Идет загрузка документа (123 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Общих положений безопасности при захоронении радиоактивных отходов

Государственная инспекция ядерного регулирования Украины
Положение, Приказ от 13.08.2018 № 331
действует с 02.10.2018

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

13.08.2018

м. Київ

N 331

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 вересня 2018 р. за N 1008/32460

Про затвердження Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів

Відповідно до статей 8 та 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 363, у рамках гармонізації законодавства України із законодавством ЄС, з референтними рівнями безпеки Асоціації західноєвропейських регулюючих органів (WENRA) та рекомендаціями МАГАТЕ та з метою вдосконалення норм та правил щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Загальні положення безпеки при захороненні радіоактивних відходів, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня 2007 року N 81 "Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 року за N 605/13872.

3. Управлінню безпеки поводження з РАВ (Рибалка Н. В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Голова

Г. Плачков

ПОГОДЖЕНО:

 

Міністр екології та природних
ресурсів України

О. Семерак

Голова Державного агентства України
з управління зоною відчуження

В. В. Петрук

В. о. Міністра охорони
здоров'я України

У. Супрун

Міністр енергетики та
вугільної промисловості України

І. С. Насалик

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

М. Чечоткін

Міністр внутрішніх справ України 

А. Б. Аваков

 

Загальні положення
безпеки при захороненні радіоактивних відходів

I. Загальні положення

1. Ці Загальні положення встановлюють мету, критерії, принципи та основні вимоги забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при захороненні радіоактивних відходів, спрямовані на захист персоналу, населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів при експлуатації, закритті сховищ для захоронення радіоактивних відходів і на довгостроковий період після їх закриття.

2. Ці Загальні положення обов'язкові для експлуатуючої організації (оператора) сховища для захоронення радіоактивних відходів (далі - оператор) та інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії під час здійснення діяльності, пов'язаної із передачею радіоактивних відходів на захоронення.

3. Набрання чинності цими Загальними положеннями не тягне за собою припинення дії або зміни строку дії ліцензій та інших документів дозвільного характеру, виданих Держатомрегулювання.

4. Обсяги та строки реалізації цих Загальних положень стосовно сховищ, які будуються, експлуатуються, закриваються і не повністю відповідають вимогам цих Загальних положень на час набрання ними чинності, обґрунтовуються оператором і погоджуються Держатомрегулювання.

Стосовно сховищ, проекти будівництва яких на дату набрання чинності цими Загальними положеннями не були затверджені в установленому порядку, вимоги цих Загальних положень застосовуються в повному обсязі.

5. Ці Загальні положення рекомендовані для застосування в роботі конструкторськими та проектними організаціями, організаціями науково-технічної підтримки, будівельними, монтажними, ремонтними, налагоджувальними організаціями, підприємствами з виготовлення і постачання систем та обладнання, важливих для безпеки сховищ.

6. У цих Загальних положеннях абревіатури вживаються у таких значеннях:

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

НПА - нормативно-правовий акт;

ОПП - особливості, події, процеси;

РАВ - радіоактивні відходи;

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека.

7. У цих Загальних положеннях терміни вживаються в таких значеннях:

адміністративний контроль - діяльність, яка здійснюється після закриття сховища з метою підтвердження рівня безпеки системи захоронення РАВ та запобігання ненавмисному вторгненню;

діяльність щодо захоронення РАВ - діяльність, пов'язана з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення РАВ та всіх об'єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов'язані, а також діяльність щодо проведення адміністративного контролю після закриття сховища;

інженерний бар'єр - штучна перешкода, передбачена в проекті будівництва та/або закриття сховища, призначена для запобігання поширення іонізуючого випромінювання, та/або радіоактивних речовин за її межі, та/або для забезпечення захисту РАВ від зовнішніх впливів;

обґрунтування безпеки - сукупність аргументів і доказів (наукових, технічних), а також результати оцінки безпеки, які підтверджують безпеку сховища і системи захоронення РАВ;

особливості, події, процеси (ОПП) - фактори, які безпосередньо чи опосередковано впливають або можуть впливати на безпеку системи захоронення РАВ;

система захоронення РАВ - сукупність природних та інженерних бар'єрів сховища, а також РАВ, які захоронені;

сховище для захоронення РАВ (сховище) - споруда або комплекс споруд, призначена(их) для захоронення РАВ, що включає інженерні і природні бар'єри, які перешкоджають міграції радіонуклідів, системи та обладнання, необхідні для експлуатації, закриття сховища або адміністративного контролю після його закриття;

сценарій - зміни стану системи захоронення РАВ з часом після закриття сховища внаслідок реалізації пов'язаних між собою ОПП, які впливають на виконання бар'єрами функцій безпеки;

сценарій нормальної еволюції - сценарій з поступовими змінами в системі захоронення РАВ, за яких безпека забезпечується за рахунок виконання кожним інженерним та природним бар'єром встановлених функцій безпеки;

сценарій прискореної деградації - сценарій із поступовими та швидкими змінами у системі захоронення РАВ, за яких її безпека забезпечується за рахунок виконання сукупністю інженерних та природних бар'єрів встановлених функцій безпеки з урахуванням порушення виконання функцій безпеки окремих бар'єрів;

сценарій ненавмисного вторгнення - сценарій з пошкодженням інженерних та/або природних бар'єрів внаслідок випадкового проникнення людини в систему захоронення РАВ під час здійснення діяльності на майданчику сховища (геологорозвідка, буріння свердловин, вилучення ґрунтів, будівництво тощо);

функції безпеки бар'єрів - виконання бар'єрами після закриття сховища функції утримання РАВ, ізоляції РАВ, уповільнення і затримки міграції радіонуклідів до доступного середовища, зменшення кількості радіонуклідів, які внаслідок міграції зі сховища зможуть досягти доступного середовища.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", Технічному регламенті щодо пакувальних комплектів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року N 1099), Умовах і вимогах безпеки (ліцензійних умовах) провадження діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 жовтня 2002 року N 110, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2002 року за N 874/7162 (у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 20 серпня 2014 року N 118), Порядку звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затвердженому наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01 липня 2010 року N 84, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 року за N 718/18013, Загальних положеннях безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року N 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за N 1045/30913, Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за N 552/10832, Державних гігієнічних нормативах "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року N 208, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62 (із змінами).

II. Загальна мета і принципи безпеки при захороненні РАВ

1. Загальна мета і принципи безпеки

1. На остаточній стадії інтегрованого процесу поводження з РАВ вони підлягають передачі на захоронення.

2. Загальною метою безпеки при захороненні РАВ є захист теперішніх та майбутніх поколінь людей і навколишнього природного середовища від негативного радіаційного впливу РАВ.

3. Залежно від радіологічних характеристик РАВ захоронюються в одному з таких типів сховищ:

поверхневе сховище, облаштоване у споруді, траншеях або на поверхні землі з бар'єрами, які здатні забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж сто років після закриття сховища;

приповерхневе сховище, облаштоване на поверхні чи в приповерхневому шарі землі (на глибині до декількох десятків метрів), з системою бар'єрів, які здатні забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж 300 років після закриття сховища;

сховище на середніх глибинах, облаштоване на глибині від декількох десятків до сотень метрів від поверхні землі, з системою бар'єрів, які здатні забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж декілька тисяч років після закриття сховища;

геологічне сховище, облаштоване в глибоких геологічних формаціях в прогнозованих геологічних умовах (на глибині декількох сотень метрів і більше від поверхні землі), із системою бар'єрів, які здатні забезпечити з урахуванням тепловиділення внаслідок природного розпаду радіонуклідів утримання та ізоляцію РАВ на довгостроковий період після закриття сховища.

4. Тип сховища обирається, виходячи з характеристик РАВ, що підлягають захороненню (радіаційних, фізичних, хімічних, термічних), з урахуванням природних умов розташування майданчика сховища.

5. Основними принципами безпеки при захороненні РАВ є:

зобов'язання щодо забезпечення безпеки;

забезпечення радіаційного захисту;

зниження тягаря на майбутні покоління;

реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту;

впровадження системи управління діяльністю;

забезпечення культури безпеки;

застосування апробованої інженерно-технічної практики;

урахування досвіду діяльності щодо захоронення РАВ;

забезпечення захищеності;

оцінка та обґрунтування безпеки сховища;

забезпечення пожежної безпеки.

2. Зобов'язання щодо забезпечення безпеки

1. Оператор забезпечує радіаційну безпеку та фізичний захист на усіх етапах життєвого циклу сховища та довгострокову безпеку системи захоронення РАВ після закриття сховища, в тому числі у разі залучення постачальників послуг, до передачі системи захоронення іншій юридичній особі для здійснення заходів адміністративного контролю після закриття сховища.

2. Оператор здійснює діяльність щодо захоронення РАВ у такий спосіб, щоб забезпечити захист людини та навколишнього природного середовища відповідно до вимог з радіаційного захисту, із урахуванням характеристик і ступеню небезпеки РАВ, що підлягають захороненню.

3. Оператор забезпечує інформування населення, громадськості, органів місцевого самоврядування про рівень безпеки сховища та можливий негативний вплив діяльності щодо захоронення РАВ на населення та навколишнє природне середовище, засоби і заходи його попередження.

4. Оператор проводить та/або залучає підрядні організації для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на етапах життєвого циклу сховища, зокрема, щодо досліджень:

процесів, що впливають на безпеку сховища та системи захоронення РАВ;

майданчика розміщення сховища;

матеріалів, які використовуються для створення інженерних бар'єрів.

Оператор аналізує та зберігає результати виконаних досліджень.

5. Оператор при здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ забезпечує необхідні фінансові, матеріальні та людські ресурси, необхідні кваліфікацію персоналу та організаційну структуру для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами з ЯРБ.

При формуванні організаційної структури оператор забезпечує безперервність передачі обов'язків та знань персоналу із урахуванням тривалості діяльності щодо захоронення РАВ, визначає відповідальних осіб та контролює їхню кваліфікацію та діяльність.

6. Оператор на основі отриманого досвіду та з урахуванням оцінки і переоцінки безпеки сховища, а також сучасного рівня науки і технологій розробляє та впроваджує заходи з підвищення рівня безпеки сховища.

7. Оператор забезпечує пожежну безпеку при здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ відповідно до законодавства.

8. Оператор на всіх етапах життєвого циклу сховища впроваджує систему ведення та збереження документації, що стосується, у тому числі, проведених досліджень, проектів будівництва та закриття сховища, оцінок та обґрунтувань безпеки, даних з обліку прийнятих на захоронення РАВ (упаковок РАВ).

Інформація зберігається у такий спосіб, щоб забезпечити її доступність протягом часу до завершення етапу закриття сховища, а також на період адміністративного контролю.

9. Оператор надає до Держатомрегулювання звіти за результатами діяльності щодо захоронення РАВ відповідно до умов документів дозвільного характеру, норм та правил з ЯРБ.

3. Забезпечення радіаційного захисту

1. При здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ оператор забезпечує дотримання основних принципів радіаційного захисту, у тому числі принципів неперевищення і оптимізації.

