

погоджується порядок спільних дій сил реагування на надзвичайну ситуацію з визначенням основних завдань, місця, часу і способів їх виконання;

розв'язуються питання всебічного забезпечення спільних заходів, що здійснюватимуться органами управління з питань надзвичайних ситуацій та підпорядкованими їм силами, у тому числі взаємного надання допомоги транспортними, інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами;

установлюється порядок приведення до готовності і організації управління спільними діями органів управління з питань надзвичайних ситуацій і сил у процесі виконання завдань.

31. Залежно від обставин, масштабу, характеру та можливого розвитку надзвичайної ситуації взаємодія організовується:

на загальнодержавному рівні - безпосередньо між постійними органами управління за надзвичайних ситуацій, уповноваженими структурними підрозділами і силами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (функціональними підсистемами) під загальним керівництвом Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

на регіональному та місцевому (районному) рівні - між територіальними (місцевими) і місцевими структурами управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та їх силами під керівництвом регіональної або місцевої комісії.

Взаємодія у подоланні надзвичайних ситуацій організовується через спеціально визначені оперативні групи, представників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад.

 

Начальник
 науково-технічного управління
 

 
В. Я. Пінчук
 

Опрос