Идет загрузка документа (696 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о войсковом (корабельном) хозяйстве Вооруженных Сил Украины

Минобороны
Положение, Приказ от 16.07.1997 № 300
редакция действует с 09.09.2016

Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

Наказ Міністерства оборони України
від 16 липня 1997 року N 300

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
22 грудня 1997 р. за N 615/2419

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністра оборони України
від 11 червня 1998 року N 233
,
 від 10 квітня 2006 року N 183
,
 від 7 червня 2007 року N 328
,
 від 4 серпня 2009 року N 399
,
 наказом Міністерства оборони України
 від 26 липня 2016 року N 383

З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.92 N 668 "Про порядок здійснення господарської діяльності в Збройних Силах України" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, що додається.

2. Наказ Міністра оборони СРСР від 22.02.77 N 105 вважати таким, що не застосовується в Збройних Силах України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра оборони України по тилу - начальника тилу Збройних Сил України.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.

 

Міністр оборони України -
генерал-полковник  

 
О. Кузьмук  

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністра оборони України
від 16 липня 1997 р. N 300

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
22 грудня 1997 р. за N 615/2419

ПОЛОЖЕННЯ
про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

1. Загальні положення

1.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України визначає:

основи організації та ведення військового (корабельного) господарства;

права та обов'язки посадових осіб військової частини* (корабля) та з'єднання, пов'язані з веденням військового (корабельного) господарства;

____________
* Під військовими частинами тут і надалі треба розуміти частини, які входять до складу з'єднань, окремі частини, кораблі, установи, військово-навчальні заклади, об'єкти та організації Збройних Сил України, які ведуть своє господарство, а також адміністративно-господарські частини, відділення, відділи, управління та інші господарські підрозділи, органи військового управління відповідних рівнів, на які покладені завдання щодо матеріального та технічного забезпечення діяльності цих органів та їх особового складу.

порядок планування та здійснення контролю господарської діяльності;

порядок організації матеріально-технічного, аеродромно-технічного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного, фінансового та іншого забезпечення;

порядок приймання і здачі посади та облікової документації особами, на яких покладено ведення військового (корабельного) господарства;

порядок створення військового господарства при формуванні та порядок ліквідації його при розформуванні військової частини (з'єднання);

порядок вирішення інших питань щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства.

1.2. Особливості господарської діяльності, не визначені у цьому Положенні, визначаються в інших положеннях, наказах, керівництвах та порадниках відповідних видів Збройних Сил, родів військ та служб.

1.3. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України застосовується для всіх військових частин, кораблів, установ, військово-навчальних закладів, організацій та з'єднань Збройних Сил України на мирний та воєнний час при розташуванні у місцях постійної дислокації.

2. Основи організації та ведення військового (корабельного) господарства

2.1. Військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів**, які входять до складу військових частин (кораблів) і з'єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об'єкти матеріально-технічної бази, матеріальні засоби, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.

____________
** Під сукупністю сил і засобів тут і надалі треба розуміти всі види озброєння, бойової та іншої техніки, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб Збройних Сил України на мирний та воєнний час.

До матеріально-технічної бази належать об'єкти господарського, технічного, медичного, спеціального призначення, а також бойової підготовки та виховної роботи.

2.2. Основними завданнями військового (корабельного) господарства є всебічне і безперервне забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військових частин і з'єднань, створення умов для швидкого переходу їх із мирного на воєнний стан.

2.3. Командир військової частини (з'єднання) організовує військове (корабельне) господарство та керує ним. Керівництво він здійснює особисто, через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

2.4. Організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає:

планування та організацію роботи служб, підрозділів та об'єктів господарського, технічного і медичного призначення, а також безперервне управління та здійснення контролю за цією роботою;

витребування, одержання, підвезення, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів і коштів;

своєчасне та повне доведення належних видів постачання, задоволення матеріально-побутових, культурних потреб та збереження здоров'я особового складу;

забезпечення правильної та безпечної експлуатації, зберігання і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки і майна;

(абзац п'ятий пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

капітальне будівництво, яке виконується господарським способом, експлуатацію та ремонт казармено-житлового фонду, споруд комунального призначення, а також під'їзних шляхів та колій;

утримання у належному стані, удосконалення і розвиток об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки, спеціальних споруд;

розробку та впровадження заходів щодо поліпшення екологічного стану довкілля, раціонального використання відведених земель та утримання у належному стані закріплених територій;

організацію пожежної безпеки у військових частинах (з'єднаннях) і безпечну експлуатацію об'єктів держтехнагляду;

ведення діловодства, обліку і звітності за всіма видами матеріальних засобів та інші питання забезпечення різноманітної діяльності військових частин (з'єднань).

2.5. До об'єктів господарського, технічного і медичного призначення належать всі види складів та сховищ з накопиченими матеріальними засобами; парки бойової, автомобільної та іншої техніки; майстерні; аеродромні, портові та інші споруди; їдальні (камбузи), кают-компанії, хлібозаводи (хлібопекарні); підсобні господарства; котельні, лазні, пральні, торговельно-побутові заклади з товарами та сировиною; казармено-житловий фонд; комунальні споруди; кімнати побутового обслуговування, кубрики і куточки побутового обслуговування на кораблях; медичні пункти та інші об'єкти з обладнанням, інвентарем і майном, а також під'їзні автомобільні та залізничні шляхи (колії); порти, причали з вантажно-розвантажувальним устаткуванням і земельні ділянки, які виділено для потреб оборони.

До спеціальних споруд відносяться такі, за допомогою яких частини, підрозділи виконують бойове завдання (командні пункти керування, передавальні та приймальні радіоцентри, вузли та лінії зв'язку; сховища для особового складу; шахтні установки; довгострокові фортифікаційні споруди для ведення бойових дій і зберігання бойової техніки та зброї, боєприпасів, ракет, пально-мастильних матеріалів, обладнані спеціальними технічними засобами, які забезпечують захист від зброї масового ураження; огорожі та технічні засоби охорони; внутрішні шляхи, військові магістральні трубопроводи; елементи наземної оборони, пірси, причали, моли).

2.6. До об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки належать полігони, танкодроми, автодроми, машинодроми, вододроми, вогневі містечка, стрільбища, тири, спортивні споруди, навчальні центри, поля та класи.

2.7. До об'єктів навчально-матеріальної бази виховної роботи належать телерадіоцентри; центри культури, просвіти і дозвілля; клуби; музеї; кімнати історії; бібліотеки; народознавчі світлиці (каюти); склади культурно-освітнього майна***; кінобази.

____________
*** Під культурно-освітнім майном військової частини слід розуміти технічні засоби виховання (у тому числі поліграфічне устаткування), газетний папір, світлотехнічну апаратуру, устаткування сцен клубів та центрів культури, просвіти і дозвілля, музичні інструменти, телевізори, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, платівки, відео- та аудіокасети, настільні ігри, художні картини і скульптури, матеріали наочної агітації, друковані видання, витратні й експлуатаційні матеріали та інше майно, яке використовується в інтересах виховної роботи у Збройних Силах України.

2.8. У військових частинах, що перебувають на забезпеченні іншими військовими частинами, господарська діяльність організується відповідно до діяльності, яка ведеться підрозділами цих частин.

2.9. Норми та особливості забезпечення військових частин та з'єднань озброєнням, бойовою та іншою технікою, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, а також порядок зберігання, експлуатації (використання) і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки визначаються відповідними наказами (директивами), положеннями, настановами і керівництвами по видах Збройних Сил, родах військ та службах.

2.10. Найважливішими завданнями командирів, начальників та усього особового складу військових частин та з'єднань є: постійний розвиток військового (корабельного) господарства, впровадження наукової організації праці при його веденні, постійне поліпшення матеріально-побутових умов та задоволення культурних потреб військовослужбовців, ощадливі та економні витрати матеріальних засобів і коштів, уміле й ефективне використання техніки при виконанні господарських заходів.

3. Права й обов'язки посадових осіб військової частини (корабля) та з'єднання, пов'язаних із веденням військового (корабельного) господарства

3.1. Загальні положення

3.1.1. Посадові особи військової частини і з'єднання, що здійснюють організацію та ведення військового (корабельного) господарства, відповідають за це господарство та виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та цього Положення.

(пункт 3.1.1 у редакції наказу Міністра
 оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

3.1.2. Командири (начальники) повинні піклуватись про збереження та зміцнення здоров'я підлеглих, вникати в їхній побут і потреби, контролювати своєчасність, комплектність і якість належного їм постачання.

3.1.3. Командир військової частини (з'єднання) несе особисту відповідальність за організацію матеріального, медичного, ветеринарного, технічного, аеродромно-технічного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення; за забезпечення частини (з'єднання) матеріальними засобами і коштами та організацію їх перевезення, законність та доцільність їх витрачання; за підтримання у справному стані та правильне використання озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального, спеціальних споруд та інших матеріальних засобів; об'єктів навчально-матеріальної бази, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок; за проведення необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища в місцях дислокації та дій військ, а також за організацію протипожежної охорони та безпечну експлуатацію об'єктів держтехнагляду частини (з'єднання) і створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів.

(абзац перший підпункту 3.1.3 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

При виявленні втрат, нестач, навмисного пошкодження військового майна, його розкрадання, інших корисливих зловживань він має право вживати у встановленому законом порядку заходів щодо відшкодування завданих державі збитків, а у випадках скоєння злочинів - порушувати кримінальну справу та проводити дізнання.

Командир військової частини (з'єднання), яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має право укладати господарські угоди або договори (додаток N 1) та несе повну відповідальність за обгрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов'язану з цими угодами діяльність. Він забезпечує обов'язкове попереднє письмове погодження проектів майбутніх господарських угод (договорів) з начальником фінансової служби та юрисконсультом військової частини (з'єднання). За відсутності згаданих спеціалістів у військовій частині (з'єднанні) проекти угод (договорів) погоджуються з відповідним спеціалістом вищого військового органу.

3.1.4. Заступник командира військової частини (з'єднання) повинен знати стан військового (корабельного) господарства. Він зобов'язаний:

організовувати правильну експлуатацію, удосконалення і своєчасний ремонт спеціальних споруд, об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки, керувати розробкою розрахунків потрібних для цього коштів;

розробляти заходи з економічної роботи на об'єктах навчально-матеріальної бази та забезпечувати їх виконання.

Заступник командира військової частини (з'єднання) має право дозволяти видачу підзвітних сум та авансів для розвитку матеріально-навчальної бази бойової підготовки та затверджувати авансову звітність цих витрат в межах наданих прав.

3.1.5. Начальник штабу частини (з'єднання) повинен знати стан військового (корабельного) господарства та контролювати виконання розпоряджень командира з питань його ведення. Він відповідає за утримання, експлуатацію, бойову готовність командних пунктів і пунктів керування, засоби зв'язку та охоронної сигналізації, організовує узгоджену роботу заступників командира, начальників родів військ та служб частини (з'єднання) щодо ведення військового (корабельного) господарства. Начальник штабу повинен своєчасно повідомляти їх про намічені заходи щодо бойової підготовки та виховної роботи, організаційні заходи, зміну дислокації підрозділів (частин), строки прибуття молодого поповнення та чергового звільнення військовослужбовців строкової служби, а також надавати інші відомості, необхідні для планування господарчої діяльності військової частини (з'єднання), витребування, одержання та витрачання матеріальних засобів і коштів.

3.1.6. Заступник командира військової частини (з'єднання) з виховної роботи повинен знати стан військового (корабельного) господарства та дбати про поліпшення матеріально-побутових умов особового складу.

Він повинен:

брати участь у розробці заходів щодо забезпечення військової частини (з'єднання) усіма матеріальними засобами і коштами та виховувати у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за їх збереження, організовувати своєчасне витребування, отримання та розподіл культурно-освітнього майна;

контролювати та особисто проводити перевірки стану, правильності використання, зберігання, комплектування та обліку культурно-освітнього майна у підрозділах (частинах), клубі, музеї, народознавчій світлиці (каютах), солдатських (матроських) чайних, друкарнях з'єднання;

перевіряти один раз на півроку порядок ведення обліку культурно-освітнього майна у діловодстві та на складі частини (з'єднання);

перевіряти порядок утримання технічних засобів пропаганди у недоторканному запасі та вживати заходів для своєчасного їх поновлення;

розглядати замовлення бібліотек на літературу та пропозиції військової книжкової торгівлі за річним планом видавництв, а також затверджувати в межах встановлених норм перелік газет і журналів, які передплачуються для бібліотек та народознавчих світлиць (кают);

контролювати поповнення бібліотек літературою, своєчасність та повноту доставки газет і журналів у підрозділи (частини);

організовувати проведення щорічних інвентаризацій культурно-освітнього майна у частині (з'єднанні) та вживати заходів для усунення виявлених недоліків;

складати розрахунки коштів, необхідних для культурно-освітніх витрат, забезпечувати їх доцільність, дозволяти видачу підзвітних сум та авансу на культурно-освітні потреби в межах наданих прав.

3.1.7. У військових частинах (з'єднаннях), крім посадових осіб, вказаних у статтях 3.1.3 - 3.1.6 цього Положення, військовим господарством відають:

заступники командира частини (з'єднання) з тилу, з інженерно-авіаційної служби - начальник технічної частини з питань аеромобільної підготовки та підпорядковані їм посадові особи;

начальник служби ракетно-артилерійського озброєння;

начальник інженерної служби;

начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту;

начальник зв'язку;

начальник бронетанкової служби;

начальник автомобільної служби;

начальник метрологічної служби;

начальник медичної служби;

старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер);

начальник фізичної підготовки та спорту;

начальник фінансової служби;

начальник служби (підрозділу) охорони праці;

(підпункт 3.1.7 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

начальник адміністративно-господарчої частини штабу з'єднання;

начальник квартирно-експлуатаційної служби;

інші посадові особи військової частини (з'єднання) в межах своїх функціональних обов'язків.

3.1.8. У гарнізонах, за наявності в їх складі кількох військових частин, наказом начальника гарнізону призначаються посадові особи з питань тилу, на яких покладаються завдання своєчасного проведення гарнізонних заходів щодо всебічного матеріального, технічного, медичного, торговельно-побутового та інших видів забезпечення частин гарнізону. Заступником начальника гарнізону з питань тилу призначається начальник тилу тієї військової частини, командир якої призначений начальником гарнізону.

Посадові особи гарнізону з питань тилу виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

(абзац другий пункту 3.1.8 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

3.1.9. Усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:

знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;

розробляти і організовувати проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованої служби (служб);

правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів, частин (з'єднань) матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах для забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової готовності спеціальних споруд, бойової підготовки і виховної роботи та створення необхідних матеріально-побутових умов особовому складу;

своєчасно робити розрахунки, витребовувати та одержувати необхідні військовій частині (з'єднанню) за табелями і нормами матеріальні засоби та кошти і організувати безперервне забезпечення ними підрозділів (частин) по підпорядкованих службах (службі);

організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі);

здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням;

розробляти розрахунки необхідних коштів по підпорядкованих службах (службі) і коригувати їх згідно з затвердженими призначеннями;

дозволяти у межах наданих прав і затверджених сум видачу підзвітних сум і авансів, а також затверджувати авансові звіти та видаткові документи;

організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі);

постійно вживати заходів щодо удосконалення та розвитку військового (корабельного) господарства (служби), вивчати, узагальнювати та поширювати передовий досвід його ведення (роботи служби);

вносити пропозиції до річного плану заходів щодо капітального та поточного ремонту і організовувати їх виконання;

організовувати підготовку спеціальних споруд, об'єктів господарського, технічного та медичного призначення до експлуатації у зимових та літніх умовах;

організовувати перевірку і таврування засобів вимірювання, безпечну експлуатацію та своєчасне проведення оглядів і випробувань (перевірок) об'єктів держтехнагляду;

розробляти заходи по службах (службі) для внесення у річний господарський план, річний та місячний плани експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки; організовувати і контролювати їх виконання;

організовувати економічну роботу в підрозділах (частинах) і службах, розробляти заходи для внесення у річний план економічної роботи частини (з'єднання) та забезпечувати їх виконання;

готувати необхідні матеріали для видачі інспекторських посвідчень на списання за рахунок держави передчасно зношених та втрачених матеріальних засобів і коштів, а також акти на списання (переведення у нижчі категорії якісного стану) озброєння, бойової та іншої техніки, майна, інших матеріальних засобів, робити висновки (перевіряти клопотання) та оформлювати у встановленому порядку інспекторські посвідчення;

вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках;

контролювати надходження затверджених інспекторських посвідчень та достовірність звітних показників з цих питань;

знати наявність, стан, тактико-технічні характеристики та правила експлуатації озброєння, бойової, іншої техніки у підпорядкованих службах (службі) та вміти організувати їх експлуатацію і ремонт;

організовувати виконання вимог інструкцій, інших нормативних актів з охорони праці та техніки безпеки, а також санітарно-гігієнічних вимог у роботі з озброєнням, бойовою та іншою технікою, при виконанні ремонтно-будівельних, господарських та інших робіт;

(абзац двадцять перший підпункту 3.1.9 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

організовувати правильну експлуатацію, утримання, ремонт та протипожежну охорону об'єктів господарського, технічного і медичного призначення та спеціальних споруд, забезпечувати проведення протипожежних заходів на території частини, систематично перевіряти виконання заходів пожежної безпеки при зберіганні, ремонті та обслуговуванні озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, палива, пального та інших матеріальних засобів, а також перевіряти наявність і стан засобів пожежогасіння та їх готовність до застосування;

здійснювати контроль за дотриманням необхідного стандарту та габариту на під'їзних автомобільних шляхах, залізничних коліях, на причалах і у портах військових частин (з'єднань), за повним використанням вантажопідйомності транспортних засобів та не допускати наднормативних простоїв;

впроваджувати механізацію вантажно-розвантажувальних та інших робіт, а також перевезення вантажів у контейнерах, на піддонах та у пакетах, здійснювати контроль за утриманням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

організовувати зберігання, ремонт та своєчасне повернення (здавання) тари постачальникам (тароремонтним підприємствам);

організовувати та контролювати надійне збереження, облік, збирання та здавання в установленому порядку металобрухту (у тому числі такого, що містить дорогоцінні метали) та вторинної сировини державним заготівельним організаціям;

вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони, зв'язку та сигналізації;

організовувати облік договорів та угод щодо наданих стороннім підприємствам (організаціям), фізичним та юридичним особам послуг, а також контроль за їх виконанням і вчасним переглядом;

організовувати претензійну роботу у підпорядкованих службах (службі);

організовувати та керувати військово-науковою, раціоналізаторською та винахідницькою роботою у підпорядкованих службах (службі) та підрозділах (частинах);

здійснювати підбір та розміщення кадрів у підпорядкованих службах (службі), постійно вивчати їх ділові та моральні якості, організовувати та періодично проводити спеціальну підготовку з усіма категоріями підпорядкованих посадових осіб;

проводити заходи щодо охорони навколишнього середовища.

3.1.10. Посадові особи з'єднання, що відають військовим (корабельним) господарством, мають право:

давати необхідні вказівки та роз'яснення по колу своїх обов'язків у відповідності з постановами та розпорядженнями Уряду України, наказами директивами Міністра оборони України, вказівками начальників головних і центральних управлінь та самостійних відділів (служб) Міністерства оборони України, видів військ і військових округів (оперативних командувань (ОК);

контролювати виконання посадовими особами військових частин (підрозділів, служб) чинних наказів, положень, настанов, керівництв, інструкцій та вказівок по службах (службі).

3.1.11. Посадові особи військових частин (з'єднань), що відають військовим (корабельним) господарством, повинні погоджувати:

із заступником командира частини (з'єднання) з тилу - загальні питання планування та організації діяльності, обсяг та строки перевезення матеріальних засобів, розквартирування підрозділів (частин), будівництво та ремонт різних будівель та споруд;

із заступником командира частини (з'єднання) з озброєння (начальниками бронетанкової, автомобільної, електрогазової служб) - організацію забезпечення, технічної експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки з урахуванням економічних витрат пально-мастильних матеріалів, а також запасних частин та матеріалів;

з начальником медичної служби - питання удосконалення матеріальної бази, умов життя та побуту військ, обсягу і порядку поточного ремонту, вибору земельної ділянки під будівництво, організації питного та господарського водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування, умов розміщення особового складу в конкретних умовах навчально-бойової діяльності;

з начальником фінансової служби частини (з'єднання) - проведення заходів, що потребують витрат коштів, їх розподіл і використання.

3.1.12. Посадові особи, які постійно чи тимчасово відають військовим (корабельним) господарством, не можуть посилатися на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов, керівництв та інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання та використання матеріальних засобів.

У разі тимчасового призначення на посаду старший начальник повинен впевнитися у знаннях обов'язків та основних положень по службі посадової особи, призначеної на цю посаду, і надавати їй необхідну допомогу.

3.2. Обов'язки посадових осіб військової частини, які організовують та завідують військовим господарством

Заступник командира частини з тилу та підпорядковані йому начальники служб

Заступник командира частини з тилу

3.2.1. Заступник командира частини з тилу відповідає за господарство частини в підпорядкованих службах та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує накази заступника командира з тилу вищого органу військового управління. Крім того, він повинен:

(абзац перший пункту 3.2.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

розробляти окремий план підготовки тилу частини у навчальному році, керувати розробкою індивідуальних планів підготовки підпорядкованих служб;

розробляти за участю заступників командира, начальників родів військ та служб частини: господарський план на рік, плани перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом та інші плани робіт, а також - розділ з експлуатації і ремонту техніки тилу для включення у річний та місячний плани експлуатації, ремонту бойової та іншої техніки частини, здійснювати контроль за виконанням цих планів;

керувати розробкою підпорядкованими службами річного кошторису-розрахунку грошового фонду частини та кошторису підсобних господарств частини;

організовувати роботу внутрішньої перевірочної комісії, перед початком роботи проводити інструктивні заняття з членами комісії;

організовувати постачання питної води та забезпечити лабораторно-виробничий контроль її якості відповідно до діючих державних стандартів;

контролювати якість харчування особового складу, керувати складанням розкладки продуктів для приготування їжі особовому складу та подавати її на затвердження командиру військової частини;

організовувати своєчасне проведення заготівель картоплі, овочів, сіна, соломи, палива і забезпечити вивезення заготовленого на склад частини та його зберігання;

організовувати через органи та підприємства військової торгівлі торговельно-побутове забезпечення частини, здійснювати контроль за наявністю у торговельно-побутових закладах військторгу належного асортименту товарів, а також за культурою обслуговування та дотриманням правил торгівлі;

керувати ремонтно-будівельними та іншими роботами, які виконуються господарським способом, контролювати виконання ремонтно-будівельних робіт, які виконуються будівельно-квартирними органами в інтересах частини;

подавати командиру частини пропозиції щодо розподілу між підрозділами казармено-житлового фонду;

розробляти та здійснювати заходи щодо обладнання та удосконалення складів, їдалень та інших об'єктів у підпорядкованих службах;

організовувати ведення підсобного господарства відповідно до вимог керівних документів, своєчасно організовувати сільськогосподарські роботи на землях, закріплених за військовою частиною;

забезпечити роботу підлеглих служб щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища, очищення території військових містечок, правильну експлуатацію очисних споруд, інженерних мереж;

забезпечити суворе дотримання всім особовим складом частини правил утримання та охорони закріплених лісів, іншого природного середовища та джерел води;

організовувати спільно з начальником квартирно-експлуатаційної служби частини систематичне проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів за договорами з військовими санітарно-епідеміологічними закладами, а у випадку їх відсутності на місці розташування частини - з міськими, районними відділами профілактичної дезінфекції;

інструктувати чергового по їдальні перед його заступанням у наряд;

організовувати роботи по ремонту та утриманню під'їзних автомобільних шляхів, залізничних колій, причалів і портів частини.

3.2.2. Заступник командира частини з тилу - основний організатор військового (корабельного) господарства. Його вказівки з загальних питань планування господарської діяльності, перевезення матеріальних засобів, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного забезпечення обов'язкові для всіх начальників родів військ, служб та командирів підрозділів.

Заступник (помічник) командира частини з забезпечення (з матеріально-технічного забезпечення) виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника командира частини з тилу.

Начальник служби пального та мастильних матеріалів частини

3.2.3. Начальник служби пального та мастильних матеріалів частини відповідає за стан справ у своїй службі і виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань - виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.

Начальник служби пального та мастильних матеріалів частини відповідає:

за забезпечення частини пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, які повинні відповідати вимогам державних стандартів і технічних умов, та технічними засобами служби, за правильне їх утримання, зберігання та витрати, а також за дотримання заходів безпеки при поводженні з ними;

за бойову та мобілізаційну готовність служби пального і мастильних матеріалів;

за бойову підготовку особового складу, його виховання, військову дисципліну.

Він підпорядкований заступнику командира частини по тилу і є прямим начальником особового складу служби пального та мастильних матеріалів частини.

Він повинен:

брати участь у розробці плану бойової підготовки та мобілізаційного плану частини, організовувати його виконання за своїм фахом, розробляти індивідуальний план підготовки служби у навчальному році, брати участь у розробці господарського плану частини на рік та організовувати його виконання у підпорядкованій службі;

проводити заняття за своїм фахом з офіцерами, прапорщиками та водіями машин частини, а також заняття по бойовій підготовці з підлеглими;

знати ділові та моральні якості особового складу своєї служби;

своєчасно витребовувати та одержувати за встановленими нормами пальне, мастильні матеріали, спеціальні рідини, технічні засоби, запасні частини та витратні матеріали для експлуатації та ремонту техніки по службі, а також забезпечувати ними підрозділи частини;

організовувати правильну експлуатацію технічних засобів та роботу заправочних пунктів щодо приймання, зберігання та видачі підрозділам пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів;

своєчасно здійснювати ремонт технічних засобів служби;

організовувати збирання та здавання відпрацьованих мастил;

забезпечувати умови попередження забруднення навколишнього природного середовища, а в разі забруднення - своєчасну ліквідацію проливів та витікань пального;

контролювати витрати пального та мастильних матеріалів, заходи проводити щодо їх ощадливої видачі у підрозділах частини;

перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність та якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та стан технічних засобів служби;

забезпечувати проведення протипожежних заходів та дотримання особовим складом правил обходження з пальним, мастилами і спеціальними рідинами при їх прийманні, зберіганні та видачі;

розробляти, виходячи зі встановленого для частини ліміту витрат пального, перехідних запасів поточного забезпечення та плану постачання пального, квартальний план використання ліміту витрат пального з урахуванням виконання заходів, передбачених планами бойової підготовки та господарської діяльності;

контролювати витрати пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин при експлуатації бойової та іншої техніки, встановлювати причини перевитрат пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та вживати заходів щодо їх усунення;

організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини;

забезпечувати проведення заходів щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища пальним та мастилами, дотримання умов техніки безпеки військової праці особовим складом підпорядкованої служби при роботі з отруйними технічними речовинами;

забезпечувати своєчасне направлення на медичний огляд та обстеження осіб підпорядкованої служби, які підлягають обов'язковому медичному огляду;

організовувати та систематично здійснювати контроль якості пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів при їх прийманні, зберіганні і видачі;

пред'являти командирам підрозділів або їх заступникам з озброєння, на їх вимогу, паспорти (або дублікати паспортів) на пальне, що заправляється у баки машин;

організовувати роботу складу пального та заправочних пунктів частини щодо приймання, зберігання та видачі пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин;

проводити облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів.

Начальник продовольчої служби частини

3.2.4. Начальник продовольчої служби частини відповідає за службу і виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника продовольчої служби вищого штабу.

Начальник продовольчої служби частини відповідає: за забезпечення частини продовольством та майном служби; за організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу; за правильне утримання продовольства та майна служби; за бойову та мобілізаційну готовність продовольчої служби; за бойову підготовку підлеглого йому особового складу, військову дисципліну. Він підпорядкований заступнику командира частини по тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби частини.

Він повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної підготовки частини та організовувати його виконання за своїм фахом;

проводити заняття з бойової підготовки з підлеглими;

знати ділові та моральні якості особового складу своєї служби;

керувати роботою їдалень, продовольчих складів та підсобними господарствами, а також слідкувати за справним станом та правильною експлуатацією технічних засобів, призначених для готування та транспортування їжі у польових умовах, технологічного та холодильного устаткування, столово-кухонного посуду та іншого майна продовольчої служби;

організовувати отримання і зберігання запасів продовольства та майна; слідкувати за своєчасним поновленням продовольства на складі;

забезпечувати доброякісне харчування та доведення належної норми пайка до кожного військовослужбовця і не менше одного разу на місяць проводити з кухарями контрольно-показове готування їжі;

проводити сезонну заготівлю картоплі та овочів, їх переробку та закладання на зберігання, а також заготівлю льоду, сіна та соломи для потреб частини;

складати разом з начальником медичної служби частини, начальником їдальні та кухарем-інструктором розкладку продуктів;

не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і якість продовольства та майна на складі частини;

забезпечувати дотримання заходів безпеки при експлуатації технічних засобів, технологічного та холодильного устаткування, а також проведення протипожежних заходів на об'єктах продовольчої служби;

забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог при зберіганні та обробці продуктів, приготуванні та прийманні їжі, утриманні продовольчого складу, приміщень їдальні, а також технологічного, холодильного, немеханічного устаткування і столово-кухонного посуду;

забезпечувати своєчасне направлення на медичний огляд та обстеження особового складу підпорядкованої служби;

своєчасно виконувати ремонт технічних засобів продовольчої служби;

організовувати доброякісне харчування та здійснювати контроль за повнотою доведення належних норм пайка до військовослужбовців (матросів), сержантів в солдатських (матроських) їдальнях, на навчанні в навчальних центрах і таборах;

організовувати харчування офіцерів, прапорщиків, мічманів військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, працівників на навчаннях, в навчальних центрах і таборах, контролювати їх харчування у їдальнях, кав'ярнях та буфетах військової торгівлі, розташованих на території частини, а також організовувати, разом з начальником медичної служби частини дієтичне харчування особового складу та профілактичну вітамінізацію готової їжі;

здійснювати контроль за роботою їдалень військової торгівлі та солдатських (матроських) чайних;

здійснювати щотижневий контроль за правильністю обліку зекономлених продуктів у їдальні частини;

перевіряти не менше одного разу на місяць наявність та стан столово-кухонного посуду, інвентарю, устаткування їдальні та спецодягу;

організовувати ведення підсобного господарства частини;

контролювати умови утримання, норми та правила годування тварин і виконання розпорядку дня у підсобному господарстві частини, своєчасно організовувати сільськогосподарські роботи на землях, закріплених за військовою частиною;

забезпечувати суворе виконання ветеринарно-санітарних норм утримання, годування та використання тварин на м'ясо;

забезпечувати своєчасний ремонт та таврування ваговимірювальних засобів служби;

інструктувати (за відсутності заступника командира військової частини з тилу) чергового їдальні перед його заступанням у наряд;

вести облік та звітність у продовольчій службі частини;

надавати практичну допомогу керівництву військторгу щодо організації харчування офіцерів, прапорщиків, працівників у їдальнях військторгу на території частини.

Начальник речової служби частини

3.2.5. Начальник речової служби частини відповідає за службу і виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника речової служби вищого штабу.

Начальник речової служби частини відповідає: за забезпечення частини речовим та господарським майном за нормами постачання, за утримання та зберігання його у порядку та справності; за лазнево-пральне обслуговування частини, індивідуальне припасування обмундирування та взуття особовому складу; за бойову підготовку і виховання підлеглого йому особового складу, військову дисципліну.

Він підпорядкований заступнику командира частини з тилу і є прямим начальником особового складу речової служби частини.

Він повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної підготовки частини та організовувати його виконання за своїм фахом;

розробляти особистий план підготовки служби у навчальному році, брати участь у розробці господарського плану частини на рік та організовувати його виконання за своїм фахом;

проводити заняття з бойової підготовки з підлеглими;

знати ділові та моральні якості особового складу;

своєчасно витребовувати та організовувати одержання, зберігання та видачу підрозділам частини речового та господарського майна, а також зберігання та видачу в підрозділи культурно-освітнього майна;

слідкувати за правильним використанням, зберіганням та обліком речового, господарського, культурно-освітнього майна у підрозділах і на складі частини;

керувати роботою майстерні та складу речової служби, організовувати поточний ремонт майна та контролювати якість і своєчасність його виконання;

проводити заняття зі старшинами, комірниками та писарями рот відносно зберігання і ремонту речового майна та ведення його обліку;

організовувати індивідуальне припасування обмундирування та взуття, таврування майна при видачі його у підрозділи, правильну експлуатацію та ремонт техніки речового і господарського майна;

забезпечувати кімнати побутового обслуговування підрозділів необхідним інвентарем та інструментом для підстригання волосся, виконання дрібного ремонту обмундирування та взуття, фурнітурою та ремонтним матеріалом;

організовувати щотижневе миття у лазні особового складу підрозділів частини, забезпечувати його у дні миття миючими засобами, зміною нижньої та постільної білизни, рушників, шкарпеток та онуч, інструктувати чергового по лазні;

не менше одного разу на два місяці перевіряти, відповідно до облікових даних частин, наявність, стан, категорію та комплектність речового і господарського майна у підрозділах та на складі частин, а також умови його зберігання;

брати участь в організації і проведенні заходів щодо прийому молодого поповнення та разом з начальником медичної служби організовувати його санітарну обробку;

контролювати забезпеченість особового складу необхідним речовим майном та правильність його припасування;

перевіряти забезпеченість речовим майном солдатів, матросів, сержантів, що звільняються в запас;

забезпечувати особовий склад килимками чи доріжками і тапками;

періодично брати участь у проведенні ранкових оглядів обмундирування та взуття особового складу;

контролювати здавання на склад частини зимових предметів речового та спортивного майна, проводити їх хімчистку, ремонт та підфарбування;

організовувати своєчасне вилучення з підрозділів речового майна, яке зробилось непридатним по закінченні встановлених строків носіння, його вибракування, списання та розпорювання;

проводити роботу по накопиченню постільної білизни та рушників до встановлених норм утримання;

організовувати накопичення робочого одягу в установлених кількостях, контролювати його утримання, слідкувати, щоб особовий склад виконував господарські роботи та обслуговував техніку у робочому чи спеціальному одязі;

організовувати роботу бані та пральні, контролювати банно-пральне обслуговування особового складу, повне охоплення миттям особового складу підрозділу та якість прання білизни;

контролювати якість та строки індивідуального пошиття військового обмундирування, дотримання органами військторгу та підприємствами військової торгівлі технічних умов, опису та методик його виготовлення і забезпечувати своєчасне відпускання підприємствам військової торгівлі матеріалів, фурнітури та відзнак для пошиття військового обмундирування, контролювати правильність їх витрат;

надавати допомогу крамниці військторгу у визначенні потреби в погонах, емблемах та іншої фурнітури, необхідної для продажу особовому складу та слідкувати за наявністю їх у крамниці;

забезпечувати дотримання заходів безпеки при експлуатації технічних засобів, проведенні протипожежних заходів; виконання санітарних вимог на об'єктах речової служби;

вести облік та звітність у речовій службі частини.

Начальник квартирно-експлуатаційної служби частини

3.2.6. Обов'язки стосовно квартирно-експлуатаційної служби та забезпечення квартирним постачанням у військових частинах виконують начальники квартирно-експлуатаційних служб (КЕС) військових частин, а у тих військових частинах, де такі посади не передбачені, обов'язки начальників КЕС військових частин виконують за сумісництвом інші особи, призначені наказом командира військової частини.

Начальник КЕС військової частини підпорядковується заступнику командира військової частини з тилу.

Положення про квартирно-експлуатаційну службу видів Збройних Сил України, об'єднань, з'єднань розробляються на місцях і подаються на затвердження після узгодження в ЦКЕУ ГУРВ та КБ МО України.

3.2.7. Начальник КЕС військової частини зобов'язаний:

організовувати правильну технічну експлуатацію і своєчасний поточний ремонт казармено-житлового фонду, комунальних споруд і устаткування, квартирного майна, що знаходяться у користуванні військової частини;

керувати роботами капітального будівництва і капітального ремонту, що виконуються господарським способом;

складати плани розподілу квартирного майна, палива, матеріалів для поточного, капітального ремонту, будівництва об'єктів, що виконуються господарським способом, між підрозділами військової частини;

організовувати правильну експлуатацію та утримання будівель і споруд казармено-житлового фонду та об'єктів комунального призначення навчальних центрів;

забезпечувати правильне та ощадливе споживання палива, води, електроенергії і газу, а також коштів і матеріалів, які виділяються військовій частині на квартирне постачання і ремонтно-будівельні роботи;

слідкувати за утриманням лісонасаджень, здійснювати озеленення та благоустрій військового містечка;

організовувати та проводити роботу для своєчасної підготовки до зими казармено-житлового фонду, комунальних споруд та обладнання;

один раз на три місяці вибірково (меблі чи інше квартирне майно) перевіряти наявність і склад квартирного майна в підрозділах та на складі військової частини; результати перевірки оформляти актом або рапортом і доповідати командиру частини для прийняття рішення;

здійснювати контроль за протипожежним станом будинків, споруд і території військового містечка;

організовувати збереження та облік матеріалів, палива, меблів та іншого квартирного майна, проводити паспортизацію комунальних споруд і устаткування, а також інвентаризацію палива, квартирного майна, казармено-житлового фонду і земельних ділянок, закріплених за військовою частиною;

розробляти план заходів економічної роботи в квартирно-експлуатаційній службі та забезпечувати його виконання;

здійснювати добір працівників для експлуатації і ремонту казармено-житлового фонду, комунальних споруд і устаткування та подавати їх заступнику командира військової частини з тилу для прийняття на роботу;

здійснювати керівництво та контроль роботи підлеглих працівників квартирно-експлуатаційної служби, зайнятих експлуатацією та ремонтом закріпленого за начальником гарнізону казармено-житлового фонду, комунальних споруд і устаткувань;

складати встановлені Табелем термінових донесень будівельно-квартирних органів Міністерства оборони України заявки, розрахунки і донесення з усіх видів квартирного забезпечення.

3.2.8. Начальнику КЕС військової частини підпорядковані:

начальник складу квартирного майна та палива;

працівники, зайняті експлуатацією та ремонтом казармено-житлового фонду, комунальних споруд та устаткування.

3.2.9. Начальник КЕС військової частини призначається з числа осіб, що мають відповідну технічну освіту, при погодженні з начальником КЕЧ району. З технічних питань, питань ремонту казармено-житлового фонду, комунальних споруд і устаткування, квартирного майна та з питань квартирного постачання начальник КЕС військової частини керується вказівками начальника КЕЧ району, яка обслуговує цю військову частину.

Начальник служби пожежної безпеки частини

3.2.10. Начальник служби пожежної безпеки частини відповідає за організацію профілактики пожеж, постійну готовність протипожежного підрозділу частини до дій щодо гасіння пожеж та в інших екстремальних ситуаціях, а також за навчання особового складу засобам пожежної безпеки.

Начальник служби пожежної безпеки підпорядкований заступнику командира (начальника) частини, а там, де вони штатом не передбачені - безпосередньо командиру (начальнику); зі спеціальних питань він виконує вказівки начальника вищого органу пожежної безпеки. Його вказівки з питань пожежної безпеки обов'язкові для всього особового складу частини.

Крім того, він повинен:

знати особливості об'єктів частини відносно їх пожежної небезпеки, розробляти план протипожежної охорони об'єктів;

особисто проводити заняття з офіцерами, прапорщиками і старшинами підрозділів частини з протипожежної підготовки, експлуатації засобів пожежогасіння, проводити роз'яснювальну роботу щодо виконання вимог пожежної безпеки серед особового складу, а також спеціальну підготовку протипожежного підрозділу;

проводити перевірку пожежної безпеки всіх об'єктів і щоденний контроль за виконанням особовим складом вимог пожежної безпеки та несення служби пожежним нарядом;

стежити за справністю та правильною експлуатацією всіх засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації, джерел пожежного водозабезпечення і вживати заходів щодо підтримання їх у постійній готовності;

вести облік технічного стану засобів пожежогасіння;

забороняти експлуатацію окремих будівель, сховищ, майстерень і агрегатів, якщо їх подальше використання може призвести до виникнення пожежі;

негайно доповідати командиру військової частини про всі випадки пожеж на об'єктах частини, а також про грубі порушення правил пожежної безпеки;

проводити навчальні пожежні тривоги з викликом сил і засобів, передбачених розрахунками;

керувати гасінням пожежі.

Заступник командира частини з озброєння

3.2.11. Заступник командира частини з озброєння (начальник технічної частини) відповідає за технічне забезпечення частини та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує накази заступника командира з озброєння вищого органу військового управління.

(абзац перший пункту 3.2.11 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

організовувати розробку річного та місячних планів експлуатації і ремонту озброєння та військової техніки з відповідними начальниками родів військ і служб частини; узгоджувати їх, подавати на затвердження командиру частини і організовувати їх виконання;

розробляти разом із заступниками командира, начальниками родів військ та служб частини річний і місячний плани експлуатації і ремонту озброєння, бронетанкової, автомобільної та іншої техніки, організовувати їх виконання;

організовувати ремонт техніки родів військ і служб відповідно до планів експлуатації та ремонту техніки частини;

розробляти і здійснювати заходи щодо обладнання та удосконалення парків, майстерень та інших об'єктів технічного призначення;

організовувати розробку місячного плану виробничої діяльності підпорядкованого ремонтного підрозділу (частини), затверджувати його і дотримуватись виконання;

організовувати заняття з водіями щодо оформлення шляхових листків та правильності списування пально-мастильних матеріалів;

організовувати та здійснювати контроль за плануванням витрат моторесурсів згідно з їх лімітом та квартальним лімітом видатків пального;

організовувати роботи щодо визначення категорійності озброєння, спеціальної техніки та приладів; проводити огляд техніки у підрозділах і на складах частин.

Начальники автомобільної та бронетанкової служб частини

3.2.12. Начальники бронетанкової та автомобільної служб частини відповідають за технічне забезпечення частини, згідно з їх обов'язками, а також за технічний стан техніки, раціональне її використання, обслуговування, ремонт та безаварійну експлуатацію, спеціальну підготовку особового складу частини за своїм фахом, бойову та мобілізаційну готовність служб, а також військову дисципліну підлеглого їм особового складу.

Крім того, вони повинні:

своєчасно організовувати відправку в ремонт бронетанкової та автомобільної техніки і отримання її з ремонту;

планувати витрати моторесурсів відповідно до квартального ліміту трат пального, вживати заходів щодо недопущення перевитрат пального;

контролювати оформлення шляхових листків (карток роботи стаціонарних двигунів) та дотримання норм витрат пального;

здійснювати розподіл та правильне використання коштів, які виділені частині згідно з кошторисом Міністерства оборони щодо відповідних статей; надавати розрахунки потрібних коштів на наступний рік;

керувати роботою складів - відповідно бронетанкового або автомобільного майна;

забезпечувати роботу основних споруд і мийниць бронетанкової та автомобільної техніки.

Начальник інженерної служби частини

3.2.13. Начальник інженерної служби частини виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення і відповідає: за підготовку особового складу частини за своїм фахом; за забезпеченість частини засобами інженерного озброєння, правильне використання та утримання його в робочому стані; за бойову і мобілізаційну готовність інженерно-саперних підрозділів частини, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну його особового складу. Він підпорядкований командиру частини і є прямим начальником особового складу інженерно-саперних підрозділів частини.

Начальник інженерної служби повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної готовності частини та організовувати його виконання за своїм фахом;

проводити заняття з офіцерами та прапорщиками з інженерної підготовки та використання, збереження засобів інженерного озброєння, а також контрольні заняття з підрозділами частини за своїм фахом;

керувати бойовою підготовкою інженерно-саперних підрозділів частини;

знати ділові та моральні якості особового складу підлеглих йому підрозділів;

слідкувати за правильним використанням та збереженням засобів інженерного озброєння у підрозділах та на складі частини, не рідше одного разу на три місяці особисто проводити їх огляд та перевірку наявності і стану;

організовувати ремонт засобів інженерного озброєння в частині, контролювати якість та своєчасність його виконання; своєчасно здавати у ремонтні майстерні ті засоби, які не можуть бути відремонтовані в частині;

удосконалювати устаткування навчально-матеріальної бази за своїм фахом;

оглядати засоби інженерного озброєння, що надходять у частину та відправляються з частини, організовувати їх облік, зберігання та видачу у підрозділи;

своєчасно подавати заявки на необхідні засоби інженерного озброєння;

здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки при зберіганні засобів інженерного озброєння у інженерно-саперних підрозділах та на складі частини;

своєчасно знайомити підлеглих з правилами техніки безпеки та вимагати їх виконання під час роботи з інженерними боєприпасами, вибуховими речовинами і засобами підриву, а також при проведенні стрільб, навчань, маневрів та при роботі з технікою і зброєю;

знати вимоги наказів, положень, настанов, інструкцій, інших нормативних документів щодо ведення військового господарства та керуватись ними в своїй діяльності;

розробляти та організовувати проведення заходів щодо подальшого поліпшення бойової та мобілізаційної готовності підлеглої служби;

правильно визначати потребу, знати забезпеченість підрозділів частини матеріальними засобами та коштами по підлеглій службі для забезпечення бойової і мобілізаційної готовності, бойової та гуманітарної підготовки і створення необхідних матеріально-побутових умов для особового складу;

розробляти розрахунки необхідних коштів по своїй службі та контролювати їх використання відповідно до затверджених призначень, дозволяти затверджувати, в межах прав та наявності коштів, суми призначень та видачі підзвітних сум і авансів, а також - затверджувати авансову звітність та видаткові документи;

організовувати у встановлені строки проведення перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризації матеріальних засобів підлеглої служби;

організовувати підготовку об'єктів господарського, технічного, медичного призначення до експлуатації у зимових та літніх умовах;

готувати необхідні матеріали для видачі інспекторських свідоцтв на списання за рахунок держави передчасно зношених та втрачених матеріальних засобів і коштів, а також акти на списання (переведення у нижчі категорії якісного стану) засобів інженерного озброєння, інженерного майна та інших матеріальних засобів, робити висновки (перевіряти клопотання) та оформляти інспекторські свідоцтва;

здійснювати контроль за дотриманням необхідного стандарту та габаритів на під'їзних автомобільних і залізничних коліях військових частин, за повним використанням вантажопідйомності та не допускати їх наднормативних простоїв;

упроваджувати механізацію вантажно-розвантажувальних та інших робіт, а також перевезення вантажів у контейнерах, на піддонах та у пакетах, здійснювати контроль за утриманням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

постійно вивчати умови праці військовослужбовців та забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт;

організовувати та керувати військово-науковою, раціоналізаторською та винахідницькою роботою інженерної служби.

Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБ захисту)

3.2.14. Начальник служби РХБ захисту частини виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а також він відповідає: за організацію радіаційного, хімічного, біологічного забезпечення частини; за підготовку особовим складом частини озброєння РХБ захисту, правильне його використання, утримання в порядку та справності; за бойову та мобілізаційну готовність підрозділів РХБ захисту частини; за бойову та гуманітарну підготовку, виховання, військову дисципліну і моральний стан особового складу військової частини.

Він підпорядкований командиру частини і є прямим начальником особового складу підрозділів РХБ захисту частини.

Він повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної готовності та організовувати його виконання за своєю спеціальністю;

проводити заняття з офіцерами та прапорщиками частини із РХБ захисту, використання та зберігання озброєння та засобів РХБ захисту, а також контролювати заняття з підрозділами частини за своїм фахом;

забезпечувати дотримання умов безпеки військової праці особовим складом підпорядкованої служби при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань;

керувати бойовою та гуманітарною підготовкою особового складу підрозділів РХБ захисту частини та проводити підготовку хімічних інструкторів за їх фахом;

забезпечувати своєчасне направлення на медичний огляд та обстеження осіб підпорядкованої служби, які підлягають обов'язковому медичному нагляду;

знати ділові, моральні якості особового складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів;

забезпечувати дотримання умов безпеки на практичних заняттях зі спеціальної підготовки;

організовувати правильне використання, зберігання озброєння та засобів РХБ захисту, видачу їх у підрозділи та облік;

не рідше одного разу на квартал проводити огляд перевірку їх наявності та стану у підрозділах і на складі частини;

організовувати ремонт озброєння та засобів РХБ захисту, контролювати якість та своєчасність його виконання;

своєчасно здавати у ремонтні майстерні озброєння та засоби РХБ захисту, які не можна відремонтувати у частині;

удосконалювати обладнання навчально-матеріальної бази за своїм фахом;

оглядати озброєння та засоби РХБ захисту, що надходять у частину та відправляються з частини;

своєчасно подавати заявки на озброєння та засоби РХБ захисту;

організовувати розподіл та видачу озброєння, техніки та майна служби підрозділам частини відповідно до плану бойової підготовки, табелів і норм;

постійно вивчати умови праці військовослужбовців та забезпечувати дотримання правил техніки безпеки у підрозділах та на складах частини;

керувати роботою складу військово-технічного майна.

Начальник зв'язку частини

3.2.15. Начальник зв'язку частини відповідає за службу зв'язку та виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки вищих начальників.

Крім того, він повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної готовності з питань зв'язку та організовувати їх виконання зі своєї спеціальності;

керувати бойовою підготовкою особового складу підрозділів зв'язку частини та спеціальною підготовкою;

проводити заняття з офіцерами та прапорщиками, а також з підрозділами зв'язку частини зі своєї спеціальності;

знати ділові, моральні якості особового складу підрозділів зв'язку частини;

забезпечувати організацію та підтримку надійного і безперервного зв'язку частини;

розробляти документи з питань зв'язку, контролювати виконання особовим складом підрозділів зв'язку дотримання вимог таємного керівництва військами, забезпечення техніки безпеки при роботі на засобах зв'язку;

організовувати відправку з частини та доставку в частину поштових відправлень;

знати наявність та технічний стан засобів зв'язку в частині, організовувати їх правильне використання, своєчасне обслуговування, зберігання і ремонт; не рідше одного разу на квартал здійснювати перевірку їх наявності та стану у підрозділах і на складі частини;

удосконалювати обладнання навчально-матеріальної бази, яке стосується його спеціальності;

постійно вивчати умови праці військовослужбовців та забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт;

своєчасно забезпечувати підрозділи частин засобами зв'язку та вести їх облік;

організовувати та контролювати якість і своєчасність ремонту засобів зв'язку частини;

оглядати засоби зв'язку, що надходять у частину, і ті, що відправляються з частини;

контролювати виконання правил експлуатації, збереження, ремонту, технічного обслуговування та обліку озброєння, техніки та майна по службі зв'язку;

організовувати розподіл та видачу озброєння, техніки і майна служби підрозділам частини згідно зі штатною потребою, планом бойової підготовки, табелями та нормами;

проводити огляд техніки у підрозділах та на складі частини, керувати роботою складу військово-технічного майна зі своєї спеціальності.

Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння (РАО) військової частини

3.2.16. Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння частини відповідає за службу та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує накази начальника служби ракетно-артилерійського озброєння вищого органу військового управління.

(абзац перший пункту 3.2.16 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини розробляє такі основні планові документи;

заходи щодо підтримання ракетно-артилерійського озброєння військової частини у постійній бойовій готовності;

місячний план експлуатації та ремонту РАО;

план-завдання для взводу по ремонту озброєння військової частини на ремонт та технічне обслуговування РАО.

За наявності відповідних номенклатур РАО, крім вищеперелічених планів розробляються:

план регламентних робіт з ракетами;

план робіт щодо постановки озброєння на зберігання.