2. Дотримання принципу неперевищення при захороненні РАВ забезпечується шляхом неперевищення допустимих доз та ймовірностей опромінення для людей нинішнього та майбутніх поколінь.

Для майбутніх поколінь забезпечують принаймні такий самий рівень радіаційного захисту, який забезпечується для нинішнього покоління.

3. Радіаційний захист будь-яких осіб, що опромінюються або можуть бути опромінені в результаті діяльності щодо захоронення РАВ, оптимізується. Використовуються всі необхідні заходи для зниження доз та імовірності опромінення людини та/або кількості опромінюваних осіб (наскільки це є можливим і досяжним) з урахуванням економічних і соціальних факторів. При цьому враховується потенційна діяльність людини в майбутньому та прогнозування радіаційних впливів системи захоронення РАВ.

4. В період після закриття сховища (або сховищ у разі, якщо на одному майданчику розміщено та/або планується розміщення декількох сховищ) результати оцінки річної ефективної дози опромінення критичних груп населення від усіх сховищ, що розташовані та планується розташувати на одному майданчику, не мають перевищувати 0,3 мЗв при реалізації сценаріїв нормальної еволюції, визначених виходячи з обґрунтованих ОПП для цих сценаріїв.

5. Допускається підвищення оціненої річної ефективної дози опромінення критичних груп населення до 1 мЗв внаслідок реалізації сценаріїв прискореної деградації, визначених виходячи з обґрунтованих ОПП для цих сценаріїв.

6. Допускається підвищення оціненої річної ефективної дози опромінення критичних груп населення, що може зазнати опромінення при реалізації сценаріїв ненавмисного вторгнення, до 20 мЗв. При цьому застосовують (наскільки це є можливим) заходи для зниження імовірності сценаріїв ненавмисного вторгнення та можливих радіаційних наслідків. Якщо оцінена річна ефективна доза опромінення людини внаслідок реалізації сценаріїв ненавмисного вторгнення не перевищує 1 мЗв, зазначені заходи можуть не застосовуватися.

7. При захороненні РАВ розглядається можливий вплив РАВ на здоров'я людей і навколишнє природне середовище за межами кордонів України.

4. Зниження тягаря на майбутні покоління

1. Захоронення РАВ здійснюється таким чином, щоб не перекладати надмірний тягар на майбутні покоління щодо необхідності підтримання рівня безпеки системи захоронення РАВ.

2. Дотримання цього принципу досягається, зокрема, шляхом:

вибору і обґрунтування типу сховища для захоронення РАВ;

оцінки та вибору майданчика для розміщення сховища з урахуванням обсягів і характеристик РАВ, які підлягають захороненню;

забезпечення утримання та ізоляції РАВ після закриття сховища пасивними бар'єрами;

використання таких технологій переробки і довгострокового зберігання РАВ, які забезпечують подальше безпечне захоронення РАВ;

збереження всієї необхідної для майбутніх поколінь інформації щодо безпеки системи захоронення РАВ, а також відомостей Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

5. Реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту

1. Безпека захоронення РАВ забезпечується за рахунок послідовної реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту, що базується на застосуванні системи взаємодоповнюючих бар'єрів, а також технічних і організаційних заходів щодо захисту бар'єрів і збереження їх ефективності.

Система пасивних бар'єрів системи захоронення РАВ може включати, зокрема, такі інженерні бар'єри: форма РАВ, пакувальний комплект, в який вона вміщена, елементи споруд, в які розміщуються РАВ (нижня основа, стіни сховища, верхнє накриття тощо), та природні бар'єри - природні матеріали майданчика (породи).

2. Основною метою реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту є:

на етапах експлуатації та закриття сховища - своєчасне виявлення і усунення факторів, які призводять до порушень функціонування системи бар'єрів, меж та умов нормальної експлуатації (закриття) сховища, виникнення аварійних ситуацій, а також запобігання їх переростання в аварії, обмеження і ліквідація наслідків аварій;

у період після закриття сховища - забезпечення безпеки системи захоронення РАВ за рахунок системи взаємодоповнюючих пасивних бар'єрів, а також заходів адміністративного контролю.

3. Реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту на етапах експлуатації та закриття здійснюється згідно із вимогами Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року N 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за N 1045/30913.

4. У період після закриття сховища за рахунок системи взаємодоповнюючих пасивних бар'єрів забезпечується реалізація таких функцій безпеки:

утримання РАВ;

ізоляція РАВ;

уповільнення і затримка міграції радіонуклідів в доступне для людини середовище;

зменшення кількості радіонуклідів, які внаслідок міграції зі сховища зможуть досягти доступного для людини середовища, зокрема, за рахунок їх дисперсії у навколишньому середовищі.

Конкретний бар'єр може виконувати декілька функцій безпеки.

5. Безпека системи захоронення РАВ не покладається виключно на функціонування окремого бар'єра та/або на реалізацію однієї функції безпеки.

Прийнятний рівень безпеки системи захоронення РАВ забезпечується з урахуванням відмов одного з бар'єрів (порушення виконання бар'єром встановленої функції безпеки) при впливах на систему захоронення РАВ обґрунтовано визначених подій та процесів.

6. У період після закриття сховища безпека забезпечується за рахунок виконання кожним пасивним бар'єром встановлених функцій безпеки при впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких є:

10-3 /рік та вище - для поверхневих сховищ;

10-4 /рік та вище - для приповерхневих сховищ;

10-5 /рік та вище - для сховищ на середніх глибинах;

10-6 /рік та вище - для геологічних сховищ.

Безпека забезпечується з урахуванням поступових змін стану системи захоронення РАВ з часом внаслідок впливів, обумовлених подіями, процесами та їх комбінаціями (сценарії нормальної еволюції).

7. У період після закриття сховища безпека забезпечується за рахунок виконання сукупністю бар'єрів встановлених функцій безпеки при впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких є:

10-4 /рік та вище (але нижча за 10-3 /рік) - для поверхневих сховищ;

10-5 /рік та вище (але нижча за 10-4 /рік) - для приповерхневих сховищ;

10-6 /рік та вище (але нижча за 10-5 /рік) - для сховищ на середніх глибинах.

Безпека забезпечується з урахуванням поступових та швидких змін стану системи захоронення РАВ внаслідок впливів, обумовлених подіями, процесами та їх комбінаціями (сценарії прискореної деградації).

Для геологічних сховищ сценарії прискореної деградації не розглядаються.

При впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких менша за вищезазначені, забезпечується (наскільки це є можливим) зменшення оцінених наслідків цих впливів.

8. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються:

структура системи бар'єрів;

призначення і функції безпеки кожного бар'єра та проектні рішення з їх реалізації;

строк, протягом якого передбачається виконання конкретних функцій безпеки кожним бар'єром;

переліки та характеристики ОПП, що враховуються в сценаріях нормальної еволюції та прискореної деградації;

проектні рішення та заходи щодо захисту інженерних бар'єрів від зовнішніх впливів та контролю виконання бар'єрами встановлених функцій безпеки;

альтернативні та/або додаткові заходи на випадок порушення виконання бар'єрами встановлених функцій безпеки.

ОПП включають особливості системи захоронення (характеристики РАВ, інженерних та природних бар'єрів тощо), події (землетрус, екстремальні опади, смерч, пожежа, падіння літака, ненавмисне вторгнення тощо), процеси (фізико-хімічні процеси, що протікають у системі захоронення, зміни клімату, напрямку або швидкості руху ґрунтових вод тощо).

9. Функції безпеки і проектні рішення з їх реалізації визначають із урахуванням:

характеристик РАВ;

типу сховища;

фізико-хімічних процесів, що протікають в системі захоронення РАВ;

результатів досліджень властивостей і характеристик бар'єрів та їх поступових змін з часом;

можливих зовнішніх впливів природного і техногенного походження (відповідно до обґрунтовано визначених подій та процесів);

прогнозних розрахунків для оцінки радіаційних впливів системи захоронення РАВ на людину та навколишнє природне середовище.

10. Інженерні бар'єри проектують таким чином, щоб забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на період часу, достатній для істотного зменшення активності радіонуклідів за рахунок радіоактивного розпаду, із урахуванням сценаріїв нормальної еволюції.

11. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються вид, тривалість та заходи адміністративного контролю.

Адміністративний контроль може бути:

активним, що включає контроль цілісності бар'єрів та виконання бар'єрами встановлених функцій безпеки, відновлення належного їх функціонування у випадку реалізації визначених зовнішніх подій та процесів, моніторинг навколишнього природного середовища;

пасивним, що включає обмеження на діяльність людини в межах майданчика, збереження інформації про існування сховища.

6. Впровадження системи управління діяльністю

1. Оператор відповідно до затверджених політики, стратегії та цілей безпеки при захороненні РАВ розробляє, впроваджує, оцінює та постійно поліпшує систему управління діяльністю відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року N 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за N 17/20330.

2. Система управління діяльністю застосовується на всіх етапах життєвого циклу сховища та поширюється на всі види робіт і операцій, які здійснюються на цих етапах.

3. Система управління діяльністю при захороненні РАВ розробляється відповідно до рівня небезпеки РАВ та з метою гарантування того, що на етапах життєвого циклу сховища та у період після його закриття будуть дотримані вимоги з ЯРБ та охорони навколишнього природного середовища. Система управління діяльністю визначає, зокрема:

політику оператора, відповідно до якої питанням безпеки надається найвищий пріоритет;

чітке розмежування повноважень і відповідальності під час прийняття рішень з безпеки;

організаційні заходи та напрями організації передання інформації з безпеки в межах окремого підрозділу і між окремими підрозділами оператора;

чіткі обов'язки керівництва та персоналу щодо безпеки;

вимоги щодо необхідності своєчасного виявлення проблем, які впливають на безпеку, та їх вирішення у спосіб, який відповідає їх важливості для безпеки;

положення стосовно належної підготовки та кваліфікації персоналу;

програму якості при здійсненні діяльності на етапах життєвого циклу сховища;

положення про дотримання вимог з безпеки та забезпечення якості інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища;

положення щодо ведення баз даних, підтримання в актуальному стані, систематизації та збереження необхідної документації, що стосується безпеки сховища, з метою забезпечення доступності інформації під час проведення переоцінок безпеки сховища та на період адміністративного контролю.

4. З метою урахування людського фактору для запобігання та/або пом'якшення наслідків помилок персоналу в рамках системи управління діяльністю застосовуються такі технічні та організаційні заходи:

забезпечення персоналу і інших осіб, що перебувають на майданчику сховища, своєчасною та повною інформацією, необхідною для прийняття рішень та відповідних дій при експлуатації та закритті сховища;

використання технічних і програмних засобів, що блокують помилкові дії персоналу;

запобігання несанкціонованому доступу до систем та обладнання, важливих для безпеки, засобів вимірювання, контролю та блокування;

підбір, якісна підготовка персоналу, постійне підвищення його кваліфікації;

підтримання в актуальному стані експлуатаційної документації, посадових інструкцій, іншої документації, їх своєчасне оновлення на основі досвіду експлуатації (закриття) сховища;

дотримання культури безпеки.

