ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
09.03.2017 | м. Київ | N 166 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 вересня 2017 р. за N 1092/30960
Про затвердження Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
Відповідно до вимог статті 35 розділу IV Повітряного кодексу України та з метою встановлення загальних правил і процедур стосовно організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Авіаційні правила України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації", що додаються.
2. Департаменту аеронавігації (Задорожня А. О.) в установленому законодавством порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу на офіційному сайті.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова Державіаслужби | О. В. Більчук |
ПОГОДЖЕНО: |
|
Міністр оборони України | С. Т. Полторак |
Міністр внутрішніх справ України | А. Аваков |
Голова Державної | К. М. Ляпіна |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної авіаційної служби України
09 березня 2017 року N 166
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
05 вересня 2017 р. за N 1092/30960
Авіаційні правила України
"Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
I. Загальні положення
1. Ці Авіаційні правила встановлюють вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні.
2. Вимоги цих Авіаційних правил поширюються на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, діяльність яких пов'язана із наданням або отриманням метеорологічного обслуговування у галузі цивільної авіації в Україні, крім суб'єктів державної авіації.
3. Ці Авіаційні правила розроблені відповідно до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, нормативних актів Міжнародної асоціації повітряного транспорту, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю), інших міжнародних авіаційних організацій та з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі цивільної авіації.
4. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:
абсолютна висота - відстань за вертикаллю від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;
аеронавігаційне обслуговування (aeronavigation service) - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації;
аеродром - поверхня земної або водної ділянки, на якій розміщені будівлі, споруди та обладнання, яка призначена повністю або частково для вильоту, прибуття та руху по цій поверхні повітряних суден;
аеродромне кліматологічне зведення - стисле викладення результатів спостережень за визначеними метеорологічними елементами та атмосферними явищами на аеродромі, що базується на статистичних даних;
аеродромна кліматологічна таблиця - таблиця, що містить статистичні дані про результати спостережень за одним або кількома метеорологічними елементами на аеродромі;
аеродромний метеорологічний орган - орган, що здійснює метеорологічне обслуговування аеронавігації на аеродромі;
аспекти людського фактора - принципи, які враховуються у процесі проектування, сертифікації, підготовки кадрів, експлуатаційної діяльності та технічного обслуговування в авіації й направлені на забезпечення безпечної взаємодії між людиною та іншими компонентами системи шляхом відповідного врахування людських можливостей;
брифінг-офіс - загальна назва пунктів передпольотного інформаційного обслуговування користувачів повітряного простору, отримання і розповсюдження повідомлень щодо обслуговування повітряного руху, забезпечення аеронавігаційною та метеорологічною інформацією;
відповідний повноважний орган обслуговування повітряного руху - призначений державою відповідний повноважний орган, який є відповідальним за забезпечення обслуговування повітряного руху в межах даного повітряного простору;
видимість - видимість з авіаційною метою є найбільша з таких величин:
Ці дві відстані мають різні значення у повітрі із заданим коефіцієнтом поглинання:
перше значення представлено метеорологічною оптичною дальністю видимості (MOR);
друге значення залежить від освітленості фону.
Метеорологічна оптична дальність видимості - довжина шляху світового потоку в атмосфері, необхідна для зменшення цього потоку в паралельному пучку променів від лампи розжарювання з колірною температурою 2700К до 0,05 його початкового значення (MOR - meteorological optical range);
видимість вертикальна - максимальна відстань від поверхні землі до рівня, з якого вертикально униз видно об'єкти на земній поверхні;
висота відносна - відстань по вертикалі від зазначеного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;
висота нижньої межі хмар - відстань по вертикалі між поверхнею суші або води та нижньою межею хмари або найнижчим шаром хмар;
висотна карта - метеорологічна карта для визначеної висотної поверхні або шару атмосфери;
всесвітня система зональних прогнозів (далі - ВСЗП) - всесвітня система, що забезпечує надання всесвітніми центрами зональних прогнозів в однаковій стандартизованій формі авіаційних метеорологічних прогнозів за маршрутами польотів;
всесвітній центр зональних прогнозів (далі - ВЦЗП) - метеорологічний центр, призначений для підготовки та розсилки безпосередньо державам прогнозів особливих явищ погоди та висотних прогнозів у цифровій формі у світовому масштабі, з використанням служб, які засновані на використанні Інтернету в рамках авіаційної фіксованої служби;
дальність видимості на злітно-посадковій смузі (далі - RVR) - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії ЗПС, може бачити маркування покриття ЗПС або вогні, що обмежують ЗПС або позначають її осьову лінію;
(пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом двадцять п'ятим згідно з
наказом Державної авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим абзаци двадцять п'ятий - сімдесят четвертий
вважати відповідно абзацами двадцять шостим - сімдесят п'ятим)
ешелон польоту (далі - FL) - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 міліметрів ртутного стовпчика (1013,2 гектопаскалей (гПа)) і віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску.
Барометричний висотомір, градуйований відповідно до стандартної атмосфери:
при встановленні за QNH показуватиме абсолютну висоту;
при встановленні за QFE показуватиме відносну висоту над опорною точкою QFE;
при встановленні тиску 1013,2 (гПа) може бути використаний для індикації ешелонів польоту;
експлуатант - особа, організація або підприємство, що здійснює експлуатацію повітряних суден або пропонує свої послуги в цій сфері;
забезпечення якості - всі види діяльності, що плануються та систематично виконуються в рамках системи якості, а також підтвердження, потрібні для створення достатньої впевненості у тому, що об'єкт буде виконувати вимоги щодо якості;
загальне керівництво якістю - аспекти загальної функції управління, які визначають політику в галузі якості, цілі та відповідальність і здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, управління якістю, забезпечення якості та покращення якості, в рамках системи якості (ISO 9000);
злітно-посадкова смуга (далі - ЗПС) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден;
абзац тридцять шостий пункту 4 розділу I виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим абзаци тридцять сьомий - сімдесят п'ятий
вважати відповідно абзацами тридцять шостим - сімдесят четвертим)
зона приземлення - ділянка ЗПС за її порогом, призначена для першого торкання ЗПС повітряними суднами, які здійснюють посадку;
інструктаж - усна консультація про фактичні та/або очікувані метеорологічні умови;
керівництво польотами - здійснення повноважень стосовно початку, продовження або закінчення польоту, а також зміни маршруту в інтересах безпеки повітряного судна, регулярності та ефективності польоту;
консультація (метеорологічна) - обговорення з метеорологом фактичних та/або очікуваних метеорологічних умов, пов'язаних із виконанням польоту, яке включає відповіді на питання;
контрольна точка аеродрому (далі - КТА) - точка, яка визначає географічне місцеположення аеродрому;
координаційний центр пошуку та рятування - орган, який відповідає за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку та рятування, а також за сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби;
метеорологічна інформація - метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;
метеорологічне зведення (зведення погоди) - повідомлення про результати спостережень за метеорологічними умовами, які характеризують стан погоди у визначеному місці та у фіксований час;
метеорологічне обслуговування - обслуговування, що включає послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншу метеорологічну інформацію та послуги, що надаються суб'єктам авіаційної діяльності;
(пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом сорок п'ятим згідно з
наказом Державної авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим абзаци сорок п'ятий - сімдесят четвертий
вважати відповідно абзацами сорок шостим - сімдесят п'ятим)
метеорологічний орган - орган, що здійснює метеорологічне обслуговування аеронавігації;
метеорологічне спостереження - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів та/або явищ погоди;
метеорологічний бюлетень - текст, який містить метеорологічну інформацію під відповідним заголовком;
метеорологічний супутник - штучний супутник Землі, що здійснює метеорологічні спостереження та передає результати цих спостережень на Землю;
мінімальна абсолютна висота у секторі - найменша абсолютна висота, яка може бути використана і яка буде забезпечувати мінімальний запас висоти 300 метрів над усіма об'єктами, що розміщуються у секторі кола радіусом 46 кілометрів, у центрі якого знаходиться радіонавігаційний засіб;
нижня межа хмар - найнижчий рівень хмари або шару хмарності;
обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) - комплекс заходів, що забезпечують польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);
орган обслуговування повітряного руху - загальний термін, у відповідних випадках - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень, що стосуються обслуговування повітряного руху;
орган метеорологічного стеження (далі - ОМС) - орган, який готує та надає інформацію про фактичне або очікуване виникнення визначених явищ погоди за маршрутом польоту та інших явищ в атмосфері, які можуть вплинути на безпеку польотів ПС у його районі відповідальності;
орган пошуково-рятувальної служби - термін, що означає за різних обставин координаційний центр пошуку та рятування, допоміжний центр пошуку та рятування або пост аварійного сповіщення;
переважаюча видимість - найбільше значення видимості, що відповідає визначенню "видимість", яке спостерігається в межах принаймні половини лінії горизонту або в межах принаймні половини поверхні аеродрому. Ці зони можуть включати суміжні або несуміжні сектори. Значення переважаючої видимості визначається за допомогою інструментальних систем;
перевищення аеродрому - перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря;
передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору аеронавігаційною і метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;
повідомлення NOTAM - повідомлення, що розсилається засобами електрозв'язку і містить інформацію про введення у дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного обладнання, обслуговування і правил або інформацію про небезпеку, своєчасне попередження про які має важливе значення для персоналу, пов'язаного з виконанням польотів;
польотна документація (метеорологічна) - рукописні або надруковані документи, у тому числі карти або бланки, що містять метеорологічну інформацію для польоту;
польотно-інформаційне обслуговування (далі - ПІО) - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;
поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, що збігається з її торцем і може використовуватися для посадки повітряних суден;
провайдер - юридична особа, яка надає послуги з аеронавігаційного обслуговування;
прогноз погоди - опис метеорологічних умов, що очікуються у визначений момент або період часу у визначеній зоні або частині повітряного простору;
прогностична карта - графічне зображення на карті прогнозу визначеного метеорологічного елемента (елементів) на визначений момент або період часу для визначеної поверхні або частини повітряного простору;
пункт передачі донесень - визначений географічний орієнтир, відносно якого може бути повідомлено місцеположення повітряного судна;
район польотної інформації - повітряний простір визначених розмірів, у межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування (FIR - flight information region);
рівень - загальний термін, який стосується положення у вертикальній площині повітряного судна, що знаходиться в польоті, та який визначає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту або ешелон польоту;
робоча ЗПС - одна або кілька ЗПС, які на цей час розглядаються аеродромною диспетчерською вежею як найбільш придатні для використання ПС тих типів, які, як передбачається, здійснюватимуть посадку або зліт на цьому аеродромі (одну або кілька ЗПС може бути призначено як робочу ЗПС для ПС, які прибувають або вилітають);
самостійний інструктаж (self-briefing) - надання користувачам повітряного простору аеронавігаційної та метеорологічної інформації на етапі передпольотного планування за допомогою автоматизованих систем передпольотної інформації;
служба стеження за вулканічною діяльністю на міжнародних авіатрасах (IAVW) - міжнародні угоди щодо контролю та надання попереджень повітряним суднам про вулканічний попіл в атмосфері;
спостереження з борту (повітряного судна) - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, зроблена з борту повітряного судна, що перебуває в польоті;
(пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом сімдесят третім згідно з
наказом Державної авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим абзаци сімдесят третій - сімдесят п'ятий
вважати відповідно абзацами сімдесятим четвертим - сімдесят шостим)
член льотного екіпажу - член екіпажу, який має свідоцтво і на якого покладено обов'язки з управління повітряним судном протягом службового польотного часу;
центр польотної інформації - орган, що забезпечує польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування;
управління якістю - методи та види діяльності оперативного характеру, які використовуються для виконання вимог до якості (ICO 9000);
явище погоди - фізичний процес в атмосфері, що супроводжується значними якісними змінами її стану.
5. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:
АДВ - аеродромна диспетчерська вишка - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування аеродромного руху;
АМС - автоматична метеорологічна станція;
АСМС - автоматизована система метеорологічних спостережень;
ВМО - Всесвітня метеорологічна організація;
ВНМХ - висота нижньої межі хмарності;
ДВЧ - дуже високі частоти (метрові хвилі);
(Д)МРЛ - (доплерівський) метеорологічний радіолокатор;
ДОП - диспетчерський орган підходу;
ПВП - правила візуальних польотів;
ПД - погодний дисплей автоматизованих (автоматичних) систем метеорологічних спостережень;
ППП - правила польотів за приладами;
ПС - повітряне судно;
РДЦ - районний диспетчерський центр;
САІ - служба аеронавігаційної інформації;
ЦА - цивільна авіація;
ЦПІ - центр польотної інформації;
УПР - управління повітряним рухом;
AIP України - збірник аеронавігаційної інформації;
AIRMET - інформація, що випускається органом метеорологічного стеження, про фактичне або очікуване виникнення визначених явищ погоди за маршрутом польоту, які можуть вплинути на безпеку польотів повітряних суден на низьких рівнях і які не були включені в прогноз, складений для польотів на низьких рівнях у відповідному районі польотної інформації або його підрайоні;
ASHTAM - NOTAM спеціальної серії про зміни вулканічної діяльності;
AFIS - польотно-інформаційне обслуговування на аеродромі (від англ. Aerodrome Flight Information Service);
AFTN - мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку (від англ. Aeronautical Fixed Telecommunication Network);
Абзац двадцять четвертий пункту 5 розділу I виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим абзаци двадцять п'ятий - сорок восьмий
вважати відповідно абзацами двадцять четвертим - сорок сьомим)
ATIS - автоматичне термінальне інформаційне обслуговування (від англ. Automatic Terminal Information Service);
BUFR - бінарна універсальна форма ВМО для представлення метеорологічних даних (від англ. Binary Universal Form for the Representation of meteorological data);
CTA - диспетчерський район (від англ. Control Area);
D-ATIS - лінія передачі даних ATIS;
EDR - характеристика турбулентності в одиницях швидкості затухання вихору;
(пункт 5 розділу I доповнено новим абзацом двадцять восьмим згідно з
наказом Державної авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим абзаци двадцять восьмий - сорок сьомий
вважати відповідно абзацами двадцять дев'ятим - сорок восьмим)
FIR - район польотної інформації (від англ. Flight Information Region);
ICAO - міжнародна організація цивільної авіації (від англ. International Civil Aviation Organization);
GAMET - зональний прогноз відкритим текстом із скороченнями для польотів на низьких рівнях для району польотної інформації або його частини, що складається органом метеорологічного стеження та передається метеорологічним органам суміжних районів польотної інформації;
GRIB - бінарний код ВМО для передачі даних у вузлах регулярної сітки (оброблені дані зі значеннями у вузлах регулярної сітки, виражені в бінарній формі);
METAR - регулярне авіаційне метеорологічне зведення про погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО (з прогнозом TREND або без нього);
OPMET - оперативна метеорологічна інформація (від англ. Operational meteorological);
QFE - кодове позначення тиску на рівні аеродрому або порога ЗПС (від англ. Question Field Elevation - Field Elevation Pressure (Q-code));
QNH - кодове позначення тиску, приведеного до середнього рівня моря (від англ. Question Normal Height - Sea Level Pressure (Q-code)) за стандартною атмосферою;
SIGMET - інформація, що випускається органом метеорологічного стеження, про фактичне або очікуване виникнення визначених явищ погоди за маршрутом польоту та інших явищ в атмосфері, які можуть вплинути на безпеку польотів ПС;
SIGWX - особливі явища погоди (від англ. Significant Weather);
SPECI - спеціальне авіаційне метеорологічне зведення про погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО (з прогнозом TREND або без нього);
TAF - прогноз погоди по аеродрому в кодовій формі ВМО;
TC - тропічний циклон (від англ. Tropical Cyclone);
TCAC - консультативний центр із тропічних циклонів (від англ. Tropical Cyclone Advisory Centre);
TMA - термінальний диспетчерський район (від англ. Terminal Area);
UIR - верхній район польотної інформації (від англ. Upper Flight Information Region);
UTC - всесвітній скоординований час (від англ. Universal Time Coordinated);
VAAC - консультативний центр із вулканічного попелу (від англ. Volcanic Ash Advisory Centre);
VOLMET - метеорологічна інформація для повітряних суден, що знаходяться в польоті.
Радіомовна передача VOLMET - надання у відповідних випадках поточних зведень METAR, SPECI, прогнозів TAF та інформації SIGMET шляхом неперервної та повторювальної мовної радіопередачі.
II. Організація метеорологічного обслуговування
1. Мета та напрями діяльності провайдерів метеорологічного обслуговування
1. Метою метеорологічного обслуговування ЦА є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації.
Ця мета досягається шляхом постачання метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання своїх функцій: експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби, адміністраціям аеропортів та іншим організаціям, діяльність яких пов'язана зі здійсненням або розвитком аеронавігації.
2. Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб'єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов'язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів ПС, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування ЦА з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО.
Виконання польотів ПС ЦА або обслуговування повітряного руху ПС ЦА без метеорологічного обслуговування забороняється.
3. Метеорологічне обслуговування (забезпечення) польотів повітряних суден на аеродромах спільного використання здійснюється згідно з нормативними документами, що регламентують використання аеродромів України, діяльність державної та цивільної авіації України.
4. Провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування ЦА через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах.
5. Напрями діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування ЦА:
1) метеорологічні спостереження на аеродромі та надання метеорологічної інформації про стан погодних умов на аеродромі відповідним користувачам: органам обслуговування повітряного руху, експлуатантам та аеродромним службам;
2) метеорологічне обслуговування польотів ПС в районі аеродрому, зльотів та посадок ПС на аеродромі;
3) збір, обробка, узагальнення та надання метеорологічної інформації експлуатантам або членам льотних екіпажів;
4) прогностичне обслуговування - розробка, складання та постачання авіаційних прогнозів погоди органам ОПР та експлуатантам;
5) передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;
6) стеження за погодними умовами та метеорологічне обслуговування польотів ПС у визначеній частині повітряного простору;
7) підготовка та надання кліматичної інформації.
Провайдери метеорологічного обслуговування можуть здійснювати діяльність за одним, кількома або всіма зазначеними напрямами.
6. Провайдери метеорологічного обслуговування ЦА забезпечують розробку та впровадження системи управління якістю, яка включає правила, процеси та ресурси, необхідні для здійснення загального керівництва якістю метеорологічної інформації, що надається користувачам, зазначеним у пункті 1 цієї глави.
7. Демонстрація дотримання системи управління якістю, що застосовується, здійснюється шляхом перевірки.
Якщо виявляються невідповідність системи якості, вживаються заходи щодо виявлення та усунення причин невідповідності. Усі результати перевірок супроводжуються підтвердними даними та ретельно документуються.
8. Метеорологічна інформація постачається користувачам, зазначеним у пункті 1 цієї глави, з урахуванням аспектів людського фактора. Форма подання інформації відповідно до розділів IV - X цих Авіаційних правил потребує від користувачів мінімальних зусиль для її розуміння.
9. Система якості має гарантувати користувачам метеорологічного обслуговування, що метеорологічна інформація, яка випускається провайдером, відповідає встановленим вимогам щодо географічної та просторової зони її дії, формату та змісту, часу та частоти випуску і терміну дії інформації, а також точності вимірів, спостережень і прогнозів. У разі якщо система якості визначає, що метеорологічна інформація не відповідає встановленим вимогам та відсутні відповідні автоматичні процедури корекції помилок, така інформація не повинна надаватись користувачам, якщо надання такої інформації не санкціоновано відправником.
10. Підготовка та підвищення кваліфікації персоналу з питань метеорологічного обслуговування ЦА здійснюються відповідно до стандартів ICAO та документів ВМО.
2. Повідомлення, які потрібно отримати від суб'єктів авіаційної діяльності
1. Суб'єкт авіаційної діяльності, який потребує метеорологічного обслуговування або зміни характеру метеорологічного обслуговування, завчасно інформує про це провайдера метеорологічного обслуговування. Мінімальний термін завчасного повідомлення встановлюється на підставі договору між провайдером метеорологічного обслуговування та відповідним суб'єктом авіаційної діяльності.
2. Суб'єкт авіаційної діяльності повідомляє провайдера метеорологічного обслуговування про потребу в метеорологічному обслуговуванні у випадках, якщо:
1) планується відкриття нових маршрутів та виконання нових видів польотів;
2) до розкладу регулярних рейсів уносяться зміни тривалого характеру;
3) плануються інші зміни, що впливають на характер метеорологічного обслуговування.
