Идет загрузка документа (406 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Методики обследования и паспортизации гидротехнических сооружений систем гидравлического изъятия и складирования промышленных отходов

Госкомградостроительства
Методика, Приказ от 19.12.1995 № 252
редакция действует с 10.09.1996

Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів

Наказ Державного комітету України у справах містобудування і архітектури
від 19 грудня 1995 року N 252 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 1995 р. за N 466/1002

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури
від 10 вересня 1996 року N 165

На виконання Протоколу N 3 засідання Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України від 01.12.94 р. НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, що додається.

2. Подати зазначену Методику на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на Головне управління промислової забудови та інженерної інфраструктури.

 

Голова Комітету

В. Гусаков 

 

МЕТОДИКА
ОБСТЕЖЕННЯ І ПАСПОРТИЗАЦІЇ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД СИСТЕМ ГІДРАВЛІЧНОГО ВИЛУЧЕННЯ ТА СКЛАДУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ТА ХВОСТІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Методика обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів (надалі - Методика) призначена для забезпечення комплексу робіт, що виконуються при обстеженні і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного транспортування і складування промислових відходів та поширюється на всі споруди незалежно від відомчої належності та виду власності.

1.2. Планові обстеження виконуються підприємством, яке експлуатує гідротехнічну споруду гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів із залученням інститутів Генеральними проектувальниками та інститутами Держкоммістобудування України, що виконують головні територіальні функції у цій галузі, а також спеціалізованими організаціями, що мають ліцензію на цей вид діяльності.

1.3. Позапланові обстеження виконуються при виникненні аварійних ситуацій або аварій спеціальними комісіями, склад яких затверджується органами місцевого самоврядування. Головою комісії призначається представник органу місцевого самоврядування.

1.4. Комісія проводить обстеження за спеціальною програмою, що дозволить з'ясувати причини виникнення аварійних ситуацій або аварій, визначити наслідки і розробити рекомендації щодо їх ліквідації.

1.4.1. В разі необхідності виконання позапланового обстеження, що виникло в результаті стихійного лиха, витрати на виконання комплексу робіт компенсуються за рахунок інших видів фінансування. У всіх інших випадках витрати на обстеження компенсуються за рахунок підприємства.

1.5. До початку роботи на розгляд комісії подається Паспорт гідротехнічних споруд системи гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів (надалі - Паспорт) для попереднього складання програми робіт.

1.6. На період роботи комісії власник підприємства забезпечує необхідні умови для її роботи:

- виділяє для цього приміщення, транспорт, забезпечує телефонний зв'язок;

- в разі необхідності зупиняє роботу споруд гідравлічного вилучення;

- надає необхідну технічну документацію;

- забезпечує доступ до всіх споруд, що підлягають обстеженню;

- забезпечує всіх членів комісії, які обстежують споруди, засобами для безпечного ведення робіт і, в разі необхідності, спецодягом.

1.7. Планові обстеження і паспортизація гідротехнічних споруд 1 та 2 класу капітальності проводяться не рідше одного разу в три роки.

Планові обстеження і паспортизація гідротехнічних споруд 3 та 4 класу капітальності проводяться не рідше одного разу в п'ять років.

1.8. Регламентні обстеження проводяться в залежності від стану комплексу споруд і виконуються у відповідності з правилами експлуатації, але не менше ніж один раз за рік.

1.9. У Методиці вживаються такі терміни та визначення:

1.9.1. Хвостосховище (золосховище, шламосховище, шлакосховище, басейн для накопичення рідких відходів виробництва)

Штучна гідротехнічна споруда у природному ландшафті, що може бути замкненою або напівзамкненою (напівзамкненість виникає при створенні грунтової чи подібної до неї греблі, крізь яку частково фільтрується рідина), для зберігання рідких хвостів (золи, шламу, шлаку та інших видів відходів виробництва), що можуть бути токсичними та екологічно небезпечними, які переміщуються з місць їх утворення гідравлічним способом.

1.9.2. Обстеження хвостосховища
 

Дія групи спеціалістів, що спрямована на забезпечення достовірними даними наповнення форм
Паспорта (за їх відсутністю), а також з'ясування причин аварії, встановлення ступеня впливу аварії на навколишнє природне середовище, здоров'я людини і розробку пропозицій (рекомендацій) по ліквідації її наслідків.

1.9.3. Паспортизація хвостосховищ

Стандартизований опис форми Паспорта, технічних характеристик хвостосховища, контрольно-вимірювальної апаратури, показників надійності, впливу на навколишнє середовище, здоров'я людини і пропозицій щодо підвищення надійності, екологічної та техногенної безпеки хвостосховища.

1.9.4. Хвости

Відходи (маються на увазі, головним чином, рідкі), що виникають при збагачуванні корисних копалин або при інших технологічних процесах у різних галузях виробництва.

1.9.5. Відходи
 
 

Непридатні для виробництва даної продукції види сировини, її залишки, що не вживаються, або речовини, які виникають в результаті технологічних процесів, які не підлягають утилізації у даному виробництві.
Відходи одного виробництва можуть використовуватися як сировина для іншого. Відходи не містять природну речовину, що неявно використовується у технологічних циклах, повітря, кисень, воду, що проходить "транзитом", та ін.
Шкідливі відходи обов'язково підлягають нейтралізації. Відходи, що не використовуються, перетворюються у викиди.

1.9.6. Підпірна призма

Елемент тіла намивного хвостосховища, що створений з хвостів при гідравлічній укладці.

1.9.7. Пульпа

Суміш хвостів з водою, яка утворюється при мокрому збагачуванні руди.

1.9.8. Пляж

Надводна частина намитих хвостів від місця їх скиду до урізу води у накопичувачі.

1.9.9. Шлам
 

Дуже тонкодисперсний матеріал.
Суміш відходів промисловості з водою, що має текучу властивість.

1.9.10. Регламент

Встановлений порядок огляду, проведення замірів, методологія приладів, порядок відпрацювання матеріалів спостережень, їх зберігання й подання у вищі установи.

1.9.11. Аварія на промислових підприємствах

Порушення умов експлуатації підприємств, під час якого виникає перевищення нормативних меж впливу на персонал підприємства, населення та навколишнє середовище. Аварія характеризується вихідною подією, шляхами протікання та наслідками.

1.9.12. Аварійний стан споруди

Критичний стан споруди, коли внаслідок можливості розвитку руйнівних процесів його подальша нормальна експлуатація стає неможливою.

1.9.13. Аварія споруди

Зруйнування споруди, що призводить до повної втрати нею експлуатаційно-технічних властивостей.

1.9.14. Безпека споруди

Властивість споруди не створювати загрозу для життя, здоров'я та інтересів людини, навколишнього середовища та об'єктів господарювання.

1.9.15. Аварійна ситуація

Стан потенціально небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.

1.9.16. Власник споруди

Підприємство, об'єднання чи організація, яка є юридичним власником споруди чи комплексу споруд і відповідає за її нормальну експлуатацію.

1.9.17. Водопровідні споруди

Споруди для транспортування і обробки чистої та умовно чистої води, а також водних сумішей: станції водопідготовки, насосні станції, магістральні та мережні трубопроводи з пристроями до них, водозабори поверхневих та підземних вод, ємкості для зберігання води, обладнання для нормального функціонування споруд.

1.9.18. Гідротехнічні споруди

Споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

1.9.19. Експлуатуюча організація

Підприємство чи організація, що безпосередньо здійснює експлуатацію споруд та відповідає за його безпечний стан.

1.9.20. Забезпечення безпеки споруди

Розробка та виконання заходів діагностичного, технічного, виховного, організаційного, правового, економічного та іншого характеру, спрямованих на попередження виникнення аварійних ситуацій та ліквідацію чи обмеження масштабів аварії.

1.9.21. Зона впливу

Територія, в межах якої негативний вплив даного об'єкта перевищує нормативні та проектні показники.

1.9.22. Надійність споруди

Здатність споруди зберігати нормальні експлуатаційні властивості в штатних ситуаціях, передбачених проектом або технічними вимогами до нього, протягом усього строку служби.