Начальник РАО військової частини повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної готовності частини та організовувати його виконання зі своєї спеціальності;

знати наявність та технічний стан озброєння, ракет і боєприпасів у частині;

вести облік та звітність по службі;

організовувати своєчасне витребування, одержання та огляд озброєння;

знати ділові та моральні якості особового складу своєї служби;

організовувати правильне зберігання озброєння, ракет, боєприпасів та майна на артилерійському складі, здійснювати контроль за їх наявністю та зберіганням у підрозділах частини;

не менше ніж двічі на рік перевіряти їх технічний стан, за результатами перевірки оформлювати акт та видавати наказ по частині, а також щомісяця проводити перевірки наявності та стану стрілецької зброї і боєприпасів у підрозділах згідно з обліковими даними частини;

планувати ремонт озброєння, організовувати його своєчасне технічне обслуговування, відправляти його в ремонт та отримувати з ремонту, перевіряти якість та своєчасність ремонту;

проводити заняття з офіцерами та прапорщиками частини по вивченню озброєння, ракет, боєприпасів та правил їх експлуатації, а також заняття з підрозділами за своїм фахом;

перевіряти у підрозділах підготовку озброєння, ракет та боєприпасів до стрільби, вести облік їх витрат та випадків нештатних дій ракет, боєприпасів на стрільбах;

після стрільб терміново організовувати приймання від підрозділів стріляних гільз, несправних ракет та боєприпасів, а також ракет, снарядів, вибухівки та гранат, які не вибухнули;

не допускати утримання в підрозділах частини нетабельної зброї, ракет, боєприпасів та майна; виявляти причини аварій та поломок зброї, вживати заходів щодо їх попередження;

організовувати своєчасне обстеження апаратури, приладів, громовідводів, посудин високого тиску та вантажопідйомних засобів, здійснювати удосконалення зброї, вносити зміни у правила експлуатації та технічну документацію;

здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки;

забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні, технічному обслуговуванні, ремонті та використанні зброї, ракет, боєприпасів, при роботах у парках, сховищах та на відкритих майданчиках;

розробляти річний і місячний плани експлуатації та ремонту озброєння і боєприпасів, здійснювати контроль за їх виконанням;

проводити огляд зброї, боєприпасів і приладів у підрозділах та на складах частини;

розробляти та здійснювати заходи щодо обладнання та удосконалення артилерійського складу, майстерень та інших об'єктів служби;

постійно вивчати умови праці військовослужбовців та забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт;

керувати роботою артилерійського складу та майстерень.

Крім того:

брати участь у розробці плану проведення паркового та парко-господарського днів;

один раз на рік, до 25 грудня, проводити атестацію підпорядкованого особового складу, який пов'язаний з обліком зброї та боєприпасів;

своєчасно подавати донесення до вищих організацій у відповідності з Табелем термінових донесень;

щоквартально перевіряти стан озброєння і техніки, результати перевірки відображати актом.

У військових частинах, де за штатом посада начальника служби ракетно-артилерійського озброєння не передбачена, ці обов'язки виконує офіцер, призначений наказом командира частини.

Начальник медичної служби частини

3.2.17. Начальник медичної служби частини відповідає за медичне забезпечення частини та виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки вищого начальника медичної служби.

Він відповідає: за організацію медичного забезпечення частини; за підготовку особового складу частини зі своєї спеціальності; за стан та роботу медичного пункту частини; за бойову та мобілізаційну підготовку підпорядкованого особового складу.

Він повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної готовності військової частини, організовувати їх виконання зі своєї спеціальності;

розробляти особистий план підготовки служби у навчальному році, брати участь у розробці господарського плану частини на рік та організовувати його виконання зі своєї спеціальності;

керувати бойовою підготовкою особового складу медичного пункту частини, а також санітарно-освітньою роботою у частині;

проводити заняття з офіцерами та прапорщиками частини, а також з особовим складом медичної служби підрозділів зі своєї спеціальності;

знати ділові, моральні якості особового складу медичної служби;

проводити лікувально-профілактичні та протиепідемічні заходи, здійснювати контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог у частині, при виконанні бойових завдань організовувати своєчасне надання медичної допомоги пораненим та хворим і їх евакуацію;

організовувати медичне обслуговування особового складу, брати участь в амбулаторному огляді хворих, що знаходяться у медичному пункті частини та направляються у лікувальні установи;

знати стан здоров'я хворих, розміщених у медичному пункті частини чи в інших лікувальних установах, періодично провідувати їх;

організовувати медичне забезпечення особового складу частини на заняттях з бойової підготовки, а також при проведенні спортивних заходів;

здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу частини і разом з начальником фізичної підготовки та спорту розробляти заходи щодо поліпшення фізичного розвитку і здоров'я особового складу;

брати участь у розробці режиму харчування та складанні разом з начальником продовольчої служби розкладки продуктів; систематично здійснювати медичний контроль за якістю готової їжі, доведенням її належної норми до кожного військовослужбовця та доброякісністю води;

контролювати санітарний стан району розташування частини, приміщень та господарських служб; здійснювати контроль за миттям особового складу в лазні, своєчасною зміною йому нижньої та постільної білизни, рушників, шкарпеток та онуч;

здійснювати постійний медичний контроль за особами з хронічними захворюваннями і результати спостереження повідомляти командирам підрозділів; подавати командиру частини рекомендації щодо стану здоров'я солдатів та сержантів, які потребують дієтичного харчування;

аналізувати стан захворюваності особового складу частини; про дані аналізу та пропозиції щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану доповідати щомісячно командиру частини; про заразні захворювання та випадки, які можуть вплинути на епідемічний стан частини і потребують втручання, доповідати йому негайно;

організовувати медичний облік та своєчасно подавати встановлену звітність;

своєчасно подавати заявки на медичне майно та забезпечувати ним підрозділи частини;

здійснювати контроль за раціональними витратами та строками придатності медичного майна у підрозділах та медичному пункті, а також за роботою аптеки частини, не допускати використання медичного майна не за призначенням;

не менше одного разу на квартал проводити перевірку наявності, правильності зберігання, витрат та обліку отруйних та наркотичних речовин і медичного майна, бути присутнім при прийманні отруйних та наркотичних речовин в аптеці частини;

проводити заняття з особовим складом медичної служби частини по вивченню нових медикаментів, способів їх застосування, вивченню нових зразків медичного обладнання та техніки;

здійснювати контроль за умовами праці особового складу, особливо для тих, які працюють з надвисокочастотною, високочастотною апаратурою, оптичними квантовими генераторами, компонентами ракетних палив та іншими агресивними речовинами, джерелами іонізуючих випромінювань; організовувати проведення попередніх (при призначенні на посаду) та періодичних медичних оглядів цих осіб, а також осіб, робота яких пов'язана з виробничою небезпекою (з електроустаткуванням, на висоті та ін.);

здійснювати контроль за виконанням заходів щодо попередження та ліквідації забруднень шкідливими для здоров'я речовинами атмосферного повітря, грунтів, поверхневих та підземних вод, які використовуються для питних та господарсько-побутових потреб;

організовувати дієтичне та лікувальне харчування, складати разом з начальником продовольчої служби частини розкладку продуктів дієтичного харчування та норм госпітального пайка;

контролювати якість харчових продуктів на продовольчому складі частини та в їдальні, а також якість приготування їжі; у випадку сумніву в якості продуктів направляти їх на експертизу в санітарно-епідеміологічні установи;

організовувати контроль за проведенням профілактичної вітамінізації готової їжі;

здійснювати контроль за санітарним станом закладів військторгу, розташованих на території частини, якістю харчування, а також за виконанням персоналом цих закладів санітарно-гігієнічних вимог; брати участь у складанні тижневого меню для їдалень;

здійснювати попереджувальний санітарний нагляд за будівництвом та капітальним ремонтом об'єктів частини;

контролювати якість проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів санітарно-епідеміологічними установами;

подавати встановленим порядком необхідні дані в санітарно-відбіркову комісію для направлення за медичними показниками на лікування та відпочинок офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, та членів їх сімей, а також військовослужбовців строкової служби, працівників Збройних Сил і ВМС України.

Старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер) частини

3.2.18. Старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер) частини відповідає: за ветеринарне забезпечення частини; за постачання ветеринарного майна, його зберігання та справність; за стан і роботу ветеринарного лазарету (пункту).

Він підпорядкований командиру частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки вищого начальника ветеринарної служби.

3.2.19. Старший ветеринарний лікар (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер) частини виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення. Крім того, він повинен:

проводити заходи щодо охорони особового складу від заразних захворювань, однакових для людей та тварин;

вивчати епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан району розміщення частини та району заготівлі продовольства і доповідати про це командиру частини та вживати заходів через місцеві органи державної ветеринарної служби щодо його оздоровлення;

проводити ветеринарно-профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи у підпорядкованій частині;

здійснювати ветеринарно-санітарну експертизу та лабораторні дослідження продовольства і фуражу, що надходять на забезпечення та зберігаються на продовольчому складі частини;

контролювати ветеринарно-санітарний стан районів заготівлі продовольства, продовольчого складу частини та засобів підвезення продовольства;

здійснювати передзабійне обстеження тварин, ветеринарний контроль за їх забоєм та ветеринарно-санітарну експертизу туш і органів;

проводити спеціальну підготовку особового складу частини, зайнятого отриманням, перевезенням, зберіганням та відпусканням продовольства, а також доглядом за тваринами;

здійснювати ветеринарний огляд військових тварин та тварин підсобних господарств, контролювати їх утримання, годування та водопій, брати участь у роботі комісії по вибракуванню тварин частини.

Начальник фізичної підготовки та спорту частини

3.2.20. Начальник фізичної підготовки та спорту частини відповідає за стан і розвиток спортивної бази частини та виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника фізичної підготовки та спорту вищого штабу.

Крім того, він повинен:

брати участь у розробці плану бойової підготовки частини з питань фізичної підготовки та спорту;

організовувати та проводити показові та інструкторсько-методичні заняття з фізичної підготовки та спорту;

щоденно контролювати фізичну підготовку та спортивні заходи у підрозділах і слідкувати за фізичним розвитком особового складу частини;

подавати командирам підрозділів частини допомогу в організації та методиці проведення занять з фізичної підготовки і спорту;

проводити заняття з фізичної підготовки з офіцерами частини;

розробляти план спортивної роботи частини, організовувати та проводити спортивні змагання, добирати кандидатів у спортивні команди частини та керувати їх тренуванням;

розробляти разом з начальником медичної служби частини заходи щодо поліпшення фізичного розвитку та стану здоров'я особового складу частини, запобігання травматизму на заняттях з фізичної підготовки та спорту, брати участь в проведенні таких заходів;

керувати будівництвом спортивних споруд у частині;

вживати заходів щодо своєчасного забезпечення спортивним майном підрозділів частини та слідкувати за його зберіганням і ремонтом;

оформляти документацію щодо присвоєння військовослужбовцям частини спортивних розрядів, суддівських категорій та їх нагородження нагрудними знаками;

вести облік досягнень з фізичної підготовки та спорту у частині;

організовувати правильне використання і зберігання спортивного майна та інвентарю;

брати участь у складанні розрахунків забезпечення спортивним майном та інвентарем збірних команд частини;

вживати заходів по удосконаленню спортивної бази частини.

Начальник фінансової служби частини

3.2.21. Начальник фінансової служби частини відповідає за фінансовий стан частини та виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника фінансової служби вищого штабу.

Крім того, він повинен:

організовувати фінансове господарство частини та своєчасно забезпечувати особовий склад грошовим забезпеченням;

своєчасно подавати заявки на кошти та вести облік і звітність фінансового господарства, перевіряти підзвітних осіб частини;

брати участь у розробці пропозицій щодо фінансового забезпечення бойової та гуманітарної підготовки, бойової та мобілізаційної готовності частини, а також у заходах, передбачених річним господарським планом та іншими планами частини;

забезпечувати зберігання доручених коштів та цінностей, здійснювати контроль за правильним, економним та господарськи доцільним їх витрачанням посадовими особами частини, а також за дотриманням фінансової та штатно-тарифної дисципліни;

здійснювати разом з іншими службами економічний аналіз фінансово-господарської діяльності частини і на цій основі розробляти та доповідати командиру частини пропозиції щодо забезпечення збереження, ефективного та цілеспрямованого використання коштів, виявлення та використання внутрішньо-господарських резервів, запобігання втратам та нераціональним витратам;

контролювати фінансову діяльність підсобного господарства, побутових та інших об'єктів частини, забезпечувати належну налагодженість в них фінансового обліку, проводити у встановлені командиром частини строки, але не рідше одного разу на рік, документальні ревізії їх фінансово-господарської діяльності;

розглядати проекти укладених військовою частиною договорів та угод щодо їх законності, цін та розцінок, забезпеченості необхідними коштами та візувати їх;

перевіряти своєчасність та повноту оприбуткування за книгами обліку, а в необхідних випадках - і фактичну наявність матеріальних засобів, придбаних частиною; про результати перевірки доповідати командиру частини;

перевіряти дотримання штатно-тарифної дисципліни у підрозділах, службах, побутових та інших підсобних об'єктах частини;

вести книгу обліку нестач військової частини, контролювати рух та своєчасність закінчення справ по нестачах та правильність списання матеріальних засобів, яких не вистачає, за книгами обліку;

періодично, але не менше одного разу на місяць, письмово доповідати командиру частини про фінансовий стан військової частини;

при неможливості організувати банком інкасацію торговельного виторгу та відсутності у гарнізоні (частині) відділення зв'язку, приймати, з дозволу фінансового управління військового округу (виду Збройних Сил України), від торговельно-побутових закладів військторгу грошові виторги з подальшим перерахуванням їх на рахунок торговельної організації;

допомагати голові та членам внутрішньої перевірочної комісії військової частини у вивченні фінансового законодавства.

Начальник метрологічної служби частини

3.2.22. Начальник метрологічної служби частини відповідає за організацію та проведення метрологічних заходів, за забезпечення частини засобами вимірювання, правильне їх використання та утримання.

Він підпорядкований командиру частини (на кораблях - старшому помічнику командира корабля), а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника метрологічної служби вищого штабу.

У військових частинах, де посади метролога не передбачено штатом, ці обов'язки виконує офіцер інженерно-технічного складу, призначений наказом командира частини.

Начальник метрологічної служби частини виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення.

Крім того, він повинен:

здійснювати контроль за підтриманням засобів вимірювання у справному стані, їх правильним застосуванням та зберіганням, а також за своєчасним поданням на перевірку та в ремонт;

брати участь у роботі комісії частини з приймання та введення в експлуатацію нових об'єктів озброєння і військової техніки щодо метрологічного забезпечення;

вести облік всіх засобів вимірювання, які застосовуються у військовій частині, та подавати звітність відносно метрологічної служби.

Інспектор технагляду частини

3.2.23. Начальник служби (підрозділу) охорони праці відповідає за організацію виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям при роботі з озброєнням, бойовою та іншою технікою, при виконанні ремонтно-будівельних, господарських та інших робіт. Він підпорядкований безпосередньо командиру військової частини. У військових частинах, де за штатом посада начальника служби охорони праці не передбачена, його обов'язки виконує офіцер інженерно-технічного складу, призначений наказом командира частини та атестований згідно з п. 1.7 наказу Міністра оборони України від 19.09.96 N 264.

(підпункт 3.2.23 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

3.2.24. Начальник служби (підрозділу) охорони праці виконує свої обов'язки згідно з вимогами Положення про службу охорони праці в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 19.09.96 N 264 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.96 за N 580/1605, та підпункту 3.1.9 цього Положення.

(підпункт 3.2.24 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

Начальник клубу частини

3.2.25. Начальник клубу частини відповідає за збереження, облік, експлуатацію та своєчасне вжиття заходів щодо ремонту культурно-освітнього майна, книжкового фонду та приміщень клубу.

Він підпорядкований заступнику командира частини з виховної роботи.

3.2.26. Начальник клубу частини виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення.

Крім того, він повинен:

розробляти пропозиції щодо забезпечення підрозділів та клубу частини культурно-освітнім майном;

забезпечити ефективне використання та експлуатацію технічних засобів пропаганди та іншого культурно-освітнього майна; не менше одного разу на квартал перевіряти стан культурно-освітнього майна, яке знаходиться у клубі та підрозділах частини; організовувати своєчасну відправку в ремонт несправного майна;

складати разом із начальником фінансової служби частини кошторис клубу відповідно до переліку видатків кошторису Міністерства оборони України;

організовувати зберігання та використання культурно-освітнього майна клубу;

вести облік та звітність культурно-освітнього майна клубу.

У разі, якщо у військовій частині немає клубу, обов'язки начальника клубу виконує один із офіцерів відділення відділу з виховної роботи частини.

Командир автотранспортної роти (взводу) частини

3.2.27. Командир автотранспортної роти (взводу) частини відповідає за виконання плану перевезення матеріальних засобів автотранспорту роти та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.2.27 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир автотранспортної роти (взводу) підпорядкований заступнику командира частини з тилу.

Крім того, він повинен:

забезпечити постійну готовність автотранспорту та особового складу до виконання завдань щодо перевезення матеріальних засобів;

забезпечити своєчасне і повне виконання завдань щодо перевезення матеріальних засобів та вести облік перевезених вантажів;

своєчасно ставити завдання підпорядкованому особовому складу щодо якісного та своєчасного виконання перевезень, ефективного використання автотранспорту та засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

організовувати після закінчення перевезень заправку, технічне обслуговування, ремонт автотранспорту та підготовку підрозділів до виконання наступних завдань перевезення матеріальних засобів;

знати стан доріг, пунктів завантажування та розвантажування, особливості руху автотранспорту на маршрутах перевезення, норми та схеми завантажування (розвантажування) різних матеріальних засобів та правила їх перевезення;

проводити заходи щодо попередження дорожньо-транспортних пригод;

контролювати правильність оформлення шляхових листків, ведення книг обліку роботи автотранспорту та витрат пального і мастильних матеріалів;

забезпечити зберігання матеріальних засобів, які перевозяться.

Командир (начальник) ремонтної роти (майстерні) частини

3.2.28. Командир (начальник) ремонтної роти (майстерні) частини відповідає за виконання плану ремонту озброєння, бойової та іншої техніки частини і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.2.28 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир (начальник) ремонтної роти (майстерні) частини підпорядкований заступнику командира частини з озброєння.

Крім того, він повинен:

забезпечити постійну готовність ремонтних засобів та особового складу до виконання завдань по обслуговуванню і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки;

забезпечити виконання плану та високу якість ремонту озброєння і техніки, ощадливі витрати запасних частин та матеріалів;

знати матеріальну частину озброєння та техніки, що ремонтуються, технологію їх ремонту (обслуговування), ремонтні засоби, їх можливості, порядок і правила використання та збереження;

своєчасно подавати заявки та отримувати необхідні запасні частини, інструмент, матеріали та інше майно, яке потрібне для ремонту озброєння і техніки;

організувати правильне використання, зберігання та перевірку техніки, обладнання, інструменту роти (майстерні), вживати заходів щодо їх збереження та ремонту;

організувати облік виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту озброєння і техніки, а також надходжень і витрат запасних частин та матеріалів.

Начальник медичного пункту частини

3.2.29. Начальник медичного пункту частини відповідає:

за своєчасне проведення лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів у частині, за забезпечення медичного пункту та підрозділів частини медичним майном, утримання його у порядку та непошкодженим; за стан і роботу всіх функціональних підрозділів медичного пункту; за підготовку особового складу медичного пункту.

Він підпорядкований начальнику медичної служби частини.

3.2.30. Начальник медичного пункту частини виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення.

Крім того, він повинен:

забезпечувати надання невідкладної медичної допомоги хворим та потерпілим при гострих захворюваннях, травмах, отруєннях та нещасних випадках;

організовувати амбулаторне та стаціонарне лікування хворих у медичному пункті;

проводити медичні обстеження та здійснювати контроль за медичним оглядом особового складу, а також забезпечувати нагляд за особами з хронічними захворюваннями;

проводити профілактичні заходи для попередження захворювань та травматизму в частині;

забезпечувати функціональні підрозділи медичного пункту необхідним майном для надання медичної допомоги і лікування хворих, контролювати його зберігання, законність та доцільність витрат;

брати участь у проведенні військово-медичної підготовки особового складу частини та санітарно-освітньої роботи у частині;

організовувати харчування хворих медичного пункту за госпітальною нормою;

перевіряти (один раз у квартал) наявність, умови зберігання майна та ліків, призначених для надання невідкладної допомоги;

стежити за експлуатацією та ремонтом будинків, інвентарю, меблів медичного пункту;

контролювати ведення експлуатаційних паспортів на медичну апаратуру.

Начальник аптеки медичного пункту частини

3.2.31. Начальник аптеки медичного пункту частини відповідає за витребування, одержання, зберігання, облік і забезпечення медичного пункту та підрозділів частини медичним майном.

Він підпорядкований начальнику медичного пункту частини. У частинах, де за штатом посаду начальника аптеки не передбачено, ці обов'язки виконує офіцер медичної служби, який пройшов фармацевтичне стажування у аптеці госпіталю гарнізону (округу, центру) та призначений наказом командира частини.

3.2.32. Начальник аптеки виконує свої обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення.

Крім того, він повинен:

своєчасно видавати у підрозділи та медичний пункт медичне майно, не допускати його втрат, а також накопичення надмірних запасів;

правильно та своєчасно готувати ліки за рецептами і потребами;

дотримуватись правил зберігання медичного майна, своєчасно використовувати та поновлювати препарати з обмеженим терміном зберігання;

утримувати приміщення та обладнання аптеки у зразковому санітарному стані;

не менше одного разу на місяць перевіряти наявність, правильність зберігання, стан обліку та законність витрат отруйних та наркотичних речовин;

знати табельне медичне майно, своєчасно проводити його поточний ремонт та відправку до майстерень для середнього і капітального ремонту.

Командир взводу тилового забезпечення частини

3.2.33. Командир взводу тилового забезпечення частини відповідає за господарчу діяльність взводу та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.2.33 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир взводу тилового забезпечення підпорядкований заступнику командира частини по тилу.

Крім того, він повинен:

контролювати роботу особового складу взводу щодо виконання правил зберігання та обліку матеріальних засобів, утримання складів, їдалень, майстерень по ремонту речового майна та підтримання у них установленого порядку;

організовувати забезпечення гарячою їжею особового складу управління частини та підрозділів, які не мають штатних польових кухонь, на польових заняттях та навчаннях;

стежити за підтримкою у чистоті території частини, прилеглої до складів, їдальні та майстерні по ремонту речового майна;

відповідати за обробку землі, закріпленої за військовою частиною, та вирощування кормів для потреб підсобного господарства;

брати участь у виконанні заходів по службах тилу, передбачених річним господарським планом;

безпосередньо виконувати заходи та роботи, пов'язані з веденням підсобного господарства;

відповідати за утримання та годівлю тварин у підсобному господарстві.

Начальник їдальні частини

3.2.34. Начальник їдальні частини відповідає: за своєчасне та доброякісне приготування їжі, зберігання та повноту доведення до особового складу продуктів, установлених нормами; за правильну експлуатацію та зберігання технологічного і холодильного устаткування, інвентарю та столово-кухонного посуду; за дотримання санітарно-гігієнічних вимог при обробці продуктів, приготуванні, роздаванні та зберіганні їжі, митті посуду; за спеціальну підготовку кухарів та інших працівників їдальні і виконання ними правил особистої гігієни; за утримання їдальні та прилеглої до неї території у зразковому стані.

Він підпорядкований начальнику продовольчої служби частини, а з питань бойової, гуманітарної підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.

3.2.35. Начальник їдальні частини повинен:

керувати роботою їдальні;

організовувати роботу кухарів та інших працівників їдальні, затверджувати графік їх роботи;

разом з черговим по їдальні розподіляти роботу між особовим складом добового наряду, призначеного для роботи у їдальні, та інструктувати його;

контролювати виконання кухарями та особами добового наряду санітарно-гігієнічних правил;

щотижнево направляти на медичний огляд кухарів та інших осіб, які постійно працюють у їдальні, та вести журнал їх огляду;

забезпечувати кухарів та осіб добового наряду необхідним спеціальним одягом;

організовувати правильну експлуатацію технологічного та холодильного устаткування, особисто вчити кухарів, хліборізів правилам експлуатації, технічного обслуговування, поточного ремонту обладнання та заходам безпеки при виконанні цих робіт;

брати участь у складанні розкладки продуктів та проведенні контрольно-показового приготування їжі;

контролювати отримання інструктором-кухарем (старшим кухарем) продуктів у їдальню з продовольчого складу військової частини за кількістю та якістю, а також повноту їх закладання у котел відповідно до затвердженої розкладки продуктів; правильність кулінарної обробки та вихід готових страв;

вести облік обладнання, столово-кухонного посуду, інвентарю та іншого майна, слідкувати за їх станом та збереженням;

особисто вести облік заощаджених продуктів харчування у їдальні, організовувати збирання та належне використання харчових відходів;

слідкувати за своєчасним та повним сервіруванням столів та забезпечувати правильність видачі готової їжі;

обладнати навчальний клас для підготовки кухарів за наочними посібниками; організовувати та проводити навчання з кухарями та іншими працівниками їдальні.

Кухар-інструктор (старший кухар) їдальні частини

3.2.36. Кухар-інструктор (старший кухар) їдальні частини відповідає за своєчасне та доброякісне приготування їжі та її рівномірну видачу особовому складу; за повноту доведення особовому складу продуктів за встановленими нормами; за постійне дотримання кухарями санітарно-гігієнічних вимог та кулінарних правил при обробці продуктів, приготуванні та роздачі їжі. Він підпорядкований начальнику їдальні частини.

3.2.37. Кухар-інструктор (старший кухар) їдальні військової частини повинен:

керувати роботою кухарів, визначати склад змін та давати начальнику їдальні на затвердження графік їх роботи;

проводити інструктаж кухарів перед заступанням на зміну, перевіряти зовнішній вигляд та виконання правил особистої гігієни;

особисто отримувати у присутності чергового по їдальні продукти з продовольчого складу частини (окремо на сніданок, обід та вечерю), перевіряти їх якість та забезпечити зберігання;

слідкувати за закладанням продуктів у котел, відповідністю ваги готових порцій вазі, зазначеній у розкладці, та робити записи про кількість закладених продуктів, вихід готових страв, вагу м'ясних та рибних порцій у книзі контролю якості приготованої їжі;

забезпечувати дотримання кухарями правил кулінарної обробки продуктів та приготування їжі, утримання у чистоті спецодягу, робочих місць, обладнання, інвентарю та кухонного посуду;

вчити кухарів обробляти продукти, готувати їжу; правильно експлуатувати та утримувати технологічне і холодильне устаткування;

брати участь у складанні розкладки продуктів;

контролювати правильність зберігання та видачу готової їжі;

слідкувати за схоронністю кухонного посуду та інвентарю;

щоденно доповідати начальнику їдальні про роботу кухарів та отримувати вказівки на наступний день.

Начальник майстерні по ремонту речового майна частини

3.2.38. Начальник майстерні по ремонту речового майна частини відповідає за своєчасне та якісне виконання плану ремонту речового майна, збереження обладнання та інструменту майстерні, ремонтних матеріалів.

Він підпорядкований начальнику речової служби частини, а з питань бойової підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.

3.2.39. Начальник майстерні по ремонту речового майна частини повинен:

знати організацію ремонту речового майна та вміти особисто виконувати його на штатному устаткуванні майстерні;

забезпечувати виконання затвердженого плану ремонту;

слідкувати за дотриманням особовим складом майстерні правил техніки безпеки та заходів пожежної безпеки;

вести облік устаткування, інструменту, інвентарю, ремонтних матеріалів, речового майна, прийнятого у ремонт, та забезпечувати їх схоронність;

особисто перевіряти якість виконаного ремонту обмундирування та взуття;

вести облік та своєчасно подавати звіт про виконання плану ремонту і витрати ремонтних матеріалів;

проводити заняття зі спеціальної підготовки з підлеглими.

Начальники складів частини

3.2.40. Начальники складів частини відповідають за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складах. Вони підпорядковані відповідним начальникам служб частини, а з питань бойової підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.

3.2.41. Начальники складів повинні:

знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом;

суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач;

приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами;

вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі;

щоденно подавати у діловодство частини прибутково-видаткові документи за минулий день;

знати норми та правила укладання матеріальних засобів в автомобілі, вагони, контейнери, пакети, на піддони та на стелажі;

забезпечувати зберігання тари та її підготовку для повернення у встановлений термін на склади чи до тароремонтних організацій;

знати технологію обробки та консервації майна, що зберігається, та строки його зберігання;

слідкувати за своєчасним поновленням матеріальних засобів, що зберігаються на складі;

своєчасно відбирати зразки матеріальних засобів, що підлягають фізико-механічним (фізико-хімічним) випробуванням (аналізам) залежно від термінів зберігання, та направляти їх на аналіз у лабораторію;

здійснювати на складі вантажно-розвантажувальні роботи та керувати ними, суворо дотримуватись правил техніки безпеки при завантажуванні (розвантажуванні) вантажів; знати табельні вантажно-розвантажувальні засоби та вміти працювати на них;

своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з-під охорони старанно перевіряти цілісність стін, даху, дверей та вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);

за відсутності штатного експедитора отримувати та доставляти матеріальні засоби на склад військової частини;

зачиняти склад тільки після перевірки приміщень та прилеглої до складу території пожежним нарядом частини;

підтримувати склад у постійній готовності до швидкого виходу для роботи у польових умовах;

виконувати встановлені правила пожежної безпеки, утримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння;

щоденно у кінці робочого дня прибирати приміщення складу; не допускати випадків забруднення навколишнього середовища.

3.2.42. Начальник складу частини виконує роботи щодо приймання, зберігання, видавання, здавання і обліку матеріальних засобів та прибирання складу за вказівками начальника служби.

Якщо начальник відповідає за окреме сховище чи склад, він виконує обов'язки та несе відповідальність за зберігання матеріальних засобів відповідно до обов'язків начальника складу частини.

Начальник заправного пункту частини

3.2.43. Начальник заправного пункту частини відповідає за своєчасну і правильну роботу заправного пункту, за наявність, зберігання і якісний стан пального та постійну готовність і технічну справність засобів заправлення. Він підпорядковується начальнику служби пального та мастильних матеріалів частини, а з питань бойової підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.

Начальник заправного пункту частини зобов'язаний:

керувати роботою заправника та затверджувати розклад роботи заправного пункту;

спираючись на вимоги керівних документів, виконувати операції щодо приймання, зберігання та видачі пального з заправного пункту; слідкувати за наявністю пального і його якісним станом;

знати номенклатуру пально-мастильних та інших матеріалів, що використовуються на заправному пункті;

вести облік матеріальних засобів заправного пункту згідно з вимогами керівних документів;

знати вимоги керівних документів та керуватися ними у повсякденній діяльності;

твердо знати і неухильно виконувати вимоги правил техніки безпеки та пожежобезпеки на території заправного пункту, вимагати їх ретельного виконання підлеглими;

організовувати ремонт обладнання заправного пункту; слідкувати за наявністю та справним станом засобів пожежогасіння.

Діловод (старший писар, писар) служб частини

3.2.44. Діловод (старший писар, писар) служб частини відповідає: за стан обліку матеріальних засобів по службах (службі) та особового складу, що стоїть на забезпеченні; за зберігання документів та бланків суворого обліку; за правильність виписування матеріальних засобів зі складів; за своєчасність оприбуткування за книгами обліку матеріальних засобів, що надійшли до складів.

Він підпорядкований відповідному заступнику командира (начальнику служби) частини.

3.2.45. Діловод (старший писар, писар) служби частини повинен:

проводити облік матеріальних засобів по службах (службі) частини;

проводити облік руху особового складу, що перебуває на забезпеченні, та щоденно звіряти його з даними обліку особового складу штабу частини;

регулярно проводити звіряння записів залишків матеріальних засобів, які значаться на обліку, з даними обліку складу та підрозділів;

вести облік бланків поіменного обліку, штампів та печаток;

готувати дані для звітності по службах (службі) до встановленого терміну;

виписувати прибуткові та видаткові документи згідно зі вказівками начальників служб.

3.3. Обов'язки посадових осіб батальйону щодо організації та ведення військового господарства

Командир батальйону

3.3.1. Командир батальйону відповідає за стан господарства у підрозділах батальйону та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.3.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

знати стан забезпеченості підрозділів і особового складу належними видами постачання та слідкувати за схоронністю та законністю витрачання матеріальних засобів;

піклуватись про харчування, матеріально-побутове забезпечення та охорону здоров'я особового складу батальйону, контролювати приготування та якість гарячої їжі у стаціонарних умовах, на польових заняттях і навчаннях;

здійснювати контроль за веденням господарства у підрозділах батальйону;

здійснювати контроль за підтриманням зразкового зовнішнього вигляду та виправки військовослужбовців у підрозділах.

Заступник командира частини з виховної роботи

3.3.2. Заступник командира частини з виховної роботи відповідає за виховну роботу з особовим складом частини, за культурно-освітнє майно та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.6, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.3.2 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

знати стан господарства у підрозділах частини, дбати про поліпшення матеріально-побутових умов та медичного забезпечення особового складу;

здійснювати контроль за правильним використанням та збереженням культурно-освітнього майна у підрозділах частини;

перевіряти не менше одного разу на місяць наявність, стан та комплектність культурно-освітнього майна, що знаходиться у підрозділах, роблячи при цьому відповідні записи у книгах (картках) обліку.

Заступник командира батальйону з озброєння (технічної частини), начальник автомобільної служби батальйону (технік батальйону)

3.3.3. Заступник командира батальйону з озброєння (технічної частини), начальник автомобільної служби батальйону (технік батальйону) відповідає за технічне забезпечення батальйону та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.3.3 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

своєчасно подавати заявки на бронетанкове, автомобільне, ракетно-артилерійське та інше майно;

забезпечувати економні витрати пального, запасних частин і матеріалів, мастильних матеріалів та спеціальних рідин, правильне оформлення шляхових листків (робочих листів агрегатів), книг обліку роботи машин та витрат пального, а також своєчасне подання підрозділами звітності про витрати пального;

вживати заходів щодо усунення причин наднормативних витрат пального та мастильних матеріалів внаслідок технічних несправностей машин.

Командир взводу тилового забезпечення батальйону

3.3.4. Командир взводу тилового забезпечення батальйону виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.3.4 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир взводу тилового забезпечення підпорядкований командиру батальйону, а зі спеціальних питань виконує вказівки заступника командира частини по тилу.

Крім того, він повинен:

знати наявність та стан запасів матеріальних засобів, які повинні знаходитись в автотранспорті взводу тилового забезпечення, порядок їх завантаження та вивезення;

контролювати правильне використання, утримання автотранспорту взводу, техніки та майна тилу, а також інших матеріальних засобів, які знаходяться у взводі тилового забезпечення, та не менше двох разів на місяць проводити їх огляд, перевірку наявності та стану;

організовувати готування гарячої їжі, її доставку та видачу особовому складу батальйону, отримання, зберігання та видачу підрозділам боєприпасів, пального та майна на навчаннях і польових заняттях та виконання санітарно-гігієнічних вимог на пункті господарського забезпечення;

брати участь у виконанні господарських заходів, що здійснюються у батальйоні.

Фельдшер батальйону

3.3.5. Фельдшер батальйону відповідає за проведення лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів та здійснення контролю за виконанням санітарно-гігієнічних вимог у підрозділах батальйону, за забезпечення підрозділів медичним майном, за підготовку особового складу медичного пункту батальйону.

Він підпорядкований командиру батальйону, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника медичного пункту частини.

3.3.6. Фельдшер батальйону повинен:

надавати медичну допомогу особовому складу батальйону та направляти хворих, які потребують лікарської допомоги, у медичний пункт частини;

брати участь в амбулаторних прийомах хворих та у медичному обстеженні особового складу підрозділів батальйону, що здійснюється начальником медичної служби частини;

організовувати медичне забезпечення особового складу на заняттях з бойової підготовки та при проведенні спортивних заходів;

вести облік осіб, що потребують систематичного лікарського нагляду, своєчасно направляти їх на обстеження, здійснювати контроль за умовами роботи особового складу;

піклуватись про здоров'я особового складу та контролювати виконання ним правил особистої гігієни;

контролювати санітарний стан району розташування та приміщень батальйону, а також доброякісність води, яка використовується;

контролювати якість харчування особового складу на навчаннях, польових заняттях та в стаціонарних умовах;

доповідати командиру батальйону про випадки та характер захворювань, а також про кількість хворих, направлених у медичний пункт частини;

проводити заняття з військово-медичної підготовки та проводити санітарно-просвітню роботу в підрозділах батальйону;

керувати роботою санітарних інструкторів рот;

знати комплекти медичного майна та медичну техніку, що закріплені за батальйоном відповідно до норм та табелів;

дотримуватись правил зберігання, витрат ліків та використання медичного майна, контролювати виконання цих правил санітарними інструкторами та санітарами;

проводити огляд особового складу батальйону під час миття у лазні;

здійснювати санітарно-гігієнічний контроль за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу батальйону;

вести облік медичного майна батальйону та подавати встановлену звітність.

Інструктор служби РХБ захисту батальйону

3.3.7. Інструктор служби РХБ захисту батальйону відповідає за правильне використання та зберігання озброєння і засобів РХБ захисту, що знаходиться у підрозділах батальйону.

Він підпорядкований начальнику штабу батальйону, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника РХБ захисту частини.

3.3.8. Інструктор служби РХБ захисту батальйону повинен:

слідкувати за правильним використанням та зберіганням озброєння та засобів РХБ захисту;

особисто перевіряти, не менше одного разу на тиждень, стан індивідуальних засобів захисту, комплектів та приладів у кожному підрозділі батальйону;

контролювати технічний стан виробів та, при необхідності, укомплектовувати їх витратним майном і приладдям;

знати наявність озброєння та засобів РХБ захисту у батальйоні, своєчасно вилучати з користування несправні індивідуальні засоби захисту, комплекти, приладдя та направляти їх у ремонт.

3.4. Обов'язки заступника командира окремого батальйону (дивізіону) з тилу, який не має у підпорядкуванні начальників служб

3.4.1. Заступник командира окремого батальйону (дивізіону) з тилу відповідає за господарство батальйону та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.4.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

перевіряти наявність, стан та комплектність матеріальних засобів, що знаходяться на складі батальйону (дивізіону) і в підрозділах, з такою частотою: продовольства, пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин - один раз на місяць, речового майна - один раз на два місяці, квартирного майна - один раз на три місяці, роблячи відповідні записи у книгах (картках) обліку;

організовувати облік матеріальних засобів по службах та своєчасно подавати встановлену звітність відповідно до переліків обов'язків начальників служб пального і мастильних матеріалів, продовольства, речової та квартирно-експлуатаційної служб.

3.5. Обов'язки посадових осіб авіаційної частини

Командир авіаційної частини

3.5.1. Командир авіаційної частини відповідає за організацію матеріального, аеродромного, аеродромно-технічного і медичного забезпечення польотів та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

забезпечувати правильну експлуатацію аеродромів базування, економне та раціональне використання матеріальних засобів для забезпечення польотів;

своєчасно ставити завдання командиру авіаційно-технічної частини щодо матеріального та аеродромно-технічного забезпечення авіаційної частини.

Заступник командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби

3.5.2. Заступник командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби відповідає за роботу підпорядкованих служб та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника командира військової частини з озброєння (інженерно-авіаційної служби), викладених у пунктах 3.1.9, 3.2.11 цього Положення, а також керується вимогами відповідних настанов по авіації Збройних Сил України.

Крім того, він повинен брати участь у розробці річних звітів-заявок на витребування матеріальних засобів по підпорядкованих службах, забезпечувати своєчасне направлення у авіаційно-технічну частину вимог на їх одержання, а також організовувати їх облік, зберігання та доцільне використання (витрати).

Начальник медичної служби авіаційної частини

3.5.3. Начальник медичної служби авіаційної частини відповідає за службу і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника медичної служби частини, викладених у пункті 3.2.17 цього Положення, а також керується вимогами відповідних настанов по авіації Збройних Сил України.

Крім того, він повинен:

організовувати медичне забезпечення польотів;

здійснювати проведення заходів з лікувально-профілактичної та протиепідемічної забезпеченості авіаційної частини та контролювати виконання санітарно-гігієнічних вимог у підрозділах частини.

Начальник медичної служби авіаційної частини підпорядкований командиру авіаційної частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби вищого штабу.

Командир авіаційно-технічної частини

3.5.4. Командир авіаційно-технічної частини відповідає за матеріальне, аеродромно-технічне, технічне, медичне, торговельно-побутове, квартирно-експлуатаційне та фінансове забезпечення авіаційної та авіаційно-технічної частини та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.3 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.4 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир авіаційно-технічної частини підпорядкований заступнику командира (командуючого) авіаційного з'єднання, з'єднання ППО (об'єднання) по тилу, а в оперативному відношенні - командиру авіаційної частини, яка забезпечується.

3.5.5. Командир авіаційно-технічної частини, крім того, виконує обов'язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення і повинен:

забезпечувати закріплені аеродроми у постійній експлуатаційній готовності;

забезпечувати контроль за справністю автомобільної, електрогазової та аеродромно-експлуатаційної техніки, за її раціональним використанням і безаварійною роботою;

організовувати всебічне та безперервне забезпечення авіаційної, авіаційно-технічної та інших частин (підрозділів), які знаходяться на забезпеченні в авіаційно-технічній частині;

забезпечувати перевезення автомобільним транспортом наземного ешелону авіаційної частини при її розосередженні та перебазуванні;

вживати заходів щодо економних витрат моторесурсів і проводити заходи щодо розвитку та удосконалення засобів наземного забезпечення польотів;

доповідати командиру авіаційної частини про стан аеродромів, наявність матеріальних засобів;

здійснювати контроль за харчуванням особового складу авіаційної, авіаційно-технічної та інших частин (підрозділів), що знаходяться на забезпеченні в авіаційно-технічній частині;

здійснювати контроль за торговельно-побутовим забезпеченням та лазнево-пральним обслуговуванням особового складу авіаційної та авіаційно-технічної частини, а також за роботою підсобного господарства частини;

керувати ремонтно-будівельними та іншими роботами, які виконуються частиною господарським способом, а також проводити контроль за виконанням ремонтно-будівельних робіт, які виконуються у частині будівельно-квартирними та іншими органами;

при виявленні втрати, розкрадання, псування та незаконної витрати матеріальних засобів і коштів призначати службове розслідування, вживати заходів щодо стягнення збитків згідно з чинним законодавством, а при виявленні злочинів, пов'язаних із вказаними вище незаконними діями, повідомляти про це військового прокурора;

забезпечувати охорону літаків, складів та інших об'єктів на аеродромі, здійснювати контроль за утриманням у справному стані сховищ для особового складу, авіаційної техніки, запасів матеріальних засобів та об'єктів наземної оборони аеродромів.

Начальник штабу авіаційно-технічної частини

3.5.6. Начальник штабу авіаційно-технічної частини відповідає за організацію виконання наказів командира авіаційно-технічної частини з питань ведення військового господарства та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.5 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.6 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

знати стан аеродромів, наявність та стан автомобільного транспорту і засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів, а також запасів матеріальних засобів та можливостей їх поновлення;

постійно мати дані про укомплектованість і можливості авіаційної технічної частини щодо забезпечення авіаційної частини та своєчасне віддавати від імені командира необхідні розпорядження відносно матеріального і аеродромно-технічного забезпечення польотів;

підтримувати у постійній готовності до використання та удосконалювати укриття для особового складу і об'єкти наземної оборони своєї частини.

Заступник командира авіаційно-технічної частини - начальник комендатури

3.5.7. Заступник командира авіаційно-технічної частини - начальник комендатури виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.4, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.7 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, заступник командира авіаційно-технічної частини як начальник комендатури повинен:

забезпечувати постійну готовність комендатури до перебазування, розгортання та всебічного забезпечення авіаційної частини (підрозділів) на запасному аеродромі;

організовувати на запасному аеродромі створення, зберігання та своєчасне поповнення запасів боєприпасів, пального, продовольства, авіаційно-технічного та іншого майна.

Заступник командира авіаційно-технічної частини з тилу

3.5.8. Заступник командира авіаційно-технічної частини з тилу відповідає за господарство частини у підпорядкованих службах та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника командира військової частини з тилу, викладених у пункті 3.2.1 цього Положення.

Крім того, він повинен організовувати своєчасне та повне матеріальне забезпечення авіаційної та авіаційно-технічної частин у підпорядкованих йому службах, а також харчування особового складу авіаційної, авіаційно-технічної та інших частин (підрозділів), які стоять на забезпеченні у авіаційно-технічній частині.

Заступник командира авіаційно-технічної частини з тилу підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини.

Начальник авіаційно-технічної служби авіаційно-технічної частини

3.5.9. Начальник авіаційно-технічної служби авіаційно-технічної частини відповідає за забезпечення авіаційно-технічної частини авіаційно-технічним майном та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника командира частини з озброєння (інженерно-авіаційної служби), викладених у пункті 3.2.11 цього Положення.

Крім того, він повинен:

знати призначення, комплектність агрегатів та устаткування, встановлених на літальних апаратах авіаційної частини, яка знаходиться на забезпеченні, табелі та норми витрат запасних частин і матеріалів;

своєчасно вести облік та постійно знати наявність літальних апаратів авіаційної частини, які простоюють через відсутність запасних частин та агрегатів, і вживати заходів для їх відновлення у найкоротший строк;

своєчасно забезпечувати електрогазову техніку авіаційно-технічним майном, необхідним для її експлуатації, обслуговування та ремонту;

проводити поновлення та поповнення авіаційно-технічного майна, що входить у комплекти військового ремонту, за рахунок надходження майна за цільовими нарядами та поточним постачанням;

контролювати законність використання майна, виданого у підрозділи, а також своєчасно подавати щомісячні акти, що підтверджують витрати матеріальних засобів;

організовувати роботу складу авіаційно-технічного майна частини і не менше одного разу на три місяці перевіряти наявність, комплектність, своєчасність консервації та переконсервації майна на складі, а також відповідність облікових даних діловодства служби даним обліку на складі та у підрозділах авіаційної і авіаційно-технічної частини, роблячи відповідні записи у книгах (картках) обліку;

приймати на зберігання ремонтний фонд та майно, на яке надійшли рекламаційні акти; забезпечити їх окреме зберігання і своєчасне відправлення в ремонт;

організовувати збирання і здавання відпрацьованого срібла та виробів, до складу яких входять дорогоцінні метали, а також металобрухту.

Начальник служби авіаційного озброєння, ракет та боєприпасів авіаційно-технічної частини

3.5.10. Начальник служби авіаційного озброєння, ракет та боєприпасів авіаційно-технічної частини відповідає за забезпечення авіаційно-технічної частини матеріальними засобами встановленої номенклатури та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника служби ракетно-артилерійського озброєння частини, викладених у статті 3.2.16 цього Положення.

Начальник служби авіаційного озброєння, ракет та боєприпасів підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби авіаційного озброєння, ракет та боєприпасів вищого штабу.

Крім того, він повинен:

забезпечити зберігання та своєчасну видачу у підрозділи авіаційних ракет, боєприпасів, авіаційного та артилерійського озброєння, інженерних боєприпасів і майна, що містить вибухонебезпечні елементи;

організовувати роботу складів авіаційних ракет та боєприпасів авіаційного і артилерійського озброєння, інженерного та хімічного майна;

перевіряти не менше одного разу на три місяці комплектність ракет, боєприпасів, озброєння та інших матеріальних засобів служби, що зберігаються на складі, у підрозділах і частинах, які стоять на забезпеченні, та робити про це відповідний запис в книгах (картках) обліку;

організовувати виконання регламентних та профілактичних робіт на ракетах та авіаційному озброєнні, проводити контрольно-технічні огляди боєприпасів, а також огляди, обробку, консервацію та розконсервацію інших матеріальних засобів служби;

вести облік якісного стану ракет, їх елементів та боєприпасів за залишками гарантійного чи технічного ресурсів;

організовувати доставку ракет та авіаційних боєприпасів другого і наступних боєкомплектів у встановленому ступені готовності на позицію попередньої підготовки ракет та до літальних апаратів;

забезпечувати своєчасне розгортання пункту підготовки боєкомплекту патронів;

організовувати відправку в ремонт та на доробку за бюлетенями промисловості ракет, боєприпасів, озброєння та інших матеріальних засобів служби зі складів, частин і підрозділів, які перебувають на забезпеченні;

знати наявність та технічний стан запасів авіаційних засобів ураження, які зберігаються;

організовувати своєчасний метрологічний контроль та перевірку приладів, перевірочної апаратури, посудин високого тиску та вантажопідйомних засобів, що утримуються на складі ракетного озброєння та боєприпасів частини;

забезпечувати надійну охорону та дотримування правил пожежної безпеки на складі ракетного озброєння та боєприпасів.

Начальник автомобільної і електрогазової служби - інженер по електрогазовій техніці авіаційно-технічної частини

3.5.11. Начальник автомобільної і електрогазової служби - інженер по електрогазовій техніці авіаційно-технічної частини відповідає за утримання у справному стані, раціональне використання та безаварійну роботу автомобільної і електрогазової техніки частини та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника автомобільної служби військової частини, викладених у пункті 3.2.12 цього Положення.

Начальник автомобільної і електрогазової служби авіаційно-технічної частини підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальників відповідних служб вищого штабу.

Крім того, він повинен:

забезпечити правильне використання, технічну справність, своєчасне проведення технічного обслуговування, регламентних робіт і ремонту шасі автомобільного типу всієї спеціальної техніки (у тому числі вантажопідйомних машин), об'єктів держтехнагляду, а у авіації ВМС - і плавзасобів;

організувати в авіаційно-технічній частині паркову службу;

своєчасно та якісно забезпечувати авіаційну частину стисненими і зрідженими газами, а підрозділи - автомобільним майном.

Помічник начальника автомобільної і електрогазової служби - інженер по електрогазовій техніці

3.5.12. Помічник начальника автомобільної і електрогазової служби - інженер по електрогазовій техніці керує обліком, експлуатацією та ремонтом електрогазової техніки (ЕГТ) і відповідає за технічно правильне використання, своєчасне та якісне проведення контролю якості стиснених і зріджених газів, а також пусконалагоджувальних, регламентних робіт і ремонту ЕГТ.

Помічник начальника автомобільної і електрогазової служби - інженер по ЕГТ підпорядкований начальнику автомобільної і електрогазової служби авіаційно-технічної частини.

Він повинен:

досконально знати устрій, правила експлуатації і ремонту ЕГТ частини;

знати потребу літальних апаратів авіаційної частини у засобах аеродромно-технічного обслуговування і вимоги до автомобільної техніки, ЕГТ і газів, що виділяються для забезпечення польотів;

знати про укомплектованість підрозділів частини фахівцями з ЕГТ та ступінь їх підготовленості; не допускати до роботи на ЕГТ непідготовлений особовий склад;

знати про технічний стан ЕГТ у підрозділах частини, залишок моторесурсів до ремонту і строки проведення регламентних робіт на ЕГТ;

здійснювати раціональне і ефективне використання стаціонарних електротехнічних засобів на аеродромі, забезпечувати постійну готовність їх до роботи;

організовувати технічно правильне використання ЕГТ та виконання на ній пусконалагоджувальних та регламентних робіт;

керувати своєчасним і якісним проведенням доробки на ЕГТ згідно з бюлетенями заводів-виготовлювачів;

про проведені доробки робити записи у формулярах машин та доповідати начальнику автомобільної та електрогазової служби частини;

своєчасно витребовувати агрегати, запасні частини і витрачений матеріал, необхідний для ремонту та обслуговування ЕГТ, а також стиснені і зріджені гази для авіаційної та авіаційно-технічної частини;

аналізувати причини дефектів та відмов ЕГТ, розглядати їх з особовим складом підрозділів, не допускати передумов до льотних пригод;

керувати роботою по контролю за якістю стиснених і зріджених газів, призначених для заряджання систем літальних апаратів;

проводити заняття з технічної підготовки з особовим складом автомобільної і електрогазової служби;

організовувати облік і звітність з ЕГТ;

здійснювати контроль за виконанням особовим складом автомобільної і електрогазової служби правил техніки безпеки та вживати заходів щодо запобігання нещасним випадкам при роботі на ЕГТ;

здійснювати контроль за станом техніки, що відправляється у капітальний ремонт, і за її відповідністю технічним умовам;

систематично проводити огляди ЕГТ з метою визначення її технічного стану та правильності експлуатації.

Начальник медичної служби авіаційно-технічної частини - начальник медичного пункту

3.5.13. Начальник медичної служби авіаційно-технічної частини - начальник медичного пункту відповідає за медичне забезпечення та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника медичної служби і начальника медичного пункту військової частини, викладених у пунктах 3.2.17, 3.2.29, 3.2.30 цього Положення.