3. Суб'єкт авіаційної діяльності інформує провайдера метеорологічного обслуговування про розклад рейсів та планування виконання нерегулярних рейсів.
Інформація про затримки, виконання раніше запланованого часу або відміни рейсів надається на підставі договору.
4. До заявки на виконання окремого рейсу, що подається провайдеру метеорологічного обслуговування або до брифінг-офіса, включаються такі дані:
1) номер рейсу;
2) аеродром вильоту та запланований час вильоту;
3) пункт призначення та розрахунковий час прибуття;
4) заданий маршрут польоту та розрахунковий час прибуття на проміжний(і) аеродром(и) та вильоту з нього (них);
5) запасні аеродроми;
6) крейсерський ешелон або висота польоту;
7) тип польоту (за ППП або ПВП);
8) види метеорологічної інформації для надання члену льотного екіпажу (польотна документація та/або інструктаж чи консультація);
9) час проведення інструктажу, консультації та/або надання польотної документації.
На підставі консультацій провайдера метеорологічного обслуговування та відповідного суб'єкта авіаційної діяльності при виконанні регулярних рейсів уся вищезазначена інформація або її частина може не надаватися.
III. Метеорологічні органи та їх функції
1. До метеорологічних органів належать:
1) аеродромні метеорологічні органи: авіаційні метеорологічні центри, авіаційні метеорологічні станції цивільні із синоптичним розділом робіт, авіаційні метеорологічні станції цивільні без синоптичного розділу робіт, авіаційні метеорологічні органи підприємств, організацій та установ;
2) органи метеорологічного стеження.
2. Аеродромний метеорологічний орган із синоптичним розділом робіт виконує такі функції:
1) проводить регулярні спостереження через фіксовані проміжки часу за метеорологічними елементами та постійне стеження за умовами погоди на аеродромі і забезпечує складання та передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;
3) отримує прогнози та іншу відповідну метеорологічну інформацію для обслуговування польотів повітряних суден;
4) проводить інструктаж, надає метеорологічну консультацію, готує та надає польотну метеорологічну документацію членам льотного екіпажу та/або іншому авіаційному персоналу, пов'язаному з виконанням польотів;
5) проводить показ наявної метеорологічної інформації;
6) розповсюджує зведення погоди, прогнози та іншу метеорологічну інформацію на аеродромі та за його межами;
7) здійснює обмін метеорологічною інформацією з іншими метеорологічними органами;
8) проводить інструктаж чергової зміни органу ОПР на своєму аеродромі та аеродромах, які обслуговує;
9) постачає органам ОПР, органам служби аеронавігаційної інформації та органу метеорологічного стеження (на узгоджених умовах між провайдером метеорологічного обслуговування, органами ОПР та САІ) отриману інформацію про хмари вулканічного попелу;
10) надає авіаційному координаційному центру пошуково-рятувальних робіт необхідну інформацію та консультації.
Аеродромні метеорологічні органи із синоптичним розділом робіт, що здійснюють обслуговування аеронавігації, можуть бути розташовані як на аеродромах, так і за їх межами.
3. Аеродромний метеорологічний орган, який не має синоптичного розділу робіт, виконує такі функції:
1) проводить регулярні спостереження через фіксовані проміжки часу за метеорологічними елементами та здійснює постійне стеження за погодними умовами на аеродромі і забезпечує складання та передачу метеорологічних зведень авіаційним користувачам;
2) отримує прогнози погоди по аеродрому та прогнози TREND, попередження по аеродрому, попередження про очікуваний зсув вітру для свого аеродрому від метеорологічного органу, що здійснює прогностичне обслуговування цього аеродрому;
3) надає експлуатантам на аеродромі зведення погоди, прогнози та попередження по аеродрому, а також метеорологічну інформацію, отриману від інших метеорологічних органів;
4) здійснює обмін метеорологічною інформацією з іншими метеорологічними органами.
4. Метеорологічне обслуговування ЦА на маршрутах польотів, РДЦ, центрів (секторів) польотної інформації здійснюють органи метеорологічного стеження.
5. Орган метеорологічного стеження виконує такі функції:
1) здійснює постійне стеження за метеорологічними умовами, що впливають на виконання польотів в межах району, за метеорологічне обслуговування якого є відповідальним;
3) складає інформацію AIRMET, зональні прогнози GAMET та корективи до них для району, за метеорологічне обслуговування якого є відповідальним, і забезпечує ними відповідні органи ОПР;
4) постачає відповідним органам ОПР іншу метеорологічну інформацію (прогнози вітру / температури повітря на висотах, прогнози особливих явищ погоди в межах району польотної інформації, зведення та прогнози погоди по відповідних аеродромах тощо);
6) надає РДЦ, а також VAAC Тулуза або VAAC Лондон, отриману інформацію про хмару вулканічного попелу, щодо якої ще не було випущено повідомлення SIGMET в межах району, за метеорологічне обслуговування якого є відповідальним;
7) надає РДЦ та САІ отриману в установленому порядку інформацію про викиди радіоактивних речовин в атмосферу в межах району, за метеорологічне обслуговування якого є відповідальним, або в межах суміжних районів (FIR, UIR тощо). Ця інформація має містити дані про місцезнаходження, дату та час викиду, а також прогноз траєкторії переміщення радіоактивних речовин;
8) проводить інструктаж чергової зміни РДЦ та інших органів ОПР, що функціонують в межах FIR;
9) надає авіаційному координаційному центру пошуково-рятувальних робіт необхідну метеорологічну інформацію та консультації;
10) аналізує відповідність прогнозів особливих явищ погоди ВСЗП фактичним умовам погоди в районі, за метеорологічне обслуговування якого є відповідальним, та інформує ВЦЗП Лондон про виявлені істотні невідповідності, якщо вони стосуються обледеніння, турбулентності, купчасто-дощових хмар, які є прихованими, частими, замаскованими, або якщо вони утворюють лінію шквалу, піщаних/пилових бур, а також вулканічних вивержень, радіоактивних викидів, що мають значення для польотів ПС.
6. Межі району, де ОМС здійснює стеження, мають збігатися з межами FIR або диспетчерського району чи комбінації FIR та/або диспетчерських районів.
7. Взаємодія метеорологічних органів цивільної авіації та державної авіації здійснюється на підставі інструкції з метеорологічного обслуговування/забезпечення польотів повітряних суден на аеродромі спільного використання.
IV. Метеорологічні спостереження та зведення
1. Організація авіаційних метеорологічних спостережень
1. Аеродромні метеорологічні органи здійснюють регулярні спостереження за погодою на аеродромі через фіксовані проміжки часу за всесвітнім координованим часом (UTC). У випадках, коли мають місце визначені зміни приземного вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, поточної погоди, хмарності та температури повітря, регулярні спостереження на аеродромах доповнюються спеціальними спостереженнями.
2. Спостереження проводяться в місцях, які розташовані та обладнані так, щоб забезпечувати надання даних, репрезентативних для ЗПС або комплексу ЗПС, якщо використовується кілька ЗПС.
З місця візуальних спостережень забезпечується огляд льотного поля.
Результати вимірювань метеорологічних елементів метеорологічними датчиками, встановленими на різних ділянках аеродрому, доводяться до пункту спостережень (робочого приміщення фахівця, що проводить метеорологічні спостереження).
3. На аеродромах із ЗПС, призначених для виконання заходження на посадку й посадок за приладами за категоріями I, II та III ICAO, встановлюються автоматизовані системи метеорологічних спостережень для забезпечення автоматичного отримання, обробки, поширення каналами зв'язку й відображення в реальному часі результатів вимірювань напрямку та швидкості приземного вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, ВНМХ (вертикальної видимості), температури повітря, точки роси та атмосферного тиску.
Вимоги щодо метеорологічного обладнання ЗПС і точності вимірювання або спостереження метеорологічних величин наведено у додатку 1 до цих Авіаційних правил.
При розробці або модернізації автоматизованих систем метеорологічних спостережень враховуються аспекти людського фактора, забезпечуються процедури резервування.
В АСМС забезпечується технічна функція ручного введення даних спостережень за метеорологічними елементами, які неможливо спостерігати за допомогою автоматичних засобів або за відсутності окремих автоматичних засобів проведення спостережень.
4. АМС, що забезпечують автоматичне отримання, обробку, поширення каналами зв'язку й відображення в реальному часі результатів метеорологічних спостережень та зведень погоди, можуть встановлюватися на аеродромах з обмеженим періодом роботи за погодженням з аеродромним метеорологічним органом, що здійснює прогностичне обслуговування відповідного аеродрому. Зведення погоди, які отримуються від АМС, позначаються словом AUTO.
5. При передачі метеорологічної інформації від АСМС на погодні дисплеї, встановлені на робочих місцях органів ОПР, при її відображенні кожна метеорологічна величина супроводжується відповідним позначенням місця проведення спостереження. Ці дані мають бути ідентичними даним, що відображаються на погодних дисплеях фахівців, які здійснюють спостереження за погодою, і відображаються паралельно з ними.
При використанні в органах ОПР дисплеїв автономних метеорологічних приладів вони приєднуються до одних і тих самих датчиків, що і дисплеї, встановлені на пункті спостережень. Якщо для вимірювання використовується більше ніж один датчик, відповідні дисплеї маркуються для позначення ЗПС та її частини, що контролюється кожним датчиком.
6. Аеродромний метеорологічний орган терміново інформує керівника польотів АДВ або орган AFIS, відповідальну особу аеродрому/аеропорту про вихід з ладу АСМС або їх складових: датчиків для вимірювання напрямку та швидкості вітру, ВНМХ, видимості або відповідних автономних метеорологічних приладів. Якщо вихід з ладу метеорологічного аеродромного обладнання призводить до значних змін режиму роботи провайдера метеорологічного обслуговування, вживаються заходи із своєчасного попередження про зміни у метеорологічному обслуговуванні польотів ПС на аеродромі та надаються пропозиції щодо інформування персоналу, пов'язаного з виконанням польотів.
7. Результати метеорологічних спостережень є основою для складання зведень погоди, які підлягають поширенню на аеродромі та поза його межами.
8. У зв'язку з мінливістю метеорологічних елементів у просторі й часі, а також через недосконалість методики спостереження й визначення деяких елементів конкретне значення будь-якого зазначеного елемента у зведенні погоди слід розглядати тільки як максимально наближене до дійсних умов, що мали місце в момент спостережень.
9. Експлуатація аеродромного метеорологічного обладнання та приладів здійснюється відповідно до вимог нормативних документів та експлуатаційної документації.
Власник аеродромного метеорологічного обладнання та приладів, що розміщені на аеродромі, організовує їх повірку, калібрування, здійснює технічне обслуговування, ремонт і встановлення на аеродромі відповідно до нормативних документів.
10. Провайдером метеорологічного обслуговування здійснюються інспекції з метою оцінки технічного стану, відповідності складу та розміщення метеорологічного аеродромного обладнання нормативним документам, а також перевірки організації його експлуатації та виконання технічного обслуговування.
11. Види та обсяг метеорологічної інформації, форми і засоби її доведення користувачам на аеродромі та поза його межами відповідно до вимог цих Авіаційних правил відображаються в інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі. Інструкція розробляється провайдером метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі, погоджується з провайдером ОПР та затверджується керівником експлуатанта аеродрому/аеропорту. Вимоги щодо змісту інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі наведено у додатку 2 до цих Авіаційних правил.
2. Регулярні метеорологічні спостереження та регулярні зведення погоди
1. На аеродромах, які використовуються для виконання регулярних рейсів або як запасні аеродроми при виконанні регулярних рейсів, регулярні метеорологічні спостереження проводяться через кожні 30 хвилин. Зведення про погоду випускаються в 00.00 і через 30 хвилин щогодини щодня цілодобово або в інший період, узгоджений з органами ОПР аеродрому.
За відсутності польотів на аеродромах регулярні спостереження проводяться через кожну годину, а у період виконання польотів - через кожні 30 хвилин.
2. Повідомлення про результати регулярних метеорологічних спостережень випускаються у форматі таких зведень погоди:
1) регулярні зведення METAR для поширення за межі аеродрому складання зведень, призначені переважно для планування польотів та передач VOLMET;
2) місцеві регулярні зведення для поширення лише на аеродромі складання зведень, призначені для ПС, що вилітають і прибувають, а також для використання в ДВЧ-радіомовних передачах ATIS та передачах D-ATIS.
Випуск зведень METAR та місцевих регулярних зведень здійснюється після закінчення спостережень за умовами погоди на аеродромі.
3. Під час проведення метеорологічних спостережень з використанням АСМС (АМС) місцеві регулярні зведення випускаються у форматі MET REPORT і надаються органам ОПР на аеродромі з використанням ПД АСМС (АМС).
На аеродромах, де АСМС (АМС) відсутні, місцеві регулярні зведення складаються відкритим текстом.
4. На аеродромах з обмеженим періодом роботи випуск зведень METAR розпочинається щонайменше за 2 години до початку роботи аеродрому або за узгодженням між аеродромним метеорологічним органом - заінтересованими експлуатантами та органами ОПР із більшим або меншим періодом завчасності.
5. Зразок зведень у кодовій формі METAR та місцевого регулярного зведення MET REPORT, діапазони та дискретність передачі цифрових елементів, що включаються до зведень про погоду на аеродромі, наведено в додатку 3 до цих Авіаційних правил.
3. Спеціальні метеорологічні спостереження та спеціальні зведення погоди
2. Зведення про результати спеціальних спостережень випускаються у вигляді:
На аеродромах, де АСМС (АМС) немає, місцеві спеціальні зведення складаються відкритим текстом.
5. Перелік критеріїв для випуску місцевих спеціальних зведень погоди включає:
2) величини, які відповідають іншим місцевим вимогам органів ОПР та експлуатантів;
5) величини, які є критеріями для складання зведень SPECI.
4) у разі початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди:
помірні або сильні опади (у тому числі зливового типу);
5) у разі початку або припинення будь-якого з таких явищ погоди:
6) кількість хмар у шарі нижче ніж 450 м змінюється:
від SCT чи менше до BKN чи OVC або
від BKN чи OVC до SCT чи менше;
потребують зміни ЗПС, яка використовується;
5000 метрів - у разі виконання значної кількості польотів за ПВП.
50, 175, 300, 550 чи 800 метрів;
10) у разі початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди:
воронкоподібна хмара (торнадо чи водяний смерч);
11) у разі початку або припинення будь-якого з таких явищ погоди:
пиловий, піщаний чи сніговий поземок;
пилова, піщана чи снігова низова хуртовина;
450 метрів - у разі виконання значної кількості польотів за ПВП;
13) кількість хмар у шарі нижче ніж 450 метрів зміниться:
від SCT чи менше до BKN чи OVC; або
від BKN чи OVC до SCT чи менше;
(глава 3 розділу IV у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
4. Метеорологічні спостереження та метеорологічна інформація для зльоту й посадки повітряних суден
1. Для забезпечення зльоту та посадки ПС органам ОПР надаються поточні дані метеорологічних спостережень, що представлені на ПД АСМС (АМС) або на дисплеях автономних метеорологічних приладів.
2. За відсутності в органах ОПР ПД АСМС або дисплеїв автономних метеорологічних приладів остання метеорологічна інформація, що необхідна для забезпечення зльоту та посадки ПС, надається відповідному органу ОПР якнайшвидше, але не пізніше ніж за 2 хв. після запиту, фахівцем, що проводить спостереження, з обов'язковою реєстрацією змісту метеорологічної інформації у відповідному журналі.
5. Формат метеорологічних зведень
1. Місцеві регулярні та спеціальні зведення випускаються відкритим текстом зі скороченнями відповідно до таблиці 3 додатка 3 до цих Авіаційних правил.
2. Зведення про погоду на аеродромі випускаються та розсилаються у кодових формах METAR та SPECI відповідно до таблиці 4 додатка 3 до цих Авіаційних правил.
4. Пункт 4 глави 5 розділу IV виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
6. Взаємодія між провайдерами метеорологічного обслуговування та органами обслуговування повітряного руху
1. Між провайдером метеорологічного обслуговування та відповідним органом ОПР узгоджуються:
1) забезпечення наявності в органах ОПР дисплеїв для відображення інформації АСМС (АМС);
2) повірка, калібрування та технічне обслуговування ПД, дисплеїв або покажчиків значень метеорологічних величин автономних метеорологічних приладів;
3) використання ПД, дисплеїв або покажчиків автономних метеорологічних приладів персоналом органів ОПР;
4) надання метеорологічної інформації, яка надходить з борту ПС, що виконує зліт або посадку (наприклад, про зсув вітру);
5) надання (за наявності) метеорологічної інформації, яка надходить від метеорологічного радіолокатора.
2. Інформація щодо метеорологічного обслуговування органів ОПР на аеродромі, місцеві особливості метеорологічного обслуговування узгоджуються на локальному рівні та вносяться до інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі.
7. Метеорологічні спостереження за приземним вітром і повідомлення даних у зведеннях
1. При проведенні спостережень вимірюються середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіана (дійсний вітер) та його середня швидкість, а також значні зміни напрямку й швидкості вітру.
2. Спостереження за вітром проводяться на висоті 10 метрів ± 1 метр над рівнем землі.
Репрезентативність спостережень за приземним вітром забезпечується шляхом використання датчиків, що розташовані на аеродромі, відповідно до нормативних документів.
Для отримання найбільш достовірних даних про вітер уздовж ЗПС та в зонах приземлення датчики для проведення спостережень за приземним вітром, дані яких включаються до місцевих зведень погоди, встановлюються поблизу зон приземлення ЗПС.
На аеродромах, де через місцеві топографічні особливості або переважаючі погодні умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру.
3. За відсутності на аеродромі АСМС дисплеї для відображення параметрів приземного вітру або покажчики, пов'язані з кожним автономним датчиком, встановлюються на робочому місці органу ОПР.
При цьому усереднені значення та значні зміни напрямку і швидкості вітру для кожного датчика вітру визначаються та відображаються автоматично.
4. Результати спостережень за вітром повідомляються у зведеннях погоди так:
1) у зведеннях METAR, SPECI зазначаються дані, репрезентативні для зони приземлення (робочої ЗПС). За наявності кількох ЗПС або інших місцевих особливостей зазначаються дані датчика - найбільш важливі в експлуатаційному відношенні значення;
2) у зведеннях MET REPORT, SPECIAL після назви елемента (WIND) зазначаються дані, виміряні вздовж ЗПС (зона приземлення та кінець ЗПС);
3) у повідомленнях про приземний вітер за запитом диспетчера УПР зазначаються дані, виміряні вздовж ЗПС, якщо вони призначені для ПС, що вилітають, а для ПС, що прибувають, - репрезентативні для зони приземлення (робочої ЗПС).
5. У місцевих зведеннях погоди та у повідомленнях про приземний вітер, що надаються за запитом диспетчера УПР відповідно до підпункту 3 пункту 4 цієї глави, вказується магнітний вітер шляхом внесення до виміряного значення дійсного напрямку приземного вітру поправки на магнітне схилення аеродрому, якщо вона становить 5 градусів та більше.
При додатному магнітному схиленні аеродрому його значення віднімається від усереднених за 2 хвилини неокруглених значень напрямку приземного вітру, а при від'ємному - додається.
6. Для місцевих регулярних зведень, місцевих спеціальних зведень і зведень METAR та SPECI, а також для дисплеїв вітру, що використовуються у місцях розташування органів ОПР для відображення відхилень від середньої швидкості вітру (пориви), період осереднення при вимірюванні відхилень від середньої швидкості вітру (пориви), дані про які сповіщаються у зведеннях, згідно з підпунктом 3 пункту 9 цієї глави має бути 3 секунди.
7. Період усереднення для спостережень за вітром становить:
1) 10 хвилин для зведень METAR, SPECI, проте якщо в цей 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, при визначенні середніх значень потрібно використовувати тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в цьому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися. Помітна нестабільність має місце, якщо протягом принаймні 2 хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30° та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни чи після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше;
2) 2 хвилини для місцевих регулярних і спеціальних зведень та для даних, що виводяться на ПД або дисплеї від автономних метеорологічних приладів, які встановлено на робочих місцях органів ОПР, а також на запит диспетчера УПР або диспетчера польотної інформації.