1.9.23. Оперативна готовність інформації про стан небезпеки

Час, необхідний для отримання відомостей про сучасний стан споруди та її безпеку.

1.9.24. Оцінка безпеки споруди

Визначення відповідності споруди вимогам діючих норм і правил проектування, будівництва та експлуатації.

1.9.25. Санітарнозахисна зона

Територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів.

1.9.26. Правила безпеки

Розроблені і затверджені в установленому порядку стандарти, правила, положення, норми та інструкції, що встановлюють контрольні, організаційні, технічні, технологічні, екологічні та інші вимоги щодо забезпечення надійної та безпечної роботи споруд, здійснення заходів щодо попередження аварійних ситуацій та відмовам у роботі, їхньої локалізації та ліквідації.

1.9.27. Догляд за безпекою гідротехнічних споруд

Регулярні інструментальні контрольні спостереження за станом гідротехнічних споруд, що проводяться службою експлуатації у відповідності з проектом; систематичні планові централізовані обстеження спеціалізованими комісіями, періодичність яких встановлюється з урахуванням класу капітальності та специфіки роботи споруд; спеціальні обстеження та дослідження, для проведення яких в кожному окремому випадку складається особлива програма.

1.9.28. Ліцензія (на право діяльності)

Офіційний документ державного органу регулювання безпеки, що видається юридичній особі на право діяльності, пов'язаної із створенням та використанням потенційно небезпечного об'єкта або продукції і встановлює спеціальні умови для реалізації цієї діяльності.

1.9.29. Нормальна експлуатація

Робота підприємства в експлуатаційних режимах, передбачених установленим регламентом.

1.9.30. Межі безпечної експлуатації

Встановлені проектом значення параметрів технологічного процесу, відхилення від яких може призвести до аварії.

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

2.1. Паспортизація хвостосховищ та шламосховищ спрямована на забезпечення належного рівня загальної і екологічної безпеки при їх експлуатації.

2.2. Державне управління екологічної і технічної безпеки забезпечується організаційними, технічними і технологічними заходами, що гарантують екологічно та технічно безпечні та економічно вигідні умови експлуатації та контролю за станом, з використанням сучасних засобів моніторингового контролю.

2.3. Базовим положенням Державної системи паспортизації є централізований комп'ютерний облік відходів виробництва, умов їх зберігання в хвостосховищах та шламосховищах, використання відходів у народному господарстві, створення єдиної державної (стандартизованої) системи контролю за їх станом в період їх експлуатації та після консервації (закриття).

2.4. При розробці даної Методики були враховані нормативні документи з питань охорони навколишнього середовища, здоров'я людини, екологічної та радіаційної безпеки, що діють в Україні на 01.09.96 р., а саме:

- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

- Закон України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення";

- Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами";

- Закон України "Про охорону надр";

- Водний кодекс України;

- Кодекс України про надра;

- Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

- Закон України "Про охорону здоров'я";

- Закон України "Про інвестиційну діяльність";

- Закон України "Про екологічну експертизу";

- Закон України "Про цивільну оборону України";

- Положення про склад і зміст матеріалів оцінки впливу запроектованої господарської діяльності на стан оточуючого середовища і природних ресурсів (ОВОС) на різних стадіях вирішення завдань будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих промислових та інших об'єктів, затверджене Мінприроди України наказом від 05.07.92 N 59;

- Державний стандарт України. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення. ДСТУ 2156-93;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.93 N 785 "Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища";

- Вказівки по проектуванню золовідвалів теплових електричних станцій. М.-Л.; Держенерговидав, 1964;

- Правила безпеки при експлуатації хвостових та шламових господарств в гірничорудних і нерудних підприємствах. М.; Надра. 1989;

- Інструкція по будівництву намивних хвостосховищ гірничо-хімічних комбінатів (заводів), затверджена наказом Держбуду УРСР від 21.03.78 N 60. РСН301-78. НДІБВ. К., 1978.

3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ

3.1. Планові обстеження, як правило, проводяться в безсніговий період часу і за відсутністю (зливових) опадів, що можуть приховати зовнішні ознаки незадовільного стану споруд (випирання, вимокання, фільтрація крізь тіло греблі тощо).

3.2. Обстеження гідротехнічних споруд виконується у такій послідовності:

- ознайомлення з Паспортом (додаток N 2), який складається згідно з Положенням про паспорт гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів (додаток N 3), та іншою технічною документацією, що включає матеріали регламентних обстежень, які виконуються в процесі експлуатації комплексу споруд;

- візуальні обстеження комплексу гідротехнічних споруд з проведенням фотозйомок і замальовуванням окремих виявлених дефектів;

- узагальнення матеріалів перших двох етапів для прийняття рішень про необхідність виконання обстежень геолого-геофізичними*, геодезичними, геолого-технічними, лабораторними та ін. методами;

____________ 
* Примітка: геолого-геофізичні методи досліджень, що визначають місцерозташування геодинамічних зон (мікролінеаментів), дають лише якісні показники стану дамб, місць розташування деформацій, шляхів фільтрації води і застосовуються в окремих випадках для уточнення місць та об'ємів інженерно-геологічних досліджень комплексу споруд; 

- проведення інженерно-геологічних і спеціальних топо-геодезичних досліжень;

- складання звіту (заповнення бланку Паспорта);

- розробка інженерних рекомендацій щодо ліквідації аварійних ситуацій;

- при позаплановому обстеженні складання акта комісії (додаток N 1) та його подання на затвердження органам місцевого самоврядування, що створили цю комісію.

3.3. Під час обстеження та паспортизації перевірці підлягають:

- оснащеність споруд засобами вимірювань;

- стан споруди;

- організація експлуатації споруди;

- виконання заходів щодо ремонту;

- стан технічної документації;

- виконання заходів щодо забезпечення надійності;

- засоби охорони навколишнього природного середовища.

3.4. Перевірка оснащеності споруд засобами вимірювань. Перевіряється:

- оснащеність споруд контрольно-вимірювальною апаратурою та її відповідність вимогам проектної документації, збереження та її працездатність;

- наявність та своєчасність метрологічних перевірок контрольно-вимірювальної апаратури;

- наявність засобів геодезичного контролю;

- стан опорної геодезичної мережі та її достатність.

3.5. Перевірка стану споруд.

3.5.1. Огороджуючі споруди.

Огляду і перевірці підлягають:

зміни конструктивного характеру, які з'явилися на спорудах в ході будівництва та експлуатації; відступ (порушення) від проектної документації;

- відповідність основних показників споруди проектним;

- стан кріплення укосів;

- достатність перевищення гребеня споруд над рівнем заповнення накопичувача;

- відповідність основних показників стану та роботи гідротехнічних споруд (осад, горизонтальні переміщення, деформацій, фільтраційний режим, наявність суфозії) заданим гранично допустимим або розрахунковим значенням в проекті;

3.5.2. Накопичувач з прилеглою територією:

- наявність місцевих деформацій - осідань, сповзань, зсувів, випорів, тріщин, воронок виходів фільтраційного потоку, суфозійних явищ, мокрих плям, ознак підтоплення й заболочення. У районі розташування гірничих виробіток слід звернути увагу на можливе проникнення води до старих гірничих виробіток шахт;

- стан кріплень укосів і берм;

3.5.3. Греблі та дамби: те ж саме, що й згідно з пунктом 3.5.1 цієї Методики;

3.5.4. Водоскиди-накопичувачі:

- стан будівельних конструкцій - наявність деформацій, корозії бетону й металоконструкцій;

- осади труб під греблями;

- стан гідромеханічного й вантажопідйомного обладнання;

3.5.5. Пульпопроводи та випуски:

- стан опор, трубопровідної арматури, опорних естакад;

- знос труб;

- наявність протікань вздовж пульпопроводу;

- наявність працюючих випусків, та їх кількість;

- відповідність системи заповнення накопичувача згідно з проектом;

3.5.6. Скидні лотки, канали:

- стан конструкцій, наявність протікань, стан переїздів, перепусків акведуків.