Начальник медичної служби авіаційно-технічної частини - начальник медичного пункту підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби вищого штабу.

Крім того, він повинен:

проводити лікувально-профілактичні та протиепідемічні заходи з метою забезпечення здоров'я особового складу авіаційної, авіаційно-технічної та інших частин, які знаходяться на медичному забезпеченні, і здійснювати контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог;

виділяти медичний персонал і необхідні засоби для проведення допольотного медичного огляду льотного складу, а також для надання невідкладної медичної допомоги екіпажам літаків (вертольотів), що зазнали аварії;

брати участь у проведенні заходів щодо медичного забезпечення польотів;

розгортати на аеродромі під час польотів (парашутних стрибків) медичний пост для надання постраждалим та хворим першої медичної допомоги та їх евакуації до медичного пункту авіаційно-технічної частини;

разом з начальником медичної служби авіаційної частини здійснювати контроль за якістю медичного кисню;

брати участь у підготовці та проведенні передпольотних та чергових медичних оглядів льотного складу;

організовувати роботу профілакторію (нічного санаторію) льотного складу.

Начальник служби пального та мастильних матеріалів авіаційно-технічної частини

3.5.14. Начальник служби пального та мастильних матеріалів авіаційно-технічної частини відповідає за стан служби та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника служби пального та мастильних матеріалів військової частини, викладених у пункті 3.2.3 цього Положення.

Крім того, він повинен:

забезпечувати необхідну кондиційність пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин при їх отриманні та зберіганні на складі частини;

здійснювати видачу пального зі складу для заправлення літальних апаратів тільки у справні заправні засоби;

забезпечувати встановлений режим (цикл) фільтрації пального при отриманні та при видачі на заправлення літальних апаратів;

здійснювати контроль за технічним станом спеціального обладнання засобів заправлення та транспортування пального, за якісним виконанням регламентних робіт і оформленням технічних паспортів, формулярів та робочих журналів;

організовувати забезпечення ремонтних органів запасними частинами до спеціального обладнання засобів заправлення та транспортування пального;

здійснювати контроль за виконанням вимог, що забезпечують якісний стан пального при заправленні та зберіганні його у баках літальних апаратів;

контролювати виконання водіями (начальниками) засобів заправлення та авіаційними техніками (механіками) встановлених інструкцій перед заправленням і під час заправлення літальних апаратів;

здійснювати разом з інженерно-авіаційною службою авіаційної частини та автомобільною службою авіаційно-технічної частини контроль за заправленням літальних апаратів та забезпеченням кондиційності пального при його зберіганні в засобах транспортування, заправлення і в баках літальних апаратів.

Начальник служби пального та мастильних матеріалів авіаційно-технічної частини підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.

Начальник продовольчої служби авіаційно-технічної частини

3.5.15. Начальник продовольчої служби авіаційно-технічної частини відповідає за стан служби та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника продовольчої служби військової частини, викладених у пункті 3.2.4 цього Положення.

Начальник продовольчої служби авіаційно-технічної частини підпорядкований заступнику командира авіаційно-технічної частини з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника продовольчої служби вищого штабу.

Крім того, він повинен:

організовувати харчування особового складу авіаційної, авіаційно-технічної та інших частин (підрозділів), які є на забезпеченні у цій авіаційно-технічній частині;

організовувати зберігання, поновлення та облік запасів продовольства, техніки і майна продовольчої служби на запасному аеродромі.

Начальник речової служби авіаційно-технічної частини

3.5.16. Начальник речової служби авіаційно-технічної частини відповідає за стан служби та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника речової служби військової частини, викладених у пункті 3.2.5 цього Положення.

Начальник речової служби авіаційно-технічної частини підпорядкований заступнику командира авіаційно-технічної частини з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки вищого начальника речової та авіаційно-технічної служб.

Крім того, він повинен:

організовувати забезпечення авіаційної та авіаційно-технічної частини льотно-технічним обмундируванням, штурманським і висотним спорядженням, а також спеціальним одягом для захисту від дій агресивних рідин, електромагнітного поля надвисокої частоти та радіоактивних матеріалів;

контролювати правильність експлуатації та законність використання льотно-технічного обмундирування, штурманського і висотного спорядження та не рідше одного разу на два місяці перевіряти організацію його експлуатації та зберігання на службовій території аеродрому і у підрозділах авіаційної та авіаційно-технічної частин;

контролювати здавання на речовий склад авіаційно-технічної частини теплих речей і зимових предметів льотно-технічного обмундирування по закінченні зимового сезону.

Начальник квартирно-експлуатаційної служби авіаційно-технічної частини

3.5.17. Начальник квартирно-експлуатаційної служби авіаційно-технічної частини відповідає за стан служби і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника квартирно-експлуатаційної служби частини, викладених у пунктах 3.2.6, 3.2.7, 3.2.8, 3.2.9 цього Положення.

Він підпорядкований заступнику командира авіаційно-технічної частини з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).

Командир аеродромно-експлуатаційного підрозділу - комендант аеродрому

3.5.18. Командир аеродромно-експлуатаційного підрозділу - комендант аеродрому відповідає за утримання, ремонт і підготовку аеродромів до польотів та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.18 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

утримувати в готовності до експлуатації льотне поле, аеродромні споруди, наземні засоби аварійного гальмування літаків, дренажно-водосточні мережі, внутрішньо-аеродромні автомобільні дороги і під'їзні колії;

планувати та проводити роботи щодо утримання і поточного ремонту льотного поля та аеродромних споруд, навчати особовий склад виконанню робіт у нічних умовах;

підтримувати у постійній готовності аеродромно-експлуатаційну техніку;

забезпечувати утримання та ремонт аеродромних споруд та інженерних мереж;

удосконалювати засоби механізації робіт щодо утримання та поточного ремонту льотного поля і споруд службово-технічної забудови аеродрому;

контролювати використання земельних ділянок, відведених під аеродром і аеродромні споруди;

вести облік виконаних робіт щодо підготовки, утримання і ремонту аеродромів і своєчасно подавати звіт про витрачені кошти, будівельні матеріали та інші матеріальні засоби;

контролювати проведення робіт щодо удосконалення закріплених за підрозділами споруд і укриттів для особового складу, літаків та спеціальної техніки.

Командир аеродромно-експлуатаційного підрозділу - комендант аеродрому підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини.

3.5.19. При виконанні обов'язків коменданта аеродрому командир аеродромно-експлуатаційного підрозділу, крім викладеного у пункті 3.5.18 цього Положення, повинен також:

розподіляти роботу щодо догляду льотного поля між авіаційно-технічними частинами, розміщеними на аеродромі;

організовувати роботу щодо утримання, поточного ремонту та охорони запасних аеродромів;

розробляти режим експлуатації льотного поля аеродрому (місця стартів і рулювання літаків), порядок руху спеціальних і транспортних автомобілів та аеродромно-експлуатаційної техніки; погоджувати час проведення експлуатаційних і ремонтних робіт на аеродромі з командиром авіаційної частини через командира авіаційно-технічної частини;

робити разом з керівником польотів перед початком польотів кожної льотної зміни ретельний огляд та перевірку придатності аеродрому та здавати керівнику польотів за журналом обліку придатність до експлуатації злітно-посадочної смуги, руліжних доріжок і місць стоянки літаків; всі виявлені несправності вносити у журнал; дефекти, які заважають виконанню польотів, усувати негайно;

підтримувати у справності та постійній готовності аварійні засоби, стартове та спеціальне майно;

періодично перевіряти міцність грунту та рівність льотного поля;

оформляти дефектні акти, складати річні та місячні плани поточного ремонту і експлуатаційного утримання льотного поля та аеродромних споруд;

перевіряти наявність і справність загороджувальних вогнів і маркувальних знаків на висотних перешкодах;

не допускати без дозволу вищого командування побудову висотних перешкод у зоні повітряних підходів до аеродрому та будівництво будь-яких споруд, не передбачених генеральним планом;

організовувати облік, зберігання та утримання на аеродромі металевих і залізобетонних плит (покладених у покриття і запасних), а також інших матеріалів та інструментів;

доповідати командиру авіаційно-технічної частини про всі порушення режиму експлуатації льотного поля та споруд і вживати заходів щодо їх усунення.

Командир автотехнічного підрозділу (підрозділу електрогазової техніки)

3.5.20. Командир автотехнічного підрозділу (підрозділу електрогазової техніки) відповідає за підтримання у справному стані автомобільної і електрогазової техніки, її правильну експлуатацію, якісне обслуговування та ремонт і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.2.27 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.20 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир автотехнічного підрозділу (підрозділу електрогазової техніки) підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини.

Крім того, він повинен:

забезпечувати своєчасне виділення та підготовку автомобільної і електрогазової техніки для аеродромно-технічного забезпечення польотів;

організовувати та проводити заходи щодо попередження дорожньо-транспортних пригод і ліквідації передумов до льотних пригод;

своєчасно забезпечувати авіаційну частину стисненими та зрідженими газами;

вивчати нову техніку, що надходить на укомплектування підрозділу, її технічні можливості та особливості використання;

забезпечувати своєчасне проведення доробок автомобільної та електрогазової техніки за бюлетенями підприємств-виготовлювачів;

організовувати роботу акумуляторно-заряджувальної і компресорної станцій, утримання і технічне обслуговування стаціонарних електротехнічних засобів на полковій технічній позиції підготовки літаків.

Начальник автомобільної техніко-експлуатаційної частини авіаційно-технічної частини

3.5.21. Начальник автомобільної техніко-експлуатаційної частини авіаційно-технічної частини відповідає за експлуатацію та ремонт автомобільної та електрогазової техніки і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків командира (начальника) ремонтної роти (майстерні) військової частини, викладених у пункті 3.2.28 цього Положення. Він підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини.

Начальник інженерно-аеродромної служби авіаційно-технічної частини

3.5.22. Начальник інженерно-аеродромної служби авіаційно-технічної частини підпорядкований командиру авіаційно-технічної частини, а зі спеціальних питань - начальнику інженерно-аеродромної служби з'єднання і об'єднання. Він є прямим начальником всього особового складу аеродромно-експлуатаційної служби.

На нього покладаються обов'язки коменданта аеродрому.

При розташуванні на аеродромі декількох авіаційно-технічних частин, наказом старшого авіаційного начальника комендантом аеродрому призначається один з начальників інженерно-аеродромної служби цих частин.

Він повинен:

знати у повному обсязі та забезпечувати виконання вимог керівних документів щодо експлуатації, поточного ремонту і експлуатаційного утримання аеродромів авіації, проведення заходів, спрямованих на зниження можливих пошкоджень двигунів сторонніми предметами та птахами при експлуатації та інших керівних документів;

знати та вживати заходів щодо укомплектування аеродромно-експлуатаційної роти особовим складом, технікою і необхідними фахівцями, контролювати і здійснювати їх навчання та підвищення рівня технічної підготовки, підтримки високого коефіцієнта технічної готовності техніки;

знати про наявність і потребу коштів, матеріалів, обладнання та вживати заходів щодо їх своєчасного поповнення задля забезпечення постійної експлуатаційної готовності льотного поля, наземних аеродромних споруд, котельних, теплотрас, систем опалення, трансформаторних підстанцій і електроліній, інших інженерних мереж;

вести облік передумов до льотних пригод і передчасного знімання авіадвигунів з вини особового складу аеродромно-експлуатаційних підрозділів;

брати участь у роботі комісій по розгляду випадків передчасного знімання авіаційних двигунів через проникнення у них сторонніх предметів;

систематично аналізувати недоліки, відмічені при підготовці і огляді аеродрому перед польотами, розробляти пропозиції, доповідати командирам авіаційного полку та авіаційно-технічної частини; вживати заходів, спрямованих на поліпшення стану аеродрому та недопущення попадання сторонніх предметів у двигуни літаків з поверхні аеродромів;

забезпечувати накопичення та зберігання встановлених запасів матеріалів для ремонту, інструментів, інвентарю та техніки, регулярне проведення тренувань особового складу по відновленню аеродромних покриттів;

організовувати складання дефектних актів, річних планів - відомостей робіт, річних календарних і місячних планів поточного ремонту та експлуатаційного утримання аеродромів, споруд й інженерних мереж, місячних планів проведення профілактичного ремонту аеродромів;

забезпечувати своєчасне подання в інженерно-аеродромну службу об'єднання необхідних заявок, розкладів і звітів про виконання плану поточного ремонту та експлуатаційного утримання аеродромів згідно з табелем термінових донесень;

керувати роботами, що виконуються господарським способом, і здійснювати контроль за роботами, що виконуються підрядним способом за титульними списками капремонту аеродромів і аеродромних споруд, та подавати авансові звіти у зазначені строки.

Командир аеродромно-експлуатаційної роти

3.5.23. Командир аеродромно-експлуатаційної роти відповідає за підтримання у справному стані автотракторної, інженерної та снігозбиральної техніки, її правильну експлуатацію, якісне обслуговування та ремонт і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.5.23 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир аеродромно-експлуатаційної роти підпорядковується командиру окремого батальйону авіаційно-технічного забезпечення, а із спеціальних питань підготовки аеродромів виконує вказівки начальника інженерно-аеродромної служби батальйону.

Крім того, він повинен:

забезпечувати своєчасну готовність і роботу снігозбиральної та інженерної техніки та брати безпосередню участь у підготовці аеродрому і його елементів до експлуатації;

організовувати технічне обслуговування і ремонт техніки роти;

вживати заходів щодо уникнення передумов до льотних та дорожньо-транспортних пригод з вини особового складу роти;

контролювати правильність оформлення шляхових листків, ведення книг обліку роботи автотранспорту роти, витрачання пального і мастильних матеріалів.

3.6. Обов'язки посадових осіб кораблів Військово-Морських Сил України щодо організації та ведення корабельного господарства

3.6.1. Посадові особи кораблів Військово-Морських Сил України, у віданні яких є корабельне господарство, відповідають за це господарство і виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і цього Положення.

(пункт 3.6.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир корабля

3.6.2. Командир корабля відповідає за корабельне господарство і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення.

(пункт 3.6.2 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Помічник командира корабля (помічник командира корабля з постачання)

3.6.3. Помічник командира корабля (помічник командира корабля з постачання) відповідає за стан корабельного господарства у підлеглих службах, за організацію харчування особового складу і своєчасне та повне забезпечення корабля матеріальними засобами, які є в його віданні, виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника командира частини з тилу, викладених у пункті 3.2.1 цього Положення.

Крім того, він повинен:

керувати діяльністю особового складу служби (команди) постачання, а також господарськими роботами на кораблі;

не рідше одного разу на три місяці перевіряти наявність, стан, комплектність і відповідність обліковим даним майна та продовольства, що знаходиться у коморах та бойових частинах (службах), вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

організовувати періодичну перевірку (не рідше двох разів на рік) і своєчасний ремонт майна, яке є в індивідуальному та колективному користуванні особового складу бойових частин і служб;

організовувати і контролювати роботу корабельної крамниці, перевіряти наявність та асортимент товарів у ній, дотримання правил торгівлі і правильності цін на товари.

Помічник командира корабля (помічник командира корабля з постачання) зі спеціальних питань виконує вказівки вищого начальника тилу (з'єднання Військово-Морських Сил України).

Вказівки помічника командира корабля з питань ведення корабельного господарства обов'язкові для всіх командирів бойових частин і служб.

Командир бойової частини (начальник служби) корабля

3.6.4. Командир бойової частини (начальник служби) корабля відповідає за своєчасне забезпечення бойової частини (служби) матеріальними засобами за встановленою номенклатурою і їх правильне використання.

Він, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

керувати прийманням матеріальних засобів і слідкувати за їхнім якісним станом та дотриманням правил їх зберігання та їх витрачання відповідно до норм;

піклуватися про матеріально-побутове забезпечення, збереження і зміцнення здоров'я підпорядкованого особового складу;

не допускати забруднення моря пальним і іншими відходами.

Офіцер з постачання корабля

3.6.5. Офіцер з постачання корабля відповідає за організацію харчування особового складу корабля, за своєчасне забезпечення корабля продовольством, речовим і шкіперським майном та за їх правильне утримання, використання і законне витрачання; виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальників продовольчої і речової служб частини, викладених у пункті 3.2.4 і 3.2.5 цього Положення.

Крім того, він повинен:

організовувати витребування, отримання, облік, зберігання шкіперського майна, а також облік і видавання культурно-освітнього майна;

організовувати торговельно-побутове забезпечення особового складу корабля;

забезпечувати правильну експлуатацію та ремонт шкіперського майна;

перевіряти у бойових частинах (службах) не рідше одного разу на місяць наявність, стан і ведення обліку продовольства, речового та шкіперського майна, інвентарю та обладнання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

організовувати доброякісне харчування та випікання хліба під час перебування корабля у морі, а також забезпечувати доведення належних норм забезпечення до особового складу корабля;

організовувати лазнево-пральне обслуговування особового складу корабля.

Офіцер з постачання корабля підпорядковується помічнику командира корабля (помічнику командира корабля з постачання).

Начальник медичної служби корабля

3.6.6. Начальник медичної служби корабля відповідає за медичне забезпечення особового складу корабля і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника медичної служби частини, викладених у пункті 3.2.17 цього Положення.

Крім того, він зобов'язаний:

здійснювати лікувально-профілактичні і протиепідемічні заходи, контролювати виконання санітарно-гігієнічних вимог на кораблі та ефективність роботи систем забезпечення побуту (кондиціювання, вентиляцію, водоопріснювальні установки);

організовувати отримання, зберігання, правильну експлуатацію і облік медикаментів та медичного майна на кораблі.

Начальник медичної служби корабля підпорядкований командиру корабля, а зі спеціальних питань виконує вказівки флагманського лікаря з'єднання (начальника медичної служби вищого штабу).

Старший баталер (баталер) служби постачання корабля

3.6.7. Старший баталер (баталер) служби постачання корабля відповідає за витребування, отримання, облік, правильне утримання, зберігання та витрачання продовольства, речового і шкіперського майна.

За відсутності офіцера з постачання старший баталер несе також відповідальність за організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу корабля. Він підпорядкований помічнику командира корабля (помічнику командира корабля з постачання) або офіцеру з постачання корабля.

3.6.8. Старший баталер (баталер) служби постачання корабля повинен:

організовувати своєчасне отримання і видачу особовому складу корабля належних матеріальних засобів згідно з нормами постачання;

брати участь у складанні розкладки продуктів, керувати роботою камбуза і забезпечувати доброякісне харчування, доведення до особового складу належних норм пайка;

не рідше одного разу на місяць перевіряти фактичну наявність продовольства, речового та шкіперського майна на складах корабля і товарів у корабельній крамниці;

вести облік і звітність щодо продовольства, столово-кухонного посуду та інвентарю.

3.7. Обов'язки заступника командира частини з аеромобільної підготовки і начальника служби аеромобільної техніки частини щодо організації і ведення військового господарства

Заступник командира частини з аеромобільної підготовки

3.7.1. Заступник командира частини з аеромобільної підготовки відповідає за забезпечення частини аеромобільною технікою, її технічно правильне утримання, зберігання, експлуатацію і ремонт. Він підпорядкований командиру частини, а зі спеціальних питань виконує вказівки заступника командира з'єднання з аеромобільної підготовки.

3.7.2. Заступник командира частини з аеромобільної підготовки, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

організовувати обслуговування аеромобільної техніки та утримання її у постійній готовності до використання;

планувати та своєчасно проводити технічні огляди аеромобільної техніки і регламентні роботи з парашутними приладами та автоматичними пристроями;

перевіряти не рідше одного разу на три місяці на складі частини та у підрозділах наявність, якісний стан і готовність до застосування аеромобільної техніки, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

організовувати збирання аеромобільної техніки після десантування, доставку у розташування частини і приведення її у готовність до застосування;

постійно удосконалювати та правильно експлуатувати навчально-матеріальну базу з аеромобільної підготовки.

Начальник служби аеромобільної техніки частини

3.7.3. Начальник служби аеромобільної техніки відповідає за своєчасне і повне забезпечення частини аеромобільною технікою, її правильне утримання, зберігання, експлуатацію та ремонт.

Він підпорядкований заступнику командира частини з аеромобільної підготовки, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби аеромобільної техніки з'єднання.

3.7.4. Начальник служби аеромобільної техніки частини, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

організовувати правильну експлуатацію, зберігання та утримання аеромобільної техніки у підрозділах;

знати обладнання та тактично-технічні дані аеромобільної техніки, правила її застосування, укладання, десантування, категорування і ремонту;

керувати роботою складу частини щодо приймання, зберігання, обліку та видачі аеромобільної техніки;

не рідше одного разу на місяць особисто перевіряти наявність, умови зберігання та стан обліку аеромобільної техніки у підрозділах і на складі частини, її категорійність і комплектність, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

планувати та керувати роботою майстерні з ремонту аеромобільної техніки, забезпечувати її ремонтними матеріалами та устаткуванням, перевіряти якість ремонту, витрати матеріалів і дотримання правил зберігання техніки, що ремонтується;

планувати і здійснювати в установлені строки просушування, переконсервацію, огляд та технічне обслуговування аеромобільної техніки.

3.8. Обов'язки посадових осіб з'єднання щодо організації та ведення військового господарства

Заступник командира з'єднання з тилу і підпорядковані йому посадові особи

Заступник командира з'єднання з тилу

3.8.1. Заступник командира з'єднання з тилу відповідає: за своєчасне та повне забезпечення частин матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах, їх зберігання і законні витрати; за підвезення частинам усіх видів матеріальних засобів; за медичне, ветеринарне і торговельно-побутове забезпечення; за організацію експлуатації, зберігання, ремонту та обліку техніки і майна у підпорядкованих службах; за правильне використання, експлуатацію та утримання казармено-житлового фонду, комунальних споруд, під'їзних автомобільних і залізничних колій та земельних ділянок, за інженерно-аеродромне та аеродромно-технічне забезпечення (у з'єднанні ППО і ВПС); за організацію протипожежної охорони об'єктів господарського, технічного та медичного призначення з'єднання і виконання необхідних заходів безпеки на ремонтно-будівельних та господарських роботах; за організацію контрольно-ревізійної роботи; за підготовку особового складу підпорядкованих служб і тилових частин (підрозділів).

Він підпорядкований командиру з'єднання, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника тилу вищого штабу.

Заступник командира з'єднання з тилу є основним організатором військового (корабельного) господарства, і його вказівки з загальних питань планування господарської діяльності, підвезення матеріальних засобів, медичної, ветеринарної, торговельно-побутової, квартирно-експлуатаційної забезпеченості і протипожежної охорони обов'язкові для всіх начальників родів військ, командирів частин і начальників служб з'єднання.

3.8.2. Заступник командира з'єднання з тилу, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

керувати службовою діяльністю і підготовкою особового складу підпорядкованих служб і тилових частин (підрозділів) з'єднання і частин;

здійснювати контроль за організацією харчування у частинах і доведенням належних норм забезпечення до кожного військовослужбовця;

знати наявність, технічний стан і можливості автотранспорту щодо перевезення і організовувати перевезення матеріальних засобів на склади частини і з'єднання, щоквартально підбивати підсумки роботи автотранспорту;

перевіряти не рідше одного разу на півроку утримання та поповнення майна недоторканного запасу у підпорядкованих службах;

здійснювати контроль за якістю, правильним використанням і витратами пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин;

організовувати та контролювати своєчасність видачі особовому складу обмундирування і взуття, їх припасування та ремонт, а також проявляти постійне піклування про зовнішній вигляд особового складу;

перевіряти експлуатацію та організовувати ремонт казармено-житлового фонду і комунальних споруд, казармового інвентарю, меблів, утримання під'їзних автомобільних і залізничних колій та території, відведеної під розквартирування частин з'єднання;

організовувати і здійснювати контроль за своєчасністю проведення лікувально-профілактичних, протиепідемічних, протиепізоотичних заходів;

знати економічний стан району розташування з'єднання та вивчати його з метою найкращого використання місцевих ресурсів;

керувати розробкою індивідуального плану підготовки тилу з'єднання у навчальному році, річного господарського плану з'єднання, плану перевезення та інших планів, а також подавати пропозиції щодо ремонту техніки тилу для внесення у річні і місячні плани ремонту техніки з'єднання та здійснювати контроль за виконанням цих пропозицій;

керувати розробкою річного плану контрольно-ревізійної роботи з'єднання та організовувати його виконання у підпорядкованих службах;

брати участь у доборі та розміщенні офіцерів, прапорщиків і молодших спеціалістів у підпорядкованих службах тилу та у тилових частинах з'єднання;

разом з органами військової торгівлі забезпечувати торговельно-побутове обслуговування військовослужбовців, членів їх сімей, працівників з'єднання, через підпорядкованих посадових осіб здійснювати контроль за дотриманням правил торгівлі, культурою обслуговування та санітарним станом підприємств військової торгівлі;

зараховувати за вказівкою начальника гарнізону на забезпечення команди, які прибувають до гарнізону у відрядження;

керувати роботою житлової комісії з'єднання (гарнізону) та подавати на затвердження командиру з'єднання пропозиції щодо забезпечення квартирами офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які служать за контрактом;

забезпечувати виконання частинами з'єднання заходів щодо захисту навколишнього природного середовища.

Начальник відділення - заступник начальника тилу з'єднання

(начальник організаційно-планового відділення з'єднання)

3.8.3. Начальник відділення - заступник начальника тилу з'єднання відповідає за планування та організацію господарської діяльності та підготовку особового складу служб, підпорядкованих заступнику командира з'єднання з тилу, і тилових частин (підрозділів) з'єднання, а також за планування та організацію перевезення матеріальних засобів у частини і на склади з'єднання.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу.

3.8.4. Начальник відділу - заступник начальника тилу з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

здійснювати збирання, вивчення і підготовку потрібних заступнику командира з'єднання з тилу даних по підпорядкованих службах;

організовувати взаємодію між начальниками служб, підпорядкованих заступнику командира з'єднання з тилу;

розробляти індивідуальний план підготовки тилу з'єднання у навчальному році, річний господарський план, план контрольно-ревізійної роботи, місячні плани роботи і окремі плани щодо забезпечення окремих заходів, а також пропозиції щодо експлуатації і ремонту техніки тилу для внесення у річний і місячні плани експлуатації і ремонту техніки з'єднання та організовувати контроль за виконанням цих пропозицій;

розробляти і доводити до відома виконавців накази та розпорядження по тилу і контролювати їх виконання;

організовувати раціональне використання транспорту для перевезення матеріальних засобів, розробляти плани перевезення, здійснювати контроль за роботою автотранспорту та обліком перевезених ним матеріальних засобів;

розробляти плани підготовки офіцерів, прапорщиків, солдатів і сержантів служб, підпорядкованих заступнику командира з'єднання з тилу, і тилових частин (підрозділів) з'єднання та контролювати їх виконання;

розробляти плани проведення навчання з тиловими частинами (підрозділами) з'єднання, брати участь у їх проведенні;

контролювати виконання заходів щодо захисту навколишнього середовища, які здійснюють служби, підпорядковані заступнику командира з'єднання з тилу;

розробляти звітність щодо підготовки офіцерів, прапорщиків, солдатів і сержантів служб, підпорядкованих заступнику командира з'єднання з тилу, і тилових частин (підрозділів) та своєчасно подавати її у вищі органи;

організовувати ведення діловодства в організаційно-плановому відділенні з'єднання.

3.8.5. Начальник відділення - заступник начальника тилу з'єднання має право віддавати накази у межах своєї компетенції від імені заступника командира з'єднання з тилу начальникам служб тилу з'єднання, командирам (начальникам) тилових частин (підрозділів) і заступникам командирів частин з тилу.

Начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання

3.8.6. Начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання відповідає: за своєчасне та безперервне забезпечення частин пальним, мастильними матеріалами, спеціальними рідинами і технічними засобами служби; за накопичення встановлених запасів пального; за їх облік, зберігання, правильне використання та економні витрати, а також за дотримання правил техніки безпеки при поводженні з цими матеріалами; за спеціальну підготовку особового складу служби.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби пального та мастильних матеріалів вищого штабу.

3.8.7. Начальник служби пального та мастильних матеріалів з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

розробляти індивідуальний план підготовки служби у навчальному році, брати участь у розробці господарського плану з'єднання на рік та організовувати його виконання у підпорядкованій службі;

розробляти пропозиції щодо розподілу між частинами з'єднання лімітів пального та мастильних матеріалів;

організовувати забезпечення з'єднання пальним, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами згідно з встановленими лімітами, фондами і нормами витрат, а технічними засобами служби - згідно з табелями;

здійснювати контроль за ощадливою і доцільною витратою пального та мастильних матеріалів і дотриманням лімітної дисципліни;

знати наявність, сорти, марки, фізико-хімічні властивості та норми витрат пального і мастильних матеріалів;

контролювати у частинах (підрозділах) з'єднання правильність приймання, зберігання, видачі, застосування й обліку пального, мастильних матеріалів і технічних засобів служби, вживати заходів для усунення виявлених недоліків;

організовувати поточний і середній ремонт технічних засобів у ремонтних підрозділах частини і з'єднання та здавання технічних засобів, яким необхідний капітальний ремонт, у ремонтні установи оперативних командувань, центру;

організовувати правильну експлуатацію складів, заправних пунктів та інших об'єктів служби частин з'єднання, керувати роботою складу пального з'єднання;

забезпечувати контроль якості пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин, комплектність та справність технічних засобів у частинах і на складі з'єднання, а також збирання і здавання відпрацьованих нафтопродуктів;

перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність і якість пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин і стан технічних засобів на складі з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

контролювати своєчасність подання та якість розробки звітності і донесень частин, робити аналіз цих документів і висновки по них, якісно розробляти і своєчасно подавати звіти і донесення по службі за з'єднання.

Начальник продовольчої служби з'єднання

3.8.8. Начальник продовольчої служби з'єднання відповідає: за своєчасне та безперервне забезпечення частин продовольством, технікою і майном продовольчої служби, їх облік і зберігання; за організацію доброякісного харчування у частинах і за санітарний стан об'єктів служби; за спеціальну підготовку особового складу служби; за організацію і проведення контрольно-ревізійної роботи у службі. Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника продовольчої служби вищого штабу.

3.8.9. Начальник продовольчої служби з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

організовувати забезпечення з'єднання продовольством, технікою і майном служби;

розподіляти між частинами з'єднання призначені фонди продовольства та направляти продовольчому складу оперативних командувань, центру рознарядки на видачу продовольства (у випадках, коли частини одержують продовольство і майно безпосередньо зі складів оперативних командувань, центру чи від постачальників);

здійснювати контроль за організацією харчування і доведенням до особового складу належних норм забезпечення;

керувати роботою хлібозаводу та продовольчого складу з'єднання;

організовувати та забезпечувати якісне проведення сезонних заготівель картоплі, овочів, сіна, соломи для частин з'єднання;

перевіряти не рідше одного разу на місяць наявність і якісний стан продовольства та майна на складі і хлібозаводі з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

контролювати роботу їдалень, продовольчих складів, санітарно-гігієнічний стан транспортних засобів для перевезення продовольства, а також стан підсобних господарств військових частин;

контролювати своєчасність подання та якість розробки звітів і донесень частин, робити аналіз цих документів і давати висновки по них, якісно розробляти і своєчасно подавати звіти та донесення по службі за з'єднання;

контролювати організацію харчування офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які служать за контрактом, у їдальнях, кафе і буфетах військторгу, а також роботу солдатських (матроських) чайних, розташованих на території частин з'єднання; забезпечувати участь представників продовольчої служби у складанні щотижневих меню для їдалень військторгу;

організовувати правильну експлуатацію і ремонт у майстернях з'єднання всіх видів механічного і технологічного устаткування служби.

Начальник речової служби з'єднання

3.8.10. Начальник речової служби з'єднання відповідає: за забезпечення частин речовим і господарським майном, його облік і зберігання; за організацію лазнево-прального обслуговування особового складу з'єднання; за спеціальну підготовку особового складу з'єднання; за спеціальну підготовку особового складу служби. Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника речової служби вищого штабу.

3.8.11. Начальник речової служби з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

контролювати правильність індивідуального припасування обмундирування і взуття та таврування майна у частинах;

організовувати і контролювати лазнево-пральне обслуговування особового складу частин;

організовувати ремонт, хімічну чистку та підфарбовування речового майна у майстернях з'єднання та контролювати їх роботу;

брати участь в організації і проведенні заходів щодо забезпечення приймання молодого поповнення;

організовувати контроль за забезпеченістю речовим майном військовослужбовців строкової служби, а також звільнених у запас;

організовувати зберігання на речовому складі з'єднання та видачу культурно-освітнього майна (крім літератури) частинам відповідно до рознарядок заступника командира з'єднання з виховної роботи та здійснювати контроль за зберіганням і обліком його у частинах;

керувати роботою лазень, майстерень і складів речової служби з'єднання; не рідше одного разу на два місяці перевіряти відповідність обліковим даним наявність, стан, категорійність і комплектність речового та господарського майна на складі і в майстерні з ремонту речового майна з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

контролювати якість і строки індивідуального пошиття та ремонту військового обмундирування, дотримання підприємствами військторгу технічних умов, опису та методик його виготовлення; забезпечити своєчасне відпускання цим підприємствам матеріалів і знаків розрізнення для пошиття військового обмундирування за ордерами, брати участь у розробці військторгом річних заявок на товари військового асортименту;

контролювати здавання після закінчення зимового сезону на склади частин зимових предметів речового та спортивного майна, організувати їх хімічну чистку, ремонт і підготовку до наступного видавання;

перерозподіляти за вказівкою заступника командира з'єднання з тилу в разі потреби речове і лазнево-пральне майно між частинами;

забезпечити задовільний технічний стан польової мийно-дезінфекційної техніки та умов її зберігання в частинах;

здійснювати контроль у частинах за правильністю вибраковування та списування речового майна, що стало непридатним у зв'язку з закінченням встановлених строків носіння.

Начальник медичної служби з'єднання

3.8.12. Начальник медичної служби з'єднання відповідає:

за організацію лікувально-профілактичних, протиепідемічних заходів у з'єднанні; за здійснення медичного контролю за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог; за забезпечення медичним майном; за організацію санаторно-курортного забезпечення особового складу з'єднання; за спеціальну підготовку особового складу служби та санітарно-освітню роботу.

Він підпорядкований командиру з'єднання, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника медичної служби вищого штабу.

3.8.13. Начальник медичної служби з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

організовувати проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів, здійснювати контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог у частинах;

керувати роботою медичної частини (лазарету) з'єднання;

організовувати контроль за повноцінністю харчування, у тому числі дієтичного та лікувально-профілактичного, за санітарним станом їдалень, транспорту для перевезення продовольства та інших об'єктів продовольчої служби;

здійснювати контроль за якістю харчування у їдальнях, кав'ярнях і буфетах військторгу, санітарним станом закладів військової торгівлі та дотриманням їх персоналом санітарно-гігієнічних вимог; забезпечувати участь представників медичної служби у складанні тижневих розкладок продуктів для їдалень військторгу;

забезпечувати проведення санітарно-гігієнічного контролю за утриманням території частин;

проводити контроль за доброякісністю води і санітарним станом об'єктів водопостачання;

забезпечувати медичний контроль при проведенні занять з бойової підготовки, спортивних заходів, а також при виконанні особовим складом будівельних, ремонтних, господарських та інших робіт у частинах;

організовувати контроль за регулярністю і якістю лазнево-прального обслуговування особового складу, за санітарним станом військових лазнево-пральних підприємств, якістю прання обмундирування, спецодягу та білизни;

організовувати лікарський контроль за станом здоров'я осіб, що страждають професійними захворюваннями;

організовувати медичне забезпечення частин гарнізону, які не мають у штаті лікарів;

керувати роботою військово-лікарської та санітарно-відбіркової комісій, контролювати правильність направлення військовослужбовців у санаторії та будинки відпочинку і законність видачі їм путівок;

організовувати проведення заходів по дезінфекції, дезінсекції і дератизації у частинах;

керувати військово-медичною підготовкою і санітарною освітою особового складу частин;

організовувати своєчасний ремонт медичного майна у з'єднанні та відправку його у ремонтні майстерні оперативних командувань, центру;

знати потребу та забезпеченість з'єднання медичним майном і організовувати забезпечення ним частин з'єднання;

не менше одного разу на три місяці проводити перевірку наявності, правильності зберігання, обліку, використання отруйних та наркотичних речовин, а також медичного майна у частинах і контролювати роботу аптек, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку.

Начальник ветеринарної служби з'єднання (ветеринарний лікар з'єднання)

3.8.14. Начальник ветеринарної служби з'єднання відповідає: за організацію і проведення ветеринарного забезпечення з'єднання та за забезпечення з'єднання ветеринарним майном.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а із спеціальних питань виконує вказівки начальника ветеринарної служби вищого штабу.

3.8.15. Начальник ветеринарної служби з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, повинен:

організовувати та проводити ветеринарні заходи по охороні особового складу частин з'єднання від заразних хвороб, спільних для людей та тварин;

вивчати і знати ветеринарно-санітарний стан та епізоотичну обстановку районів розміщення та дій частин;

організовувати і проводити у частинах ветеринарно-профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи;

проводити ветеринарно-санітарну експертизу та лабораторні дослідження продовольства, яке зберігається на продовольчих складах частин і з'єднання, робити висновки про можливості його вживання;

контролювати ветеринарно-санітарний стан продовольчих складів частин і підприємств військторгу, засобів перевезення продуктів, а також районів заготівлі продовольства;

проводити передзабійне обстеження продовольчих тварин, ветеринарний контроль за їх забоєм і ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів; здійснювати ветеринарне обслуговування тварин, контроль за їх утриманням, годівлею, водопоєм; брати участь у роботі комісії по вибракуванню тварин;

організовувати та проводити спеціальну підготовку особового складу, який зайнятий отриманням, перевезенням, зберіганням, відпусканням продовольства та доглядом за тваринами у частинах з'єднання.

Начальник (директор) підприємства військторгу

3.8.16. Підпункт 3.8.16 пункту 3.8 виключено

(згідно з наказом Міністра оборони
 України від 10.04.2006 р. N 183)

3.8.17. Підпункт 3.8.17 пункту 3.8 виключено

(згідно з наказом Міністра оборони
 України від 10.04.2006 р. N 183,
 у зв'язку з цим підпункти 3.8.18 - 3.8.46 уважати
 відповідно підпунктами 3.8.16 - 3.8.44)

Заступник командира з'єднання з озброєння і підпорядковані йому посадові особи

Заступник командира з'єднання з озброєння

3.8.16. Заступник командира з'єднання відповідає: за технічне забезпечення з'єднання та технічну підготовку особового складу частин; за справність озброєння, бронетанкової і автомобільної техніки, їх правильне використання, обслуговування, зберігання та ремонт; за стан парків і організацію внутрішньої служби у них; за спеціальну підготовку особового складу підпорядкованих служб і частин (підрозділів).

Він підпорядкований командиру з'єднання, а з питань технічного забезпечення озброєнням, бронетанковою і автомобільною технікою виконує вказівки начальників відповідних служб вищого штабу.

3.8.17. Заступник командира з'єднання з озброєння, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

розробляти за участю заступників командира, начальників родів військ і служб з'єднання річний план експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки з'єднання, здійснювати контроль за їх виконанням;

забезпечувати дотримання вимог природоохоронного законодавства та виконання природоохоронних заходів у містечках під час роботи на техніці;

організовувати ремонт озброєння, оснащення, техніки родів військ і служб з'єднання відповідно до плану експлуатації і ремонту озброєння, приладів, бойової та іншої техніки;

вживати заходів щодо продовження міжремонтних строків експлуатації озброєння, приладів, бронетанкової і автомобільної техніки;

керувати роботами щодо обладнання парків, контролювати несення внутрішньої служби в парках;

вживати заходів і керувати роботами по створенню, обладнанню та удосконаленню навчально-матеріальної бази для проведення технічної підготовки особового складу;

перевіряти витрати моторесурсів у відповідності з затвердженим річним (квартальним) лімітом витрат пального;

контролювати правильність використання пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин, а також їх економне витрачання у процесі експлуатації озброєння, приладів, бронетанкової і автомобільної техніки;

вивчати причини пошкоджень озброєння, приладів, бронетанкової і автомобільної техніки та розробляти заходи щодо їх попередження і усунення;

розробляти заходи щодо забезпечення безпеки при експлуатації, ремонті озброєння, приладів, бронетанкової і автомобільної техніки та контролювати їх виконання; перевіряти у особового складу знання правил техніки безпеки та інструкцій при експлуатації, зберіганні, ремонті та евакуації озброєння, приладів, бронетанкової і автомобільної техніки.

Начальники бронетанкової і автомобільної служб з'єднання

3.8.18. Начальники бронетанкової і автомобільної служб з'єднання відповідають: за танко-технічне та автотехнічне забезпечення з'єднання; за технічний стан бронетанкової і автомобільної техніки, її технічно правильне використання, обслуговування, зберігання та ремонт; за підготовку особового складу з'єднання за своїм фахом і спеціальну підготовку підпорядкованого особового складу.

Вони підпорядковуються заступнику командира з'єднання з озброєння, а зі спеціальних питань виконують вказівки начальників відповідних служб вищого штабу.

3.8.19. Начальники бронетанкової і автомобільної служб з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинні:

вживати заходів щодо продовження міжремонтних строків експлуатації бронетанкової і автомобільної техніки;

вживати заходів щодо економії моторесурсів бронетанкової та автомобільної техніки;

приводити витрати моторесурсів у відповідність із затвердженим річним (квартальним) лімітом витрат пального;

керувати роботою підпорядкованих ремонтних підрозділів (майстерень і складів);

організовувати приймання бронетанкової і автомобільної техніки, що надходить у з'єднання, та її відправку;

планувати експлуатацію та ремонт бронетанкової і автомобільної техніки;

керувати роботами по обладнанню парків і удосконаленню навчально-матеріальної бази для організації та проведення технічної підготовки;

проводити заходи щодо попередження катастроф, аварій і поломок техніки; вести облік пошкоджень, перевіряти своєчасність розслідування їх причин і пред'являти рекламацію;

контролювати правильність витрат і списання пального відповідно до шляхових листків (робочих карт агрегатів), встановлювати причини перевитрат та вживати заходів до їх усунення.

Начальник інженерної служби, служби РХБ захисту і начальник зв'язку з'єднання

3.8.20. Начальник інженерної служби РХБ захисту і начальник зв'язку з'єднання з питань матеріального та технічного забезпечення відповідають за забезпечення з'єднання засобами інженерного озброєння, озброєнням та засобами РХБ захисту, засобами зв'язку, за їх правильне використання і утримання. Начальник інженерної і служби РХБ захисту підпорядкований командиру, а начальник зв'язку - начальнику штабу з'єднання.

3.8.21. Начальник інженерної служби, служби РХБ захисту і начальник зв'язку з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинні:

контролювати виконання у частинах і підрозділах з'єднання правил експлуатації, зберігання, утримання, технічного обслуговування озброєння, техніки і майна та вести їх облік відповідно до служб;

керувати роботами щодо обладнання парків і удосконалення навчально-матеріальної бази за фахом;

керувати роботами підпорядкованих ремонтних підрозділів (майстерень) і складів військово-технічного майна за фахом;

організовувати відправку у ремонт озброєння, техніки і майна, які не можуть бути відремонтовані засобами частин і з'єднання.

Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння з'єднання

3.8.22. Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння з'єднання відповідає: за забезпечення всіх видів ракетно-артилерійського озброєння, зберігання, експлуатацію і ремонт; за підготовку особового складу з'єднання за своїм фахом та спеціальну підготовку особового складу служби.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з озброєння, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби ракетно-артилерійського озброєння вищого штабу.

3.8.23. Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

керувати роботами по обладнанню сховищ, парків і удосконаленню навчально-матеріальної бази за своєю спеціальністю;

організовувати технічне обслуговування та ремонт озброєння у з'єднанні, для чого розробляти річний і місячний плани ремонту озброєння та боєприпасів з'єднання і здійснювати контроль за їх виконанням;

керувати роботою ремонтних підрозділів (майстерень) і артилерійського складу;

організовувати відправку у ремонт озброєння, ракет, боєприпасів та майна, які не можуть бути відремонтовані засобами частин і з'єднання;

слідкувати за правильністю витрачання боєприпасів і організовувати контроль за зберіганням та дією ракет і боєприпасів;

організовувати своєчасну відправку зі з'єднання зайвого озброєння, стріляних гільз і звільненої спеціальної укупорки;

контролювати дотримання правил упакування, навантаження та перевезення озброєння, ракет і боєприпасів.

Начальник фінансової служби з'єднання

3.8.24. Начальник фінансової служби з'єднання відповідає за своєчасне безперервне фінансове забезпечення бойової, гуманітарної і спеціальної підготовки, матеріально-побутових і культурних потреб особового складу, утримання озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів, за організацію фінансового контролю щодо витрачання коштів, дотримання фінансової і штатно-тарифної дисципліни військовими частинами з'єднання.

Він підпорядкований командиру з'єднання та виконує вказівки начальника фінансової служби вищого штабу.

3.8.25. Начальник фінансової служби з'єднання повинен:

забезпечувати правильне визначення потреб у коштах для частин і служб з'єднання згідно з кошторисом Міністерства оборони України, своєчасне їх витребування і фінансування;

своєчасно забезпечувати правильну виплату грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам з'єднання;

надавати допомогу командирам і начальникам фінансової служби військових частин в організації та веденні фінансового господарства, правильно застосовувати закони України, постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження, накази Міністра оборони і директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил України з фінансово-господарських питань;

вивчати, узагальнювати та поширювати досвід фінансово-господарської діяльності військових частин і методів роботи кращих начальників фінансової служби;

здійснювати постійний контроль за законністю і господарською доцільністю витрат коштів згідно з кошторисом Міністерства оборони України, дотриманням фінансової і штатно-тарифної дисципліни;

організовувати проведення документальної ревізії і перевірки фінансово-господарської діяльності військових частин в установленому порядку;

вивчати причини недоліків і порушень фінансової та штатно-тарифної дисципліни, вживати заходів щодо їх усунення і попередження, своєчасного відшкодування завданого державі матеріального збитку, розробляти пропозиції щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності військових частин з'єднання, виявлення та використання внутрішніх господарських ресурсів, попередження втрат і нераціональних видатків;

розглядати проекти договорів, складених начальниками служб з'єднання, стосовно їх законності (за відсутності юрисконсульта), відповідності встановленим цінам, забезпеченості коштами, візувати їх; здійснювати контроль за виконанням укладених з'єднанням договорів щодо своєчасного та правильного застосування санкцій і пред'явлення позову;

готувати висновки стосовно клопотань про видачу інспекторських свідоцтв на списання за рахунок держави матеріальних цінностей, а також забезпечувати своєчасне та правильне оформлення цінностей й інспекторських посвідчень;

своєчасно розглядати і правильно вирішувати подані пропозиції, заяви та скарги, вести їх облік в установленому порядку, вивчати та узагальнювати причини скарг і вживати заходів щодо їх усунення;

організовувати заняття зі спеціальної підготовки з особовим складом служби;

вести облік і звітність по службі.

Інспектор-ревізор служби пального і мастильних матеріалів, продовольчої та речової служб з'єднання

3.8.26. Інспектор-ревізор служби пального і мастильних матеріалів, продовольчої та речової служб з'єднання несе відповідальність за організацію контрольно-ревізійної роботи служби в з'єднанні.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу, а також начальнику відділу - заступнику начальника тилу з'єднання (начальнику організаційно-планового відділення з'єднання).

3.8.27. Інспектор-ревізор з'єднання повинен:

твердо знати вимоги законодавчих актів України і вимоги керівних документів Міністерства оборони України з питань господарської діяльності та керуватися ними у своїй роботі, проявляти непримиренність до порушників законності, державної дисципліни, виявлення безгосподарності та розкрадання державної власності, правильно оцінювати наявні недоліки і порушення, вживати заходів щодо їх усунення на місцях;

документально встановлювати причини існуючих недоліків і порушень, розмір заподіяних державі матеріальних збитків, виражених у кількісному і грошовому вигляді, виявляти причини допущених недоліків, порушень і конкретно винуватих посадових осіб;

перевіряти повноту і своєчасність записів виявлених втрат матеріальних засобів у книгу нестач; своєчасність відшкодування завданих державі матеріальних збитків.

Начальник метрологічної служби з'єднання

3.8.28. Начальник метрологічної служби з'єднання відповідає за організацію метрологічного забезпечення з'єднання засобами вимірювання, правильне їх використання та утримання.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з озброєння, (у Військово-Повітряних Силах - заступнику командира з'єднання по технічній частині - головному інженеру) та виконує вказівки начальника метрологічної служби вищого штабу.

3.8.29. Начальник метрологічної служби з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

розробляти графіки перевірки засобів вимірювання у частинах і подавати їх на затвердження безпосередньому начальнику;

організовувати перевірку засобів вимірювання частин з'єднання та здійснювати контроль за своєчасним їх направленням на перевірку в лабораторії вимірювальної техніки, які не входять у склад з'єднання, відповідно до затвердженого графіка;

здійснювати контроль за станом, правильністю застосування та зберігання засобів вимірювання, а також за своєчасністю їх ремонту;

брати участь в організації і проведенні метрологічної експертизи об'єктів озброєння та військової техніки в ході її експлуатації;

здійснювати контроль у частинах за організацією заміни несправних засобів вимірювання, відправкою їх у ремонт і отримання з ремонту;

вести облік засобів вимірювання в установленому порядку;

контролювати ведення у частинах експлуатаційно-технічної документації на засоби вимірювання;

здійснювати контроль за освоєнням нових засобів вимірювання, що надійшли у частини, надавати допомогу особовому складу щодо їх правильного застосування;

брати участь у роботі комісії з розгляду причин аварій, відмов чи зниження ефективності дії озброєння, техніки через невірні показання засобів вимірювання чи їх несправності;

здійснювати збирання і подання даних у вищі органи метрологічної служби про метрологічне забезпечення з'єднання, конструктивні та експлуатаційні недоліки засобів вимірювання.

Вилучено 

(згідно з наказом Міністра
 оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

3.8.30. Підпункт 3.8.30. вилучено 

(згідно з наказом Міністра
 оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

Начальник клубу з'єднання

3.8.31. Начальник клубу з'єднання відповідає за збереження, облік, експлуатацію та своєчасне вжиття заходів для ремонту культурно-освітнього майна, книжкового фонду та приміщень і виконує обов'язки відповідно до обов'язків начальника клубу військової частини, викладених у пунктах 3.2.25, 3.2.26 цього Положення.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з виховної роботи.

Начальник адміністративно-господарської частини штабу з'єднання

3.8.32. Начальник адміністративно-господарської частини штабу з'єднання відповідає: за забезпечення офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, управління з'єднання особистою зброєю, індивідуальними засобами протихімічного захисту та речовим майном; за організацію харчування та побутового улаштування всього особового складу управління на навчаннях; за експлуатацію, ремонт і протипожежну охорону приміщень, які займає управління.

Він підпорядкований начальнику штабу з'єднання, з питань матеріального забезпечення виконує вказівки заступника командира з'єднання з тилу, а з питань квартирно-експлуатаційної служби керується вказівками начальника КЕЧ району (гарнізону).

3.8.33. Начальник адміністративно-господарської частини штабу з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

забезпечувати військовослужбовців управління особистою зброєю, боєприпасами до неї, індивідуальними засобами протихімічного захисту та речовим майном;

організовувати розміщення, побутове улаштування та обслуговування офіцерів, які прибувають в управління з'єднання на збори чи у відрядження;

організовувати розподіл, експлуатацію, ремонт і протипожежну охорону приміщень, які займають управління і підрозділи обслуговування з'єднань, забезпечувати їх меблями, пожежним інвентарем, освітлювальним приладами та іншими матеріалами;

забезпечувати відділення та служби управління з'єднання канцелярським приладдям;

разом з командиром комендантського підрозділу обладнати місця для роботи та відпочинку офіцерів і забезпечувати гарячою їжею особовий склад управління та підрозділів обслуговування з'єднання на навчаннях;

складати розрахунки необхідних коштів для ремонту будинків, устаткування, меблів та пожежного інвентарю, а також на придбання канцелярського приладдя та інші потреби управління з'єднання;

видавати особовому складу управління оформлені відрядження, відпускні білети та проїзні документи.