8. У зведеннях погоди напрямок приземного вітру надається у значеннях, кратних 10 магнітним градусам (у місцевих зведеннях) або 10 істинним градусам (у зведеннях METAR, SPECI), а швидкість - у значеннях, кратних 1 м/с.
9. У зведеннях погоди в групі приземного вітру зазначаються:
1) одиниці виміру (метри за секунду);
2) відхилення від середнього напрямку вітру за останні 10 хвилин, якщо загальна зміна становить 60° або більше:
у випадках, коли повний діапазон змін становить 60° або більше, але менше 180°, а швидкість вітру становить 1,5 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох екстремальних значень, в межах яких спостерігались зміни напрямку вітру;
у випадках, коли повний діапазон змін становить 60° або більше, але менше 180°, а швидкість вітру становить менше 1,5 м/с, напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;
у випадках, коли повний діапазон змін становить 180° і більше (наприклад, при проходженні купчасто-дощової хмарності над аеродромом), напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;
3) відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) за останні 10 хвилин зазначаються у випадках, коли максимальна швидкість вітру більша за середню швидкість:
на 2,5 м/с або більше - для включення лише до місцевих регулярних та спеціальних зведень на аеродромах, де застосовуються процедури зменшення шуму;
на 5 м/с або більше - в інших випадках;
4) у випадках, коли швидкість вітру становить менше 0,5 м/с, вона зазначається як штиль;
5) у випадках, коли спостерігається швидкість вітру 50 м/с або більше, вона вноситься як значення більше ніж 49 м/с;
6) у випадках, коли в цей 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, зазначаються лише ті відхилення від середнього напрямку та/або швидкості вітру, які спостерігалися після такого періоду нестабільності.
10. У місцевих регулярних і спеціальних зведеннях у групі приземного вітру:
1) якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, також зазначаються місця проведення спостережень, для яких ці значення є репрезентативними;
2) якщо використовуються кілька ЗПС і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС, вказуються наявні значення вітру для кожної ЗПС і зазначаються смуги, до яких належать ці значення;
3) якщо у зведенні зазначається відхилення від середнього напрямку вітру згідно з абзацом третім підпункту 2 пункту 9 цієї глави, вказуються два екстремальні значення, в межах яких спостерігались зміни вітру;
4) якщо у зведенні вказуються відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) згідно з підпунктом 3 пункту 9 цієї глави, вони вказуються як максимальне та мінімальне значення швидкості вітру.
11. Якщо в зведеннях METAR, SPECI вказується відхилення від середньої швидкості вітру згідно з підпунктом 3 пункту 9 цієї глави, крім середньої швидкості, вноситься значення максимальної виміряної швидкості. Мінімальна швидкість вітру при цьому не вноситься.
8. Метеорологічні спостереження за видимістю та повідомлення даних у зведеннях
1. Видимість вимірюється або спостерігається, а дані про неї повідомляються в метрах або кілометрах.
2. При використанні інструментальних систем видимість вимірюється на висоті приблизно 2,5 метра від рівня відповідного порога ЗПС.
Датчики для спостережень за видимістю, дані вимірювань яких використовуються для складання місцевих зведень погоди, розташовуються так, щоб отримати найбільш достовірну інформацію про видимість уздовж ЗПС та в зоні приземлення.
При визначенні місць спостережень на конкретному аеродромі враховуються довжина ЗПС та місцеві особливості, пов'язані з можливим локальним погіршенням видимості.
В інструментальних системах для вимірювання видимості використовуються трансмісометри та/або вимірювачі прямого розсіювання.
Інструментальні спостереження за видимістю проводяться до максимальних значень, які визначаються технічними характеристиками датчиків.
3. Візуальні спостереження за видимістю на аеродромі проводяться за встановленими або підібраними денними та нічними орієнтирами видимості, до яких відома відстань від місця спостереження. Нічними (світловими) орієнтирами видимості вважаються одиночні вогні помірної інтенсивності, крім вогнів червоного кольору.
5. Для складання зведень METAR, SPECI спостереження за видимістю мають бути репрезентативними для аеродрому.
6. У зведеннях METAR, SPECI результати метеорологічних спостережень за видимістю надаються так:
1) при використанні даних АСМС або АМС вноситься значення переважаючої видимості.
У випадку, якщо видимість в різних напрямках є неоднаковою, а мінімальна видимість відрізняється від переважаючої видимості і її значення становить менше 1500 метрів або менше 50 % від значення переважаючої видимості та менше 5000 метрів, у зведення, крім переважаючої видимості, вносяться також мінімальне значення видимості та її основний напрямок відносно КТА із зазначенням одного з восьми румбів за компасом.
Якщо мінімальна видимість спостерігається в кількох напрямках, вноситься найбільш важливий з точки зору експлуатації напрямок.
У випадку, коли видимість змінюється швидко і визначити переважаючу видимість неможливо, вноситься тільки мінімальне значення видимості без зазначення напрямку;
2) при використанні даних автономних приладів або візуальних спостережень переважаюча видимість не оцінюється. Вноситься мінімальне значення видимості, виміряне вздовж ЗПС за приладами, або значення, визначене за орієнтирами видимості без указівки про напрямок спостереження.
При візуальних спостереженнях за видимістю у сутінках до зведень заноситься більше з визначених за денними і за світловими орієнтирами значень видимості у момент спостереження.
7. У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях результати спостережень за видимістю надаються так:
1) при використанні АСМС або АМС після назви елемента (VIS) зазначаються значення видимості, репрезентативні для зони приземлення та додатково за необхідності (за узгодженням з органами ОПР аеродрому з урахуванням правил виконання польотів) репрезентативні значення для середини та кінця ЗПС. При цьому вказуються одиниці вимірювання та місця проведення спостережень.
У випадку, якщо використовуються кілька ЗПС, визначені значення видимості включаються із зазначенням тих смуг, до яких ці значення видимості належать;
2) при використанні автономних метеорологічних приладів або при візуальних спостереженнях включається одне мінімальне значення видимості.
8. У зведеннях погоди зазначають: при видимості менше 800 метрів - у значеннях, кратних 50 метрам; при видимості від 800 метрів до 5 кілометрів - у значеннях, кратних 100 метрам; при видимості від 5 до 10 кілометрів - у значеннях, кратних 1 кілометру; при видимості 10 кілометрів і більше її зазначають як 10 кілометрів, за винятком тих випадків, коли умови погоди дозволяють використовувати термін "CAVOK".
Будь-яке значення видимості, що не вкладається точно в шкалу даних повідомлень про видимість, округлюється в менший бік до найближчої поділки зазначеної шкали.
9. При використанні АСМС або АМС вихідні дані оновлюються на ПД як мінімум кожні 60 секунд.
Період усереднення значень видимості становить:
1) 10 хвилин для зведень METAR, SPECI, проте якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень видимості, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.
Помітна нестабільність має місце, коли протягом принаймні 2 хвилин спостерігаються різкі й стійкі зміни видимості, що досягають або перевищують критерії для складання спеціальних зведень, передбачених у підпункті 5 пункту 4 глави 3 цього розділу;
2) 1 хвилина для зведень MET REPORT, SPECIAL, поточних даних, що надаються на ПД, встановлені в органах ОПР, а також на запит диспетчера УПР або диспетчера польотної інформації;
3) за відсутності АСМС або АМС до зведень погоди заноситься значення видимості на час спостереження без усереднення.
10. Пункт 10 глави 8 розділу IV виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
9. Визначення дальності видимості на ЗПС і повідомлення даних у зведеннях
1. Визначення дальності видимості на ЗПС здійснюється на всіх ЗПС, призначених для використання протягом періодів пониженої видимості, зокрема на:
1) ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами за категорією I ICAO;
2) ЗПС, обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами за категоріями II, III ICAO;
3) ЗПС, що використовуються для зльоту та обладнані боковими вогнями та/або осьовими вогнями високої інтенсивності.
2. Результати визначення дальності видимості на ЗПС повідомляються в метрах протягом періодів, коли хоча б одне з виміряних значень видимості або значення дальності видимості на ЗПС становить менше ніж 1500 метрів.
3. Визначені значення дальності видимості на ЗПС є репрезентативними для таких частин ЗПС:
1) зони приземлення ЗПС, не обладнаних засобами точного заходження на посадку та посадки або обладнані для заходжень на посадку і посадок за приладами за категорією I ICAO;
2) зони приземлення, середина ЗПС, призначені для виконання заходження на посадку і посадок за приладами за категорією II ICAO;
3) зони приземлення, середня точка і дальній кінець ЗПС, призначені для виконання заходжень на посадку і посадок за приладами за категорією III ICAO.
4. Для визначення дальності видимості на ЗПС використовуються інструментальні системи, що базуються на трансмісометрах та вимірювачах прямого розсіювання.
5. Про відмову автоматизованого обладнання, що використовується для визначення дальності видимості на ЗПС, терміново повідомляють керівника польотів АДВ, орган AFIS, відповідальну особу аеродрому/аеропорту.
6. При використанні АСМС або АМС вихідні дані щодо дальності видимості на ЗПС оновлюються на ПД як мінімум кожні 60 секунд для забезпечення отримання поточних репрезентативних значень, період усереднення яких становить:
1) 1 хвилину для місцевих регулярних і спеціальних зведень, поточних даних, що надаються на ПД в органи ОПР, а також на запит диспетчера УПР або диспетчера польотної інформації;
2) 10 хвилин для зведень METAR, SPECI, проте якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень дальності видимості на ЗПС, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.
Помітна нестабільність має місце у випадку, коли протягом принаймні 2 хвилин спостерігаються різкі й стійкі зміни дальності видимості на ЗПС, що досягає або перевищує граничні значення 800, 550, 300 та 175 метрів.
7. Розрахунки дальності видимості на ЗПС проводяться окремо для кожної наявної ЗПС. Для розрахунків, що використовуються у зведеннях MET REPORT, SPECIAL, використовується така сила вогнів:
1) для ЗПС із увімкнутими вогнями та при силі світла, яка перевищує 3 % від максимальної сили світла, - сила світла вогнів, що фактично використовуються на ЗПС;
2) для ЗПС із увімкнутими вогнями та при силі світла вогнів, яка становить 3 % або менше від максимальної сили світла вогнів, - оптимальна сила світла вогнів, що використовуються при експлуатації у переважаючих умовах;
3) для ЗПС із вимкнутими вогнями (або з найменшим регулюванням світла в очікуванні відновлення польотів) - оптимальна сила світла вогнів, що використовуються при експлуатації у переважаючих умовах.
У зведеннях METAR, SPECI наводяться значення дальності видимості на ЗПС, які розраховано за максимальними значеннями сили світла вогнів, що використовуються на ЗПС.
8. У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях, у зведеннях METAR і SPECI дані про дальність видимості на ЗПС при їх значеннях менше 400 метрів повідомляються у значеннях, кратних 25 метрам, при значеннях від 400 до 800 метрів - кратних 50 метрам і при значеннях більше ніж 800 метрів - кратних 100 метрам. Будь-яке значення дальності видимості на ЗПС, що спостерігається, котре точно не вкладається в шкалу відліку, що використовується, округляється в менший бік до наступного нижчого значення шкали.
9. Нижньою межею оцінки дальності видимості на ЗПС вважається значення 50 метрів, а верхньою - 2000 метрів.
У випадках, коли значення дальності видимості на ЗПС є вищими за верхню межу вимірювання 2000 метрів, вони вказуються у зведеннях MET REPORT, SPECIAL зі скороченням "ABV" (ABV 2000М), а у зведеннях METAR, SPECI - зі скороченням "P" (P2000).
У випадках, коли значення дальності видимості на ЗПС є нижчими за нижню межу системи вимірювання, вони вказуються у зведеннях MET REPORT, SPECIAL зі скороченням "BLW", а у зведеннях METAR, SPECI - зі скороченням "M", за яким вказується мінімальне значення, яке може визначатися даною системою.
На аеродромах, ЗПС яких не обладнані світлосигнальними системами вогнів високої інтенсивності, а також на аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності, в періоди, коли світлосигнальні системи не працюють з технічних причин, дальність видимості на ЗПС не розраховується, не вноситься до зведень погоди та не відображається на ПД.
10. До зведень METAR, SPECI вноситься значення дальності видимості на ЗПС, репрезентативне для зони приземлення (робочої ЗПС), без зазначення місця спостережень, а за наявності кількох ЗПС - значення дальності видимості на ЗПС для кожної з них, та зазначаються смуги, до яких належать ці значення.
11. При використанні АСМС до зведень METAR, SPECI включається інформація про зміни дальності видимості на ЗПС протягом 10-хвилинного періоду, що передує спостереженню.
При цьому, якщо протягом перших 5 хвилин середнє значення відрізнялося на 100 метрів і більше від середнього значення за другі 5 хвилин, використовуються скорочення "U" - коли спостерігається виражена тенденція до збільшення; "D" - коли спостерігається тенденція до зменшення; "N" - коли протягом 10 хвилин фактичні коливання не свідчать про наявність виразної тенденції зміни. За відсутності інформації про наявність тенденції зміни дальності видимості на ЗПС ніякі із вищезгаданих скорочень до зведення не вносяться.
12. До зведень MET REPORT, SPECIAL після назви елемента (RVR) вносяться значення дальності видимості на ЗПС, репрезентативні для зони приземлення, середини (за наявності) й кінця ЗПС, одиниці виміру та місця спостережень, що позначаються такими скороченнями: "TDZ" - зона приземлення, "MID" - середина ("MID1" та "MID2" - для довгих ЗПС), "END" - кінець ЗПС.
У випадку використання декількох ЗПС вносяться значення дальності видимості для кожної ЗПС і зазначаються смуги, до яких належать ці значення.
На запит диспетчера УПР або диспетчера польотної інформації надається інформація про значення дальності видимості на ЗПС для кожного місця її визначення.
10. Метеорологічні спостереження за поточною погодою і повідомлення даних у зведеннях
(глава 10 розділу IV у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
11. Метеорологічні спостереження за хмарністю та повідомлення даних у зведеннях
1. Проводяться спостереження і повідомляються дані про кількість, форму та ВНМХ, необхідні для опису значимої для польотів хмарності. При тумані, сильних опадах або інших явищах, коли стан неба визначити неможливо, повідомляються дані про вертикальну видимість.
Дані про ВНМХ та вертикальну видимість передаються в метрах.
2. ВНМХ або вертикальна видимість визначається за допомогою приладів.
За умови, коли в шарі хмарності є значні розриви, внаслідок чого висота хмарності не може бути визначена за допомогою приладів, ВНМХ визначається за даними екіпажів ПС.
3. Спостереження за хмарністю, результати яких призначені для використання в місцевих регулярних та спеціальних зведеннях погоди, мають бути репрезентативними для порога(ів) робочої(их) ЗПС, а у зведеннях METAR, SPECI - для аеродрому та його околиць.
4. Репрезентативність інструментальних спостережень за ВНМХ забезпечується датчиками або приладами, розміщеними на аеродромі відповідно до нормативних документів.
На аеродромах, ЗПС яких обладнано системами точного заходження на посадку, ВНМХ, призначена для використання в місцевих регулярних та спеціальних зведеннях погоди, вимірюється за допомогою датчиків, що встановлюються на відстані менше ніж 1200 метрів від посадкового порога ЗПС зі сторони зони заходження на посадку. У випадках, пов'язаних з особливими місцевими умовами, датчики можуть встановлюватися в місцях встановлення датчиків для вимірювання видимості без порушення внутрішньої перехідної поверхні ЗПС.
На аеродромах із ЗПС, обладнаних для неточного заходження на посадку, і на аеродромах з необладнаними ЗПС для вимірювання ВНМХ можуть використовуватися прилади, розміщені в місцях, репрезентативних для аеродрому.
5. ВНМХ надається відносно перевищення аеродрому. При використанні ЗПС, обладнаної для точного заходження на посадку, перевищення порога якої на 15 або більше метрів є нижчим за перевищення аеродрому, ВНМХ надається відносно перевищення порога ЗПС.
(главу 11 розділу IV доповнено новим пунктом 7 згідно з
наказом Державної авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим пункти 7 - 10 вважати відповідно пунктами 8 - 11)
8. У зведеннях погоди кількість хмар вказується за допомогою скорочень: "FEW" - декілька, незначна хмарність (1 - 2 октанти), "SCT" - розсіяна хмарність (3 - 4 октанти), "BKN" - розірвана, значна хмарність (5 - 7 октантів), "OVC" - суцільна хмарність (8 октантів).
У випадку, коли значима для польотів хмарність відсутня, вертикальна видимість необмежена, а термін "CAVOK" для опису умов погоди не підходить, використовується скорочення "NSC" (значима для польотів хмарність відсутня).
9. У випадку, коли спостерігаються кілька шарів хмар або окремі масиви значимих для польотів хмар, кількість та ВНМХ указуються в такій послідовності:
1) найнижчий шар або масив незалежно від кількості - FEW, SCT, BKN або OVC;
2) наступний шар або масив, що покриває понад 2/8 небосхилу, - SCT, BKN або OVC;
3) наступний більш високий шар або масив, що покриває понад 4/8 небосхилу, - BKN або OVC;
4) купчасто-дощові (СВ) та/або потужні купчасті хмари значної вертикальної протяжності (TCU), коли вони спостерігаються, але їх не включено до опису шарів хмарності, зазначених у підпунктах 1 - 3 цього пункту.
Форма хмар вказується тільки для CB і TCU. У випадку, коли окремий прошарок (масив) хмар складається із хмар CB і TCU із загальною нижньою межею, форма хмар вказується тільки як CB.
У випадку, коли нижня межа хмар розмита, розірвана або швидко змінюється, у зведенні погоди вказується мінімальне значення ВНМХ.
10. У зведеннях MET REPORT, SPECIAL після назви елемента (CLD):
1) разом з даними про ВНМХ або вертикальну видимість вказуються одиниці виміру (метри);
2) на аеродромах, де використовуються кілька ЗПС і для яких проводяться інструментальні спостереження, вказуються значення ВНМХ для кожної ЗПС із зазначенням смуги, до якої вони належать.
11. У зведеннях погоди AUTO, які отримуються від АМС:
1) у випадку, коли форму хмар неможливо визначити, інформація про неї в кожній групі замінюється знаком "///";
2) у випадку, коли автоматичними засобами не виявлено хмарність, у зведенні використовується скорочення "NCD";
3) у випадку, коли CB або TCU хмарність виявлено, а кількість хмар та/або ВНМХ визначити неможливо, дані про кількість та/або ВНМХ замінюються знаком "///";
4) у випадку, коли небо закрито і немає можливості визначити вертикальну видимість автоматичними засобами внаслідок відмови датчика або системи спостережень, дані про вертикальну видимість замінюються знаком "///".
12. Метеорологічні спостереження за температурою повітря, визначення температури точки роси і повідомлення даних у зведеннях
1. Температура повітря та температура точки роси вимірюються і повідомляються в градусах Цельсія (°C). Спостереження за температурою повітря та температурою точки роси мають бути репрезентативними для усього комплексу ЗПС.
2. У зведеннях погоди дані про температуру повітря та температуру точки роси повідомляються у значеннях, кратних цілим градусам Цельсія. Будь-яке значення, яке спостерігається і точно не вкладається в систему відліку, що використовується, округляється до найближчого цілого градуса Цельсія, при цьому, якщо значення містить 0,5 °C, воно округляється в бік більш високого значення температури до найближчого цілого градуса Цельсія (наприклад, + 2,5 °C округляється до + 3 °C, а - 2,5 °C округляється до - 2 °C).
3. Дані про температуру повітря й точку роси, що включаються до зведень погоди, зазначаються двома цифрами, при цьому значенням менше 10 °C має передувати цифра "0".
У зведеннях METAR, SPECI перед від'ємним значенням ставиться літера "M", а у зведеннях MET REPORT, SPECIAL - скорочення "MS".
У зведеннях MET REPORT, SPECIAL температура повітря позначається літерою "T", а температура точки роси - скороченням "DP".
13. Метеорологічні спостереження за значеннями атмосферного тиску і повідомлення даних у зведеннях
1. Атмосферний тиск вимірюється, а значення QNH та QFE обчислюються з урахуванням усіх поправок та повідомляються в гектопаскалях або міліметрах ртутного стовпчика.
2. За рівень відліку тиску QFE приймається перевищення аеродрому.