3.5.7. Дренажні системи:

3.5.7.1. Вертикальний дренаж:

- перевіряється загальна кількість свердловин та відповідність їх місцерозташування за проектом;

- відповідність фактичного дебіту свердловин проектним;

- оснащеність приладами для обліку витрати води;

- стан автоматичних пристроїв для вмикання і вимикання свердловин;

- наявність і своєчасність заповнення журналів обліку витрати свердловин.

3.5.7.2. Горизонтальний закритий дренаж.

Перевірці підлягають:

- оглядові колодязі (їх стан, наявність кришок, маркірування, наявність дренажного стоку, можливість вимірювання витрати в кожному колодязі, ступінь замуленості колодязя);

- стан поверхні вздовж траси дрени (наявність просадок, вимоїн, зсувів, випорів грунту);

- наявність деревинної та чагарникової рослинності вздовж траси дрени;

- стан місця підключення дрени до відвідного колектора.

3.5.7.3. Горизонтальний відкритий дренаж.

Перевірці підлягають:

- стан кріплення дна і схилів дрени;

- наявність рослинності на схилах і у воді;

- стан місця підключення дрени до відповідного колектора.

3.5.7.4. Відвідні колектори:

- закритого типу перевіряються у відповідності з пунктом 3.5.7.2 цієї Методики;

- відкритого типу - у відповідності з пунктом 3.5.7.3 цієї Методики.

3.5.8. Системи відведення поверхневого стоку;

3.5.9. Система пилоглушіння:

- ефективність роботи системи визначається у відповідності з проектними і експлуатаційними правилами.

3.5.10. Споруди для захисту від забруднення підземних вод, підтоплення й затоплення територій:

- ефективність визначається за результатами режимних спостережень і висновками санітарних та природоохоронних органів.

3.5.11. Санітарно-захисна зона:

- наявність не регламентованої проектом діяльності.

3.5.12. Насосні станції різного призначення, камери переключень: стан будівельної частини (підземної, наземної), основного й допоміжного обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури, засобів управління, сигналізації та зв'язку;

- заходи щодо попередження затоплення насосної станції;

3.5.13. Інші споруди: оцінка стану проводиться у відповідності з пунктами 3.5.1 - 3.5.12 цієї Методики.

3.6. Перевірка організації експлуатації споруди.

Перевірці підлягають:

- наявність інструкцій по експлуатації комплексу та його окремих споруд;

- наявність і правильність ведення журналів спостережень за елементами гідротехнічного комплексу;

- наявність плану заходів при виникненні аварійних ситуацій.

3.7. Перевірка технічної документації.

Перевірці підлягають:

- наявність проектної документації;

- наявність виконавчої документації;

- технічні паспорти споруд і обладнання;

- журнали та інші документи авторського нагляду;

- журнали інструментальних і візуальних контрольних спостережень;

- акти попередніх спеціалізованих комісій по обстеженню споруд;

- дозвіл на природокористування;

- затверджені ліміти на природокористування.

3.8. Перевірка організації нагляду за спорудами.

Перевіряються:

- наявність інструкції з експлуатації;

- виконання вимог керівних матеріалів і методичних вказівок щодо обсягу і строків проведення контрольних спостережень;

- наявність журналів тарирування приладів і обладнання;

- наявність оформлення і передачі первинних матеріалів спостережень для їх аналізу автору проекту споруд.

3.9. Перевірка виконання заходів щодо забезпечення надійності та безпеки.

Перевіряється виконання:

- законів України, постанов Уряду щодо питань експлуатації та забезпечення надійності й безпеки роботи споруд і приписів та наказів міністерств та відомств;

- інструкції по експлуатації комплексу та його окремих споруд;

- підсумкових документів попередніх обстежень;

- висновків і приписів адміністративних органів.

3.10. На підставі матеріалів обстеження заповнюється Паспорт гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів.

4. ПАСПОРТИЗАЦІЯ ХВОСТОСХОВИЩ ТА ШЛАМОСХОВИЩ

4.1. Основними цілями паспортизації хвостосховищ та шламосховищ є:

- створення державної системи обліку та моніторингового контролю за станом екологічно небезпечних об'єктів, до яких належать хвостосховища;

- створення системи зниження небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій при експлуатації хвостосховищ та їх консервації (закритті);

- захист населення та навколишнього природного середовища від наслідків експлуатації хвостосховищ.

4.2. Методика регламентує:

- склад і структуру Паспорта хвостосховища;

- методику його заповнення і ведення;

- схему руху інформаційних потоків при проведенні державного обліку хвостосховищ;

- можливість створення комп'ютерної інформаційно-довідкової державної системи обліку хвостосховищ;

- можливість посилення контролю безпеки хвостосховищ;

- схему локального моніторингу стану хвостосховища.

4.3. Органи місцевого самоврядування використовують матеріали паспортизації хвостосховищ при:

- обгрунтуванні управлінських рішень;

- розробці заходів по підвищенню безпеки хвостосховищ та охороні навколишнього природного середовища і здоров'я населення;

- при роботі комісій, які створюються для розгляду причин аварій і визначення їх наслідків.

4.4. Державні органи нагляду і контролю використовують результати паспортизації при:

- складанні кадастру хвостосховищ за єдиною методикою;

- обгрунтуванні системи локального моніторингу, що дозволяє впроваджувати сучасні методи обробки інформації;

- визначенні можливості видачі дозволу (ліцензії) на зберігання і переробку хвостів, золи, шламу, шлаку та інших відходів виробництва;

- для виявлення відхилень від проектних норм експлуатації і контролю за роботою хвостосховищ;

- розробці заходів і контролю їх виконання щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій на хвостосховищах.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ХВОСТОСХОВИЩ ТА ШЛАМОСХОВИЩ

5.1. Паспортизації підлягають хвостосховища та шламосховища всіх відомств і підприємств незалежно від форм власності, що утворилися як наслідок механічного та гідравлічного транспортування відходів виробництва, за формою, яка викладена в документі Паспорті і виконується у відповідності до Методики.

5.2. Паспортизація виконується за рахунок підприємства за угодою між керівниками підприємств та інститутами Держкоммістобудування України, які виконують територіальні функції у цій галузі, а також спеціалізованими організаціями, що мають ліцензію на вид діяльності, пов'язаний з науковими дослідженнями і проектуванням цих споруд, відповідну лабораторну базу і спеціалістів відповідної кваліфікації.

5.3. За відсутністю вірогідних даних для заповнення Паспорта підприємство-замовник (власник хвостосховища, шламосховища) за рахунок власних коштів проводить його обстеження, залучаючи до цього спеціалізовані підприємства на договірних засадах.

5.4. Результати обстеження та інші матеріали, пов'язані з наслідками аварії, які подаються комісією, розглядаються адміністративними органами, що створили комісію.

За результатами розгляду приймається рішення, що є обов'язковим для підприємства - власника хвостосховища, незалежно від відомчої належності. Це рішення надсилається обласним управлінням Мінекобезпеки України.

5.5. Паспортизація проводиться згідно з пунктом 1.7 Методики з метою оцінки стану екологічно-небезпечних об'єктів, а в період між інвентаризаціями інформація про їх функціонування підтримується за рахунок даних локального моніторингу стану об'єкта.

5.6. В разі виникнення відхилень показань контрольно-вимірювальної апаратури і обладнання від проектних параметрів експлуатації, після їх ретельного обстеження чи системи споруд, що забезпечують їх нормальну експлуатацію, розроблюються спеціальні заходи по усуненню недоліків і підвищенню надійності їх роботи.

5.7. Проектні параметри хвостосховищ, впровадження додаткових контрольно-вимірювальних приладів та обладнання, зміна технології складування (зберігання) та інші обов'язково заносяться після проведення екологічної експертизи в паспорт та в його копію, що зберігається в територіальному органі Мінекобезпеки України.