5. Оператор оцінює систему управління діяльністю підрядних організацій та постачальників послуг у частині, що стосується виконання робіт, до яких оператор залучає ці організації та постачальників.

7. Забезпечення культури безпеки

1. Оператор при здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ забезпечує і підтримує культуру безпеки відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року N 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за N 17/20330.

2. Оператор визначає цілі формування та підтримки культури безпеки, розробляє програму заходів для досягнення таких цілей, планує і виділяє ресурси, необхідні для виконання заходів щодо формування та підтримки культури безпеки.

3. Оператор та інші юридичні та фізичні особи, які здійснюють проектування, виготовлення та постачання продукції і послуг при захороненні РАВ, а також оцінку і обґрунтування безпеки, у своїй діяльності дотримуються основних принципів культури безпеки, а саме:

пріоритету безпеки над економічними та виробничими цілями;

визнання загальних цілей безпеки на рівні керівництва та персоналу, які здійснюють діяльність щодо захоронення РАВ;

відповідальності, яка реалізується через установлення чітких повноважень і обов'язків керівництва та персоналу;

мотивації, яка формується шляхом створення системи заохочень для стимулювання високих показників безпеки;

удосконалення діяльності, спрямованої на підвищення рівня культури безпеки;

заохочення до відкритого спілкування щодо забезпечення безпеки між оператором, постачальниками послуг, Держатомрегулювання;

мотивації участі персоналу в розробці та впровадженні політики, правил та процедур, що стосуються забезпечення безпеки;

компетентності, яка забезпечується шляхом професійної підготовки, перепідготовки персоналу та оцінки його кваліфікації;

безперервності передання досвіду персоналу, який задіяний в діяльності щодо захоронення РАВ, з урахуванням її тривалості;

якісного ведення документації та своєчасного інформування про свої дії;

контролю і нагляду, до яких входять внутрішній контроль та нагляд за виконанням робіт, забезпечення чіткого регламентування виконання робіт.

8. Застосування апробованої інженерно-технічної практики

1. Технічні та організаційні рішення, технологічні процеси, матеріали, які застосовують при виготовленні упаковок РАВ та здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ, апробуються досвідом застосування та/або можливість застосування доводиться за результатами досліджень та випробувань.

2. Технічні та організаційні рішення, що застосовуються при проектуванні, розробці і виготовленні систем та обладнання, будівництві, експлуатації, закритті сховища, його обслуговуванні, ремонті та модернізації, мають відповідати вимогам НПА з ЯРБ.

9. Урахування досвіду діяльності щодо захоронення РАВ

1. Оператор здійснює накопичення, аналіз та використання досвіду діяльності щодо захоронення РАВ, зокрема на етапах експлуатації та закриття сховища (окремих його відсіків, модулів тощо) з метою систематичної оцінки ефективності діяльності в рамках системи управління діяльністю.

2. Оператор аналізує та розслідує події, що призвели до порушення нормальної експлуатації або виникнення аварійних ситуацій чи аварій на етапах експлуатації і закриття сховища, з метою ідентифікації корінних причин їх виникнення, розробки та реалізації заходів щодо їх запобігання. Відповідна інформація доводиться до відома персоналу та передається постачальникам послуг, яких стосуються ці події.

3. Оператор вивчає та аналізує інформацію про досвід діяльності щодо захоронення РАВ, зокрема, про досвід експлуатації та закриття інших подібних сховищ з метою його врахування.

4. Оператор підтримує зв'язок з організаціями, які брали участь у проведенні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, проектуванні сховища, виготовленні і постачанні систем та обладнання сховища, будівельно-монтажних роботах, з метою отримання рекомендацій, зокрема щодо забезпечення належного рівня безпеки сховища, із урахуванням фактичних характеристик РАВ (упаковок РАВ), стану інженерних та природних бар'єрів системи захоронення РАВ.

10. Забезпечення захищеності

1. Захищеність сховища та всіх об'єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов'язані, та РАВ забезпечується виконанням вимог фізичного захисту згідно із законодавством про фізичний захист.

Рівень фізичного захисту визначається в установленому законодавством порядку при проектуванні сховища.

2. Проектування системи фізичного захисту сховища та фізичний захист під час провадження діяльності щодо захоронення РАВ здійснюються з урахуванням проектної загрози, принципів диференційованого підходу та глибокоешелонованого захисту, визначених законодавством про фізичний захист організаційно-правових та інженерно-технічних заходів.

3. Заходи з фізичного захисту для запобігання несанкціонованому доступу, крадіжці або будь-якому іншому незаконному вилученню радіоактивних матеріалів та РАВ узгоджуються з відповідними заходами забезпечення безпеки.

11. Оцінка і обґрунтування безпеки сховища

1. При виконанні обґрунтування безпеки сховища та системи захоронення РАВ демонструється досягнення цілей безпеки, дотримання критеріїв і принципів безпеки.

Оператор документує результати обґрунтування безпеки на етапах життєвого циклу сховища в ЗАБ та інших документах, що засвідчують рівень безпеки сховища та системи захоронення РАВ.

2. В обґрунтування безпеки включаються результати оцінки безпеки на етапах експлуатації і закриття сховища та на період після його закриття, а також оцінки технічних можливостей будівництва, експлуатації, закриття сховища та заходів адміністративного контролю.

3. Оператор використовує оцінки та обґрунтування безпеки з метою прийняття обґрунтованих рішень при:

виборі типу сховища і визначенні концепції забезпечення безпеки захоронення РАВ;

виборі майданчика для розміщення сховища;

розробці техніко-економічного обґрунтування будівництва сховища (з аналізом варіантів проектних рішень щодо інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища, рішень щодо закриття сховища, видів і тривалості адміністративного контролю);

розробці проекту (робочого проекту) будівництва сховища;

розробці технічних умов на важливі для безпеки системи та обладнання сховища;

розробці критеріїв приймання РАВ;

розробці процедур експлуатації сховища;

проведенні експлуатації сховища;

розробці та виконанні модифікацій сховища;

продовженні строку експлуатації сховища;

розробці проекту та процедур закриття сховища;

закритті сховища;

визначенні видів, тривалості та заходів адміністративного контролю.

4. При виконанні оцінки та обґрунтування безпеки на етапах експлуатації та закриття сховища визначаються і оцінюються можливі радіаційні впливи, пов'язані зі сховищем та діяльністю з експлуатації (закриття) сховища.

5. При виконанні оцінки та обґрунтування безпеки на період після закриття сховища доводиться, що система захоронення РАВ здатна забезпечувати виконання встановлених функцій безпеки протягом визначеного часу при реалізації сценаріїв нормальної еволюції, а також забезпечується належний рівень безпеки при реалізації сценаріїв прискореної деградації та сценаріїв ненавмисного вторгнення.

6. Оцінки та обґрунтування безпеки виконуються відповідно до диференційованого підходу залежно від обсягів та характеристик РАВ (упаковок РАВ), що захоронюються, технологій поводження з РАВ, видів робіт та операцій на майданчику сховища.

7. Оцінки та обґрунтування безпеки сховища:

базуються на науково-технічних дослідженнях;

виконуються з використанням обґрунтованих вихідних даних та ОПП;

виконуються за обґрунтованими припущеннями, моделями і сценаріями.

8. При виконанні оцінок та обґрунтування безпеки сховища застосовується підхід, за якого вихідні дані щодо характеристик РАВ, майданчика, бар'єрів сховища послідовно уточнюються на етапах життєвого циклу сховища, а також враховується досвід експлуатації (закриття) сховища.

9. При виконанні оцінок та обґрунтування безпеки сховищ на середніх глибинах та геологічного сховища допускається використання вихідних даних та аргументації, що базується, наприклад, на дослідженнях природних аналогів і результатах палеогідрогеологічних досліджень, подібних характеристик майданчика, властивостей вміщувальної геологічної формації, інженерно-технічних міркуваннях.

10. Для проведення оцінок та обґрунтування безпеки сховища визначаються:

конкретні цілі проведення оцінок та обґрунтування безпеки;

критерії та вимоги безпеки, дотримання яких обґрунтовується під час проведення оцінок безпеки;

підходи до виконання оцінок безпеки, зокрема, консервативний та/або реалістичний підхід;

ОПП та набір відповідних сценаріїв, які аналізуватимуться під час оцінки безпеки;

аналізи та розрахунки, які необхідно виконати;

часові інтервали, для яких проводитимуться оцінки;

параметри, які аналізуватимуться і розраховуватимуться під час проведення оцінок;

процедури аналізу невизначеностей (вихідних даних, моделей) та чутливості результатів оцінки до значень вихідних параметрів і зроблених припущень;

процедури порівняння одержаних результатів з критеріями безпеки.

11. При проведенні оцінок безпеки розглядаються і аналізуються:

обсяги і характеристики РАВ, що захоронюються;

тип сховища та концепція забезпечення безпеки захоронення РАВ;

прийнятність характеристик майданчика для розміщення сховища;

критерії приймання РАВ;

функції і проектні рішення бар'єрів із урахуванням забезпечення глибокоешелонованого захисту;

функції систем та обладнання, їх класифікація за впливом на безпеку;

проектні рішення та організаційно-технічні заходи для забезпечення належного рівня радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;

проектні рішення та організаційно-технічні заходи для забезпечення протипожежного захисту та їх відповідність вимогам пожежної безпеки;

регламенти і процедури експлуатації (закриття) сховища;

забезпечення фізичного захисту;

потенційні аварійні ситуації та аварії (можливі вихідні події, сценарії розвитку та наслідки);

проектні рішення і заходи щодо запобігання аварійним ситуаціям і аваріям та зменшення їх наслідків;

ефективність і надійність системи захоронення РАВ та її окремих бар'єрів після закриття сховища при реалізації сценаріїв нормальної еволюції, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення із урахуванням обґрунтовано визначених ОПП;

система управління діяльністю та забезпечення культури безпеки;

види, тривалість та заходи адміністративного контролю.

12. При проведенні оцінок безпеки виконується аналіз функціональних показників інженерних бар'єрів сховища та їх змін з часом з урахуванням фактичної якості збудованих інженерних бар'єрів.

13. При проведенні оцінок безпеки на період після закриття сховища визначаються радіаційні впливи на критичні групи населення, виходячи з існуючої демографічної ситуації в районі впливу системи захоронення РАВ і з урахуванням потенційної діяльності в майбутньому.

14. Якщо оператор здійснює та/або планує здійснювати діяльність на етапах життєвого циклу сховища, що входить до складу комплексу з декількох сховищ та/або інших об'єктів, призначених для поводження з РАВ, розташованих в межах одного майданчика, оператор проводить загальну оцінку безпеки такого комплексу об'єктів з метою оцінки сумарного радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище.

15. З урахуванням результатів оцінки сумарних радіаційних впливів комплексу сховищ та інших об'єктів, призначених для поводження з РАВ, оператор:

встановлює потенційну можливість захоронення на майданчику запланованих обсягів РАВ у сховищах, враховуючи проектні та експлуатаційні критерії приймання РАВ;

встановлює обмеження щодо максимальної активності певних радіонуклідів в РАВ, що можуть бути захоронені у сховищах, а також інші кількісні та/або якісні обмеження щодо захоронення РАВ.