Командир автотранспортної частини з'єднання

3.8.34. Командир автотранспортної частини з'єднання відповідає за виконання плану перевезення матеріальних засобів автотранспортом частини та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.3, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.8.34 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

забезпечувати постійну готовність автотранспорту, особового складу до виконання завдань щодо перевезення матеріальних засобів;

організовувати виконання плану перевезення матеріальних засобів у встановлені строки та облік перевезених частиною матеріальних засобів;

знати наявність, технічний стан автотранспорту, можливості підпорядкованих підрозділів, стан доріг, особливості руху транспорту на маршрутах, стан пунктів навантажування та розвантажування, норми та схеми навантаження різних матеріальних засобів на автотранспорт і правила їх перевезення;

організовувати матеріальне, технічне та медичне забезпечення підрозділів при перевезенні матеріальних засобів;

забезпечувати правильне та ефективне використання автотранспорту та ощадливі витрати пально-мастильних матеріалів;

організовувати після закінчення перевезення заправку, технічне обслуговування та ремонт автомобілів і підготовку підрозділів до виконання наступних завдань;

забезпечувати збереження матеріальних засобів при перевезенні;

вживати заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод;

контролювати правильність оформлення шляхових листків і ведення книг обліку роботи автотранспорту, витрат пально-мастильних матеріалів.

Командир автотранспортної частини з'єднання підпорядкований заступнику командира з'єднання з тилу.

Командир ремонтної частини з'єднання

3.8.35. Командир ремонтної частини з'єднання відповідає за виконання плану ремонту озброєння, бойової та іншої техніки з'єднання і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.3, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.8.35 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Крім того, він повинен:

забезпечувати готовність ремонтних засобів і особового складу до виконання завдань по ремонту озброєння, бойової та іншої техніки;

забезпечувати виконання виробничих завдань, високу якість ремонту озброєння та техніки, а також економне витрачання запасних частин і матеріалів;

знати матеріальну частину озброєння та техніки, що ремонтуються; організацію і технологію їх ремонту; військові ремонтні засоби, їх можливості, порядок і правила їх використання та збереження;

перевіряти технічний стан і правильність використання техніки, устаткування та інструменту, вживати заходів щодо їх зберігання і ремонту;

удосконалювати способи та технологічні процеси ремонту;

витребовувати агрегати, запасні частини та матеріали, необхідні для ремонту, та контролювати їх витрати;

організовувати облік виконаних робіт по ремонту озброєння та техніки, а також запасних частин і матеріалів.

Командир ремонтної частини з'єднання підпорядкований заступнику командира з'єднання з озброєння.

Командир медичної частини (начальник лазарету) з'єднання

3.8.36. Командир медичної частини (начальник лазарету) з'єднання відповідає за своєчасне проведення лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів у частинах з'єднання, за забезпечення з'єднання медичним майном, за стан і роботу всіх функціональних підрозділів частини і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.3, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.8.36 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Командир медичної частини (начальник лазарету) з'єднання підпорядкований начальнику медичної служби з'єднання.

Крім того, він повинен:

забезпечувати постійну готовність наявних сил і засобів частин (лазарету) до виконання завдань медичного забезпечення з'єднання;

організовувати своєчасне та кваліфіковане обстеження і лікування хворих у медичній частині (лазареті);

систематично допомагати начальникам медичних служб частин у організації і проведенні заходів з медичного забезпечення частин;

забезпечувати отримання медичного та інших видів майна, їх зберігання та відправку у функціональні підрозділи частини (лазарету);

не рідше одного разу на три місяці перевіряти наявність, зберігання, облік та законність витрат отруйних і наркотичних речовин у аптеці частини та в частинах з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

організовувати лікувальне харчування хворих, що перебувають на стаціонарному лікуванні у медичній частині (лазареті), та слідкувати за якістю цього харчування;

забезпечувати проведення поточного ремонту медичного та іншого майна засобами частини, а також направляти майно, яке потребує середнього чи капітального ремонту, у майстерні оперативних командувань, центру.

Начальник відділення медичного постачання - начальник медичного постачання з'єднання

3.8.37. Начальник відділення медичного постачання - начальник медичного постачання з'єднання відповідає за забезпечення медичної частини (лазарету) та частин з'єднання медичним майном, його облік і зберігання, а також за своєчасне поновлення медичного майна недоторканого запасу. Він підпорядкований командиру медичної частини з'єднання, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника медичного постачання вищого штабу.

3.8.38. Начальник відділення медичного постачання - начальник медичного постачання з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

організовувати розподіл і видачу частинам медичного майна;

робити закупівлю окремих предметів медичного майна, яке не видається з медичних складів оперативних командувань, центру;

здійснювати контроль за наявністю, станом, обліком, зберіганням, експлуатацією, витратами медичного майна у частинах і підрозділах, правильністю приготування ліків у аптеках, а також станом засобів вимірювання, що використовуються медичною службою з'єднання;

не рідше одного разу на три місяці перевіряти у частинах і підрозділах з'єднання наявність, умови зберігання, облік видавання та законність витрат отруйних і наркотичних речовин, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

організовувати поточний ремонт медичного майна у з'єднанні та відправку майна у майстерні для середнього та капітального ремонту;

вести облік медичного майна, що перебуває на складі, а також оперативний облік медичного майна довготривалого використання (інвентарного) та спеціального призначення, що знаходиться у частинах.

Начальник хлібозаводу з'єднання

3.8.39. Начальник хлібозаводу з'єднання відповідає за організацію роботи хлібозаводу, своєчасне випікання хліба, правильне утримання та експлуатацію матеріальної частини, зберігання хлібопекарської сировини і готового хліба, а також за санітарний стан хлібозаводу та виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.3, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.8.39 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Начальник хлібозаводу з'єднання підпорядкований командиру частини тилового забезпечення.

Крім того, він повинен:

організовувати безперервне та якісне випікання хліба, точне дотримання встановлених рецептур і технологічного режиму;

утримувати матеріальну частину стаціонарного та польового хлібозаводу у технічно справному стані та постійній готовності до швидкого розгортання польового хлібозаводу в польових умовах;

вживати заходів для безперебійного забезпечення хлібозаводу сировиною та паливом, економних їх витрат;

забезпечувати технохімічний контроль і дотримання санітарно-гігієнічних вимог при випіканні, зберіганні та транспортуванні хліба;

організовувати правильне зберігання, облік хлібопекарської сировини та випеченого хліба;

слідкувати за виконанням особовим складом хлібозаводу правил особистої гігієни, за систематичним проходженням ними медичних оглядів і вести журнал оглядів;

забезпечувати особовий склад хлібозаводу спеціальним одягом;

слідкувати за підтриманням у чистоті території, що прилягає до хлібозаводу.

Начальник об'єднаного складу з'єднання

3.8.40. Начальник об'єднаного складу з'єднання відповідає за правильне зберігання, якісний стан і своєчасний облік матеріальних засобів на складах з'єднання; за механізацію вантажно-розвантажувальних робіт; за правильне використання, експлуатацію та утримання техніки, складських приміщень і території складів; за організацію охорони та пожежної безпеки і виконує свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пунктів 3.1.3, 3.1.9 цього Положення.

(абзац перший пункту 3.8.40 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

Начальник об'єднаного складу з'єднання підпорядкований командиру частини тилового забезпечення, а із спеціальних питань виконує вказівки начальників служб з'єднання.

Крім того, він повинен:

організовувати роботу об'єднаного складу та утримувати його у постійній готовності до швидкого виходу для роботи в польових умовах;

знати стан об'єднаного складу, своєчасно вживати заходів щодо укомплектування його особовим складом, технікою і майном, підтримувати запаси матеріальних засобів у встановлених розмірах і своєчасно їх поновлювати;

розподіляти між складами військовослужбовців і засоби механізації для виконання вантажно-розвантажувальних та інших робіт;

здійснювати контроль за дотриманням правил завантажень і техніки безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах;

слідкувати за повним використанням вантажопідйомності автотранспорту, виділеного для перевезення матеріальних засобів;

забезпечувати склади зовнішнім і внутрішнім освітленням, де потрібно - засобами пожежогасіння, за необхідності організовувати опалення спеціальних сховищ;

слідкувати за утриманням і правильною експлуатацією складських приміщень і території складів, керувати поточним ремонтом складських приміщень;

організовувати охорону об'єднаного складу.

Начальники складів об'єднаного складу

3.8.41. Начальники складів об'єднаного складу з'єднання відповідають за роботу складів і виконують свої обов'язки відповідно до обов'язків начальників складів військової частини, викладених у пунктах 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 цього Положення.

Начальники складів підпорядковані начальникам відповідних служб з'єднання, а з питань підготовки особового складу, підтримання військової дисципліни, дотримання встановленого розпорядку дня, організації роботи на складах, експлуатації складських приміщень, підтримання порядку на території складів і у сховищах, організації охорони та пожежної безпеки складів, опалення та освітлення сховищ - начальнику об'єднаного складу з'єднання.

Начальники об'єднаних складів є безпосередніми начальниками підпорядкованих складів частин.

Начальник лазні з майстернею хімічної чистки обмундирування з'єднання

3.8.42. Начальник лазні з майстернею хімічної чистки обмундирування з'єднання відповідає за її роботу, за збереження матеріальної частини, миючих матеріалів, розчинників, інвентарю та майна.

Він підпорядкований начальнику речової служби з'єднання, а з питань підготовки особового складу, підтримки військової дисципліни та дотримання встановленого розпорядку дня - начальнику об'єднаного складу з'єднання.

3.8.43. Начальник лазні з майстернею хімічної чистки обмундирування з'єднання повинен:

знати обладнання матеріальної частини та правила експлуатації технічних засобів миття особового складу та хімічної чистки обмундирування;

утримувати матеріальну частину лазні з майстернею у постійній готовності до швидкого виходу для роботи у польових умовах і вміти організовувати їх розгортання та роботу в цих умовах;

проводити з особовим складом лазні та майстерні хімічної чистки обмундирування заняття зі спеціальної підготовки;

забезпечувати суворе дотримання санітарно-гігієнічних правил при митті особового складу;

утримувати технічні засоби у справному стані, виконувати правила їх зберігання та технічного обслуговування;

забезпечувати виконання правил пожежної безпеки і техніки безпеки при роботі та обслуговуванні технічних засобів;

організовувати і вести облік миючих засобів, розчинників та інвентарю.

Начальник майстерні з ремонту речового майна з'єднання

3.8.44. Начальник майстерні з ремонту речового майна з'єднання відповідає за роботу майстерні та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника майстерні з ремонту речового майна частини, викладених у пунктах 3.2.38, 3.2.39 цього Положення.

Він підпорядкований начальнику речової служби з'єднання, а з питань бойової підготовки, підтримання військової дисципліни та дотримання розпорядку дня - начальнику об'єднаного складу з'єднання.

3.9. Обов'язки посадових осіб з'єднання кораблів і берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів Військово-Морських Сил України щодо організації та ведення корабельного господарства

Флагманські спеціалісти з'єднання кораблів

3.9.1. Флагманські спеціалісти з'єднання кораблів щодо організації і ведення корабельного господарства відповідають за правильну експлуатацію зброї і технічних засобів за своїм фахом та планування їх ремонту.

3.9.2. Флагманські спеціалісти з'єднання кораблів повинні:

здійснювати контроль за станом зброї, технічних засобів, дотриманням правил їх експлуатації і утримання; за станом обліку, наявністю встановлених запасів матеріальних засобів на кораблях і на береговій базі та правильністю їх витрачання; за виконанням командирами бойових частин кораблів заходів щодо запобігання забруднюванню моря пальним і різними відходами;

контролювати стан і організацію безпечної експлуатації об'єктів держтехнагляду;

перевіряти не рідше одного разу на півроку на кораблях і складах берегової бази стан, комплектність і облік майна, порядок його зберігання та експлуатації і дотримання правил пожежної безпеки;

брати участь у складанні планів ремонту кораблів, зброї і технічних засобів, організовувати роботу ремонтних органів з'єднання, контролювати хід ремонту кораблів і зброї, що проводиться судноремонтними заводами, а також надавати допомогу в організації ремонту, який виконується силами та засобами з'єднання кораблів.

Командир берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.3. Командир берегової бази з'єднання кораблів відповідає: за забезпечення кораблів і частин з'єднання, що базуються, матеріальними засобами, їх подачу безпосередньо до борту кораблів і підвезення частинам; за проведення ремонту кораблів базовими судноремонтними підрозділами; за утримання, використання, технічне обслуговування та ремонт зброї, техніки, автотранспорту і плавзасобів; за створення умов для занять та відпочинку особового складу кораблів; за готовність рухомих засобів бази до виконання завдань у пунктах розосередження базування кораблів; за підготовку підпорядкованого особового складу.

Він підпорядкований командиру з'єднання кораблів і є його заступником з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника тилу Військово-Морських Сил України.

Командир плавучої бази відповідає за всебічне забезпечення кораблів, що базуються, і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків командира берегової бази з'єднання кораблів.

3.9.4. Командир берегової бази з'єднання кораблів, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

керувати діяльністю підлеглих служб (частин постачання) і підрозділів та організовувати контроль за їх господарською діяльністю;

організовувати отримання матеріальних засобів зі складів флоту (військово-морської бази);

контролювати забезпечення кораблів і частин (підрозділів) з'єднання та вживати заходів щодо поповнення їх запасами матеріальних засобів до встановлених норм;

перевіряти не рідше одного разу на три місяці наявність, стан і комплектність матеріальних засобів у підпорядкованих службах, які знаходяться на кораблях, у частинах (підрозділах) і на складах бази, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

організовувати харчування особового складу бази кораблів, частин (підрозділів), які базуються, і контролювати його якість;

організовувати підсобне господарство та керувати його діяльністю;

організовувати сезонні заготівлі картоплі та овочів, їх вивезення до складів берегової бази, переробку та закладання на зберігання, а також заготівлю сіна та соломи для потреб бази;

перевіряти матеріали щодо втрат, крадіжок і псування матеріальних засобів у підпорядкованих службах, частинах (підрозділах) і вживати заходів до відшкодування збитків; при виявленні (розкритті) злочинів, пов'язаних з витратами, крадіжками і незаконним витрачанням матеріальних засобів та коштів, повідомляти про них військового прокурора; порушувати кримінальну справу та проводити дізнання;

організовувати лазнево-пральне обслуговування особового складу кораблів і частин з'єднання;

організовувати ремонт кораблів і суден базовими судноремонтними підрозділами;

здійснювати контроль за справністю пірсів, причалів і місць стоянок кораблів з їх обладнанням (магістралями, вантажопідйомними засобами, бочками для стоянки кораблів, місцями для підйому катерів та інше);

організовувати експлуатацію, утримання та ремонт казармено-житлового фонду, комунальних споруд і квартирного майна;

вивчати економіку району базування з'єднання кораблів з метою виявлення та використання місцевих ресурсів;

організовувати і забезпечувати охорону кораблів, що базуються;

організовувати через органи військторгу та підприємства військової торгівлі торговельно-побутове забезпечення особового складу з'єднання, здійснювати контроль за роботою підприємств торгівлі; контролювати наявність належного асортименту товарів; культуру обслуговування та дотримання правил торгівлі.

Заступник (помічник) командира берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.5. Заступник командира берегової бази з'єднання кораблів відає всіма питаннями, які входять у компетенцію командира берегової бази.

Як начальник електротехнічної служби частини він повинен:

керувати діяльністю підпорядкованих підрозділів;

організовувати та контролювати ремонт окремих механізмів і вузлів кораблів (при наявності у з'єднанні судноремонтної майстерні), ремонт і заряджання акумуляторних батарей;

організовувати забезпечення кораблів і берегових об'єктів електроенергією, парою, стисненим повітрям і водою;

організовувати утримання, використання, технічне обслуговування та ремонт автомобільної техніки, плавучих засобів і об'єктів держтехнагляду.

Помічник командира плавучої бази виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника і командира берегової бази.

Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, хімічного та технічного постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.6. Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, хімічного та технічного постачання берегової (плавучої) бази відповідають за забезпечення кораблів і частин (підрозділів) з'єднання матеріальними засобами за своєю номенклатурою, за використання та утримання їх у справності.

Вони підпорядковані командиру берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів.

3.9.7. Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, хімічного та технічного постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинні:

організовувати огляд матеріальних засобів, які надходять до берегової (плавучої) бази, підготовку та видавання їх кораблям і частинам (підрозділам) з'єднання кораблів;

не рідше одного разу на три місяці проводити перевірку наявності та стану матеріальних засобів на кораблях, у частинах (підрозділах) і на складах з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку.

Начальник медичної частини берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.8. Начальник медичної частини берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів відповідає за медичне забезпечення особового складу з'єднання та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника медичної служби військової частини, викладених у пункті 3.2.17 цього Положення.

Крім того, він повинен:

здійснювати лікувально-профілактичні, протиепідемічні заходи та контролювати виконання санітарно-гігієнічних вимог у з'єднанні кораблів, брати участь в огляді хворих, які знаходяться у медичному пункті та направлені у лікувальні установи, періодично відвідувати їх;

організовувати та проводити санітарно-освітню роботу у з'єднанні кораблів;

організовувати медичне забезпечення особового складу берегової (плавучої) бази на заняттях з бойової підготовки та при проведенні спортивних заходів;

контролювати санітарний стан району розташування берегової бази, приміщень і служб;

забезпечувати медичним майном кораблі та підрозділи з'єднання.

Начальник медичної частини берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів підпорядкований командиру бази, а зі спеціальних питань виконує вказівки флагманського лікаря з'єднання (начальника медичної служби вищого штабу).

Начальник частини постачання паливом берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.9. Начальник частини постачання паливом берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів відповідає за забезпечення кораблів і частин (підрозділів) з'єднання паливом, пальним, мастильними матеріалами, технічними засобами та майном служби і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника служби пально-мастильних матеріалів військової частини, викладених у пункті 3.2.3 цього Положення.

Крім того, він повинен:

організовувати роботу складу щодо прийняття, зберігання палива, пального, мастильних матеріалів, технічного майна та видачу їх на кораблі і в частини (підрозділам з'єднання);

перевіряти не рідше одного разу на місяць фактичну наявність пально-мастильних матеріалів на складі у військових частинах (підрозділах) і на кораблях, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

Начальник частини постачання паливом берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів підпорядкований командиру бази, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби постачання паливом вищого штабу.

Начальник частини продовольчого постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.10. Начальник частини продовольчого постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів відповідає за продовольчу службу з'єднання та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника продовольчої служби військової частини, викладених у пункті 3.2.4 цього Положення.

Начальник частини продовольчого постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів підпорядкований командиру бази, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника продовольчої служби вищого штабу.

Крім того, він повинен:

організовувати забезпечення кораблів і військових частин (підрозділів) з'єднання кораблів продовольством, а також слідкувати за своєчасним поповненням і поновленням запасів продовольства на складі бази;

керувати роботою їдалень, продовольчих складів, хлібопекарень (хлібозаводів), холодильника, підсобного господарства, а також слідкувати за станом і використанням посуду для їдалень, обладнання та іншого майна продовольчої служби;

забезпечувати доброякісне харчування та забезпечення належною нормою пайка кожного військовослужбовця; особисто, не рідше одного разу на місяць, проводити з коками контрольно-показове приготування їжі;

контролювати організацію харчування особового складу на кораблях, а також офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, працівників Збройних Сил України у їдальнях, кав'ярнях і буфетах військторгу та роботу матроських (солдатських) чайних, брати участь у складанні меню для їдалень військторгу;

не рідше одного разу на місяць перевіряти фактичну наявність і якість продовольства та майна на складі берегової (плавучої) бази та на кораблях, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку.

Начальник частини речового постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.11. Начальник частини речового постачання берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів відповідає за речову службу з'єднання та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника речової служби військової частини, викладених у пункті 3.2.5 цього Положення.

Начальник частини речового постачання берегової (плавучої) бази підпорядкований командиру, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника речової служби вищого штабу.

Крім того, він повинен:

слідкувати за використанням, зберіганням і обліком речового майна на кораблях, у частинах (підрозділах) і на складах берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів;

керувати роботою майстерні і складу речової служби;

організовувати ремонт речового майна та контролювати видачу обмундирування, взуття, його припасування, а також таврування майна при видачі його на кораблі і військовим частинам (підрозділам);

контролювати якість і строки виконання особистого пошиття військового обмундирування, дотримання підприємствами військторгу технічних умов, описів і методик його виготовлення; забезпечувати своєчасну видачу цим підприємствам матеріалів, знаків розрізнення і фурнітури для пошиття обмундирування;

надавати допомогу магазину військторгу у визначенні потреби погонів, емблем та іншої фурнітури, необхідних для продажу особовому складу, та контролювати їх наявність у магазині;

забезпечувати кімнати (кубрики), куточки побутового обслуговування підрозділів (кораблів) необхідним інвентарем і приладдям для гоління, підстригання волосся, дрібного ремонту обмундирування та взуття, фурнітурою і ремонтними матеріалами;

не рідше одного разу на два місяці перевіряти, згідно з обліковими даними, стан, категорійність, комплектність і умови зберігання речового майна на кораблях, у підрозділах, на складах, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку.

Начальник фінансової частини берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів

3.9.12. Начальник фінансової частини берегової (плавучої) бази з'єднання кораблів відповідає за фінансове забезпечення з'єднання та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника фінансової служби військової частини, викладених у пункті 3.2.21 цього Положення.

Начальник фінансової частини берегової (плавучої) бази підпорядкований командиру бази та виконує вказівки начальника фінансової служби вищого штабу.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини берегової бази з'єднання кораблів

3.9.13. Начальник квартирно-експлуатаційної частини берегової бази відповідає за утримання у належному стані казармено-житлового фонду, комунальних споруд, обладнання та квартирного майна з'єднання і виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків начальника квартирно-експлуатаційної служби військової частини, викладених у пунктах 3.2.6, 3.2.7, 3.2.8, 3.2.9 цього Положення.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини берегової бази підпорядкований командиру бази, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника квартирно-експлуатаційної служби вищого штабу.

3.10. Обов'язки заступника командира з'єднання з аеромобільної підготовки та начальника служби аеромобільної техніки з'єднання з організації та ведення військового господарства

Заступник командира з'єднання з аеромобільної підготовки

3.10.1. Заступник командира з'єднання з аеромобільної підготовки відповідає за забезпечення з'єднання аеромобільною технікою, її технічно правильне утримання, використання, зберігання, експлуатацію та ремонт.

Він підпорядкований командиру з'єднання, а із спеціальних питань виконує вказівки начальника аеромобільної служби вищого штабу.

3.10.2. Заступник командира з'єднання з аеромобільної підготовки, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

здійснювати контроль за експлуатацією та підготовкою до використання аеромобільної техніки;

організовувати технічне забезпечення аеромобільної техніки, приладів, автоматичного устаткування та контролювати своєчасність і якість його виконання;

керувати заходами, спрямованими на підвищення надійності аеромобільної техніки та приладів; виявляти та вивчати причини відмов у роботі техніки і приладів та вживати заходів для їх попередження та усунення;

подавати рекламації на несправну, некомплектну і таку, що не відповідає вимогам технічної документації, аеромобільну техніку;

систематизувати та узагальнювати досвід з експлуатації і технічного обслуговування аеромобільної техніки і приладів, а також вивчати та оцінювати їх конструктивно-експлуатаційні можливості;

організовувати правильну експлуатацію, своєчасний ремонт і подальше удосконалення об'єктів навчально-матеріальної бази з аеромобільної підготовки.

Начальник служби аеромобільної техніки з'єднання

3.10.3. Начальник служби аеромобільної техніки з'єднання безпосередньо відповідає за забезпечення з'єднання аеромобільною технікою, її правильне утримання, зберігання, експлуатацію та ремонт, а також за підготовку підпорядкованого особового складу.

Він підпорядкований заступнику командира з'єднання з аеромобільної підготовки, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби аеромобільної техніки вищого штабу.

3.10.4. Начальник служби аеромобільної техніки з'єднання, крім виконання обов'язків відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, також повинен:

знати правила підготовки аеромобільної техніки до десантування, строки та порядок проведення її технічного обслуговування, технологію ремонту та правил категорування;

організовувати та контролювати правильну експлуатацію, зберігання, утримання, ремонт і технічне обслуговування аеромобільної техніки у частинах;

перевіряти не рідше одного разу на три місяці наявність і якісний стан аеромобільної техніки на складі з'єднання, вносячи про це відповідні записи у книги (картки) обліку;

керувати роботою складу щодо приймання, зберігання, обліку та видавання аеромобільної техніки;

планувати та керувати роботою майстерні з ремонту аеромобільної техніки, забезпечувати частини ремонтними матеріалами та обладнанням.

4. Планування господарської діяльності

4.1. Загальні положення

4.1.1. Вся господарська діяльність військової частини (з'єднання) повинна своєчасно та чітко плануватися.

Планування господарської діяльності - основа управління військовим (корабельним) господарством для командира частини (з'єднання), його заступників та штабу.

При плануванні господарської діяльності основна увага приділяється:

підтримці у постійній бойовій і мобілізаційній готовності військової частини (з'єднання) та спеціальних споруд;

всебічному та безперервному матеріальному, технічному, медичному, квартирно-експлуатаційному, фінансовому й іншим видам забезпечення бойової підготовки частини (з'єднання) і заходам, які проводяться за планами старших командирів (начальників);

створенню найкращих матеріально-побутових умов особовому складу, організації правильного використання та утримання озброєння і техніки;

забезпеченню найбільш економного та доцільного витрачання (використання) матеріальних засобів і коштів.

4.1.2. Основою для планування господарської діяльності є план бойової підготовки, вказівки командира частини (з'єднання) та командирів (начальників) вищого штабу.

Планування господарської діяльності повинно здійснюватись у тісному зв'язку з фінансовим плануванням, а також з урахуванням виділених частині (з'єднанню) фондів, лімітів і фактичної потреби в матеріальних засобах та коштах.

4.1.3. Для керування господарською діяльністю у військовій частині (з'єднанні) розробляються такі плани:

річний господарський план частини (з'єднання);

річні та місячні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки частини (з'єднання);

річний і місячні плани централізованого перевезення матеріальних засобів частини (з'єднання);

річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання;

місячні плани роботи заступників командира частини (з'єднання) та начальників служб;

місячні та добові плани перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом частини (з'єднання);

плани проведення парко-господарського дня частини;

річний план економічної роботи;

плани щодо забезпечення окремих заходів та інше.

4.2. Річний господарський план частини (з'єднання)

4.2.1. Річний господарський план військової частини (додаток N 1) розробляється на строк з 1 січня по 31 грудня відповідно до календарного плану основних заходів військової частини (з'єднання).

4.2.2. В річному господарському плані відображаються усі аспекти господарської діяльності частини (з'єднання) щодо всебічного безперервного забезпечення бойової підготовки, матеріально-побутових і культурних потреб особового складу та інших заходів практичної діяльності частини (з'єднання), пов'язаних із затратами праці, витратами матеріальних засобів і коштів, а також з використанням транспорту.

У річному господарському плані частини (з'єднання), як правило, вказуються: заходи чи роботи, що підлягають виконанню; обсяг або вартість робіт; потреба в робочій силі, транспорті, матеріальних засобах, коштах і джерелах забезпечення цих потреб; час виконання робіт; відповідальні виконавці.

У річному плані окремо виділяється забезпеченість планових дій коштами, а при їх недостатності - сума, на яку потрібно залучити внутрішні резерви.

У кожному розділі (службі) та в цілому за військову частину (з'єднання) у плані показуються підсумкові дані щодо потреби робочої сили, матеріальних засобів і коштів.

4.2.3. Річний господарський план розробляється: у частині - заступником командира частини з тилу, у з'єднанні - начальником відділу - заступником начальника тилу з'єднання під керівництвом заступника командира з'єднання з тилу.

У його розробці за роди військ і служб беруть участь заступники командира, начальники родів військ і служб, а також командири підрозділів (частин).

Річний господарський план підписується начальником штабу та заступником командира з тилу і затверджується командиром частини (з'єднання).

4.2.4. Вихідними даними для розробки річного господарського плану є:

план бойової підготовки частини (з'єднання);

вказівки командира частини (з'єднання), командирів вищого штабу, начальників родів військ і служб з питань господарської діяльності;

дані про бойовий і кількісний склад частини (з'єднання): штатний, обліковий, призовний, звільнений у запас, призваний на навчальні збори;

дані про забезпеченість частини (з'єднання) матеріальними засобами, стан казармено-житлового фонду та інших об'єктів господарського, технічного та медичного призначення, а також об'єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки;

орієнтовні відомості про відпускання матеріальних засобів і коштів, норми витрат моторесурсів (ресурсів) на техніку, ліміти витрат пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин, плани постачання матеріальних засобів у поточному році;

табелі та норми постачання;

відомості обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби казармено-житлового фонду, комунальних споруд та актів осіннього і весняного обстеження казармено-житлового фонду;

акти внутрішніх перевірочних та інших комісій про наслідки перевірки господарської діяльності за поточний рік і акти документальних ревізій частини (з'єднання);

виписки із затверджених титульних списків на об'єкти нового будівництва чи капітального ремонту;

відомості про виконання річного господарського плану за поточний рік;

пропозиції командирів підрозділів (частин), начальників родів військ, служб та інших посадових осіб частин (з'єднання) щодо удосконалення матеріально-побутових умов особового складу, спорудження та удосконалення навчально-матеріальної бази, інших питань.

4.2.5. Виходячи із завдань, що поставлені перед військовою частиною (з'єднанням), а також враховуючи місцеві умови, річний господарчий план може включити такі розділи:

загальні питання військового (корабельного) господарства, планування та контролю;

план підготовки казармено-житлового, соціально-побутового фонду, споруд та мереж комунального і спеціального призначення до експлуатації в зимових умовах;

заходи щодо забезпечення бойової готовності спеціальних споруд;

заходи служби пального та мастильних матеріалів;

продовольчої служби;

речової служби;

медичної служби;

квартирно-експлуатаційної служби;

бронетанкової служби;

автомобільної служби;

служби ракетно-артилерійського озброєння;

метрологічної служби, служби РХБ захисту;

інженерної служби;

служби зв'язку;

природоохоронні заходи;

заходи щодо торговельно-побутового забезпечення, будівництва, капітального ремонту та реконструкції матеріально-технічної бази об'єктів військторгу, торговельно-технологічного, холодильного та іншого обладнання й інших служб;

інші заходи.

4.2.6. У розділі загальних питань військового господарства, планування та контролю вказуються господарські заходи та роботи по забезпеченню військових частин (підрозділів), що потребують при їх виконанні спільної участі всіх посадових осіб.

Тут також вказуються заходи, що проводяться під керівництвом командира частини (з'єднання) та його заступників.

До загальних питань належать: заходи щодо підвищення бойової і мобілізаційної готовності родів військ і служб, пов'язані зі створенням матеріально-технічної бази; підготовка родів військ і служб до навчань та забезпечення цих навчань і виходів підрозділів (частин) на полігони (табори); приймання та обслуговування молодого поповнення, що прибуває у частину (з'єднання); підготовка до звільнення у запас солдатів (матросів) і сержантів (старшин); обслуговування військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори; огляд військового господарства та його окремих об'єктів згідно з планом військової частини (з'єднання) чи старших начальників, робота внутрішніх перевірочних комісій; підготовка навчально-матеріальної бази бойової підготовки та інші питання.

4.2.7. У розділах щодо всіх служб передбачаються заходи, пов'язані з отриманням і перевезенням матеріальних засобів, обладнання та упорядкування складів, підготовкою їх до роботи у весняно-літній чи осінньо-зимовий періоди, забезпечення матеріальними засобами підрозділів (частин), технічним обслуговуванням, ремонтом, консервацією, розконсервацією та переконсервацією техніки і т. д.

Крім того, у розділах по службах відображаються також і специфічні питання їх роботи:

щодо служби пального та мастильних матеріалів - обладнання заправного пункту та під'їздів до нього; проведення протипожежних заходів на території складу; контроль якості та поновлення запасів пального; збирання та здавання відпрацьованих нафтопродуктів; очищення резервуарів та інші заходи;

щодо продовольчої служби - заготівля (приймання у постачальників) картоплі, овочів, сіна, соломи; підготовка та ремонт овочесховища і холодильного господарства; заготівля льоду та накопичення його в льодовнику; закладання картоплі та овочів на зберігання, квашення капусти, перебирання картоплі та овочів і очищення овочесховищ;

щодо ведення та розвитку підсобного господарства - будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць і парників, садіння картоплі, овочів і кормових культур на підсобному городі, догляд за посівами та збирання урожаю, вирощування, відгодівля і забій тварин, використовування продукції підсобного господарства на планове забезпечення та посилення харчування особового складу тощо; ремонт та перевірка засобів вимірювання, ремонт продовольчої тари, здавання зворотної тари постачальникам та ін.;

щодо речової служби - видавання в підрозділи (частини) речового майна для сезонної зміни за строками носіння та його таврування; дообладнання кімнат побутового обслуговування, поповнення їх матеріалами та приладдям; підготовка до роботи обладнання майстерні з ремонту речового майна, сушок для просушування обмундирування та взуття, а також лазнево-прального обладнання; хімічна чистка обмундирування та іншого майна; приймання майна від підрозділів після масової видачі; вилучення з користування лиж та іншого спортінвентарю, організація їх ремонту, зберігання та інші заходи;

щодо спеціальних споруд - будівництво та ремонт спеціальних споруд, ремонт інженерних систем і спеціального технічного обладнання;

щодо квартирно-експлуатаційної служби - будівництво та ремонт казармено-житлового фонду та комунальних споруд, ремонт казарменого інвентарю та меблів, заготівля будівельних матеріалів, перевірка та ремонт системи опалення, водопостачання, каналізації та енергозабезпечення; заготівля і організація збереження палива; протипожежна підготовка об'єктів до літнього та зимового періодів, заготівля протипожежного інвентарю, ремонт пожежних водоймищ і під'їзних колій до них, озеленення територій військових містечок та ін.;

щодо природоохоронних споруд - обладнання заправних пунктів пально-мастильних матеріалів піддонами для попередження проливів нафтопродуктів, бетонування території заправних пунктів зі зливними лотками і нафтозатримувачами, дефектоскопія і випробування резервуарів та спорудження оглядових колодязів; обладнання підсобних господарств системами очистки та утилізації твердих і рідких відходів тваринництва, біотермічними ямами, скотомогильниками для загиблих тварин;

щодо технічних служб (бронетанкова, автомобільна, ракетно-артилерійського озброєння, інженерна, хімічна, зв'язку) - обладнання, благоустрій і удосконалення полігонів, парків, майстерень, пунктів технічного обслуговування та інші заходи;

щодо торговельно-побутового забезпечення - будівництво нових, капітальний та поточний ремонт існуючих об'єктів військторгу, складів і фруктоовочесховищ, необхідних за нормативами частини (з'єднання), за рахунок коштів Міністерства оборони України; укомплектування цих підприємств торговельно-технічним, холодильним, тепловим, механічним та іншим обладнанням.

Специфічні питання господарської діяльності у річному господарському плані можуть бути викладені ще й по інших службах. У числі інших заходів вказані спільні господарські роботи, які не включені у перераховані вище розділи, але вимагають для свого виконання матеріальних засобів і коштів (затрат) або виділення робочої сили і транспорту.

До них належать: збирання та здавання чорного і кольорового металобрухту та дорогоцінних металів, обладнання спортивних містечок, інші заходи.

4.2.8. У річний господарський план з'єднання включаються: роботи та заходи, покладені на тил з'єднання, а також ті, які виконуються частинами в інтересах всього з'єднання під спільним керівництвом командира з'єднання, його заступника, начальників родів військ і служб з'єднання чи проводяться в частинах і з'єднанні у строки, встановлені командиром з'єднання чи старшими командирами (начальниками).

Витяги з річного господарського плану з'єднання надсилаються в підпорядковані частини.

4.2.9. Річний господарський план частини (з'єднання), відповідно до змін обставин та нових даних, що надходять з вищого штабу і служб, протягом року коригується.

Уточнені заходи відображаються у місячних планах робіт заступників командира, начальників родів військ і служб частини (з'єднання).

4.2.10. У військових частинах, які знаходяться на забезпеченні в інших частинах, річний господарський план може і не складатись.

4.2.11. У авіаційно-технічній частині річний господарський план розробляється начальником штабу разом із заступниками командира частини та начальниками служб.

У річний господарський план авіаційно-технічної частини, крім викладених вище розділів, також включаються:

заходи щодо експлуатаційного утримання аеродромів, ремонт окремих елементів аеродромів і аеродромних споруд;

підготовка аеродромів до осінньо-зимової та весняно-літньої експлуатації, обладнання та підготовка до зими парку аеродромних машин і механізмів та інші заходи;

заходи щодо автомобільної і електрогазової служби - обладнання та підготовка до зими автомобільного парку, огляди автомобільної і електрогазової техніки, переведення машин на зимову та літню експлуатацію, перевірка стану техніки, що зберігається на консервації і т. д.;

заходи щодо служб авіаційно-технічної, авіаційного озброєння, ракет і боєприпасів - обладнання та ремонт складських приміщень, консервації та переконсервації озброєння і майна, що зберігається на складах частин, та інші заходи.

Річний господарський план авіаційно-технічної частини підписується начальником штабу та затверджується командиром частини.

4.3. Річний і місячні плани експлуатації, ремонту озброєння, бойової та іншої техніки

4.3.1. Річні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки розробляються у військовій частині за місяць до початку запланованого року, а місячні - за 5 днів до початку запланованого місяця.

На основі річного плану частин за 15 днів до початку року у з'єднанні розробляються зведені річні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки.

4.3.2. Річні та місячні плани експлуатації і ремонту озброєння та боєприпасів частини (з'єднання) розробляються начальником служби ракетно-артилерійського озброєння чи заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби) частини (з'єднання), підписуються начальником штабу та начальником служби ракетно-артилерійського озброєння чи заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби) і затверджуються командиром частини (з'єднання).

4.3.3. Річні і місячні плани експлуатації і ремонту бойової та іншої техніки розробляються під керівництвом заступника командира частини (з'єднання) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) за участю інших заступників командира, начальників родів військ і служб, підписуються начальником штабу та заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби), затверджуються командиром частини (з'єднання).

4.3.4. Основними вихідними відомостями для розробки планів експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки є:

план бойової підготовки та завдання командування, пов'язані з використанням озброєння та техніки;

наявність і технічний стан озброєння та техніки;

потреба у ресурсах (моторесурсах) для забезпечення планів бойової підготовки і господарських заходів;

встановлені річні (місячні) норми витрат ресурсів (моторесурсів) на техніку;

запас ресурсів (моторесурсів) техніки щодо чергового ремонту;

встановлений ліміт витрат пального, спеціальних рідин та експлуатаційних матеріалів.

4.3.5. У річних (місячних) планах експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки зазначаються: найменування техніки, марки машин та їх кількість, заплановані витрати ресурсів (моторесурсів) щодо груп техніки (машин) і всієї частини (з'єднання), потреба технічного обслуговування та ремонту, дані обліку технічних обслуговувань і ремонтів озброєння, бойової та іншої техніки.

Крім того, у плані зазначаються основні заходи щодо експлуатації озброєння і техніки, напрями підтримання їх у постійній бойовій готовності.

4.3.6. На основі місячних планів експлуатації і ремонту озброєння та техніки розробляються плани - графіки технічного обслуговування.

4.3.7. Річні й місячні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки уточнюються при зміні планів бойової підготовки чи інших вихідних даних.

Затверджені річні і місячні плани є основними документами для витребування запасних частин, приладдя, майна, пального та мастильних матеріалів і їх витрати у межах встановлених річних (квартальних) лімітів, а також видачі завдань ремонтним частинам (підрозділам).

4.4. Річний і місячні плани централізованого перевезення матеріальних засобів гарнізону (з'єднання)

4.4.1. Річний план централізованого перевезення матеріальних засобів розробляється у гарнізоні (з'єднанні).

Вихідними відомостями для його розробки є:

заходи щодо забезпечення окремих етапів бойової підготовки;

заявки служб і військових частин на перевезення вантажів;

відомості про наявність, технічний стан і можливості транспорту перевезення;

установлені норми витрат моторесурсів і пального;

нормативи для розрахунків і планування перевезення.

На основі річного плану розробляється план централізованого перевезення матеріальних засобів на місяць.

4.4.2. План централізованого перевезення матеріальних засобів розробляється і підписується заступником начальника гарнізону з питань тилу (заступником командира з'єднання з тилу) і затверджується начальником гарнізону (командиром з'єднання).

4.4.3. У плані централізованого перевезення матеріальних засобів зазначається: кому перевозяться вантажі, їх найменування, кількість і маса, потрібна кількість транспортних засобів по видах (вантажних автомобілів, авторефрижераторів, хлібних автомобілів, автоцистерн для пального, причепів і т. д.); від кого виділяється автотранспорт (від яких військових частин, установ, військово-навчальних закладів), місце завантаження та час прибуття автотранспорту, маршрут, відстань, кількість рейсів, строк виконання перевезення та відповідальний за перевезення.

4.4.4. Витяги з річних і місячних планів централізованого перевезення разом з графіком виділення експедиторів направляються військовим частинам для виконання відповідно за 20 і 7 днів до початку запланованого періоду.

4.5. Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання

4.5.1. Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання розробляється заступником командира з'єднання з тилу за участю інших заступників командира та начальників родів військ і служб, підписується начальником штабу та заступником командира з'єднання з тилу і затверджується командиром з'єднання.

4.5.2. У річному плані контрольно-ревізійної роботи вказуються: завдання контрольно-ревізійної роботи, перелік частин і служб, у яких передбачено проведення інвентаризації матеріальних засобів, перевірок господарської діяльності та документальних ревізій, їх обсяг, час і відповідальні виконавці.

4.6. Місячні плани роботи заступників командира та начальників служб частини (з'єднання)

4.6.1. З метою конкретизації, своєчасного та якісного виконання заходів, передбачених річними планами, а також виконання завдань раптового виникнення заступники командира частини (з'єднання) з тилу, з технічної частини і з озброєння (з інженерно-авіаційної служби), а також начальники всіх служб розробляють місячні плани роботи на кожний наступний місяць.

4.6.2. Вихідними відомостями для розробки місячних планів роботи є:

завдання бойової та гуманітарної підготовки на наступний місяць;

заходи річного господарського плану, річних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, річного плану економічної роботи і річного плану контрольно-ревізійної роботи, передбачені на наступний місяць;

вказівки начальників служб вищого штабу та безпосереднього командира (начальника);

наслідки перевірок стану, збереження та експлуатації озброєння, техніки і майна;

дані про виконання планів робіт минулого місяця;

додаткові заходи, не включені у річні плани, необхідність виконання яких виникла після затвердження річних планів.

4.6.3. У місячних планах роботи заходи, передбачені річними планами, деталізуються із зазначенням обсягу чи вартості робіт, потреби у робочій силі, транспорту, матеріальних засобів та коштів, джерел для забезпечення цієї потреби та розподіляються конкретним виконавцям.

Місячні плани узгоджують з начальником штабу, іншими заступниками командира, а в частині фінансування - з начальником фінансової служби та затверджуються безпосереднім начальником.

4.6.4. У плани роботи заступників командира частини (з'єднання) включаються заходи, які виконуються ними особисто чи проводяться підпорядкованими службами під їх керівництвом, а також штабом частини (з'єднання) за участю заступників командира.

4.6.5. Начальники служб розробляють місячні плани своїх служб. У них докладно відображаються роботи, що виконуються цими службами, питання навчання особового складу та контролю за діяльністю підпорядкованих служб та підрозділів (частин).

4.6.6. Основним змістом місячних планів є:

забезпечення завдань бойової підготовки та виховної роботи частини (з'єднання);

заходи щодо витребування, отримання, обліку, зберігання, видачі та експлуатації матеріальних засобів;

контроль за наявністю, якісним станом та збереженням матеріальних засобів;

будівництво, удосконалення матеріально-технічної бази;

заходи щодо догляду, збереження, ремонту техніки та інші питання.

4.6.7. Начальники служб частини (з'єднання) затверджені місячні плани доводять до кожного виконавця, організують та контролюють виконання вказаних у планах заходів.

4.7. Місячні та добові плани перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом частини (з'єднання)

4.7.1. Планування перевезення автомобільним транспортом частини (з'єднання) полягає у визначенні кількості автотранспорту, необхідного для перевезення матеріальних засобів, та розподілу його по об'єктах перевезення згідно з прийнятим рішенням. При цьому враховується терміновість доставки, кількість та маса вантажу, що перевозиться, відстань перевезення, наявність придатних до експлуатації автомобілів, причепів та засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт, стан маршрутів руху та інші питання.

4.7.2. Планування перевезення автомобільним транспортом у військовій частині (з'єднанні) проводиться на місяць та добу.

Вихідними відомостями для планування перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом є:

вказівки командира частини (з'єднання) та вищого в порядку підпорядкованості заступника командира (командуючого) з тилу;

заходи річного господарського плану;

заявки начальників служб та командирів підрозділів (частин) на перевезення;

обсяг централізованого перевезення матеріальних засобів підрозділам та частинам на місяць, передбачений планом;

зведені відомості про наявність, технічний стан, вантажопідйомність та зайнятість автотранспорту перевезення;

встановлені норми витрат моторесурсів та пального;

стан шляхів та відомості про найбільш раціональні маршрути руху;

наявність та стан засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

відомість про залучення автотранспорту частини (з'єднання) для виконання перевезення згідно з планом старшого начальника;

пора року та стан погоди;

нормативи для розрахунків та планування перевезення автомобільним транспортом.

4.7.3. На основі одержаних вихідних відомостей заступник командира частини з тилу (начальник організаційно-планового відділення з'єднання) визначає кількість автомобілів та причепів, необхідних для перевезення вантажів, і розробляє місячний план перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом.

Форми місячного та добового планів перевезення матеріальних засобів наведені у додатках N 3 та N 4.

Плани перевезення матеріальних засобів розробляються та підписуються у з'єднанні - начальником організаційно-планового відділення, у частині - заступником командира частини з тилу і затверджуються, відповідно, заступником командира з'єднання з тилу та командиром частини.

4.7.4. Після затвердження місячного та добового планів перевезення матеріальних засобів їх копії передаються командиру частини (тилового забезпечення) - для виконання та заступнику командира з технічної частини - для складання плану експлуатації і ремонту автомобільної техніки.

Крім того, заступник командира частини з тилу (начальник організаційно-планового відділення з'єднання) інформує заявників про порядок та строки виконання перевезення.

4.7.5. Згідно з планом перевезення матеріальних засобів начальники служб - заявники віддають розпорядження підлеглим про підготовку до відправки (прийому) матеріальних засобів та оформлення необхідних облікових документів.

4.7.6. У авіаційно-технічній частині план перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом розробляється та підписується начальником штабу частини і затверджується командиром авіаційно-технічної частини.

4.8. Місячні виробничі плани ремонтної частини (підрозділу, майстерні) з'єднання (частини)

4.8.1. Місячні виробничі плани ремонтної частини (підрозділу, майстерні) розробляються її командиром (начальником) та затверджуються відповідним заступником командира з'єднання (частини) з технічної частини, з озброєння (інженерно-авіаційної служби) чи начальником роду військ (служби).

У авіаційно-технічній частині виробничий план автомобільної майстерні розробляється начальником автомобільної та електрогазової служби і затверджується командиром частини.

4.8.2. У місячному виробничому плані ремонтної частини (підрозділу, майстерні) вказуються: назва озброєння та техніки, що підлягають ремонту, їх кількість, характер, обсяг та строки виконання робіт.

4.8.3. Вихідними відомостями для розробки виробничих планів є:

витяг із місячних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки з'єднання (частини);

аналіз виконання частиною (підрозділом, майстернею) плану ремонту у минулому місяці;

норми виробітку, виходячи зі стану виробничого обладнання, чисельності та кваліфікації особового складу ремонтної частини (підрозділу, майстерні).

4.9. План проведення парко-господарського дня

4.9.1. План проведення парко-господарського дня розробляється штабом частини разом із заступником командира частини, начальниками родів військ та служб (додаток N 5).

Вихідними відомостями для розробки плану проведення парко-господарського дня є:

вказівки командира частини та старших командирів (начальників);

місячні плани експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, а також строки проведення планових і сезонних обслуговувань, встановлених відповідними наказами, настановами та інструкціями;

результати оглядів та перевірок посадовими особами озброєння, бойової та іншої техніки і фактичної потреби їх обслуговування;

підсумки раніше проведених парко-господарських днів та робіт з обслуговування озброєння і техніки;

заявки командирів підрозділів на необхідні роботи з ремонту озброєння та техніки;

умови експлуатації та збереження машин в частині;

заплановані господарські заходи.

4.9.2. У плані проведення парко-господарського дня зазначаються: назви робіт (заходів) та час їх виконання; у яких підрозділах проводяться роботи (об'єкти, місця роботи); залучені сили та засоби (кількість особового складу, виділеного для робіт, та матеріально-технічне забезпечення намічених заходів); посадові особи, відповідальні за виконання робіт і контроль за роботою; відмітка про виконання.

У плані відображаються також створення спеціальних постів та спеціалізованих бригад, виділених з підрозділів технічного обслуговування і ремонту, призначених для забезпечення якісного виконання робіт у парку.

4.9.3. У плані проведення парко-господарського дня передбачається виконання таких основних заходів:

огляд посадовими особами стану всіх видів озброєння, техніки та майна;

виконання екіпажами, обслугами, водіями та фахівцями планових робіт щодо обслуговування озброєння і техніки, а також ліквідації виявлених на них несправностей;

перевірка стану та обслуговування джерел і споживачів електроенергії (акумуляторних батарей, генераторів, стартерів, електроприладів, радіостанцій, контрольно-вимірювальних приладів, електростанцій та агрегатів живлення, діелектричних засобів захисту);

перевірка роботи та обслуговування озброєння, стабілізаторів, боєприпасів, засобів зв'язку, засобів захисту, протипожежного обладнання, приладів нічного бачення та огляду балонів високого тиску;

обслуговування засобів евакуації, рухомих ремонтних засобів, верстатного, силового та іншого обладнання;

перевірка наявності, доукомплектування та обслуговування ЗІП;

обслуговування вантажно-розвантажувальних механізмів, засобів освітлення та сигналізації;

ремонт та обладнання під'їзних шляхів, огорожі, елементів парку, прибирання території парку та паркових приміщень;

огляд та дообладнання навчально-матеріальної бази (класів, полігонів, стрільбищ, автодромів, танкодромів та інших об'єктів);

перевірка наявності та якості пального у баках машин і на складах, справності засобів зберігання та перекачування пального;

ремонт меблів, обладнання та спорядження казарми, солдатського обмундирування та взуття;

прибирання та благоустрій території військового містечка, приміщень казарм, об'єктів навчально-матеріальної бази, їдалень, складів, майстерень, лазень, об'єктів підсобного господарства, очищення від снігу території частини та інші роботи.

4.9.4. Всі заходи парко-господарського дня групуються у плані за розділами. Такими розділами можуть бути: організаційні та соціально-психологічні заходи; перевірка, обслуговування та ремонт озброєння, техніки і майна; обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази бойової підготовки; господарські роботи; прибирання робочих місць та підбиття підсумків парко-господарського дня.

Розроблений та підписаний начальником штабу план проведення чергового парко-господарського дня затверджується командиром частини.

Витяги із затвердженого плану доводяться штабом частини до заступників командира, начальників родів військ та служб частини і командирів підрозділів.

4.9.5. На підставі витягів з плану проведення парко-господарського дня частини командири батальйонів (дивізіонів) та рот (батарей) складають плани проведення парко-господарського дня в своїх підрозділах.

Екіпажам, обслузі та водіям їхні безпосередні командири ставлять конкретні завдання напередодні проведення парко-господарського дня.

4.10. Річний план економічної роботи частини (з'єднання)

4.10.1. З метою виконання заходів по економії матеріальних засобів і коштів, а також повного використання можливостей військового (корабельного) господарства в частині (з'єднанні) всіма службами розробляється річний план економічної роботи (додаток N 6).