Якщо ЗПС не обладнано для точного заходження на посадку, а різниця висот порогів та перевищення аеродрому складає 2 метри та більше, а також якщо ЗПС обладнано для точного заходження на посадку, значення QFE розраховуються відносно відповідного перевищення порога ЗПС.
3. Дані про тиск QNH та QFE, що включаються до зведень погоди, розраховуються до десятої долі гектопаскаля або десятої долі міліметра ртутного стовпчика і включаються до зведень погоди у значеннях, кратних цілим гектопаскалям, - із використанням чотирьох цифр або цілим міліметрам ртутного стовпчика із використанням трьох цифр.
Будь-яке значення, яке не вкладається у зазначену шкалу відліку, округляється у менший бік до найближчого цілого значення.
4. До місцевих регулярних та спеціальних зведень включаються такі дані про тиск:
1) значення тиску QNH;
2) значення тиску QFE на регулярній основі включається на підставі консультацій між аеродромним метеорологічним органом, органом ОПР та відповідними експлуатантами;
3) інформація про одиниці виміру значень QNH, QFE;
4) коли дані про тиск QFE необхідні для кількох ЗПС, включаються значення QFE, що стосуються кожної ЗПС, та вказуються ЗПС, до яких ці значення належать;
5. До зведень METAR і SPECI включаються тільки значення QNH.
14. Додаткова інформація
2) помірні чи сильні опади (включаючи зливи);
6) воронкоподібна хмара (торнадо чи водяний смерч);
6. До 04 листопада 2020 року до зведень METAR і SPECI як додаткову інформацію включають таку:
2) відомості про стан ЗПС, що надає відповідний повноважний орган аеропорту в кодованому вигляді.
(глава 14 розділу IV у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
15. Глава 15 розділу IV виключена
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим главу 16 вважати главою 15)
15. Зміст зведень погоди
1. Регулярні і спеціальні зведення погоди містять такі елементи:
1) покажчик типу зведення (у зведеннях відкритим текстом - назва зведення, наприклад "погода....");
2) літерний покажчик місцезнаходження аеродрому в кодованих зведеннях та зведеннях MET REPORT, SPECIAL або назва аеродрому в зведенні, що передається відкритим текстом;
3) дата та строк спостереження;
4) покажчик автоматичного або відсутнього зведення;
5) напрямок (в місцевих зведеннях з урахуванням магнітного схилення) та швидкість приземного вітру;
6) видимість;
7) дальність видимості на ЗПС (за наявності розрахунків);
8) поточна погода;
9) кількість, форма (CB або TCU) і ВНМХ або вертикальна видимість;
10) температура повітря і температура точки роси;
11) атмосферний тиск QNH (в місцевих зведеннях та зведеннях, що передаються відкритим текстом, може зазначатись додатково тиск QFE);
12) додаткова інформація;
13) прогноз для посадки TREND (за наявності);
14) допоміжна інформація (в зведеннях MET REPORT, SPECIAL на ПД АСМС).
видимість 10 кілометрів і більше, мінімальна видимість не повідомляється;
відсутність значимої для польотів хмарності;
відсутність явищ поточної погоди, які необхідно зазначати відповідно до глави 10 цього розділу.
3. Зведення MET REPORT та SPECIAL після роздільної групи RMK можуть доповнюватись деякою допоміжною інформацією або ця інформація відображається в окремих вікнах ПД органів ОПР, що здійснюють диспетчерське обслуговування аеродромного руху та підходу або органу AFIS.
Абзац другий пункту 3 глави 15 розділу IV виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
V. Спостереження та донесення з борту повітряних суден
1. Обов'язки експлуатантів
2. З борту ПС проводяться такі спостереження:
регулярні спостереження з борту на етапах набору висоти та польоту за маршрутом;
спеціальні та інші нерегулярні спостереження з борту на будь-якому етапі польоту.
3. Дані спостережень з борту ПС передаються у формі донесень з борту.
2. Регулярні спостереження з борту ПС
ознака якості даних про вітер;
турбулентність (за наявності);
вологість повітря (за наявності).
розділ 1 (Інформація про місцезнаходження):
місцезнаходження або широта і довгота;
ешелон або абсолютна висота польоту;
наступне місцезнаходження та час прольоту;
розділ 2 (Оперативна інформація):
максимальна тривалість польоту;
вологість повітря (за наявності).
3. Спеціальні спостереження з борту ПС
1) помірна або сильна турбулентність; або
2) помірне або сильне обледеніння; або
4) грози без граду, приховані, замасковані, облогові або по лінії шквалу;
5) грози з градом, приховані, замасковані, облогові або по лінії шквалів; або
6) сильна пилова або сильна піщана буря;
7) хмара вулканічного попелу; або
8) вулканічна діяльність, що передує виверженню, або вулканічне виверження; або
2. Спеціальні донесення з борту ПС, які передаються лінією передачі даних "повітря - земля".
ознака якості даних про вітер;
турбулентність (за наявності);
вологість повітря (за наявності);
5. Спеціальні донесення з борту ПС, які передаються засобами мовного зв'язку.
За умови використання мовного зв'язку спеціальні донесення з борту ПС містять такі елементи:
розділ 1 (Інформація про місцеположення):
місцеположення або широта і довгота;
розділ 3 (Метеорологічна інформація).
4. Інші нерегулярні спостереження з борту ПС
5. Передача даних спостережень з борту ПС під час польоту
6. Обмін донесеннями з борту ПС
1. Органи ОПР після отримання з борту ПС:
4. Обмін донесеннями з борту ПС здійснюється у тому форматі, у якому вони були отримані.
5. Передача донесень про зсув вітру:
(розділ V у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
VI. Авіаційні прогнози погоди
1. Інтерпретація й використання прогнозів
1. У зв'язку з мінливістю метеорологічних елементів у просторі й у часі, а також через недосконалість методик прогнозування й визначення деяких елементів користувач, який отримує прогноз погоди, розглядає конкретне значення будь-якого зазначеного в прогнозі елемента лише як найбільш ймовірне значення, яке цей елемент може мати протягом періоду дії прогнозу. Вказаний в прогнозі час виникнення прогнозованого явища або зміни будь-якого елемента розглядається як найбільш ймовірний час.
Вимоги щодо складання прогнозів по аеродрому у кодовій формі TAF наведено в додатку 5 до цих Авіаційних правил, а вимоги щодо складання зональних прогнозів GAMET - в додатку 6 до цих Авіаційних правил.
2. Випуск метеорологічним органом нового прогнозу (прогнозу погоди по аеродрому TAF, зонального прогнозу GAMET) означає, що будь-який раніше випущений однотипний прогноз для того самого місця й на той самий період дії (або частина його) автоматично анулюється.
2. Прогнози погоди по аеродрому
1. Прогнози погоди по аеродрому складаються аеродромними метеорологічними органами із синоптичним розділом робіт. Вимоги щодо складання прогнозів по аеродрому у кодовій формі TAF наведено в таблиці 2 додатка 5 до цих Авіаційних правил.
2. Прогнози погоди по аеродрому в кодовій формі ВМО TAF (прогнози TAF) випускаються в установлений строк (не раніше ніж за 1 годину до початку періоду дії) і складаються із короткого повідомлення про очікувані метеорологічні умови на аеродромі протягом визначеного періоду часу.
3. Пункт 3 глави 2 розділу VI виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим пункти 4 - 11
вважати відповідно пунктами 3 - 10)
3. Період дії регулярних прогнозів TAF по аеродромах складає 6, 9, 24 або 30 годин.
Період дії 6- та 9-годинних регулярних прогнозів TAF починається о 00.00, 03.00, 06.00, 09.00, 12.00, 15.00, 18.00 та 21.00 UTC, а 24- та 30-годинних - о 00.00, 06.00, 12.00 та 18.00 UTC або о 03.00, 09.00, 15.00 та 21.00 UTC.
4. Прогнози TAF містять такі елементи:
1) покажчик типу прогнозу;
2) літерний покажчик місцезнаходження аеродрому;
3) дата й час випуску прогнозу;
4) покажчик відсутнього прогнозу (у відповідному випадку);
5) дата та період дії прогнозу;
6) покажчик анульованого прогнозу (у відповідному випадку);
7) приземний вітер;
8) видимість;
9) явища погоди;
10) хмарність;
11) температура повітря (у відповідному випадку);
12) очікувані значні зміни одного або більше елементів протягом періоду дії.
При цьому інформація про хмарність обмежується даними про значиму для польотів хмарність. У тих випадках, коли значима для польотів хмарність не прогнозується і коли термін "CAVOK" не підходить, у прогнозі використовується скорочення "NSC".
Видимість менше 800 метрів вказується у значеннях, кратних 50 метрам; видимість 800 метрів або більше, але менше 5 кілометрів - у значеннях, кратних 100 метрам; видимість 5 кілометрів або більше, але менше 10 кілометрів - у значеннях, кратних 1 кілометру; видимість 10 кілометрів або більше зазначається як 10 кілометрів, за винятком випадків, коли прогнозуються умови для внесення терміна "CAVOK". Термін "CAVOK" не застосовується на гірських аеродромах.
У випадку, коли на аеродромі впроваджено процедури визначення переважаючої видимості, в прогнозах TAF зазначається переважаюча видимість.
У випадку, коли на аеродромі не впроваджено процедури визначення переважаючої видимості або коли спрогнозувати переважаючу видимість неможливо (очікуються зміни видимості за напрямками), в прогнозах TAF зазначається мінімальна видимість.
Зразок прогнозу TAF наведено в таблиці 2 додатка 5 до цих Авіаційних правил, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться в прогнозах TAF, - у таблиці 4 додатка 5 до цих Авіаційних правил.
5. Аеродромний метеорологічний орган забезпечує наявність у будь-який час лише одного діючого прогнозу TAF по відповідному аеродрому.
Аеродромний метеорологічний орган, що складає прогнози TAF, здійснює постійний контроль за прогнозами і за потреби швидко вносить до них відповідні корективи. Обсяг тексту прогнозу та кількість зазначених у ньому груп змін зводяться до мінімуму.
6. Внесення корективів або груп змін до прогнозу TAF визначається такими критеріями:
1) відповідно до прогнозу середній напрямок вітру біля поверхні землі зміниться на 60° або більше порівняно із зазначеним раніше, при цьому середня швидкість до та/або після зміни складе 5 м/с або більше;
2) відповідно до прогнозу середня швидкість вітру зміниться на 5 м/с або більше;
3) відповідно до прогнозу відхилення від середньої швидкості приземного вітру (пориви) зміниться на 5 м/с або більше при середній швидкості до/або після зміни 7 м/с або більше;
4) відповідно до прогнозу значення приземного вітру зазнають змін відносно важливих з точки зору експлуатації ЗПС значень. Граничні значення встановлюються аеродромним метеорологічним органом на підставі консультацій з органами ОПР аеродрому та заінтересованими експлуатантами з врахуванням змін вітру, які потребують зміни ЗПС, що використовується, а також свідчать про те, що зміни попутного та бокового компонентів вітру на ЗПС перевищать значення, які є основними експлуатаційними граничними значеннями для типових ПС, що виконують польоти на цьому аеродромі;
5) відповідно до прогнозу видимість поліпшиться і досягне або перевищить одне або кілька з таких значень чи погіршиться й стане меншою за одне або кілька з таких значень:
150, 350, 600, 800, 1500 або 3000 метрів; на аеродромах із ЗПС, не обладнаними системами точного заходження на посадку й посадок за приладами, значення 150 та 350 метрів можуть не використовуватись;
5000 метрів - у разі виконання польотів за ПВП;
6) прогнозується початок, або припинення, або зміна інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:
опади, що замерзають (переохолоджені);
помірні (при видимості 1 - 2 кілометри) або сильні (при видимості менше 1000 метрів) опади (включаючи зливи);
гроза (з опадами);
пилова буря;
піщана буря.
Прогнозується початок або припинення будь-якого з таких явищ погоди чи їх сполучень:
туман, що замерзає (переохолоджений - може призвести до утворення ожеледі);
пиловий, піщаний або сніговий поземок;
низова пилова, піщана або снігова хуртовина;
гроза (без опадів)
шквал;
смерч;
7) відповідно до прогнозу висота нижньої межі нижнього шару або масиву хмар кількістю BKN або OVC збільшиться і досягне чи перевищить одне або кілька з таких значень чи зменшиться й стане менше одного чи кількох із таких значень:
30, 60, 150 або 300 метрів; на аеродромах із ЗПС, не обладнаними системами точного заходження на посадку й посадок за приладами, значення 30 метрів можуть не використовуватись;
450 метрів - у разі виконання польотів за ПВП;
8) відповідно до прогнозу кількість хмар шару або масиву хмар нижче 450 метрів зміниться:
від NSC, FEW або SCT до BKN або OVC;
від BKN або OVC до NSC, FEW або SCT;
9) відповідно до прогнозу вертикальна видимість збільшиться і досягне або перевищить одне чи кілька з таких значень або зменшиться й стане меншою одного чи кількох із таких значень:
30, 60, 150 або 300 метрів; на аеродромах із ЗПС, не обладнаними системами точного заходження на посадку й посадок за приладами, значення 30 метрів можуть не використовуватись;
10) будь-які інші критерії, що базуються на експлуатаційних мінімумах конкретного аеродрому та встановлюються на підставі консультацій аеродромного метеорологічного органу та заінтересованих експлуатантів. Такі критерії мають відповідати аналогічним критеріям складання зведень SPECI, які наведено в пункті 4 глави 3 розділу IV цих Авіаційних правил.
У разі значної зміни видимості також указується явище, що викликає обмеження видимості.
У разі значних змін хмарності зазначаються всі групи хмарності, включаючи шари або масиви хмар, зміна яких не очікується. Кількість груп не повинна перевищувати трьох, за винятком випадку, коли прогнозується купчасто-дощова хмарність (CB) або баштоподібна купчаста хмарність значної вертикальної протяжності (TCU).
У випадку, коли прогнозується хмарність CB або TCU, вона автоматично передбачає наявність у цих хмарах турбулентності та обледеніння будь-якої інтенсивності.
Правила використання покажчиків зміни та часу в прогнозі TAF наведено у таблиці 3 додатка 5 до цих Авіаційних правил.
7. Прогнози TAF по аеродрому, де відсутній аеродромний метеорологічний орган із синоптичним розділом робіт, складаються аеродромним метеорологічним органом, що здійснює прогностичне обслуговування цього аеродрому, за умови надходження до нього зведень про фактичну погоду на цьому аеродромі за 1 годину до часу складання прогнозу.
8. Скорегований прогноз по аеродрому позначається як TAF AMD.
Період дії прогнозу TAF AMD починається з цілої години, що передує початку прогнозованих змін погоди, і закінчується стандартним часом, передбаченим прогнозом TAF, що корегується. При цьому, коли випускається один або кілька корективів до чинного прогнозу TAF, група дата-час у скороченому заголовку ВМО метеорологічного бюлетеня зберігається без змін.
9. Прогнози TAF, які не можуть постійно оновлюватися та корегуватися внаслідок відсутності, наприклад з технічних причин, даних про фактичну погоду на аеродромі, мають анулюватися згідно з форматом, наведеним у таблиці 2 додатка 5 до цих Авіаційних правил.
Абзац другий пункту 9 глави 2 розділу VI виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
10. На аеродромах із нецілодобовим режимом роботи початок періоду дії першого за добу прогнозу TAF може відхилятися від стандартного. Період дії першого прогнозу починається щонайменше за 1 годину до часу відновлення роботи аеродрому для задоволення вимог передпольотного планування та перепланування в польоті для рейсів, які прибувають на аеродром щойно він почав працювати.
3. Прогнози погоди для посадки
2. Прогнози для посадки складаються у вигляді прогнозу TREND.
2) зміною середньої швидкості вітру на 5 м/с або більше;
потребують зміни ЗПС, що використовується, та/або
помірні чи сильні опади (у тому числі зливові);
інші явища погоди, зазначені у пункті 6 додатка 3 до цих Авіаційних правил.
пиловий, піщаний чи сніговий низовий поземок;
пилова низова хуртовина, піщана низова хуртовина чи снігова низова хуртовина;
воронкоподібна хмара (торнадо чи водяний смерч).
11. Очікуване припинення явищ зазначається за допомогою скорочення "NSW".
18. Покажчик "PROB" у прогнозах TREND не використовується.
(глава 3 розділу VI у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
4. Прогнози для зльоту
(розділ VІ доповнено новою главою 4 згідно з наказом
Державної авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим глави 4, 5 вважати відповідно главами 5, 6)
5. Прогнози ВСЗП за маршрутами польотів
1. Прогнози за маршрутами польотів у цифровій формі, що забезпечують глобальне покриття навколо земної кулі, випускаються в рамках Всесвітньої системи зональних прогнозів двома центрами - Лондон та Вашингтон.
2. Прогнози по висотах у вузлах регулярної сітки ВСЗП містять дані про вітер, температуру та вологість повітря на визначених висотах, напрямок, швидкість та висоту максимального вітру в одиницях ешелону польоту, висоту тропопаузи в одиницях ешелону польоту та температуру тропопаузи, райони із купчасто-дощовою хмарністю, обледенінням й турбулентністю в ясному небі та у хмарах, геопотенційну абсолютну висоту визначених ешелонів польоту.
Зазначені прогнози складаються в коді GRIB чотири рази на добу і є дійсними на фіксовані строки через: 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33 та 36 годин після збору синоптичних даних (в 00.00, 06.00, 12.00, 18.00 UTC), на основі яких складаються ці прогнози.
Розповсюдження цих прогнозів здійснюється відповідно до черговості фіксованих строків дії і завершується не пізніше ніж через 6 годин після стандартного строку спостережень.
3. Прогнози ВСЗП особливих явищ погоди за маршрутом складаються у вигляді прогнозів SIGWX чотири рази на добу і є дійсними на фіксовані строки дії, що становлять 24 години після збору синоптичних даних (в 00.00, 06.00, 12.00, 18.00 UTC), на основі яких складаються ці прогнози.
Розповсюдження кожного прогнозу завершується, як тільки це стає технічно можливим, але не пізніше ніж через 9 годин після стандартного строку проведення синоптичних спостережень.
Випускаються два типи прогнозів SIGWX з використанням кодової форми BUFR: для високих рівнів (ешелони польоту 250 - 630), для середніх рівнів (ешелони польоту 100 - 250), для кількох обмежених географічних районів.
6. Зональні прогнози погоди для польотів на низьких рівнях
4. Зональні прогнози у форматі GAMET складаються з двох розділів:
Зразок для складання прогнозів у форматі GAMET наведено у додатку 6 до цих Авіаційних правил.
вітру та температури повітря на висотах;
(глава 6 розділу VI у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
VII. Інформація SIGMET та AIRMET, попередження по аеродрому та попередження про зсув вітру
1. Інформація SIGMET
2. Формат повідомлень SIGMET
2. Повідомлення, що містять інформацію SIGMET, ідентифікуються скороченням "SIGMET".
на крейсерських ешелонах польоту:
3. Розповсюдження повідомлень SIGMET
4. Інформація AIRMET
4. Період дії AIRMET не перевищує 4 годин.
5. Формат повідомлень AIRMET
3. За потреби FIR поділяють на підрайони.
на крейсерських ешелонах нижче ешелону польоту 100:
6. Розповсюдження повідомлень AIRMET
7. Попередження по аеродрому
снігу (коли очікується або спостерігається накопичення снігу);
сильного приземного вітру та поривів;
зниження температури повітря нижче ніж 0° C (мороз - FROST);
відкладення вулканічного попелу;
викиду токсичних хімічних речовин;
інших явищ погоди, перелік яких узгоджено на локальному рівні.
8. Попередження та оповіщення про зсув вітру
5. Інформацію про наявність на аеродромі зсуву вітру належить отримувати за допомогою:
6. Умови зсуву вітру, як правило, пов'язані з такими явищами погоди:
грози, мікропориви, воронкоподібні хмари, фронтальні пориви;
сильний приземний вітер, посилений місцевими топографічними умовами;
гірські хвилі (включаючи шкваловий вихор на малих висотах у районі аеродрому);
температурні інверсії на малих висотах.
9. Формат та розповсюдження попереджень і оповіщень про зсув вітру
10. Критерії, що стосуються повідомлень SIGMET, AIRMET та спеціальних донесень з борту ПС (лінія зв'язку "вгору")
1. Грози та купчасто-дощові хмари слід вважати:
1) прихованими (OBSC), якщо вони приховані імлою або димом або їх спостереження ускладнено темрявою;
4. Град (GR) використовується для додаткового опису грозової діяльності.
