Идет загрузка документа (76 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Положение о порядке представления и рассмотрения жалоб плательщиков налогов государственными налоговыми администрациями

Государственная налоговая администрация
Приказ от 03.03.1998 № 93
Утратил силу

Про внесення змін до Положення
про порядок подання та розгляду скарг
платників податків державними податковими
адміністраціями

Наказ Державної податкової адміністрації України
від 3 березня 1998 року N 93

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 березня 1998 р. за N 176/2616

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
наказами Державної податкової адміністрації України
 від 2 березня 2001 року N 82
,
 від 30 травня 2003 року N 260

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 23 грудня 2010 року N 1001)

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та необхідністю приведення у відповідність з названим Законом та іншими законами України Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Начальнику Головного управління апеляцій Лонюку І. І. подати це Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

3. Начальнику управління справами Коваленку В. В. у п'ятиденний термін від дня реєстрації цього Положення в Міністерстві юстиції України забезпечити його тиражування та надсилання до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

 

 

Голова

М. Я. Азаров

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби

(У тексті Положення слова "фізична особа" і "юридична особа" у відповідних відмінках замінено словами "фізична особа - платник податку" і "юридична особа - платник податку" у відповідних відмінках згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 2003 року N 260)

1. Кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в адміністративному або в судовому порядку.

2. Це Положення, розроблене на підставі норм, передбачених Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні", "Про звернення громадян", Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами України, визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку:

1) податкових повідомлень про визначення сум податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог щодо податкового боргу;

2) рішень про:

узгодження операцій із заставленими активами платника податків;

розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;

погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації;

установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов'язань платника податку, що реорганізовується;

поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків;

продаж активів, що перебувають у податковій заставі;

арешт активів;

дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби;

подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками;

3) постанов про накладення адміністративних стягнень.

(абзац перший пункту 2 в редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

(абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку). У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (розрахунку), такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.

Якщо орган державної податкової служби нараховує фізичній особі - платнику податку податкове зобов'язання, не пов'язане із здійсненням цією фізичною особою - платником податку підприємницької діяльності, з використанням непрямих методів і фізична особа - платник податку не погоджується з таким нарахуванням, спір вирішується виключно судом за поданням органу державної податкової служби.

До 1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане органом державної податкової служби з використанням непрямого методу, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. Зазначене стосується також визначення органом державної податкової служби третьої особи відповідальною за погашення залишкового податкового боргу платника податків.

(абзац п'ятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

3. Дія цього Положення не поширюється на розгляд скарг підприємств, установ, організацій і громадян на рішення, які зазначені в пункті 2 Положення, за наявності порушених кримінальних справ або щодо яких подано позови до суду, а також на рішення податкової міліції.

(абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді рішення органу державної податкової служби про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти орган державної податкової служби про кожний випадок судового оскарження його рішень.

(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється. Реєстрація скарги (заяви) повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби.

(абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У скарзі (заяві) має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою);

(підпункт 1 абзацу четвертого пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, дата і номер;

3) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

(підпункт 3 абзацу четвертого пункту 3 в редакції наказу
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

4) про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рівня;

(підпункт 4 абзацу четвертого пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

5) підпис фізичної особи - платника податку або уповноваженої на те особи, а для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або представника юридичної особи - платника податку, скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;

6) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (заяви), у разі надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

(абзац четвертий пункту 3 доповнено підпунктом 6 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою - платником податку через представника.

(абзац п'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) додається копія довіреності (доручення), оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала, з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).

Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Дата подання скарги (заяви) - день фактичного подання скарги (заяви) до відповідного органу державної податкової служби, а в разі надсилання скарги (заяви) поштою - дата відправлення скарги (заяви), зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті.

(пункт 3 доповнено абзацом десятим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з'ясування фактичної дати отримання відділенням поштового зв'язку скарги (заяви), - датою подання скарги (заяви) вважається дата фактичного надходження скарги (заяви) до органу державної податкової служби.

(пункт 3 доповнено абзацом одинадцятим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

4. Подання первинної скарги

4.1. У разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Обов'язок доведення того, що нарахування суми податкового зобов'язання, здійснене органом державної податкової служби відповідно до законодавства, є помилковим, покладається на платника податків за винятком випадків нарахування податкового зобов'язання за непрямими методами.

(підпункт 4.1 пункту 4 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

4.2. Скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.

4.3. Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у підпункті 4.2 цього пункту.

4.4. Зазначений у підпункті 4.3 цього пункту тридцятиденний термін для оскарження поширюється:

1) на суми податкового зобов'язання із земельного податку, нарахованого громадянам - власникам земельних ділянок та землекористувачам;

2) на суми податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян, нарахованого фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам, іноземним громадянам та особам без громадянства на підставі подання ними декларацій про очікувані або про фактично одержані доходи;

3) на рішення про: розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації; установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов'язань платника податку, що реорганізовується; поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків.

