Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Режим рыболовства в бассейне Черного моря в 2015 году

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины
Приказ от 30.12.2014 № 509
действует с 30.01.2015

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти. Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з'єднуються з морем, є частиною Чорного моря.

Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Особи, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.

6. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі щотижня надають органам рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % - промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана та скатів сітками і наживними гачками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється Західно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Західно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8, глоси - 20. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць). Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється: а = 22 мм, у Тилігульському лимані а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

18. Допускаються:

1) застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються на даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчакському лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джаралгач, у період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

4) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будакським (Шаболатським) та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з'єднують Дністровський та Будакський (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

5) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі з затоками, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями;

6) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря - від Кінбурнської коси до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці), за винятком акваторії Чорноморського біосферного заповідника - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 метра. Кількість ятерів обмежується 480 одиницями і становить для Миколаївської області - 80 одиниць, для Херсонської області - 400 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

7) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

8) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС).

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

9) застосування в Дніпровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм;

10) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм;

11) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм;

13) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм);

14) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів бурилами з кроком вічка сіткового полотнища в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м;

15) спеціалізований промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотнища а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 25 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року, за винятком періоду весняно-літньої заборони;

16) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 метрів на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";

17) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 80 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

18) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки - не більше 150 метрів) протягом року, за винятком забороненого періоду на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";

19) промисел на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману закидними неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: острова Янушев, острова Вербки, с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс;

20) промисел закидними неводами у кількості 9 одиниць у р. Дніпро та р. Південний Буг здійснювати протягом року, за винятком забороненого періоду, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

21) промисел волокушами у кількості 5 одиниць здійснювати на акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони, протягом року, за винятком забороненого періоду;

22) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";

23) неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженій із заходу меридіаном, що проходить через м. Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через м. Делгелтип (південний край півострова Карадай), сітками з мінімальним кроком вічка а = 65 мм. Загальна кількість сіток - не більше 200 одиниць. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) - 15 одиниць;

24) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

25) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані - протягом усього року;

26) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: десятиденної заборони від моря до відгалуження Тульчинського гирла і двадцятиденної заборони вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла;

27) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 20 - 40 мм у 500-метровій зоні, що прилегла до гирла р. Дунай на ділянці, яка обмежена на півночі с. Приморське та на півдні межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів.

У процесі промислової операції вибірка сіток повинна виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 90 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

28) спеціалізований промисел рачків артемії сачками з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня та яєць артемії шляхом їх ручного збирання з прибережних наносів з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня.

19. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри. Заборона не поширюється на збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт;

2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності;

3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;

5) спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д.;

6) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

7) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

8) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

9) використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами;

10) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

11) використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм;

12) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

13) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

14) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;

15) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8 години до 18 години від закінчення весняної заборони до 15 вересня;

16) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань цих організмів;

17) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше за 3 мм.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. На підставі наукових обґрунтувань органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

24. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

25. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово-чорноморських кефалей та піленгаса).

26. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

27. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

28. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.

29. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

30. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, органи рибоохорони та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.

31. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 32 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

32. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за домовленістю з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

33. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2015 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

34. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2015 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

35. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2015 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

 

Директор Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

 

Гранична кількість знарядь лову для р. Дунай у 2015 році

Ятери, штук

Сітки, штук

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні

частикові плавні (вічко понад 45 мм)

частикові ставні (вічко понад 45 мм)

рибцеві (вічко 36 - 40 мм)

кефалеві обкидні* (вічко 20 - 40 мм)

1730

620

1500

1300

1650

350

90

____________
* Для встановлення у передгирловому просторі.

 

Гранична кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2015 році

Закидні неводи (волокуші), штук

Ятери з вічком а = 30 мм і більше та сітки з вічком а = 65 мм і більше,
штук

Ятери,
штук

Сітки,
штук

Розмір вічка
а = 30 мм і більше

тюлькові

бичкові

в'юнові

раколовні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні*

з вічком а = 32 - 38 мм

2

5

3000

800

100

500

800

40

500

____________
* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

 

Гранична кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2015 році

Найменування знарядь лову

Херсонська область,
штук

Миколаївська область,
штук

Разом,
штук

Сітки ставні а = 38 - 40, 50 мм

881

881

1762

Сітки ставні а = 75 мм і більше

900

640

1540

Сітки ставні а = 22 - 24 мм

484

484

968

Сітки ставні а = 28 - 30 мм

60

20

80

Сітки плавні а = 22 - 24 мм

10

-

10

Сітки плавні а = 30 - 32 мм

15

-

15

Сітки плавні а = 90 - 120 мм

15

-

15

Частикові ятери:
лиманські

200

116

316

озерні

350

-

350

Раколовні ятери

54

54

108

Раколовки

180

180

360

Закидні лиманські неводи

4

2

6

Закидні річкові неводи

7

2

9

Озерні волокуші

5

-

5

Пузанкові закидні неводи

-

2

2

Тюлечні волокуші

1

-

1

"Бурила" тюлечні

19

49

68

Конусні тюлечні пастки

-

28

28

____________

Опрос