1) сильною, якщо максимальне значення EDR перевищує 0,7;
2) помірною, якщо максимальне значення EDR перевищує 0,4, але нижче або дорівнює 0,7.
9. Піщана/пилова буря вважається:
1) сильною, якщо видимість менше ніж 200 метрів та визначення стану неба ускладнене;
складає менше ніж 200 метрів та можна визначити стан неба; або
знаходиться у діапазоні 200 - 600 метрів.
(розділ VII у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
VIII. Авіаційна кліматологічна інформація
1. Загальні положення
1. Авіаційна кліматологічна інформація по аеродрому, потрібна для планування польотів, готується у формі аеродромних кліматологічних таблиць та аеродромних кліматологічних зведень. Авіаційним користувачам постачається така інформація на підставі угоди з провайдером метеорологічного обслуговування.
2. Провайдери метеорологічного обслуговування надають на запит дані метеорологічних спостережень, які потрібні для досліджень, технічних розслідувань або експлуатаційного аналізу, будь-яким організаціям, діяльність яких пов'язана з використанням метеорології в інтересах цивільної авіації.
3. Кліматологічні дані, що стосуються нових аеродромів ЦА і додаткових ЗПС на уже діючих аеродромах, збираються та обробляються до вводу в експлуатацію цих аеродромів або ЗПС.
2. Аеродромні кліматологічні зведення
1. Аеродромні кліматологічні зведення по аеродрому готуються відповідно до процедур, установлених ВМО.
2. Аеродромні кліматологічні зведення містять:
1) повторюваність значень дальності видимості на ЗПС / видимості та/або висоти нижньої межі найнижчого шару хмар кількістю BKN або OVC нижче встановлених значень у певні строки спостережень;
2) повторюваність значень видимості нижче встановлених значень у певні строки спостережень;
3) повторюваність значень висоти нижньої межі найнижчого шару хмарності кількістю BKN або OVC нижче встановлених значень у певні строки спостережень;
4) повторюваність напрямків та швидкості вітру, що збігаються у межах встановлених діапазонів;
5) повторюваність значень температури біля поверхні землі у встановлених діапазонах 5 °C у певні строки спостережень;
6) середні значення та відхилення від них, у тому числі максимальні та мінімальні значення метеорологічних елементів, що потрібні з метою експлуатаційного планування, включаючи розрахунки характеристик зльоту ПС.
3. Аеродромні кліматологічні таблиці
1. До аеродромної кліматологічної таблиці вносяться такі дані:
1) середні значення та відхилення, у тому числі максимальні та мінімальні значення метеорологічних елементів;
2) частота виникнення явищ погоди, що впливають на виконання польотів в районі аеродрому, наприклад гроза, град, переохолоджені опади тощо;
3) частота виникнення визначених значень одного метеорологічного елемента або сполучень двох і більше елементів у визначених діапазонах (наприклад, сполучення обмеженої видимості і низької хмарності).
2. До аеродромних кліматологічних таблиць включається інформація, потрібна для складання аеродромних кліматологічних зведень, згідно з пунктом 2 глави 2 цього розділу.
IX. Метеорологічне обслуговування експлуатантів та членів льотного екіпажу
1. Вимоги до метеорологічної інформації
1. Експлуатантам і членам льотного екіпажу постачається метеорологічна інформація для:
1) здійснення експлуатантами передпольотного планування;
2) здійснення експлуатантами перепланування в польоті з використанням системи централізованого керівництва виконанням польотів;
3) використання членами льотного екіпажу перед вильотом;
4) ПС, що знаходяться в польоті;
5) виконання зльотів та посадок на аеродромах України.
2. Метеорологічна інформація, яка надається експлуатантам та членам льотного екіпажу, відповідає польотним вимогам щодо часу, висоти польоту та географічної протяжності маршруту. Ця інформація стосується визначеного моменту або періоду часу і є достатньою для забезпечення польоту до аеродрому наміченої посадки. Інформація також містить дані про очікувані метеорологічні умови на відрізку маршруту між аеродромом наміченої посадки і запасними аеродромами, призначеними експлуатантом.
вітру / температури повітря на висотах;
геопотенційної абсолютної висоти ешелонів польоту;
висоти тропопаузи в одиницях ешелону польоту та температури тропопаузи;
напрямку, швидкості максимального вітру та його висоти в одиницях ешелону польоту;
купчасто-дощових хмар, обледеніння та турбулентності.
5) інформацію SIGMET та відповідні спеціальні донесення з борту ПС щодо всього маршруту.
6) консультативну інформацію про вулканічний попіл та тропічні циклони для всього маршруту польоту;
8) попередження по аеродрому вильоту;
9) зображення, отримані з метеорологічних супутників;
10) дані наземних метеорологічних радіолокаторів.
4. Прогнози, зазначені в підпункті 1 пункту 3 цієї глави, формуються з цифрових прогнозів, що надаються ВЦЗП, за умови, якщо прогнози охоплюють заплановану траєкторію польоту за часом, абсолютною висотою та географічним районом. До прогнозів ВЦЗП зміни не вносяться.
5. Прогнози вітру / температури повітря на висотах та явищ погоди SIGWX вище FL100, які потрібні для здійснення експлуатантом передпольотного планування та перепланування в польоті, надаються експлуатантам відразу після їх отримання і не пізніше ніж за 3 години до вильоту. Інша метеорологічна інформація, необхідна експлуатантам для передпольотного планування та перепланування в польоті, надається якомога раніше.
6. Місце та час надання експлуатантам та членам льотного екіпажу метеорологічної інформації визначаються на підставі консультацій провайдера метеорологічного обслуговування та відповідних експлуатантів.
7. Зразки прогностичних карт та фіксовані зони охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі зазначені у Інструкції із підготовки польотної документації, що наведена у додатку 9 до цих Авіаційних правил.
Зразки консультативних повідомлень про вулканічний попіл та тропічні циклони, які випускаються VAAC та TCAC в текстовому форматі, наведено у таблицях А2-1, А2-2 Доповнення 2 Додатка 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Метеорологічне забезпечення міжнародної аеронавігації" (видання 19, 2016 рік).
Зразки консультативної інформації про наявність вулканічного попелу у графічному форматі (VAG) та консультативної інформації про тропічні циклони у графічному форматі (TCG), які випускаються VAAC та TCAC, наведено у Доповненні 1 Додатка 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Метеорологічне забезпечення міжнародної аеронавігації" (видання 19, 2016 рік).
2. Інструктаж, консультація, показ метеорологічної інформації та оформлення польотної документації
1. Інструктаж та/або консультація надаються на запит членам льотного екіпажу та/або іншому персоналу, який пов'язаний з організацією та виконанням польотів. Метою інструктажу/консультації є надання останньої наявної інформації про фактичні та очікувані метеорологічні умови за маршрутом майбутнього польоту, на аеродромі запланованої посадки, запасних аеродромах та інших відповідних аеродромах для роз'яснення та доповнення інформації, яку включено до польотної документації, або замість польотної документації, якщо це узгоджено між провайдером метеорологічного обслуговування та експлуатантом.
2. Експлуатантам та членам льотних екіпажів метеорологічна інформація надається одним із таких способів:
1) рукописний або друкований матеріал, у тому числі карти і форми встановлених зразків;
2) інструктаж;
3) консультація;
4) показ;
5) автоматизована система передпольотної інформації, що забезпечує можливість для самостійного інструктажу та комплектування польотної документації, замість способів, наведених у підпунктах 1 - 4 цього пункту.
3. Необхідні експлуатанту інструктаж, консультація, показ та/або оформлення польотної документації забезпечуються аеродромним метеорологічним органом, що здійснює обслуговування аеродрому вильоту, або іншими провайдерами метеорологічного обслуговування відповідного напряму на договірних умовах. У випадках, коли на аеродромі таке обслуговування не надається, на підставі консультацій провайдера метеорологічного обслуговування та відповідного експлуатанта вживаються заходи щодо задоволення потреб льотного екіпажу. В окремих випадках, наприклад у разі тривалої затримки вильоту, провайдер метеорологічного забезпечення, що здійснює обслуговування, проводить або організовує для експлуатанта повторний інструктаж, консультацію та/або оформлення польотної документації.
4. Якщо провайдер метеорологічного обслуговування, що здійснює обслуговування експлуатанта, на підставі аналізу розвитку та еволюції метеорологічних умов в районі аеродрому робить висновок щодо майбутнього стану погодних умов, які суттєво відрізняються від прогнозу, включеного до польотної документації, звертається увага членів льотного екіпажу на зазначені розбіжності. Запис частини інструктажу, що стосується розбіжностей, надається експлуатанту.
5. Метеорологічна інформація, призначена для показу, має бути легкодоступною для членів льотного екіпажу та іншого персоналу, пов'язаного з підготовкою та виконанням польотів.
Для відображення метеорологічної інформації використовуються спеціальні дисплеї, стенди, вітрини або автоматизовані системи передпольотної інформації.
6. Метеорологічна інформація, що використовується для проведення інструктажу, консультації та показу, включає будь-які або всі дані, вказані в пункті 3 глави 1 цього розділу.
7. Під час проведення інструктажу або консультації членів льотного екіпажу та/або льотно-експлуатаційного персоналу звертається увага на фактичне та очікуване виникнення, місцезнаходження та еволюцію особливих явищ/умов погоди за маршрутом польоту, які можуть вплинути на польоти ПС, зокрема на польоти, що виконуються за ПВП.
При виконанні польотів в гірській місцевості особлива увага приділяється наявності та можливості утворення гроз, орографічної турбулентності, гірських хвиль, закриття хмарами гір і перевалів, утворення туманів і низької хмарності, виникнення місцевих вітрів.
8. На підставі консультацій з експлуатантом провайдер метеорологічного обслуговування визначає:
1) обсяг та формат інформації, що підлягає постачанню членам льотного екіпажу;
2) способи та засоби постачання відповідної інформації.
9. При використанні експлуатантом автоматизованих систем передпольотної інформації, які дають змогу здійснювати самостійний інструктаж, передбачається доступ експлуатантів та членів екіпажів для консультацій до аеродромного метеорологічного органу за телефоном або з використанням інших засобів зв'язку.
10. Після отримання від провайдера метеорологічного обслуговування польотної документації або інструктажу/консультації член льотного екіпажу або представник льотно-експлуатаційного персоналу, пов'язаного з підготовкою та виконанням польотів, ставить свій підпис у журналі (відомості) реєстрації про отримання метеорологічної інформації.
У журналі (відомості) реєстрації про отримання метеорологічної інформації зазначаються номер рейсу, час проведення інструктажу або консультації або отримання польотної документації, час вильоту, номер(и) польотної документації (метеорологічної), яка була отримана або використана під час передпольотної підготовки.
3. Польотна документація
1. Польотна документація, яка надається, містить:
1) прогностичні карти вітру / температури повітря по висотах;
2) прогностичні карти особливих явищ погоди;
3) зведення METAR або SPECI (включно з прогнозами TREND) по аеродромах вильоту та запланованої посадки, а також запасних аеродромах вильоту, на маршруті польоту та по аеродрому призначення;
4) прогнози TAF або скореговані прогнози TAF AMD по аеродромах вильоту та запланованої посадки, а також запасних аеродромах вильоту, на маршруті польоту та по аеродрому призначення;
6) консультативні повідомлення про вулканічний попіл та тропічні циклони для всього маршруту польоту;
7) зональні прогнози GAMET при польотах на низьких рівнях для всього маршруту польоту;
8) інформацію AIRMET при польотах на низьких рівнях для всього маршруту польоту.
2. На підставі консультацій провайдера метеорологічного обслуговування з відповідним експлуатантом встановлюється обсяг польотної документації для польотів тривалістю 2 години і менше у випадку короткочасної проміжної посадки або розвороту, а також умови надання оперативної метеорологічної інформації. У таких випадках до польотної документації вноситься інформація, зазначена в підпунктах 3 - 6 пункту 1 цієї глави, а для польотів на низьких рівнях - у підпунктах 7, 8 пункту 1 цієї глави.
3. Прогностичні карти будуються за даними цифрових прогнозів ВЦЗП для фіксованих зон охоплення прогнозами ВСЗП.
У мінімальний комплект прогностичних карт, що включаються в польотну документацію для польотів у діапазоні ешелонів польотів FL250 - FL630, вносяться карта особливих явищ погоди для високого рівня або комбінована карта для європейського регіону і карта вітру / температури повітря для відповідного ешелону польоту.
У випадку, коли карта не охоплює увесь маршрут польоту, то додатково надається карта для суміжного регіону.
4. У випадку, коли прогноз GAMET не охоплює увесь маршрут польоту (наприклад, при виконанні частини польоту за межами України), до польотної документації можуть додатково включатися (за наявності) прогностичні карти особливих явищ погоди, вітру / температури повітря для низьких рівнів, що випускаються метеорологічними органами суміжних країн.
5. У разі якщо безпосередньо перед зльотом ПС виникає необхідність внесення корективів до врученої польотної документації, провайдер метеорологічного обслуговування направляє необхідний коректив (оновлену метеорологічну інформацію) уповноваженому представнику експлуатанта або диспетчеру УПР АДВ, органу AFIS або керівнику польотів аеродрому для передачі цих уточнених OPMET-даних на борт ПС.
Зразки прогностичних карт та форм, що використовуються при підготовці польотної документації, та пояснення до них надаються в додатку 8 до цих Авіаційних правил.
4. Використання автоматизованих систем передпольотної інформації для інструктажу, консультацій, планування польотів та складання польотної документації
1. У випадках використання аеродромним метеорологічним органом автоматизованої системи передпольотної інформації для надання та показу метеорологічної інформації експлуатантам та членам льотного екіпажу з метою самостійного інструктажу, планування польотів та складання польотної документації інформація, яка надається та показується за допомогою автоматизованої системи передпольотної інформації, відповідає вимогам глав 1 - 3 цього розділу.
2. Автоматизовані системи передпольотної інформації, які надають експлуатантам, членам льотного екіпажу та іншому зацікавленому авіаційному персоналу, уніфікований загальний термінал доступу до метеорологічної інформації і даних САІ встановлюються за погодженням з уповноваженим органом з питань ЦА.
3. У разі якщо автоматизовані системи передпольотної інформації використовуються для надання експлуатантам, членам льотного екіпажу та іншому зацікавленому авіаційному персоналу уніфікованого термінала доступу до метеорологічної інформації та даних САІ, відповідний провайдер метеорологічного обслуговування відповідає за якість метеорологічної інформації, що надається за допомогою таких систем відповідно до пункту 4 глави 1 розділу II цих Авіаційних правил.
4. В автоматизованих системах передпольотної інформації, за допомогою яких надаються засоби для самостійного інструктажу, передбачається доступ експлуатантів та членів екіпажу для консультацій до аеродромного метеорологічного органу за телефоном або з використанням інших прийнятних засобів зв'язку.
5. Автоматизовані системи передпольотної інформації для надання метеорологічних даних з метою самостійного інструктажу, передпольотного планування та складання польотної документації повинні:
1) забезпечувати на постійній основі своєчасне оновлення бази даних системи та контроль за достовірністю і цілісністю метеорологічної інформації, яка зберігається у базі даних;
2) надавати експлуатантам та членам льотного екіпажу, а також іншим зацікавленим авіаційним експлуатантам доступ до системи з використанням засобів зв'язку, що узгоджені між провайдером метеорологічного обслуговування та експлуатантом;
3) використовувати процедури доступу та запиту, які базуються на використанні відкритого тексту із скороченнями та у відповідних випадках покажчиків місцезнаходження ICAO, а також покажчиків типу даних ВМО або які ґрунтуються на інтерфейсі користувача метеорологічного обслуговування на базі меню, або інші відповідні засоби, які узгоджені між провайдером метеорологічного обслуговування та експлуатантами;
4) швидко надавати відповідь користувачу на запит щодо метеорологічної інформації.
5. Інформація для ПС, що знаходяться в польоті
1. Аеродромний метеорологічний орган або орган метеорологічного стеження постачає метеорологічну інформацію, яка призначена для ПС, що знаходяться у польоті, відповідному органу обслуговування повітряного руху. Також метеоінформація надається у ДВЧ-радіомовних передачах VOLMET та передачах D-VOLMET.
2. Органам ОПР постачається метеорологічна інформація, яка призначена для ПС, що знаходяться у польоті, відповідно до вимог розділу X цих Авіаційних правил.
3. Якщо екіпаж ПС, що знаходиться у польоті, запитує метеорологічну інформацію, аеродромний метеорологічний орган або орган метеорологічного стеження, який отримав запит, вживає заходів щодо постачання екіпажу даного ПС потрібної метеорологічної інформації самостійно або за допомогою іншого аеродромного метеорологічного органу або органу метеорологічного стеження.
4. Метеорологічна інформація для експлуатанта щодо планування подальшого польоту ПС, який вже знаходиться у польоті, повинна надаватись протягом польоту та включати будь-які або всі нижченаведені елементи:
1) зведення METAR/SPECI (прогнози TREND включно);
2) прогнози TAF та скореговані прогнози по аеродромах TAF AMD;
4) інформацію про вітер / температуру повітря по висотах;
5) консультативну інформацію про вулканічний попіл, яка стосується польоту;
6) іншу метеорологічну інформацію у літерно-цифровому або графічному вигляді, обсяг та зміст якої узгоджений на підставі консультацій між провайдером метеорологічного обслуговування та відповідним експлуатантом.
6. Метеорологічне обслуговування польотів на низьких рівнях
1. Екіпажі ПС, що здійснюють польоти на низьких рівнях у межах FIR України на абсолютній висоті переходу (3050 метрів) та нижче, у тому числі при виконанні авіаційних робіт, забезпечуються зональними прогнозами GAMET, корективами до них, інформацією SIGMET, AIRMET та іншою інформацією, підготовленою згідно з вимогами цих Авіаційних правил.
2. При підготовці до вильоту екіпажі ПС забезпечуються метеорологічною інформацією, необхідною для виконання польоту, відповідно до положень, викладених у главах 1 - 4 цього розділу, у частині, що стосується потреб експлуатантів.
3. При вильоті з аеродрому, де метеорологічний орган відсутній, відповідний експлуатант вживає перед вильотом необхідних заходів із забезпечення членів екіпажу ПС метеорологічною інформацією, потрібною для виконання польоту.
4. У польоті потрібна членам льотних екіпажів ПС метеорологічна інформація надається диспетчером польотної інформації або диспетчером УПР відповідного органу ОПР згідно з процедурами польотно-інформаційного обслуговування.
5. У випадку, коли під час польоту трапляються метеорологічні умови або явища погоди, які з точки зору командира ПС можуть вплинути на безпеку польотів, командир ПС сповіщає про це відповідний орган ОПР у найкоротший термін.
X. Метеорологічна інформація для органів обслуговування повітряного руху, пошуково-рятувальної служби та служби аеронавігаційної інформації
1. Інформація для органів ОПР
1. Провайдери метеорологічного обслуговування на підставі консультацій з органами ОПР здійснюють постачання відповідним органам ОПР метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання ними своїх функцій.
Інша метеорологічна інформація постачається згідно зі зразками та формами, передбаченими цими Авіаційними правилами.
5) отриманої інформації про викид радіоактивних матеріалів в атмосферу;
6. Пункт 6 глави 1 розділу X виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732,
у зв'язку з цим пункти 7, 8
вважати відповідно пунктами 6, 7)
6. Відповідні метеорологічні органи доводять інформацію до органів ОПР за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати її відображення, зчитування та/або друкування. Додатково метеорологічна інформація може надаватись за запитом диспетчера органу ОПР з використанням мовного зв'язку.