16. Методи розрахунку і комп'ютерні розрахункові коди, які використовуються при проведенні оцінки безпеки, верифікуються та валідуються. Порівняння одержаних результатів з критеріями безпеки проводяться з урахуванням невизначеностей результатів розрахунків.

17. Оператор періодично на етапі експлуатації та закриття сховища, але не рідше ніж раз на 10 років проводить переоцінку та оновлює обґрунтування безпеки сховища з урахуванням набутого досвіду провадження діяльності щодо захоронення РАВ, отриманих висновків державних експертиз ЯРБ, набрання чинності НПА або частіше на вимогу Держатомрегулювання у разі:

відмінностей фактичних характеристик майданчика, ОПП, обсягів та/або характеристик РАВ (упаковок РАВ) від використаних в попередніх оцінках;

модифікацій бар'єрів, систем та обладнання сховища, важливих для безпеки;

суттєвих змін технології при провадженні діяльності щодо захоронення РАВ, які можуть вплинути на рівень безпеки;

змін критеріїв приймання РАВ та процедур контролю якості упаковок РАВ;

виявлення суттєвих недоліків попередніх обґрунтувань та оцінок безпеки;

виникнення аварійної ситуації та/або аварії.

18. За результатами періодичної переоцінки безпеки сховища та оновлених обґрунтувань безпеки оператор розробляє та надає до Держатомрегулювання звіт про переоцінку безпеки сховища.

12. Забезпечення пожежної безпеки

1. Пожежна безпека сховища та всіх об'єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов'язані, та РАВ забезпечується виконанням вимог пожежної безпеки згідно із законодавством про пожежну безпеку.

2. Для досягнення належного рівня пожежної безпеки при захороненні РАВ застосовується концепція глибокоешелонованого протипожежного захисту, що передбачає реалізацію заходів, спрямованих на:

запобігання пожежі;

своєчасне виявлення пожежі, її безперешкодну локалізацію і ліквідацію в найкоротший строк автоматичними і ручними засобами пожежогасіння;

зменшення негативних екологічних наслідків, охорону життя і здоров'я персоналу і населення та забезпечення їх безпечної евакуації в разі виникнення пожежі;

мінімізації збитку від пожежі;

забезпечення такого рівня захисту споруд, інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища, який дасть змогу у разі розвинутої пожежі забезпечити захист персоналу та населення від іонізуючого випромінювання.

3. Реалізація концепції глибокоешелонованого протипожежного захисту при захороненні РАВ включає:

розроблення та своєчасний перегляд документації з питань забезпечення пожежної безпеки (інструкцій, положень, оперативних планів і карток гасіння пожежі, планів протипожежного захисту, стандартів підприємств тощо);

створення служб пожежної безпеки, пожежно-технічних комісій, пожежно-рятувальних підрозділів;

забезпечення охорони сховища, всіх об'єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов'язані, та РАВ від пожеж;

забезпечення протипожежної підготовки персоналу;

проведення протипожежних тренувань персоналу, в тому числі спільних з пожежно-рятувальними підрозділами;

обладнання об'єктів, що розміщені на майданчику сховища, протипожежними водопроводами, адресними системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння, протидимного захисту, оповіщення та управління евакуацією персоналу при пожежі, первинними засобами пожежогасіння, здійснення комплексу заходів із підтримки цих систем і устаткування в постійній готовності до своєчасного виявлення і ліквідації пожежі;

упровадження та забезпечення нормованої межі вогнестійкості пасивних засобів боротьби з розповсюдженням пожежі (протипожежних стін, перегородок, дверей, клапанів, вогнезахисних покриттів, ущільнень технологічних і кабельних проходок тощо);

розроблення і здійснення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки при проведенні пожежонебезпечних робіт на майданчику сховища;

здійснення постійного контролю на всіх рівнях за дотриманням протипожежного режиму на об'єктах, розташованих на майданчику сховища, негайне вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог норм і правил з пожежної безпеки;

проведення аналізів пожежної безпеки об'єктів, розташованих на майданчику сховища, розроблення і впровадження заходів, спрямованих на підвищення рівня пожежної безпеки.

III. Планування та організація захоронення РАВ

1. Оператор планує і здійснює діяльність щодо захоронення РАВ в рамках інтегрованого процесу поводження з РАВ з урахуванням державної політики та стратегії поводження з РАВ з метою реалізації завдань та заходів, передбачених Законом України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами", Стратегією поводження з радіоактивними відходами в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009 року N 990-р, іншими НПА у сфері використання ядерної енергії.

2. Оператор при плануванні захоронення РАВ, виборі типів сховищ і їх проектуванні узгоджує діяльність щодо захоронення РАВ із попередніми стадіями інтегрованого процесу поводження з РАВ та враховує:

обсяги РАВ та їх характеристики;

наявну та заплановану систему характеризації РАВ у виробників РАВ;

критерії сортування РАВ з урахуванням їх класифікації відповідно до типу сховища;

наявні та заплановані технології переробки РАВ у виробників РАВ.

3. Оператор щороку надає виробникам (постачальникам) РАВ та окремо на їх запит інформацію про:

критерії приймання РАВ до сховищ, які експлуатуються;

обсяги РАВ (упаковок РАВ), які можуть бути прийняті на захоронення до сховищ, що експлуатуються, в наступному році та на подальший період (не менший 10 років);

проектні критерії приймання РАВ до сховищ, що проектуються та будуються;

строки прийняття в експлуатацію сховищ, що проектуються та будуються, та обсяги РАВ (упаковок РАВ), які планується приймати щороку на захоронення до цих сховищ.

Виробники РАВ, що планують передавати РАВ на захоронення, щороку (та окремо на запит оператора) надають оператору інформацію щодо прогнозованих обсягів РАВ, технологій переробки РАВ, характеристик РАВ (упаковок РАВ), які планується передавати на захоронення, а також строків передачі РАВ на захоронення.

4. Місткість сховищ і строк їх експлуатації визначаються з урахуванням даних щодо обсягів РАВ, які планується захоронити у сховищах відповідних типів, а також щодо строків постачання РАВ (упаковок РАВ) виробниками РАВ. Враховуються також плани створення та строки експлуатації об'єктів, призначених для поводження з РАВ до їх захоронення.

5. Оператор здійснює приймання РАВ (упаковок РАВ) від виробника (постачальника) РАВ відповідно до критеріїв приймання РАВ на захоронення, узгоджених з Держатомрегулюванням, і згідно з процедурою передавання-приймання РАВ, узгодженою оператором та постачальником РАВ.

6. Оператор погоджує розроблені виробником (постачальником) РАВ технічні специфікації на кожний тип упаковок РАВ, які планується передати на захоронення.

IV. Розміщення та проектування сховища для захоронення РАВ

1. Загальні вимоги безпеки щодо розміщення та проектування сховища

1. Вибір майданчика для розміщення сховища здійснюється відповідно до Вимог до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 14 листопада 2008 року N 188, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08 грудня 2008 року за N 1166/15857.

2. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються і в ЗАБ обґрунтовуються проектні основи, проектні рішення і технічні та організаційні заходи, спрямовані на забезпечення дотримання критеріїв і принципів безпеки та вимог ЯРБ.

3. В проектних основах визначаються:

призначення, проектний строк експлуатації та закриття сховища;

заплановані для захоронення обсяги та характеристики РАВ;

критерії та вимоги з радіаційного захисту;

характеристики майданчика розміщення сховища, зокрема, характеристики та ймовірності подій і процесів, які враховуються при проектуванні сховища;

перелік інженерних та природних бар'єрів;

функції безпеки інженерних та природних бар'єрів на етапах експлуатації, закриття та у період після закриття сховища;

строки, протягом якого кожний бар'єр виконує відповідні функції безпеки;

спеціальні проектні критерії та вимоги до інженерних бар'єрів (за потреби);

вимоги до класифікації споруд, систем та обладнання сховища;

спеціальні проектні критерії та вимоги для окремих систем та обладнання (за потреби);

критерії та вимоги з протипожежного захисту;

проектні критерії та вимоги до експлуатації та закриття сховища, для нормальної експлуатації (закриття), для запобігання порушень нормальної експлуатації (закриття), аварійних ситуацій та аварій.

4. Для забезпечення безпеки у період після закриття сховища у проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються ОПП, сценарії нормальної еволюції, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення. Проектні рішення інженерних бар'єрів розробляються з урахуванням визначених ОПП та проведеного в ЗАБ аналізу зазначених сценаріїв та їх наслідків.

5. При проектуванні сховища забезпечується сумісність:

розмірів упаковок РАВ, що приймаються на захоронення, із спорудами сховища, системами та обладнанням, призначеними для поводження з упаковками РАВ;

фізичних та хімічних характеристик матеріалів упаковок РАВ з матеріалами інженерних бар'єрів сховища.

6. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища встановлюється та в ЗАБ обґрунтовується критерій допустимого виходу радіоактивних газів для кожного окремого модуля захоронення (відсіку, камери тощо) на період експлуатації, закриття та на період після закриття сховища.

7. Конструкційні матеріали інженерних бар'єрів сховища обираються так, щоб забезпечити їх стійкість до можливих радіаційних, хімічних (в тому числі корозії), механічних та теплових впливів в умовах захоронення. Враховуються також можливі негативні впливи процесів, що можуть відбуватися в матеріалах бар'єрів сховища при сценаріях нормальної еволюції та прискореної деградації (повзучість, втома, усадка, старіння тощо).

8. При проектуванні сховища на середніх глибинах та геологічного сховища для оцінки функціонування інженерних бар'єрів проводяться дослідження їх поведінки в підземних експериментальних лабораторіях. Допускається також використання дослідження поведінки природних аналогів інженерних бар'єрів в геологічних формаціях або дослідження поведінки стародавніх споруд і конструкцій.

9. В проектних рішеннях визначаються послідовні взаємоузгоджені операції технологічного процесу захоронення РАВ, а саме:

1) на етапі експлуатації сховища:

приймання РАВ (упаковок РАВ), у тому числі вхідний контроль їх відповідності критеріям приймання;

проведення транспортно-технологічних операцій з РАВ (упаковками РАВ);

тимчасове зберігання упаковок РАВ на майданчику сховища (за потреби);

розміщення РАВ (упаковок РАВ) у відсіки (модулі, камери, траншеї тощо);

контроль та облік РАВ (упаковок РАВ);

технічне обслуговування та ремонт інженерних бар'єрів, систем, обладнання та об'єктів інфраструктури сховища;

контроль стану сховища та моніторинг навколишнього природного середовища;

радіаційно-дозиметричний контроль;

дезактивація обладнання та приміщень;

поводження з РАВ, що утворюються при експлуатації сховища;

2) на етапі закриття сховища:

контроль утримання та ізоляції РАВ;

створення остаточної конфігурації інженерних бар'єрів сховища;

дезактивація та демонтаж систем, обладнання та об'єктів інфраструктури, які не планується використовувати після закриття сховища;

поводження з РАВ, що утворюються при закритті сховища;

контроль стану системи захоронення РАВ та моніторинг навколишнього природного середовища;

радіаційно-дозиметричний контроль;

3) на етапі після закриття сховища:

вид, тривалість та основні заходи адміністративного контролю.

10. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються і в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи, спрямовані на:

безпечне виконання операцій технологічного процесу;

забезпечення обліку, ідентифікації та відстеження РАВ (упаковок РАВ) на всіх етапах технологічного процесу від приймання їх на майданчику сховища і до розміщення у сховищі;

забезпечення радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;

запобігання порушенням меж та умов безпечної експлуатації (закриття) сховища;

запобігання аваріям та обмеження їх наслідків встановленими межами;

запобігання виникненню пожеж, своєчасного їх виявлення, локалізації та ліквідації в найкоротший строк;

мінімізацію утворення та поводження із вторинними РАВ, а також з РАВ, які можуть утворитися при аваріях.

Обсяги технічних і організаційних заходів визначаються залежно від характеристик РАВ, які можуть знаходитися на майданчику сховища та у сховищі, а також від технологічного процесу поводження з РАВ на майданчику сховища.

11. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються і в ЗАБ обґрунтовуються:

склад бар'єрів;

функції безпеки, що виконуються кожним бар'єром, характеристики, які забезпечують виконання цих функцій;

строки, протягом яких кожен бар'єр зберігає необхідні для виконання функцій безпеки характеристики з урахуванням їх можливих змін при реалізації сценаріїв нормальної еволюції;

заходи щодо захисту бар'єрів від пошкоджень у період експлуатації і закриття сховища, а також в період проведення заходів активного адміністративного контролю після закриття сховища;

забезпечення безпеки системи захоронення РАВ з урахуванням можливих змін характеристик бар'єрів при реалізації сценаріїв прискореної деградації та ненавмисного вторгнення.

12. Для реалізації функцій утримання та ізоляції РАВ в проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються характеристики інженерних бар'єрів, а також заходи їх захисту, контролю технічного обслуговування та ремонту під час експлуатації (закриття) сховища та (за потреби) заходи активного адміністративного контролю після закриття сховища.

Для сховища на середніх глибинах та геологічного сховища реалізація функцій утримання та ізоляції РАВ забезпечується також за рахунок глибини захоронення з урахуванням характеристик природних бар'єрів.

13. З метою своєчасного виявлення порушень цілісності бар'єрів, а також контролю міграції радіонуклідів у навколишнє природнє середовище на етапах експлуатації (закриття) сховища та в період активного адміністративного контролю в проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи контролю параметрів, що пов'язані із:

станом бар'єрів сховища та виконанням ними встановлених функцій безпеки, зокрема, забезпеченням утримання та ізоляції РАВ;

радіаційним станом сховища та навколишнього природного середовища;

тепловиділенням та газовиділенням РАВ (за потреби).

Обсяги, методи та засоби контролю стану бар'єрів при експлуатації сховища, під час і після його закриття визначаються в проекті (робочому проекті) будівництва сховища і обґрунтовуються в ЗАБ.

14. У проекті (робочому проекті) будівництва поверхневого та приповерхневого сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи для запобігання потрапляння ґрунтових, паводкових вод і атмосферних опадів до РАВ, що захоронені, з врахуванням можливих змін гідрогеологічних умов внаслідок будівництва, експлуатації та закриття сховища.

15. У проекті (робочому проекті) будівництва поверхневого та приповерхневого сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи для захисту бар'єрів сховища від пошкоджень, пов'язаних з ненавмисним вторгненням людини та з проникненням тварин і коріння рослин.

16. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються:

обладнання для безпечного виконання транспортно-технологічних операцій з упаковками РАВ із запобіганням падіння та пошкодження упаковок РАВ;

технічні та організаційні заходи для ліквідації наслідків подій, пов'язаних з падінням та пошкодженням упаковок РАВ;

адресне розміщення партій РАВ (упаковок РАВ) в певному місці сховища з ідентифікацією місця розміщення (номера відсіку, секції, камери, місця в штабелі тощо). Місце розміщення кожної упаковки РАВ та її ідентифікаційний номер фіксуються в системі обліку РАВ (упаковок РАВ);

заходи з технічного обслуговування та ремонту інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища під час його експлуатації та закриття.

17. При захороненні РАВ, що містять подільні матеріали, забезпечується унеможливлення виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу в період експлуатації, закриття сховища та на період після його закриття, зокрема, за рахунок:

обмеження при кондиціюванні РАВ до їх захоронення кількості подільних матеріалів до рівня, за якого ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів Кеф не перевищує 0,95 за будь-яких умов розміщення упаковок РАВ в сховищі та характеристик середовищ, в якому вони знаходяться;

виключення формування конфігурацій подільних матеріалів при їхній міграції, за яких Кеф може перевищувати 0,95 за будь-яких характеристик середовищ, в яких знаходяться подільні матеріали.

18. Проектні рішення щодо захоронення РАВ приймаються з урахуванням заборони:

зберігання у будь-якому вигляді, формі і кількостях горючих та вибухонебезпечних речовин і матеріалів на майданчику сховища;

розміщення на майданчику сховища будь-яких ємностей та трубопроводів, у тому числі транзитних, із горючими та вибухонебезпечними речовинами;

застосування для гасіння пожежі вогнезахисних речовин, що можуть призвести до порушення умов радіаційної безпеки за рахунок їхніх нейтронно-поглинаючих та (або) відбивних властивостей;

застосування для гасіння пожежі вогнегасних речовин, що можуть призвести до неприпустимого хімічного, механічного, теплового чи іншого впливу на РАВ, внаслідок якого можуть бути перевищені допустимі рівні виходу радіоактивних речовин за встановлені межі, а також виникнути відмови інженерних бар'єрів та важливих для безпеки споруд, систем та обладнання.

В проекті (робочому проекті) будівництва сховища для виключення потрапляння радіоактивних речовин за встановлені межі визначаються технічні і організаційні заходи, спрямовані на збір, кондиціонування і видалення вогнегасних речовин, що використовуються під час гасіння пожежі, в тому числі контроль за їх активністю.

19. За результатами оцінки безпеки на етапі проектування сховища оператор розробляє ЗАБ на етапі проектування та надає його до Держатомрегулювання для проведення державної експертизи ЯРБ у складі проекту (робочого проекту) будівництва сховища.

2. Класифікація споруд, інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища

1. Класифікація та проектування споруд, систем та обладнання сховища, які експлуатуються на етапах експлуатації та закриття сховища, здійснюються відповідно до вимог розділу V глави 2 Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року N 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за N 1045/30913.

2. Інженерні бар'єри сховища, що виконують функції безпеки, в тому числі в період після закриття сховища, відносять до важливих для безпеки.

3. Вимоги до надійності, стійкості до зовнішніх впливів, якості будівництва і технічного обслуговування інженерних бар'єрів сховища визначаються з урахуванням їх класифікації за впливом на безпеку, тривалості виконання функцій утримання та ізоляції РАВ залежно від типу сховища та рівня наслідків відмов бар'єрів.

4. При проектуванні інженерних бар'єрів враховуються впливи, навантаження та їх сполучення відповідно до державних будівельних норм з урахуванням обґрунтовано визначених ОПП для сценаріїв нормальної еволюції, забезпечуються запаси надійності, які враховують потенційне погіршення характеристик важливих для безпеки інженерних бар'єрів в результаті їх старіння та поступової деградації, оцінюються можливі відмови інженерних бар'єрів при реалізації сценаріїв прискореної деградації.

3. Критерії приймання РАВ

1. Оператор у проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначає та у ЗАБ обґрунтовує критерії приймання РАВ. Обґрунтування критеріїв приймання РАВ здійснюється шляхом проведення оцінки безпеки сховища на етапах життєвого циклу сховища і на період після його закриття, враховуючи характеристики РАВ, інженерних та природних бар'єрів сховища, майданчика розміщення сховища, запланованих строків адміністративного контролю.

2. Критерії приймання РАВ встановлюються з метою забезпечення:

безпечного поводження з РАВ (упаковками РАВ) на майданчику сховища під час його експлуатації;

виконання упаковками РАВ встановлених функцій на етапах експлуатації, закриття та у визначений період після закриття сховища.

3. Функції упаковок РАВ на етапах експлуатації, закриття та на визначений період після закриття сховища визначаються у проекті (робочому проекті) будівництва сховища залежно від технології захоронення та типу сховища і обгрунтовуються в ЗАБ.

4. Упаковки РАВ можуть виконувати функції безпеки, зокрема:

утримання РАВ в межах упаковки;

ізоляції РАВ з урахуванням механічних, хімічних, термічних та інших впливів при поводженні з упаковками до їх розміщення в сховищі та в умовах захоронення.

5. В критеріях приймання РАВ встановлюються вимоги щодо таких характеристик РАВ (форми РАВ, пакувального комплекту, упаковок РАВ):

1) радіаційні характеристики:

допустимі сумарні активності радіонуклідів у сховищі;

сумарні і питомі активності радіонуклідів в упаковках РАВ (середні і максимальні значення);

допустимий вміст у формі РАВ (упаковці РАВ) подільних матеріалів;

потужність дози на поверхні упаковки;

рівень поверхневого забруднення упаковок РАВ;

2) хімічні характеристики:

допустима швидкість вилуговування радіонуклідів із форми РАВ (упаковки РАВ);

обмеження та/або виключення вмісту у формі РАВ (упаковці РАВ) токсичних, хімічно-активних, біологічно-активних речовин;

сумісність матеріалів упаковок РАВ (форми РАВ, пакувальних комплектів) та матеріалів конструкцій сховища;

обмеження газоутворення;

3) фізичні характеристики:

гомогенність форми РАВ;

обмеження пористості, пустот у формі РАВ;

довговічність форми РАВ (пакувального комплекту, упаковок РАВ);

сумісність геометричних розмірів упаковок з конструкціями сховища, системами та обладнанням для поводження з упаковками РАВ та тимчасового зберігання упаковок РАВ на майданчику сховища в межах технологічного процесу захоронення;

стійкість упаковок РАВ до навантажень при штабелюванні.

4) термічні характеристики:

стійкість до температурних коливань у визначених межах;

тепловиділення;

інші вимоги, які сприяють виконанню упаковками РАВ функцій безпеки.

Зазначені вимоги до форми РАВ (пакувального комплекту, упаковки РАВ) встановлюються для кожного типу упаковок РАВ, що приймаються на захоронення.

6. Обґрунтування стійкості, довговічності, фізичної та хімічної стабільності упаковок РАВ (форми РАВ, пакувальних комплектів) відповідно до встановлених вимог проводяться шляхом моделювання поведінки форми РАВ, пакувальних комплектів та упаковок РАВ в цілому в прогнозованих умовах захоронення та/або проведення відповідних тестувань. Виконуються зокрема аналізи та дослідження матеріалів форми РАВ та пакувальних комплектів, у тому числі аналізи та дослідження процесів вилуговування, корозії, повзучості, втомленості, старіння, радіаційних ефектів, а також інших процесів та ефектів, що впливають на стійкість, довговічність, фізичну та хімічну стабільність упаковки РАВ та її компонентів.

7. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються заходи для:

перевірки відповідності РАВ (упаковок РАВ), що надходять на захоронення, критеріям приймання;

виявлення та безпечного поводження з пошкодженими упаковками РАВ та/або упаковками РАВ, що не відповідають вимогам технічних специфікацій упаковок РАВ та критеріїв приймання РАВ.

V. Будівництво сховища для захоронення РАВ

1. Сховище для захоронення РАВ споруджується із застосуванням апробованих методів і технологій проведення будівельних робіт відповідно до затвердженого проекту (робочого проекту) будівництва сховища та вимог НПА.

2. Зміни в процесі будівництва установлених проектом (робочим проектом) будівництва сховища проектних рішень щодо складу та/або характеристик споруд I та II категорій, встановлених відповідно до вимог Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року N 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за N 1045/30913, а також інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища, важливих для безпеки, до їх впровадження обґрунтовуються у складі ЗАБ та погоджуються з Держатомрегулювання.

3. З метою підтвердження даних та припущень, які використовувалися в оцінках та обґрунтуваннях безпеки, оператор на етапі будівництва сховища уточнює характеристики майданчика, зокрема, властивості природних бар'єрів, з урахуванням можливих впливів на них процесу будівництва сховища.

4. Сховище будується таким чином, щоб зберігалися функції безпеки природних бар'єрів, передбачені у проекті (робочому проекті) будівництва сховища.

Земляні та інші будівельні роботи здійснюються так, щоб не виникало істотного порушення природних бар'єрів.

5. Якщо земляні та інші будівельні роботи проводяться під час та після експлуатації або закриття окремого пускового комплексу сховища, будівництво планується і здійснюється так, щоб забезпечувалось запобігання негативних впливів на вже побудовані пускові комплекси сховища.

6. До початку будівництва сховища оператор розробляє програму моніторингу для етапів будівництва, експлуатації, закриття та на період після закриття сховища, яка спрямована на:

уточнення характеристик майданчика та умов навколишнього природного середовища;

підтвердження того, що стан сховища, системи захоронення РАВ та їх зміни відповідають вимогам та критеріям, визначеним в ЗАБ та проекті (робочому проекті) будівництва сховища;

уточнення вихідних даних, припущень та моделей, що застосовувалися в оцінці та обґрунтуванні безпеки;

розробку заходів з підвищення безпеки сховища та оптимізації радіаційного захисту.

7. Оператор до початку проведення будівельно-монтажних робіт забезпечує охорону майданчика сховища та об'єктів на ньому від пожеж.

8. Оператор на етапі будівництва сховища здійснює:

вхідний контроль якості та відповідності продукції, яка постачається під час будівництва, у тому числі вхідний контроль безпосередньо на майданчику;

постійний контроль якості будівельно-монтажних робіт.

9. Оператор на етапі будівництва надає на узгодження до Держатомрегулювання технічні умови на системи та обладнання, важливі для безпеки, та (за потреби) конструкторську (робочу) документацію.

10. Оператор на етапі будівництва сховища проводить приймальні випробування систем та обладнання. З цією метою оператор розробляє та надає до Держатомрегулювання на погодження програми приймальних випробувань систем та обладнання, важливих для безпеки.

У разі виникнення недоліків під час проведення приймальних випробувань оператор здійснює аналіз їх причин, розробляє та впроваджує коригувальні заходи.

11. Оператор з урахуванням проекту (робочого проекту) будівництва сховища, оцінок та обґрунтувань безпеки сховища на попередніх етапах, виконаного будівництва, фактичного стану збудованого сховища, результатів приймальних випробувань систем та обладнання розробляє:

ЗАБ на етапі експлуатації сховища;

експлуатаційні критерії приймання РАВ;

план аварійних заходів;

технологічний регламент безпечної експлуатації сховища, іншу експлуатаційну документацію та забезпечує готовність до виконання передбачених цими документами заходів та процедур в рамках системи управління діяльністю щодо захоронення РАВ.

VI. Експлуатація сховища для захоронення РАВ

1. Загальні вимоги до експлуатації

1. Управління діяльністю оператора при експлуатації сховища для захоронення РАВ здійснюється відповідно до документації системи управління діяльністю оператора щодо захоронення РАВ, у якій визначаються права, обов'язки, повноваження керівництва та кожного працівника щодо безпечної експлуатації сховища при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації, аварійних ситуаціях та аваріях.

2. Оператор забезпечує належне функціонування систем та обладнання для безпечного поводження з РАВ на майданчику сховища, контролю та обліку РАВ, контролю стану сховища та навколишнього природнього середовища, радіаційного контролю, аварійної готовності і реагування, фізичного захисту, протипожежного захисту, інженерно-технічної підтримки.

3. Оператор забезпечує дотримання меж та умов безпечної експлуатації сховища, його інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки сховища, та здійснює відповідний контроль, а також забезпечує технічне обслуговування та ремонт інженерних бар'єрів, систем та обладнання сховища з метою підтримки їх експлуатаційних характеристик.

4. Оператор забезпечує:

утримання та ізоляцію РАВ у процесі експлуатації (закриття) сховища;

своєчасну консервацію заповнених відсіків (модулів) сховища.

2. Приймання упаковок РАВ

1. Оператор до початку постачання РАВ (упаковок РАВ) на майданчик сховища здійснює:

погодження технічних специфікацій на упаковки РАВ, складених виробником (постачальником) РАВ;

перевірки системи якості виробника (постачальника) РАВ (упаковок РАВ) щодо підготовки РАВ (виготовлення упаковок РАВ) відповідно до критеріїв приймання РАВ до сховища та технічних специфікацій на упаковки РАВ;

вибіркові перевірки процесу підготовки РАВ (виготовлення упаковок РАВ) для їх передачі на захоронення (характеризації, переробки, кондиціювання, паспортизації РАВ тощо).

2. При прийманні РАВ (упаковок РАВ) оператор здійснює вхідний контроль РАВ (упаковок РАВ), які надійшли до сховища, щодо відповідності критеріям приймання РАВ, який включає:

контроль маркування та цілісності упаковок РАВ, відсутності видимих механічних пошкоджень;

контроль радіаційних характеристик РАВ (упаковок РАВ), зокрема потужності дози, поверхневого забруднення;

перевірку документації (паспортів, технічних специфікацій).

Оператор (за потреби) здійснює вибірковий контроль якості упаковок РАВ руйнівними методами.

3. Оператор здійснює поводження з РАВ (упаковками РАВ), які не відповідають критеріям приймання РАВ, відповідно до передбачених в проекті (робочому проекті) будівництва сховища заходів та процедур. Допускається захоронення окремих РАВ (упаковок РАВ), що не відповідають критеріям приймання, за умови обґрунтування забезпечення безпеки при експлуатації, закритті сховища та в період після його закриття. Оператор може повернути РАВ (упаковки РАВ), що не відповідають критеріям приймання, виробнику (постачальнику) РАВ.

3. Транспортування та перевезення РАВ

1. Оператор здійснює транспортування РАВ (упаковок РАВ) в межах майданчика сховища:

на спеціально обладнаних транспортних засобах;

за встановленими маршрутами, які не мають перетинатися з маршрутами руху персоналу;

відповідно до визначеної технологічної схеми поводження з РАВ на майданчику сховища.

2. Шляхи транспортування РАВ (упаковок РАВ) не прокладаються через місця тимчасового зберігання РАВ (упаковок РАВ), ділянки постійного перебування персоналу.

3. Висота підйому та переміщення РАВ (упаковок РАВ) обмежується максимально допустимою висотою, яка визначається в проекті (робочому проекті) будівництва сховища та обґрунтовується у ЗАБ. Переміщення РАВ (упаковок РАВ) над іншими РАВ (упаковками РАВ) мінімізується.

4. Перевезення РАВ (упаковок РАВ) за межами майданчика сховища здійснюється відповідно до вимог Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30 серпня 2006 року N 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 вересня 2006 року за N 1056/12930.

4. Ведення обліку і контролю РАВ та документування

1. Оператор під час експлуатації сховища проводить облік РАВ (упаковок РАВ) на підставі паспортів РАВ (упаковок РАВ), результатів вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ), конкретних місць розміщення РАВ (упаковок РАВ) у сховищі.

2. Система контролю та обліку РАВ забезпечує відслідковування переміщення РАВ (упаковок РАВ), починаючи від їх приймання і до розміщення в сховищі.

Оператор веде базу даних з контролю та обліку РАВ, яка включає інформацію про:

виробників та постачальників РАВ (упаковок РАВ);

дані паспортів прийнятих РАВ (упаковок РАВ);

дані вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ);

конкретні місця розміщення РАВ (упаковок РАВ) у відсіках (модулях, камерах, траншеях тощо) сховища;

результати вибіркових перевірок (зокрема, руйнівного контролю) окремих упаковок РАВ;

невідповідності прийнятих окремих РАВ (упаковок РАВ) критеріям приймання РАВ та відповідні компенсуючі заходи;

вторинні РАВ, що утворюються при експлуатації сховища.

3. До документації з контролю та обліку РАВ вносяться дані, необхідні для ведення Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

4. Оператор забезпечує збір, аналіз, систематизацію та збереження всієї інформації та документації, необхідної для закриття сховища та подальшого адміністративного контролю, у тому числі інформацію та документацію щодо:

характеризації майданчика сховища;

проектування, будівництва, експлуатації, модифікації сховища;

оцінок та обґрунтувань безпеки сховища та системи захоронення РАВ;

контролю стану сховища та функціонування інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки;

моніторингу навколишнього природного середовища;

радіаційно-дозиметричного контролю;

досліджень майданчика сховища;

контролю та обліку РАВ;

відмов бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки;

аварійних ситуацій та аварій та їх наслідків.

5. Оператор забезпечує накопичення, облік та довгострокове збереження інформації та документації щодо системи захоронення РАВ з метою доступності інформації та документації для майбутніх поколінь.

Оператор забезпечує передання накопиченої інформації та документації органу або організації, яка здійснюватиме адміністративний контроль.

5. Кваліфікація та підготовка персоналу

1. До початку експлуатації сховища оператор забезпечує комплектацію кваліфікованим експлуатаційним персоналом, який пройшов підготовку, перевірку знань і отримав допуск до самостійної роботи.

2. Оператор встановлює вимоги до кваліфікації персоналу відповідно до його посадових обов'язків, розробляє і реалізує систему професійної підготовки, перепідготовки, перевірки знань персоналу та оцінки відповідності кваліфікації персоналу кваліфікаційним вимогам.

3. Система підбору і підготовки персоналу забезпечує досягнення, контроль і підтримання рівня кваліфікації персоналу оператора, необхідного для забезпечення безпечної експлуатації сховища, а також виконання дій, спрямованих на зменшення наслідків можливих аварійних ситуацій та аварій. Складовим елементом підготовки персоналу є формування культури безпеки персоналу.