5.8. Інвентаризаційна, звітна та інша інформація збирається, аналізується та подається у центральні органи виконавчої влади безпосередньо підприємством, яке їх експлуатує. Директори вказаних підприємств несуть персональну відповідальність за вірогідність та повноту інформації.

5.9. Мінекобезпеки України організовує роботу з державного обліку екологічно небезпечних об'єктів, до яких віднесені хвостосховища та шламосховища, та створює інформаційну базу даних при одному з своїх управлінь.

5.10. Результати паспортизації надаються суб'єктам державного моніторингу навколишнього природного середовища дирекцією підприємства, що має хвостосховище, безкоштовно за їх запитом.

5.11. В зонах впливу хвостосховищ та шламосховищ обов'язково перевіряються запиленість і забрудненість атмосферного повітря та рівень грунтових вод.

При наявності пилюючих відвалів та пляжів хвостосховищ визначаються зони їх технологенного впливу, для яких створюється мережа спостережень і розроблюється система природоохоронних заходів.

6. ЗАПОВНЕННЯ ПАСПОРТА

Дані вимоги щодо заповнення Паспорта підготовлені за замовленням Держкоммістобудування України, Мінекобезпеки України та не замінюють "Методичних рекомендацій по заповненню та веденню екологічного паспорта промислового підприємства", затверджених Держкомітетом СРСР по охороні природи та розісланого відомствам листом N 09-2-8/888 від 26.06.90 р.

Консультації по заповненню Паспорта надають розробники Методики.

Інформація, яка має бути відображена в Паспорті, призначена для вирішення наступних завдань:

- повна паспортизація всіх видів хвостосховищ та шламосховищ з метою створення їх державного Реєстру;

- визначення їх технічного стану на момент проведення паспортизації;

- обгрунтування достатності та наявності контрольно-вимірювальної апаратури та обладнання;

- організація та проведення моніторингу відходів - хвостів, шламів та інших, що зберігаються або підлягають збереженню;

- визначення експертної оцінки ступеня їх безпеки для навколишнього середовища та населення, що проживає в зонах їх впливу;

- розробка рекомендацій щодо заходів по попередженню виникнення аварійних (надзвичайних) ситуацій;

- створення єдиного джерела інформації для прийняття управлінських та адміністративних рішень по підвищенню їх надійності в період експлуатації та після закриття (консервації).

Планові обстеження та обстеження, пов'язані з паспортизацією системи гідротехнічних споруд, виконуються за рахунок підприємства за угодою між керівниками підприємств та територіальними інститутами Держкоммістобудування України, а також спеціалізованими підприємствами, що мають ліцензію на цей вид діяльності.

Паспорт затверджується керівником підприємства, узгоджується територіальними органами Мінекобезпеки України, де він реєструється, та Цивільної оборони України.

Узагальнені звіти про паспортизацію хвостосховищ, шламосховищ та аналіз їх стану подають до Управління техногенно-екологічної безпеки Мінекобезпеки України.

Керівник підприємства, який затверджує Паспорт, несе персональну відповідальність за правильність складення Паспорта, достовірність даних, що в ньому містяться, внесення коректив протягом місяця з дня початку змін в характері експлуатації хвостосховища.

Паспорт складається на основі: проектної, технологічної документації підприємства, затверджених та узгоджених показників діяльності підприємства, дозволів на природо-, земле- та водокористування, затверджених лімітів на природокористування; даних державної статистичної звітності, інвентаризаційного реєстру об'єктів, паспортів споруд, приладів, обладнання, відомостей Держкомводгоспу України, Держкомгеології України, Держкомгідромету України.

Паспорт заповнюється в двох примірниках - один зберігається в технічному відділі у головного інженера підприємства, другий (копія) - в територіальному органі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Для підтримки даних моніторингових спостережень на хвостосховищах та шламосховищах власникам останніх рекомендується вводити комп'ютерні інформаційні системи аналізу та обробки інформації.

6.1. Адресний блок (01)

6.1.1. Адресні відомості про підприємство (додаток N 2 до Методики) оформлюються з обов'язковим урахуванням всіх перерахованих пунктів. При наявності двох або більше телефонів, телефаксів необхідно вказати всі. При наявності телетайпного зв'язку - в додатковому пункті вказується позивний та номер телетайпа, вказується код підприємства, отриманий при реєстрації в органах Державного статобліку, вказується адреса підприємства (місцезнаходження за паспортом проектної документації).

6.2. Природно-кліматичний блок (02)

6.2.1. Для заповнення даного блоку використовуються дані, наведені в проекті хвостосховища, а також відомості із звітів найближчого підрозділу Держкомгідромету України, Держкомводгоспу України, Держкомгеології України.

6.2.2. Дані про стан тваринного та рослинного світу природних екосистем уточнюються в місцевих підрозділах Мінекобезпеки України.

6.2.3. Дані про глибину грунтових вод за роками експлуатації можуть бути отримані в місцевих експедиціях Держкомгеології України та в гідрогеологомеліоративних експедиціях Держкомводгоспу України. Ці дані наводяться в табличній формі.

6.2.4. Дані по техногенному навантаженню на природу визначаються по картах Держкомгеології України, за щорічними звітами, що друкуються Держкомгеологією України (Державний інформаційний геологічний фонд, Держкомгеологія України, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16). 

6.2.5. Сейсмічність району розташування хвостосховища визначається на період до початку будівництва з проекту, на поточний момент повинна бути уточнена. Консультації з питань сейсморайонування можуть бути отримані в Інституті геофізики ім. Суботіна НАН України (м. Київ, пр. Палладіна, 32).

6.3. Техніко-технологічні показники (03)

6.3.1. Основними документами для заповнення даного блоку є: проектна, технологічна документація, узгоджені та затверджені показники виробництва, дані журналів спостережень та обліку основних показників за формами статистичної звітності.

6.3.2. Пункт 03.19 може супроводжуватися малюнками геолого-літологічного розрізу території, лінія якого повинна бути вказана на карті-схемі.

6.3.3. У випадку відсутності даних вказується причина їх відсутності.

6.3.4. Класифікаційні характеристики грунтів визначаються згідно з СНИП 2.02.01-83, СНИП 2.02.01-85.

6.3.5. Дані за пунктами 03.33-03.34 цієї Методики отримують в обласних управліннях Мінекобезпеки України та Комітету водного господарства України.

6.3.6. Останні пункти заповнюються за матеріалами регламентних спостережень.

6.3.7. Дані за пунктами 03.20-03.21 цієї Методики щодо фонового та контрольного створів отримують в Мінекобезпеки України.

6.4. Огороджуючі споруди накопичувача (04)

6.4.1. До даного блоку додаються типові поперечні перетини основних дамб з вказуванням на них місцезнаходження дренажного, протифільтраційного устаткування, розрізи огороджуючих дамб.

6.4.2. У випадку відсутності даних вказується причина їх відсутності.

6.5. Пульпонасосні та насосні станції (05)

6.5.1. У даний блок вносяться дані з проекту з уточненнями при наступних ремонтах та змінах устаткування.

6.5.2. Дані з пункту 05.07 цієї Методики повинні відповідати показникам на карті - схемі хвостосховища (шламосховища).

6.6. Система гідравлічного транспорту

6.6.1. У даний блок вносяться відомості з проекту та матеріали спостережень експлуатації споруди.

6.7. Контрольні натурні спостереження за станом огороджуючих споруд та прилеглої території (07)

6.7.1. При заповненні пунктів даного блоку рекомендується використовувати "Тимчасові вказівки щодо проведення контрольних спостережень та досліджень на греблях з матеріалів місцевого походження під час їх будівництва та експлуатації". ВСН-35-70. "Енергія", Л., 1974.

6.7.2. Пункти 07.01.01 - 07.01.02 повинні супроводжуватися поясненнями щодо місцезнаходження виявлених дефектів, причинами їх виникнення.

6.7.3. Пункти 07.02 повинні супроводжуватися поясненнями їх місцезнаходження, яке приводиться на карті-схемі і на типових розрізах дамб.

6.7.4. Пункти 07.01.05, 07.01.06 повинні узгоджуватись з відповідним пунктом блоку 04.