Оскарження сум податкових зобов'язань з прибуткового податку, визначених органом державної податкової служби за результатами виявлених перевірками недостовірних даних, заявлених суб'єктом підприємницької діяльності у деклараціях про одержані доходи та проведені витрати (перевіркою виявлені порушення податкового законодавства), здійснюється протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).

(пункт 4 доповнено підпунктом 4.4 згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

4.5. Рішення про: узгодження операцій із заставленими активами платника податків; погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації; продаж активів, що перебувають у податковій заставі; арешт активів; дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативи органу державної податкової служби можуть бути оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого рішення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).

(пункт 4 доповнено підпунктом 4.5 згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

4.6. Суми штрафних (фінансових) санкцій, застосування яких законодавством віднесено до компетенції органів державної податкової служби, можуть бути оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення або відповіді (рішення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).

(пункт 4 доповнено підпунктом 4.6 згідно з наказом Державної
податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

5. Подання повторної скарги

5.1. У разі коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу державної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Абзац другий підпункту 5.1 пункту 5 виключено

(згідно з наказом Державної податкової
 адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

5.2. До документів, які додаються до скарги (заяви), належать: податкове повідомлення про визначення суми податкового зобов'язання; акт перевірки та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання; первинна скарга платника податків та документи, що підтверджують докази незгоди платника податків з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірність прийнятого органом державної податкової служби рішення.

У разі оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно подати ксерокопії акта перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення, рішення, прийнятого за розглядом скарги на таку постанову.

До скарги також необхідно подати належної якості ксерокопії рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а у відповідних випадках повторної скарги (заяви) платника податків, та інші наявні у платника податків документи, що засвідчують обставини справи.

Платник податку також повинен повідомити про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення, наявність постанови про порушення кримінальної справи.

(підпункт 5.2 пункту 5 в редакції наказу Державної
податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

5.3. Якщо платник податків до скарги (заяви) не додав ксерокопій документів, зазначених у підпункті 5.2 цього пункту, орган державної податкової служби вищого рівня, що уповноважений розглядати скаргу (заяву), витребує ксерокопії зазначених документів від органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується, у тому числі документи, що були надані платником податків з первинною скаргою, про підтвердження доказів незгоди з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірності іншого рішення, прийнятого органом державної податкової служби.

Якщо в повторній скарзі (заяві) порушуються питання або додаються документи, що не були предметом оскарження та розгляду за первинною скаргою, то такі питання і документи не підлягають розгляду по суті, а заявник інформується про необхідність розгляду цих питань органом державної податкової служби, рішення якого оскаржується.

(підпункт 5.3 пункту 5 в редакції наказу Державної
податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

5.4. Підпункт 5.4 пункту 5 виключено

(згідно з наказом Державної податкової
 адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

6. Скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У разі коли останній день строків, зазначених у підпунктах 4.2 і 4.3 пункту 4, підпунктах 5.1 і 5.2 пункту 5, пункті 8, включаючи встановлені за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), пункті 13 цього Положення, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

7. Скарга (заява), подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.

Граничні строки для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби підлягають продовженню керівником органу державної податкової служби (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

1) перебував за межами України;

2) перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;

5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Продовження граничних строків для подання заяв про перегляд рішень органів державної податкової служби із зазначених підстав здійснюється для платників податків - фізичних осіб, а також для посадових осіб юридичної особи - платника податку, якщо протягом граничних строків, визначених у підпунктах 4.2 та 4.3 пункту 4 та підпункті 5.1 пункту 5 цього Положення, така юридична особа - платник податку не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.

8. Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього пункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи тощо).

(абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У разі коли керівник органу державної податкової служби (або його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (заяви) платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

9. Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс;

5) збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу;

(абзац перший пункту 9 доповнено підпунктом 5 згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

6) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

(абзац перший пункту 9 доповнено підпунктом 6 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, рішення приймається на користь платника податків.

(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

При обґрунтуванні рішень під час проведення апеляційних процедур органи державної податкової служби використовують також податкові роз'яснення, надані відповідно до Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України 12.04.2003 N 176.

(абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

У разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Зменшена сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути сплачена платником податків або може бути оскаржена у строки, визначені цим Положенням.

Рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податків, ніж рішення, яке оскаржувалося. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення. Збільшена сума податкового зобов'язання повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, визначеною цим Положенням, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.

З дня отримання платником податків рішення про скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) звільняються активи такого платника податків з податкової застави.