4. Права, обов'язки та обсяги знань норм та правил з ЯРБ персоналу та керівництва сховища, кваліфікаційні вимоги до персоналу визначаються у відповідних посадових інструкціях.

6. Експлуатаційна документація

1. Оператор проводить діяльність відповідно до проектного призначення сховища та всіх об'єктів на майданчику сховища, технологічно пов'язаних з ним, із дотриманням розроблених на підставі проекту (робочого проекту) та ЗАБ критеріїв приймання РАВ, технологічного регламенту безпечної експлуатації сховища та відповідно до умов ліцензії.

2. Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію сховища, є технологічний регламент безпечної експлуатації сховища, розроблений на основі проекту (робочого проекту) сховища, ЗАБ на етапі експлуатації, технічної документації на інженерні бар'єри, системи та обладнання. Технологічний регламент містить вимоги до загального порядку виконання операцій, межі та умови безпечної експлуатації, основні правила та прийоми безпечної експлуатації, порядок дій при порушенні меж та умов безпечної експлуатації.

Технологічний регламент безпечної експлуатації сховища та зміни до нього погоджуються з Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

3. Оператор розробляє інструкції, що регламентують дії персоналу при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та у разі виникнення аварійних ситуацій або аварій.

Інструкції з експлуатації систем та обладнання містять технічні характеристики, експлуатаційні обмеження, режими експлуатації, конкретні вказівки з виконання операцій персоналом під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій та аварій.

4. Оператор періодично переглядає і коригує технологічний регламент безпечної експлуатації сховища та експлуатаційну документацію з урахуванням досвіду експлуатації та у разі заміни, модифікації та модернізації інженерних бар'єрів, систем та обладнання. Оператор встановлює та дотримується порядку розробки, ведення, перегляду, обліку та зберігання експлуатаційної документації.

5. Керівництво оператора визначає перелік нормативної, експлуатаційної та технічної документації, яка знаходиться на робочих місцях персоналу.

6. Проектну документацію сховища, документацію на будівництво, модифікації, модернізації, технічне обслуговування та ремонт інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, акти випробувань оператор зберігає протягом всього життєвого циклу сховища до дати закінчення строку дії ліцензії на закриття сховища і передання документації органу або організації, яка здійснюватиме адміністративний контроль.

7. Ведення радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища

1. Оператор забезпечує ведення радіаційно-дозиметричного контролю, моніторингу навколишнього природного середовища та індивідуального дозиметричного контролю персоналу під час експлуатації та закриття сховища.

2. Оператор:

призначає з числа керівництва особу, відповідальну за ведення радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу, збереження та аналіз отриманих результатів;

затверджує положення про службу радіаційної безпеки (особу або підрозділ, відповідальну(ий) за радіаційний контроль та моніторинг);

встановлює контрольні рівні.

При здійсненні радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища застосовуються вимірювальні лабораторії, засоби вимірювальної техніки, методики виконання вимірювань, атестовані у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

3. До початку експлуатації сховища оператор на основі проекту (робочого проекту) будівництва сховища та ЗАБ на етапі експлуатації сховища розробляє та погоджує з Держатомрегулювання програму (регламент) радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища.

4. Оператор забезпечує ведення бази даних результатів радіаційно-дозиметричного контролю, моніторингу навколишнього природного середовища та індивідуального дозиметричного контролю персоналу, збереження відповідних даних, а також аналіз отриманих результатів. Аналіз отриманих результатів враховується при переоцінках безпеки сховища, розробці та впровадженні заходів з підвищення рівня безпеки діяльності та оптимізації радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища.

8. Забезпечення технічного обслуговування та ремонту

1. Під час експлуатації сховища оператор виконує технічне обслуговування та ремонт інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, з метою підтримки їх працездатності відповідно до проектних вимог. Періодичність та обсяги зазначених заходів визначаються в проекті (робочому проекті) будівництва сховища та обґрунтовуються в ЗАБ на етапі експлуатації сховища і технічних умовах.

Оператор документує і зберігає результати технічного обслуговування та ремонту інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки.

2. Умови, періодичність і допустимий час виведення з роботи систем та обладнання, важливих для безпеки, для технічного обслуговування та ремонту визначаються в технологічному регламенті безпечної експлуатації сховища при дотриманні меж та умов безпечної експлуатації сховища.

3. У разі отримання незадовільних результатів випробувань і перевірок, а також виявлення Держатомрегулювання під час проведення інспекційних перевірок чи обстежень порушень та невідповідностей щодо функціонування інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, проводяться позачергові випробування і перевірки цих бар'єрів, систем та обладнання.

4. Випробування та перевірки інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, які не передбачені інструкціями з експлуатації, здійснюються за спеціальними програмами та методиками, розробленими оператором та погодженими Держатомрегулювання, до яких включаються заходи щодо забезпечення ЯРБ.

5. Оператор аналізує результати технічного обслуговування та ремонту інженерних бар'єрів сховища та використовує результати аналізу для оцінки можливих впливів технічного обслуговування та ремонту на безпеку системи захоронення РАВ в період після закриття сховища.

6. Оператор проводить контроль та нагляд за інженерними бар'єрами сховища з метою оцінки виконання бар'єрами встановлених в проекті (робочому проекті) будівництва сховища функцій безпеки в період після закриття сховища.

7. Оператор забезпечує достатній ресурс систем та обладнання сховища, необхідних для його закриття, або їх своєчасну заміну.

9. Розслідування та облік порушень у роботі

1. Оператор проводить розслідування та облік порушень нормальної експлуатації (закриття) сховища. За результатами розслідування оператор розробляє і реалізує заходи для запобігання порушенням у майбутньому.

2. Оператор відповідає за повноту та якість розслідування порушень, своєчасність доведення результатів розслідування до відома Держатомрегулювання. Особлива увага приділяється порушенням, які призвели або могли призвести до порушень меж та/або умов безпечної експлуатації (закриття) та аварій.

3. Оператор зберігає матеріали розслідування та обліку порушень при експлуатації (закритті) сховища протягом усього строку експлуатації та закриття сховища.

4. Оператор вживає заходів для:

запобігання виникненню подій, які впливають на безпеку, у тому числі відмови інженерних бар'єрів, систем та обладнання і помилки персоналу;

удосконалення технологічного процесу захоронення РАВ, методів і засобів діагностики стану інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки.

10. Забезпечення аварійної готовності та реагування

1. Оператор під час експлуатації та закриття сховища забезпечує організаційні заходи і технічні засоби з метою попередження радіаційних аварій, обмеження їх впливу та ліквідації їх наслідків.

2. Оператор підтримує рівень аварійної готовності, необхідний для ефективного реагування на аварії та інші надзвичайні ситуації, з метою:

відновлення контролю над ситуацією;

попередження та/або мінімізації наслідків;

взаємодії з організаціями та установами, які беруть участь у аварійному реагуванні, для захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища.

3. До початку надходження РАВ до сховища оператор розробляє, затверджує та погоджує у встановленому порядку план аварійних заходів та інструкції з дій персоналу у випадку радіаційних аварій. План аварійних заходів розробляється на основі вихідних даних, наведених у проекті (робочому проекті) будівництва сховища і ЗАБ на етапі експлуатації сховища, з урахуванням аналізу аварійних ситуацій та аварій і їх наслідків, проведеного при оцінці безпеки сховища.

4. Оператор:

створює необхідну організаційну структуру з чітким розподілом обов'язків, повноважень і механізмів для координації дій із зовнішніми організаціями та установами в умовах аварії та інших надзвичайних ситуацій;

забезпечує необхідні матеріально-технічні ресурси та засоби для проведення заходів аварійного реагування;

забезпечує наявність та працездатність об'єктів і обладнання, необхідних для аварійного реагування;

проводить підготовку персоналу, необхідну для здійснення аварійного реагування.

5. Оператор розробляє і реалізує програми планових протиаварійних навчань і тренувань з відпрацювання дій персоналу та взаємодії із зовнішніми організаціями і установами в умовах аварії та інших надзвичайних ситуацій. Після проведення кожного протиаварійного тренування оператор проводить оцінку його результатів, на основі якої розробляє і впроваджує коригувальні заходи, спрямовані на виправлення виявлених недоліків і підтримання необхідного рівня аварійної готовності.

11. Виконання модифікацій в період експлуатації сховища

1. Оператор визначає необхідність модифікації сховища за власною ініціативою на підставі аналізу експлуатаційного досвіду, результатів періодичної переоцінки безпеки, аналізів стану сховища або на виконання вимог Держатомрегулювання з метою приведення рівня безпеки сховища у відповідність до вимог безпеки.

2. Документація з оцінки безпеки впровадження модифікації сховища, важливої для безпеки, погоджується Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

3. Випробування модифікованих систем та обладнання, важливих для безпеки, проводяться за програмами проведення приймальних випробувань, погодженими Держатомрегулювання.

4. За результатами виконання модифікацій сховища, важливих для безпеки, оператор вносить зміни до ЗАБ на етапі експлуатації сховища та до технологічного регламенту безпечної експлуатації сховища.

Зміни до ЗАБ та технологічного регламенту безпечної експлуатації сховища підлягають погодженню з Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

5. До поновлення роботи після модифікації оператор забезпечує коригування експлуатаційної документації, проведення додаткового навчання (тренування) та перевірку знань персоналу.

6. Усі модифікації інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, ураховуються під час проведення періодичної переоцінки безпеки сховища.

12. Управління старінням та продовження строку експлуатації

1. Оператор на етапі експлуатації сховища розробляє та погоджує з Держатомрегулювання програму управління старінням споруд I та II категорій, інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, з метою визначення механізмів їх старіння, зношування, можливої деградації, а також вчасно здійснює попереджувальні заходи і необхідні компенсуючі дії для підтримки їх працездатності та надійності в процесі експлуатації сховища.

2. Оператор систематично здійснює аналіз залишкового ресурсу та показників надійності споруд I та II категорії, інженерних бар'єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, які підлягають аналізу в рамках програми управління старінням. За результатами аналізу приймається рішення щодо продовження експлуатації інженерних бар'єрів, споруд, систем та обладнання, реалізації заходів для відновлення їх ресурсу або заміни.

3. Оператор періодично, але не рідше ніж проведення переоцінки безпеки сховища переглядає програму управління старінням з метою використання більш сучасних методів оцінки старіння інженерних бар'єрів, споруд, систем та обладнання, важливих для безпеки.

4. Оператор для обґрунтування можливості продовження строку експлуатації сховища понад встановлений проектом (робочим проектом) будівництва сховища строк виконує переоцінку безпеки сховища, за результатами якої визначає:

заходи з підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк;

строки, межі та умови подальшої експлуатації.

5. Оператор не пізніше ніж за три роки до закінчення проектного строку експлуатації сховища з метою продовження строку експлуатації сховища надає до Держатомрегулювання:

звіт з переоцінки безпеки сховища;

програму підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк, в якій визначає обсяги, зміст, порядок і терміни виконання відповідних заходів.