6.7.5. Пункт 07.02 супроводжується даними метрологічних та технічних характеристик, а також типовими конструкціями п'єзометрів свердловин режимної мережі.

6.8. Відповідність технічним умовам експлуатації (08)

6.8.1. Під час оцінки повноти технічних правил експлуатації перевіряють відповідність регламентованих показників системи контролю пунктам блоків 02, 04, 07, що забезпечує стійку безаварійну роботу хвостосховища.

6.8.2. Страхування екологічно небезпечних об'єктів (накопичувачів) виконується відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 49).

6.8.3. Перевищення проектного рівня наповнення накопичувача (пункт 08.10 цієї Методики) фіксується в усіх випадках з моменту початку експлуатації з обов'язковою фіксацією дати настання випадку та його тривалості в днях. Дані заносяться у відповідну таблицю рівнів переповнення до проектних.

6.8.4. Перевищення ГДК (пункт 08.13 цієї Методики) відмічається за датами їх виникнення та тривалості в днях, з фіксацією за окремими компонентами та обов'язковим визначенням рН.

6.8.5. Відповідність контрольно-вимірювальної апаратури (пункт 06.15 цієї Методики) виконується за ГОСТ 17.0.0.02-79, СНИП 2.06.01-86. Особлива увага приділяється контрольним замірам у реперних точках спостережень, висотні положення (відмітки гирла) п'єзометрів, свердловин режимної мережі спостережень.

6.9. Можливі наслідки при відхиленні від нормальних умов експлуатації накопичувача та його вплив на навколишнє середовище і населення (09)

6.9.1. Підтоплення територій та населених пунктів визначається відповідно до СНИП 2.06.15-85 "Інженерний захист територій від підтоплення і затоплення". В обов'язковому порядку вказується рік початку процесу. Бажано представити дані в динаміці, тобто за роками їх впливу (додатковою таблицею). Дані отримують від комітетів водного господарства та геології України.

6.9.2. Заболочення територій визначається за СНИП 2.06.15-85 та "Рекомендаціями по проектуванню споруд інженерного захисту від підтоплення земель та сільських населених пунктів на зрошуваних землях УРСР. Дренаж. НТД 33.63-040-87", К., 1987.

6.9.3. В зонах розвитку карсту або зсувів звертається увага на рельєф місцевості, виникнення просадок, тріщин в фундаментах споруд, стінах.

6.9.4. Забруднення підземних вод оцінюється за результатами гідрохімічного аналізу, що виконується при режимних спостереженнях Держкомгідрометом України та Держкомводгоспом України.

6.9.5. Ареал від випадань пилу, винесеного з пляжів хвостосховищ, визначається за візуальними обстеженнями за змінами кольору грунтів, станом рослинності, а також за хімічними аналізами грунтів. В даній графі вказується рік виявлення перших ознак виникнення ареалу. При організації систематичних спостережень наводиться їх динаміка за роками (в таблиці, що може супроводжуватися картами-схемами).

6.10. Можливі наслідки аварійних (надзвичайних) ситуацій (10)

6.10.1. Основним методом визначення можливих наслідків аварійних (надзвичайних) ситуацій є експертна оцінка спеціалістів з залученням працівників територіальних органів Мінекобезпеки України.

6.10.2. Об'єм можливого викиду встановлюється за максимальними проектними.

6.11. Заходи, що проводяться адміністрацією підприємства для попередження аварійних (надзвичайних) ситуацій (11)

6.11.1. Даний блок заповнюється за перевіркою наказів про розробку та впровадження Інструкції дій персоналу у випадку виникнення аварійної ситуації.

При перевірці виконання Інструкції необхідно звернути увагу на обов'язкову наявність: телефонного коду, номера телефону чергового обласної інспекції Мінекобезпеки України, чергового Цивільної оборони України.

6.11.2. У випадку наявності інших заходів, не відмічених в блоці 11, вони вписуються додатково.

 

 

м. ___________________________
(місто складання акта)
 
 
 
 

 
 
Затверджую:
_____________________________________
прізвище, ім'я, по батькові та посада керівника,
що затвердив склад комісії
"___" ____________ 199_ р.

АКТ
ПОЗАПЛАНОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ ГІДРОТЕХНІЧНОЇ СПОРУДИ

_____________________________________________________________________________________
                                                                                 (повна назва та код підприємства
_____________________________________________________________________________________
                                                                                      та його відомча належність)
_____________________________________________________________________________________
                                                                                         (адреса підприємства)

Акт складений
_____________________________________________________________________________________
                                                                                             (місце складання)

У відповідності з
_____________________________________________________________________________________
                                                                   (назва документа, N та термін його складання, на
_____________________________________________________________________________________
                                                        підставі якого створена комісія по проведенню обстеження)

Мета обстеження
_____________________________________________________________________________________
                                                                   (вказується, з якою метою створена комісія)

Створена комісія провела обстеження гідротехнічної споруди систем гідравлічного вилучення і складування промислових відходів
_____________________________________________________________________________________
                                                                                           (назва підприємства)
і перевірку нагляду за нею в термін з "___" ___________ по "___" __________ 199_ р., згідно з обсягом вимог, регламентованих Методикою обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення і складування промислових відходів.

Склад комісії:
Голова комісії

_______________________________
            (прізвище, ім'я та по батькові)

______________________________
(посада, організація, вчені
звання)

Заступник голови

_______________________________
           (прізвище, ім'я та по батькові)

______________________________
(посада, організація, вчені
звання)

Члени комісії:

_______________________________
           (прізвище, ім'я та по батькові)

______________________________
(посада, організація, вчені
звання)

Сторонні організації та підприємства для виробництва окремих видів робіт (повне найменування, юридична адреса, т/ф, склад виконавців).

Розділи виконаного обстеження. Термін попереднього обстеження "___" ____________ 199_ р.

1. В результаті обстеження внесені характеристики на сучасний термін гідротехнічної споруди систем гідравлічного вилучення і складування промислових відходів в Паспорт, що додається до акта.

2. Висновок про виробничу структуру підрозділів, що здійснюють виробничий контроль за станом споруди та обладнання
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

3. Оцінка виконання вимог керівних матеріалів та методичних вказівок щодо обсягу строків проведення заходів контролю за спорудою, її впливом на навколишнє природне середовище
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

4. Оперативна готовність інформації про стан споруди
_____________________________________________________________________________________

5. Виконання планових заходів щодо ремонту та реконструкції з метою попередження аварійних ситуацій
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

6. Висновок щодо організації, своєчасності і якості ремонту та технічного обслуговування
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

7. Оцінка ведення та зберігання технічної документації
_____________________________________________________________________________________

8. Висновки:

8.1. Загальний висновок про технічний стан споруди та можливості її подальшої експлуатації _____________________________________________________________________________________

8.2. Заходи та пропозиції проведення ремонтних, реконструктивних та інших видів робіт щодо забезпечення попередження виникнення аварійних ситуацій, підвищення надійності та безпеки споруди зі строками їх початку
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

8.3. Висновки про причини виникнення аварії та пропозиції по ліквідації її наслідків.

Цей пункт заповнюється при роботі комісії, що визначає причини аварії. У ньому можуть бути відображені висновки результатів доповнюючих досліджень сторонніх організацій та підприємств.

9. Висновок про можливість надання, продовження або позбавлення власника споруди ліцензії на право експлуатації споруди
_____________________________________________________________________________________

Голова комісії:

_______________________________
                   (прізвище та ініціали)

____________________
(підпис)

Заступник голови комісії:

_______________________________
                   (прізвище та ініціали)

____________________
(підпис)

Члени комісії:

_______________________________
                   (прізвище та ініціали)

____________________
(підпис)

З актом за висновками комісії ознайомлений:

Директор

_______________________________
                   (прізвище та ініціали)

____________________
(підпис)

Головний інженер

_______________________________
                    (прізвище та ініціали)

____________________
(підпис)

"___" ___________ 199_ р.

