Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Положение о психологической службе в системе образования Украины

Минобразования
Положение, Приказ от 01.07.1993 № 230
Утратил силу

ПОЛОЖЕННЯ
про психологічну службу в системі освіти України 

Положення втратило чинність
(згідно з наказом Міністерства освіти України
від 3 травня 1999 року N 127)

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Психологічна служба в системі освіти є складовою державної системи охорони психічного здоров'я громадян України і діє з метою виявлення і створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психічного розвитку особистості, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, статевих, інших індивідуальних особливостей, створення умов для самовиховання і саморозвитку, сприяє виконанню виховних й освітніх завдань навчально-виховних закладів.

1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Загальною Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України "Про освіту", чинним законодавством, даним Положенням.

1.4. Дане Положення регламентує загальну структуру та функції психологічної служби в системі освіти в цілому і є основою для створення структурних підрозділів служби.

1.5. Діяльність психологічної служби в системі освіти забезпечується фахівцями-психологами, що мають відповідну вищу освіту.

За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

II. ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

2.1. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:

діагностика - психологічне обстеження дітей і підлітків, їх груп та колективів, умов навчання та розвитку;

корекція - здійснення психолого-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному розвитку та поведінці, схильності до правопорушень;

реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які знаходяться у кризовій ситуації, постраждали від соціальних, технічних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси тощо;

профілактика - своєчасне попередження відхилень у становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктам та інше;

консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань виховання дітей, підлітків, створення психологічних умов для їх розвитку, допомога органам державного управління освітою в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів;

просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в закладах і установах освіти;

психологічна експертиза - участь в оцінці нових технологій навчання і виховання дітей, підлітків, молоді, педагогічних іновацій, визначенні доцільності їх впровадження, сприяння розробці та використанню нових діагностичних методик;

психологічна прогностика - створення моделей поведінки групи та особистості, прогнозування психічного розвитку тощо.

III. СТРУКТУРА ТА УПРАВЛІННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЮ СЛУЖБОЮ

3.1. Психологічна служба в системі освіти складається з трьох основних ланок:

а) загальноукраїнський науково-методичний центр практичної психології;

б) регіональні центри (лабораторії) практичної психології;

в) практичні психологи, які працюють у закладах і установах освіти.

3.2. Загальноукраїнський науково-методичний центр практичної психології діє на базі Науково-дослідного інституту психології АПН України, Інституту системних досліджень Міністерства освіти України.

До його повноважень належать: організаційні, координуючі та контролюючі функції в галузі практичної психології, визначення перспектив та напрямів розвитку служби, науково-методичне забезпечення діяльності практичних психологів, вимог до її змісту, організація експертизи психологічних методів, методик, новацій, підручників; вивчення потреб і комплектування кадрів для підвищення кваліфікації працівників служби; впровадження в практику досягнень психологічної науки та передового досвіду; забезпечення виготовлення та тиражування інструментарію для практичних психологів.

3.3. Роботу Загальноукраїнського науково-методичного центру організовує головний психолог Міністерства освіти України, до компетенції якого входять питання перспектив і розвитку мережі психологічної служби, вимоги до змісту її діяльності, організація підготовки кадрів практичних психологів, виготовлення й впровадження інструментарію для їх діяльності, впровадження у практику досягнень психологічної науки та передового досвіду.

3.4. Регіональні центри практичної психології створюються при управлінні освіти Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій. Основним завданням цих центрів є організація та координація роботи практичних психологів у закладах і установах освіти області та методичне забезпечення їх роботи, підвищення професійного рівня, здійснення атестації та перепідготовки працівників психологічної служби; визначення потреб та формування державного замовлення на такі кадри.

З метою чіткої координації дій практичних психологів, більш повного задоволення потреб навчально-виховних закладів у послугах психологічної служби центри практичної психології можуть створюватися при відділах (управліннях) освіти районних державних адміністрацій, виконкомів міських рад народних депутатів.

Такі центри можуть об'єднувати консультативні кабінети, телефони довіри, науково-методичні групи, групи інформаційного забезпечення, лабораторії профорієнтації, кабінети корекції кризових станів, психолого-медико-педагогічні консультації та інші різновиди форм діяльності, а також психологів загальноосвітніх навчально-виховних закладів під керівництвом головного психолога відповідного центру.

3.5. Практичний психолог є головною ланкою психологічної служби.

Практичний психолог закладу (установи):

бере участь в організації освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку дітей, молоді, їхнього повноцінного психічного здоров'я;

проводить психолого-педагогічну діагностику готовності до навчання в період переходу з однієї вікової групи до іншої, допомогає у виборі освітньої установи згідно з рівнем психічного розвитку;

планує та розробляє розвиваючі, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей дітей;

сприяє пошуку, добору, розвитку обдарованих дітей, свідомому вибору дітьми, молоддю професії з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей;

готує вихованців, учнів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

здійснює первинну профілактику алкоголізму і наркоманії, інших шкідливих звичок серед підлітків;

проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію асоціальної поведінки;

формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів, батьків;

консультує працівників освітніх установ з питань психології, практичного використання її в організації навчально-виховного процесу.

3.6. У своїй професійній діяльності працівник психологічної служби повинен:

керуватись у своїй діяльності Етичним Кодексом психолога;

додержуватись педагогічної етики, поважати гідність дитини, захищати її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, пропагувати здоровий спосіб життя;

зберігати професійну таємницю, не поширювати відомості, отримані в процесі діагностичної або корекційної роботи, якщо її поширення може завдати шкоди дитині чи її оточенню;

постійно підвищувати свій професійний рівень, загальну культуру;

пропагувати психологічні знання, запобігати випадкам здійснення психодіагностичної, розвивально-корекційної, профілактичної, консультативно-методичної роботи особами, що не мають відповідної фахової підготовки;

будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному контакті шляхом співробітництва з усіма учасниками педагогічного процесу;

знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня освіти, розвитку дітей, вимоги до нормативного забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

____________ 

Опрос