Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Режима рыболовства в бассейне Азовского моря со всеми заливами, устьями и лиманами в 2019 году

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины
Приказ от 12.03.2019 № 119
действует с 02.04.2019

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.03.2019

м. Київ

N 119

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
22 березня 2019 р. за N 288/33259

Про затвердження Режиму рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2019 році

Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119 (із змінами),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2019 році, що додається.

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Заступник Міністра

В. Топчій

ПОГОДЖЕНО:

 

Голова Державного агентства
рибного господарства України

Я. С. Бєлов

Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

Міністр екології та
природних ресурсів України

О. Семерак

 

РЕЖИМ
рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2019 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Азовського моря із затоками здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинені змінами гідрохімічних показників у водному об'єкті рибогосподарського значення;

каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше ніж 3 м, має постійно закріплені стінки й одне спрямовуюче крило;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;

прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.

4. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об'єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

5. Користувачі водних біоресурсів, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:

назву суден, задіяних на промислі;

улов;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

Користувачі водних біоресурсів під час здійснення промислу в межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, визначений територіальним органом Держрибагентства, у разі загрози перевищення прогнозу допустимого вилову.

6. Написи, що наносяться на рибопромислові судна, повинні відповідати Національному стандарту України.

7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу рибопромисловими суднами азовської хамси, тюльки та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття його окремих районів здійснюється відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів (далі - Робоча група). Строки добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів в басейні Азовського моря та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про улов азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного в Азовському і Чорному морях до Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Промисел азовської хамси та тюльки здійснюється за рахунок загальнобасейнового обсягу (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.

Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. Під час освоєння 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією здійснюється щодня, а під час освоєння 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.

9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Допустимі показники прилову та дії користувачів водних біоресурсів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків:

драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

оселедця азово-чорноморського одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів під час промислу будь-якими знаряддями добування (вилову) не повинен перевищувати 50 % маси всього улову за промислове зусилля, крім прилову тюльки на промислі хамси та прилову хамси на промислі тюльки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які не встановлені ліміти або прогнози і які не занесені до Червоної книги України (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші).

У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених у повідомленні про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями незалежно від їх стану випускатися в природне середовище їх існування, а користувач водних біоресурсів зобов'язаний:

змінити позицію лову активними знаряддями добування (вилову) (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя добування (вилову) мають знаходитись на відстані не менше ніж п'ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування водних біоресурсів активними знаряддями добування (вилову) у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі;

під час роботи пасивними знаряддями добування (вилову) у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя добування (вилову) в неробочий стан або зняти його (поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);

відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;

3) виловлена засобами добування (вилову) риба, у тому числі судак звичайний, у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру мають бути випущені у водойму.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за добування (вилов) повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових видів риб, занесених до Червоної книги України, вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймає рішення про припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами проведення контрольних ловів знаряддями добування (вилову), кількість яких встановлюється територіальним органом Держрибагентства.

11. Допускається промисел:

1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:

одностінними сітками та ставними неводами - до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості дві одиниці - до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.

Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях добування (вилову) оселедця повинен бути не менше ніж:

а = 20, 22 та 24 мм відповідно у котлі, дворі та крилах ставних неводів;

а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів;

а = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше ніж 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м;

2) хамси:

ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;

ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на ділянці не більше ніж п'ять одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня;

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше ніж 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45° 38' 00'' п. ш., зі сходу меридіаном 37° 00' 00'' сх. д., та в Керченській протоці - з 01 вересня до 20 грудня; загальна кількість тралів - чотири одиниці;

3) бичків:

драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж 18 мм у загальній кількості 45 одиниць з 15 серпня до 15 грудня в Азовському морі (за винятком п'ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:

на заході - лінією, що з'єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь береговою лінією до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;

на сході - лінією, що з'єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46° 35' 7'' п. ш., 37° 24' 3'' сх. д.) - буй Железинської банки (46° 13' 5'' п. ш., 37° 25' 20'' сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється включно у п'ятикілометровій прибережній зоні;

драгами з ручним і напівмеханічним способом використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками уздовж узбережжя Азовського моря у п'ятикілометровій зоні від мису Хроні до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці та Керченській протоці включно з Таманською та Дінською затоками - з 15 серпня до 15 грудня;

підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного і східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої - до 30 квітня.

Навесні прибережний промисел бичків здійснювати шляхом закидання знарядь добування (вилову) з берега або із суден:

мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см;

мінімально допустимий розмір вічка:

в літньо-осінньо-зимовий період у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах а = 20 мм;

у ставних неводах, каравках, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм;

висота крила бичкової драги біля клячів має бути не більше ніж 1,4 м;

довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м;

матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини;

на 1 м пожилини повинно припадати не менше ніж 31 вічко.

4) піленгаса:

дозволяється вилучення лише як прилову при проведенні промислу інших видів риб в Азовському басейні;

5) тюльки:

різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об'єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 18 одиниць;

ставними неводами у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси - до 31 травня;

ставними неводами (150 одиниць) у Таганрозькій затоці - до 15 червня;

6) азово-чорноморської кефалі:

волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;

волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;

7) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки):

ставними неводами, каравками у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 вересня до 31 грудня, у Таганрозькій затоці - до 15 травня;

8) барабулі та ставриди ставними неводами (з кроком вічка а = 10,0 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість ставних неводів на ділянці не більше ніж три одиниці) - з 01 травня до 31 липня та з 01 вересня до 31 жовтня;

9) дрібних масових риб (тюлька, атерина, перкарина і хамса):

ставними неводами в Керченській протоці, прибережній зоні Азовського моря та Таганрозької затоки - до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня територіальний орган Держрибагентства може припинити цей промисел достроково.