7. Умови проведення інструктажу чергової зміни встановлюються відповідним провайдером метеорологічного обслуговування на підставі консультацій аеродромного метеорологічного органу та/або органу метеорологічного стеження із відповідним органом ОПР. Під час інструктажу чергової зміни органу ОПР повідомляється така інформація:
1) загальна характеристика синоптичної ситуації (синоптична карта приземного аналізу) в районі відповідальності органу ОПР;
2) фактичні та очікувані умови погоди (зведення METAR, SPECI, прогнози TAF) на своєму аеродромі, запасних аеродромах (у тому числі запасних аеродромах на маршрутах ОПР) та аеродромах, розташованих в межах району відповідальності органу ОПР;
3) фактичні або очікувані особливі явища/умови погоди (інформація SIGMET, AIRMET, зональні прогнози GAMET, прогностична карта SIGWX EUR, дані WAREP, ДМРЛ (МРЛ) та метеорологічних супутників) в межах району відповідальності органу ОПР та в суміжних районах протягом роботи чергової зміни органу ОПР;
4) прогнозований напрямок переміщення радіозондів через район відповідальності органу ОПР;
5) фактичні значення атмосферного тиску QNH на аеродромі(ах) (зведення METAR, SPECI) та тенденція його зміни для органів ОПР, що здійснюють диспетчерське обслуговування аеродромного руху та підходу, або органу AFIS;
6) прогнозований мінімальний тиск QNH (прогноз GAMET) в межах FIR або його частини (для РДЦ та секторів ПІО);
7) технічний стан метеорологічного обладнання, засобів зв'язку, готовність чергової зміни аеродромного метеорологічного органу або органу метеорологічного стеження до роботи.
Синоптик, що проводить інструктаж, одержує від керівника польотів інформацію про особливості роботи відповідних органів ОПР та аеродромних служб протягом чергування.
2. Інформація для органів пошуково-рятувальної служби
1. До метеорологічного обслуговування органів пошуково-рятувальної служби залучаються відповідні аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження.
2. Для сприяння проведенню пошуково-рятувальних робіт надається:
1) повна та докладна інформація про поточні та прогнозовані метеорологічні умови в зоні пошуку;
2) інформація про фактичні та прогностичні метеорологічні умови за маршрутами польотів пошукових ПС, у тому числі за маршрутами від аеродрому до району пошуку та маршрутами повернення на аеродром, з якого виконуються пошукові роботи.
3. Метеорологічна інформація та метеорологічне обслуговування, які потрібні для виконання пошуково-рятувальних робіт, визначаються координаційним центром пошуку та рятування. Також надаються зведення про метеорологічні умови, що мали місце тоді, коли було відомо останнє місцезнаходження зниклого ПС, а також зведення про метеорологічні умови за наміченим маршрутом ПС із зазначенням:
1) особливих явищ погоди за маршрутом польоту;
2) кількості й форми хмар (зокрема купчасто-дощових), висоти нижньої та верхньої меж хмар;
3) видимості та явищ, що погіршують видимість;
4) приземного вітру й вітру на висотах;
5) стану поверхні землі, зокрема наявність снігового покриву або води;
6) температури поверхні моря, стану моря та за наявності льодового покриву;
7) атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря за стандартною атмосферою.
3. Інформація для служби аеронавігаційної інформації
Провайдери метеорологічного обслуговування надають відповідному органу САІ таку інформацію:
щодо метеорологічного обслуговування ЦА, призначену для публікації в розділах GEN 3.5 та AD Збірника аеронавігаційної інформації (AIP) України;
про введення, припинення чи значні зміни у наданні метеорологічного обслуговування ЦА на аеродромах та маршрутах польотів. Зазначена інформація подається завчасно до дати набрання чинності змінами для своєчасного випуску NOTAM або ASHTAM;
про хмари вулканічного попелу;
про викид радіоактивних речовин в атмосферу.
XI. Використання зв'язку для розповсюдження та обміну метеорологічною інформацією
1. Вимоги до зв'язку
1. Провайдери метеорологічного обслуговування використовують аеродромні лінії та канали зв'язку для:
здійснення метеорологічних спостережень на аеродромі за допомогою автономних датчиків вимірювання метеорологічних величин, АСМС та АМС;
доведення метеорологічної інформації до авіаційних користувачів: аеродромним службам, експлуатантам, органам ОПР, органам пошуково-рятувальної служби;
обміну оперативною метеорологічною інформацією між провайдерами метеорологічного обслуговування, між аеродромними метеорологічними органами та органами метеорологічного стеження.
2. Провайдери метеорологічного обслуговування забезпечують наявність каналів зв'язку та засобів зв'язку для отримання даних ВСЗП.
3. Засоби зв'язку між аеродромними метеорологічними органами або органами метеорологічного стеження та органами ОПР, центрами польотної інформації, РДЦ, координаційними центрами пошуку та рятування для обміну та передачі метеорологічної інформації повинні:
забезпечувати встановлення зв'язку з потрібним абонентом прямим мовним каналом протягом приблизно 15 секунд;
забезпечувати встановлення літеродрукувального зв'язку з часом передачі повідомлень не більше 5 хвилин у випадку потреби запису інформації одержувачем метеорологічних даних;
забезпечувати час передачі повідомлень AFTN та бюлетенів, які містять OPMET-інформацію, не більше 5 хвилин;
4. Засоби електрозв'язку, наявність яких передбачено у пунктах 1, 3 цієї глави, можуть доповнюватись іншими видами візуального або звукового зв'язку, наприклад системами обробки інформації або телевізійною передачею.
5. Метеорологічна інформація, що передається відповідними каналами повітряного та наземного електрозв'язку, підлягає автоматичному запису наземними засобами об'єктивного контролю відповідно до встановлених вимог.
2. Використання засобів зв'язку авіаційної фіксованої служби та публічного Інтернету
1. Для обміну оперативною метеорологічною інформацією використовується авіаційна фіксована служба або публічна мережа Інтернет для обміну некритичною за часом передачі оперативною метеорологічною інформацією та прогнозами ВСЗП за умови їх наявності та задовільного функціонування.
2. Для забезпечення глобального обміну OPMET-інформацією в рамках авіаційної фіксованої служби застосовуються служби відповідних ВЦЗП, які базуються на використанні Інтернету з глобальною зоною дії. Інструктивний матеріал щодо передачі некритичної до часу передачі оперативної метеорологічної інформації та відповідних аспектах публічного Інтернету наведено у документі ICAO DOC 9855 "Рекомендації з використання публічного Інтернету в авіаційних цілях".
3. Формати обміну OPMET-даними та розповсюдження даних
1. OPMET-дані, що підлягають обміну в межах країни та міжнародному розповсюдженню, оформлюються відповідними аеродромними метеорологічними органами та органами метеорологічного стеження в літерно-цифрові метеорологічні бюлетені згідно з міжнародними форматами ВМО та ICAO як це зазначено у додатку 9 до цих Авіаційних правил "Формати повідомлень OPMET-даних".
Абзац другий пункту 1 глави 3 розділу XI виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Абзац третій пункту 1 глави 3 розділу XI виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
2. Оформлені в метеорологічні бюлетені OPMET-дані передаються аеродромними метеорологічними органами та ОМС визначеними каналами зв'язку на відповідні адреси для подальшого розповсюдження в межах країни та на міжнародний обмін.
При цьому регулярні OPMET-дані (METAR, TAF) аеродромів, які підлягають обміну, додатково комплектуються у зведені метеорологічні бюлетені за одним типом метеорологічної інформації.
Детальні вимоги щодо формату та змісту заголовка метеорологічного бюлетеня наведені у документі ВМО N 386 "Настанова з глобальної системи телезв'язку", а також у документі ICAO 8896 "Керівництво з авіаційної метеорології".
3. Метеорологічні бюлетені, що містять регулярні OPMET-дані, передаються за таким розкладом:
зведення METAR не пізніше ніж через 5 хв. після строку метеорологічного спостереження;
прогнози GAMET не пізніше ніж за 1 год. до початку періоду їхньої дії;
прогнози TAF не раніше ніж за 1 год. до початку періоду їхньої дії. Спланований міжнародний обмін прогнозами TAF в Європейському регіоні ICAO відбувається в період 30 - 60 хв. до початку періоду дії відповідних прогнозів.
Метеорологічні бюлетені, що містять нерегулярні OPMET-дані, передаються на обмін негайно після їх складання.
При використанні каналів AFTN для передачі повідомлень AIRMET, SIGMET та корективів до прогнозів TAF застосовується категорія терміновості передачі "FF", для інших типів OPMET-даних - "GG". Час передачі OPMET-даних мережею AFTN складає менше 5 хв., але його може бути зменшено відповідно до процедур, встановлених ICAO для Європейського регіону.
4. За відсутності необхідних OPMET-даних в базах даних метеорологічних органів вони запитуються в Європейських банках OPMET-даних або безпосередньо в аеродромного метеорологічного органу відповідного аеродрому каналами AFTN згідно зі встановленим форматом запиту. Формат запиту OPMET-даних наведено у додатку 9 до цих Авіаційних правил.
4. Дані всесвітньої системи зональних прогнозів (ВСЗП)
1. Для отримання даних ВСЗП має використовуватись авіаційна фіксована служба або публічний Інтернет.
2. У випадках розповсюдження даних ВСЗП у вигляді карт якість таких карт має забезпечувати якісне відтворення зображення, достатнє для планування польотів та підготовки документації. 95 % зображення отриманих карт мають бути добре видними.
5. Використання авіаційної лінії передачі даних D-VOLMET
1. Повідомлення D-VOLMET містять поточні зведення METAR та SPECI, а також за наявності прогнози TREND, прогнози TAF, інформацію SIGMET, спеціальні зведення з борту ПС, які не були включені до SIGMET, та за наявності інформацію AIRMET.
2. В рамках польотно-інформаційного обслуговування з використання системи лінії передачі авіаційних даних можуть організовуватися цифрові передачі для окремих видів метеорологічної інформації.
Абзац другий пункту 2 глави 5 розділу XI виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
6. Використання служби авіаційного радіомовлення - радіомовних передач VOLMET
1. Безперервні радіомовні ДВЧ-передачі VOLMET, що призначені для трансляції зведень METAR (включно із прогнозами TREND) та чинних повідомлень SIGMET, забезпечуються цілодобово.
Програма мовлення кожного пункту VOLMET узгоджується з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
Загальна кількість аеродромів, зведення METAR яких передбачені для мовлення в кожній передачі VOLMET, не повинна перевищувати п'яти.
Радіомовні передачі VOLMET ведуться англійською мовою з використанням стандартної фразеології радіообміну в повітряному просторі України.
2. При виході з ладу обладнання або у разі технічного призупинення ДВЧ-радіомовних передач на відповідному пункті мовлення метеорологічна інформація доводиться екіпажам ПС відповідними органами ОПР.
3. Зміст та формат метеорологічних зведень, прогнозів і інформації SIGMET, які є частиною радіомовних передач VOLMET, відповідає положенням розділів IV, VI та VII цих Авіаційних правил.
Директор департаменту аеронавігації | А. О. Задорожня |
Вимоги до метеорологічного аеродромного обладнання
1) відповідати умовам використання злітно-посадкової смуги;
4) бути сертифікованим уповноваженим органом з питань цивільної авіації;
Прилад для вимірювання висоти нижньої межі хмар (рекомендований) | |
Прилад для вимірювання напрямку та швидкості вітру (обов'язковий) | |
Аеродроми, злітно-посадкові смуги яких обладнано для точного заходження на посадку:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7. Вимоги до точності виміру або спостереження метеорологічних величин
Точність виміру або спостереження метеорологічних величин наведено у таблиці 4.
|
(додаток 1 у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Додаток 2
до Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
(пункт 11 глави 1 розділу IV)
Інструкція з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі
I. Загальні дані
1. Аеродромний метеорологічний орган (найменування), відповідальний за метеорологічне обслуговування польотів на аеродромі. Період роботи, поштова адреса, телефони (факс) начальника, чергового синоптика, техніка-метеоролога, електронна адреса.
2. Назва аеродрому. Географічні координати контрольної точки аеродрому. Характеристики ЗПС (напрямок, розміри, перевищення порогів ЗПС та аеродрому, тип системи вогнів на ЗПС, магнітне схилення). Умови використання аеродрому.
3. Перелік органів ОПР та служб аеропорту (аеродрому), які забезпечуються метеорологічним обслуговуванням та яким надається метеорологічна інформація. Схема району відповідальності органів ОПР аеродрому.
4. Аеродромний метеорологічний орган, що здійснює прогностичне забезпечення та/або метеорологічне обслуговування на цьому та/або іншому/інших аеродромі/аеродромах.
II. Метеорологічні спостереження та зведення
1. Тип системи, яка використовується для здійснення метеорологічних спостережень на аеродромі.
2. Аеродромне метеорологічне обладнання, яке використовується для метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі. Умови електропостачання аеродромного метеорологічного органу, метеорологічного аеродромного обладнання та об'єктів метеорологічного обслуговування на аеродромі.
3. Види метеорологічних спостережень на аеродромі.
4. Порядок проведення спостережень за погодою на аеродромі. Порядок включення результатів спостережень до зведень погоди.
5. Резервування та порядок проведення спостережень при виході з ладу метеоприладів (датчиків) або системи обробки даних. Дії персоналу АМСЦ за умови суттєвих змін у роботі аеродромного метеорологічного органу з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі.
6. Радіолокаційні метеорологічні спостереження та дані.
III. Авіаційні прогнози погоди та попередження
1. Види прогнозів погоди, що випускаються аеродромним метеорологічним органом, терміни складання, період дії та критерії випуску корективів до них.
2. Попередження по аеродрому. Перелік визначених явищ та умов погоди, на які складаються попередження по аеродрому.
3. Попередження про зсув вітру. Типи попереджень про зсув вітру.
IV. Спеціальні та інші нерегулярні спостереження та донесення з борту ПС
V. Метеорологічне обслуговування експлуатантів та членів льотних екіпажів
1. Польотна документація.
2. Особливості метеорологічного обслуговування екіпажів ПС.
3. Інструктаж, консультація екіпажів ПС.
4. Польотно-інформаційне обслуговування на аеродромі з використанням радіомовних передач (за наявності).
VI. Метеорологічне обслуговування органів ОПР, служб аеропорту і пошуково-рятувальної служби
1. Види метеорологічної інформації, періодичність та засоби її доведення до органів ОПР.
2. Забезпечення метеорологічною інформацією органів пошуково-рятувальної служби (відповідно до глави 2 розділу X цих Авіаційних правил).
3. Взаємодія аеродромного метеорологічного органу з органами ОПР у випадку авіаційних подій.
VII. Оцінка відповідності метеорологічного обладнання та метеорологічного обслуговування умовам експлуатації ЗПС. Координація з питань забезпечення безпеки польотів на аеродромі
VIII. Обслуговування служби аеронавігаційної інформації
IX. Використання засобів та каналів зв'язку
1. Канали зв'язку та джерела інформації, що використовуються для постачання метеорологічної інформації. Засоби передачі та обміну метеорологічною інформацією.
2. Перелік основних і резервних джерел метеорологічної інформації та лінії зв'язку для передачі/обміну метеорологічною інформацією.
X. Обов'язкові відомості, що додаються до інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі
До інструкції з метеорологічного обслуговування польотів ПС на аеродромі додаються:
схема району відповідальності органів ОПР, які забезпечуються метеорологічною інформацією на аеродромі;
схема розміщення датчиків, що використовуються для визначення метеорологічних величин на аеродромі, із зазначенням типів датчиків;
схема електропостачання аеродромного метеорологічного обладнання та метеорологічних об'єктів на аеродромі;
порядок розповсюдження метеорологічної інформації на аеродромі;
схема орієнтирів видимості (за потреби);
схема взаємодії з іншими метеорологічними аеродромними органами та/або органами метеорологічного стеження (за потреби);
схема місцезнаходження метеорологічних станцій, інформація яких надається (за потреби) органам ОПР та членам льотних екіпажів.