4.10.2. Вихідними даними для його розробки є:

план бойової і гуманітарної підготовки;

річний господарський план;

плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки;

заходи щодо обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази бойової підготовки;

план перевезення матеріальних засобів;

річний фінансовий кошторис військової частини;

кошторис грошового фонду військової частини та кошторис підсобного господарства.

4.10.3. Річний план економічної роботи з'єднання розробляється на основі річних планів економічної роботи військових частин та заходів, які проводяться службами з'єднання.

4.11. Плани забезпечення окремих заходів частини (з'єднання)

4.11.1. У частині (з'єднанні) розробляються також плани забезпечення окремих етапів бойової та виховної роботи, виконання найбільш важливих господарських заходів, які мають періодичний або сезонний (разовий) характер, а також деяких робіт, включених у річний господарський план, але які потребують виконання більш детальних обгрунтованих розрахунків.

Ці плани можуть стосуватися тільки однієї служби або охоплювати роботу декількох служб.

4.11.2. Часткові плани, що стосуються роботи однієї служби, розробляються начальником даної служби та затверджуються його безпосереднім начальником.

Плани, що охоплюють роботу декількох служб, підпорядкованих різним начальникам, а також плани робіт, пов'язаних з залученням особового складу підрозділів, розробляються відповідними заступниками командира частини (з'єднання), підписуються начальником штабу та затверджуються командиром частини (з'єднання).

4.11.3. У частині (з'єднанні) можуть розроблятися такі плани забезпечення заходів: обладнання (дообладнання) навчально-матеріальної бази бойової підготовки та виховної роботи; прийому та забезпечення молодого поповнення; забезпечення солдатів (матросів) та сержантів (старшин), звільнених у запас; підготовки до виходу в навчальні центри (табори); матеріального, технічного, медичного та інших видів забезпечення на навчанні; підготовки військового господарства до роботи у зимових умовах; забезпечення заготівлі картоплі, овочів, палива та інших матеріальних засобів; будівельних і ремонтних робіт, які виконуються господарським способом, та інші плани.

4.11.4. У часткових планах, як правило, зазначаються: назва заходів, обсяги робіт та строки їх виконання; потреба у матеріальних засобах та коштах, транспорті і робочій силі, а також за рахунок яких джерел ці потреби забезпечуються; особи, відповідальні за виконання намічених заходів.

План повинен мати графу для поміток про виконання заходів (робіт).

4.11.5. Виконання планів здійснюється виконавцями робіт, а контроль за своєчасністю, повнотою та якістю робіт - їх безпосередніми начальниками.

Кожний начальник, який затверджує план на наступний період, зобов'язаний перевірити виконання планів минулого періоду.

Якщо намічені заходи з якоїсь причини не виконуються, виконавець повинен доповісти про це своєму безпосередньому начальнику та отримати від нього необхідну допомогу.

5. Організація матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення військових частин (з'єднань)

5.1. Порядок забезпечення військових частин (з'єднань) матеріальними засобами

5.1.1. Забезпечення військових частин і з'єднань матеріальними засобами (крім квартирного майна) здійснюється за схемою: постачальні управління Центру - військовий округ (оперативне командування, Військово-Морські Сили) - об'єднання (флотилія) - з'єднання (військово-морська база, з'єднання) - військова частина (корабель) - підрозділи (бойові частини, служби) - солдат (матрос).

Забезпечення пальним, продовольством здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - військовий округ (оперативне командування) - склад - частина за територіальним принципом.

5.1.2. Забезпечення військових частин квартирним майном здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - оперативне командування - квартирно-експлуатаційна частина району (гарнізону) - військова частина.

Забезпечення кораблів (військових частин Військово-Морських Сил) квартирним майном здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - ВМС (морська інженерна служба флоту) - військово-морська база (морська інженерна служба бази) - з'єднання (берегова чи плавуча база) - корабель (військова частина).

Забезпечення твердим паливом у Військово-Морських Силах України здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - ВМС (паливний відділ, відділ тилу флоту) - військово-морська база (паливний відділ бази) - з'єднання (берегова чи плавуча база) - корабель (військова частина).

5.1.3. Порядок забезпечення військових частин (з'єднань) спеціальними видами палива визначається окремими положеннями.

5.1.4. Забезпечення арсеналів, складів, баз та інших установ центрального підпорядкування матеріальними засобами (крім виробничих матеріалів та устаткування, належного їм за табелями і нормами, здійснюється військовими округами****, Військово-Морськими Силами, на території яких вони дислокуються, нарівні з частинами (з'єднаннями), які входять у склад військових округів, Військово-Морських Сил України.

____________
**** Під військовими округами надалі треба розуміти оперативні командування. 

Виробничими матеріалами та устаткуванням ці арсенали, склади, бази та інші установи забезпечуються постачальними управліннями Міністерства оборони України.

5.1.5. Військові частини (підрозділи), підпорядковані військовим округам, за розпорядженням управлінь (служб, відділів) військових округів можуть прикріплятися на забезпечення до однієї з найближчих військових частин, які ведуть самостійно військове господарство. У цьому випадку відповідні управління (служби, відділи) військових округів повинні визначати потребу в матеріальних засобах і здійснювати їх видачу військовим частинам, враховуючи потреби прикріплених до неї частин (підрозділів).

5.1.6. Право зарахування на забезпечення підрозділів, окремих команд і військовослужбовців, що прибувають у гарнізон, в одну із військових частин, надається начальнику тилу гарнізону.

5.1.7. Військові частини, окремі батальйони, які входять у склад з'єднань, наказом командира з'єднання можуть прикріплятись на всі види забезпечення до найближчої частини з'єднання, яка веде самостійно військове господарство.

У цих випадках господарчий апарат прикріплених на забезпечення частин використовується на роботі у частинах, до яких вони прикріплені.

5.1.8. При переведенні військових частин (з'єднань) з одного військового округу в інший відповідні управління (служби, відділи) військових округів повинні видавати цим частинам (з'єднанням) атестати, які будуть основними документами, що дають право зарахування на забезпечення на новому місці дислокації. Частинам, які вибувають, але стоять на забезпеченні у з'єднаннях чи при інших частинах, атестати видаються цими з'єднаннями (частинами). Копії атестатів надсилаються у відповідні управління (служби, відділи) військових округів.

В атестатах на будь-який вид матеріальних засобів, що вибувають з військовою частиною (з'єднанням), записується кількість цих засобів, які наявні на день вибуття.

Перед вибуттям військової частини (з'єднання) вона дозабезпечується усім належним до встановлених норм, а стосовно речового майна - до кінця того півріччя, в якому вони вибувають.

5.1.9. Військова частина (з'єднання), що прибуває у склад військового округу, повинна подати у відповідні управління, служби (відділи) атестати про забезпечення матеріальними засобами, які були видані управліннями (службами, відділами) військового округу з колишнього місця її дислокації. Щодо квартирного забезпечення - у квартирно-експлуатаційну частину району (гарнізону) за новим місцем дислокації.

Начальники управлінь (служб, відділів) військового округу при зарахуванні на забезпечення повинні перевірити у штабі наявність наказу (директиви) про включення цієї частини (з'єднання) до складу військового округу чи зарахування її тільки на тимчасове забезпечення.

5.1.10. Основою для зарахування на забезпечення військових частин і з'єднань, які передислоковуються (перебазовуються) з одного пункту в інший, є:

наказ (директива) командування про передислокацію (перебазування);

атестати, видані вищим, в порядку підпорядкованості, органом з колишнього місця дислокації (базування);

копії останніх звітів, завірених вищими органами.

Основою для зарахування на забезпечення підрозділів, окремих команд та окремих військовослужбовців є атестат і документ про відрядження.

5.1.11. Заново сформовані частини зараховуються на усі види забезпечення на основі директиви командування про їх формування та атестатів, які видаються тими, хто займається формуванням.

5.1.12. При переміщенні військової частини (з'єднання) у межах одного військового округу атестати про забезпечення матеріальними засобами видаються:

військовим частинам - при вибуванні її до складу іншого з'єднання чи при знятті з забезпечення у з'єднанні та прикріпленні на забезпечення до складів військових округів (територіальних центрів забезпечення пальним);

авіаційним чи іншим частинам ВПС, військ ППО та авіації ВМС - при знятті їх з забезпечення у авіаційно-технічних частинах;

береговим частинам (з'єднанням), які вибувають з однієї військово-морської бази на іншу у межах флоту.

5.1.13. Військові частини (підрозділи), команди, які перевозяться у складі ешелонів, забезпечуються продовольством через військово-продовольчі пункти на залізницях.

Перед відправкою ешелони комплектуються польовими кухнями та іншим майном за встановленими нормами, а також запасом продовольства на період руху і вивантаження на 3 доби.

При перебуванні ешелону у дорозі менше трьох діб підрозділам (командам) польові кухні не видаються.

Особовий склад у цьому випадку забезпечується сухим пайком чи гарячою їжею через їдальні військово-продовольчих пунктів.

При перевезенні повітряним транспортом військовослужбовці забезпечуються сухим пайком чи продовольчо-дорожніми коштами.

5.1.14. Гаряча їжа в ешелоні з кухнями готується за єдиною розкладкою, складеною заступником начальника військового ешелону з постачання разом з лікарем та затвердженою начальником ешелону.

Їжа повинна готуватись з урахуванням тривалої зупинки ешелону. Дані про такі зупинки начальник ешелону отримує від військових комендантів і начальників станцій.

Видача гарячої їжі в ешелоні проводиться не менше двох разів на добу.

Для запобігання пожежі категорично забороняється використання рідкого палива у топках польових кухонь військових ешелонів.

5.1.15. Ешелонам, які не мають польових кухонь, гаряча їжа видається не менше одного разу на добу через їдальні військово-продовольчих пунктів.

У цьому випадку на приготування гарячої їжі витрачається 50 % добової норми пайка, а замість другої частини пайка особовому складу ешелону видається сухий пайок із розрахунку один пайок на двох військовослужбовців.

Для отримання гарячої їжі (продовольства) під час руху начальник ешелону подає через військових комендантів заявки з урахуванням отримання її у пунктах забезпечення (не пізніше ніж за 60 годин до прибуття ешелону). В заявці вказується номер ешелону та кількість необхідних обідів (продовольства).

5.1.16. Видача ешелонові гарячої їжі військово-продовольчими пунктами може здійснюватися:

у їдальнях військово-продовольчих пунктів;

з їдалень військово-продовольчих пунктів у посуд ешелону;

доставкою гарячої їжі до ешелонів у термосах військово-продовольчого пункту.

Продовольство для ешелонів доставляється до місць їх стоянки військово-продовольчими пунктами чи продовольчими складами. Начальник ешелону виділяє завантажувальну команду для навантаження продовольства у вагони (на судна).

5.1.17. Офіцери, генерали та адмірали, які їдуть в ешелонах, забезпечуються їжею з кухонь ешелону за нормою солдатського пайка.

5.1.18. Військовослужбовці, які знаходяться у дорозі в складі команд чи поодинці, у випадках неможливості одержання гарячої їжі через їдальні військово-продовольчих пунктів можуть забезпечуватись так:

військовослужбовці строкової служби - загально-армійським сухим пайком чи продовольчо-дорожніми коштами;

генерали, адмірали та офіцери, а також прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які служать за контрактом, - загально-армійським сухим пайком безкоштовно чи грошовою компенсацією замість належного продовольчого пайка на загальних підставах.

Виплата продовольчо-дорожніх коштів військовослужбовцям строкової служби під час руху здійснюється:

при призначенні чи переведенні їх на службу в інші частини, установи чи військово-навчальні заклади;

при направленні їх на лікування у військові та цивільні лікувальні заклади;

при вибуванні у відпустку - на час руху до місця проведення відпустки та назад;

при виїзді у службові відрядження та повернення з них - на час поїздки;

при направленні у службові відрядження в пункти, де немає можливості забезпечити харчуванням через їдальні військових частин (і якщо вони не забезпечувались загально-армійським сухим пайком) - на весь час перебування в дорозі і у відрядженні в цьому пункті;

при звільненні зі Збройних Сил України - на час дороги до вибраного місця проживання.

На час поїздки по території іноземної держави продовольчо-дорожні кошти військовослужбовцям строкової служби не видаються, вони забезпечуються загально-армійським сухим пайком.

Для команд чисельністю до 100 чоловік, які відправляються у пасажирських поїздах, продовольчо-дорожні кошти видаються під звіт начальнику команди.

5.1.19. Відпускання матеріальних засобів військовим частинам, з'єднанням, підприємствам та організаціям інших міністерств та відомств (платним споживачам), а також госпрозрахунковим підприємствам, організаціям та установам Міністерства оборони України і фізичним особам здійснюється тільки за рішенням Кабінету Міністрів України і наказів Міністра оборони України.

5.1.20. За наявності дозволу платні споживачі одержують матеріальні засоби зі складів (баз) Міністерства оборони України чи безпосередньо з підприємств, складів і баз постачальників за нарядами (нарядами-рахунками) відповідних управлінь (відділів) Центру, оперативних командувань.

5.1.21. Розрахунки з платними споживачами здійснюються на місці, а відпускання їм матеріальних засобів дозволяється тільки після попередньої оплати їх вартості.

Військовим частинам, з'єднанням, підприємствам та організаціям інших міністерств і відомств, розрахунки з якими здійснюються централізовано, матеріальні засоби видаються зі складів (баз) Міністерства оборони України без оплати їх вартості. Якщо розрахунки виконуються на місці, то матеріальні засоби цим платним споживачам відпускаються тільки після попередньої оплати їх вартості.

5.1.22. При передислокації військової частини її командир до переїзду в новий пункт повинен:

закінчити всі розрахунки з постачальниками та платними споживачами за паливо, комунальні послуги та ін., а також з працівниками;

виконати всі необхідні роботи щодо приведення до ладу спеціальних споруд казармено-житлового фонду, комунальних споруд, устаткування, території, квартирного майна, а також консервації будівель та споруд;

відповідно до наказу начальника гарнізону комісійно, під керівництвом КЕЧ району, встановленим порядком передати за актами казармено-житловий фонд, комунальні споруди, устаткування, земельні ділянки, меблі та інше квартирне майно, незакінчені об'єкти капітального будівництва (капітального ремонту), залишки матеріалів, які заготовлялись для цієї мети та потреб експлуатації, а також всю документацію відносно перелічених робіт, об'єктів і майна (облікові документи, журнали по експлуатації, паспорти та ін.), одночасно отримати атестат від начальника квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону);

передати, відповідно до вказівки постачальних управлінь (служб, відділів) військових округів стаціонарну кіноапаратуру, радіовузли потужністю понад 200 Вт та стаціонарне поліграфічне обладнання;

здати органу забезпечення залишки бюджетних коштів, а також авансовий звіт щодо використання коштів, отриманих на капітальне будівництво і капітальний ремонт;

передати за наказом керівних органів матеріальні засоби та кошти об'єктів, підсобних господарств, теплиць і майстерень.

5.1.23. Вивозити казармений інвентар, меблі та інше квартирне майно при передислокації забороняється, за винятком однієї - двох залізних шаф (ящиків), необхідних для перевезення таємних документів, коштів та цінностей, з відміткою про це в атестатах.

Передавання казарменого та протипожежного інвентарю, обладнання і меблів з одного підрозділу в інший у самій військовій частині дозволяється тільки командиром частини.

5.1.24. При розосереджуванні авіації дозволяється перевезення з частинами на польові аеродроми всередині оперативного командування казарменого інвентарю, штабних меблів, а в окремих випадках, і палива, необхідного для створення нормальних побутових умов на цих аеродромах.

Перелік і кількість вивезеного з частинами казарменого інвентарю та іншого квартирного майна повинні бути попередньо погоджені з відповідними органами квартирно-експлуатаційної служби.

5.2. Джерела поповнення та порядок видавання матеріальних засобів військовим частинам (з'єднанням)

5.2.1. Джерелами поповнення матеріальних засобів є: продукція народного господарства, що надходить до військових частин (з'єднань) централізовано чи отримується на місцях відповідно до планів Центру; постачання за прямими договорами; закупівля від комерційних структур; забезпечення місцевими ресурсами; продукція, виготовлена підприємствами Міністерства оборони України, а також силами і засобами військових частин (з'єднань), військовими сільськогосподарськими підприємствами, підсобними господарствами.

5.2.2. Для безперервного забезпечення матеріальними засобами в частинах і з'єднаннях зберігаються запаси поточного постачання озброєння, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів.

Розміри запасів поточного постачання визначаються:

для військових округів (оперативних командувань) - Міністром оборони України чи його заступниками згідно з нормами, встановленими рішеннями Кабінету Міністрів України;

для з'єднань, а також військових частин, які не входять до складу з'єднань, - командуючими військами військових округів у межах загальних запасів, встановлених військовому округу (оперативному командуванню);

для військових частин, які входять до складу з'єднань, - командиром з'єднання у межах загальних запасів, встановлених з'єднанню.

При визначенні розмірів запасів поточного постачання враховуються завдання, що виконуються, норми витрат, особливості розквартирування військ (фізико-географічні умови, віддаленість від складів, умови підвезення), наявність складської бази, можливості зберігання матеріальних засобів.

5.2.3. Потреба матеріальних засобів для військової частини (з'єднання) визначається відповідно до облікової чисельності особового складу, наявності озброєння та техніки, штатів і табелів до штатів, норм постачання (витрат), даних про наявність матеріальних засобів, плану бойової підготовки та річного господарського плану.

Для отримання даних про забезпеченість з'єднання матеріальними засобами, управління (служби, відділи) військових округів (оперативних командувань) використовують їх звітність і донесення, які подаються відповідно до табеля термінових донесень.

5.2.4. Звітність і заявки військової частини (з'єднання) на отримання матеріальних засобів, які подаються в управління (служби, відділи) військових округів (оперативних командувань) та квартирно-експлутаційних частин районів (гарнізонів), повинні відповідати законоположенням, що визначають порядок та норми забезпечення військ.

5.2.5. Матеріальні засоби для забезпечення повсякденної потреби, створення, поповнення чи поновлення встановлених запасів видаються військовим частинам (з'єднанням) на підставі планового забезпечення, що розробляється територіальними центрами забезпечення на основі повідомлень, які надсилаються управліннями (службами, відділами) військових округів і квартирно-експлуатаційними частинами районів (гарнізонів).

Матеріальні засоби, витрати яких нормами не передбачені та перевищують встановлені норми (аварія, стихійне лихо, недоброякісність та ін.), а також необхідні для забезпечення організаційних заходів на навчаннях при плановому призначенні, видаються розпорядженням відповідного управління (служби, відділу) військових округів за разовими обгрунтованими заявками військових частин (з'єднань).

5.2.6. Відпускання (відправлення) матеріальних засобів військовим частинам і з'єднанням зі складів військових округів (оперативних командувань) та складів квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів) здійснюється на основі нарядів (рознарядок) управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань, територіального центру забезпечення) і квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів), а частинам, що отримують матеріальні засоби зі складів з'єднання - за накладними (рознарядками, чековими вимогами), які виписуються службами з'єднання.

5.2.7. При отриманні пального, спеціального палива та продовольства військова частина (з'єднання) подає чекові вимоги.

При отриманні пального, спеціального палива і продовольства та інших матеріальних засобів з баз постачальників одержувач повинен пред'явити ще й доручення.

5.2.8. При проведенні організаційних заходів та навчань, які не заплановані з початку навчального року, а також в усіх інших випадках відпускання (відправлення) матеріальних засобів може бути здійснено і за телеграфним розпорядженням (телефонограмою) управління (служби, відділу) військового округу (оперативного командування) з обов'язковим наступним оформленням наряду.

5.2.9. Матеріальні засоби, які надійшли у військову частину (з'єднання) залізничним, водним, повітряним чи автомобільним транспортом, приймаються на основі супровідних (прихідних) документів чи актів прийому.

5.2.10. Матеріальні засоби зі складів військових округів (з баз постачальників) відповідно до діючих правил направляються у частини (з'єднання): зі здавачами складів, без них - під відповідальність залізниці (водного, повітряного транспорту) чи видаються на місці приймачам військових частин (з'єднань).

Порядок виклику приймачів і осіб, які супроводжують (охороняють) вантажі, встановлюється органами вищого штабу на основі діючих наказів та розпоряджень і повідомляється у частини (з'єднання) в нарядах, що їм надсилаються.

5.2.11. Приймачами можуть призначатись тільки штатні матеріально відповідальні особи (військовослужбовці та службовці) або офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, прийняті на службу за контрактом, згідно з вказівкою командира частини (з'єднання).

Приймачі перед відправленням повинні бути проінструктовані начальниками відповідних служб військової частини (з'єднання) про порядок приймання та перевезення даного виду матеріальних засобів.

5.2.12. Приймач відповідає за збереження прийнятих матеріальних засобів, крім випадків, коли псування чи втрачання їх у дорозі сталося з вини залізничного або інших видів транспорту.

5.2.13. Приймач, що отримує матеріальні засоби, повинен:

перевіряти правильність зважування та перерахунку, якість отримуваного вантажу та його придатність до перевезення;

контролювати правильність складання та кріплення матеріальних засобів (вантажів) при завантаженні;

перевіряти кількість місць та звіряти їх з супровідними документами;

при завантаженні матеріальних засобів на автомобільний транспорт здавати особам, які супроводжують вантаж, або водіям автомобілів кількість місць за супровідними листами;

здавати одержані матеріальні засоби після доставки їх у військову частину (з'єднання).

5.3. Організація перевезення матеріальних засобів

5.3.1. Перевезення матеріальних засобів з окружних складів та баз постачальників, а також зі складів квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів) на склади військових частин (з'єднань) залежно від відстані, економічної доцільності, кількості вантажів, стану доріг, терміновості перевезення та ліміту моторесурсів, дозволеного для витрат, проводиться залізничним, водним, автомобільним, а при необхідності, і повітряним транспортом. Перелік матеріальних засобів, що підлягають перевезенню цими видами транспорту, визначається органами, які організовують перевезення.

Перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на відстань більше ніж 200 км, при наявності залізниць та водних шляхів, здійснюється згідно зі спеціальною одноразовою перепусткою, що видається особами, які, відповідно до наказу Міністра оборони України, мають на це право.

5.3.2. Перевезення матеріальних засобів залізничним, водним та повітряним транспортом здійснюється у відповідності з діючими положеннями про перевезення військ та матеріальних засобів даними видами транспорту.

5.3.3. Порядок перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом з окружних складів (без постачальників) військовими частинами (з'єднаннями) встановлюється заступником командуючого військами військового округу з тилу. Як правило, матеріальні засоби автомобільним транспортом військовим частинам (з'єднанням) підвозяться централізовано. Для цього може використовуватись також автомобільний транспорт і особовий склад військових частин, що забезпечуються.

5.3.4. При розміщенні частин з'єднання в одному або декількох гарнізонах, розташованих на невеликій відстані одна від одної, централізоване перевезення матеріальних засобів організує заступник командира з'єднання з тилу силами та засобами з'єднання і самих військових частин, що забезпечуються.

5.3.5. У гарнізонах, де розташовані військові частини різних з'єднань, централізоване перевезення організовує начальник тилу гарнізону силами і засобами військових частин згідно з графіком, затвердженим начальником гарнізону.

5.3.6. Річні та місячні заявки на централізоване перевезення, підписані заступником командира військової частини з тилу або начальником служби, подаються начальником тилу гарнізону заступнику командира з'єднання з тилу відповідно за 30 і 7 днів до початку планового періоду, а на позапланові та попутні перевезення вантажів - за 1 добу до перевезень.

5.3.7. Централізоване перевезення продуктів харчування з окружних складів виконується силами та засобами окружного продовольчого складу із залученням, при необхідності, транспорту і особового складу частин (з'єднань) гарнізону, що забезпечуються.

5.3.8. Матеріальні засоби, що підлягають перевезенню, повинні бути підготовлені начальниками складів до прибуття транспорту.

Відповідальність за підготовку автомобілів для перевезення даного виду вантажу покладається на командира частини (підрозділу) перевезення, начальників складів та старших автомобільних колон. Навантаження вантажів на автомобільний транспорт, закріплення, накриття та ув'язування, а також виділення і встановлення необхідних для навантаження та транспортування пристосувань і допоміжних матеріалів проводиться вантажовідправником, а розвантаження вантажів, зняття кріплень, пристроїв та допоміжних матеріалів - вантажоодержувачем.

5.3.9. Навантаження кожного автомобіля проводиться у присутності водія, який повинен здійснювати контроль за правильним складанням, закріпленням та нормою навантаження матеріальних засобів на автомобіль. Водій несе відповідальність за збереження вантажу, для цього він повинен прийняти вантаж за кількістю (масою), перевірити справність тари (упаковки), наявність та цілість пломб.

На кожен автомобіль вантажовідправник оформляє супровідний лист, перший примірник якого видається водію під розписку, а другий залишається у вантажовідправника.

5.3.10. Автоцистерни, автопаливозаправники, автомастилозаправники, які прибувають за пальним, повинні бути справними, не мати іржі чи бруду на внутрішній поверхні ємкості, а також залишків пального або мастила в цистернах та рукавах (щоб виключити псування одержаного пального чи мастила).

Автомобільні засоби підвезення пального повинні мати справне спеціальне обладнання (фільтри, помпи, рукави, пристосування для заземлення та ін.).

Вантажні автомобілі, виділені для перевезення пального та мастильних матеріалів, повинні мати глушники, що забезпечують безпеку при пожежі, а також грати або рами - підмощення для розміщення тари з пальним. Крім того, всі ці автомобілі мають бути забезпечені вогнегасниками, азбестовою тканиною (азбополотном) розміром 1 х 1,5 м та лопатою.

5.3.11. Перевезення продуктів харчування проводиться спеціально призначеним для цього автомобільним транспортом з чистими кузовами без всіляких сторонніх запахів. Використання для перевезення продовольства непристосованого у санітарному відношенні транспорту забороняється. Під час перевезення продовольство складається у кузові автомобіля і накривається чистим брезентом або полотнищем, призначеним лише для цього.

5.3.12. Начальники складів (без постачальників) мають право відмовити одержувачам у відпусканні продовольства та пального, якщо транспорт, що надійшов, не відповідає за своїм станом та обладнанням вимогам, що поставлені до перевезень цих вантажів.

5.3.13. Продукти, які швидко псуються, підвозяться військовим частинам (з'єднанням) в авторефрижераторах (рефрижераторах) або в комбінованих автофургонах.

Після перевезень ці транспортні засоби старанно миються гарячою водою, провітрюються та не менше одного разу на тиждень дезінфікуються 1 % освітленим розчином хлорного вапна з наступним промиванням теплою водою та ошпарюванням кип'ятком. Свіжу рибу перевозити разом з іншими продуктами, які швидко псуються, не дозволяється.

5.3.14. Для перевезення хліба застосовуються спеціально обладнані хлібні автомобілі-фургони.

При невеликій потребі хліба, м'яса та риби допускається їх підвезення в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками, ящики накриваються чистим брезентом. Хлібні автомобілі-фургони повинні бути забезпечені двома комплектами лотків. Авторефрижератори (рефрижератори), хлібні комбіновані автомашини-фургони повинні мати санітарні паспорти, видані начальником медичної служби частини (начальником санітарно-епідеміологічної установи). Форма паспорта узгоджується з місцевою санітарною інспекцією.

Особи, зайняті перевезенням продуктів харчування, проходять медичне обстеження та огляди у встановленому порядку.

5.3.15. При перевезенні продовольства, яке швидко псується, залізничним або водним транспортом вагони, контейнери, судна та баржі повинні подаватися під завантаження справними, придатними для перевезення даного вантажу, очищеними від залишків вантажу та сміття, а в особливих випадках промитими та продезінфікованими.

5.3.16. Придатність пересувного составу у комерційному відношенні для перевезення даного вантажу визначається:

вагонів - вантажовідправником, якщо навантаження проводиться його засобами, або залізницею, якщо навантаження здійснюється засобами залізниці;

контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - вантажовідправником.

5.3.17. Відправка продуктів, які швидко псуються, залізничним та водним транспортом здійснюється в ізотермічних вагонах та суднах-рефрижераторах. Частина таких вантажів може перевозитись у критих вагонах (овочі, фрукти, картопля), які в зимовий період можуть обладнуватись опалювальними приладами.

Пред'явлені для перевезення вантажі, які швидко псуються, повинні бути транспортабельними. Їх стан та упаковка повинні відповідати встановленим стандартам і підтверджуватись документально. На продукти тваринного походження пред'являються ветеринарні свідоцтва встановленої форми.

При відправці продуктів, які швидко псуються, повітряним транспортом, потрібно користуватись спеціальною тарою, яка виключає протікання та засмічування кабіни літака.

5.3.18. Правила і порядок перевезення боєприпасів, вибухових та вогненебезпечних речовин визначаються особливими настановами та інструкціями.

5.3.19. Перевезення засобів зв'язку проводиться в пакувальних ящиках або спеціально обладнаних автомобілях з метою попередження їх пошкодження в дорозі.

Технічне майно перевозять в ящиках і складають на автомобілях з урахуванням габаритів та ваги майна.

5.3.20. Особи, які беруть участь у перевезенні, навантаженні і розвантаженні різних матеріальних засобів, повинні вивчити діючі настанови та інструкції з цих питань. Відповідальність за своєчасне вивчення особовим складом та водіями автомобілів вимог цих настанов та інструкцій несуть відповідні начальники служб військової частини (з'єднання), командири частин і підрозділів перевезення та старші автомобільних колон.

Перед видачею зі складу (станції, пристані) призначення боєприпасів, вибухових, вогненебезпечних та отруйних речовин начальник складу (начальник відділу зберігання, начальник служби, командир підрозділу перевезення, старший автомобільної колони) повинен перевірити, чи знають особи, які беруть участь у навантаженні і розвантаженні, правила поводження з цими вантажами; при необхідності проводиться додатковий інструктаж.

5.3.21. Отруйні технічні рідини транспортуються як небезпечні вантажі. Їх перевезення дозволяється тільки в технічно справних, запломбованих або запечатаних залізничних цистернах, у спеціальних вагонах, вагонах-цистернах, вантажних критих вагонах, універсальних контейнерах, автоцистернах і в тарі, що відповідає вимогам спеціальних інструкцій щодо поводження з отруйними технічними рідинами.

5.3.22. При перевезенні високоточних топогеодезичних інструментів і приладів, а також вимірювальних засобів, блоків та вузлів систем управління ракетами, радіолокаційних станцій та іншої високоточної техніки потрібно вжити заходів щодо захисту її від ударів, впливу сонячних променів, дощу, пилу, бруду і вологи. Відповідальність за збереження цих інструментів, приладів та засобів під час перевезення покладається на спеціально виділеного супроводжувача та водія.

5.3.23. Виконання безперевантажного перевезення матеріальних засобів у контейнерах, пакетах і на піддонах здійснюється згідно з діючими настановами та інструкціями щодо пакетного способу транспортування і зберігання військових вантажів та схемами механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробленими для кожного складу і бази.

5.4. Порядок приймання, видачі та зберігання матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні)

5.4.1. Приймання матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні) здійснюється у порядку, встановленому Основними умовами постачання продукції для військових організацій, інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, Особливими умовами постачання продукції.

5.4.2. Приймання матеріальних засобів, що надходять на адресу військової частини (з'єднання) під відповідальність залізниці (водного, повітряного транспорту), здійснюється на залізничній станції (у порту, аеропорту) призначення комісією військової частини (з'єднання) у присутності представника залізничного (водного, повітряного) транспорту.

Обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності залізниці (порту, аеропорту), військової частини (з'єднання) чи постачальника (відправника) під час залізничного (водного, повітряного) перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними представниками транспортних органів, а також вантажоодержувачем, якщо він брав участь у перевірці вантажу.

5.4.3. Комерційний акт складається у випадках:

пошкодження чи псування вантажу;

виявлення нестачі матеріальних засобів, які перебільшують норми натуральних втрат;

виявлення військового вантажу без документів або документів без вантажу;

неподачі залізницею на залізничну під'їзну колію вагонів з військовим вантажем протягом 24 годин після оформлення у товарній конторі (касі) документів на видачу військового вантажу.

В останньому випадку комерційний акт складається тільки на вимогу військової частини, з'єднання. Приймач (комісія) військової частини (з'єднання) повинен вимагати складання комерційного акта також при виявленні несправності вагонів, контейнерів, люків, трюмів суден або пломб та за наявності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу.

При виявленні інших обставин, не передбачених у цій статті, складається акт загальної форми.

5.4.4. Порядок складання комерційного акта та акта загальної форми встановлюється правилами перевезення вантажів.

Комерційний акт підписується начальником станції (порту, аеропорту) або його заступником, завідуючим вантажним двором і ваговимірником, а також представником військової частини (з'єднання), якщо він брав участь у перевірці вантажу.

У комерційному акті повинно бути точно описано стан військового вантажу та ті обставини, за яких виявлено нестачу (пошкодження чи псування) вантажів.

На всі питання, вказані у графах бланка акта, повинні даватись точні відповіді.

5.4.5. Комерційні акти складаються у такі строки:

при розвантажуванні вантажів у місцях загального користування - у день розвантажування, а у окремих випадках - у день видавання вантажу одержувачу;

при розвантажуванні на місцях не загального використання - удень розвантажування вантажу; при цьому, вантаж необхідно перевіряти у процесі розвантажування або безпосередньо після нього;

під час руху вантажу - у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом.

5.4.6. У випадках відмови транспортних органів від складання комерційного акта нестача або пошкодження вантажу повинні бути заактовані комісією військової частини (з'єднання) у день приймання матеріальних засобів та оскаржено відмову станції (порту, аеропорту) призначення у вищому транспортному органі.

Крім комісії, акт підписується представником незацікавленої організації або транспортної міліції.

5.4.7. Залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство) несе відповідальність за зберігання вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі військовій частині (з'єднанню) чи до передачі згідно зі Статутом залізниці (Кодексом торговельного мореплавства, Статутом внутрішнього річкового транспорту, Повітряним кодексом) іншому отримувачу, якщо не буде доведено, що псування чи втрата військового вантажу відбулася внаслідок обставин, яким залізниця (пароплавство, авіатранспортне підприємство) не в змозі була запобігти або усунути.

5.4.8. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування вантажу у випадках, якщо:

військовий вантаж надійшов у справному вагоні (контейнері) із непошкодженими пломбами вантажовідправника або на відкритому пересувному составі без перевантаження у дорозі, зі справним захисним маркуванням, справним кріпленням та за наявності інших ознак, які свідчать про цілість вантажу;

нестача, псування або пошкодження відбулися внаслідок природних причин, пов'язаних з перевезенням військового вантажу на відкритому пересувному составі;

військовий вантаж перевозився супроводжувачем вантажовідправника чи вантажоодержувача;

нестача вантажу не перевищує норм природних втрат і граничної розбіжності визначення маси вантажу.

5.4.9. Право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці (порту, аеропорту) вантажоотримувач має у випадках:

втрати вантажу - за умови надання вантажної квитанції з відміткою залізничної станції (порту, аеропорту) призначення про прибуття вантажу, а при неможливості надання такої квитанції - документа про оплату вартості вантажу і довідки залізниці (порту, аеропорту) про відправлення вантажу з відміткою залізничної станції (порту, аеропорту) призначення про неприбуття вантажу;

нестачі, псування або пошкодження вантажу - за умови надання накладної та комерційного акта, який було видано залізницею (портом, аеропортом), або надання накладної з відміткою залізниці (порту, аеропорту) про складення комерційного акта (у випадку його втрати), або надання накладної і документів про оскарження відмови залізниці (порту, аеропорту) у складанні комерційного акта;

прострочення доставки вантажу - при наданні накладної;

затримки видачі вантажу - при наданні накладної і акта.

Накладні, квитанції, акти та інші документи надаються лише в оригіналі.

5.4.10. За пошкодження вагонів або контейнерів на залізничних під'їзних коліях при навантаженні або вивантаженні засобами військової частини (з'єднання) на станції, а також за пошкодження або втрату знімного військового обладнання чи пристроїв (піддонів, щитів, печей та ін.), які належать залізниці, вантажовідправник чи вантажоотримувач сплачує залізниці штраф у розмірі п'ятикратної вартості пошкоджених (втрачених) частин вагона, контейнера або знімних пристроїв; вартість визначається на момент їх пошкодження.

Військова частина повинна також відшкодовувати залізниці (пароплавству) збитки: завдані недовантаженням вагонів, контейнерів (судна); за пошкодження пересувного состава (судна) або за наднормативне простоювання його під завантажуванням і вивантажуванням; за неправильне завантажування, упакування або неправильне кріплення вантажу при відправленні.

5.4.11. При пошкодженні залізницею пересувного состава, який належить військовій частині (з'єднанню), залізниця повинна зробити ремонт за свій рахунок.

При втраті залізницею пересувного состава і контейнерів, які належать військовій частині (з'єднанню), залізниця, на її вимогу, повинна надати відповідний пересувний состав (контейнери) для тимчасового безкоштовного користування, а після трьох місяців - передати пересувний состав (контейнери) замість втраченого. При відсутності на залізниці відповідного пересувного состава (контейнерів), вона зобов'язана відшкодувати вартість втраченого.

5.4.12. При прибутті військових вантажів на станцію (в порт, аеропорт) призначення, військова частина (з'єднання) повинна:

своєчасно і повністю вивантажити (злити) вантаж з вагона (цистерни) або контейнера;

очистити вагони або контейнери як з внутрішньої, так і зовнішньої поверхні.

Вантажоотримувачу забороняється повертати залізницям не повністю розвантажені або неочищені після вивантажування (злиття) вагони і контейнери.

Залізниця має право не прийняти неочищені вагони і контейнери до їх повного очищення від залишків вантажу, а з вантажоотримувача стягнути штраф за простій вагонів (контейнерів) під очищенням.

5.4.13. При відправленні вантажу у вагонах (контейнерах) військова частина (з'єднання) повинна:

підготувати вантаж до транспортування з урахуванням його зберігання;

завантажувати вагони і контейнери не нижче встановлених технічних норм;

вантажі, на які технічні норми навантаження не встановленні, вантажити до повного використання габариту відкритого пересувного состава або до повного використання місткості вагона (контейнера), але не вище їх вантажопідйомності;

звертати увагу на рівномірне розподілення вантажу та на надійне кріплення його на пересувному составі, а також на попереджувальні написи на упаковці;

здійснювати навантаження з дотримуванням Правил навантаження і технічних умов.

5.4.14. Приймання за кількістю та якістю матеріальних засобів, доставлених у військову частину (з'єднання), здійснюється начальником складу або іншою матеріально-відповідальною особою.

Визначення якісного стану озброєння, технічного майна, пального, продовольства та інших матеріальних засобів, які надійшли у військову частину (з'єднання), проводиться згідно з установленими правилами, положеннями, настановами та інструкціями.

У випадку постачання недоброякісної або некомплектної продукції викликається представник постачальника для участі в прийманні матеріальних засобів і складанні акта.

5.4.15. Оформлення видачі матеріальних засобів обліковими документами здійснюється відповідно до настанов (інструкцій) з обліку матеріальних засобів у Збройних Силах України.

5.4.16. Видача (відправлення) матеріальних засобів зі складів військової частини підрозділам та окремим військовослужбовцям здійснюється за накладними чи роздавальними відомостями, що виписуються у відповідних службах частини.

Видача матеріальних засобів зі складів військової частини (з'єднання) за документами невстановленої форми чи усним розпорядженням категорично забороняється.

Видавання з аптек (ветеринарних аптек) медичного (ветеринарного) майна разової потреби здійснюється за рецептами і вимогами.

Отруйні та наркотичні речовини (список "А") видаються тільки за візою начальника медичної (ветеринарної) служби частини (з'єднання).

За рецептами цивільних або військових лікарів іншої військової частини медикаменти, перев'язувальні засоби та інші витратні матеріали видаються тільки за наявності візи начальника медичної (ветеринарної) служби своєї частини.

5.4.17. Для кожної військової частини (з'єднання), що має техніку, експлуатація якої пов'язана з витратами пального, встановлюється ліміт його витрачання.

5.4.18. Ліміт витрат пального встановлюється:

для з'єднань і окремих військових частин, які знаходяться у складі оперативного командування - командуючим військами оперативного командування;

для військових частин (підрозділів), кораблів, які знаходяться у складі з'єднання (частини) - командиром з'єднання (частини).

5.4.19. Витрати пального військовими частинами (з'єднаннями) здійснюються у межах затверджених їм річних та квартальних лімітів витрат.

Невикористаний ліміт витрат, а також не реалізовані на 1 січня кожного року фонди на пальне скасовуються.

5.4.20. Витрати моторесурсів до отримання ліміту пального здійснюються у межах фактичних витрат пального в першому кварталі минулого року.

При отриманні затвердженого річного ліміту витрат пального, що не забезпечує фактичну потребу за розрахунками, командир військової частини переглядає заплановані витрати моторесурсів техніки і силових агрегатів та приводить їх у відповідність з установленим лімітом.

5.4.21. Відповідальність за витрати пального понад ліміт несуть командир військової частини (з'єднання), його заступник з тилу (флагманський інженер-механік), начальник служби пального та мастильних матеріалів, а також командири підрозділів частини.

5.4.22. Ліміт витрат на мастильні матеріали та спеціальні рідини не встановлюється. Вони витрачаються згідно із встановленими експлуатаційними нормами, а для виробничих потреб - за спеціальними нормами, затвердженими наказами Міністра оборони України.

5.4.23. Для обчислення потреби пального та контролю за правильним і економним його витрачанням встановлюються норми витрат на кілометр пробігу (мотогодина) для кожної марки машини (двигуна, агрегату) або для виконання окремих видів робіт, а для кораблів і суден забезпечення - на милю чи годину руху.

5.4.24. При відсутності постійних або тимчасових норм витрат на окремі види машин (двигунів, агрегатів, приладів) надалі, до їх затвердження, пальне, мастильні матеріали та спеціальні рідини витрачаються згідно із заводськими паспортами на ці машини (двигуни, агрегати, прилади), а для кораблів - за фактичними витратами у період державних випробувань згідно з актом державного приймання кораблів.

5.4.25. Якщо марки машин, які є у військовій частині, штатом не передбачені, пальне для них видається за нормами, встановленими для машин, які фактично існують у військовій частині, при умові, що кількість нештатних машин не перевищує штатну чисельність.

5.4.26. Забороняється видавати та витрачати пальне понад встановлений ліміт витрат, а також на експлуатацію надштатної матеріальної частини і на забезпечення наднормативного витрачання моторесурсів, якщо на це немає дозволу відповідного начальника. Забороняється заправляти пальним несправні машини, а також ті, які не мають спідометрів.

5.5. Забезпеченість продовольством, медичним та речовим майном

5.5.1. Відповідальність за зберігання матеріальних засобів на складах покладається на відповідних начальників служб, начальників складів (сховищ).

5.5.2. Документами, які підтверджують забезпеченість військовослужбовця продовольством, речовим та іншим майном, є атестати, які видаються на ці матеріальні засоби, якщо він вибуває із складу однієї військової частини в іншу.

5.5.3. Особи офіцерського складу мають право на отримання речового майна одночасно з присвоєнням їм первинного офіцерського звання, прапорщики і мічмани - з дня призначення їх наказом командира частини на посаду, яка підлягає заміщенню прапорщиками і мічманами, а військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом - з дня прийняття їх на службу за контрактом наказом командира військової частини.

Наступні видачі речового майна здійснюються після закінчення встановлених строків носіння одержаних раніше предметів.

5.5.4. Речове майно офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які перебувають на службі за контрактом, видається згідно з встановленими Кабінетом Міністрів України нормами забезпечення у готовому вигляді чи матеріалом з виплатою грошей на пошиття обмундирування і взуття у встановлених розмірах.

5.5.5. Офіцерський склад, звільнений у запас (відставку), забезпечується речовим майном, яке йому належить на день звільнення (видачі підлягають речі, строки носіння яких закінчилися у місяці звільнення).

Прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом, що звільняються з дійсної військової служби, дозабезпечуються тільки тими речами, які за строками носіння повинні їм належати, але не були видані протягом строку служби, на який вони були зараховані у встановленому порядку.

Інвентарні речі, які носять офіцери, що звільняються у запас (відставку), а також прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом, здаються ними на склад частини.

5.5.6. Речове майно, яке видається військовослужбовцям строкової служби, інвентарні речі, а також майно фонду зборів та недоторканного запасу підлягають обов'язковому тавруванню у військових частинах у відповідності з інструкцією на таврування предметів речового майна.

5.5.7. Всі військовослужбовці Збройних Сил України забезпечуються медикаментами та іншими предметами витратного медичного майна безплатно через медичні пункти та лікувальні установи Збройних Сил України.

5.5.8. Медикаменти та інше витратне майно дозволяється витрачати за рахунок Міністерства оборони України на членів сімей військовслужбовців, працівників Збройних Сил України:

якщо вони знаходяться на стаціонарному лікуванні у медичних пунктах та лікувальних установах Збройних Сил України;

якщо користуються амбулаторною допомогою у медичних пунктах і лікувальних установах Збройних Сил України при внутрішньоамбулаторних процедурах (впорскування, вливання, накладання пов'язок, гінекологічні процедури та ін.);

при проведенні медичною службою протиепідемічних заходів;

при наданні невідкладної медичної допомоги вдома;

при лікуванні хворих, які страждають гематоцеребральною дистрофією, фенілкетонурією, ревматизмом, закритою формою туберкульозу легень, і дітей віком до одного року;

плавскладу кораблів, які знаходяться у морі.

В усіх інших випадках члени сімей військовослужбовців, працівники Збройних Сил України купують медикаменти та інше медичне майно в цивільних аптеках.

5.5.9. У гарнізонах, поблизу яких нема цивільних аптек, членам сімей військовослужбовців, працівникам Збройних Сил України дозволяється видавати медикаменти та інше витратне медичне майно за плату з аптек військових частин (з'єднань), за діючими цінами, встановленими згідно з законодавством.

Перелік гарнізонів, у яких дозволяється видавати членам сімей військовослужбовців і працівникам Збройних Сил України медикаменти та інше витратне медичне майно за плату, оголошується наказом командуючого військами оперативного командування.

5.5.10. Військово-будівельні загони, які підпорядковані Головному управлінню капітального будівництва та розквартирування військ Міністерства оборони України, купують інвентарне медичне майно за оптовими цінами через склади військових округів за місцем роботи з оплатою його вартості безпосередньо загонами. Заявки військовобудівельних загонів на табельне медичне майно подаються і задовольняються військово-медичними відділами військових округів за місцем роботи загонів.

Витратне медичне майно загонам видається безкоштовно. Розрахунки за відпущене витратне медичне майно здійснюються централізовано.

5.5.11. Якщо звертаються військовослужбовці-будівельники військово-будівельних загонів у медичні пункти військових частин, на базі яких чи для яких виконуються будівельні роботи, медичне майно видається за рецептами (і для виконання призначень) безкоштовно.

5.5.12. Ветеринарне майно (медикаменти, перев'язочні засоби та ін.) для ветеринарного обслуговування тварин військових частин відпускається безкоштовно; військовим сільськогосподарським підприємствам, які утримуються на господарському розрахунку (самоокупності), ветеринарне майно відпускається за плату, а біологічні препарати, дезінфекційні, дезінсекційні та дератизаційні засоби для проведення протиепізоотичних заходів - безкоштовно.

5.5.13. Для військових частин інших відомств і міністерств все ветеринарне майно, за необхідності, відпускається за плату.

5.5.14. Медикаменти і перев'язочні матеріали, які застосовуються безпосередньо в установах військово-ветеринарної служби для надання невідкладної допомоги при важких захворюваннях, що загрожують життю тварин, а також біологічні препарати, дезінфекційні засоби і медикаменти для проведення протиепізоотичних заходів проти гострих інфекційних хвороб відпускаються безкоштовно.

5.5.15. Зберігання матеріальних засобів при їх утриманні на складах військових частин (з'єднань) забезпечується:

правильним улаштуванням, обладнанням, утриманням та використанням складських приміщень і сховищ;

ретельним контролем кількості та якості матеріальних засобів, що надійшли на зберігання у військову частину;

високим рівнем професійної підготовки матеріально-відповідальних осіб і суворим дотриманням ними встановлених вимог нормативних актів;

правильним розташуванням та складанням матеріальних засобів при їх зберіганні;

створенням нормальних умов зберігання для кожного виду матеріальних засобів;

регулярним проведенням профілактичних заходів боротьби з комірними шкідниками;

постійним спостереженням за технічним та якісним станом матеріальних засобів;

належною організацією загального і протипожежного захисту складів, а також дотримання у них правил пожежної безпеки.

5.5.16. Для зберігання матеріальних засобів у військових частинах (з'єднаннях) використовуються сховища і укриття.

Усі сховища повинні бути сухими, світлими та чистими, а їх розміри - забезпечувати встановлений настановами та інструкціями порядок розміщення матеріальних засобів і належний доступ до них для огляду і повсякденної роботи.

5.5.17. Двері, вікна, дахи та стіни складських приміщень повинні бути справними і забезпечувати захист, у тому числі і від атмосферних опадів.

Вікна у складських приміщеннях повинні бути обладнані гратами, а деякі, крім того, - суцільними зовнішніми чи внутрішніми віконницями.

5.5.18. Для зручності складання, зберігання та видачі матеріальних засобів і забезпечення схову складські приміщення обладнуються стелажами, полицями, ящиками, шафами, піддонами, контейнерами, настилами, столами, засобами механізації та іншими пристосуваннями для догляду за матеріальними засобами, їх сортування та відпускання.

5.5.19. Склади повинні знаходитись у постійній готовності для видачі та приймання матеріальних засобів у строки, встановлені спеціальними розпорядженнями.

З цією метою проводяться такі роботи:

для скорочення часу вантажно-розвантажувальних робіт забезпечується їх повна механізація та виділяється потрібна кількість особового складу;

забезпечується належний фронт вантажно-розвантажувальних робіт шляхом обладнання достатньої кількості дверних та віконних прорізів;

матеріальні засоби складаються на піддони та в контейнери комплектно по підрозділах військової частини (з'єднання) відповідно до черги їх завантажування (розвантажування);

робляться нахилені естакади з напрямними для переміщення на роликах пакетів, піддонів, контейнерів, а також бочок та інших ємкостей з пальним до місць їх завантаження (розвантаження) на автотранспорт;

облаштовуються місця для зберігання матеріальних засобів, завантажених у причепи;

асфальтуються площадки перед складами та споруджуються під'їзні шляхи до них.

5.5.20. Розробка та вдосконалення технологічних схем вантажно-розвантажувальних робіт на складах військової частини (з'єднання) з застосуванням піддонів та контейнерів повинні здійснюватись з урахуванням існуючого типажу та наявності на складі вантажно-розвантажувальних механізмів і впровадження передових методів роботи.

5.6. Порядок здавання матеріальних засобів на склади військових округів (оперативних командувань, Центру) та передавання їх іншим військовим частинам (з'єднанням)

5.6.1. Військові частини (з'єднання) за вказівкою відповідних управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань) можуть здавати матеріальні засоби на склади військових округів (оперативних командувань, Центру), а також квартирно-експлуатаційним частинам районів (гарнізонів) і складам відділів матеріальних фондів військових округів (оперативних командувань) у випадках;

розформування військової частини (з'єднання);

зняття зазначених матеріальних засобів з постачання;

наявності у частині (з'єднанні) зайвих матеріальних засобів;

сезонної заміни майна.

Оформлення здавання матеріальних засобів здійснюється відповідно до настанов щодо обліку матеріальних засобів у Збройних Силах України.

5.6.2. Передача матеріальних засобів з однієї військової частини в іншу здійснюється:

у межах одного і того ж з'єднання - на підставі наказу (розпорядження) командира з'єднання та оформляється накладною (чековою вимогою) чи актом технічного стану;

у військову частину іншого з'єднання - за нарядами (розпорядженнями) відповідних управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань).

Передача матеріальних засобів з однієї авіаційно-технічної частини в іншу в усіх випадках здійснюється за нарядами (розпорядженнями) старших постачальних органів.

5.6.3. Передача казармено-житлового фонду, комунальних споруд і квартирного майна військовою частиною (з'єднанням) іншим частинам (з'єднанням) здійснюється через КЕЧ району (гарнізону) за актами і описами із зазначенням у них стану будівель, споруд, території і майна, що передаються.