Початок весняного ходу хамси визначається науково-дослідними (науковими) установами або територіальним органом Держрибагентства у разі прилову хамси 20 % за масою і вище від загального улову дрібних морських риб;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у кількості не більше ніж 30 одиниць у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря - з 01 вересня до 30 листопада;

10) гамарид ручними сачками уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;

11) креветок:

волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;

волоками завдовжки до 6 м із розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;

12) личинок хірономід:

мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами площею до 1 - 2 м із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у рибогосподарських водних об'єктах Азовського басейну, включаючи Новотроїцький та Генічеський райони Херсонської області, в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені внаслідок заповнення ложі після опадів або з'єднання з озерами, - до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

13) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):

рачків артемії - волоками (завдовжки до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 - 2 м), пастками - з 01 червня до 30 вересня; для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з капронового газу;

цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;

14) рапанів - скребками, підсаками, щипцями, підйомними пастками, руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченській протоці - протягом усього року;

15) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;

16) вилучення водних біоресурсів як прилову під час ведення промислу тільки за наявності у користувача водних біоресурсів квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;

17) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:

в Азовському морі - до 5 км;

у Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів.

12. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий для вилову (промисловий розмір), - 22 см. Особини калкана азовського, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

13. Користувачам водних біоресурсів забороняється здійснювати:

1) спеціалізований промисел піленгаса та калкана азовського (крім добування (вилову) цих видів як прилову);

2) промисел судака, берша та чехоні (прилов зазначених видів риб у будь-якому вигляді має бути випущений у середовище існування);

3) промисел глоси у Сиваші;

4) промисел азово-чорноморської кефалі волоками в Азовському морі уздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;

5) промисел мідій;

6) добування (вилов) ікряних самиць раків;

7) будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з'єднують точки з такими координатами:

46° 54' 30" пн. ш., 38° 21' 00" сх. д.;

46° 50' 30" пн. ш., 38° 21' 00" сх. д.;

46° 50' 30" пн. ш., 38° 15' 00" сх. д.;

46° 52' 00" пн. ш., 38° 12' 30" сх. д.;

46° 54' 30" пн. ш., 38° 12' 30" сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

46° 17' 00" пн. ш., 37° 25' 30" сх. д.;

46° 11' 15" пн. ш., 37° 38' 00" сх. д.;

46° 06' 00" пн. ш., 37° 38' 00" сх. д.;

46° 06' 00" пн. ш., 37° 28' 45" сх. д.;

46° 14' 15" пн. ш., 37° 25' 45" сх. д. і далі до початкової точки;

8) промисел водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

9) вилучення з рибогосподарських водних об'єктів знарядь добування (вилову) або садків (куканів), що їм не належать. У разі їх вимушеного вилучення під час потрапляння в активні знаряддя добування (вилову), зачеплення рибопромисловими суднами тощо користувач водних біоресурсів зобов'язаний внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це територіальний орган Держрибагентства.

14. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя добування (вилову). Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

15. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").

16. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов'язані:

вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь добування (вилову), кількість та типи задіяних рибопромислових суден, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного вилову водних біоресурсів користувачі водних біоресурсів протягом доби подають до територіального органу Держрибагентства звіти про обсяги вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного вилову та журнали обліку виловлених і прийнятих водних біоресурсів.

17. Територіальний орган Держрибагентства здійснює централізований збір та узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративного вилову в басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення виловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

18. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних виловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентство утворює резерв із ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п'ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 300 тонн. У разі використання цього резерву вилов бичків здійснюється за рахунок загальнобасейнового обсягу (ліміту) морського промислу.

19. Розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь добування (вилову) обмежено (підпункти 1 - 9 пункту 11 цього Режиму), здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку промислу. У заявах користувачів мають зазначатися рибопромислові судна, заплановані для використання на промислі і зареєстровані в Судновій книзі України або Державному судновому реєстрі України (як за власниками/фрахтувальниками), їх назва або бортовий номер, порт реєстрації, місце базування, номери ІМО та міжнародні позивні (у разі наявності). Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкта промислу, визначеного наказом Мінагрополітики про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п'ять днів до початку промислу видає відповідний наказ про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три дні до початку промислу надсилає вказаний наказ до Держрибагентства. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь добування (вилову) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів.

20. Забороняється проводити промисел (зняття, перевірку та постановку знарядь добування (вилову)) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на рибопромислових суднах, не обладнаних бортовими вогнями.

21. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя добування (вилову), не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.

22. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація рибопромислових суден, що відповідають району плавання на цьому водному об'єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду рибопромислового судна та оригіналу суднового білета.

23. Забороняється здійснювати промисел з використанням рибопромислових суден, які підлягають нагляду класифікаційного товариства у прибережній п'ятикілометровій зоні Азовського моря за межами державного кордону України на суходолі, за винятком:

науково-дослідних робіт;

промислу хамси кошільними неводами та різноглибинними тралами;

промислу бичків драгами з механізованим способом використання у задуховий період.

24. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов'язаний максимально швидко звільнити тварин. За необхідності допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

25. У разі погіршення стану запасів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства можуть вживатися заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

 

Заступник директора Департаменту
аграрної політики та
сільського господарства

О. Альшанова

Опрос