м. _________________
(місто)

 

ПАСПОРТ
ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД СИСТЕМИ ГІДРАВЛІЧНОГО ВИЛУЧЕННЯ ТА СКЛАДУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ТА ХВОСТІВ

(зразок)

м. ________, 199_ р.

АДРЕСНИЙ.
Блок 01

ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИЙ.
Блок 02

NN
з/п

Найменування даних

Дані

1

2

3

02.01

Кліматична характеристика

 

- середньорічна температура, °C

 

- мінімальна багаторічна температура, °C

 

- максимальна багаторічна температура, °C

 

- середньорічна кількість опадів, мм

 

- максимальні середньодобові опади, мм

 

- переважаючі вітри та їх швидкість, (роза вітрів); м/с

 

- північ

 

- північний схід

 

- схід

 

- південний схід

 

- південь

 

- південний захід

 

- захід

 

- північний захід

 

02.02

Глибина промерзання ґрунтів, м

 

02.03

Рельєф місцевості, характеристика ландшафту:

 

- рівнинні;

 

- балочний (ярові);

 

- болотно-рівнинні;

 

- заплавні;

 

- косогірні;

 

- котловинні;

 

- озерні;

 

- лиманно-морські.

 

02.04

Площа водозбору, км2

 

02.05

Приймальник стічних вод

 

- річка;

 

- озеро;

 

- лиман;

 

- море;

 

- найменування та код;

 

- відстань до нього, км.

 

02.06

Стан природних екосистем

 

02.07

Рівні ґрунтових вод від земної поверхні, м

 

- в природних умовах

 

- за роками експлуатації

 

02.08

Мінералізація грунтових вод, г/л, їх тип

 

- хлоридний;

 

- хлоридно-сульфатний;

 

- сульфатний;

 

- сульфатно-хлоридний;

 

- гідрокарбонатний;

 

- в природних умовах;

 

- за роками експлуатації;

 

02.09

Техногенне навантаження на середовище

 

02.10

Сейсмічність району розташування хвостосховища:

 

- до початку заповнення (рік введення в експлуатацію)

 

- на момент складання Паспорта

 

ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ.
Блок 03

NN
з/п

Найменування даних

Дані

1

2

3

03.01

Рік введення хвостосховища (шламосховища) в експлуатацію.

 

03.02

Термін експлуатації

 

03.03

Тип накопичувача:

 

- намивне;

 

- насипне;

 

03.04

Ємкість накопичувача, млн. м3

 

- загальна;

 

- корисна;

 

- відстійного ставку;

 

03.05

Площа накопичувача, га:

 

- загальна;

 

- корисна;

 

03.06

Санітарна зона хвостосховища, км

 

03.07

Клас капітальності хвостосховища (шламосховища).

 

03.08

Кількість пульпи, що надходить з збагачувальної фабрики, м3/год, млн. м3/рік

 

03.09

Кількість хвостів, укладених в сховище від початку експлуатації, млн. м3.

 

03.10

Кількість укладених хвостів:

 

т/год,

 

м3/год,

 

млн. м3/рік

 

03.11

Коефіцієнт нерівномірності виходу хвостів

 

03.12

Резервні ємкості на час заповнення

 

Паспорта, млн. м3

 

03.13

Кількість освітленої води, що повертається в обіг:

 

- м3/год,

 

- млн. м3/рік

 

03.14

Грансклад вихідних хвостів за вагою, %

 

03.15

Хімічний склад хвостів:

 

- рідкої фази;

 

- твердої фази;

 

03.16

Щільність хвостів у хвостосховищі (середня), г/см3

 

03.17

Консистенція пульпи: Т:Р

 

тверда фаза

 

рідка фаза

 

03.18

Тип накопичувача згідно з ландшафтно-геоморфологічним розташуванням:

 

- рівнинний;

 

- балочний (ярові);

 

- балочно-рівнинний;

 

- заплавний;

 

- косогірний;

 

- котловинний;

 

- озерні, лиманно-морські;

 

03.19

Скорочена гідрогеологічна характеристика ґрунтів основи огороджуючих та інших споруд

 

03.20

Наявність в основі споруд і ложа:

 

- карстових ґрунтів;

 

- відвалів розкривних порід;

 

- сильнофільтруючих ґрунтів;

 

- ґрунтів, що значно деформуються;

 

03.21

Абсолютні відмітки ложа, м:

 

- найвища;

 

- найнижча;

 

03.22

Абсолютні відмітки заповнення, м

 

03.23

Абсолютна відмітка рівня у відстійному ставку, м

 

03.24

Система водозабезпечення:

 

- замкнена;

 

- змішана;

 

- прямоточна.

 

03.25

Джерело-споруда, з якої здійснюється

 

забір води:

 

- місце розташування;

 

- область;

 

- район;

 

- берег (лівий, правий);

 

- відстань до накопичувача;

 

- витрата води, що забирається, тис. м3/рік;

 

03.26

Профільтраційні заходи в ложі накопичувача:

 

- тип екрану;

 

- конструкція;

 

03.27

Скиди стічних вод у водотоки та акваторії. Характер скидів:

 

- розподілений;

 

- залповий;

 

- річний об'єм скидів, тис. м3/рік;

 

- витрата, м3/с;

 

- хімічний склад скидів;

 

- наявність органіки, флотаційних та інших реагентів;

 

03.28

Місце надходження скидних стічних вод у водотік

 

- річка

 

- озеро

 

- лиман

 

- море

 

- найменування та код

 

- відстань до нього, км

 

03.29

Хімічний склад річкової води (водоприймача) в період скидання стічних вод протягом останніх 5 років експлуатації накопичувача.

 

- у фоновому створі

 

- у контрольному створі

 

03.30

Сумарна витрата фільтраційного потоку, тис. м3/рік.

 

03.31

Хімічний склад фільтраційної води

 

- PH,

 

- хлоридний,

 

- сульфатний,

 

- гідрокарбонатний,

 

- хлоридно-сульфатний,

 

- наявність токсичних мікроелементів.

 

03.32

Система відведення фільтраційних вод:

 

- повернення в накопичувач,

 

- скид у водосток,

 

- на прилеглу територію.

 

03.33

Зміна рівня ґрунтових вод на прилеглих до огороджуючих споруд територіях (за роками експлуатації)

 

03.34

Хімічний склад підземних вод в зоні впливу накопичувача на межі санітарної зони:

 

- хлоридні

 

- сульфатне

 

- хлоридно-сульфатне

 

- сульфатно-хлоридне

 

- та інші

 

03.35

Характеристика забруднення атмосферного повітря в зоні впливу накопичувача на межі санітарної зони:

 

- фоновий

 

- від накопичувача

 

03.36

Тискотропність ґрунтів основи та тіла дамб, можливість її руйнування при динамічних впливах (техногенні струси, землетруси (за 12-бальною шкалою):

 

4 балів

 

5 балів

 

6 балів

 

7 балів

 

8 балів

 

9 балів

 

ОГОРОДЖУЮЧІ СПОРУДИ.
Блок 04

Грунтові греблі (огороджуючі дамби).
Блок 04.01

NN
з/п

Найменування даних

Дані

1

2

3

04.01.01

Тип греблі:

 

- насипна;

 

- намивна;

 

- змішана;

 

04.01.02

Клас капітальності

 

04.01.03

Основні розміри, м:

 

- довжина по гребню;

 

- ширина по гребню;

 

- максимальна висота;

 

- максимальний напір;

 

- нормальний підпірний горизонт;

 

- абсолютна відмітка гребеня.

 

04.01.04

Середній коефіцієнт закладання верхового укосу.

 

04.01.05

Середній коефіцієнт закладання низового укосу.

 

04.01.06

Фізико-механічні характеристики ґрунтів основи греблі:

 

- гранулометричний склад ґрунтів, %;

 

- щільність сухого ґрунту, т/м3;

 

- коефіцієнт пористості, д. е.;

 

- модуль деформації, 10 3 МПа;

 

- кут внутрішнього тертя, град.;

 

- питомне зчеплення, МПа;

 

- коефіцієнт фільтрації, м/добу;

 

- межа пластичності для глинистих ґрунтів (текучість і розкатування) д. е.;

 

- природна вологість, д. е.;

 

- показники фільтраційної стійкості ґрунтів:

 

- місцевий

 

- осереднений

 

- критичні градієнти напору;

 

- критичні швидкості фільтрації, м/добу.