Передача військовою частиною (з'єднанням) окремих приміщень без дозволу начальника гарнізону (старшого морського начальника) і оформлення у КЕЧ району (гарнізону) забороняється.

5.6.4. Передача підсобного господарства, а також його продукції з однієї військової частини в іншу (повністю чи частково) може бути здійснена тільки за наказом старшого командира (начальника) із зазначенням, кому та що має бути передано.

Передача спеціальних споруд здійснюється аналогічно до порядку, викладеного в пункті 5.6.2 цього Положення, з дозволу командуючих видами Збройних Сил військових округів (оперативних командувань), начальників центральних управлінь, у віданні яких знаходяться спеціальні споруди.

5.6.5. Майно, яке передається з однієї військової частини в іншу, має бути справним, комплектним, а при потребі і законсервованим.

Якщо на майно, яке передається, заведено паспорти (формуляри), то вони обов'язково передаються разом з майном. При цьому паспорти (формуляри) повинні бути заповнені на дату передачі.

5.6.6. Матеріальні засоби, які передаються іншим частинам чи здаються на склади, повинні бути розсортовані за марками (групами, видами, категоріями), приведені у порядок і, якщо вони підлягають упакуванню, то упаковані.

Справне майно пакується окремо від несправного.

Комплектне майно комплектується та забезпечується паспортами (формулярами).

Відповідальність за справність і комплектність військового майна, що передається (здається), несе командир військової частини і начальник відповідної служби.

5.6.7. Військові частини (з'єднання), що відправляють техніку на ремонтні заводи, бази, майстерні та на склади, забезпечують її пальним у кількостях, необхідних для проїзду до місця призначення. Залишок пального після здачі техніки у ремонт заводу (базі, майстерні, складу) передається за накладною.

Відремонтована техніка заправляється пальним на заводі до повної ємкості наливних баків. Передача цього пального з технікою оформляється чековою вимогою. Ремонтний завод (база, майстерня, склад) один раз на квартал подає звіт про отримане пальне та про його видачу на відремонтовану (видану) техніку в управління (службу, відділ) пального та мастильних матеріалів оперативного командування і на підставі цього звіту заводу (базі, майстерні, складу) відновлюються витрати пального.

5.6.8. Озброєння та техніка, змонтовані на автомобільному чи танковому шасі, направляються у ремонтні органи чи на бази (склади) зберігання тільки з технічно справними та комплектними базовими машинами. Відповідальність за справність цього зразка базових машин несе начальник роду військ (служб), якому вони підпорядковані.

Готовність озброєння до відправки у ремонт перевіряє комісія, призначена наказом командира з'єднання. Наслідки роботи комісії оформлюються актом технічного стану базової машини чи базового шасі та актом технічного стану змонтованого на ній озброєння.

5.7. Укладення договорів та угод про постачання, послуги та розрахунки по них

5.7.1. Господарські взаємовідносини військової частини (з'єднання) з підприємствами, незалежно від форм власності, та фізичними особами щодо поставок та послуг оформляються договорами (угодами).

5.7.2. Договори (угоди) на поставки і послуги, передбачені планами господарської діяльності військової частини (з'єднання), можуть бути укладені при наявності коштів на їх оплату за цінами, встановленими угодою сторін на основі складеної постачальником та перевіреної замовником калькуляції.

5.7.3. Проект договору (угоди) та всі додатки до нього розробляються відповідними начальниками служб частини (з'єднання) та подаються для підписання командиру частини (з'єднання).

5.7.4. До підписання усі договори (угоди) повинні попередньо перевірятись начальником фінансової служби військової частини (з'єднання) і юрисконсультом на відповідність їх чинному законодавству, встановленим цінам та забезпеченості коштами.

Без візування начальника фінансової служби, юрисконсульта (при його наявності) та без реєстрації договори (угоди) командиром частини (з'єднання) на підпис не приймаються.

Майно, щодо якого укладено договір (угоду), повинно відповідати державним стандартам, зразкам, технічним умовам або кресленням замовника.

Підписані командиром військової частини (з'єднання) договори (угоди), пов'язані з витратами коштів, подаються у фінансову службу військової частини (з'єднання), а копії їх - відповідним службам, до компетенції яких належить предмет договору.

5.8. Заготівля матеріальних засобів з місцевих ресурсів

5.8.1. Військова частина (з'єднання) здійснює самостійні заготівлі тих матеріальних засобів, які не видаються натурою у порядку централізованого постачання або заготівля яких в окремих випадках доручається частині (з'єднанню).

5.8.2. Перелік матеріальних засобів, що підлягають самостійній заготівлі військовими частинами (з'єднаннями), затверджується постачальними управліннями Міністерства оборони України.

5.8.3. В окремих випадках, якщо частина (з'єднання), враховуючи місцеві умови, не має можливості здійснити заготівлю, яка їй доручена, вона повинна у строки, вказані відповідними управліннями (службами, відділами) військового округу (оперативного командування), подати донесення про неможливість заготівлі та заявки на виділення цих матеріальних засобів натурою.

5.8.4. Матеріальні засоби, заготовлені військовою частиною (з'єднанням), повинні бути своєчасно обліковані, показані у звітності та зараховані довольчим органом на добовий рахунок цих частин (з'єднань).

5.8.5. При заготівлі продовольства, у тому числі картоплі, овочів і сіна, будівельних та інших матеріалів з місцевих ресурсів, як виняток, дозволяється направляти військовослужбовців транспорт для виконання роботи в організації та підприємства незалежно від форм власності, надавати інші послуги, якщо це не буде позначатись на боєздатності частини (з'єднання) і буде відповідати чинному законодавству України. У таких випадках з підприємствами, організаціями та установами укладаються договори (угоди), а одержані матеріальні засоби та кошти зараховуються на особовий та розрахунковий рахунок військової частини і витрачаються військовою частиною встановленим порядком.

5.8.6. Підрозділи (взводи, роти, батальйони), які розташовані окремо від військової частини, можуть самостійно заготовляти продукцію, для чого їм цільовим призначенням виділяються потрібні кошти.

5.8.7. Про витрати коштів, які виділені на заготівлю, командир підрозділу складає звіт з доданням до нього рахунків та інших документів, що підтверджують витрату коштів.

Звіт подається начальнику служби військової частини (з'єднання), за розпорядженням якого виконувалась заготівля, і після його затвердження є основою для оприбуткування матеріальних засобів та для списування витрачених коштів.

5.9. Охорона навколишнього природного середовища

5.9.1. Заходи щодо охорони природного середовища мають здійснюватись у всіх військових частинах, установах, військово-навчальних закладах, організаціях і на підприємствах Міністерства оборони України (надалі - у військах), виходячи з конкретних умов у кожному військовому гарнізоні (містечку), згідно з чинним природоохоронним законодавством України.

5.9.2. Для належної організації природоохоронної діяльності в кожній військовій частині (підприємстві) повинні виконуватись такі загальні для всіх заходи:

щорічно наказом по військовій частині (підприємству) призначається комісія (нештатний інспектор) з питань охорони природного середовища, яка здійснює контроль виконання вимог природоохоронного законодавства і не рідше одного разу на квартал проводить аналіз виконання природоохоронних заходів, намічає заходи щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства у військах;

проводиться інвентаризація всіх можливих (потенційних) джерел забруднення навколишнього природного середовища і оформляється журнал обліку цих джерел із зазначенням виду та кількості викидів, скидів забруднюючих речовин, а також заходи, які проводяться і плануються щодо зниження їх впливу на природне середовище;

розробляються річні Плани заходів щодо охорони природного середовища і раціонального використання його ресурсів у військовій частині (підприємстві), в яких передбачається проведення заходів з охорони і раціонального використання земель, водних і лісових ресурсів, атмосферного повітря і тваринного світу, своєчасне проведення ремонту та обслуговування обладнання природоохоронних споруд, навчання експлуатаційного персоналу, підтримання санітарного стану території, її озеленення, будівництво та капітальний ремонт природоохоронних об'єктів, виховна і екологічна підготовка особового складу тощо;

для існуючих природоохоронних й комунальних об'єктів розробляються, погоджуються та оформляються в місцевих органах охорони навколишнього природного середовища дозволи на спеціальне водокористування (при наявності самостійних водозабірних або очисних споруд) і гранично допустимі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (для котельних та інших джерел викидів);

розробляються і доводяться до відома під підпис посадові інструкції для всіх осіб експлуатаційного персоналу природоохоронних споруд, в яких передбачаються дії у випадку виникнення можливих аварійних ситуацій;

призначаються відповідальні особи, які здійснюють контроль за роботою пилогазоочисних установок та іншого обладнання.

5.10. Обов'язки посадових осіб у галузі охорони природного середовища

5.10.1. Командир військової частини (начальник підприємства):

несе відповідальність за дотримання на території частини (у районі дислокації) вимог чинного природоохоронного законодавства України, запобігання негативному впливу військ на природне середовище в ході бойової підготовки і у повсякденній діяльності.

5.10.2. Начальник штабу:

організує доведення до відома посадових осіб керівних документів з питань охорони природного середовища та контроль їх виконання, а також здійснює планування екологічної підготовки особового складу.

5.10.3. Заступник командира частини з тилу (матеріально-технічного забезпечення):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, за виконання вимог керівних документів з питань охорони природи і раціонального природокористування; здійснює керівництво розробкою річного Плану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; погоджує з органами КЕУ питання будівництва, реконструкції і капітального ремонту природоохоронних об'єктів; очолює роботу постійно діючої комісії з питань охорони природного середовища; аналізує стан підпорядкованих об'єктів і виконує природоохоронні заходи; організує обстеження всіх джерел викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та контроль за їх технічним станом; веде контроль забезпеченості частини (підприємства) комунальними спорудами, системами очищення та утилізації шкідливих речовин, пунктами збирання виробнично-побутових відходів (сміття).

5.10.4. Заступник командира частини з озброєння (головний інженер підприємства):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, безумовне виконання вимог природоохоронного законодавства в автопарках (парках техніки), технологічних лініях ремонтного підприємства;

несе відповідальність за запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при експлуатації (ремонті) бойової, автотранспортної та іншої техніки (за понаднормові гранично допустимі викиди і скиди шкідливих речовин);

організує на діагностичному пункті перевірку техніки на токсичність відпрацьованих газів під час експлуатації;

організує контроль технічного стану та ефективності експлуатації джерел забруднення на підпорядкованих дільницях, вносить пропозиції щодо їх ремонту, а також пропозиції щодо реконструкції або капітального будівництва природоохоронних споруд;

забезпечує робочі місця на пунктах технічного обслуговування, ремонту (технологічних дільницях) інструкціями щодо зменшення, ліквідації викидів (скидів) шкідливих речовин;

відповідає за обладнання та надійну роботу пункту миття техніки із системою очищення і повторного використання води; за підтримання на території парку надійного порядку, виключення проливів нафтопродуктів при проведенні технічного обслуговування та ремонтних робіт на техніці;

здійснює контроль за дотриманням особовим складом на території парку техніки (виробничих дільницях) норм і правил охорони природи і раціонального використання природних ресурсів при експлуатації (ремонті) техніки (за ощадливим витрачанням водних ресурсів, нафтопродуктів тощо).

5.10.5. Начальники служб частини (підприємства) залежно від посади, яку займають:

відповідають за охорону природи і раціональне використання природних ресурсів у підпорядкованих підрозділах (підпорядкованих дільницях), за екологічну підготовку і виховання особового складу, за підтримання природоохоронних споруд у належному стані;

організовують утримання бойової, автомобільної та спеціальної техніки у підпорядкованих підрозділах (дільницях) в належному стані, який виключає забруднення навколишнього природного середовища;

здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням вимог керівних документів з питань охорони природи та раціонального природокористування у підпорядкованих підрозділах (дільницях);

забезпечують робочі місця в підлеглих підрозділах (дільницях) інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів (скидів) шкідливих речовин (відходів) у навколишнє природне середовище;

здійснюють контроль за утриманням у чистоті та порядку робочих місць, а також за утриманням ділянок по збору, утилізації відходів та стоків, які містять нафту та інші забруднюючі речовини;

організовують підготовку і проведення занять з екологічного виховання з підлеглим особовим складом.

5.10.6. Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" військові частини, підприємства, установи і організації сплачують плату за викиди і скиди забруднюючих та шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництв.

5.10.7. Плата за забруднення навколишнього природного середовища стягується за: викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих та шкідливих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, у тому числі скиди, що проводяться через систему комунальної каналізації; розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

5.10.8. Платежі за викиди (скиди, розміщення відходів) стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності.

5.10.9. Розміри вказаних платежів встановлюються місцевими, державними адміністраціями і органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

5.10.10. Ліміти викидів (скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів) встановлюються в тоннах на один рік територіальними природоохоронними органами у формі видачі дозволів на викиди (скиди, розміщення).

5.10.11. За викиди (скиди, розміщення відходів) у межах встановлених лімітів установлюються нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.

5.10.12. Вказані нормативи і коефіцієнти розробляються і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України.

5.10.13. За понадлімітні викиди (скиди, розміщення) встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати і коефіцієнтів кратності.

5.10.14. Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди (скиди, розміщення) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах від 1 до 5.

5.10.15. За відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів (скидів, розміщення відходів) плата за них стягується як за понадлімітні.

5.10.16. Платежі підприємств за викиди (скиди, розміщення відходів) у межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні проводяться за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства.

5.10.17. Контроль за достовірністю звітних даних по обсягах викидів (скидів, розміщенню відходів) здійснюють органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Державний комітет статистики України.

5.10.18. Якщо підприємство своєчасно не сплатило платежі після закінчення строку, при остаточному розрахунку за рік платежі знімаються у безакцептному порядку.

5.11. Утримання і технічне обслуговування озброєння, техніки та об'єктів держтехнагляду

5.11.1. Утримання в повній справності озброєння та техніки є однією з важливих умов підтримання високої бойової готовності частини (з'єднання).

5.11.2. Обслуговування озброєння і техніки проводиться обслугами, екіпажами, водіями (механіками, мотористами) під безпосереднім керівництвом командирів підрозділів та начальників служб частини із залученням, при потребі, спеціалістів і обладнання з ремонтних підрозділів (частин).

5.11.3. Правильне утримання, використання і технічне обслуговування озброєння та техніки у підрозділах (частинах) контролюється начальниками відповідних служб частини (з'єднання).

5.11.4. Порядок утримання, використання і технічного обслуговування різних видів озброєння, бойової та іншої техніки визначається статутами Збройних Сил України, а також відповідними наказами (директивами).

(пункт 5.11.4 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

5.11.5. З метою обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, дообладнання і впорядкування парків і об'єктів навчально-матеріальної бази, приведення до ладу військових містечок, виконання різного роду господарських та інших робіт, у військових частинах кожного тижня проводяться парко-господарські дні.

У цей день здійснюється загальне прибирання всіх житлових та нежитлових приміщень, а також миття особового складу у лазні.

Тривалість парко-господарського дня передбачається розкладами занять в обсязі навчального дня.

5.11.6. Відповідальність за підготовку та якісне проведення парко-господарського дня несуть командир частини та його заступники, начальники родів військ і служб та командири підрозділів.

Конкретний обсяг робіт визначається планом проведення парко-господарського дня (додаток N 5).

5.11.7. Парко-господарський день розпочинається з загального шикування частини, на якому командири підрозділів перевіряють готовність особового складу до виконання запланованих робіт та уточнюють поставлені завдання.

5.11.8. Проведення парко-господарських днів не виключає:

обслуговування озброєння та техніки після маневрів і навчання та в години, відведені розпорядком дня на обслуговування озброєння і техніки; проведення наступних номерних обслуговувань; виконання робіт по підготовці техніки до зберігання або експлуатації у літніх та зимових умовах; проведення річних оглядів техніки, яка знаходиться довгий час на зберіганні.

5.11.9. Під час догляду за озброєнням та технікою, передбаченого розкладом дня, як правило, проводяться:

необхідні перевірочні роботи та технічні обслуговування озброєння і техніки;

підготовка техніки до виходу з парку на наступний день, а при масових виходах техніки - перевірка її стану начальником КТП;

огляд озброєння і техніки, яка знаходиться на зберіганні, усунення недоліків у їх утриманні;

прибирання приміщень та території парків;

технічне обслуговування паркового обладнання, засобів технічного обслуговування та ремонту машин.

Перелік робіт, які підлягають виконанню під час догляду за озброєнням і технікою, повинен включатися у місячні плани роботи начальників відповідних служб частини та у розклад занять підрозділів.

5.11.10. Організація правильної та безпечної експлуатації об'єктів держтехнагляду покладається на командира військової частини і його заступників з тилу, з технічної частини та з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - відповідно до підпорядкованості об'єктів.

5.11.11. До об'єктів держтехнагляду належать:

підйомні споруди (вантажопідйомні машини, ліфти, спускопідйомні пристосування Військово-Морських Сил, суднопідйомні берегові пристрої);

об'єкти котлонагляду (парові та водогрійні котли, трубопроводи пари і гарячої води, барокамери, підводні снаряди Військово-Морських Сил України та посудини, що працюють під тиском);

(абзац третій підпункту 5.11.11 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

об'єкти газового нагляду (розподільчі газопроводи, газорегуляторні пункти, газифіковані котельні та підприємства, групові та індивідуальні установки зрідженого газу, газороздавальні і газонаповнювальні станції).

5.11.12. Основним завданням технічної експлуатації об'єктів держтехнагляду є постійне утримання їх у справному стані та забезпечення безпечного обслуговування особовим складом. Для цього наказом командира військової частини призначаються:

особа, що здійснює нагляд за безпечною експлуатацією підйомних споруд та об'єктів котлонагляду;

(абзац другий підпункту 5.11.12 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

особа, відповідальна за утримання об'єктів держтехнагляду у справному стані;

особа, відповідальна за безпечне виконання робіт щодо переміщення вантажів кранами;

персонал, що обслуговує об'єкти держтехнагляду (машиністи, оператори парових і водогрійних котлів, кранівники, стропальники, ліфтери, електромеханіки, слюсарі та ін.).

(абзац п'ятий підпункту 5.11.12 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

Крім того, цим самим наказом має бути визначена організація профілактичних оглядів і ремонту (регламентних), що забезпечують утримання об'єктів держнагляду у справному стані.

5.11.13. Об'єкти держтехнагляду поділяються на такі, що реєструються в органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, й такі, що не реєструються. Перелік об'єктів, що реєструються, та порядок їх реєстрації визначений Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОП N 0-1.07-93), Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП N 0.00-1.07-94), Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів (ДНАОП N 0.00-1.08-94), Правилами будови і безпечної експлуатації котлів з тиском пари не більше 0,07 Мпа (0,7 нгс/кв. см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. (ДНАОП N 0.00-1.26-96).

Дозвіл на пуск їх в роботу видається інспектором державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України після реєстрації та отримання позитивних результатів технічного огляду (освідування), проведеного ним.

Дозвіл на пуск в роботу об'єктів, що не реєструються в органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони України, видає особа, яка здійснює нагляд за безпечною експлуатацією цих об'єктів, після отримання позитивних результатів огляду (освідування), проведеного нею.

Всі об'єкти держтехнагляду військової частини підлягають обліку начальником служби охорони праці або особою, яка здійснює нагляд.

(підпункт 5.11.13 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

5.11.14. До обслуговування об'єктів держтехнагляду допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію у встановленому порядку. Навчання і первинна атестація осіб, що обслуговують об'єкти держтехнагляду, повинні проводитися в професійно-технічних училищах, на навчально-курсових комбінатах (курсах), які мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці. Індивідуальна підготовка зазначеного персоналу не допускається.

Періодичні перевірки знань мають проводитися не рідше одного разу на рік в комісії військової частини, члени якої повинні пройти навчання і атестацію у встановленому порядку. Результати атестації та періодичної перевірки знань оформлюються протоколом.

(підпункт 5.11.14 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

5.11.15. Роботи з монтажу об'єктів газового господарства військових частин та газорозподільчих станцій зрідженого газу не можна розпочинати без реєстрування цих об'єктів у місцевих органах державного нагляду за охороною праці.

(абзац перший підпункту 5.11.15 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

Абзац другий підпункту 5.11.15 вилучено

(згідно з наказом Міністра
 оборони України від 11.06.98 р. N 233) 

5.11.16. Введення в експлуатацію об'єктів газового господарства військових частин оформляється актом приймальної комісії, в складі якої повинен бути представник місцевих органів державного нагляду за охороною праці.

(підпункт 5.11.16 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністра оборони України від 11.06.98 р. N 233)

5.11.17. Військова частина, залежно від обсягу газового господарства та місцевих умов, у своєму складі може мати:

начальника газової служби, який відповідає за справний стан та безпечну експлуатацію газового господарства;

відповідальних осіб за експлуатацію та ремонт газового господарства;

експлуатаційний персонал з профілактичного обслуговування та ремонту газового господарства і обладнання.

5.11.18. Військова частина, в якій газова служба штатом не передбачена, для утримання газового господарства укладає договір (угоду) з місцевими газовими управліннями на експлуатацію та профілактичне обслуговування газового обладнання.

При цьому без дозволу місцевих газових управлінь забороняється:

проводити будь-які газонебезпечні роботи, ремонт та чищення газового обладнання, перестановку газових приладів, відключення та підключення газу, зміну газопроводів і газових приладів та устаткування;

допускати до виконання газонебезпечних робіт не навчених та не атестованих осіб, а також без відповідного наряду місцевої газової контори;

залишати відкритими газові заслінки і крани, якщо газове обладнання не працює або не встановлені заглушки на вводах, або коли обладнання поставлене на ремонт.

5.11.19. У військовій частині має бути розроблений та затверджений командиром частини план попередження і ліквідації можливих аварій у газовому господарстві, а також установлено порядок своєчасного виклику персоналу для виконання аварійних робіт.

5.12. Організація капітального будівництва та капітального ремонту

5.12.1. Нове будівництво або реконструкція об'єктів Міністерства оборони може здійснюватись лише за умов наявності дозволу на проектування та будівництво, який приймається згідно з наказом Міністра оборони України, а також, якщо ці об'єкти включені у титульні списки замовника - титулоутримувача капітального будівництва. Капітальний ремонт будівель та споруд здійснюється при наявності об'єктів у титульних списках замовників титулоутримувачів капітального ремонту.

У титульні списки включаються об'єкти, які забезпечені проектно-кошторисною документацією, затвердженою у встановлені строки. Проектно-кошторисна документація розробляється на завдання замовників капітального будівництва (капітального ремонту).

5.12.2. Капітальне будівництво та капітальний ремонт повинен, як правило, виконуватись силами підрядних будівельних організацій.

При капітальному ремонті дозволяється виконувати нескладні види робіт, а також капітальний ремонт покриття аеродромів силами військ.

5.12.3. Командир військової частини (з'єднання) при виконанні капітального ремонту повинен:

забезпечувати якісне виконання робіт відповідно до затверджених титульних списків та проектно-розрахункової документації, дотримуючись при цьому заощадження коштів та матеріалів;

організовувати роботи відповідно до вимог будівельних норм та правил на виконання та прийняття робіт, протипожежних та санітарних вимог і правил техніки безпеки;

забезпечувати роботи необхідними матеріалами, робочою силою, транспортом та механізмами;

організовувати облік матеріалів, робочої сили, транспорту, механізмів та своєчасне подання звітності, а в разі здійснення робіт підрядною будівельною організацією забезпечити своєчасний розрахунок за них;

після закінчення капітального ремонту брати участь або виділити представника для участі у роботі приймальної комісії.

5.12.4. Організація робіт з капітального будівництва та капітального ремонту, порядок забезпечення матеріалами та обладнанням, порядок фінансування викладені у відповідних наказах, розпорядженнях та інструкціях, а також у Тимчасовому положенні про організацію капітального будівництва в Збройних Силах України (додаток N 7).

5.13. Ведення підсобних господарств

5.13.1. Підсобне господарство військової частини призначене для одержання сільськогосподарської продукції за рахунок утримання та відгодівлі всіх видів м'ясної та молочної худоби, свиней, кролів і птиці, а також для вирощування у теплицях, парниках та у відкритому грунті зелені, ранніх овочів і картоплі. За можливості і доцільності у підсобних господарствах дозволяється утримувати (мати) фруктові сади та водоймища для розведення риби.

Мінімальні виробничі нормативи для підсобного господарства військової частини встановлюються з розрахунку одержання за рік 15 кг м'яса і 20 кг картоплі, овочів і зелені на одну людину, що харчується з казана.

Для забезпечення кормами тварин та птиці підсобних господарств використовуються харчові відходи, які збираються у їдальнях військових частин, військових містечок, санаторіїв та інших об'єктів. Дозволяється також проводити сінокіс, вирощувати зернофуражні, грубі та соковиті корми на землях, закріплених за військовими частинами.

5.13.2. Підсобне господарство організовується за рішенням командира військової частини, яке оформляється його наказом. Роботи по веденню підсобного господарства, в цілому, виконуються силами та засобами військової частини. Для виконання догляду за тваринами та оброблення земельної ділянки дозволяється утримувати необхідну кількість працівників з урахуванням діючих норм виробітку (обслуговування) за рахунок надходжень від цієї діяльності. Штатний розклад підсобного господарства затверджується командиром військової частини.

5.13.3. Керівництво підсобним господарством здійснює командир військової частини через свого заступника з тилу та начальника продовольчої служби.

Зооветеринарне забезпечення підсобного господарства здійснюється ветеринарним лікарем частини (з'єднання) та військово-ветеринарними установами у зонах їх обслуговування, а в окремих випадках - через місцеві ветеринарні органи Міністерства агропромислового комплексу України за окремою угодою, відповідно до діючого законодавства про ветеринарну медицину.

Виробничо-фінансова діяльність підсобного господарства проводиться на підставі річного плану розвитку підсобного господарства та кошторису-розрахунку грошового фонду частини.

У річному плані розвитку підсобного господарства передбачаються завдання по відгодівлі тварин у кількісних показниках поголів'я і живої ваги, одержанню м'яса від забою тварин, молока, яєць, вовни, відтворенню молодняку, вирощуванню зелені, овочів, картоплі та кролів на земельній ділянці, вилову риби у водоймах, фінансовому і матеріальному забезпеченню підсобного господарства та реалізації його тваринницької і городньої продукції.

Будівництво та капітальний ремонт тваринницьких приміщень і теплиць проводиться за рахунок коштів військової частини згідно з планами, затвердженими заступником командуючого військами військового округу з тилу - начальником тилу округу, заступниками командувачів видів Збройних Сил з тилу.

Продукція підсобного господарства військової частини використовується:

на планове забезпечення військової частини у розмірах, визначених вищим штабом;

на додаткове харчування військовослужбовців, вихованців музичних шкіл та військових оркестрів, а також хворих, які знаходяться на лікуванні у військових лазаретах та військових госпіталях;

для продажу у випадках, передбачених Положенням про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.

5.13.4. Продукція підсобного господарства, яка передається на планове забезпечення частини, оплачується за рахунок коштів кошторису Міністерства оборони України. Приймання продукції оформляється чековою вимогою.

5.13.5. Продукція підсобного господарства, яка використовується на додаткове харчування, відпускається безоплатно лише особам, які одержують належні їм продовольчі пайки у вигляді харчування через їдальні військових частин.

5.13.6. Надлишки продукції підсобного господарства дозволяється продавати офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, працівникам військових частин, дитячим закладам Міністерства оборони України, офіцерським їдальням, їдальням військторгу, а також військовим частинам, які не мають змоги вести підсобне господарство.

5.13.7. Грошові суми, що надходять від здавання продукції підсобного господарства на планове забезпечення, від продажу надлишків продукції підсобного господарства у дозволених випадках, а також від здавання державним заготівельним організаціям вовни, щетини, пір'я і пуху птиці, зараховуються у грошовий фонд військової частини в розмірі 75 %, а у санаторіях і будинках відпочинку - в розмірі 100 % отриманих сум.

5.13.8. Військовій частині на початкову організацію підсобного господарства, його розвиток і виплату заробітної плати працівникам господарства можуть виділятися, з дозволу начальника Головного продовольчого управління Тилу Міністерства оборони, необхідні суми (вид 11б позабюджетних засобів), з подальшим їх відновленням за рахунок сум, отриманих від реалізації та здавання продукції підсобного господарства на планове забезпечення військ. Строк відновлення вказаних сум, порядок їх обліку і звітності встановлюється начальником Головного продовольчого управління тилу Міністерства оборони за узгодженням з Головним фінансовим управлінням Міністерства оборони України.

Облік матеріальних засобів підсобного господарства виконується начальником продовольчої служби військової частини згідно з наказом Міністра оборони України, який визначає порядок обліку матеріальних засобів в Збройних Силах, а облік фінансових операцій ведеться начальником фінансової служби військової частини.

5.14. Основні положення щодо організації лазнево-прального обслуговування військової частини (з'єднання)

5.14.1. Лазнево-пральне обслуговування особового складу військової частини (з'єднання) включає:

організацію регулярного щотижневого миття у лазні військовослужбовців строкової служби з обов'язковою зміною натільної, постільної білизни та онуч;

прання натільної, постільної, кухонної білизни, бавовняного обмундирування, онуч та спецодягу;

хімічну чистку та фарбування обмундирування, ковдр та спецодягу;

дезінфекцію та дезінсекцію обмундирування, постільних речей;

ремонт білизни в пральнях;

постачання миючих матеріалів для лазнево-пральних, санітарно-гігієнічних та туалетних потреб, а також забезпечення коштами на оплату витрат щодо лазнево-прального обслуговування;

постачання лазнево-прального обладнання, запасних частин до нього, інвентарю та інших експлуатаційних матеріалів;

керівництво господарською діяльністю лазнево-пральних закладів, контроль за їх утриманням та роботою.

5.14.2. Військові частини (з'єднання) організовують лазнево-пральне обслуговування особового складу в гарнізонних або військових лазнях та пральнях, а також у місцевих цивільних лазнях та пральнях.

5.14.3. Відповідальність за організацію та стан лазнево-прального обслуговування особового складу несе заступник командира військової частини з тилу (з'єднання).

5.14.4. Безпосередня організація лазнево-прального обслуговування особового складу покладається на начальника речової служби частини (з'єднання), який організовує:

щотижневе миття особового складу та забезпечення його в дні миття миючими матеріалами, натільною та постільною білизною, рушниками та онучами;

експлуатацію лазень та пралень;

зберігання та видачу лазнево-прального майна, матеріалів та інвентарю; заготівлю для потреб частини (з'єднання) дрібного лазнево-прального інвентарю та лазневих мочалок;

здавання білизни та онуч в пральню не пізніше наступного дня після миття;

ремонт натільної та постільної білизни силами особового складу пральні та штатними кравцями, контроль за роботою лазнево-пральних об'єктів та якістю прання і обробки білизни.

5.14.5. Санітарно-гігієнічний контроль за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу здійснюється медичною службою частини (з'єднання). При цьому перевіряється:

санітарний стан лазнево-пральних об'єктів;

регулярність миття особового складу та заміни натільної і постільної білизни, забезпеченість особового складу, який миється, лазневими рушниками, милом та мочалками;

якість прання білизни, хімічної чистки обмундирування та спецодягу; повнота та регулярність медичних обстежень і оглядів працівників військових лазень, пралень та хімчисток.

5.14.6. Контроль за повнотою охоплення миттям особового складу підрозділу, особливо осіб, які знаходились в добових нарядах та тих, що прибули з відряджень, покладається на командира підрозділу.

Старшина підрозділу організує миття всього особового складу та веде облік відвідування лазні, заміни йому натільної та постільної білизни, видачі мила в спеціально заведеній книзі.

5.14.7. Миття у лазні особового складу частини (з'єднання) проводиться щотижнево з обов'язковою одночасною зміною повного комплекту натільної, постільної білизни та онуч.

Кухарі, пекарі миються у лазні щоденно, зміна натільної білизни для них проводиться не менше, ніж два рази на тиждень, а спецодягу - в міру забруднення.

5.14.8. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, та члени їх сімей, в разі відсутності у пункті розміщення військової частини місцевих комунальних підприємств, можуть користуватися військовими лазнями та пральнями за плату.

5.14.9. Підрозділи здають у прання брудну білизну у день її зміни:

у військових частинах, які мають свої пральні, - безпосередньо у ці пральні;

у військових частинах, які обслуговуються гарнізонними та комунальними пральнями, - на речовий склад частини, який потім розсортовує білизну попредметно і не пізніше наступного дня після миття особового складу у лазні здає її прати.

5.14.10. Прання, сушіння та прасування солдатських верхніх сорочок та мундирів проводиться у пральнях або в солдатських кімнатах побутового обслуговування, а за їх відсутності сорочки перуться самими солдатами у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

5.14.11. У кожній гарнізонній та військовій лазні і пральні на видному місці вивішуються правила користування лазнею (пральнею), затверджені начальником гарнізону або командиром військової частини (з'єднання).

5.14.12. Хімічний чистці піддаються предмети обмундирування, спеціальний та захисний одяг, теплі речі; вона проводиться у стаціонарних (центральних, оперативного командування, гарнізонних) майстернях та у солдатських кімнатах побутового обслуговування.

5.14.13. Передбачене нормами забезпечення для відпускання мило видається:

для туалетних потреб особового складу - на руки два рази на місяць за відомістю видачі;

для туалетних потреб хворих, які знаходяться на лікуванні у госпіталях, - на два тижні вперед;

на разове миття - безпосередньо у лазні;

на санітарно-гігієнічні потреби (кухарям, пекарям, медпрацівникам та ін.) відпускається у місця колективного користування (до рукомийників).

На прання білизни миючі засоби відпускаються за нормами, які встановлено Правилами технологічного процесу обробки білизни за кількістю майна, що переться, затвердженими Головним речовим управлінням тилу Міністерства оборони України.

5.15. Організація пожежної безпеки у військовій частині

5.15.1. Пожежна безпека у військовій частині забезпечується згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і Положення про органи пожежної безпеки у Збройних Силах України.

(пункт 5.15.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

5.15.2. У кожній військовій частині для забезпечення пожежної безпеки необхідно мати:

план протипожежного захисту;

пожежну команду і пожежну техніку;

пожежну обслугу у підрозділах, цехах, майстернях, сховищах, парках та інших місцях роботи з бойовою технікою і майном;

нормативні запаси води та інші засоби гасіння пожежі;

справні дороги і під'їзди до будівель, пожежних водоймищ і гідрантів;

засоби зв'язку та сигналізації для повідомлення про пожежу та виклику сил і засобів гасіння пожежі.

5.15.3. План протипожежного захисту частини визначає вимоги пожежної безпеки, а також порядок використання сил і засобів гасіння пожежі. План розробляється начальником служби пожежної частини під керівництвом начальника штабу за участі начальників родів військ і служб, затверджується командиром частини, доводиться до всього особового складу і зберігається: перший екземпляр - у начальника служби пожежної безпеки, другий - у стройовій частині.

5.15.4. План протипожежного захисту повинен включати такі розділи:

загальну інструкцію з вимог пожежної безпеки у військовій частині, в якій зазначаються загальні протипожежні заходи на території частини, сигнали пожежної тривоги, порядок залучення сил і засобів з пожежної тривоги і оповіщення посадових осіб;

розрахунок сил і засобів, залучених до гасіння пожежі, погоджений з місцевими органами пожежної безпеки;

порядок евакуації озброєння, бойової та іншої техніки і майна.

5.15.5. До плану пожежної безпеки частини додаються:

інструкції із заходів пожежної безпеки у штабі, казармі, клубі, парках, сховищах, майстернях, на складах і таке інше з урахуванням їх особливостей і пожежної небезпеки та інструкції про порядок дій на період грози, затверджені командиром частини;

витяги з наказів про призначення позаштатного начальника служби пожежної безпеки (у разі відсутності штатного), позаштатної пожежної команди (добровільної пожежної дружини), пожежно-технічної комісії, пожежних постів і обслуг; відповідальних за пожежну безпеку об'єктів, автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежогасіння, опалювальних печей;

облік приміщень і пунктів робіт, які підлягають обов'язковому огляду у протипожежному відношенні наприкінці робочого дня;

табель пожежним постам, затверджений командиром частини;

розрахунок необхідної кількості запасів води, обладнання і засобів гасіння пожежі для об'єктів частини;

схема розташування на території частини доріг, пожежних водоймищ, гідрантів, засобів гасіння пожежі, основних рубильників і електрощитів для вимкнення електромежі, пунктів перекриття газопроводу (за його наявності);

лист відміток про практичне відпрацювання плану;

лист ознайомлення посадових осіб з планом.

5.15.6. Для несення служби щодо попередження і гасіння пожеж у військових частинах, де немає штатних пожежних команд (обслуг), створюються позаштатні пожежні команди чисельністю 5 - 15 осіб. До складу цих команд призначаються солдати і сержанти, як правило, з одного підрозділу. Чисельність команди визначається командиром частини залежно від кількості та пожежної небезпеки об'єктів і наявності пожежної техніки.

У військових містечках, де розміщено декілька військових частин, рішенням начальника гарнізону може бути створено об'єднану гарнізонну пожежну команду.

Зі складу позаштатної пожежної команди щоденно призначається пожежний наряд, який підпорядкований начальнику служби пожежної безпеки частини (гарнізону), начальнику команди і черговому по частині.

До складу добового пожежного наряду входять:

начальник наряду;

водії (мотористи) і номери бойових обслуг за кількістю доданих пожежних автомобілів (мотопомп) згідно з їхніми тактико-технічними характеристиками;

постові за кількістю пожежних постів.

На пожежний наряд покладається:

виконання пожежно-постової служби згідно з табелем пожежних постів;

контроль за виконанням вимог пожежної безпеки у всіх підрозділах та на території частини;

нагляд за справністю приладів і засобів гасіння пожежі;

перевірка протипожежного стану приміщень наприкінці робочого дня;

гасіння пожежі.

Для гасіння пожеж за особовим складом позаштатної пожежної команди закріплюється автомобіль, обладнаний ємкістю для води (2 - 4 м3) і пожежною мотопомпою. Для цього можна також використати нейтралізаційні, поливні та інші машини. Якщо позаштатній команді надані пожежні автомобілі, то служба у ній організовується як у штатній; особовий склад такої команди забезпечується спеціальним одягом нарівні зі штатною пожежною командою.

Пожежні та інші додані команді автомобілі розміщуються у теплих приміщеннях.

5.15.7. Використання особового складу пожежних команд (обслуг, наглядів), пожежних автомобілів (мотопомп), обладнання та інструменту не за прямим призначенням, а також розміщення у приміщеннях пожежних депо осіб і підрозділів, що не мають відношення до органів пожежної безпеки, категорично забороняється.

Особовий склад штатних (позаштатних) протипожежних підрозділів, у тому числі офіцери і прапорщики, звільняються від нарядів, не пов'язаних з виконанням служби пожежної безпеки.

5.15.8. У підрозділах, цехах, майстернях, сховищах та інших місцях робіт з бойовою технікою і майном щоденно призначаються пожежні обслуги з особовим складом, що постійно чи тимчасово там працює.

Перед початком робіт старші обслуг (керівники робіт) визначають обов'язки осіб, призначених до обслуг, та записують їх прізвища на дошку встановленої форми.

На пожежну обслугу покладається контроль за виконанням у місцях робіт вимог пожежної безпеки, повідомлення про пожежу, евакуація майна та техніки і гасіння пожежі.

У підрозділах, щоденно після закінчення вечірньої перевірки, старшиною роти уточнюється бойова обслуга на випадок пожежі.

5.15.9. Щоденно, наприкінці робочого дня в установлений командиром військової частини час, всі об'єкти і приміщення, перед їх закриттям, перевіряються згідно зі спеціальною інструкцією, пожежонебезпечні - посадовими особами, відповідальними за ці приміщення, черговими по парку та особами пожежного наряду частини.

Усі виявлені недоліки повинні бути усунуті до закриття приміщень, після чого електромережа повинна вимикатись зовнішнім рубильником. Результати перевірки записуються у журнал пожежної безпеки об'єктів, приміщень перед їх закриттям.

Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки у цих випадках є пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що відповідає за приміщення.

Відповідальні за об'єкти (приміщення) при здаванні під охорону передають жетони начальнику варти.

Начальник пожежного наряду, в установлений командиром частини час, отримує жетони у начальника варти.

5.16. Фінансове планування, порядок стягнення та витрат коштів

5.16.1. Завданням фінансового планування у військових частинах є:

правильне визначення потреби в коштах для забезпечення бойової готовності частини, виконання планів бойової та фізичної підготовки особового складу, господарських та культурно-побутових потреб, утримання озброєння, бойової техніки і майна, для забезпечення особового складу належним грошовим утриманням та заробітною платнею;

своєчасне витребування коштів від фінансового органу, що ними забезпечує;

забезпечення своєчасного господарського та доцільного витрачання отриманих коштів.

5.16.2. До основних документів з питань фінансового планування, витребування та витрачання військовою частиною (з'єднанням) коштів відносяться:

кошторис витрат, заява на кошти, річний фінансовий кошторис, розрахунки потреби в коштах для кошторисних підрозділів.

5.16.3. Підставою для витребування та витрачання військовою частиною (з'єднанням) коштів на капітальне будівництво і капітальний ремонт є:

витяг із затвердженого титульного списку;

затверджений проект, що пройшов експертизу проектів та доопрацьований за експертним висновком, зі зведеним кошторисом;

кошториси до робочих креслень на окремі об'єкти;

план фінансування капітального будівництва та капітального ремонту.

Військова частина (з'єднання), що здійснює капітальне будівництво та капітальний ремонт господарським способом, отримує зазначені документи від відповідної КЕЧ району (гарнізону).

При отриманні цих документів військова частина (з'єднання) подає у встановленій формі вимогу на отримання початкового авансу для заготівлі матеріалів та інших витрат.

5.16.4. Перелік позабюджетних коштів, які дозволяється мати військовій частині (з'єднанню), встановлюється Головним фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України.

Позабюджетні кошти можуть бути витрачені тільки на потреби, передбачені наказами Міністра оборони України та Переліком позабюджетних коштів Міністерства оборони України, тимчасове їх позичання або витрачання не за призначенням забороняється.

5.16.5. На кошти грошового фонду частини (з'єднання) та інші види позабюджетних коштів (крім доходів підсобних господарств) на початок року розробляються річні кошториси-розрахунки, що затверджуються командиром військової частини.

5.16.6. Кошти повинні витрачатись відповідно до затверджених кошторисів та планів за прямим призначенням:

для коштів Міністерства оборони - відповідно до класифікації витрат кошторису Міністерства оборони України;

для позабюджетних коштів - відповідно за наказами Міністра оборони України та Переліком позабюджетних коштів Міністерства оборони України.

5.16.7. Витрата коштів може провадитись лише в межах сум кожної статті кошторису Міністерства оборони України, визначених вищим фінансовим органом, а з позабюджетних коштів - у межах наявності їх з кожного виду та у відповідності з діючими законами України, наказами і директивами Міністра оборони України.

5.16.8. Розрахунки за матеріальні засоби, які постачаються військовій частині (з'єднанню) за угодами, укладеними вищими службами, яким вони підпорядковані, як правило, провадяться централізованим порядком. Військова частина (з'єднання) за такі поставки проводить розрахунки за спеціальними вказівками служб, яким вони підпорядковані, та в межах визначених сум відповідної статті кошторису Міністерства оборони України.

5.16.9. Розрахунки з підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності) за матеріальні засоби, придбані військовою частиною, а також за надані послуги проводяться, як правило, у безготівковому порядку шляхом перерахунку грошей з рахунку військової частини на рахунок відповідного підприємства, установи, організації згідно з правилами, встановленими Національним банком України.

5.16.10. Військовій частині забороняється проводити закупівлю промислових товарів і матеріалів за готівку у приватних (фізичних) осіб.

Купівлю товарів та матеріалів дозволяється проводити у всіх торговельних установах, незалежно від форм власності, але з обов'язковим виконанням встановлених правил купівлі-продажу товарів з оформленням усіх встановлених цими правилами документів.

5.16.11. Перерахування (видача) сум в рахунок попередньої оплати дозволяється:

для оплати за договорами (угодами), укладеними з державними установами, підприємствами та організаціями;

для розрахунку за поштово-телеграфні послуги (міські та міжміські переговори, передачу телеграм, пересилку посилок, замовних листів, бандеролей) - у розмірі, що не перевищує середньомісячних витрат.

5.16.12. Рахунки, за якими придбані матеріальні засоби, приймаються фінансовою службою до оплати або в погашення підзвітної суми тільки при наявності на них розписок відповідних посадових осіб про прийом майна та відміток про його оприбуткування із зазначенням сторінки та прибуткової статті у книзі матеріального обліку.

Рахунок за виконану роботу підтверджується доданим до рахунка актом приймальної комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини.

5.16.13. При оплаті рахунків за електроенергію, воду та газ, складених на підставі показників лічильників та водомірів, акт комісії, незалежно від суми рахунка, не складається. Витрати електроенергії, води та газу письмово підтверджуються відповідальними особами військової частини.

5.16.14. Всі види майна, пального, продуктів харчування та палива, які мають бути видані в установленому порядку військовослужбовцям та працівникам військової частини або членам їх сімей за плату, підлягають відпусканню тільки після оплати їх вартості одержувачем.

Відпускання у дозволених випадках пального, речового майна, продовольства та фуражу організаціям і установам або особовому складу цих організацій та установ (платним споживачам) проводиться також після попередньої оплати їх вартості.

Відпускання майна, продовольства, пального і палива в кредит забороняється.

5.16.15. Кошти за платне майно, продовольство, пальне та паливо вносяться індивідуальними отримувачами готівкою у фінансову службу військової частини за квитанцією встановленої форми. Отримання грошей завідуючим складом та іншими особами, крім фінансової служби, забороняється.

5.16.16. Паливо та різне майно, в дозволених випадках, відпускається за плату домоуправлінням, гуртожиткам, готелям, підсобним об'єктам, сільськогосподарським підприємствам, підприємствам військторгу, що утримуються при військових частинах, тільки після попередньої оплати їх вартості.

5.16.17. Підсобні об'єкти військової частини виконують роботи або надають послуги різним організаціям та окремим особам, у тому числі генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, що проходять службу за контрактом, працівникам військової частини та членам їх сімей тільки за плату.

5.16.18. Підсобні господарства військової частини, які не переведені на повний господарський розрахунок, не мають права на відкриття поточного рахунка в установах банків та ведення самостійного фінансового обліку.

Цей облік здійснюється фінансовою службою військової частини.

Негоспрозрахункові підсобні господарства військової частини виконують свою роботу згідно з річним виробничим планом, затвердженим командиром частини, а також кошторисами, затвердженими в установленому порядку.

Виконання робіт або надання послуг стороннім організаціям та окремим особам, які не належать до Збройних Сил України, допускається лише у випадках та у порядку, встановлених наказами Міністра оборони України.

5.16.19. На доходи від виконання негоспрозрахунковими підсобними господарствами платних робіт та послуг, а також на зроблені за рахунок вказаних доходів витрати (утримання понадштатного особового складу, придбання матеріалів та інструментів, ремонт обладнання, удосконалення виробництва та інші витрати) фінансовою службою військової частини складається на кожне господарство кошторис, затверджений командиром частини.

За витратами на утримання особового складу господарства кошторис повинен відповідати затвердженому та зареєстрованому в установленому порядку штатному розкладу.

5.16.20. Військова частина протягом грудня кожного року зобов'язана:

повністю закінчити розрахунки з установами, підприємствами та організаціями за отримані від них в поточному році матеріальні засоби чи надані послуги;

вжити заходів для повного стягнення дебіторської заборгованості;

не допустити на 1 січня перевитрат коштів по статтях кошторису Міністерства оборони України, видах позабюджетних коштів, а також не допустити перерахунку коштів за матеріальні засоби та послуги, які будуть фактично отримані (надані) в новому бюджетному році.

5.17. Торговельно-побутове забезпечення військової частини (з'єднання)

5.17.1. Торговельно-побутове забезпечення включає торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами, громадське харчування і побутове обслуговування.

5.17.2. Торговельно-побутове забезпечення військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників військової частини (з'єднання) Збройних Сил України здійснюється державними підприємствами військової торгівлі, а також іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють торговельно-побутове забезпечення військових частин (з'єднань).

(підпункт 5.17.2 у редакції наказу Міністра
 оборони України від 10.04.2006 р. N 183)

5.17.3. Підпункт 5.17.3 виключено

(згідно з наказом Міністра оборони
 України від 10.04.2006 р. N 183,
 у зв'язку з цим підпункти 5.17.4 - 5.17.12 уважати
 відповідно підпунктами 5.17.3 - 5.17.11)

5.17.3. В кожній військовій частині або гарнізоні (поряд розташованих військових частинах), береговій базі з'єднання кораблів та військово-морській базі за діючими нормативами утворюються:

продовольчі та непродовольчі магазини (універсальні і спеціалізовані) - хлібні, овочеві, меблеві, господарських товарів та ін.;

солдатські (матроські) магазини та кіоски, у тому числі, кіоски в казармах і на кораблях 1, 2 рангів;

магазини та кіоски "Військова книга";

їдальні, кав'ярні та буфети, а також магазини кулінарії;

складські та службові приміщення;

фруктоовочесховища;

комбінати побутового обслуговування, ательє (майстерні) з пошиву та ремонту обмундирування та взуття, перукарні, фотоательє, майстерні з ремонту годинників та інші виробничо-побутові об'єкти;

пункти прокату, приймальні пункти хімічного чищення;

цехи по виробництву безалкогольних напоїв, випічці хлібобулочних виробів, переробці плодів та овочів, коптильні цехи;

підсобні господарства та інші об'єкти.

5.17.4. Умови торговельно-побутового забезпечення військових частин (з'єднань), у тому числі віддалених, нечисленних гарнізонів та підрозділів, кораблів на рейдах, пунктів розосередження визначаються відповідними господарськими договорами на торговельно-побутове забезпечення.

(підпункт 5.17.4 у редакції наказу Міністра
 оборони України від 10.04.2006 р. N 183)

5.17.5. Військова частина (з'єднання) у встановленому законодавством порядку передає в оренду державним підприємствам військової торгівлі, а також іншим суб'єктам господарювання, що здійснюють торговельно-побутове забезпечення військових частин (з'єднань), індивідуально визначене нерухоме та рухоме військове майно.

(підпункт 5.17.5 у редакції наказу Міністра
 оборони України від 10.04.2006 р. N 183)

5.17.6. Підпункт 5.17.6 виключено

(згідно з наказом Міністра оборони
 України від 10.04.2006 р. N 183,
у зв'язку з цим підпункти 5.17.7 - 5.17.11 уважати
 відповідно підпунктами 5.17.6 - 5.17.10)

5.17.6. Заявки на розгортання об'єктів торгівлі з вказанням місця та термінів подаються завчасно начальнику відповідного військторгу (відділу) або керівнику державного підприємства військової торгівлі такими особами:

для забезпечення військової частини - її командиром через начальника гарнізону;

для забезпечення з'єднання - його командиром через відповідні структури Міністерства оборони України.

Заявка на торговельно-побутове забезпечення в польових умовах частини (з'єднання) їдальнями, буфетами та автомагазинами подається так само, але не пізніше, ніж за 15 діб до його розгортання.

Термін, обсяги торговельно-побутового та матеріально-технічного забезпечення військової частини (з'єднання) в польових умовах узгоджуються командирами та керівниками державних підприємств військової торгівлі, військторгів (відділів) шляхом укладання договорів, в яких обумовлені інтереси військової торгівлі та військової частини (з'єднання).

5.17.7. Розпорядок роботи торговельно-побутових об'єктів узгоджується з командиром військової частини (з'єднання) та встановлюється начальником військторгу (відділу), керівником державного підприємства військової торгівлі відповідно до законодавства про працю.

5.17.8. В окремих випадках, в разі неможливості спорудження офіцерських їдалень, харчування нечисленних груп офіцерів та прапорщиків, за плату, організується в солдатських (матроських) чайних.

5.17.9. У містах, на території відокремлених житлових масивів, де проживають військовослужбовці, члени їх сімей, працівники Збройних Сил України, торговельно-побутові об'єкти утворюються за відсутності на цій території або поблизу неї мережі інших форм торгівлі та побутових підприємств.