Директор департаменту аеронавігації | А. О. Задорожня |
Зведення про погоду на аеродромі
M - наявність обов'язкова, частина кожного зведення; C - наявність умовна, залежить від метеорологічних умов або методу спостережень; |
частковий |
відкритий текст зі скороченнями, місцеві регулярні та | ||
11. У місцевих регулярних зведеннях, місцевих спеціальних зведеннях та зведеннях METAR і SPECI: |
(додаток 3 у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Донесення з борту ПС
1. Критерії надання донесень з борту ПС
2. Подання донесень про вулканічну діяльність після польоту
Турбулентність сотих частках м2/3с-1 та час досягнення максимального значення (C)1 | |||
Умови, що вимагають випуск спеціального донесення з борту ПС (M) | |||
TS | |||
Місцеположення явища погоди (з зазначенням широти та довготи у градусах та мінутах) | |||
2. Відповідно до пункту 1 глави 10 розділу VII Авіаційних правил. |
(додаток 4 у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Додаток 5
до Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
(пункт 1 глави 1 розділу VI)
Вимоги щодо складання прогнозів по аеродрому у кодовій формі TAF
1. Вимоги до точності прогнозів погоди по аеродрому наведено в таблиці 1. Таблиця 1 |
Прогнозований елемент | Точність прогнозів | Забезпеченість |
ПРОГНОЗ TAF | ||
Напрямок вітру | ± 20 ° | 80 % випадків |
Швидкість вітру | ± 3 м/с | 80 % випадків |
Видимість | ± 200 м до 800 м | 80 % випадків |
Явища погоди | Наявність або відсутність | 80 % випадків |
Кількість хмар | Одна категорія нижче 450 м | 70 % випадків |
Висота хмар | ± 30 м до 300 м | 70 % випадків |
Вертикальна видимість | ± 30 м до 300 м | 70 % випадків |
Температура повітря | ± 1 °C | 70 % випадків |
ПРОГНОЗ TREND | ||
Напрямок вітру | ± 20 ° | 90 % випадків |
Швидкість вітру | ± 3 м/с | 90 % випадків |
Видимість | ± 200 м до 800 м | 90 % випадків |
Явища погоди | Наявність або відсутність | 90 % випадків |
Кількість хмар | Одна категорія нижче 450 м | 90 % випадків |
Висота хмар | ± 30 м до 300 м | 90 % випадків |
Вертикальна видимість | ± 30 м до 300 м | 90 % випадків |
2. Зразок прогнозу TAF наведено у таблиці 2. Умовні позначення: M - наявність обов'язкова, частина кожного зведення; C - наявність умовна, залежить від метеорологічних умов або методу спостереження; O - наявність необов'язкова. Таблиця 2 |
Елемент, передбачений розділом VI Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації" | Детальний зміст | Опис формату | Приклади |
Ідентифікація типу прогнозу (M) | Тип прогнозу (M) | TAF, або | TAF |
Покажчик місцезнаходження (M) | Покажчик місцезнаходження ICAO (M) | nnnn | UKNN1 |
Дата і час випуску прогнозу (M) | День місяця і час випуску прогнозу в UTC (M) | nnnnnnZ | 152306Z |
Ідентифікація відсутності прогнозу (C) | Покажчик відсутнього прогнозу (C) | NIL | NIL |
Кінець TAF, якщо прогноз відсутній | |||
Дата і період дії прогнозу (M) | День місяця і період дії прогнозу в UTC (M) | nnnn/nnnn | 1606/1615 |
Ідентифікація анулювання прогнозу (C) | Покажчик анульованого прогнозу (C) | CNL | CNL |
Кінець TAF, якщо прогноз анульовано | |||||||
Приземний вітер (M) | Напрямок вітру | nnn або VRB2 | 24004MPS 00000MPS 140P49MPS | ||||
Швидкість вітру | [P]nn | ||||||
Значні зміни швидкості (C)3 | G[P]nn | ||||||
Одиниці вимірювання (M) | MPS | ||||||
Видимість (M) | Переважаюча або мінімальна видимість (M)4 | nnnn | C | 0350 | |||
Погода (C)5, 6 | Інтенсивність явищ погоди (C)7 | - або + | - |
| |||
Характеристика та тип явищ погоди (C)8 | DZ або SG, PL, DS, SS, FZDZ, FZRA, SHGR, SHGS, SHRA, SHSN, TSGR, TSGS, TSRA, TSSN] | FG або DU, HZ, FU, VA, SQ, PO, FC, TS, | RA HZ -FZDZ PRFG | ||||
Хмарність (M)9 | Кількість і висота нижньої межі хмар або вертикальна видимість (M) | FEWnnn, або | VVnnn або | N |
| FEW010 | |
Форма хмар (C)5 | CB або | - | |||||
Температура (O)10 | Назва елемента (M) | TX (температура | TX25/1013Z | ||||
Максимальна температура (M) | [M]nn/ | ||||||
Дата і час настання максимальної температури (M) | nnnnZ | ||||||
Назва елемента (M) | TN (температура мінімальна) | ||||||
Мінімальна температура (M) | [M]nn/ | ||||||
Дата і час настання мінімальної температури (M) | nnnnZ | ||||||
Очікувані значні зміни одного або кількох із вищевказаних елементів на період дії (C)5, 11 | Покажчик зміни або вірогідності (M) | PROB30 [TEMPO], або PROB40 [TEMPO], або BECMG, або TEMPO, або FM | TEMPO 0812/0814 17010G15MPS 1000 TSRA SCT010CB BKN020 | ||||
Період настання або зміни (M) | nnnn/nnnn або nnnnnn12 | | |||||
Вітер (C)5 | nnn[P]nn[G[P]nn] MPS або VRBnnMPS | ||||||
Переважаюча або мінімальна видимість (C) 5 | nnnn | C | PROB30 1412/1414 0800 FG BECMG 1412/1414 RA TEMPO 2503/2504 BECMG 1606/1608 SCT015CB FM051230 15004MPS 9999 BKN020 BECMG 1618/1620 BECMG 2306/2308 | ||||
Явища погоди: | - або + | - | N | ||||
Явища погоди: характеристика та тип (C)5, 8 | DZ або [RA, SN, SG, PL, DS, SS, FZDZ, FZRA, SHGR, SHGS, SHRA, SHSN, TSGR, TSGS, TSRA, TSSN] | FG або [BR, SA, DU, HZ, FU, VA, SQ, PO, FC, TS, BCFG, BLDU, BLSA, BLSN, DRDU, DRSA, DRSN, FZFG, MIFG, PRFG] | |||||
Кількість і висота нижньої межі хмар або вертикальна видимість (C)5 | FEWnnn, або SCTnnn, або BKNnnn, або OVCnnn | VVnnn або VV/// | N | ||||
Форма хмар (C)5 | СВ або TCU | - | |||||
____________ 2 Вноситься, якщо швидкість вітру менше 1,5 м/с. Перемінний вітер з більш високими швидкостями вказується у випадку, коли неможливо спрогнозувати єдиний напрямок вітру. 3 Вноситься, якщо максимальне значення перевищує середню швидкість на 5 м/с та більше. 4 Мінімальна видимість вноситься на аеродромах, де не визначається переважаюча видимість, або у випадку, коли очікуються зміни видимості за різними напрямками і спрогнозувати переважаючу видимість неможливо. 5 Вноситься у випадку, коли це можливо застосувати. 6 Одна або більше, але максимум три групи. 7 Вноситься у випадку, коли це можливо застосувати. Класифікатор помірної інтенсивності у вигляді встановленого позначення не використовується. 8 Різні види опадів, що прогнозуються одночасно, об'єднуються в одну групу, при цьому спочатку зазначається переважаючий вид опадів, якому передує тільки один знак інтенсивності, що визначає сумарну інтенсивність опадів. 9 До чотирьох шарів хмар. 10 Вноситься у випадку, якщо мінімальне або максимальне значення температури очікується в інтервалі від + 5 °C до - 5 °C; максимальне значення дорівнює або вище +25 °C; мінімальне значення дорівнює або нижче -25 °C. 11 Вноситься у випадку, коли очікується значна зміна одного, кількох або всіх елементів прогнозу відповідно до положень пункту 6 глави 2 розділу VI Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації". Покажчик зміни може розміщуватись після будь-якого елемента прогнозу. 12 Використовується тільки з покажчиком зміни FM. 3. Використання покажчиків зміни та часу в прогнозі TAF наведено у таблиці 3. Таблиця 3 |
Покажчик зміни | Період часу | Значення | ||
FM | ndndnhnhnmnm | Використовується для зазначення зміни більшості елементів погоди, що відбувається в ndnd день о nhnh годин і nmnm хвилин (UTC); усі елементи, зазначені до "FM", включаються після "FM" (тобто вони усі замінюються елементами, що вносяться за цим скороченням) | ||
BECMG | nd1nd1nh1nh1/ | Відповідно до прогнозу зміна розпочнеться в nd1nd1 день о nh1nh1 годин (UTC) і закінчиться в nd2nd2 день до nh2nh2 годин (UTC); тільки ті елементи, зміна яких прогнозується, зазначаються після "BECMG"; період часу nd1nd1nh1nh1/nd2nd2nh2nh2, як правило, не повинен перевищувати 2 годин та в жодному разі 4 годин | ||
TEMPO | nd1nd1nh1nh1/ | Відповідно до прогнозу тимчасові коливання почнуться в nd1nd1 день о nh1nh1 годин (UTC) і припиняться в nd2nd2 день о nh2nh2 годин (UTC); тільки ті елементи, коливання яких прогнозується, повинні вказуватися після "TEMPO"; у кожному окремому випадку тимчасові коливання не повинні продовжуватися більше 1 години і разом займають менше половини періоду nd1nd1nh1nh1/nd2nd2nh2nh2 | ||
PROBnn | - | nd1nd1nh1nh1/ | Вірогідність появи (%) альтернативного значення елемента або елементів прогнозу. Використовується тільки значення nn=30 або nn =40; | - |
| TEMPO | nd1nd1nh1nh1/ | вірогідність появи тимчасових коливань | |
Приклад прогнозу TAF по аеродрому UKNN (Національний): TAF UKNN 160215Z 1603/1703 20005MPS 6000 SCT030 TX28/1612Z TN13/1703Z BECMG 1606/16089999 SCT030TCU TEMPO 1609/1615 VRB08G13MPS 2000 TSRA SCT030CB PROB40 TEMPO 1611/1614 VRB10G20MPS 0700 +TSRAGR SQ BKN008 BKN020CB FM161500 27005MPS 6000 SCT020 TEMPO 1700/1703 1500 BR = Зміст прогнозу: Прогноз по аеродрому "Національний" випущений о 02.15 UTC 16 числа цього місяця і дійсний з 03.00 UTC 16 числа цього місяця до 03.00 UTC 17 числа цього місяця; напрямок приземного вітру 200 градусів; швидкість вітру 5 метрів за секунду; видимість 6 кілометрів; розсіяна хмарність заввишки 900 метрів; максимальна температура повітря 28 °C очікується о 12 UTC 16 числа цього місяця; мінімальна температура повітря 13 °C очікується о 03.00 UTC 17 числа цього місяця; поступово в період між 06.00 UTC і 08.00 UTC 16 числа цього місяця зміни видимості - 10 кілометрів, хмарності - розсіяні потужні купчасті хмари значної вертикальної протяжності заввишки 900 метрів; часом у період між 09.00 UTC і 15.00 UTC 16 числа цього місяця напрямок приземного вітру змінний, швидкість вітру 08 метрів за секунду з поривами до 13 метрів за секунду; видимість 2000 метрів, гроза, помірний дощ, розсіяні купчасто-дощові хмари заввишки 900 метрів; з вірогідністю 40 % іноді у період між 11.00 UTC і 14.00 UTC 16 числа цього місяця напрямок приземного вітру змінний, швидкість вітру 10 метрів за секунду з поривами до 20 метрів за секунду; видимість 700 метрів, гроза, сильний дощ з градом, шквал, розірвані хмари заввишки 240 метрів, розірвані купчасто-дощові хмари заввишки 600 метрів; від 15.00 UTC 16 числа цього місяця напрямок приземного вітру 270 градусів; швидкість вітру 05 метрів за секунду; видимість 6 кілометрів; розсіяна хмарність заввишки 600 метрів; іноді у період між 00.00 UTC і 03.00 UTC 17 числа цього місяця видимість 1500 метрів, серпанок. 4. Діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться в прогнозах TAF, наведено у таблиці 4. Таблиця 4 |
Елемент за розділом VI Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації" | Діапазон | Дискретність |
Напрямок вітру: дійсні ° | 000 - 360 | 10 |
Швидкість вітру: м/с | 00 - 99* | 1 |
Видимість: м | 0000 - 0750 | 50 |
Вертикальна видимість у значеннях, кратних 30 м: | 000 - 020 | 1 |
Хмари: висота нижньої межі у значеннях, кратних 30 м: | 000 - 100 | 1 |
Температура повітря: °C | -80 - +60 | 1 |
____________ | ||
Директор департаменту аеронавігації | А. О. Задорожня |
Складання зонального прогнозу GAMET
2. Опис добре відомих географічних місць вільним текстом має бути зведено до мінімуму. |
(додаток 6 у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Зразки для складання повідомлень SIGMET та AIRMET, попереджень по аеродрому та попереджень про зсув вітру
2. Відповідно до пункту 4 глави 9 розділу VII Авіаційних правил. 3. Кінець повідомлення (у разі скасування попередження про зсув вітру). M - включення обов'язкове, частина кожного повідомлення; |
Порядок скасування попередження по аеродрому наведено наприкінці таблиці. | |||
Скасування попередження по аеродрому з вказівкою його ідентифікації | |||
5. Приклади повідомлень SIGMET і AIRMET та їх відповідне скасування: 1) повідомлення SIGMET та його скасування: 2) повідомлення AIRMET та його скасування: 3) повідомлення SIGMET про вулканічний попіл: |
(додаток 7 у редакції наказу Державної
авіаційної служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Додаток 8
до Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
(пункт 3 глави 3 розділу VII)
Інструкція зі складання попереджень по аеродрому та попереджень про зсув вітру
Додаток 8 виключено
(згідно з наказом Державної авіаційної служби України
від 12 червня 2019 року N 732,
у зв'язку з цим додатки 9, 10 вважати відповідно додатками 8, 9)
Додаток 8
до Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
(пункт 7 глави 1 розділу IX)
Інструкція з підготовки польотної документації
I. Загальні положення
1. У польотній документації прогнози вітру / температури повітря за висотами та прогнози особливих явищ погоди надаються як прогностичні карти для фіксованих зон охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі.
2. OPMET-дані в літерно-цифровому форматі заносяться до польотної документації на бланку встановленої форми.
3. Індекси місцезнаходження ICAO основних аеродромів, до яких виконуються польоти, та прийняті скорочення, що використовуються на картах, пояснюються в польотній документації.
4. Форми, умовні скорочення та їх пояснення, що включаються до польотної документації, друкуються англійською мовою. Використовуються прийняті скорочення ICAO та одиниці виміру, що відповідають вимогам цих Авіаційних правил.
5. У польотній документації відносна висота зазначається у такий спосіб:
1) на прогностичних картах особливих явищ погоди, вітру / температури повітря за висотами, що побудовані за даними ВСЗП, відносна висота розміщення елементів прогнозу вказується в ешелонах польоту (FL);
2) усі дані щодо розміщення елементів прогнозу за маршрутом польоту на низьких рівнях в атмосфері вказуються значеннями абсолютної = (AMSL) або = над рівнем землі (AGL);
3) усі дані щодо метеорологічних умов на аеродромі, які потребують зазначення рівня (наприклад, ВНМХ), вказуються як висота над перевищенням аеродрому.
II. Прогностичні карти в польотній документації
Карти, що надаються у складі польотної документації, повинні бути чіткими і розбірливими й відповідати таким технічним характеристикам:
найбільший розмір карти має відповідати стандартному розміру паперу А3 (приблизно 42 ґ 30 см), а найменший розмір - стандартному розміру А4 (приблизно 21 ґ 30 см). Вибір розміру залежить від протяжності маршрутів, ступеня деталізації інформації, яку необхідно зазначати на картах, з урахуванням потреб експлуатантів;
пояснювальні записи на картах повинні бути розбірливими й простими та включати назву ВЦЗП (центру, що надає прогностичні дані, які не належать до даних ВСЗП), тип карти, дату, період дії та одиниці виміру, що використовуються, з їх однозначним поясненням.
III. Прогнози ВСЗП у вузлах регулярної сітки
1. Прогнози у вузлах регулярної сітки, що готуються ВЦЗП бінарним кодом GRIB, містять такі дані:
1) вітер / температура повітря за висотами для ешелонів польоту: 50 (850 гПа), 80 (750 гПа), 100 (700 гПа), 140 (600 гПа), 180 (500 гПа), 210 (450 гПа), 240 (400 гПа), 270 (350 гПА), 300 (300 гПа), 320 (275 гПа), 340 (250 гПа), 360 (225 гПа), 390 (200 гПа), 410 (175 гПа), 450 (150 гПа), 480 (125 гПа) та 530 (100 гПа);
2) висота тропопаузи у FL та температура тропопаузи;
3) напрямок, швидкість та висота розміщення максимального вітру в FL;
4) вологість повітря для ешелонів польоту: 50 (850 гПа), 80 (750 гПа), 100 (700 гПа), 140 (600 гПа), 180 (500 гПа);
5) горизонтальна протяжність, а також висота нижньої та верхньої межі купчасто-дощових хмар у FL;
6) обледеніння в шарах, відцентрованих по FL 60 (800 гПа), 100 (700 гПа), 140 (600 гПа), 180 (500 гПа), 240 (400 гПа) та 300 (300 гПа);
7) турбулентність ясного неба в шарах, відцентрованих по FL 240 (400 гПа), 270 (350 гПа), 300 (300 гПа), 340 (250 гПа), 390 (200 гПа) та 450 (150 гПа);
8) турбулентність у хмарності для шарів, відцентрованих по FL 100 (700 гПа), 140 (600 гПа), 180 (500 гПа), 240 (400 гПа) та 300 (300 гПа);
9) геопотенційна абсолютна висота FL: 50 (850 гПа), 80 (750 гПа), 100 (700 гПа), 140 (600 гПа), 180 (500 гПа), 210 (450 гПа), 240 (400 гПа), 270 (350 гПа), 300 (300 гПа), 320 (275 гПа), 340 (250 гПа), 360 (225 гПа), 390 (200 гПа), 410 (175 гПа), 450 (150 гПа), 480 (125 гПа) та 530 (100 гПа).
Відцентровані відносно визначених FL шари, зазначені в підпунктах 6, 8 цього пункту, мають товщину, еквівалентну 100 гПа.
Відцентровані відносно визначених FL шари, зазначені в підпункті 7 цього пункту, мають товщину, еквівалентну 50 гПа.
2. У прогнозах ВЦЗП у вузлах сітки використовується регулярна сітка з горизонтальною роздільною здатністю 1,25° за широтою та довготою, що приблизно відповідає відстані в 140 км на екваторі.
3. Прогностичні карти вітру / температури повітря за висотами за даними ВЦЗП Лондон або Вашингтон для стандартних ешелонів польотів будуються на фіксований строк, що вказується в легенді карти.
У разі відсутності даних ВЦЗП Лондон вони замінюються аналогічними даними ВЦЗП Вашингтон із відповідним посиланням на продукцію ВЦЗП Вашингтон в легенді карти (або навпаки).
4. Незалежно від масштабу й рівня на прогностичні карти наносяться такі дані:
1) швидкість вітру - стрілками з оперенням на достатньо щільній сітці; одне перо дорівнює 5 м/с, половина пера - 2,5 м/с, заштрихований вимпел - 25 м/с;
2) температура повітря у вузлах сітки достатньої щільності - числами в цілих °C (перед додатними значеннями вказується скорочення PS).
Стрілки з оперенням превалюють над цифрами, що показують температуру повітря, і обидва ці позначення виділяються на фоні карти.
5. Зразки прогностичних карт вітру / температури повітря за висотами зображені на малюнках 1 та 2, а фіксовані зони охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі - на малюнках 6 та 8 цього додатка.
IV. Прогнози особливих явищ погоди ВСЗП
1. Прогнози SIGWX випускаються ВЦЗП у бінарному коді BUFR для високого рівня FL 250 - 630 (SWH) в масштабі земної кулі, а для середнього рівня FL100 - 250 (SWM) для кількох обмежених географічних регіонів.
2. Прогнози SIGWX для високого рівня містять такі елементи:
1) тропічний циклон за умови, що очікувана максимальна середня швидкість приземного вітру за 10 хвилин становить або перевищує 17 м/с;
2) лінії сильного шквалу;
3) помірна або сильна турбулентність (у хмарності або при ясному небі);
4) помірне або сильне обледеніння;
5) піщана або пилова буря на значному просторі;
6) купчасто-дощова хмарність, пов'язана з грозами та явищами, зазначеними в підпунктах 1 - 5 цього пункту. Інформація про райони неконвективної хмарності, пов'язаної з помірною або сильною турбулентністю та/або помірним або сильним обледенінням у хмарності, також зазначається в прогнозах SIGWX;
7) висота тропопаузи в одиницях FL;
8) струминні течії;
9) інформація про місця виверження вулканів, що спричинили появу хмари вулканічного попелу і впливають на польоти ПС: символ виверження вулкану в місці розташування вулкану і символ вулканічного виверження в окремій добре помітній рамці з текстом на карті, назва вулкана (якщо відомо), широта/довгота місця виверження. До умовних позначень карт SIGWX включається фраза: CHECK SIGMET, ADVISORIES FOR TC AND VA, AND ASHTAM AND NOTAM FOR VA;
10) інформація про місця викиду в атмосферу радіоактивних матеріалів, що впливають на польоти ПС: символ радіоактивності в місці викиду і в окремій добре помітній рамці з текстом на карті, символ наявності радіоактивних матеріалів в атмосфері, широта/довгота місця викиду (якщо відомо). До умовних позначень карт SIGWX включається фраза: CHECK SIGMET AND NOTAM FOR RDOACT CLD.
3. Прогнози SIGWX для середнього рівня за необхідності містять інформацію щодо всіх явищ, зазначених в пункті 2 цього розділу.
4. Критерії для включення інформації в прогнози SIGWX:
1) дані про явища, зазначені в підпунктах 1 - 4 пункту 2 цього розділу, заносяться тільки у випадках, коли вони очікуються між нижнім та верхнім рівнями охоплення SIGWX;
2) скорочення CB, що стосується наявної та очікуваної купчасто-дощової хмарності, заноситься в таких випадках:
максимальне просторове охоплення зони з СВ становить 50 % або більше району прогнозування;
хмарність має невеликі розділення або не має розділень поміж окремими хмарами;
хмари знаходяться в прошарках інших хмар або затемнені імлою;
3) скорочення CB відноситься до всіх явищ погоди, які пов'язані з купчасто-дощовою хмарністю (гроза, град, помірне або сильне обледеніння та помірна або сильна турбулентність);
4) у тих випадках, коли вулканічне виверження або викид в атмосферу радіоактивних матеріалів потребує включення до прогнозів SIGWX символу виверження вулкана або символу наявності в атмосфері радіоактивних матеріалів, ці символи включаються до прогнозів SIGWX незалежно від фактичної або очікуваної = стовпа попелу чи радіоактивного матеріалу.
5. Прогностичні карти SIGWX (SWH та SWM) будуються за даними ВЦЗП Лондон або Вашингтон на зазначений в легенді карти фіксований час.
Для Європейського регіону ICAO складається комбінована карта для рівнів FL 100 - 450 (EUR SIGWX).
У разі відсутності даних ВЦЗП Лондон вони замінюються аналогічними даними ВЦЗП Вашингтон із відповідним посиланням на продукцію ВЦЗП Вашингтон в легенді карти або навпаки.
Зразки карт SWH та EURO SIGWX, які побудовано за даними ВЦЗП Лондон, зображено на малюнках 3 та 4 цього додатка.
6. Графічні символи, що використовуються для позначення особливих явищ погоди, баричних систем, хмарності та їх меж на картах SIGWX, наведено в таблицях 1 - 4 цього додатка.
V. Прогнози особливих явищ погоди, вітру / температури повітря за висотами для низьких рівнів польотів
1. Для обслуговування польотів на низьких рівнях метеорологічними органами деяких європейських країн складаються зональні прогнози у формі карт, які є комбінацією прогнозу SIGWX для низьких рівнів (SWL) та прогнозу вітру / температури повітря за висотами для низьких рівнів.
Прогностичні карти для низьких рівнів, що готуються на підтримку випуску інформації AIRMET, випускаються кожні 6 годин на фіксований час дії 00.00, 06.00, 12.00, 18.00 UTC, період їхньої дії 6 годин.
2. Прогностичні карти вітру / температури повітря за висотами випускаються для пунктів, що знаходяться один від одного на відстані не більше ніж 500 км, і для таких абсолютних висот: 600, 1500 та 3000 м, а також 4500 м у гірських районах.
3. Прогностичні карти SWL випускаються для шару SFC - FL 100 або FL150 в гірських районах.
4. На картах SWL відповідними символами наносяться явища, що вимагають випуску інформації SIGMET та AIRMET і ймовірно впливатимуть на польоти на низьких рівнях, а також елементи, передбачені для включення до прогнозу GAMET, за винятком вітру / температури повітря за висотами, мінімального тиску QNH і мінімальної температури повітря біля поверхні землі.