 

04.01.07

Розрахункове осідання основи греблі, м:

 

- в період будівництва;

 

- в експлуатаційний період;

 

04.01.08

Фізико-механічні характеристики ґрунтів, що укладені в тіло греблі:

 

- тип ґрунту;

 

- гранулометричний склад ґрунту;

 

- щільність ґрунту, т/м3;

 

- коефіцієнт пористості, д. е.;

 

- вологість, д. е.;

 

- модуль деформації, 103 МПа;

 

- коефіцієнт ущільнення;

 

- кут внутрішнього тертя, град.;

 

- питоме зчеплення, МПа;

 

- межа пластичності для глинистих ґрунтів (текучість і розкатування) д. е.

 

- коефіцієнт фільтрації, м/добу;

 

- показники фільтраційної стійкості ґрунтів:

 

- місцевий

 

- осереднений

 

- критичні градієнти напору;

 

- критичні швидкості фільтрації, м/добу.

 

04.01.09

Спосіб укладання ґрунтів в тіло греблі.

 

04.01.10

Фізико-механічні характеристики ядра (діафрагми):

 

- матеріал

 

- товщина:

 

- по верху;

 

- по низу;

 

- нахил:

 

- з верхового боку;

 

- з низового боку;

 

- конструкція перехідних шарів.

 

04.01.11

Фізико-механічні характеристики екрану:

 

- матеріал

 

- товщина, м.

 

04.01.12

Розрахункова фільтраційна витрата з накопичувача

 

- тис. м3/добу.

 

04.01.13

Розрахункова мінімально допустима відстань від депресійної поверхні фільтраційного потоку до поверхні низового укосу, м.

 

04.01.14

Дренажні конструкції

 

Тип і конструкції дренажу

 

- дренажна призма,

 

- наслонний,

 

- стрічковий,

 

- трубчастий,

 

- траншейний,

 

- розвантажувальні свердловини.

 

04.01.15

Витрати дренажних вод, м3/добу

 

04.01.16

Відстань від осі греблі до осі дренажу, м

 

- від;

 

- до.

 

04.01.17

Абсолютні відмітки закладання низу дренажу, м:

 

- від;

 

- до.

 

04.01.18

Довжина дренажу, м.

 

04.01.19

Конструкція дренажу

 

04.01.20

Тип і конструкція кріплення верхового укосу

 

04.01.21

Тип і конструкція кріплення низового укосу

 

04.01.22

Гранулометричний склад хвостів, мм

 

3,0 - 1,0

 

1,0 - 0,42

 

0,42 - 0,21

 

0,21 - 0,10

 

0,10 - 0,074

 

0,074 - 0,050

 

0,05 - 0,01

 

0,01 - 0,005

 

менше 0,005

 

Греблі (огороджуючі дамби) накопичувачів в озерних та лиманно-морських акваторіях.
Блок 04.02

ВОДОСКИДНІ СПОРУДИ
(Для скидання поверхневого стоку).
Блок 04.03

ВОДОЗАБІРНІ СПОРУДИ.
Блок 04.04

ВОДОВІДВІДНІ СПОРУДИ.
Блок 04.05

СПОРУДИ ГІДРОЗАХИСТУ.
Блок 04.06

ПУЛЬПОНАСОСНІ ТА НАСОСНІ СТАНЦІЇ.
Блок 05

СИСТЕМА ГІДРАВЛІЧНОГО ВИЛУЧЕННЯ.
Блок 06

КОНТРОЛЬНІ НАТУРНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СТАНОМ ОГОРОДЖУЮЧИХ СПОРУД ТА ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ.
Блок 07

NN
з/п

Найменування даних

Дані

1

2

3

07.01

Параметри, що контролюють стан споруд і основ:

 

07.01.01

Осідання тіла греблі,

 

- основа, м

 

- прилеглого узбережжя, м.

 

07.01.02

Горизонтальні деформації

 

- гребеня, м

 

- берм, м.

 

07.01.03

Розташування депресійної кривої поверхні в тілі греблі та в берегах.

 

07.01.04

Якість роботи дренажу і протифільтраційних устаткувань.

 

07.01.05

Фільтраційні витрати з накопичувача, тис. м3/р.

 

07.01.06

- Каламутність фільтраційних вод,

 

- температура води, що профільтрувалася,

 

- її хімічний склад.

 

07.01.07

Відмітки рівнів рідких стоків:

 

- в накопичувачі, м

 

- рівнів води в прилеглій акваторії, м.

 

07.01.08

Висота хвилі в накопичувачі рідких стоків, в прилеглій акваторії, м.

 

07.02

Контрольно-вимірювальна апаратура (КВА).

 

07.02.01

КВА для спостереження за усадженням споруд:

 

- тип;

 

- кількість;

 

- місця розташування.

 

07.02.02

КВА для спостереження за горизонтальними деформаціями

 

- тип;

 

- кількість;

 

- місця встановлення.

 

07.02.03

П'єзометри в тілі огороджуючих споруд

 

- тип;

 

- кількість;

 

- місця встановлення.

 

07.02.04

Свердловини для гідрогеологічних спостережень

 

- тип;

 

- кількість;

 

- місця встановлення.

 

07.02.05

Датчики порового тиску

 

- тип;

 

- кількість;

 

- місця встановлення.

 

07.02.06

Ґрунтові динамометри

 

- тип;

 

- кількість;

 

- місця встановлення.

 

07.03

Склад систематичних візуальних натурних спостережень:

 

- за місцевими деформаціями і руйнуванням конструктивних елементів огороджуючих споруд;

 

- за проявами виходів фільтраційних вод на низовому укосі огороджуючих споруд та прилеглому узбережжі, а також іншими дефектами і непередбаченими явищами.

 

07.04

Перелік встановлених за допомогою інструментальних спостережень перевищень допустимих значень параметрів стану огороджуючих споруд, які характеризують безпеку споруди.

 

07.05

Перелік дефектів споруди, встановлених за допомогою візуальних спостережень.

 

ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕХНІЧНИМ УМОВАМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ.
Блок 08

NN
з/п

Найменування даних

Дані, дата заповнення

1

2

3

08.01

Наявність служби з охорони природного середовища.

 

08.02

Наявність страхування хвостосховища від позаштатних ситуацій, вид страхування.

 

08.03

Наявність аварійно-рятувальної служби.

 

08.04

Наявність плана ліквідації аварії і термін його затвердження.

 

08.05

Наявність інструкції з експлуатації накопичувача (регламенту) та їх повнота щодо оцінки блоків 02, 04, 05, 05, 07.

 

08.06

Наявність диспетчерського і дублюючого зв'язку з персоналом, що експлуатує всі споруди, які забезпечують роботу накопичувача.

 

08.07

Наявність зв'язку з диспетчером збагачувальної фабрики.

 

08.08

Наявність зв'язку з дирекцією підприємства.

 

08.09

Режим скидів води із накопичувача:

 

- залповий;

 

- розподілений;

 

- після очистки.

 

08.10

Перевищення проектного рівня наповнення накопичувача,

 

- м,

 

- рік,

 

- місяць,

 

- тривалість (діб).

 

08.11

Перевищення об'єму хвостів, тис. м3, за роками після року заповнення до проектного об'єму.

 

08.12

Перевищення ГДК за хімічними компонентами у воді, що відводиться (скидається), за компонентами.

 

08.13

Перевищення лімітів:

 

- забору води, тис. м3;

 

- скиду води, тис. м3, рік, місяць, тривалість (діб).

 

08.14

Відповідність контрольно-вимірювальної апаратури правилам експлуатації:

 

- репери;

 

- п'єзометри;

 

- свердловини режимної сітки;

 

- водооблікова апаратура (лічильники води).