Скасування рішення органу державної податкової служби про адміністративний арешт зупиняє такий арешт активів платника податків.

У разі скасування органом державної податкової служби рішення про адміністративний арешт активів орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт активів та, за необхідності, приймає рішення про притягнення винних до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.

Рішення Державної податкової адміністрації України, прийняте за розглядом скарги (заяви) платника податків, не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Працівник органу державної податкової служби, який уповноважений розглядати скаргу платника податків у межах адміністративної апеляційної процедури, має право в установленому Державною податковою адміністрацією України порядку пропонувати такому платнику податків компромісне рішення спору, яке полягає у задоволенні частини скарги платника податків під зобов'язання останнього погодитись з рештою податкових зобов'язань, нарахованих органом державної податкової служби.

Підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу є наявність в органі державної податкової служби таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов'язання порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду (арбітражного суду).

Податковий компроміс не може бути запропоновано платнику податків до того, як працівник органу державної податкової служби, уповноважений розглядати скаргу такого платника податків, не складе письмове обґрунтування доцільності податкового компромісу, що має бути розглянуте посадовою особою органу державної податкової служби, яка нарахувала оскаржуване податкове зобов'язання, а також посадовою особою, якій безпосередньо підпорядковується такий працівник. У разі коли платник податків погоджується на укладення податкового компромісу, зазначене рішення набирає чинності з моменту отримання письмової згоди керівника органу державної податкової служби вищого рівня, а сума податкового зобов'язання, яка визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою, і таке рішення не може бути оскаржене у майбутньому.

10. За розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву).

У вступній частині рішення зазначається повне найменування особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або фізичної особи - платника податку - суб'єкта підприємницької діяльності, посадової особи платника податків - юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначається за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).

Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або постанови і назва органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання посадової особи (платника податків), яка подала скаргу (заяву).

(абзац четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

В мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву).

(абзац п'ятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи, викладених у скарзі (заяві).

У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву) з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені в цьому Положенні відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або в судовому порядку.

(абзац сьомий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків.

(абзац дев'ятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

(абзац десятий пункту 10 в редакції наказу Державної
податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою - платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

(абзац одинадцятий пункту 10 в редакції наказу Державної 
податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Ксерокопія рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги платника податків, за резолюцією керівника органу державної податкової служби (або його заступника) передається структурному підрозділу, до функцій якого входить підготовка податкових повідомлень, для вчинення установлених законодавством дій і долучається разом з матеріалами розгляду скарги до справи платника податків з оподаткування.

(абзац дванадцятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби (рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи платника податків з оподаткування.

(абзац тринадцятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.

(абзац чотирнадцятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

У разі, якщо посадова особа юридичної особи - платника податку чи фізична особа - платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги (заяви), або в разі незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, про відмову платника податку від отримання рішення (відповіді), або дата вчиненого працівником поштового зв'язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення (відповіді) за адресою, яка зазначена особою у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

(пункт 10 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

11. Якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

12. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого у пункті 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, для подання скарги (заяви) про перегляд рішення органу державної податкової служби у разі коли така скарга (заява) не була подана у зазначений строк;

(абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Абзац п'ятий пункту 12 виключено

(згідно з наказом Державної податкової
 адміністрації України від 30.05.2003 р. N 260)

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

13. Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення подається до органу державної податкової служби, посадова особа якого винесла постанову. Скарга, що надійшла, реєструється і протягом трьох діб надсилається разом із справою до органу державної податкової служби вищого рівня (посадовій особі, правомочній її розглядати).

Подання скарги на постанову органу державної податкової служби про накладення адміністративного стягнення протягом десяти днів від дня винесення постанови зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

Скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний строк з дня їх надходження.

Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби.

Порушений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений на підставі заяви особи керівником органу державної податкової служби (або його заступником), правомочним розглядати скаргу.

14. За наслідками розгляду скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення керівник органу державної податкової служби (або його заступник), правомочний розглядати скаргу, приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) зменшує розмір штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за це правопорушення.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою органу державної податкової служби, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

15. Особа, яка подала скаргу (заяву) на рішення (постанову) органу державної податкової служби, має право:

1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу (заяву), та брати участь у перевірці поданої скарги (заяви);

2) ознайомитися з матеріалами перевірки;

3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, який розглядає скаргу (заяву);

4) бути присутньою при розгляді скарги (заяви);

5) користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

6) одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги (заяви);

7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги (заяви);

8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;

9) відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви). Відкликання або анулювання скарги (заяви) проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу (заяву).

 

Начальник Головного
управління апеляцій
 

 
І. І. Лонюк
 

 

Опрос