Графічні символи, що використовуються на картах SWL, наведено в таблицях 1 - 4 цього додатка.
5. На картах SWL = зазначаються над середнім рівнем моря, скорочення "SFC" використовується для позначення рівня земної поверхні.
Зразок карти SWL ICAO для низького рівня зображено на малюнку 5 цього додатка.
VI. Повідомлення ВЦЗП про значні розбіжності
1. ОМС, що використовують дані ВСЗП в кодовій формі BUFR для випуску прогностичних карт SIGWX, терміново повідомляють відповідний ВЦЗП у випадку виявлення або отримання повідомлення про значні розбіжності, що стосуються таких явищ:
1) обледеніння, турбулентність, CB-хмарність, яка є прихованою або затемненою, частою, маскованою або по лінії шквалу, піщана або пилова буря;
2) вулканічне виверження або викид радіоактивних матеріалів в атмосферу, що впливають на виконання польотів ПС.
2. Для повідомлення ВЦЗП про значні розбіжності із прогнозами SIGWX використовується спеціальна форма. Її зразок наведено в документі ICAO 8896 "Керівництво з авіаційної метеорології".
Після отримання повідомлення про значні розбіжності відповідний ВЦЗП надсилає відправнику підтвердження разом з коротким зауваженням стосовно змісту та інших вжитих дій, використовуючи засоби зв'язку, які застосовувалися відправником.
VII. OPMET-дані
1. OPMET-дані в літерно-цифровому форматі (зведення METAR/SPECI, прогнози TAF та GAMET, інформація SIGMET та AIRMET, спеціальні донесення з борту AIREP SPECIAL, консультативні повідомлення про вулканічний попіл та тропічні циклони) включаються в польотну документацію у тому вигляді, в якому вони були отримані з мереж зв'язку.
2. Приклад оформлення бланка з OPMET-даними для включення в польотну документацію наведено в зразку 1 цього додатка.
VIII. Комплектація прогностичних карт та іншої метеорологічної інформації для включення до польотної документації
1. При комплектації прогностичних карт для польотної документації керуються фіксованим часом, на який складено відповідний прогноз, а також вимогами пункту 2 глави 1 розділу IX цих Авіаційних правил, таким чином:
1) прогностичні карти вітру / температури повітря, складені за даними ВЦЗП, є дійсними на фіксований час дії та придатними для польотів, що розпочинаються, або закінчуються, або тривають в період ±1,5 години від фіксованого часу дії.
Наприклад, прогностична карта, що є дійсною на 12.00 UTC, може використовуватися для польотів, які виконуються між 10.30 та 13.30 UTC.
При цьому враховується те, що кожний наступний випущений прогноз вітру / температури повітря за висотами автоматично анулює відповідний прогноз, що був випущений раніше на 6 годин;
2) прогностичні карти SIGWX, складені за даними ВЦЗП, є дійсними на фіксований час та придатними для польотів, що розпочинаються, або закінчуються, або тривають у період ±3 години від фіксованого часу дії.
Наприклад, прогностична карта SIGWX, що є дійсною на 12.00 UTC, може використовуватися для польотів, які виконуються між 09.00 та 15.00 UTC;
3) для польотів, тривалість яких перевищує 3 години (наприклад 7 годин (з 12.00 до 19.00 UTC)), надаються прогностичні карти вітру / температури повітря за висотами для трьох значень фіксованого часу дії (12.00, 15.00 та 18.00 UTC) та прогностичні карти SIGWX для двох значень фіксованого часу дійсності (12.00 та 18.00 UTC).
2. Зразки умовних позначень, карт та форм, що використовуються в польотній документації, наведено у таких документах цього додатка:
1) умовні позначення (таблиці 1 - 4);
2) критерії, що стосуються явищ, які включаються до спеціальних донесень з борту, інформації SIGMET, AIRMET та прогнозів GAMET (таблиця 5);
3) форма бланка з інформацією OPMET (зразок 1);
4) зразок карти вітру / температури повітря за висотами за даними ВЦЗП Лондон у полярній стереографічній проекції (малюнок 1) та проекції Меркатора (малюнок 2);
5) зразки карт особливих явищ погоди SWH (високий рівень) ВЦЗП Лондон для рівнів FL 250-630 (малюнок 3) та комбінованої карти EURO SIGWX для рівнів FL 100-450 (малюнок 4);
6) зразок карти особливих явищ погоди SWL (низький рівень) ICAO (малюнок 5);
7) фіксовані зони охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі (малюнки 6 - 8).
Умовні позначення особливих явищ погоди та інших явищ в атмосфері наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
|
, 
____________
1 На карті SWL символ позначає "лінію шквалів".
2 При зазначенні висот, між якими розміщується явище, верхня межа вказується над нижньою межею.
3 Центр символу радіоактивних речовин в атмосфері розміщується на картах SIGWX на широті/довготі місцезнаходження радіоактивного джерела.
4 Символ вулканічного виверження (точка в основі символу) розміщується на картах SIGWX на широті/довготі місцезнаходження вулканічного виверження.
5 Символ не означає обледеніння, що виникає внаслідок контакту опадів із переохолодженою поверхнею повітряного судна.
Атмосферні фронти, зони конвергенції та інші символи наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
|
____________
1 Стрілки, що позначають вітер, вказують на його максимальну швидкість в струминній течії та ешелон польоту, до якого відноситься. Стрілки вказують дійсний напрямок вітру, пера та вимпели - швидкість вітру. Вимпел відповідає 25 м/с, перо - 5 м/с, половина пера - 2,5 м/с.
Жирна суцільна лінія позначає вісь струминної течії, яка починається/закінчується в точках, де прогнозується швидкість вітру 40 м/с.
2 Якщо максимальна швидкість вітру становить 60 м/с або більше, посилання на ешелони польоту, між якими швидкість вітру більше ніж 40 м/с, розміщуються нижче посилання на ешелон польоту з максимальним вітром. У цьому прикладі між ешелонами польоту 220 та 400.
3 Символ 
використовується у випадках, коли зміна=и вісі струминної течії сягає ± 900 м або швидкість змінюється на ± 10 м/с.
Нанесення ліній та систем на карти SIGWX наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
, тобто рівень ізотерми 0 °C на висоті 6000 футівСкорочення, які використовуються під час опису хмар, наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
(згідно з наказом Державної авіаційної
служби України від 12.06.2019 р. N 732)
Зразок 1
OPMET INFORMATION
Provided by | UKBB | Form N ___8____ |
UKBB (Kyiv/Boryspil):
METAR UKBB 141000Z 27002MPS 220V300 CAVOK 24/12 Q1013 88CLRD95 NOSIG=
TAF UKBB 140432Z 1405/1506 20005MPS 9999 SCT040 TEMPO 1411/1420 VRB13G18MPS 1500 TSRAGR BKN020CB BECMG 1420/1422 28005G10MPS BKN030 TEMPO 1422/1503 1000 -SHRA BR SCT004 SCT020CB TX27/1412Z TN13/1503Z=
LIRF (Roma/Fiumicino):
METAR LIRF 140950Z 17006KT 130V260 9999 FEW020 24/15 Q1018 NOSIG=
TAF LIRF 140500Z 1406/1512 VRB04KT CAVOK BECMG 1408/1410 26012KT BECMG 1418/1420 VRB04KT TEMPO 1500/1505 3000 BR BECMG 1508/1510 26012KT=
LIRA (Roma/Ciampino):
METAR LIRA 140945Z 20006KT 9999 FEW017 24/13 Q1017=
TAF LIRA 140500Z 1406/1506 04005KT CAVOK BECMG 1407/1408 24010KT 9999 FEW018 BECMG 1417/1418 04005KT CAVOK=
LIML (Milano/Linate):
METAR LIML 140950Z VRB02KT 9999 SCT025 23/12 Q1018 NOSIG=
TAF LIML 140500Z 1406/1506 VRB05KT 9999 SCT030=
LIRR (Roma FIR):
LIRR SIGMET 02 VALID 140545/141145 LIMM-
LIRR ROMA FIR VA CLD OBS AT 140350Z WI 05 NM E OF ETNA (N3745 E1500) FL070/110 MOV SE 35 KT=
UKOV (Odesa FIR):
UKOV SIGMET 2 VALID 141000/141300 UKOV-
UKOV ODESA FIR EMBD TSGR OBS ENTIRE FIR/UIR TOP FL420 MOV NE 20KMH INTSF=
UKBV (Kyiv FIR):
SIGMET UKBV NIL=
LRBB (Bucuresti FIR):
SIGMET LRBB NIL=
LYBA (Beograd FIR):
SIGMET LYBA NIL=
LQSB (Sarajevo FIR):
SIGMET LQSB NIL=
LDZO (Zagreb FIR/UIR):
SIGMET LDZO NIL=
LIMM (Milano FIR):
SIGMET LIMM NIL=
Updated: | 14/06/2016 10:20 | Forecaster on duty: __________ |
Мал. 1. Зразок карти вітру / температури повітря за висотами за даними ВЦЗП Лондон для стандартної ізобаричної поверхні (полярна стереографічна проекція)
Мал. 2. Зразок карти вітру / температури повітря за висотами за даними ВЦЗП Лондон для стандартної ізобаричної поверхні (проекція Меркатора)
Мал. 3. Зразок карти особливих явищ погоди SWH (високий рівень) ВЦЗП Лондон (полярна стереографічна проекція)
Мал. 4. Зразок комбінованої карти особливих явищ погоди EURO SIGWX ВЦЗП Лондон
Мал. 5. Зразок карти особливих явищ погоди SWL (низький рівень) ICAO
Мал. 6. Фіксовані зони охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі (проекція Меркатора)
КАРТИ | ШИРОТА | ДОВГОТА | КАРТИ | ШИРОТА | ДОВГОТА |
A | N6700 | W13724 | D | N6300 | W01500 |
A | N6700 | W01236 | D | N6300 | E13200 |
A | S5400 | W01236 | D | S2700 | E13200 |
A | S5400 | W13724 | D | S2700 | W01500 |
ASIA | N3600 | E05300 | E | N4455 | E02446 |
ASIA | N3600 | E10800 | E | N4455 | E18000 |
ASIA | 0000 | E10800 | E | S5355 | E18000 |
ASIA | 0000 | E05300 | E | S5355 | E02446 |
B | N0304 | W13557 | F | N5000 | E10000 |
B | N7644 | W01545 | F | N5000 | W11000 |
B | N3707 | E06732 | F | S5242 | W11000 |
B | S6217 | W05240 | F | S5242 | E10000 |
B1 | N6242 | W12500 | M | N7000 | E10000 |
B1 | N6242 | E04000 | M | N7000 | W11000 |
B1 | S4530 | E04000 | M | S1000 | W11000 |
B1 | S4530 | W12500 | M | S1000 | E10000 |
C | N7500 | W03500 | MID | N4400 | E01700 |
C | N7500 | E07000 | MID | N4400 | E07000 |
C | S4500 | E07000 | MID | N1000 | E07000 |
C | S4500 | W03500 | MID | N1000 | E01700 |
Мал. 7. Фіксовані зони охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі (полярна стереографічна проекція) для північної півкулі
КАРТИ | ШИРОТА | ДОВГОТА | КАРТИ | ШИРОТА | ДОВГОТА |
EUR | N4633 | W05634 | I | N1912 | E11130 |
EUR | N5842 | E06824 | I | N3330 | W06012 |
EUR | N2621 | E03325 | I | N0126 | W12327 |
EUR | N2123 | W02136 | I | S0647 | E16601 |
G | N3552 | W02822 | L | N1205 | E11449 |
G | N1341 | E15711 | L | N1518 | E04500 |
G | S0916 | E10651 | L | N2020 | W06900 |
G | S0048 | E03447 | L | N1413 | W14338 |
H | N3127 | W14836 | NAT | N4439 | W10143 |
H | N2411 | E05645 | NAT | N5042 | E06017 |
H | S0127 | W00651 | NAT | N1938 | E00957 |
H | N0133 | W07902 | NAT | N1711 | W05406 |
Мал. 8. Фіксовані зони охоплення прогнозами ВСЗП у картографічній формі (полярна стереографічна проекція) для південної півкулі
КАРТИ | ШИРОТА | ДОВГОТА |
J | S0318 | W17812 |
J | N0037 | W10032 |
J | S2000 | W03400 |
J | S2806 | E10717 |
K | N1255 | E05549 |
K | N0642 | E12905 |
K | S2744 | W16841 |
K | S1105 | E00317 |
Директор департаменту аеронавігації | А. О. Задорожня |
Додаток 9
до Авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації"
(пункт 4 глави 3 розділу XI)
Формати повідомлень OPMET-даних
I. Формат ВМО
1. Метеорологічні бюлетені, що містять OPMET-дані, оформлюються у форматі ВМО у такій послідовності:
ПЗ
nnn
TTAAii CCCC YYGGgg BBB
ТЕКСТ= КП,
де ПЗ - знак початку заголовка;
nnn - порядковий номер повідомлення;
TT - позначення типу даних;
AA - географічний покажчик;
ii - число, що використовується для розпізнавання бюлетенів;
CCCC - 4-літерний покажчик ICAO станції або центру, що випустив або склав повідомлення (бюлетень);
YYGGgg - група дата-час (день місяця, години, хвилини);
BBB - 3-літерний факультативний покажчик для зазначення виправлення, корективу до прогнозу або повідомлення, що випущено із запізненням;
КП - знак кінця повідомлення.
2. Для конкретного повідомлення скорочений заголовок TTAAii CCCC YYGGgg має використовуватися тільки один раз.
За необхідності передання повідомлення з виправленням помилки в тексті з корективом до раніше переданого прогнозу або позначення затриманого повідомлення до заголовку додається відповідний покажчик BBB.
Покажчик BBB зазначається літерами латинського алфавіту таким чином:
CCx - для виправлення повідомлень, випущених раніше;
AAx - для повідомлень із корективами до прогнозу;
RRx - для затриманих метеорологічних повідомлень;
x - змінна від A до X літера латинського алфавіту залежно від кількості повідомлень відповідного типу, переданих із групою BBB.
3. Зміст символів скороченого заголовка ВМО наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Символ | Пояснення | Приклади |
T1T2 | Позначення типу даних | SA - зведення METAR; |
WV - SIGMET про вулканічний попіл; | ||
A1A2 | Географічні покажчики | UR - Україна; |
ii | Число, що використовується для розпізнавання бюлетенів | 31; 32; 34; 40; 41; 45 |
CCCC | Міжнародний 4-літерний покажчик станції або центру компіляції, що випустив або склав повідомлення (бюлетень) | UKBB; UKLL; UKHH; UKMS; |
YYGGgg | Група дата-час | 020400; 130538; 271800; 101230 |
4. Приклади скорочених заголовків ВМО з початком тексту бюлетенів:
METAR: Для виправленого METAR: Для METAR із запізненням: | SIGMET: SIGMET на вулканічний попіл: SIGMET на тропічний циклон: |
SPECI: | AIREP SPECIAL: |
Для виправленого SPECI: | |
TAF (період дії < 12 год.): | AIRMET: |
Для TAF, випущеного із запізненням: | GAMET: |
Для корективу TAF: | Для корективу GAMET: |
Для виправленого TAF: | Для виправленого GAMET: |
TAF (період дії >12 год.): | Консультативне повідомлення про вулканічний попіл: |
Для корективу TAF: | Консультативне повідомлення про тропічний циклон: |
II. Формат ICAO
1. При використанні каналів AFTN метеорологічні бюлетені, оформлені згідно з форматом ВМО (скорочений заголовок ВМО і = метеорологічного бюлетеня), включаються до телеграми AFTN як текстова частина телеграми.
2. У форматі ICAO телеграма AFTN оформлюється таким способом:
1) телеграма складається із заголовка, адресної частини, частини зазначення відправника, інформаційної та службової частин;
2) адресна частина містить індекс категорії терміновості, один або декілька індексів адресата;
3) індекс терміновості складається із двох літер;
4) індекси адресата та відправника складаються з восьми літер;
5) рядок відправника складається із шестизначної цифрової суцільної групи та індексу відправника телеграми;
6) шестизначна група складається з дати-часу (дата, години, хвилини) подання телеграми, що одночасно є її номером, та проставляється відправником телеграми (відповідним метеорологічним органом або центром комплектації метеорологічних бюлетенів);
7) = телеграми, що містить метеорологічний бюлетень, має обмежену кількість знаків.
3. Метеорологічні бюлетені оформлюються для передачі каналами AFTN у такій послідовності:
ПЗ МТАnnn ГГ =>=>=>=>=>Ї
СС АААААААА
ДДГГХХ АААААААА
= = КП,
де ПЗ - ознака початку заголовка: ЗЦЗЦ (ZCZC);
МТА - 3-літерний покажчик (M - позначення центру, що передає; T - позначення центру, що приймає; A - розпізнавальний знак каналу);
nnn - порядковий номер телеграми;
ГГХХ - час початку передачі телеграми (години, хвилини);
СС - ознака терміновості, що складається з двох літер;
АААААААА - 8-літерний покажчик адресата (може бути декілька адресатів);
ДДГГХХ - шестизначна група дата - час (дата, година, хвилини) подання телеграми;
АААААААА - 8-літерний покажчик відправника;
=> - пробіл;
Ї - переведення регістра;
є - переведення рядка;
< - повернення каретки;
КП - ознака закінчення повідомлення.
4. Приклад телеграми у форматі ICAO:
ZCZC=>MKC006=>0036=>=>=>=>=> Ї< є
GG=>LOWMMMXX< є
310036UKMEYZYX< є
SAUR31=>UKMS=>310030< є
METAR=>UKLR=>TEKCT =Ї< є
єєєєєєє NNNN ЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇ
III. Формат запиту інформації каналами AFTN в регіональних банках OPMET-даних (RODB)
1. Доступ до Європейських регіональних банків OPMET-даних здійснюється за такими AFTN-адресами:
LOWMYZYX - Віденський RODB;
EBBRYZYX - Брюссельський RODB;
LFPWYZYX - Тулузький RODB.
2. Тип інформації для запиту (T1T2) обирається з таблиці 1 цього додатка. При цьому на запит SA надається останнє наявне зведення METAR або SPECI; WS - усі чинні повідомлення SIGMET (WS, WV та WC), що стосуються відповідного FIR; FV або FK - усі чинні повідомлення типу FV або FK, наявні в базі даних; UA - відповідь не надається.
3. Запит оформлюється відповідно до стандартних процедур початку та кінця телеграми. Під час запиту застосовується покажчик терміновості "GG".
Формат запиту:
GG XXXXXXXX
ddhhmm
RQM/TTCCCC (, CCCC…) (/TTCCCC (, CCCC…) …) =,
де XXXXXXXX - це AFTN адреса БАМД;
ddgghh - група дата - час;
RQM - покажчик початку рядка запиту;
/ - знак, що вказує на новий запит усередині рядка запиту;
TT - покажчик типу даних;
CCCC - індекс місцезнаходження ICAO аеродрому, або FIR, або XXXX - фіктивний індекс при запиті FV/FK;
, - знак розділення індексів місцезнаходження ICAO аеродромів або FIR, якщо запитується більше ніж одне повідомлення цього типу;
= - знак, що вказує на кінець рядка запиту.
Приклади варіантів запиту:
RQM/SALOWW= | запит одного зведення METAR; |
RQM/WSEBBU= | запит SIGMET для одного FIR; |
RQM/SAEBBR3= | запит трьох зведень METAR; |
RQM/FTEBBR, LFPO= | запит прогнозів TAF по двох аеродромах; |
RQM/SALOWW/FTEBBR, LFPO/WSEBBU= | запит трьох різних типів інформації у комбінації; |
RQM/FVXXXX= | запит консультативних повідомлень цього типу. |
Примітка. Кількість знаків у рядку запиту не повинна перевищувати 69 знаків, включаючи знаки початку та кінця рядка.
IV. Запит на внесення змін, що стосуються метеорологічних бюлетенів, призначених для міжнародного розповсюдження метеорологічної інформації мережею AFTN
За необхідності організації або припинення міжнародного розповсюдження відповідного типу OPMET-даних, що стосуються аеродромів або FIR України, користувач метеорологічних послуг або провайдер метеорологічного обслуговування надсилає свої пропозиції для погодження до уповноваженого органу з питань цивільної авіації.
Директор департаменту аеронавігації | А. О. Задорожня |