 

08.15

Наявність і контроль за виконанням графіку планово-виробничих ремонтів споруд, мережі та обладнання. Наявність планів на рік (графіків) намиву хвостів та контроль за їх виконанням.

 

08.16

Аварійні скиди, об'єм, тис. м3, строк.

 

МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ ПРИ ВІДХИЛЕННІ ВІД НОРМАЛЬНИХ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОТОЧУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА НАСЕЛЕННЯ.
Блок 09

NN
з/п

Найменування даних

Дані, дата заповнення

1

2

3

09.01

Підтоплення територій, га, в т. ч. розораних земель, га (вказується рік).

 

09.02

Підтоплення населених пунктів:

 

- рік;

 

- найменування населеного пункту;

 

- площа, га;

 

- кількість будинків, шт.

 

09.03

Заболочуваність території, га

 

Вимокання рослинності:

 

- природної, га;

 

- насадженої, га;

 

- сільськогосподарської, га.

 

09.04

Забруднення підземних вод:

 

- першого від поверхні водоносного горизонту;

 

- основного питного водоносного горизонту.

 

09.05

Забруднення поверхневих вод (водонакопичувача скидних вод):

 

- найменування річки, озера, ін.;

 

- вид і тип забруднення;

 

- перевищення ГДК (в контрольному створі, в місці скиду).

 

09.06

Ареал від випадання пилу, винесеного з пляжів хвостосховища:

 

- км (основний напрям);

 

- км2.

 

09.07

Фактична санітарно-захисна зона.

 

09.07.01

Кількість населення, що проживає в ній, чол.

 

09.07.02

Використання земель в санітарно-захисній зоні, га.

 

МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ АВАРІЙНИХ (НАДЗВИЧАЙНИХ) СИТУАЦІЙ.
Блок 10

ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ АДМІНІСТРАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АВАРІЙНИХ (НАДЗВИЧАЙНИХ) СИТУАЦІЙ.
Блок 11

 

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПАСПОРТ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД СИСТЕМИ ГІДРАВЛІЧНОГО ВИЛУЧЕННЯ ТА СКЛАДУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ ТА ХВОСТІВ

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Дія Паспорта поширюється на всі види хвостосховищ, шламосховищ (далі хвостосховищ), до яких відносяться діючі, законсервовані та такі, що проектуються.

1.2. Даний Паспорт не є заміною Технічного Паспорта хвостосховища, який додається до проекту, а також не скасовує діючу форму та види державної звітності.

1.3. Заповнення Паспорта та внесення останніх змін проводиться у відповідності з розділом 6 цієї Методики.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Паспорт є обов'язковим обліково-інвентаризаційним документом екологічно небезпечних об'єктів, що дає право на експлуатацію хвостосховища і діє при наявності відповідної ліцензії, порядок отримання якої встановлено діючими нормативними документами.

2.2. Паспорт складається з системи взаємопов'язаних блоків, кожен з яких містить комплекс даних у вигляді показників, ранжованих за ступенем впливу (техногенного, природного та ін.) та техногенно-екологічної безпеки.

2.3. Паспорт заповнюється підприємством самостійно або із залученням спеціалізованих організацій та затверджується керівником підприємства.

2.4. З метою забезпечення контролю за технічним станом та безпечністю експлуатації хвостосховищ структура Паспорта передбачає його доповнення та уточнення протягом часу експлуатації споруди, її реконструкції.

2.5. Паспорт зберігається в технічному відділі (у головного інженера) власника хвостосховища, а його копії - в територіальних органах Мінекобезпеки України та територіальному штабі ЦО, на базі яких створюється комп'ютерна база даних екологічно небезпечних об'єктів з метою їх обліку та моніторингової оцінки стану. Зміст Паспорта та його показники поновлюються не рідше одного разу на п'ять років після проведення інвентаризації.

2.6. В періоди між паспортизаціями технічний стан хвостосховища може бути визначений за даними регламенту що визначається Правилами експлуатації хвостосховища та даними локального моніторингу його стану.

2.7. У випадку внесення змін в технологію складування (зберігання), збільшення потужності, доповнень в засобах контрольно-вимірювальної апаратури та ін. підприємства зобов'язані, у відповідності до діючого законодавства, провести державну екологічну та технічну експертизи змін, що відбуваються, а після здійснення проекту протягом місяця внести відповідні корективи в Паспорт і його копію.

2.8. Основою для розробки Паспорта є:

- проектно-технологічна документація власника хвостосховища;

- узгоджені та затверджені основні показники виробництва;

- дозволи на природокористування;

- ліміти на природокористування;

- дані державної статистичної звітності;

- інвентаризаційні відомості про об'єкти;

- паспорти споруд, приладів, обладнання;

- висновки державної екологічної експертизи.

2.9. Заповнення всіх форм (блоків) Паспорта є обов'язковим. Припускається внесення додаткової інформації при його заповненні з метою уточнення специфіки виробництва, контрольно-вимірювальної апаратури.

2.10. За відсутністю даних для заповнення всіх блоків Паспорта організація, що експлуатує хвостосховища, укладає договір з спеціалізованими організаціями і оплачує проведення робіт по обстеженню хвостосховища.

3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ПАСПОРТА

3.1. Паспорт хвостосховища складається з блоків (розділів), розташованих в наступній послідовності:

- титульний лист;

- адресний блок (01);

- природно-кліматичний блок (02);

- техніко-технологічні показники (03);

- огороджуючі споруди накопичувача (04), в т. ч.:

- грунтові греблі (огороджуючі дамби) (04.01);

- греблі (огороджуючі дамби) в озерних та лиманно-морських акваторіях (04.02);

- водоскидні споруди (04.03);

- водозабірні споруди (04.04);

- водовідвідні споруди (04.05);

- гідрозахисні споруди (04.06);

- пульпонасосні та нососні станції (05);

- система гідравлічного вилучення (06);

- контрольні натурні спостереження за станом огороджуючих споруд, основи та прилеглої території (07);

- відповідність технічним умовам експлуатації (08);

- можливі наслідки при відхиленні від проектних умов експлуатації та їх вплив на навколишнє середовище та населення (09);

- можливі наслідки аварійних (надзвичайних) ситуацій (10);

- заходи, що проводяться адміністрацією підприємства для попередження аварійних (надзвичайних) ситуацій (11).

3.2. Паспорт оформлюється у відповідності з Додатком N 2 до Методики.

3.3. До блоків 03 та 04 Додатка N 2 цієї Методики прикладаються карти-схеми розташування споруд хвостосховища та контрольно-вимірювальної апаратури з вказанням основних параметрів, а також розрізи гребель, дамб та ін. споруд з основними розмірами.

3.4. На карті-схемі району розміщення хвостосховища вказуються:

- траса системи гідравлічного влаштування;

- розміщення хвостосховищ, греблі, дамб обвалування;

- шляхи;

- пульпонасосні та насосні станції;

- санітарна зона;

- межі населених пунктів, що знаходяться в зоні впливу (можливого затоплення в разі аварійних ситуацій) (в межах кожного населеного пункту вказується код СОАТО);

- промислові підприємства;

- природні та сільськогосподарські угіддя, ліси, зони карстонебезпеки, зсувів, підтоплення та заболочення території;

- ареал випадіння пилу, піднятого з пляжів хвостосховища.

В правому акті розташовується роза вітрів.

На карті-схемі хвостосховища вказуються місця розташування п'єзометричних створів, реперів мережі режимних спостережень сітки контрольно-вимірювальної апаратури та ін.

В правому нижньому куті вказується водоприймач стічних вод, його найменування, відстань до нього. Нижче проставляється: прізвище, ім'я, по батькові розробника Паспорта, вказується його фах, посада.

В лівому верхньому куті вказується повна назва підприємства та дата складання карти-схеми.

В лівому нижньому куті вказуються:

- N-N з переліком споруд;

- N-N з переліком інформації по прилеглій території (селища, підприємства, угіддя, підтоплені території та ін.).

(Методика у редакції наказу Державного комітету України
 у справах містобудування і архітектури від 10.09.96 р. N 165)

____________

Опрос