5.17.10. Військовій частині (з'єднанню), де стаціонарна торговельна мережа не розгалужена, військторг (відділ), державне підприємство військової торгівлі надає допомогу в організації виїзного торговельно-побутового забезпечення.

5.18. Господарство роти

5.18.1. Завдання та організація ротного господарства

5.18.1.1. Ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти, задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Для цього за ротою закріплюється приміщення згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та виділяються необхідні кошти.

(підпункт 5.18.1.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

5.18.1.2. Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.

5.18.1.3. Головним завданням ротного господарства є:

підтримання у постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та транспорту;

вчасне отримання та видача особовому складу роти належних матеріальних засобів та коштів;

створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;

правильне використання, збереження, економне витрачання призначених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.

5.18.1.4. Ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами. Помічниками та виконавцями розпоряджень командира роти з питань ведення господарства є командири взводів та старшина роти.

5.18.1.5. Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, вони повинні:

(абзац перший підпункту 5.18.1.5 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти;

знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;

здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;

проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки;

підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;

доповідати по команді про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами;

організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.

5.18.1.6. Матеріальні засоби рота отримує через відповідні служби зі складів частини. Отримання (здавання) матеріальних засобів оформляється прибутковими (витратними) документами. Приймати та здавати майно роти без облікових документів забороняється.

5.18.1.7. Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:

нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

пожежну безпеку;

економні витрати пального, палива, електроенергії та води.

В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання, провітрювання та освітлювання приміщень, експлуатації казарменого інвентарю, меблів та іншого квартирного майна.

5.18.1.8. Для народознавчої світлиці (каюти) виділяється найбільш затишне, світле приміщення, яке може вмістити особовий склад підрозділу при проведенні виховних заходів.

Народознавча світлиця (каюта) обладнується необхідною кількістю столів та стільців. В ній повинні бути настільні ігри, технічні засоби пропаганди та музичні інструменти, які передбачені табелями та нормами, газети і журнали, які отримує підрозділ, наочні посібники, географічні карти, тематична добірка брошур, газетних та журнальних статей, стенди для розміщення наочної агітації.

Кімнатні звукові колонки та телевізори можуть бути розміщені також у спальних приміщеннях для особового складу.

5.18.1.9. Під канцелярію роти виділяється окрема кімната, яка забезпечує командиру роти проведення службових нарад та інструкторсько-методичних занять.

У канцелярії роти встановлюють столи, стільці та шафи для зберігання документів.

5.18.1.10. Для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців виділяється окрема кімната, яка обладнується шафами, полицями та вішалками для розміщення на плечиках предметів обмундирування.

Шафи та полиці повинні відповідати розміру і виду майна, що зберігається. Для зберігання кашкетів та черевиків обладнуються окремі гнізда.

У цій кімнаті встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка та вивішується плакат з правилами зберігання майна у підрозділі. Крім того, повинна бути зростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інше приладдя для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі речового майна особовому складу.

5.18.1.11. Порядок роботи кімнати для зберігання майна встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує та здійснює старшина роти. Кімната опечатується старшиною роти і здається під варту черговому по роті. Ключі зберігаються у старшини роти або ротного писаря.

Майно окремих взводів, за відсутності у них таких кімнат, зберігається у кімнаті для зберігання майна одного з підрозділів за наказом старшого командира.

5.18.1.12. У кімнаті (місці) для куріння та чищення взуття повинні бути встановлені урни з водою для недопалків, підставки для чищення взуття, склянки зі взуттєвим кремом та щітки.

5.18.1.13. Кімната побутового обслуговування повинна мати такі місця:

для ремонту обмундирування;

для прасування речового майна;

для гоління;

для шевця;

для перукаря.

5.18.1.14. Вказані місця комплектуються необхідними меблями, інструментами, інвентарем, приладдям та ремонтними матеріалами. Крім того, на стінах вивішуються у рамках під склом плакати стосовно: ремонту обмундирування та взуття, його зберігання і експлуатації; забезпечення особового складу речовим майном; видів зачісок.

5.18.1.15. Для незначного ремонту взуття та обмундирування в роті з числа її солдатів можуть призначатися нештатні шевці та кравці, а також перукар. Ремонтні матеріали та фурнітура відпускаються роті з речового складу військової частини щомісячно, у першу чергу, за рахунок розпорювання вибракуваних предметів. Нові ремонтні матеріали та фурнітура у необхідній кількості купуються військовою частиною за рахунок коштів, які виділяються на господарчі витрати.

5.18.1.16. Сушарня для просушування одягу та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд. Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання (самозапалювання) обладнання і майна під час просушування.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

при сушінні взуття + 40 град. C;

при сушінні шерстяних та хутряних виробів + 60 град. C;

при сушінні бавовняного обмундирування + 110 град. C.

Просушування одягу, взуття та іншого майна організується старшиною роти.

Для підтримання температури сушильних камер, нагляду за просушуванням та попередження виникнення пожежі наказом командира частини призначається опалювач, який повинен бути навчений та добре проінструктований. У сушарні мають бути термометри та інструкція режимів сушіння майна.

5.18.2. Порядок забезпечення особового складу речовим майном

5.18.2.1. На час служби у Збройних Силах України кожний солдат та сержант отримує в особисте користування призначені йому за нормою постачання обмундирування та взуття. Видача його проводиться двічі на рік, відповідно до зимового та літнього плану (у жовтні та квітні).

Перша видача речового майна особам, яких призвали на військову службу, здійснюється з прибуттям їх до місця служби та зарахуванням до списків частини. Парадно-вихідне обмундирування, ватні куртки та спеціальний одяг видаються після розподілу та прибуття молодого поповнення у підрозділи частини.

Наступна видача предметів речового майна проводиться після закінчення строків носіння раніше виданих речей.

Призваним на військову службу водночас з новим одягом видається робочий бавовняний кітель та штани; а для виконання господарчих, будівельних робіт, обслуговування озброєння та техніки, крім того, із запасів частини (підрозділу) видаються робоча ватна куртка або фуфайка, головний убір відповідно до сезону та взуття.

Солдати та сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі та приліжковими килимками. Рушники для ніг видаються з числа тих, які вислужили строк як натільні, але ще лишились придатними для подальшого використання для ніг. На рушниках ставиться тавро "Н" розміром 20 х 25 мм. Приліжкові килимки розміром 50 х 30 см виготовляються у ремонтних майстернях військових округів (оперативних командувань) зі списаних ковдр.

5.18.2.2. Військовослужбовцям, які знаходяться на казарменому положенні, видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для подушки, два простирадла, матрац та ковдра. Крім того, видається рушник для обличчя, а для миття у лазні - рушник з тавром "Л".

5.18.2.3. Інвентарні речі відпускаються роті для видачі їх особовому складу у тимчасове особисте або групове користування. Речі, які видають для групового користування, закріпляються за старшиною роти.

5.18.2.4. У підрозділі як підмінний фонд постійно повинні утримуватись придатні для носіння бавовняний одяг та взуття (5 - 7 комплектів з числа предметів, які вислужили встановлені строки носіння). На взуття підмінного фонду ставиться тавро "ПФ" та тавро з визначенням строку видачі у носіння.

Отримує зі складу військової частини, видає особовому складу роти та веде облік речового майна старшина роти.

5.18.2.5. Обмундирування та взуття, які видають для носіння військовослужбовцям, повинні бути чітко підібрані та підігнані до будови тіла, росту, повноти та розмірів.

Припасування (підбір) одягу та взуття виконується на складі частини на підставі обміру особового складу, який зроблено у підрозділі (медичній частині).

У разі необхідності проводиться припасування обмундирування, яке здійснюється штатним кравцем під керівництвом начальника речової служби.

5.18.2.6. Предмети одягу: головні убори, шинелі, куртки, кітелі, мундири, штани, взуття та спорядження, яке видають військовослужбовцям строкової служби, тавруються старшиною роти тавром з позначенням номера військового квитка. Це тавро ставиться після закінчення припасування одягу. Тавро з позначенням строку видачі речового майна для носіння ставлять на складі речового майна частини.

5.18.2.7. Предмети речового майна, які видаються військовослужбовцям строкової служби у користування на час служби у Збройних Силах України, є власністю держави, тому кожен військовослужбовець повинен вживати заходів для їх збереження та правильного носіння (експлуатації).

У разі втрати військовослужбовцем речового майна нові речі на заміну втрачених не видаються. За рішенням командира частини йому видаються придатні для носіння, але такі, що були у користуванні, предмети речового майна. Командиром частини за фактом втрати призначається службове розслідування; за наявності достатніх підстав винні притягуються до встановленої законом матеріальної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

5.18.3. Організація зберігання озброєння, військової техніки, транспорту та майна роти

5.18.3.1. У роті зберігається тільки справні озброєння, бойова техніка, транспорт та майно у кількості, передбаченій табелями та нормами забезпечення. Вся несправна та зайва зброя, техніка, транспорт та інше майно здаються на склад військової частини.

5.18.3.2. Військова техніка, озброєння, транспорт та майно роти, залежно від їх виду та призначення, зберігаються у закритих або відкритих парках (під навісом), на складі роти, в шафах або ящиках.

5.18.3.3. Порядок зберігання озброєння та засобів РХБ захисту у роті визначається відповідними настановами щодо їх зберігання.

Засоби зв'язку зберігаються у кімнаті зберігання майна роти та особистих речей на полицях або підставках. Зберігання озброєння хімічних військ, засобів захисту та засобів зв'язку на землі (підлозі), навіть тимчасово, забороняється.

При здаванні обмундирування (майна) у кімнату зберігання майна роти та особистих речей, воно приводиться солдатами та сержантами до ладу, відчищається від бруду та пилу, прасується, всі речі з кишень вилучаються. Взуття повинне бути вичищене та трохи змащене взуттєвим кремом.

Для забезпечення порядку і зручності зберігання одягу та особистих речей у кімнаті зберігання майна за кожним солдатом (сержантом) закріпляється визначене місце, яке позначається наклейкою з зазначенням прізвища, імені та по батькові власника (додаток N 7).

Зберігати обмундирування у згорнутому стані на полицях або у речових мішках заборонено.

5.18.3.4. При розміщенні солдатів та сержантів у казармах в їхніх речових мішках постійно знаходяться: казанок, кухоль, ложка, комплект гудзиків, крючки, нитки. Предмети польового спорядження зберігаються у підрозділах зібраними на поясному ремені, без боєприпасів та сумки з протигазом. Спорядження періодично підлягає розбиранню, огляду та ремонту з усуненням виявлених недоліків.

При виході на тактичні навчання, маневри та особливий період у речовий мішок додатково вкладаються: сухий пайок на одну добу, плащ-намет, шолом стальний, рушник, пара запасних онуч, туалетні речі, речі для догляду за обмундируванням та взуттям, пара натільної білизни.

5.18.3.5. У спальних приміщеннях постелі повинні бути однаково застелені. Краї нижньої простині заправляють під матрац. Верхня простиня, складена удвоє по довжині, настилається на нижню. Ковдра застеляється з підгортанням під матрац країв з трьох боків.

Для уникнення пошкодження матраца на металеву сітку ліжка настилається простилка з тканини, яка по кутках і з боків прив'язується до сітки.

Ковдри повинні бути одного кольору. На одному з кутків, у ногах, настрочується трикутник з білої тканини, на який наноситься тавро: місяць, рік видачі, номер військової частини. По бокових сторонах ковдра підгортається і прострочується. Ця робота виконується у майстерні частини. Подушка підбивається та кладеться з розправленими кутками. Всі подушки повинні бути одного розміру. Рушники для обличчя, складені удвоє по довжині, вішаються на спинку ліжка в головах, а рушники для ніг - на нижню поперечинку ліжка в ногах і підгортаються під матрац.

Тапочки зберігаються під ліжком в ногах, а приліжковий килимок (скручений) вдень зберігається під ліжком, на спеціально виготовлених металевих гачках, прикріплених до сітки ліжка у ногах. Занавіски на вікнах у спальному приміщенні закріплюються на карнизі і повинні бути одного кольору, довжиною 40 - 50 см.

5.18.3.6. Поточний ремонт обмундирування (зашивання швів, що розпоролися, пришивання гудзиків, крючків, петель, пряжок, вішалок, заміну петлиць та ін.) виконують солдати та сержанти. Дрібний ремонт взуття (набивання та заміна металевих косяків, прибивання підошви, зашивання швів, накладання латок на протерті місця, набивання рубчиків на зношені місця підметок та каблуків) виконується позаштатними шевцями підрозділу або самими солдатами та сержантами.

Середній ремонт одягу та взуття виконується речовою майстернею військової частини.

6. Особливості організації та ведення військового господарства у військових частинах (з'єднаннях) під час перебування на полігонах, польових виходах і на навчаннях (заняттях)

6.1. Підготовка та утримання полігону

6.1.1. Підготовка полігону до прийому частини (з'єднання) проводиться завчасно, згідно з затвердженим планом.

Підтримання у справному стані казармено-житлового, складського та іншого фонду, об'єктів військової торгівлі, систем опалення, електропостачання, водопроводу та каналізації, а також тимчасових споруд є обов'язком начальника полігону. Ремонт постійних та тимчасових об'єктів полігону покладається на одного з командирів частин. Будівельні матеріали, які потрібні для проведення ремонтних робіт на полігоні, включаються у заявку, яка подається у встановлені строки начальнику квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону), а необхідні кошти для вказаних потреб включаються у річний кошторис-заявку, що подається у фінансовий орган та начальнику квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).

6.1.2. Ремонтно-будівельні роботи на полігоні при його підготовці проводяться, як правило, господарським способом силами військової частини під контролем посадових осіб полігону і технічним керівництвом інженерно-технічного персоналу квартирно-експлуатаційної служби.

6.1.3. Перед виходом на полігон військова частина висилає до начальника полігону свого представника для прийому казармено-житлового, складського та інших фондів і розподілу їх між підрозділами.

Перед виходом на полігон, який не має постійних будівель та споруд, заздалегідь розробляється схема розташування та благоустрою табору.

6.1.4. При виході на полігон військова частина (з'єднання) виводить необхідні підрозділи (частини) з запасами матеріальних засобів та рухомими засобами технічного обслуговування і ремонту за винятком сил та засобів, необхідних для обслуговування озброєння і техніки, які залишаються на місці постійного розташування.

6.1.5. Під час проведення на полігоні збору частин (підрозділів) різних з'єднань (частин) для організації їх матеріального, технічного та медичного забезпечення призначаються посадові особи: заступники начальника полігона з тилу і з технічної частини, начальник медичної служби, начальник служби пального та мастильних матеріалів, начальники продовольчої служби, начальник складу пального та начальник продовольчого складу. У разі необхідності призначаються інші посадові особи. Свої обов'язки вони виконують відповідно до обов'язків посадових осіб військової частини, визначених у Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України та в цьому Положенні.

(пункт 6.1.5 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

6.1.6. Під час перебування на полігоні особливу увагу звертають на санітарно-гігієнічний стан відведених приміщень, споруд та навчальних ділянок, що використовуються.

6.1.7. Перед від'їздом з полігону військова частина проводить очищення території та приміщень, усуває пошкодження; меблі та обладнання складаються в окремі приміщення. Всі вікна щільно зачиняються і закріплюються, двері зачиняються. Меблі, майно та обладнання, приміщення і протипожежний інвентар передаються за актом посадовим особам полігону.

Електрична мережа у всіх будинках вимикається. Механічне та інше обладнання парків, майстерень, кухонь, хлібопекарень, пралень, торговельно-побутових та інших об'єктів приводиться у порядок, очищається, змащується та консервується. Вода із водяних баків, а в окремих випадках, і з водогонів, випускається.

6.2. Організація матеріального, технічного, медичного, квартирно-експлуатаційного, інших видів забезпечення військової частини (з'єднання) на полігоні та на польових виходах

6.2.1. Матеріальне, технічне, медичне, квартирно-експлуатаційне та інші види забезпечення військової частини (з'єднання) на полігоні та на навчаннях організовуються відповідно до конкретних умов їх розміщення і завдань, що мають виконуватись.

6.2.2. Особовий склад на полігоні розміщується у приміщеннях або табором (у наметах).

Медичні пункти, об'єкти військової торгівлі, майстерні та склади розміщуються, переважно, у приміщеннях.

6.2.3. Організація матеріального, технічного, медичного та інших видів забезпечення особового складу військової частини (з'єднання) на полігоні покладається на заступників командира та начальників служб частини (з'єднання). Для цього використовуються сили і засоби частин і з'єднань, а також об'єкти полігону (їдальні, хлібопекарні, пральні, магазини, об'єкти водозабезпечення і каналізації, лазні та ін.).

6.2.4. До виходу військової частини (з'єднання) на полігон заступники командира і начальники служб зобов'язані вирішити питання про прикріплення частини (з'єднання) до складів, баз, ремонтних та медичних установ, хлібозаводу (хлібопекарні), м'ясокомбінату, а також інші питання повного забезпечення за місцем розташування полігону, зробити на полігоні необхідні запаси продуктів, пального, ремонтних матеріалів та запасних частин промислових і продовольчих товарів та інших матеріальних засобів, підготувати транспорт перевезення.

6.2.5. У разі відсутності у районі розташування полігону підприємств хлібовипікання або при великому їх віддаленні з'єднання, з дозволу вищого органу, розгортає свою хлібопекарню (хлібозавод) і здійснює забезпечення хлібом частин та підрозділів, розташованих на полігоні, а також відпускання хліба за плату об'єктам військової торгівлі з подальшим поверненням продовольчій службі муки та іншої хлібопекарської сировини з фондів військторгу.

6.2.6. На полігоні харчування солдатів, сержантів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, в масштабі військової частини (підрозділу) проводиться в їдальнях полігону, а офіцерського складу - у їдальнях військторгу. При непостійному розташуванні польового пункту харчування проводиться з термосів та казанків.

6.2.7. Розміщення, обладнання та утримання медичних пунктів (лазаретів), їдалень, продовольчих складів, овочесховищ, парків, майстерень, об'єктів військторгу, а також території біля них повинні відповідати вимогам, які висуваються до відповідних стаціонарних об'єктів.

6.2.8. Перед виходом на полігон весь особовий склад забезпечується речовим майном залежно від сезону. Все непотрібне для використання на полігоні речове майно залишається у пунктах постійної дислокації.

Склади опечатуються та здаються під охорону варти. На полігон беруться щоденний і робочий комплекти одягу, три комплекти постільної білизни, змінний фонд взуття, ремонтні матеріали, необхідні постільні речі, спортивний реманент, а також різні предмети господарського вжитку.

6.2.9. Для побутового забезпечення особового складу кожному підрозділу виділяються приміщення (табірні палатки) для кімнати побутового обслуговування і кімнати для зберігання майна підрозділів та особистих речей військовослужбовців.

6.2.10. Прання носових хусточок, підкомірців, робочого обмундирування виконується солдатами та сержантами самостійно.

6.2.11. Перед виходом на полігон медичною службою частини проводиться:

медичний огляд усього особового складу з метою виявлення хворих та осіб, яким потрібен систематичний лікарський нагляд;

планові профілактичні щеплення та щеплення за епідемічними показниками;

санітарний огляд джерел водопостачання, якості води в них та водоймищах для купання;

медичний контроль за підготовкою полігону для розміщення військ, профілактичні та протиепідемічні заходи;

виділення необхідної кількості санітарних автомашин та медичного майна.

6.2.12. З метою безперервного отримання інформації про санітарно-епідемічний стан населених пунктів і території у районі розташування полігону (районі навчання), а також для застосування протиепідемічних заходів встановлюється тісна взаємодія між медичною службою військової частини (з'єднання) та місцевими органами охорони здоров'я.

6.2.13. На полігоні начальник медичної служби частини (з'єднання) здійснює медичний контроль за:

санітарним станом території, їдалень, продовольчого складу та торговельно-побутових підприємств;

розміщенням, водозабезпеченням та лазнево-пральним обслуговуванням особового складу;

організацією та проведенням фізичної зарядки, миттям особового складу.

6.2.14. Начальник медичної служби військової частини (з'єднання) складає план протиепідемічного забезпечення на полігоні (на навчаннях), в якому передбачаються:

організація при медичному пункті військової частини (з'єднання) лазарету та ізоляторів на два інфекційні відділення;

порядок евакуації інфекційних хворих та проведення комплексу протиепідемічних заходів в епідемічному районі;

заходи щодо організації та проведення початкового виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація;

заходи щодо боротьби з носіями інфекційних захворювань;

забезпечення медичного пункту дезінфекційними, дезінсекційними та дератизаційними засобами;

заходи щодо санітарно-просвітньої роботи з особовим складом.

6.2.15. На підставі диспансерного обстеження офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, вивчення стану здоров'я солдатів і сержантів та аналізу захворювань у військових частинах (з'єднаннях) складається план лікувально-профілактичного забезпечення особового складу військової частини (з'єднання) на період перебування її на полігоні. У плані передбачаються конкретні заходи щодо зміцнення здоров'я військовослужбовців, поліпшення їх фізичного розвитку і загартування, а також надання спеціальної медичної допомоги і амбулаторного лікування хворих.

6.2.16. На полігоні (навчанні) начальник служби ветеринарної медицини з'єднання організовує та проводить:

розвідку ветеринарно-санітарного та епізоотичного стану району розміщення полігону (району навчання), спостереження за цим районом та територією, яка прилягає до нього;

ветеринарні заходи, які сприяють захисту особового складу від інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин;

ветеринарно-санітарну експертизу продовольства, яке надходить на постачання особового складу, контроль за його перевезенням та зберіганням на складі військової частини (з'єднання);

передзабійне обстеження тварин, контроль за їх забоєм і ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів;

профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи серед тварин, що утримуються у військовій частині;

ветеринарний контроль за підготовкою та утриманням приміщень для тварин;

обстеження водойм для забезпечення водою забійного пункту, а у разі необхідності - відбирання проб води для лабораторного дослідження.

6.2.17. Під час перебування на полігоні (навчанні) начальник ветеринарної служби з'єднання складає план ветеринарного забезпечення, в якому передбачаються:

ветеринарні заходи, що сприяють захисту особового складу від інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин;

організація ветеринарно-санітарного контролю за забезпеченням військ продовольством;

ветеринарне обстеження та лікування тварин.

6.2.18. Даними для підготовки частини (з'єднання) до польових навчань є розпорядження вищого штабу та вказівки командира військової частини (з'єднання), у яких відображаються: час виходу, район та тривалість навчання, чисельний склад підрозділів (частин), які виводяться на навчання, порядок забезпечення матеріальними засобами та інші питання. Крім того, враховуються дані про наявність та якісний стан матеріальних засобів, підготовленість особового складу, досвід раніше проведених навчань та ін.

6.2.19. Робота заступників командира і начальників служб частини (з'єднання) планується і здійснюється у три періоди: при підготовці до навчання, під час навчання і після його закінчення. Заходи, передбачені планом, конкретизуються службами зі вказанням строків виконання та відповідальних виконавців.

6.2.20. При підготовці до навчання основними заходами є:

складання розрахунку потреби матеріальних засобів, транспорту і технічних засобів служб;

отримання матеріальних засобів, яких не вистачає, зі складів органів забезпечення або з інших військових частин (з'єднань);

підготовка матеріальних та технічних засобів служб до видачі підрозділам і використання на навчаннях;

видача матеріальних засобів зі складів у підрозділи (частини);

перевірка справності технічних засобів у підрозділах та забезпеченості ними у відповідності з вказівками командира;

підготовка частини (з'єднання) до роботи у нічних умовах;

проведення занять з особовим складом за спеціальної підготовки та вжиття заходів безпеки під час проведення навчання.

У цей же період уточнюються порядок і місце отримання продовольства, пального та інших матеріальних засобів у ході навчання.

6.2.21. Основними заходами, які виконуються під час навчання, є:

організація розміщення, порядок переміщення тилових підрозділів (частин) та їх охорона, а взимку та у холодний період, крім того, контроль за станом пунктів обігріву особового складу у підрозділах;

забезпечення приготування та видачі гарячої їжі особовому складу;

організація заправляння пально-мастильними матеріалами бойових і транспортних машин;

забезпечення своєчасного підвезення матеріальних засобів, а також води та палива;

організація технічного забезпечення частин (з'єднання);

організація медичного забезпечення особового складу частини (з'єднання);

організація торговельно-побутового забезпечення особового складу.

6.2.22. З закінченням навчання виконуються такі заходи:

проводиться детальний аналіз дій особового складу підрозділів (частин) на навчанні;

перевіряється наявність та стан озброєння, техніки, матеріальних засобів і майна у підрозділах та на складах частини (з'єднання);

приводяться у порядок обмундирування, взуття та інше майно;

ставляться на консервацію польові кухні та інші технічні засоби;

приводиться у порядок і закладається на зберігання майно недоторканного запасу;

заправляються пальним та мастильними матеріалами бойові і транспортні машини;

проводиться приймання від підрозділів майна, виданого їм на час навчання;

оформлюються документи на витрачені матеріальні засоби і аналізуються їх витрати;

узагальнюється досвід кращих спеціалістів тилу і вживаються заходи для його розповсюдження у масштабі військової частини (з'єднання).

6.2.23. На навчаннях (маневрах) харчування організовується із польових кухонь по підрозділах (батальйон, дивізіон, рота).

Підрозділи, які не мають штатних польових кухонь, розпорядженням заступника командира частини з тилу прикріплюються на харчування до інших підрозділів, які мають такі кухні.

Розкладка продуктів складається одна для всіх підрозділів військової частини.

Гаряча їжа видається особовому складу, як правило, тричі на добу. У випадку, коли за певних обставин неможливо приготувати та видавати гарячу їжу три рази, вона готується два рази, а для проміжного харчування особовому складу видаються продукти у сухому вигляді за рахунок добової норми постачання та продукції підсобного господарства.

6.2.24. Харчування офіцерського складу із польових кухонь на навчаннях організовується:

для тих, хто має право на отримання безоплатного харчування, - безоплатно;

для тих, хто має право на отримання продовольчого пайка натурою на руки, - з оплатою витрат за приготування їжі у розмірі 20 % вартості пайка (без хліба);

для тих, хто не має права на отримання продовольчого пайка (до з'єднання включно), - за нормами утримання військовослужбовців строкової служби даної військової частини, з оплатою вартості продовольчого пайка та витрат на приготування їжі у розмірі 20 % вартості пайка (без хліба).

Військторг, за заявками заступника командира частини (з'єднання) з тилу, направляє на навчання автомагазин або буфет з необхідним асортиментом продовольчих і промислових товарів.

6.2.25. Для харчування військовослужбовців на навчаннях одночасно зі свіжими продуктами застосовуються концентровані та консервовані продукти.

Обробка продуктів і приготування їжі на навчаннях виконується відповідно до правил, установлених для стаціонарних умов.

6.2.26. Доставка та роздача гарячої їжі, хліба, масла і цукру в підрозділах організовується розпорядженням командира батальйону (дивізіону). Разом із гарячою їжею на сніданок та вечерю доставляється окріп для чаю.

Залежно від умов їжа роздається безпосередньо у казанки особовому складу або у термоси, які доставляються до місця прийому їжі піднощиками від підрозділів.

6.2.27. Начальник речової служби військової частини перед виходом на навчання перевіряє забезпеченість особового складу частини речовим майном і вживає заходів для того, щоб у всього особового складу обмундирування, взуття та спорядження було справним і відповідало сезону.

У район навчання вивозиться необхідний запас підмінного фонду обмундирування та взуття. В період проведення навчання розгортається майстерня по ремонту речового майна та речовий склад частини.

6.2.28. З метою запобігання інфекційним та іншим захворюванням серед особового складу, необхідно:

укомплектувати залучені на навчання підрозділи медичним персоналом і забезпечити медичні підрозділи ліками та дезінфекційними засобами;

організувати знезаражування і охорону водних джерел у районі навчання;

заборонити придбання у місцевого населення фруктів, овочів та інших продуктів харчування і вживання їх;

провести заняття з особовим складом про захист від укусів отруйних змій, комах, дотримання питного режиму і запобігання перегріванню (переохолодженню) організму.

6.2.29. Під час проведення навчання у зимових умовах командири підрозділів та весь особовий склад військової частини зобов'язаний виконувати заходи щодо запобігання обморожуванню і застудним захворюванням. У лісових та степових районах особовий склад військової частини повинен бути проінструктований і підготовлений до боротьби з лісовими та степовими пожежами.

6.2.30. Матеріальне, аеродромно-технічне і медичне забезпечення авіаційних частин на полігоні здійснюється силами та засобами полігону, а при необхідності - силами авіаційно-технічних частин, які постійно забезпечують ці авіаційні частини.

6.2.31. Склад комендатур авіаційно-технічних частин визначається на підставі конкретних завдань, які виконуються цими частинами на полігоні і, як правило, включає: спеціальну техніку і персонал для обслуговування даного типу літальних апаратів (ЛА); фахівців автомобільної та електрогазової служби, служби авіаційного озброєння, ракет і боєприпасів; працівників їдалень та ін.

6.2.32. За рішенням вищого командування на полігоні заздалегідь накопичуються запаси авіаційного пального, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів. Авіаційно-технічне майно, частина ракет та інші матеріали для забезпечення даного типу ЛА доставляються силами частин, що прибувають.

6.2.33. Під час підготовки до забезпечення авіаційних навчань на запасних (необладнаних) аеродромах передбачається організація робіт щодо їх дообладнання, ремонту та маркування льотного поля, визначення та підготовка зон для розосередженого розташування літаків, збираються та укриваються запаси матеріальних засобів, здійснюються необхідні умови для розміщення особового складу.

Розміщення льотного складу проводиться в казармено-житловому фонді, розташованому біля військових частин, або в спеціальних наметах.

Решта особового складу авіаційних і обслуговуючих частин може бути розміщена у наметах, поблизу зон розосередження авіаційної та наземної техніки.

Харчування офіцерського складу організується з польових кухонь-їдалень, солдатів і сержантів - з польових кухонь.

6.2.34. Запаси матеріальних засобів у ході навчань подаються на аеродроми транспортом авіаційно-технічних і автомобільних частин, а також транспортними ЛА і зберігаються у районі стоянок ЛА.

6.2.35. Матеріальне, технічне та медичне забезпечення комендатур авіаційно-технічних частин і частин зв'язку, а також наземних ешелонів авіаційних частин на марші і при розгортанні на новому аеродромі здійснюється за рахунок запасів та силами особового складу комендатур авіаційно-технічних частин.

6.3. Організація польового водозабезпечення військ

6.3.1. Загальна відповідальність за забезпечення водою для господарсько-питних і технічних потреб, а також для миття особового складу і прання білизни покладається на командира військової частини (з'єднання).

6.3.2. Водозабезпечення військ включає розвідку джерел води, її добування, очищення, збереження, розподіл, підвезення (доставку) і видачу підрозділам (частинам) у необхідній кількості, а також контроль якості води.

6.3.3. Розвідка джерел води здійснюється підрозділами інженерних військ разом з медичною службою та службою РХБ захисту.

Добування, очищення води, влаштування пунктів водозабезпечення з використанням бурових установок, водоочисних та опріснювальних станцій, обладнання водорозбірних пунктів, забезпечення військових частин та підрозділів засобами добування і очищення води, а також табельними резервуарами для її збереження і транспортування покладається на інженерну службу.

6.3.4. Охорона пунктів водозабезпечення і водорозбірних пунктів, підтримання їх у справному стані забезпечується силами частин підрозділів, які ними користуються. Пункти водозабезпечення, які влаштовуються інженерними військами, охороняються підрозділами, що їх обслуговують.

6.3.5. Оцінка санітарно-епідемічного стану районів розміщення пунктів водозабезпечення і водорозбірних пунктів, медичний контроль за якістю води, яка видається на господарсько-питні потреби, забезпечення підрозділів (частин) індивідуальними засобами знезараження води покладається на начальника медичної служби військової частини (з'єднання).

6.3.6. Дезінфекція місцевості у районах пунктів водозабезпечення здійснюється хімічною службою.

6.3.7. Організація своєчасного підвезення води на господарсько-питні потреби з пунктів водозабезпечення у підрозділи та на водорозбірні пункти здійснюється за розпорядженням і засобами заступника командира частини (з'єднання) з тилу, а для миття особового складу, прання білизни, на технічні потреби - засобами частин і підрозділів-споживачів води.

7. Особливості організації та ведення військового (корабельного) господарства у військових частинах і з'єднаннях видів Збройних Сил та аеромобільних військах

7.1. Загальні положення

7.1.1. У підрозділах, військових частинах та на підприємствах військової торгівлі, які віддалені від постачання на значні відстані, в залежності від умов підвезення та зберігання створюються збільшені запаси матеріальних засобів, розміри яких встановлюються: із спеціальних видів постачання - наказами командувачів видами Збройних Сил, із загально-військових видів постачання - наказами командуючих військами військових округів (оперативних командувань) у межах встановлених їм планів постачання запасів.

7.1.2. Особовий склад, який працює з отруйними чи радіоактивними речовинами та джерелами іонізованих випромінювань, забезпечується лікувально-профілактичним харчуванням, а також спеціальним одягом, взуттям та індивідуальними засобами захисту в установленому порядку.

7.1.3. Офіцери, прапорщики, мічмани та військовослужбовці, що проходять службу за контрактом, у період знаходження на бойовому чергуванні, на кораблях та на казарменому положенні забезпечуються постільними речами та гуртожитком безоплатно.

7.1.4. Надання хворим кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги здійснюється лікувальними установами видів Збройних Сил, а також госпіталями військових округів.

7.1.5. На медичну службу військових частин (з'єднань) видів Збройних Сил і аеромобільних військ додатково покладаються такі завдання:

проведення первинних та щорічних обстежень у військово-лікувальних комісіях осіб, що працюють з радіоактивними речовинами, компонентами спеціальних палив, джерелами іонізуючих випромінювань і генераторами електромагнітного поля НВЧ;

медичний нагляд за станом здоров'я військовослужбовців, контроль за дотриманням ними техніки безпеки та організація надання невідкладної медичної допомоги потерпілим;

медичний контроль за гігієнічним утриманням робочих місць та приміщень, використанням особовим складом захисного одягу і правильним його використанням, виконанням режиму роботи та правил поводження зі спеціальною технікою;

організація проведення обстежень у лікувально-льотній комісії осіб льотного складу для визначення придатності до льотної служби та лікувального нагляду за ними у міжкомісійний період.

7.1.6. Ветеринарне забезпечення військових частин (з'єднань) видів Збройних Сил та аеромобільних військ, які не мають у своєму складі ветеринарів, здійснюється військово-ветеринарним відділом оперативних командувань.

7.2. Сили Протиповітряної оборони (ППО) України

7.2.1. Постійна бойова готовність частин (з'єднань) Сил ППО потребує: завчасного створення встановлених запасів матеріальних засобів на аеродромах постійного базування, розосередження та маневру авіації, стартових (вогневих) та технічних позиціях, у частинах і підрозділах радіотехнічних військ та військ зв'язку; їх правильного ешелонування, розосередження, захисту, оборони та охорони.

7.2.2. Матеріальне, технічне, медичне, торговельно-побутове та інші види забезпечення частин і з'єднань зенітних, ракетних, радіотехнічних військ та військ зв'язку, а також інших військових частин і з'єднань Сил ППО здійснюються відповідно до викладеного у цьому Положенні порядку.

Матеріальне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, медичне та інші види забезпечення авіаційних частин Сил ППО організується та здійснюється авіаційно-технічними частинами стосовно до частин ВПС.

7.2.3. Кваліфікована та спеціалізована медична допомога особовому складу здійснюється у лікувальних установах Сил ППО і оперативних командувань.

7.2.4. У підрозділах перша та долікарська медична допомога хворим надається фельдшером (санінструктором).

Практична допомога фельдшеру (санінструктору) у проведенні амбулаторного прийому хворих у підрозділах, значно віддалених від військових частин, надається начальником медичної служби (лікарем) частини, який систематично виїздить у підрозділи.

7.2.5. Матеріальне, технічне та медичне забезпечення окремо дислокованих підрозділів зі складу частин Сил ППО організовує командир підрозділу. Він є підзвітною особою перед службами військової частини з усіх питань ведення господарства у підрозділі. Харчування особового складу цих підрозділів організовується у штатних їдальнях. Лазнево-пральне обслуговування здійснюється через комунальні підприємства, а якщо вони відсутні, то силами та засобами частин і підрозділів.

7.3. Військово-Повітряні Сили (ВПС) України

7.3.1. Авіаційно-технічні, інженерно-аеродромні та інші тилові частини отримують матеріальні засоби зі складів авіаційних об'єднань (з'єднань) та військових округів (оперативних командувань).

7.3.2. Авіаційні частини (підрозділи), а також частини (підрозділи) зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів, які не мають у своєму складі сховищ та служб, ведуть військове господарство відповідно до ведення ротного господарства згідно з цим Положенням. Вони зараховуються на всі види забезпечення, за винятком техніки, в авіаційно-технічні частини і подають до них звіт про витрату одержаних матеріальних засобів. Технікою ці частини (підрозділи) забезпечуються централізовано.

7.3.3. Видача пального авіаційно-технічною частиною для заправляння літальних апаратів інших частин здійснюється: при перельотах та проведенні навчань - за чековими вимогами; при вимушених посадках - за чековими вимогами або актами.

7.3.4. Для забезпечення харчування особового складу авіаційної та авіаційно-технічної частин авіаційно-технічна частина розгортає і обладнує штатні їдальні окремо для льотного складу, інженерно-технічного складу та для солдатів і сержантів.

7.3.5. Медичний контроль за організацією і станом харчування, а також за санітарним станом їдалень льотного та інженерно-технічного стану здійснює начальник медичної служби авіаційної частини, а їдалень солдатів і сержантів - начальник медичної служби авіаційно-технічної частини.

7.3.6. Приймання їжі у їдальні авіаційно-технічної частини здійснюється відповідно до розпорядку дня, затвердженого командиром авіаційної частини.

Вказівки про зміну часу приймання їжі, передбачену розпорядком дня, повинні подаватись начальнику їдальні напередодні, але не пізніше ніж за 6 годин до призначеного часу приймання їжі.

7.3.7. Начальник продовольчої служби та начальник медичної служби авіаційно-технічної частини повинні не рідше одного разу на квартал перевіряти стан предметів аварійного запасу та здійснювати поновлення продуктів і медикаментів, у яких закінчився термін зберігання.

7.3.8. Технічне обслуговування авіаційної техніки здійснюється силами та засобами авіаційно-технічних частин і включає: забезпечення засобами буксирування, заправляння, заряджання, запускання двигунів, кондиціювання повітря, пожежогасіння та підігрівання, засобами перевірки електро-, гідро-і радіосистем, підйомно-транспортними засобами, запасними частинами, матеріалами, агрегатами і обладнанням, необхідним для підготування, експлуатації, ремонту, заправляння та заряджання авіаційної техніки та озброєння, а також надання технічної допомоги і евакуації у разі вимушених посадок.

7.3.9. Технічне обслуговування, регламентні роботи та поточний ремонт автомобільної та електрогазової техніки здійснюється силами і засобами частин, яким належить ця техніка.

Технічне обслуговування і ремонт авіаційної техніки та озброєння виконується інженерно-авіаційною службою авіаційних частин.

7.3.10. Регламентні роботи, доробки і поточний ремонт ракет, які знаходяться на зберіганні в авіаційно-технічних частинах, виконуються особовим складом позицій попередньої підготовки ракет (фахівцями інженерної служби) авіаційних частин. Відповідальність за своєчасну подачу ракет для проведення технічного обслуговування несе авіаційно-технічна частина, а за повноту і якість проведення технічного обслуговування - авіаційні частини.

7.3.11. Номерні та сезонні технічні обслуговування, регламентні роботи і поточний ремонт автомобілів та автомобільних шасі спеціальних машин авіаційних частин виконуються за допомогою фахівців автомобільних техніко-експлуатаційних частин (ТЕЧ) авіаційно-технічних частин.

Регламентні роботи на спеціальному обладнанні авіаційного типу, електроагрегатах запускання та обслуговування радіоелектронного обладнання літальних апаратів, гідравлічних установках і теплових машинах виконуються силами і засобами ТЕЧ авіаційних частин (підрозділів).

7.3.12. З метою підвищення бойової готовності та живучості авіаційних частин у районах стоянок літальних апаратів необхідно передбачити:

створення захищених складів пального, ракетного озброєння та боєприпасів, авіаційно-технічного майна та інших матеріальних засобів;

будівництво стаціонарних та найпростіших укриттів для особового складу;

улаштування водоймищ для зберігання запасів питної води та нормативних запасів води на випадок гасіння пожеж;

створення у тилових частинах резерву наметів на випадок виведення особового складу у польові умови;

утримання на продовольчих складах установлених запасів консервованих продуктів, готових до вживання;

створення запасів матеріалів для відмовлення зруйнованих аеродромних покриттів.

7.4. Військово-Морські Сили (ВМС) України

7.4.1. Організація корабельного господарства залежить від рангу корабля і роду Військово-Морських Сил України, до якого належить цей корабель.

7.4.2. Розміщення особового складу на кораблі, утримання житлових і службових приміщень, порядок приймання їжі й інші питання повсякденного життя регламентуються Корабельним статутом Військово-Морських Сил України.

7.4.3. Забезпечення кораблів і берегових частин Військово-Морських Сил України матеріальними засобами здійснюється, як правило, за місцем їх базування і дислокації через управління (відділи, відділення і служби) тилу ВМС (авіації ВМС, районів тилового забезпечення) за встановленою номенклатурою.

7.4.4. Зарахування до усіх видів забезпечення проводиться:

кораблів, частин і установ, які входять до складу ВМС - директивою штабу ВМС;

частин, установ і закладів центрального підпорядкування, які дислокуються у зоні ВМС - директивою Генерального штабу ЗС України;

частин, установ і закладів, які дислокуються поза зоною ВМС - директивою Генерального штабу ЗС України.

7.4.5. Приписка кораблів, частин і установ ВМС на забезпечення до складів, баз, арсеналів проводиться розпорядженням штабу ВМС.

7.4.6. Кораблі і судна забезпечення (які ведуть і не ведуть корабельне господарство), що здійснюють перехід, можуть забезпечуватися паливом та продовольством (а в окремих випадках й іншими матеріальними засобами) у місцях стоянки (заходу) за розпорядженням відповідної служби з подальшим повідомленням за місцем приписки цих кораблів і суден забезпечення.

Постачання матеріальних засобів кораблям і суднам забезпечення здійснюється відповідно до вказівок органів Тилу Міністерства оборони України.

Після повернення кораблів і суден забезпечення, які не ведуть самостійного корабельного господарства, вони звітують про одержане у тимчасовому місці базування паливо, продовольство та інші матеріальні засоби перед службами за місцем приписки.

7.4.7. Управління (відділи, служби) ВМС мають право прикріпляти кораблі, військові частини і установи, які не ведуть самостійного господарства, на всі або окремі види забезпечення до частин, що ведуть військове господарство, після узгодження з командирами цих частин. Прикріплення оформлюється наказом начальника гарнізону.

7.4.8. При передислокації, а також виході (вибутті) у ремонт кораблів, органи управління зобов'язані видавати їм атестати. Кораблям, що перебувають на постачанні у з'єднаннях (частинах), атестати видаються цими з'єднаннями (частинами).

7.4.9. При прийманні корабля від промислових підприємств до складу ВМС відповідні служби беруть на облік усі матеріальні засоби, які поставляються на корабель, що будується.

7.4.10. Подання матеріальних засобів кораблям (військовим частинам) проводиться:

тим, що перебувають на утриманні безпосередньо в органах тилу ВМС - транспортними засобами тилу ВМС за заявкою командира корабля (військової частини);

тим, що перебувають на утриманні берегових і плавучих баз - транспортними засобами берегових баз.

При отриманні ракет, торпед, мін, обладнання і матеріалів їх охорону та супроводження здійснює особовий склад корабля (частини).

7.4.11. Підвезення матеріальних засобів береговим частинам при забезпеченні їх органами тилу ВМС здійснюється централізовано, із залученням сил і засобів частин, які перебувають на забезпеченні.

7.4.12. Підвезення матеріальних засобів береговим частинам здійснюється:

до причалів у пунктах завантаження - автомобільним (залізничним) транспортом ВМС за заявками командирів частин;

від причалів у пунктах розвантаження до складів частин - засобами берегових частин (відповідного органу тилу).

Підвезення матеріальних засобів водним транспортом організовується розпорядженням начальника тилу.

7.4.13. Подання матеріальних засобів кораблям на рейд і доставка їх з кораблів до берега проводиться плаваючими засобами відповідно до заявки, поданої до штабу тилу ВМС командиром корабля, або органом управління, який здійснює подання матеріальних засобів на рейд.

7.4.14. Кораблі, які не ведуть самостійно корабельне господарство, перебувають на забезпеченні у берегових або плавучих базах.

Берегова (плавуча) база є безпосереднім органом, який регулює і вирішує усі питання забезпечення кораблів даного з'єднання. Вона призначена для підтримання у постійній бойовій готовності кораблів з'єднання (частини) і охорони пункту базування, для організації матеріального, технічного, медичного, торговельно-побутового та інших видів забезпечення.

7.4.15. Берегова база з'єднання кораблів перебуває на забезпеченні у службах тилу ВМС. Плавуча база може перебувати як на забезпеченні у берегової бази, так і самостійно у службах тилу ВМС.

7.4.16. Витребування, одержання і витрачання рідкого палива, мастил, облік і звітність щодо них покладається:

на кораблі - на командира електромеханічної бойової частини (дільничого інженера-механіка);

на береговій базі з'єднання кораблів - на начальника частини паливного постачання.

Вказані посадові особи, а також заступник командира з'єднання з електромеханічної частини несуть відповідальність за якість палива і мастил, за ощадливе їх витрачання і збирання відпрацьованих мастил.

7.4.17. Паливо на кораблі (у частині) витрачається суворо за прямим призначенням, у межах встановленого на рік ліміту. Відповідальність за це несуть командири з'єднань (частин) і кораблів.

7.4.18. Матеріальне і аеродромно-технічне забезпечення авіаційних частин ВМС організовується і здійснюється авіаційно-технічними частинами відповідно до забезпечення частин Військово-Повітряних Сил.

7.5. Аеромобільні війська

7.5.1. Одним із основних видів матеріальних засобів для частин і з'єднань аеромобільних військ є аеромобільна техніка. Повне і своєчасне забезпечення цією технікою, правильна її експлуатація і зберігання є головною умовою підтримання постійної бойової готовності частин і з'єднань.

7.5.2. Забезпеченням аеромобільною технікою відає служба аеромобільної техніки. У її обов'язки входить забезпечення: парашутами для людей та вантажними, парашутно-реактивними і багатокупольними системами, парашутними платформами, приладами і автоматичними пристроями, вантажною тарою, укладальним приладдям, запасними частинами і деталями, спеціальним десантним одягом та спорядженням, ремонтними і експлуатаційними матеріалами.

7.5.3. Зарахування на централізоване забезпечення аеромобільною технікою окремих частин і з'єднань здійснюється розпорядженням командування відповідного відділу аеромобільних військ.

7.5.4. Видача аеромобільної техніки здійснюється:

аеромобільним з'єднанням та окремим частинам аеромобільних військ - безпосередньо з центральної бази за нарядами начальника відділу аеромобільної техніки аеромобільних військ;

частинам аеромобільного з'єднання - зі складів з'єднання за накладними служби аеромобільної техніки з'єднання;

підрозділам - зі складу частини.

7.5.5. Аеромобільна техніка, що надходить до частини (з'єднання) приймається комісією, склад якої визначається наказом командира частини (з'єднання). До складу комісії повинні призначатись начальник чи офіцер служби аеромобільної техніки та спеціалісти, які відмінно знають аеромобільну техніку.

7.5.6. Видача аеромобільної техніки зі складів частини підрозділам і окремим військовослужбовцям здійснюється тільки на час проведення занять з аеромобільної підготовки чи для практичного десантування.

Після закінчення занять (навчань) аеромобільна техніка повинна бути приведена до ладу, укладена (укомплектована) для бойового використання і здана на склад частини.

При видачі аеромобільної техніки зі складів та здаванні її на склади той, хто приймає, і той, хто здає, повинні перевірити наявність, комплектність та технічний стан техніки.

7.5.7. Вся аеромобільна техніка у частинах закріплюється за підрозділами, а парашути для людей (основні і запасні), прилади для розгортання парашутів, десантне обмундирування та рюкзаки - персонально за особовим складом.

Закріплення здійснюється наказом командира частини.

7.5.8. Відповідальність за стан закріпленої за підрозділами аеромобільної техніки, її вміле використання та зберігання покладається на командира підрозділу.

Він повинен регулярно здійснювати контроль за якісним станом техніки, проводити технічні огляди (регламентні роботи) та кожного разу після експлуатації приводити техніку до ладу.

Військовий ремонт аеромобільної техніки, одягу, спорядження та майна здійснюється у майстерні частини (з'єднання).

8. Створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з'єднання)

8.1. Створення військового господарства при формуванні військової частини (з'єднання)

8.1.1. Формування військової частини (з'єднання) здійснюється на основі директиви (наказу) вищого штабу (командира, командуючого), в якому вказується:

на яку військову частину (з'єднання) покладається формування;

строки формування;

порядок укомплектування особовим складом, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами;

порядок виділення земельних ділянок, казармено-житлового фонду та квартирного майна.

8.1.2. Військовим частинам (з'єднанням), які формуються заново, для розміщення особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів виділяються казармено-житловий фонд і земельні ділянки, необхідні для розміщення у стаціонарних умовах та організації навчальних центрів (таборів), стрільбищ, полігонів, аеродромів, автомобільних доріг, складів, казарм, парків, танкодромів та інших потреб.

Відведення земельних ділянок здійснюється відповідно до чинного законодавства. Відведені земельні ділянки повинні використовуватись за прямим призначенням.

8.1.3. При відведенні земельної ділянки для військового містечка враховується не тільки необхідність розташування будівель та споруд, але й забезпечення бойової підготовки військ.

8.1.4. Відведення приміщень для розміщення особового складу військових частин, що заново формуються, здійснюється за рішенням відповідного командування через квартирно-експлуатаційні органи, виходячи із штатної чисельності, встановленої дислокації, діючих норм розквартирування і вказівок вищого органу управління.

8.1.5. Потреба складських площ для зберігання майна визначається на підставі встановлених норм утримання запасів поточного постачання, недоторканих запасів, зберігання окремих видів матеріальних засобів.

8.1.6. Приміщення для лазень, пралень та хлібопекарень відводяться і обладнуються у тих випадках, коли немає можливості забезпечити потребу в них за рахунок лазень, пралень і хлібопекарень, які знаходяться у віданні місцевих органів влади чи інших відомств.

8.1.7. Командиру військової частини (з'єднання) забороняється змінювати призначення зайнятих будівель (приміщень), виконувати перебудову та перепланування, перенесення чи розбирання існуючих та зведення нових споруд без дозволу квартирно-експлуатаційних органів.

8.1.8. Приймання казармено-житлового і табірного фонду, комунальних споруд та земельних ділянок, відведених для військових частин, здійснюється представниками військової частини (з'єднання) представниками квартирно-експлуатаційних органів району (гарнізону) за актами та описами. Для цієї мети наказом начальника гарнізону призначається комісія.

8.1.9. Заново сформована військова частина (з'єднання) на час формування забезпечується матеріальними засобами і коштами частиною (з'єднанням), яка її формує.

На начальників служб військової частини (з'єднання), яка формує цю частину, відповідним командуванням покладається відповідальність за забезпечення заново сформованої частини (з'єднання) керівними документами, книгами, бланками обліку та звітності.

8.1.10. На самостійне забезпечення матеріальними засобами та коштами заново сформована військова частина (з'єднання) переходить після закінчення формування її служб.

Зарахування на забезпечення здійснюють управління (відділи) військового округу (оперативного командування) на підставі наказу командуючого про закінчення формування і донесень військової частини (з'єднання) про отримані під час формування матеріальні засоби та кошти. Ці донесення повинні бути завірені службами військової частини (з'єднання), яка її формувала.

8.1.11. Для отримання необхідних матеріальних засобів розпорядженням управлінь (відділів) військового округу сформована військова частина (з'єднання) прикріплюється до окружних складів та баз - постачальників, а на торговельно-побутове забезпечення - до найближчого військторгу.