Програма підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк підлягає погодженню з Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

6. Оператор після завершення виконання програми підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк надає до Держатомрегулювання відкориговані ЗАБ на етапі експлуатації сховища, технологічний регламент безпечної експлуатації сховища, а також інші експлуатаційні документи.

За результатами державної експертизи ЯРБ цих документів Держатомрегулювання приймає рішення щодо продовження експлуатації сховища.

VII. Закриття сховища та адміністративний контроль

1. Загальні вимоги до закриття сховища

1. Закриття сховища здійснюється відповідно до проекту (робочого проекту) закриття з метою приведення сховища до стану, за якого безпека системи захоронення РАВ забезпечується пасивними бар'єрами.

2. Оператор на етапах життєвого циклу сховища до його закриття виконує планування та проектування закриття сховища з метою забезпечення після закінчення строку експлуатації сховища його закриття у запланований строк та з дотриманням вимог безпеки.

3. Оператор в проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначає та в ЗАБ обґрунтовує основні заходи щодо закриття сховища, у тому числі:

критерії та заходи з переходу від експлуатації сховища до закриття;

концептуальні рішення щодо закриття сховища;

послідовність, обсяги та строки виконання заходів з закриття сховища;

критерії та заходи з переходу від етапу закриття до подальшого адміністративного контролю сховища;

види, строки та основні заходи адміністративного контролю.

4. Оператор не пізніше ніж за рік до початку етапу закриття сховища розробляє і затверджує в установленому порядку проект (робочий проект) закриття сховища та ЗАБ на етапі закриття сховища.

5. Проект (робочий проект) закриття сховища розробляється з урахуванням:

обсягів та фактичних характеристик РАВ (упаковок РАВ), що захоронені у сховищі;

фактичного стану інженерних бар'єрів сховища наприкінці його експлуатації, використовуючи результати контролю інженерних бар'єрів, дані про їх технічне обслуговування та ремонт.

6. Проект (робочий проект) закриття сховища розробляється з використанням даних про характеристики майданчика сховища та стан навколишнього природного середовища, які уточнюються та доповнюються за результатами моніторингу та досліджень в період експлуатації сховища.

7. В проекті (робочому проекті) закриття сховища та ЗАБ на етапі закриття сховища уточнюються проектні основи системи захоронення РАВ, враховуючи зміни критеріїв та вимог з ЯРБ, що відбулися в період експлуатації сховища, а також фактичні обсяги та характеристики РАВ (упаковок РАВ), що захоронені, фактичні характеристики інженерних бар'єрів, майданчика сховища, фактичний стан навколишнього природного середовища.

8. Для забезпечення безпеки в період після закриття сховища в проекті (робочому проекті) закриття сховища та ЗАБ на етапі закриття сховища уточнюються ОПП, сценарії нормальної еволюції системи захоронення РАВ, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення. Проектні рішення закриття сховища розробляються з урахуванням уточнених ОПП, аналізу сценаріїв та їх наслідків, який виконується в ЗАБ на етапі закриття сховища.

9. В проекті (робочому проекті) закриття сховища передбачаються проектні рішення та заходи стосовно:

створення остаточної конфігурації інженерних бар'єрів сховища (з розглядом (за потреби) альтернативних варіантів;

створення верхнього накриття для поверхневого та приповерхневого сховища;

підтримки в безпечному стані сховища із РАВ (відсіків, модулів тощо), що захоронені в ньому, в період його закриття;

дезактивації, демонтажу та/або перепрофілювання споруд, систем та обладнання і об'єктів інфраструктури, що використовувалися під час експлуатації сховища;

поводження з демонтованими системами, обладнанням та матеріалами;

поводження з РАВ, що утворюються під час закриття сховища;

контролю системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища під час та після закриття сховища;

радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час закриття сховища;

запобігання порушенням меж та умов безпечного закриття сховища, запобігання аваріям та обмеження їх наслідків встановленими межами;

забезпечення фізичного захисту сховища;

забезпечення пожежної безпеки під час закриття сховища.

10. В проекті (робочому проекті) закриття сховища визначаються та в ЗАБ на етапі закриття сховища обґрунтовуються:

послідовність та строки реалізації заходів з закриття сховища;

критерії досягнення кінцевого стану системи захоронення РАВ та майданчика та завершення адміністративного контролю;

безпечне виконання операцій технологічного процесу закриття сховища.

11. У разі розміщення на майданчику декількох сховищ та/або об'єктів, призначених для поводження з РАВ, закриття конкретного сховища та заходи адміністративного контролю після його закриття плануються та здійснюються із урахуванням діяльності на інших сховищах та об'єктах.

12. Закриття сховища розпочинається після завершення операцій розміщення РАВ (упаковок РАВ) у сховищі.

Допускається в рамках ліцензії на провадження діяльності на етапі експлуатації сховища виконувати окремі заходи, що стосуються закриття сховища, в тому числі дезактивацію та демонтаж об'єктів інфраструктури, підготовчі роботи із створення остаточної конфігурації інженерних бар'єрів сховища, консервацію заповнених упаковками РАВ модулів, відсіків сховища тощо, заходи контролю та моніторингу. Доцільність та безпека виконання таких заходів обґрунтовується в доповненні до ЗАБ на етапі експлуатації сховища.

В період завершення експлуатації сховища виконуються (наскільки це можливо) дезактивація об'єктів інфраструктури та переробка утворених РАВ, якщо ці РАВ можуть бути захороненні в цьому сховищі.

13. Оператор до початку реалізації етапу закриття сховища адаптує до умов закриття сховища:

організаційну структуру;

систему управління діяльністю;

систему інформаційного забезпечення;

програми радіаційного захисту та радіаційно-дозиметричного контролю;

програму поводження з РАВ;

систему фізичного захисту;

програму контролю системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища;

план аварійних заходів.

14. Створення верхнього накриття сховища може бути відкладено на певний час після завершення розміщення РАВ (упаковок РАВ) в сховище, зокрема, з метою контролю та моніторингу і отримання додаткових вихідних даних для оцінки поведінки системи захоронення РАВ після закриття сховища або у зв'язку із неприйняттям громадськістю існування системи захоронення РАВ. Оператор аналізує можливі наслідки затримок закриття сховища для його безпеки та застосовує додаткові заходи підтримки сховища в безпечному стані до прийняття остаточного рішення про закриття сховища.

15. На етапі закриття сховища оператор здійснює контроль стану системи захоронення РАВ з врахуванням процесу створення остаточної конфігурації інженерних бар'єрів та моніторинг навколишнього природного середовища. Оператор забезпечує збір, систематизацію, аналіз і зберігання інформації та документації щодо експлуатації та закриття сховища, необхідних для планування заходів адміністративного контролю та виконання (за необхідності) додаткових оцінок безпеки системи захоронення РАВ.

16. Оператор після виконання всіх заходів, передбачених проектом (робочим проектом) закриття сховища, надає до Держатомрегулювання:

звіт про виконання заходів із закриття сховища із демонстрацією досягнення визначених критеріїв кінцевого стану системи захоронення РАВ та майданчика, реалізації заходів контролю системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища, систематизації та збереження всієї необхідної інформації та документації про експлуатацію та закриття сховища і систему захоронення РАВ;

програму адміністративного контролю з урахуванням виконаного закриття сховища;

програму контролю стану системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища в період адміністративного контролю.

2. Загальні вимоги до адміністративного контролю

1. З метою підтвердження прогнозованого рівня безпеки системи захоронення РАВ та запобігання ненавмисному вторгненню в період після закриття сховища здійснюється адміністративний контроль.

Забезпечення безпеки системи захоронення РАВ не має залежати від адміністративного контролю.

2. Види, тривалість та заходи адміністративного контролю визначаються в проекті (робочому проекті) будівництва сховища і обґрунтовуються в ЗАБ на етапі експлуатації сховища, уточнюються та конкретизуються в проекті (робочому проекті) закриття сховища та обґрунтовуються в ЗАБ на етапі закриття сховища, остаточно визначаються після завершення закриття сховища.

3. Активний адміністративний контроль може включати, зокрема:

контроль системи захоронення РАВ з метою визначення змін її характеристик (зокрема, пов'язаних з процесами деградації бар'єрів);

моніторинг навколишнього природного середовища;

технічне обслуговування та ремонт верхнього накриття поверхневого (приповерхневого) сховища;

компенсуючі заходи у разі виявлення відхилень рівня безпеки системи захоронення РАВ від встановлених критеріїв.

Активний адміністративний контроль є комплексом додаткових заходів з забезпечення безпеки системи захоронення РАВ для підтвердження та (за потреби) підтримки її рівня безпеки.

Контроль стану системи захоронення після закриття сховища здійснюється так, щоб не призвести до погіршення її рівня безпеки.

4. Заходи пасивного адміністративного контролю включають:

запобігання або обмеження доступу на майданчик сховищ;

запобігання проживання людини, а також запобігання або обмеження здійснення окремих видів промислової та сільськогосподарської діяльності на майданчику сховища та в межах визначеної в проекті (робочому проекті) закриття сховища території навколо майданчика;

інформування і попередження населення про існування та розташування системи захоронення РАВ, зокрема, встановлення маркерів;

збереження інформації та документації про систему захоронення РАВ.

Пасивний адміністративний контроль є комплексом додаткових заходів забезпечення безпеки системи захоронення РАВ для запобігання ненавмисному вторгненню.

5. Тривалість активного адміністративного контролю не має перевищувати:

100 років при захороненні РАВ у поверхневих сховищах (при розміщенні сховищ у зоні відчуження - 300 років);

300 років при захороненні РАВ у приповерхневих сховищах (при розміщенні сховищ у зоні відчуження - 500 років).

Активний адміністративний контроль здійснюється оператором або іншою юридичною особою, призначеною органом державного управління в сфері поводження з РАВ.

Пасивний адміністративний контроль в межах своєї компетенції здійснюється місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, на території яких розміщено сховище для захоронення РАВ.

6. Для поверхневих (приповерхневих) сховищ, що розміщені у зоні відчуження, заходи пасивного адміністративного контролю можуть включати заходи з обмеження доступу людей в зону відчуження та обмеження діяльності на її території (або частині цієї території навколо системи захоронення РАВ).

7. Для сховищ на середніх глибинах та геологічного сховища безпека в період після закриття забезпечується без урахування заходів адміністративного контролю. Протягом певного часу після закриття сховища може проводитися контроль системи захоронення та моніторинг навколишнього середовища з метою підтвердження відповідності рівня безпеки сховища прогнозним оцінкам безпеки.

8. У разі виявлення за результатами контролю та моніторингу суттєвих відхилень від виконання бар'єрами передбачених проектом функцій безпеки, суттєвих відмінностей фактичних характеристик ОПП від тих, що були використані в оцінках та обґрунтуваннях безпеки, та/або виникнення на майданчику сховища не передбачених проектом екстремальних природних подій здійснюється переоцінка безпеки сховища, за результатами якої розробляються та реалізуються компенсуючі заходи.

 

Начальник Управління безпеки
поводження з РАВ

Н. Рибалка

Опрос