8.1.12. Офіцери, що прибули у військову частину (з'єднання), яка формується, для проходження служби на посадах заступників командирів та начальників служб, зобов'язані, перш за все, познайомитись з директивами і загальним планом формування, а також вивчити штатний склад своєї частини (з'єднання). Після цього вони розробляють плани своєї роботи на час формування частин (з'єднання).

У планах, крім загальних питань, передбачається:

комплектування служб та підрозділів тилу молодшими спеціалістами; проведення занять із спеціальної підготовки з офіцерами та молодшими спеціалістами;

розподіл і обладнання приміщень казармено-житлового фонду, комунальних споруд і підготовка їх до роботи;

заведення справ та документів обліку; інструктаж командирів і старшин підрозділів про порядок забезпечення особового складу та інші необхідні заходи.

8.2. Ліквідація військового господарства при розформуванні військової частини (з'єднання)

8.2.1. Військова частина (з'єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій визначаються:

строк розформування та її правонаступник;

термін закінчення фінансування та час закриття поточного і бюджетного рахунків в установах Держказначейства;

терміни (з обов'язковим погодженням з Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України) проведення обревізування військової частини (з'єднання);

порядок передачі правонаступнику необревізованих первинних документів, які залишились з дня закінчення останньої документальної ревізії до дня підписання ліквідаційного акта;

порядок передачі правонаступнику первинних документів, терміни зберігання яких після проведення останньої документальної ревізії не закінчились;

порядок здавання справ і документів, що підлягають зберіганню в Державному галузевому архіві Міністерства оборони України, та порядок знищення справ і документів на місці (терміни зберігання яких закінчились);

порядок здачі гербових печаток та кутових штампів до Державного галузевого архіву Міністерства оборони України та порядок знищення інших печаток і штампів; 

порядок передачі особового складу, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів військової частини (з'єднання);

порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна;

термін, порядок звільнення та працевлаштування працівників відповідно до чинного законодавства України;

строки подачі акта ліквідаційної комісії.

На підставі директиви (наказу) про розформування командир військової частини зобов'язаний видати наказ по військовій частині, у якому визначити перелік (з обов'язковим погодженням з Державним галузевим архівом Міністерства оборони України) та терміни передачі правонаступнику первинних документів, регістрів і звітності, що не здаються до Державного галузевого архіву Міністерства оборони України. 

(пункт 8.2.1 у редакції наказу Міністра
 оборони України від 07.06.2007 р. N 328)

8.2.2. Відповідальним за розформування військової частини (з'єднання) і ліквідацію військового господарства командир частини (з'єднання). Командир частини (з'єднання) і його заступник з тилу залишаються у військовій частині (з'єднанні) до завершення її розформування і організують охорону звільнених будинків та споруд військових містечок з усім обладнанням і квартирним майном до передачі їх іншій військовій частині (з'єднанню) або квартирно-експлуатаційній частині району (гарнізону). Начальники служб залишаються у військовій частині (з'єднанні) до завершення повної передачі матеріальних цінностей правонаступнику та ліквідації своїх служб.

8.2.3. Для контролю за дотриманням встановленого порядку розформування і точним виконанням директиви (наказу) вищого командира (командуючого), а також для надання допомоги командиру частини (з'єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія.

Ліквідаційна комісія у своїй діяльності підзвітна особі, яка призначила її, і у своїй роботі керується законодавством. Розформування військової частини (з'єднання) і ліквідація військового господарства здійснюється згідно з планом, який розробляється ліквідаційною комісією разом з командиром частини (з'єднання) та затверджується командиром (командуючим), що призначив цю комісію.

8.2.4. Виходячи з обсягу і змісту роботи, ліквідаційна комісія зобов'язана:

перевірити дійсну наявність і якісний стан матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні);

скласти відомість наявності і якісного стану матеріальних засобів, у якій вказати облікову кількість і ту кількість матеріальних засобів, що дійсно є у наявності по кожній службі окремо та вивести нестачі і надлишки;

перевірити стан розрахунків з постачальниками і стан претензійних справ;

перевірити правильність погашення записів у книзі обліку нестач;

проконтролювати правильність забезпечення підрозділів, команд та окремих військовослужбовців, що вибувають із складу військової частини, матеріальними засобами, коштами та атестатами;

перевірити правильність стану заключних звітів з усіх служб.

Перевірка законності використання військових перевізних документів повинна бути проведена органами військових сполучень, а у виняткових випадках - ліквідаційною комісією із складанням акта.

8.2.5. Кожна служба частини (з'єднання), що розформовується, зобов'язана за всі матеріальні засоби, які за нею значаться, подати заключний звіт відповідному командуванню.

8.2.6. Заключний звіт повинен відображати:

наявність матеріальних засобів на перше число звітного періоду;

витрати матеріальних засобів (з початку звітного періоду по день розформування), підтверджений виправдними необхідними документами;

прибуток матеріальних засобів (з початку звітного періоду по день розформування), підтверджений довідками, виданими постачальним складом (підприємством-постачальником у випадку виділення децентралізованих фондів);

відомості про наявність матеріальних засобів на день розформування.

8.2.7. До заключного звіту по кожній службі додаються:

витяг із книги обліку нестач стосовно незавершених справ;

копії атестатів на майно, відправлене з військової частини з особовим складом та підрозділами;

перелік незавершених претензійних справ з доданням копій претензійного матеріалу;

не використані повністю або частково бланки документів суворого обліку (книжки атестатів, чекові вимоги та ін.);

пояснювальна записка, яка характеризує стан матеріальних засобів служби, обліку і звітності по службі військової частини (з'єднання), що розформовується;

витяг із акта ліквідаційної комісії у частині, що безпосередньо стосується кожної окремої служби;

книга обліку матеріальних засобів і військової техніки.

8.2.8. Заключний звіт по кожній службі окремо підписується головою ліквідаційної комісії, усіма її членами, начальником служби і подається через командира військової частини (з'єднання) вищому органу - управлінню (відділу) військового округу (оперативному командуванню) або начальнику служби з'єднання (якщо військова частина матеріальні засоби отримувала через склади з'єднання).

8.2.9. Начальник вищого органу зобов'язаний у триденний строк після отримання заключного звіту розглянути і, за відсутності претензій, прийняти його та видати довідку військовій частині (з'єднанню) про прийняття звіту.

При наявності нестач, надлишків або псування матеріальних засобів командир частини (з'єднання) призначає службове розслідування і винуваті притягуються до відповідальності у встановленому порядку.

8.2.10. У тих випадках, коли військова частина (з'єднання) завершує своє існування у зв'язку з переформуванням в іншу військову частину (з'єднання), передача матеріальних засобів проводиться відповідно до правил передачі, встановлених для частин, які підлягають розформуванню, але без складання заключних звітів по службах.

Передача у такому випадку, оформлюється актом, у якому дається характеристика стану обліку і звітності по кожній службі окремо і вказується відповідність дійсної наявності матеріальних засобів даним обліку. Акт подається вищим органам.

8.2.11. Після здачі заключного звіту і одержання довідки від вищого органу про передачу матеріальних засобів начальники служб військової частини (з'єднання) приводять у належний порядок справи по службах і готують їх до здавання в архів або на знищення.

8.2.12. Всі документи діловодства військової частини (з'єднання), що розформовується, які необхідно зберігати в архіві, здаються до нього за встановленим порядком.

(підпункт 8.2.12 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністра оборони від 11.06.98 р. N 233)

8.2.13. Гербові печатки і кутові штампи розформованих військових частин (з'єднань) здаються до архіву разом з ліквідаційним актом, а інші печатки і штампи знищуються у встановленому порядку.

(підпункт 8.2.13 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністра оборони від 11.06.98 р. N 233)

8.2.14. Ліквідаційна комісія, по закінченні розформування військової частини (з'єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт.

У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, працівники); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

До акта додаються довідки управлінь (відділів) військового округу по кожній службі, а також окремі акти на передані або знищені встановленим порядком майно і документи.

Крім того, до ліквідаційного акта додаються: довідка про здавання постачальному органу невикористаних бланків і копій військових перевізних документів, строк зберігання яких не закінчився, а також звіт і акт останньої перевірки військових перевізних документів.

8.2.15. Ліквідаційний акт складається в одному примірнику, затверджується відповідним командуванням і подається по команді, а потім здається до архіву.

9. Порядок приймання та здавання справ і посад особами, що відають військовим (корабельним) господарством

9.1. Загальні положення

9.1.1. З метою підвищення відповідальності за керівництво військовим (корабельним) господарством і забезпечення збереження державної власності всі посадові особи при призначеннях і переміщеннях зобов'язані здавати та приймати справи і посаду.

Новопризначені командири військових частин (кораблів) невідкладно, після їх прибуття до військової частини та представлення старшим командиром (начальником), приступають до виконання обов'язків за посадою. Про початок виконання обов'язків за посадою новопризначений командир військової частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові), після чого здійснює приймання справ та посади в порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та цим Положенням.

Для приймання та здавання справ і посади, починаючи з начальника служби військової частини та вище і їм відповідних посадових осіб, наказом старшого командира (начальника) призначається комісія.

У роботі щодо приймання та здавання справ і посади всіма матеріально відповідальними особами військової частини (з'єднання) обов'язково бере участь внутрішня перевірочна комісія.

Приймання та здавання справ і посади повинні проходити без порушення роботи служби.

Рішення щодо руху матеріальних засобів у підпорядкованих підрозділах, службах (службі), в тому числі щодо видачі матеріальних засобів зі складів, до закінчення приймання і здавання справ та посади (до затвердження акта) приймає особа, яка здає справи і посаду, з дозволу особи, що приймає справи і посаду. Про прийняте рішення повідомляється голова комісії, призначеної наказом старшого командира (начальника).

(пункт 9.1.1 у редакції наказу Міністерства
 оборони України від 26.07.2016 р. N 383)

9.1.2. Приймання та здавання справ і посади (у господарському відношенні) включає:

вивчення тим, хто приймає посаду, стану військового господарства (служби), а також стану природоохоронних об'єктів, їх будівництва (реконструкції) і капітального ремонту, виділених і витрачених на це коштів;

ознайомлення з посадовими особами;

здавання тим, що здає посаду, а тим, що приймає, - перевірку та приймання матеріальних засобів, коштів і документів;

документальне оформлення приймання та здавання справ і посади.

9.1.3. Приймання та здавання справ і посади проводиться за календарним планом, який розробляється разом: тим, хто приймає, та тим, хто здає справи і посаду, а також головою комісії.

Цей план розробляється в довільній формі і повинен передбачати виконання всієї роботи у межах часу, відведеного на приймання і здавання справ і посади.

Календарний план може включати такі питання:

черговість та строки заслуховування доповідей посадових осіб, підпорядкованих тому, хто здає справи і посаду;

черговість та строки перевірки служб і різних об'єктів господарства (служби);

строк, у який повинні бути проведені за книгами і картками обліку всі прибуткові та витратні операції згідно з документами, виписаними на підставі вказівок того, хто здає справи і посаду;

окремі строки складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів по окремих службах і об'єктах господарства;

кінцевий строк складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів та оформлення акта.

Календарний план затверджується вищим командиром (начальником) особи, що приймає справи і посаду.

9.1.4. Для приймання та здавання справ і посади встановлюються такі строки:

командира військової частини - не більше 10 днів;

заступника командира військової частини і з'єднання з тилу і їм відповідних посадових осіб - не більше 20 днів:

начальника служби військової частини і з'єднання - не більше 15 днів;

начальника клубу військової частини і з'єднання - не більше 15 днів;

начальника складу, хлібозаводу (хлібопекарні) і їдальні - не більше 10 днів;

начальника майстерні частини (з'єднання) - не більше 5 днів;

командира і старшини підрозділу - не більше 5 днів;

командира взводу - не більше 3 днів.

Строк приймання та здавання справ і посади рахується з моменту прибуття у військову частину (з'єднання) призначеної для прийому справ і посади особи.

Іншим посадовим особам строк приймання і здавання справ і посади визначається старшим начальником (але не більше 10 днів).

9.1.5. Пункт 9.1.5 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 оборони України від 26.07.2016 р. N 383,
у зв'язку з цим пункти 9.1.6 - 9.1.11 вважати
 відповідно пунктами 9.1.5 - 9.1.10)

9.1.5. Приймання справ і посади проводиться особисто тим, хто приймає, від того, хто здає, у присутності комісії.

9.1.6. Комісія, призначена для приймання та здавання справ і посади, чи внутрішня перевірочна комісія у присутності того, хто приймає, і того, хто здає справи і посаду, проводить:

інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються заново призначеною посадовою особою військової частини (з'єднання);

перевірку господарської діяльності військової частини, служб складів та інших об'єктів з моменту останньої перевірки і порівняння облікових відомостей з даними дійсної наявності матеріальних засобів.

9.1.7. Приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим (корабельним) господарством, оформлюється актом (додаток N 8).

До акта додаються відомості наявності і якісного стану матеріальних засобів з указанням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення того, хто здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

У тих випадках, коли той, хто здає, або заново призначений начальник має по окремих статтях акту заперечення, він викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.

Вищий начальник при затвердженні акта про приймання та здавання справ і посади зобов'язаний розглянути заперечення. При необхідності, для виявлення дійсного стану речей і розбору заперечень того, хто здає (приймає) справи і посаду, розпорядженням командира частини (з'єднання) призначається службове розслідування, яке повинно бути закінчено в двотижневий строк.

Абзац п'ятий пункту 9.1.7 виключено

(абзац п'ятий пункту 9.1.7 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399
,
виключено згідно з наказом Міністерства
 оборони України від 26.07.2016 р. N 383)

9.1.8. Акт і відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів підписуються тим, хто приймає, і тим, хто здає справи та посаду, а також членами комісії, які проводили інвентаризацію матеріальних засобів і перевірку господарської діяльності військової частини (служби). Відомості, крім вказаних осіб, підписуються також особами, які прийняли матеріальні засоби на подальше зберігання.

Акти затверджуються:

при прийманні та здаванні справ і посади заступниками командира та начальниками служб з'єднання і їм відповідними особами - командиром з'єднання;

при прийманні та здаванні справ і посади заступниками командира та начальниками служб частини і їм відповідними особами - командиром частини;

при прийманні та здаванні справ і посади командиром та старшиною підрозділу - вищим командиром (начальником);

при прийманні та здаванні справ і посади начальником складу, майстерні, хлібозаводу (хлібопекарні), їдальні і їм відповідними особами - вищим начальником з підпорядкованості.

Про приймання та здавання справ і посади подається звіт безпосередньому начальнику.

9.1.9. Рішення щодо усунення зазначених у акті приймання та здавання справ і посади недоліків повинно бути прийнято вищим начальником не пізніше 10-денного строку. У тому випадку, коли за результатами нестачі проводиться службове розслідування, рішення про притягнення винуватого до відповідальності повинно бути прийнято не пізніше місячного строку з дня закінчення розслідування. Особа, яка здає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта про приймання і здавання справ і посади вищим начальником, а в тому випадку, коли виявлена нестача - після прийняття щодо них відповідного рішення.

9.1.10. Безпосередні начальники несуть відповідальність за організацію і якісне проведення приймання та здавання справ і посади підпорядкованими їм посадовими особами.

9.2. Приймання та здавання справ і посад заступниками командира та начальниками служб військової частини (з'єднання)

9.2.1. Заново призначеному заступнику командира або начальнику служби військової частини (з'єднання) після представлення посадовим особам, згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідно познайомитись з посадовими особами військової частини (з'єднання), заступником командира гарнізону з тилу (начальником служби гарнізону зі спеціальності), начальником квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону), керівниками місцевих підприємств, установ і організацій, які здійснюють постачання матеріальних засобів і надають послуги військовій частині (з'єднанню).

(пункт 9.2.1 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

9.2.2. Приймаючи справи і посаду, заступник командира (начальник служби) військової частини зобов'язаний:

ознайомитись із загальними питаннями ведення військового господарства у підпорядкованих службах (службі) військової частини;

перевірити стан бойової підготовки підпорядкованих підрозділів, їх укомплектованість особовим складом і технікою та інші питання;

ознайомитись з актами останніх перевірок господарської діяльності (документальної ревізії) підпорядкованих підрозділів і частин (служб);

заслухати у присутності того, хто здає справи і посаду, звіти підпорядкованих посадових осіб про стан господарства та забезпечення військової частини (з'єднання) матеріальними засобами по підпорядкованих службах (службі);

перевірити ступінь виконання планів річного господарського, контрольно-ревізійної роботи, експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, планів по підпорядкованих службах (службі), а також виконання пропозицій попередніх перевірок і документальних ревізій, стан обліку і звітності по службах (службі);

перевірити наявність і якісний стан матеріальних засобів, техніки та майна у підрозділах (частинах), службах, на складах, а також організацію їх експлуатації, збереження, ремонту і обліку.

При прийманні і здаванні справ та посади заступником командира частини (з'єднання) матеріальні засоби можуть перевірятися вибірково, а при прийманні і здаванні справ та посади начальником служби і йому відповідними особами проводиться інвентаризація матеріальних засобів по службі;

перевірити організацію харчування, матеріального забезпечення по підпорядкованих службах (службі), квартирно-побутові умови підпорядкованого особового складу, а також стан казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання військової частини (з'єднання) по підпорядкованих службах (службі).

9.2.3. При ознайомленні з загальними питаннями ведення військового господарства (стану служби) той, хто приймає справи і посаду, вивчає умови розквартирування військової частини (з'єднання); розміщення складів, парків, майстерень, медичних пунктів та інших об'єктів, їх благоустрій і стан; установлений порядок забезпечення матеріальними засобами та організацію підвезення, розміщення підприємств, установ і організацій місцевих постачальників; яка квартирно-експлуатаційна частина забезпечує квартирним утриманням, її місцезнаходження; організацію торговельно-побутового забезпечення, лазнево-прального обслуговування та інші питання.

9.2.4. Укомплектованість підрозділів, частин (служб) вивчається шляхом порівняння штатної і облікової чисельності особового складу та наявності техніки.

При ознайомленні з особовим складом той, хто приймає посаду, заслуховує відзиви того, хто здає справи і посаду, про ділові та моральні якості підпорядкованих військовослужбовців і їх подальшу перспективу по службі.

9.2.5. Стан бойової і спеціальної підготовки особового складу визначається за результатами останніх інспекторських (контрольних) перевірок, виконанням навчальних планів та функціональних обов'язків посадовими особами у ході роботи.

Перевірка бойової і мобілізаційної готовності підпорядкованих підрозділів і частин (служб) здійснюється шляхом ознайомлення з відповідними документами (планом приведення військової частини і з'єднання у встановлені ступені бойової готовності, мобілізаційним планом та іншими), районами зосередження по бойовій тривозі підпорядкованих підрозділів і частин та збору їх для виходу на навчання, для гасіння пожежі, ліквідації наслідків стихійних явищ та вирішення інших завдань.

9.2.6. Ознайомлення з результатами раніше проведених перевірок повинно розпочинатись з актів документальної ревізії (перевірки господарської діяльності, інспекторської перевірки), висновків вищих органів і наказів командира частини (з'єднання) за результатами цих перевірок.

9.2.7. При перевірці річних та місячних планів встановлюється, які заходи передбачені з питань ведення військового (корабельного) господарства (служби) частини (з'єднання) і як вони виконані.

9.2.8. При перевірці стану обліку і звітності, законності господарських операцій, перш за все, слід встановити, відповідає чи ні заведений облік і звітність законодавству. Після того звіряються дані обліку частини (з'єднання) з обліком вищих органів. У ході роботи встановлюється правильність здійснених записів у книгах обліку матеріальних засобів і виведених у них лишків.

Після закінчення перевірки той, хто приймає справи і посаду, разом з комісією оцінює стан обліку і звітності, а також законність оформлення господарських операцій.

9.2.9. Наявність, якісний стан, умови зберігання матеріальних засобів, експлуатації і ремонту техніки встановлюються тим, хто приймає справи і посаду, вибірково. При цьому послідовно перевіряються: записи в книгах і картках обліку з часу останньої перевірки; кількісний та якісний стан усіх видів матеріальних засобів на складах і в підрозділах та стан забезпеченості; комплектність і умови збереження матеріальних засобів недоторканного запасу.

При перевірці наявності і стану матеріальних засобів у підрозділах (частинах) і на складах поточного забезпечення особлива увага приділяється тому майну, яке найчастіше втрачається, а на складах недоторканного запасу - умовам зберігання, поновленню запасів і дотриманню встановленої комплектності.

Той, хто приймає справи і посаду, перевіряє також використання виділених коштів по підпорядкованих службах.

9.2.10. У тому разі, коли заступник командира або начальник служби частини (з'єднання) призначається також і посадовою особою гарнізону, він зобов'язаний ознайомитись і прийняти справи та посаду відповідно до обов'язків, викладених у Статуті гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

(пункт 9.2.10 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

9.2.11. При прийманні посади заступника командира (начальника служби) для тимчасового виконання (на період відпустки, хвороби, відрядження штатної посадової особи і т. д.) час на приймання-здавання посади відводиться обмежений. При цьому наявність матеріальних засобів підтверджується матеріально-відповідальними особами.

Всі термінові справи повинні бути вирішені, по можливості, тим, хто здає посаду. Про приймання-здавання посади доповідається командиру частини (з'єднання).

До тимчасового виконання обов'язків особа допускається наказом командира військової частини (з'єднання) і несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

9.2.12. У випадку виявлення зловживань, занедбаності обліку при прийманні справ і посади заступника командира (начальника) служби військової частини (з'єднання) і йому відповідних посадових осіб, той, хто приймає справи і посаду, доповідає командиру частини (з'єднання) про необхідність призначення спеціальної комісії для перевірки наявності, якісного стану, обліку і законності витрат матеріальних засобів та коштів.

9.2.13. Під час роботи комісії по перевірці наявності матеріальних засобів на складі мають бути присутні ті, хто здає і хто приймає справи та посаду заступника командира (начальника служби).

9.2.14. Результати приймання і здавання справ та посади заступника командира, начальників служб частини (з'єднання) і їм відповідних посадових осіб, оголошуються в наказі командира військової частини (з'єднання).

9.3. Приймання та здавання справ і посади командиром підрозділу

9.3.1. Командир підрозділу приймання і здавання справ та посади здійснює на підставі наказу по частині.

Той, хто приймає справи і посаду, зобов'язаний:

заслухати в присутності того, хто здає справи і посаду, доповіді підпорядкованих командирів і старшини підрозділу про стан господарства підрозділу і забезпечення матеріальними засобами;

перевірити розташування і стан закріплених приміщень;

ознайомитись в діловодстві частини з документами перевірок, що характеризують стан і організацію ведення господарства в підрозділі;

перевірити наявність озброєння, бойової техніки, боєприпасів, транспорту та майна в підрозділі, звірити його з книгами обліку служб частини.

9.3.2. Після приймання та здавання справ і посади командири підрозділів подають звітні документи згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

(пункт 9.3.2 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

9.4. Приймання та здавання справ і посади начальником складу (сховища)

9.4.1. Той, хто приймає справи і посаду начальника складу (сховища), у присутності внутрішньої перевірочної комісії зобов'язаний:

перевірити наявність, якісний стан, організацію зберігання і обліку матеріальних засобів, які знаходяться на складі (у сховищі), і прийняти їх;

перевірити правильність розміщення (укладення) матеріальних засобів при зберіганні і дотримання заходів охорони їх від псування, а також виконання правил пожежної безпеки, наявність інструкцій та необхідних засобів пожежогасіння.

9.4.2. До часу приймання та здавання справ і посади начальника складу (сховища) у книгу обліку матеріальних засобів записуються всі прибуткові і витратні документи, після чого вони здаються в діловодство служби військової частини. Діловод (старший писар, писар) служби частини зобов'язаний записати у книги обліку всі, що надходять зі складу (із сховища) прибуткові і витратні документи, звірити лишки, які значаться за обліковими даними складу (сховища), з лишками по книгах обліку військової частини і скласти відомість книжних лишків матеріальних засобів на складі (в сховищі) із вказуванням їх категорійності (якісного стану).

9.4.3. Внутрішня перевірочна комісія проводить перерахування та зважування всіх матеріальних засобів на складі (у сховищі) і заносить у відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів їх дійсну наявність із зазначенням категорійності (якісного стану). Відомості підписуються тим, хто приймає і хто здає справи та посаду, і членами комісії.

9.5. Приймання та здавання справ і посади начальниками майстерні, хлібозаводу (хлібопекарні), їдальні та відповідними їм посадовими особами

9.5.1. Той, хто приймає справи і посаду начальника майстерні, хлібозаводу (хлібопекарні), їдальні, лазні, пральні, у присутності внутрішньої перевірочної комісії зобов'язаний:

ознайомитись з роботою об'єкту, який приймається, з організацією у ньому зберігання, утримання і обліку матеріальних засобів;

прийняти дійсну наявність матеріальних засобів у майстерні, хлібозаводі (хлібопекарні), їдальні, лазні, пральні і порівняти її з даними обліку;

перевірити дотримання правил пожежної безпеки і наявність необхідних засобів пожежогасіння та інструкцій.

9.5.2. Приймання матеріальних засобів у майстерні, хлібозаводі (хлібопекарні), їдальні, лазні, пральні проводиться особисто тим, хто приймає справи і посаду, у присутності того, хто здає.

9.5.3. На прийняті матеріальні засоби складається відомість наявності і якісного стану матеріальних засобів із зазначенням наявності, якісного стану, надлишків та нестач. Відомість підписується тим, хто приймає, і тим, хто здає справи і посаду, а також членами внутрішньої перевірочної комісії, присутніми при прийманні справ і посади.

9.6. Приймання та здавання справ і посади діловодом (старшим писарем, писарем) служби частини (з'єднання)

9.6.1. Той, хто приймає справи і посаду діловода (старшого писаря писаря) служби частини (з'єднання), у присутності внутрішньо перевірочної комісії зобов'язаний:

звірити записи лишків матеріальних засобів, які значаться у книгах обліку військової частини (з'єднання), з даними книг обліку матеріальних засобів на складах і у підрозділах (частинах);

перевірити, згідно з описом, наявність справ і підшитих у них документів та прийняти справи;

перевірити і прийняти за описом виконані прибуткові та витратні документи, а також документи виконані, але такі, що очікують відповіді;

прийняти штампи, печатки і бланки суворого обліку.

9.6.2. Перед здаванням справ і посади діловода (старшого писаря, писаря) служби частини (з'єднання) у книгах обліку записуються всі прибутково-видаткові документи; виконані документи підшиваються у справи; складаються описи всіх книг і справ, які знаходяться у службі, а також невиконаних прибутково-видаткових документів та виконаних, але таких, що очікують відповіді.

9.6.3. До акту про приймання та здавання справ і посади діловода (старшого писаря, писаря) служби частини (з'єднання) додаються:

опис прийнятих справ і книг;

опис прийнятих невиконаних прибутково-видаткових документів;

опис прийнятих виконаних, але таких, що очікують відповіді, документів;

пояснення того, хто передає справи і посаду, стосовно всіх виявлених недоліків.

9.7. Приймання та здавання справ і посади старшиною підрозділу

9.7.1. Той, хто приймає справи і посаду старшини підрозділу, у присутності внутрішньої перевірочної комісії зобов'язаний:

ознайомитись з організацією і станом ротного господарства;

звірити книги обліку підрозділу з книгами обліку служб частини;

звірити дійсну наявність озброєння, бойової техніки, боєприпасів та майна, яке зазначається в книгах обліку військової частини за підрозділом, а також майна, яке значиться в книзі обліку матеріальних засобів, виданих у тимчасове користування.

9.7.2. До акта про приймання та здавання справ і посади старшини підрозділу додаються перші примірники відомостей наявності і якісного стану матеріальних засобів по кожній службі, яка веде окремий облік у діловодстві частини, з помітками начальників служб, які відають даними матеріальними засобами. Другі примірники відомостей залишаються у начальників служб для вжиття заходів за результатами приймання та здавання майна підрозділу.

У акті зазначається:

яких матеріальних засобів і скільки не вистачає або зайвих у підрозділі;

яке озброєння, техніка та майно потребують ремонту;

забезпеченість підрозділу речовим майном, у тому числі, робочим обмундируванням;

наявність і стан облікових документів;

стан спального приміщення, кімнати побутового обслуговування, умивальників, сушильні, санвузла, кімнати для зберігання особистих речей військовослужбовців та інших приміщень підрозділу;

виконання вимог пожежної безпеки у підрозділі.

Акт підписується тим, хто здає, і тим, хто приймає справи і посаду, та затверджується командиром підрозділу. При нестачі матеріальних засобів і необхідності проведення службового розслідування командир підрозділу подає рапорт за підлеглістю з доданням акта та докладним поясненням причин нестачі.

10. Контроль господарської діяльності військової частини (з'єднання)

10.1. Завдання контролю

10.1.1. З метою успішного здійснення господарської діяльності військових частин (з'єднань) повинен систематично проводитись контроль за своєчасним та всебічним їх забезпеченням і законністю витрат матеріальних засобів та коштів.

10.1.2. Головним завданням контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання) є: перевірка правильності та своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, його заступників та інших посадових осіб, статутів, положень, настанов, керівництв та інструкцій з питань ведення військового (корабельного) господарства, охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів, а також надання допомоги посадовим особам у керівництві військовим (корабельним) господарством.

10.2. Види і форми контролю

10.2.1. За видами контроль господарської діяльності військової частини і з'єднання може бути попереднім і черговим.

10.2.2. Попередній контроль здійснюється у період, який передує підписанню первинних документів і проведенню запланованих господарських заходів. Його головною метою є запобігання незаконним і недоцільним витратам матеріальних засобів та коштів.

Цей контроль здійснюється кожним командиром (начальником) у межах наданих йому прав.

10.2.3. Черговий контроль здійснюється з метою перевірки законності і доцільності здійснених господарських операцій та господарської діяльності військової частини (з'єднання), виконання природоохоронного законодавства у відповідності з завданнями, викладеними у пункті 10.1.2 цього Положення.

Формами чергового контролю є:

інвентаризація матеріальних засобів;

перевірка господарської діяльності;

документальна ревізія;

перевірка виконання природоохоронних заходів.

10.2.4. Інвентаризація матеріальних засобів у військовій частині (з'єднанні) проводиться як самостійно, так і при перевірці господарської діяльності і документальній ревізії.

Інвентаризація матеріальних засобів включає:

перевірку їх фактичної наявності у підрозділах, на складах, в їдальнях, парках, майстернях та інших об'єктах військового (корабельного) господарства;

звіряння даних фактичної наявності з обліковими даними діловодства;

перевірку їх якісного стану і комплектності.

Інвентаризація матеріальних засобів проводиться у присутності і за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб.

10.2.5. Перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) включає аналіз діяльності служб з матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та інших видів забезпечення військової частини (з'єднання) і дотримання ними законності у витратах матеріальних засобів і коштів.

При цьому перевіряються:

правильність і своєчасність виконання законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, його заступників та інших посадових осіб, статутів, положень, настанов та інструкцій щодо ведення військового (корабельного) господарства;

планування, організація і стан підготовки особового складу тилових підрозділів (частин, служб), а також стан їх бойової готовності;

повнота і якість планування господарської діяльності військової частини (з'єднання), виконання заходів, передбачених річним і місячними планами та іншими документами, у військовій частині (з'єднанні) в цілому або в окремій службі;

стан та ефективність договірної роботи;

забезпеченість військової частини (з'єднання) матеріальними засобами, які передбачаються за табелями і нормами;

наявність і якісний стан матеріальних засобів;

повнота та якість доведення до особового складу установлених норм забезпечення;

доцільність і ефективність витрат матеріальних засобів та коштів;

правильність експлуатації, зберігання і ремонту-озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, меблів, обладнання, споруд, електро-, тепломереж та інших об'єктів військового (корабельного) господарства, умови та порядок зберігання матеріальних засобів;

організація лікувально-профілактичних та інших заходів щодо збереження здоров'я особового складу;

збереження навколишнього природного середовища у зайнятому частиною (з'єднанням) районі;

організація ветеринарного забезпечення частини (з'єднання);

дотримання законності і режиму заощадження при витратах матеріальних засобів і коштів, дотримання господарсько-фінансової та штатної дисципліни, правильність ведення обліку і звітності;

своєчасність та якість організації і проведення контрольно-ревізійної роботи і контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання) з боку командирів та посадових осіб, які відають військовим (корабельним) господарством, і внутрішньої перевірочної комісії;

стан роботи щодо попередження і заходи з боротьби з втратами, нестачами та незаконними витратами матеріальних засобів і коштів, а також щодо усунення причин, які сприяють їх виникненню, організація своєчасного відшкодування заподіяних державі збитків;

ефективність проведення заходів щодо дотримання режиму заощадження;

знання та виконання посадовими особами військової частини (з'єднання) службових обов'язків щодо ведення військового (корабельного) господарства і контролю за збереженням матеріальних засобів;

стан пожежної безпеки об'єктів військового (корабельного) господарства;

стан засобів випромінювань і проведення заходів щодо безпечної експлуатації об'єктів держтехнагляду;

виконання пропозиції і усунення недоліків за актами попередніх інвентаризацій, перевірок і ревізій, а також вказівок вищих постачальних органів.

10.2.6. Документальна ревізія військової частини (з'єднання) включає перевірку господарської діяльності військової частини (з'єднання) в обсязі пункту 10.2.5 цього Положення.

Крім того, при документальній ревізії перевіряються:

наявність прибутково-видаткових документів, правильність їх оформлення і законність проведення операцій;

записи у книгах і картках обліку і звіряння їх з наказами і оригіналами документів, на підставі яких здійснені записи;

своєчасність і повнота оприбуткованих матеріальних засобів, правильність складання актів приймання і оформлення відповідними документами виявлених нестач та псування, своєчасність запису виявлених нестач у книгу обліку нестач, отримання інспекторських посвідчень та стягнення з винуватих вартості заподіяного збитку;

правильність і своєчасність записів прибутково-видаткових документів в книгах і картках обліку, правильність переведення майна у нижчі категорії і виключення з обліку частини;

правильність ведення обліку матеріальних засобів у підрозділах, майстернях, їдальнях, на складах і т. д.;

правильність і якість складання звітності і дотримання строків її подання;

законність зарахування на забезпечення і зняття з нього особового складу;

правильність зберігання прибутково-видаткових документів, книг і карток обліку, бланків суворого обліку.

10.2.7. Перевірки господарської діяльності і документальні ревізії військової частини (з'єднання) за часом (строками) проведення можуть бути плановими та позаплановими. Перевірки господарської діяльності за обсягом можуть бути повними та неповними (з окремих питань). Документальні ревізії служб у всіх випадках повинні проводитись обов'язково у повному обсязі і, як правило, комплексно, тобто одночасно по всіх службах військової частини (з'єднання) та під єдиним керівництвом.

Документальні ревізії проводяться у строки:

військового округу (оперативного командування) - не рідше одного разу на 3 роки;

об'єднання, з'єднання - не рідше одного разу на 2 роки;

військової частини - не рідше одного разу на рік.

За рік до розформування, скорочення військової частини (з'єднання) проводиться документальна ревізія служб тилу, а при здаванні справ і посад начальника служби, заступника командира військової частини (з'єднання) з тилу проводиться обов'язково.

10.3. Порядок здійснення контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання)

10.3.1. Для проведення інвентаризації матеріальних засобів, перевірки господарської діяльності, наявності та використання військових перевізних документів у військовій частині (з'єднанні) призначається внутрішня перевірочна комісія з підкомісіями з родів військ і служб строком на один рік.

Склад комісії підбирається заступником командира військової частини (з'єднання) з тилу, узгоджується з начальником штабу, заступниками командира, начальниками родів військ та служб і віддається наказом командира частини (з'єднання) за місяць до початку календарного року.

В окремій роті і рівнозначних їй підрозділах створюється одна комісія для перевірки усіх служб.

10.3.2. Головою внутрішньої перевірочної комісії призначається офіцер за посадою не нижче командира роти, а членами комісії - офіцери, прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, а також працівники військової частини (з'єднання), які знають організацію і ведення військового (корабельного) господарства та не пов'язані у службовому відношенні зі службами, які перевіряються.

На час роботи голова та члени комісії звільняються від виконання своїх службових обов'язків.

Для перевірки господарської діяльності військової частини, яка входить у з'єднання, рішенням командира цього з'єднання можуть залучатись начальники (офіцери) родів військ та служб інших військових частин з'єднання.

10.3.3. Перед початком роботи внутрішньої перевірочної комісії проводяться такі заходи:

розробляється план інвентаризації або перевірки, у якому вказуються:

об'єкти, які підлягають інвентаризації або перевірці (склади, майстерні, підрозділи, діловодство та ін.);

час початку і закінчення роботи на кожному об'єкті; питання, які підлягають перевірці; час подачі акту інвентаризації або перевірки на затвердження командиру військової частини (з'єднання);

проводиться інструктаж членів внутрішньої перевірочної комісії командиром військової частини (з'єднання) або призначеною ним посадовою особою про мету завдання майбутньої інвентаризації матеріальних засобів чи перевірки господарської діяльності та про порядок роботи комісії;

членами комісії вивчаються накази, директиви, статути, положення, настанови та інструкції з питань організації і ведення військового (корабельного) господарства, обліку та звітності;

члени комісії знайомляться з листуванням родів військ і служб питань господарської діяльності, з висновками вищого органу по поданих військовою частиною (з'єднанням) звітам, які передбачені табелями, а також з актами і матеріалами попередньої інвентаризації (перевірки, документальної ревізії).

План проведення інвентаризації або перевірки розробляється та підписується головою внутрішньої перевірочної комісії, узгоджується заступниками командира і начальниками служб та затверджується командиром військової частини (з'єднання).

10.3.4. Внутрішня перевірочна комісія при проведенні інвентаризації матеріальних засобів і перевірці господарської діяльності має право:

перевіряти у підрозділах, на складах, у парках і на інших об'єктах наявність, якісний стан та умови зберігання матеріальних засобів;

перевіряти усі документи, книги та картки обліку матеріальних засобів, звіти і службове листування служб, які перевіряються;

вимагати від начальників служб та інших посадових осіб військової частини (з'єднання) подання необхідних довідок і пояснень;

при виявленні зловживань вилучати оригінали документів і додавати їх до акта інвентаризації матеріальних засобів або перевірки господарської діяльності;

знімати копії з документів, а у разі необхідності - опечатувати справи з документами, а також склади (сховища).

10.3.5. Інвентаризація матеріальних засобів і перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться за наказом (розпорядженням) командира військової частини (з'єднання), а також вищих командирів (начальників):

командиром військової частини (з'єднання) - особисто, через штаб, уповноважених ним осіб і внутрішню перевірочну комісію;

заступниками командира військової частини (з'єднання), начальниками родів військ і служб, командирами підрозділів - особисто;

вищими командирами (начальниками) - особисто та через уповноважених ними осіб.

10.3.6. Інвентаризація матеріальних засобів як самостійна форма контролю у військовій частині (з'єднанні) проводиться внутрішньою перевірочною комісією у строки:

усіх видів матеріальних засобів (крім пального, мастильних матеріалів і спецрідин, товарно-матеріальних цінностей на підприємствах військторгу, комунальних, аеродромних та інших споруд, а також тварин, птиці, сімей бджіл) - один раз на рік станом на 1 січня;

пального, мастильних матеріалів і спецрідин - не менше одного разу на місяць;

товарно-матеріальних цінностей на підприємствах військторгу - не менше двох разів на рік;

аеродромних та інших споруд - один раз на два роки;

тварин (молодняку, на відгодівлі, в нагулі, піддослідних), птиці, сімей бджіл - не менше одного разу на квартал.

Наявність та стан обліку бланків суворого обліку обов'язково перевіряється один раз на місяць. Крім того, інвентаризація матеріальних засобів обов'язкова:

при прийманні (здаванні) посади матеріально-відповідальними особами;

при передачі, перепідпорядкуванні, переході на забезпечення в іншу військову частину (з'єднання), розформуванні військової частини (з'єднання).

10.3.7. Інвентаризація матеріальних засобів проводиться:

зважуванням матеріальних засобів, які підраховуються за масою (вагою);

перераховуванням штучних предметів;

обмірюванням об'єму картоплі, свіжих овочів, солі та т.ін.;

замірюванням пального у баках машин, резервуарах та іншій тарі;

вимірюванням матеріалів, які рахуються у метрах.

Крім перевірки наявності і відповідності якісного стану озброєння, бойової та іншої техніки, проводиться звіряння їхніх заводських номерів з даними облікових документів.

10.3.8. Майно, яке зберігається у стандартній упаковці, якщо остання не поламана і чітко видно заводське маркування, перевіряється за даними, які вказані у маркуванні, з перевіркою на вибірку 10 - 15 % місць.

При порушенні маркування або стандартної упаковки проводиться повне переважування або перераховування матеріальних засобів.

Одночасно з інвентаризацією внутрішня перевірочна комісія перевіряє організацію таврування речового майна, дотримання строків консервації озброєння, бойової та іншої техніки і порядок зберігання бланків суворого обліку.

10.3.9. Підсумки інвентаризації по кожному виду матеріальних засобів записуються у відомості наявності і якісного стану матеріальних засобів, де вказуються:

найменування матеріальних засобів;

одиниця виміру;

кількість і якість (категорійність) матеріальних засобів, які значаться за даними обліку;

дійсна наявність і якість (категорійність) матеріальних засобів;

виявлені нестачі та надлишки.

Відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів підписуються головою і членами комісії, які проводили перевірку, та матеріально-відповідальними особами, а також командирами підрозділів, які перевірялись.

Матеріально-відповідальні особи і командири підрозділів при цьому на кожній відомості заповнюють розписку, у якій вказують, що всі матеріальні засоби, перераховані у відомості, перевірені комісією і занесені у відомість в їх присутності та знаходяться на їх відповідальному збереженні. Цю розписку матеріально-відповідальні особи скріплюють своїми підписами і проставляють на ній дату оформлення відомості.

10.3.10. При інвентаризації внутрішня перевірочна комісія, крім того, з'ясовує наявність на складах, у сховищах, підрозділах зайвих і непотрібних військовій частині (з'єднанню) матеріальних засобів та доповідає командиру військової частини (з'єднання) свої пропозиції щодо їх подальшого використання.

Результати інвентаризації оформлюються актом у визначеній формі. Акт підписується головою і членами внутрішньої перевірочної комісії, а також, у порядку ознайомлення, начальниками родів військ та служб, які перевіряються, і разом з відомостями наявності та якісного стану матеріальних засобів подаються на затвердження командиру військової частини (з'єднання).

10.3.11. Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) внутрішньою перевірочною комісією проводиться по всіх родах військ і службах один раз на рік станом на 1 липня.

Планова перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) вищими командирами (начальниками) проводиться згідно з планами, силами та засобами цих командирів (начальників).

Перевірки наявності матеріальних засобів посадовими особами військової частини проводяться у відповідності з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

(абзац третій пункту 10.3.11 у редакції наказу
 Міністра оборони України від 04.08.2009 р. N 399)

10.3.12. Позапланові перевірки господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводяться за рішенням командира військової частини (з'єднання) і вищих командирів (начальників), за наявності сигналів про зловживання, значні недоліки у діяльності служб, скарг військовослужбовців, а також в інших необхідних випадках.

Строки та порядок проведення позапланових перевірок встановлюються особами, які їх призначили.

10.3.13. Документальна ревізія військової частини (з'єднання) призначається наказом (розпорядженням) вищого командира (начальника) і проводиться штатними ревізорами (інспекторами) або спеціально уповноваженими на це посадовими особами, які виконують обов'язки і користуються правами, встановленими для штатних ревізорів (інспекторів).

10.3.14. Документальні ревізії служб проводяться: військової частини - щорічно, з'єднання - один раз на два роки і повинні охоплювати їх діяльність за час з моменту закінчення попередньої документальної ревізії до початку перевірки.

До участі у проведенні документальної ревізії військової частини (з'єднання) повинна обов'язково залучатися внутрішня перевірочна комісія.

Документальна ревізія проводиться без завчасного попередження військової частини (з'єднання).

10.3.15. Результати перевірки господарської діяльності (документальної ревізії) військової частини (з'єднання) оформлюються актом, який підписується особами, що проводили перевірку (ревізію), а також у порядку ознайомлення - командиром, начальниками родів військ і служб військової частини (з'єднання), що перевірялася, та разом з відомостями наявності і якісного стану матеріальних засобів подаються на затвердження вищому командиру (начальнику), за розпорядженням якого проводилась перевірка (ревізія).

10.3.16. Акт перевірки господарської діяльності (документальної ревізії) повинен бути конкретним і грунтуватись на документально підтверджених фактах. Висновки, не підтверджені документами, у акт не записуються.

Поряд з недоліками та порушеннями, виявленими під час перевірки (документальної ревізії), в акті відмічаються і позитивні сторони господарської діяльності військової частини (з'єднання), окремих служб, досягнення у забезпеченні зберігання матеріальних засобів, які заслуговують поширення як передовий досвід.

10.3.17. Акт перевірки господарської діяльності (документальної ревізії) складається за такою схемою:

заголовок акта, склад комісії, підстава для проведення перевірки (ревізії), строки перевірки (ревізії), який період охоплено перевіркою (ревізією), відповідальні особи за період перевірки (ревізії);

стан служб (служби) і в цілому військового (корабельного) господарства щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (з'єднання);

організація і стан підготовки особового складу, організація роботи служби і проведення господарських операцій;

обгрунтованість заявок на матеріальні засоби і кошти та ступінь їх задоволення вищими органами;

результати інвентаризації матеріальних засобів на складах, у підрозділах та на інших об'єктах;

складське і ротне господарство, організація зберігання матеріальних засобів;

загальний і санітарний стан складських приміщень та їх обладнання, організація, стан зберігання і розміщення матеріальних засобів, наявність та ефективність використання вантажно-розвантажувальної техніки, пожежна безпека;

засоби зважування і вимірювання, організація операційної діяльності (приймання, відправка, видача);

законність і доцільність здійснення господарських операцій, їх оформлення первинними документами, своєчасність і повнота оприбуткування тих, що надійшли, матеріальних засобів і коштів, наявність і якість оформлення первинних документів, облік збереження і використання бланків суворого обліку;

організація обліку і звітності: наявність книг і карток обліку та їх оформлення, якість і своєчасність записів у книгах та картках, відповідність записів даним первинних документів, правильність виведення лишків і підсумків по книгах і картках, стан обліку у діловодстві, підрозділах, майстернях, складах та інших об'єктах перевірки (ревізії), відповідність звітності відомостям поточного обліку, якість звітності;

наявність та стан обліку в натуральних та грошових показниках нестач та втрат військового майна за службу в цілому; здійснення контролю за прийняттям відповідних рішень щодо нестач та втрат, вчасним їх відшкодуванням;

організація внутрішнього господарського контролю і виконання пропозицій та рекомендацій попередніх перевірок (ревізій), виконання всіма командирами і начальниками служб обов'язків з контролю, а також пропозицій за результатами інвентаризації, перевірок і документальних ревізій;

повнота доведення до особового складу встановлених норм забезпечення; правильність експлуатації, збереження і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, меблів, обладнання, споруд та інших об'єктів військового (корабельного) господарства;

висновки і пропозиції: оцінка стану військового (корабельного) господарства взагалі і окремих служб, позитивні і негативні сторони, оцінка роботи та рівень спеціальної підготовки особового складу служб, виявлені недоліки, пропозиції і заходи щодо їх усунення та поліпшення роботи військового (корабельного) господарства.

У разі необхідності в акті висвітлюються й інші питання, що випливають з особливостей роботи військового господарства частини (з'єднання) або окремої служби, яка перевіряється (ревізується).

До акта, крім відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів, можуть додаватися також пояснення посадових осіб, різного роду довідки та інші документи, які пояснюють окремі положення і висновки акта.

10.3.18. Результати інвентаризації (перевірки господарської діяльності, документальної ревізії) оголошуються у наказі командира військової частини (з'єднання), де зазначаються позитивні сторони роботи, виявлені недоліки і заходи щодо їх усунення.

Контроль за виконанням пропозицій згідно з актом перевірки господарської діяльності (інвентаризації, документальної ревізії) здійснює командир (начальник), який призначив перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію).

За результатами перевірки (інвентаризації, документальної ревізії) головою внутрішньої перевірочної комісії або особою, яка здійснювала перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію), проводиться розбір з детальним аналізом позитивних сторін діяльності військової частини (з'єднання) або окремої служби, виявлених недоліків, причин їх виникнення і пропозицій щодо усунення цих недоліків.

10.3.19. У всіх випадках виявлення незаконних витрат матеріальних засобів або зловживань з боку посадових осіб військової частини (з'єднання) голова комісії (перевіряючий) зобов'язаний негайно припинити незаконні дії цих осіб і доповісти про це командиру військової частини (з'єднання).

10.3.20. У випадку виявлення нестач, які перевищують норми природних втрат, або надлишків голова комісії (перевіряючий) зобов'язаний негайно доповісти про це командиру військової частини (з'єднання) для вживання заходів.

10.3.21. Командир військової частини (з'єднання) при виявленні втрат, нестач або незаконних витрат матеріальних засобів призначає адміністративне розслідування з метою виявлення причин знайдених порушень та винуватих у цьому осіб.

Залежно від результатів адміністративного розслідування приймається рішення про відшкодування заподіяного збитку і про ступінь відповідальності кожної з винуватих осіб.

При виявленні протиправних дій, пов'язаних з розтратами, крадіжками та незаконними витратами матеріальних засобів і коштів, командир військової частини (з'єднання) повідомляє про них військового прокурора.

Виявлені під час перевірки (ревізії або інвентаризації) надлишки матеріальних засобів на підставі наказу командира військової частини (з'єднання) записуються на прибуток, а нестачі, що перевищують норми природних втрат, записуються у книгу обліку нестач, книгу обліку втрат матеріальних засобів, після чого списуються по книгах і картках обліку.

10.3.22. За приховування чи сприяння приховуванню фактів нестач, крадіжок, псування, незаконного отримання або витрат матеріальних засобів, а також за непред'явлення документів або пред'явлення неправильних документів винні посадові особи військової частини (з'єднання) притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

10.3.23. Голова та члени комісії (перевіряючі) за приховування виявлених порушень, недоліків і зловживань у діяльності посадових осіб військової частини (з'єднання), недоброякісне проведення інвентаризації, перевірки і ревізії, а також за неправильне висвітлення в акті фактичних справ несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

10.3.24. Результати інвентаризації матеріальних засобів, перевірки господарської діяльності і документальної ревізії військової частини (з'єднання) повинні використовуватись командиром військової частини (з'єднання) і вищими командирами (начальниками), а також постачальними органами для вивчення стану військового (корабельного) господарства в цілому та окремих служб, узагальнення і розповсюдження позитивного досвіду служб та посадових осіб, виявлення і усунення недоліків у їх діяльності і подальшого поліпшення стану військового (корабельного) господарства військової частини (з'єднання).

10.3.25. З метою більш глибокого аналізу господарської діяльності військової частини (з'єднання) в цілому або окремих служб можуть проводитись також інші заходи: збори особового складу військової частини, службові наради з офіцерами, прапорщиками і мічманами, що мають відношення до господарської діяльності, детальне вивчення пропозицій, скарг, заяв та ін.

Результати аналізу господарської діяльності оголошуються, як правило, у наказі командира військової частини (з'єднання) із зазначенням заходів щодо усунення виявлених недоліків і впровадження позитивного досвіду роботи служб та посадових осіб.

10.3.26. Контроль за роботою комерційного підприємства військової торгівлі та його об'єктів проводиться вищими органами військової торгівлі, командиром військової частини (з'єднання), його заступником з тилу і особами, призначеними командиром, а також комісіями громадського контролю за роботою підприємств торгівлі.

10.3.27. Документальні ревізії і перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств військової торгівлі та їх об'єктів, а також інвентаризації товарно-матеріальних цінностей військової торгівлі проводяться з обов'язковою участю представників комісій громадського контролю за роботою військової частини (з'єднання).

 

 

 

Додаток N 1
до п. 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України
від 16.07.97 р. N 300 

Договір N ___
(типовий)

про постачання _________________________________
________________________________________________